Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правові заходи забезпечення прав платників податків

 

МУЛЯВКА ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право
і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Ірпінь – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України.

Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
ШАМРАЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,
начальник факультету податкової міліції Національної академії державної податкової служби України

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
ОСТАПЕНКО ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ,
ректор Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ України

кандидат юридичних наук, доцент
КУРИЛО ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ,
декан юридичного факультету Національного аграрного університету

Провідна установа: Одеська національна юридична академія Міністерства освіти і науки України, кафедра морського та митного права (м. Одеса)

Захист відбудеться 06 липня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. К.Маркса, 31.

Автореферат розісланий 03 червня 2004 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Г.Г. Забарний

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проголошення і закріплення на законодавчому рівні принципів правової і демократичної держави, звільнення її, в результаті приватизації, від функцій власника, який безпосередньо займається господарськими справами, розраховує лише на власні доходи і поводить себе як директор єдиного великого підприємства, обмежили державу в засобах фінансування та перетворили податки в Україні у основне джерело покриття видатків. Саме кошти, сплачені платниками податків почали складати основу державного бюджету, а відтак і фінансову основу державної влади. На відміну від радянського суспільства, у нинішньому українському суспільстві пропорції представництва держави у фінансових правовідносинах стали оберненими. Якщо в умовах тотального одержавлення майже всієї власності в суспільстві держава виступала у фінансовому правовідношенні в основному як господарюючий суб'єкт, то нині вона виступає у ньому переважно як суб'єкт політичної влади.
В умовах формування ринкових відносин і економічних методів управління важко не помітити (більшою чи меншою мірою) сильного впливу податкових правил на явища і процеси, на перший погляд досить далеких від сфери застосування цих правил. Податки здійснюють немалий вплив на життя людини, у тому числі на формування сім'ї, вирішення питань спадкування, набуття майна. Людина багато в чому виходить з податкової політики держави при визначенні свого життєвого шляху – вибору професії, місця роботи, конкретного заняття. Від податків залежить відношення людини до приватного бізнесу, можливість досягнути в ньому успіху, розвитку підприємливості та ініціативи. Податки суттєво визначають рівень благополуччя кожної окремої людини, а тим самим і всього суспільства. Тому актуальність розробки правових проблем удосконалення механізмів забезпечення прав платників податків в Україні є очевидною. Це передбачає розробку чітких юридичних критеріїв у сфері оподаткування, де особливу роль відіграють проблеми взаємовідносин податкових органів і платників податків. Недостатньо проголосити і записати права і обов'язки тих чи інших учасників податкових правовідносин. Усі права повинні бути гарантовані, а виконання зобов'язань – забезпечене припиненням неправомірних дій. У актуальності обраної теми наукового пошуку переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Не буде перебільшенням сказати, що протягом усього радянського періоду про можливість захисту платниками податків своїх прав у науці, лише згадувалося, але у монографічному плані ця проблема не досліджувалася. В юридичній літературі не приділялося належної уваги питанню про поняття та особливості адміністративного-правового забезпечення прав суб'єктів оподаткування. На нашу думку, це було зумовлено насамперед тим, що саме у сфері державного управління найбільш завершено втілився у тодішньому суспільстві етатистський тип суспільної свідомості.
Етатисти, беручи економічні, соціальні, політичні та інші гарантії прав особи в суспільстві за об'єктивну реальність, вважають, що тільки в недосконалості правових засобів реалізації і захисту прав громадян можуть виникати причини порушення прав особи в податкових правовідносинах.
Проблеми забезпечення прав платників податків працівниками податкової служби, до яких належить податкова міліція, малодосліджені і неопрацьовані напрямки в юридичній науці. Разом з тим окремі питання щодо проблематики даного дослідження, знайшли своє відображення в працях вчених юристів: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчука, Д.М. Бахраха, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, В.М. Васильєва, А.Б. Венгерова, В.Р. Весніна, О.С. Віханського, В.Г. Вишнякова, Л.К. Воронової, І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, Є.В. Додіна, Л.В. Коваля, С.В. Ківалова, С.М. Козлова, Ю.В. Копейчикова, Б.А. Кормича, А.П. Коренєва, Б.М. Лазарєва, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, П.С. Пацурківського, С. Прахальда, А.І. Пригожина, Л.А. Савченко, Ю.М .Старілова, Ю.О. Тихомирова, М.М. Розенталя, Н.М. Тищенка М.М. Чечота, Т.Б. Шахова, В.К. Шкарупи, В.А. Юсупова, Ц.А. Ямпольської та інших авторів.
Важливі підходи та напрямки дослідження даної проблеми ще у дореволюційний період були визначені Л.О. Зайденманом, В.І. Лешковим, І.Т. Тарасовим, С.А. Корфом, та ін. У радянський період вони набули подальшої розробки у працях А.І. Елістратова, М.Д. Загряцькова, Ю.М. Козлова, В.І. Ремнєва, В.В. Малькова, М.В. Карасевої, В.В. Сажиної та інших. Щоправда вченні досліджували зазначені проблеми захисту прав платників податків не спеціально, а в сукупності з іншими аспектами правових відносин, в основному, як захист права на звернення у межах загального конституційного правовідношення “держава-особа”.
Різні аспекти проблеми захисту прав платників податків в Україні певним чином знайшли своє відображення у кандидатських дисертаціях В.В. Безуглої, Н.В. Воротіної, Т.А. Латковської, В.І. Полюховича, докторській дисертації як Р.О. Гаврилюка, І.В. Головача, М.П. Кучерявенка, О.М. Московенка, В.М. Селіванова, А.О. Селіванова та інших наукових дослідженнях.
Однак ґрунтовних теоретико-прикладних розробок з даної проблеми не було. Адміністративно-правові заходи забезпечення прав платників податків ще не ставали предметом спеціального дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до Указу Президента України “Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001–2005 роки” від 25.12.2000 № 1376/2000 і є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри і наукові підрозділи Національної академії державної податкової служби України. Тема дисертаційного дослідження затверджена її вченою радою. Крім того, цей напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні та комплексному науковому проекту “Відповідальність за податкові правопорушення” (номер державної реєстрації № 0102U000477).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному дослідженні питання адміністративно-правового регулювання забезпечення прав платників податків, розробці й обґрунтуванні логічно взаємнозалежних теоретичних і практичних висновків та рекомендацій щодо усунення прогалин і протиріч у чинному законодавстві, зміні чинних та прийнятті нових правових норм з урахуванням практики та досвіду відповідної правозастосовчої діяльності податкових органів Росії, Франції, Німеччини, США та інших країн.
Відповідно до поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
- визначити поняття, зміст та правовий статус платників податків;
- аналізуючи розвиток податкової системи, дослідити питання формування інституту платників податків на основі історичних та юридичних фактів;
- проаналізувати організаційну структуру податкової служби та її діяльність по реалізації прав платників податків як чинника дотримання податкового законодавства;
- узагальнити досвід підготовки кадрів податкової служби та розглянути їх роль в організації роботи з платниками податків;
- дослідити питання правової неузгодженості і незавершеності в нормативно-правовому регулюванні податкових відносин та їх вплив на захист прав платників податків;
- розглянути питання організації роботи підрозділів апеляції ДПА України, порядок розгляду скарг платників податків;
- на основі чинного законодавства та практики розглянути процедуру судового захисту прав платників податків;
- розкрити роль громадських формувань у забезпеченні прав платників податків;
- виробити та запропонувати практичні рекомендації щодо врегулювання питання розгляду скарг підрозділами апеляції ДПА та захисту прав платників податків.
Об’єктом дослідження є відносини, що складаються між платниками податків і правоохоронними органами, у т.ч. і податковою службою України.
Предметом дослідження є права платників податків та теоретичні, методологічні, процесуальні проблеми, а також адміністративно-правовий аспект суспільних відносин у сфері діяльності податкової служби.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали сучасні методи наукового пізнання: історико-правовий – при дослідженні розвитку податкової системи та формування інституту платників податків (підрозділи – 1.1.; 1.2.; 2.1.; 2.3.), системно-функціональний метод – при визначенні основних правових засад правового регулювання відносин між платниками податків і податковою службою (підрозділи – 1.2.; 2.1.; 2.3.; 3.1.; 3.2.), порівняльно-правовий – при аналізі правових норм та наукової вітчизняної і зарубіжної літератури (підрозділи – 1.1.; 1.2.; 2.1.). За допомогою формально-догматичного методу дослідження зроблено загальноправову характеристику порядку розгляду скарг платників податків та оскарження рішень або дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб (підрозділи – 2.1.; 3.1.; 3.2.; 3.3.).
Методи абстрагування, аналізу й синтезу та моделювання використано під час розробки пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення прав платників податків.
Усі перераховані та інші методи використовувалися комплексно, що дозволяє зробити висновок про вірогідність та наукову обґрунтованість результатів дисертаційного дослідження.
Теоретичну базу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються теми дослідження. При написанні дисертації використовувалося чинне законодавство України та податкове законодавство інших держав. Оскільки дисертаційне дослідження має значною мірою міжгалузевий характер, його нормативна база включає норми права: адміністративного, інформаційного, конституційного, цивільного, фінансового, податкового, кримінального тощо.
У процесі дослідження теми була вивчена правозастосовча діяльність різних правоохоронних органів у сфері економіки, проведено вибіркове опитування співробітників податкової міліції Державної податкової адміністрації України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в українській адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовим засадам забезпечення прав платників податків в Україні. Це наукове дослідження обґрунтовує ряд наукових положень та висновків, нових у теоретичному плані й важливих для юридичної практики, кінцеві результати якого виносяться на захист.
У дисертації викладено систему поглядів на організацію роботи підрозділів апеляції з платниками податків як одного із основних чинників дотримання податкового законодавства.
У результаті дисертаційного дослідження обґрунтовані наукові положення та висновки, що отримані здобувачем особисто:
Уперше:
- спираючись на положення теорії адміністративного права та історичний розвиток податкової системи, досліджено питання формування інституту платників податків;
- розглянуто питання впливу на захист прав платників податків правової неузгодженості і незавершеності в нормативно-правовому регулюванні податкових відносин;
- систематизовано та узагальнено досвід діяльності підрозділів апеляції ДПА України по розгляду скарг платників податків та виявлено недоліки з організації роз’яснювальної роботи з ними;
- проаналізовано роботу громадських формувань і визначено їх роль у забезпеченні прав платників податків;
- удосконалено:
- рекомендації щодо покращення роботи з платниками податків з розгляду їх звернень (скарг) на дії або бездіяльність органів державної податкової служби та посадових осіб;
- систему службової підготовки персоналу, який працює з платниками податків та обґрунтована ця необхідність ;
- Дістало подальшого розвитку:
- визначення поняття, зміст і правовий статус платників податків;
- правова основа та визначення принципів захисту їх прав;
- питання судового захисту прав платників податків і вплив судових рішень на забезпечення законності в роботі податкової служби.
Практичне значення одержаних результатів дослідження може вимірюватися за кількома параметрами: у науково-дослідній діяльності – результати дисертаційного дослідження поглиблюють існуючі уявлення про сучасний стан та основні тенденції розвитку адміністративно-правового механізму забезпечення прав платників податків і можуть бути використані для подальших наукових розробок; у правотворчій та правозастосовчій діяльності – запропоновані в дисертаційному дослідженні рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності працівників податкової міліції та інспекції у сфері забезпечення прав платників податків; у навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при викладенні навчальної дисципліни “Адміністративне право України”, “Адміністративна діяльність податкової міліції” та інших спецкурсах, враховані при підготовці відповідних навчально-методичних матеріалів на курсах підвищення кваліфікації працівників податкової служби, статей і наукових повідомлень.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження автора. Сформульовані положення, узагальнення, оцінка та висновки з рекомендаціями і пропозиціями обґрунтовані дисертантом на підставі особистих наукових досліджень. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць Зарубі П.І., Тараненку С.М., Шамраю В.О., у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Результати наукової роботи використовувалися при написанні лекцій, навчально-методичних розробок, проведенні всіх видів занять з курсантами, студентами та слухачами курсів підвищення кваліфікації працівників податкової служби в Національній академії державної податкової служби України (акт впровадження від 17.09.2002 р.; акт впровадження від 21.05.2003 р.). Окремі питання дисертації доповідалися на численних наукових конференціях: “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2001р.), “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (Ірпінь, 2001 р.), “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави” (Одеса, 2003 р.), “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2003 р.).
Результати дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права й адміністративної діяльності Національної академії ДПС України.
Розроблені автором навчально-методичні матеріали, що використовуються у службовій підготовці працівників податкової служби ДПА в Рівненській області (акт впровадження від 4 лютого 2004 року).
Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення у восьми опублікованих наукових статтях та тезах доповідей на науково-практичних конференціях, чотири з яких надруковані у фахових виданнях, визначених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, що вміщують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 212 сторінок, обсяг основного тексту роботи 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовується вибір та актуальність теми, її мета і завдання, об’єкт, предмет і методологія дослідження, висвітлюється наукова новизна, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію наукових результатів та їх впровадження, наукові публікації, структуру та обсяг роботи.
У першому розділі “Адміністративно-правовий статус платників податків” розкриваються основні поняття, зміст, правовий статус платників податків; досліджується питання формування інституту платників податків в контексті розвитку податкової системи.
Всі елементи суспільного розвитку знаходяться в тісному причинно-наслідковому зв'язку, і історичний аналіз дає можливість не тільки усвідомити зміст явищ, що відбуваються, але і передбачити перспективні зміни.
Податки в тій формі, у якій ми з ними стикається в сучасних умовах, склалися відносно недавно, хоча тенденції до виникнення подібних механізмів просліджувалися ще в стародавності. Головними передумовами до виникнення зародкових форм подібних важелів з'явилися: 1) перехід від натурального господарства до грошового; 2) зародження і формування держави.
Цікавий підхід має Е.Селігмен до періодизації історії розвитку податкових платежів. Цей процес він ілюструє етимологічним значенням змісту податків, і нараховує сім стадій:
- на першій стадії панує ідея дарунка.
- друга стадія зв'язує податок із проханням, благанням державою народу про підтримку.
- з третьою стадією закріплюється ідея допомоги, що робиться державі.
- на четвертій стадії розвитку з'являється ідея про жертву, принесену громадянином в інтересах держави, при якій він відмовляється від чогось в інтересах суспільного блага.
- на п'ятій стадії в платника розвивається почуття боргу, обов'язку.
- тільки на шостій стадії зустрічається ідея примусу з боку держави.
- на останній стадії виникає ідея визначеної частки чи окладу, встановлених урядом поза всякою залежністю від волі платника.
Процес становлення податкової системи, у більш цивілізованій формі,
почався в Росії наприкінці XIX сторіччя і викликаний ростом державних потреб, у зв'язку з переходом країни від старого натурального господарства до грошового. У терміні з 1881-1885 р. була проведена податкова реформа, у ході якої були скасовані соляний податок і подушний податок, уведені нові податки і створена податкова служба. У новій податковій системі найбільше місце приділялося акцизам і митам. Непрямі
податки складали майже половину всіх податкових надходжень у державний бюджет. Прямі податки, основна складових усіх сум, що надходять, у даний час у бюджет від збору податків, у той час складали приблизно 7% усього бюджету.
У Росії в будь-який час існувало неприязне відношення до податків, у відмінності від західноєвропейських держав, де плата податків рахується навіть предметом гордості платників податків. У такій державі людина рідко коли скаже: “Я громадянин цієї країни”, скоріше він скаже: “Я платник податків”. Подібна висока податкова культура обумовлюється тим, що в таких державах інститут податків має історію набагато більш тривалу.
З жовтня 1917 р., у зв’язку зі скасуванням права власності на землю, анулюванням цінних паперів, націоналізацією промисловості і забороною приватної власності були знищені майже всі можливі об'єкти оподатковування. Податкова політика нової влади зводилася тільки до примусового збору із селянства, так називаної “продрозверстки”, що не носила навіть характеру податку. За декретом від 30.10.1918 р. примусово вилучалися всі надлишки сільськогосподарської продукції понад необхідний мінімум для власного споживання. Лише з переходом держави до нової економічної політики, у травні 1921 р., виникла необхідність створення нової податкової системи. Був введений загальногромадянський податок, до сплати якого залучалося все працездатне населення. У 1923 р. була проведена реформа оподатковування селянства, установлений єдиний сільськогосподарський податок, промисловий і прибутковий податки, податок на надприбуток, податок із спадщин і дарувань, гербовий збір. Але високі податкові ставки стали однією з головних причин поступового скорочення приватної торгівлі і промисловості, вони призвели до різкого неприйняття приватними платниками податків нового податкового законодавства і, як слідство вищевказаних причин, спричинили масове ухилення платників від сплати податків.
Найбільша група податкових правопорушень, що зустрічається часто ухилення від сплати податків. Дане правопорушення полягає в невиконанні або неналежному виконанні платником податків свого обов'язку сплатити податок у бюджет. У західній літературі, присвяченій даній темі, можна зустріти класифікацію причин, що спонукають платника ухилятися від сплати податків. Так, П.М. Годме виділяє декілька груп причин: політичні; економічні; моральні; технічні.
На думку В.Слома, здійснюючи свої податкові прерогативи, держава має насамперед піклуватися про гарантії прав платника податків, тобто вона повинна захищати добросовісного платника податків від “самого себе”. Іншими словами, в податковий процес все більш мають включатися елементи рівності, в противному випадку держава перетвориться у податкового монстра. Законодавство України та Росії практично єдине у визначенні платників податків. В цьому є єдиний підхід, при якому законодавець виходить із презумпції винності платника податків в Україні і Російській Федерації.
Презумпція винності відбивається і в самому характері податкової системи, яка є виключно фіскальною, основною метою її є видавлення з платників за допомогою податкових ставок, санкцій, штрафів сум для скорочення дефіциту бюджету.
Одним із найважливіших питань створення належних відносин між платниками податків та органами державної податкової служби, безумовного дотримання норм податкового законодавства та підтримки високої податкової дисципліни є чітке визначення та врегулювання у законодавчому порядку прав та обов'язків платників податків.
В Законі України “Про систему оподаткування” визначено, що платники податків – це юридичні або фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори. Антологічне за своєю суттю визначення дається і в проекті Податкового кодексу України. Таке формулювання має досить однобічний характер, оскільки включає до свого змісту лише суб'єктивний обов'язок відносно сплати податків. Якщо існує лише обов'язок щодо сплати податку, то господарська діяльність, реально завдяки якій цей податок може сплачуватися, набуває для держави другорядного значення і в процесі правового регулювання повністю ігнорується. Тому, цілком логічно, що визначення правового статусу платників податків потребує включення додаткових складових стосовно порядку та умов сплати податків, що передбачають наявність відповідних прав платника і їх захист та гарантії з боку держави, що є певним юридичним підґрунтям здійснення ними ефективної господарської діяльності.
Захист прав платників податків є органічною складовою інституту захисту прав і свобод людини, який в Україні нині знаходиться у стадії становлення. Платник податку має право знати, куди пішли сплачені ним кошти, бути захищеним від свавілля представників державної влади.
На жаль, в нашій державі ще не склалися для цього відповідні умови. Тому платник податку повинен відстоювати та захищати свої права. В нього є декілька шляхів цього захисту: перший і головний – захист у судовому порядку; інший шлях – подання скарг до вищестоящих органів установ, які прийняли рішення, котрі порушують права такого платника податків.
Розділ другий “Організаційно-правові засади реалізації прав платників податків як чинник дотримання податкового законодавства” складається з трьох підрозділів. В ньому розглядається питання, що стосуються поняття, правової основи та принципу захисту прав платників податків, ролі персоналу в забезпеченні роботи з ними, а також вплив правової неузгодженості і незавершеності в нормативно-правовому регулюванні податкових відносин.
У демократичних країнах забезпеченню реалізації прав платників податків надається важливого значення. Від якості виконання цієї функції податковими службами безпосередньо залежить стан дотримання громадянами податкової дисципліни та повноти надходжень до бюджету. Для забезпечення прав платників податків у податкових службах створюються відповідні підрозділи, які організовують і здійснюють цю функцію на державному рівні. Аналізуючи матеріали, опубліковані Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), можна зробити висновок, що в країнах, які входять до ОЕСР, робота з платниками податків нині дійсно стала пріоритетною.
Безперечно, що в усіх країнах існують платники, які намагаються уникнути сплати податків. Дії цієї меншості спонукали до створення складної системи контролю, яка розповсюджується на всіх платників.
Повноваження податкових служб щодо здійснення контролю і реалізації права платників податків у різних країнах порівнювати важко, оскільки така роль залежить від регламентації функцій податкових органів, структури податкової системи. Ці повноваження відрізняються також від процесуальної процедури цивільних і кримінальних податкових розслідувань.
Для уніфікації цих питань низкою країн було прийнято рішення об’єднати заходи захисту платників податків через "декларації" або "хартію платника податків". Це добрий спосіб інформування платників щодо захисту їх основних прав. У той же час, багато країн не розширюють гарантії надані платникам.
Податкова служба несе відповідальність перед владою і платниками податків щодо забезпечення принципу справедливості при стягненні податків. Держава має отримати від кожного платника тільки те, що він повинен сплатити, не більше і не менше. Це положення чітко закріплює права і обов’язки як податкової служби, так і платника податків.
Платники податків мають право на отримання інформації щодо функціонування податкової системи і методів їх оподаткування. Крім того, вони мають право на інформацію щодо їх прав, включаючи право на апеляцію. Право на оскарження рішення податкових органів мають усі платники податків і воно розповсюджується майже на всі рішення податкової служби у сфері застосування або інтерпретації законів чи адміністративних рішень за умови, що вони безпосередньо стосуються платників податків.
Платники податків мають також право на високий ступінь впевненості щодо податкових наслідків своїх дій. Звичайно забезпечення повної впевненості не завжди є можливим. Наприклад, платники не завжди можуть знати правила, які залежать від конкретних фактів і обставин. Високий ступінь впевненості платників податків може бути забезпечений лише за умови ретельної і якісної розробки податкового законодавства, зрозумілого для платників. При розробці нового законодавства його ініціатори можуть проводити консультації з представниками платників податків.
Очевидно, що механізм справляння податків стане більш оптимальним тоді, коли буде базуватись на партнерських взаємовідносинах між податковими органами і платниками податків.
Необхідно поєднати виважений рівень податкового контролю з усвідомленням обов'язку громадянами щодо сплати податків.
Проблема збору податків в Україні характеризуються значною напруженістю, яка виникла одночасно з переходом економіки до ринку. Разом з тим, при вирішенні цієї проблеми слід мати на увазі, що платники податків будь-якої країни сплачують податки завжди без ентузіазму. Але стосовно України є підстави стверджувати, що податкові органи та суб'єкти господарювання знаходяться у стані перманентної протидії. Перші прихильники посилення регулюючих та контролюючих дій, останні - за їх послаблення. У таких непростих умовах на Головне управління по роботі з платниками податків ДПА України покладається завдання зняти цю напругу й організувати партнерську взаємодію між державою та платниками податків.
Згідно з пунктом 4 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові органи роз'яснюють за допомогою засобів масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативних актів про податки, інші платежі. ДПА України встановлені постійні зв'язки з 62-ма газетами, журналами, інформаційними агентствами. Щотижня в кожній області на податкову тематику в середньому друкується одинадцять матеріалів, на телебаченні виходять реклами, сюжети, на радіо звучать виступи і повідомлення, відбуваються конференції та брифінги для журналістів. У містах, районах проводяться семінари, читаються лекції.
Потребує значного поліпшення робота з друкованими засобами інформації, телебаченням та радіо. Останнім часом значно посилилась критика державної податкової служби. Деякою мірою це сприймається як реакція на плідну роботу податківців щодо залучення до державної казни коштів тіньової економіки. З'являються публікації, де викриваються факти хабарництва та зловживань з боку податківців. Однак, переважаюча частина публікацій має упереджений, відверто наклепницький характер. Безперечно, виховання податкової культури є невід'ємною складовою встановлення партнерських відносин між державою і платниками податків, але його формування це досить тривалий процес.
Відбувається суттєве збільшення кількості платників податків, які беруться на облік у податкових органах, що зумовило різке збільшення загального навантаження на працівників податкової служби при обмежених фінансових ресурсах та малій чисельності її персоналу. Це не сприяє забезпеченню ефективного управління діяльності податкової служби, і впливає на рівень роботи з платниками податків та надходження до бюджету.
У зв’язку з зазначеним вище, постає проблема спеціальної підготовки працівників податкової служби. Для вирішення цієї проблеми в структурі ДПА України створено навчальний заклад – Національну академію ДПС України.
Велике значення для поліпшення кадрового забезпечення податкової служби має визначення законом статусу посадової особи державної податкової служби в Україні.
Працівникам податкової служби надані широкі повноваження, але не всі їх рішення є безперечні, тому вони можуть бути оскаржені. Процедура апеляції передбачена законом, згідно якого ДПА України має право скасовувати рішення підлеглих органів податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ДПІ у містах із районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) – рішення підпорядкованих їм державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності чинним законодавчим актам. Цей порядок не застосовується щодо процесуальних рішень податкової міліції, за якими здійснюють нагляд органи прокуратури. Для розгляду скарг платників податків у податкових органах створено апеляційну службу. Статистичні дані її роботи свідчать, що працівники цієї служби намагаються чітко стояти на сторожі закону. Понад 30 відсотків отриманих скарг від платників податків вони задовольняють, скасовуючи прийнятті рішення податковими інспекціями.
Модернізація податкової служби та реформування податкової системи має здійснюватися шляхом удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази.
Ситуація в сфері юридичних відносин між державою і платниками податків в Україні є постійним чинником руйнації правосвідомості українського суспільства і тінізації економічної діяльності.
Правовий нігілізм, як ознака юридичної культури держави, цілком закономірно дає про себе знати на рівні ухвалення та застосування підзаконних актів, спрямованих на регулювання податкових відносин. Ця ознака значною мірою зумовлена недостатнім науковим опрацюванням проектів юридичних актів, спрямованих на регулювання сфери податків, що призводить до появи значної кількості неузгодженостей, а то й помилок при їх ухваленні й застосуванні.
В правовому регулюванні податкових відносин залишаються невисокий загальний рівень моделювання змісту цих відносин, техніко-юридична недосконалість розроблення податкових законів і нормативно-правових актів, які у своїй переважній більшості не мають глибокого наукового (концептуального) обґрунтування і не проходять економіко-математичної експертизи. Поряд з цим відомчі інструктивні документи податкових органів, які супроводжують впровадження ухвалених законів, часто не тільки не спрямовані на роз'яснення певних положень цих законів, але й іноді просто суперечать "букві закону".
Нестабільність і недосконалість виявляється в поспішності складання законодавчих актів. Часті зміни щодо їх змісту, поверхове ставлення до розробки правових положень призводить до знецінення законодавчого процесу й авторитетності закону.
Підприємці практично беззахисні у стосунках з представниками податкових органів. По відношенню до них діє, по суті справи, “презумпція вини”. Про це свідчить і арбітражна практика. Переважна більшість рішень Вищого господарського суду України стосовно податкових юридичних відносин виноситься на користь платників податків.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції, а щодо керівників та інших службових осіб порушується провадження в адміністративному або кримінально-процесуальному порядку.
Зрозуміло, що в таких ситуаціях виникають конфлікти і непорозуміння між платниками податків та працівниками податкових органів.
У розділі третьому “Оскарження рішення, дії або бездіяльності органів державної податкової служби та їх посадових осіб”, який складається з чотирьох підрозділів, розглядаються питання порядку розгляду звернень платників податків та їх скарг на рішення працівників податкової служби.
Таке право платника податків передбачено та регламентовано Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України "Про звернення громадян", "Про державну податкову службу в Україні", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби України, затвердженим наказом ДПА України від 03.03.1998 р. № 93 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 02.03.2001 р. № 82).
Зазначеним законодавством встановлено і перелік податкових дій та рішень (інших актів), які платники податків можуть оскаржити в порядку адміністративної апеляційної процедури.
Скарга може подаватися платником податків на ім'я керівника вищої Державної податкової адміністрації (інспекції) до Державної податкової адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, чи безпосередньо до вищої Державної податкової адміністрації. Рішення ДПА України не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Подана платником податків скарга зупиняє виконання податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення відповідного податкового органу, що оскаржується, і, відповідно до пункту 6 Положення про порядок подання і розгляду скарг платників податків, приймає одне з таких рішень:
1) зупиняє виконання рішення, що оскаржується, і призначає здійснення перевірки у випадках, передбачених законодавством (пункт 5 Положення);
2) залишає рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу – без задоволення;
3) скасовує рішення, яке оскаржується, у разі його невідповідності актам законодавства;
4) зменшує розмір фінансових санкцій чи штрафів у межах, передбачених законом про відповідальність за податкове чи інше порушення;
5) скасовує постанову про накладення адміністративного стягнення і закриває справу;
6) пропонує податковий компроміс.
У разі отримання негативної відповіді від ДПА України про результати розгляду скарги платник податку може з урахуванням строку позовної давності оскаржити рішення органів державної податкової служби до суду, Рішення органів державної податкової служби може бути оскаржене до суду. на кожній стадії адміністративного оскарження, а не лише після отримання відповіді з ДПА України про результати розгляду скарги. Однак у цьому разі день порушення господарським судом провадження в справі за позовом платника податків щодо визнання недійсними рішення органу державної податкової служби вважається в день закінчення процедури адміністративного оскарження.
Платник має право оскаржити не тільки рішення органу державної податкової служби, а і дії посадових осіб цього органу. Посадові особи органів державної податкової служби поділяються на державних службовців та працівників податкової міліції, в залежності від чого і визначаються особливості розгляду скарг платників на їх дії.
Скарги платників на дії або бездіяльність державних службовців органів державної податкової служби розглядаються керівниками органів державної податкової служби, в яких вони працюють, або відповідними підрозділами за дорученням керівника.
Скарги на неправильні дії посадових осіб органів державної податкової служби, допущені ними при стягненні коштів, розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження. Рішення за скаргою може бути оскаржено до вищестоящого органу державної податкової служби.
Службові розслідування стосовно працівників податкової міліції призначаються за фактами споєння злочинів, правопорушень та інших надзвичайних подій за участю працівників податкової міліції по скаргах, зверненнях, повідомленнях громадян та організацій, публікацій у пресі про неправомірні дії податківців.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
- факти і суть звинувачень чи підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у податковому органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
- висновки службового розслідування, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність чи знімають з державного службовця безпідставні звинувачення або підозру, причини та умови, що сприяли порушенню, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення.
Заключним документом за результатами службового розслідування є висновок, який готується та підписується всіма посадовими особами, залученими до його проведення, а також облікова картка, яка підписується керівником кадрового апарату органу (підрозділу) та затверджується начальниками підрозділів інспекції по особовому складу.
Згідно ст. 67 Конституції України на платника покладений безумовний обов'язок по сплаті податків і зборів у порядку і розмірах, установлених законом. Більш того, права платника податків за змістом ст. 64 Конституції України можуть бути обмежені законом, але тільки в тій мірі, у якій це необхідно з метою захисту основ конституційного ладу, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення безпеки держави. Варто відмітити, що це положення цілком відповідає загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права. Платнику податків як громадянину України гарантовано згідно ст. 55 Конституції України судовий захист від неправомірних дій посадових осіб податкових і інших державних органів.
В даний час переважна більшість розглянутих у судах справ зв'язана, не зі скаргами платників про порушення їхніх конституційних прав, а з податковими правопорушеннями. Такі справи, як правило, виникають по спорах про право, але не про факт самого здійснення податкового правопорушення і вимагають визначеного аналізу для розуміння механізму захисту прав платників податків.
Держава, надаючи платнику право оскарження можливих необґрунтованих рішень, дій чи бездіяльності податкових органів, зводить цей процес практично до суперечки, у ході якого учасники по-різному оцінюють ті самі факти, нормативні акти, висновки документальних перевірок, фінансові санкції й ін. Як свідчить практика, більшість таких суперечок виникає за результатами документальних перевірок і зв'язано з кваліфікацією тих чи інших доходів, витрат, визначенням величини податкових зобов'язань тощо.
Кожен учасник податкових відносин повинний чітко знати свої права й обов'язки відповідно до вимог закону, особливо в тих випадках, коли мова йде про “включення” механізму захисту від можливих неправомірних дій державних установ, зокрема податкових, чи, навпаки, несумлінного виконання самими платниками податків податкових обов'язків перед державою.
Велике значення в забезпеченні прав платників податків мають громадські організації, і серед них Асоціація платників податків України. Діяльність Асоціації передбачена Статутом, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.1999 р. свідоцтво № 1128. Основною метою діяльності Асоціації, яка має обласні відділення, є задоволення та захист законних економічних, соціальних та інших спільних прав і інтересів платників податків.
ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження дає можливість виробити цілісний підхід до організації та здійснення адміністративно-правових заходів по забезпеченню прав платників податків, що буде сприяти недопущенню випадків порушення їх прав та своєчасній сплаті податків.
Досліджуючи організаційно-правові засади реалізації прав платників податків узагальнено правозастосовчу практику, вивчено зарубіжний досвід роботи податкової служби Німеччини, Франції, Канади, США, вперше в українській правовій науці розкривається питання кадрового забезпечення та взаємодія громадян і юридичних осіб з податківцями. При цьому звертається увага, що всі суб’єкти податкових відносин є рівноправні партнери. Особливо велике значення і вплив на захист прав платників податків мають правова неузгодженість і незавершеність в нормативно-правовому регулюванні податкових відносин. Проаналізовано роботу громадських формувань і визначено їх роль в забезпеченні прав платників податків. Вивчено практику і порядок розгляду звернень громадян і скарг на дії органів державної податкової служби та їх посадових осіб.
Окремо в дисертації розглядається питання судового захисту прав платників податків.
За результатами дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, які мають за мету вдосконалити адміністративно-правову діяльність підрозділів податкової міліції та інспекції, спрямовану на забезпечення прав громадян і юридичних осіб, які своєчасно сплачують податки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Мулявка Д.Г. До питання законодавчого врегулювання взаємовідносин платників податків і органів ДПС України // Збірник наукових праць Академії ДПС України. – Ірпінь, 2001. – № 1. – С.166 – 170.
2. Мулявка Д.Г. Використання інформаційних технологій та систем у діяльності підрозділів податкової міліції // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі: Тези доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь, 2001. – С.58 – 63.
3. Мулявка Д.Г. До проблеми правового забезпечення взаємовідносин між платниками податків та податковими органами // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку): Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 р.) – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. 626 – 629.
4. Тараненко С., Мулявка Д. Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект // Збірник наукових праць Академії ДПС України. – Ірпінь, 2002. – № 3. – С. 216 – 223.
5. Мулявка Д.Г. До питання нормативного врегулювання податкових відносин //Збірник наукових праць Академії ДПС України. – Ірпінь, 2002. – № 4. – с. 321 – 323.
6. Шамрай В.О., Заруба П.І., Мулявка Д.Г. Інформаційне забезпечення захисту прав платників податків в Україні // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (15-17 травня 2003 р.) – Ірпінь, 2003.
7. Мулявка Д.Г. До питання розгляду скарг платників податків на рішення органів державної податкової служби // Податкові та інші правоохоронні органи у ХХI столітті: управління, діяльність, взаємодія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (30 травня 2003 р.) – Ірпінь, 2003.
8. Мулявка Д. Практика розгляду скарг платників податків в органах ДПС України // Збірник наукових праць Національної академії ДПС України. – Ірпінь, 2003. – № 4. – С. 160–168.

АНОТАЦІЯ

Мулявка Д.Г. Адміністративно-правові заходи забезпечення прав платників податків. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2004.
Дисертаційна робота є самостійною і завершеною науковою працею, в якій комплексно досліджено проблему адміністративно-правового забезпечення прав платників податків. На основі проведеного аналізу широкого масиву нормативних актів, наукових джерел, дослідження історико-правового аспекту розвитку податкової системи розглянуто формування інституту платників податків: поняття, зміст, правовий статус та права платників податків.
Досліджуючи організаційно-правові засади реалізації прав платників податків узагальнено правозастосовчу практику, вивчено зарубіжний досвід роботи податкової служби Німеччини, Франції, Канади, США, вперше в українській правовій науці розкривається питання кадрового забезпечення та взаємодія громадян і юридичних осіб з податківцями. При цьому звертається увага, що всі суб’єкти податкових відносин є рівноправні партнери. Особливо велике значення і вплив на захист прав платників податків мають правова неузгодженість і незавершеність в нормативно-правовому регулюванні податкових відносин. Проаналізовано роботу громадських формувань і визначено їх роль в забезпеченні прав платників податків. Вивчено практику і порядок розгляду звернень громадян і скарг на дії органів державної податкової служби та їх посадових осіб.
Окремо в дисертації розглядається питання судового захисту прав платників податків.
За результатами дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, які мають за мету вдосконалити адміністративно-правову діяльність підрозділів податкової міліції та інспекції, спрямовану на забезпечення прав громадян і юридичних осіб, які своєчасно сплачують податки.
Ключові слова: забезпечення прав платників податків, адміністративно-правовий статус платників податків, діяльність підрозділів апеляції, Асоціація платників податків, звернення громадян, судовий захист прав платників податків.

SUMMARY

Myliavka D.H. Administrative-legal measures to insure rights of taxpayers. – Manuscript.
Dissertation for receiving of the candidate’s of law sciences degree on specialty 12.00.07 – theory of administration; administrative law and process; finance law; informational law. – National Academy of State Tax Service of Ukraine, Irpin 2004.
The dissertation is a self-dependant and complete scientific research, which fully examines the problem of administrative-legal insurance of taxpayers’ rights. Formation of the institute of taxpayers, its definition, content, legal status and taxpayers’ rights are considered on basis of conducted analysis of wide corpus of legal documents, scientific sources, research of historical aspect of tax system development.
In the context of examination of legal-organizational fundamentals of taxpayers’ rights realization, law-use practice is summarized, German, France, Canada, USA experience of tax service work is studied. For the first time in Ukrainian law science the question of staff supplying and cooperation of citizens and legal persons with tax service workers is uncovered. At the same time, the attention is paid to the aspect of taxpayers and tax workers equality as partners. Law collisions and incomplete tax relations regulation by legal norms have special significance and influence on taxpayers’ rights protection.
This research analyses work of public establishments, their role in taxpayers’ rights insurance. It studies practice and order of examination of citizens’ appeals and complaints on actions of state tax service bodies and their officials.
Separately, this dissertation considers questions of tax payers’ rights judicial protection.
As a result of this research a number of conclusions, suggestions and recommendations was made with the purpose to improve the administrative-legal activity of tax service subunits, which is aimed on insurance of rights of citizens and legal persons who pay taxes in time.
Key words: taxpayers’ rights insurance, administrative-legal status of taxpayers, subunits of appeals activity, taxpayers association, citizens apply, tax payers’ rights judicial protection.

АННОТАЦИЯ

Мулявка Д.Г. Административно-правовые меры обеспечения прав плательщиков налогов. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная академия государственной налоговой службы Украины. – Ирпень, 2004.
Диссертационная работа является самостоятельным и законченным научным исследованием, в котором комплексно рассматриваются вопросы административно-правового обеспечения прав налогоплательщиков. В соответствии с поставленной целью в диссертации решены следующие задачи: определено понятие, содержание и правовой статус плательщика налогов; исследован вопрос формирования института налогоплательщика на основе исторических и юридических фактов; сделан анализ организационной структуры налоговой службы и ее деятельности по реализации прав налогоплательщиков, как основание выполнения налогового законодательства; изучен опыт подготовки кадров в учебных заведениях и рассмотрена их роль в улучшении работы с гражданами и юридическими лицами; сделан вывод, что правовая несогласованность и незавершенность в нормативно-правовом регулировании налоговых отношений имеют негативное влияние на защиту прав налогоплательщиков; раскрыты вопросы организации работы подразделений апелляций ГНА Украины и порядка рассмотрения апелляций и жалоб граждан. На основании действующего законодательства и практики излагается роль судебной защиты прав налогоплательщиков и общественных формирований.
В работе рассматривается роль работников налоговой милиции в обеспечении прав налогоплательщиков и порядок проведения служебных расследований, если с их стороны совершены неправомерные действия в отношении граждан или приняты неправильные решения.
Автором исследования по результатах работы сформулировано ряд заключений, предложений и рекомендаций, которые имеют целью усовершенствовать административно-правовую деятельность органов государственной налоговой службы, направленную на обеспечение прав налогоплательщиков.
Ключевые слова: обеспечение прав налогоплательщиков, административно-правовой статус плательщиков налогов, деятельность подразделений апелляции, ассоциация налогоплательщиков, обращения граждан, судебная защита прав налогоплательщиков.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking