Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З МЕТАЛОБРУХТОМ (АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ)

 

Саско Олена Іванівна
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З МЕТАЛОБРУХТОМ (АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ)
   

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Львів – 2007


Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Навроцький Вячеслав Олександрович,
Львівський державний університет внутрішніх справ, декан юридичного факультету

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Попович Володимир Михайлович,
Закарпатський державний університет,
завідувач кафедри кримінології та кримінально-правових дисциплін юридичного інституту

кандидат юридичних наук, доцент
Дудоров Олександр Олексійович,
Азовський регіональний інститут управління при
Запорізькому державному університеті,
завідувач кафедри кримінального права і кримінології.

Захист відбудеться “28” вересня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розісланий “17”серпня 2007 року.

Учений секретар
спеціалізованої ради
кандидат юридичних наук, доцент В.О.Семків
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Демократичні перетворення і становлення відповідних суспільних інститутів в Україні тісно пов'язані з ринковими реформами в економіці. Кримінальне законодавство є невід’ємною складовою охорони господарських відносин від суспільно небезпечних посягань, а його застосування – необхідна форма використання державного впливу на функціонування господарського ринку і поведінку осіб, що входять до його суб’єктного складу. Особливого значення норма, яка передбачає відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, набуває в рамках комплексу заходів щодо детінізації національної економіки, оскільки вона може надолужити нестачу відповідної етичної заборони.
Із набранням чинності Кримінальним кодексом України (далі – КК) відбулися певні зміни у спрямованості й обсязі кримінально-правових заборон у сфері господарської діяльності, що викликає зміну правозастосовчої практики. З’ясування точного змісту заборони щодо операцій з металобрухтом потребує дослідження вимог, які встановлюються нормами інших галузей національного права, а також вимагає порівняння з іноземними правовими джерелами та вивчення історії правової регламентації й охорони відповідних відносин.
У науковій літературі проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом висвітлювалися в роботах П.П.Андрушка, Ю.В.Александрова, М.І.Бажанова, Н.О.Гуторової, О.О.Дудорова, М.Й.Коржанського, В.О.Кузнєцова, М.І.Мельника, В.Я.Тація, В.О.Навроцького, М.І.Панова, М.В.Руденко, В.В.Сташиса, Є.Л.Стрельцова, М.І.Хавронюка, С.Д.Шапченко, С.С.Яценка та ін. Незважаючи на наявність досліджень, проблему не можна назвати остаточно вирішеною. В опублікованих працях хоча й розглядалися окремі питання кримінально-правової характеристики складу злочину „Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом”, проте комплексного аналізу ознак складу злочину зроблено не було. Та й переважна більшість робіт виконана на підставі кримінального законодавства минулих років, що не задовольняє сьогоденних потреб кримінально-правової охорони суспільних відносин у зазначеній сфері. Усе це зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ в межах комплексної теми наукових досліджень „Актуальні проблеми вдосконалення українського законодавства та практики протидії злочинності” (Державний реєстраційний номер 0106U003641).
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є формулювання положень, спрямованих на розвиток науки кримінального права та вдосконалення чинного законодавства, яке встановлює кримінальну відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також практики його застосування. Для її досягнення були поставлені завдання: 1) здійснити історико-правовий та порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом; 2) з’ясувати підстави і принципи криміналізації цього діяння; 3) дати аналіз складу злочину, передбаченого ст.213 КК України, виділивши систему ознак, що його характеризують; 4) виявити недоліки чинного законодавства і практики його застосування; 5) внести пропозиції щодо їх усунення; 6) визначити співвідношення аналізованого посилання із суміжними злочинами та адміністративними правопорушеннями.
Об’єктом дослідження є кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
Предметом дослідження виступає: а) чинне кримінальне законодавство, що встановлює кримінальну відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, і практика його застосування; б) вітчизняне кримінальне законодавство минулих років; в) кримінальне законодавство зарубіжних держав; г) законодавство, що регулює господарську діяльність; д) система наукових поглядів і розробок стосовно цієї проблеми.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети й завдань вивчення об’єкта і предмета дослідження. Діалектичний метод використано при розгляді питань кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом через поглиблене вивчення більш загальних категорій кримінального права; історичний та історико-правовий – при з’ясуванні витоків і генези цієї кримінально-правової норми й причини її виникнення, змін; порівняльно-правовий – при порівнянні кримінального законодавства України з законодавством інших держав щодо такого діяння, а також при порівнянні підходів до вдосконалення цієї норми; формально-логічний (догматичний) – при аналізі цієї норми з точки зору додержання правил законодавчої техніки при її конструюванні та тлумаченні ознак складу злочину, передбаченого ст.213 КК України; метод системно-структурного аналізу – при виявленні місця досліджуваної норми в системі норм та інститутів кримінального права, співвідношення її з іншими кримінально-правовими нормами.
Теоретичним підґрунтям дисертації послужили праці вітчизняних і зарубіжних криміналістів, присвячені як загальним проблемам кримінального права, так і безпосередньо кримінальній відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності та за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також праці з економічної теорії, загальної теорії права, історії держави та права, кримінально-процесуального й цивільного права, юридичної й загальної психології. Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані внаслідок вивчення 84 вироків, а також постанов слідчих органів внутрішніх справ і судів з кримінальних справ за фактами порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом (ст.153-3 КК 1960 року) та порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст.213 КК України).
Нормативною базою роботи стали Конституція України, чинне вітчизняне кримінальне законодавство, нормативні акти інших галузей права, у тому числі адміністративного, господарського, кримінально-процесуального, цивільного.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше на дисертаційному рівні проаналізовано проблеми кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст.213 КК України „Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом”. В результаті проведеного дисертантом дослідження сформульовані такі положення, яким притаманні елементи новизни, та які мають вагоме значення для науки і практики:
1. Доведено, що запровадження кримінально-правової заборони порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом стає необхідним в період становлення ринкових відносин в економіці.
2. Уперше досліджується питання відповідності ст.213 КК України підставам та принципам криміналізації і робиться висновок про часткову її невідповідність. Обґрунтовується необхідність приведення диспозиції ст.213 КК України у відповідність до суспільної небезпечності описуваних нею діянь і положень господарського законодавства.
3. Уперше визначається, що основним безпосереднім об’єктом такого злочину як здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту та організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, виступають суспільні відносини, пов’язані з встановленим порядком здійснення операцій з металобрухтом. Учасниками цих відносин виступають: держава, в особі органів державної реєстрації та ліцензування, і, з іншого боку, суб’єкти економічної діяльності. Предметом відносин виступають заходи, спрямовані на встановлення порядку здійснення державної реєстрації та отримання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення операцій з металобрухтом. Також вперше обґрунтовано, що суспільні відносини, пов’язані з забезпеченням суспільної безпеки в економічний сфері є тим додатковим об’єктом, якому загрожують такі посягання як організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
4. Аргументується, що за побудовою склад розглядуваного злочину належить до так званих „формальних”, і обов’язковою ознакою його об’єктивної сторони виступає суспільно небезпечне діяння, яке може виражатися у вчиненні одного з трьох альтернативних суспільно небезпечних діянь, а саме:
- здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації – здійснення громадянами, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності; або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством – здійснення зареєстрованими громадянами-підприємцями чи юридичними особами – суб’єктами господарської діяльності без отримання у встановленому порядку ліцензії на їх здійснення або на здійснення таких операцій з металобрухтом за наявності ліцензії на окремі види операцій з брухтом чорних та кольорових металів, які не передбачені ліцензією;
- надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту – це надання іншим особам права використання будь-яких приміщень для незаконного розміщення у них пунктів прийому металобрухту або для його зберігання;
- організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту (відкриття суб’єктом господарської діяльності, який має ліцензію на здійснення діяльності із збирання та заготівлі брухту чорних та кольорових металів, приймальних пунктів по заготівлі металобрухту за адресами, не внесеними до ліцензії).
5. Вперше обґрунтовано положення, що замість існуючої конструкції складу злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, доцільно використовувати конструкцію на базі терміну „ухилення”, оскільки у відповідній кримінально-правовій нормі фактично йдеться про умисне невиконання юридичного обов’язку щодо реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, одержання ліцензії на здійснення ліцензійного виду господарської діяльності чи дотримання умов ліцензування при здійсненні такого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Саме термін „ухилення” найточніше відбиває сутність посягання, яке полягає в умисній бездіяльності.
6. Набули подальшого розвитку погляди, що суб’єктом злочину, передбаченого ст.213 КК України, є особа, на яку покладено обов’язок виконати необхідні дії щодо здійснення державної реєстрації, одержання спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності, додержання умов ліцензування.
Суб’єкт здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту з ознаками загального суб’єкта характеризується додатковою ознакою: – це громадянин-підприємець або службова особа підприємства, організації чи установи (за винятком органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, громадських організацій), тобто це спеціальний суб’єкт.
7. Запропоновано нову редакцію ч.1 ст.213 КК України, в якій порівняно з існуючою, по новому викладена диспозиція і сформульована санкція. Пропонується доповнити цю санкцію приміткою, у якій визначений вартісний критерій, за наявності якого підлягає застосуванню відповідна кримінально-правова норма.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і за інші злочини у сфері господарської діяльності; у правотворчості – при подальшому вдосконаленні кримінального законодавства; у правозастосуванні – при вирішенні проблем кваліфікації порушень порядку здійснення операцій з металобрухтом у слідчій і судовій практиці; у навчальному процесі – під час викладання курсу Особливої частини кримінального права та спеціальних курсів з проблеми відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, при підготовці підручників і навчальних посібників, у науково-дослідницькій роботі студентів.
Апробація результатів дисертації. Результати поданого до захисту наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, на міжнародних, регіональних і міжвузівських науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” (м. Луцьк, Волинський інститут ім. В. Липинського МАУП, 17-18 квітня 2003 р.); „Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ” (м. Львів, Львівський юридичний інститут МВС України, 30 вересня 2004 р.); „Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Юридичний інститут, 22 квітня 2005 р.); „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 21-22 травня 2004 року); ІІ міжвузівська науково-практична конференція „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 27-28 травня 2005 року); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” (м. Луцьк, Волинський інститут ім. В. Липинського МАУП, 17-18 квітня 2003 р.); „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 2-3 червня 2006 року); „Проблеми державотворення та захист прав людини в контексті конституційної реформи в Україні” (м. Остріг, Національний університет „Острозька академія”, 23 квітня 2004 р.); „Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Юридичний інститут, 28 квітня 2006 р.); “Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення” (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 7-8 квітня 2006 р.)
Структура роботи. Робота складається з вступу та трьох розділів (які включають 7 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 203 сторінки, в тому числі список літератури на 17 сторінках, який складається з 203 джерел.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У вступі обґрунтовуються актуальність теми дослідження, мета і завдання дослідження, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, апробація дослідження та його структура, формулюються основні положення, які виносяться на захист.
Розділ 1 „Загальні засади дослідження питань кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом” містить три підрозділи.
Підрозділі 1.1. „Стан дослідження проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом в теорії кримінального права” присвячений аналізу поглядів, висловлених з питань відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом в українській кримінально-правовій літературі. Звернуто увагу на положення, які є дискусійними в теорії кримінального права чи які взагалі не піддавалися науковій розробці.
У підрозділі 1.2. „Історична зумовленість кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом” констатується, що кримінально-правова заборона порушення порядку здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів з’являється в період становлення ринкових відносин.
16 листопада 2000 року Верховна Рада України внесла зміни до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом, деталізувавши відповідні правові норми, Кримінальний кодекс 1960 року було доповнено ст.1533 “Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом”, яка встановлювала кримінальну відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом. Цим самим Законом України були внесені зміни і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 16410 “Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом”. Норма про відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом за КК України 1960 року була нормою із адміністративною преюдицією та нормою з бланкетною диспозицією.
Прийнятий у 2001 році Кримінальний кодекс України, не має бланкетного формулювання “порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом”, а передбачає у ст.213 КК України відповідальність за конкретні кримінально карані діяння.
Підрозділ 1.3. „Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом” містить констатацію того, що встановлення та існування кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом не суперечить положенням Конституції України, і відповідає стану правової системи України, відповідає більшості принципів криміналізації.
Разом з тим ст.213 КК України сформульовано з кількома порушеннями принципу несуперечності і єдності термінології, що викликає необхідність у внесенні відповідних змін у текст Закону.
Розділ 2 „Аналіз складу злочину „Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом”” складається із чотирьох підрозділів
Підрозділ 2.1. „Об’єкт порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом” містить обґрунтування того, що безпосереднім об’єктам злочину, передбаченого ст.213 КК України виступають суспільні відносини трьох видів: відносини, які складаються при порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; суспільні відносини, пов’язані з забезпеченням суспільної безпеки в економічний сфері; суспільні відносини, пов’язані з отриманням доходу при порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом.
Суспільні відносини, пов’язані з забезпеченням суспільної безпеки в економічній сфері є додатковим об’єктом, якому загрожують такі посягання як організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
Безпосереднім додатковим факультативним об’єктом аналізованого злочину виступають суспільні відносини по отриманню підприємницького доходу.
Предметом злочину, передбаченого ст.213 КК України, є металобрухт, а зокрема, його вартісний вираз (матеріальний вираз вартості металобрухту).
У підрозділ 2.2. „Об’єктивна сторона порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом” вказується, що до обов’язкових ознак об’єктивної сторони злочину передбаченого ст.213 КК України, відноситься лише складне, альтернативне суспільно небезпечне діяння. Обмежуючи ознаки об’єктивної сторони лише суспільно-небезпечним діянням, можна зробити висновок, що цей склад злочину відноситься до “формальних”.
З об’єктивної сторони порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом виконується шляхом: 1) здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; 2) надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту; 3) організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту. У дисертації детально розкривається зміст кожного з цих діянь.
Підрозділ 2.3. „Суб’єкт порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом”. Суб’єктом здійснення операцій з брухтом чорних і кольорових металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством” є фізичні, осудні особи, що досягли шістнадцятирічного віку і на яких, в силу їх статусу, покладено обов’язок отримувати спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення виду господарської діяльності, котрий підлягає ліцензуванню, а саме – громадяни-підприємці і службові особи виконавчих органів підприємств, організацій і установ (за винятком органів державної влади та органів місцевого самоврядування), які здійснюють господарську діяльність як таку, що є підприємницькою, так і таку що не має усіх ознак такої.
Підрозділ 2.4. „Суб’єктивна сторона порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом”. Суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.213 КК України, характеризується виною у формі умислу. Мотив та мета порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом на кваліфікацію злочину не впливають. У підрозділі розкрито зміст інтелектуальної і вольової ознак умислу при вчиненні аналізованого злочину.
Розділ 3 „Відмежування порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом від суміжних злочинів та адміністративних проступків” на підрозділи не поділений. У даному розділі визначається, що для правильного застосування норм кримінального закону про відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, необхідно чітке розуміння відмінностей між цією кримінально-правовою забороною і деякими іншими нормами Особливої частини КК України. Труднощі розмежування різних складів злочинів полягають в тому, що дуже часто ці склади схожі між собою і не відразу можна визначити, за якою кримінально-правовою нормою слід кваліфікувати вчинене діяння.
Виходячи з кількості розмежувальних ознак між складами злочинів, наука кримінального права традиційно виділяє три основних випадки: а) склади злочинів не мають між собою ні однієї загальної ознаки, крім віку та осудності; б) склади злочинів мають незначну кількість загальних ознак; в) склади злочинів мають всі загальні ознаки, за виключенням однієї (розмежувальної). Саме в останньому випадку такі злочини справедливо можна назвати суміжними. А оскільки предметом розмежування злочинів між собою є не сам злочин, а його склад, необхідно, перш за все, розмежовувати злочини за об’єктом, об’єктивною стороною, суб’єктивною стороною та суб’єктом злочину.
За своїм змістом використане у ст.213 КК України поняття „здійснення операцій без державної реєстрації” є таким же, що і при порушенні порядку зайняття господарською діяльністю (ст.202 КК). Це означає, що фактичне здійснення незареєстрованої у встановленому порядку діяльності, яка містить ознаки підприємництва, та здійснення операцій з металобрухтом є результатом зайняття господарською діяльністю. Тому варто відзначити, що у наведених діяннях частково співпадають ознаки об’єктивної сторони (спосіб), ознаки предмету злочину, усі ці дії вчинюються, як правило, з корисливими мотивами.
Разом із тим порушення порядку металобрухтом відрізняється від злочину, передбачено ст.202 КК України за своїм об’єктом. Так, злочин, передбачений ст.213 КК України, посягає не тільки на відносини власності, а і на відносини, що виникають з приводу податкових правовідносин, екологічну безпеку та ін. На ці відносини посягає також і злочин, передбачений ст.202 КК України, а саме: податкові відносини, відносини, що забезпечують права та законні інтереси споживачів товарів та послуг, інших суб’єктів господарської діяльності, екологічну безпеку і ін. Однак, для розмежування цих злочинів за об’єктом важливим є лише основний безпосередній об’єкт. Між тим, завдяки тому, що кожен з перелічених злочинів, посягаючи на певну групу суспільних відносин, завдає шкоди і іншим, суміжним, суспільним відносинам – розмежування цих злочинів між собою вимагає знання всього кола норм, що охороняють одні і ті ж суспільні відносини.
Пропонується внести примітку до ст.213 КК України, у якій зазначалося б, що кримінальна відповідальність застосовуватиметься у тому разі, якщо в результаті порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом отриманий дохід становить від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На наш погляд, єдиним законодавчо закріпленим критерієм відмежування злочину, передбаченого ст. 213 КК України, від подібного йому адміністративного проступку (ст.16410 КУпАП),та ст.202 КК України є розмір отриманого доходу від здійснення операцій з металобрухтом. Враховуючи те, що ст.202 КК України є загальною нормою по відношенню до ст.213 КК України і санкцією ч.1 ст.202 КК України передбачене більш суворе покарання, ніж санкцією ч.1 ст.213 КК України, то дії особи, яка вчинила будь-яке із діянь, передбачених ч.1 ст.213 КК України, і при цьому отримала дохід у великих розмірах, мають кваліфікуватися за ч.1 ст.202 КК України.

Висновки
У висновках наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, що забезпечить заповнення прогалин в кримінально-правовій теорії.
Проведене дослідження показало, що кримінально-правова норма „Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом” пройшла певний шлях, однак і зараз вона далека від досконалості.
Обґрунтовано доцільність криміналізації порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і збереження даної норми на сучасному етапі розвитку законодавства.
В роботі обґрунтовано думку, що суспільна небезпечність, яка охоплюється ст.213 КК України, полягає у порушенні встановленого порядку здійснення операцій з металобрухтом, в заподіянні шкоди суспільним відносинам, пов’язаних з порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також суспільним відносинам, пов’язаних із забезпеченням суспільної безпеки у сфері господарювання. На цій основі визначається безпосередній (основний та додатковий) об’єкт аналізованого злочину.
Аналіз ознак та елементів складу злочину, передбаченого ст.213 КК України, дав можливість сформулювати відповідні кримінально-правові поняття.
В роботі обґрунтовано думку, що суспільна небезпечність діяння, що охоплюється ст.213 КК України, полягає у порушенні встановленого порядку здійснення операцій з металобрухтом, в заподіянні шкоди суспільним відносинам, пов’язаних з порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також суспільним відносинам, пов’язаних із забезпеченням суспільної безпеки у сфері господарювання. На цій основі визначається безпосередній (основний та додатковий) об’єкт аналізованого злочину.
За побудовою склад злочину, передбаченого ст.213 КК України, є формальним, визнається закінченим з моменту вчинення однієї з трьох дій, які альтернативно складають його об’єктивну сторону. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного злочину виступає діяння, яке альтернативно може виражатися у:
1) здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації – здійснення громадянами, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності; або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством – здійснення зареєстрованими громадянами-підприємцями чи юридичними особами – суб’єктами господарської діяльності без отримання у встановленому порядку ліцензії на їх здійснення або на здійснення таких операцій з металобрухтом за наявності ліцензії на окремі види операцій з брухтом чорних та кольорових металів, які не передбачені ліцензією;
2) наданні приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, тобто надання іншим особам права використання будь-яких приміщень для незаконного розміщення у них пунктів прийому металобрухту або для його зберігання;
3) організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту: а) відкриття суб’єктом господарської діяльності, який має ліцензію на здійснення діяльності по збиранню та заготівлі брухту чорних та кольорових металів, приймальних пунктів по заготівлі металобрухту за адресами, не внесеними до ліцензії, оскільки, відповідно до п.2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту здійснення господарської діяльності з заготівлі, переробки металобрухту за адресами, які не внесені до ліцензії або копії ліцензії, що видає Держпромполітики, не дозволяється; б) відкриття спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами приймальних пунктів металобрухту з порушенням визначених законодавством вимог, а саме: територія приймального пункту повинна бути не менше 500 кв. м., мати бетонне покриття, яке унеможливлює проникнення шкідливих речовин; в) відкриття таких пунктів суб’єктами господарської діяльності, в тому числі і спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами чи фізичними особами, які не мають ліцензії на здійснення діяльності по заготівлі металобрухту.
Замість існуючої конструкції складу злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, доцільно використовувати конструкцію на базі терміна „ухилення”, оскільки фактично йдеться про умисне невиконання юридичного обов’язку щодо реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, одержання ліцензії на здійснення ліцензійного виду господарської діяльності чи дотримання умов ліцензування при здійсненні того виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. А саме, термін „ухилення” найточніше відбиває таку сутність діяння, як умисна бездіяльність.
Суб’єктом злочину, передбаченого ст.213 КК України, є особа, яка крім ознак загального суб’єкта характеризується ще й додатковими. До обов’язків її входить виконати необхідні дії щодо державної реєстрації, одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності, додержуватись умов ліцензування, тобто це спеціальний суб’єкт.
Аналіз наведених положень здійснено під кутом зору оцінки кримінального законодавства та практики його застосування, а також існуючих суспільних потреб. Зроблено висновок про недосконалість чинної редакції даної статті. У роботі обґрунтовано недоліки та сформульовано нову редакцію даної статті.
Пропонується викласти ч.1 ст.213 КК України у такій редакції:
Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
1. Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації як суб’єкта господарської діяльності чи з ухиленням від одержання спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення такої діяльності, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту –
карається штрафом від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років.
Також пропонується доповнити ст.213 КК України приміткою наступного змісту:
Примітка: кримінальна відповідальність настає, якщо в результаті порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом отриманий дохід становить від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Врахування положень, сформульованих у дисертації, у законотворчості, правозастосовній діяльності, наукових дослідженнях та навчальному процесі послужить підвищенню ефективності кримінально-правових заходів протидії незаконним операціям з металобрухтом.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Саско О.І. Злочини у сфері господарської діяльності: поняття і система// Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. – 2003. – Вип. ХІ. – С.184-188
2. Саско О.І. Об’єкт злочину „Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством”// Юридична Україна. – 2006. – №5. – С.100-104
3. Саско О.І. Суб’єктивна сторона порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом// Підприємництво, господарство і право. – 2006. №5. – С.115-118
4. Саско О.І. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом// Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – №5 (31) – C.11-17
5. Саско О.І. Відмежування порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом від адміністративних проступків// Юриспруденція: теорія і практика. – 2007. – №4 (30) –C.2-5
6. Саско О.І. Про поняття та систематизацію злочинів у сфері господарської діяльності //Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття (м. Луцьк, Волинський інститут ім. В. Липинського МАУП, 17-18 квітня 2003 р.) – С.124-127;
7. Саско О.І. Історико-правовий аналіз кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом // Збірник наукових статей за матеріалами І міжвузівської науково-практичної конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 27-28 травня 2005 р.) – С.367-372
8. Саско О.І. Суб’єкт злочину порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом// Збірник наукових статей за матеріалами І міжвузівської науково-практичної конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 21-22 травня 2004 р.) – С.213-215

АНОТАЦІЯ
Саско О.І. Кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (аналіз складу злочину). – Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.
У роботі досліджується проблема кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Завдяки аналізу підстав кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом обґрунтовано доцільність криміналізації даних посягань і збереження даної норми на сучасному етапі розвитку законодавства.
Зроблено висновок про недосконалість чинної редакції ст.213 КК України. У роботі обґрунтовано недоліки та сформульовано нову редакцію даної статті. У диспозицію даної статті пропонується введення терміну “ухилення”.
Звертається увага на те, що необхідно ввести в текст Кримінального кодексу України розмір доходу (вартісний вияв металобрухту) при наявності якого має наставати кримінальна відповідальність.
Ключові слова: кримінальна відповідальність, металобрухт, ухилення.

АННОТАЦИЯ
Саско Е.И. Уголовная ответственность за нарушение порядка осуществления операций с металлоломом (анализ состава преступления) – Рукопись
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08. – уголовное право и криминология; уголовно- исполнительное право. – Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2007.
В работе исследуется уголовная ответственность за нарушение порядка осуществления операций с металлоломом, причины ее исторического и социального характера, а также проводится анализ состава данного преступления. Исследуется вопрос соответствия ст.213 УК Украины основаниям и принципам криминализации, а также делается вывод о частичной ее несоответствии. Обосновывается необходимость привести диспозицию ст.213 УК Украины в соответствие с общественной опасностью описанных в диспозиции действий и норм хозяйственного законодательства.
Благодаря анализу оснований уголовной ответственности за нарушение порядка осуществления операций с металлоломом обоснованна целесообразность криминализации данных посягательств и сохранения данной нормы на современном этапе развития законодательства.
Осуществлен детальный анализ состава преступления „Нарушения порядка осуществления операций с металлоломом”. В результате исследования выяснено, что непосредственным объектом преступления выступают общественные отношения трех видов: отношения, которые складываются при нарушении порядка осуществления операций с металлоломом без государственной регистрации или специального разрешения (лицензии), получение которого предусмотрено законодательством; общественные отношения, связанные с обеспечением общественной безопасности в экономической сфере; общественные отношения, связанные с получением дохода при нарушении порядка осуществления операций с металлоломом. Общественные отношения, связанные с обеспечением общественной безопасности в экономической сфере, являются дополнительным объектом, которому угрожают такие посягательства, как организация незаконных пунктов приема, хранения и сбыта металлолома. Непосредственным дополнительным факультативным объектом выступают общественные отношения по получению предпринимательского дохода.
Объективная сторона нарушения порядка осуществления операций с металлоломом выражается в трех деяниях, которые между собой альтернативны, а именно: 1) осуществление операций с утилем цветных и черных металлов без государственной регистрации или без специального разрешения (лицензии), получение которого предусмотрено законодательством; 2) предоставление помещений и сооружений для расположения незаконных пунктов приема, хранения и сбыта металлолома; 3) организация незаконных пунктов приема, хранения и сбыта металлолома.
Субъект осуществления операций с утилем цветных и черных металлов без государственной регистрации или специального разрешения (лицензии), получение которого предусмотрено законодательством, предоставление помещений и сооружений для расположения незаконных пунктов приема, хранилища и сбыта металлолома, организация незаконных пунктов приема, хранения и сбыта металлолома с признаками общего субъекта характеризуется дополнительным признаком: гражданин-предприниматель или служебное лицо предприятия, организации или учреждения (за исключением органов государственной власти и органов местного самоуправления, общественных организаций), то есть это специальный субъект.
Субъективная сторона данного преступления характеризируется исключительно умышленной формой вины.
Анализ предоставленных положений осуществлен под углом зрения оценки криминального законодательства и практики его применения, исходя из существующих общественных потребностей. Сделан вывод о несовершенстве действующей редакции ст.213 УК Украины. В работе обоснованы недостатки и сформулирована новая редакция данной статьи.
В диспозицию этой статьи предлагается ввести понятие „уклонение”.
Обращается внимание на то, что необходимо ввести в текст Уголовного кодекса Украины размер дохода (стоимостное проявление металлолома), при наличии которого должна наступать криминальная ответственность.
Ключевые слова: уголовная ответственность, металлолом, уклонение

ANNOTATION
Sasko O.I. Criminal liability for the violation of order operations conducting with scrap metal (analysis of the corpus delicti). – Manuscript
Dissertation for obtaining the degree of candidate of sciences in law, speciality 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal-executive law. – Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2007.
In the paper the issue of criminal liability for the violation of order of operations conducting with scrap metal has been investigated. Due to analysis of reasons for criminal liability for the violation of order operations conducting with scrap metal the expediency of the criminalization of such infringements and the preservation of this on the current stage of the legislation development have been grounded.
The conclusion about the imperfection of the current edition of the art.213, of the Criminal Code of Ukraine was drawn. In the paper the drawbacks of this article are studied and its new are presented.
The term „avoidance” is proposed to include intro the article’s disposition.
Attention is paid to the fact that it is essential to indicate in the Criminal Code of Ukraine the amount of profit (cost of scrap metal) which is the ground for criminal responsibility.
Key words: criminal liability, scrap metal, avoidance.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking