Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ

 

ГОЛУБ СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
   

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією
є рукопис.

Робота виконана
в Національній академії внутрішніх справ України.

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент Матвійчук Валерій Костянтинович, Вищий навчальний заклад “Національна академія управління”, завідувач кафедри цивільного, господарського та кримінального права, Заслужений працівник народної освіти України

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Коржанський Микола Йосипович, Юридична академія МВС України, професор кафедри кримінального права;
кандидат юридичних наук, доцент Діденко Віталій Петрович, Національний університет культури і мистецтв України, завідувач кафедри кримінального права та процесу.

Провідна
установа Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, м. Київ

Захист відбудеться “ 5 ” липня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 122. 01 в Академії адвокатури України за адресою: 01032 м. Київ, бульв. Шевченка, 27.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Академії адвокатури України (01032 м. Київ, бульв. Шевченка, 27).

Автореферат розісланий “3” червня 2005 р.

Учений секретар
спеціалізованої ученої ради
О.П. Кучинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Охорона суспільних відносин стосовно мисливських звірів і птахів є однією з найактуальніших проблем. За ступенем гостроти ця проблема є найбільш напруженою й катастрофічною, це видно з того, що 382 види тварин занесено до Червоної книги України.
В юридичній літературі питанню кримінальної відповідальності за незаконне полювання приділялась певна увага. Відповідні проблеми, в тій чи іншій мірі, досліджували такі вчені як: В.І. Андрейцев, В.І. Борисов,Ю.С. Богомяков, Т.Д. Бушуєва, П.А. Воробей, С.Б. Гавриш, В.Г. Гончаренко, В.К. Грищук, М.С. Грінберг, П.С. Да-гель, С.А. Данилюк, О.О. Дудоров, Є.М. Жевлаков, М.Й. Коржанський, А.М. Комісаров, О.М. Костенко, З.Г. Корчева, І.П. Лановенко, Б.М. Леонтьєв, Ю.І. Ляпунов, В.К. Матвійчук, А.Й. Мі-лер, В.Л. Мунтян, П.Т. Накіпєлов, В.Д. Пакутін, П.Ф. Повеліцина, О.Я. Свєтлов, Є.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, С.В. Трофімов, І.А. Тяжкова, В.І. Шакун, Ю.С. Шемшученко, В.А. Широков, С.С. Яценко. Проте опубліковані роботи, в переважній своїй більшості, виконані на базі раніше діючого законодавства і мають фрагментарний характер.
Реформа кримінального законодавства і, зокрема, положень щодо кримінально-правової охорони тваринного світу, прийняття нового фауністичного законодавства та цілої низки підзаконних нормативних актів у зазначеній сфері, потребують глибокої і всебічної наукової аргументації, яка не може мати місце без сер- йозного дисертаційного дослідження.
У кримінально-правовій літературі недостатньо розроблені питання, що стосуються витоків та історії кримінальної відповідальності за незаконне полювання. У деяких наукових дослідженнях висвітлюються тільки фрагментарно окремі питання, що в тій чи іншій мірі пов’язані з незаконним полюванням. Крім того, автори цих праць мають значні розбіжності в поглядах навколо суспільних відносин, що поставлені під охорону кримінального закону, на структуру об’єкта, на предмет, його місце в складі злочину щодо інших складоутворюючих цього суспільно-небезпечного діяння і їх ознак. Крім того існують суттєві прогалини в теорії і на практиці відносно спеціальних питань кримінальної відповідальності за незаконне полювання. Зокрема, необхідно зазначити, що останнє не знайшло певних досліджень у відмежуванні складу злочину незаконного полювання від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту, в розкритті кваліфікуючих ознак цього діяння та деяких питань індивідуалізації відповідальності та покарання.
Відсутні ґрунтовні пропозиції з удосконалення кримінального законодавства, що стосуються охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення об’єктів тваринного світу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. 23 жов-тня 1996 року тема кандидатської дисертації розглядалась й була затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України відповідно до наукового напрямку роботи кафедри кримінального права в межах Державної комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального, кримінально-виконавчого законодавства й системи попередження злочинності”, дослідження спрямоване на виконання “Концепції розвитку законодавства України на 1997-2005 роки”, щорічних планів, науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є проведення всебічного юридичного аналізу складу злочину передбаченого ст. 248 КК України, на базі комплексного його вивчення та дослідження, вироблення пропозицій щодо вдосконалення практики застосування норм чинного кримінального законодавства, запозичення досвіду в цьому питанні з кримінального законодавства деяких зарубіжних країн, створення концепції розвитку законодавства в цій частині.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
u дослідити витоки та зробити послідовний огляд кримінальної відповідальності за незаконне полювання в історичному аспекті, що необхідно для вдосконалення чинного законодавства;
u сформулювати поняття і визначити суспільну небезпечність незаконного полювання;
u провести ґрунтовний аналіз ознак складу злочину незаконного полювання;
u здійснити відмежування складу злочину незаконного полювання від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту;
u оцінити чинне кримінальне законодавство стосовно незаконного полювання, показати його можливості в боротьбі з названим асоціальним явищем та виявити наявні істотні та деякі другорядні недоліки;
u вивчити та з’ясувати дійсний стан практики застосування кримінально-правових норм про незаконне полювання;
u сформулювати рекомендації щодо вдосконалення кримінально-правових норм про незаконне полювання.
Об’єктом дисертаційного дослідження є сфера суспільних відносин, пов’язаних з кримінально-правовою охороною мисливських звірів і птахів.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми, якими передбачено відповідальність за незаконне полювання, а також норми інших галузей законодавства, які встановлюють порядок полювання, а також заборони, що стосуються досліджуваної сфери.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі цілей і задач, з урахуванням об’єкта й предмета дослідження. Діалектичний підхід як загальнонауковий, наскрізний метод виявився у тому, що уявлення про складоутворювальні ознаки цього злочину досліджувалися у їх розвитку, у тісному взаємозв’язку з іншими методами. Проблема кримінальної відповідальності за незаконне полювання розглядається не ізольовано від питань, котрі постають перед іншими сферами знань, а в їх нерозривній єдності, взаємодоповненні. Метод структурно-системного аналізу, а також формально-логічний, використовувалися для виявлення місця різних ознак, досліджуваного злочинного діяння. За допомогою формально-юридичного методу з’ясовувалася логіка законодавця, закладена в конкретних правових нормах. Історико-лінгвістичний метод дав можливість прослідкувати еволюцію всіх ознак складу злочину, передбаченого ст. 248 КК України, як результат мовних конструкцій, які виражають ці ознаки. Порівняльно-правовий метод сприяв виявленню різних підходів при конструюванні досліджуваного злочину у кримінальному законодавстві деяких країн. Історико-правовий метод дозволив простежити розвиток уявлень про об’єктивні і суб’єктивні ознаки злочинного полювання в історичному аспекті. Соціологічні методи слугували інструментом аналізу проблемних ситуацій, що виникають у процесі застосування кримінального закону.
Теоретичне підгрунтя дисертаційного дослідження становлять праці вчених не лише в галузі кримінального права, але й екології тощо.
Нормативною базою дисертаційного дослідження є Конституція України, Кримінальний кодекс України, фауністичне законодавство.
Емпіричну базу дослідження складають відомості, одержані внаслідок вивчення 300 кримінальних справ відповідної категорії, розглянутих судами України за 1987-2004 роки, за якими винесені обвинувальні вироки, апеляційна, касаційна та наглядова практика, узагальнення практики, 300 матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи, статистичні дані по справах з незаконного полювання за період з 1987 по 2004 роки. Крім того, вивчено 200 адміністративних матеріалів відносно незаконного полювання за 1987 по 2004 роки.
За спеціальною програмою проведено анкетування (200 осіб) судів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ та громадян щодо проблеми незаконного полювання.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому на загальнотеоретичному та конкретно-юридичному напрямках проаналізовані проблеми кримінальної відповідальності за незаконне полювання за чинним Кримінальним кодексом України та існуючою практикою.
Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні низки нових теоретичних висновків, уточненні змісту окремих термінів та понять, котрі мають наукове і практичне значення, що знайшло своє відображення в конкретних теоретичних положеннях і пропозиціях, які виносяться на захист:
1. Уперше в юридичній літературі досліджені витоки та історико-правовий нарис кримінально-правової охорони мисливських звірів і птахів. Розкривається зміст правових актів, які мають вплив на реформування кримінального законодавства в досліджуваній сфері. На підставі такого дослідження пропонується вдосконалення ч. 1 ст. 248 КК та п.п. 1, 2, 10 ст. 20. Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, виходячи з ознак, які містилися в попередньому законодавстві.
2. Сформульовані поняття: “полювання”, “незаконне полювання” та вперше запропоноване визначення поняття “кримінально-правове незаконне полювання”.
3. З’ясована суспільна небезпечність злочину незаконне полювання. Аргументується положення про неможливість подолання цього злочину без застосування чинних кримінально-правових засобів.
4. В дисертації отримало подальший розвиток положення про родовий об’єкт злочину, на який посягає в тому числі і таке діяння, як незаконне полювання. Зазначається, що ним є суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи (що складає навколишнє природне середовище), її охорону, оздоровлення, раціональне використання і відтворення такої єдиної системи для теперішніх та майбутніх поколінь.
5. По-новому сформульоване визначення безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого ст. 248 КК України. Наголошується, що ним є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення диких тварин, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані, які внесені до державного мисливського фонду, мешкають у мисливських угіддях, випущені туди з метою розмноження, а також створення сприятливих умов їх існування та зберігання цілосності природних груп і зграй.
6. Зазначається, що структурними елементами цих відносин є: предмет відносин – можливість (умови) для охорони мисливських тварин; суб’єкти – юридичні особи, фізичні особи і їх соціальні об’єднання; соціальний взаємозв’язок – створення та підтримання стану, що забезпечує охорону, раціональне використання та відтворення мисливських тварин.
7. Уточнене та сформульоване поняття предмету складу злочину, передбаченого ст. 248 КК та запропоновані його юридично-значимі ознаки.
8. Дано розгорнутий аналіз ознак об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 248 КК.
8.1. Аргументується, що під полюванням в заборонений час необхідно розуміти: 1) недозволені для полювання строки на відповідні види тварин; 2) полювання в період доби (заборонений).
8.2. Доведено, що під полюванням в заборонених для цього місцях потрібно розуміти, де воно взагалі заборонено, або для якого потрібно мати спеціальний дозвіл.
8.3. Пропонується таке визначення заборонених знарядь у відповідній Постанові Пленуму Верховного суду: “Це предмети зовнішнього світу, тварини, які використовує винний для надання сили і спритності під час виконання об’єктивної сторони цього злочину”.
8.4. Наводяться додаткові аргументи, що заборонені способи незаконного полювання об’єднує їх винищувальний спосіб і загально небезпечний характер.
8.5. Уточнені критерії істотної шкоди порушення правил полювання.
9. Запропоноване доповнення Закону України “Про природно-заповідний фонд України” окремою статтею з визначенням поняття “заповідники”. Розкривається ознака полювання на звірів і птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
10. Зроблено висновок про те, що психічне ставлення особи до дій і наслідків, передбачених ч. 1 ст. 248 КК (за ознакою істотної шкоди) може мати форму умислу, в тому числі і до наслідків ставлення можливе також з побічним умислом. Щодо всіх інших діянь, які зазначені в ст. 248 КК (з формальним складом) психічне ставлення можливе лише з прямим умислом.
11. Доведено, що до кола суб’єктів цього злочину слід відносити службову, неслужбову або приватну особу, що на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку. Розкритий зміст кваліфікуючих ознак незаконного полювання. Зазначається, що в ч. 2 ст. 248 КК ознака “Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища” має обмежене застосування і не охоплює дії службових осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади.
12. Розкрито зміст кваліфікуючих ознак незаконного полювання. Висловлено думку про доцільність доповнити ст. 248 КК ч. 3 такого змісту: “Дії, передбачені частинами 1 і 2 ст. 248 КК, якщо вони вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки”.
13. Проведено відмежування злочину, передбаченого ст. 248 КК від суміжних складів злочинів і від розкрадання та аналогічного адміністративно-правового делікту.
14. Пропонується збільшити максимальні строки покарання за ч.1 ст. 248 КК “Карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого”. За ч.2 “Караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого”.
15. Сформульована нова редакція ст. 248 КК України.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що положення дисертації можуть бути використані як теоретична основа для подальших наукових розробок у галузі кримінального права, і кримінології для уточнення формулювань нормативних положень ст. 248 КК України при розслідуванні та розгляді окремих кримінальних справ, у навчальному процесі для викладання й вивчення навчальних курсів із дисциплін кримінального циклу, підготовки нових навчальних і навчально-методичних дисциплін, а також у науково-дослідній роботі студентів і для підвищення рівня юридичної підготовки працівників правоохоронних органів.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались: на звітних конференціях викладачів Національної академії внутрішніх справ України (2003, 2004 рр.), на міжнародній конференції “Реформування правової системи України: інтеграційні процеси, проблеми і перспективи”, Київ, 2004 р.
За підсумками роботи підготовлено й надіслано пропозиції до Комітету Верховної Ради України про нову редакцію ст.248 КК України. Положення дисертації використовуються при підготовці навчальних матеріалів, планів семінарських і практичних занять, при викладанні курсу “Кримінальне право України”, “Екологічне право України” тощо.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, практичні рекомендації дисертаційного дослідження знайшли відображення в чотирьох наукових публікаціях, одна наукова монографія, три статті у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, що містять шість підрозділів, висновків (до кожного розділу та загальних висновків до всієї роботи), списку використаних джерел (215 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 193 сторінки. Із них основного тексту – 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, об’єкт і предмет дослідження, мета й завдання наукового пошуку; визначається його методологічна, емпірична бази дослідження; розкриваються її наукове та практичне значення; формулюються положення та висновки, що виносяться на захист.
У першому розділі “Кримінально-правова характеристика складу злочину незаконного полювання”, який включає, чотири підрозділи, дається загальна характеристика злочинного полювання, його витоки, генезис, сучасний стан проблем; розкриваються поняття та суспільна небезпечність цього асоціального явища; глибоко і всебічно аналізуються об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього складу злочину, вносяться пропозиції до законодавства та вдосконалення практики застосування цієї статті.
У підрозділі 1.1 “Витоки, історико-правовий нарис кримінально-правової охорони мисливських звірів і птахів та сучасний стан проблем” вперше автором дається аналіз кримінально-правової охорони мисливських звірів і птахів на території нашої держави. Акцентується увага на тому, що кримінально-правова охорона мисливської фауни в нашій державі має глибоке історичне коріння і бере свій початок з ХІ століття. В цей час з’являються перші писані законодавчі акти з кримінально-правової охорони мисливських звірів і птахів, зокрема ст.ст. 69, 70 Руської правди, де значне місце займали норми щодо охорони бобра. В подальшому розширюється предмет цього злочину. В цей час законодавчо закріплюється така ознака об’єктивної сторони складу злочину як спосіб. Цьому ж періоду (третьому) належить і використання в законі такої ознаки об’єктивної сторони складу злочину незаконного полювання як знаряддя полювання.
Дисертант вперше в кримінально-правовій науці в історичному аспекті встановив і вивчив генезис об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину незаконного полювання від перших писаних законів до створення незалежної держави України.
На підставі такого дослідження, запропоновані доповнення ч. 1 ст. 248 КК, п.п. 1, 2, 10 ст. 20 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”
У підрозділі 1.2 “Поняття і суспільна небезпечність складу злочину незаконного полювання” акцентується увага на тому, що в юридичній літературі недостатньо розроблені питання, що стосуються поняття “незаконного полювання”, його змісту та ознак. З метою деталізації пошукового поняття дисертант звертається до його антиподу (правомірної дії) – до поняття “полювання” і робить висновок, що ця діяльність може лише проявлятись певним чином і мати формалізовані характеристики, що стосуються зовнішніх і внутрішніх ознак, які закріплені, в нормативних актах.
На підставі всебічного дослідження автор пропонує своє визначення поняття “полювання”, під яким має на увазі вид спеціального користування тваринним світом, який характеризується пошуком, вистежуванням з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, а також переслідуванням і самим добуванням диких звірів і птахів, які знаходяться у стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах особою, що має право на полювання.
Маючи в наявності позитивне діяння, назва якого “полювання”, дисертант запропонував негативне – “незаконне полювання” та сформулював кримінально-правову його дефініцію. До її ознак можуть належати ті, котрі знайшли відображення в ст. 248 КК України. Пропонується, під таким незаконним полюванням розуміти умисні пошук, вистежування з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, переслідування й саме добування диких звірів і птахів, які знаходяться в стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах, особою, яка не має на це дозволу (до незаконного полювання, що підлягає покаранню, прирівнюється і перебування в заповідниках або на інших територіях і об’єктах природно-заповідного фонду, або знаходження службових осіб з використанням свого службового становища, або знаходження їх за попередньою змовою групою осіб з рушницями, собаками, ловчими птахами, капканами й іншими знаряддями полювання, а також мисливською зброєю в зібраному вигляді поза дорогами загального користування або із продукцією, добутою під час полювання, та для дій, передбачених ознакою “порушення правил полювання, що завдало істотної шкоди – перебування в мисливських угіддях, або поза дорогами загального користування цих угідь з продукцією, добутою під час полювання), в заборонених для цього місцях, в заборонений час, забороненими знаряддями, засобами і способами, з порушенням встановленого порядку для певної території, полювання на заборонених для добування тварин, що спричинило до істотної шкоди чи вчинено в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, або якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 248 КК, вчинені суб’єктом злочину.
З’ясовані суспільна небезпечність злочину незаконного полювання, аргументуються положення про неможливість подолання даного правопорушення без застосування чинних кримінально-правових засобів.
У підрозділі 1.3 “Об’єктивні ознаки складу злочину незаконного полювання” дисертант, відзначаючи дискусійність питання щодо родового та безпосереднього об’єктів злочинного полювання, використовуючи позитивні підходи до розуміння досліджуваних суспільних відносин, та аналізуючи структурні елементи цих відносин, пропонує визначення вказаного об’єкта злочину. По-новому сформульовані родовий та безпосередній об’єкти складу злочину, передбаченого ст. 248 КК України. Ним є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціональне використання, оздоровлення і відтворення сприятливого навколишнього природного середовища. Безпосереднім об’єктом виступають суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення диких звірів і птахів, які охороняються кримінальним законом і знаходяться в стані природної свободи або утримуються у напіввільному стані, та внесені до державного мисливського фонду, мешкають в мисливських угіддях, а також випущені туди з метою розведення, де забезпечуються умови їх існування та збереження цілісності природних груп.
Уточнене поняття предмету складу злочину, що аналізується, та запропоновані його юридично-значимі ознаки. Під предметом незаконного полювання пропонується розуміти таких диких звірів і птахів, що охороняються законом і знаходяться в стані природної свободи, або в напіввільних умовах, внесені до державного мисливського фонду, знаходяться в мисливських угіддях, а також випущені туди з метою розведення.
Значне місце в дисертації приділяється аналізу об’єктивної сторони цього складу злочину. Об’єктивна сторона незаконного полювання характеризується активними діями, які мають місце у визначених об’єктивних умовах: полювання в заборонений час; полювання в недозволених місцях; полювання забороненими знаряддями; полювання забороненими способами; зазначеними наслідками (істотна шкода), а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або полюванням на звірів і птахів або інших видів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК), або полювання, вчинене службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (ч. 2 ст. 248 КК).
Автор приходить до висновку, що під полюванням в заборонений час необхідно розуміти: 1) недозволені для полювання строки на відповідні види тварин; 2) полювання у темний період доби (пізніше години, після заходу сонця і раніше години до його сходу).
Дисертант доходить висновку, що така ознака об’єктивної сторони зазначеного складу злочину, як полювання в заборонених для цього місцях, означає – полювання в таких місцях, де воно взагалі заборонено, або де для його організації і проведення потрібно мати спеціальний дозвіл, якщо ці дії завдали істотної шкоди.
У дисертації доведено, що під забороненими знаряддями вчинення злочину, передбаченого ст. 248 КК України (виходячи з ознаки порушення правил полювання), слід розуміти заборонені предмети зовнішнього світу та тварин відповідно до мисливського законодавства, якими користується винний для надання собі сили й спритності під час виконання об’єктивної сторони складу злочину з наміром досягнення злочинної мети, виходячи з цього злочину.
Розглядаючи заборонені способи під час полювання, автор приходить до висновку, що їх необґрунтовано змішують із знаряддями і засобами вчинення цього злочину. Детальний аналіз дає підставу об’єднати заборонені способи незаконного полювання їх винищувальним й загальнонебезпечним характером. До заборонених способів незаконного полювання дисертант відносить полювання на хутрових звірів і птахів “котлом”, “підковою”, засідками, стрільбою “з-під фар”, стрільбою з під’їзду, розкопуванням й заливанням нір; стрільбою в темноті не по чітко видимій мішені; переслідування тварини по льодовому насту чи глибокому снігу, копання ловчих ям тощо.
Зазначається, що об’єктивна сторона незаконного полювання характеризується активними діями, які мають місце у визначених об’єктивних умовах: полювання в заборонений час; полювання в недозволених місцях; полювання забороненими знаряддями; полювання забороненими способами; зазначеними наслідками (істотна шкода), а також незаконними полюванням у заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; або полювання на звірів і птахів, або на інших видів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК); або полювання вчинене службовою особою з використанням службового становища; або за попередньою змовою групою осіб; або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; або з використанням транспортних засобів; або особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (ч. 2 ст. 248 КК).
У підрозділі 1.4. “Суб’єктивні ознаки складу злочину незаконного полювання”. Розглядаючи суб’єкт злочину, автор підходить не тільки з класичної точки зору щодо суб’єкта злочину, але й зазначає, що, встановлюючи за вчинення злочину, передбаченого ст. 248 КК України, кримінальну відповідальність з 16-ти років, законодавець виходить з того, що по досягненні саме цього віку в особи вже сформоване уявлення про полювання, і що така особа має достатній рівень правової свідомості, яка дозволяє їй правильно оцінити, як соціальну значимість своїх дій, так і міри покарання, що можуть бути застосовані до неї.
Визнається, що суб’єктом злочинного незаконного полювання може бути фізична осудна (що досягла 16 років) службова, неслужбова і приватна особа (громадянин нашої держави, іноземний громадянин або особа без громадянства.
У роботі акцентується увага на тому, що структура об’єктивної сторони цього складу злочину, характер дії, знаряддя і засоби його вчинення, способи, які застосували виконавці, а також наслідки злочину вказують на те, що цей злочин вчиняється лише умисно. У ст. 248 Кримінального кодексу України відсутні будь-які вказівки щодо форм вини та інших ознак суб’єктивної сторони цього складу злочину. Мотиви умисних діянь можуть бути різними. Однак вони на кваліфікацію вчиненого не впливають, а можуть лише бути враховані судом під час призначення певної міри покарання. Відзначається, що інтелектуальний момент умислу в незаконному полюванні характеризується усвідомленням небезпечного характеру цих дій, а для складів злочинів і з матеріальним складом і передбаченим суспільно небезпечним наслідком. Інакше кажучи, суб’єкт усвідомлює суспільну небезпечність таких дій, які порушують або ставлять під загрозу порушені суспільні відносини, що забезпечують охорону, раціональне використання, оздоровлення та відтворення мисливських звірів і птахів. В тих випадках, коли особа не усвідомлює хоча б однієї з указаних ознак об’єктивної сторони, не існуватиме складу злочину, передбаченого ст. 248 Кримінального кодексу України.
Вольовий момент умислу в незаконному полюванні характеризується бажанням вчинити такі дії як незаконне полювання, а щодо наслідків (ч. 1 ст. 248 КК) – бажанням настання таких наслідків, чи їх допущенням.
Дослідженнями на основі репрезентативного фактичного матеріалу встановлена суть мети та мотиву злочинів, передбачених ст.248 КК України, що вчиняються в Україні.
Мета (перспектива) – джерело спрямованості суб’єкта, його активності. Вона, як показує вивчення кримінальних справ цієї категорії, відображає уявну модель майбутнього (чого б хотіла досягнути особа в результаті своїх дій). При цьому, в кожному конкретному випадку може бути не одна мета дії, але певна з них все ж домінує і це логічно, тому що вона має певні порядки домінант.
Мотив – це завжди психологічна причина вчинку. В цій якості виступають усвідомлені спонукання, інтереси, емоції тощо. Як свідчать результати дослідження, спектр мети та мотивів досить широкий і різноманітний. Його аналіз та доведення до потенційних суб’єктів (порушників закону) може виконувати превентивну роль, а саме попередження досліджуваного злочину.
У другому розділі “Спеціальні питання, що стосуються кримінальної відповідальності за незаконне полювання”, що включає два підрозділи, висвітлюються питання, які пов’язані, з аналізом кваліфікуючих ознак складу незаконного полювання, практики індивідуалізації відповідальності та покарання, дається відмежування зазначеного складу злочину від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту.
У підрозділі 2.1 “Кваліфікуючі ознаки складу злочину незаконного полювання і деякі питання індивідуалізації відповідальності та покарання” послідовно проаналізовані п’ять кваліфікуючих видів незаконного полювання. Дисертантом детально розглянуті основні труднощі, що зустрічаються при виявленні правоохоронними органами кваліфікуючих ознак незаконного полювання; запропоновано вирішення спірних в юридичній літературі та на практиці питань.
Відмічаючи дискусійність питання щодо визначення значної шкоди під час незаконного полювання та відсутності критеріїв оцінки такої ознаки, дисертант, на підставі дослідження, пропонує такі критерії: 1) велика вартість предмета незаконного полювання (за таксовими цінами); 2) велика кількість добутого незаконним полюванням; 3) особлива цінність звірів і птахів (через їх зникнення); 4) особлива екологічна цінність звірів і птахів (через їх зникнення); 5) незначна поширеність породи (виду) в даній місцевості; 6) труднощі щодо репродукції певної породи (виду); 7) затрати на покриття збитків фондів мисливських господарств та державного бюджету на відтворення мисливських тварин.
Враховуючи те, що винні в незаконному полюванні використовують різноманітну техніку, яка не підпадає під ознаку “транспортні засоби”, наприклад, прилади нічного бачення, коні тощо, пропонується ч. 2 ст. 248 КК України доповнити такою ознакою, як “полювання із застосуванням транспортних та інших механічних засобів.
В дисертації також розглядається питання про індивідуалізацію відповідальності і покарання за незаконне полювання. Відмічається недостатня, на думку здобувача, ефективність санкції ч. 1 ст.248 КК України. На підставі аналізу судової практики пропонуються граничні розміри штрафу за ч. 1 цієї статті підвищити від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ці зміни в санкції дозволять посилити дію вказаного виду покарання, врахують наявну інфляцію, підвищать ефективність боротьби з незаконним полюванням. За ч.2 ст. 248 КК України доцільно було б встановити штрафи від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкцію ж ч. 3 ст. 248 КК сформулювати таким чином: “карається позбавленням волі з конфіскацією всього здобутого, знарядь і засобів вчинення злочину”.
У підрозділі 2.2 “Відмежування складу злочину незаконного полювання від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту”. Значна увага приділяється правовим підставам відмежування незаконного полювання від суміжного складу злочину, передбаченого ст. 249 КК України. Дисертант формулює конкретні критерії такого відмежування. Ці злочини мають відмінність за такими ознаками складу злочину: 1) за об’єктом складу злочину (для складу злочину, передбаченого ст.248 КК України таким об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення мисливських звірів і птахів, а для складу злочину, передбаченого ст.249 КК України, об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення рибних запасів, водних тварин та інших предметів водного, добувного промислу); 2) за предметом злочину (для ст.248 КК України предметом є дикі мисливські звірі та птахи, а для ст.249 КК України – водні тварини, риби тощо); 3) за деякими ознаками об’єктивної сторони складу злочину (для ст.248 Кримінального кодексу України характерні незаконні дії, як полювання на звірів і птахів полювати на яких заборонено і застосування транспортних засобів, що не встановлені для дій, передбачених ст.249 КК України) тощо; 4) за суб’єктом злочину (для ст. 248 КК України характерний суб’єкт злочину – це службова особа (для ч.2 ст. 248 КК), а для ст. 249 КК України – відсутня ознака службової особи.
В дисертації також проводиться відмежування складу злочину незаконного полювання від злочинів проти власності і аналогічного адміністративно-правового делікту та дається аргументація такого відмежування.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження дає підстави для таких висновків та внесення наступних пропозицій:
1. Витоки кримінально-правової охорони мисливських звірів і птахів на території України відносяться до ХІ ст. н.е. Пропонується доповнити ч. 1 ст. 248 КК такими діями, як “продаж мисливських звірів і птахів особою, що добула їх в недозволений час, або в недозволеному місці (якщо зазначені дії заподіяли істотну шкоду), а також п. 1 ст. 20 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” словами “...або з чужими документами, визначеними ст. 14 цього ж Закону” і п. 2 ст. 20 цього ж нормативного акту доповнити словами “...або в місцях постійної зимівлі”.
2. Полювання – це вид спеціального користування тваринним світом, який характеризується пошуком, вистежуванням з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, а також переслідування і самим добуванням диких тварин, які знаходяться у стані природної волі, особо, яка має право на полювання тощо.
3. Незаконне полювання – це антипод полювання, тобто заборонене Законом України “Про мисливське господарство та полювання”.
4. Під кримінально-правовим полюванням слід розуміти умисні пошук, вистежування з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, переслідування й саме добування диких звірів і птахів, які знаходяться в стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах, особою, яка не має на це дозволу в заборонених для цього місцях, в заборонений час, забороненими знаряддями, засобами і способами, з порушенням установленого порядку для певної території, полювання на заборонених для добування тварин, що спричинило до істотної шкоди чи вчинено в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, або якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 248 КК, вчинені суб’єктом злочину.
5. Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається: 1) завданням істотної шкоди суспільним відносинам; 2) відносною поширеністю цих злочинів, порушенням природної рівноваги; 3) пов’язаністю цих діянь з іншими тяжкими злочинами.
6. Безпосередным об’єктом злочину, передбаченого ст. 248 КК, є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення мисливських тварин, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані, внесені до державного мисливського фонду, мешкають у мисливських угіддях, вимушені бути з метою розмноження, а також створюють сприятливі умови їх існування та зберігання.
7. Предметом цього злочину є: а) мисливські тварини, які перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані; б) така фауна, яка мешкає у мисливських угіддях або випущена туди з метою розведення; в) звірі і птахи, що охороняються законом.
8. Дії спрямовані на заволодіння звірами і птахами, що знаходяться у власності слід кваліфікувати як розкрадання чужого майна.
9. Злочин, передбачений ст. 248 КК, характеризують такі дії: 1) пошук, вистежування; 2) відлов; 3) переслідування й саме добування звірів і птахів; 4) перебування в мисливських угіддях з ловчими птахами; 5) перебування у мисливських угіддях з капканами та іншими знаряддями тощо.
10. Полювання в заборонений час – це тоді, коли воно скрізь заборонено, або відносно тих звірів і птахів, на яких в цей час полювати заборонено.
11. Полювання в заборонених місцях – це там, де воно зовсім заборонено, або для нього необхідний спеціальний дозвіл.
12. П. 5 ст. 20 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” необхідно доповнити таким змістом “Під транспортуванням або перенесенням добутих тварин або їх частин слід визнавати такий факт, коли особа знаходиться в мисливських угіддях або на польових дорогах під час транспортування або перенесення тварин або їх частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування”.
13. Психічне ставлення особи до дій і наслідків незаконного полювання – ч. 1 ст. 248 КК (за ознакою істотної шкоди) може мати форму умислу, в тому числі і до наслідків, до наслідків можливе ставлення і з побічним умислом. Щодо всіх інших діянь, які зазначені в ст. 248 КК (з формальним складом) психічне ставлення можливе лише з прямим умислом.
14. До кола суб’єктів цього злочину слід віднести службову, неслужбову і приватну особу, що на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку. Зазначено, що в ч. 2 ст. 248 КК ознака “Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища” має обмежене застосування і не охоплює дії службових осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади.
15. Злочини, передбачені ст.ст. 248 і 249 КК, відрізняються за об’єктом, ознаками об’єктивної сторони та кваліфікуючими ознаками.
16. Акумуляція деякою мірою праці на розведення мисливських звірів і птахів не створює відносини власності на товар, оскільки метою, яка переслідується при їх розведенні є створення предметів природи, а не введення їх у товарний обіг.
17. Адмінстративно-правовий делікт, передбачений ст. 85 КпАП, і злочин, передбачений ст. 248 КК, за суб’єктивними і об’єктивними ознаками і ступенем суспільної небезпечності.
18. Запропонована нова редакція ст. 248 КК України “Незаконне полювання”:
1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотної шкоди, або продаж мисливських звірів і птахів особою, що добула їх в недозволений час, або в недозволеному місці, якщо зазначені дії спричинили істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно – заповідного фонду або в зоні екологічного лиха, або в зоні надзвичайної екологічної ситуації, або полювання на звірів, птахів, що занесені до Червоної книги України, –
караються від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені службовою особою внаслідок зловживання владою або службовим становищем, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів, або з використанням транспортних та інших механічних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, –
караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той же самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
3. Дії, передбачені частинами 1 і 2 ст. 248 КК, якщо вони вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі від чотирьох до семи років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
За результатами дослідження автором опубліковані такі роботи:
1. Голуб С.А. Поняття і суспільна небезпечність незаконного полювання//Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВСУ. – 1998. – № 1. – С.306-310.
2. Голуб С.А. Об’єкт і предмет складу злочину незаконного полювання і питання кваліфікації//Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВСУ. – 1998. – № 2. – С. 183-186.
3. Голуб С.А. Об’єктивна сторона складу злочину незаконне полювання і питання його кваліфікації//Право України. – К.: – 1998. – № 3. – С.54-58.
4. Голуб С.А. Кримінальна відповідальність за незаконне полювання. Монографія. – К.: Азимут-Україна, 2004. – 148 с.

АНОТАЦІЯ

Голуб С.А. “Кримінальна відповідальність за незаконне полювання”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2005.
Робота присвячена проблемі розвитку та сучасному стану форм відповідальності за незаконне полювання. Аналіз генезису злочинного діяння та встановлення за це державою кримінального покарання дозволив автору визначити власне поняття незаконного полювання та заходів кримінально-правового впливу щодо осіб, які вчинили злочин. Особлива увага в дослідженні приділена висвітленню кваліфікуючих ознак діяння, а такі дії при незаконному полюванні, як вистежування, переслідування тощо, стали вагомим аргументом, для ствердження, що суб’єктивна сторона даного складу злочину лише характеризується прямим умислом. Пропонуються зміни і доповнення до чинного законодавства в зазначеній сфері.
Ключові слова: злочин, незаконне полювання, раціональне використання природних ресурсів, заборонені мисливські знаряддя, кваліфікуючі ознаки незаконного полювання, правоохоронні органи, адміністративно-правовий делікт незаконне полювання, покарання за вчинений злочин.

АННОТАЦИЯ

Голуб С.А. “Уголовная ответственность за незаконную охоту”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2005.
Работа посвящена проблемам развития и современного состояния форм ответственности за незаконную охоту. Анализ генезиса преступного деяния и установления за это государством уголовного наказания позволил автору определить собственное понятие незаконной охоты и мер уголовно-правового воздействия к лицам, которые совершили преступление. Особое внимание в исследовании уделяется освещению квалифицирующих признаков деяния, а такие действия при незаконной охоте, как выслеживание, преследование и другие стали весомым аргументом для констатации, что субъективная сторона данного преступления только характеризуется прямым умыслом. Предлагаются изменения и дополнения к действующему законодательству в обозначенной сфере.
Автор предлагает ряд новых решений относительно понятий “охоты”, “незаконной охоты”, “уголовно-правовой охоты”.
В работе освещаются важные с теоретической и практической стороны проблемы касающиеся: незаконной охоты на територии государственного заповедника; незаконной охоты на зверей и птиц или иных видов животного мира, которые внесены в Красную книгу Украины; запрещенных способов незаконной охоты; незаконной охоты с использованием транспортных средств; незаконной охоты лицом ранее осужденным за незаконную охоту и др.
Дисертант, определяя свойства характерные для незаконной охоты, исключает те из них, которые не свойственны ей, постоянно углубляя анализ указанной правовой нормы на основании исследования фактических обстоятельств с целью отграничения деяний, предусмотренного ст.ст. 248 и 249 КК. Этот подход дает возможность решать положительно применение ст. 248 КК на практике.
Ключевые слова: преступление, незаконная охота, рациональное использование природных ресурсов, запрещенные охотничьи орудия, квалифицирующие признаки незаконной охоты, правоохранительные органы, административно-правовой деликт незаконная охота, наказание за содеянное преступление.

SUMMARY

Golub S.A. “Criminal Liability for Illicit Hunting”. – Manuscript.

Thesis for awarding the degree of Candidate of Laws in Speciality 12.00.08: Criminal Law and Criminology; Criminal Executive Law. – Academy of Advocacy of Ukraine. – Kyiv, 2005.
The thesis is devoted to the issues of development and contemporary state of forms of liability for illicit hunting. The analysis of the genesis of the criminal act of illicit hunting as well as of the criminal punishment imposed therefor by the state enabled the author to give her own definition of illicit hunting and set forth measures of criminal punishment for persons who committed this crime. The research focuses on the qualifying features of the act whereas such actions as tracing and pursuing have become a convincing argument sufficient for reaching the conclusion that the subjective side of the corpus delicti of this criminal offence is characterised solely by direct intent.
Amendments to the legislation that is in force have been proposed.

Key words: criminal offence, illicit hunting, sustainable use of natural resources, prohibited hunting gear, qualifying features of illicit hunting, law enforcement bodies, administrative legal tort of illicit hunting, punishment for the committed criminal offence.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking