Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правовий режим надзвичайного стану

 

БАСОВ Андрій Віталійович

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України.
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Кузніченко Сергій Олександрович,
Кримський юридичний інститут
Харківського національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та адміністративного процесу.
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Битяк Юрій Прокопович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри
адміністративного права;
кандидат юридичних наук, доцент
Миколенко Олександр Іванович, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, доцент кафедри адміністративного та господарського права.
Провідна установа: Київський національний університет внутрішніх справ, кафедра адміністративного права та процесу, МВС України (м. Київ).
Захист відбудеться 21 лютого 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.
Автореферат розісланий 20 січня 2007 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М. Литвинов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку української держави можна схарактеризувати як переломний момент у пріоритетах безпеки особистості й держави в цілому. Стратегічні завдання соціально-економічного розвитку України вимагають визнання проблеми захисту прав і свобод особи однією з найважливіших функцій держави на сучасному етапі. Нестабільність політичної обстановки, економічні та соціальні кризи у суспільстві, зростання злочинності, правовий нігілізм та інші негативні процеси, що виникають у сучасній Україні, прямо або опосередковано провокують виникнення різного роду надзвичайних ситуацій.
Широкомасштабні надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціального характеру періодично виникали у нашому суспільстві від початку незалежності України. Щороку реєструються сотні надзвичайних ситуацій різного характеру, унаслідок яких гинуть та отримують ушкодження люди. Це зумовлює доцільність існування у правовій системі України режиму надзвичайного стану. Прийнятий 16 березня 2000 року Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” є вже третім законом, який діє від часу проголошення незалежності.
Беручи до уваги “молодість” українського законодавства про надзвичайний стан, неможливо не відзначити недостатність наукових досліджень цього правового інституту. На сьогодні в Україні чітко простежується відсутність належної наукової розробки та законодавчої регламентації одного з адміністративно-правових інститутів – правового режиму надзвичайного стану.
У різні часи деякі аспекти становлення та розвитку адміністративно-правового режиму надзвичайного стану у своїх роботах досліджували такі видатні українські науковці: В.Б. Авер’янов, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, О.Г. Братель, А.С. Васильєв, І.П. Голосніченко, В.В. Зуй, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, В.М. Комарницький, А.Т. Комзюк, О.О. Крестьянінов, С.О. Кузніченко, С.К. Могил, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, М.М. Тищенко та ін. Велику допомогу дисертантові в дослідженні вказаного інституту надало вивчення праць закордонних та радянських вчених: С.С. Алексєєва, Ф. Ардана, Д.М. Бахраха, Д.М. Власова, В.М. Григор’єва, Ж. Гримо, А.В. Грязнова, В.В. Гущіна, О.Л. Дубовика, Р. Драго, А.Е. Жалінського, О.П. Коренєва, Ю.М. Козлова, А.М. Ларіна, С.В. Лебедь, В.В. Лозбінева, І.Л. Петрухіна, Б.Н. Порфир’єва, С.В. Пчелінцева, В.Б. Рушайло, С.Д. Хазанова та ін. Праці зазначених авторів можуть служити добрим науковим підґрунтям для подальших досліджень правового інституту надзвичайного стану. Разом з тим, на дисертаційному рівні адміністративно-правовий режим надзвичайного стану не було досліджено. Вищевказаним і обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004?2009 років, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 (п. 52 ? управління ОВС в умовах надзвичайного стану (ініціатор дослідження Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ); п. 53 ? управління ОВС при ускладненні оперативної обстановки (ініціатор дослідження ГУМВС України в АР Крим); п. 111 ? проблеми охорони громадського порядку в надзвичайних умовах (ініціатор дослідження Харківський національний університет внутрішніх справ)); Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006?2010 рр. (п. 2.1 ? організаційно-правові засади охорони громадського порядку і безпеки громадян у сучасних умовах; п. 3.1 правове забезпечення та удосконалення діяльності ОВС); Листа № 11354/кл від 08.09.2006 “Про направлення кваліфікаційно-фахових вимог (моделей) до працівників патрульної служби” (ч. 8 п. 6. розділу 2.2. (вимоги до працівників після закінчення початкової підготовки та проходження стажування).
Мета та основні задачі дисертаційного дослідження. Мета даного дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретичних засад адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, що виникають у разі введення, дії та під час скасування режиму надзвичайного стану, а також розробці й обґрунтуванні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів державної влади в зазначених умовах.
Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішуються такі основні задачі:
– здійснити системне дослідження становлення інституту надзвичайного стану на українських землях;
– здійснити аналіз міжнародно-правових норм, що направлені на забезпечення прав і свобод людини в умовах дії режиму надзвичайного стану;
– визначити спеціальні ознаки режиму надзвичайного стану;
– охарактеризувати систему забезпечення режиму надзвичайного стану;
– визначити місце режиму надзвичайного стану у системі права;
– розкрити порядок введення та скасування режиму надзвичайного стану;
– визначити систему органів державної влади, що забезпечують реалізацію режиму надзвичайного стану;
– визначити роль органів внутрішніх справ у системі забезпечення реалізації режиму надзвичайного стану;
– проаналізувати систему адміністративно-обмежувальних заходів, що застосовуються до фізичних та юридичних осіб в умовах дії режиму надзвичайного стану;
– сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення процесу реалізації заходів режиму надзвичайного стану.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини‚ які виникають у разі введення, дії та під час скасування режиму надзвичайного стану.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-правові засади правового режиму надзвичайного стану.
Методи дослідження. Методологічною основою даного дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що забезпечують досягнення поставленої мети. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. У роботі також застосовуються конкретні методи наукового пізнання. Порівняльно-правовий та історійко-правовий методи використані для аналізу історичного становлення інституту надзвичайного стану на українських землях (підрозділ 1.1), для створення концептуальної моделі режиму надзвичайного стану, в рамках якої виокремлено ознаки режиму надзвичайного стану, визначене місце цього режиму у системі права (підрозділ 1.2) та для дослідження зарубіжного досвіду застосування режиму надзвичайного стану (підрозділи 1.3, 2.1). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.2). Системно-структурний та порівняльно-правовий методи наукового пізнання були використані для визначення системи органів державної влади, що забезпечують реалізацію режиму надзвичайного стану, а також для з’ясування ролі органів внутрішніх справ у системі забезпечення режиму надзвичайного стану (підрозділи 2.2, 2.3). Методи класифікації та групування були використані для класифікації обмежувальних заходів, що застосовуються до фізичних та юридичних осіб в умовах дії режиму надзвичайного стану (підрозділ 2.4). Компаративний метод, статистичний аналіз та експертне опитування використовувалися для вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства про надзвичайний стан (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ в умовах виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру. Проаналізовано проекти деяких законодавчих актів, зокрема ? Кодексу України про адміністративні проступки, Закону України “Про органи внутрішніх справ”. Емпіричну основу дослідження становлять статистичні показники та матеріали практичної діяльності органів внутрішніх справ за останні роки, відповідні матеріали довідково-публіцистичних видань та інші дані.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертації вперше у вітчизняній науці комплексно досліджені теоретичні та практичні проблеми введення, дії та скасування режиму надзвичайного стану, а також правові та організаційні питання діяльності органів державної влади в зазначених умовах. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто дисертантом. Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:
? на принципово новій основі (в історико-правовому аспекті) розглянуто становлення та розвиток режиму надзвичайного стану на українських землях;
? дістав подальшого розвитку процес систематизації міжнародно-правових норм, що направлені на забезпечення прав і свобод людини в умовах дії режиму надзвичайного стану;
? вперше виокремлено спеціальні ознаки режиму надзвичайного стану;
? удосконалено характеристику системи забезпечення режиму надзвичайного стану;
? вперше визначено місце режиму надзвичайного стану у системі права;
? удосконалено порядок введення та скасування режиму надзвичайного стану;
? вперше розкрито зміст організації діяльності системи органів державної влади, що забезпечують реалізацію заходів режиму надзвичайного стану;
? дістало подальшого розвитку визначення ролі органів внутрішніх справ у забезпеченні реалізації режиму надзвичайного стану;
? удосконалено комплексну систему заходів адміністративного примусу, що застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану;
– сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення процесу реалізації заходів режиму надзвичайного стану.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
? у науково-дослідній сфері: висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати теоретичною основою для подальшої розробки проблем діяльності органів державної влади в умовах дії режиму надзвичайного стану;
? у правотворчості: в результаті проведеного дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”, відомчих нормативних актів, що регулюють діяльність органів державної влади;
? у правозастосовчій сфері: використання одержаних результатів дозволить удосконалити практичну діяльність органів державної влади, що забезпечують реалізацію режиму надзвичайного стану;
? у навчальному процесі: матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” та “Основи управління органами внутрішніх справ”.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно. Статті “Деякі аспекти дії надзвичайного стану в Автономній Республіці Крим” та “Роль внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у забезпеченні адміністративно-правового режиму надзвичайного стану” виконані у співавторстві з С.О. Кузніченком (частка дисертанта ? 50%). Опубліковано науково-практичний коментар до Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану” у співавторстві з С.О. Кузніченком (дисертант є автором розділів 4?7). Розробки, що належать співавтору, у роботі не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, кафедри адміністративної діяльності органів внутрішніх справ та кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на Четвертому міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2004 р.), міжнародній науковій конференції “Молода наука Харківщини – 2004” (м. Харків, 2004 р.), міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (м. Алушта/ м. Харків, 2004 р.), науковій конференції “Сучасні проблеми юридичної науки в дослідженнях молодих вчених” (м. Харків, 2004 р.), VI звітній науково-практичній конференції Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь, 2004 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 2005 р.), VII звітній науково-практичній конференції Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь, 2005 р.), науково-практичній конференції “Місце і роль внутрішніх військ у забезпеченні внутрішньої безпеки України” (м. Харків, 2005 р.), регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми взаємодії регіональних органів управління з органами внутрішніх справ” (м. Кіровоград, 2005 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Реформування законодавства з питань протидії злочинності в контексті євроінтеграційних прагнень України” (м. Запоріжжя, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення” (м. Сімферополь, 2006 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у правотворчій діяльності, про що свідчить акт впровадження № 118/02-08 від 21 березня 2006 року (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Постійна комісія з правових питань та питань правопорядку і надзвичайних ситуацій). Вказані матеріали використовуються в навчальному процесі Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, про що свідчить акт впровадження даних матеріалів у навчальний процес Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ від 15 березня 2006 року. Зазначені матеріали використовуються у науково-дослідній роботі Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, про що свідчить акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в науково-дослідну роботу від 30 січня 2006 року. Також матеріали дисертаційного дослідження використовуються у практичній діяльності Головного Управління Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Автономній Республіці Крим, про що свідчить довідка № 4/1126 від 14 березня 2006 року.
Публікації. Основні положення, матеріали та висновки були викладені у 15 наукових статтях автора, з яких 6 опубліковані у фахових юридичних виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 201 сторінка, з яких тексту – 180 сторінок. Кількість використаних джерел складає 205 найменувань і займає 21 сторінку.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються його мета і задачі, об’єкт і предмет, методологічна база, розкривається наукова новизна, формулюються теоретичне і практичне значення основних положень дисертації, ступінь їх апробації.
Розділ перший “Теоретичні засади режиму надзвичайного стану” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню історії становлення інституту надзвичайного стану на українських землях, сутності, методологічних та правових засад режиму надзвичайного стану, а також міжнародно-правових аспектів режиму надзвичайного стану.
У підрозділі 1.1.”Становлення інституту надзвичайного стану на українських землях: історико-правовий аналіз” досліджується становлення інституту надзвичайного стану на українських землях.
Історично склалось, що правове регулювання відносин, які виникають під час надзвичайної ситуації (переважно соціально-політичного характеру), здійснювалось шляхом застосування надзвичайних заходів, котрі від самого початку свого існування проявили себе як особлива форма “диктату” і призначалися для припинення політичної активності противників вищого керівництва державою та боротьби з політичною опозицією.
Посилення правового регулювання інституту надзвичайного стану пов’язано з розвитком інститутів демократії. У зв’язку з цим, надання інституту надзвичайного стану більш досконалих юридично значущих форм і закріплення його в державно-правовому механізмі більшості країн Європи відноситься до епохи буржуазних революцій XVII – XIX століть і утвердження нового ладу (Франція 1848 р., Прусія 1851 р., Іспанія 1871 р.).
Режим надзвичайного стану під час становлення на українських землях пройшов шлях розвитку від часткового закріплення його окремих положень щодо застосування надзвичайних заходів у Литовських статутах та Першій Конституції України гетьмана Пилипа Орлика до єдиного нормативного акта, що детально регламентує порядок введення й скасування режиму надзвичайного стану; порядок та межі застосування надзвичайних заходів; контроль за порядком реалізації режиму надзвичайного стану з боку міжнародної спільноти.
У підрозділі 1.2. “Сутність та правові засади режиму надзвичайного стану” зазначено, що режим надзвичайного стану є системою погоджених правових норм, які визначають підстави для введення режиму, мету введення, порядок його введення, суб’єкта, який уповноважений вводити просторові та часові межі дії, особливий режим діяльності органів державної влади та управління, що дозволяє обмежувати права й свободи громадян та права юридичних осіб, накладання на них додаткових обов’язків.
Визначаючи ознаки та систему забезпечення режиму надзвичайного стану, слід зазначити, що вони вказують на суттєві аспекти у змісті та значенні режиму надзвичайного стану. На думку дисертанта, до ознак режиму надзвичайного стану відносяться такі: особливий порядок діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; тимчасовість; спеціальні умови введення; спеціальна процедура введення; здійснення перерозподілу владних повноважень, розширення компетенції органів державної влади, що відповідальні за реалізацію режиму надзвичайного стану; відповідне обмеження правового статусу особи.
Визначено, що система забезпечення режиму надзвичайного стану умовно складається з трьох складових частин (підсистем) – нормативної, організаційної та матеріальної.
Розглядаючи поняття “надзвичайний стан” у семантичному та юридичному значені, дисертант приходить до висновку, що цей термін застосовується у двох значеннях. У першому значенні це раптова або неочікувана подія, що вимагає негайних дій, криза. У другому значенні йдеться про міжнародний термін state of emergency, що й означає надзвичайний стан як суто правове поняття.
На підставі аналізу наукових думок щодо визначення поняття режиму надзвичайного стану (Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, В.В. Гущін, С.В. Ківалов, О.П. Коренєв, О.І. Соловйов) уточнено вказане поняття і зазначено, що режим надзвичайного стану ? це система переважно адміністративно-правових та конституційно-правових норм, яка визначає особливий, тимчасовий порядок діяльності органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України і спрямований на ліквідацію внутрішньої загрози, на забезпечення національної безпеки держави, особистої безпеки громадян, захист прав і свобод фізичних і юридичних осіб, а також встановлює визначений Конституцією та Законом обсяг обмеження прав і свобод фізичних та юридичних осіб, накладання на них додаткових обов’язків.
Стосовно визначення місця режиму надзвичайного стану у системі права, дисертантом обґрунтовано думку про переважно адміністративно-правовий характер цього режиму, оскільки його юридична конструкція будується на підставі норм адміністративного права. Режим надзвичайного стану являє собою комплексний правовий інститут зі специфічним змістом і структурою. Більшість питань, що регламентуються нормами Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”, відносяться до процедури введення та скасування режиму надзвичайного стану, застосування управлінських заходів правового характеру, порядку застосування обмежувальних заходів тощо. Адміністративний примус під час дії режиму надзвичайного стану стає основою правового регулювання суспільних відносин, він немов проникає в усі суспільні відносини. Проте, деякі відносини регулюються за допомогою і інших галузей права ? конституційного, цивільного, екологічного, міжнародного та ін.
У підрозділі 1.3. “Міжнародно-правові аспекти режиму надзвичайного стану” проводиться аналіз практики застосування режиму надзвичайного стану у світі, міжнародно-правових стандартів, міжнародно-правових актів, що регламентують режим надзвичайного стану.
Говорячи про режим надзвичайного стану в міжнародному аспекті, слід зазначити, що для кожної країни світу притаманні особливості цього режиму (різні назви, умови введення, процедура введення та скасування, строк дії тощо). Але, незважаючи на це, вони мають багато спільного. Наприклад, умовою для введення надзвичайного стану в США і Великобританії, осадного стану в Аргентині та Іспанії є загроза реальної небезпеки. Обмежувальні заходи, що застосовуються, як правило, схожі в багатьох державах.
Слід зазначити, що міжнародною спільнотою з метою недопущення безпідставного введення режиму надзвичайного стану та необґрунтованого застосування обмежувальних заходів щодо реалізації прав і свобод громадян в умовах дії режиму надзвичайного стану були розроблені й прийняті міжнародні документи, що містять у собі обов’язкові вимоги до цього інституту. Проте, більшість актів не мають офіційного значення, а тому й не мають юридичного механізму примусу відносно держав, що не дотримуються вимог, визначених у цих документах. Головним офіційним міжнародно-правовим документом, що закріплює загальні принципи режиму надзвичайного стану, є Міжнародний пакт “Про громадянські та політичні права”.
Розділ другий “Адміністративно-правовий механізм режиму надзвичайного стану” містить чотири підрозділи, в яких здійснено аналіз умов введення режиму надзвичайного стану, процедур введення, продовження та скасування цього режиму, системи органів державної влади, що забезпечує реалізацію режиму надзвичайного стану, визначено роль органів внутрішніх справ у забезпеченні режиму надзвичайного стану, досліджено систему адміністративно-примусових заходів в умовах дії режиму надзвичайного стану.
У підрозділі 2.1. “Умови, порядок введення та скасування режиму надзвичайного стану” проведено ретельний аналіз адміністративно-правового механізму введення та скасування режиму надзвичайного стану.
Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” визначає, що метою введення режиму надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій, що зумовили введення цього режиму.
Одним із дискусійних питань у юридичній науці є визначення переліку умов введення режиму надзвичайного стану. Дисертантом доведено доцільність формування відкритого переліку цих підстав.
На підставі аналізу наукових праць І.Л. Петрухіна, С.О. Кузніченка, О.І. Соловйова щодо режиму надзвичайного стану, визначено, що режим надзвичайного стану потрібен лише для врегулювання та ліквідації надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру.
Що стосується суб’єкта, який має право вводити режим надзвичайного стану, то згідно із Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану”, надзвичайний стан в Україні або в окремій її місцевості може бути введений Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента. На думку автора, Указ Президента “Про введення режиму надзвичайного стану” можна визнати актом управління. Це ґрунтується на наступному. По-перше, Указ Президента України має імперативний характер. Імперативність виражається у тому, що цей Указ обов’язковий для виконання всіма суб’єктами і його реалізація гарантується примусовою силою держави. По-друге, Указ Президента спрямований на забезпечення організації діяльності органів державної влади, на які покладено реалізацію заходів режиму надзвичайного стану. По-третє, цей Указ має односторонній характер. По-четверте, даний Указ приймається з метою виконання закону. По-п’яте, це управлінське за змістом рішення, основу якого складають адміністративно-правові заходи примусу і адміністративно-правова організація форм особливого управління.
У підрозділі 2.2. “Система органів державної влади, що забезпечує реалізацію режиму надзвичайного стану” визначено, що забезпечення національної безпеки, захист населення від надзвичайних ситуацій є конституційним обов’язком держави. Систему забезпечення національної безпеки складають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об’єднання. Успішне виконання завдань щодо забезпечення національної безпеки України багато в чому залежить від організації та здійснення міжгалузевого управління.
Органи виконавчої влади, що здійснюють міжгалузеве управління, займають надвідомче становище й наділяються відповідними повноваженнями координаційного, методичного, контрольно-наглядового й дозвільного характеру. Автором детально проаналізовано діяльність деяких органів міжгалузевого управління (Єдиної державної системи запобігання й реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; Антитерористичного центру при Службі безпеки України; оперативного штабу), наведено шляхи їх удосконалення.
У підрозділі 2.3. “Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні режиму надзвичайного стану” звертається увага на місце та роль органів внутрішніх справ у забезпеченні режиму надзвичайного стану. Одна з найважливіших особливостей діяльності органів внутрішніх справ полягає у тому, що ця діяльність може протікати в обстановці, що швидко змінюється та ускладнюється. Успішне виконання завдань, які раптово виникли, можливе лише при максимальному використанні усіх сил та засобів органів внутрішніх справ, які повинні бути приведені у стан готовності.
Постановка і вирішення проблеми підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях, що зумовили введення надзвичайного стану, насамперед пов’язані з уточненням особливостей компетенції органів внутрішніх справ ? адже саме компетенція у своїй єдності прав та обов’язків визначає сукупність основних напрямків діяльності, які покладаються на систему органів внутрішніх справ. Компетенція органів внутрішніх справ у розглянутих умовах визначається сукупністю правових актів, а також актами, що безпосередньо приймаються під час введення режиму надзвичайного стану.
Стосовно змісту завдань, які виконуються органами внутрішніх справ, їх можна диференціювати залежно від стадії розвитку надзвичайної ситуації, що зумовила введення режиму надзвичайного стану (стадії зародження надзвичайної ситуації; загострення надзвичайної ситуації та ліквідації надзвичайної ситуації та негативних наслідків).
Компетенцію органів внутрішніх справ в умовах дії режиму надзвичайного стану, можна розкрити відповідно до основних напрямків їх діяльності: а) щодо забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки; б) щодо забезпечення регулювання дорожнього руху; в) щодо обліку втрат населення.
Як свідчить практика ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, дуже часто органи внутрішніх справ виконують невластиві їм завдання та функції. Наприклад, на органи внутрішніх справ може бути покладений обов’язок щодо врятування людей, ліквідації наслідків аварій, пожеж, катастроф, стихійних лих або вилучення хворих тварин. Виникає питання: за рахунок яких сил та засобів слід це робити? Дисертантом звертається увага на те, що в Україні існують інші спеціальні органи, які відповідають за врятування людей та ліквідацію вказаних надзвичайних ситуацій, до яких відносяться: аварійно-рятувальні служби; санітарні служби тощо. Органи внутрішніх справ не мають відповідного матеріально-технічного забезпечення для здійснення таких заходів. Тому автор вважає, що органи внутрішніх справ повинні тільки сприяти проведенню невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, вживати невідкладних заходів для врятування людей і надання їм допомоги, охорони громадського порядку, майна, що залишилося без нагляду.
У підрозділі 2.4. “Адміністративно-примусові заходи в умовах дії режиму надзвичайного стану” досліджено зміст адміністративно-примусових заходів, що застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану. Правомірне обмеження адміністративно-правового статусу громадян, що здійснюється під час введення режиму надзвичайного стану, стало основою виділення особливої форми адміністративно-правового регулювання. Його специфіка полягає в характері правового впливу в зазначених умовах і виражається у встановленні режимних адміністративно-правових обмежень.
Для того, щоб з’ясувати, які додаткові, відмінні від інших, заходи адміністративно-правового впливу застосовуються під час дії режиму надзвичайного стану, необхідно звернутися до класифікації заходів адміністративного примусу. Дисертант доводить, що заходи адміністративного примусу, які застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану, слід класифікувати за класичною схемою на адміністративно-запобіжні заходи, заходи адміністративного припинення, заходи адміністративно-процесуального забезпечення та адміністративні стягнення.
ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правового режиму надзвичайного стану. Основні з них такі:
Інститут надзвичайного стану під час становлення на українських землях пройшов довгий шлях від часткового закріплення його окремих положень щодо застосування надзвичайних заходів до єдиного нормативного акта, що регламентує порядок введення та скасування режиму надзвичайного стану, порядок та межі застосування надзвичайних заходів, контроль за порядком реалізації надзвичайного стану з боку міжнародної спільноти. В результаті вдосконалення даного інституту був здійснений перехід від адміністративного “імпровізування” окремими посадовими особами щодо застосування заходів надзвичайного характеру до законодавчої процедури затвердження застосування таких заходів.
У характеристиці міжнародних стандартів режиму надзвичайного стану підкреслено, що, прийняті міжнародним співтовариством принципи і стандарти в галузі забезпечення прав і свобод людини встановлюють верховенство загальнолюдських цінностей над усіма іншими. Визначається нагальна потреба у розробці спеціального міжнародного акта ? “Про забезпечення та захист прав людини в умовах дії режиму надзвичайного стану”.
Створено авторську концептуальну модель режиму надзвичайного стану, в рамках якої виокремлено спеціальні ознаки режиму надзвичайного стану, конкретизоване поняття режиму надзвичайного стану, визначене місце цього режиму у системі права. Зазначається, що система забезпечення режиму надзвичайного стану умовно складається з трьох складових частин (чи підсистем) – нормативної, організаційної та матеріальної.
Перелік обставин, які є підставою введення режиму надзвичайного стану, повинен мати лише рекомендаційний характер. Законодавець повинен тільки навести приклади найбільш характерних суспільних явищ і обставин та надзвичайних ситуацій, що можуть зумовити введення режиму надзвичайного стану. З метою запобігання вільному трактуванню норм закону та недопущення адміністративного свавілля з боку органів державної влади доцільно було б здійснити офіційне тлумачення норм Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”.
Вперше комплексно досліджено міжгалузеву надвідомчу систему управління, що забезпечує реалізацію заходів режиму надзвичайного стану, розкрито призначення, принципи її діяльності та зміст організації діяльності органів, які входять до цієї системи. На базі проведеного аналізу розроблено пропозиції щодо її вдосконалення. Виходячи з аналізу компетенції державних органів, доповнено структуру координуючих органів міжгалузевої надвідомчої системи управління, а саме – запропоновано детальну характеристику правового статусу коменданта території дії режиму надзвичайного стану.
Науково обґрунтовано пропозиції щодо визначення правового статусу органів внутрішніх справ в умовах дії режиму надзвичайного стану. В умовах дії режиму надзвичайного стану на органи внутрішніх справ покладаються особливі завдання та функції, які стосуються найважливіших напрямків життєзабезпечення населення. Основним принципом у даному випадку є такий: новим обов’язкам повинні кореспондуватися нові права.
Комплексно було проаналізовано систему заходів адміністративного примусу у змісті адміністративно-правового режиму надзвичайного стану. Запропоновано порядок здійснення деяких адміністративно-обмежувальних заходів, зокрема: особливий порядок в’їзду та виїзду, встановлення квартирної повинності, регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:
1. Кузніченко С.О., Басов А.В. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”: Науково-практичний коментар. ? Харків: Прометей-Прес, 2006. ? 380 с.
2. Басов А.В. Міжнародно-правова регламентація надзвичайного стану // Право України. – 2005.– № 12.– С. 126–129.
3. Басов А.В. Адміністративний примус у змісті надзвичайного стану // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Сімферополь, 2005. – Вип. 8. – С. 139–147.
4. Басов А.В. Історичний аналіз формування законодавства про надзвичайний стан на українських землях у ХV-XX століттях // Право і безпека. ? 2005/4. ? № 6. ? С. 143?147.
5. Басов А.В. Умови, порядок введення та скасування надзвичайного стану // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. ? 2006. ? № 1. ? С. 114?123.
6. Басов А.В. Адміністративна відповідальність в умовах надзвичайного стану // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Сімферополь, 2006. – Вип. 9. – С. 279–287.
7. Кузниченко С.А., Басов А.В. Некоторые аспекты действия чрезвычайного положения в Автономной Республике Крым // Проблемы правоохранительной деятельности. ? 2006. ? № 1. ? С. 13?17.
8. Басов А.В. Законодавче забезпечення діяльності вибухотехнічних підрозділів МВС України // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Сімферополь, 2004. – Вип. 5. – С. 133–136.
9. Басов А.В. Міжнародна програма по підготовці фахівців вибухотехніків “Розслідування після вибуху” // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 5-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 30 квітня – 10 травня 2004 р., м. Алушта. – Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, Харківський націон. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2004.– С. 96–97.
10. Басов А.В. Організація профілактичної роботи вибухотехнічними підрозділами МВС України // Сучасні проблеми юридичної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 5-ї річниці Магістратури Національного університету внутрішніх справ. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 127–131.
11. Басов А.В. Проблемні питання отримання статусу учасника бойових дій працівниками вибухотехнічних підрозділів МВС України // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірник наукових праць. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 168–170.
12. Басов А.В. Правові норми в умовах небезпеки // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірник наукових праць. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 119?121.
13. Кузніченко С.О., Басов А.В. Роль внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у забезпеченні адміністративно-правового режиму надзвичайного стану // Честь і закон. – 2005. – № 4. – С. 39?43.
14. Басов А.В. Міжнародно-правовий аспекти режиму надзвичайного стану // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірник наукових праць. – Харків: Вид-во Харківського націон. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 50?54.
15. Басов А.В. Організація взаємодії органів державної влади в умовах дії режиму надзвичайного стану // Реформування законодавства з питань протидії злочинності в контексті євроінтеграційних прагнень України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 25–26 травня 2006 року м. Запоріжжя: У 2. ч. ? Ч.1. ? Запоріжжя: Юридичний ін.-т ДДУВС, 2006. ? С. 140?143.
АНОТАЦІЇ
Басов А.В. Адміністративно-правовий режим надзвичайного стану. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України. – Харків, 2007.
Досліджується адміністративно-правовий механізм реалізації режиму надзвичайного стану. Здійснено історико-правовий аналіз становлення інституту надзвичайного стану на українських землях, досліджено сутність та правові засади, а також міжнародно-правові аспекти режиму надзвичайного стану. Вивчаються умови, процедури введення та скасування режиму надзвичайного стану. Здійснено аналіз системи органів державної влади, що забезпечують реалізацію режиму надзвичайного стану. Досліджено місце і роль органів внутрішніх справ у забезпеченні режиму надзвичайного стану, визначено загальні засади організації діяльності органів внутрішніх справ у зазначених умовах. Розглянуто адміністративно-примусові заходи в умовах дії режиму надзвичайного стану, здійснено їх класифікацію.
Ключові слова: адміністративно-правові режими; надзвичайні ситуації; система управління; процедура; органи внутрішніх справ; адміністративний примус; права людини і громадянина.

Басов А.В. Административно-правовой режим чрезвычайного положения – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Харьковский национальный университет внутренних дел. – Харьков, 2007.
В диссертации исследован административно-правовой режим чрезвычайного положения. Исторический и международно-правовой аспекты исследования показали, что этот институт характерен только для демократических государств и является правовой формой ограничения всевластия в условиях возникновения чрезвычайных ситуаций.
Рассмотрены признаки, принципы и система обеспечения режима чрезвычайного положения. Обосновано, что режим чрезвычайного положения имеет преимущественно административно-правовой характер, поскольку его юридическая конструкция строится на основе норм административного права. Тем не менее, некоторые общественные отношения регулируются с помощью и других отраслей права (конституционного, гражданского, экологического, международного и др.). Конкретизировано понятие “режима чрезвычайного положения”. Проводится анализ практики применения режима чрезвычайного положения в мире, международно-правовых стандартов, международно-правовых актов, которые регламентируют режим чрезвычайного положения.
Определено, что режим чрезвычайного положения необходим только для урегулирования и ликвидации чрезвычайных ситуаций социально-политического характера.
Осуществляется детальный анализ процедур введения и отмены режима чрезвычайного положения, субъекта уполномоченного вводить данный режим. Определена юридическая природа Указа Президента Украины “О введении режима чрезвычайного положения”, как акта управления.
Рассмотрены задачи, которые выполняются органами внутренних дел, их можно дифференцировать в зависимости от стадии (этапа) развития чрезвычайной ситуации (стадии зарождения чрезвычайной ситуации; обострения чрезвычайной ситуации и ликвидации чрезвычайной ситуации и негативных последствий).
Компетенцию органов внутренних дел в условиях действия режима чрезвычайного положения можно раскрыть относительно основных направлений их деятельности: а) обеспечение охраны общественного порядка и общественной безопасности; б) обеспечение регулирования дорожного движения; в) учет потерь населения.
Ключевые слова: административно-правовые режимы; чрезвычайные ситуации; система управления; процедура; органы внутренних дел; административное принуждение; права человека и гражданина.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking