Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА МОРАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

ЛАНДІНА Анна Валентинівна
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА МОРАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
   

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових наук
Костенко Олександр Миколайович,
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, завідувач відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою.

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор
Музика Анатолій Ананійович,
Київський інститут внутрішніх справ, проректор з наукової роботи;

кандидат юридичних наук, доцент
Денисов Сергій Федорович,
Запорізький юридичний інститут МВС України, начальник кафедри кримінального права.

Провідна установа –
Львівський юридичний інститут МВС України.

Захист відбудеться “ _12__ ” жовтня 2005 року о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (01601, м. Київ–1, вул.. Трьохсвятительська, 4)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (01601, м. Київ–1, вул.. Трьохсвятительська, 4)

Автореферат розісланий “ _10_ ” вересня 2005 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор юридичних наук І.М. Кучеренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес реформування суспільства, що відбувається в теперішній час в Україні, пов’язаний із певними труднощами в усіх сферах суспільного життя (економічній, політичній, соціальній, культурній). Одне з чільних місць в процесі реформування суспільства займає створення нового законодавства в усіх галузях права, в тому числі і кримінального. Прийняття Кримінального кодексу України зумовило появу нових норм, які, в свою чергу, вимагають вирішення проблем кримінальної відповідальності.
Однією з новел чинного кримінального законодавства є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти моральності. Кримінально-правовий захист моральності в Україні забезпечується наступними нормами: ст. 297 “Наруга над могилою”, ст. 298 “Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури”, ст. 299 “Жорстоке поводження з тваринами”, ст. 300 “Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”, ст. 301 “Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”, ст. 302 “Створення або утримання місць розпусти і звідництво”, ст. 303 “Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією”, ст. 304 “Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”. Виникнення нових норм в зв’язку із криміналізацією деяких протиправних діянь поряд із вже існуючими свідчить про те, що захист моральності в суспільстві є вкрай необхідним. Дане дослідження зорієнтовано на виявлення і розв’язання проблем, які пов’язані із реалізацією норм, та вироблення рекомендацій по вдосконаленню чинного кримінального законодавства в частині охорони моральності в Україні.
В науці кримінального права значна увага була приділена дослідженню питань охорони окремих сфер моральності від злочинних посягань, зокрема праці таких вчених, як Н.А. Аверина, Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, О.М. Апанович, О. Бантишев, Т.С. Барило, О.І. Бевза, М.М. Биргеу, І. Блох, М.Ю. Брайчевський, В.М. Броннер, Г.З. Брускін, Ф.Г. Бурчак, С.І. Бушмін, А.Я. Вілкс, В.В. Вітвіцька, В.О. Владіміров, Г. Вульфін, С.Є. Гальперин, М. Гернет, Я.І. Гілінський, Н.О. Горб, П.Ф. Грішанін, Н.І. Гуковська, М. Гуртовой, І.М. Даньшин, Р.С. Джинджолія, С.Ф. Денисов, А.І. Долгова, Є.В. Друзь, О.О. Дудоров, О.П. Дьяченко, В.В. Дюков, В.П. Ємельянов, В.Д. Єрмаков, М.А. Єфімов, О.М. Ігнатов, Л.Л. Канєвський, С.А. Кондранін, О.М. Костенко, І.С. Кон, С. Красуля, Л.М. Кривоченко, Н.Ф. Кузнецова, І.П. Лановенко, В.А. Ломако, Ч. Ломброзо, Ф.А. Лопушанський, П.С. Матишевський, А.І. Міллер, Г.М. Міньковський, П.П. Михайленко, Є.І. Моршнєв, В.О. Навроцький, В.К. Негоденко, С.І. Нікулін, А. Плешаков, М.М. Поляков, А.А. Расулов, О.П. Рябчинська, П.П. Сердюк, Н.А. Сінельнікова, В.М. Смітієнко, А.Х. Степанюк, К.А. Тарасов, Д.Я. Теліга, В. Тєвлін, І.А. Топольскова, К. Фетисенко, Д.В. Чобіт, М.Д. Шаргородський, С.В. Шлик, А.Є. Шпаков, С. Щерба, Н.С. Юзікова, Н.Г. Яковлєва, С.С. Яценко та інші.
Незважаючи на таку велику кількість розробок вітчизняних та зарубіжних науковців з питань захисту моральності, дослідженню кримінально-правових проблем окремих видів злочинів проти моральності їх присвячено не багато. На даний момент майже немає досліджень по таким злочинним посяганням на моральність, як наруга над могилою, жорстоке поводження з тваринами, а також кримінально-правових досліджень нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури. Невелика кількість робіт присвячена комплексному дослідженню питань охорони моральності, при чому в окремих її сферах (С.Ф. Денисов, П.П. Сердюк, О.П. Рябчинська та інші). Багато вчених розглядають злочини проти моральності на рівні науково-практичних коментарів Кримінального кодексу України або окремих підрозділів підручників з кримінального права.
Актуальність обраної теми дослідження визначається високим ступенем суспільної небезпеки досліджуваних злочинів, певною недосконалістю кримінально-правових норм, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, а саме ст.ст. 297–304 КК України, недостатнім вивченням теоретичних аспектів проблем, пов’язаних із кримінально-правою охороною моральності в Україні та труднощами у практичній реалізації вказаних норм.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2000 – 2003 р. “Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний кримінально-правовий аналіз проблем охорони моральності від злочинних посягань в сучасних умовах розвитку України, розроблення на його основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення кримінального законодавства в зазначеній сфері та підвищення ефективності кримінально-правових заходів охорони моральності від злочинних посягань.
Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
– визначити поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони та рівень суспільної небезпечності злочинів проти моральності;
– провести юридичний аналіз об’єктивних і суб’єктивних ознак кожного із складів злочинів, передбачених ст.ст.297-304 КК України: дослідити об’єкти цих злочинів, визначити предмети даних складів злочинів, охарактеризувати їх об’єктивну сторону, розкрити особливості суб’єктів цих злочинів та дослідити їх суб’єктивну сторону;
– розкрити юридичний зміст кожної з норм, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти моральності;
– виявити проблеми забезпечення кримінально-правової охорони моральності в Україні;
– провести порівняльно-правовий аналіз охорони моральності за національним та зарубіжним кримінальним законодавством;
– підготувати теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення норм кримінального закону, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, з метою підвищення ефективності захисту моральності в Україні.
Об’єктом дослідження є кримінально-правова охорона моральності в Україні.
Предмет дослідження – кримінально-правові норми вітчизняного законодавства, що встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності (ст.ст. 297–304 КК України) та умови криміналізації таких протиправних діянь; норми кримінальних кодексів зарубіжних держав, ряд міжнародних та вітчизняних нормативних актів, положеннями яких забезпечується охорона моральності; засоби запобігання вчиненню злочинів проти моральності.
Методи дослідження для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційного дослідження були обрані з урахуванням особливостей його об’єкта і предмету. Були використані наступні методи:
1) догматичний (формально-юридичний) метод (заснований на використанні правил формальної логіки для пізнання права), використовувався при аналізі юридичних конструкцій складів злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України, а також при аналізі зазначених норм і визначенні змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах;
2) метод системного аналізу використовувався для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України;
3) метод порівняльного правознавства використовувався для дослідження законодавчої регламентації питань кримінальної відповідальності за злочини проти моральності в кримінальному законодавстві Австрії, Болгарії, Данії, Іспанії, Китайської Народної Республіки, Латвії, Польщі, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Російської Федерації, Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Швейцарії, Швеції, штату Каліфорнія;
4) метод опитування використовувався при проведенні опитування серед суддів, які працюють в судах різних інстанцій, працівників правоохоронних органів та неурядових організацій, медичних працівників;
5) соціологічний метод допоміг при розробленні анкети та при опрацюванні статистичних даних, які були отримані внаслідок опитування за цією анкетою.
Емпіричну базу дослідження складають: результати анкетування 100 респондентів (суддів, адвокатів, юристів); результати анкетування 225 респондентів (працівників правоохоронних і судових органів, представників неурядових організацій, медичних працівників); результати вивчення норм кримінальних кодексів 16 зарубіжних країн, які охороняють моральність від злочинних посягань (Австрії, Болгарії, Данії, Іспанії, Китайської Народної Республіки, Латвії, Польщі, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Російської Федерації, Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Швейцарії, Швеції, штату Каліфорнія).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних проблем кримінально-правового захисту моральності в Україні та практичної реалізації норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності (ст.ст. 297-304 КК України).
1. Визначено поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони: моральність – це порядок відносин між людьми, що існує в суспільстві за умови дотримання норм моралі, який охороняється кримінальним законодавством.
2. Подальшого розвитку набула концепція про те, що об’єкт злочину – це встановлений правовими нормами порядок відносин між людьми в суспільстві, який охороняється кримінальним законом. Ґрунтуючись на даному визначенні поняття об’єкта злочину, запропоновано визначення безпосереднього об’єкта кожного із злочинів проти моральності, передбачених ст.ст. 297-304 КК України.
3. Встановлено, що суспільна небезпечність злочинів проти моральності полягає в деформації духовно-етичних цінностей суспільства, насадженні бездуховності, деградації особистості, що знижує загальний рівень культури суспільства; негативному впливі на свідомість особи, її психофізіологічний стан, пробудженні низьких інстинктів і нахилів; порушенні повноцінного процесу формування дітей, негативному впливі на моральний, фізичний, психічний розвиток та виховання неповнолітніх; створенні умов для вчинення інших, більш небезпечних злочинів, кримінальна відповідальність за які передбачена нормами КК України.
4. Визначено три сфери моральності, злочин проти яких тягнуть кримінальну відповідальність, що встановлена ст.ст. 297 – 304 КК України: моральність у сфері матеріальної і духовної культури (ст.ст. 297 – 300); моральність в сфері статевих відносин (ст.ст. 301 – 303); моральності в сфері соціалізації неповнолітніх (ст. 304).
5. Обґрунтовується, що при жорстокому поводженні з тваринами з хуліганських мотивів дії винної особи повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст. 296 “Хуліганство” і ст. 299 “Жорстоке поводження з тваринами”. В зв’язку з цим пропонується змінити ч. 1 ст. 299 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
6. Обґрунтовано доцільність визначення поняття порнографії наступним чином: порнографія – це демонстративне візуальне або звукове зображення статевого акту, а так само опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
7. Зроблено висновок про необхідність включення до переліку кримінально караних діянь, які вказані в диспозиціях частини 1–2 ст. 300 КК України та частини 1-2 ст. 301 КК України, демонстрації творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК України) та демонстрації предметів порнографічного характеру (ст. 301 КК України).
8. Зроблено висновок, що до творів та матеріалів порнографічного характеру слід віднести також аудіозаписи, які відображають за допомогою звуку ознаки статевого акту. З огляду на це пропонується доповнити перелік предметів порнографічного характеру, який дається в ч. 2 та ч. 3 ст. 301 КК України, предметами, що відносяться до аудіопродукції. В зв’язку з цим пропонується внести зміни в ч. 2 та ч. 3 ст. 301 КК України
9. У зв’язку з тим, що була доведена недоцільність криміналізації систематичного заняття проституцією у вітчизняному кримінальному законодавстві, пропонується декриміналізувати систематичне заняття проституцією. На підставі зазначеного вище пропонується внести зміни в ст. 303 КК України.
10. Наведено аргументацію щодо підвищеної суспільної небезпечності сутенерства та зроблено висновок про те, що об’єктивна сторона сутенерства відрізняється від об’єктивної сторони інших злочинних діянь, передбачених ч.ч. 2-3 ст. 303 КК України. Пропонується створити нову статтю, а саме ст. 303' “Сутенерство” і, у зв’язку з цим, внести відповідні зміни до ст. 303 КК України.
11. Ґрунтовно доведено, що втягнення малолітніх в злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, а також вчинення цих самих діянь організованою групою мають підвищений ступінь суспільної небезпечності порівняно із вчиненням цих діянь щодо неповнолітніх. Відповідно до цього пропонується внести зміни в ст. 304 КК України.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі висновки, пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення норм кримінального законодавства щодо охорони моральності в Україні та підвищення ефективності боротьби із злочинами проти моральності можуть бути використані:
– у законотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні чинного кримінального законодавства України з питань охорони моральності;
– у правозастосовчій діяльності при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України з питань відповідальності за злочинні діяння проти моральності, у слідчій та судовій практиці;
– у науково-дослідній діяльності з метою подальшого здійснення теоретичних розробок і досліджень проблем кримінально-правової охорони моральності;
– у навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни “Кримінальне право України”, при підготовці відповідних розділів науково-практичних коментарів кримінального законодавства, підручників, навчальних і методичних посібників
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на шести науково-практичних конференціях та семінарах: “Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України” (Луганськ, 2002 р.), “Перші Всеукраїнські юридичні читання студентів і аспірантів” (Хмельницький, 2002 р.), “Другі осінні юридичні читання” (Хмельницький, 2003 р.); на міжнародному науково-практичному семінарі “Міжнародна злочинність: шляхи і форми протидії” (Ірпінь, 2002 р.); в Першій літній школі права “Транснаціональні форми організованої злочинної діяльності” (Одеса, 2004 р.); на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, 2005 р.). На основі проведеного дослідження була підготовлена стаття “Захист суспільної моралі”, яка опублікована в шостому томі Юридичної енциклопедії. Дисертацію обговорено на засіданні відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені в п’яти статтях та трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Три статті опубліковані у наукових фахових виданнях України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг дисертації становить 227 сторінок: основний текст – 190 сторінок, обсяг, що займають список використаних джерел (238 найменувань) – 21 сторінка, 2 додатки – 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, актуальність обраної теми дослідження, розкриваються зміст і стан її наукової розробленості, визначено мету і задачі, об’єкт та предмет дослідження, його методологічну основу, розкривається теоретичне та практичне значення отриманих результатів, сформульовано положення і висновки, які становлять наукову новизну дисертації, характеризується зв’язок роботи з науковими планами та програмами, зазначається апробація результатів дисертаційного дослідження, наведено структуру роботи.
Перший розділ “Поняття та суспільна небезпечність злочинів проти моральності” складається з трьох підрозділів і присвячений визначенню понять об’єкта злочину, моральності як об’єкта кримінально-правової охорони та суспільної небезпечності злочинів проти моральності.
У підрозділі 1.1. “Моральність як об’єкт кримінально-правової охорони” шляхом аналізу наукової, зокрема юридичної та філософської літератури і законодавства визначень автор досліджує визначення об’єкта злочину, моральності з метою розкриття змісту поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони.
На підставі вивчення точок зору щодо визначення об’єкта злочину, що існують в кримінально-правовій науці, було з’ясовано, що під об’єктом злочинного посягання пропонують розуміти суспільні відносини, цінності, інтереси, на які посягає злочин. В результаті аналізу існуючих науково-теоретичних розробок та критичного їх осмислення дисертантом пропонується відмінне від загальноприйнятих поняття об’єкта злочину: в рамках даного дисертаційного дослідження об’єкт визначається як встановлений правовими нормами порядок відносин між людьми в суспільстві, який охороняється кримінальним законом.
Проводиться аналіз літератури з проблем розмежування дефініцій “мораль” та “моральність”, а також визначення поняття моральності. Досліджуються основні історичні етапи становлення і розвитку вчення про мораль та моральність. Ґрунтуючись на досліджені, автором дається загальне визначення моральності: моральність – це порядок відносин між людьми, що існує в суспільстві за умови дотримання норм моралі. Дисертант ґрунтовно доводить, що за кримінальним законодавством України охоронятися має саме моральність, а не мораль.
З урахуванням викладеного автором пропонується поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони, що визначається наступним чином: моральність як об’єкт кримінально-правової охорони - це порядок відносин між людьми, що існує в суспільстві за умови дотримання норм моралі, який охороняється кримінальним законодавством.
У підрозділі 1.2. “Суспільна небезпечність злочинів проти моральності” досліджується суспільна небезпечність злочинів проти моральності, передбачених нормами Кримінального кодексу України, з метою визначення загальної суспільної небезпечності цих злочинів.
Дисертант аналізує кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за злочини проти моральності, а саме ст.ст. 297–304 Кримінального кодексу України. На основі дослідження автором обґрунтовується думка, що усю сукупність окреслених злочинів, які посягають на моральність, можна поділити на три групи за безпосереднім об’єктом злочинного посягання:
1. Злочини проти моральності в сфері матеріальної та духовної культури: ст. 297 “Наруга над могилою”, ст. 298 “Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури”, ст. 299 “Жорстоке поводження з тваринами”, ст. 300 “Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”;
2. Злочини проти моральності в сфері статевих відносин: ст. 301 “Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”, ст. 302 “Створення або утримання місць розпусти і звідництво”, ст. “Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією”;
3. Злочини проти моральності в сфері соціалізації неповнолітніх: ст. 304 “Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”.
Далі розглядається суспільна небезпечність кожного із злочинів, відповідальність за які встановлюється ст.ст. 297-304 Кримінального кодексу України з метою визначення суспільної небезпечності всієї сукупності злочинів проти моральності. На підставі проведеного дослідження автор доходить висновку, що суспільна небезпечність злочинів проти моральності полягає в наступному: деформуються духовно-етичні цінності суспільства, насаджується бездуховність, відбувається деградація особистості, що знижує загальний рівень культури суспільства; чиниться негативний вплив на свідомість особи, її психофізіологічний стан, пробуджуються низькі інстинкти і нахили; порушується повноцінний процес формування дітей, чиниться негативний вплив на моральний, фізичний, психічний розвиток та виховання неповнолітніх; створюються умови для вчинення інших, більш небезпечних злочинів, передбачених нормами КК України.
У підрозділі 1.3. “Висновки до розділу 1” викладені основні результати проведеної роботи щодо визначення поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони, виділення сфер моральності, за злочини проти яких встановлюється кримінальна відповідальність у Кримінальному кодексі України, а також встановлення суспільної небезпечності злочинів проти моральності для суспільства в цілому.
Другий розділ “Охорона моральності від злочинних посягань за кримінальним законодавством зарубіжних країн”, що складається із трьох підрозділів, присвячений аналізу охорони моральності від злочинних посягань за кримінальними кодексами зарубіжних країн.
У підрозділі 2.1. “Охорона моральності в сферах матеріальної і духовної культури та соціалізації неповнолітніх за зарубіжним кримінальним законодавством” досліджується рівень охорони моральності в сфері матеріальної і духовної культури та в сфері соціалізації неповнолітніх за кримінальним законодавством зарубіжних країн.
Автор проводить аналіз норм, які встановлюють відповідальність за злочини проти моральності, кримінального законодавства шістнадцяти країн, п’ятнадцять з яких належить до континентальної і одна – до англо-американської правових сімей. Зокрема в даному підрозділі аналізуються статті кримінальних кодексів зарубіжних країн, які визначають покарання за злочинні посягання на моральність в сфері матеріальної і духовної культури і в сфері соціалізації неповнолітніх. Здійснюється порівняння вказаних статей зарубіжного кримінального законодавства із відповідними статтями Кримінального кодексу України, в ході якого виявляються надбання та недоліки вітчизняного кримінального законодавства та пропонуються шляхи його вдосконалення.
На підставі проведеного дослідження робляться наступні висновки: не у всіх із проаналізованих зарубіжних кримінальних кодексів передбачена відповідальність за злочини проти моральності в сферах матеріальної і духовної культури та соціалізації неповнолітніх. Так, за злочини проти моральності в сфері матеріальної і духовної культури не встановлена кримінальна відповідальність за КК Польщі, КК Франції, КК Болгарії, КК Латвії, КК Штату Каліфорнія; за злочинні посягання на моральність в сфері соціалізації неповнолітніх покарання не встановлюється кормами кримінальних кодексів Польщі, Швейцарії, Данії, ФРН, Латвії, Білорусії, Республіки Казахстан, Російської Федерації, Китаю. Зазначимо, що за Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за злочини проти моральності у вказаних сферах.
У підрозділі 2.2. “Охорона моральності в сфері статевих відносин у кримінальному праві зарубіжних країн” викладений аналіз норм кримінального законодавства зарубіжних країн, покликаних охороняти моральність в сфері статевих відносин.
Були вивчені норми кримінального законодавства шістнадцяти зарубіжних країн, що передбачають покарання за злочини проти моральності в сфері статевих відносин. Зазначається, що відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих відносин, передбачена в кожному із розглянутих зарубіжних кримінальних кодексів. В процесі цього дослідження було проведене порівняння статей, які встановлюють відповідальність за злочинні посягання проти статевої моральності, зарубіжних кримінальних кодексів із відповідними статтями Кримінального кодексу України, на основі якого були запропоновані рекомендації по вдосконаленню статей вітчизняного кримінального законодавства для підвищення ефективності їх застосування.
Проведений аналіз дає можливість зробити певні висновки, на основі яких пропонується розробити деякі рекомендації для Кримінального кодексу України. Так, в кримінальному кодексі жодної з розглянутих країн заняття проституцією не є кримінально караним діянням, на відміну від України, в кримінальному законодавстві якої встановлене покарання за заняття проституцією (ч. 1 ст. 303). Така практика свідчить про те, що це діяння не становить великої суспільної небезпеки, і тому автор пропонує декриміналізувати це діяння. Крім того, кримінальні кодекси деяких держав, зокрема Австрії, Швеції, Латвії, відповідальність за сутенерство встановлюють окремими нормами з огляду на підвищену суспільну небезпечність цього злочинного діяння. Тому є пропозиція запозичити такий досвід для вдосконалення вітчизняного Кримінального кодексу, тобто покарання за сутенерство встановити окремою нормою в КК України.
Підрозділі 2.3. “Висновки до Розділу 2” містить узагальнення дослідження зарубіжного кримінального законодавства в сфері охорони моральності від злочинних посягань. На основі вивчення кримінальних кодексів зарубіжних країн висловлені пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного кримінального законодавства шляхом запозичення деяких положень кримінального законодавства інших країн. Підсумовуючи аналіз кримінальних кодексів зарубіжних країн, автор вважає, що в цілому вітчизняне кримінальне законодавство відповідає міжнародно-правовим нормам, які стосуються кримінально-правової охорони моральності від злочинних посягань.
Третій розділ “Проблеми охорони моральності в кримінальному праві України” складається з чотирьох підрозділів. В даному розділі визначені проблеми, пов’язані із охороною моральності від злочинних посягань та пропонуються шляхи подолання цих проблем шляхом вдосконалення кримінального законодавства України.
Підрозділ 3.1. “Кримінально-правова охорона моральності в сфері матеріальної та духовної культури” присвячено дослідженню проблем, пов’язаних із охороною моральності в сфері матеріальної і духовної культури від злочинних посягань.
Автор проводить аналіз юридичного складу кожного із злочинів проти моральності в сфері матеріальної і духовної культури, за які встановлюється кримінальна відповідальність за законодавством України, а саме злочинів, передбачених ст.ст. 297–300 Кримінального кодексу України. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність визначення безпосереднього об’єкта кожного із вказаних злочинів: об’єктом злочину, передбаченого ст. 297 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері поваги до померлих та місць їх поховання; об’єктом злочинного діяння, яке карається за ст. 298 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері ставлення до пам’яток історії та культури; об’єктом жорстокого поводження з тваринами (ст. 299 КК України), є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері поводження з тваринами; об’єктом ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК України), є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері матеріальної і духовної культури суспільства.
Проведене дослідження дало можливість виявити недосконалість законодавчої бази України, яка повинна забезпечувати порядок відносин в суспільстві у сфері моральності, зокрема моральності у сфері матеріальної і духовної культури. Наприклад, є необхідність прийняття закону “Про похоронну справу”, який сприятиме підвищенню ефективності ст. 297 КК України, що передбачає покарання за наругу над могилою. Крім того, необхідно вдосконалити вже існуюче законодавство з приводу тлумачення деяких понять, що вживаються в ст.ст. 297–300 КК України.
Розглядаючи питання найбільш ефективної охорони моральності в сфері матеріальної і духовної культури, при аналізі складів злочинів, передбачених статтями 297-300 КК України, автором були виявлені деякі неточності в диспозиціях цих норм. На думку дисертанта, доцільним буде викладення ст. 299 та ст. 300 вітчизняного кримінального кодексу в новій редакції.
При дослідженні складу злочину, передбаченого ст. 299, було зроблено висновок про недосконалість даної норми. Автором обґрунтовується необхідність кваліфікації жорстокого поводження з тваринами із хуліганських мотивів за сукупністю злочинів (ст. 299 та ст. 296 “Хуліганство” КК України). На підставі зазначеного вище, вважається за доцільне викласти ч. 1 ст. 299 в новій редакції:
“1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з корисливих мотивів –
карається...”
Аналізуючи ст. 300 КК України, яка передбачає покарання за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, дисертантом обґрунтовується необхідність доповнення об’єктивних ознак даного злочину демонстрацією таких творів. Тому, на думку автора, до ознак об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 300 КК України, слід віднести демонстрацію творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Відповідну зміну доцільно внести в ч. 1 та ч. 2 ст. 300 КК України.
У підрозділі 3.2. “Кримінально–правова охорона статевої моральності” розглядаються проблеми охорони статевої моральності від злочинних посягань за вітчизняним кримінальним законодавством.
Дослідження кримінально-правових норм, які встановлюють покарання за злочини проти моральності у сфері статевих відносин, дало можливість визначити безпосередній об’єкт злочинів, передбачених ст.ст. 301-303 КК України: об’єктом злочину, передбаченого ст. 301 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері моральності розповсюдження інформації про статеве життя; об’єктом створення або утримання місць розпусти і звідництва (ст. 302 КК України), є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері статевої моральності; об’єктом злочину, передбаченого ст. 303 КК України, є встановлений порядок в суспільстві у сфері моральності статевих стосунків.
Аналіз кримінально-правової теорії засвідчив наявність серйозних труднощів при визначенні того чи іншого предмету як порнографічного чи еротичного, що пов’язано із відсутністю чітких ознак, які притаманні матеріалам і творам порнографічного характеру. З метою уніфікації термінології та забезпечення сталості судової практики автор пропонує наступне визначення порнографії: порнографія – це демонстративне візуальне або звукове зображення статевого акту, а так само опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
Вивчення статей кримінального законодавства України, що встановлюють покарання за злочини проти статевої моральності, та досвіду їх практичного застосування дало підстави дисертанту запропонувати нову редакцію деяких норм, а саме ст. 301 та ст. 303 КК України.
Дисертантом розглядаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 301 КК України, зокрема об’єктивна сторона даного злочинного діяння. На думку автора, диспозицію ст. 301 доцільно буде доповнити такою об’єктивною ознакою, як демонстрація творів порнографічного характеру. Відповідні зміни пропонується внести в ч. 1 та ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України.
На підставі аналізу здійснених в науці кримінального права, соціології, психології досліджень стосовно проституції, автор ставить питання про недоцільність криміналізації систематичного заняття проституції, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 303 КК України. В зв’язку з цим пропонується декриміналізувати заняття проституцією, виключивши ч. 1 із ст. 303 КК України.
З огляду на те, що сутенерство являє собою склад злочину з високим рівнем суспільної небезпечності, автор вважає за доцільне виділення даного діяння в окрему статтю КК України – ст. 303' “Сутенерство”, що встановлюватиме відповідальність за створення, керівництво або участь в організованій групі, яка забезпечує діяльність з надання сексуальних послуг особами чоловічої або жіночої статі з метою отримання прибутків, відповідно виключивши ч. 4 із ст. 303 КК України. Крім того, вчинення таких самих діянь щодо неповнолітньої особи чоловічої або жіночої статі варто визнати кваліфікуючою ознакою зазначеного діяння, включивши, відповідно, це положення другою частиною у ст. 303' “Сутенерство”.
Узагальнюючи проведене дослідження з приводу встановлення кримінальної відповідальності за проституцію та пов’язані з нею злочини, пропонується наступна редакція ст. 303 КК України:
“Ст. 303. Примушування чи втягнення до заняття проституцією
1. Примушування чи втягнення до заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг за плату шляхом застосування насильства чи погрози його застосування, знищення чи пошкодження майна, шантажу або обману, –
караються ...
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, –
караються ...”.
Підрозділ 3.3. “Кримінально–правова охорона моральності в сфері соціалізації неповнолітніх” містить юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ст. 304 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за злочини проти моральності у сфері соціалізації неповнолітніх.
Було з’ясовано, що соціалізація – це процес втягнення індивіда в систему суспільних відносин, формування його соціального досвіду, становлення і розвиток як цільної особистості; вона передбачає взаємодію людини з соціальним оточенням, яка корінним чином впливає на формування певних соціальних якостей і рис, на активне засвоєння та відтворення нею системи суспільних зв’язків. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність сприяє формуванню небажаної (небезпечної) для суспільства поведінки неповнолітньої особи, яка ґрунтується на набутих цією особою деформованих навичках, поглядах, причиною чого є негативний вплив соціального середовища, в якому вона проживає чи деякий час знаходиться. Саме з цієї причини автор пропонує злочинні діяння, передбачені ст. 304 КК України, називати злочинами проти моральності у сфері соціалізації неповнолітніх.
На підставі проведеного дослідження дисертант вважає, що об’єктом злочину, передбаченого ст. 304 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері соціалізації неповнолітніх.
Автор вважає за необхідне наголосити на тому, що підвищений ступінь суспільної небезпечності має втягнення малолітнього у злочинну діяльність, так само як і такі дії, вчинені організованою групою. Обґрунтовується необхідність відобразити це положення в кримінальному законодавстві України, змінивши редакцію ст. 304 КК України наступним чином: в частині першій передбачити відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми; в частині другій – кваліфікуючі ознаки даного злочину, у вигляді вчення дій, передбачених частиною першою даної норми, щодо малолітнього або організованою групою.
Підрозділ 3.4. “Висновки до Розділу 3” включає основні рекомендації по вдосконаленню вітчизняного кримінального законодавства та вирішенню нагальних проблем кримінально-правової охорони моральності від злочинних посягань: нові редакції вже існуючих в Кримінальному кодексі України статей, редакції нових норм.
У Висновках до дисертаційного дослідження зосереджені основні положення та результати роботи, які можуть мати значення для розвитку вітчизняної кримінально-правової науки, законодавчої діяльності та правозастосовчої практики. Дані рекомендації спрямовуються на підвищення ефективності кримінально-правової протидії злочинам проти моральності. Визначена суспільна небезпечність злочинів проти моральності, визначені поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони, порнографії. На основі дослідження кримінального законодавства зарубіжних країн визначено основні напрямки вдосконалення чинного Кримінального кодексу України в сфері захисту моральності.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного кримінального законодавства, як засобу протидії злочинним посяганням на моральність. Пропонуються нові редакції статей “Жорстоке поводження з тваринами”, “Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”, “Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”, “Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією”, “Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”. Наводиться редакція статі “Сутенерство”, якою пропонується доповнити чинний Кримінальний кодекс України.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ландіна А.В. Моральність як об’єкт кримінально-правового захисту // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. – 2003 – № 3. – C. 194-204.
2. Ландіна А.В. Проблеми кримінальної відповідальності за проституцію або примушування чи втягнення до заняття проституцією // Юридична Україна. – 2004. – №2 – C. 73-77.
3. Ландіна А.В. Захист моральності у сфері статевих відносин за кримінальним законодавством зарубіжних країн // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис. – 2004. – № 1-2 (9-10). – C. 196-201.
4. Ландіна А.В. Охорона моральності в кримінальному праві (порівняльне дослідження) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – C. 138-141.
5. Ландіна А.В. Захист суспільної моралі // Юридична енциклопедія: В 6 т. (Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.). — Т. 6. — К.: “Укр. енцикл.”, 2004. — С. 615-616.
6. Ландіна А.В. Моральність як об’єкт кримінально-правового захисту // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України. Спеціальний випуск. У двох частинах. – Частина 1. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002 – C. 170-173.
7. Ландіна А.В. Кримінально-правова оцінка проституції в Україні та деяких інших державах: порівняльний аналіз // Молодь в юридичній науці: Збірник тез доповідей Перших Всеукраїнських осінніх юридичних читань студентів та аспірантів. – Хмельницький, 2002. – C. 259-261.
8. Ландіна А.В. Захист статевої моральності у кримінальному законодавстві України та зарубіжних країн // Молодь в юридичній науці: – Хмельницький, 2003. – С. 251-253.

АНОТАЦІЯ

Ландіна А.В. Кримінально-правова охорона моральності в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право, кримінологія; кримінально-виконавче право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена аналізу кримінально-правових проблем охорони моральності від злочинних посягань та являє собою перше проведене в Україні дослідження новел вітчизняного Кримінального кодексу щодо охорони моральності. У дисертації проведено комплексне наукове дослідження проблем кримінально-правової теорії і практики протидії злочинам, що посягають на моральність. В роботі формулюються нові теоретичні положення, уточнюється зміст окремих понять, що мають значення для науки, практики, а також для удосконалення законодавства України.
Проведено дослідження зарубіжного кримінального законодавства, на основі якого було здійснене порівняння норм Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за злочини проти моральності, із відповідними нормами кримінальних кодексів зарубіжних країн.
В дисертації уточнюється зміст деяких понять, обґрунтовуються рекомендації щодо вдосконалення норм Кримінального кодексу України та пропонується нова редакція ряду статей, які встановлюють відповідальність за злочини проти моральності.
Ключові слова: моральність, об’єкт злочину, проституція, порнографія, культ насильства і жорстокості, сутенерство, азартні ігри, жебрацтво, пияцтво.

АННОТАЦИЯ

Ландина А.В. Уголовно-правовая охрана нравственности в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого Национальной академии наук Украины, Киев, 2005.
Диссертация посвящена анализу уголовно-правовых проблем охраны нравственности от преступных посягательств и является первым, проведенным в Украине исследованием аспектов борьбы с преступлениями против нравственности. В диссертации проведено комплексное научное исследование проблем уголовно-правовой теории и практики противодействия преступлениям, которые посягают на нравственность. В роботе формулируются новые теоретические положения, уточняется содержание отдельных понятий, используемых при создании норм уголовного законодательства Украины, которые имеют значение для науки, практики, а также для усовершенствования уголовного законодательства Украины.
Исследуется проблема разграничения понятий нравственности и морали, решается вопрос о понятии моральности в целом, на основе чего дается определение моральности как объекта уголовно-правовой охраны. Проведено исследование понятия общего объекта преступления, исходя из чего предлагается определение родового объекта преступлений против нравственности, а также непосредственного объекта каждого из преступлений, ответственность за которые предусмотрена ст.ст. 297–304 Уголовного кодекса Украины. Также на основе изучения степени общественной безопасности каждого из преступлений, предусмотренных ст.ст. 297–304 Раздела XII Особенной части Уголовного кодекса Украины, определена степень общественной безопасности преступных посягательств против нравственности в целом. Было выяснено, что некоторые преступления против нравственности имеют одинаковую степень общественной безопасности и идентичный непосредственный объект преступного посягательства. Это дало возможность обосновать положение о возможности разделения всех преступлений против нравственности на три группы: преступления против нравственности в сфере материальной и духовной культуры, преступления против половой нравственности, преступления против нравственности в сфере социализации несовершеннолетних. Это имеет немаловажное значение для данного диссертационного исследования.
Проводится исследование зарубежного уголовного законодательства, в том числе и Уголовного кодекса Российской Федерации. В ходе указанного анализа сравниваются нормы Уголовного кодекса Украины, которые предусматривают уголовную ответственность за преступления против нравственности, и соответствующие нормы уголовных кодексов зарубежных стран. Указанное сравнение проводилось на основе исследования уголовного законодательства шестнадцати зарубежных стран, пятнадцать из которых принадлежат к континентальной правовой семье и одна – к англо-американской. Выделены отдельные нормы зарубежного уголовного законодательства, предусматривающие наказание за преступления против нравственности, соответствующие определенным нормам Уголовного кодекса Украины, которые необходимо рассмотреть более детально и использовать для усовершенствования украинского уголовного законодательства. Данное исследование имеет немаловажное значение как для уголовно-правовой теории и практики Украины, так и для уголовного законодательства зарубежных стран, в частности уголовного законодательства Российской Федерации.
В диссертации уточняется содержание отдельных понятий, которые используются в ст.ст. 297–304 Раздела XII Особенной части Уголовного кодекса Украины, в частности таких, как культ насилия и жестокости, порнография, проституции. Проводится анализ состава каждого из преступлений против нравственности, предусмотренных ст.ст. 297–304 Уголовного кодекса Украины, что дает возможность выявить слабые стороны норм Уголовного кодекса Украины, которые охраняют нравственность, и внести предложения по их исправлению. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию некоторых статей Уголовного кодекса Украины, которые предусматривают уголовную ответственность за преступные посягательства против нравственности, на основе чего предлагается новая редакция ряда норм уголовного законодательства Украины, устанавливающих ответственность за преступления против нравственности. Это позволит поднять уровень охраны нравственности на более высокий уровень и сделает работу правоохранительных органов более эффективной.
Ключевые слова: нравственность, объект преступления, проституция, порнография, культ насилия и жестокости, сутенерство, азартные игры, нищенство, пьянство.

ANNOTATION

Landina A.V. Criminal-legislative Defense of Morality in Ukraine. – Manuscript.
Thesis for a Scientific Degree of the Candidate of Legal Sciences in Specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal executive law. The V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Ukrainian Academy of Science, Kiev, 2005.
In thesis are analyze the criminal-legislative problems of the defense of morality from crimes against it and it is a first investigation of some aspects of the fight with crimes against morality in Ukraine. In thesis have carried out the complex scientific research into problems of the criminal-legislative theory and practice of counteraction for crimes against morality. In this work are formulate the new theoretical principles, makes more exact substance of special conceptions, which make possible the improvement of Ukrainian criminal law in theoretical and practical aspects.
The author has analyzed norms of foreign criminal codes of some countries, which determine the responsibility for crimes against morality, and compared them with according norms of the Criminal code of Ukraine.
In the work makes more exact content of some conceptions, motivate recommendations for improvement of norms of the Criminal code of Ukraine and propose the new reduction of some norms, which determine the responsibility for crimes against morality.
Key words: morality, object of crime, prostitution, pornography, violence and cruelty cult, sutener, games of chance, beggarness, drunkenness.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking