Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Актуальнi проблеми латентної злочинностi

 

ОБОЛЕНЦЕВ ВАЛЕРІЙ ФЕДОРОВИЧ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛАТЕНТНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

Спеціальність 12.00.08: кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків - 2001

Дисертацiя є рукописом.
Робота виконана на кафедрi кримiнологiї та кримiнально-виконавчого права Нацiональної юридичної академiї України iменi Ярослава Мудрого Мiнiстерства освiти i науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Даньшин Iван Миколайович, професор кафедри кримiнологiї та кримiнально-виконавчого права Нацiональної юридичної академiї України iменi Ярослава Мудрого, член-кореспондент Академiї правових наук України, Заслужений працiвник народної освiти України.

Офiцiйнi опоненти:
• доктор юридичних наук, професор Лановенко Ігор Петрович, провідний науковий співробітник Інституту держави та права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України, член-кореспондент Академiї правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України.
• кандидат юридичних наук, доцент Попович Володимир Михайлович, заступник начальника Науково-дослідного центру Української фінансово-економічної академії Державної податкової адміністрації України.

Провiдна установа – Нацiональна академiя внутрiшнiх справ України Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, кафедра кримiнологiї, м.Київ.

Захист вiдбудеться “02” листопада 2001 р. о 10-00 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченоi ради Д 64.086.01 у Нацiональнiй юридичнiй академiї України iменi Ярослава Мудрого (610024, м.Харкiв, вул. Пушкiнська, 77).

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Нацiональної юридичної академiї України iменi Ярослава Мудрого (610024, м.Харкiв, вул. Пушкiнська, 77).
Автореферат розiсланий “28” вересня 2001 р.

Вчений секретар
спецiалiзованої вченої ради підпис Ю.П.Битяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне теоретичне і практичне вирішення таких важливих кримінологічних проблем, як виявлення причин і умов злочинності, а також ефективна протидія їй, можливо за наявності об'єктивного врахування всіх вчинених у суспільстві злочинів.
Проте, як свідчить практика, за межами офіційного статистичного обліку залишається значна кількість фактично вчинених суспільно небезпечних діянь, що в основному становлять масив латентної (прихованої) злочинності. За міжнародними оцінками, обсяг прихованих злочинів визначається на рівні 60% усієї злочинності. У деяких видів злочинів цей показник коливається в ще більших межах. Подібне явище має місце в усіх країнах світу, в тому числі й в Україні, де відбуваються радикальні зміни в економічній, соціальній і політичній сферах. Названі зміни, вміщуючи в собі великий позитивний заряд, одночасно мiстять нездорові, суперечливі сторони, однією з яких є існування високого рівня латентної злочинності.
Її наявність спричиняє низку негативних наслідків. Зокрема, порушується принцип невідворотності покарання, створюється обстановка безкарності, з'являється мотивація вчинення нових злочинів. Унаслідок латентизації порушені злочинними посяганнями суспільні відносини або не відновлюються взагалі, або відновлюються з запізненням. Та й самі факти несвоєчасного реагування уповноважених державних структур на вчинені злочини, стаючи відомими населенню, знижують довіру до правоохоронної діяльності. Все це разом узяте впливає на боротьбу зі злочинністю, на процеси побудови в країні правової, демократичної держави.
Сумніви у вірогідності і повноті даних кримінально-правової статистики стали підставою для прийняття в Україні Програми вивчення причин латентності злочинів та розробки засобів забезпечення боротьби з латентною злочинністю, що підготовлена і здійснювалася на виконання доручення Президента України Л.Д.Кучми від 23 лютого 1998р. №1-14/118.
Перелічені обставини разом зi складною криміногенною обстановкою в нашому суспільстві обумовили необхідність проведення актуального багатоаспектного дослідження проблем латентної злочинності.
Її вивчення бере свій початок ще з часів А.Кетле. В останнi десятиріччя вона стала об'єктом монографічних i дисертаційних досліджень кримінологів Р.М.Акутаєва, Г.Й.Забрянського, А.О.Конєва, І.Л.Шраги, Т.К.Щеглової. Різні аспекти цієї проблеми висвітлювалися в роботах А.I.Алексеєва, М.М.Бабаєва, С.С.Босхолова, С.Ф.Віцина, Н.К.Горяїнова, В.М.Кудрявцева, А.М.Ларіна, В.В.Лунєєва, С.С.Остроумова, В.В.Панкратова, А.Н.Роша, В.П.Рябуєва, О.Б.Сахарова. В Україні за цією тематикою опубліковані роботи І.М.Даньшиним, А.Ф.Зелінським, О.Г.Кальманом, О.О.Ковалкіним, Г.А.Матусовським, В.М.Поповичем та іншими авторами. Слід зазначити, що більшість з цих робіт були написані багато рокiв тому i вже не вiдповiдають сучасним реаліям.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема цієї дисертації була внесена в план науково - дослідницкої роботи професорсько-викладацького складу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в 1999 р. відповідно до Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17.09.96р. N837/96, і побiчним чином випливає iз Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000.
Мета дослідження — за допомогою різноманітних наукових методів провести комплексне кримінологічне дослідження латентної злочинності i отримати данi, що характеризують це явище в умовах сучасної України.
З а д а ч і д о с л і д ж е н н я полягали в такому:
• встановити зміст поняття латентної злочинності, проаналізувати існуючі точки зору стосовно цього;
• охарактеризувати обсяг латентної злочинності в цілому і рівень окремих видів і груп злочинів;
• вивчити стан і тенденції розвитку латентної злочинності в умовах сьогодення;
• розкрити негативні наслідки цього явища;
• визначити фактори, що впливають на існування латентної злочинності;
• запропонувати заходи, спрямовані на скорочення латентної злочинності.
О б ' є к т о м д о с л і д ж е н н я є проблеми об'єктивізацiї офіційних показників злочинності, його п р е д м е т о м – соціально-правові явища, що становлять сутність латентної (прихованої) злочинності, і заходи щодо її зниження.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження стали філософсько-діалектичні закони і категорії, основні логіко-гносеологічні принципи і прийоми, а також інші вимоги теорії пізнання. Застосовувалися і такі окремі наукові методи, як:
- логічний, порівняльно-правовий, історичний методи при з'ясуванні змісту поняття латентної злочинності та її визначенні;
- методи опитування населення, експертних оцінок, аналізу документів і статистичні методи при визначенні стану і тенденцій латентної злочинності;
- статистичні і економічні методи, а також метод аналізу документів при виявленні негативних наслідків існування латентної злочинності;
- методи експертних оцiнок, аналiзу документiв, безпосереднього нагляду та статистичнi методи при встановленнi причин iснування латентних злочинiв;
- метод аналізу документів, спостереження та інші конкретно-соціологічні методи при виробленні рекомендацій щодо зниження рівня латентної злочинності, запобігання латентизації злочинів.
Правовою основою дослідження є конституційні норми, нормативні акти законодавчих і виконавчих органів держави. Їх аналіз здійснений за станом на 7 квiтня 2001 р. В роботi враховано, що 5 квiтня 2001р. Верховною Радою України був прийнятий новий Кримiнальний кодекс України.
При написанні роботи була використана література з філософії, соціології, теорії держави і права, кримінального, кримінально-процесуального права і, природно, з кримінології.
Емпіричною базою дослідження, що послужила основою для висновків і рекомендацій, стали:
• матеріали узагальнення 325 кримінальних справ, розглянутих судами Харківської області в 1996-1997 рр.;
• дані карток первинного кримінально-статистичного обліку на 7676 злочинів за формами № 1 “Статистична картка на виявлений злочин” і № 1.1 “Статистична картка на розкриття злочину чи iншi наслiдки розслiдування”, а також за формою № 2 “Статистична картка на особу, яка вчинила злочин” на 2500 осіб, що вчинили злочини, зареєстровані Управлінням оперативної інформації Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в 1998 р.;
• результати опитування 54 експертів – співробітників правоохоронних органів Харківської області і науковців Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за спеціально розробленим запитальником;
• підсумки масового опитування населення (понад 800 осіб) про факти приховування злочинів від обліку;
• документи діяльності правоохоронних органів, правозахисних організацій, комерційних підприємств, організацій міста Харкова і Харківської області.
При написанні дисертаційної роботи використовувалися статистичні звіти МВС України, Міністерства юстиції України і Державного комітету статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів. Комплексне кримінологічне дослідження показників, причин, наслідків і способів зниження рівня латентної злочинності в незалежній Україні на дисертаційному рівні проведено вперше. Наукова новизна роботи полягає в таких положеннях:
• запропоновано визначення поняття латентної злочинності, найбільш прийнятне для сучасних умов боротьби з цим негативним явищем;
• висловлено ставлення дисертанта до таких понять, як "латентнiсть" і "латентизація злочинності";
• наведено найбільш коректнi, з точки зору автора, класифікації латентних злочинів за механізмом їх утворення та обсягом;
• оцінено обсяг та динамiку латентної злочинності в Україні, рівень окремих видів злочинів на сучасному етапі, наведено поправочні коефіцієнти латентності 23 видів злочинів;
• уперше проаналізовано комплекс чинників, що визначають існування латентної злочинності в умовах сучасної Української держави; при цьому був запропонований новий метод аналізу даних кримінально-статистичного обліку злочинів і осіб, що їх вчинили;
• одержали подальший розвиток знання про механізм прояву і взаємодії факторів, що обумовлюють латентність різних видів злочинних посягань;
• проведено комплексний аналіз тенденцій розвитку латентної злочинності з урахуванням стану соціальної, нормотворчої, правоохоронної та iнших сфер життя країни;
апробовано метод експертних оцінок і метод опитування населення для вивчення кримінологічних явищ;
• сформульовано рекомендації, спрямовані на зниження рівня латентної злочинності, та ін.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження мають теоретичне і практичне значення.
Запропоновані в роботі положення розширюють і поглиблюють теоретичні наукові знання про латентну злочинність, її детермінацію і способи зниження. Вони можуть бути використані для подальших досліджень в цьому напрямку.
Практичне значення одержаних результатів, сформульованих висновків і рекомендацій, а також використаних методів полягає в тому, що вони і надалі можуть бути застосовані в діяльності правоохоронних органів, спрямованої на протидію злочинності.
Положення цього дисертаційного дослідження можуть і повинні бути використані з навчальною метою – при читанні в юридичних вузах учбової дисципліни “Кримінологія”.
Основні результати дисертаційного дослідження були надіслані в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, де вони були впроваджені в діяльність структурних підрозділів і галузевих служб (довідка про впровадження за підписом першого заступника начальника Управління, вих. № 8/2 – 294 від 20.01.2000 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійної наукової діяльності, основні положення якої одержані на підставі особистих досліджень і висновків. Деякі положення, що раніше аналізувалися в літературі, розглядаються в роботі по-новому, з урахуванням сучасного рівня кримінологічних знань про латентну злочинність і теорію боротьби з нею.
У статті "Латентна злочинність: поняття, причини, негативні наслідки", написаній дисертантом у співавторстві з науковим керівником, наводяться результати спільно проведеного дослідження латентної злочинності з застосуванням методу експертних оцінок (висвітлюються проблеми визначення поняття латентної злочинності, її причин, наслідків, способів попередження, поправочних коефіцієнтів латентності на 12 видів злочинних посягань).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження докладалися на науковій конференції молодих вчених та аспiрантiв "Права людини в умовах реформування правової системи України (До 50-ї рiчницi Загальної декларацiї прав людини)" у 1998 р. та на науково-практичній конференції молодих вчених "Актуальні проблеми юридичної науки" у 2000 р., проведених в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в шести статтях, опублікованих у спеціалізованих фахових наукових виданнях, а також в трьох тезах наукових повідомлень.
Структура дисертації. Відповідно до мети, задач, об'єкта і предмета роботи дисертація складається iз вступу, п'яти укрупнених, таких, що логічно випливають один із одного, розділів, висновків, списку використаних джерел (246 найменувань) і чотирьох додатків. Загальний обсяг роботи складає 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

У вступi обгрунтовуються вибiр теми дисертацiї, її актуальнiсть, визначаються мета, задачi та методи дослiдження, розкриваються практичне i теоретичне значення роботи, її новизна, характеризуються положення, що виносяться на захист.
Роздiл перший “Поняття i визначення латентної злочинностi” присвячений проблемам, що виникають при формулюваннi визначень таких понять, як латентна злочиннiсть, латентність та латентизацiя.
Зокрема визначається, що мають мiсце спроби сформулювати визначення латентної злочинності з позицій кримінології, криміналістики і кримінального процесу. На думку дисертанта, треба погодитися з тими авторами, якi вважають, що вiдокремлення криміналістичного і процесуального аспектів позбавлено вагомих підстав, адже вони не відображують природу латентної злочинності. Перший з них є не чим іншим, як предумовою латентності (злочин не виявлений, не розкритий); другий – результатом латентності (вчинений злочин не мав юридичних наслідків). До того ж і тот, й інший можуть бути застосовані тільки щодо окремого структурного елемента злочинності – конкретного злочину і не характеризують злочинність в цілому як соціальне явище. Вони задовольняють, безумовно, тільки потреби цих наук. Латентна злочинність – категорія суто кримінологічна. Вона охоплює певну частину злочинності - явища, яке належить до предмета кримінології і не входить в предмет криміналістики і кримінального процесу.
Що ж до кримiнологiчного аспекту розумiння латентної злочинності, і, відповідно, формулювання її визначення, то треба вказати на наявнiсть багатьох точок зору з цього приводу.
У дисертації відстоюється точка зору, відповідно до якої поняття латентної злочинності не може бути сконструйовано тільки на базі ознаки "невідомості" правоохоронним органам про злочини. Необхідна і друга істотна ознака – "неврахованість" вчинених злочинiв у статистичній звітності. Власне, така точка зору висловлювалася багатьма дослідниками латентної злочинності (С.Е.Мерзляков, О.Б.Сахаров, I.М.Даньшин, В.М.Попович, С.I.Курганов, О.Г.Фролова, Т.К.Щеглова). Таким чином, поняття латентної злочинності включає не тільки ознаку “невідомості”, а й ознаку “неврахованості” злочинів в офіційній кримінально-правовій статистиці. Всі ті фактично вчинені злочини, що не пройшли процедуру статистичного обліку і не знайшли відображення в статистичних облікових даних, потрапляють у розряд латентних.
У роботі вказується, що найбільш повним і обґрунтованим є таке визначення: латентна злочинність – це сукупність фактично вчинених, однак не виявлених або таких, що внаслідок iнших певних обставин не стали відомими правоохоронним і судовим органам злочинiв, відомості про які у зв'язку з цим не знаходять відображення в офіційній кримінально-правовій статистичній звітності.
Позитивнi якостi цього визначення мають практичне значення. По-перше, в ньому досить чітко визначена обставина, з якою пов'язується припинення стану латентності злочинів. Таким визнається факт їх реєстрації в кримінально-правовій статистиці вiдповiдно до встановлених вимог. По-друге, таке тлумачення латентної злочинності прямо вказує на органи, з діяльністю яких пов'язується припинення латентності злочинних посягань. Процес їх реєстрацiї досить чітко регламентований чинними підзаконними актами правоохоронних органів з кримiнально-статистичного облiку, зокрема в питаннi визначення пiдроздiлiв, що цим займаються. По-третє, важливою тут є й можливість документальної фіксації моменту припинення латентності злочинів в органах, що їх реєструють. Це дозволяє при застосуванні деяких статистичних методик одержати показники латентної злочинності.
З огляду на значні розбіжності з приводу визначення латентної злочинності був використаний метод експертних оцінок, щоб переконатися в обгрунтованості нашої точки зору стосовно цього поняття. Варіант визначення латентної злочинності, запропонований у дисертацї, схвалили 81% експертiв.
У дисертації дається пропозиція розумiти латентизацію (латентизація злочинності, латентизація злочину) як сукупність різних об'єктивних криміногенних причин і умов, а так само суб'єктивних поведінкових актів (наприклад, неповідомлення особою про завідомо для неї відомий вчинений злочин, приховування виявленого злочину від обліку і т.ін.), що у своїй сукупності визначають процес і механізм утворення конкретних латентних злочинів і в кінцевому результаті є доказом існування в суспільстві латентної злочинності.
Похідним від поняття “латентна злочинність” є поняття латентності (“латентність”). Латентність – це те ж саме, що і латентна злочинність, але це явище розуміється абстрактно, як явище взагалі, у відриві від реального стану латентної злочинності.
У роздiлі другому “Кiлькiсно-якiсна характеристика i види латентної злочиностi” розглядаються проблеми встановлення показникiв, що характеризують стан латентної злочинностi: її обсяг, структуру, динамiку, обставини, що їх обумовлюють. Розглядаються також види цього явища.
В літературі має місце неоднозначна оцінка різними дослідниками кількості прихованих злочинів. Для формулювання власної позицiї з цього питання нами було розпочате спеціальне дослідження. Його методика полягала в тому, щоб установити обсяг латентних злочинів на підставі співвідношення офiцiйних даних про зареєстровану злочинність і коефiцiєнтів латентності окремих видів злочинів, одержаних шляхом застосування методу експертних оцінок. При цьому було охоплено 23 найбільш поширені види злочинів в Україні у 1999 р. Загальна кількість латентних злочинів, передбачених названими злочинами, склала 168770, в той час, як загальна кількість зареєстрованих злочинів становила 558716. Таким чином був підтверджений обсяг латентності по цих злочинах у країні на рівні 30%. Однак слід враховувати те, що в нашому випадку експертними оцінками не були охоплені всі види злочинних діянь, передбачених Кримінальним кодексом України. Тому можна припустити ще більше значення цього показника.
В дисертацiї вiдстоюється твердження, вiдповідно до якого динаміка рівня латентної злочинності зараз визначається насамперед фактором сумлінності правоохоронців у справі реєстрації злочинв, а не зростанням обсягу фактичної злочинності. Такий висновок побічно підтверджується й дослідженнями інших авторів (Т.Фоглесонг, О.М.Литвак, В.В.Лунєєв).
У ході дослідження автором був проаналізований взаємозв'язок латентизації з об'єктивними і суб'єктивними ознаками (елементами) складів злочинів та iншими чинниками, що в загальному своєму прояві впливають на показники латентної злочинностi. Було встановлено, що період латентності менший у злочинів, що посягають на більш цінні родові об'єкти. Це може бути пояснено, зокрема, тим, що цінність об'єктів правовідносин визначає підвищену увагу і захист їх з боку правоохоронної системи та інших суб'єктів попередження злочинності. Також дослiдження засвiдчило, що зниження періоду латентності за інших рівних умов проявляється й у зв'язку зі збільшенням ступеня тяжкості наслідків вчиненого - середнiй перiод латентностi злочинiв зменшується зi збiльшенням розмiру спричиненої шкоди.
Для латентизацii важливим також є наявнiсть чи вiдсутнiсть предметiв злочину. Наявнiсть предмета злочину сприяє виявленню посягання правоохоронними органами, бо вони зберігають слiди злочинноi дiї чи пiдтверджують своїм станом факт злочину. При цьому посягання, в яких предмети мають iндивiдуально-визначенi ознаки, вiдповiдно мають меньшi шанси залишитися латентними. Тi ж предмети, що не мають iндивiдуально-визначених ознак, бiльш складно iдентифiкувати як предмет злочину. Ця обставина сприяє латентизацiї.
В роботі відмічається вплив на латентизацію об'єктивних характеристик процесу злочинного посягання, зокрема, залежність періоду латентності злочинiв від тривалостi злочинної дії, від способу посягання і застосованих знарядь посягання, від місця їх вчинення.
Було також встановлено, що особи, бiльш розвинутi iнтелектуально, вчиняють злочини з бiльшим перiодом латентностi. Можна припустити, що збільшення iнтелектуального рiвня у злочинцiв сприяє вдалому приховуванню злочинiв. Крім цього одержані данi свiдчать, що стан сп'янiння, наркотичного чи токсичного збудження перешкоджає рацiональнiй дiяльностi з забезпечення латентизацii. Це пояснюється специфiчною дiєю здурманюючих засобiв на свiдомiсть злочинцiв. Результатом цього стає неможливiсть рацiонального планування своїх дiй i, як наслiдок, прийняття бiльш ризикованих рiшень.
На рівень (обсяг) латентної злочинності впливає поведінка потерпілих. Реагування потерпілого на злочин може обумовлювати швидкість і вид реакції правоохоронних органів. Останнє залежить від декiлькох обставин: по-перше, від факту наявності чи відсутності потерпілих від злочину; по-друге, від усвідомлення чи неусвідомлення ними злочинного характеру посягання; по-третє, від бажання спiвпрацювати з уповноваженими органами.
Розглядалося також питання впливу діяльності правоохоронних органів на латентність. Дослідження статистичних даних свідчить про те, що швидкість реакції правоохоронних органів, а отже, і період латентності злочинів залежать від багатьох обставин. Деякi з них безпосередньо пов'язанi з особливостями посягань та поведiнкою осiб, обiзнаних про злочини. Водночас вона багато в чому залежить від стану діяльності різних відомств і служб, від їх ресурсного забезпечення.
У цьому розділі були розглянуті також питання класифікації латентної злочинності. Пропонується розділити всі злочини залежно від рівня їх латентності на три групи. Перша група – це злочини, рівень латентності яких не перевищує половини від кількості зареєстрованих. Такі злочинні посягання мають мінімальний рівень латентності. В другу групу можна включити злочинні діяння, серед яких кількість латентних перевищує 50%, але менше загальної кількості зареєстрованих. Це група посягань з середнім рівнем латентності. І, нарешті, до третьої групи слід віднести злочини, рівень латентності яких перевищує кількість зареєстрованих діянь певного виду.
За механізмом їх утворення пропонується поділити латентнi злочини на такі її видові класи, групи. Перша група – це сукупність фактичних злочинів, про які ні правоохороннi органи, ні посадовi особи, ні громадяни не мають нiякої iнформацiї. Друга група – злочини, відомі як окремим громадянам, так і посадовим особам, але ні ті, ні інші не повідомляють про це у відповідні органи. Мотиви такого неповідомлення можуть бути різними. Третя група – злочинні діяння, факт вчинення яких став відомий потерпілим чи стороннім, але вони через неясність ситуації або неправильну правову оцінку не повідомлюють про них в органи кримінальної юстиції. Четверта група - злочини, про які органу, що веде боротьбу зі злочинністю, стало відомо, але його представник з різних причин не реєструє виявлений злочин. Така класифiкацiя була запропонована ранiше (I.М.Даньшин) i з нею, вважаємо, варто погодитися.
У розділі третьому “Причини латентної злочинності та її негативні наслідки” дається огляд обставин, що обумовлюють існування латентної злочинності та наслідки цього явища.
При цьому під причинами латентної злочинності розуміється сукупність обставин соціального, історичного, організаційоного, кадрового, матерiального, правового, соціально-психологічного, технічного та іншого характеру, що заважають виявленню (встановленню), реєстрації та обліку злочинів, а також їх розкриттю, у тому числі забезпеченню повноти і всебічності розкриття.
Всі причини (явища i обставини, що обумовлюють латентну злочинність, можуть бути, на нашу думку, розділені на три групи, а саме:
а) обставини, безпосередньо повўязані з характеристикою злочинного посягання і поведінкою злочинця (низький ступінь очевидності вчиненого діяння, ретельна діяльність винного по приховуванню злочинного посягання, витонченість способу вчинення злочину, спеціалізація і рівень професіоналізму винного і т.ін.);
б) обставини, що випливають з недоліків діяльності правоохоронних органів (відсутність належної реакції з їх боку на виявлену інформацію про злочин, порушення встановленого порядку ведення статистичного обліку вчинених злочинів, випадки помилкової кваліфікації вчиненого злочину як адміністративного, цивільно-правового і дисциплінарного делікту, випадки приховування від обліку вчинених злочинних посягань, оріентація, що має іноді місце, вищими органами своїх підлеглих на місцях і в центрі на те, щоб “облагороджувати” статистичні дані, виходячі з певних мінливих ідеологічних і карўєристських розумінь, низька кваліфікація працівників правоохоронних органів, недовіра населення до їх можливостей та ін.;
в) обставини, повўязані з поведінкою потерпілих, свідків, очевидців і керівників організаційно-господарських структур, обізнаних про вчинені злочини (перелічені особи з різних мотивів не повідомляють відповідним органам про вчинені злочини).
Далі в роботi вказується, що існування латентної злочинності приводить до певних негативних наслідків, які проявляються в різних сферах життя суспільства у зв'язку з широкою латентизацією злочинних посягань.
Важливим загальносоціальним наслідком існування латентної злочинності є зниження правової захищеності громадян. У цьому розумінні латентні злочини є більш небезпечними, ніж нелатентні. Адже в результаті появи латентних злочинів вимоги закону по суті справи порушуються двічі. Перший раз це робить злочинець, що посягає на охоронювані кримінальним законом блага. Другий – коли державні органи через неочевидність фактично вчиненого злочину чи з інших причин позбавляються можливості реагувати на це відповідним чином.
Наявність латентної злочинності створює в певних соціальних групах обстановку безкарності, що, як відомо, штовхає злочинців до вчинення нових (як правило, більш небезпечних) злочинів. Вона знижує авторитет правоохоронних органів, викликає у окремих громадян недовіру до них і, як наслідок, до зниження правової активності суспiльства в боротьбі зі злочинністю. Результати проведеного нами дослідження свідчать, що з більш ніж 2 тисяч випадків неповідомлення громадянами про конкретні факти злочинних посягань 1518 були пов'язані з недовірою до правоохоронних органів, невпевненістю в покаранні винних.
Латентна злочинність породжує невідшкодування чи несвоєчасне відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, заподіяної злочином. У процесі вивчення нами матеріалів кримінальних справ з'ясувалося, що з усіх вивчених кримінальних справ, у яких були заподіяні майнові збитки, лише в 22% випадках вони були в подальшому компенсовані: зокрема, були повернуті викрадені речі чи компенсована їх вартість. У 27% випадків мала місце часткова компенсація. У 51% випадків повернення викраденого чи компенсація їх вартості були відсутні.
Істотні збитки заподіює латентизація кримінально-правовій статистики, що покликана надавати суспільству і державі розгорнуту кількісно-якісну характеристику діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю. Як наслідок, це негативно позначається на плануванні боротьби зі злочинністю, розробці науково обгрунтованих заходів щодо її попередження.
У роздiлi четвертому "Виявлення i вимiр латентної злочинностi” розглядаються способи встановлення цього явища, а саме: статистичні методи, соціологічні методи, логіко-математичні методи, економічні, історичні та політологічні методи, за допомогою яких можливе встановлення цього явища.
Так, для пізнання латентизації у ходi дослiдження використовувалися вибірковi спостереження. Зокрема, встановлювалися якостi фактичної i латентної злочинностi на пiдставi даних про злочини, що були зареєстрованi, але перед тим мали певний перiод латентностi. Відповідно до статистичної теорії дослідження фактичної і латентної злочинності цілком можливо шляхом аналізу певної кiлькостi злочинiв як репрезентативної вибірки за умови додержання певних правил (вимог).
Зазначається, що до останнього часу не розпочиналися спроби встановлення залежності між обставинами вчинення злочинів, зафіксованих у в процесуальних документах, і періодом латентності посягання. У ході наших розробок період латентності встановлювався як різниця між даними п.11 картки – Форми №1 про дату вчинення злочину і даними п.8 цієї ж картки про дату постановки його на централiзований кримiнально-статистичний облiк. Підрахування показника середнього періоду латентності здійснювалося за загальними правилами обчислення середніх величин. Далi здійснювався аналіз залежності середнього періоду латентності від характеристик посягання і правоохоронної діяльності, що вiдображенi у вiдповiдних роздiлах карток статистичного облiку. Незважаючи на зазначені складнощі та значний обсяг роботи в результаті застосування описаної методики, були встановлені нові дані про явище латентності, розглянуті у відповідних розділах дисертації.
В роботi описується практика використання соціологічних методiв при вивченні латентизації злочинності з використанням власної методики опитування населення за допомогою спеціальної анкети. Анкети були опубліковані в 10 друкованих засобах масової інформації Харківської області загальним тиражем 380 тис. примірників. Частина анкет кількістю 370 примірників була поширена безпосередньо автором дисертації. Всього в цьому разі було повернуто і допущено до обчислення 405 анкет. У другому випадку було розповсюджено 410 анкет. Це дозволило одержати не тільки інформацію про кількість злочинів і час їх вчинення, а й також дані про мотиви неповідомлення і джерело інформації в кожному описаному випадку латентного посягання.
Для забезпечення комплексності дослідження, крім опитування громадян, був застосований метод експертних оцінок. Його результати підтвердили доцільність застосування зазначеного методу в сучасних умовах для вивчення показників латентної злочинності. У нашому дослідженні експертами виступили 26 співробітників Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, 22 співробітники Харківського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, а також шість учених Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Отже, у дослідженні взяли участь 54 фахівці. З метою об'єктивізації відповідей опитування проводилося анонімно. До аналізу були допущені 53 анкети.
Крім опитування і методу експертних оцінок, у ході вивчення латентної злочинності був застосований також метод вивчення документів. Були вивчені дві групи документів. Перша – матеріали 325 кримінальних справ, розглянутих судами Харківської області в 1997 р. Вони вивчались за спеціально розробленою анкетою. В анкеті мали місце питання, присвячені латентизації окремих злочинів. Результати застосування зазначеного методу дозволили доповнити та перевiрити інформацію, одержану іншими способами та з інших джерел. Друга група документів, що досліджувалися, – це офіційна кореспонденція підприємств і правоохоронних структур. На основі їх аналізу були визначені способи латентизації посягань у випадках зловживань з боку правоохоронців.
За результатами аналiзу лiтературних джерел робиться висновок про можливiсть використання логіко-математичних, економічних, політологічних методiв та методу iсторизму для вивчення латентної злочинності.
У роздiлi пўятому "Шляхи i способи скорочення латентної злочинностi", як і випливає з його найменування, викладаються матеріали та інформація стосовно проблеми скорочення рівня латентних злочинів.
Для досягнення об'єктивізації показників злочинності існують два шляхи. Перший з них полягає в реальному попередженні вчинюваних у країні злочинів. Другий шлях – це діяльність по виявленню вже вчинених посягань, невідомих правоохоронним органам, у результаті такої роботи фактичні злочини із розряду прихованих потрапляють в офіційний статистичний облік. Для здійснення такої діяльності застосовуються різні заходи і способи.
Названі заходи здійснюються у сфері виховання громадян, зокрема правового виховання, з метою підвищення їх правосвідомості; у соціальній сфері (наприклад, заходи, спрямовані на збільшення довіри населення до правоохоронних органів, статутна діяльність громадських організацій); у правоохоронній сфері (мається на увазі їх активність, спрямована на зниження латентності злочинів); у державно-політичній сфері, тобто діяльність усіх державних органів, що впливають на злочинність; у нормотворчій діяльності (декриміналізація правопорушень, що не становлять великої суспільної небезпечності, та ін.).
Заходи і способи зниження латентної злочинності, що були пiдданi аналiзу, дозволили виділити серед них такі конкретні і найбільш важливі, як:
а) вдосконалення статистичного обліку злочинів;
б) підвищення вимог до додержання порядку ведення кримінально-правової статистики;
в) підвищення рівня професіоналізації працівників правоохоронних органів, зміцнення їх матеріальної бази;
г) широке проведення правової пропаганди серед населення з метою підвищення його правової культури і правосвідомості;
ґ) вдосконалення законодавчих та інших норм, що регламентують діяльність правоохоронних органів, систематичний і принциповий контроль за їх додержанням;
д) забезпечення гарантій захисту свідків і потерпілих;
е) усунення необ'єктивності, неповноти статистичних показників про фактичну злочинність, формального ставлення працівників статистичного обліку до дорученої роботи, виключення випадків зловживань з їх боку;
ж) систематичне проведення аналітичної роботи з визначення кількісно-якісних характеристик злочинності, виявлення повної кримінологічної характеристики особи злочинців;
з) своєчасна розгорнута публікація даних про злочинність у країні, призначена для практичних працівників і науковців.
Позитивні результати діяльності по зниженню латентної злочинності, безумовно, багато в чому залежать від неухильного додержання перелічених заходів, їх економічного, фінансового і кадрового забезпечення.
Висновки містять основні положення і результати проведеного дисертаційного дослідження. По кожній актуальній проблемі латентної злочинності в стислій формі сформульовані конкретні пропозиції щодо їх вирішення як в теорії, так і на практиці.
Зокрема, дається визначення поняття латентної злочинності, під якою розуміється сукупність фактично вчинених, однак не виявлених або таких, що внаслідок iнших певних обставин не стали відомими правоохоронним і судовим органам злочинiв, відомості про які у зв'язку з цим не знаходять відображення в офіційній кримінально-правовій статистичній звітності.
Відмічається, що причинами, які обумовлюють існування латентної злочинності, є: низький ступінь очевидності вчиненого діяння; ретельна діяльність винного по приховуванню злочинного посягання; витонченість способу вчинення злочину; спеціалізація і рівень професіоналізму винного; порушення встановленого порядку ведення статистичного обліку вчинених злочинів; помилкова кваліфікація вчиненого злочину як адміністративного, цивільно-правового і дисциплінарного делікту; низька кваліфікація працівників правоохоронних органів, недовіра населення до їх можливостей; потерпілі, свідкі, очевидці і керівникі організаційно-господарських структур, обізнані про вчинені злочини, з різних мотивів не повідомляють відповідним органам про злочини.
Виявлення та вимір латентних злочинів слід проводити з використанням статистичних, соціологічних, логіко-математичних, економічних, історичних та політологічних методів.
Заходи щодо скорочення рівня латентних злочинів повинні здійснюватися у сфері правового виховання громадян; соціальній сфері; правоохоронній сфері; державно-політичній сфері; сфері нормотворчої діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Даньшин I.М., Оболенцев В.Ф. Латентна злочиннiсть: поняття, причини, негативнi наслiдки // Вiсник Університету внутрiшнiх справ.–Харкiв: Ун-т внутр. справ України, 2000. - Вип.10. – С.29-34.
2.Оболенцев В.Ф. Актуальные проблемы латентной преступности // Проблеми законностi: Респуб. мiжвiд. наук. збiрник. – Харкiв: НЮАУ, 1998. – Вип.34. – С.181-185.
3.Оболенцев В.Ф. Последствия латентной преступности // Проблеми законностi: Респуб. мiжвiд. наук. збiрник. – Харкiв: НЮАУ, 1999. – Вип.37. – С.226-230.
4.Оболенцев В.Ф. Состояние учета преступлений в сфере экономики // Проблеми законностi: Респуб. мiжвiд наук. зб. - Харкiв: НЮАУ, 1999. - Вип.39. – С.142-145.
5.Оболенцев В.Ф. Исследование латентной преступности методом анкетирования населения //Проблеми законностi:Респуб. мiжвiд. наук. збірник. – Харкiв: НЮАУ, 2000. – Вип.43. - С.162-165.
6.Оболенцев В.Ф. Пути и способы снижения латентной преступности // Проблеми законності: Респуб. міжвідом. наук. збірник. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип.47. – С.146-150.

Окрім цього, були опубліковані такі тези наукових доповідей і повідомлень:

1. Оболенцев В.Ф. Латентная преступность: проблемы существования и изучения // Актуальнi проблеми правознавства України: Тези доп. i наук. повiд. студ. наук. конф. – Харкiв: НЮАУ, 1996. – С.66-67.
2. Оболенцев В.Ф. Латентна злочиннiсть та реалiзацiя положень Загальної Декларацiї прав людини // Права людини в умовах реформування правової системи України (До 50-ї рiчницi Загальної декларацiї прав людини): Тези доп. та повiд. наук. конф. молод. вчених та аспiрантiв 12 грудня 1998. – Харкiв: НЮАУ, 1998. – С.91-92.
3. Оболенцев В.Ф. Виды латентной преступности // Актуальнi проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повiд. на наук. конф. молод. вчених та аспiрантiв. – Харкiв: НЮАУ, 2000. – С.86-87.

АНОТАЦІЇ

Оболенцев В.Ф. Актуальнi проблеми латентної злочинностi. – Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спецiальнiстю 12.00.08. – кримiнальне право та кримiнологiя; кримiнально-виконавче право. Нацiональна юридична академiя України iменi Ярослава Мудрого, Харкiв, 2001 р.
У дисертацiї розглядаються дискусiйнi питання про поняття латентної злочинностi та її визначення. При цьому аналiзуються точки зору вiтчизняних та зарубіжних фахiвцiв. Формулюється та обгрунтовується авторське визначення латентної злочинності.
В роботi на прикладi 23 найбiльш поширених видiв злочинiв здійснена спроба визначити обсяг (рiвень) латентної злочинностi, його залежнiсть вiд особливостей обўєкта злочинного посягання, обўєктивних характеристик злочинного посягання, дiяльностi правоохоронних органiв та осiб, обiзнаних про злочини, наведенi поправочнi коефiцiенти вiдповiдно до цих злочинiв. Розглядаються методи виявлення та вимiру латентної злочинностi.
Значне мiсце в роботi вiдведено розкриттю причин та негативних наслiдкiв латентної злочинностi.
В дисертацiї багато уваги придiляється проблемам скорочення латентної злочинностi. Зокрема, сформульованi конкретнi заходи, що повиннi здiйснюватися у сферi виховання громадян, соцiальнiй, правоохороннiй та нормативнiй сферах.
Ключовi слова: латентнiсть, латентна злочиннiсть, причини латентної злочинностi, шляхи та пособи скорочення латентної злочинностi.

Оболенцев В.Ф. Актуальные проблемы латентной преступности. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08. – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2001 г.
В диссертации рассматриваются дискуссионные вопросы, которые возникают при формулировании определений таких понятий, как латентная преступность, латентность и латентизация. Анализируются при этом точки зрения отечественных и зарубежных учёных. Формулируется и обосновывается авторское определение понятия латентной преступности. Даётся классификация латентных преступлений по критериям механизма их возникновения и объёма.
В работе предпринята попытка на примере 23 наиболее распространённых видов преступлений определить объём (уровень) латентной преступности, их зависимость от особенностей объекта преступного посягательства, деятельности правоохранительных органов и поведения лиц, осведомлённых о преступлениях. Выведены поправочные коэффициенты применительно к этим 23 видам преступлений.
В диссертационном исследовании проанализирована взаимосвязь латентизации c объективными и субъективными признаками (элементами) составов преступлений и другими факторами, которые в общем своём проявлении влияют на показатели латентной преступности.
Описываются методы выявления и измерения латентной преступности.
В диссертации изучен комплекс факторов, которые определяют существование латентной преступности в современном украинском обществе.
Значительное место в работе отведено раскрытию причин латентной преступности и её негативных последствий.
Большое внимание уделено проблемам сокращения латентной преступности. В частности, определены конкретные меры, которые необходимо разработать и внедрить в социальной, правоохранительной и нормативных сферах, в вопросах воспитания граждан.
Ключевые слова: латентность, латентная преступность, причины латентной преступности, пути и способы сокращения латентной преступности.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking