Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правові засади атестації працівників органів внутрішніх справ

 

Савєльєв Олег Станіславович

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АТЕСТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Дніпропетровськ-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому юридичному інституті Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України
Шкарупа Віктор Костянтинович,
Національний університет державної податкової служби України,
начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор
Курінний Євген Володимирович,
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,
професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

кандидат юридичних наук, професор
Коваль Микола Васильович,
Національний університет державної податкової служби України,
професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

Захист відбудеться ”29” травня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26)

Автореферат розісланий ”28” квітня 2008 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради С.М. Школа

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Міністерство внутрішніх справ України вживає заходів щодо зміни соціального призначення міліції, ставить на перше місце у своїй діяльності забезпечення прав і свобод людини й громадянина, намагається покращити партнерські взаємовідносини між міліцією та населенням. Вирішити ці завдання можуть тільки висококваліфіковані професіонали, які мають не лише відповідні знання, уміння, навички, але й мотивацію та самосвідомість, сформовані на пріоритетному ставленні до людини як до найвищої соціальної цінності.
Ефективність діяльності органів внутрішніх справ у цілому та працівників міліції зокрема безпосередньо залежить від рівня їх професіоналізму. Саме брак професіоналізму в роботі органів та підрозділів внутрішніх справ нерідко коштує не тільки здоров’я, а й життя як пересічному громадянинові, так і самому працівникові міліції, безпосередньо впливає на результат їх службової діяльності.
Як і будь-який елемент особистісної характеристики діяльності конкретного працівника міліції, його професіоналізм є оціночною категорією. Одним із дієвих способів оцінювання діяльності працівника міліції, визначення його професійної придатності є процедура атестації, яка відіграє важливу роль у вдосконаленні кадрового потенціалу, створенні оновленого, потужного та дієздатного апарату органів внутрішніх справ, становленні професійної, політично нейтральної та авторитетної міліції. Регулярне проведення атестації сприяє зміцненню кадрів органів внутрішніх справ, поліпшенню підбору, їх розстановки й оцінки, стимулюванню, зростанню кваліфікації особового складу, розвитку ініціативи й творчої активності працівника міліції.
Аналіз сучасних наукових публікацій та правового регулювання атестації працівників органів внутрішніх справ дає підстави стверджувати, що цьому адміністративно-правовому інститутові приділяється недостатньо уваги. Зокрема, невирішеним залишається питання щодо правової природи атестації; потребують оновлення й нормативної конкретизації процедура її проведення, визначення оціночних критеріїв відповідно до професійно-класифікаційних вимог за кожною, передбаченою типовими штатами МВС України посадою.
Окремим питанням проведення атестації в органах внутрішніх справ присвячені роботи О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієва, В.О. Болотова, В.С. Венедиктова, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, М.І. Іншина, Ю.В. Іщенка, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, М.В. Корнієнка, М.Н. Курка, В.І. Курилова, Є.В. Курінного, Н.П. Матюхіної, В.І. Московця, О.В. Лавриненка, О.В. Негодченка, В.І. Олефіра, В.П. Пєткова, С.В. Пєткова, В.М. Плішкіна, В.Д. Сущенка, Ю.М. Старілова, В.В. Цвєткова, В.І. Щербини, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша. Формування підходів щодо оцінки діяльності працівників міліції стало об’єктом досліджень І.В. Банікевича, В.І. Жданова, І.В. Зозулі, О.В. Кузьменко, О.Е. Малиновського, В.С. Медведєва, О.М. Музичука, В.Л. Лапшиної, В.О. Соболєва та ін.
Разом з тим слід зазначити, що комплексне дослідження атестації в органах внутрішніх справ у сучасних умовах не проводилось, а відсутність монографічної літератури з цієї проблематики свідчить як про складність цього питання, так і про недостатню увагу до нього вчених-правознавців.
Таким чином, недостатня теоретична розробленість обраної теми, її значущість та актуальність для органів внутрішніх справ зумовлюють потребу у проведенні самостійного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001-2009 рр., затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 р. № 755, а також до п. 39 Плану наукової діяльності Запорізького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ на 2005 рік. Дослідження пов’язано з Комплексною програмою кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності й дисципліни на 2001-2005 рр., затвердженою наказом МВС України № 515 від 30 червня 2001 р. Тема дослідження була затверджена на засіданні Вченої ради Запорізького юридичного інституту МВС України 31 березня 2005 р. (протокол № 3).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у вирішені наукового завдання стосовно визначення правової природи та особливостей адміністративно-правового регулювання атестації працівників органів внутрішніх справ та розробки науково-обґрунтованих пропозицій для її вдосконалення.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішити такі завдання:
– визначити поняття і зміст атестації працівників органів внутрішніх справ;
– з’ясувати правову природу атестації працівників органів внутрішніх справ;
– здійснити аналіз правового регулювання процесу атестації працівників органів внутрішніх справ і сформулювати пропозиції для його вдосконалення;
– дослідити процесуальний порядок проведення атестації в органах внутрішніх справ та визначити шляхи його вдосконалення;
– окреслити організаційні заходи з підготовки до проведення атестації;
– з’ясувати сутність та зміст атестаційного провадження в органах внутрішніх справ;
– охарактеризувати загальні критерії оцінки діяльності працівників органів внутрішніх справ, які підлягають атестації;
– визначити загальні професійно-класифікаційні вимоги, що повинні пред’являтися до працівників органів внутрішніх справ;
– удосконалити систему перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ як основних напрямів підвищення рівня їх професіоналізму.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з оцінюванням діяльності працівників органів внутрішніх справ.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади атестації працівників органів внутрішніх справ.
Методи дослідження. У дисертації використовувалася сукупність сучасних методів наукового пізнання. Основним методом, який застосовано в ході дослідження, є загальнонауковий діалектичний метод, що дозволив проаналізувати чинне законодавство та практику його застосування щодо атестації працівників органів внутрішніх справ. За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття, сутність та особливості атестації працівників органів внутрішніх справ (підрозділи 1.1, 1.2). Метод порівняльного правового дослідження використовувався під час аналізу методик і критеріїв оцінки працівників органів внутрішніх справ (підрозділ 1.2). Методи класифікації, групування й системно-структурний метод застосовувалися для визначення стадій атестаційного провадження (підрозділ 2.1), різновидів критеріїв оцінки працівників органів внутрішніх справ (підрозділ 3.1). Соціологічний та статистичний методи використано для узагальнення юридичної практики проведення атестації в органах та підрозділах внутрішніх справ (підрозділи 2.4, 3.3). Методи системного та структурно-функціонального аналізу використовувались у ході розгляду місця й ролі атестації працівників органів внутрішніх справ як етапу проходження служби в органах внутрішніх справ України (підрозділ 1.1). Методи статистичного аналізу, соціологічні методи застосовано під час вивчення даних та узагальнень результатів опитування близько 500 працівників органів внутрішніх справ з різних регіонів України та понад 450 громадян щодо вивчення думки населення про оцінку діяльності органів внутрішніх справ.
Нормативну основу дослідження складають Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України „Про міліцію”, інші закони та нормативно-правові акти Президента і Кабінету Міністрів України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Інструкція про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ та інші нормативні акти. Використано також ряд законопроектів: Закону України „Про органи внутрішніх справ України”, Трудового кодексу України та ін.
Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практики діяльності органів внутрішніх справ, аналіз політико-правових публікацій, довідкових видань, даних офіційної статистики МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень адміністративно-правових засад атестації працівників органів внутрішніх справ.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд понять, положень, висновків, пропозицій, які відображають його наукову та практичну значущість. Основними серед них є такі:
вперше:
– визначено місце та роль атестації як етапу проходження працівниками міліції державної служби в органах внутрішніх справ;
– сформульовано поняття атестації працівників органів внутрішніх справ як регламентованої нормативно-правовими актами та заснованої на принципах колегіальності, гласності, повноти, всебічності, об’єктивності процедури оцінки ділових, службових, особистісних, морально-психологічних та комунікативних якостей осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ за певний період проходження ними служби;
– розроблено критерії та здійснено класифікацію принципів атестаційного провадження в органах внутрішніх справ;
удосконалено:
– визначення атестаційного провадження в органах внутрішніх справ як врегульованої нормативно-правовими актами процедури з підготовки, безпосереднього проведення атестації, прийняття рішення за результатами її проведення, оскарження атестаційного рішення та його реалізації;
– характеристику стадій атестаційного провадження в органах внутрішніх справ;
– процесуальний порядок атестаційної процедури в органах внутрішніх справ;
– вимоги щодо підготовки та оформлення атестаційних справ (документів) працівників органів внутрішніх справ;
– процедуру реалізації прийнятих рішень за результатами атестації працівників органів внутрішніх справ;
– систему критеріїв оцінки діяльності працівників органів внутрішніх справ, що підлягають атестації;
– професійно-кваліфікаційні вимоги, що висуваються до атестованих працівників органів внутрішніх справ відповідно до займаних ними посад;
дістало подальшого розвитку:
– визначення правової природи атестації працівників ОВС;
– характеристика правовідносин, що виникають в процесі атестації працівників органів внутрішніх справ;
– розкриття змісту професіоналізму як основної оціночної категорії діяльності працівників органів внутрішніх справ в процесі проведення їх атестації;
– зміст прав і обов’язків осіб, які беруть участь в атестації;
– порядок оскарження рішень, прийнятих за результатами атестації працівників органів внутрішніх справ;
– пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” та Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
– науково-дослідній роботі – для подальшої наукової розробки нових напрямків удосконалення службово-трудових відносин, що виникають між працівниками міліції в процесі проходження ними служби в органах внутрішніх справ і державою;
– правотворчості – для вдосконалення Закону України ”Про міліцію”, Кодексу законів про працю України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ та інших відомчих нормативних актів МВС України;
– правозастосовчій діяльності – для покращання роботи з персоналом в ОВС. Так, основні положення, що містяться в дисертації, відображені в Методичних рекомендаціях щодо організації проведення атестації працівників органів внутрішніх справ, які використовуються в діяльності Департаменту кадрового забезпечення МВС України (Акт впровадження від 18 квітня 2008 р.). Окремі рекомендації впроваджені в діяльність підрозділів по роботі з персоналом УМВС України в Одеській області (Акт впровадження від 29 січня 2007 р.);
– навчальному процесі – для підвищення ефективності виховної роботи, при вивченні адміністративного права, теорії та практики управління в органах внутрішніх справ, адміністративної діяльності ОВС тощо. Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Акт впровадження від 20 листопада 2007 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки й практичні рекомендації, що містяться в роботі, обговорювалися і схвалені на засіданнях кафедр адміністративного права і адміністративного процесу, адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Вони оприлюднювалися під час роботи міжнародної науково-практичної конференції „Запорізькі правові читання” (18-19 травня 2006 р., м. Запоріжжя), Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Влада і суспільство: проблеми взаємодії” (18-19 листопада 2005 р., м. Запоріжжя).
Публікації. Основні результати, отримані під час роботи над дисертацією, викладено в чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та двох тезах доповідей.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 199 сторінки, з яких 154 – основний текст, додатки – 18 сторінок, список використаних джерел охоплює 211 найменувань і займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження; вказується на її зв’язок з науковими програмами, планами, темами; визначаються об’єкт і предмет, мета і завдання дисертаційної роботи, її методологічна основа; формулюються основні теоретичні положення, які обумовлюють наукову новизну та виносяться на захист, визначається практичне значення одержаних результатів, дані про їх апробацію та структура роботи.
Розділ 1. “Теоретико-правові основи атестації працівників органів внутрішніх справ”, який складається з трьох підрозділів, присвячено з’ясуванню правової природи та сучасного стану нормативного регулювання атестації працівників органів внутрішніх справ.
У підрозділі 1.1. „Поняття, місце та роль атестації як етапу проходження служби в органах внутрішніх справ України” розкривається сутність атестації як етапу проходження служби в органах внутрішніх справ.
Наголошено, що покращання роботи з кадрами віднесено до одного з основних напрямів удосконалення системи управління органами внутрішніх справ. Підвищення її ефективності передбачає: трансформацію кадрової функції управління персоналом; удосконалення структури кадрових підрозділів та їх взаємодії між собою; підвищення якості кадрів ОВС через об’єктивізацію вимог до їх особистісних та професійно необхідних здібностей (інтелекту, характеру, виховання, компетентності тощо).
Оцінювання якостей та результативності діяльності працівників ОВС віднесено до однієї з найважливіших та найскладніших проблем, вирішення якої дозволить забезпечити ефективність виконання міліцією, покладених на неї завдань. Для об’єктивності процесу оцінювання в органах внутрішніх справ України проводиться атестація особового складу, під час якої визначається відповідність виконаної працівниками міліції роботи, їх ділових та професійних якостей професійно-кваліфікаційними вимогам, викладеним у характеристиках їхніх посад.
Під атестацією працівників органів внутрішніх справ запропоновано розуміти регламентовану нормативно-правовими актами й засновану на принципах колегіальності, гласності, повноти, всебічності, об’єктивності процедуру оцінки уповноваженими на те посадовими особами ділових, службових, особистих, морально-психологічних та комунікативних якостей осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх освітнього, кваліфікаційного та професійного рівнів за певний період проходження ними служби з метою виявлення здобутків та недоліків у їх професійній діяльності, відпрацювання шляхів та способів їх усунення, удосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки й виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу.
Обґрунтовано, що атестація є етапом проходження державної служби в органах внутрішніх справ. Підтримано наукові підходи щодо стадійності проходження служби в органах внутрішніх справ та виокремлення таких її стадій, як: 1) зарахування на службу; 2) власне проходження служби; 3) припинення служби.
Визначено, що обов’язковими елементами (етапами) другої стадії – проходження служби в органах внутрішніх справ – є: проходження навчання; присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань; призначення на посади, переміщення і просування по службі; підвищення кваліфікації та перепідготовка; надання відпусток; атестація особового складу органів внутрішніх справ.
Зроблено висновок, що оцінювання якостей працівників міліції відбувається на всіх зазначених етапах, а безпосередньо атестація – лише під час другої.
У підрозділі 1.2. “Правова природа та нормативне регулювання процесу атестації працівників органів внутрішніх справ” розкрито сутність та особливості нормативно-правового регулювання процесу атестації державних службовців у цілому та працівників органів внутрішніх справ як їх різновиду, зокрема.
Наголошено на дуалістичності правової природи атестації працівників органів внутрішніх справ. Насамперед це пов’язано з тим, що правове регулювання інституту проходження державної служби в органах внутрішніх справ здійснюється нормами різних галузей права, однак перевагу віддано нормам трудового та адміністративного права України.
Так, адміністративне право регулює відносини, що виникають у процесі організації державної служби, а саме у зв’язку з підготовкою, добором і розстановкою кадрів, встановленням статусу державних службовців, у зв’язку із заміщенням посад, проведенням оцінки результатів роботи і просування по службі державних службовців, і вони мають адміністративно-правовий характер.
Відносини, що складаються в ході реалізації державної служби, тобто в процесі діяльності працівника всередині державного органу, у процесі організації робочого часу та часу відпочинку, щодо дисципліни праці мають службово-трудовий характер і регулюються трудовим правом.
Зроблено висновок про те, що правові відносини, які виникають під час атестації працівників ОВС, врегульовані переважно нормами адміністративного права.
Нормативно правові акти, що регулюють процес атестації, класифіковано за: 1) суб’єктами правотворчості; 2) юридичною силою; 3) порядком прийняття, 4) назвою; 5) порядком набрання чинності та дії тощо.
До основних недоліків у правовій регламентації атестації працівників ОВС віднесено: відсутність чіткого процесуального порядку проведення атестації; неповне визначення підстав для проведення атестації; відсутність правового механізму захисту прав осіб, які підлягають атестуванню; невизначеність порядку участі громадян, громадських організацій, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, представників засобів масової інформації в атестаційному процесі; невизначеність порядку доведення результатів атестації до громадськості та ін.
Запропоновано вдосконалити існуючий порядок атестації працівників органів внутрішніх справ шляхом внесення змін до відповідної Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 22 березня 2005 р. Зокрема, пропонується: висвітлити детальний порядок проведення атестації з чітким виділенням її процесуальних етапів (стадій), які будуть вирізнятися конкретними цілями та завданнями; визначити критерії, за якими буде здійснюватись оцінювання діяльності того чи іншого співробітника; визначити порядок участі громадян, громадських організацій, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, представників засобів масової інформації в атестаційному процесі та характер їх впливу на прийняття остаточних рішень; визначити ефективний порядок оскарження рішення про атестацію та ін.
У підрозділі 1.3. “Поняття, стадії та принципи атестаційного провадження” обґрунтовується поняття атестаційного провадження, визначається його місце в системі адміністративного процесу, а також обґрунтовується позиція щодо віднесення атестаційного провадження до виду процедурних проваджень у межах адміністративного процесу, зокрема до їх різновиду – службових проваджень.
Під атестаційним провадженням в органах внутрішніх справ пропонується розуміти засновану на принципах гласності, загальності, систематичності, об’єктивності, колективності, комплексності, обґрунтованості та врегульовану нормативно-правовими актами процедуру з підготовки, безпосереднього проведення атестації, прийняття рішення за результатами її проведення, оскарження атестаційного рішення та його реалізації. Відповідно виокремлено такі стадії атестаційного провадження: підготовча стадія; стадія безпосереднього проведення атестації та прийняття рішення за результатами її проведення; оскарження прийнятого рішення та його виконання. Зазначені етапи розподілено на основні та факультативні.
Класифікацію принципів атестаційного провадження в ОВС на загальні та спеціальні здійснено з урахуванням їх відповідності загальним принципам процедури атестації державних службовців та специфіці їх прояву в органах внутрішніх справ.
Зроблено висновок, що основоположними принципами атестаційного провадження в органах внутрішніх справ є принципи загальності атестації, періодичності (систематичності), гласності, об’єктивності оцінки, колективності оцінки, комплексності оцінки, обґрунтованості оцінки, визначеності вимог, диференціації вимог, презумпції відповідності, дієвості атестації та дотримання прав і свобод працівників міліції під час атестації.
Наголошено на необхідності їх нормативного закріплення та забезпечення додержання під час процедури атестації.
Розділ 2. “Процесуальний порядок проведення атестації в органах внутрішніх справ та напрямки його вдосконалення” містить три підрозділи.
У підрозділі 2.1. “Підготовка до проведення атестації працівників органів внутрішніх справ” аналізується підготовча стадія атестаційного провадження в ОВС. Зважаючи на зміст окремих підготовчих дій, запропоновано виокремити такі етапи цієї стадії: 1) здійснення організаційних заходів проведення атестації; 2) збір та аналіз відомостей про осіб, які підлягають атестації.
До організаційних заходів проведення атестації, віднесено: створення атестаційної комісії; визначення кола осіб, які підлягають атестації; доведення до особового складу планів проведення атестації; проведення інструктивних нарад з відповідними начальниками, головами та членами атестаційних комісій, а також працівниками пiдроздiлiв по роботі з персоналом; складання в разі необхідності заліків з бойової та службової підготовки, проходження психологічного обстеження; встановлення строків складання та розгляду атестаційних листів; розробку та доведення до підпорядкованих органів й пiдроздiлiв схеми атестування; розробка й видання нормативних документів з підготовки й проведення атестації (наказу, списку атестаційної комісії, методики проведення атестації, плану проведення атестації, програми підготовки керівників, інструкції по зберіганню персональної інформації); проведення навчальної сесії по процедурі атестації (роз’яснення порядку проведення атестації, її строків, ознайомлення з правами та обов’язками осіб, які підлягають атестації, роз’яснення порядку оскарження рішень за результатами атестації та ін.).
Збір та аналіз відомостей про осіб, які підлягають атестації, передбачає: вивчення результатів їх роботи шляхом аналізу відповідних документів; особисте спостереження керівника за його діяльністю; врахування громадської думки про працівника, що склалася всередині колективу та за його межами; використання можливостей психологічного оцінювання працівника міліції (проведення комплексного тестування щодо визначення як професійних навичок працівника, так і його морально-психологічного стану, надання для заповнення бланків визначення самооцінки тощо); проведення особистої бесіди з працівником міліції тощо.
Зроблено висновок про необхідність розробки методик оцінювання громадянами діяльності окремих працівників міліції (керівників органів і підрозділів міліції, дільничних інспекторів міліції), ефективність діяльності яких визначається відповідним рівнем довіри населення.
У підрозділі 2.2. “Проведення атестації працівників органів внутрішніх справ та прийняття рішень за результатами її проведення” аналізується стадія безпосереднього проведення атестації, яка охоплюється межами: засідання атестаційної комісії, у ході якого досліджуються матеріали атестаційної справи; заслуховування особи, яка проходить атестацію; виступи членів комісії та запрошених, голосування; прийняття рішення за результатами проведення голосування щодо кожної кандидатури того, хто атестується.
Процес безпосереднього проведення атестації і прийняття рішення за результатами її проведення повинні відбуватися в умовах вимогливості, об’єктивності, принциповості, доброзичливості, неупередженості, з виключенням проявів суб'єктивізму.
Здійснено характеристику прав і обов’язків осіб, які беруть участь у засіданні атестаційної комісії: голови, секретаря, запрошених, особи, яка атестується тощо. Запропоновано їх конкретизувати в Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 22 березня 2005 р. № 181.
Визначено види рішень, що приймаються за результатами атестування, та розкрито їхній зміст і значення для подальшого проходження служби працівником міліції.
Наголошено на необхідності правильного оформлення атестаційних справ та обов’язкового ознайомлення працівника з рішеннями, прийнятними за результатами атестації.
У підрозділі 2.3. “Оскарження рішень, прийнятих за результатами атестації працівників органів внутрішніх справ та їх реалізація” досліджується стадія оскарження прийнятого за результатами атестації рішення. Факультативний характер цієї стадії пов’язаний з її необов’язковістю й залежністю від волевиявлення передусім працівника, стосовно якого прийнято рішення за результатами атестації. Водночас звернуто увагу на відсутність нормативно-правового регулювання порядку оскарження прийнятого за результатами атестації рішення. Визнано доречним визначити порядок оскарження рішення атестаційної комісії шляхом внесення відповідних змін та доповнень до чинної Інструкції МВС, що регламентує процедуру атестації (Наказ МВС України від 22 березня 2005 р. № 181). Зокрема, запропоновано, що в разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ після засідання атестаційної комісії має право негайно або протягом 10 днів з часу оголошення рішення оскаржити його до атестаційної комісії в іншому складі, а рішення останньої – до адміністративного суду. Ця норма слугуватиме гарантом захисту прав працівника, особливо коли щодо нього атестаційна комісія винесла рішення про необхідність звільнення зі служби у зв’язку з невідповідністю займаній посаді, і цілком відповідатиме положенням Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, прийнятому 6 липня 2005 р., де зазначено, що до компетенції адміністративних судів належить розгляд спорів з приводу проходження та звільнення з публічної служби.
Остання стадія атестаційного провадження – реалізація прийнятих атестаційних рішень або виконання прийнятого рішення – передбачає: зведення й обробку даних атестації; систематизація атестаційних документів; підбиття підсумків атестації; зберігання даних; прийняття управлінських рішень за результатами атестації; фактичне виконання прийнятих рішень.
Обґрунтовано необхідність доведення результатів атестації до особового складу та громадськості, з метою підвищення ефективності виховного впливу цієї процедури на колективи органів внутрішніх справ та інформування населення.
Розділ 3. “Критерії оцінки діяльності працівників органів внутрішніх справ, які підлягають атестації” містить три підрозділи, у межах яких досліджуються критерії рівня придатності працівника органів внутрішніх справ до несення служби, на підставі оцінки яких проводиться атестація.
У підрозділі 3.1.”Професіоналізм як основна оціночна категорія діяльності органів внутрішніх справ в процесі проведення їх атестації” аналізується система критеріїв оцінки професіоналізму працівника органів внутрішніх справ.
Під професіоналізмом пропонується розуміти здатність працівника органів внутрішніх справ визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ним правоохоронних завдань у межах нормативно визначених повноважень.
Визначено основні оціночні показниками діяльності працівника органу внутрішніх справ, які враховуються та аналізуються під час проведення атестації, а саме його ділові, професійні, морально-психологічні та особисті якості, освітньо-кваліфікаційний рівень, фізична підготовка, рівень культури і здатність працювати з людьми. Усі названі характеристики в кінцевому етапі трансформуються в таке поняття, як професіоналізм (рівень професіоналізму).
При оцінці професіоналізму працівника системи МВС України пропонується вирізняти не тільки професійні якості людини, що безпосередньо стосуються зайняття службовою діяльністю, а й особистісні якості (рівень правосвідомості, культури, освіти), котрі супроводжують цю діяльність. До ознак професіоналізму слід включати, окрім професійних здібностей та вмінь, також професійну правосвідомість та професійну культуру.
З урахуванням результатів проведеного опитування громадян та працівників міліції визначено основні критерії оцінки рівня професіоналізму працівника міліції в ході проведення атестації та визначено напрямки їх удосконалення.
До останніх віднесено: необхідність розробки професійно-кваліфікаційних характеристик за кожною, передбаченою типовими штатами МВС України, посадою працівника міліції; створення банку кваліфікаційних оцінок претендентів на зайняття більш високої посади в органах та підрозділах системи МВС України; створення системи позитивної мотивації для високопрофесійного та добросовісного проходження державної служби в органах внутрішніх справ; запровадження рівнів якості оцінки виконання обов’язків та завдань (низький, задовільний, добрий, високий).
У підрозділі 3.2. “Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників органів внутрішніх справ та напрямки їх удосконалення” розглянуто професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників органів внутрішніх справ відповідно до штатних посад, на підставі яких проводиться атестація.
Наголошено, що метою атестації є виявлення професійно значущих якостей конкретного працівника міліції і в кінцевому результаті визначення його відповідності саме тій посаді, на якій він перебуває, та на основі цього – здійснення планування його подальшої службової кар’єри. Таким чином, ефективне проведення атестації можливе лише за наявності конкретизованих вимог, що повинні висуватися до працівника міліції відповідно до специфіки посади, яку він обіймає.
Запропоновано визначити моделі єдиних професійно-кваліфікаційних вимог (професіограм) щодо кожної передбаченої штатами ОВС посади та висловлюється пропозиція щодо затвердження їх відповідними наказами МВС України.
Основними особливостями, які повинні враховуватися при виробленні єдиних професійно-кваліфікаційних вимог (професіограм) щодо кожної, передбаченої штатами ОВС посади, визначено: по-перше, необхідність домінування якісних показників над кількісними; по-друге, пріоритетність професійно-психологічних якостей працівника органів внутрішніх справ (ставлення до людини як до найвищої цінності, повага до прав, свобод і людської гідності та їх захист згідно з міжнародними та вітчизняними правовими нормами і загальнолюдськими принципами моралі, глибоке розуміння соціальної значущості своєї ролі в суспільстві, відповідальності перед державою і суспільством); по-третє, визнання як основного критерію оцінки роботи кожного працівника міліції рівня довіри до нього з боку населення.
У підрозділі 3.3. “Підвищення кваліфікації та перепідготовка як основні напрямки підвищення рівня професіоналізму працівників органів внутрішніх справ” аналізуються основні форми підвищення рівня професіоналізму працівника міліції – підвищення кваліфікації та перепідготовка, висловлюються напрямки їх удосконалення.
Зазначено, що в результаті реалізації висновків атестації в окремих випадках виникає об’єктивна необхідність проведення перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника органів внутрішніх справ.
Звернуто увагу на відсутність чіткого окреслення функцій структурних елементів даних підсистем професійної підготовки працівників ОВС, вказано на недоліки в організаційній та правовій основах їх функціонування.
Обґрунтовано, що перепідготовка повинна здійснюватись у таких випадках, коли: 1) працівник, який відповідає займаній посаді, висувається на вищу посаду в межах певної служби, яка потребує нових знань, умінь і навичок; 2) працівник, який відповідає займаній посаді, підлягає переміщенню на рівнозначну або вищу посаду в іншу службу; 3) коли до посади, яку обіймає працівник, висуваються нові вимоги, покликані перепрофілюванням служби, розширенням кола службових повноважень (але тільки в тому разі, коли такі зміни передбачені нормативно-правовими актами, а не лише ситуативними потребами служби).
Для підвищення ефективності процесу перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах МВС України пропонується: індивідуалізувати навчання шляхом дотримання принципу підвищення персональної кваліфікації кожного слухача відповідно до займаної ним посади; розробити навчальні програми, що кореспондуються з функціональними обов’язками кожної, передбаченої штатами МВС посади; врахуванні змін у вимогах до працівника відповідно до завдань, які є найбільш актуальними для його підрозділу або служби.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та комплексне вирішення наукового завдання щодо формування адміністративно-правових засад атестації працівників органів внутрішніх справ та розробки науково-обґрунтованих пропозицій для їх удосконалення.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є такі:
1. Атестацію працівників органів внутрішніх справ слід розуміти як регламентовану нормативно-правовими актами та засновану на принципах колегіальності, гласності, повноти, всебічності процедуру оцінки уповноваженими на те посадовими особами ділових, службових, особистісних, морально-психологічних та комунікативних якостей осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх освітнього, кваліфікаційного та професійного рівня за певний період проходження ними служби з метою виявлення здобутків та недоліків у їх професійній діяльності, відпрацювання шляхів та способів їх усунення, вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки й виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу.
2. Атестація в органах внутрішніх справ характеризується тим, що вона: 1) врегульована нормами адміністративного права; 2) заснована на принципі колегіальності, гласності, об’єктивності та систематичності діяльності уповноважених посадових осіб; 3) передбачає обов’язок працівника міліції звітувати про свою службову діяльність та нести юридичну відповідальність; 4) містить право працівників доводити свою професійну спроможність з метою просування або отримання певних переваг по службі; 5) є формою оприлюднення результатів службової діяльності органу, підрозділу чи окремого працівника органів внутрішніх справ; 6) є одним із етапів проходження служби.
3. Правова природа атестації в органах внутрішніх справ свідчить про дуалістичний характер її нормативного регулювання, в якому взаємодіють норми трудового та адміністративного права при домінуванні останнього.
4. Атестаційне провадження в органах внутрішніх справ слід розуміти як засновану на принципах гласності, загальності, систематичності, об’єктивності, колективності, комплексності, обґрунтованості та врегульовану нормативно-правовими актами процедуру з підготовки, безпосереднього проведення атестації, прийняття рішення за результатами її проведення, оскарження атестаційного рішення та його реалізації.
5. В атестаційному провадженні можна виділити такі стадії: 1) підготовча стадія; 2) стадія безпосереднього проведення атестації та прийняття рішень за результатами проведення атестації; 3) оскарження прийнятого рішення; 4) виконання прийнятого рішення (реалізація рішення, прийнятого за результатами атестації).
6. В ході аналізу законодавства, що регулює порядок атестаційного провадження, та практики його застосування в діяльності органів внутрішніх справ виявлено ряд недоліків як нормативного, так і організаційного характеру і напрацьовано ряд пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення, а саме:
1) до організаційних заходів проведення атестації, окрім визначених у законодавстві, пропонується віднести:
– проведення навчальної сесії стосовно процедури атестації (роз’яснення порядку проведення атестації, її строків, ознайомлення з правами та обов’язками осіб, що підлягають атестації, роз’яснення порядку оскарження рішень за результатами атестації та ін.);
– проведення комплексного тестування щодо визначення як професійних навичок працівника, так і його морально-психологічного стану, бесід з працівником, надання йому для заповнення бланків визначення самооцінки;
– визначення основних диференційованих критеріїв оцінки діяльності працівників відповідно до специфіки служби й напрямку її діяльності;
– залучення до проведення атестування як членів атестаційної комісії представників профспілок того органу, в якому проходить атестація;
– складання графіків проведення атестування, списків осіб, які підлягають атестуванню, та надання їх до засобів масової інформації з метою оприлюднення, з обов’язковим зазначенням контактних телефонів довіри керівництва та підрозділів внутрішньої безпеки;
– забезпечення участі під час засідання атестаційних комісій ветеранів ОВС, працівників органів внутрішньої безпеки, прокуратури, СБУ, окремих громадян, представників громадських організацій, депутатів та засобів масової інформації;
2) для покращання нормативно-правового забезпечення порядку проведення атестації доречно:
в Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ (Наказ МВС України від 22 березня 2005 р. № 181):
– закріпити норму, відповідно до якої атестованими слід вважати працівників ОВС, які визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді або відповідають займаній посаді за певних умов;
– у п. 1.4 підставами для проведення позачергової атестації визначити випадки „..допущення суттєвих недоліків у роботі або в поведінці під час виконання службових обов'язків”;
– визначити й закріпити перелік документів, що подаються до атестаційної комісії для проведення атестації;
– визначити порядок оскарження рішення атестаційної комісії, відповідно до якого в разi незгоди з її висновком особа рядового чи начальницького складу пiсля засiдання атестацiйної комiсiї має право негайно або протягом 10 днiв з часу оголошення рiшення подати мотивований рапорт на iм’я прямого начальника, який направляє його до атестаційної комісії для повторного проведення атестації;
– закріпити положення, відносно якого рішення атестаційної комісії може бути оскаржене особою рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно винесене, до суду в десятиденний строк з моменту ознайомлення з ним;
статтю 12 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” викласти в такій редакції:
– звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитися за систематичне порушення дисципліни, вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ, або в разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді за результатами атестації.
7. Основними напрямками підвищення рівня професіоналізму працівників органів внутрішніх справ слід визнати підвищення кваліфікації та перепідготовку.
Перепідготовка повинна здійснюватись у таких випадках, коли: 1) працівник, який відповідає займаній посаді, висувається на вищу посаду в межах певної служби, яка потребує нових знань, умінь і навичок; 2) працівник, який відповідає займаній посаді, підлягає переміщенню на рівнозначну або вищу посаду в іншу службу; 3) відповідно до посади, яку займає працівник, пред’являються нові вимоги, зумовлені перепрофілюванням служби, розширенням кола службових повноважень (але тільки в тому разі, коли такі зміни передбачені нормативно-правовими актами, а не лише ситуативними потребами служби).
Підвищення кваліфікації повинно являти собою безперервний процес формування знань та вмінь, який не залежить від часу, умов праці й характеризується відповідними якісними змінами, що відбуваються в суспільстві та системі МВС України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савєльєв О.С. Професіоналізм як основна оціночна категорія діяльності працівників органів внутрішніх справ при проведенні їх атестації // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. – 2005. –№ 4. – С. 253-261.
2. Савєльєв О.С. Атестація працівників органів внутрішніх справ: поняття, сутність та правове регулювання // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2005. – № 1. – С. 111-119.
3. Савєльєв О.С. Сутність та зміст рішень, що приймаються в результаті атестації працівників органів внутрішніх справ України // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2006. – № 4. – 2006. – С. 110-117.
4. Савєльєв О.С. Процесуальний порядок проведення атестації працівників органів внутрішніх справ та напрямки його вдосконалення // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – №3. – С. 30-36.
5. Савєльєв О.С. Атестація працівників органів внутрішніх справ як один із засобів захисту їх службово-трудових прав // Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах: Матеріали науково-практичної конференції. 2-4 червня 2005 р., м. Харків / За ред. проф. В.С. Венедиктова. – Х., 2005. – С. 264-266.
6. Савєльєв О.С. Публічно-правова природа атестації працівників органів внутрішніх справ // Влада і суспільство: проблеми взаємодії: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 18-19 листопада 2005 р. м. Запоріжжя. – Запоріжжя: Юрид. ін-т МВС України, 2005. – С. 117-121.

АНОТАЦІЇ

Савєльєв О.С. Адміністративно-правові засади атестації працівників органів внутрішніх справ. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2008.
Дисертацію присвячено аналізу та вирішення проблем атестації працівників органів внутрішніх справ. Визначено поняття і зміст атестації працівників органів внутрішніх справ, з’ясовано правову природу атестації працівників органів внутрішніх справ, здійснено аналіз правового регулювання процесу атестації працівників органів внутрішніх справ та визначено перспективи його розвитку. Досліджено процесуальний порядок проведення атестації в органах внутрішніх справ та визначено напрямки його вдосконалення. Особливу увагу приділено визначенню сутності та змісту атестаційного провадження в органах внутрішніх справ, охарактеризовано його стадії, висловлено пропозиції щодо вдосконалення процедури атестації. Наведено основні критерії оцінки діяльності працівників органів внутрішніх справ, які підлягають атестації, розкрито їхній зміст. Визначено професійно-класифікаційні вимоги, які повинні висуватися до атестованих працівників органів внутрішніх справ відповідно до займаних ними посад, напрацьовано напрямки вдосконалення перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ як основних напрямків підвищення рівня їх професіоналізму.
Ключові слова: атестація, атестаційне провадження, стадії атестаційної процедури, професіоналізм, оцінка професіоналізму, професійно-кваліфікаційні вимоги, підвищення кваліфікації, перепідготовка.

Савельев О.С. Административно-правовые основы аттестации работников органов внутренних дел. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Днепропетровский государственный университет внутренних дел. – Днепропетровск, 2008.
Диссертация посвящена анализу и решению проблем аттестации работников органов внутренних дел. Определены понятия и содержание аттестации работников органов внутренних дел, выяснена правовая природа аттестации работников органов внутренних дел, осуществлен анализ правового регулирования процесса аттестации работников органов внутренних дел и определены перспективы ее развития. Исследован процессуальный порядок проведения аттестации в органах внутренних дел и определены направления его усовершенствования, наведены организационные мероприятия по подготовке к проведению аттестации. Особое внимание уделено определению сущности и содержания аттестационного производства в органах внутренних дел, осуществлена характеристика его стадий, высказаны предложения по усовершенствованию процедуры аттестации. В частности, автор указал на необходимость привлечения в качестве членов аттестационной комиссии представителей профсоюзов, обеспечения участия при проведении аттестации ветеранов ОВД, прокуратуры, представителей общественных организаций, средств массовой информации, депутатов. Указано на необходимости определения основных критериев оценки деятельности работников органов внутренних дел, подлежащих аттестации, исходя из специфики службы и направленности их деятельности. Обосновано предложение о необходимости законодательного определения порядка обжалования решения аттестационной комиссии, согласно которому сотрудник милиции в случае несогласия с принятым в отношении его решением по результатам аттестации, имеет право обжаловать его в административный суд.
Приведены основные критерии оценки деятельности работников органов внутренних дел, которые подлежат аттестации, раскрыто их содержание. Определены профессионально-квалификационные требования, которые должны предъявляться к аттестованным работникам органов внутренних дел соответственно занимаемым ими должностям, наработаны направления усовершенствования переподготовки и повышения квалификации работников органов внутренних дел как основных направлений повышения уровня их профессионализма.
Ключевые слова: аттестация, аттестационное производство, стадии аттестационной процедуры, профессионализм, оценка профессионализма, профессионально-квалификационные требования, повышение квалификации, переподготовка.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking