Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні

 

ЛЕБІДЬ НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ ІНСПЕКЦІЙ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і
процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.
Науковий керівник – доктор юридичних наук, доцент
КОМЗЮК Анатолій Трохимович,
Національний університет внутрішніх справ, професор кафе-дри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС.
Офіційні опоненти – доктор юридичних наук, професор
АНДРІЙКО Ольга Федорівна,
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, провідний науковий співробітник відділу проблем державно-го будівництва та адміністративного права;

кандидат юридичних наук, професор
БИТЯК Юрій Прокопович,
Національна юридична академія України ім. Ярослава Муд-рого, завідуючий кафедрою адміністративного права.
Провідна установа – Кримський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, кафедра адміністративного права, Мініс-терство внутрішніх справ України (м. Сімферополь).

Захист відбудеться „ 27 „ січня 2005 року о „1000” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розіслано „ 27 „ грудня 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Каткова Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розбудова державності в Україні та формування ринкових відносин по-требують чіткої організації виконавчої діяльності, забезпечення оперативності та повноти реаліза-ції прийнятих рішень. Виконання зазначеного завдання значною мірою залежить від налагодження оперативної та дієвої системи контролю. Значення контролю значно підвищується залежно від ма-сштабів та складності проблем, що постають перед країною. За допомогою контролю здійснюється збір та аналіз інформації про підконтрольні об’єкти, її зіставлення, виявлення причин протиріч між реальною діяльністю та заданою моделлю. В суспільстві діяла раніше і в наш час діє особлива сис-тема державних органів контролю і нагляду, на яку покладено обов’язок підтримання та зміцнення законності і дисципліни в державі. Однак, практична діяльність зазначеної системи органів сучас-ним тенденціям відповідають не завжди і не в усьому.
На сьогодні виникла гостра необхідність у створенні оновленої контрольно-наглядової систе-ми, здатної ефективно функціонувати в умовах економічного та політичного плюралізму. До сис-теми органів контролю належать і державні інспекції – спеціалізовані органи виконавчої влади, що здійснюють контроль за виконанням певних загальнообов’язкових правил у відповідних галузях: промисловості чи фінансів, сільського господарства чи охорони природи, будівництва, соціально-го забезпечення, збереження матеріальних цінностей, стандартизації, якості продукції, техніки безпеки і здоров’я населення тощо.
Завдання комплексного наукового дослідження адміністративно-правового статусу державних інспекцій актуалізується у зв’язку з тим, що законодавче закріплення системи державних інспек-цій відсутнє. Відсутні також і законодавчо визначені принципи, засади, якими необхідно керува-тися при створенні інспекцій, а також підстави наділення певних органів контрольними повнова-женнями державних інспекцій. Таким чином, необхідність удосконалення діяльності державних інспекцій як спеціалізованих органів контролю виконавчої влади обумовлює актуальність дослі-дження широкого кола питань, пов’язаних із визначенням, нормативно-правовим закріпленням, реалізацією та розвитком адміністративно-правового статусу державних інспекцій в Україні.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.11 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчаль-них закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених нака-зом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., та п. 2.1 Головних напрямків наукових досліджень На-ціонального університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., схвалених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 р., протокол № 3.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чин-ного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити місце державних інспекцій в системі виконавчої влади, поняття та структуру їх адміністративно-правового статусу, а також шляхи його оптимізації.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- з’ясувати сутність та особливості виконавчої гілки державної влади;
- визначити поняття та структуру адміністративно-правового статусу державних інспекцій, проблеми його правового закріплення;
- охарактеризувати місце державних інспекцій в системі виконавчої влади;
- розкрити поняття та зміст компетенції державних інспекцій;
- визначити форми та методи контрольної діяльності державних інспекцій;
- з’ясувати повноваження державних інспекцій щодо попередження та припинення правопо-рушень;
- охарактеризувати адміністративно-юрисдикційні повноваження державних інспекцій;
- визначити напрямки розвитку взаємодії державних інспекцій з правоохоронними органами, зок-рема, органами внутрішніх справ;
- сформулювати рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правового статусу державних інспекцій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері формування та функціонування державних інспекцій.
Предмет дослідження становлять теоретичні і практичні питання визначення, нормативно-правового закріплення, реалізації та розвитку адміністративно-правового статусу державних інспекцій.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність ме-тодів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допо-могою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Для аналізу адміністративно-правового статусу державних інспекцій як складної правової конструкції використовувались методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). За допомогою істо-рико-правового методу досліджувались процеси становлення адміністративно-правового статусу державних інспекцій (підрозділ 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод вико-ристано для аналізу структурних елементів адміністративно-правового статусу державних інспек-цій (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний за-стосовувалися для виділення окремих видів повноважень державних інспекцій як складових їх ад-міністративно-правового статусу (підрозділ 2.3, 2.4). За допомогою статистичного методу і доку-ментального аналізу визначено недоліки правового регулювання статусу державних інспекцій (підрозділи 1.3, 3.1, 3.3). Компаративний метод і документальний аналіз використовувались для вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства, що регулює адміністративно-правовий статус державних інспекцій (підрозділи 1.2, 3.1, 3.3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки провідних фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права – В.Авер’янова, С.Алексєєва, О.Андрійко, О.Бандурки, Д.Бахраха, І.Бачила, Ю.Битяка, А.Васильєва, В.Гаращука, І.Голосніченка, C.Гончарука, Є.Додіна, В.Зуй, Р.Калюжного, Л.Коваля, В.Колпакова, А.Комзюка, О.Коренєва, Б.Лазарєва, І.Мартьянова, Н.Нижник, О.Остапенка, І.Пахомова, В.Пєткова, А.Селіванова, Ю.Тихомирова‚ М.Тищенка, В.Чиркіна, В.Шкарупи та ін. Були опрацьовані праці на-уковців різних часів, які у своїх дослідженнях безпосередньо звертались до проблем контролю та діяльності державних інспекцій: В.Афанасьєва, І.Веремеєнка, В.Горшеньова, М.Єропкіна, Я.Здіра, О.Кармолицького, Ю.Козлова, Б.Лазарєва, О.Лук’янова, О.Луньова, В.Манохіна, М.Студенікіної, А.Шергіна, Е.Шоріної, Ц.Ямпольської та ін. Нормативною базою роботи є Конституція України, за-кони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ які регулюють діяльність державних інспекцій. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності державних інспекцій, політико-правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним з перших в Україні комплексних досліджень адміністративно-правового статусу державних інспекцій, а та-кож його правового регулювання та практичної реалізації. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем:
– покращено характеристику сутності та особливостей виконавчої гілки державної влади, яка реалізує ряд функцій, спрямованих на виконання головного обов’язку сучасної держави – утвер-дження і забезпечення прав і свобод людини;
– дістали подальший розвиток визначення і характеристика поняття та структури адміністра-тивно-правового статусу державних інспекцій;
– удосконалено визначення місця державних інспекцій у сучасній системі виконавчої влади як спе-ціалізованих органів контролю за виконанням загальнообов’язкових правил;
– поліпшено характеристику системи функцій та адміністративно-правових повноважень державних інспекцій;
– подальший розвиток одержало визначення форм та методів контрольної діяльності державних ін-спекцій;
– удосконалено характеристику повноважень державних інспекцій щодо попередження і припинен-ня правопорушень; обґрунтовано висновок про необхідність комплексного застосування державними інспекціями адміністративно-юрисдикційних та попереджувально-профілактичних повноважень, що сприятиме подоланню негативного іміджу державних інспекцій, сприйняття їх як каральних органів;
– вперше визначено напрямки взаємодії державних інспекцій з підрозділами органів внутрішніх справ щодо охорони правопорядку та боротьби з правопорушеннями;
– змістовно поглиблено розуміння шляхів оптимізації адміністративно-правового статусу державних інспекцій;
– сформульовано і обґрунтовано висновок про необхідність проведення уніфікації найменувань державних інспекцій;
– сформульовано пропозиції щодо необхідності прийняття Закону України “Про державні ін-спекції”, що сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності, а також підвищить авторитет кон-тролюючих органів виконавчої влади.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для по-дальшої розробки питань адміністративно-правового статусу державних інспекцій, проблем забез-печення прав та свобод громадян під час його реалізації;
– у правотворчості – їх може бути використано при підготовці відповідних нормативно-правових актів, які встановлюють організаційно-правові засади надвідомчого контролю і регулюють адміністра-тивно-правовий статус державних інспекцій;
– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити прак-тичну діяльність державних інспекцій;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватися при підготовці ме-тодичних матеріалів до курсів лекцій з теорії державного управління, адміністративного права та процесу, при проведенні занять в системі підвищення кваліфікації, у правовому всеобучі.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослі-дження було оприлюднено дисертантом на: Міжнародній науково-практичній конференції “Пріо-ритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю в сучасних умо-вах (м. Дніпропетровськ, жовтень 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ак-туальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи в Україні” (м. Запоріжжя, квітень 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення ефектив-ності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжна-родний досвід” (м. Дніпропетровськ, жовтень 2003 р.); Міжнародній науковій конференції моло-дих вчених “Другі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, листопад 2003 р.); Х-ій регіональ-ній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Укра-їні” (м. Львів, лютий 2004 р.); науково-практичній конференції “Шлях України до економічної безпеки” (м. Харків, квітень 2004 р.); науковому семінарі “Проблеми наукового забезпечення дія-льності правоохоронних органів в умовах розбудови України як правової держави” (м. Дніпропет-ровськ, березень 2004 р.); міжвузівській науково-практичній конференції молодих вчених “Актуа-льні проблеми юридичної науки та правоохоронної діяльності” (м. Дніпропетровськ, травень 2004 р.); щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, липень 2004 р.).
Публікації. Основні результати дисертації відображено у 10 статтях, 5 з яких опубліковано у фа-хових наукових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ поділених на підроз-діли, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок. Список використаних джерел складається із 159 найменувань і займає 13 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів та публікації.
Розділ 1 “Державні інспекції в системі виконавчої влади України” містить три підрозділи. У підрозділі 1.1 “Сутність та особливості виконавчої гілки державної влади” аналізуються загальні підстави виокремлення виконавчої гілки влади в системі державної влади та особливості її здійснення, пов’язані з проведенням демократичних перетворень в країні.
З’ясовано, що тлумачення виконавчої влади та виконавчої діяльності, яке зводить сутність фун-кціонування цієї гілки державної влади виключно до забезпечення виконання законів, які прийма-ються органами законодавчої влади, є неприпустимим з огляду на те, що як історико-правовий, так і політичний розвиток системи державної влади переконливо свідчать, що “вузьке” розуміння ви-конавчої влади є не лише теоретично недостатнім, а й практично неадекватним, оскільки виконав-ча влада реалізує ще й цілий ряд інших функцій, які забезпечують існування механізму державної влади: забезпечення законопроектної бази; створення умов, сприятливих для здійснення ефектив-ної макроекономічної політики і функціонування життєздатних фінансових інституцій; інвесту-вання інфраструктури та сфери соціальних послуг; створення системи мінімального соціального захисту найбідніших верств суспільства; охорона навколишнього середовища тощо.
В роботі підкреслюється, що сьогодні потрібно подолати існуючі недоліки у функціонуванні всієї системи виконавчої влади, для чого необхідне наукове обґрунтування стратегічних і тактич-них завдань подальшого розвитку виконавчої влади і державного управління, певних шляхів і за-собів радикального удосконалення всіх складових його механізму і форм правового регулювання.
Значну увагу в підрозділі приділено аналізу проблеми, пов’язаної із визначенням статусу так званих урядових органів державного управління, створення яких було запропоновано Концепцією адміністра-тивної реформи.
Зазначено, що однією з основних правових вимог щодо виконавчої гілки державної влади є ре-алізація принципу законності, який не можна обмежувати лише вимогою суворого дотримання за-конів. Органи виконавчої влади мають робити все можливе, щоб ці закони діяли, і перетворювати формальні норми на реальне право.
Зроблено висновок про те, що удосконалення системи контролю, здатної ефективно функціо-нувати в умовах економічного і політичного плюралізму, є нагальною потребою. Зважаючи на те, що будь-які практичні перетворення та реформи мають відбуватися після їх наукового обґрунту-вання, доцільним є дослідження проблем, що виникають у процесі функціонування окремих орга-нів виконавчої влади, на які безпосередньо покладено функції контролю за забезпеченням стану законності в країні.
У підрозділі 1.2 “Поняття та структура адміністративно-правового статусу державних ін-спекцій” зазначено, що наукове визначення статусу державних інспекцій як органів, що здійсню-ють надвідомчий контроль, неможливе без визначення загальних понять адміністративно-правового регулювання і адміністративно-правового статусу. При з’ясуванні питання щодо адмі-ністративно-правового статусу державних інспекцій узагальнено їх характерні особливості як ор-ганів виконавчої влади та суб’єктів адміністративного права.
Під час визначення поняття „компетенція” досліджувались такі її складові як “предмети відан-ня” (суспільні відносини), “права і обов’язки” та “владні повноваження” органу. В аналізі адмініс-тративно-правового статусу державних інспекцій досліджено співвідношення функцій і компетен-ції.
Зроблено висновок, що правовий статус державних інспекцій є складною правовою конструк-цією, який включає в себе такі елементи: цілі, завдання, функції; компетенцію; організаційний блок елементів; відповідальність. Підкреслено, що цілі, завдання, функції державних органів – це різнопорядкові категорії. Функції державних інспекцій доцільно формулювати у відповідних нор-мативних актах через закріплення встановленого переліку завдань. Компетенція державних інспе-кцій вміщує в собі предмети відання (підвідомчість) та повноваження (обов’язки). У межах компе-тенції можна виділити функціональні, процесуальні, предметні, територіальні повноваження.
Репрезентовано висновок про те, що специфіка обов’язків державних інспекцій полягає в тому, що повноваження органів одночасно є їх обов’язками перед державою в особі вищого щодо них органу державної влади. Крім цього, державні інспекції наділені обов’язками у власному значенні цього слова.
У підрозділі 1.3 “Місце державних інспекцій в системі виконавчої влади” визначено загальне по-няття та значення контролю у державному управлінні, розглянуто систему органів контролю у сфері виконавчої влади.
Звернено увагу на те, що факти синонімії термінів “контроль” і “нагляд” у певних нормативно-правових актах – це об’єктивна реальність, але законодавство дає підстави у певних випадках чіт-ко розрізняти контрольні та наглядові органи, приміром, за таким критерієм як спосіб ініціювання діяльності. Зазначено, що контрольні функції державного управління реалізуються через діяль-ність відповідних уповноважених органів, для яких контроль є головним змістом їх роботи.
Досліджено досвід інших країн щодо здійснення контролюючої діяльності відповідними сис-темами спеціально створених органів. Наведено приклади здійснення контролю в США, контро-льну функцію в яких реалізують спеціальні інспекційні органи, наприклад, Відомство з охорони навколишнього середовища, Комісія з безпеки і охорони здоров’я на виробництві, Комісія з безпе-ки споживчих товарів тощо. Ці управлінські структури організаційно відокремлені від департаме-нтів, є достатньо самостійними і мають право приймати відповідні рішення. У Великобританії ко-нтроль здійснюється насамперед міністерствами, однак за допомогою своїх інспекторів, які щоро-ку проводять тисячі передбачених відповідними законами відкритих розслідувань. Наведено при-клади формування та діяльності інспекційних органів інших країн. На основі проведеного аналізу зазначається, що систему органів контролю у сфері виконавчої влади складають суб’єкти, для яких контроль є основним видом діяльності.
В дисертації основна увага приділена такій організаційній формі здійснення контролю як дер-жавні інспекції, що утворюються при органах виконавчої влади чи як структурні ланки в їх апара-ті. Зазначено, що в Україні досить інтенсивно відбувається формування таких структур з контро-льними та наглядовими повноваженнями в усіх сферах державного управління. При цьому на практиці і в нормативно-правових актах терміном “державні інспекції” користуються не лише що-до органів контролю з надвідомчими повноваженнями, а й щодо органів, які здійснюють відомчий контроль, або органів, що не наділені повноваженнями інспекційного, наглядового характеру.
В роботі зазначено, що з організаційного погляду виокремлюють два основних типи держав-них інспекцій. Більшість з них на сьогодні є складовими частинами відповідних галузевих органів управління. До другої групи державних інспекцій належать ті, що створені при Кабінеті Міністрів України. Відповідно, перша група державних інспекцій у своїй діяльності підпорядковується тим міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, у складі яких вони перебувають. Друга група підпорядкована безпосередньо Уряду.
Зроблено висновок, що залежно від меж поширення владних повноважень можна виокремити, по-перше, державні інспекції, які володіють надвідомчими повноваженнями, по-друге, державні інспекції, які мають право здійснювати лише внутрішньовідомчі повноваження. Оскільки викори-стання в назві інспекції слова “державна” вказує на загальнодержавний характер її діяльності, зроблено висновок, що називати державними інспекції, які володіють лише внутрішньовідомчими повноваженнями, не зовсім правомірно.
Розділ 2 “Компетенція державних інспекцій” складається з трьох підрозділів, в яких аналізу-ється система функцій та адміністративно-правових повноважень державних інспекцій, форми та методи їх контрольної діяльності, повноваження щодо попередження та припинення правопору-шень.
У підрозділі 2.1 “Система функцій та адміністративно-правових повноважень державних ін-спекцій” визначено власне поняття компетенції органу виконавчої влади, виявлення елементів компетенції органу, її юридичної сутності. Розглянуто питання про підстави розмежування компе-тенції між спорідненими інспекціями. Зазначений момент потребує вдосконалення нормативно-правової бази з огляду на дублювання повноважень органів, що здійснюють свою контрольну дія-льність на одних об’єктах.
На підставі аналізу положень про державні інспекції, а також вивчення їх практичної діяльнос-ті щодо здійснення контролю зроблено висновок, що ця діяльність складається з трьох складових, які становлять єдине ціле: а) попереджувальна (профілактична) робота; б) робота щодо своєчасно-го припинення правопорушень; в) робота щодо притягнення винних осіб до адміністративної від-повідальності. Відповідно до цього перед державними інспекціями поставлені такі завдання щодо боротьби з правопорушеннями: а) їх попередження; б) припинення; в) покарання винних осіб. Для вирішення зазначених завдань державні інспекції і наділені надвідомчими повноваженнями. Від-повідно можна розрізняти три групи повноважень: а) повноваження щодо попередження правопо-рушень; б) повноваження щодо припинення порушень; в) повноваження щодо застосування адмі-ністративних стягнень. На основі аналізу положень про державні інспекції виділено й такі повно-важення як а) повноваження щодо самостійної розробки і затвердження різних норм і правил і б) повноваження щодо участі в розробці таких правил і норм. До другої групи повноважень нормот-ворчого характеру можна віднести: а) розробку проектів нормативних актів, які містять певні нор-ми і правила, що затверджуються потім органами загальної чи галузевої (міжгалузевої) компетен-ції; б) участь у розробці проектів нормативних актів іншими суб’єктами.
В дисертаційному досліджені визначено компетенцію державних інспекцій через з’ясування функцій, покладених на конкретні з них. Зазначено, що першим етапом діяльності щодо визначен-ня компетенції органів управління слугує виявлення необхідних у даний проміжок часу для дер-жави функцій, за допомогою яких можна з найкращим результатом здійснювати державне управ-ління, пошуку оптимальних варіантів розподілу цих функцій між відповідними органами. На ос-нові проведеного аналізу визначено, що основними функціями державних інспекцій є: контроль; збір, аналіз інформації, передача її в разі необхідності іншим органам; прогнозування; планування; організація; регулювання; координація; стимулювання.
У підрозділі 2.2 “Форми та методи контрольної діяльності державних інспекцій” визначено, що форма діяльності державних інспекцій щодо здійснення контролю – це практичне зовнішнє вираження конкретних дій цих виконавчо-розпорядчих органів, їх територіальних підрозділів та посадових осіб, необхідних для реалізації ними в межах своїх повноважень відповідної функції управління, забезпечення законності та дисципліни.
З’ясовано, що до правових форм спеціалізованої контрольної діяльності державних інспекцій належать: видання правових актів управління (як нормативного, так і індивідуального характеру); укладання угод (договорів); здійснення інших юридично значущих дій. До організаційних форм роботи цих органів належать здійснення організаційних дій та виконання матеріально-технічних операцій. Проаналізовано всі зазначені форми контрольної діяльності державних інспекцій.
Зазначено, що під методами контрольної діяльності державних інспекцій розуміються конкре-тні способи практичного здійснення завдань і функцій виконавчо-розпорядчої діяльності, що ста-новлять якісну сторону управління. Аналіз нормативних актів, що регулюють діяльність держав-них інспекцій, свідчить про те, що в результаті реалізації відповідних методів державні інспекції виконують функції спеціалізованого міжвідомчого контролю шляхом: встановлення загально-обов’язкових правил поведінки; організації та здійснення контролю за їх додержанням; направ-лення об’єкту контролю приписів та застосування до них інших заходів адміністративного приму-су у випадку порушення цих нормативів тощо. Вони фактично відображають владні повноваження інспекторів, є засобом їх реалізації і завжди застосовуються щодо певного об’єкта управління, який підлягає плановій перевірці.
Таким чином, методи діяльності державних інспекцій виявляються лише у зв’язках, які вини-кають між державними інспекціями та підконтрольними об’єктами в процесі здійснення контро-лю. Особливістю методів роботи цих органів контролю є також те, що інспектор, враховуючи ха-рактер порушення, його суспільну небезпеку, вину посадової особи підконтрольного об’єкта, для найбільш ефективного досягнення управлінського результату вправі на власний розсуд у межах своєї компетенції використати ті або інші засоби.
У підрозділі 2.3 “Повноваження державних інспекцій щодо попередження та припинення право-порушень” зазначено, що для діяльності державних інспекцій, як і для діяльності інших органів конт-ролю, характерна, насамперед, профілактична та попереджувальна робота. Профілактична спрямова-ність їх діяльності вимагає, щоб у процесі контрольної діяльності державні інспекції виявляли і вима-гали усунення правопорушень, причин і умов їх вчинення, вживали заходів щодо запобігання іншим правопорушенням. Отже, мета профілактичної роботи державних інспекцій становить своєчасне по-передження правопорушень, причин і умов їх вчинення, надання дієвої допомоги підконтрольним об’єктам у справі дотримання і правильного виконання певних норм, правил, інструкцій.
Зазначено, що важливе значення в профілактичній роботі державних інспекцій мають їх пов-новаження щодо видачі дозволів на здійснення певних дій підконтрольними підприємствами, ор-ганізаціями, установами та громадянами. Характер цих дозволів залежить від напрямку діяльності державних інспекцій. До повноважень щодо попередження правопорушень належать і права біль-шості державних інспекцій на проведення різних експертиз, надання висновків. Існує також група повноважень, що дозволяє державним інспекціям відсторонювати чи порушувати питання перед ке-рівництвом підконтрольних об’єктів про відсторонення окремих працівників від роботи за тих чи інших обставин.
В дисертації підкреслено, що профілактична чи попереджувальна робота є складовою частиною контрольної діяльності державних інспекцій. Однак, не у всіх положеннях, що закріплюють цей бік їх діяльності, чітко і ясно закріплено завдання і функції щодо попередження правопорушень. Одним з недоліків положень про державні інспекції є також і те, що не всі вони однаково наділені повнова-женнями щодо профілактики правопорушень. Безсумнівно, що таке положення принижує роль окремих державних інспекцій у попереджувальній роботі. Крім того, потребує уваги той факт, що у багатьох положеннях про державні інспекції останнім надано право давати вказівки щодо усунення виявлених порушень, однак не закріплено повноваження, які б давали право перевіряти роботу під-контрольних об’єктів щодо виконання зазначених вказівок.
Одним з головних завдань органів виконавчої влади в дисертації названо своєчасне припинен-ня правопорушень; така функція характерна і для діяльності державних інспекцій. Для виконання зазначеного завдання державні інспекції наділені широким колом юридично-владних повноважень щодо застосування заходів адміністративного припинення. Назва цих повноважень говорить про те, що вони застосовуються для того, щоб примусовим шляхом перервати правопорушення, запо-бігти його шкідливим наслідкам. В підрозділі аналізуються повноваження державних інспекцій щодо застосування таких заходів припинення правопорушень як надання обов’язкових розпоря-джень посадовим особам підконтрольних об’єктів; вимога припинити неправомірну поведінку; відсторонення від роботи осіб, які порушують певні норми, правила, чи інструкції; адміністратив-не затримання; вилучення у правопорушника речей, які є засобом вчинення правопорушення. Сформульовано висновок про доцільність закріплення в положеннях про державні інспекції їх права порушувати перед відповідними органами питання про зупинення дії незаконних актів чи розпоряджень.
Розділ 3 “Шляхи удосконалення адміністративно-правового статусу державних інспек-цій”, який складається з двох підрозділів, присвячено характеристиці взаємодії державних інспек-цій з підрозділами органів внутрішніх справ щодо охорони правопорядку та боротьби з правопо-рушеннями, а також проблемам оптимізації адміністративно-правового статусу державних інспекцій.
У підрозділі 3.1 “Взаємодія державних інспекцій з підрозділами органів внутрішніх справ що-до охорони правопорядку та боротьби з правопорушеннями” визначено основні форми взаємодії державних інспекцій і органів внутрішніх справ. Зазначено, що взаємодія державних інспекцій з іншими органами виконавчої влади залежить від завдань, які ними виконуються, та галузевої спря-мованості їх завдань і функцій. Так, державні інспекції в галузі охорони навколишнього середовища можуть взаємодіяти і між собою (Державна екологічна інспекція Азовського моря та Державна інспекція охорони Чорного моря Міністерства екології та природних ресурсів України), з інспекці-ями інших неспоріднених галузей, а також з іншими органами виконавчої влади. Дієвою є взаємодія підрозділів державних інспекцій з окремими службами органів внутрішніх справ, а саме з підрозді-лами адміністративної служби міліції (дозвільної системи), слідчими підрозділами тощо.
Зазначено, що форми взаємодії можуть бути різними, однак вони повинні відповідати ряду за-гальних вимог: усі взаємодіючі сторони повинні мати єдину мету, кожен орган має діяти в межах своєї компетенції, керуватися своїми відомчими нормативними актами, а співробітники – функці-ональними обов’язками, взаємодія повинна супроводжуватися взаємним інформуванням один од-ного, всі підрозділи повинні взаємодіяти в межах закону. В дисертаційному досліджені визначено основні принципи та напрямки взаємодії між державними інспекціями та органами внутрішніх справ.
У підрозділі 3.2 “Проблеми оптимізації адміністративно-правового статусу державних інспек-цій” зазначено, що існуюча система контролю, який здійснюється державними інспекціями як спе-ціалізованими органами контролю виконавчої влади з надвідомчою компетенцією, невідкладно потребує раціоналізації, приведення чисельності працівників і витрат на їх утримання у відповід-ність з вимогами реального забезпечення належної ефективності її діяльності.
Аналіз роботи державних інспекцій дозволив зробити висновок, що система державних інспек-цій наочно демонструє необхідність її удосконалення, насамперед, шляхом: чіткого визначення право-вого статусу державних інспекцій; забезпечення незалежності та автономності діяльності контрольних органів; об’єднання державних інспекцій, що контролюють близькі за змістом питання. Зазначено, що необхідно організаційно відокремити державні інспекції та їх структурні ланки у складі відповідних ор-ганів виконавчої влади, а у випадку виникнення колізій між службовими (власними) та відомчими інте-ресами – виділити державні інспекції як самостійні органи державного управління, що здійснюють ви-ключно функцію контролю.
Підкреслено, що серйозними недоліками відомчого контролю за роботою державних інспекцій є недосконалість методів його здійснення компетентними посадовими особами, відсутність у них необхідного нормативного матеріалу. Наслідками нормативної невизначеності відомчого контро-лю є також фактична залежність структур контролю від керівництва центральних органів вико-навчої влади, до системи яких вони належать, що можна розглядати як пряме втручання в службо-ву діяльність інспекторів.
Зазначено, що для належного виконання функцій контролю державними інспекціями необхідним є: 1) виведення окремих державних інспекцій зі складу міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади; 2) підпорядкування їх безпосередньо Кабінету Міністрів України; 3) надання керівникам цих органів більш високого статусу шляхом призначення їх на посаду та звільнення з посади головою уряду або Прези-дентом України.
Наголошено, що при формуванні організаційно незалежних інспекцій необхідно також врахо-вувати суміжність напрямків контролю деяких з них. Внаслідок цього здійснюються паралельні перевірки, зустрічається їх дублювання. Контроль в дуже вузьких межах зумовлює не тільки вели-ку кількість перевірок близьких за змістом питань, а й значні фінансові, трудові витрати на їх про-ведення. Зроблено висновок, що уникнути цього можна лише шляхом об’єднання державних ін-спекцій, які здійснюють суміжні напрямки контролю. Проте мова не йде про створення єдиного органу, якому б підпорядковувались усі державні інспекції. Разом з тим зазначено, що різноманіт-ні напрямки реалізації контрольної діяльності не можна поєднувати у роботі одного інспектора, оскільки він не має необхідного обсягу спеціальних знань, а тому не зможе якісно здійснити різ-нопланові перевірки.
Зроблено висновок, що об’єднання під загальним керівництвом суміжних інспекцій сприяло б: 1) уникненню здійснення паралельних перевірок на підконтрольних об’єктах; 2) наданню перевіркам ком-плексного та всеохоплюючого характеру; 3) взаємодії та взаємоконтролю представників усіх відділів цієї структури у процесі кожної перевірки; 4) створенню єдиного організаційно-правового механізму здійснення перевірок; 5) підвищенню ефективності спільної роботи об’єднаної державної інспекції з ін-шими контролюючими структурами; 6) наданню всім відділам державної інспекції однакових повнова-жень, необхідних для повної та якісної реалізації функції спеціалізованого контролю як різновиду управлінської функції.
ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях права, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового статусу державних інспекцій в Україні. Основні з них такі:
1. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій є складною правовою конструкцією, який включає в себе його цілі, завдання, функції; компетенцію; організаційний блок елементів; відповідальність.
2. Аналіз нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність державних інспекцій, свідчить про те, що більшість державних інспекцій функціонують на підставі спеціальних положень. Однак правова природа таких положень є неоднорідною: існує два варіанти затвердження положень про державні інспекції, в яких і закріплюється їх компетенція. Одні положення затверджуються Кабі-нетом Міністрів України, наприклад, положення про Державну автомобільну інспекцію, про Дер-жавний санітарний нагляд. Інші положення затверджуються відповідними міністерствами (напри-клад, Положення про Державну карантинну інспекцію).
3. На підставі дослідження положень про різні державні інспекції зроблено висновок, що від-сутність загальної концепції їх організації та функціонування призвело до наявності відмінностей у юридичному статусі, функціях, повноваженнях, завданнях цих органів контролю.
4. Необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення відповідності органі-заційно-правового положення державних інспекцій у системі органів виконавчої влади тим за-вданням, які перед ними поставлені. У ряді першочергових на сьогодні проблем постало питання про необхідність правильного законодавчого закріплення компетенції всіх державних інспекцій. Існує потреба уніфікації повноважень державних інспекцій.
5. Важливою умовою правильного функціонування державних інспекцій є чітке розмежування компетенції між суміжними інспекціями (наприклад, між Газовим наглядом та Держтехнаглядом), а також між окремими ланками самої інспекції. Незважаючи на вже давно сформульовану вчени-ми проблему, й досі у більшості положень про державні інспекції немає чіткого визначення меж повноважень конкретних ланок самої інспекції (винятки становлять повноваження щодо накла-дення адміністративних стягнень).
6. Завдання контролю, який здійснюється державними інспекціями, не повинно зводитись до виявлення порушень та притягнення винних до відповідальності. Першочергова увага в діяльності державних інспекцій повинна бути приділена аналітичній, профілактичній роботі. Головна мета – не фіксація недоліків, а активна діяльність, спрямована на виявлення причин цих недоліків, їх усунення, попередження їх повторення.
7. Результативність контролю, який здійснюється державними інспекціями, значною мірою ви-значається кількістю та вагомістю отриманої в результаті перевірок інформації, що може бути ви-користаною для внесення коректив до управлінського процесу. Існує необхідність узгодження дія-льності всіх державних інспекцій, а також усунення паралельних перевірок з однакових питань, одночасних перевірок одного об’єкта з різних аспектів (питань). Необхідні налагоджені контакти, взаємодія в роботі, що й буде важливим резервом подальшого вдосконалення всього механізму контролю в Україні. Сьогодні гостро постала проблема координації контрольної діяльності в ці-лому та контрольної діяльності державних інспекцій, зокрема.
8. Контроль державних інспекцій повинен бути оперативним та кваліфікованим, таким, що базу-ється на поглибленому знанні кожної контрольованої галузі. Для того щоб надати допомогу у ви-правленні певних недоліків, слід бути компетентним, тому таким конче потрібним є ретельний добір на державну службу до інспекційних органів висококваліфікованих спеціалістів. Не останнє значен-ня має правова підготовка співробітників державних інспекцій, підвищення їх юридичної освіти.
9. Визначення правового статусу державної інспекції як органу виконавчої влади з надвідом-чою контролюючою компетенцією, його юридичне закріплення мають важливе науково-практичне значення, оскільки відсутність чіткої регламентації прав та обов’язків держінспекцій і їх посадових осіб веде до порушень законності, зниження відповідальності посадових осіб. Уніфі-кація організаційно-правового положення державних інспекцій, повне використання ними наданих повноважень, координація діяльності з іншими органами контролю, поліпшення роботи з кадрами повинно стати логічним продовженням удосконалення функціонування виконавчої влади в цілому та органів контролю, зокрема.
10. Змістом контрольної діяльності державних інспекцій мають бути: організація та проведен-ня контрольних заходів (вибір підконтрольних об’єктів, визначення конкретних форм та методів здійснення контролю); виявлення, збір та фіксація отриманих в ході перевірки фактичних даних; прийняття на підставі останніх відповідного правового рішення, яке є обов’язковим для виконання підконтрольним об’єктом; застосування заходів, які забезпечують виконання об’єктами контролю прийнятого за результатами перевірки рішення; надання консультативної і методичної допомоги в налагодженні виробничого, навчального та інших процесів на об’єктах контролю відповідно до нормативно-правових вимог; інформування про прийняте рішення вищих відносно підконтроль-ного об’єкта органів і організація зв’язку із засобами інформації та громадськістю.
11. На підставі аналізу нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правовий статус державних інспекцій, зроблено висновок, що на сьогодні мають місце певні неточності як у визначенні статусу окремих державних інспекцій, так і їх організації. У зв’язку з цим у зазначених актах доцільно:
- розширити повноваження державних інспекцій щодо попередження та припинення правопо-рушень;
- надати у виключних випадках право самостійно припиняти роботи, що ведуться з порушен-ням встановлених правил і норм, тим державним інспекціям, які таким правом не наділені;
- закріпити у всіх положеннях, що регламентують діяльність державних інспекцій, обов’язок повідомляти відповідні органи про прийняття рішення про припинення робіт;
- закріпити в положеннях чітко визначене право відсторонювати від роботи осіб, винних у вчиненні правопорушень;
- закріпити право державних інспекцій ставити перед відповідними органами питання про припинення чи скасування актів управління, які суперечать законодавству;
- зрівняти повноваження різних державних інспекцій щодо самостійного накладення адмініст-ративних стягнень на винних осіб;
- закріпити в положеннях про державні інспекції чітко сформульоване основне їх завдання – попередження правопорушень;
- здійснити уніфікацію найменувань державних інспекцій.
12. Доцільно розробити та прийняти Закон України “Про державні інспекції”, в якому було б визначено загальні питання правового статусу цих органів, їх завдання та функції, повноваження щодо попередження і припинення правопорушень та притягнення до адміністративної відповіда-льності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ:
1. Лебідь Н.В. Поняття та особливості державних інспекцій як органів виконавчої влади // Науко-вий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – №2 (11). – С. 164-169.
2. Лебідь Н.В. Повноваження державних інспекцій як складова їх компетенції // Міліція Укра-їни. – 2004. – № 4. – Науково-практичний збірник. Актуальні проблеми юридичних наук у дослі-дженнях учених. – 2004. – № 29. – С. 9-12.
3. Лебідь Н.В. Вдосконалення організаційно правового забезпечення міжвідомчого контролю дер-жінспекцій // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник науко-вих праць. – 2004. – №1. – С. 255-259.
4. Лебідь Н.В. Загальна характеристика адміністративно-правового статусу державних інспек-цій в Україні // Вісник Львівського університету. – 2004. – Вип. 39. – С. 229-234.
5. Лебідь Н.В. Характеристика повноважень державних інспекцій щодо попередження право-порушень // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2004. – № 1. – С. 86-94.
6. Лебідь Н.В. Значення контролю державних інспекцій в забезпечення законності та право-порядку // Актуальні питання держави і права: Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії. – 2004. – Вип. 21. – С. 250-254 .
7. Волкова Н.В. Адміністративно-правове регулювання статусу державних інспекцій в Украї-ні // Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи: Матеріали Всеук-раїнської науково-практичної конференції. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2003. – С. 15-19.
8. Лебідь Н.В. Щодо притягнення державними інспекціями юридичних осіб до відповідальності // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: НУВС, 2004. – С.85-87.
9. Лебідь Н.В. Контроль державних інспекцій як функція зворотного зв’язку державного управ-ління // Юридична наука та правоохоронна діяльність: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції молодих учених “Актуальні проблеми юридичної науки та правоохоронної діяльності. – Дніпропетровськ: ЮА МВС. – 2004. – № 5. – 31-34.
10. Лебідь Н.В. Державний контроль за утилізацією та знищенням неякісних наркомістких лі-карських засобів як складова протидії незаконному обігу наркотичних речовин // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. Спецвипуск. – 2003. – № 1 (13). – С. 125-127.
АНОТАЦІЇ
Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне пра-во. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2004.
Дисертацію присвячено теоретичним проблемам визначення адміністративно-правового стату-су державних інспекцій в Україні як спеціалізованих органів контролю державної виконавчої вла-ди з надвідомчою компетенцією. Досліджено поняття та структуру адміністративно-правового статусу державних інспекцій, їх місце як органів контролю в системі виконавчої влади, систему функцій та адміністративно-правових повноважень державних інспекцій, форми та методи їх кон-трольної діяльності, повноваження державних інспекцій щодо попередження та припинення пра-вопорушень, порядок взаємодії державних інспекцій з підрозділами органів внутрішніх справ щодо охорони правопорядку та боротьби з правопорушеннями. Проаналізовано зарубіжний досвід діяль-ності спеціалізованих структур з контрольними повноваженнями, визначено можливості його ви-користання в Україні. Сформульовано пропозиції щодо оптимізації адміністративно-правового статусу державних інспекцій шляхом внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Ключові слова: державна інспекція, адміністративно-правовий статус, виконавча влада, конт-роль, компетенція, повноваження, форми, методи, взаємодія, оптимізація.

Лебедь Н.В. Административно-правовой статус государственных инспекций в Украине. – Ру-копись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информаци-онное право. – Национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2004.
Диссертационное исследование посвящено теоретическим проблемам определения админист-ративно-правового статуса государственных инспекций в Украине как специализированных орга-нов контроля исполнительной власти с вневедомственной компетенцией.
Определены понятие и структура административно-правового статуса государственных инспек-ций, их место как органов контроля в системе исполнительной власти, система функций и админи-стративно-правовых полномочий государственных инспекций, формы и методы их контрольной деятельности, полномочия государственных инспекций по предупреждению и пресечению правона-рушений. Проанализирован зарубежный опыт деятельности специализированных структур с кон-трольными полномочиями, определены возможности его использования в Украине.
Комплексному анализу подвергнуты функции и полномочия государственных инспекций. Обоснован вывод о необходимости комплексного применения государственными инспекциями административно-юрисдикционных и профилактических полномочий с целью преодоления фор-мирования негативного имиджа государственных инспекций, восприятия их как карательных ор-ганов.
Проанализирован порядок взаимодействия государственных инспекций с подразделениями орга-нов внутренних дел по охране правопорядка и борьбе с правонарушениями. Отмечено также, что ре-зультативность контроля государственных инспекций в значительной степени определяется каче-ством и весомостью полученной в результате проверок информации, которая может быть исполь-зована для внесения корректив в процесс управления. Существует необходимость обеспечения со-гласования деятельности всех государственных инспекций, а также устранения проведения парал-лельных проверок, значительного количества проверок различными инспекциями одних и тех же объектов для разрешения однородных вопросов.
Аргументирована позиция автора о необходимости осуществления комплекса мероприятий, направленных на обеспечение соответствия организационно-правового положения государствен-ных инспекций в системе органов исполнительной власти тем задачам, которые поставлены перед госинспекциями, практическим потребностям осуществления государственного контроля.
Среди первоочередных задач совершенствования государственного надведомственного кон-троля названа необходимость решения проблемы правильной законодательной регламентации компетенции государственных инспекций, унификации их полномочий.
Сформулированы рекомендации относительно возможной унификации административно-правового положения государственных инспекций, более полного использования ими полномо-чий, координации деятельности с другими органами контроля, улучшения работы с кадрами как о логическом продолжении совершенствования системы государственного контроля. Важным усло-вием соответствующего функционирования государственных инспекций названо четкое разграни-чение компетенции смежных инспекций, а также между отдельными структурными подразделе-ниями самих инспекций.
Сформулированы предложения по оптимизации административно-правового статуса государ-ственных инспекций путем внесения соответствующих изменений и дополнений в действующее зако-нодательство по указанным вопросам.
Ключевые слова: государственная инспекция, административно-правовой статус, исполни-тельная власть, контроль, компетенция, полномочия, формы, методы, взаимодействие, оптимиза-ция.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking