Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО НАРКООБІГУ

 

ПОНОМАРЕНКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО НАРКООБІГУ
   

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття вченого ступеня
кандидата юридичних наук

ХАРКІВ – 2004

Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, м. Харків.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор
Бандурка Олександр Маркович,
Верховна Рада України, народний депутат.

Офіційні опоненти – доктор юридичних наук, професор
Гавриш Степан Богданович,
Верховна Рада України, народний депутат;

кандидат юридичних наук, доцент
Мірошниченко Наталія Анатоліївна,
Одеська національна юридична академія,
декан судово-прокурорського факультету.

Провідна установа – Національна академія внутрішніх справ
Міністерства внутрішніх справ України,
м. Київ.

Захист відбудеться “ 9 ” липня 2004 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “ 8 ” червня 2004 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Є. Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний період становлення України, як правової держави характеризується загальним загостренням криміногенної ситуації, зростанням злочинності, в тому числі й пов’язаної з незаконним наркообігом. Тільки за 2003 рік в Україні було розкрито понад 57 тис. злочинів, що на 24,6% перевищує показники 1997 року. Середньорічний приріст зареєстрованих злочинів у сфері незаконного наркообігу становить приблизно 6,6%. Частка злочинів у сфері незаконного наркообігу у структурі всієї злочинності в Україні становить в середньому 10,8%. Питома вага щодо осіб, які скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу досягла 12,4% від загальної кількості осіб, які скоїли злочини. Сучасний стан злочинів, що скоюються у сфері незаконного наркообігу, характеризується високим рівнем кримінального професіоналізму, постійним удосконалюванням правопорушниками механізму вчинення таких діянь. Спостерігається збільшення кількості виявлених злочинів у сфері незаконного наркообігу, що вчинені організованими злочинними групами. Зокрема, частка злочинів у сфері незаконного наркообігу, скоєних групою осіб у тому числі і організованими злочинними групами, збільшилася в 2003 р. у порівнянні з 1997 р. майже на 28%. Незаконний наркообіг все більш стає загрозливим соціальним явищем. Проте це негативне явище не піддавалося комплексному кримінологічному дослідженню. Виходячи з вищезазначеного, можна стверджувати, що серед проблем, які стосуються криміналізації українського суспільства, ми виділили проблему кримінологічної характеристики і попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу, необхідність дослідження якої зумовлюється такими обставинами: збільшенням кількості злочинів у сфері незаконного наркообігу та високим ступенем їх латентності; подальшим визначенням і узагальненням нових концептуальних підходів до вивчення причин скоєння злочинів у сфері незаконного наркообігу, їх негативних наслідків і шляхів попередження; удосконаленням наявного та розробкою нового понятійного апарату кримінології.
Проблеми незаконного наркообігу досліджували такі українські та російські вчені, як Л.М. Анісімов, Е.А. Бабаян, О.М. Бандурка, А.О. Габіані, С.П. Гарницький, Е.Г. Гасанов, В.О. Глушков, О.М. Джужа, С.П. Дідківська, О.В. Козаченко, О.М. Костенко, Н.Ф. Кузнецова, І.П. Лановенко, А.Є. Лічко, Н.А. Мірошниченко, Г.М. Міньковський, А.А. Музика, М.І. Омігов, І.М. П’ятницька, В.О. Соболєв, І.П. Рущенко, В.М. Смітієнко, В.П. Філонов, Є.В. Фесенко, М.С. Хруппа та інші.
Відсутність комплексної кримінологічної розробки і теоретичного вивчення злочинів у сфері незаконного наркообігу, а також наукового обґрунтування і впровадження в практичну діяльність правоохоронних органів заходів попередження вищезгаданих злочинів обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального права та кримінології Національного університету внутрішніх справ, Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 - 2005 рр.” (п. 6.4) (схвалено вченою радою НУВС 23 березня 2001 р., протокол № 3), Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років (затверджено наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635). Вона ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України 25.11.2000 р. та Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка кримінологічних аспектів боротьби зі злочинами у сфері незаконного наркообігу, яке включає аналіз кількісних і якісних параметрів даного виду злочинів, детермінант, що їх зумовлюють, особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу; розробку науково обґрунтованих рекомендацій для подальшого вдосконалення практики боротьби зі злочинами у сфері незаконного наркообігу.
Для досягнення зазначеної мети в дисертації ставилися такі основні завдання:
- визначити сучасний стан вчинення злочинів у сфері незаконного наркообігу;
- розкрити кримінально-правову характеристику злочинів у сфері незаконного наркообігу;
- на підставі узагальнення матеріалів кримінальних справ розкрити зміст основних причин і умов, що сприяють скоєнню злочинів у сфері незаконного наркообігу;
- дослідити особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу, створити узагальнений кримінологічний портрет сучасного наркозлочинця;
- провести типологію злочинців у сфері незаконного наркообігу, що буде корисною для практичного застосування у боротьби зі злочинами у цій сфері;
- визначити загальносоціальні і спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Об'єктом дослідження є злочини у сфері незаконного наркообігу, передбачені статтями 305-320 Кримінального кодексу України.
Предмет дослідження складають: кримінологічна характеристика злочинів у сфері незаконного наркообігу, причини й умови, що детермінують даний вид злочинів; особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу, заходи загальносоціального та спеціально-кримінологічного попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система методів і прийомів наукового пізнання. Основним методом дисертації є діалектичний метод пізнання соціальних явищ і процесів, що дозволяють розглянути ці явища і процеси у розвитку та взаємозв’язку, виявити їх закономірності та тенденції. Застосовано закони діалектики, філософські закони і категорії пізнання соціальних явищ і процесів, зокрема історичний і порівняльний методи, що дозволило у розвитку порівняти структуру, рівень і динаміку злочинів у сфері незаконного наркообігу. Формально-юридичний метод було застосовано для аналізу правових норм, що регулюють обіг наркотиків в Україні, з метою їх оптимізації. На основі системно-структурного методу в дисертації зроблено спробу комплексного вивчення злочинів у сфері незаконного наркообігу та піддано аналізу систему попередження вказаних злочинів. Автором було також застосовано соціологічні і статистичні методи збору і аналізу інформації (опитування, інтерв’ювання, вивчення документів).
Вірогідність отриманих результатів, обґрунтованість висновків і рекомендацій відносно правозастосовної практики підтверджується вивченням репрезентативної кількості первинних документів, що становлять інформаційну базу для виявлення статистичних закономірностей, наукового осмислення досліджуваної проблеми і моделювання найоптимальніших шляхів її розв’язання.
Теоретичним підґрунтям дисертації стали праці українських і російських вчених: А.І. Алексєєва, Ю.М. Антоняна, Л.В. Багрій-Шахматова, О.М. Бандурки, В.В. Голіни, В.В. Гульдана, О.І. Гурова, Л.М. Давиденка, І.М. Даньшина, С.І. Дементьєва, О.М. Джужі, А.І. Долгової, В.А. Елеонського, Г.Й. Забрянського, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського, В.С. Зеленецького, О.Г. Кальмана, І.І. Карпеця, О.В. Кирилюка, О.М Костенка, М.В. Костецького, В.Н. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, І.П. Лановенка, С.Я. Лебєдева, Ф.С. Марукова, Г.М. Міньковського, О.Б. Сахарова, І.К. Туркевича, В.П. Філонова, О.Г. Фролової, В.М. Харченка та інших.
Окрім статистичних даних Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Генеральної прокуратури України, висновки та рекомендації, отримані в результаті дисертаційного дослідження, ґрунтуються на матеріалах узагальнення 210 архівних кримінальних справ відносно осіб, які скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу; результатах формалізованого інтерв’ю з особами, які скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу (100 осіб); опитуванні (інтерв’юванні) працівників правоохоронних органів (100 осіб).
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше в Україні на базі основних положень теорії кримінології проведено комплексне кримінологічне дослідження злочинів у сфері незаконного наркообігу, а також уперше в загальносоціальному та спеціально-кримінологічному аспектах розглянуто питання боротьби зі злочинами у сфері незаконного наркообігу.
До найістотніших результатів, що віддзеркалюють новизну дисертаційної роботи, належать наступні:
- уперше розроблено поглиблену кримінологічну характеристику злочинів у сфері незаконного наркообігу. Зокрема, проаналізовано рівень, структуру, динаміку даних злочинних проявів;
- сформульовано узагальнююче визначення поняття наркозлочинів;
- автором запропоновано доповнити чинне кримінальне законодавство України і внести до нього зміни, котрі можуть забезпечити удосконалення і оптимізацію заходів протидії незаконному наркообігу;
- узагальнено досягнення кримінологічної теорії про поняття та сутність причин і умов конкретного злочину, у зв'язку з чим дисертант сформулював своє бачення класифікації чинників, що детермінують злочинну поведінку, у тому числі стосовно розглянутого виду злочину;
- досліджена особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу, вперше створено узагальнений кримінологічний портрет наркозлочинця;
- запропоновано нову удосконалену типологію злочинців у сфері незаконного наркообігу, що базується на комплексному критерії і має вихід на практичне застосування в діяльності правоохоронних органів;
- встановлено, що трьома сферами, в яких передусім необхідно здійснювати попереджувальну роботу на загальносоціальному рівні є економічна, соціальна і морально-психологічна сфери;
- розроблено систему заходів для підвищення ефективності профілактики, запобігання та припинення злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Практичне значення дослідження і отриманих результатів. Основні положення дисертації мають як теоретичне, так і практичне значення для кримінологічної науки, а також для попереджувальної діяльності, зокрема в правоохоронних органів.
Практичні рекомендації поглиблюють знання про проблему злочинів у сфері незаконного наркообігу, особистість злочинця у цій сфері, про детермінацію, а також попередження зазначених злочинів, що є певним внеском у кримінологічну науку.
Положення дисертації можуть стати у пригоді практичним працівникам під час складання програм боротьби зі злочинами у сфері незаконного наркообігу, а також у процесі діяльності щодо попередження цих злочинів. Окремі положення й висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані під час підготовки відповідних розділів підручників навчальних посібників з кримінології та при викладанні курсу “Кримінологія”.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 20 червня 2003 р.) та “Проблеми підвищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (м. Дніпропетровськ, 16-17 жовтня 2003 р.).
Публікації. Основні положення та рекомендації дисертаційного дослідження викладено у шести наукових статтях автора, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (208 найменувань), додатків. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ особистий внесок здобувача в їх одержанні‚ апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 “Кримінологічна характеристика злочинів у сфері незаконного наркообігу” складається з трьох підрозділів.
Перший підрозділ “Сучасний стан скоєння злочинів у сфері незаконного наркообігу” на підставі аналізу наявних у літературі точок зору щодо терміна “кримінологічна характеристика” перевага віддається позиції вчених, які під кримінологічною характеристикою розуміють сукупність статистично значущих показників про злочини й особистість злочинців, що відображають їх кількісно-якісний і структурний стан, а також причини і умови злочинних проявів. А попереджувальна робота, що спрямована на втручання у розвиток негативного явища – злочинності, повинна виступати самостійним елементом вивчення і, отже, не включається в поняття “кримінологічна характеристика”.
Виходячи з такої позиції, автор розкриває елементи кримінологічної характеристики злочинів у сфері незаконного наркообігу. Протягом останніх 7 років відмічається стійка тенденція до збільшення кількості злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Кількість наркозлочинів у 2003 р. порівняно з 1997 роком зросла на 24,6%. Середньорічний приріст зареєстрованих злочинів складав приблизно 6,6%. Їх збільшення спостерігається в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі й в усіх областях, зокрема: Рівненській — на 63,4%, Полтавській — 41,7%, Миколаївській — 41,4%. Частка злочинів у сфері незаконного наркообігу у структурі всієї злочинності в Україні становить в середньому 10,8%. Рівень наркозлочинності (на 10 тис. населення) у 2003 р. складає 25,0, як у 2002 — 22,7. Питома вага щодо осіб, які скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу досягла 12,4% від загальної кількості осіб, які скоїли злочини. Рівень кількості осіб, які вчинили злочини у сфері незаконного наркообігу (на 10 тис. населення) у 2003 р. складає 7,8, як у 2002 р. — 8,5.
Найпоширенішими є злочини, пов’язані з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 Кримінального кодексу України), частка злочинів цієї категорії в їх загальній кількості становила 62,0%. У 2003 р. порівняно з 1997 р. на 120% зросла кількість зазначених злочинів, вчинених з метою збуту, а також фактів незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України), їх частка у числі злочинів цієї категорії складала 25,1% (1997 р. — 16,6%). Збільшилася кількість злочинів, пов’язаних: з організацією або утриманням місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, з 943 у 1997 р. до 2477 у 2003 р., або на 127,8% (ст. 317 КК) України; з фактами схиляння до вживання наркотичних засобів — з 192 у 1997 р. до 649 у 2003 р., або на 62,4% (ст. 315 КК України).
За нашими даними, наркозлочинці діяли, як правило на території міста, або району, де проживали (75%), 18 % осіб скоїли злочини за межами області, 7% — на території інших держав. У числі всіх засуджених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів 76,6% складають чоловіки. В основному злочини вчиняють особи віком від 18 до 30 років — 51,9% від числа всіх засуджених за ці види злочинів. Більшість злочинців (82%) у сфері незаконного наркообігу проживали в містах і селищах міського типу, 12% були жителями сільської місцевості. Щорічно збільшується кількість сільських жителів, які стають споживачами наркотиків. За даними МВС України, з 1997 р. до 2003 р. їх кількість зросла на 86,8%.
Помітною є тенденція до зростання організованої злочинності у сфері незаконного наркообігу. Зокрема, частка злочинів у сфері незаконного наркообігу, скоєних групою осіб, збільшилася в 2003 р. у порівнянні з 1997 р. майже на 28%. Проведене нами дослідження щодо незаконного наркообігу дозволило зробити певні висновки про рівень організованості злочинів. Аналіз матеріалів кримінальних справ показав, що в загальній масі злочинів у сфері незаконного наркообігу, 19% злочинів було скоєно групами осіб, причому лише 13 % груп мали ознаки організованості, решта (87%) були неорганізованими і виникали переважно стихійно. У 80 % випадків групи складалися з двох чоловік, у 15% — із 3-4 чоловік, у 5% — із 5 і більше чоловік. Основна маса груп виникла на ґрунті спільного вживання наркотиків, дозвіллєвих стосунків або ж родинно-шлюбних зв’язків. До кримінальної відповідальності притягуються головним чином рядові наркокур’єри і споживачі. Переважна більшість затриманих і засуджених є представниками саме цих категорій, а верхівка наркобізнесу (організатори) залишається на волі. Отже, головним завданням правоохоронних органів було і залишається виявлення і припинення діяльності організаторів наркобізнесу.
Автор відзначає, що наркозлочини є високолатентними. Високий рівень латентності злочинів у сфері незаконного наркообігу пояснюється тим, що переважна більшість незаконних дій у сфері наркообігу безпосередньо не посягають на законні права та інтереси громадян, а розкрадання наркотичних засобів з державних підприємств значного матеріального збитку не завдає. У основній масі кримінальних справ про незаконні дії з наркотиками потерпілий, як процесуальна фігура, державні установи, як цивільні позивачі, — відсутні. Заяви і повідомлення про подібні злочини надходять до правоохоронних органів украй рідко, за винятком заяв керівників підприємств та установ з виробництва та використання наркотичних засобів з приводу розкраданням або втрати наркотиків.
Приводяться також дані соціальних наслідків наркозлочинів, їх географія, відзначається тенденція їх розвитку.
Наркоситуація, яка складається в Україні, та її несприятливий прогноз зобов’язують суспільство і державу постійно знаходити нові шляхи протидії цьому явищу, визначати стратегічні напрямки та найбільш ефективні заходи зі скорочення попиту та пропозиції на наркозасоби. Зазначена діяльність зокрема полягає у подальшому удосконаленні механізму боротьби на державному рівні з незаконним обігом наркотиків шляхом реформування структури правоохоронної системи та приведення її у відповідність із світовими стандартами, інтеграції України у європейський інформаційний простір.
У другому підрозділі “Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері незаконного наркообігу” розглядаються ознаки складу злочинів у сфері незаконного наркообігу згідно з чинним КК України (статті 305-320 КК України), оскільки будь-яке кримінологічне дослідження окремих видів злочинів неминуче потребує знання об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину. Під час розгляду об’єктивних і суб’єктивних елементів складу злочинів увагу зосереджено на тих питаннях, які не отримали в спеціальній літератури однозначного вирішення.
Проте, на нашу думку, деякі статті Кримінального кодексу України потребують змін і доповнень. Так, потребує змін ст. 305 КК України (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів). Необхідно встановити відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, яка скоюється злочинними організаціями. Взагалі, на наш погляд, редакція диспозиції ст. 305 КК потребує змін з обов’язковою вказівкою на ту обставину, що порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів регулюється чинним законодавством України. Окрім того, вважаємо, що статті 201 (контрабанда) та 305 КК мають бути узгоджені і в питанні такої кваліфікуючої ознаки, як повторність, тобто, у ст. 201 КК України має бути встановлено відповідальність за скоєння цього злочину особою, яка раніше скоювала злочин, передбачений ст. 305 КК України, а у ст. 305 КК України - відповідальність за скоєння цього злочину особою, яка раніше скоювала також і злочин, передбачений ст. 201 КК України. Пропонуємо ст. 201 КК України доповнити частиною третьою, в якій передбачити відповідальність за контрабанду, скоєну організованою групою, та контрабанду товарів у особливо великих розмірах.
На наш погляд, доцільно було б включити в норми про збут наркотичних і психотропних речовин (ст. 307 КК України) таку кваліфікуючу ознаку, як “збут наркотичних і психотропних речовин у вигляді промислу”, оскільки саме вона дає можливість притягати до кримінальній відповідальності осіб, які систематично займаються виготовленням та збутом названих речовин і саме вони являють собою найвищу суспільну небезпеку. Ця ознака мала б забезпечувати боротьбу з наркобізнесом.
Таким чином, злочини у сфері незаконного наркообігу (наркозлочини) — це суспільно небезпечні, винні, протиправні діяння пов’язані із контрабандою, виробленням, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, збутом, викраденням, привласненням, вимаганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини, які завдають шкоди здоров’ю населення.
У третьому підрозділі “Причини і умови скоєння злочинів у сфері незаконного наркообігу”, на підставі аналізу сформованих в сучасній кримінології підходів до причин і умов злочинності, подано загальні міркування про сутність причин і умов злочинності, окремих видів (груп) злочинів та причин і умов конкретного злочину, а також про причини і умови злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Результати різноманітних соціологічних досліджень, газетні і журнальні публікації та результати боротьби правоохоронних органів із незаконним наркообігом, дають можливість умовно поділити усі наявні фактори скоєння наркозлочинів на дві великі групи: об’єктивні і суб’єктивні. Групу зовнішніх (об’єктивних) факторів складають умови, в яких існує особа, й обставини, що часто від неї не залежать. Це несприятливі економічні і соціальні умови існування, нестабільність у взаєминах між підлітком та його оточенням, недоліки виховання, доступність наркотичних засобів і психотропних речовин тощо. До групи суб'єктивних факторів можна віднести такі причини, мотиви і умови скоєння злочинів у сфері незаконного наркообігу: мрія про високу економічну забезпеченість, спілкування з наркозалежними особами, позитивне ставлення до алкоголю та наркотиків з боку батьків і найближчого оточення. Основною умовою є психофізіологічні якості особистості.
Автор робить висновок про те, що криміногенні явища і процеси, які детермінують наркозлочини, пов'язані з низкою факторів, які можна розподілити таким чином: 1) соціально-політичні; 2) соціально-економічні; 3) духовно-моральні; 4) інформативні; 5) медичні фактори. Є й інші фактори, які породжують наркозлочини. Нами розглянуто загальні причини злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Соціальний, інформаційний і культурний стан України сукупно впливають на темпи наркотизації населення. Взаємозв'язок і взаємодія всіх цих факторів породжують комплекси причин і умов скоєння злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Розділ 2 “ Особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу” складається з трьох підрозділів.
Перший підрозділ “Поняття і структура особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу” присвячено спірним загальнотеоретичним проблемам поняття “особистості злочинця”. Взагалі особистість – досить складний об’єкт пізнання для будь-якої галузі знань. Методологічною підставою для кримінологічного аналізу особистості злочинця є філософське і соціологічне вчення про особистість як таку. З аналізу різних підходів до вивчення особистості злочинця дисертант дає своє визначення особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу. Таким чином, особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу – це сукупність соціально-психологічних властивостей особистості, які зумовлюють скоєння злочинів у сфері незаконного наркообігу з метою збагачення або у прагненні забезпечити себе наркотиками.
Для складання кримінологічної характеристики особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу доцільно з’ясовувати такий перелік його властивостей і якостей, які дозволяють установити причинні зв’язки, що ведуть до характеру злочинної поведінки, кримінального середовища, соціальних інститутів. Тому можна скористатися виробленим у вітчизняній кримінології системним угрупуванням ознак (структурою особистості злочинця), які відображають такі особливості: соціально-демографічні; кримінально–правові; морально-психологічні, що детально описуються в другому підрозділі “Ознаки особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу”.
Зокрема, дослідження показало, що злочини у сфері незаконного наркообігу – це різновид “чоловічої” злочинності, оскільки абсолютна більшість серед осіб, які скоїли указані злочини, особи чоловічої статі – 76,6% На частку жінок відповідно припадає 23,4%. Але належність до тієї або іншої статі не слід розглядати як безумовну причину криміногенних властивостей особистості. За нашими даними, серед засуджених за злочини у сфері незаконного наркообігу більшість припадає на осіб молодіжного віку (51,9%), які не працюють і не навчаються (78%), близько 39% раніше вже судимі.
Проведене дослідження дозволяє створити узагальнений кримінологічний портрет злочинця у сфері незаконного наркообігу. У переважній більшості - це молоді люди віком від 18 до 25 років, які мають середню освіту, неодружені, не працюють і не навчаються, не мають постійного джерела доходу, але мають постійне місце проживання. Споживають наркотики, у зв’язку з чим у них виникає наркозалежність. Можуть мати судимість, як правило, за аналогічні злочини. Деякі з них — вихідці із неблагополучних сімей, але в побуті характеризуються частіше за все позитивно. Сучасний злочинець у сфері незаконного наркообігу характеризуються стійкою антисуспільною спрямованістю. Їх відрізняє глибока неповага до суспільства, перекручене розуміння моральних устоїв, зневажливе ставлення до людей, своїх батьків, вони характеризуються черствістю, безсоромністю, відсутністю співчуття і жалю. Паразитичний спосіб життя не обтяжує, а іноді навіть служить предметом гордості. Ідеали відверто цинічні і відсутня внутрішня потреба це приховувати.
Характеризуючи морально-психологічну сторону особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу, необхідно згадати і осіб, які займаються наркобізнесом. Вони, як правило, наркотичні засоби не вживають. Для них характерні: високий інтелектуальний рівень, організаційні здібності, уміння підкорити собі іншого, впевненість у власній перевазі, мотивації панування, відсутність здатності до співпереживання, жорстокість, спритність, напористість, уміння знаходити і переконувати “клієнта”.
У третьому підрозділі “Типологія злочинців у сфері незаконного наркообігу” запропоновано типологію особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу. Єдину характеристику особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу навряд чи можна скласти. Необхідно відокремити осіб, які скоюють злочини у сфері незаконного наркообігу для збагачення (наркобізнес) та осіб, які роблять те ж саме, але з метою забезпечити себе наркотиками. З урахуванням викладеного, можна виділити наступні особистісні типи злочинців у сфері незаконного наркообігу. Особи які скоюють злочини у сфері незаконного наркообігу для збагачення (наркобізнес): 1) виробники наркотичного засобу; 2) скупники–оптовики; 3) збувальники–професіонали; 4) перевізники; 5) контрабандисти; 6) змішаний тип. Особи, які скоюють злочини з метою забезпечити себе наркотиками: 1) споживачі наркотиків; 2) наркомани. Така типологія особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу дозволила нам сконструювати досить виразні образи злочинців з урахуванням динаміки їх формування й розвитку та виконання кожним із них певної ролі. Наша типологія має теоретичне і практичне значення, дозволяє зробити більш ефективною і спрямованою попереджувальну роботу відносно злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Розділ 3 “Попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу” складається з трьох підрозділів.
У першому – “Поняття та види попередження злочинів” розглядається сучасний стан теорії попередження злочинів, її мета, місце і роль у системі заходів боротьби зі злочинністю. Автор вважає, що більшої уваги заслуговує тлумачення поняття “попередження” злочинності як особливої галузі соціально-правового регулювання, специфічного аспекту управління суспільством, зорієнтованого безпосередньо або побічно на боротьбу зі злочинністю. Головне завдання й кінцева мета заходів попередження окремих злочинів (як і попередження злочинності в цілому) полягає в тому, щоб створити в державі таку обстановку, такий міцний правопорядок, які б гарантували істотне зниження рівня злочинності й окремих злочинів до того мінімуму (“порога злочинності”), котрий є доступним для даного суспільства з урахуванням економічних, соціальних, суспільно-психологічних та інших умов його існування в певний період розвитку. Дисертант підтримує точку зору тих кримінологів, які комплекс заходів попередження підрозділяють на два основних блоки: загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи, а останні - на профілактику, запобігання і припинення.
Здійснення загальносоціальної профілактики є важливою передумовою вирішення питання про попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу, оскільки це створює умови для ефективного застосування засобів спеціально-кримінологічного характеру. На практиці треба враховувати специфіку застосування кожного конкретного заходу в залежності від рівня попередження: загального (злочинності в цілому), видового (того, що стосується видів злочинів, які мають спільні ознаки) та індивідуального (коли йдеться про конкретний злочин).
У другому підрозділі “Загальносоціальне попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу” відмічається, що проблема попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу повинна вирішуватися в контексті боротьби зі злочинністю взагалі. Попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу має базуватися на здійсненні широкого комплексу заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного характеру. Злочини у сфері незаконного наркообігу детермінуються економічними, соціальними і моральними факторами. Звідси — три сфери, в яких необхідно передусім здійснювати попереджувальну роботу на загальносоціальному рівні: економічна, соціальна і морально-психологічна. Головна мета загальносоціальних заходів попередження має полягати передусім у максимальному обмеженні процесу подальшої стратифікації населення України, яка веде, з одного боку, до соціальної незахищеності громадян, а, з іншого, до кримінального свавілля в суспільстві. Досягнення якісно іншого стану нашого суспільства, в якому людина буде мати високий життєвий статус, є обов'язковою передумовою успішності реалізації заходів, безпосередньо спрямованих на попередження злочинності в цілому і злочинів у сфері незаконного наркообігу зокрема.
Загальносоціальний напрямок у попередженні злочинності діє і в правовій сфері суспільних відносин. Правова сфера боротьби зі злочинністю представлена декількома основними аспектами діяльності. Один із них - вдосконалення законодавства, яке хоча прямо і не націлене на попередження злочинності, однак має своїм завданням правове врегулювання інших суспільних відносин. Ще один аспект — наукові фундаментальні та прикладні розробки в галузі боротьби із злочинністю. Загальносоціальні заходи в правовій сфері є особливо важливими для попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу, оскільки особи, які мають намір, припустимо, збут наркотичних засобів, повинні знати, наскільки суворими будуть для них кримінально-правові наслідки у разі скоєння даного злочину. Ще непоодинокими є випадки, коли злочинці вважають своє діяння незначним.
Реалізація загальносоціальних заходів попередження злочинності взагалі створює необхідні підстави для застосування спеціально-кримінологічних заходів попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу.
У третьому підрозділі “Спеціально-кримінологічне попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу” особливу увагу приділено кримінологічній профілактиці. Кримінологічна профілактика посідає домінуюче місце в системі спеціально-кримінологічного попередження злочинності. На практиці профілактичні заходи вживають тоді, коли спосіб життя особи, її погляди, установки, звички або ж оточення, в якому вона перебуває, свідчать про те, що для неї не виключений у майбутньому злочинний спосіб поведінки, іншими словами, у особи є схильність до скоєння злочину. При цьому необхідно зауважити, що профілактика дозлочинної поведінки осіб, що скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу за своїм змістом багато в чому збігається з аналогічними напрямами роботи з попередження інших видів злочинів. Крім того, профілактика злочинів у сфері незаконного наркообігу повинна бути спрямована не лише на корекцію поведінки, способу життя, морально-психологічних характеристик потенційних злочинців даного виду злочинів, їх оточення. Серед профілактичних заходів попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу особливо слід виділити заходи інформаційно-виховного, соціально-психологічного, лікувально-профілактичного, соціально-адаптаційного, організаційно-управлінського і правового характеру.
Інформаційно-виховні заходи: правова пропаганда серед населення з боку засобів масової інформації, правоохоронних органів; правове виховання; виховна робота з дітьми; широка антинаркотична пропаганда тощо. Програми, що акцентують увагу на негативних наслідках наркотизму, виявилися малоефективними, а програми, котрі роблять акцент на навчанні “адаптованому стилю життя, навичкам спілкування, критичному мисленню, умінню приймати рішення і протистояти в ситуаціях пропозиції наркотичних речовин тощо” показали свою ефективність.
Соціально-психологічні заходи: нейтралізація і усунення сімейного неблагополуччя; припинення бродяжництва, жебрацтва; розробка і забезпечення виконання регіональних програм організації дозвілля та відпочинку неповнолітніх і молоді тощо.
Лікувально-профілактичні заходи: діагностика, корекція і лікування наркологічних, психічних захворювань з використанням сучасних досягнень наркології, психотерапії, психіатрії, починаючи з раннього віку; розробка індивідуальних реабілітаційних програм для осіб, які страждають цими захворюваннями; усунення з навколишнього середовища психотравмуючих чинників; розробка і застосування методів контролю за агресивною поведінкою особи; лікування хворих на алкоголізм і наркоманію, у т.ч. й примусове тощо. На нашу думку, ст. 96 КК України потребує доповнення, оскільки в ній не міститься чіткої підстави для примусового лікування. Виключення алкоголізму і наркоманії з переліку підстав для застосування примусового лікування є передчасним. Перелік соціально небезпечних хвороб необхідно затвердити законом, а не відомчим нормативним актом, що існує на сьогодні. Ураховуючи зростання наркоманії, пропонуємо не тільки повернути кримінально-правові норми щодо кримінальної відповідальності за злісне ухилення від лікування венеричних захворювань та СНІДу, але й доповнити цей список ще і стосовно ухилення від лікування наркоманії.
Соціально-адаптаційні заходи: робота з підготовки засудженого до життя на свободі; сприяння особі в працевлаштуванні, розв'язанні житлового питання, налагодженні побуту після відбуття покарання; обов'язкове встановлення адміністративного нагляду.
Організаційно-управлінські заходи: більш чітке розмежування функцій між підрозділами по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та іншими підрозділами правоохоронних органів, які теж займаються виявленням злочинів у сфері незаконного наркообігу; створення централізованого банку даних осіб, які раніше вже скоювали подібні злочини, у масштабах України (дактилоскопічні карти, фотокартки, характеристики, відомості про спосіб життя, зв'язки, в тому числі в злочинному світі, характерні способи скоєння злочинів, шляхи реалізації наркотичних засобів); відродження досвіду роботи добровільних народних дружин, пунктів охорони громадського порядку.
Правові заходи: недопущення ослаблення покарання відносно осіб, які скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу; вдосконалення правового регулювання скоєння вказаних злочинів; використання можливостей слідчо-судової профілактики тощо.
Крім того, підкреслюється, що попередження наркозлочинів має здійснюватися різними суб'єктами - державними органами, громадськими організаціями і формуваннями, іншими структурами, самими громадянами. Першорядну роль щодо попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу на всіх етапах відіграють правоохоронні органи, особливо на стадіях запобігання і припинення злочинів у сфері незаконного наркообігу, коли втручання правоохоронних органів стає єдиною можливістю покласти край подальшому розвиткові незаконної діяльності наркозлочинців і захистити життя і здоров'я населення. Однак суб'єктами попереджувальної діяльності щодо злочинів у сфері незаконного наркообігу є також і громадяни. Насамперед, вони самі повинні турбуватися про своє здоров’я і здоров’я своїх близьких: проводити виховну роботу з дітьми відносно того, як не стати жертвою злочину, в даному випадку – наркозлочину; своєчасно звертатися до відповідних органів з приводу антисуспільного способу життя окремих осіб тощо.
У висновках, що завершують роботу, сформульовані та викладені загальні підсумки, визначені автором у процесі дослідження, зокрема такі, що стосуються:
- комплексної кримінологічної характеристики злочинів у сфері незаконного наркообігу, а саме: проаналізовано рівень, структуру, динаміку даних злочинних проявів;
- доповнень чинного кримінальне законодавство України і внесень до нього змін, котрі можуть забезпечити удосконалення і оптимізацію заходів протидії незаконному наркообігу;
- специфіки причин і умов вчинення наркозлочинів;
- комплексного дослідження особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу з позиції юридичної науки, медицини, психології, соціології та інших наук;
- типології злочинців у сфері незаконного наркообігу, що базується на комплексному критерії і має вихід на практичне застосування в діяльності правоохоронних органів;
- органічного поєднання заходів загальносоціального і спеціально-кримінологічного попереджувального впливу на злочини у сфері незаконного наркообігу;
- специфіки спеціально-кримінологічного попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу;
- розробки системи заходів для підвищення ефективності профілактики, запобігання та припинення злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Масштаби та форми незаконного наркообігу обумовлюють необхідність періодичного вивчення його реального стану з метою подальшої оптимізації і напрацювання ефективних заходів протидії цьому явищу у відповідності з реаліями сьогодення та з урахуванням як національного, так і світового досвіду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пономаренко Ю.Г. Характеристика предмету злочинного посягання в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів // Право і безпека. – 2002. – Вип. 4. – С. 132–134.
2. Пономаренко Ю.Г. Кримінологічна характеристика злочинності у сфері незаконного наркообігу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 23. – С. 35–40.
3. Пономаренко Ю.Г. Особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 24. – С. 39–43.
4. Пономаренко Ю.Г. Типологія злочинців у сфері незаконного наркообігу // Право і безпека. – 2003. – Вип. 4. – Т. 2. – С. 153–156.
5. Пономаренко Ю.Г. Поняття та види попередження злочинності // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 3. – С. 250–255.
6. Пономаренко Ю.Г. Деякі заходи протидії незаконного наркообігу // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2003. – Спец. вип. 1. – С. 109–112.

АНОТАЦІЇ

Пономаренко Ю.Г. Кримінологічна характеристика та попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2004.
Дисертацію присвячено кримінологічним проблемам сучасних злочинів у сфері незаконного наркообігу в Україні. Досліджуються кримінологічна та кримінальна правова характеристика злочинів у сфері незаконного наркообігу, причини і умови вчинення наркозлочинів, особистість злочинця у цій сфері, запропоновано нову типологію злочинців у сфері незаконного наркообігу, що базується на комплексному критерії і має вихід на практичне застосування в діяльності правоохоронних органів. Розроблено систему заходів для підвищення ефективності профілактики, запобігання та припинення злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Ключові слова: злочини у сфері незаконного наркообігу (наркозлочини), особистість злочинця у сфері незаконного наркообігу (наркозлочинець), типологія злочинців у сфері незаконного наркообігу, попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу, удосконалення законодавства.

Пономаренко Ю.Г. Криминологическая характеристика и предупреждения преступлений в сфере незаконного наркооборота. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2004.
Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам криминологической характеристики и предупреждения преступлений в сфере незаконного наркооборота. Рассмотрено криминологическую характеристику наркопреступлений, а именно уровень, динамика, география, социальные последствия указанных преступлений. Отмечается, что на протяжение семи лет уровень наркопреступлений в Украине значительно увеличился. Ряд выявленных исследованием изменений в структуре наркопреступлений свидетельствует о неблагоприятных для общества тенденциях его развития. Уровень зарегистрированных преступлений в сфере незаконного наркооборота в Украине с 1997 г. по 2003 г. возрос на 24,6%. Преступления в сфере незаконного наркооборота характеризуются высоким уровнем латентности.
Наркопреступления в условиях экономической нестабильности в Украине детерминируется следующими криминогенными факторами: социально-политическими; социально-экономическими; духовно-моральными; информативными; медицинскими факторы и другими.
Рассматриваются признака состава преступлений в сфере незаконного наркооборота в соответствии с действующим УК Украины (статьи 305-320 УК Украины), поскольку любое криминологическое исследование отдельных видов преступлений неизбежно требует знания объективных и субъективных признаков состава преступления. Во время рассмотрения объективных и субъективных элементов составов преступлений внимание сосредоточенно на тех вопросах, которые не получили в специальной литературы однозначного решения.
Изучение личности наркопреступника показало, что преступления в данной сфере в основном совершаются мужчинами в возрасте 18-25 лет. Рассматриваются вопросы типологии личности наркопреступников. Выделяются и рассматриваются 8 типов наркопреступников.
Проблемам предупреждения преступлений в сфере незаконного наркооборота диссертант уделяет особое внимание. Предупреждения преступлений в сфере незаконного наркооборота базируется на осуществлении широкого комплекса мероприятий общесоциального и специально-криминологического характера.
Ключевые слова: преступления в сфере незаконного наркооборота (наркопреступления), личность преступника в сфере незаконного наркооборота (наркопреступность), типология преступников в сфере незаконного наркооборота, предупреждения преступлений в сфере незаконного наркооборота, усовершенствования законодательства.

Ponomarenko U.G. Criminological characteristic and prevention of crimes in the field of illegal narcocirculation. – Manuscript.
A thesis submitted for a Candidate degree in Law, speciality 12.00.08 – Criminal Law and Criminology, Penitential Law. – National University of Internal Affairs, Kharkov, 2004.
This thesis is focused on the criminological problems of present-day crimes in the field of illegal narcocirculation in Ukraine. Criminological and criminal legal characteristic of crimes in the field of illegal narcocirculation, causes and conditions of perpetration of such crimes, personality of felon are researched. A new typology of felons in the field of narcocirculation has been presented, which is based on the integrated criterion and has to be applied to law-enforcement authorities’ activity. A system of measures aimed at the increasing of precautions efficiency, prevention and cessation of crimes in the field of illegal narcocirculation has been worked.
Key words: crimes in the field of illegal narcocirculation (narcocrimes), personality of felon in the field of illegal narcocirculation (narcodelinquency), typology of felons in the field of narcocirculation, prevention of crimes in the field of illegal narcocirculation, legislation improvement.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking