Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВИГОТОВЛЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗБУТ АБО ТРАНСПОРТУВАННЯ З МЕТОЮ ЗБУТУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ (ст. 204 КК України)

 

МІНАЄВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВИГОТОВЛЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗБУТ АБО ТРАНСПОРТУВАННЯ З МЕТОЮ ЗБУТУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ (ст. 204 КК України)
   

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВИГОТОВЛЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗБУТ АБО ТРАНСПОРТУВАННЯ З МЕТОЮ ЗБУТУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ (ст. 204 КК України)

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент
Андрушко Петро Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри кримінального права та кримінології.

Офіційні опоненти: – доктор юридичних наук, професор
Гуторова Наталія Олександрівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінального права № 2;

кандидат юридичних наук, доцент
Дудоров Олександр Олексійович,
Академія управління та інформаційних технологій „АРІУ”, завідувач кафедри кримінального права та кримінології.

Провідна установа – Національна академія внутрішніх справ України, кафедра теорії кримінального права (м. Київ).

Захист відбудеться „6” липня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 у Академії адвокатури України (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Академії адвокатури України (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27).

Автореферат розісланий „2” червня 2005 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат юридичних наук, доцент _______________ О.П. Кучинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Економічний та соціальний добробут, політична ситуація в суспільстві багато в чому залежить від того, яким чином у ньому побудована система господарської діяльності, наскільки ефективно ця система функціонує. Природно, що суспільні відносини, які складаються з приводу та в процесі здійснення господарської діяльності, потребують належного захисту з боку держави. Одним із способів цього захисту є встановлення кримінально-правових заборон у найважливіших сферах функціонування системи господарювання.
Щороку українська держава та суспільство зазнають великої шкоди від функціонування так званої „тіньової економіки”, одним із сегментів якої є незаконне виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, інших підакцизних товарів. Широке розповсюдження такої незаконної господарської діяльності впливає на макроекономічні процеси й становить велику суспільну небезпеку для економічної безпеки України. Формування багатоукладної економіки і значне збільшення її недержавного сектору, поряд із позитивними наслідками, тягне й низку негативних явищ, одним із яких є послаблення державного контролю у сфері виробництва та обігу матеріальних благ.
Акцизний збір є одним із джерел наповнення Державного бюджету України і держава визнає за ним важливу роль у регулюванні фінансових відносин, тому незаконне виробництво й обіг підакцизних товарів завдає шкоди також державним фінансам. Нарешті, незаконне виробництво та обіг незаконно виготовлених підакцизних товарів, в першу чергу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, створює загрозу завдання шкоди життю та здоров’ю споживачів таких товарів, а в багатьох випадках безпосередньо тягне тяжкі наслідки у вигляді отруєння людей чи іншої шкоди їх здоров’ю.
Всебічне наукове дослідження питань кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними, яка передбачена статтею 204 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року (далі – КК), є необхідним у зв’язку з існуванням значного кола теоретичних і практичних проблем тлумачення і застосування цієї статті, адже в силу відносної новизни цієї проблематики для науки кримінального права України до цього часу відсутні системні дослідження цих питань.
За КК України 1960 року незаконне виготовлення та обіг підакцизних товарів, за наявності відповідних підстав, могло охоплюватись складами різних злочинів та кваліфікуватись, залежно від обставин конкретної справи, як випуск або реалізація недоброякісної продукції, заняття забороненими видами підприємницької діяльності або порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю, виготовлення спиртних напоїв та торгівля ними, незаконна торговельна діяльність тощо. Відповідним чином розвивалась і наукова розробка проблем, пов’язаних із незаконним виробництвом та обігом підакцизних товарів, в першу чергу алкогольних напоїв. У різні роки цій проблемі були присвячені роботи багатьох радянських та українських фахівців з кримінального права, серед яких слід назвати П.П. Андрушка, А.Л. Бєлахова, Л.І. Блінову, П.А. Воробея, А.В. Галахову, М.А. Гельфера, П.Ф. Грішаніна, Н.О. Гуторову, А.М. Дєлієва, О.О. Дудорова, Г.П. Заіграєва, М.Й. Коржанського, П.Я. Кравченка, Б.М. Леонтьєва, А.Л. Лікаса, М.І. Мельника, Ю.Б. Мельникову, А. Міхітаряна, А.В. Мурашева, В.О. Навроцького, П.Т. Некипєлова, А.М. Ришелюка, Г.Н. Самілика, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, С.В. Трофімова, М.І. Хавронюка та інших авторів.
Незважаючи на досить глибоку наукову розробку проблем кримінальної відповідальності за окремі злочини в сфері господарської діяльності, щодо кримінальної відповідальності за вчинення діянь, передбачених ст. 204 КК, залишається багато дискусійних питань. Підстави кримінальної відповідальності за вчинення цих діянь, зміст ознак складів цих злочинів, їх співвідношення із злочинами, що мають суміжні склади, не є всебічно дослідженими. Відсутні єдині загальновизнані підходи до кваліфікації злочинних діянь за ст. 204 КК, що викликає багато проблем у практиці застосування цієї статті.
Отже, актуальність теми цього дисертаційного дослідження обумовлена теоретичною й практичною необхідністю визначення юридичних підстав кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, вивчення та вирішення проблем їх кримінально-правової кваліфікації, шляхів удосконалення кримінального закону в цій частині.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною плану наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2003-2005 роки: „Проблеми боротьби із злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти” (протокол № 13 від 27 березня 2003 р.). Дисертація ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000, а також враховує положення Програми заходів щодо запобігання злочинності у сфері економіки, затвердженої Розпорядженням Президента України від 10 лютого 1995 р. № 35/95-рп.
Мета дослідження полягає у визначенні юридичних підстав кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту підакцизних товарів, а також у формулюванні пропозицій щодо удосконалення змісту та практики застосування кримінального законодавства України, що передбачає таку відповідальність.
Для досягнення поставленої мети в дисертації зосереджено увагу на вирішенні наступних завдань:
1) провести всебічний аналіз поняття „підакцизні товари”, порядку й умов здійснення господарської діяльності з їх виробництва та обігу, визначити соціальні фактори, які обумовлюють встановлення кримінально-правової охорони цього порядку;
2) розкрити юридичний зміст складів злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК;
3) дослідити проблемні питання розмежування злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, із суміжними злочинами;
4) провести дослідження питань індивідуалізації покарання за незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними;
5) проаналізувати судову практику з питань застосування ст. 204 та деяких інших статей КК, у тому числі в аспекті призначення покарання.
Об’єктом дослідження є проблеми кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання, збут, транспортування з метою збуту, а так само незаконне придбання з тією ж метою підакцизних товарів, що передбачені окремими частинами ст. 204 КК, покарання за ці злочини, а також організаційні, майнові та фінансові правовідносини, які складають порядок і умови здійснення господарської діяльності з виробництва та обігу підакцизних товарів.
Предметом дослідження є норми КК, які передбачають кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними, за деякі інші злочини у сфері господарської діяльності; чинне законодавство України, що встановлює порядок і умови здійснення господарської діяльності з виготовлення та обігу підакцизних товарів; загальновизнані доктринальні положення науки кримінального права та сукупність наукових поглядів, пов’язаних із складами злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК.
Методологічні основи дослідження. Під час проведення дослідження застосовувались різноманітні загальнонаукові та спеціально-юридичні наукові методи: діалектичний, історично-правовий, формально-логічний, аналізу, синтезу, філологічний, формально-догматичний.
Діалектичний метод застосовувався під час роботи над кожним розділом, що дозволило проаналізувати об’єкт і предмет дослідження за допомогою категорій діалектичного матеріалізму, розглянути підстави кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, в контексті їх взаємозв’язку з правовим регулюванням виробництва та обігу підакцизних товарів. Використання історично-правового методу дозволило проаналізувати фактори соціально-економічного та політичного характеру, які вплинули на зміни у кримінальному законодавстві, на встановлення кримінально-правової заборони в сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порівняти чинне законодавством із законодавством минулих періодів часу. Формально-логічний та метод системного аналізу були основою для аналізу ознак складів злочинів, передбачених ст. 204 КК, виявлення зв’язків між ними, розкриття їх місця у системі злочинів у сфері господарської діяльності, а також для визначення критеріїв розмежування цих злочинів з суміжними злочинами та адміністративними правопорушеннями. На філологічному та формально-догматичному методі ґрунтувалось тлумачення чинного кримінального законодавства, його розгляд з точки зору відповідності вимогам законодавчої техніки, вивіреності, логічності.
Емпіричною базою дисертаційного дослідження стали 120 кримінальних справ, порушених за ознаками злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, які знаходились у провадженні органів досудового слідства та судів Запорізької області і м. Києва, оприлюднені у засобах масової інформації огляди стану злочинності у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів і боротьби з нею.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, яке спеціально присвячене аналізу основних проблем кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними, яка передбачена ст. 204 КК. За результатами дисертаційного дослідження висунуто ряд нових у концептуальному плані та важливих для практики положень, які виносяться на захист:
1. Основним безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, пропонується вважати, як складову частину правопорядку у сфері господарювання (родового об’єкту злочинів у сфері господарської діяльності), правопорядок у сфері зайняття господарською діяльністю з виробництва та обігу підакцизних товарів, тобто систему соціальних зв’язків, яка відповідає встановленим законодавством України правилам, вимогам, умовам та гарантіям здійснення зазначеної діяльності і використання її результатів, і яка внаслідок цього становить цінність для держави, суспільства в цілому та окремих його членів (індивідів і соціальних груп).
Зазначається, що склад кожного з цих злочинів факультативно включає додаткові безпосередні об’єкти: життя та здоров’я людей; економічну конкуренцію суб’єктів господарювання; фінансову діяльність держави щодо мобілізації грошових коштів до державних централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.
2. Обґрунтовується висновок про те, що використання у кримінальному законі понять „підакцизні товари” та „незаконно виготовлені підакцизні товари” є небажаним через постійні зміни у переліку підакцизних товарів як у бік звуження, так і у бік розширення, що не враховує особливостей правового режиму виробництва і обігу окремих видів підакцизних товарів. Крім того, стверджується, що незаконно виготовлені товари, що стають у реальній дійсності предметом передбачених ст. 204 КК злочинів, як правило, не є підакцизними, оскільки не відповідають всім законодавчо визначеним ознакам підакцизних товарів.
Пропонується визначити предмет суспільно небезпечних протиправних діянь, передбачених ст. 204 КК, шляхом безпосередньої вказівки на певні види товарів, а саме на спирт етиловий, коньячний і плодовий, алкогольні напої, тютюнові вироби, пиво солодове, дистиляти, високооктанові кисневмісні домішки до бензинів сумішевих, транспортні засоби.
3. Наводяться додаткові аргументи на користь того, що кожною частиною ст. 204 КК передбачено самостійний склад злочину. Разом з тим зауважується, що ст. 204 КК характеризується нетиповою побудовою складів передбачених нею злочинів та зв’язків між ними, коли не виключається кваліфікація діяння за сукупністю злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 204 КК, склад одного з яких включає кваліфікуючі ознаки складу іншого.
4. На підставі аналізу чинного регулятивного законодавства України розкривається зміст незаконного виготовлення підакцизних товарів, придбання, зберігання, транспортування і збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів. Обґрунтовується необхідність внесення редакційних змін до ст. 204 КК щодо криміналізації незаконного виготовлення певних видів товарів незалежно від способів такого виготовлення та інших додаткових ознак.
5. Шляхом теоретичного аналізу таких оціночних понять, як „відкриття підпільних цехів” і „використання обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів”, практики застосування ч. 2 ст. 204 КК, обґрунтовується думка про те, що необхідною є відмова від включення до об’єктивної сторони злочину цих ознак через відсутність чітких критеріїв їх встановлення у практичній діяльності і об’єктивну неможливість визначення таких критеріїв.
6. Доводиться, що у разі застосування під час незаконного виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини (матеріалів) відповідальність за ч. 3 ст. 204 КК настає незалежно від того, чи становить кінцевий продукт такого виготовлення загрозу для життя і здоров’я людей, оскільки у диспозиції ч. 3 ст. 204 КК словосполучення „що становлять загрозу для життя і здоров’я людей” відноситься до формулювання „товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті”, а не до слів „недоброякісної сировини (матеріалів)”, а словосполучення „незаконний збут таких товарів” слід розуміти як незаконний збут „товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті.., що становлять загрозу для життя і здоров’я людей”.
7. Звертається увага на те, що обов’язковою ознакою інтелектуального моменту прямого умислу, який входить до суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, є усвідомлення винною особою того факту, що раніше ці товари були виготовлені незаконно.
8. На ґрунті аналізу проблем розмежування злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, робиться висновок про певну неузгодженість між окремими статтями Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, а також між цими статтями, з одного боку, та окремими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КпАП) – з іншого. Зокрема, стверджується, що неузгодженість між ст. 204 і ст. ст. 202, 225, 229 КК в частині встановлення матеріального критерію суспільної небезпеки діяння, а так само між ст. 204 КК і статтями КпАП, які передбачають адміністративну відповідальність за вчинення деяких правопорушень із суміжними складами, звужує підстави відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними.
9. Обґрунтовується необхідність виключення з санкцій ст. 204 КК вказівки на конфіскацію незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, оскільки цей захід має не кримінально-правову, а кримінально-процесуальну правову природу.
10. З урахуванням всіх висновків, зроблених на підставі проведеного дослідження, в порядку удосконалення чинного кримінального законодавства запропоновано нову редакцію ст. 204 КК.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що автором висловлені пропозиції щодо його удосконалення, зокрема, запропоновано власну редакцію ст. 204 КК, яку сформульовано з урахуванням одержаних результатів дослідження.
Положення, які містяться у дисертації, можуть бути використані у навчальному процесі під час викладання Особливої частини кримінального права, при підготовці спецкурсів з дисциплін кримінально-правового циклу, для написання підручників, навчальних та методичних посібників.
Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути враховані під час законотворчої діяльності, у слідчій і судовій практиці, Пленумом Верховного Суду України при формулюванні рекомендацій з питань застосування кримінального законодавства, методичні рекомендації для органів досудового слідства з питань розслідування відповідної категорії кримінальних справ.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми правознавства” (м. Запоріжжя, 30-31 жовтня 2003 р.), „Правове забезпечення сфери державного управління та місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 28-29 жовтня 2004 р.), „Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 28-29 травня 2004 р.).
Публікації. Концептуальні положення дисертації відображено у чотирьох статтях, що опубліковані в наукових фахових виданнях (наукових журналах), а також у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок, із них обсяг списку використаних джерел (195 найменувань) – 17 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, ступінь її наукової розробки. Визначається об’єкт, предмет, мета, завдання роботи, розкривається її методологічна основа, емпірична та науково-теоретична база. Формулюються основні положення дисертації, які складають наукову новизну дослідження і виносяться на захист. Зазначається практичне значення результатів, одержаних під час проведення дослідження, наводяться дані про їх апробацію.
Розділ перший „Об’єктивні ознаки незаконного виготовлення підакцизних товарів та іншого незаконного поводження з ними” присвячений дослідженню питань визначення ознак об’єкта, предмета, об’єктивної сторони складів злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК. Він складається з чотирьох підрозділів, шести пунктів і дванадцяти підпунктів.
У підрозділі 1.1 „Підакцизні товари як предмет злочинів, передбачених окремими частинами статті 204 КК” проводиться історико-правовий та юридичний аналіз законодавства, яке регулює виробництво і обіг підакцизних товарів, визначається їх поняття, значення для економіки держави. На підставі цього аналізу стверджується, що підакцизними товарами слід вважати товари (продукцію), які: 1) визначені як підакцизні лише законом; 2) мають ціну, до якої включено акцизний збір; 3) належать до зазначеної у законі товарної групи державного класифікатора товарів, яким є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), під одним з кодів товарної класифікації. Підтримується правова позиція, відповідно до якої самогон та інші подібні йому міцні спиртні напої домашнього вироблення не є предметом розглядуваних злочинів, тому що вони є алкогольними напоями, але не відповідають всім ознакам підакцизного товару.
Детально розглядаються окремі види підакцизних товарів. Підкреслюється, що ознака включення до певної товарної позиції УКТ ЗЕД є характерною і обов’язковою для всіх видів підакцизних товарів. Зазначається, що встановлення акцизного збору на певні товари передбачає, що вони мають відповідати технічним, санітарним, рецептурним та іншим вимогам, виготовлятись з належної сировини (матеріалів) та з додержанням технологічних циклів. У той же час незаконне виготовлення таких товарів, як правило, супроводжується грубим порушенням технології виробництва та інших вимог законодавства, що робить неможливим визнання їх підакцизними.
Робиться висновок, що, оскільки невідповідність того чи іншого товару державним стандартам та іншим встановленим вимогам означає неможливість його віднесення до тієї чи іншої товарної позиції УКТ ЗЕД і обкладення акцизним збором, такий товар не може вважатись підакцизним і не є предметом злочинів, передбачених ст. 204 КК.
Враховуючи це, у дисертацію включено пропозицію щодо внесення змін до ст. 204 КК, які полягали б у визначенні предмету передбачених нею злочинів шляхом безпосередньої вказівки на конкретні види товарів.
Підрозділ 1.2 „Об’єкт злочинів, передбачених окремими частинами статті 204 КК” присвячений розгляду питань, пов’язаних з визначенням їх родового, видового і безпосереднього об’єктів.
У підрозділі викладається аналіз наукових поглядів на визначення об’єкту злочинів у сфері господарської діяльності. Констатується, що більшість фахівців виходять з того, що злочинами у сфері господарської діяльності є суспільно небезпечні протиправні діяння, що завдають шкоди чи створюють загрозу її заподіяння суспільним відносинам, що складаються з приводу та у процесі виробництва, обміну, розподілу та використання (споживання) матеріальних та деяких нематеріальних благ.
Через аналіз загального поняття об’єкта злочину, поняття господарської діяльності, соціально-економічного значення цієї діяльності та її результатів родовий об’єкт злочинів у сфері господарської діяльності, а також видовий і безпосередній об’єкт злочинів, передбачених ст. 204 КК, визначаються автором через поняття правопорядку у сфері господарювання. Під останнім пропонується розуміти систему соціальних зв’язків, що виникають у зв’язку з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних благ, яка відповідає встановленим Конституцією та законодавством України принципам, правилам, умовам та гарантіям здійснення господарської діяльності і використання її результатів, і яка внаслідок цього становить цінність для держави, суспільства в цілому та окремих його членів (індивідів і соціальних груп). Складовими частинами цього правопорядку є правопорядок у сфері легалізації та здійснення підприємницької діяльності та її окремих видів (видовий об’єкт злочинів, передбачених ст. 204 КК), та правопорядок у сфері зайняття підприємницькою діяльністю з виробництва та обігу підакцизних товарів (основний безпосередній об’єкт).
У зв’язку з цим суспільна небезпека розглядуваних злочинів полягає, на думку автора, у протиправному руйнівному впливі на ці соціальні зв’язки, створенні перешкод для задоволення державою, суспільством в цілому та окремими його членами своїх економічних інтересів.
У підрозділі 1.3 „Незаконність виготовлення підакцизних товарів як обов’язкова об’єктивна ознака складів злочинів, передбачених ст. 204 КК” зазначається, що ознака незаконності виготовлення підакцизних товарів є обов’язковою для всіх складів злочинів, передбачених ст. 204 КК, але її місце у цих складах є неоднаковим, оскільки у ч. 1 ст. 204 КК вона характеризує предмет злочинів, а у ч. 2 і ч. 3 – їх об’єктивну сторону.
Підрозділ містить аналіз чинного законодавства України, яким регулюється господарська діяльність з виробництва і обігу підакцизних товарів. На підставі цього аналізу визначається, які дії з виготовлення підакцизних товарів слід вважати незаконними та, відповідно, які підакцизні товари слід вважати виготовленими незаконно. Автором підкреслюється, що, зважаючи на суттєві відмінності у правовому регулюванні діяльності з виготовлення окремих видів підакцизних товарів, визначення незаконності їх виготовлення залежить від певного їх різновиду. У зв’язку з цим обґрунтовується, що в певних випадках поняття незаконності виготовлення підакцизних товарів є ширшим за те, на якому наголошує Пленум Верховного Суду України в постанові „Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” від 25 квітня 2003 року № 3.
Підкреслюється, що вказівка у ч. 1 ст. 204 КК на незаконно виготовлені підакцизні товари невиправдано звужує сферу застосування цієї статті.
У підрозділі 1.4 „Об’єктивна сторона складів злочинів, передбачених окремими частинами статті 204 КК” розкривається зміст суспільно небезпечних протиправних діянь та інших ознак, які складають об’єктивну сторону розглядуваних злочинів.
З урахуванням положень чинного законодавства сформульовано загальні визначення діянь, які складають об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК. Обґрунтовується, що: незаконне придбання незаконно виготовлених підакцизних товарів – це активні дії особи, які полягають у вчиненні завідомо недійсних правочинів й отриманні внаслідок цього фактичної можливості володіти, користуватись (використовувати) і розпоряджатись товарами, які завідомо для цієї особи були виготовлені незаконно; незаконне зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів – це вчинення будь-яких активних протиправних дій, пов’язаних з фактичним володінням такими товарами, незалежно від місця їх фактичного перебування, спрямованих на розміщення їх в будь-якому приміщенні, будівлі, сховищі чи іншому місці, яке обране особою чи відоме їй; незаконне транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів – це протиправне переміщення таких товарів у просторі за допомогою транспортного засобу, незалежно від виду транспорту, за винятком переміщення підакцизних транспортних засобів за рахунок їх власного руху; незаконний збут незаконно виготовлених підакцизних товарів – це будь-яке протиправне оплатне відчуження таких товарів, незалежно від форми такого відчуження, їх вартості, кількості та інших ознак.
При розгляді об’єктивної сторони складів злочинів, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 204 КК, звертається увага на те, що підстави кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів невиправдано звужені вказівкою у кримінальному законі на конкретні способи та знаряддя вчинення цього суспільно небезпечного діяння.
Незаконне виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів визначається як активні дії, що полягають у створенні з порушенням вимог чинного законодавства хоча б однієї одиниці продукції, визначеної законом як підакцизна, яке здійснюється таємно (нелегально, підпільно) у спеціально пристосованих для цього приміщеннях на основі самостійно налагодженого технологічного циклу, мінімально необхідного для такого виробництва.
Характеризуючи поняття „обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів”, автор наголошує на тому, що для визнання злочину закінченим достатньо простого факту застосування такого обладнання. Масовий характер виробленої підакцизної продукції чи фактична його відсутність не впливають на кваліфікацію, але повинні враховуватись при призначенні покарання.
В дисертації підкреслюється, що вживання термінологічних зворотів „відкриття підпільних цехів” і „застосування обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів” є суттєвою вадою чинної редакції ст. 204 КК з точки зору юридичної техніки, яка спричинює їх суперечливе застосування органами досудового слідства та судом. У зв’язку з цим зазначається про доцільність включення замість них до ст. 204 КК кваліфікуючої ознаки “незаконне виготовлення певних товарів, вчинене у великих розмірах”.
Автор стверджує, що диспозиція ч. 3 ст. 204 КК теж потребує редакційних змін, тому що у чинній редакції її складові частини недостатньо чітко узгоджені між собою. Вживані у диспозиції словосполучення „що становлять загрозу для життя і здоров’я людей” відноситься до „товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті”, а не до слів „недоброякісної сировини (матеріалів)”. Словосполучення ж „незаконний збут таких товарів” слід розуміти як незаконний збут підакцизних товарів, які були незаконно виготовлені з недоброякісної сировини і через це становлять загрозу для життя і здоров’я людей.
У дисертації підкреслюється, що чинна редакція ч. 3 ст. 204 КК не охоплює деякі діяння, які за логікою мають кваліфікуватись саме як незаконне виготовлення підакцизних товарів (наприклад, незаконне виготовлення підакцизних товарів, які становлять загрозу для життя і здоров’я людей внаслідок того, що у процесі їх виготовлення були використані якісні матеріали чи сировина, які за рецептурою (технологією, вимогами сумісності вузлів та деталей) не підлягали використанню).
Звертається увага на те, що незаконний збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, передбачений ч. 3 ст. 204 КК, включає обставини, що впливають на кваліфікацію й обтяжують покарання порівняно зі збутом, передбаченим ч. 1 цієї статті, тобто є його кваліфікованим видом. Однак це не виключає кваліфікації діяння за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 і ч. 3 ст. 204 КК, наприклад, у випадку, коли вони вчинюються одночасно у декількох формах (незаконне виготовлення, незаконне придбання, незаконний збут тощо).
У підрозділі розкриваються також поняття „отруєння людей” (це патологічні процеси, які розвиваються внаслідок екзогенного, тобто зумовленого зовнішніми причинами, потрапляння в організм людини хімічних речовин, що спричиняють порушення фізіологічних функцій і створюють загрозу для життя) та „інші тяжкі наслідки” (це, наприклад, погіршення стану здоров’я або смерть хоча б однієї людини, не пов’язані з отруєнням; втрата майна чи значної його вартості, якщо це було пов’язано з використанням, користуванням або вживанням незаконно збутої підакцизної продукції; збитки, яких зазнають суб’єкти господарської діяльності – легальні виробники підакцизної продукції через незаконний збут зазначених товарів, якщо це було пов’язане з незаконним використанням засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, тощо) як обов’язкових ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК, коли він вчинюється у формі незаконного збуту підакцизних товарів. Характеризується причинний зв’язок між цим діянням та зазначеними суспільно небезпечними наслідками.
Розділ 2 „Суб’єктивні ознаки незаконного виготовлення підакцизних товарів та іншого незаконного поводження з ними” складається з двох підрозділів і присвячений розгляду ознак суб’єкту і суб’єктивної сторони складів злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК.
У підрозділі 2.1 „Суб’єкт злочинів, передбачених окремими частинами статті 204 КК” наводиться кримінально-правова характеристика ознак суб’єкта розглядуваних злочинів. Визнається, що суб’єктом будь-якого із злочинів, передбачених ст. 204 КК, є фізична осудна особа, яка вчинила злочинне діяння по досягненні віку 16 років. При цьому зазначається, що встановлення 16-річного віку як обов’язкової ознаки суб’єкта даних злочинів відповідає положенням регулятивного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, який припускає в певних умовах надання 16-річним особам повної цивільної дієздатності і права зайняття підприємництвом.
Окрему увагу приділено кваліфікації незаконного виготовлення підакцизних товарів, якщо його було вчинено особою, яка раніше була засуджена за ст. 204 КК.
У підрозділі 2.2 „Суб’єктивна сторона складів злочинів, передбачених окремими частинами статті 204 КК” визначається форма і вид вини особи при вчиненні зазначених злочинів, виокремлюються особливості змісту інтелектуального та вольового моментів цієї вини, наводиться характеристика інших ознак суб’єктивної сторони.
Зокрема, стверджується, що злочини, передбачені окремими частинами ст. 204 КК, вчиняються з прямим умислом, обов’язковою ознакою інтелектуального моменту якого є усвідомлення особою загальної протиправності свого діяння, що свідчить про розуміння особою характеру суспільної небезпеки діяння. Крім того, у підрозділі обґрунтовується, що суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, має особливість інтелектуального моменту притаманного їй умислу – усвідомлення винною особою того факту, що товари, які вона придбаває, зберігає, транспортує чи збуває, є незаконно виготовленими, тобто завідомість цього факту для винної особи. Аналогічним чином у ч. 3 ст. 204 КК необхідно розглядати усвідомлення особою того факту, що вона виготовляє підакцизні товари з використанням недоброякісної сировини (матеріалів).
Вольовий момент умислу розглядуваних злочинів представлений, залежно від конкретного діяння, як бажання отримати кінцевий результат процесу виробництва певної продукції, отримати у фактичне володіння, користування та розпорядження незаконно виготовлені товари для їх подальшого збуту під виглядом підакцизних, використати їх у іншій незаконній діяльності, безпосередньо збути зазначені товари, отримати певний доход від їх збуту.
У підрозділі зазначається, що специфіка змісту суб’єктивної сторони незаконного збуту підакцизних товарів, який потягнув за собою отруєння людей чи інші тяжкі наслідки, полягає у тому, що психічне ставлення винної особи до свого діяння виражається у формі умислу, а по відношенню до наслідків цього діяння характеризується необережністю.
Розділ 3 „Відмежування злочинів, передбачених окремими частинами статті 204 КК, від злочинів із суміжними складами та діянь, які не тягнуть кримінальної відповідальності” містить розгляд проблемних питань кримінально-правової кваліфікації злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, що пов’язані з їх відмежуванням від суміжних злочинів та адміністративних правопорушень, а також аналіз кваліфікації цих злочинів за сукупністю з іншими злочинами.
У розділі послідовно розглядаються питання розмежування складів злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, і злочинів, передбачених ч. 1 ст. 202, ст. ст. 190, 201, 203, 209, 212, 216, 225, 227, 229 КК, а також відмежування розглядуваних злочинів від адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 156, 164, 1645, 176, 177, 1772 КпАП. Визначаються ситуації, за наявності яких незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними можуть кваліфікуватися за сукупністю із злочинами, передбаченими зазначеними статтями кримінального закону. Аналізується відповідна судова практика.
Водночас звертається увага на певні проблеми співвідношення норм, передбачених ст. 204 і ст. ст. 202, 225, 229 КК, пов’язані з неузгодженістю між ними в частині матеріального критерію суспільної небезпеки діяння. Крім того, констатується відсутність чітких зв’язків між ст. 204 КК і статтями КпАП, які передбачають відповідальність за вчинення деяких правопорушень із суміжними складами, але формулюються без врахування положень КК.
У Розділі 4 „Індивідуалізація покарання за злочини у сфері незаконного виготовлення та обігу підакцизних товарів” розглядаються деякі проблемні питання застосування ст. 204 КК у частині призначення покарання, оскільки, на думку автора, розгляд проблем кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 204 КК, був би неповним без хоча б стислого розгляду зазначених питань.
Зокрема, зазначається, що встановлення санкцій за вчинення злочинів, передбачених ст. 204 КК, як і в більшості статей КК, не ґрунтується на якихось чітких, осмислених уявленнях законодавця про ступінь суспільної небезпеки діянь, передбачених ст. 204 КК, та про ефективність застосування саме таких покарань за вчинення саме цих злочинів. Через це на практиці виникають проблеми, пов’язані з призначенням покарання, яке б відповідало завданій суспільству шкоді. Автор звертає також увагу на занадто широке застосування судами інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, що не завжди сприяє досягненню цілей покарання, закріплених у ст. 50 КК.
Крім того, у розділі порушуються проблема так званої спеціальної конфіскації майна, яка передбачена санкціями ст. 204 та деяких інших статей КК і яка полягає у конфіскації незаконно виготовленої продукції та (або) знарядь вчинення злочину. Наводяться аргументи на користь того, що така конфіскація не є видом кримінального покарання, а має суто кримінально-процесуальний характер. Враховуючи це, наголошується на доцільності виключення вказівки на цей захід з санкцій ст. 204 КК.
У висновках, що завершують роботу, автор узагальнює висновки, які зроблені під час проведеного дослідження, і звертає увагу на те, що незаконне виробництво підакцизних товарів, а також їх незаконний обіг стали одним з найбільш розповсюджених і найбільш суспільно небезпечних видів протиправної поведінки в сфері господарської діяльності. Ефективна боротьба з цим явищем потребує вжиття системи організаційних, соціально-економічних, правових та інших заходів протидії, які мають охоплювати всі сторони суспільного життя. При цьому кримінально-правові заходи повинні узгоджуватись із заходами регулятивного характеру і впливати на запобігання такої суспільно небезпечної і протиправної поведінки у комплексі з ними.
В узагальненому виді автор робить висновок про те, що ст. 204 КК на сучасному етапі не виконує покладених на неї завдань через наявність певних вад, які полягають, в основному, в площині юридичної техніки. До них автор відносить вживання терміну „підакцизні товари” для вказівки на предмет злочинних діянь; криміналізацію у ч. 1 ст. 204 КК незаконного обігу лише незаконно виготовлених підакцизних товарів; недостатньо чітку криміналізацію у ст. 204 КК так званого „простого” незаконного виготовлення підакцизних товарів; вживання у ч. 2 ст. 204 КК в значенні обов’язкових ознак складу злочину оціночних категорій „відкриття підпільних цехів” та „застосування обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів”.
Незважаючи на можливість усунення деяких із зазначених недоліків шляхом внесення окремих змін та доповнень до чинної редакції ст. 204 КК, автор вважає за доцільне в цілому переглянути значення і зміст цієї статті і пропонує викласти її наступним чином:
„Стаття 204. Незаконне виготовлення певних видів товарів або інше незаконне поводження з ними
1. Вчинення з метою збуту незаконного виготовлення, незаконного придбання, незаконного зберігання, незаконного транспортування, а так само вчинення незаконного збуту спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива солодового, дистилятів, високооктанових кисневмісних домішок до бензинів сумішевих, транспортних засобів, –
карається...
2. Незаконне виготовлення з метою збуту небезпечних для життя і здоров’я людини товарів, зазначених у частині першій цієї статті, –
карається...
3. Вчинення діяння, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, а так само якщо це призвело до завдання шкоди здоров’ю людини, смерті людини або до інших тяжких наслідків, –
карається...
Примітка.
1.Діяння, передбачене цією статтею, вважається вчиненим у великих розмірах, якщо вартість зазначених у частині першій цієї статті товарів перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Під транспортними засобами у цій статті слід розуміти механічні транспортні засоби, зазначені у примітці до ст. 286 цього Кодексу”.
З урахуванням запропонованої зміни редакції ст. 204 КК істотно змінився б кримінально-правовий зміст передбачених нею злочинів, що наблизило б її до реалій дійсності і зробило б більш придатною до застосування на практиці.
По-перше, назва статті у запропонованій редакції точніше відбивала характер і спрямованість передбачених нею діянь, охоплювала б всі діяння, передбачені в диспозиціях. По-друге, у запропонованій редакції диспозиції ст. 204 КК конкретно і безпосередньо пов’язані із відповідним регулятивним законодавством, сформульовані з використанням термінології, яка вживається у цьому законодавстві, і це має позитивно відбитись на процесі і результатах кваліфікації діянь, передбачених цією статтею. Безпосередня вказівка на речі матеріального світу, які є предметом злочину, усунула б будь-яке неоднозначне тлумачення кримінального закону. По-третє, більш чіткий опис об’єктивних ознак злочину, позбавлення тексту диспозиції розглядуваної статті неузгодженості між окремими термінологічними зворотами, які в ній вживаються, також підвищило б ефективність застосування ст. 204 КК на практиці. По-четверте, включення до ст. 204 КК ознак кваліфікованого та особливо кваліфікованого складу злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, дозволило б більш гнучко підходити до вирішення питань індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання за вчинення передбачених нею злочинів.
Таким чином, в дисертації проведено кримінально-правовий аналіз складів злочинів, які передбачені ст. 204 КК, розглянуті проблеми кримінально-правової кваліфікації і запропоновано шляхи їх розв’язання, що сприятиме підвищенню ефективності кримінально-правової боротьби із злочинами даної категорії.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
1. Мінаєв М.М. Відповідальність за виготовлення, зберігання та збут самогону або інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 99-103.
2. Мінаєв М.М. Деякі логіко-граматичні особливості формулювання диспозицій статті 204 Кримінального кодексу України та їх вплив на кримінально-правову кваліфікацію // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 1. – С. 84-89.
3. Мінаєв М.М. Поняття та деякі питання кваліфікації незаконного придбання підакцизних товарів за Кримінальним кодексом України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 3. – С. 71-76.
4. Мінаєв М.М. Проблеми застосування санкцій кримінально-правових норм, передбачених ст. 204 КК України (на матеріалах м. Запоріжжя) // Життя і право. – 2005. – № 2. – С. 61-67.
5. Мінаєв М.М. Соціальна обумовленість криміналізації незаконного виготовлення та обороту підакцизних товарів // Збірник тез доповідей учасників “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”: В 3 т. – Т. 3, ч. 8: Науково-практична конференція “Актуальні проблеми правознавства”. 30-31 жовтня 2003 р. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”. – С. 38-39.
6. Мінаєв М.М. Проблеми використання поняття „підакцизні товари” та похідних від нього понять у чинному Кримінальному кодексі України // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 28-29 жовтня 2004 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2004. – Т. 3. – С. 69-70.
7. Мінаєв М.М. Проблема відмежування збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів від обману покупців та замовників (за чинним кримінальним законодавством України) // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства”. 28-29 травня 2004 року, м. Запоріжжя: У 2-х ч. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2004. – Ч. 1. – С. 141-144.
АНОТАЦІЯ
Мінаєв М.М. Кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08: кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Академія адвокатури України, Київ, 2005.
Дисертація містить кримінально-правову характеристику незаконного виготовлення, незаконного придбання, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України) з детальним розкриттям елементів і ознак складів злочинів, передбачених цією статтею.
На підставі дослідження ознак складів даних злочинів проводиться розмежування цих злочинів між собою та їх відмежування від інших злочинів.
Аналізуються правові поняття, які вживаються у законодавстві про виробництво і обіг підакцизних товарів, і на яких будуються склади злочинів, передбачених ст. 204 КК. Наводяться дефініції окремих понять, що вживаються у ст. 204 КК, визначаються недоліки чинної редакції цієї статті з точки зору правил юридичної техніки.
Вперше на рівні монографічного дослідження комплексно розглядаються питання кваліфікації незаконного виготовлення підакцизних товарів та іншого незаконного поводження з ними за чинним КК.
Як результат аналізу об’єктивних і суб’єктивних ознак незаконного виготовлення підакцизних товарів та іншого незаконного поводження з ними, а також практики застосування ст. 204 КК, висловлені пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства, зокрема, пропонується власна редакція статті 204 КК.
Ключові слова: кримінальна відповідальність, підакцизні товари, господарська діяльність, спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби, склад злочину.
АННОТАЦИЯ
Минаев М.Н. Уголовная ответственность за незаконное изготовление, хранение, сбыт или транспортировку с целью сбыта подакцизных товаров (ст. 204 УК Украины). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08: уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Академия адвокатуры Украины, Киев, 2005.
В диссертации осуществлена комплексная уголовно-правовая характеристика незаконного изготовления, незаконного приобретения, хранения, транспортировки с целью сбыта и сбыта подакцизных товаров (ст. 204 УК Украины) с детальным раскрытием элементов и признаков составов преступлений, предусмотренных этой статьей.
Основным непосредственным объектом преступлений, предусмотренных отдельными частями ст. 204 УК, предлагается считать, как составную часть правопорядка в сфере хозяйствования (родового объекта преступлений в сфере хозяйственной деятельности), правопорядок в сфере занятия хозяйственной деятельностью по производству и обороту подакцизных товаров, то есть систему социальных связей, которая отвечает установленным законодательством Украины правилам, требованиям, условиям и гарантиям осуществления указанной деятельности и использования ее результатов, и которая вследствие этого составляет ценность для государства, общества в целом и отдельных его членов (индивидов и социальных групп). Отмечается, что состав каждого из этих преступлений факультативно включает дополнительные непосредственные объекты: жизнь и здоровье людей; экономическую конкуренцию субъектов хозяйствования; финансовую деятельность государства относительно мобилизации денежных средств в государственные централизованные и децентрализованные фонды финансовых ресурсов.
Впервые обосновывается вывод о том, что использование в уголовном законе понятий „подакцизные товары” и „незаконно изготовленные подакцизные товары” является нежелательным ввиду постоянных изменений в перечне подакцизных товаров, а также из-за того, что это не учитывает особенностей правового режима производства и обращения отдельных видов подакцизных товаров. Кроме того, утверждается, что незаконно изготовленные товары, которые становятся в реальной действительности предметом предусмотренных ст. 204 УК преступлений, как правило, не являются подакцизными, поскольку не отвечают всем законодательно определенным признакам подакцизных товаров.
Отмечается, что ст. 204 УК характеризуется нетипичным построением составов предусмотренных ею преступлений и связей между ними, когда не исключается квалификация деяния по совокупности преступлений, предусмотренных ч. ч. 1, 3 ст. 204 УК, состав одного из которых включает квалифицирующие признаки состава другого.
Раскрывается содержание незаконного изготовления подакцизных товаров, приобретения, хранения, транспортировки и сбыта незаконно изготовленных подакцизных товаров. Обосновывается необходимость внесения редакционных изменений в ст. 204 УК относительно криминализации незаконного изготовления определенных видов товаров независимо от способов такого изготовления и других дополнительных признаков.
Критическому анализу подвергнуты такие оценочные понятия, как „открытие подпольных цехов” и „использование оборудования, обеспечивающего массовое производство подакцизных товаров”, на основе которого обосновывается мысль о том, что необходимым является отказ от включения в объективную сторону состава преступления этих признаков из-за отсутствия четких критериев их установления в практической деятельности и объективную невозможность определения таких критериев.
Обращается внимание на то, что обязательным признаком интеллектуального момента прямого умысла, который входит в субъективную сторону состава преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 204 УК, является осознание виновным лицом того факта, что ранее эти товары были изготовлены незаконно.
Впервые на уровне монографического исследования рассматриваются вопросы квалификации незаконного изготовления, хранения, сбыта или транспортировки с целью сбыта подакцизных товаров по действующему УК. Делается вывод об определенной несогласованности между отдельными статьями Особенной части УК, предусматривающими ответственность за преступления в сфере хозяйственной деятельности, а также между этими статьями, с одной стороны, и отдельными статьями Кодекса Украины об административных правонарушениях – с другой. В частности, утверждается, что несогласованность между ст. 204 и ст. ст. 202, 225, 229 УК относительно материального критерия общественной опасности деяния, а также между ст. 204 УК и статьями Кодекса Украины об административных правонарушениях, предусматривающими административную ответственность за совершение некоторых правонарушений со смежными составами, суживает основания ответственности за незаконное изготовление подакцизных товаров и иное незаконное обращение с ними.
Обосновывается необходимость исключения из санкций ст. 204 УК указания на конфискацию незаконно изготовленных товаров и оборудования для их изготовления, поскольку эта мера имеет не уголовно-правовую, а уголовно-процессуальную правовую природу.
С учетом всех выводов, сделанных на основании проведенного исследования, в плане усовершенствования действующего уголовного законодательства предложена новая редакция ст. 204 УК.
Как результат анализа объективных и субъективных признаков незаконного изготовления подакцизных товаров и иного незаконного обращения с ними, а также практики применения ст. 204 УК, высказаны предложения по усовершенствованию действующего уголовного законодательства, в частности, предлагается собственная редакция статьи 204 УК.
Ключевые слова: уголовная ответственность, подакцизные товары, хозяйственная деятельность, спирт, алкогольные напитки и табачные изделия, состав преступления.
ANNOTATION
Micheal N. Minaev. Criminal responsibility for unlawful manufacturing, storage, sale or transportation with the purpose of sale of the excisable goods (item 204 of the Criminal Code of Ukraine). – Manuscript.
Dissertation acquiring scientific degree of candidate of jurisprudence in specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal-executive law. – Advocate Academy of Ukraine, Kyiv. 2005.
In the dissertation the criminal-legal characteristic of unlawful manufacturing, purchase, storages, transportation is carried out with the purpose of selling and selling of the excisable goods (item 204 of the Сriminal Code of Ukraine) with detailed disclosing of elements and attributes of corpus delicti stipulated by this clause.
On the basis of research of attributes of corpus delicti the differentiation of these crimes between itself and them delimitation from other crimes will be carried out (spent).
The legal concepts are analyzed which are used in the legislation on manufacture and revolution of the excisable goods and on which the corpus delicti stipulated items 204 of the Сriminal Code of Ukraine are based. Are resulted definitions of separate concepts, which are used in an item 204 of the Сriminal Code of Ukraine, the lacks of working edition of this clause are defined (determined) from the point of view of rules of legal engineering.
For the first time at a level of monographic research complex of the questions of qualification of unlawful manufacturing of the excisable goods and other unlawful reference (manipulation) with them on working Сriminal Code of Ukraine are considered (examined).
As result of the analysis of objective and subjective attributes of unlawful manufacturing of the excisable goods and other unlawful reference (manipulation) with them, and also practice of application of an item 204 of the Сriminal Code of Ukraine, the offers concerning improvement of the working criminal legislation, in particular, are stated the own edition of clause 204 of the Сriminal Code of Ukraine is stated.
Key words: the criminal responsibility, the excisable goods, economic activity, spirit, alcoholic drinks and tobacco products, corpus delicti.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking