Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМИСНИХ УБИВСТВ І ЗАПОДІЯННЯ ТЯЖКОЇ ШКОДИ ЗДОРОВ’Ю ОСОБИ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РЕСПУБЛІКИ ТИВА)

 

МОНГУШ ШОЛБАН ЧИРГАЛ-ООЛОВИЧ
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМИСНИХ УБИВСТВ І ЗАПОДІЯННЯ ТЯЖКОЇ ШКОДИ ЗДОРОВ’Ю ОСОБИ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РЕСПУБЛІКИ ТИВА)
   

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник
- доктор юридичних наук, професор Голіна Володимир Васильович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права член-кореспондент Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України.

Офіційні опоненти:
- доктор юридичних наук, професор Шакун Василь Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, перший проректор, член-кореспондент Академії правових наук України.

- кандидат юридичних наук, доцент Дрьомін Віктор Миколайович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Провідна установа:
- Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ кримінального права, кримінології та судоустрою, м. Київ.

Захист відбудеться 17 квітня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70).
Автореферат розісланий 16 березня 2007 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Конституція РФ наголошує на принциповому положенні, що кожний має право на життя (ст.20). Аналіз низки конституційних положень дає підстави так само вважати, що і здоров’я людини знаходиться під охороною держави, являючись базовим і охоронюваним законом правом будь-якої людини (наприклад, статті 2, 17, 41, 42 та ін.).
За рівнем злочинності одно з перших місць серед регіонів Росії протягом низки років займає Республіка Тива. У структурі насильницької злочинності Туви превалюють тяжкі й особливо тяжкі злочини проти життя та здоров’я особи, динаміка і структура яких порівняно з іншими суб’єктами РФ, продовжує зростати і ускладнюватися. Заходи попередження, що вживаються у Республіці, не у повному обсягу відповідають вимогам боротьби з насильницькою злочинністю проти життя і здоров’я особи в цілому та тяжкими її проявами, зокрема. Відсутність чіткої та послідовної політики в цій сфері дезорієнтують юридичну практику, послаблюють цілеспрямованість дій правоохоронних органів.
Проблеми, присвячені боротьбі з насильницькою злочинністю в цілому і тяжкими насильницькими злочинами проти життя і здоров’я особи у тому числі, розглядалися у працях С.М. Абельцева, Ю.М. Антоняна, М.І. Бажанова, Р.А. Базарова, В.І. Борисова, С.В. Бородина, М.Ю. Валуйської, В.В. Голіни, Б.М. Головкіна, П.І. Гришаєва, І.М. Даньшина, А.І. Долгової, В.М. Дрьоміна, А.П. Закалюка, В.К. Звирбуля, І.І. Карпеця, Д.А. Корецького, О.М. Костенка, Н.Ф. Кузнецової, В.М. Кудрявцева, Г.М. Міньковського, О.В. Наумова, Е.П. Побегайла, Д.В. Ривмана, Є.Г. Самовичева, О.Б. Сахарова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.О. Тулякова, В.С. Устинова, В.І. Шакуна, В.Є. Емінова та ін. У той же час не всі теоретичні та практичні питання, пов’язані з аналізом та попередженням тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи в окремих регіонах РФ, отримали систематичну і комплексну розробку та висвітлення в юридичній літературі. На сьогоднішній день насильницька злочинність проти життя і здоров’я особи у Туві, комплекс детермінаційних чинників вказаного виду злочинних проявів ще не ставали самостійним предметом досліджень. Крім того, для зниження їх рівня в Республіці потребує вдосконалення, з урахуванням деяких національних особливостей регіону, система заходів попереджувального впливу, що викликає необхідність теоретичного аналізу стану тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи у регіональному аспекті на рівні дисертаційного дослідження. Все перелічене вище й визначає актуальність цієї наукової праці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження спрямований на реалізацію планових наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права (“Актуальні проблеми кримінального та кримінально-виконавчого законодавства і системи попередження злочинності”, номер державної реєстрації 0186.0.070883). Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України (протокол “2 від 22 жовтня 1999 р.)
Мета і завдання дисертаційної роботи полягає у комплексному кримінологічному вивченні особливостей тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи в Республіці Тива на прикладі таких злочинних діянь, як умисні вбивства і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що передбачає вирішення таких завдань:
– визначити рівень наукової розробки проблематики насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи у кримінології;
– на підставі аналізу понятійного кримінологічного апарату уточнити визначення насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи, та сформулювати критерії віднесення тих чи інших злочинів проти життя і здоров’я людини саме до вказаної категорії;
– дати розгорнуту кримінологічну характеристику умисним убивствам і заподіянню тяжкої шкоди здоров’ю, що вчиняються на території Туви;
– виявити найбільш типові риси і властивості особи сучасного насильницького злочинця;
– проаналізувати чинники, що детермінують тяжкі насильницькі злочини проти життя і здоров’я особи, а також виявити серед них ті, які слід вважати характерними саме для Республіки Тива;
– визначити вплив особи потерпілого на вчинення зазначених злочинів;
– розробити науково обґрунтовані і практично здійснимі рекомендації і пропозиції з попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи у Республіці Тива.
Об’єктом дисертаційного дослідження є насильницька злочинність проти життя і здоров’я особи на території Республіки Тива.
Предмет дослідження становить кримінологічний аналіз та попередження умисних убивств (ст.105 КК РФ) і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю (ст.111 КК РФ), як складових частин насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи.
Методи дослідження складають діалектичні закони, філософські категорії і принципи матеріалістичної діалектики та теорії пізнання соціально-правових явищ і процесів. Під час дослідження використовувалися загальнонаукові методи, зокрема формально-логічний, порівняно-правовий, історичний, системно-структурний, а також статистичні і конкретно-соціологічні методи збору, аналізу та узагальнення інформації (вивчення матеріалів кримінальних справ, розглянутих судами Республіки, інтерв’ювання засуджених, співробітників органів внутрішніх справ, спостереження, контент-аналіз преси та електронних видань). Так, за допомогою формально-логічного і системно-структурного методів здійснено узагальнення емпіричного матеріалу. Використання конкретно-соціологічних методів дало можливість отримати найбільш повну інформацію про явище, що вивчається, обґрунтувати висновки, а також розробити пропозиції і практичні рекомендації у сфері боротьби з тяжкими насильницькими злочинами против життя і здоров’я особи.
Нормативна база. Положення і висновки дисертаційного дослідження базуються на Конституції, законодавчих і підзаконних актах Російської Федерації, чинному кримінальному, кримінально-процесуальному та кримінально-виконавчому законодавстві РФ, нормативних актах Республіки Тива.
Емпіричну базу дослідження склала кримінально-правова статистика РФ та Республіки Тива за 1998-2005 рр., статистична інформація федеральних органів державної влади та органів державної влади Тиви. Крім того, висновки базуються на вивченні 312 кримінальних справ, порушених за статтями 105 і 111 КК РФ та розглянутих судами Республіки за період з 1998 по 2005 рр. Аналіз емпіричного матеріалу і законодавства здійснений на 1 січня 2006 року.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим Республіці Тива комплексним дослідженням умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю.
До найзначніших результатів, що відображають новизну дисертаційної роботи, слід віднести такі теоретичні висновки і практичні рекомендації, що виносяться на захист:
1) вперше піддана комплексному вивченню і дана розгорнута кримінологічна характеристика тяжкої насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи на прикладі умисних убивств та заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю (статті 105 і 111 КК РФ) у Республіці Тива;
2) установлений взаємозв’язок між рівнем соціально-економічного розвитку регіону і кількісно-якісними характеристиками тяжких проявів насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи. Зокрема, робиться висновок, що несприятливі тенденції соціально-економічного розвитку і соціально-демографічного стану регіону обумовлюють майже дворазове підвищення рівня злочинності в Туві порівняно із загальноросійськими показниками;
3) з урахуванням певних критеріїв дано нове розуміння тяжкої насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи;
4) на підставі вивчення тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи в Республіці Тива установлено, що в останні 10-15 років у їх детермінаційному комплексі відбулися істотні зміни і модифікація криміногенних чинників, що сприяють вчиненню злочинних діянь даного виду;
5) аргументований висновок про те, що у зв’язку з активізацією в Туві різноманітних релігійних сект певну питому вагу серед тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи займають діяння, що вчиняються з релігійних мотивів;
6) вперше у Республіці Тива виявлені найбільш характерні риси особи насильницького злочинця;
7) вперше піддані кримінологічному аналізу соціально-демографічні, правові, морально-психологічні та віктимологічні властивості потерпілих від умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю. Установлена кореляція між морально-психологічним обліком особи значної частини потерпілих у Туві і аналогічними характеристиками особи насильницького злочинця;
8) на підставі попередніх наукових розробок запропонована класифікація потерпілих від умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, яка має значення для практичного застосування у діяльності правоохоронних органів;
9) з урахуванням специфіки Республіки Тива вперше розроблений комплекс загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи;
10) внесена пропозиція щодо удосконалення кримінально-правової статистики стосовно обліку кількості насильницьких злочинів, що вчиняються у сфері шлюбно-сімейних відносин, а також висловлена пропозиція про необхідність активізації роботи по розробці і прийняттю Закону РФ “Про попередження насильства у сім’ї”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення роботи можуть бути покладені перш за все в основу вдосконалення практичних заходів боротьби з тяжкими насильницькими злочинами проти життя і здоров’я особи. Крім того, результати дослідження можуть використовуватися у процесі викладанні дисципліни “Кримінологія” – під час підготовки курсу лекцій, методичних посібників і підручників для студентів вищих юридичних навчальних закладів, підвищенні кваліфікації практичних працівників правоохоронних органів; удосконаленні законодавчої бази РФ; у подальших наукових дослідженнях проблеми насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи в окремих суб’єктах Російської Федерації. Авторський проект плану заходів щодо попередження насильницької злочинності в Туві отримав схвалення Уряду Республіки.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації знайшли відображення в опублікованих статтях і тезах, були оприлюднені автором на наукових конференціях молодих учених “Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності” (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.) та “Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства” (м. Харків, 26-27 червня 2006 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 4 статті у фахових виданнях та 2 тез наукових повідомлень.
Структура дисертації обумовлена її цілями, завданнями і предметом дослідження і складається із вступу, 3-х розділів, що містять 13 підрозділів, висновків, переліку використаних літературних джерел у кількості 254. Загальний обсяг роботи 207 сторінок, текст дисертації 185 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовуються вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються мета, завдання та методологічні і теоретичні засади, об’єкт і предмет дослідження, його наукова новизна, розкривається науково-прикладна цінність отриманих результатів, наводяться дані про апробацію.
Розділ 1 „Кримінологічна характеристика умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи в Республіці Тива” складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Особливості соціально-економічної і демографічної характеристики Республіки Тива” обґрунтовується положення про те, що встановлення особливостей і тенденцій розглядуваних злочинів та їх причинного комплексу неможливе без аналізу сучасного стану соціально-економічної, політичної та демографічної ситуації в даному регіоні.
Тува відноситься до так званих депресивних в економіко-соціальному плані регіонів Росії з несприятливими соціальними та природнокліматичними умовами життя, значним потоком міграції з Республіки. Раптове ускладнення соціально-економічної ситуації, урбанізація за рахунок молоді сільського населення з його споконвічним зайняттям сільським господарством, її негативні наслідки у виді безробіття, алкоголізації, потужної індустрії розважальних послуг, штучної ескалації націоналістичних настроїв, демографічних диспропорцій, збільшення позашлюбного народження дітей – усі ці та інші чинники стали додатковим поштовхом до зростання напруги у міжособистісних відносинах взагалі і злочинності, у тому числі насильницької, зокрема.
У підрозділі 1.2. “Кримінологічна характеристика тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи в Російській Федерації в цілому і в Республіці Тива” зазначається, що в їх структурі кримінологічно значущими видами злочинів виступають умисні вбивства і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю. В основі поєднання вказаних злочинів закладені такі критерії, як: 1) спосіб дій; 2) об’єкт посягання; 3) в цілому підвищена суспільна небезпечність та 4) спільність в обумовлюванні злочинної поведінки винного і системі заходів протидії.
Криміногенна ситуація в Республіці Тива порівняно із ситуацією, що склалася в цілому в РФ, відрізняється ще більшою напругою, оскільки Тува знаходиться на першому місці за рівнем злочинності, який по окремих регіонах Республіки майже у два рази вище, ніж у середньому по Росії. При цьому питома вага тяжких і особливо тяжких злочинів у структурі злочинності Туви складає 69-70%. У масиві злочинності Туви вельми значним виглядає рівень тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров’я особи. Так, коефіцієнт умисних вбивств із замахами у розрахунку на 100 тис. населення складає 75,3 (у сусідніх регіонах – Красноярському краї – 23,8; в Алтайському – 19,3; в цілому по РФ – 22,2); а коефіцієнт умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю – 317,4 (у Красноярському краї – 57,3; в Алтайському – 45,8; в цілому по РФ – 41,6). Питома вага умисних вбивств у Туві, приблизно, в 3,5 рази більше, ніж в цілому по РФ. Ще більш разючою у структурі загальноросійської злочинності та у структурі злочинності Республіки виглядає різниця між питомою вагою умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю. В Туві вказаний вид злочинів фіксується правоохоронними органами в 4,5 рази частіше, ніж в цілому по Росії. Кожний восьмий – дев’ятий з них вчиняється у співучасті. В переважній більшості випадків групи складаються з 2-3 осіб. Організованими групами вчиняється 12-15% усіх злочинів даного виду, що мають груповий характер.
Не дивлячись на те, що більшість тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи в Туві вчинено внаслідок конфлікту, що виник раптово, проте в 65,4% випадків знаряддям убивства і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю явилися предмети, які злочинці мали при собі заздалегідь (ножі, сокири, ножиці, вогнепальна зброя тощо). За результатами дослідження 71,7% злочинів вчинені у житлових приміщенням, 16,1% – на території підприємств та організацій, 10,4% – у громадських місцях, 1,8% – в інших місцях (на транспорті, в лісових масивах, на пустощах тощо). Майже три чверті умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю вчиняються у стані алкогольного сп’яніння. Більшість вказаних злочинів вчиняється у період з 20 до 24 годин (59,2%), а також у період з 16 до 20 годин (33,4%). Це підтверджує висновок про переважно побутовий характер даного виду злочинності в Туві. Латентна їх частина складає лише 2% по відношенню до викритих.
У підрозділі 1.3. “Соціально-демографічна, кримінально-правова і морально-психологічна характеристика особи насильницького злочинця” робиться висновок, що особа насильницького злочинця – це інтегрована сукупність істотних, найчастіше усталених, негативних соціальних якостей, властивостей і рис, а також соціально значущих біопсихологічних особливостей індивіда, що вчинив умисне діяння. Значну частину осіб, що вчинили у Республіці Тива тяжкі насильницькі злочини проти життя і здоров’я особи, складають працездатні, але непрацюючі чоловіки переважно віком від 18 до 49 років, які не мають середньої спеціальної або вищої освіти, холості, часто раніше судимі. Близько 20% злочинців – жінки віком 40-45 років. Пояснення подібного факту лежить у площині аналізу соціальних і психофізіологічних особливостей жінки (переоцінка цінностей, зміна відношення до супутника життя, поява різноманітних девіацій тощо). Тривожним є факт, що на частку неповнолітніх припадає 10-12% умисних убивств і випадків умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю.
Тува – національний регіон. Близько 80% населення в Республіці складають тувинці. Серед насильницьких злочинців 75-80% тувинців. Однак цей факт не свідчить про схильність саме тувинців до вчинення злочинних діянь. Подібна ситуація є всього лише відображенням пропорційності мешканців Туви у структурі населення по національній ознаці. Певною особливістю злочинності Туви, у тому числі й тяжких її проявів проти життя і здоров’я особи, є незначна питома вага злочинців-мігрантів. Тому практично усі тяжкі насильницькі злочини проти життя і здоров’я особи вчинені громадянами РФ, які постійно мешкають на території Туви (97,98% осіб, що вчинили убивства, і 97,1% осіб, що заподіяли тяжку шкоду здоров’ю).
Провідними мотивами вчинення тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи у молодому і підлітковому віці є користь, хуліганство і задоволення статевої пристрасті. Що стосується більш старших вікових груп, то на перший план виступає помста, ревнощі, особисті неприязні стосунки, обтяжені у багатьох випадках алкогольною залежністю, намагання вирішити давні конфлікти, бажання приховати інший злочин тощо. При цьому “універсальним” мотивом для всіх вікових груп є користь. Найтиповішими морально-психологічними рисами насильницьких злочинців є яскраво виражений егоїзм, брутальність, дратівливість злопам’ятливість, жорстокість тощо. Приблизно у 65% насильницьких злочинців психолого-психіатрична експертиза констатувала психічні відхилення, які, однак, не виключають їх осудності (психопатія, хронічний алкоголізм, залишкові явища черепно-мозкової травми та ін.).
У підрозділі 1.4. “Особа потерпілого і її роль при вчиненні умисних убивств і заподіянні тяжкої шкоди здоров’ю особи” підкреслюється, що переважна більшість потерпілих від умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю – жінки-тувинки. Це пояснюється, по-перше, тим, що вказані злочини здебільшого тяжіють до сімейної сфери, по-друге, внаслідок психофізіологічних особливостей жінці у фізичному протистоянні з чоловіком “уготована” роль жертви, по-третє, міцні традиції патріархального укладу життя тувинського народу, його “чоловічій” менталітет занизили місце жінки не лише у сім’ї, але й у суспільстві в цілому. Потерпілих від тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я відрізняє широкий віковий діапазон, оскільки насильство злочинці застосовують як стосовно малолітніх, так і до осіб похилого віку. Отже, у віці до 18 лет 12-15% осіб стали потерпілими від тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я, що мали місце на ґрунті сімейно-побутових конфліктів. Разом із тим, потерпілими від тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я найчастіше стають дорослі особи, вік яких припадає на аналогічний віковий інтервал насильницьких злочинців. Така кореляція невипадкова, оскільки багато з них пов’язані зі злочинцями стосунками сімейного, приятельського, дозвільного або побутового плану. Що стосується потерпілих похилого віку, то вони стають жертвами тяжких насильницьких злочинах, що вчиняються з корисливих мотивів.
Серед потерпілих значна частина працездатних, але не працюючих осіб (близько 70%). Були одружені або знаходилися у фактичних шлюбних відносинах 62,4% потерпілих. Як й у більшості насильницьких злочинців, культурно-освітній рівень основної маси потерпілих складав середню або неповну середню освіту (приблизно 84,8%). Облік потерпілих у морально-психологічному плані є схожим з обліком винних. Тому невипадковою уявляється наявність у деяких потерпілих досвіду попередньої злочинної поведінки (9,7%). При цьому слід враховувати, що насильницькі дії злочинця могли бути реакцією на провокуючу поведінку самого потерпілого. У 87,5% випадків до моменту вчинення умисного убивства злочинець і потерпілий були знайомі, причому в 42,4% цих випадків взаємовідносини носили тривалий конфліктний характер, а в решті випадків конфлікт між потерпілим і злочинцем виникав безпосередньо перед вчиненням злочину – в результаті свари, що спонтанно виникла на ґрунті вживання спиртних напоїв. У випадках заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю факт знайомства потерпілого зі злочинцем констатований в 78,6% випадків вчинення злочину, причому тривалі конфліктні відносини між ними спостерігалися в 36,3%.
Дисертант підтримує точку зору С.М. Абельцева, що у залежності від ступеня впливу поведінки потерпілого на дії злочинця всіх потерпілих можна розподілити на агресивних, активних, ініціативних, пасивних, некритичних і нейтральних. Ця класифікація дозволяє виокремити ті аспекти, які є типовими як для ситуацій, в яких відбувається вчинення злочинів, так і безпосередньо для особи потерпілих. Отже, все це знання необхідно для успішного викриття, розслідування і попередження злочинів.
Розділ 2 “Детермінація умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи” складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Основні криміногенні чинники умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи” відмічається, що у теперішній час криміногенні чинники в Туві значно не відрізняються від загальноросійських, хоча, накладаючись на особливості життя в Республіці, набувають свою специфіку. В цілому ж криміногенні чинники тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи можна розділити на декілька груп: 1) соціально-економічні, 2) соціально-політичні та 3) соціально-психологічні.
Специфічність соціально-економічних чинників тяжкої насильницької злочинності обумовлюється особливостями соціально-економічної інфраструктури, серед яких треба зазначити зайнятість значної частини населення в Туві в бюджетній сфері, посилення дезінтеграційних процесів, розвал сільськогосподарської кооперації, відтік молодих кадрів із сіл Республіки, велике навантаження на працездатне населення старими і дітьми, посилення конкурентноздатності сільськогосподарських товаровиробників більш могутніх сусідніх областей – Красноярського краю, Республіки Хакасія, Новосибірської області, в яких кращі умови проживання та більш розгалужена промисловість й інфраструктура з перероблення сільськогосподарської сировини. Належність до незаможного класу робить апріорі марними і безперспективними спроби багатьох громадян вирватися з бідності. Слід також зазначити, що приблизно з середини 90-х років у Республіці Тива проявилися й такі явища, що раніше не зустрічалися в ній. Це – бродяжництво, жебрацтво, значне зростання кількості осіб без визначеного місця проживання і роботи. Ці явища негативно впливають на стан тяжкої насильницької злочинності в Республіці.
Політика ліберальної демократії, що проводиться у РФ, на тлі сплеску націоналістичних проявів в окремих її суб'єктах, на жаль, поєднана зі створенням несприятливого клімату соціально-політичного розвитку у тих чи інших регіонах. Посилення ж соціально-політичної напруженості в суспільстві, при якій пересічний громадянин нерідко відчуває себе ураженим у політичних і соціальних правах, завжди загрожує небезпечним сплеском злочинної поведінки, зростанням спроб вирішити назрілі проблеми насильницьким шляхом, у тому числі із застосуванням насильства стосовно особи. У Республіці Тива, де здавна спільно проживали росіяни і тувинці, у 1990-1992 рр. на хвилі сепаратизму були спровоковані міжетнічні зіткнення, що прийняли форму російських погромів. Внаслідок зіткнень між тувинцями і росіянами відбувся відчутний сплеск насильницької злочинності.
Соціально-економічні та соціально-політичні чинники, що детермінують тяжку насильницьку злочинність, відбиваються на суспільній свідомості людей, справляючи вплив на формування їх ціннісного відношення до людського життя як такого і переконання неприпустимості порушення норм кримінально-правової охорони цього блага. Сьогодні на рівні суспільної свідомості відбувається свого роду адаптування до масових фактів кримінальної агресії.
На індивідуальному рівні психологічні установки особи на насильницьке вирішення існуючих проблем знаходять своє вираження в мотивах злочинних дій. Вивчення кримінальних справ у Республіці Тива й аналіз статистичних даних свідчать, що основними мотивами вчинення тяжких насильницьких злочинів проти особи виступають особисті неприязні стосунки між злочинцем і потерпілим, що виникають, як правило, після спільного вживання алкоголю (в 62,6% випадків). На наш погляд, група мотивів особистої ворожості представлена декількома її різновидами – помстою, озлобленістю, ревнощами, ворожістю тощо. Помітну роль у вчиненні тяжких насильницьких злочинів відіграють також корисливі мотиви. З корисливих спонукань було вчинено кожне п'яте злочинне діяння (21,7%). При цьому корислива мотивація в абсолютній більшості випадків пов'язана із розбійними нападами та вимаганням. Третім по значимості мотивом тяжкої насильницької злочинності є хуліганські спонукання (8,4%), які не лише поширені, але й виступають дуже усталеним різновидом антигромадських поглядів і звичок насильницьких злочинців. Інші мотиви вчинення тяжких насильницьких злочинів у Республіці Тива констатовані в 7,3% усіх досліджених нами випадків (сексуальні мотиви, страх перед викриттям або помстою за вчинення іншого злочину, бажання приховати або полегшити вчинення іншого злочину тощо).
У підрозділі 2.2. “Сімейно-побутові конфлікти як провідний чинник вчинення умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи” стверджується, що на сімейно-побутовому ґрунті вчиняється 34,3% убивств і 29,8% фактів заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю. Однак, оскільки статистика характеризує весь масив потерпілих від будь-яких злочинних діянь без окремого виділення загальної кількості жертв від насильницьких злочинів, що вчиняються саме у сім’ї, тому встановити реальну кількість фактів такого насильства і дійсні масштаби поширення даного явища сьогодні не уявляється можливим. У зв’язку з цим виникає нагальна необхідність офіційного обліку у статистиці кількості випадків сімейного кримінального насильства, принаймні тяжких його проявів.
Витоки конфліктності криються в суперечності потреб, інтересів, бажань, намірів, поглядів і життєвих установок подружжя, родини, що породжує стресові ситуації; у відсутності взаємопорозуміння, усвідомлення важливості взаємної психологічної підтримки.
У підрозділі 2.3. “Роль криміногенної ситуації в генезисі умисних убивств і заподіянні тяжкої шкоди здоров’ю” доводиться, що ситуація стає криміногенною, реально здатною викликати рішучість вчинити злочин при взаємодії зовнішніх об’єктивних життєвих обставин із суб’єктивними властивостями і характеристиками особи злочинця. Суб’єктивна оцінка ситуації тісно пов’язана з мотиваційною сферою особи, з її певними цілями. Ці положення мають принципове значення при дослідженні тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи. У переважній більшості випадків криміногенна ситуація виникала безпосередньо перед вчиненням злочину внаслідок конфлікту на ґрунті побутових або інших, іноді спровокованих, взаємовідносин і обставин, які обтяжувалися негативними рисами злочинця, вживанням алкоголю, готовністю застосування сили, наявністю при собі знаряддя злочину (63,7%). Все це свідчить, що такі особи заздалегідь психологічно готові були до вчинення насильницького злочину, а збіг зовнішніх обставин відігравав лише роль каталізатору у причинному ланцюгу.
У підрозділі 2.4. “Алкоголізація населення як один із важливіших чинників в етіології умисних убивств і заподіянні тяжкої шкоди здоров’ю особи” вказується, що серйозну соціальну проблему в Республіці представляє алкоголізм и п’янство. Питома вага осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного сп’яніння, перевищує 40%. Однак реально частка злочинів, що вчиняються у стані алкогольного сп’яніння, значно вище, оскільки чимало зі злочинів залишається невикритими. Стосовно тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи цей показник ще вище, так як чимало з них вчиняються на ґрунті побутового п’янства, що не слід недооцінювати.
У підрозділі 2.5. “Інші криміногенні чинники, що сприяють зростанню умисних убивств і заподіянню тяжкої шкоди здоров’ю особи” констатується, що до обставин, вплив яких з часом можуть представляти серйозну потенційну загрозу, слід віднести поширення наркоманії та збільшення кількості релігійних сект.
Серед злочинів, так чи інакше пов’язаних із вживанням наркотичних засобів і психотропних речовин, дисертант виділяє: злочини, що вчиняються під впливом хронічної наркоманії або у стані наркотичного сп’яніння. Саме через цю групу проявляється вплив наркоманії на тяжку насильницьку злочинність проти життя і здоров’я особи. В цілому по Республіці такі злочини носять одиничний характер, що однак не применшує їх суспільної небезпечності.
Активізація різних релігійних течій в окремих випадках призводить до загострення міжконфесійного екстремізму. У Республіці Тива за останні роки офіційно не зареєстровано жодного тяжкого насильницького злочину проти життя і здоров’я особи за релігійними мотивами. Проте така ситуація не виключає того, що подібні факти зовсім відсутні. За спостереженням дисертанта, деякі тяжкі насильницькі злочини, які слідчо-судовими органами кваліфіковані як діяння, вчинені з хуліганських мотивів, помсти, особистісних неприязних стосунків, у дійсності являються злочинами, пов’язаними з релігійними мотивами.
Розділ 3 “Попередження умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи” складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Поняття та основні положення попередження злочинності” вказується, що попередження умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю здійснюється у процесі розв’язання як загальних завдань соціального розвитку, так і спеціальних завдань, та має багаторівневий характер. При цьому стратегічними напрямками попереджувальної діяльності є вплив з боку держави, суспільства та окремих громадян, по-перше, на причини й умови злочинності на різних рівнях їх прояву, а, по-друге, на особу злочинця.
У підрозділі 3.2. “Загальносоціальне попередження умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи” відмічається, що серед першочергових соціально-економічних заходів, що сприятимуть стабілізації криміногенної ситуації в Республіці, необхідно назвати укріплення ринкової економіки, впровадження здорової конкуренції між товаровиробниками; розвиток промисловості і сільськогосподарського виробництва; покращення фінансового становища як суб’єктів господарської діяльності, так і окремих громадян; створення робочих місць і подолання безробіття; соціальний захист населення і розвиток об’єктів соціальної інфраструктури, активне використання ресурсів приватного капіталу тощо. У правовому аспекті попередження насильницької злочинності пов’язано з удосконаленням нормативно-правової бази шляхом усунення в ній прогалин і колізій, що призведе до підвищення якості регулювання суспільних відносин. В організаційно-управлінському аспекті необхідно прийняття низки нових програмних документів, серед яких найважливішими є соціальні програми (концепції) про міграційну політику Республіки; про здоров’я населення, зокрема, про боротьбу з п’янством, алкоголізмом і наркоманією; про організацію спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи; про організацію дозвілля і відпочинку, у тому числі неповнолітніх і молоді; про розвиток правової культури, тощо. У культурно-виховній роботі важлива роль відводиться правовому вихованню і пропаганді з метою подолання правового нігілізму.
У підрозділі 3.3. “Спеціально-кримінологічне попередження умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи” аргументується положення про те, що складовими спеціально-кримінологічного попередження тяжких насильницьких злочинів против життя і здоров’я особи виступають: 1) заходи, спрямовані на попередження виникнення, обмеження та усунення криміногенних явищ і процесів (заходи по профілактиці насильницьких злочинів); 2) заходи, спрямовані на зміну прийнятих злочинних рішень (заходи по запобіганню насильницьких злочинів); 3) заходи, спрямовані на переривання розпочатих злочинних дій (заходи по припиненню насильницьких злочинів). У залежності від криміногенних об’єктів комплекс профілактичних заходів складається з: упередження можливості виникнення криміногенних явищ і ситуацій, які здатні викликати насильство, або втручання у кризові ситуації з метою вирішення напружених міжособистісних конфліктів (перш за все у сім’ї); зменшення практичних можливостей вчинення тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи; надання допомоги потерпілим від цих злочинів з метою запобігання повторної віктимізації. Саме вказані групи заходів слід прийняти за основу побудови стратегічних напрямків профілактики тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи в Республіці Тива.
До заходів по запобіганню треба віднести: виявлення осіб, що мають намір вчинити насильницький злочин, і адекватне реагування на неналежну поведінку таких осіб (прикладом є своєчасне лікування від алкоголізму і наркоманії, примирення осіб, що конфліктують, виховна робота з ними, притягнення їх до адміністративної, а іноді й до кримінальної відповідальності); тощо.
Серед заходів перетинання початих злочинів ефективними виявляються заходи правоохоронних органів, спрямовані на затримання й арешт осіб, які готують вчинення злочину; притягнення до кримінальної відповідальності, що позбавить їх можливості продовжити злочинну діяльність і здійснити злочинний намір; роз’єднання антисуспільних і злочинних груп, зокрема організованих; спонукання осіб до добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Серед активних заходів, що вживаються самими потерпілими, слід виділити необхідну оборону, положення про яку передбачені Кримінальним кодексом РФ.
У підрозділі 3.4. “Основні напрямки роботи по індивідуальному попередженню умисних убивств і заподіянню тяжкої шкоди здоров’ю у Республіці Тива” зазначається, що індивідуальним попередженням охоплюються: по-перше, особи, відносно яких маються достовірні відомості про наявність в них мотиву та умислу на вчинення тяжкого насильницького злочину; по-друге, особи, які вже почали здійснювати конкретні дії із втілення свого наміру на вчинення тяжкого насильницького злочину; по-третє, особи, раніш судимі за насильницькі злочини і схильні до рецидиву. Серед заходів індивідуального попередження цих злочинів слід виділити заходи спонукання, надання допомоги, примусу і контролю. При цьому найбільш дійовими є адміністративно-правові, кримінально-правові та кримінально-процесуальні примусові заходи впливу.

ВИСНОВКИ

Уперше за матеріалами Республіки Тива отримані нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності вирішують наукове завдання, що виявляється у комплексному кримінологічному дослідженні тяжкої насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи, особливостей її детермінант і попередження. Висновками до поданої на захист дисертації є наступні положення:
- дослідження складної соціально-правової проблеми тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи на регіональному рівні сприяє не лише створенню більш повного уявлення про цей різновид злочинності у Республіці Тива, але й одночасно слугує підґрунтям для визначення основних напрямків комплексної кримінологічної політики окремо узятого регіону;
- з урахуванням національних особливостей Республіки досліджена кримінологічна характеристика умисних убивств та заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи, яка виявила найбільш характерні риси цього різновиду злочинності за низку років. Отримані результати свідчить про те, що ускладнення соціально-економічної і демографічної обстановки у регіоні, його депресивний стан тісно пов’язані із погіршенням кількісно-якісних показників тяжких насильницьких злочинів. Вирішення проблеми ефективності боротьби з цими злочинами неможливе без суттєвої зміни криміногенної обстановки в цьому регіоні;
- у структурі тяжкої насильницької злочинності у Туві переважають злочини, вчинені на сімейно-побутовому ґрунті, але це не виключає їх вчинення в інших сферах життя. Без зміни політики держави у цих сферах стає практично неможливим отримати будь-які позитивні результати у боротьбі із зазначеними злочинами;
- отримала підтвердження класифікація потерпілих від умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю (агресивні, активні, ініціативні, пасивні, некритичні і нейтральні), яка має практичне значення для застосування у попереджувальній діяльності правоохоронних органів;
- дослідження виявило, що у генезі тяжкої насильницької злочинності проти особи помітну роль відіграє суб’єктивний чинник, який стосується кримінологічної характеристики особи злочинця. Установлено, що у структурі злочинців переважну більшість складають безробітні чоловіки молодого та середнього віку, які зловживають алкогольними напоями;
- дослідженням встановлено, що у детермінації розглядуваних злочинів певне місце займають такі чинники, як наркоманія і релігійні течії. Звертається увага, що зараз вони не мають вирішального впливу на насильницьку злочинність, але можуть представляти серйозну потенційну загрозу у майбутньому;
- з урахуванням національних та соціально-економічних особливостей Туви пропонується широкий комплекс заходів на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях. Висловлюється пропозиція щодо розробки й прийняття Закону “Про попередження насильства у сім’ї”, головними цілями якого б стали: а) боротьба з проявами насильницького характеру у сім’ї; б) закладення правових і організаційно-управлінських підвалин подолання негативного клімату у сфері шлюбно-сімейних відносин. У зв’язку з цим рекомендується запровадження в республіканській кримінально-правовій статистиці розділу про стан та динаміку сімейно-побутового насильства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Монгуш Ш.Ч.-О. Особенности криминологической характеристики преступности в Республике Тыва – субъекте Российской Федерации // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 44. – С. 187-192.
2. Монгуш Ш.Ч.-О. Щодо питання про криміногенні чинники тяжкої насильницької злочинності в Республіці Тива // Вісник Академії правових наук України. – Х.: Право. – 2004. – №3. – С. 190-199.
3. Монгуш Ш.Ч.-О. Основные криминологические признаки личности преступника, совершившего тяжкие насильственные преступления (на материалах Республики Тыва) // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 69. – С. 160-167.
4. Монгуш Ш.Ч.-О. Комплексное предупреждение насильственной преступности (по материалам Республики Тыва) // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 84. – С. 203-209.
5. Монгуш Ш.Ч.-О. Особенности детерминации совершения убийств в Республике Тыва // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези наук. доп. та повідом. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків. 20-21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2002. – С. 164-166.
6. Монгуш Ш.Ч.-О. Типология потерпевших от умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью (по материалам следственно-судебной практики Республики Тыва) // Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства: Тези доп. та наук. повідом. учасників всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів (26-27 червня 2006 р.) / За заг. ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 250-253.

АНОТАЦІЇ
Монгуш Ш.Ч.-О. Кримінологічна характеристика умисних убивств і заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю особи та їх попередження (за матеріалами Республіки Тива). – Рукопис.
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2007.
Дисертація є дослідженням, в якому на монографічному рівні здійснений кримінологічний аналіз та викладена система попереджувальних заходів тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров’я особи у Республіці Тива. Надається їх кримінологічна характеристика, досліджується особа насильницького злочинця та особа потерпілого, висвітлюються причини й умови вчинення цього виду злочинів. Крім того, запропоновано комплекс заходів попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи, висловлюються пропозиції щодо активізації та вдосконалення діяльності суб’єктів їх попередження.
Ключові слова: тяжка насильницька злочинність проти життя і здоров’я особи, насильство, особа насильницького злочинця, попередження тяжких насильницьких злочинів.

Монгуш Ш.Ч.-О. Криминологическая характеристика умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью личности и их предупреждение (по материалам Республики Тыва). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. Харьков, 2007.
Диссертация является исследованием, в котором на монографическом уровне осуществлены криминологический анализ и разработаны меры по предупреждению тяжких насильственных преступлений против жизни и здоровья личности по материалам Республики Тыва. Раскрываются особенности социально-экономической, политической и демографической характеристики Республики Тыва на современном этапе развития российского общества, которые имеют самое непосредственное отношение к состоянию и развитию криминогенной ситуации в Республике. Также в данном разделе дается развернутая криминологическая характеристика тяжких насильственных преступлений против жизни и здоровья личности как в Российской Федерации в целом, так и в Республике Тыва, одновременно проводится сравнение количественно-качественных показателей тяжкой насильственной преступности в РФ и Туве. В этом же разделе уделяется самое пристальное внимание социально-демографическим, уголовно-правовым и нравственно-психологическим признакам характеристики личности насильственного преступника, а также личности потерпевшего и его роли при совершении умышленных убийств и причинении тяжкого вреда здоровью личности. Исследуются проблемные вопросы детерминации умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью личности. При этом анализируются основные криминогенные факторы совершения умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью личности в Республике Тыва, раскрывается роль и значение криминогенной ситуации в генезисе указанных преступлений. Подчеркивается, что одним из ведущих факторов совершения умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью личности в Республике являются семейно-бытовые конфликты. Среди важнейших факторов в этиологии умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью личности следует призвать алкоголизацию населения Республики. К криминогенным факторам, способствующим росту умышленных убийств и причинения тяжкого вреда здоровью личности, относится наркотизация и деятельность религиозных сект. Внимание уделяется вопросам предупреждения тяжких насильственных преступлений против жизни и здоровья личности в Республике Тыва. При этом подчеркивается, что существенное снижение уровня указанных преступных деяний может быть достигнуто только в процессе реализации комплекса мер общесоциальной и специально-криминологической направленности. Среди последних особенно действенными являются меры индивидуального предупреждения. Высказаны предложения по активизации и усовершенствованию деятельности субъектов предупреждения тяжкой насильственной преступности.
Ключевые слова: тяжкая насильственная преступность против жизни и здоровья личности, насилие, умышленное убийство, причинение тяжкого вреда здоровью личности, личность насильственного преступника, предупреждение тяжких насильственных преступлений.

Sholban Ch.-O. Mongush. Criminological characteristic of premeditated murders and grievous bodily harm and their prevention (based on the material of Tyva Republic). – Manuscript.
Dissertation to seek PhD in Law Degree, Major 12.00.08 – Criminal Law and Criminology; Correctional Law. – Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine, – Kharkiv, 2007.
This dissertation is devoted to the criminological characteristics and prevention of violent crime in Tyva Republic. The author studies its criminological and criminal law characteristics, the personality of violent criminals, causes and conditions for committing such crimes and their victims. He proposes the system of measures aimed at prevention of violent crimes and makes suggestions as to the improving the effectiveness of the agents of prevention.
Key words: violent crime, violence, personality of a violent criminal, prevention.

 

 

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking