Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правові засади встановлення і застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт

 

ПІСКУН ІВАН ІВАНОВИЧ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВСТАНОВЛЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ, ВИПРАВНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Голосніченко Іван Пантелійович, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Курінний Євген Володимирович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права

кандидат юридичних наук, доцент Крегул Юрій Іванович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри правових дисциплін

Провідна установа Національна академія державної податкової служби України, кафедра адміністративного права та адміністративної діяльності (м. Ірпінь)

Захист відбудеться 28 березня 2007 року о 15 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ (03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1)

Автореферат розісланий „22” лютого 2007 року

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В.Лошицький


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кардинальні перетворення, що здійснюються в Україні на шляху становлення соціальної, правової держави, стосуються також реформування української правової системи в цілому і кожної галузі права зокрема. Це стосується і адміністративного права, система норм якого регулює відносини адміністративної відповідальності, що в сукупності складають адміністративно-правовий інститут, сучасний стан якого не в повній мірі відповідає потребам побудови демократичної, соціальної, правової держави. Складовою частиною реформи щодо цього інституту є переосмислення і наукове обґрунтування визначення таких видів стягнення як адміністративний арешт, виправні роботи, а також громадські роботи, запровадження та порядок застосування яких пропонується у проекті Кодексу України про адміністративні проступки.
Провадженню щодо виконання постанов про застосування адміністративних стягнень присвячено ряд наукових досліджень українських учених, передусім це кандидатські дисертації Р.В.Миронюка та Г.В.Джагупова. Дехто з вітчизняних авторів навчальних посібників та монографій (І.П.Голосніченко, С.Т.Гончарук, В.К.Колпаков, А.Т.Комзюк, М.Ф.Стахурський, Н.І.Золотарьова) також частково торкалися цієї проблеми. Проте цілісного монографічного дослідження встановлення та застосування адміністративного арешту, виправних робіт та громадських робіт дотепер ще не було.
Для розв’язання названої проблеми дисертантом опрацьовані здобутки вчених, які досліджували питання адміністративної відповідальності, ? В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, Г.М.Атаманчука, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Є.В.Додіна, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, А.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, Ю.М.Козлова, Т.О.Коломоєць, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, О.В.Копана, А.П.Коренєва, Ю.І.Крегула, Є.Б.Кубка, О.В.Кузьменко, Є.В.Курінного, В.М.Марчука, Н.Р.Нижник, В.Ф.Опришка, О.І.Остапенка, І.М.Пахомова, В.П.Пєткова, В.І.Ремньова, А.О.Селіванова, В.М.Селіванова, В.Ф.Сіренка, В.Д.Сорокіна, Ю.А.Тихомирова, М.М.Тищенка, О.І. Харитонової, В.В.Цвєткова, В.М.Шаповала, Ю.С.Шемшученка та інших учених.
Актуальність теми дисертації важлива ще й з огляду на необхідність оновлення законодавства про адміністративну відповідальність, розроблення і прийняття Кодексу України про адміністративні проступки на засадах нової концепції щодо визнання кримінального або підсудного проступку, що, в свою чергу, тягне за собою перегляд інших положень інституту адміністративної відповідальності як матеріальної частини її норм, так і норм, що регламентують провадження в справах про адміністративні проступки.
Законодавче визначення застосування адміністративного арешту, виправних робіт та громадських робіт потребує наукового обґрунтування також і в зв’язку з необхідністю дотримання демократичних принципів при використанні уповноваженими органами адміністративного примусу, передусім принципу верховенства права, дотримання прав і свобод людини та громадянина при здійсненні ними владних повноважень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема належить до пріоритетних у галузі адміністративного права України і спрямована на виконання основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 р. № 810/98; Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю 2005 – 2010 рр., розділів 1, 2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 роки, затвердженої наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р. Її проблематика безпосередньо стосується і теми ІДП НАН України „Проблеми адміністративно-правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні” (0102U001601).
Мета і завдання дослідження. Мета даного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації, опрацювання теоретичних положень визначити сутність адміністративного арешту, виправних робіт та громадських робіт, порядку їх встановлення та застосування за вчинення адміністративного підсудного проступку, виробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на правове регулювання адміністративної відповідальності у відміченій вище частині.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання таких завдань:
- на основі результатів дослідження визначити поняття адміністративного арешту, виправних та громадських робіт;
- виявити критерії відмежування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту від інших заходів адміністративного примусу та подібних заходів, передбачених правом;
- обґрунтувати підстави встановлення і застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт;
- охарактеризувати нові наукові підходи до кваліфікації адміністративних правопорушень, за які передбачається застосування адміністративного арешту та виправних робіт;
- обґрунтувати необхідність попереднього адміністративного розслідування в справах щодо адміністративних підсудних проступків, за вчинення яких встановлено адміністративний арешт або виправні роботи;
- визначити особливості вирішення в суді справ про адміністративні підсудні проступки, за які передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт;
- сформулювати пропозиції, спрямовані на вдосконалення провадження щодо виконання постанов про застосування адміністративного арешту та виправних робіт, а також визначення основ виконання громадських робіт.
Об’єктом дослідження є відносини адміністративної відповідальності в частині застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади встановлення і застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт.
Методами дослідження є теорія пізнання соціально-правових явищ, а також наукові принципи і концептуальні положення, розроблені спеціалістами в галузі адміністративного права і процесу. На всіх етапах дослідження широко використовувалися такі методи наукового пізнання як спостереження, порівняння, аналіз, аналогія, індукція, дедукція та інші ( п.п. 2.2, 3.1, 3.2, 33).
При з’ясуванні сутності адміністративного арешту та виправних робіт перевага надавалася загальнонауковим методам, передусім історико-правовому, системно-структурному та методу наукового узагальнення (п.п. 1.1.).
З метою виявлення критеріїв відмежування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту від інших заходів адміністративного примусу та подібних заходів, передбачених правом, застосовувалися порівняльний і логіко-юридичний методи (п.п.1.2). Логіко-юридичний метод також застосовувався при викладенні теорії кваліфікації адміністративних підсудних проступків, за які встановлено адмінарешт та виправні роботи (2.2). На основі порівняльно-правового та системно-структурного методів обґрунтовані підстави встановлення і застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт (п.п.2.1).
Обґрунтованість сформульованих у дисертації теоретичних положень, висновків і пропозицій для практики визначається емпіричною базою дослідження. Зокрема, автором вивчені статистичні матеріали практики спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту за 2001-2005 рр. На підставі спеціально розроблених анкет було опитано 860 респондентів, з них 417 громадян, 314 осіб, підданих адміністративному арешту, та 129 працівників спецприймальників. Використано власний досвід роботи дисертанта в органах внутрішніх справ.
Теоретичним підґрунтям вказаного дослідження були праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених-юристів, особливо з теорії держави та права, адміністративного права і процесу та конституційного права. У ході дослідження проаналізовані проекти Кодексу України про адміністративні проступки та Кодексу України про адміністративну відповідальність, норми чинного Кодекса України про адміністративні правопорушення – надалі КУпАП, Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. № 83 і „Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів”; Інструкції Міністерства охорони здоров’я України, затвердженої наказом цього центрального органу виконавчої влади від 7 квітня 2004 р. № 183; Положення про спеціальний приймальник для утримання осіб, підданих адміністративному арешту, затвердженого наказом МВС України 18 вересня 1992 р. № 552, інші документи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням адміністративно-правових засад встановлення та застосування адміністративного арешту, виправних робіт та громадських робіт в умовах демократизації українського суспільства та оновлення законодавства. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд наукових положень та висновків.
Вперше:
- з метою законодавчого закріплення запропоновано нове формулювання визначення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, яке повинно полягати у триманні особи, що вчинила адміністративний підсудний проступок, в умовах ізоляції з обов’язковим залученням до праці і встановлюється на строк до тридцяти діб та застосовуватись судом лише у виняткових випадках, сформульовано особливості та переосмислено обмеження щодо його застосування;
- запропоновано ввести в законодавство новий вид стягнення – громадські роботи, яки повинні полягати у виконанні за постановою суду фізичною особою, що вчинила адміністративний підсудний проступок, у вільний від роботи чи навчання час в межах від 20 до 60 годин безоплатних суспільно корисних робіт, але не більш як чотирьох годин на добу, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, обґрунтовано та сформульовано поняття цього виду стягнення;
- виявлено критерії відмежування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту від інших заходів адміністративного примусу та подібних заходів, передбачених правом;
- визначено особливості кваліфікації адміністративних підсудних проступків, за які законодавець передбачає адміністративний арешт та виправні роботи;
- запропоновано процедури провадження в справах про адміністративні підсудні проступки з урахуванням певних особливостей щодо їх вирішення та передбачення окремої глави в Кодексі України про адміністративні проступки під назвою „Особливості вирішення справ про адміністративні підсудні проступки в суді”;
- обґрунтовано порядок виконавчого провадження у разі переходу до законодавчої класифікації правопорушень на адміністративні підсудні проступки та кримінальні (підсудні) проступки.
Дістали подальшого розвитку:
- аргументація щодо визначення поняття адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт і громадських робіт та порядок їх застосування у нових умовах господарювання;
- наукові погляди щодо розвитку теорії підсудного (кримінального) проступку, критерії класифікації правопорушень на підсудні (кримінальні) та адміністративні проступки;
- обґрунтування положення про наявність та необхідність законодавчого визначення окремої стадії провадження в справах про адміністративні підсудні проступки – попереднього адміністративного розслідування;
- висновок про те, що при законодавчому закріпленні кримінального проступку стадія адміністративного провадження – виконання постанов про адміністративне стягнення змінюється і виступає в якості виконавчого провадження, тільки вже не в справах про адміністративні правопорушення, а в справах про кримінальний (підсудний) проступок;
- обґрунтування необхідності поглиблення законодавчого регулювання виконання постанов про застосування таких адміністративних стягнень як виправні роботи, громадські роботи та адміністративний арешт, особливо про використання адмінарештованих на фізичних роботах, розпорядження заробленими ними коштами, строки відстрочки виконання постанови про виправні роботи та порядок виконання громадських робіт;
- пропозиції щодо доцільності законодавчого визначення порядку заміни адміністративного арешту виправними роботами та громадськими роботами, а виправних робіт – цим новим запроваджуваним видом стягнення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використані при підготовці лекцій зі спецкурсу „Адміністративна відповідальність”, який читається в Київському національному університеті внутрішніх справ, при викладанні навчальних дисциплін „Адміністративне право України”, „Адміністративний процес”(акт № 46/3025 від 10 жовтня 2006 року).
Основні положення дослідження впроваджені автором у практику діяльності Департаменту громадської безпеки МВС України у вигляді рекомендацій, що стосуються порядку застосування та відбуття правопорушниками адміністративних стягнень у вигляді адміністративного арешту та виправних робіт (акт впровадження № 10/1–5443 від 10 жовтня 2006 року), використані в роботі Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя при подальшому удосконаленні адміністративного та адміністративно-процесуального законодавства (акт впровадження № 06–26/12–283 від 13 жовтня 2006 року), в Науково-дослідному центрі політико-правових реформ, для реалізації при розробці проекту Кодексу України про адміністративні проступки (акт впровадження б/н від 12 вересня 2006 року).
Апробація результатів дослідження. Робота над дисертацією була розпочата на кафедрі адміністративного права Національної академії внутрішніх справ та завершена на кафедрі адміністративного права і процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ. Результати розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднені автором на ІV Національній науково-теоретичній конференції „Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування” (20-22 травня 2005 р., Сімферополь, Ялта), конференції в Національній академії внутрішніх справ „Україна-2005: поступальна хода до верховенства права” (травень 2005р.); засіданні „круглого” столу в НАВСУ „Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації” (17 червня 2005 р.), конференції в Київському національному університеті внутрішніх справ „Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (22 грудня 2006 р.).
Публікації. Результати дослідження висвітлено у дев’яти одноосібних публікаціях, чотири з яких – у наукових фахових виданнях, а також у чотирьох тезах науково-практичних конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що мають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменування, 16 сторінок), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінок, з яких 183 сторінки – основна частина. Додатики містять 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність і доцільність роботи, ступінь дослідження проблем, визначається мета і завдання, об’єкт, предмет, методологічні основи дослідження, розкривається наукова новизна, висвітлюється теоретична й емпірична основи, вказується на зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача для їх отримання, апробація результатів дослідження, публікації, структуру та повний обсяг дисертації.
Перший розділ „Поняття адміністративного арешту, виправних та громадських робіт, основи їх встановлення і застосування” складається з двох підрозділів, в яких досліджуються поняття адміністративного арешту, виправних та громадських робіт, а також відмежування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту від інших заходів адміністративного примусу та подібних заходів, передбачених правом.
У підрозділі 1.1. „Поняття та зміст адміністративного арешту, виправних та громадських робіт” розкрито поняття, зміст та соціальне значення адміністративного арешту, виправних і громадських робіт. Аналіз нормативних правових актів, практики їх застосування, а також інтерв’ювання окремих громадян та співробітників спеціальних установ органів внутрішніх справ, де утримуються особи, щодо яких застосовано адміністративний арешт (із 129 опитаних співробітників спецприймальників, 121 (93,8%) за використання адмінарештованих на суспільно-корисних роботах), дозволили зробити висновок про необхідність нових підходів до цього виду стягнення. В підрозділі запропоновано використати в проекті Кодексу України про адміністративні проступки визначення поняття адміністративного арешту, який повинен полягати у триманні особи, що вчинила адміністративний проступок, в умовах ізоляції з обов’язковим залученням до праці і встановлюється на строк до тридцяти діб та застосовується судом лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних проступків, передбачених Кодексом України про адміністративні проступки.
Висунуто і обґрунтовано пропозицію про необхідність перегляду категорій осіб, щодо яких адміністративний арешт не застосовується. Із 417 опитаних громадян, 256 (61,3%) за зміну віку дітей з 12 – до14 років. Доцільно передбачити, що адміністративний арешт не може застосовуватися до одиноких осіб, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, а не тільки до жінок, як це встановлено в чинному адміністративному законодавстві. Обґрунтовано недоречність застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту до інвалідів третьої групи інвалідності (282 (67,6%) респондентів із 417 опитаних відповідь дали негативну). Такі особи не можуть триматися в умовах ізоляції й залучатися до фізичної праці.
Дисертант дотримується концепції збереження в новому законодавстві про адміністративні проступки можливості застосування такого адміністративного стягнення як виправні роботи (із 129 опитаних співробітників спецприймальників 75 (58,1%) дали відповідь позитивну). Таким є адміністративне стягнення, що застосовується до особи, яка визнана винною у вчиненні адміністративного проступку за постановою місцевого суду чи судді (одноособово). Воно має на меті грошове покарання, вплив на матеріальні інтереси правопорушника і його виправлення шляхом перевиховання в умовах трудового колективу. Виправні роботи застосовують як основний вид стягнення за вчинення адміністративного проступку. Правопорушники відбувають покарання виключно за постійним місцем роботи. Головним правообмеженням виправних робіт є відрахування із заробітної плати правопорушника в дохід держави коштів у розмірах, указаних в постанові місцевого суду, але не більше 20% від заробітку. Запропоновано змінити існуючу практику застосування виправних робіт. За чинним законодавством у разі призначення виправних робіт відрахування здійснюється з усієї суми заробітної плати, без виключення із неї податків та інших платежів, а також незалежно від наявності претензій за виконавчими документами до особи, яка відбуває виправні роботи. Такий порядок відрахувань під час відбування виправних робіт суперечить правам громадян. У проекті нового Кодексу України про адміністративні проступки потрібно передбачити норму, за якою відрахування в дохід держави слід здійснювати з суми, реально нарахованої до виплати особі, яка відбуває стягнення у вигляді виправних робіт.
Запропоновано ввести новий вид стягнення – громадські роботи. Сформульовано визначення громадських робіт (із 417 респондентів, 317 (76,0%) за введення нового стягнення – громадські роботи). Громадські роботи полягають у виконанні фізичною особою, яка вчинила адміністративний проступок, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. На думку дисертанта, доцільно громадські роботи застосовувати на строк від двадцяти до шістдесяти годин, але не більше чотирьох годин на добу, та призначати їх за рішенням суду.
У підрозділі 1.2. „Відмежування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту від інших заходів адміністративного примусу та подібних заходів, передбачених правом” адміністративний арешт, що передбачений в КУпАП, порівнюється з іншими заходами примусу, передбаченими в праві. Це порівняння обумовлюється необхідністю реалізації правоохоронними органами певних заходів примусу, їх чіткого розуміння як тими, хто вивчає правові відносини, так і тими, хто користується певними видами заходів при їх захисті. Визначено критерії щодо відмежування адміністративного арешту від заходів примусу, передбачених в різних галузях права. До них належать: мета застосування, засоби регулювання, підстава застосування, суб’єкт, щодо якого застосовується захід, граничні строки застосування, місце утримання заарештованих осіб. Так, адміністративний арешт відрізняється від арешту, передбаченого ст.60 Кримінального кодексу України, тим, що в першому випадку він застосовується в якості адміністративного стягнення до осіб, які вчинили адміністративні проступки, засобами регулювання його встановлення і порядку застосування є норми адміністративного права, він не застосовується до неповнолітніх, граничний строк застосування – 15 діб; в другому випадку він застосовується як кримінальне покарання за злочини, засобами регулювання його встановлення і порядку застосування є норми кримінального права, застосовується і до неповнолітніх віком від 16 до 18 років, граничний строк застосування – від одного до шести місяців.
Відмежування адміністративного арешту від арешту як попереднього ув’язнення за засобами правового регулювання здійснюється з урахуванням того, що адміністративний арешт регулюється нормами адміністративного права, а попереднє ув’язнення – нормами кримінального права: метою застосування (адміністративне стягнення – кримінально-запобіжний захід); підставою для застосування (вчинення адміністративного проступку – випадки, передбачені кримінально-процесуальним кодексом); місцем реалізації (спецприймальник – слідчий ізолятор).
Критеріями відмежування адміністративного арешту від адміністративного затримання є: призначення заходу (адмінстягнення – захід адміністративного припинення); суб’єкт застосування (суд – орган або посадова особа, уповноважені КУпАП); строки застосування (до 15 діб – як правило, 3 години). Обґрунтовано також відмежування адміністративного арешту як виду адміністративного стягнення від арешту товарів, транспортних засобів та інших предметів, як заходу адміністративного припинення, арештів морського та повітряного суден.
Другий розділ „Підстави встановлення і застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт” присвячений аналізу підстав встановлення та застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт і складається з двох підрозділів.
У підрозділі 2.1. „Адміністративний підсудний проступок, як підстава встановлення адміністративного арешту, виправних та громадських робіт” констатується, що в роки до прийняття Конституції України (1996 р.) право встановлення адміністративного стягнення за вчинення правопорушень належало різним органам. Цим правом користувалися навіть органи місцевого самоврядування. З прийняттям Основного Закону діяння, що є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за яки визначається виключно законами України, а це означає, що і адміністративні стягнення в цьому випадку встановлюються лише законом. Особливо обережно законодавець ставиться до встановлення адміністративного арешту та виправних робіт. Однак теоретичного обґрунтування для встановлення цих видів стягнення (а в майбутньому – і громадських робіт) до цього часу не існує. В підрозділі зроблено спробу заповнити цю прогалину. Вмотивовується необхідність обґрунтування і визначення кримінального проступку, який до правоусвідомлення суспільством можна було б назвати підсудним адміністративним проступком. Саме цей проступок можна вважати підставою для встановлення адміністративного арешту, виправних та громадських робіт. Обґрунтовується необхідність нового законопроекту, який доцільно назвати Кодексом України про адміністративну відповідальність, викласти юридичні склади підсудних адміністративних проступків окремим розділом, в якому сформулювати поняття підсудного проступку, його особливостей в статтях, в яких визначити санкції за підсудні проступки в основному у вигляді адміністративного арешту, виправних та громадських робіт. У свою чергу це обумовило б проведення апеляційного і касаційного провадження в справах про такі делікти за нормами кримінального процесу. Критеріями розмежування адміністративних правопорушень, злочинів та підсудних проступків є ступінь завданої ними шкоди суспільним відносинам, вид об’єкта правопорушення, суб’єкт юрисдикції, тяжкість та вид стягнень, що передбачаються за їх вчинення, суб’єкт правопорушення. Ці критерії дозволили дисертанту визначити ряд ознак, притаманних підсудним адміністративним проступкам.
У підрозділі 2.2. „Кваліфікація адміністративних правопорушень, за які передбачається застосування адміністративного арешту та виправних робіт” наголошується, що можливість застосування адміністративного арешту враховується при кваліфікації адміністративного проступку, адже санкції відповідних статей КУпАП передбачають особливості складу адміністративного проступку, який встановлюється в їхніх нормах. Крім зазначених в гіпотезі відповідних адміністративно-правових норм особливостей, які, як уже відомо, впливають на кваліфікацію правопорушення, нами помічено в їхніх санкціях особливості ознак складу проступку, що мають значення при застосуванні адміністративного арешту (особливості обставин справи та особи правопорушника). В цілому ж кваліфікацію адміністративного підсудного проступку, який в сутності своїй, але звичайно при відповідному волевиявленні законодавця, міг би вважатися кримінальним проступком, і кваліфікацію злочину необхідно здійснювати за загальними правилами, визначивши її як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу проступку, передбаченого адміністративно-правовою нормою. Об’єктом адміністративного підсудного проступку, на відміну від інших правопорушень, передбачених КУпАП (лише за деяким виключенням), є не тільки відносини державного управління, але і власність, права і свободи громадян, підприємницька діяльність тощо. Об’єктивна сторона цього виду правопорушень виявляється в діяннях, які за своєю шкідливістю межують зі злочинами. Вказана ознака визначає ці проступки як підсудні. Вчинення таких проступків здійснюється переважно з допомогою активних дій. При кваліфікації підсудних адміністративних проступків, за які передбачається адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, необхідно звертати увагу на вік суб’єкта правопорушення. Загальний вік суб’єкта адміністративного правопорушення становить шістнадцять років і це є ознакою, необхідною для притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні підсудні проступки. Однак щодо осіб (суб’єктів проступку) у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративний арешт або виправні роботи не застосовуються. На основі аналізу соціологічних і фізіологічних особливостей розвитку особистості в сучасний період та з урахуванням необхідності підняття ефективності норм, які передбачають дані види стягнення, запропоновано змінити вік правопорушників, щодо яких доцільне застосування адміністративного арешту та виправних робіт, встановивши його від 17 до 60 (жінки до 55) років. Опитано 417 громадян, 215 (51,5%) з яких вважають, що доцільно в законодавстві змінити вік, з якого можна буде застосовувати адміністративний арешт – 17 років. Слід зауважити, що вина при скоєнні адміністративного підсудного проступку відрізняється від вини при скоєнні злочину. При скоєнні злочину злочинець усвідомлює протиправний характер своїх дій, а при скоєнні адміністративного правопорушення – їх суспільно небезпечний характер.
Аналізуються елементи складу адміністративних підсудних проступків, за вчинення яких передбачається застосування адміністративного арешту та виправних робіт.
Третій розділ „Особливості провадження в справах про адміністративні підсудні проступки, за вчинення яких передбачається адміністративний арешт та виправні роботи” присвячено аналізу попереднього адміністративного розслідування, особливостям вирішення в суді справ про адміністративні підсудні проступки, за вчинення яких встановлено адміністративний арешт або виправні роботи, та провадженню щодо виконання постанов про їх застосування.
У підрозділі 3.1. „Попереднє адміністративне розслідування в справах щодо адміністративних підсудних проступків, за вчинення яких встановлений адміністративний арешт або виправні роботи” зазначається, що теорія адміністративного права в структурі адміністративного процесу вбачає ряд відповідних стадій. Процесуальна стадія представляє собою відносно обмежену, виділену в часі та логічно пов’язану сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення визначених цілей і вирішення відповідних завдань, які функціонально пристосовані до них, відрізняються колом суб’єктів та отримують закріплення у відповідних процесуальних актах. Моделювання повного циклу провадження в справах про адміністративні правопорушення дає підстави виділити самостійну його стадію – попереднє адміністративне розслідування. Дисертантом поділяється точка зору вчених, які вважають, що адміністративне розслідування – це самостійна стадія провадження в справах про адміністративні проступки. Вона включає такі процесуальні дії: опитування свідків, потерпілих, а також правопорушника особою, яка уповноважена складати протокол про адміністративні підсудні проступки; дослідження речових доказів; огляд речей та особистий огляд; вилучення речей і документів та дослідження їх; призначення експертизи; попереднє вивчення матеріалів справи та прийняття рішення про їх надіслання до суду. Автор доводить доцільність передбачення у проекті Кодексу України про адміністративні проступки окремої глави, яку пропонує назвати „Попереднє адміністративне розслідування”. Нею мають бути охоплені відповідні статті, в яких визначатимуться порядок здійснення процедурних дій та прийняття процедурного рішення про направлення матеріалів до органу адміністративної юрисдикції. Також автор вважає за доцільне запозичити із Кримінально-процесуального кодексу України норми, які регулюють порядок процесуального використання доказів.
У підрозділі 3.2. „Особливості вирішення в суді справ про адміністративні підсудні проступки, за які передбачено у вигляді стягнення адміністративний арешт та виправні роботи” стверджується, що незважаючи на незначну шкоду суспільним відносинам, яку наносять підсудні адміністративні проступки, для забезпечення прав і свобод людини та громадянина в провадженні потрібно передбачити повну процедуру розгляду справ про ці проступки у суді. Прогалиною в адміністративно-деліктному праві названо те, що дотепер в законодавстві про адміністративні правопорушення не передбачено порядку відкриття судового засідання. Його нівелювання потребує прийняття відповідних норм, які б регулювали цю процесуальну дію. В КУпАП пропонується записати, що у призначений для розгляду справи про адміністративний підсудний проступок час суддя відкриває судове засідання, оголошує склад суду, назву справи та осіб, які беруть участь у розгляді справи. Досліджено процедури розгляду справи про адміністративні підсудні проступки, що мають здійснюватися в судовому засіданні, з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження. Запропоновано уточнення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення в суді.
Обґрунтовується потреба врахування певних особливостей вирішення справ про підсудні адміністративні проступки при розробці проекту нового Кодексу України про адміністративні проступки. Для цього доцільно в новому кодексі передбачити окрему главу під назвою „Особливості вирішення справ про адміністративні підсудні проступки в суді”, в якій визначити відмінності у провадженні в справах щодо підсудних адміністративних проступків від розгляду справ про адміністративні правопорушення, підвідомчі органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, чи їх посадовим особам.
У підрозділі 3.3. „Провадження щодо виконання постанов про застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт” аргументовано доводиться, що норми, які регламентують порядок провадження в справах про підсудні адміністративні проступки, застаріли і не відповідають Конституції України. Потребує перегляду закріплена в ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Класифікація адміністративних правопорушень на підсудні, і ті з них справи, які розглядаються іншими органами або посадовими особами, дає підстави стверджувати, що не може бути єдиного підходу до незначних правопорушень і до правопорушень високого рівня шкідливості щодо застосування стягнень і особливо з питань встановлення строків давності їх накладення. Потрібно встановити строки давності виконання постанови щодо надшкідливих правопорушень (підсудних проступків) до одного року. Згідно зі ст. 300 КУпАП, постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України. Така вимога законодавця грубо порушується, адже порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту та виправних робіт визначений у відомчому нормативному акті МВС України. Існуюче положення про спеціальний приймальник для утримання осіб, підданих адміністративному арешту, готувалось і приймалось ще в 1992 році, до прийняття Конституції України, і тому в ньому не додержано одного з основних принципів – принципу верховенства права, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обгрунтовано, що норми даного положення порушують майнові та деякі інші права адмінарештованих.
Як зазначено в КУпАП, відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування коштів до державного бюджету. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді не відбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом з розрахунку: один день арешту – за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб. Звернуто увагу на те, що така заміна передбачається лише при вчиненні дрібного хуліганства. Однак в Кодексі України про адміністративні правопорушення закріплені ще деякі склади проступків, які тягнуть за собою накладення адміністративного арешту. Запропоновано встановити порядок заміни на інші види стягнення і при вчиненні цих проступків у випадках неможливості реалізації виправних робіт та вказується на недоцільність їх заміни адміністративним арештом. Обґрунтовується ефективність заміни виправних робіт штрафом, а в разі запровадження такого виду стягнення, як громадські роботи, – і цим видом стягнення.
Порядок виконання постанов суду про застосування громадських робіт доцільно встановити подібним до порядку виконання вироків суду щодо застосування однойменного виду кримінального покарання з особливостями, характерними для адміністративних стягнень. Строк відбування стягнення у вигляді громадських робіт доцільно обчислювати в годинах, протягом яких правопорушник працював за визначеним місцем роботи. Для цього, слід встановити норму годин, закріпивши в Кодексі, що громадські роботи виконуються протягом не більш як чотирьох години на добу.
ВИСНОВКИ

За результатами дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції:
1. Адміністративний арешт повинен полягати у триманні особи, яка вчинила адміністративний підсудний проступок, в умовах ізоляції з обов’язковим залученням до праці і встановлюється на строк до тридцяти діб та застосовується судом лише у виняткових випадках, визначених Кодексом України про адміністративні проступки.
2. Пропонуються до проекту Кодексу України про адміністративні проступки зміни щодо віку дітей, батьки яких притягаються до адміністративної відповідальності. Автор стверджує, що потрібно встановити чотирнадцятирічний вік. Крім того, доцільно передбачити також, що адміністративний арешт не може застосовуватися до одиноких осіб, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, а не тільки до жінок, як це встановлено в чинному адміністративному законодавстві.
3. Недоречно застосовувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту до інвалідів третьої групи інвалідності. Такі особи не можуть триматися в умовах ізоляції й залучатися до фізичної роботи.
4. Виправні роботи – це адміністративне стягнення, яке застосовується до особи, що визнана винною у вчиненні адміністративного підсудного проступку за постановою місцевого суду. Воно має на меті грошове покарання, вплив на матеріальні інтереси правопорушника і його виправлення шляхом перевиховання в умовах трудового колективу.
6. Запропоновано ввести новий вид стягнення – громадські роботи. Громадські роботи полягають у виконанні за постановою суду фізичною особою, яка вчинила адміністративний підсудний проступок, у вільний від роботи чи навчання час в межах від 20 до 60 годин безоплатних суспільно корисних робіт, але не більш як чотирьох годин на добу, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
7. Критеріями відмежування адміністративного арешту від заходів примусу, передбачених у різних галузях права, є мета застосування, засоби регулювання, підстава застосування, суб'єкт, щодо якого застосовується захід, граничні строки застосування, місце утримання осіб, щодо яких застосовується захід.
8. З метою запобігання ухилення від забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення шляхом приховування або відчуження речей, на які накладено адміністративний арешт, доцільно встановити адміністративну відповідальність за такі дії, передбачивши в Кодексі України про адміністративні проступки відповідну норму.
9. В чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення реально визначені підсудні адміністративні проступки, які відрізняються від інших адміністративних правопорушень за цілим рядом ознак. Розмежування цих протиправних діянь доцільно провести на основі таких критеріїв як ступінь завданої ними шкоди суспільним відносинам (значний – невисокий), вид об’єкта правопорушення (відносини публічного управління – всі інші суспільні відносини), суб’єкт юрисдикції (суд – орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадова особа), вид стягнень, що передбачаються за їх вчинення (виправні роботи, конфіскація, арешт та інші види стягнень, встановлені в ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суб’єкт правопорушення (лише фізичні особи – фізичні і юридичні особи).
10. Необхідно в новому законопроекті, який доцільно назвати Кодексом України про адміністративну відповідальність, викласти юридичні склади підсудних адміністративних проступків окремим розділом, в якому необхідно дати поняття підсудного проступку, його особливостей, в статтях, в яких визначити санкції за підсудні проступки в основному у вигляді адміністративного арешту, виправних та громадських робіт.
11. При запровадженні інституту підсудного проступку необхідно проведення реформування інституту адміністративної відповідальності, що спрямовуватиметься, перш за все, на захист прав і свобод людини та громадянина, оскільки відповідальність за вчинення підсудного проступку, за своєю природою, не повинна тягнути за собою судимості як однієї з основних ознак кримінальної відповідальності. До того ж за вчинення підсудного проступку повинні бути передбачені більш м’які санкції, ніж за злочини.
12. Можливість застосування адміністративного арешту необхідно враховувати вже при кваліфікації адміністративного проступку, зважаючи на особливості, викладені в санкціях адміністративно-правових норм, які передбачають цей вид стягнення.
13. Об’єктом адміністративного підсудного проступку, на відміну від інших правопорушень, передбачених КУпАП (лише за деяким виключенням), є не тільки відносини державного управління, але і власність, права і свободи громадян, підприємницька діяльність тощо. Об’єктивна сторона цього виду правопорушень виявляється в діяннях, які за своєю шкідливістю межують зі злочинами. Вказана ознака визначає ці проступки як підсудні. Вчинення таких проступків здійснюється переважно з допомогою активних дій.
14. На основі аналізу соціологічних і фізіологічних особливостей розвитку особистості в сучасний період та з урахуванням необхідності підняття ефективності норм, які передбачають дані види стягнення, запропоновано встановити вік правопорушників, щодо яких доцільно застосування адміністративного арешту та виправних робіт, від 17 до 60 (жінки до 55) років.
15. Виділено самостійну стадію провадження в справах про адміністративні правопорушення – попереднє адміністративне розслідування, на якій передбачається попередня кваліфікація адміністративного проступку. Стадія попереднього адміністративного розслідування охоплює й такі процесуальні дії, як опитування свідків, потерпілих, а також правопорушника особою, уповноваженою складати протокол про адміністративний проступок, дослідження речових доказів, огляд речей та особистий огляд, вилучення речей і документів та їхнє дослідження, призначення експертизи, попереднє вивчення матеріалів справи та прийняття рішення про надіслання їх компетентному органу або посадовій особі.
16. У проекті Кодексу України про адміністративні проступки доцільно передбачити окрему главу, назвавши її „Попереднє адміністративне розслідування”. Нею мають бути охоплені відповідні статті, що визначали б порядок здійснення процедурних дій та прийняття процедурного рішення про направлення матеріалів до органу адміністративної юрисдикції.
17. При розробці проекту нового Кодексу України про адміністративні проступки, який регламентуватиме притягнення до відповідальності за підсудні адміністративні проступки, потрібно врахувати певні особливості щодо вирішення справ про них. Для цього доцільно в новому кодексі передбачити окрему главу під назвою „Особливості вирішення справ про адміністративні підсудні проступки в суді”, в якій передбачити відмінності в провадженні у справах щодо підсудних адміністративних проступків від провадження в справах, що розглядаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.
18. Норми, які регламентують порядок провадження в справах про адміністративні проступки, застаріли і не відповідають Конституції України. Потребує перегляду закріплена в ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
19. Порушується норма законодавства щодо виконання адміністративного арешту у порядку, встановленому законами України, адже порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту та виправних робіт визначений у відомчому нормативному акті МВС України.
20. Потребують перегляду порядок заміни виправних робіт іншими видами адміністративних стягнень та встановлення відповідних процедур реалізації громадських робіт у разі їх запровадження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Піскун І.І. Новий вид адміністративного стягнення – громадські роботи // Міжнародне право і національне законодавство. – 2001. – Вип. № 1.– С.43–46.
2. Піскун І.І. Відмежування адміністративного проступку від кримінального злочину // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Науково–практичний збірник. К. – 2004. – № 31 – С. 12 – 16.
3. Піскун І.І. Адміністративний арешт та порядок його застосування // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Науково-практичний збірник. К. – 2004. – № 32. – С. 23 – 26.
4. Піскун І.І. Особливості застосування виправних робіт як виду адміністративного стягнення // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Науково-практичний збірник. К. – 2004. – № 33. – С. 20 – 23.
5. Піскун І.І. Практика розгляду справ про адміністративні проступки судами при застосуванні адміністративного арешту // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Науково-практичний збірник. К. – 2004. – № 34. – С. 22 – 26.
6. Піскун І.І. Виправні роботи в системі адміністративних заходів, що застосовуються за правопорушення //Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: ІV Національна науково-теоретична конференція „Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування”. Спец. випуск, 2-га частина. Сімферополь, 2005 – С. 138 – 143.
7. Піскун І.І. Адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення // УКРАЇНА - 2005: Поступальна хода до верховенства права // Збірник матеріалів науково-теоретичної конференції. – Київ: НАВСУ, 2005. – С.174 – 177.
8. Піскун І.І Особливий вид адміністративного стягнення – виправні роботи //Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації. – Київ: НАВСУ, 2005. – С. 32 – 34.
9. Піскун І.І Актуальні проблеми виконання постанов суду про застосування адміністративного арешту // Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Київ: КНУВС, 2006. – С.120-123.

АНОТАЦІЯ

Піскун І.І. Адміністративно-правові засади встановлення і застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.
У дисертації досліджуються теоретичні і практичні проблеми встановлення та застосування адміністративного арешту, виправних і громадських робіт. Розкрито поняття, зміст та соціальне значення цих адміністративно-правових явищ. Визначено критерії відмежування адміністративного арешту від інших заходів правового примусу. Сформульовано поняття адміністративного підсудного проступку як підстави встановлення адміністративного арешту, виправних та громадських робіт, кваліфікація цих правопорушень. Визначено особливості провадження в справах про адміністративні підсудні проступки, за вчинення яких передбачається адміністративний арешт та виправні роботи. Запропоновано процесуальну стадію – попереднє адміністративне розслідування в справах про адміністративні підсудні проступки, особливості вирішення в суді справ щодо них та провадження щодо виконання постанов про застосування адміністративного арешту, виправних та громадських робіт.
Ключові слова: адміністративний арешт, виправні роботи, громадські роботи, адміністративний підсудний проступок, кримінальний проступок, попереднє адміністративне розслідування.

АННОТАЦИЯ

Пискун И.И. Административно-правовые основы установления и применения административного ареста, исправительных и общественных работ. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2006.
В диссертации исследуются теоретические и практические проблемы установления и применения административного ареста, исправительных и общественных работ. Раскрыто понятие, содержание и социальное значение этих административно-правовых мер. Определены критерии разграничения административного ареста от других мер правового принуждения. Критериями разграничения административного ареста и мер принуждения, предусмотренных в различных отраслях права, являются цель применения, способы регулирования, основания применения, субъект, в отношении которого применяется мера, предельные сроки применения, место содержания лиц, в отношении которых применяется мера. Сформулировано понятие административного подсудного проступка как основания установления административного ареста, исправительных и общественных работ, квалификация этого правонарушения. Доказывается необходимость обоснования и определения административного подсудного проступка. Вносится предложение о необходимости в новом законопроекте, который целесообразно назвать Кодексом Украины об административной ответственности, изложить юридические составы подсудных административных проступков отдельным разделом, в котором необходимо дать понятие подсудного проступка, его особенностей, определить санкции в отношении подсудных административных проступков, где предусмотреть взыскания в основном в виде административного ареста, исправительных и общественных работ. При учреждении института подсудного проступка необходимо реформирование института административной ответственности, которое будет направлено прежде всего на защиту прав и свобод человека и гражданина, поскольку ответственность за совершение подсудного проступка по своей природе не должна сопровождаться судимостью как одной из основных признаков уголовной ответственности.
Определены особенности производства по делам об административных подсудных проступках, за совершение которых предусматривается административный арест и исправительные работы. Предложено процессуальную стадию – предварительное административное расследование по делам об административных подсудных проступках. Стадия предварительного административного расследования включает такие процессуальные действия как опрос свидетелей, потерпевших, а также правонарушителя лицом, уполномоченным на составление протокола об административном проступке, исследование вещественных доказательств, досмотр вещей, личный досмотр, изъятие вещей и документов и их исследование, назначение экспертизы, предварительное изучение материалов дела и принятие решения об их направлении компетентному органу или должностному лицу. Предложено предусмотреть в законопроекте отдельную главу, назвав ее “Предварительное административное расследование”. В ней должны быть предусмотрены статьи, определяющие порядок осуществления процедурных действий и принятия процедурных решений о направлении материалов дела в орган административной юрисдикции. Здесь же необходимо предусмотреть главу под названием “Особенности рассмотрения дел об административных подсудных проступках в суде”, в которой изложить отличия в производстве по делам о подсудных административных проступках от дел, рассматриваемых уполномоченными органами исполнительной власти и местного самоуправления или их должностными лицами.
В работе отмечается, что нормы, регламентирующие порядок производства по делам об административных правонарушениях, устарели и не отвечают Конституции Украины. Не выполняется требование законодателя о законодательном установлении порядка исполнения постановлений о наложении административных взысканий. Требуют пересмотра порядок замены исправительных работ иными видами административных взысканий и установление соответствующих процедур реализации общественных работ при их введении.
Ключевые слова: административный арест, исправительные работы, общественные работы, административный подсудный проступок, уголовный проступок, предварительное административное расследование.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking