Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів України

 

Калюта Анна Борисівна

АДМІНІСТРАТИВНО – ЮРИСДИКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

12.00.07 –адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2007
Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Шкарупа Віктор Костянтинович,
Національна академія державної
податкової служби України,
завідуючий кафедрою фінансового та
адміністративного права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Коломоєць Тетяна Олександрівна,
Запорізький національний університет,
декан юридичного факультету,
завідувач кафедри адміністративного
та господарського права;

кандидат юридичних наук
Прокопенко Віктор Валерійович,
Одеська національна юридична
академія, доцент кафедри морського
та митного права.

Захист відбудеться 26 січня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 26 грудня 2007 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М. Литвинов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Адміністративно-правова реформа, яка здійснюється в Україні, є складовою частиною загальної державно-правової реформи і передбачає якісне удосконалення галузі державного управління, забезпечення та охорону суспільних відносин, розробку механізмів надійного захисту прав громадян від неправомірних дій посадових осіб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Відомо, що митні органи сьогодні ще не в повній мірі реалізують приписи конституційних норм щодо пріоритетності захисту прав, свобод та законних інтересів громадян; це обумовлюється існуванням різних за змістом та сутністю причин як об’єктивного так і суб’єктивного характеру. Однією з таких причин є неналежне правове регулювання та подекуди хибна практика здійснення посадовими особами митних органів України адміністративно-юрисдикційної діяльності як однієї з найважливіших правозастосовчих функцій зазначених суб’єктів. У зв’язку з цим гостро постає проблема вдосконалення нормативно-правової бази, покликаної чітко регулювати юрисдикційну діяльність митних органів України.
Наукове дослідження питань юрисдикційної діяльності посадових осіб митних органів, а саме – юрисдикційних проваджень – має сприяти удосконаленню як законодавства в сфері регулювання загальних питань адміністративного процесу, так і внесенню змін та доповнень у відповідні галузеві нормативно-правові акти, що регулюють юрисдикційні провадження здійснювані митними органами. Означене набуває ще більшої значимості за умов визначення Конституцією України основних прав і свобод людини, як головного пріоритету функціонування механізму держави, в зв’язку з чим гостро постає проблема розробки та прийняття Адміністративно-процесуального кодексу України, де б знайшли своє відображення теоретичні розробки з правового регулювання та організації юрисдикційно-процесуальної діяльності, в тому числі органів та посадових осіб митної служби України.
У вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі питанням вдосконалення правового регулювання процесуальної діяльності митних органів та їх посадових осіб приділяється недостатньо уваги. Наукові дослідження не мають системного характеру. Таким чином, інтерес до проблем особливостей правового регулювання адміністративно-юрисдикційних проваджень в митних органах, і відповідно відсутність фундаментальних наукових досліджень даного питання набуває особливого змісту і актуальності.
Своєчасне та в повному обсязі вирішення митними органами правоохоронних завдань безпосередньо залежать від якості адміністративно-юрисдикційної діяльності, що визначає необхідність і перспективу її подальшого вивчення, як у теоретичному, так і в практичному аспекті. Тож, потреба у продовженні дослідження сутності та особливості адміністративної юрисдикції митних органів обумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження юрисдикційних проваджень здійснюваних посадовими особами Державної митної служби України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах основних напрямків наукових досліджень Державної митної служби України, визначених Концепцією модернізації митної служби України, Академії митної служби України (Концепція формування наукової та науково-технічної діяльності Академії митної служби України), роботи авторського творчого колективу “Академія-Митниця”, Програми науково-дослідних робіт юридичного факультету Академії митної служби України, науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України “Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави” (номер державної реєстрації № 0104U003696).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу норм чинного законодавства України, нормативно-правових актів і практики їх реалізації визначити сутність, зміст та види адміністративних юрисдикційних проваджень здійснюваних митними органами, їх місце в адміністративному процесі, а також в розробці конкретних практичних рекомендацій та наукових пропозицій щодо розвитку й удосконалення зазначеного виду процесуальної діяльності.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
– з’ясувати особливості становлення та розвитку інституту адміністративно-процесуальної діяльності в Україні;
– визначити поняття, сутність, особливості та структуру адміністративного процесу з урахуванням особливостей його прояву в галузі митної справи;
– проаналізувати види та зміст юрисдикційних проваджень в сучасних умовах державотворення, здійснити їх класифікацію;
– дослідити критерії, підстави, практичне значення розмежування понять “адміністративна юстиція” та “адміністративна юрисдикція”;
– визначити компетенцію митних органів та їх посадових осіб, як суб’єктів адміністративної юрисдикції;
– з’ясувати особливості механізму правового регулювання та практики здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України;
– проаналізувати принципи та функції адміністративної юрисдикції митних органів України;
– охарактеризувати окремі види адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах;
– визначити поняття: “адміністративний процес”, “процесуальна стадія”, “адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів”, “адміністративно-юрисдикційне провадження”.
– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правових засад та практики організації та ефективного здійснення адміністративно-юрисдикційних проваджень митними органами України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в зв’язку з реалізацією посадовими особами митних органів владних повноважень при здійсненні адміністративно-юрисдикційних проваджень.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні проблеми, нормативно-правове регулювання та практика реалізації митними органами України адміністративно-юрисдикційних проваджень.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є раціональна сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1-1.3). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження видів юрисдикційних проваджень (підрозділ 1.3). За допомогою історико-правового методу досліджувалися процеси становлення та розвитку як адміністративного процесу в цілому, так і юрисдикційних проваджень зокрема (підрозділи 1.1., 2.1). Системно-структурний метод використано для визначення місця правових норм, що регулюють адміністративно-юрисдикційну діяльність митних органів, а саме: провадження в справах про адміністративні і дисциплінарні проступки та провадження за зверненнями громадян (підрозділи 3.1-3.3). Статистичний і документальний аналіз застосовувалися для визначення вад у правовому регулюванні діяльності митних органів та їх посадових осіб щодо здійснення юрисдикційних проваджень (підрозділи 2.1, 2.3). Метод соціологічного опитування використано для з’ясування ефективності здійснення окремих видів юрисдикційних проваджень здійснюваних посадовими особами митних органів України (підрозділ 2.1).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертації склали наукові праці із загальної теорії права і держави, здобутки фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права та процесу – В.Б. Авер’янова, В.А. Аргунова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, В.М. Гаращука, Д.П. Калаянова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакоава, О.В. Кузьменко, В.А. Лорія, М.Я. Маслєннікова, В.Г. Перепелюка, О.П. Рябченко, Н.Г. Саліщевої, М.М. Тищенка, О.І. Остапенка, А.О. Селіванова, М.Ф. Стахурського, Ю.О. Тихомирова, О.П. Шергіна, А.Ю. Якімова, Ц.А. Ямпольської та фахівців, які займалися дослідженням проблем, пов’язаних з діяльністю митних органів України – Є.В. Додіна, Ю.М. Дьоміна, А.В. Дусик, Г.Л. Карпенко, С.В. Ківалова, А.В. Мазура, В.Я. Настюка, Д.В. Приймаченка, В.В. Прокопенка, М.Г. Шульги та інших. Нормативним підґрунтям дисертації є норми Конституції України, чинних законодавчих та інші нормативно-правових актів, які регулюють питання адміністративно-юрисдикційних проваджень в галузі митної справи. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які стосуються адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів та практика реалізації посадовими особами своїх владних повноважень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам становлення і функціонування інституту адміністративно-юрисдикційних проваджень здійснюваних митними органами. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
– удосконалено історико-правовий аналіз становлення та розвитку інституту адміністративно-юрисдикційних проваджень як форми реалізації митними органами своєї правоохоронної функції;
– удосконалено визначення та систематизація з урахуванням вітчизняного й зарубіжного досвіду основних підходів до розгляду сутності адміністративного процесу взагалі та адміністративно-юрисдикційних проваджень зокрема на сучасному етапі державотворення;
– дістало подальшого розвитку з’ясування різних, а часом і досить суперечливих точок зору, щодо природи адміністративно-юрисдикційних проваджень здійснюваних за участю митних органах України;
– дістало подальшого розвитку визначення понять “адміністративний процес”, “процесуальна стадія”, “адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів”, “адміністративна юстиція”, “адміністративна юрисдикція”, “адміністративно-юрисдикційні провадження”;
– обґрунтовано авторське бачення особливостей та видів адміністративно-юрисдикційних проваджень, які здійснюють митні органи України;
– вперше в систематизованому вигляді визначаються посадові особи митних органів, які уповноважені здійснювати адміністративно-юрисдикційні провадження, з’ясовано їхню компетенцію як суб’єктів адміністративної юрисдикції;
– удосконалено визначення поняття, правових засад, принципів та функцій адміністративно-юрисдикційних проваджень, здійснюваних митними органами України;
– вперше сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини пов’язані з реалізацією посадовими особами своїх адміністративно-юрисдикційних повноважень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки проблем адміністративно-юрисдикційних проваджень в митних органах;
– у правотворчості – використання результатів дослідження буде сприяти удосконаленню правового регулювання адміністративно-юрисдикційних проваджень здійснюваних митними органами;
– у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність митних органів та їх посадових осіб щодо розгляду та вирішення адміністративно-юрисдикційних справ;
– у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження вже використовуються під час викладання в Академії митної служби України дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність за порушення митних правил”, “Основи митної діяльності” та “Митне право”, “Адміністративна діяльність митних органів України”, “Нормативно-правове забезпечення митної справи” в тому числі й особисто дисертантом. Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на наступних конференціях: науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економічної безпеки в умовах її інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), науково-практичній конференції “Митна політика в умовах інтеграції до світової спільноти” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), “9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 2006 р.), Форумі вчених-адміністративістів Південно-східних регіонів України (м. Запоріжжя, 2006 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).
Публікації. Основні положення роботи викладено у 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують у собі дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 198 сторінок. Список використаних джерел налічує 18 сторінок (228 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, формулюється мета та завдання роботи, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації.
Розділ 1 “Юрисдикційні провадження в адміністративному процесі” складається з трьох підрозділів, в яких юрисдикційні провадження проаналізовано з точки зору їх місця у адміністративному процесі.
У підрозділі 1.1. “Поняття, особливості та структура адміністративного процесу” проаналізовано суспільні відносини та практика діяльності на сучасному етапі розвитку митних органів України.
Розгляд сучасних надбань у галузі юридичного процесу та адміністративно-правової літератури дозволив сформулювати власне визначення адміністративного процесу як врегульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів виконавчої влади (посадових осіб), зміст якої становить розгляд і вирішення індивідуальних адміністративних справ, що виникають у сфері державного управління, в порядку реалізації завдань і функцій виконавчої влади.
Аналіз правозастосовчої діяльності органів виконавчої влади засвідчив, що формування сучасних науково-методологічних і правових засад адміністративної реформи вимагає відповідних досліджень сутності і особливостей адміністративного процесу в сучасних умовах. Для виконання цього завдання зазначене поняття досліджувалося на рівні концептуальному, через співвідношення і визначення категорій, за допомогою яких можна передати зміст адміністративного процесу.
Встановлено, що адміністративний процес в сучасних умовах повинен бути зорієнтований не тільки на розгляд справ про правопорушення. Обґрунтовано, що в адміністративному процесі є те, що він повинен гарантувати можливість реалізації громадянами і юридичними особами своїх правових можливостей в адміністративній сфері. З цього випливає низка важливих висновків, які стосуються сутнісних принципів адміністративного права, проблематики адміністративного провадження в цілому.
Визначаючи, сутність адміністративного процесу, дисертант наголошено на таких його характеристиках як: правомірний порядок реалізації громадянами і юридичними особами своїх прав, свобод та законних інтересів в адміністративно-правовій сфері; процесуальний статус громадянина полягає в тому, що він має встановлені процесуальні права та обов'язки і фактичну можливість реалізувати їх під час розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ; громадянин може виступити ініціатором юрисдикційного процесу своїми відповідними діями (наприклад, поданням скарги), вимагати від органів і осіб, уповноважених вирішувати справу, ознайомлення з матеріалами справи, надавати докази, давати пояснення тощо.
Ґрунтуючись на дослідженні сутності й природи правових норм, у роботі визначено специфіку процесуальних норм. Вони відрізняються від матеріальних норм своїм призначенням. Процесуальні норми другорядні щодо матеріальних. Це означає, що вони виникають й існують лише за наявності потреби установити обов'язкові для виконавчо-розпорядчих органів та їх посадових осіб правила розгляду адміністративних справ. Адміністративно-процесуальні норми є засобом реалізації не всіх матеріальних норм. Потреба в адміністративно-процесуальних нормах виникає лише тоді, коли потрібна спеціальна процедура для розв’язання конкретної юридично значимої ситуації. В таких випадках йдеться про матеріальні норми адміністративного права, реалізація яких здійснюється через їх застосування.
Дослідження структури адміністративного процесу дозволило виокремити та охарактеризувати наступні стадії: попередній аналіз ситуації, в ході якого збирається, вивчається інформація про реальні факти; ухвалення рішення, в якому фіксується воля суб'єкта влади; оскарження чи опротестування рішення і його перегляд (має факультативний характер); виконання рішення, що означає матеріалізацію розпоряджень, перетворення їх у реальні дії, права, відносини, процеси, блага. У правотворчих процесах заключною є стадія оприлюднення акта, доведення його до відома.
У підрозділі 1.2. “Поняття та зміст юрисдикційних проваджень” дисертантом проаналізовано статусність та зміст категорії адміністративно-юрисдикційний процес, існування якого визнається не всіма вченими, які займаються дослідженнями проблеми адміністративного процесу. Як наслідок - у юридичній літературі дотепер не вироблена єдина точка зору з приводу поняття, обсягу, стадійності та інших категорій адміністративно-юрисдикційного процесу, що негативно випливає на практичну діяльність органів виконавчої влади правоохоронного характеру в т.ч. митні органи.
Здійснюючи дослідження автор виходив з того, що при здійсненні юрисдикційної діяльності виявляються і фіксуються факти скоєння адміністративних деліктів, здійснюється розгляд по них, виконуються прийняті рішення.
Усвідомлення важливості значення для правильного і повного розуміння та застосування терміна “юрисдикція” передбачило здійснення його етимологічного аналізу.
Вважається, що найбільш вдалим визначенням, є переклад терміна “юрисдикція”, запропонований І.С. Перетерським. Аналіз висновків, зроблених вченим, дозволяє розширити сферу юрисдикційних повноважень і зрозуміти зазначене правове явище ширше, включаючи до нього не тільки вирішення правових конфліктів, а й застосування норм права в порядку організаційно-виконавчої діяльності.
Розглядаючи співвідношення адміністративної юрисдикції та правоохоронної діяльності доведено, що перша є частиною останньої щодо застосування норм права компетентними органами (посадовими особами) в сфері виконавчої влади, яка здійснюється в межах законодавчо закріплених адміністративно-юрисдикційних проваджень. Висунуто тезу, що зазначене поняття дозволяє включити в зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності всю сукупність процесуальних дій, які здійснюються правозастосувачем як до розгляду адміністративної справи, так і після її розгляду аж до прийняття рішення по ній. Своєю чергою, під адміністративно-юрисдикційним провадженням необхідно розуміти розгляд адміністративно-правових спорів у встановленій законом адміністративно-процесуальній формі спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами), а у деяких випадках іншими суб’єктами, які згідно з нормами адміністративного законодавства вживають заходів, спрямованих на притягнення правопорушника до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови.
Виявлено та охарактеризовано, на прикладі діяльності митних органів, особливості властиві адміністративній юрисдикції.
У перебігу дослідження актуального питання зроблено висновок щодо співвідношення понять “адміністративна юстиція” та “адміністративна юрисдикція”.
У підрозділі 1.3. “Види юрисдикційних проваджень” проаналізовано різновиди юрисдикційних проваджень, їх природа та значення під час здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності.
Узагальнивши сучасні погляди та погляди минулого вчених-адміністративістів сформульовано дефініцію видів адміністративних юрисдикційних проваджень, під якими пропонується розуміти регламентований окремими нормами адміністративного права особливий порядок вирішення спорів (конфліктів) про правомірність поведінки учасників управлінських відносин в інтересах захисту та поновлення порушеного права.
У дисертаційному дослідженні виокремлено, проаналізовано та охарактеризовано наступні види адміністративно-юрисдикційних проваджень: провадження в справах про порушення митних правил, дисциплінарне провадження щодо посадових осіб митних органів, провадження за скаргами громадян.
Здійснивши аналіз стану правового регулювання юридичної діяльності встановлено, що найбільш врегульованими нормами права є провадження у справах про порушення митних правил. Інші види адміністративно-юрисдикційних проваджень є менш унормованими, а отже як наслідок недостатньо повно врегульовані законодавством, що вимагає негайного виправлення такої правової невизначеності, шляхом активізації нормативної діяльності.
Розділ 2 “Загальна характеристика адміністративної юрисдикції в митних органах” складається з трьох підрозділів, які присвячено аналізу поняття і особливостей адміністративної юрисдикції митних органів, її принципи, а також дослідженню питання суб’єктного складу адміністративно-юрисдикційної діяльності органів митної служби України.
У підрозділі 2.1. “Поняття та особливості адміністративної юрисдикції в митних органах” дисертантом досліджено сутність та специфіку адміністративної юрисдикції митних органів.
Дослідження практики застосування митними органами процесуальних норм дозволило сформулювати визначення поняття адміністративно-юрисдикційної діяльності. Під адміністративно-юрисдикційною діяльністю митних органів необхідно розуміти самостійний вид державної, підзаконної, правозастосовчої діяльності, що полягає у розгляді та вирішенні в передбаченому нормативно-правовими актами порядку правових спорів з метою охорони суспільних відносин галузі митної справи. Основу концептуальної, теоретичної моделі адміністративної юрисдикції митних органів становлять як загальна мета, завдання та ознаки, властиві діяльності органів виконавчої влади в цілому, так і специфічні завдання та властивості, характерні іншим видам юрисдикцій (кримінально-правовій; цивільно-правовій; господарсько-правовій).
У підрозділі 2.2. “Принципи адміністративної юрисдикції в митних органах” дисертантом були обрані для розкриття змісту юрисдикційної діяльності митних органів лише визначальні принципи, розгляд яких сприяв глибше осягнути зміст та сутність зазначеного правового явища.
Погоджуючись з твердженням, що саме “принципи протистоять свавіллю і уседозволеності в державному управлінні і практично здійснюють відповідний вплив на всі його сторони”, дисертант конкретизує його, з урахуванням специфіки діяльності митних органів. Такий підхід дозволив обґрунтувати власну позицію згідно з якою принципи у сфері правоохорони підрозділів системи Держмитслужби України, тому що лише через розуміння принципів можна досягти значних позитивних результатів у практичному здійсненні митними органами юрисдикційної діяльності, виконанні завдань, поставлених в умовах побудови правової держави з ринковою економікою.
У підрозділі 2.3. “Суб’єкти адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах” дисертантом досліджується правовий статус суб'єкта адміністративної юрисдикції, який є складною правовою конструкцією.
Аналізуючи складні поняття такі як “орган” і “посадова особа”, дисертант вказує на недостатнє вирішення проблеми їх змісту в цілому та стосовно адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів, зокрема.
З метою успішного дослідження правового статусу суб’єкта адміністративної юрисдикції проаналізовано співвідношення правового статусу митного органу з повноваженням посадової особи.
Залежно від обсягів юрисдикційних повноважень усіх працівників митних органів запропоновано поділити на три категорії: перша – це працівники, причетні до виявлення адміністративних проступків; вони застосовують, в разі необхідності, заходи адміністративного примусу, здійснюють збір доказів по справі, але самостійно провадження не здійснюють навіть на першій його стадії (порушення справи); друга – це посадові особи, які порушують справу, проводять адміністративне розслідування, але після цього передають її за підвідомчістю; третя – це посадові особи, які мають право розглядати справу та приймати по ній відповідне рішення.
Акцентовано увагу на тому, що на даний час правовий статус начальника (заступника начальника) митного органу як суб’єкта адміністративної юрисдикції повною мірою нормативно не врегульовано. Це пов’язано в першу чергу з тим, що поки що ані в законодавчих, ані у відомчих нормативно-правових актах чітко не закріплено розподіл адміністративно-юрисдикційної компетенції між митними органами різних рівнів.
Розділ 3 “Особливості адміністративно юрисдикційної діяльності митних органів” складається з трьох підрозділів, в яких проведено комплексне дослідження окремих юрисдикційних проваджень здійснюваних посадовими особами митних органів.
Підрозділ 3.1. “Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих митним органам” присвячено дослідженню провадження у справах про адміністративні правопорушення.
В ході детального дослідження дисертантом запропоновано власне визначення цього провадження як системи процесуальних норм, що визначають порядок, форми та методи діяльності митних органів та їх посадових осіб, пов’язану з притягненням до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень митних правил.
У роботі акцентовано увагу, що у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих митним органам, ще має місце ряд значних проблем, обумовлені браком належного науково-методичного забезпечення та які потребують послідовного вирішення, в тому числі шляхом правотворчої роботи.
У підрозділі 3.2. “Дисциплінарні провадження в митних органах” дисертантом досліджувалась сутність дисциплінарного провадження в митних органах.
Після вивчення даного питання дисертантом було піднято ряд проблем і запропоновано шляхи їх подолання. Чинне законодавство про дисциплінарну відповідальність в митних органах потребує подальшого удосконалення. Чітка правова урегульованість дисциплінарних проваджень в митних органах є необхідною умовою належної службової дисципліни працівників, ефективного функціонування та виконання покладених на них завдань. Неухильне і суворе дотримання норм Дисциплінарного статуту митної служби України та інших нормативно – правових атів сприятиме позитивним показникам діяльності митних органів держави та підвищенню їх іміджу.
У підрозділі 3.3. “Провадження за зверненнями громадян у митних органах України” досліджено механізм правового забезпечення особи на виконання положення статті 40 Конституції України у відносинах між службовцями митних органів і громадянами. Сутність цього конституційного права полягає в гарантованій державою можливості кожної людини безпосередньо звертатися до владних інстанцій, суб'єктів управління з індивідуальними або колективними зверненнями щодо відновлення порушеного права, критики недоліків у їх роботі, внесення пропозицій щодо поліпшення їх діяльності тощо. Більше того, у ст. 55 Конституції України передбачено право на оскарження в суді будь-яких рішень державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

ВИСНОВКИ
Аналіз чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць в різних галузях юриспруденції, практики діяльності митних та інших органів державної виконавчої влади, досвіду зарубіжних країн, дисертантом сформульовано ряд висновків і пропозицій, спрямованих на виконання наукового завдання щодо вирішення питання невідповідності практики адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів України і завдань, пов’язаних із виконанням ними правоохоронної функції. Найбільш суттєвими, на думку автора є такі висновки:
1. В широкому розумінні адміністративний процес – це сукупність послідовних дій, врегульованих правовою нормою, які забезпечують певний порядок діяльності органу (посадової особи) виконавчої влади щодо застосування і реалізації адміністративно-правових норм. У вузькому розумінні адміністративний процес – це врегульована законом адміністративно-процесуальна діяльність суб'єктів адміністративної юрисдикції – уповноважених (компетентних) виконавчих органів (посадових осіб) – щодо застосування норм матеріального права під час розв'язання адміністративно-правової справи або під час розгляду справ про адміністративно-правові порушення (порушення митних правил).
2. Визначено, що адміністративний процес в сучасних умовах повинен бути зорієнтований не тільки на розгляд справ про правопорушення. Головним, на думку дисертанта, в адміністративному процесі є те, що він є гарантом реалізації громадянами і юридичними особами своїх статусів в адміністративній сфері, в тому числі і в сфері митних правовідносин. З цього випливає низка важливих висновків, що стосуються не тільки окремих питань, але й самих сутнісних принципів адміністративного права, проблематики адміністративного провадження в цілому.
3. З’ясовано, що якісна сутність адміністративного процесу полягає в тому, що він є: по-перше, правомірним засобом реалізації громадянами і юридичними особами своїх статусів в адміністративній сфері взагалі та в митній сфері зокрема; по-друге, процесуальний статус громадянина виражається в тому, що він має встановлені процесуальні права та обов'язки і фактичну можливість реалізувати їх при розгляді і вирішенні індивідуальних як адміністративних справ в цілому, так і справ в митних правовідносинах; по-третє, громадянин може виступити ініціатором юрисдикційного процесу своїми відповідними діями (наприклад, поданням скарги), вимагати від органів і осіб, уповноважених вирішувати справу, ознайомлення з матеріалами справи, надавати докази, давати пояснення тощо.
4. Сформульовано нове визначення процесуальної стадії, під яким розуміється відносно відокремлена, відділена часом та логічно пов'язана сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення певної мети та вирішення відповідних завдань конкретного адміністративного провадження, що здійснюється в митних правовідносинах, і характеризується певним колом суб'єктів та закріплюється в процесуальних актах.
5. Адміністративну юрисдикцію розглянуто як частину діяльності щодо застосування норм права компетентними органами (посадовими особами) в сфері виконавчої влади, складовою якої є Державна митна служба України, що здійснюється в межах законодавчо закріплених адміністративно-юрисдикційних проваджень. Вважаємо, що зазначене поняття дозволяє включити в зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності всю сукупність процесуальних дій, які здійснюються митними органами як до розгляду адміністративної справи, так і після її розгляду аж до прийняття рішення по ній.
6. Сформульовано авторське поняття адміністративно-юрисдикційного провадження в митних органах, під яким розуміється розгляд адміністративно-правових спорів у встановленій законом адміністративно-процесуальній формі спеціально уповноваженими на те підрозділами (посадовими особами), які згідно з нормами митного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушника до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови.
7. З’ясовано, що основними видами адміністративно-юрисдикційних проваджень в митних органах України є: провадження у справах про адміністративні порушення митних правил; дисциплінарне провадження; провадження за зверненнями громадян. Об’єднуючим фактором (ознакою) зазначених юрисдикційних проваджень є те, що вони розпочинаються після вчинення певного правопорушення (порушення митних правил чи службової дисципліни) або коли має місце спір про порушення певного права.
8. Запропоновано власне поняття адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів, під якою необхідно розуміти самостійний вид державної, підзаконної, правозастосовчої та правоохоронної діяльності, що полягає у розгляді та вирішенні в передбаченому правовими актами порядку правових спорів з метою виконання завдань, покладених на Державну митну службу України. Розширено поняття підвідомчості, під якою в дисертаційному дослідженні розуміється віднесення конкретної справи, об’єктом якої є спір, про право до відання певного суб'єкта адміністративної юрисдикції, згідно з функціями і обсягом покладених на нього завдань у сфері митних правовідносин.
9. Залежно від обсягу юрисдикційних повноважень посадових осіб митних органів поділено на три категорії: перша – це працівники, які причетні до виявлення митних (дисциплінарних) порушень, інших правових спорів – вони, в разі необхідності, здійснюють збір доказів по справі, але самостійно провадження не здійснюють навіть на першій його стадії (порушення справи); друга – це особи, які порушують справу, проводять адміністративне розслідування, але після цього передають її за підвідомчістю; третя – це посадові особи, які мають право розглядати справу та приймати по ній рішення.
10. Запропоновано власне визначення поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчі митним органам, під яким розуміється комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених процесуальних дій, які спрямовані на вирішення питань про притягнення до адміністративної відповідальності і здійснюються спеціально уповноваженими посадовими особами у визначеній нормативно-правовими актами формі з метою захисту економічних інтересів держави, охорони прав і законних інтересів громадян.
11. Для всебічного дотримання режиму законності пропонується сконцентрувати увагу не лише на гарантіях прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але і на гарантіях, наданих особі (фізичній чи юридичній), якій правопорушенням заподіяно моральну, фізичну чи майнову шкоду, тобто потерпілому. Тому доцільно всі права потерпілого визначити в окремій статті Митного кодексу України. Це дозволить потерпілому, захищаючи свої права, бути активним учасником провадження у справах про адміністративні порушення митних правил.
12. Запропоновано розширити перелік підстав та приводів порушення провадження у справах про адміністративні порушення митних правил в Митному кодексі України (ст.360). Єдиною фактичною підставою порушення провадження є наявність в діянні особи складу адміністративного проступку. Крім підстави для порушення справи про адміністративний проступок має бути ще й привід. Такими приводами в Митному кодексі України, слід, на думку дисертанта, визнати: звернення (письмові або усні) громадян; повідомлення посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; повідомлення засобів масової інформації; повідомлення об’єднань громадян; безпосереднє виявлення проступку уповноваженою посадовою особою. Закріплення в Митному кодексі України звернення громадян як приводу до порушення провадження стане однією з гарантій того, що їх права будуть надійно захищені.
13. Зроблено висновок про доцільність посилення загального значення процесуальних строків і відповідальності суб’єктів юрисдикції за їх дотримання. Як показує практика порушення того чи іншого строку (наприклад, строку розгляду справи) практично ніяких правових наслідків не тягне. Вважаємо, що недодержання встановленого строку розгляду справи має бути підставою для скасування постанови і закриття справи, інакше взагалі відпадає потреба в його регулюванні.
14. Особливостями процесуальних норм, які регулюють дисциплінарне провадження в митних органах, дисертантом визначено такі: вони не кодифіковані; орієнтовані на простоту та оперативність дисциплінарного провадження; застосовуються лише до працівників митних органів; застосовуються посадовими особами, наділеними дисциплінарною владою в митних органах; застосовуються у зв'язку з порушенням службової дисципліни; результат застосування даних норм - накладення дисциплінарних стягнень.
15. Зроблено висновки про доцільність доповнення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України після слів “…митну службу України...” словами “за вчинення яких встановлено дисциплінарну відповідальність”, що дозволить однозначно трактувати поняття “порушення службової дисципліни”.
16. З огляду на те, що юридична природа і сутність пропозицій, заяв і скарг різна, пропонується запровадити в митних органах їх роздільну реєстрацію. Запровадження такого порядку багато в чому полегшило б роботу з вивчення і аналізу цих видів звернень, а також контролю за законністю їх розгляду і вирішення.
17. Розділ XVIII Митного кодексу України називається ”Порушення митних правил і відповідальність за них. Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил”. Разом з тим у зазначеному розділі відсутня стаття яка б регламентувала відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил. Враховуючи викладене пропонується доповнити Митний кодекс України статтею 365-1 ” Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил”. При цьому, виключити із назви розділу XVIII слова ” Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил” та доповнити ними назву розділу XIX.
18. З метою уніфікації та спеціалізації кодифікованого адміністративного та митного законодавства – розділи XVIII ”Порушення митних правил і відповідальність за них. Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил” та XIX “Провадження у справах про порушення митних правил” виключити з Митного кодексу України та доповнити ними проект Кодексу України про адміністративні проступки. Ця позиція базується на поглядах на цю проблему науковців, працівників митної служби та висновках дисертанта.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:
1. Калюта А.Б. Провадження за зверненнями громадян до митних органів України: проблеми та практика // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2005. – № 5 (32). – С. 201-204.
2. Калюта А.Б. Провадження у справах про порушення митних правил і шляхи їх удосконалення. // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2006. – № 1-2 (33). – С. 210-213.
3. Калюта А.Б. Суб’єкти адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України // Митна справа. – 2006. – № 3. – С. 38-41.
4. Калюта А.Б. Поняття та особливості адміністративної юрисдикції в митних органах України // Держава і право. – 2006. – № 33. – С. 148-151.
АНОТАЦІЇ
Калюта А.Б. Адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2007.
У дисертації досліджено науково-теоретичні та практичні питання адміністративно-юрисдикційної діяльності в умовах проведення адміністративної реформи в Україні. Авторка з нових позицій досліджує соціальну роль та зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів у сучасних умовах. Цьому сприяє новий погляд на адміністративну діяльність митних органів. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діючого законодавства, у т.ч. відомчих нормативних актів, що регулюють діяльність митних органів України в межах адміністративно-юрисдикційних проваджень.
Ключові слова: адміністративний процес, адміністративна юрисдикція, адміністративно-юрисдикційна діяльність, адміністративно-юрисдикційні провадження, принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності.

Калюта А.Б. Административно-юрисдикционная деятельность таможенных органов Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2007.
В диссертации исследовано научно-теоретические и практические вопросы административно-юрисдикционной деятельности в условиях проведения административной реформы в Украине. Автор с новых позиций исследует социальную роль и содержание административно-юрисдикционной деятельности таможенных органов в современных условиях. Этому способствует новый взгляд на административную деятельность таможенных органов.
Проанализировано понятие и особенности административной юрисдикции таможенных органов, ее принципы, а также исследованы вопросы субъектного состава административно-юрисдикционной деятельности органов таможенной службы Украины.
Автором определены теоретико-методологические основы формирования и реализации таможенными органами своего права на осуществление административно-юрисдикционной деятельности на современном этапе развития государства. Проанализирован правовой статус таможенных органов как непосредственных субъектов административно-юрисдикционной деятельности.
Проведено комплексное исследование отдельных юрисдикционных производств, осуществляемых должностными лицами таможенных органов Украины. Разработаны предложения и рекомендации относительно усовершенствования действующего законодательства, а также ведомственных нормативных актов, которые регулируют деятельность таможенных органов Украины в пределах административно-юрисдикционных производств.
В результате диссертационного исследования, выполненного на основе анализа норм действующего законодательства Украины, теоретического осмысления научных работ в разных отраслях юриспруденции, практики деятельности таможенных и других органов государственной исполнительной власти, опыта зарубежных стран, диссертантом сформулировано ряд выводов и предложений, направленных на дальнейшее усовершенствование административно-юрисдикционной деятельности таможенных органов Украины.
Ключевые слова: административный процесс, административная юрисдикция, административно-юрисдикционная деятельность, административно-юрисдикционные производства, принципы административно-юрисдикционной деятельности.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking