Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ, ЗАСМІЧЕННЯ ТА ВИСНАЖЕННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

 

ПРИСЯЖНИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ, ЗАСМІЧЕННЯ ТА ВИСНАЖЕННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ
   

 

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

КИЇВ – 2006
Дисертацією
є рукопис

Робота виконана
в Київському національному університеті внутрішніх справ

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Матвійчук Валерій Костянтинович,
Вищий навчальний заклад “Національна академія управління”, завідувач кафедри цивільного, господарського та кримінального права, Заслужений працівник народної освіти України

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України
Глушков Валерій Олександрович,
Академія управління МВС, перший проректор

кандидат юридичних наук, професор
Мисливий Володимир Андрійович,
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, проректор

Провідна установа
Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, м. Київ

Захист відбудеться “30” травня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ-35, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитися в Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1)

Автореферат розісланий “14” квітня 2006 року.

Учений секретар
спеціалізованої ученої ради Є. Д. Лук'янчиков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Охорона водних об'єктів в Україні є однією з найактуальніших проблем. Адже в країні склалася вкрай складна ситуація в цій сфері. За ступенем гостроти, проблеми що стосуються охорони навколишнього природного середовища і, зо-крема, водних об'єктів – необхідно вважати найбільш напружени-ми й катастрофічними. Тому дотримання вимог щодо охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів є центральним питанням.
В юридичній літературі питанню кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів приділя-лась певна увага. Відповідні проблеми тією чи іншою мірою досліджували такі вчені, як: В.І. Андрейцев, Ю.В. Баулін, С.Б. Га-вриш, Е.М. Жевлаков, A.M. Коміссаров, М.Й. Коржанський, Б.М. Леонтьев, Н.А. Лопашенко, Ю.І. Ляпунов, В.К. Матвійчук, В.Л. Мунтян, В.О. Навроцький, В.Д. Пакутін, П.Ф. Повеліцина, В.В Сташис, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, С.В. Трофімов, В.А. Широ-ков та інші. Проте опубліковані роботи у переважній своїй більшості виконані на базі раніше діючого законодавства і мають фрагментарний характер.
Реформа кримінального законодавства і, зокрема, положень ст. 242 КК України щодо кримінально-правової охорони водних об'єктів, прийняття нового водного законодавства та цілої низки підзакон-них актів у зазначеній сфері потребують глибокої й всебічної на-укової аргументації, яка не може мати місце без сер-йозного дисертаційного дослідження. Це викликано також і тим, що до цього часу відсутні ґрунтовні пропозиції з удосконалення кримінального законодавства, що стосуються охорони, раціональ-ного використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів. Зазначений ст. 242 КК України склад злочину потребує детально-го наукового обґрунтування та подання пропозицій з позицій практичного застосування цієї статті. Крім того, сама назва статті 242 КК України “Порушення правил охорони вод” вужча за поло-ження, які нормуються диспозицією цієї статті, що суперечить за-конам формальної логіки. Термін “порушення правил” поши-рюється на такі положення, які стосуються лише поверхневих і зво-ротних вод, щодо інших водних об'єктів таких правил немає, а діяння нормуються стосовно всіх водних об'єктів. Цей факт свідчить, що порушення правил охорони вод не відповідає суті і змісту ст. 242 КК України і не виражає волю законодавця. Тому ми зазначили тему дисертаційного дослідження, яка б повною мірою виражала волю законодавця.
Таким чином, вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений соціально-політичною актуальністю проблеми кримінально-правової боротьби із забрудненням, засміченням та виснаженням водних об'єктів, поширеністю відповідних злочин-них посягань, прагненням сформулювати певні положення, що стосуються теорії кримінального права, пропозиції з удосконалення як судової практики, так і кримінального законодавства в цій частині.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. 29 грудня 1993 року тема кандидатської дисертації розглядалась й була затверджена вченою радою Української академії внутрішніх справ згідно з науковим напрямком роботи кафедри кримінально-го права в межах Державної комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального, кримінально-виконавчого законодавст-ва й системи попередження злочинності”. Дослідження спрямоване на виконання “Концепції розвитку законодавства України на 1997–2005 роки, щорічних планів, науково-дослідних робіт Національ-ної академії внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного досліджен-ня полягає в обгрунтуванні низки теоретичних положень та у ви-робленні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та практики застосування ст. 242 КК України та іншого водного законодавства, запозичення досвіду з цього питання з криміналь-ного законодавства деяких зарубіжних країн.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
• дослідити витоки та зробити послідовний огляд кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів в історичному аспекті, що необхідно для вдосконалення чинного законодавства;
• сформулювати поняття і визначити суспільну небезпечність забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів;
• провести ґрунтовний аналіз ознак складу злочину, передбаче-ного ст. 242 КК України;
• здійснити відмежування складу злочину забруднення, засмі-чення та виснаження водних об'єктів від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративного делікту;
• дослідити чинне кримінальне законодавство стосовно забруд-нення та виснаження водних об'єктів, показати його можливості в боротьбі з названим асоціальним явищем та виявити наявні істотні та деякі другорядні недоліки;
• вивчити та з'ясувати дійсний стан практики застосування кримінально-правових норм про забруднення, засмічення та вис-наження водних об'єктів;
• сформулювати рекомендації з удосконалення кримінально-правових норм про забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів;
• провести порівняльно-правовий аналіз законодавства Ук-раїни і деяких зарубіжних країн щодо кримінальної відповідаль-ності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є сфера суспільних відносин, пов'язаних з кримінальною відповідальністю за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів.
Предметом дослідження є норми чинного кримінального законодавства, слідча, прокурорська та судова практика стосовно за-бруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів, доктриналь-не та практичне тлумачення відповідних кримінально-правових норм.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі цілей і завдань з урахуванням об'єкта й предмета дослідження. Діалектичний підхід як загальнонауковий, наскрізний метод вия-вився у тому, що уявлення про складоутворюючі ознаки цього зло-чину досліджувалися у їх розвитку, тісному взаємозв'язку з іншими методами. Проблема кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів розглядається не ізо-льовано від питань, котрі постають перед іншими сферами знань, а в їх нерозривній єдності, взаємодоповненні. Метод структурно-системного аналізу, а також формально-логічний використовува-лися для виявлення місця різних ознак досліджуваного злочинного діяння. За допомогою формально-юридичного методу з'ясовувала-ся логіка законодавця, закладена в конкретних правових нормах. Історико-лінгвістичний метод дав можливість прослідкувати ево-люцію всіх ознак складу злочину, передбаченого ст. 242 КК Ук-раїни, як результат мовних конструкцій, які виражають ці ознаки. Порівняльно-правовий метод сприяв виявленню різних підходів при конструюванні досліджуваного злочину у кримінальному за-конодавстві деяких країн. Історико-правовий метод дозволив про-стежити розвиток уявлень про об'єктивні і суб'єктивні ознаки зло-чинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів в історичному аспекті. Соціологічні методи слугували інструментом аналізу проблемних ситуацій, що виникають у процесі застосуван-ня кримінального закону.
Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці вчених не лише в галузі кримінального права але й в гідро-логії екології тощо.
Нормативною базою дисертаційного дослідження є Консти-туція України, Кримінальний кодекс України, Закони України тощо.
Емпіричну базу дослідження становлять відомості, одержані внаслідок вивчення 200 кримінальних справ відповідної категорії, розглянутих судами України за 1987–2004 роки, за якими винесені обвинувальні вироки, апеляційна, касаційна та наглядова практи-ка, узагальнення практики, 300 матеріалів про відмову в пору-шенні кримінальної справи, статистичні дані у справах щодо за-бруднення водних об'єктів за період з 1987 по 2004 роки. Крім того, вивчено 200 адміністративних матеріалів стосовно порушників водного господарства з 1987 по 2004 роки. Також за спеціальною програмою проведено анкетування (200 осіб) працівників судів, прокуратури, органів внутрішніх справ та громадян щодо пробле-ми забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що воно є першим в Україні дисертаційним дослідженням, в якому у загальнотеоретич-ному та конкретно-юридичному напрямках вивчені проблеми кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та вис-наження водних об'єктів за чинним Кримінальним кодексом Ук-раїни та існуючою практикою.
Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні низки нових теоре-тичних висновків, уточненні змісту окремих термінів та понять, котрі мають наукове й практичне значення, що знайшло своє відображення в конкретних теоретичних положеннях і пропозиціях, які виносяться на захист:
1. Уперше в юридичній літературі досліджено питання, що стосується витоків, історико-правового нарису кримінально-правової охорони водних об'єктів та сучасного стану проблеми. Акцентується увага на тому, що ігнорування історичного досвіду криміналізації, досліджуваного діяння сприяло створенню колізійної норми – пору-шення правил охорони вод (ст. 242 КК України).
2. Сформульовані авторські визначення загальних понять: “за-бруднення водних об'єктів”, “засмічення водних об'єктів”, “висна-ження водних об'єктів”, які необхідні для подальшого з'ясування суті таких ознак об'єктивної сторони складу злочину як діяння.
3. Аргументується суспільна небезпечність злочинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів.
4. В дисертації отримано подальший розвиток положення про родовий об'єкт злочину на який посягає таке діяння як порушення правші охорони (забруднення, засмічення та виснаження) водних об'єктів – це суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи (що складає навколишнє природне середовище), її охоро-ну, оздоровлення, раціональне використання і відтворення такої єдиної системи для теперішніх і майбутніх поколінь.
5. По-новому сформульоване визначення безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 242 КК України. Наголошується, що ним є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціональ-ного використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, що беруть участь у кругообігові вод і нерозривно пов'язані з навколишнім природним середовищем, додатковим факультативним – відносини, що забезпечують життя, здоров'я, власність.
6. Запропоновано власне визначення предмета цього злочину – всі водні об'єкти на території нашої країни, що беруть участь у кругообігу вод і нерозривно пов'язані з навколишнім природним середовищем.
7. Вперше дано розгорнутий аналіз об'єктивної сторони цього злочину і пропонується авторське визначення об'єктивної сторони як діяння.
8. Наведено додаткові аргументи на користь того, що назва ст. 242 КК України, а також досліджуване діяння необгрунтоване позначаються як порушення правил охорони вод, тому що таке діяння може стосуватися лише поверхневих вод (щодо інших вод-них об'єктів відсутні правила їх охорони). Зазначається, що суть об'єктивної сторони цього діяння можна зрозуміти з інших нормативних актів, які характеризують ці діяння термінами: забруднен-ня, виснаження та засмічення. Тому при застосуванні норми потрібно користуватися термінами які позначають ці діяння (на це спонукає досліджувана норма – ст. 242 КК України з бланкетною диспозицією).
9. Аргументується, що зміна природних властивостей вод є не що інше як складова забруднення водних об'єктів, і виділення їх в окреме діяння не є науково обгрунтованим.
10. Зроблено висновок про те, що спроба законодавця сформу-лювати діяння в ч. 1 ст. 242 КК України з похідними наслідками не створила злочину з матеріальним складом, він так і залишився за конструкцією – з формальним складом, оскільки в ньому передба-чена криміналізація на факторі можливості (небезпеці) настання наслідків. Зазначено, що це ускладнило застосування Закону.
11. Обґрунтовується, що забруднення, виснаження водних об'єктів є дією або бездіяльністю – це твердження має під собою підстави, оскільки воно спирається на описання об'єктивної сторони.
12. Наведено додаткові аргументи, що суб'єктивна сторона зло-чину, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, характеризується ви-ною у формі прямого умислу оскільки в ній міститься діяння з фор-мальним складом. Зазначається, що психічне ставлення особи до діяння і до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 242 КК України, може проявлятися з необережною формою вини, а також до діяння – у формі умислу, а до наслідків – з необережною формою вини. Вста-новлення умислу щодо наслідків виключає кваліфікацію за ч. 2 ст. 242 КК України.
13. Детально проаналізовано проблему суб'єкта злочину (ст. 242 КК України). Доведено, що до кола суб'єктів цього злочину слід відносити не тільки службових, неслужбових, але й приватних осіб.
14. Вперше дано поняття “кримінально-правового забруднення водних об'єктів”, “кримінально-правового виснаження водних об'єктів” стосовно чинного законодавства (ст. 242 КК України) та визначення діянння “кримінально-правового забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів” (в аспекті запропонова-ної нами кримінально-правової норми ст. 242 КК України).
15. Розкрито зміст кваліфікуючих ознак забруднення та висна-ження водних об'єктів. Висловлено думку про доцільність допов-нити ст. 242 КК України частиною третьою такого змісту: “діяння, передбачені частиною першою або другою, якщо вони викликали масову загибель людей, або спричинили масове захворювання лю-дей, або масову загибель об’єктів тваринного або рослинного світу, яке завдало збитків, що в десять тисяч або більше разів перевищу-ють неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або спричинили екологічну катастрофу”.
16. З нових позицій і використання нових підходів вперше про-ведено відмежування складу злочину забруднення, виснаження вод-них об'єктів від забруднення моря та від діяння, передбаченого ст. 113 КК України і аналогічного адміністративного правового делікту.
17. Пропонується нова редакція ст. 242 КК України.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що положення дисертації можуть бути використані як теоретична ос-нова для подальших наукових розробок у галузі кримінального права, кримінології і кримінально-виконавчого права, адміністра-тивного права, для уточнення формулювань нормативних поло-жень ст. 242 КК України при розслідуванні та розгляді окремих кримінальних справ у навчальному процесі для викладання й вив-чення навчальних курсів із дисциплін кримінального циклу, підго-товки нових навчальних і навчально-методичних дисциплін, а також у науково-дослідній роботі студентів і для підвищення рівня юридичної підготовки суддів та працівників правоохорон-них органів.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи до-повідались: на звітній конференції викладачів Національної ака-демії внутрішніх справ України (Київ – 2000 р.); на міжнародній конференції “Реформування правової системи України в контексті європейських інтеграційних процесів” (Київ – 2004 p.).
За підсумками роботи підготовлено й надіслано пропозиції до Верховного суду України на проект Постанови Пленуму Верхов-ного суду “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” (Акт № 1–4/253 від 30.03.2005 р.) та до Верховної Ради України про зміни і доповнення до ст. 242 КК України (Акт № 06–19/15–443 від 04.04.2005 р.).
Положення дисертації використовуються під час підготовки навчально-методичних матеріалів, у планах семінарських і практич-них занять при викладанні курсу “Кримінальне право України” в Київському національному університеті внутрішніх справ (Акт від 29.03.2006 р.) і у ВНЗ “Національна академія управління” (Акт від 29.03.2005 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, прак-тичні рекомендації дисертаційного дослідження знайшли відобра-ження в шести наукових публікаціях, одна наукова монографія, чотири статті у фахових виданнях і одна в збірнику наукових праць.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів (які містять шість підрозділів), висновків та пропозицій до кожного розділу, загального висновку, використаних джерел, на які зроблені посилання. Загальний обсяг дисертації 209 сторінок, із них основного тексту – 187 сторінок, наявність використаних дже-рел – 252 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, зв'язок ро-боти з науковими програмами, планами, темами, об'єкт і предмет дослідження, мета й завдання наукового пошуку; визначаються мето-дологічна, емпірична бази дослідження; розкривається її наукове та практичне значення; формулюються положення та висновки, що ви-носяться на захист.
У першому розділі “Кримінально-правова характеристика злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів”, який вклю-чає чотири підрозділи, дається загальна характеристика злочинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів, їх витоки, ге-незис, сучасний стан проблеми; розкриваються поняття та суспільна небезпечність цих асоціальних явищ; всебічно аналізуються об'єктивні та суб'єктивні ознаки досліджуваного складу злочину, вносяться пропозиції до законодавства та вдосконалення цієї статті.
У підрозділі 1.1 “Витоки, історико-правовий нарис кримінально-правової охорони водних об'єктів та сучасний стан проблеми” вперше автором дається історико-правовий аналіз кримінально-правової охорони водних об'єктів на території нашої держави. Акцентується увага на тому, що кримінально-правова охорона водних об'єктів в нашій державі має глибоке історичне коріння (витоки). Їх, на думку дисертанта, можна з'ясувати тільки в аспекті взаємовідношення людини (суспільства) і природи.
На підставі літературних та законодавчих джерел та особистого розуміння питання, як свідчить дослідження, автор схиляється до то-го, що пошук витоків кримінально-правової охорони водних об'єктів на території на-шої держави необхідно здійснювати з початку XVIII століття. На виконання цього завдання автор звернувся до п'ятого періоду розвитку нашої держави (початок XVIII – початок XX ст.). Для цього періоду характерні витоки складу злочину засмічення водних об'єктів. Так, в 1718–1819 роки були видані нормативні акти, що забороняли вивозити сміття в річки, канали, протоки, обробляти колоди й дошки на берегах річок, викидати баласт у гаванях і на рейдах. За порушення цих Указів передбачалося покарання – заслання на ка-торгу. Цікаво, що в цей час законодавчо закріплюється така ознака об'єктивної сторони складу злочину, як дія (засмічення) та засоби вчинення злочину: сміття, стружка, кора, баласт. Крім того, уже відо-ме місце вчинення злочину: річки, канави, гавані, рейди та суб'єкти злочину – різні особи.
Укладенням про покарання кримінальні і виправні 1845 року охо-роняються водні об'єкти від засмічення та порчі (забруднення) тощо.
Дисертант вперше в кримінально-правовій науці в історичному ас-пекті встановив і вивчив генезис об'єктивних і суб'єктивних ознак складів злочинного забруднення, виснаження та засмічення водних об'єктів від перших писаних законів до створення незалежної держа-ви України та її чотирнадцятирічного існування. Також на підставі дослідження робиться висновок, що для сучасного стану характерний сплеск удосконалення водного законодавства і, зокрема, законодав-ства щодо кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення, виснаження водних об'єктів, яка знайшла своє закріплення у ст. 242 КК України.
У підрозділі 1.2 “Поняття і суспільна небезпечність злочину забруд-нення, засмічення та виснаження водних об'єктів” акцентується увага на тому, що в юридичній літературі недостатньо розроблені питання, що стосуються поняття “забруднення водних об'єктів”, “засмічення водних об'єктів”, “виснаження водних об'єктів”, їх змісту та ознак.
На підставі всебічного дослідження автор пропонує свої визначен-ня понять: 1) “кримінально-правове забруднення водних об'єктів”, під яким розуміє “умисну або необережну, заборонену кримінальним кодексом України дію чи бездіяльність суб'єкта, який посягає на встановлені в суспільстві відносини, що забезпечують охорону, раціо-нальне використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, які полягають у забрудненні водних об'єктів, перерахованими в дисертації засобами та джерелами, що призводить до модифікації фізичних, хімічних чи біологічних властивостей складу вод, тягне загибель людини або людей, спричинення шкоди здоров'ю людини або людей, або загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу або призводить до втрати унікальних і рідкісних об'єктів при-роди, занесених до Червоної книги України, викликало масову загибель людей або спричиняє масове захворювання людей, або масову заги-бель об'єктів тваринного, або рослинного світу, або екологічну ката-строфу, або завдали шкоду, яка в 10 тис. і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або створило небез-пеку для життя, здоров'я людей, об'єктів тваринного або рослинного світу”; 2) “кримінально-правове виснаження водних об'єктів”, під яким розуміє “умисну або необережну, заборонену кримінальним законом України дію чи бездіяльність суб'єкта, який посягає на вста-новлені в суспільстві відносини, що забезпечують охорону, раціо-нальне використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, які полягають у зменшенні мінімального допустимого стоку вод, при-зводить до загибелі людини або людей, спричинення шкоди здоров'ю людини, або людей, або загибелі об'єктів тваринного чи рослинного світу, або призводить до втрати унікальних і рідкісних об'єктів при-роди, занесених до Червоної книги України, масової загибелі людей або спричиняє масове захворювання людей, або масову загибель об'єктів тваринного або рослинного світу, або екологічну катастрофу, або завдали збитків, які в 10 тис. і більше разів перевищують неопо-датковуваний мінімум доходів громадян, або створило небезпеку для життя, здоров'я людей, об'єктів тваринного або рослинного світу”; 3) “засмічення водних об'єктів є насичення вод нерозчин-ними предметами й речовинами, що впливають на погіршення властивостей водних об'єктів, а також можуть призводити до модифікації стану русла, гідрологічного та гідрогеологічного режиму водних об'єктів і викликали інші несприятливі наслідки (у тому числі й означені в диспозиціях статті 242 КК України)”.
Сформульовані дисертантом поняття мають не тільки теоретичне, а й суто практичне значення.
Аналіз правозастосовчої діяльності щодо ст. 242 КК України дає можливість визначити суспільну небезпечність забруднення, засмі-чення та виснаження водних об'єктів, яка проявляється: 1) в пося-ганні на встановленні суспільні відносини, що забезпечують охоро-ну, раціональне використання, відтворення та оздоровлення водних об'єк-тів, та завданні їм істотної шкоди; 2) в таких факторах, як: а) ви-сокий ступінь суспільної небезпечності цього явища; б) відносна по-ширеність цих злочинів; в) відповідність заборони забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів моральному грунту кримінального закону й запобігання настання серйозних наслідків природній рівновазі і в соціальному плані; г) високій латентності за-значених злочинів тощо.
У підрозділі 1.3 “Об'єктивні ознаки складу злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів” дисертант, відзначаючи дискусійність питання про безпосередній об'єкт злочинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів, використовуючи всі позитивні підходи до розуміння досліджуваних суспільних відносин та аналізуючи структурні елементи цих відносин, пропонує визна-чення вказаного об'єкта злочину. Під об'єктом складу злочину забруднення та виснаження водних об'єктів виступають суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального викорис-тання, відтворення і оздоровлення водних об'єктів на території нашої країни, що беруть участь у колообігові вод і нерозривно пов'язані з навколишнім природним середовищем, з метою протидії їх забрудненню, виснаженню та засміченню, а також додаткові безпосередні об'єкти, що забезпечують охорону здоров'я, життя, власність. Також, враховуючи те, що визначення предмета складу злочину, передбаче-ного ст. 242 КК України, має не тільки теоретичне, а й важливе прак-тичне значення, то це природно, що в дисертації істотне місце посідає саме ця ознака складу злочину. На підставі дослідження автор робить висновок, що під предметом цього злочину необхідно розуміти всі водні об'єкти на території нашої країни (у твердому, рідкому та газоподібному стані), що беруть участь у колообігу вод і нерозривно пов'язані з навколишнім природним середовищем (крім морських вод).
Значне місце в дисертації приділяється аналізу об'єктивної сторо-ни цього складу злочину. Стан проблеми свідчить про те, що зовнішня сторона злочину, передбаченого ст. 242 КК України, до цього часу не знайшла свого достатнього дослідження. Тому на підставі вище викладеного, з урахуванням недоліків, визначених ди-сертантом під час аналізу сутності об'єктивної сторони злочинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів й необхідності окреслення меж дослідження, запропоновано дефініцію зовнішньої сторони вказаного складу злочину. Об'єктивна сторона злочину передбаченого ст. 242 КК України, на думку автора, харак-теризується активними діями або бездіяльністю, які мають місце у певних об'єктивних умовах, в певному місці, певними засобами і з певних джерел, що створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, а також діяннями й зазначеними наслідками у вигляді загибелі людей, захворюванні людей, масової загибелі об'єктів тва-ринного і рослинного світу, інших тяжких наслідків й необхідного причинного зв'язку між діяннями й наслідками (ч. 2 ст. 242 КК Ук-раїни).
Проаналізувавши чинне законодавство та наукову літературу, ди-сертант доходить до висновку, що в юридичній літературі дається по-милкове визначення ознак об'єктивної сторони досліджуваного скла-ду злочину внаслідок того, що: 1) вони по-різному названі в диспозиціях статей кримінальних кодексів країн СНД; 2) вони неоднознач-но сприймають вказані в законі (ст. 242 КК України) ознаки “забруд-нення”, “виснаження” як діяння або як наслідки, а також ставлять в законі поряд з забрудненням такий термін “зміну їхніх природних властивостей”, який є складовою самого забруднення і деякою мірою засмічення водних об'єктів; 3) вони по-різному тлумачать саме визна-чення “забруднення водних об'єктів”.
На підставі дослідження автор доходить до висновку, що засмічен-ня як діяння відрізняється від забруднення: 1) засмічення водних об'єктів відбувається нерозчинними предметами, відходами і покидь-ками; 2) на відміну від забруднення таке діяння, як засмічення, призво-дить до зміни русла водних об'єктів; 3) засмічення на відміну від за-бруднення не завжди істотно змінює й погіршує якість води; 4) настан-ня дещо інших наслідків, передбачених при засміченні: а) в результаті засмічення водного об'єкта можуть утворюватися затори русел, що призводить до застою води, а потім до загибелі риби, рибного корму й місць нересту і т.п.; б) в результаті засмічення ускладнюється стік вод, що призводить до вимирання живих організмів у водоймі й створенні джерела заразних захворювань і т.п. Також в дисертації доведено, що місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 242 КК України, є знаход-ження відповідного водного об'єкта, а джерелом забруднення, засмічення – є підприємства, установи, організації, споруди, з яких по -трапляють у водні об'єкти забруднюючі речовини, матеріали та стічні води. Крім того, обґрунтовується, що сама назва статті 242 КК Ук-раїни “Порушення правил охорони вод” вужча за положення, які нор-муються в диспозиції статті, що суперечить законам формальної логіки, а термін “порушення правил” спирається на такі положення, які стосуються лише поверхневих вод, щодо інших водних об'єктів та -ких правил не існує, і діяння нормуються, як видно з дослідження, відносно всіх водних об'єктів. Цей факт свідчить, що порушення правил охорони вод не відповідає суті і змісту закону (ст. 242 КК України) і не виражає волі законодавця, тому дисертант назвав тему дисер-таційного дослідження, яка б повною мірою виражала волю законо-давця.
Розглядаючи засоби вчинення злочину, автор доходить до виснов-ку, що їх необґрунтовано ототожнюють зі способами вчинення досліджуваного злочину. Секрет такого стану полягає в тому, що авто-ри, як правило, не виходять на рівень розмежування знарядь, засобів і способів злочинного забруднення та виснаження водних об'єктів. В ро-боті зроблено спробу на підставі дослідження дати оригінальні визна-чення і пропозиції щодо всіх ознак об'єктивної сторони зазначеного складу злочину, які знайшли відображення і аргументацію в дисер-таційному дослідженні.
У підрозділі 1.4 “Суб'єктивні ознаки складу злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів” аналізуються особливості та проблемні питання, пов'язані з визначенням суб'єкта злочину. Роз-глядаючи його, автор підходить не тільки з класичної точки зору щодо суб'єкта злочину, але й зазначає, що, встановлюючи за вчинення зло-чину, передбаченого ст. 242 КК України, кримінальну відповідальність з 16 років, законодавець виходить з того, що із досягненням саме цьо-го віку в особи вже сформоване уявлення про забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів як злочину, яке дозволяє йому оцінити як соціальну значимість своїх діянь, так і міри покарання, що можуть бути застосовані до неї.
На підставі дослідження визнається, що суб'єктом забруднення та виснаження водних об'єктів є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, службова, неслужбова і приватна особа. Крім того, розкриваючи суб'єктивну сторону складу злочину передбаченого ст. 242 КК України і розглядаючи питання кваліфікації за цією ознакою, ав-тор використовує традиційну схему, тобто встановлює форму і види вини злочину, аналізує найбільш типові приклади і особливості юри-дичної кваліфікації дії його суб'єкта. В роботі акцентується увага на тому, що структура об'єктивної сторони цього складу злочину, харак-тер діяння, засоби вчинення злочину і наслідки в ч. 2 ст. 242 КК Ук-раїни свідчать, що цей злочин вчиняється умисно і необережно до діян-ня та з необережною формою вини до наслідків, а щодо ч. 1 ст. 242 КК України лише умисно.
Дослідженнями на підставі репрезентативного фактичного матеріалу встановлено суть мети та мотивів злочинів, передбачених ст. 242 КК України, що вчиняються в Україні. Наголошується, що мо-тив – це завжди психологічна причина вчинку. В цій якості виступають усвідомлені спонукання, інтереси, емоції тощо і як свідчать результати дослідження, спектр мети та мотивів досить широкий і різноманітний. Його аналіз та доведення до потенційних суб'єктів може виконувати превентивну роль, а саме – попередження досліджуваного злочину.
У другому розділі “Спеціальні питання, що стосуються кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів”, що включає два підрозділи, висвітлюються два питання, які пов'язані з аналізом кваліфікуючих ознак складу злочинного забруд-нення, засмічення та виснаження водних об'єктів від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту.
У підрозділі 2.1 “Кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбачено-го ч. 2 ст. 242 КК України” послідовно проаналізовані всі кваліфікуючі ознаки. Дисертантом детально розглянуті основні труднощі, що зустрічаються при виявленні правоохоронними органами кваліфікуючих ознак злочинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів; запропоновані аргументовані пропозиції зі спірних питань.
Пропонується ознаку “загибель людей” викласти в такій редакції
– “загибель людини або людей”. Також, враховуючи те, що ознака “захворювання людей” не відображає всіх наслідків щодо особи, то пропонується замінити її – “спричинення шкоди здоров'ю людей” та розкривається її зміст.
У підрозділі 2.2 “Відмежування злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів від суміжних складів злочину та аналогічно-го адміністративно-правового делікту” на підставі вивчення криміналь-них справ та матеріалів про відмову у порушенні кримінальних справ, аналізу анкетування значну увагу приділено правовим підставам відме-жування злочинного забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів від суміжного складу злочину, передбаченого ст. 243 КК Ук-раїни та ст. 113 КК України. Дисертант формулює конкретні критерії такого відмежування. Вони класифікуються з врахуванням обов'язко-вих відповідних ознак складів злочинів. Ці злочини близькі за об'єктив-ними і суб'єктивними ознаками. На погляд дисертанта, відмінність на-званих складів відбувається, перш за все, в об'єкті і предметі злочину.
В дисертації також проводиться відмежування злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів (ст. 242 КК України) і адміністративно-правового делікту, передбаченого ст. 59 Кодексу Укра-їни про адміністративні правопорушення, яке свідчить, що зазначені діяння відрізняються за ознаками об'єктивної сторони та ступенем суспільної небезпечності. Крім того, пропонується така редакція ст. 242 КК України: забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів.
1. Забруднення, засмічення, виснаження водних об'єктів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей, об'єктів тваринного або рослинного світу,
– карається штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років із позбав-ленням права займати певні посади або займатися певною діяльні-стю на строк до п’яти років, або позбавленням волі до трьох років.
2. Ті ж самі діяння, якщо вони викликали загибель людини або лю-дей, або якщо вони спричинили шкоду здоров'ю людини або людей, або загибель об'єктів тваринного або рослинного світу, яке завдало збит-ків, які в тисячу або більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян або призвели до втрати унікальних і рідкісних об'єктів природи, занесених до Червоної книги України,
– карається позбавленням волі від трьох до шестити років.
3. Діяння, передбачені частиною першою або другою, якщо вони викликали масову загибель людей, або спричинили масове захворю-вання людей, або масову загибель об’єктів тваринного або рослин-ного світу, яке завдало збитків, що в десять тисяч або більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або спричинили екологічну катастрофу,
– карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження дає підстави для таких основних вис-новків:
1. Витоки кримінально-правової охорони водних об'єктів необхідно відносити до 1718 року. Акцентується, що ігнорування історичного досвіду криміналізації, досліджуваного діяння створило колізійну нор-му (ст. 242 КК України).
2. Під кримінально-правовим забрудненням, засміченням та висна-женням водних об'єктів слід розуміти умисну або необережну заборо-нену КК України дію чи бездіяльність суб'єкта, що посягає на встанов-лені в суспільстві відносини, які забезпечують охорону, раціональне використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, що поля-гають у забрудненні, засміченні, виснаженні водних об'єктів, перерахо-ваними в дослідженні засобами, що призводить до спричинення шкоди зазначеної в ст. 242 КК України, в запропонованій редакції або в за-грозі завдання аналогічної шкоди.
3. Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 242 КК України визначається завданням істотної шкоди досліджуваним суспільним відносинам, відносною поширеністю та латентністю цих злочинів, зв'язком з іншими тяжкими злочинами, великою шкідливістю і тяжкими наслідками.
4. Досліджуване діяння (ст. 242 КК України) посягає на однорідні суспільні відносини з приводу (умов) стосунків, що забезпечують існу-вання багатофунціональної збалансованої єдиної системи (що складає навколишнє природне середовище), з її охорони, оздоровлення, раціонального використання і відтворення такої єдиної системи для те-перішніх і майбутніх поколінь.
5. Основним безпосереднім об'єктом указаного злочину є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального викорис-тання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, що беруть участь у кругообігові вод і нерозривно пов'язані з довкіллям, додатковим – відносини, що забезпечують життя, здоров'я, власність.
6. Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь у кругообігові вод і нерозривно пов'язані з на-вколишнім природним середовищем (крім морських вод).
7. Під об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 242 КК України розуміють діяння яке має місце у визначених об'єктивних умо-вах: в певному місці, з використанням певних джерел (діяннями для ч. 1 ст. 242 КК України і діяннями та наслідками для ч. 2 ст. 242 КК України) і необхідного причинного зв'язку між діяннями і наслідками (ч. 2 ст. 242 КК України) з застосуванням засобів вчинення злочину.
8. Назва ст. 242 КК України, а також діяння в ній як порушення пра-вил охорони вод, стосується лише поверхневих і зворотних вод, тому зазначена норма має колізійний характер і не відповідає чинному вод-ному законодавству.
9. Спроба законодавця сформулювати діяння в ч. 1 ст. 242 КК Ук-раїни з похідними наслідками не створило злочин з матеріальним скла-дом, він так і залишився з формальним складом, оскільки в ньому вка-зується на створення небезпеки для настання наслідків.
10. Таке діяння як забруднення відрізняється від засмічення по впливу на водні об'єкти.
11. Суб'єктом цього злочину є фізична особа зі всіма притаман-ними ознаками, якій виповнилося 16 років.
12. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК Ук-раїни характеризується лише умисною виною, а передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України – умисною або необережною до діяння, а до наслідків лише необережною.
13. Розмежування складів злочинів, передбачених ст. 242, 243, 113 КК України, необхідно проводити за складоутворюючими ознаками, а зі ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за ступенем суспільної небезпечності.
14. Запропонована нова редакція ст. 242 КК України “Забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів”:
1. Забруднення, засмічення, виснаження водних об'єктів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей, об'єктів тваринного або рослинного світу,
– карається штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років із позбав-ленням права займати певні посади або займатися певною діяльні-стю на строк до п’яти років, або позбавленням волі до трьох років.
2. Ті ж самі діяння, якщо вони викликали загибель людини або лю-дей, або якщо вони спричинили шкоду здоров'ю людини або людей, або загибель об'єктів тваринного або рослинного світу, яке завдало збитків, які в тисячу або більше разів перевищують неоподаткову-ваний мінімум доходів громадян або призвели до втрати унікальних і рідкісних об'єктів природи, занесених до Червоної книги України,
– карається позбавленням волі від трьох до шестити років.
3. Діяння, передбачені частиною першою або другою, якщо вони викликали масову загибель людей, або спричинили масове захворю-вання людей, або масову загибель об’єктів тваринного або рослин-ного світу, яке завдало збитків, що в десять тисяч або більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або спри-чинили екологічну катастрофу,
– карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років;
та інші пропозиції і висновки, які мають місце в рукописі дисертації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Присяжний В.М. Відмежування способів від засобів забруднен-ня водних об'єктів // Актуальні питання розслідування злочинів у су-часних умовах: тактика, методика і інформаційне забезпечення: Збірник наукових праць. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996 р. – С. 147-150.
2. Присяжний В.М. Проблема суб'єкта злочинного забруднення водних об'єктів // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ.– К.: НАВСУ. – № 2. – 1997 р. – С. 153-155.
3. Присяжний В.М. Об'єкт і предмет злочинного забруднення водних об'єктів // Науковий вісник НАВСУ. – К.: НАВСУ. – 1998 р. – № 3. – С. 144-148.
4. Присяжний В.М. Джерела кримінально-правової охорони водних об'єктів на території України // Науковий вісник НАВСУ. – К.: НАВСУ. – 2003 р. – № 2. – С. 50-56.
5. Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. Наукова монографія. – К.: Національна академія управління, 2004. – 232 с.
6. Присяжний В.М. Пропозиції стосовно удосконалення кримі-нального законодавства з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів // Реформування правової системи України в контексті європейських інтеграційних процесів. – К.: ВНЗ “НАУ”, 2005. – С. 488 – 491.
АНОТАЦІЯ

Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, 2006.
У дисертації проведено комплексне наукове дослідження криміна-льно-правової охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та виснаження. На підставі глибокого та всебічного вивчення досліджуваних відносин розкриваються витоки та історія кримінально-правової охорони водних об'єктів та сучасний стан проблеми, з'ясовується суспільна небезпечність зазначеного діяння, досліджуються об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину, пропонується вдосконалення чинного законодавства та практики застосування правових приписів в зазначеній сфері.
Ключові слова: води, водні об'єкти, поверхневі, підземні води, забруднення, засмічення, виснаження, кримінально-правова охорона водних об'єктів, кримінальна відповідальність.

АННОТАЦИЯ

Присяжный В.М. Уголовная ответственность за загрязнение, засорение и истощение водных объектов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный универ-ситет внутренних дел, 2006.
В работе впервые в юридической литературе исследован вопрос, который касается истоков, историко-правового очерка уголовно-правовой охраны водных объектов и современного состояния про-блемы. Акцентируется внимание на том, что игнорирование истори-ческого опыта криминализации, исследуемого деяния содейстовало созданию ко-лизионной нормы – нарушения правил охраны вод (ст. 242 Уголовного кодекса Украины).
В диссертации впервые после принятия УК Украины 2001 г. про-ведено комплексное научное исследование уголовно-правовой охра-ны водных объектов от загрязнения, засорения и истощения. На ос-новании глубокого и всестороннего изучения исследуемых отноше-ний раскрыты уголовно-правовая охрана водных объектов и совре-менное состояние проблемы, раскрывается общественная опасность указанного деяния, исследуются объективные и субъективные при-знаки этого преступления, предлагается усовершенствование дейст-вующего законодательства и практики применения правовых пред-писаний в указанной сфере.
Дисертант предлагает определения родового объекта указанного преступления указывая, что засорение, загрязнение и истощение вод-ных объектов посягает на общественные отношения в связи с услови-ями (отношениями), что обеспечивает существование многофункцио-нальной збалансированной единой системы (что составляет окружа-ющую природную среду) ее охрану, оздоровление, рациональное ис-пользование и воспроизводство такой единой системы для нынешних и будущих поколений.
Автор также на основании исследования предлагает определение понятий “загрязнение”, “засорение”, “истощение”, а также “уголов-но-правовое загрязнение, засорение и истощение водных объектов”. Аргументирует, что попытка законодателя сформулировать деяния в ч. 1 ст. 242 УК с комулятивными последствиями не создала преступ-ление с материальным составом.
В работе акцентируется внимание и обосновывается, что название ст. 242 УК, а также деяние – нарушение правил охраны водоемов от-носится только к поверхностным и обратным водам, а не ко всем вод-ным объектам, что не отвечает воле законодателя.
Предложено в рукописи определение места, средств, источников совершения этого преступления.
Обращается внимание раскрытию объекта, объективной стороны преступления, субъекта и субъективной стороны деяния, а также ква-лифицирующим признакам исследуемого асоциального явления.
В диссертации впервые исследовано отграничение преступлений, предусмотренных ст. 242, 243, 113 УК Украины, а также преступле-ния, предусмотренного ст. 242 УК и административного правонару-шения, предусмотренного ст. 85 УК об административных правона-рушениях и ряд других вопросов ценных для теории уголовного права и практики.
Ключевые слова: воды, водные объекты, поверхностные, подзем-ные воды, загрязнение, засорение, истощение, уголовно-правовая охрана водных объектов, уголовная ответственность.
SUMMARY

V. Prysyazhny. Criminal responsibility for pollution, clogging and exhaustion of water objects. – Manuscript.

The thesis for candidate's degree; – specialization 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal execution law. – Kyiv National University of Internal Affairs. – Kyiv, 2006.
The complex scientific researches of criminal law protection of water objects from pollution, clogging and exhaustion is given in this dissertation.
After deep and detailed study of the researched relations the author dis-closes both origins and history of criminal – legal protection of water objects and present state of the problem. He also determines social danger of the mentioned action, researches objective and subjective sings of this crime, proposes improvement of active Legislation and practice of enforce-ment of the legal orders in the sphere.
Key words: water, water object, surface underground water, pollution, clogging, water exhaustion, criminal law protection of water objects, crim-inal responsibility.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking