Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правові засади діяльності персоналу міліції громадської безпеки

 

ПАВЛЕНКО НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА

АМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата юридичних наук

Ірпінь – 2006

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Рябченко Олена Петрівна,
Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Голосніченко Іван Пантелійович,
Національний транспортний університет, завідувач кафедри конституційного і адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент
Лук’янець Дмитро Миколайович, Українська академія банківської справи, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін.

Провідна установа: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ проблем державного управління та адміністративного права (м. Київ).

 

 

Захист відбудеться “ 1 ” квітня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 в Національній академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 53
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий “22” лютого 2006 року.

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Глибинні перетворення, які здійснюються в Україні на шляху становлення правової держави, стосуються усіх ланок суспільства і потребують удосконалення діяльності усіх органів державної влади, в тому числі органів внутрішніх справ та міліції громадської безпеки як їх структурної складової із спрямованістю її діяльності переважно на виконання адміністративної функції. Персонал міліції громадської безпеки, як і органи внутрішніх справ в цілому, виконує широке коло завдань щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, попередження і припинення правопорушень, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки тощо. Переважна більшість зазначених завдань реалізується в процесі здіснення персоналом міліції громадської безпеки адміністративної діяльності, тобто під час застосування її співробітниками норм адміністративного законодавства. Проте, адміністративно-правові засади діяльності персоналу міліції громадської безпеки, незважаючи на теоретичну та практичну значимість проблеми, в науці адміністративного права не отримали достатнього вивчення.
Для розв’язання визначеної проблеми були опрацьовані здобутки вчених, які досліджували питання визначення змісту персоналу організації: О.М. Бандурки, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.Д. Дубенко, П.В. Журавльова, С.А. Карташова, М.В. Клімова, В.О. Коваленка, Г.Б. Кузьміних, Б.М. Лазарєва, Н.П. Матюхіної, Н.К. Маусова, Ю.Г. Одегова, В.М. Плішкіна, В.О. Соболєва, В.Д. Сущенка, В.І. Шакуна та інших. Проблеми державної служби, і, зокрема, – служби в органах внутрішніх справ, дослідили Г.В. Атаманчук, Д.М. Бахрах, І.П. Голосніченко, С.Д. Дубенко, Ю.В. Іщенко, Ю.М. Старілов та інші. З метою вирішення загальнотеоретичних проблем визначення змісту основних категорій і понять були опрацьовані положення теоретиків права В.В. Копєйчикова, Л.Л. Рогачової, О.Ф. Скакун, В.Д. Ткаченка, В.М. Хропанюка, М.В. Цвіка та інших, теоретиків-управлінців, адміністративістів В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.І. Веремеєнка, І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, Є.В. Додіна, І.І. Євтіхієва, М.І. Єропкіна, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, І.М. Пахомова, Є. Старосьцяка, І.Б. Шахова та інших, а також учених-кримінологів і криміналістів І.Н. Даньшина, Н.Ф. Кузнєцової. Останні зробили свій внесок у визначення змісту категорії “громадський порядок”.
Незважаючи на безумовну значимість робіт вчених, діяльність органів внутрішніх справ розглядалась в основному крізь призму загальних проблем теорії управління та адміністративного права, основна увага була приділена вдосконаленню понятійного апарату, форм та методів адміністративної діяльності, організаційним проблемам. Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки досліджувалось Головіним А.П. Він проаналізував місце міліції громадської безпеки в системі органів внутрішніх справ, розробив сучасну концепцію механізму правового регулювання діяльності міліції громадської безпеки за умов спеціальних адміністративно-правових режимів та визначив напрями удосконалення правового забезпечення діяльності міліції громадської безпеки.
Наукове завдання визначення змісту адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки на цей час не отримало належного розв’язання.
Недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових проблем зумовили необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження адміністративно-правових засад діяльності персоналу міліції громадської безпеки обумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до приписів Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р. (п. 1); Розділу ІV Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на 2002 – 2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635; Розділів 1, 2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 р.р., затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 р. № 755; планів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України (п. 3.1. Перспективних напрямів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на період 2000 – 2005 р.р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації, опрацювання теоретичних положень визначити сутність адміністративно-правових засад та особливості адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки, виробити пропозиції щодо їх удосконалення.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:
– на підставі результатів дослідження історії становлення служби в державних органах визначити особливості формування підрозділів органів внутрішніх справ, які виконують адміністративну функцію;
– сформулювати поняття персоналу міліції громадської безпеки та виділити його категорії;
– сформулювати принципи проходження служби в міліції громадської безпеки;
– визначити поняття, зміст та риси адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки;
– виділити форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки та здійснити їх класифікацію;
– визначити форми реалізації методу переконання в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки;
– визначити перелік та здійснити класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовує персонал міліції громадської безпеки;
– визначити систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки та проаналізувати зміст її елементів;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання та практичного здійснення адміністративної діяльності персоналом міліції громадської безпеки.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
Предмет дослідження становлять теоретичні і практичні проблеми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки, шляхи удосконалення її адміністративно-правового регулювання.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити проблемні питання адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки. У роботі були також використані спеціальні методи. За допомогою логіко-семантичного методу дістав подальшого розвитку понятійний апарат (п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4). Історико-правовий метод використаний з метою здійснення дослідження особливостей становлення міліції громадської безпеки (п. 1.1). Порівняльно-правовий та системно-структурний методи використані з метою дослідження становлення та розвитку служби в міліції громадської безпеки у межах державної служби (п. 1.1), особливостей проходження служби персоналом міліції громадської безпеки (п. 1.3), виділення категорій персоналу (п. 1.2), дослідження особливостей служби в міліції громадської безпеки (п. 1.3), змісту форм адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки (п. 2.2). Методи класифікації та групування застосовані у процесі упорядкування категорій персоналу міліції громадської безпеки (п. 1.2), форм (п. 2.2) та методів (п. 2.3) адміністративної діяльності, юридичних гарантій законності (п. 2.4).
Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, міжнародні нормативно-правові акти, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, які регулюють адміністративну діяльність персоналу міліції громадської безпеки. Використано також проект Адміністративного процесуального кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто. Основні з них такі:
– у процесі аналізу історії становлення служби в державних органах отримано висновок про необхідність існування структури у системі органів внутрішніх справ, діяльність якої спрямовується переважно на виконання адміністративної функції. На цей час нею є Департамент громадської безпеки МВС України та підпорядковані підрозділи. Державна автомобільна інспекція МВС України хоча і виконує адміністративну функцію, однак її реалізація пов’язана із виконанням конкретного завдання у сфері охорони громадського порядку – реалізація у межах компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
– уточнено поняття персоналу міліції громадської безпеки як складової персоналу органів внутрішніх справ, конкретно до нього відносяться працівники Департаменту громадської безпеки МВС України та підпорядкованих йому підрозділів, які мають спеціальні звання або працюють на контрактній основі і діяльність яких пов’язана із захистом життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, безпосередньою охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки, протидією злочинності та іншим правопорушенням або забезпеченням такої діяльності;
– уперше виділені категорії персоналу міліції громадської безпеки: 1) представники адміністративної влади – керівний склад та підпорядковані їм спеціалісти; 2) технічний персонал;
– дістали подальшого розвитку положення про принципи проходження служби в міліції громадської безпеки, а саме: верховенство Конституції України; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; рівний доступ до служби; обов’язковість виконання рішень; професіоналізм та компетентність; відповідальність; позапартійність; гласність; стабільність кадрового складу; дотримання державної та службової таємниці;
– уточнено поняття адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки як цілеспрямованої, організуючої виконавчо-розпорядчої діяльності, урегульованої нормами адміністративного права, яка полягає у безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні її персоналом завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на визначеному об’єкті або у громадському місці. Рисами цієї діяльності названі: державно-владний і організаційний характер, підпорядкованість і підконтрольність у процесі здійснення, законність, профілактична спрямованість;
– удосконалено класифікацію форм адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки у частині, що стосується виділення видів її правових та неправових форм. При цьому правові форми класифіковані за наступними ознаками: за змістом, цілеспрямованістю, способом вираження. Неправовими названі: форми вираження організаційних дій; форми вираження матеріально-технічних дій;
– уточнено перелік форм реалізації методу переконання в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки. До них віднесені: правове виховання; профілактичні бесіди; постійне інформування населення про стан правопорядку і боротьби зі злочинністю; агітаційно-роз’яснювальна робота серед населення; критика антигромадських проявів; застосування заходів заохочення; робота з правопорушниками, особами з так званих груп ризику; поширення та популяризація передового досвіду в боротьбі з порушеннями громадського порядку; здійснення індивідуальної та загальної профілактики;
– уперше виділено систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки: правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи;
– сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у законотворчій діяльності щодо удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини у сфері адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки, розробці нових нормативно-правових актів;
– у правозастосовчій практиці працівників міліції громадської безпеки при удосконаленні їх адміністративної діяльності;
– у наукових дослідженнях – при подальшій розробці проблеми вдосконалення адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки;
– у навчальному процесі – при викладанні дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” в юридичних вузах, а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці лекцій і навчальних посібників з даної проблеми.
Матеріали дослідження використовуються в законотворчій діяльності у вигляді пропозицій до проектів законів України “Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” (реєстр. № 8044) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення служби безпеки дорожнього руху” (реєстр. № 8339), що засвідчено актом впровадження № 06-19/15-1830 від 8 грудня 2005 року, а також в навчальному процесі Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження в навчальний процес КНУВС від 11.02.2006 року).
Апробація результатів дисертації. Дослідження обговорювалось за розділами і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Основні напрями реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (м. Одеса, жовтень 2004 р.; тези опубліковані), симпозіуму професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України 20-22 травня 2005 року (м.м. Сімферополь, Ялта, травень 2005 р.; тези опубліковані).
Публікації. Основні положення, матеріали та висновки були викладені у 7 публікаціях автора, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях.
Структура дисертації обумовлена змістом наукової проблеми та спрямована на досягнення мети дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, що включають 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань), двох додатків на 3 сторінках. Повний обсяг роботи складає 195 сторінок, з яких 174 – основна частина.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються його мета і завдання, об’єкт і предмет, методологічна база, розкривається наукова новизна, формулюються теоретичне і практичне значення основних положень дисертації, ступінь їх апробації.
Розділ перший “Правові основи діяльності персоналу міліції громадської безпеки” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню історії формування служби в міліції громадської безпеки, визначенню поняття та категорій персоналу міліції громадської безпеки, аналізу особливостей проходження служби персоналом цієї служби міліції.
У підрозділі 1.1. “Становлення та розвиток служби в міліції громадської безпеки” розглядається історичний досвід, який свідчить, що створення і розвиток підрозділів міліції громадської безпеки значною мірою залежав від адміністративно-політичного устрою на території нинішньої України та політичної ситуації (в складі яких держав знаходились певні території України, зміна влади внаслідок численних переворотів). На підрозділи міліції громадської безпеки у визначені періоди історії покладались невластиві їй функції. До набуття Україною незалежності спеціальної комплексної служби, яка б забезпечувала охорону громадського порядку та громадської безпеки, створено не було. Протягом всієї історії становлення та розвитку поліції (міліції) в цих органах були створені підрозділи, що виконували адміністративні функції, але назви та завдання, які покладались на ці підрозділи, змінювались у відповідності до політичної ситуації. В наш час структура міліції громадської безпеки також зазнає змін, що свідчить про пошук оптимальної організаційної побудови та підпорядкування. Разом з тим, незмінним залишається підхід щодо необхідності існування структури у системі органів внутрішніх справ, діяльність якої була б спрямована переважно на виконання адміністративної функції. Після набуття Україною незалежності у складі Міністерства внутрішніх справ України утворено Головне управління адміністративної служби міліції, а згодом – Департамент адміністративної служби міліції. Його правонаступником став Департамент громадської безпеки, який разом із Державною автомобільною інспекцією МВС України увійшов до складу блоку міліції громадської безпеки. До складу міліції громадської безпеки (без ДАІ МВС України), організаційною формою якої є Департамент громадської безпеки МВС України та підпорядковані йому органи та підрозділи, входять підрозділи патрульно-постової служби міліції, міліції особливого призначення „Беркут”, дозвільної системи та ліцензування, служби дільничних інспекторів міліції, спеціальних установ та конвойних підрозділів міліції. Хоча ДАІ МВС України включено до блоку міліції громадської безпеки, її адміністративна діяльність спрямована на виконання завдань, відмінних від завдань Департаменту громадської безпеки МВС України, що випливає з чинного законодавства.
Міліція громадської безпеки – структурна складова органів внутрішніх справ, адміністративна діяльність якої спрямована на захист життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, забезпечення громадської безпеки, охорону громадського порядку, попередження та припинення злочинів та інших правопорушень.
У підрозділі 1.2. “Поняття та категорії персоналу міліції громадської безпеки” визначається зміст поняття персоналу міліції громадської безпеки на підставі виділення його особливостей відносно персоналу органів внутрішніх справ. Персонал органів внутрішніх справ – це сукупність працівників, які займають відповідні посади у структурі МВС України згідно зі штатним розкладом, мають спеціальне звання (або працюють за трудовим договором), володіють моральними та діловими якостями, що дозволяють їм здійснювати правоохоронну діяльність, користуються певними соціальними пільгами, мають певні обмеження. Діяльність персоналу органів внутрішніх справ спрямована на захист життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, протидію злочинності та на забезпечення здійснення цієї діяльності.
Відмінність персоналу міліції громадської безпеки від персоналу інших підрозділів органів внутрішніх справ полягає в тому, що персонал міліції громадської безпеки виконує свої, притаманні лише йому функції, зокрема – основні зусилля спрямовуються на попередження та профілактику злочинності та інших правопорушень; йому властиве виконання реєстраційних та забезпечувальних відносно населення функцій. Склад персоналу міліції громадської безпеки не є однорідним; працівники розрізняються як за природними ознаками (стать, вік), так і за набутими – освіта, стаж роботи, професія, спеціальність, посада, кваліфікація тощо.
Для того щоб здійснити класифікацію категорій персоналу міліції громадської безпеки, були опрацьовані існуючі підходи І.П. Голосніченка, який виділяв працівників адміністративної влади, фахівців, допоміжний (обслуговуючий) персонал. Враховуючи неоднозначність тлумачення змісту кожної з категорій, були використані положення довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників органів внутрішніх справ, розробленого науковцями Національної академії внутрішніх справ України, в якому названі дві категорії професій працівників органів внутрішніх справ: керівник та професіонал. Однак автори довідника не відносять до категорії професіоналів працівників міліції громадської безпеки, з чим не можна погодитися. Разом з тим, Розділ 242 “Класифікатора професій” Державного класифікатора України – “Професіонали в сфері правознавства, прокурорського нагляду та правосуддя” не робить винятків для окремих служб органів внутрішніх справ. Звідси можна зробити висновок, що працівники міліції громадської безпеки, згідно з чинним законодавством, також є професіоналами в сфері правознавства.
Для здійснення класифікації персоналу органів внутрішніх справ використаний підхід, основу якого складає компетенція щодо здійснення основної діяльності. Виділені такі категорії персоналу: представники адміністративної влади; технічний персонал.
У підрозділі 1.3. “Особливості проходження служби персоналом міліції громадської безпеки” зазначено, що оскільки служба в міліції громадської безпеки є частиною державної служби, її структурним елементом, то саме з цієї позиції, на наш погляд, слід розглядати проходження служби її персоналом. У спеціальній літературі визнано поділ державної служби на два види: цивільну службу (служба в державних органах) і мілітаризовану (військова служба, служба в ОВС).
Риси міліції громадської безпеки як певної складової мілітаризованої служби сформульовані на підставі визначених Д.М. Бахрахом рис мілітаризованої служби та доповнені відповідно до особливостей регулювання чинним законодавством правового статусу органів внутрішніх справ та їх структурної складової – міліції громадської безпеки. У зв’язку з таким складним статусом міліції громадської безпеки виділені її риси, що притаманні їй як складовій мілітаризованої служби (загальні риси), а також – як складовій органів внутрішніх справ (особливі риси) та специфічні риси, що притаманні тільки міліції громадської безпеки. Загальними рисами названі: 1) професійна діяльність спрямована на захист життя і здоров’я людей, забезпечення безпеки громадян і встановленого порядку управління, основних прав громадян і публічних інтересів, матеріальних цінностей, охорону суспільного порядку і правопорядку; 2) вступ на службу здійснюється особами, які досягли, як правило, вісімнадцятирічного віку. Віковий ценз може бути понижено тільки за умови вступу особи до навчального закладу системи МВС; 3) дисциплінарна відповідальність, відносини субординації визначені дисциплінарним статутом; 4) особливий порядок притягнення до юридичної відповідальності.
Особливими рисами названі: 1) наявність спеціальних соціальних гарантій проходження служби; 2) вступ на службу є можливим тільки для громадян України; 3) застосування деяких елементів військової дисципліни; 4) наявність спеціальних звань; 5) не можуть прийматися на службу громадяни, які безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є близькими родичами чи свояками; 6) громадяни повинні мати освіту не нижче середньої. Підрозділи патрульно-постової служби міліції можуть комплектуватися особами, які мають середню освіту і пройшли початкову підготовку. До працівників інших підрозділів міліції громадської безпеки висуваються інші вимоги щодо освітнього рівня.
Серед специфічних рис виділені: 1) структурна виокремленість серед інших служб міліції; 2) наявність специфічних вимог до особового складу; 3) спеціальна регламентація умов праці; 4) спеціальна регламентація прав, обов’язків та компенсацій (пільг); 5) особливий порядок комплектування кадрів та проходження служби; 6) працівники деяких підрозділів міліції громадської безпеки повинні відповідати спеціальним вимогам, характерним тільки для конкретної служби; 7) наявність законодавчо врегульованих повноважень щодо особливостей притягнення особовим складом міліції громадської безпеки правопорушників до адміністративної відповідальності.
Проходження служби персоналом міліції громадської безпеки – сукупність юридичних фактів, що викликають зміну службово-правового становища персоналу. До таких фактів відносяться: зарахування у кадри, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, службове атестування, переміщення по службі та припинення служби в органах внутрішніх справ. Особливості проходження служби персоналом міліції громадської безпеки визначаються відповідними принципами, а також наявністю специфічних рис персоналу міліції громадської безпеки. Виділені принципи проходження служби в міліції громадської безпеки.
Розділ другий “Особливості адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки” містить чотири підрозділи, в яких аналізуються проблеми, пов’язані із визначенням сутності адміністративної діяльності, її форм та методів, формуванням та реалізацією юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
У підрозділі 2.1 “Сутність адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки” визначається, що сутність такої діяльності випливає з історії її формування, а також тих завдань, які поставлені перед цією службою на цей час. Вона полягає в діяльності персоналу, яка спрямована на охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, здійснення дозвільної системи, адміністративного нагляду, попередження та припинення правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів і ін. Основними напрямами діяльності персоналу міліції громадської безпеки щодо забезпечення правопорядку варто виділити: адміністративну діяльність (у тому числі – забезпечення правил дозвільної системи, профілактична діяльність та інше); участь у розкритті злочинів; забезпечення особистої безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві; надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об’єднанням у здійсненні їх законних прав і інтересів. Адміністративна діяльність є одним із головних напрямів роботи персоналу міліції громадської безпеки, що здійснює практичне впровадження в життя законів і нормативних актів у сфері охорони громадського порядку.
Зміст адміністративної діяльності, спрямованої на охорону громадського порядку, складають такі адміністративно-правові відносини: по-перше, відносини усередині апарату департаменту, управління або відділу міліції громадської безпеки у процесі організації і практичного вирішення завдань (внутрішньо-організаційні); по-друге, відносини, які виникають під час повсякденної безпосередньої охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки силами і засобами підрозділів міліції громадської безпеки, інших органів та підрозділів, що залучені до охорони громадського порядку (зовнішні).
Відносини усередині апарату, управління або відділу міліції громадської безпеки є внутрішньо-організаційними. До них належать: визначення штатів, підбір та розміщення кадрів, їх навчання, планування, організація виконання та забезпечення діяльності щодо охорони громадського порядку, здійснення функцій контролю за виконанням інструкцій, наказів, статутів, настанов, оперативно-службових планів та ін. Такі відносини пов’язані із вертикальними управлінськими зв’язками. Суб’єктами таких відносин є працівники підрозділів та служб міліції громадської безпеки. Зовнішні відносини виражаються у безпосередньому забезпеченні дотримання громадянами, посадовими особами вимог законодавства в сфері внутрішніх справ, у здійсненні заходів, спрямованих на попередження, припинення правопорушень і притягнення винних до відповідальності. Суб’єктами таких відносин є: громадяни, органи, підприємства, установи, їх посадові особи або самі працівники міліції, коли вони реалізують свої права як громадяни. Внутрішньо-організаційна і зовнішня діяльність підрозділів та працівників міліції громадської безпеки взаємозалежні і спрямовані на вирішення головного завдання, яке випливає із положень Конституції України – створення для громадян і посадових осіб найбільш сприятливих умов для праці, відпочинку, забезпечення потреб, реалізації прав і законних інтересів.
Адміністративна діяльність персоналу міліції громадської безпеки має характерні риси: державно-владний і організаційний характер, підпорядкованість і підконтрольність у процесі її здійснення, законність, профілактична спрямованість.
Контрольно-наглядову діяльність персоналу міліції громадської безпеки можна і слід розглядати як складову адміністративної діяльності. Спільним для них, насамперед, є їх спрямованість, а також застосування заходів адміністративно-правового характеру з метою забезпечення реалізації цієї спрямованості. Різниця між ними полягає в тому, що у процесі контрольно-наглядової діяльності виявлена особа, винна у порушенні загальнообов’язкових правил у сфері громадського порядку та громадської безпеки, до адміністративної відповідальності не притягується. Контрольно-наглядова діяльність передує юрисдикційній, а обидві є складовими адміністративної діяльності міліції громадської безпеки.
У підрозділі 2.2. “Форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки” підтримана точка зору про те, що розглядати форми управління доцільно лише щодо такої діяльності, яка має владно-організуючу спрямованість і відображає зміст основних, профільних функцій органів виконавчої влади. У зв’язку з цим вирішальним є поділ їх на види залежно від настання тих чи інших правових наслідків. Форми адміністративної діяльності міліції громадської безпеки виділені як такі, що стосуються тільки її виконавчо-розпорядчих повноважень, здійснення яких відбувається безпосередньо з метою виконання основного завдання – охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки. Вони відокремлені від матеріально-технічних операцій (фінансове забезпечення, господарська діяльність та інше).
За критерієм настання правових наслідків персонал міліції громадської безпеки здійснює адміністративну діяльність у правових та неправових (організаційних) формах.
Адміністративна діяльність персоналу міліції громадської безпеки здійснюється у таких правових формах як видання правових актів та вчинення інших юридично значущих дій (прийняття присяги, службове атестування, складання висновків за заявами, висновків про можливість видати дозвіл на придбання зброї, примусові дії щодо виконання індивідуальних актів та інші). Найбільш чисельну групу складають правові акти. Характерні ознаки правових актів управління, прийнятих персоналом міліції громадської безпеки: підзаконність, обов’язковість (імперативність), правомірність, офіційність, односторонність, належна оформленість.
Акти управління персоналу міліції громадської безпеки – це прийняті в процесі виконавчої діяльності персоналу, на основі та з метою виконання чинного законодавства односторонні владні приписи, які спрямовані на встановлення, зміну або припинення конкретних правовідносин, або такі, що є обов’язковими для виконання організаціями, підприємствами, установами та їх посадовими особами, громадянами, підлеглими співробітниками органів внутрішніх справ правила (норми) з метою організації і практичного здійснення охорони громадського порядку і забезпечення безпеки, прав та свобод громадян. До актів управління віднесені протоколи про адміністративне правопорушення, протоколи про адміністративне затримання, ліцензії, дозволи на придбання зброї тощо.
Класифікація актів управління персоналу міліції громадської безпеки здійснюється на основі таких критеріїв як: сфера застосування, юридичні властивості, форми видання, назва. За сферою застосування виділені внутрішньо-організаційні та зовнішньо-правоохоронні акти. За юридичними властивостями виділені індивідуальні та нормативні акти. Основний вид актів, що приймає персонал міліції громадської безпеки – індивідуальні. За формою видання акти управління персоналу міліції громадської безпеки, які регламентують діяльність структурних підрозділів цієї служби, поділяються на письмові та усні. Акти управління міліції громадської безпеки за назвою поділяються на накази, статути, настанови, інструкції, плани оперативно-службової діяльності, постанови, розпорядження, дозволи.
Правові форми адміністративної діяльності міліції громадської безпеки також можна класифікувати за наступними ознаками: за змістом, цілеспрямованістю, способом вираження.
До неправових форм адміністративної діяльності міліції в цілому і підрозділів міліції громадської безпеки зокрема належать: форми вираження організаційних дій (вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи, навчання виконавців, інструктаж, нарада, надання практичної допомоги підрозділам та службам, що входять до складу міліції громадської безпеки й ін.); форми вираження матеріально-технічних дій (підготовка довідок і звітів, діловодство, розмноження документів і ін.).
У підрозділі 2.3 “Методи адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки” зазначається, що основними методами адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки є переконання і примус із пріоритетом останнього. В практичній діяльності міліції громадської безпеки переконання реалізується в різних формах: а) правове виховання; б) профілактичні бесіди; в) постійне інформування населення про стан правопорядку і боротьби зі злочинністю; г) агітаційно-роз’яснювальна робота серед населення; д) критика антигромадських проявів; е) застосування заходів заохочення; є) робота з правопорушниками, особами з так званих груп ризику; ж) поширення та популяризація передового досвіду в боротьбі з порушеннями громадського порядку; з) здійснення індивідуальної та загальної профілактики тощо. Використання методу переконання та відповідних форм його здійснення зумовлене перш за все тими соціальними, моральними правилами, які діють у суспільстві і безпосередньо нормами права не регулюються.
Здійснена класифікація заходів адміністративного примусу, що застосовує персонал міліції громадської безпеки: заходи, спрямовані на попередження правопорушень (адміністративно-запобіжні); заходи, застосуванням яких досягається припинення протиправної поведінки (заходи адміністративного припинення); заходи адміністративної відповідальності (адміністративні стягнення). Адміністративні стягнення застосовуються тільки дільничними (старшими дільничними) інспекторами міліції. Серед адміністративно-попереджувальних заходів персоналом міліції громадської безпеки застосовуються: перевірка документів; адміністративний нагляд за певною категорією осіб; заборона або обмеження дорожнього руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних дорогах з метою запобігання аваріям; перевірка законності використання державного транспорту та ін. Персонал міліції громадської безпеки застосовує дві групи заходів адміністративного припинення: загального та спеціального призначення. Найбільш чисельну групу складають заходи адміністративного припинення загального призначення: а) вилучення речей і документів, вилучення зброї; б) доставлення; в) адміністративне затримання; г) проведення перевірок по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції. Заходи припинення спеціального призначення застосовуються у виняткових випадках, якщо іншими способами припинити протиправну поведінку неможливо, коли інші засоби адміністративно-примусового характеру не дали або не можуть дати позитивного результату. Систему цих заходів складають: право на застосування персоналом міліції громадської безпеки заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї.
У підрозділі 2.4 “Юридичні гарантії законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки” розглядаються їх система та зміст.
Гарантії законності і правопорядку поділяють на загальні та спеціальні (юридичні). До загальних гарантій відносять економічні, політичні, інші фактори та умови, що мають об’єктивний характер, наявність яких забезпечує додержання законності та існування правопорядку. Для досягнення мети більш докладно проаналізовані юридичні гарантії законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки. Їх зміст полягає у тому, що вони являють собою сукупність умов, засобів, організаційно-правових заходів, застосування яких персоналом міліції громадської безпеки у процесі її адміністративної діяльності спрямоване на забезпечення режиму законності і правопорядку.
Систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки складають: правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи.
Правовими умовами об’єктивного порядку є стан чинного права і законодавства, від якого великою мірою залежить міцність та стабільність режиму законності щодо адміністративної діяльності міліції громадської безпеки. До правових засобів як елементу системи юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки віднесені: 1) право на судовий захист; 2) право оскаржувати незаконні дії (бездіяльність) міліції громадської безпеки у порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”; 3) право оскаржувати (опротестовувати) постанови по справах про адміністративні правопорушення за ст. 177, ч.ч. 1, 2 ст. 178 КпАП України, винесені дільничними (старшими дільничними) інспекторами міліції; 4) юридична відповідальність працівників міліції громадської безпеки.

ВИСНОВКИ
У дисертації викладені загальні теоретичні підсумки та практичні пропозиції, отримані в процесі дослідження проблеми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
1. Персонал міліції громадської безпеки є складовою персоналу органів внутрішніх справ, конкретно до нього відносяться працівники Департаменту громадської безпеки МВС України та підпорядкованих йому підрозділів, які мають спеціальні звання або працюють на контрактній основі і діяльність яких пов’язана із захистом життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, безпосередньою охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки, протидією злочинності та іншим правопорушенням або забезпеченням такої діяльності. Не можуть вважатися працівниками міліції громадської безпеки особи, які хоча і виконують вищезазначені функції, але не входять до штату відповідних підрозділів (наприклад, позаштатні дільничні інспектори та ін.). Також не відносяться до персоналу міліції громадської безпеки особи, які хоча і працюють в структурних підрозділах Департаменту громадської безпеки МВС України, але здійснюють функції обслуговування (прибиральниці, сторожі, шофери, лаборантки та ін.).
2. Категоріями персоналу міліції громадської безпеки визначені: 1) представники адміністративної влади – керівний склад та підпорядковані їм спеціалісти; 2) технічний персонал. Відмінністю представників адміністративної влади від технічного персоналу є наявність відповідної юридичної освіти або (у крайньому випадку) навичок здійснення згаданої діяльності та право здійснювати правозастосовчі дії, що мають юридичні наслідки. До керівного складу персоналу міліції громадської безпеки належать співробітники, які виконують функції управління відповідними підрозділами та службами. До числа підпорядкованих спеціалістів відносяться співробітники, які виконують основні завдання та функції міліції громадської безпеки. До технічного персоналу відносяться працівники, які забезпечують технічну та іншу підтримку (забезпечення) діяльності підрозділів міліції громадської безпеки.
3. Сутність адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки полягає в її спрямованості на охорону громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, здійснення дозвільної системи, адміністративного нагляду, попередження та припинення правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів і ін. Зміст адміністративної діяльності складають такі адміністративно-правові відносини: а) відносини усередині апарату департаменту, управління або відділу міліції громадської безпеки у процесі організації і практичного вирішення завдань (внутрішньо-організаційні); б) відносини, які виникають під час повсякденної безпосередньої охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки силами і засобами підрозділів міліції громадської безпеки, інших органів та підрозділів, що залучені до охорони громадського порядку (зовнішні).
4. Форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки розуміються як відмінні за характером та наслідками способи зовнішнього вираження його адміністративної діяльності з метою забезпечення охорони громадського порядку, безпеки, здійснення боротьби зі злочинами й іншими правопорушеннями. За критерієм настання правових наслідків персонал міліції громадської безпеки здійснює адміністративну діяльність у правових та неправових (організаційних) формах.
5. Класифікація правових форм адміністративної діяльності міліції громадської безпеки здійснена за наступними ознаками: змістом, цілеспрямованістю, способом вираження. За змістом правові форми поділяються на нормотворчу та правозастосовчу. Правозастосовча форма адміністративної діяльності в залежності від характеру управлінських рішень, які стосуються видачі будь-яких дозволів, підрозділяється, у свою чергу, на регулятивну та правоохоронну. За цілеспрямованістю (цілями використання) правозастосовчі (регулятивна і правоохоронна) форми адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки розділяються на внутрішні та зовнішні. За способом вираження правозастосовчі форми адміністративної діяльності (регулятивні і правоохоронні, внутрішні і зовнішні) розділяються на письмові, усні, конклюдентні.
6. Персонал міліції громадської безпеки застосовує три групи заходів адміністративного примусу: адміністративно-запобіжні; заходи адміністративного припинення; адміністративні стягнення. Останні застосовуються тільки дільничними (старшими дільничними) інспекторами міліції.
7. Систему юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки складають: правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи.
8. Аналіз особливостей адміністративно-правового регулювання діяльності персоналу міліції громадської безпеки дозволив сформулювати наступні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства:
а) закріпити обов’язковість вищої юридичної освіти для тих працівників міліції громадської безпеки, які мають юрисдикційні повноваження;
б) ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державну службу” викласти у такій редакції: “Регулювання правового становища державних службовців, які працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено нормативними актами України”;
в) ч. 7 ст. 18 Закону України “Про міліцію” викласти у такій редакції: “Працівники міліції вправі створювати професійні спілки, бути членами громадських організацій чи інших об’єднань громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Вони не можуть бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, діяльність яких має політичну мету”;
г) закріплення в Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ складів дисциплінарних проступків. До їх числа можуть бути віднесені: прогул, вчинення проступку, що завдав суттєвої шкоди інтересам служби тощо;
д) передбачити процедуру укладання адміністративного договору для призначення керівників місцевої міліції;
е) закріпити постановою Кабінету Міністрів України перелік документів, що посвідчують особу. До них можуть бути віднесені: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члену екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, документи, які підтверджують наявність спеціального права (права управління транспортним засобом та права полювання), дійсний паспортний документ іноземця або особи без громадянства;
ж) тимчасове затримання на 30 діб не може бути застосовано до осіб, які займаються бродяжництвом тому, що такі дії за Кримінальним кодексом України не є злочином та за Кодексом України про адміністративні правопорушення не є проступком. Сказане свідчить про необхідність скасувати абз. 8 п. 5 ст. 11 Закону “Про міліцію”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Панько Н.Г. Взаємодія митних органів України з адміністративною службою міліції // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. – 2003. – № 6. – С.12-18.
2. Панько Н.Г. Особливості проходження служби персоналом адміністративної служби міліції // Наше право. – К., 2004. – № 2 (2 ч.). – С. 35-40.
3. Панько Н.Г. Юридичні гарантії законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 29. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 341-347.
4. Панько Н.Г. Особливості реалізації методу переконання в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 1 (23), 2005. – С. 207-215.
5. Панько Н.Г. Основні напрями реформування міліції громадської безпеки у структурі органів внутрішніх справ // Вісник Одеського юридичного інституту. – 2005. – № 2. – С. 136-141.
6. Панько Н.Г. Історія створення та діяльності міліції громадської безпеки // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (14-15 жовтня 2004 р.). Частина 2. – Одеса: Вид-во Одеського юрид. інституту НУВС, 2004. – С. 49-56.
7. Панько Н.Г. Поняття та категорії персоналу міліції громадської безпеки // Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України: Матеріали симпозіуму професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України (20-22 травня 2005 р.). – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 146-151.

АНОТАЦІЯ
Павленко Н.Г. Адміністративно-правові засади діяльності персоналу міліції громадської безпеки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2006.
Дисертаційне дослідження передбачає комплексний підхід до наукової розробки адміністративно-правових засад діяльності персоналу міліції громадської безпеки.
У дисертації здійснено історичний екскурс в питанні щодо становлення державної служби, проаналізовано особливості та відмінні риси персоналу міліції громадської безпеки.
Визначено поняття адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки – як цілеспрямовану, організуючу виконавчу і розпорядчу діяльність, урегульовану нормами адміністративного права, яка полягає у безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні її персоналом завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на визначеному об’єкті або у громадському місці.
До форм адміністративної діяльності персоналу міліції громадської безпеки належать правові та неправові (організаційні). Серед правових форм найбільш чисельну групу складають акти управління, класифікація яких здійснена за такими критеріями: сфера застосування, юридичні властивості, форми видання, назва. Серед методів адміністративної діяльності перевага надана методу переконання.
Виділені юридичні гарантії законності в адміністративній діяльності персоналу міліції громадської безпеки: правові умови, правові засоби, організаційно-правові заходи.
Ключові слова: адміністративна діяльність, міліція громадської безпеки, органи внутрішніх справ, державна служба, персонал, проходження служби, юридична гарантія, форма, метод, повноваження.

АННОТАЦИЯ
Павленко Н.Г. Административно-правовые основы деятельности персонала милиции общественной безопасности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная академия государственной налоговой службы Украины. – Ирпень, 2006.
Диссертация посвящена проблеме административно-правовых основ деятельности персонала милиции общественной безопасности.
В диссертационной работе проанализированы особенности становления государственной службы и, в её пределах – службы в милиции общественной безопасности. На основании изучения содержания родовых понятий “государственная служба”, “персонал органов внутренних дел”, “служба в органах внутренних дел” выделены общие и особенные черты персонала милиции общественной безопасности.
На основе сравнительного анализа позиций разных авторов разработана собственная классификация категорий персонала милиции общественной безопасности. Такими категориями названы: 1) представители административной власти – руководящий состав и подчинённые специалисты; 2) технический персонал. Сформулированы принципы прохождения службы в милиции общественной безопасности.
Административная деятельность персонала милиции общественной безопасности определена как целенаправленная, организующая исполнительная и распорядительная деятельность, урегулированная нормами административного права, состоящая в непосредственном, ежедневном, практическом осуществлении её персоналом задач и функций государства по обеспечению общественной безопасности, охране общественного порядка, борьбы с преступностью на определённом объекте или в общественном месте.
Проанализированы формы и методы административной деятельности персонала милиции общественной безопасности. При этом особое внимание уделено анализу особенностей реализации метода убеждения.
Проанализированы юридические гарантии законности в административной деятельности персонала милиции общественной безопасности: правовые условия, правовые средства, организационно-правовые меры. К правовым условиям отнесено состояние действующего права и законодательства. Правовыми средствами названы: право на судебную защиту; право обжалования незаконных действий (бездеятельности) персонала милиции общественной безопасности в порядке, предусмотренном Законом Украины “Об обращениях граждан” и Кодексом административного судопроизводства Украины; право обжаловать (опротестовывать) постановления по делам об административных правонарушениях по ст. 177, ч.ч. 1, 2 ст. 178 Кодекса Украины об административных правонарушениях, вынесенных участковыми инспекторами милиции; юридическая ответственность сотрудников милиции общественной безопасности. Среди всех видов юридической ответственности наиболее глубоко проанализирована дисциплинарная ответственность. Исследованы особенности информационного обмена как наиболее действенной организационно-правовой меры. В процессе исследования сформулированы предложения по усовершенствованию административной деятельности персонала милиции общественной безопасности. Эти предложения сгруппированы в две группы: предложения организационно-правового характера и предложения по совершенствованию действующего законодательства.
Ключевые слова: административная деятельность, милиция общественной безопасности, органы внутренних дел, государственная служба, персонал, прохождение службы, юридическая гарантия, форма, метод, полномочия.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking