Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ

 

Костенко Марина Володимирівна
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ
   


Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор Коновалова Віолетта Омелянівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри криміналістики

Офіційні опоненти: – доктор юридичних наук, професор Бахін Володимир Петрович, Академія державної податкової служби України, професор кафедри кримінального права, кримінального процесу і криміналістики

– кандидат юридичних наук, доцент Жирний Георгій Юхимович, Донецький національний університет, доцент кафедри кримінального права і процесу

Провідна установа – Національна академія внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України, кафедра криміналістики, м. Київ

Захист відбудеться “ 22 ” квітня 2003 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77)

Автореферат розіслано “ 19 ” березня 2003 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Шепітько В.Ю.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується не стільки збільшенням кількісних характеристик злочинності, скільки зростанням її якісних показників. Злочини проти життя і здоров'я людей становлять велику політичну й соціальну небезпеку. Убивства на замовлення, що значно поширилися в останні 5-10 років, вносять в життя суспільства особливий резонанс. Значною мірою це пов'язано зі специфічним характером розглядуваної категорії злочинів: застосуванням способів убивства, небезпечних для життя багатьох людей (з використанням автоматичної зброї, вибухових пристроїв), особою потерпілих (жертвами стають посадові особи державних органів, політики, бізнесмени, працівники правоохоронних органів, журналісти).
Розкриття й розслідування вбивств на замовлення являє собою значну складність для практичних працівників через їх ретельну підготовку, професіоналізм виконавців, наявність декількох суб'єктів злочину (замовника, посередника, виконавця), мінімальну кількість слідів. До того ж злочини цього виду – відносно нове явище у практиці вітчизняних органів попереднього слідства, а методика їх розслідування ще не одержала достатнього висвітлення в криміналістичній літературі.
Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є використання відомостей, зосереджених у криміналістичній характеристиці цього виду злочинів, яка, будучи теоретичною основою побудови методики розслідування й робочим інструментом розкриття конкретного злочину на підставі використання узагальнених даних про раніше розслідувані аналогічні злочини, сприяє науковому пошуку оптимізації організаційно-методичних основ розслідування вбивств на замовлення.
Істотний внесок у дослідження теоретичних питань, пов'язаних із криміналістичною характеристикою злочинів, внесено такими вченими України й інших держав, як В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, Г.Ю. Жирний, А.В. Іщенко, О.Н. Колесниченко, В.О. Коновалова, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, В.А. Образцов, В.А. Овечкін, В.В. Радаєв, А.Р. Ратинов, М.О. Селіванов, В.Г. Танасевич, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін. Останнім часом окремі вчені, зокрема Р.С. Бєлкін, виступили із твердженням про те, що криміналістична характеристика є досить абстрактною категорією, яка має як би ілюзорний характер (фантом). Ця точка зору вбачається спірною, якщо взяти до уваги практичну цінність рекомендацій, зосереджених у криміналістичній характеристиці злочинів. Її елементи, система їх взаємозв'язків уже на перших етапах розслідування дають достатньо чітку картину злочину, що дозволяє правильно висунути слідчі версії й накреслити комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, які забезпечать розслідування.
Методиці розслідування вбивств присвячені роботи таких правознавців, як Т.В. Авер'янова, Ю.П. Аленін, Ю.М. Антонян, Т.М. Арзуманян, В.П. Бахін, І.В. Борисенко, О.Ю. Булулуков, Л.Г. Відонов, А.І. Вінберг, А.В. Дулов, Г.Ю. Жирний, В.К. Звірбуль, В.С. Зеленецький, А.Х. Кежоян, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.К. Лисиченко, Г.М. Мудьюгін, В.А. Образцов, М.О. Селіванов, В.А. Туляков, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков, Я.М. Яковлєв та ін. В останні роки досліджували окремі проблеми розслідування вбивств на замовлення В.П. Бахін, А.І. Бородулін, В.І. Бояров, В.Ф. Глазирін, В.О. Коновалова, М.О. Селіванов, І.В. Сервецький, Б.Ф. Тимошенко, В.Ю. Шепітько.
Незважаючи на значний внесок названих науковців у дослідження зазначеної проблеми, слідча практика недостатньо забезпечена теоретичними узагальненнями й науково обґрунтованими рекомендаціями, а такі питання, як криміналістична характеристика розглядуваного виду злочинів, її зміст і взаємозв'язок елементів, взагалі залишаються маловивченими. Слід також зазначити, що питання криміналістичної характеристики вбивств на замовлення раніше не були самостійним об'єктом вивчення, а якщо й аналізувалися, то лише в загальному контексті розробки методики розслідування вбивств. Дотепер відсутні монографічні роботи з досліджуваної проблеми. Таке становище ускладнює вирішення багатьох практичних питань розслідування.
Автор дисертації відійшов від сталої практики і зосередив увагу тільки на криміналістичній характеристиці, її елементах і взаємозв'язках між ними. Такий підхід дозволив одержати більш поглиблені результати проведеного дослідження.
Усе викладене й обумовило актуальність обраної теми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження базується на планах наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедри криміналістики. Воно виконано відповідно до цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави” (держреєстраційний номер 186.0.099031) за напрямком “Актуальні проблеми судової влади, укріплення законності, забезпечення ефективності боротьби зі злочинністю”.
Мета і завдання дослідження. Метою поданої до захисту наукової роботи є розробка криміналістичної характеристики вбивств на замовлення як одного з найважливіших положень методики розслідування цього виду злочинів, проведена на основі аналізу теоретичних концепцій методики розслідування окремих видів злочинів, вивчення й узагальнення судово-слідчої практики. Для її досягнення було поставлено й вирішено такі взаємопов'язані завдання:
1. Викрити соціальні причини виникнення вбивств на замовлення.
2. Визначити місце методики розслідування вбивств на замовлення у загальній методиці розслідування вбивств.
3. На підставі вивчення матеріалів кримінальних справ про вбивства на замовлення, опублікованої слідчої практики, даних інтерв'ювання й анкетування слідчих установити залежності між елементами криміналістичної характеристики розглядуваного виду злочинів.
4. Виявити функції криміналістичної характеристики вбивств на замовлення.
5. Сформулювати поняття “спосіб учинення вбивств на замовлення” і розробити класифікаційні системи способів підготовки, вчинення і приховування цих злочинів.
6. Запропонувати до вжитку поняття “типова слідова картина при вбивствах на замовлення”, систематизувати й дослідити види слідової картини, обумовлені ситуацією злочинної події.
7. На основі наукового аналізу криміналістичної, кримінально-правової, кримінологічної літератури, що стосується проблеми дослідження, розробити типізацію потерпілих і злочинців, які вчиняють вбивства на замовлення, з урахуванням їх криміналістичних особливостей.
8. Окреслити особливості вчинення вбивств на замовлення організованими злочинними групами.
Об'єктом наукового дослідження виступили структура і динаміка вбивств на замовлення, а також діяльність правоохоронних органів (попереднього слідства й оперативно-розшукових) по розкриттю і розслідуванню розглянутої категорії злочинів.
Предметом наукового дослідження послужили способи вчинення і приховування вбивств на замовлення, особа злочинця й особа потерпілого у злочинах розглядуваної категорії.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання, що відбиває взаємозв'язок теорії та практики. Цей метод застосовувався для визначення взаємозв'язків елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення. У процесі роботи над порушеною проблемою були використані загальнонаукові та інші універсальні методи дослідження – формально-логічний, системно-структурний, порівняльний, статистичний, анкетування й інтерв'ювання. Формально-логічний метод дослідження застосовувався для виявлення способів учинення і приховування злочинів розглядуваної категорії. Системно-структурний метод – для визначення логіки в системі елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення. Порівняльний метод надав можливість окреслити місце методики розслідування вказаних злочинів у загальній методиці розслідування вбивств. Статистичний метод використовувався для аналізу статистичних показників зростання злочинності. На підставі методу анкетування й інтерв'ювання проведено вивчення способів учинення і приховування злочинів розглядуваної категорії. У процесі дослідження особи потерпілого та особи злочинця застосовувався такий метод конкретно-соціологічних досліджень, як вивчення кримінальних справ.
Загальнотеоретичну базу наукового дослідження забезпечили праці вчених у галузі філософії, психології, кримінального права, криміналістики, кримінології.
Емпіричну базу дисертації становлять: результати вивчення й узагальнення за спеціально розробленою методикою понад 90 кримінальних справ про вбивства на замовлення за 1997-2002 рр. (з них 34 справи по розкритих злочинах і 62 – по нерозкритих); результати інтерв'ювання понад 50 слідчих прокуратури і співробітників СБУ, МВС і УБОЗ різних реґіонів України; статистичні дані Генеральної прокуратури України і Верховного Суду України за 1994-2002 рр.
Наукова новизна дисертаційної роботи визначається тим, що вперше в Україні у криміналістичній літературі на рівні монографічного дослідження зроблено докладний аналіз криміналістичної характеристики вбивств на замовлення та її елементів. У роботі на базі основних положень теорії криміналістики і методики розслідування, аналізу сучасної практики розслідування зазначених убивств обґрунтовується низка положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення:
1) уточнено місце методики розслідування вбивств на замовлення в загальній методиці розслідування вбивств;
2) уперше встановлено механізм взаємозв'язків елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення;
3) аргументовано положення про функції криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, що визначають її вагомість для практичної діяльності, спрямованої на розкриття злочинів розглядуваної категорії;
4) сформульовано авторське визначення поняття “спосіб учинення вбивств на замовлення”, проаналізовано способи вчинення і способи приховування таких злочинів, наводяться їх типізації;
5) вперше запропоновано поняття “типова слідова картина при вбивствах на замовлення”, розроблено види слідової картини, зумовлені ситуацією злочинної події;
6) по-новому виділено й охарактеризовано категорії потерпілих по справах про вбивства на замовлення;
7) удосконалено типізацію замовників злочинів, дано їх соціально-особисті характеристики, наведено перелік мотивів, якими керуються замовники при вчиненні вбивства;
8) запропоновано авторський варіант класифікації виконавців убивств на замовлення, з'ясовано ознаки організованих злочинних груп, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення, досліджено їх структуру, розроблено схему взаємозв'язків у вказаних групах, субординацію і розподіл функцій між учасниками.
Практичне значення отриманих результатів дослідження визначається тим, що сформульовані й викладені в дисертації теоретичні положення й висновки є підґрунтям для подальшої розробки методики розслідування вбивств на замовлення і спрямовані на вдосконалення загальної теорії криміналістики. На підставі узагальнення й аналізу матеріалів практики розслідування цього виду вбивств сформульовано висновки про взаємозв'язки елементів криміналістичної характеристики досліджуваної категорії злочинів, що є логічною основою для встановлення мотивів їх учинення, особи замовника, посередника, виконавця, а також ролі кожного з них у злочинній групі. Теоретичні й методичні рекомендації та пропозиції, що містяться в роботі, можуть бути використані у практичній діяльності слідчих та оперативно-розшукових органів при виявленні, розкритті й розслідуванні вбивств на замовлення. Матеріали й положення, сформульовані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані в навчальному процесі юридичних вузів України при вивченні методики розслідування окремих видів злочинів, розробці спецкурсів по криміналістиці, підготовці підручників, навчальних і методичних посібників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, сформульовані в дисертації, викладено в наукових публікаціях дисертанта. Результати роботи доповідалися у виступах на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності” (м.Луганськ, 1999 р.); реґіональній науковій конференції молодих учених та аспірантів “Актуальні проблеми юридичної науки” та на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні”, проведених Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого у м. Харкові в 2000 р.
За результатами дисертаційного дослідження до прокуратур Харківської та Луганської областей надіслано доповідні записки з метою впровадження рекомендацій з методики розслідування вбивств на замовлення (криміналістична характеристика) в практику слідчих працівників. Пропозиції дисертанта знайшли застосування в слідчих органах прокуратур Харківської та Луганської областей.
Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі під час вивчення курсу криміналістики в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в семи публікаціях, у тому числі п'ятьох наукових статтях.
Структура дисертації визначається її цілями, завданнями і предметом дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять одинадцять підрозділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації становить 183 сторінки, додатки – 6 сторінок (3 додатка), список використаних літературних джерел – 30 сторінок (306 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовуються вибір теми дисертації, її актуальність, визначаються об'єкт і предмет дисертаційного дослідження, його наукова новизна, сформульовані мета й завдання дослідження, його методологічна основа, характеризуються положення, що виносяться на захист, розкривається практичне й теоретичне значення роботи, зазначені основні напрямки апробації і впровадження одержаних результатів у практику.
Розділ 1 “Проблеми розслідування вбивств на замовлення” складається із двох підрозділів, у яких досліджуються стан злочинності в Україні, соціальні причини виникнення вбивств на замовлення, а також місце методики їх розслідування в загальній методиці розслідування вбивств.
У підрозділі 1.1. викладено хронологію зародження в Україні вбивств на замовлення і введення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів досліджуваної категорії. Особливу увагу приділено проблемі розкриття цього виду вбивств, показники якого, слід визнати, в основному є стабільними за рахунок розкриття вбивств на замовлення, учинених на побутовому ґрунті. У той же час більшість убивств народних депутатів, керівників крупних підприємств і банків, журналістів, лідерів злочинних угруповань залишаються нерозкритими. Аналізуючи матеріали практики розслідування вбивств на замовлення, автор дійшов висновку, що низький відсоток розкриття зазначених злочинів (30,6 % – за даними Генеральної прокуратури України) обумовлено як специфічним характером убивств на замовлення, так і низькою якістю їх розслідування. На розкриття впливають наступні чинники: 1) ретельність підготовки вбивств на замовлення; 2) витонченість способів учинення і приховування злочинів розглядуваної категорії; 3) груповий характер досліджуваного виду злочинів; 4) професійність виконавців; 5) труднощі у встановленні істинного мотиву вбивства; 6) несвоєчасне порушення кримінальних справ і проведення першочергових і невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; 7) неякісне проведення огляду місця події, інших слідчих дій; 8) непризначення всіх необхідних експертиз; 9) відсутність або невміле використання техніко-криміналістичних засобів; 10) слабке використання всіх можливих версій; 11) формальне створення слідчо-оперативних груп; 12) відсутність теоретичних розробок з методики розслідування вбивств на замовлення та ін.
У дисертаційному дослідженні визначено основні соціальні причини виникнення вбивств на замовлення, серед яких: 1) зміна політичної структури держави; 2) прагнення лідерства окремими політичними і злочинними групами; 3) незахищеність об'єктів державної власності внаслідок економічної кризи; 4) масове безробіття; 5) корумпованість державних владних структур; 6) невідповідність законодавства змінам у соціально-економічній обстановці в Україні; 7) зростання організованої злочинності в державі; 8) зниження моральних критеріїв у суспільстві й культивування насильства в засобах масової інформації й на телебаченні; 9) “омолодження” злочинності, у тому числі організованої; 10) відсутність централізованого контролю за виготовленням, продажем, транспортуванням і збереженням вогнепальної зброї, вибухових речовин на території України; 11) недостатнє кадрове, матеріально-технічне і фінансове забезпечення правоохоронних органів і судів.
У підрозділі 1.2. визначається місце методики розслідування вбивств на замовлення у загальній методиці розслідування вбивств.
На основі аналізу матеріалів практики розслідування вбивств на замовлення, вивчення літератури з цієї проблематики аргументується думка про те, що зазначені злочини значною мірою відрізняються від інших видів убивств. У цьому зв'язку їх криміналістична характеристика має суттєві відмінності від криміналістичних характеристик інших видів убивств. На нашу думку, до найбільш характерних особливостей убивств на замовлення слід віднести: 1) нетрадиційність об'єкта зазіхання (партнери й конкуренти в політиці, бізнесі, банківській діяльності; працівники правоохоронних органів; журналісти; кримінальні авторитети); 2) наявність декількох суб'єктів злочину і певних зв'язків між ними (замовник – посередник (посередники) – виконавець (виконавці), а також відсутність зв'язків між першим і останнім); 3) відсутність будь-якого зв'язку між виконавцем злочину і потерпілим; 4) учинення вбивств на замовлення професійними виконавцями (у тому числі організованими злочинними групами); 5) відмінності в мотивах учинення вбивства у замовника, посередника й виконавця; 6) застосування нових способів учинення злочину (використання автоматичної зброї, снайперських гвинтівок, різного роду вибухових пристроїв), а також способів їх приховування; 7) мінімальну слідову картину; 8) специфічність розслідування цього виду злочинів (складність отримання вихідних даних, великий обсяг та екстреність проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, необхідність залучення потужної організаційно-технічної бази тощо).
Обґрунтовується необхідність створення мікрометодики розслідування вбивств на замовлення і показано її взаємозв'язок із загальною методикою розслідування вбивств. Цей зв'язок розкривається через зміст структури окремої методики, а також через схожість методики розслідування вбивств на замовлення з іншими мікрометодиками розслідування вбивств, такими, як розслідування вбивств “без трупа”, з розчленуванням трупа, убивств, прихованих інсценуванням.
У дисертаційному дослідженні аналізується поняття “криміналістична характеристика злочинів” з урахуванням динамічності цієї наукової категорії: її зміст може змінюватися залежно від зміни засобів і методів злочинної діяльності, способів учинення і приховування певного виду злочинів. Автор дійшов висновку, що криміналістична характеристика вбивств на замовлення – це відкритий блок криміналістичної методики розслідування злочинів, який може і повинен постійно поповнюватися новими відомостями, що відбивають результати криміналістичного аналізу злочинів, учинених в останній період. При всій рухливості змісту криміналістичної характеристики її структура досить жорстка і стала, тому дисертант виділяє найтиповіші елементи криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, що охоплюють відомості: про спосіб учинення і приховування злочину; про обстановку вбивства на замовлення (місце, час, умови); про знаряддя й засоби злочину; про механізм слідоутворення; про особу потерпілого; про особу злочинця (замовника, виконавця, якщо є – посередника).
Розділ 2 “Способи вчинення і приховування вбивств на замовлення” складається із чотирьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. досліджуються смисл і зміст способу вчинення вбивства на замовлення.
На підставі вивчення й узагальнення кримінально-правової і криміналістичної літератури в роботі простежується динаміка визначення поняття “спосіб учинення злочину”. Аналіз загального поняття способу вчинення злочину дозволив вирізнити чинники об'єктивного й суб'єктивного характеру, що детермінують спосіб учинення вбивства на замовлення.
Відмітною характеристикою вбивств на замовлення є те, що ознаки способу вчинення цього злочину відбивають риси якогось узагальненого злочинця, тому що якості особи замовника, посередника, виконавця в сукупності детермінують спосіб учинення вбивства. Зазначене часто викликає додаткові труднощі у встановленні виконавця злочину, у зв'язку з чим запропоновано визначення поняття “спосіб учинення вбивств на замовлення”, під яким розуміється зумовлений об'єктивними й суб'єктивними чинниками комплекс активних дій суб'єктів – замовника, посередника (посередників), виконавця (виконавців) по підготовці, вчиненню і приховуванню вбивства на замовлення, які пов'язані з використанням різного роду знарядь, умов місця й часу, сприяють приховуванню злочину, залишають мінімальну кількість слідів і характеризують виконавця як професіонала.
На підставі узагальнення й аналізу кримінальних справ про вбивства на замовлення, систематизації відомостей по проблемі способу вчинення злочинів розглядуваної категорії, що містяться у криміналістичній літературі, дисертантом розроблено класифікацію способів учинення вбивств на замовлення, яку подано у вигляді схеми. В основу класифікації покладено наступні критерії: 1) особа злочинця; 2) використання певних засобів і знарядь для вчинення вбивства на замовлення; 3) місце вчинення вбивства; 4) час учинення злочину; 5) підготовленість злочинців до вбивства на замовлення.
У процесі дослідження виявлено, що найбільша кількість убивств на замовлення вчиняється із застосуванням вогнепальної зброї – 54 % від загального числа розглянутих кримінальних справ. Стрілянина з близької відстані провадиться з пістолетів, а для стрілянини з далекої відстані злочинцями, як правило, використовуються снайперські гвинтівки з оптичним прицілом або спортивні малокаліберні гвинтівки.
Однією з характерних ознак убивств на замовлення є вчинення злочину із застосуванням гранат, гранатометів, вибухових речовин (15 %). Останні використовуються в посилках, а також для мінування дверей квартир, будинків, офісів, автомашин. Для здійснення вибухів можуть також застосовуватися радіокерувальні пристрої.
Убивства шляхом удушення (13 %) вчиняються в основному непрофесійними виконавцями на замовлення родичів або знайомих потерпілого. Після вчинення вбивства труп вивозиться в безлюдне місце й у більшості випадків знищується шляхом підпалення.
У підрозділі 2.2. розглядається спосіб приховування вбивств на замовлення на підставі узагальнення й аналізу судово-слідчої практики та систематизації відомостей, що містяться у криміналістичній літературі.
Автор розділяє точку зору тих правників-криміналістів, які вважають, що для більшості умисних злочинів спосіб учинення є повноструктурним, тобто об'єднує способи вчинення всіх стадій злочинного задуму. Стосовно вбивств на замовлення спосіб учинення злочину включає всі етапи розвитку: підготовку, вчинення і приховування. Дії по приховуванню вбивства на замовлення ретельно плануються у взаємозв'язку зі способом учинення злочину і можуть виконуватися злочинцями при підготовці до вбивства, під час, а також після його вчинення. Дисертант висловлює переконання, що приховування вбивств на замовлення являє собою перешкоджаючу розслідуванню діяльність замовника, посередника й виконавця, здійснювану ними при підготовці злочину, його вчиненні і приховуванні. У процесі дослідження проблеми способу приховування вбивств на замовлення автор достатню увагу приділяє чинникам, що його детермінують.
Специфіка приховування вбивств на замовлення полягає в тому, що в більшості випадків у злочинців бракує часу для знищення слідів і знарядь злочину, для приховування трупа. Так, у конкретних конфліктних ситуаціях, які вимагають швидкого вирішення (наприклад, при усуненні працівника правоохоронних органів, свідка злочину з метою перешкодити розслідуванню), у злочинців немає часу для продумування дій по приховуванню та їх здійснення. У випадках, коли замовникові потрібен більш тривалий період для прийняття рішення діяти (при вбивстві родичів, партнерів або конкурентів по злочинній або комерційній діяльності), у злочинців досить часу для здійснення дій по приховуванню вбивства.
Аналіз матеріалів практики розслідування вбивств на замовлення дозволив установити, що при неодноразовому вчиненні зазначених злочинів вбивці вдаються, як правило, до однотипних способів приховування (приміром, професійні виконавці намагаються інсценувати нещасний випадок). Способи приховування, що застосовуються різними злочинцями в подібних умовах і ситуаціях, також можуть повторюватися. У тих випадках, коли замовником злочину є родич або особа, на яку підозра падає в першу чергу, труп потерпілого, як правило, приховується або доводиться до стану, в якому його впізнання неможливо.
У поданій на захист науковій роботі наводиться типізація способів приховування вбивств на замовлення і вирізняються в якості способів приховування дії, спрямовані на забезпечення особистої безпеки конкретного суб'єкта злочину. Так, до способів приховування, які найбільш широко застосовуються замовником, вважаємо, слід віднести: 1) використання одного або декількох посередників; 2) створення неправдивого алібі; 3) замовлення вбивства двох або більше потерпілих; 4) запрошення виконавця з іншого реґіону або держави; 5) замовлення ліквідації виконавця; 6) замовлення ліквідації посередника; 7) замовлення ліквідації свідків убивства; 8) залякування, підкуп та інші форми впливу на свідків; 9) залякування, підкуп та інші форми впливу на працівників правоохоронних органів і суду; 10) повідомлення неправдивих відомостей, заяв; 11) інсценування (нещасного випадку, самогубства, природної смерті, іншого злочину) та ін.
Для виконавця діями по приховуванню можуть бути: 1) використання масок та інших засобів маскування; 2) використання або створення умов, ситуацій, що полегшують діяльність по приховуванню (наприклад, загальна паніка в місцях масового скупчення людей); 3) ліквідація разом із потерпілим свідків злочину; 4) негайне зникнення з місця вчинення злочину; 5) від'їзд із місцевості, де вчинено злочин (у тому числі й за кордон); 6) знищення знарядь і засобів учинення злочину; 7) повідомлення неправдивих відомостей, заяв; 8) залякування, підкуп та інші форми впливу на свідків; 9) убивство посередника, замовника; 10) інсценування (нещасного випадку, самогубства, природної смерті) та ін.
У підрозділі 2.3. детально досліджуються питання підготовки злочинців до вбивств на замовлення.
Вивчення практики розслідування цих злочинів показує, що вони ретельно плануються, чим значною мірою й пояснюються труднощі їх розкриття. Дії по підготовці вбивств на замовлення займають значну частину часу і відіграють важливу роль при реалізації способу вчинення злочину.
Базуючись на прийнятому в кримінально-правовій літературі визначенні готування до злочину й на криміналістичному значенні підготовки до вчинення злочину, автор вирізняє комплекс заходів, що здійснюються злочинцями при підготовці до вбивства на замовлення, і дає їх докладну характеристику. Ці заходи охоплюють: 1) формування в особи наміру на позбавлення життя потерпілого; 2) обрання виконавця (виконавців) злочину, а в необхідних випадках – посередника; 3) розробку плану вбивства; 4) вивчення даних про особу жертви; 5) обрання місця вчинення злочину; 6) вибір часу вчинення вбивства на замовлення; 7) підшукування зброї; 8) підготовку транспортних засобів; 9) орієнтацію стосовно обстановки на передбачуваному місці вбивства.
Характерною ознакою досліджуваних вбивств є виплата винагороди за вчинення злочину. Її розмір визначається родом занять, службовим становищем і соціальним статусом жертви, кредитоспроможністю замовника, професійністю виконавця і складністю виконуваного замовлення.
Для вибору найбільш сприятливих умов місця, часу і способу вчинення вбивства за жертвою встановлюється спостереження, в перебігу якого злочинцями вивчаються дані про місце проживання потенційного потерпілого, його родичів, фіксуються його звички, маршрути пересування. Саме території, що прилягають до місць роботи або проживання (двори, ліфти, сходові площадки під'їздів), найчастіше стають місцем учинення таких убивств (47 % від загального числа вивчених кримінальних справ). Квартира потерпілого використовується при вбивствах, що замовляються родичами або особами, які перебувають із жертвою у близьких стосунках (5 %).
За часом учинення вбивств на замовлення випадає на момент прямування майбутньої жертви на роботу (44 %) або повернення додому (6 %). Виконавець зустрічає особу в запланований час, уникаючи затримки на місці злочину. У період із 21.00 до 1.00 год. вбивства були вчинені в 31 % із розглянутих нами випадків, що пояснюється специфікою способу життя потерпілих, як правило, відсутністю свідків в цей пізний час, неможливістю жертви швидко реагувати на напад.
Підрозділ 2.4. присвячено проблемі вчинення вбивств на замовлення організованими злочинними групами.
Вивчивши праці відомих науковців з кримінального права, криміналістики, кримінології щодо проблеми організованої злочинності і спираючись на власні дослідження, дисертант виявив ознаки організованих злочинних груп, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення, і визначив структуру, механізм їх створення і психологію діяльності.
Організовані злочинні групи і злочинні організації, що спеціалізуються на цих злочинах, мають корисливо-насильницьку спрямованість і характеризуються високим рівнем організації, згуртованістю, усталеністю. Остання виявляється у тривалості функціонування групи, стабільності її складу, наявності злочинних зв'язків між її членами. Поява нових членів у групі або вихід із неї досить скрутний. Стосунки між членами групи підтримуються й у період між учиненням злочинів.
У роботі дається схема взаємозв'язків у групі, субординація й розподіл функцій між її учасниками. Відповідно до свого становища члени групи займаються: інформаційним забезпеченням (збиранням відомостей про можливих замовників, потенційних жертв та ін.); організацією злочинів; спостереженням; охороною; підбором технічних засобів (зброї, транспортних засобів, документів, екіпірування); безпосередньою ліквідацією потерпілих.
Розділ 3 “Слідова картина – джерело інформації про злочин” складається із двох підрозділів.
Підрозділ 3.1. присвячено характеристиці типових слідів, що мають місце при вчиненні вбивств.
Механізм слідоутворення і його результати розглядаються як джерело доказової інформації про злочин. На основі вивчення значного масиву криміналістичної літератури автор аналізує існуючі класифікації слідів та їх характеристики. Дисертант дотримується точки зору вчених, які вважають необхідним класифікувати сліди за належністю на два види – сліди злочину і сліди злочинця, а кожен вид на певні підгрупи. Така класифікація дозволяє відразу ж встановлювати зв'язок або з конкретною причетною до розслідуваного вбивства особою, або з колом осіб, серед яких може знаходитися підозрюваний.
Аналіз криміналістичної літератури по розглядуваній проблемі, а також опитування слідчих прокуратури й МВС України дозволили визначити коло типових слідів залежно від способу вбивства і комплекс доказової інформації, яку вони несуть.
Розвиваючи положення про існування “слідової картини” певного виду злочину, дисертант підкреслює її сьогоднішнє актуальне значення для розслідування вбивств. Під типовою слідовою картиною вбивств, вважає автор, слід розуміти сукупність логічно взаємопов'язаних слідів, що відбивають як самий механізм злочину, так і дії його учасників. Поряд із матеріальними слідами доповненням до слідової картини можуть бути ідеальні сліди.
У підрозділі 3.2. розглядаються види слідової картини при вбивствах на замовлення залежно від ситуації злочину.
Проводиться різниця між слідчою ситуацією як комплексом доказової інформації на певному періоді розслідування і ситуацією злочину як сукупністю елементів об'єктивної обстановки, що склалася в період учинення злочину. Аргументуючи думку про те, що слідова картина конкретного вбивства на замовлення залежить від ситуації, що склалася на момент його вчинення, автор виокремлює види слідової картини при таких убивствах, обумовлені ситуацією злочинної події, і дає їх характеристику. Підставами запропонованої класифікації є: 1) обставини вчинення вбивства на замовлення; 2) способи вчинення злочину; 3) підготовленість убивці до вчиненого злочину; 4) кількість виконавців убивства; 5) інформативність (доказовий потенціал) слідової картини.
Узагальнення та аналіз матеріалів практики розслідування досліджуваних убивств дозволили встановити наступне. Злочини цієї категорії, як правило, вчиняються в умовах неочевидності і вирізняються мінімальною слідовою картиною, що значно ускладнює процес їх розслідування. Однією з ознак убивств на замовлення є відсутність дій по приховуванню злочину: сліди не знищуються, труп не переміщається з місця події, злочинці, як правило, залишають на місці вбивства або неподалік від нього вогнепальну зброю, кулі, гільзи, бронежилети, маски, транспортні засоби. Іноді останні можуть знищуватися злочинцями шляхом вибуху або підпалу, особливо у випадках, коли використовувалася машина кого-небудь зі злочинців.
Найбільш професійно вчинені вбивства на замовлення можуть бути інсценовані під нещасний випадок, самогубство або природну смерть. При цьому особливого значення набувають негативні обставини, що виявляються у процесі огляду місця події.
Слідова картина також дозволяє висловити припущення про кількість виконавців, їх фізичні та інші особливості, розподіл ролей між ними, маршрути й характер пересування до місця вбивства й від нього. Результати узагальнення і аналізу матеріалів практики розслідування вбивств на замовлення за 1997-2002 рр. свідчать, що 37 % від загальної кількості злочинів цієї категорії вчинено одним виконавцем (випадковим виконавцем за відносно низьку або професійним убивцею за дуже велику винагороду). У 44 % випадків убивства вчинялися групою з 2-х людей (вона менш помітна, що дозволяє справитися з жертвою навіть за наявності охорони), а 19 % – групою від 3-х до 5-ти людей (як правило, для вчинення вбивств у процесі протистояння злочинних угруповань або коли злочин вчиняється організованою злочинною групою).
Значення слідової картини для всього процесу розкриття й розслідування вбивств на замовлення визначається з позицій її інформативності (сукупності інформації, яку несуть у собі залишені сліди). При цьому аналіз слідів може дати необхідні відомості для встановлення моделі злочинної події, висунення слідчих версій, виявлення інших речевих доказів, експертного дослідження, а також прогнозування моделі можливої поведінки суб'єкта злочину.
Розділ 4 “Особа потерпілого й особа злочинця – елементи криміналістичної характеристики вбивств на замовлення” складається із трьох підрозділів.
У підрозділі 4.1. розглянуто такий елемент криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, як особа потерпілого.
Дані про особу потерпілого у справах про вбивства на замовлення досить специфічні і значно відрізняються від характеристики жертв побутових убивств. Специфіка їх визначається соціальним або політичним статусом потерпілого, його значною роллю в бізнесі чи фінансовій сфері або керівництвом у мафіозному угрупованні. Акцентується увага на тому, що інформація про соціально-психологічний склад жертви вбивства на замовлення має важливе значення для моделювання соціального та психологічного складу особи замовника злочину, дозволяючи визначити дані, які треба встановити у процесі вивчення особи потерпілого, а також джерела отримання зазначених відомостей.
На підставі узагальнення й аналізу матеріалів практики розслідування вбивств на замовлення автором виділяється 14 категорій потерпілих залежно від сфери їх діяльності та зв'язків із замовниками злочинів: 1) особи, які займаються нелегальним або крупним бізнесом у різних сферах господарської і фінансової діяльності (вуглевидобувної, нафтопереробної, автомобільної промисловості, сфері послуг, торговельної, банківської, у шоу-бізнесі тощо), склали 27 % від загальної кількості (116) потерпілих; 2) представники злочинного середовища – лідери і члени злочинних угруповань (15 %); 3) політики (7 %); 4) посадові особи державних органів (12 %); 5) журналісти (5 %); 6) працівники органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, органів безпеки, представники охоронних структур (6 %); 7) спортсмени (як колишні, так і діючі) склали 3 %; 8) особи, які конфліктують у сімейних, подружніх або любовних стосунках (12 %); 9) родичі: утриманці, важко хворі або особи, які зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, створюють нестерпні умови існування для оточуючих (1 %); 10) кредитори (3 %); 11) особи, які володіють інформацією, що компрометує замовника вбивства (3 %); 12) вимагачі або шантажисти (2 %); 13) особи, які випадково опинилися поруч із потерпілим у момент учинення вбивства (члени родини, охоронці, водії, товариші по службі) або помилково прийняті злочинцем за жертву (3 %); 14) посередники, виконавці вбивства (1 %).
З урахуванням типологічних характеристик потерпілих у справах про вбивства на замовлення дисертантом розроблено рекомендації для осіб, яких можна віднести до групи потенційних жертв досліджуваного виду злочинів.
Підрозділ 4.2. присвячено дослідженню особи замовника, посередника і виконавця вбивства на замовлення.
Характеризуючи особу злочинця, який учиняє вбивства на замовлення, слід виходити з того, що суб'єктами злочину є замовник убивства, виконавець і в деяких випадках посередник (посередники). У роботі на підставі аналізу матеріалів практики розслідування таких злочинів, вивчення кримінально-правової, кримінологічної і криміналістичної літератури по досліджуваній проблемі проведено типізацію замовників і виконавців убивств на замовлення, даються їх соціально-особисті характеристики, а також перелік мотивів, якими керуються замовники при вчиненні вбивства.
Замовниками злочину виступають: а) конкуренти або партнери потерпілих по бізнесу; б) представники кримінального середовища; в) особи, стосовно яких порушено кримінальні справи; г) політичні діячі; д) посадові особи державних органів; е) підлеглі, які претендують на посаду начальника; є) родичі; ж) один із подружжя або з коханців; з) боржники потерпілого; и) особи, яких шантажують або в яких вимагають майно, гроші; і) інші особи.
Дисертант виділяє чотири групи виконавців убивств на замовлення: 1) випадкові вбивці (28 % від загальної кількості виконавців); 2) бойовики злочинних угруповань, які спільно вчиняють такі вбивства (31 %); 3) професійні виконавці-одинаки (33 %), яких використовують для ліквідації крупних бізнесменів, кримінальних авторитетів, членів злочинних угруповань; 4) організовані злочинні групи, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення (8 %).
За результатами узагальнення й аналізу матеріалів практики розслідування вбивств на замовлення 46 % злочинів розглядуваної категорії вчинено за участю посередників, якими можуть виступати родичі, друзі замовника, особи, які знаходяться в матеріальній залежності від нього, підлеглі по службі. Їх згода отримується шляхом пропозиції, підкупу, погрози, шантажу, обману або під впливом родинних почуттів.
У підрозділі 4.3. розкривається проблема взаємозв'язку елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення.
Проведене узагальнення й аналіз матеріалів практики розслідування таких злочинів, результати опитування слідчих прокуратури і МВС дозволили виявити певні залежності між елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення і подати їх на статистичному рівні. До них належать: “жертва – замовник”, “замовник – посередник – виконавець”, “замовник – виконавець”, “(замовник + виконавець) – спосіб учинення”, “замовник – знаряддя злочину”, “виконавець – знаряддя злочину”, “жертва – спосіб приховування”, “злочинець – спосіб приховування”, “потерпілий – місце – час – обстановка”, “сліди – знаряддя – спосіб учинення”, “сліди – злочинець”, “сліди – потерпілий”. Виявлені залежності дозволяють висунути найбільш достовірні версії щодо події злочину, особи замовника, посередника, виконавця вбивства й у кінцевому підсумку встановити істину в справі.
У дисертаційному дослідженні виділено функції (синтезуюча, конструктивна й пізнавальна), які виконує криміналістична характеристика вбивств на замовлення стосовно практики розкриття й розслідування розглядуваних злочинів.

ВИСНОВКИ

У дисертації сформульовано основні положення розробленої автором концепції стосовно теоретичних проблем, пов'язаних з дослідженням криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, її структури і взаємозв'язку елементів.
Результатами дисертаційного дослідження є: визначення соціальних причин виникнення вбивств на замовлення; окреслення місця методики розслідування злочинів цієї категорії в загальній методиці розслідування вбивств; розробка структури криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, яка проведена на підґрунті нового комплексного підходу до вивчення порушеної проблеми; пропозиція дефініції поняття “спосіб учинення вбивства на замовлення”; з’ясування чинників, що детермінують вибір злочинцями того чи іншого способу вчинення і приховування таких злочинів; типізація зазначених способів; вирізнення комплексу дій, що здійснюються злочинцями при підготовці до вчинення злочинів розглядуваної категорії; пропозиція поняття “типова слідова картина при розслідуванні вбивств на замовлення”; розкриття її значення як джерела інформації про злочин; виокремлення видів слідової картини залежно від ситуації злочину; класифікація потерпілих; типізація злочинців (замовників і виконавців); визначення ознак організованих злочинних груп, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення, їх структури й розподілу ролей між учасниками; виявлення залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення; виділення функцій криміналістичної характеристики розглядуваного виду злочинів, які визначають її роль у практичній діяльності по розслідуванню вказаної категорії вбивств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Костенко М.В. К вопросу о подготовке преступников к убийству по заказу //Вісн. Луган. ін-ту внутр. справ МВС України: Спецвип. у 4-х ч. – Ч. 4: Пробл. вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності /Відп. ред. Б.Г. Розовський. – Луганськ: ЛІВС МВС України, 1999. – С. 72-76.
2. Костенко М. В. Криминалистическая характеристика убийств по заказу: способ сокрытия //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 39. – С.156-161.
3. Костенко М. В. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики убийств по заказу //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 43. – С.188-193.
4. Костенко М.В. К вопросу о проблемах расследования убийств по заказу //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 46. – С. 186-190.
5. Костенко М. В. Криміналістичні аспекти організації вбивств за замовленням //Актуал. пробл. політики: Зб. наук. пр. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – Вип. 10,11. – С. 198-203.
6. Костенко М. В. Криминалистические аспекты борьбы с убийствами по заказу //Актуал. пробл. юрид. науки: Тези доп. та наук. повід. наук. конф. молодих учених та аспірантів /За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 98-100.
7. Костенко М. В. Проблеми організації розслідування вбивств на замовлення //Актуал. пробл. формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повід. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених /За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 177-179.

АНОТАЦІЇ

Костенко М. В. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2003.
Рукопис являє собою дослідження на монографічному рівні проблеми криміналістичної характеристики вбивств на замовлення.
Розроблено структуру криміналістичної характеристики вбивств на замовлення. У якості її елементів виділено: спосіб учинення і приховування злочину, місце, час та обстановку вбивства, типову слідову картину, особу потерпілого й особу злочинця (замовника, виконавця й посередника). На підставі узагальнення судово-слідчої практики, вивчення літературних джерел запропоновано дефініцію поняття “спосіб учинення вбивств на замовлення”, проведено типізацію способів учинення і приховування злочинів розглядуваної категорії, виділено комплекс підготовчих заходів, здійснюваних злочинцями. Автором вирізнено категорії потерпілих, замовників і виконавців убивств на замовлення, даються їх соціально-особисті характеристики. Розроблений механізм взаємозв'язків елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення знайшов своє застосування в діяльності слідчих органів прокуратури України.
Ключові слова: вбивство на замовлення, криміналістична характеристика, розслідування вбивств.

Костенко М. В. Криминалистическая характеристика убийств по заказу. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2003.
Рукопись представляет собой исследование на монографическом уровне проблемы криминалистической характеристики убийств по заказу.
В работе анализируются социальные причины возникновения преступлений этой категории, определено место методики расследования убийств по заказу в общей методике расследования убийств, разработана структура криминалистической характеристики рассматриваемого вида преступлений. В качестве ее элементов выделены: способ совершения и сокрытия преступления, место, время и обстановка убийства по заказу, типовая следовая картина, личность потерпевшего и личность преступника (заказчика, исполнителя и посредника).
На основе обобщения судебно-следственной практики, изучения литературных источников предложено определение понятия “способ совершения убийств по заказу”, рассмотрены факторы, детерминирующие способы совершения и сокрытия преступлений исследуемой категории, проведена типизация указанных способов, очерчен комплекс мероприятий, осуществляемых преступниками в процессе подготовки к совершению убийства.
Механизм следообразования и его результаты рассматриваются как источник доказательственной информации о преступлении. Аргументируя мнение о том, что следовая картина убийства по заказу зависит от ситуации, сложившейся на момент его совершения, диссертант выделяет виды следовой картины при убийствах по заказу, определяемые ситуацией преступного события, и дает их характеристику.
Анализируются криминалистические аспекты личности потерпевших, осуществлена их классификация. Среди них: 1) лица, занимающиеся нелегальным или крупным бизнесом в различных отраслях хозяйственной и финансовой деятельности; 2) представители преступной среды; 3) политики; 4) должностные лица государственных органов; 5) журналисты; 6) работники органов внутренних дел, прокуратуры, суда, органов безопасности, представители охранных структур; 7) спортсмены; 8) лица, конфликтующие в семейных, супружеских или любовных отношениях; 9) родственники – иждивенцы, тяжело больные или лица, злоупотребляющие спиртными напитками либо наркотическими средствами, создающие невыносимые условия существования; 10) кредиторы; 11) лица, которые обладают информацией, компрометирующей заказчика убийства; 12) вымогатели, шантажисты; 13) лица, случайно оказавшиеся рядом с потерпевшим в момент совершения убийства либо ошибочно принятые преступником за жертву; 14) посредники, исполнители убийства.
Предложены типизации заказчиков и исполнителей убийств по заказу, даны их социально-личностные характеристики, выявлены признаки организованных преступных групп, специализирующихся на совершении убийств по заказу, изучена их структура, разработана схема взаимосвязей в указанных группах, субординация и распределение функций между участниками;
Разработанный автором механизм взаимосвязей элементов криминалистической характеристики убийств по заказу нашел свое применение в деятельности следственных органов прокуратуры Украины.
Ключевые слова: убийство по заказу, криминалистическая характеристика, расследование убийств.

M. V. Kostenko. Criminalistic characteristics of contract killings. – Manuscript.
Dissertation to seek PhD in Law Degree, Major 12.00.09 – Criminal Procedure and Criminalistics; Judicial Examination. – Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2003.
This paper is a monograph-type research on criminalistic characteristics of contract killings.
The author develops the structure of the criminalistic characteristics of contract killings. Its elements are: the way to commit and conceal the crime, place, time and circumstances of the contract killing, typical trace picture, the profile of the victim and the profile of the criminal (the customer, the performer and the mediator). Based on the case study and literature the author suggests the concept of the way to commit a contract killing as well as provides classification for this category and identifies the complex of measures undertaken by the criminals. The author has developed the profiles of victims, customers and killers, as well as their social and personal characteristics. The mechanism of interaction of the elements of the criminalistic characteristics of contract killings developed by the author found application in the activities of the investigative agencies of the procuracy.
Key words: contract killing, criminalistic characteristics and investigation of killings.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking