Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України

 

ЧАБАН ВАЛЕНТИН ПАВЛОВИЧ

АКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ В ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07-теорія управління; адміністративне
право і процес; фінансове право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

КИЇВ – 2001

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права
Національної академії внутрішніх справ України Міні-
стерства внутрішніх справ України

 

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Колпаков Валерій Костянтинович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри адміністративного права

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Нижник Ніна Романівна, Українська Академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри державного управління і менеджменту

- доктор з державного управління, кандидат юридичних наук, доцент Шамрай Василь Олександрович, Академія державної податкової служби України, заступник начальника факультету податкової міліції

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ)

Захист відбудеться 23 травня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України (03035, м.Київ-35, Солом’янська пл.,1)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035,м.Київ-35, Солом’янська пл.,1)

Автореферат розісланий 19 квітня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат юридичних наук, доцент Є. Д. Лук’янчиков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Конституція України, Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 роки”, Концепція адміністративної реформи та документи, що прийняті на їх розвиток, виходячи з фундаментальної ідеї пріоритету прав і безпечної життєдіяльності людини, становлять методологічно-правову основу розбудови правової держави, створення громадянського суспільства, забезпечення режиму, законності та реальної протидії негативним явищам відповідно до демократичних стандартів.
Важливим чинником механізму забезпечення законності та протидії негативним явищам є акти адміністративного примусу, що приймаються органами внутрішніх справ.
Суттєвою ознакою цих актів є те, що вони конкретизують права, свободи, обов’язки громадян й приймаються в інтересах суспільства. Саме тому їх зміст повинен бути адекватним стану розвитку суспільних відносин, відповідати вимогам діючого законодавства, забезпечувати правову захищеність громадян. Це потребує точного визначення правової природи актів адміністративного примусу, встановлення їх місця в системі актів управління, а також відповідності компетенції органів внутрішніх справ.
Детальна регламентація взаємостосунків громадян і органів внутрішніх справ щодо застосування адміністративного примусу відображає дійсний стан правової культури в суспільстві, є дійовим протидіючим засобом, гарантом об’єктивного вирішення правових суперечностей у чіткій відповідності до чинного законодавства. Таким чином, чим більш повно й чітко визначені права й обов’язки органів внутрішніх справ щодо застосування адміністративного примусу, тим більш впевнено й захищено почуває себе громадянин, внаслідок чого підвищується його правова свідомість і правова культура, виховується повага до держави та її органів, зростає їх авторитет у суспільстві.
У той же час практика свідчить про недосконалість правової регламентації адміністративного примусу, прийняття і реалізації його актів. За статистичними даними це призводить до моральних і матеріальних втрат, а іноді й до втрати життя. Так, тільки в 1999 р. при виконанні службових обов’язків 330 працівників органів внутрішніх справ отримали поранення, а 45 загинуло.
Органи міліції, виступаючи в якості суб’єкта адміністративної юрисдикції, видають значну кількість актів адміністративного примусу з метою попередження і припинення правопорушень, а також притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Прикладом може
служити кількість адміністративних правопорушень, по яких були застосовані адміністративні стягнення: у 1995 р. – 22,7 млн; у 1996 р. – 15 млн; у 1997 р. –14,7 млн; у 1998 р. – 18,2 млн; у 1999 р. – 10,5 млн; у 2000 р. – біля 9 млн.
Важливий науковий внесок в дослідження актів управління, а також практичне використання та удосконалення адміністративного примусу як методу державного управління зробили вчені фахівці: В.Б. Авер’янов, О.М. Бандурка, А.М. Бахрах, Є.О. Безсмертний, Ю.П. Бітяк, Р.Ф. Васильєв, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, Р.А. Калюжний, А.П. Клюшніченко, К.Н. Княгінін, Л.В. Коваль, Ю.М. Козлов, В.К. Колпаков, В.В. Копєйчіков, А.П. Коренєв, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, І.В. Опришко, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, А.С. Піголкін, С.В. Полєніна, П.М. Рабіновіч, Л.М. Розін, Н.В. Сільченко, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа, В.А. Юсупов та інші.
Незважаючи на важливу роль актів адміністративного примусу, вони комплексно не досліджувались. Саме тому для вітчизняної адміністративно – правової науки розробка поняття актів адміністративного примусу, які реалізуються в діяльності міліції України, є новим напрямом наукового пошуку.
Викладене дозволяє стверджувати думку щодо актуальності та необхідності проведення дисертаційного дослідження актів адміністративного примусу, що й послужило підставою вибору даної теми.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються під час застосування актів адміністративного примусу працівниками міліції.
Предметом дослідження є організація та практика дій працівників міліції, що реалізуються для застосування заходів адміністративного примусу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з основними напрямками наукових досліджень, визначеними адміністративною реформою, програмою реформування правоохоронних органів, забезпечення ефективного захисту прав людини і громадянина, зміцнення правопорядку в державі, а також планами досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 4.10.5 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995 – 2000 рр.) і Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і задачі дослідження. Мета диссертаційного дослідження полягає в комплексному визначенні теоретичних, законодавчих та практичних аспектів актів адміністративного примусу в діяльності міліції України, надання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та практичної діяльності органів внутрішніх справ.
Виходячи з поставленої мети в дисертації зосереджено увагу на вирішенні наступних основних завдань:
• визначити місце актів адміністративного примусу в системі актів управління;
• дати поняття актів адміністративного примусу;
• проаналізувати особливості актів адміністративного примусу;
• дослідити типологію актів адміністративного примусу;
• розкрити зміст сутності актів адміністративного примусу;
• провести класифікацію актів адміністративного примусу;
• дати юридичну характеристику актів адміністративного попередження;
• висвітлити юридичну характеристику актів адміністративного припинення;
• здійснити юридичну характеристику актів адміністративної відповідальності;
• проаналізувати повноваження міліції щодо застосування актів адміністративного примусу;
• розробити пропозиції, спрямовані на удосконалення чинного законодавства;
• визначити основні напрями поліпшення практичної роботи міліції України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням актів адміністративного примусу. Вона також визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку адміністративно-правової науки та напрямів удосконалення законодавства і механізму реалізації актів адміністративного примусу.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд понять, положень, висновків, пропозицій, основними з яких є:
1. Визначення місця актів адміністративного примусу в системі актів управління. Система актів управління включає в себе нормативні та індивідуальні акти. Акти адміністративного примусу – індивідульні акти, акти застосування норм адміністративного права.
2. Визначення поняття актів адміністративного примусу. Акти адміністративного примусу – державно-владні, вольові дії державних та інших органів, що реалізують заходи адміністративного примусу.
3. Обгрунтування особливостей актів адміністративного примусу, а саме: а) мають державно-владний характер тобто обов’язкові для тих, кому адресовані; б) їх виконання реалізується примусовою силою держави; в) вони є вольовими; г) вони є реагуванням оперативно-організаційного характеру; д) для них характерна множинність посадових осіб, уповноважених їх приймати.
4. Ствердження про притаманність актам адміністративного примусу типів: наказ, вказівка, службова записка, телеграма, телефонограма, стенограма, план, протокол, постанова, рапорт, акт, рішення, розпорядження, припис, подання, пропозиція.
5. Висновок юридичних особливостей актів адміністративного примусу дає підстави розділити їх на види: а) акти адміністративного попередження; б) акти адміністративного припинення; в) акти адміністративної відповідальності.
6. Юридична характеристика актів адміністративного попередження полягоє в тому, що вони виконують попереджувальну функцію.
7. Юридична характеристика актів адміністративного припинення полягає в тому, що вони виконують функцію адміністративного припинення.
8. Юридична характеристика актів адміністративної відповідальності полягає в тому, що вони виконують функцію адміністративно-примусового виконання обов’язку.
9. Обгрунтування повноважень міліції щодо видання та застосування актів адміністративного примусу.
10. Рекомендації, спрямовані на удосконалення законодавства, що регламентує застосування адміністративного примусу.
11. Пропозиції щодо визначення основних напрямів поліпшення практичної роботи органів міліції щодо видання та реалізації актів адміністративного примусу.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, розробки у сфері нормативно-правових та індивідуальних актів управління, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ щодо видання актів адміністративного примусу. Головними науковими методами дослідження обрані: історико-правовий; системний; порівняльно-правовий формально-логічний; типологічний; формально-юридичний; соціологічний; статистичний.
У процесі виконання дисертації використано результати науково- дослідних розробок і публікацій, у тому числі за участю автора. При написанні дисертації здобувач використовував особистий досвід практичної роботи в органах внутрішніх справ, пов’язаний з реалізацією актів адміністративного
примусу. Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Держкомстату, МВС України, Прокуратури України. Обсяг вивчених та узагальнених теоретичних понять, а також опрацювання емпіричного матеріалу дозволяє зробити висновок про вірогідність і наукову обгрунтованість результатів виконаного дисертаційного дослідження.
Практичне значення одержаних результатів і висновків, одержаних автором, полягає у можливоcтях їх використання:
- у науково-дослідницькій сфері – матеріали дисертації можуть бути основою для подальшої розробки актів управління, а також актів застосування норм адміністративного права, оптимізацією та вдосконаленням актів адміністративного примусу;
- у правотворчій сфері – висновки і пропозиції, що містяться в дисертації можуть бути використані при вдосконаленні чинного законодавства, що регламентує застосування актів адміністративного примусу;
- у правоохоронній сфері – запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення практики застосування актів адміністративного примусу в діяльності міліції України;
- у навчальному процесі – положення дисертації, теоретичні висновки, рекомендації та їх аргументація можуть використовуватися при підготовці підручників та навчальних посібників, методичних матеріалів, навчальному процесі як при викладанні загального курсу адміністративного права, так і спецкурсів, науково-дослідницькій роботі слухачів.
Апробація результатів дослідження. Результати і висновки дисертації обговорені на засіданні кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України і отримали позитивний відгук. Матеріали дисертації доповідались на науково-практичній конференції “Україна: поступ у майбутнє” спецвипуск до 290-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика (6 – 7 квітня 2000 року) м. Київ; результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України в ході проведення лекційних, семінарських і практичних занять з курсу “Адміністративне право України”, і спецкурсів “Адміністративна відповідальність” та “Адміністративний процес”, а також в окремих публікаціях автора.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в чотирьох наукових статтях, що надруковані в трьох фахових виданнях, у збірнику матеріалів конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 179 сторінок, у тому числі додатки на 7 сторінках, список
використаних джерел включає 163 найменування. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення і результатами виконаного дослідження.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовується вибір та актуальність теми, визначаються мета і завдання дисертаційного дослідження, зв’язок з науковими програмами МВС України та Національної академії внутрішніх справ України, формулюються наукова новизна, теоретичне і практичне значення основних положень дисертації та апробація результатів дослідження. Також сформульовано основні положення дисертації, що виносяться на захист.
Перший розділ “Поняття та сутність актів адміністративного примусу” присвячений дослідженню актів управління як системи, складовими якої є види актів управління. Виходячи з цього, у розділі розглядаються основні ознаки, які є підставою розподілу актів управління на види. Проводиться правова характеристика нормативних та індивідуальних актів управління. Аналізуються основні особливості актів адміністративного при- мусу органів внутрішніх справ. Досліджуються типи актів адміністративного примусу.
У першому підрозділі “Місце актів адміністративного примусу в системі актів управління” проводиться розширений аналіз актів управління як системи. Досліджуються нормативні та індивідуальні акти управління, які виступають в якості інструмента, за допомогою якого держава, у тому числі й міліція, виконує покладені на неї функції. Серед них виділено правоохоронну функцію, яка полягає в локалізації, нейтралізації, недопущенні правопорушень. Досліджуються підстави видання індивідуальних актів. Вони видаються не тільки для застосування правової норми, а й для її виконання і використання, тобто для реалізаціі норми взагалі. Акти адміністративного примусу є одним із різновидів індивідуальних правозастосовчих актів управління і видаються тільки з метою застосування норми права. Правозастосовча діяльність органів міліції по реалізації актів адміністративного примусу полягає в зіставленні того чи іншого факту, який має в силу вимог закону юридичне значення, до конкретної норми права, тобто відбувається кваліфікація, яка складається з наступних етапів: а) установлення фактичних обставин, що характеризують факт, який потребує юридичної оцінки; б) вибір, відшукання відповідної норми права, яку слід застосувати; в) усвідомлення суті та змісту норми; г) прийняття по такому факту рішення і відповідного акту; д) реалізація акта. Саме юридичні властивості, мета, спосіб та засоби реалізації правозастосовчих актів дають нам можливість визначити
їх поняття.
Акти адміністративного примусу – державно-владні, вольові дії державних та інших органів, що реалізують заходи адміністративного примусу. Акти адміністративного примусу є формою управління, які опосередковують норми права і заходи адміністративного примусу. Акти адміністративного примусу є відповіддю, реакцією на протиправні дії, що скоєні, скоюються, а іноді можуть скоюватися. Звідси слід визнати придатним визначення актів адміністративного примусу в якості дій (волевиявлень), однак обов’язково слід пам’ятати, що утворюючі субстрат акту дії мають інтелектуально-вольовий характер, являючи собою зміст акту.
Однак зміст акта – тільки одна з його сторін. Розумовий процес, що проходить у свідомості правозастосовника, не самоціль. Рішення застосовуючої право особи повинно справляти вплив на поведінку адресатів акту, а для цього правозастосування неохідно об’єктивізувати, виразити зовні зміст акту. Саме документ, а також усні формулювання, в деяких випадках умовні сигнали служать виразом змісту акту, виступають його другою стороною, так би мовити “зовнішністю”. Акт адміністративного примусу являє собою єдність рішення й документа, усного розпорядження, умовного сигналу як засобу передачі цього рішення зовні. Не виражене відповідним чином рішення правозастосовця залишається не більше, ніж його неосяжним внутрішнім монологом. Тому актом адміністративного примусу, здатним здійснити піднормативне регулювання суспільних відносин, можна визнати тільки виражене зовні рішення.
Другий підрозділ “Особливості актів адміністративного примусу”. З метою всебічного з’ясування сутності та особливостей актів адміністративного примусу, які реалізуються органами міліції, здійснено дослідження особливостей актів адміністративного примусу. Акти адміністративного примусу мають державно-владний характер. Це полягає в тому, що вони обов’язкові для тих, кому адресовані. Виконання актів адміністративного примусу гарантується, а за необхідності вони реалізуються примусовою силою держави. Акти адміністративного примусу є вольовими. Це означає, що уповноважений суб’єкт проявляє одностороннє волевиявлення. Таким чином, воля регулює поведінку людей, направляє їх діяльність у бік поставленої мети. В актах адміністративного примусу закладено підкорення однієї волі – іншою, що прийнято називати владою. Акти адміністративного примусу є реагуванням оперативно-організаційного характеру, причому не тільки у зв’язку з настанням юридичних фактів – правопорушень. Вони також відіграють роль заслону на “ближніх підступах” до них. Акти адміністративного примусу реалізуються по відношенню до осіб, не пов’язаних службовим підпорядкуванням. Для актів адміністративного примусу характерна множинність посадових осіб, уповноважених їх приймати.
Акти адміністративного примусу є засобом попередження правопорушень, тому вони носять превентивний, попереджуючий характер у тому числі і по відношенню до злочинності. Акти адміністративного примусу – це реалізація міліцією адміністративно – юрисдикційних повноважень, один із способів вирішення конфліктів, що виникають у сфері державного управління. Акти адміністративного примусу реалізуються при різних ситуаціях, у яких працівники міліції виконують покладені на них обов’язки, нерідко можуть опинитися в таких екстремальних умовах, коли швидкість, активність, сміливість й рішучість як ніколи, відіграють вирішальну роль. Наприклад, коли потрібно приймати термінове рішення про застосування адміністративного затримання, припинення протиправної поведінки, а інколи і застосування зброї і т.п. Працівник міліції, у таких випадках користується оперативною самостійністю, діє на свій розсуд, приймаючи певний варіант рішення, здебільшого в усній формі. Однією з умов правомірності акта є правосвідомість уповноваженої особи, яка проявляється не тільки в спроможності суб’єкта доказування правильно розуміти юридичний зміст громадських відносин та подій, але й у його умінні свідомо підкоряти свої суб’єктивні оцінки та бажання вимогам права.
Третій підрозділ “Типологія актів адміністративного примусу”. Більш високим способом логічного групування та прямим продовженням класифікації виступає типологія. Типологія опирається на класифікацію, слідує за нею, долає її недоліки.
Тип служить уявленням інваріанту, що реалізується в множині його модифікаційних варіацій, у вигляді видів та підвидів деякого ідеального типу, базується на виявленні розбіжностей декількох ознак при подібності (тотожності) інших в усій подільній єдності. Сукупність актів адміністративного примусу, утворює їх своєрідний тип. Логічним наслідком розширення знань про предмет дослідження є формулювання нових правових понять з метою більш глибокого і повного його відображення, наповнення новим змістом.
Результатом типології є тип визначеного числа множини об’єктів чи явищ, в якому відображається їх найбільш загальні, суттєві ознаки. Тип у даному випадку служить деяким уявленням інваріанту, що реалізується в множині його модифікаційних варіацій, іншими словами, у вигляді видів та підвидів деякого ідеального типу.
Автор використовує типологію в якості методу наукового пізнання, в основі якого лежить розчленування систем об’єктів і їх угрупування за допомогою узагальнення моделі чи типу, а також результат типологічного описання та порівняння.
Використовуються два шляхи виявлення і конструкції ідеальних типів. Перший – це емпіричний шлях, при якому стійкість ознак і якостей, що утво-
рюють тип об’єктів і явищ, досліджується шляхом їх багаторазового перебирання і вивчення в результаті якісно-кількісної обробки й узагальнення емпіричних даних.
Другий – це теоретичний шлях, коли виявлення стійких, суттєвих ознак і якостей, утворюючих тип, проходить логічним способом. Даний спосіб формування можна іменувати теоретичною типологією в протилежність першому – емпіричної типології.
На думку автора, жоден із способів створення ідеального типу не можна абсолютизувати, тут необхідний їх взаємозв’язок і взаємопроникнення, поскільки вірно побудована теоретичним шляхом конструкція певного типу може завжди бути перевіреною і підтвердженою емпіричними даними.
Автор всю сукупність актів адміністративного примусу розглядає як своєрідний тип актів. Поняття типу для характеристики цих актів, по-перше, підкреслює їх відмінність від інших актів управління, по-друге, вказує на властиві їм загальні, значні якості та ознаки.
Підставою виділення актів адміністративного примусу в окремий тип актів є ряд специфічних якостей змісту цих актів, своєрідність об’єкта регулювання, мети застосування. Головними критеріями виступають: а) імперативний, державно-владний характер; б) юридична спрямованість, як правило, проти протиправних діянь; в) реалізація заходів адміністративного примусу.
Що стосується другої якості типології актів – кола відносин, – то відмітимо, що вони забезпечуються вибором предмета регулювання, суспільних відносин у сфері застосування адміністративного примусу.
Акти адміністративного примусу, будучи складовою частиною індивідуальних правозастосовчих актів, крім властивих їм ознак, характеризуються ще тим, що: а) регулюють суспільні відносини в межах інституту адміністративного примусу; б) здебільшого є індивідуальними правозастосовчими актами; в) містять приписи більш низького ступеня загальності, ніж ті, що сформульовані в основоположних кодифікаційних актах і просто в кодифікаційних актах; г) видаються від імені органів внутрішніх справ, уповноваженими на те посадовими особами.
Основними типами актів адміністративного примусу є: наказ, вказівка, службова записка, телеграма, телефонограма, стенограма, план, протокол, постанова, рапорт, акт, рішення, розпорядження, припис, подання, пропозиція.
У другому розділі “Юридична характеристика актів адміністративного примусу” досліджуються юридичні особливості актів адміністративного примусу, що дає підстави розділити їх на види.
У першому підрозділі “Акти адміністративного попередження”
досліджуються акти, що виконують попереджувальну функцію. Ці акти передбачають у встановлених законом випадках застосування обмежень до громадян та організацій при відсутності правопорушень. В цьому проявляється їх примусовий характер. За способом виразу вони можуть бути словесними в більшій мірі усними, письмовими, також конклюдентними.
Для юридичної характеристики актів адміністративного попередження та їх відмежування від актів адміністративного припинення і відповідальності слід використовувати наступні критерії: 1) це індивідуальний правозастосовчий акт; 2) його видання не пов’язане зі скоєнням правопорушення; 3) мета такого акта – попередження правопорушень, він виконує саме попереджувальну роль; 4) при їх реалізації здебільшого відсутні гарантії попередньої перевірки, наявні при реалізації актів адміністративної відповідальності; 5) в акті адміністративного попередження момент вирішального волевиявлення обособлюється з моменту виконання, а тому його можна оскаржити, але добитися відміни його виконання неможливо; 6) порядок їх реалізації врегульовано саме адміністративним законодавством і віднесено до компетенції органів внутрішніх справ; 7) при застосуванні таких актів розраховується на добровільне виконання викладених у ньому вимог; 8) обов’язково супроводжується адміністративним примусом.
Аналіз чинного законодавства й практики його застосування дозволяє нам визначити акти адміністративного попередження, які застосовують органи внутрішніх справ. Ними будуть: 1) перевірка документів; 2) особистий огляд і огляд речей; 3) відвідування підприємств, установ і організацій; 4) адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі; 5) тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості (блокування районів місцевості, окремих споруд та об’єктів); 6) обмеження (заборона) руху транспорту, пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; 7) використання транспортних засобів, а також засобів зв’язку, які належать підприємствам, установам, організаціям. 8) внесення подань до державних органів, підприємств, установ і організацій, посадовим особам, про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушення; 9) обстеження (огляд) вантажів, багажу, транспортних засобів, зброї і боєприпасів, різних об’єктів із приводу відповідності їх встановленим вимогам.
У другому підрозділі “Акти адміністративного припинення” досліджуються акти, що виконують функцію адміністративного припинення. Ці акти виступають в якості юридичного титулу для припинення протиправної поведінки та створення умов для притягнення правопорушника до відповідальності.
Для юридичної характеристики актів адміністративного припинення та їх відмежування від актів адміністративного попередження і відповідальності слід використовувати наступні критерії: 1) це індивідуальний правозастосовчий акт, що ґрунтується на законі; 2) його видання пов’язане з протиправною поведінкою; 3) мета такого акту припинення полягає в примусовому перериванні, припинення діянь; 4) при реалізації актів адміністративного припинення відсутні гарантії попередньої перевірки, наявні при видані актів адміністративної відповідальності; 5) в акті адміністративного припинення момент вирішального волевиявлення обособлюється з часу виконання і тому його можна оскаржити, а добитися відміни виконання неможливо; 6) порядок видання та застосування врегульовано саме адміністративним законодавством і віднесено до компетенції органів внутрішніх справ; 7) при реалізації таких актів не розраховується на добровільне виконання викладених у ньому вимог; 8) обов’язково супроводжується адміністративним примусом; 9) акти припинення застосовуються не тільки з метою переривання адміністративно протиправних дій, але в окремих випадках і діянь кримінально-правового характеру; 10) акти адміністративного припинення спрямовані на недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки, забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення і притягнення винного до адміністративної, а у виняткових випадках – до кримінальної відповідальності.
Аналіз діючого законодавства, а також практика його застосування дозволяє визначити види актів адміністративного припинення, які засто- совуються міліцією: 1) вимога припинити протиправну поведінку; 2) привід та офіційне застереження осіб про недопустимість протиправної поведінки; 3) зупинка транспортних засобів; 4) відвідування підприємств установ та організацій; 5) заборона експлуатації транспортних засобів; 6) зупинення і припинення діяльності об’єктів дозвільної системи; 7) доставлення порушника; 8) адміністративне затримання; 9) особистий огляд і огляд речей; 10) відсторонення водіїв від керування транспортними засобами й огляд їх на стан сп’яніння; 11) вилучення речей і документів; 12) застосування заходів фізичного впливу; 13) застосування спеціальних засобів; 14) застосування вогнепальної зброї.
Третій підрозділ “Акти адміністративної відповідальності” присвячений дослідженню актів, що виконують функцію адміністративно-примусового виконання обов’язку.
Актом адміністративної відповідальності є вказівка органа адміністративної юрисдикції на застосування адміністративного стягнення, зосередженого в санкції, що охороняє правову норму і регулюючі нею відносини, що іменується постановою.
Для юридичної характеристики актів адміністративної відповідальності та їх відмежування від актів адміністративного попередження і припинення слід використовувати наступні критерії: 1) це індивідуальний правозастосовчий акт, що вказує на застосування визначеного в законі стягнення; 2) це один із видів правової відповідальності – матеріальний вияв адміністративної відповідальності; 3) його видання пов’язане із скоєнням адміністративного правопорушення; 4) на відміну від актів адміністративного попередження та актів адміністративного припинення акти адміністративної відповідальності містять в собі елемент покарання особи, до якої вони застосовуються; 5) акти адміністративної відповідальності, на відміну від актів адміністративного попередження та припинення, вимагають наявності вини правопорушника як обов’язкової умови застосування; 6) порядок його реалізації врегульовано саме адміністративним законодавством і віднесено до компетенції органів внутрішніх справ; 7) правовий наслідок неправомірної поведінки особи, яка повинна відповісти за свій протиправний вчинок у вигляді несприятливих наслідків морального, матеріального чи фізичного впливу; 8) мета такого акта – виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами; 9) при реалізації таких актів не розраховується на добровільне виконання викладених в ньому вимог, вони обов’язково супроводжуються адміні- стративним примусом; 10) акти адміністративної відповідальності можуть виступати в якості завершального етапу, тобто після застосування актів як адміністративного попередження чи припинення, а можуть виступати як окремий елемент без застосування тих чи інших; 11) акти адміністративної відповідальності за своєю дією в часі звернені немовби в минуле, є ретроспективними; 12) акти адміністративної відповідальності містять кінцеву юридичну оцінку правопорушення; 13) акти адміністративної відповідальності по способу охорони правопорядку реалізують штрафні, каральні санкції; 14) акти адміністративної відповідальності при повторюваності більше одного разу протягом року можуть вказувати на застосування більш суворих адміністративних стягнень, а у визначених законодавством випадках стати підставою кримінальної відповідальності.
Аналіз змісту та характеру санкцій, які реалізують акти адміністративної відповідальності за ступенем їх визначеності дозволяє їх кваліфікувати на: а) абсолютно-визначені; б) відносно-визначені; в) альтернативні; г) кумулятивні.
Процедура застосування актів адміністративної відповідальності складається з трьох основних стадій: підготовка акта, його прийняття і
реалізація.
По суті відрізняється акт адміністративного примусу від самих примусових дій. В акті адміністративного примусу міститься правове рішення питання, виражається, в письмовій чи усній формі власна воля компетентної особи направлена на встановлення, зміну чи припинення конкретного правовідношення. Примусове адміністративне виконання здійснюється шляхом здійснення дій фактичного характеру (примусове доставлення чи відсторонення від управління автотранспортом, утримання суми штрафу з заробітної плати та ін.). У даному випадку відсутнє вирішення питання і дії направлені на реалізацію вже прийнятого рішення. В результаті дій по примусовому виконанню вичерпується конкретне правовідношення, що виникає на підставі акту адміністративного примусу, фактично реалізуються добровільно не виконані обов’язки, відтворюються порушені права. З часу закінчення примусового виконання особа звільняється від юридичних обов’язків, покладених на неї актом адміністративного примусу. Виходячи з викладеного, зроблено висновок, що видання акта та його примусове виконання – це два самостійних види правових дій.
У висновку викладаються підсумки дослідження, формулюються найважливіші висновки та пропозиції.
По-перше, сформульовано визначення актів адміністративного примусу, якими є державно-владні, вольові дії державних та інших органів, що реалізують заходи адміністративного примусу.
По-друге, обгунтовані особливості актів адміністративного примусу органів внутрішніх справ, що дає можливість відмежувати їх від інших актів застосування норм права.
По-третє, визначено, основні типи актів адміністративного примусу.
По-четверте, обгрунтовано юридичні ознаки актів адміністративного попередження, актів адміністративного припинення та актів адміністративної відповідальності.
По-п’яте, доведено, що встановлення нових підстав адміністративної відповідальності повинно здійснюватись безвинятково шляхом внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
По-шосте, обгрунтовано внесення змін та доповнень до чинного законодавства:
- в Законі України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” скасувати обмеження щодо заборони виходу з будинку у певний час, заборони перебування у певних громадських місцях, заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району чи міста;
- в пп. б п. 15 ст. 11 Закону України “Про міліцію” слова ”що загрожує життю мешканців“ слід замінити словами “що загрожує життю людей”;
- пункт 1 ч. 2 ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти в такій редакції: “Органи внутрішніх справ – при вчиненні правопорушень, протоколи про які покладено складати на посадових осіб цих органів”;
- частину 2 ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слова “розглядаються протягом доби” замінити словами “розглядаються протягом доби з урахуванням святкових та вихідних днів”;
- Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити статтею 272-1 такого змісту: “Понятим може бути незацікавлена в справі особа. Понятий, присутній при здійсненні огляду, своїм підписом засвідчує відповідність записів у протоколі виконаним діям”;
- пункт 1 ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення після слів “… а також інших випадків” доповнити словами: “ … якщо на них покладається складення протоколів про адміністративні правопорушення у відповідності до ст. 255”;
- пункт 30 ст. 11 Закону України “Про міліцію” викласти в такій редакції: “зберігати, постійно носити й застосовувати спеціальні засоби та зброю. Це право надається всім працівникам міліції, які мають спеціальні звання”;
- абзац 2 пункту 26 ст. 11 Закону України “Про міліцію” після слів “…здійснюється безоплатно,” доповнити текстом: “про використання транспортного засобу повідомляється керівництво відповідного підприємства і безпосередній начальник працівника міліції”;
- статтю 267 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів” привести у відповідність до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”;
- статтю 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнити п. 8 такого змісту: “адміністративне видворення за межі України іноземних громадян та осіб без громадянства”;
- внести в Кодекс України про адміністративні правопорушення нову главу 34 такого змісту: “Провадження по виконанню постанови по застосуванню видворення за межі України іноземних громадян і осіб без громадянства”;
- статтю 303 КУпАП “Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень” викласти в редакції: “Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було
звернено до виконання протягом одного року з дня винесення” далі за текстом.
По-сьоме, в процесі прийняття Кодексу України про адміністративні проступки передбачити:
- нові види адміністративних стягнень, а саме: а) звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави, позбавлення права займати певні посади або займатись певною діяльністю; б) громадські роботи; в) зупинення дії ліцензії на певний вид підприємницької діяльності; г) анулювання ліцензії на певний вид підприємницької діяльності; д) тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; є) тимчасова заборона (зупинення) діяльності; ж) примусовий розпуск (ліквідація);
- підстави відповідальності юридичних осіб, а саме: а) юридична особа несе відповідальність за проступок у випадках, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні проступки; б) якщо в Кодексі не вказано, що норма може застосовуватися до фізичної чи юридичної особи, то вони рівною мірою застосовуються у відношенні тієї чи іншої особи.

Список опублікованих праць за темою дисертації:
1. Чабан В.П. Поняття та місце актів адміністративного примусу в системі актів управління. //Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВС України, 2000. – № 1 – С. 47 – 58.
2. Чабан В.П. Адміністративна реформа – на вдосконалення актів адміністративної відповідальності. //Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВС України, 2000. – № 2 – С. 58 – 60.
3. Чабан В.П. Вдосконалення правового регулювання щодо видання актів адміністративного примусу. //Науковий вісник Академії державної податкової служби України. Ірпінь, 2000. №2 (8). – С. 164 – 170.
4. Чабан В.П. Деякі особливості актів адміністративної відповідальності. //Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. –К. :АПСВ, 2000. Спецвипуск до 290-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика (Матеріали науково-практичної конференції) – С. 322 – 327.

АНОТАЦІЯ
Чабан В.П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2001.
Дисертація присвячена теоретичним питанням актів адміністративного
примусу та їх прктичної реалізації органами міліції України.
На основі аналізу актів управління як системи за юридичними
властивостями, метою, способом та засобами впливу на адресата виділено окрему групу індивідуальних правозастосовчих актів, що іменуються актами адміністративного примусу. Сформульвано їх поняття, особливості, типологію.
Досліджується юридична характетистика актів адміністративного примусу. Акти адміністративного примусу утворюють систему актів, що як і будь-яка інша система складається з окремих елементів, тобто видів актів адміністративного примусу. Аналіз системи актів адміністративного примусу проводиться за ознаками: юридичні властивості, мета, спосіб та засоби впливу на адресата. Дається їх перелік та детальна юридична характеристика.
Ключові слова: акти адміністративного примусу, особливості, типологія, юридична характеристика.

АННОТАЦИЯ
В.П.Чабан Акты административного принуждения в деятельности милиции Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев – 2001г.
Диссертация посвящена теоретическим вопросам актов административного принуждения и практической их реализации органами милиции Украины.
На основании анализа актов управления вычленена отдельная группа актов применения норм права, которые именуются актами административного принуждения. Сформулировано их понятие. Акты административного принуждения – государственно-властные, волевые действия государственных и иных органов, которые реализуют меры административного принуждения. Акты административного принуждения представляют собой единство целостность решения и документа, устного ряспоряжения, условного сигнала как способа передачи его наружу. Выполнение акта административного принуждения гарантируется, в случае необходимости он реализуется принудительной силой государства. Акт административного принуждения является волевым т.е. обозначает что уполномоченный субъект проявляет одностороннее волеизъявление. Таким образом, воля регулирует поведение людей, направляет их деятельность в сторону поставленной цели. Способность подчинить себе волю других именуется властью. Акты административного принуждения – реакция
оперативно-организационного характера со стороны МВД, притом не только в связи с наступлением юридических фактов – правонарушений, иногда они иг-
рают роль заслона на подступах к ним. Акты административного принуждения реализуются при различного рода ситуациях, в которых сотрудник милиции пользуется оперативной самостоятельностью, действует по своему усмотрению, принимая определенный вариант решения.
Более высоким способом логического групирования и прямым продолжением класификации выступает типология. Тип служит представлением инварианта, который реализуется во множестве его модификационных вариаций, в виде видов и подвидов некоторого идеального типа. Основными типами актов административного принуждения следует считать: приказ, указание, служебную записку, телеграмму, стенограмму, план, протокол, постановление, рапорт, акт, решение, распоряжение, предписание, представление, предложения, реестрация.
Исследуется юридическая характеристика актов административного принуждения. Как и любая другая подсистема, она состоит из отдельных элементов, то есть видов актов административного принуждения. Анализ подсистемы актов административного принуждения осуществляется по признакам: юридические свойства, цель, способы и средства влияния на адресата. Что дает основания разделить их на три вида: акты административного предупреждения, акты административного пресечения, акты административной ответственности.
Акты административного предупреждения – это акты, которые предусматривают в указанных законом случаях применение ограничений к гражданам и организациям при отсутствии в их действиях правонарушений. В этом и проявляется их принудительный характер.
Предлагаются критерии разграничения актов административного предупреждения от актов административного пресечения и ответственности.
Исследуя действующее законодательство и практику его применения, автор называет виды актов административного предупреждения, которые реализуются органами внутренних дел.
Исследуются акты административного пресечения. Они выступают в качестве юридического титула для прекращения противоправных действий, а также создания условий для привлечения правонарушителя к ответственности.
Иследуются акты административной ответственности. Актом админи- стративной ответственности является указание органа административной юрисдикции на применение взыскания, сосредоточенного в санкции, которая охраняет правовую норму и регулируемые отношения, имеет название постановление.
Предлагаются критерии разграничения актов административной ответст-
венности от актов административного предупреждения и пресечения.
Исследуется процедура применения актов административной ответственности.
Существнно отличаются акты административного принуждения от самих принудительных действий. Принудительное административное исполнение осуществляется путем действий фактического характера и действия направлены на реализацию уже принятого решения.
Ключевые слова: акты административного принуждения, особенности, типология, юридическая характеристика.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking