Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адаптація податкової системи України до вимог Європейського Союзу

 

ДМИТРЕНКО Геннадій Васильович

АДАПТАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ВИМОГ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної політики Національної Академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент
РОМАНЮК Ольга Панасівна,
доцент кафедри економічної політики
Національної академії державного управління
при Президентові України

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління,
Заслужений діяч науки і техніки України,
професор
ШАМРАЙ Василь Олександрович,
Академія державної податкової служби України

кандидат наук з державного управління,
БІЛОУС Віктор Тарасович,
Державна Податкова Адміністрація,
начальник департаменту по боротьбі з корупцією

Провідна установа - Київський національний економічний університет,
кафедра макроекономіки та державного управління,
м. Київ.

Захист відбудеться 07.10.2004 о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: м.Київ-57, вул.Ежена Потьє, 20.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: м.Київ-57, вул.Ежена Потьє, 20.

Автореферат розісланий06.09.2004__року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.К.Майборода

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Глобалізаційні процеси, які відбуваються у світовій політиці та економіці, призводять до встановлення тісного політичного діалогу між окремими країнами й регіонами світу, а також до поглиблення міжнародних господарських зв'язків. Сьогодні країни інтегруються заради збереження миру та забезпечення економічного процвітання. Найбільшими й найпотужнішими інтеграційними об'єднаннями у світі є Світова Організація Торгівлі (СОТ) і Європейський Союз (ЄС), метою створення якого якраз і є сприяння економічному добробуту, підвищення життєвого рівня народів Європи, зміцнення миру й свободи та створення стійкого союзу народів Європи.
Згідно з Посланням Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" орієнтація України на інтеграцію в Європейський Союз, інші євроатлантичні структури є основою стратегії економічного й соціального розвитку нашої держави на наступні десять років.
Європейський вибір для України - це широке концептуальне бачення, яке не обмежується суто географічним поняттям. Це, насамперед, вибір шляху розвитку в напрямку європейської цивілізаційної моделі, реалізація якого покликана сприяти прогресу в усіх сферах життєдіяльності суспільства й держави.
Україна має достатній потенціал, щоб здійснити прорив до нових технологій в промисловому виробництві, до нових відносин у сфері економіки, до нових поглядів на якість і рівень життя, до соціально-культурної інтеграції нашого народу в європейське співтовариство.
У широкому розумінні поняття "зробити європейський вибір" означає - зосередити пріоритетні зусилля на розвитку внутрішнього потенціалу та забезпечити його якомога ефективну реалізацію в напрямку досягнення європейських цінностей.
У ході "розширення" Європи на Схід стратегічною метою України є підвищення національних стандартів життя і демократичних засад до рівня європейських, що сприятиме вступу нашої країни до Європейського Союзу.
Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному прогресу, відновленню європейської сутності країни. Ставлячи перед собою мету інтеграції до європейських структур, Україна усвідомлює, що західним державам належить провідна роль у сучасній міжнародній системі, зокрема у всесвітньому економічному комплексі й в міждержавних інституційних механізмах управління глобальними і регіональними процесами.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що дисертаційна робота тісно пов’язана з розробленням як теоретичних, практичних, так й ідеологічних проблем розвитку українського суспільства в нових координатах 21-го століття.
Вступ України до ЄС принесе, насамперед, політичний авторитет держави на міжнародній арені, можливість опинитися в зоні загальноєвропейської безпеки, запобігаючи при цьому новим лініям поділу на континенті, можливість перебувати в центрі подій, бути невід’ємною часткою прогресивної політики, а значить перебувати в єдиному інформаційному просторі. Вступ України до ЄС пов'язується також з можливістю використання переваг міжнародної кооперації та спеціалізації. Цю ідею можна прив'язувати й до теперішнього стану відносин між Україною і ЄС, бо вона є запорукою у подоланні економічної кризи на Україні і розриву у рівнях економіки з країнами ЄС.
На сьогоднішній день Європейський Союз відіграє визначну роль у забезпеченні стабільності та безпеки європейського континенту, а процес розширення та реформування ЄС слід розглядати не тільки як розширення кордонів “спільного ринку”, а й як активний чинник створення нової європейської архітектури безпеки, яка має комплексний та взаємопов'язаний характер та різні виміри - вiйськовий, політичний та економічний.
Участь в процесах глобалізації світового господарства актуалізує питання розробки стратегії адаптації України до сучасного ритму життя у всепланетарному масштабі, пошуку свого місця в міжнародному економічному просторі. Необхідність інтеграції держави до ЄС неодноразово підкреслювалася в працях багатьох вітчизняних дослідників, зокрема В.Т.Білоуса, І.В.Бураковського, В.Будкіна, І.А.Грицяка, Л.В.Губерського, А.І.Кредисова, Д.Г.Лук'яненка, Г.М.Немирі, С.В.Осики А.В.Осики, А.Поручника, В.Т.Пятницького, А.І.Румянцева, В.Р.Сіденка, А.С.Філіпенка, В.О.Шамрая та ін.
Для ефективної та організаційно оформленої інтеграції України в світогосподарські зв'язки, на думку багатьох дослідників, необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови.
Як правило, проблема євроінтеграції України розглядається в руслі глобального процесу економічної політики, спрямованої, з одного боку, на економічне зростання, а з другого, на забезпечення основних вимог соціальної політики.
Значний сегмент наукових досліджень, присвячених інтеграції в ЄС, займає проблема національної, економічної безпеки. Автори напряму пов”язують факт вступу в ЄС з системою європейської безпеки, що, безумовно, має раціональне зерно. Особливо, коли враховувати факт активного співробітництва з різними політичними та військовими структурами (НАТО). Безперечно, активна політика України в Європі і поза її межами сприятиме швидкому визнанню України як держави, що живе проблемами Європи і прагне зайняти гідне місце.
Не менш важливим шляхом входження в ЄС є вступ України в СОТ. Досвід, який вже напрацьований науковцями та практиками (В.Пятницький, С.Осика, О.Покрещук, В.Полюхович та ін.), доречно використовувати при підготовці документів щодо вступу в ЄС. Знаменно, сам факт вступу в СОТ засвідчить незворотність входження в ЄС.
Менше уваги в сучасній економічній літературі приділяється адаптації економічної системи до вимог ЄС. Більше того, можна зустріти підміну понять “адаптація” і “гармонізація”, що не властиво для сучасного стану розвитку та переговорного процесу України з ЄС. Як на наш погляд, у нинішніх умовах слід користуватися терміном “адаптація”, тобто пристосування до вже існуючого і функціонуючого в Європі податкового поля. Тим паче, що є рекомендації ЄС щодо формування податкових систем, яких мали б дотримувалися країни-апліканти концептуально. Що стосується терміну “гармонізація” податкової системи, податкової політики, то, як нам видається, на використання цього терміну мають більше підстав країни-члени ЄС.
Звідси, із широкого кола питань, пов’язаних з інтеграційними процесами та вступом України в ЄС, обрана проблема адаптації податкової системи України до вимог ЄС.
Даний підхід не заперечує дослідження окремих складових євроінтеграційної політики України в контексті загального її входження в європейський простір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U0041030); пов’язане з темою “Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U003345). Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної теми полягає в опрацюванні механізмів адаптування податкової системи до вимог ЄС.
Вибраний напрямок дослідження відповідає Програмі діяльності Кабінету Міністрів України
Об’єкт дослідження - податкова система, через яку державні органи здійснюють управління (регулювання) бюджетно-податковою, соціальною, інноваційно-інвестиційною сферою.
Предмет дослідження - процес адаптації податкової політики в умовах європейської інтеграції.
Метою дисертаційної роботи є науково-практичне обгрунтування заходів щодо процесу адаптації податкової системи й її основних складових до вимог ЄС.
У зв’язку з цим у дисертації розглядаються питання, які пов’язані з діяльністю органів державного управління у сфері оподаткування, стосовно існуючих вимог з боку Європейського Союзу.
У контексті означеної проблеми дисертаційної роботи відповідно до основної цільової орієнтації поставлено наступний комплекс завдань:
• проаналізувати наукову літературу, законодавчу й нормативну базу з питань адаптації податкової системи України до вимог Європейського Союзу;
• виявити вимоги щодо ідеальної системи оподаткування;
• оцінити ключові завдання щодо реформування податкової системи;
• розкрити поняття адаптації законодавства;
• дослідити загальні підстави адаптації податкового законодавства;
• простежити трансформацію системи оподаткування шляхом:
*порівняльної характеристики податкової політики країн-членів ЄС;
* вивчення процесу адаптації основних податків (податок на прибуток, ПДВ та ін.)
* узагальнити попередній досвід підготовчої роботи щодо вступу України в СОТ.
Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що впровадження отриманих результатів та запропонованих заходів щодо адаптації податкової системи відповідно до вимог ЄС викличе ланцюгову реакцію і в інших важливих сферах економічної політики, а теоретичні положення, висновки і пропозиції, зроблені в результаті дослідження, дадуть можливість раціональніше підійти до вирішення проблеми ефективного проведення податкової політики в Україні в трансформаційних умовах.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких як діалектичний матеріалізм, логіка, аналіз, синтез, індукція, дедукція, методи порівняльних величин, статистичні та математичні методи дослідження.
Декомпозицію мети адаптації податкової системи, тобто розкладання її на сукупність під цілей та конкретних управлінських завдань щодо кожного із податків, виконано за допомогою дедуктивного методу. Індуктивний метод застосовувався при об”єднанні засобі, інструментів, що складають механізм адаптації податкової системи до вимог ЄС
У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції податкової системи України.
Важливою складовою методології дослідження є сучасна законодавча та нормативно-правова база, що регламентує державне управління податковою системою.
Функціональний аналіз використано для визначення рівня компетенції органів державного управління в прийнятті рішень щодо шляхів адаптації податкової системи до вимог ЄС.
Методологічну базу дослідження доповнюють положення сучасної економічної теорії, базові концепції, роботи провідних вчених і фахівців в області європейської інтеграції, економічної політики, оподаткування, теорії державного управління.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
• вперше шляхом проведеного узагальнення податкова політика виступає як системоформуючий фактор державного управління і впливу останнього на розвиток економічних і політичних відносин українського суспільства на шляху європейської інтеграції;
• удосконалено методологічне забезпечення механізму адаптації податкової системи шляхом:
? аналізу наукової літератури, законодавчої й нормативної бази;
? виявлення вимог щодо ідеальної системи оподаткування;
? оцінки ключових завдань реформування податкової системи;
? розкриття поняття адаптації податкового законодавства;
? дослідження трансформації податкової системи.
• дістали подальший розвиток умови активізації трансформаційного процесу базових податків до шаблонів ЄС; критерії для оцінки варіантів змін податкової системи:
? вплив на діловий клімат та довгострокові інвестиції;
? простота адміністрування податків;
? збільшення реальних доходів населення;
? рівність умов для українських підприємств, а також українських та іноземних підприємств;
? відповідність податкового законодавства України міжнародним нормам, зокрема нормам Європейського Союзу.
Практичне значення одержаних результатів визначається розробленням та впровадженням у практику діяльності рекомендацій щодо ефективного проведення податкової політики на шляху європейської інтеграції, а також в якнайшвидшому впровадженні обов’язкових і необхідних вимог щодо позитивних змін у реалізації євроінтеграційної політики; перенесенні акцентів на формування механізмів ефективної адаптації податкової системи до вимог ЄС. Основні результати роботи доведені до рівня конкретних методичних рекомендацій.
Крім того, практична і теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягає в підготовці державних службовців з новим економічним і політичним європейським мисленням.
Частину одержаних в дисертаційному дослідженні наукових результатів вже використаноДержавною податковою адміністрацією у м.Рівне Рівненської області (Акт впровадження від 17 вересня 2003 р.).
Результати дисертаційного дослідження також впроваджені в навчальний процес, зокрема в Рівненському державному технікумі економіки та підприємництва Міністерства освіти і науки України (Акт впровадження від 10 квітня 2002 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є кваліфікаційною науковою працею, що містить проведені автором дослідження для здійснення нових розробок в економічній галузі науки, які забезпечують розв’язання проблеми адаптації податкової системи в умовах євроінтеграції.
Апробація результатів дисертації. Основні методологічні положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (Київ, 2002 р.), “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003 р.), “Розвиток корпоративного управління в Україні в сучасних умовах” (Київ, 2004 р.).
Результати дисертаційного дослідження та висновки щодо доцільності модернізації податкової системи до європейських стандартів використовуються в навчальному процесі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, в роботі Державної податкової інспекції у м.Рівне (акт впровадження від 17 вересня 2003 р. та впроваджені в навчальних курсах Рівненського державного технікуму економіки та підприємництва: “Податкова система України” (Акт впровадження від 10 квітня 2002 р.).
Матеріали і результати дослідження обговорювалися на кафедрі економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України і впроваджені в навчальний процес при викладанні курсів: “Бюджетний процес і державні фінанси”, “Макроекономічна політика”.
Публікації. Результати досліджень опубліковані в 6-и публікаціях загальним обсягом 4,6 др. арк.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (270 позицій).
Дисертаційна робота викладена на 186 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації та її зв”язок з науковими темами академії, в якій виконана робота; визначено основну мету й завдання дослідження, його предмет, об”єкт, гіпотезу, наведено використані методи й інструменти дослідження; аргументовано новизну, теоретичну та практичну цінність дисертаційної роботи; вказано особистий внесок здобувача та поінформовано про апробацію результатів наукового пошуку на науково-практичних конференціях, на засіданнях кафедри економічної політики, під час проведення лекцій і семінарів у Рівненському державному технікумі економіки та підприємництва.
У першому розділі - “Податкова політика як системоформуючий фактор розвитку” - розкривається питання суті реформування податкової системи України як сукупності відносин між державою і платниками, що характеризується такими рисами:
- фіскальною спрямованістю податкової політики держави, її намаганням максимально використати наявний податковий потенціал платників без належного врахування їх платоспроможності
- неоднаковим підходом з боку держави до різних категорій платників, який проявляється в наданні одним з них численних невиправданих пільг у списанні та реструктуризації їх заборгованості перед бюджетом і перекладанні податкового тягаря на інших. Це свідчить про дискримінаційний характер оподаткування в Україні;
- відсутністю еквівалентності у відносинах не лише між державою і окремими платниками, а й між державою і всім загалом платників внаслідок значних масштабів марнотратства і розкрадання державних коштів, що зумовлюють значну розбіжність між загальною сумою податкових платежів і сукупністю суспільних благ, які надаються платникам.
У дисертації сконцентровано увагу на вирішенні питань, пов”язаних з системоформуючими принципами сучасної податкової політики. У цій сфері значний внесок належить українським вченим: О.Д.Василику, В.І.Кравченку, І.О.Луніній, П.В.Мельнику, С.В.Онишку , К.В.Павлюк.
Зазначається, що становлення відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування з приводу розподілу податкових доходів між державним і місцевими бюджетами в Україні має такі особливості:
• нерозвиненість системи місцевих податків і зборів, і як наслідок відсутність у місцевих бюджетів власної дохідної бази, що породжує відносини залежності органів місцевого самоврядування від органів державної влади;
• постійний перегляд переліку і пропорцій розподілу загальнодержавних податків і зборів між державним і місцевими бюджетами, що спричиняє нестабільність відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування;
• відсутність ефективної системи фінансового вирівнювання при великих розбіжностях у податкоспроможності регіонів, що зумовлює великі розриви в обсягах суспільних послуг на душу населення між регіонами.
Як свідчить практика, і це відзначається в роботі, - місцеве оподаткування й саме по собі має низку суттєвих недоліків, серед яких:
? відсутність ефективного правового поля, що відповідав би сучасним умовам господарювання;
? наявність місцевих податків і зборів, витрати на адміністрування яких перевищують надходження від них;
? відсутність правових механізмів у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків і зборів;
? незацікавленість місцевої влади у додатковому залученні коштів від
справляння місцевих податків і зборів;
? другорядність місцевих податків і зборів у порівнянні із загальнодержавними;
? відсутність екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку;
? нерозвиненість самооподаткування як альтернативної форми надходжень до місцевих бюджетів тощо.
Враховуючи сьогоднішній стан економіки України, можемо констатувати, що реформування податкової політики України буде фактором соціально-економічної стабільності та сприятиме суттєвому покращанню інвестиційного клімату. Тому прийняття пакету податкових законів, консолідація в бюджеті практично всіх видатків держави, що раніше не відображалися в ньому, оформлення частки державного боргу в державні цінні папери і залучення ресурсів фінансового ринку для покриття бюджетного дефіциту, створення ефективної системи державної скарбниці, головним завданням якої має бути доведення бюджетних асигнувань до конкретних отримувачів, а також закладання основ цивілізованих взаємовідносин між державним бюджетом України та місцевими бюджетами дозволили б створити контури майбутньої бюджетно-податкової системи як передумову сталого економічного зростання.
Значна увага у роботі і в даному розділі приділена аналізу положень проекту Податкового кодексу. Зазначається, що поширеними вадами вітчизняної податкової системи вважаються нестабільність, заплутаність та складність. Але найголовнішим недоліком є те, що існуюча система пригнічує підприємництво. На сьогоднішній день в Україні відповідно до закону України "Про систему оподаткування" налічується 39 податків та зборів. У разі добросовісної сплати усіх цих податків та зборів підприємство зобов'язано перераховувати до бюджету 40-46% створюваної на ньому доданої вартості. Навіть розвиненим країнам із стабільним соціально-економічним становищем такий рівень не властивий і, як правило, призводить до низьких темпів економічного зростання. Українським підприємствам, на відміну від західних, доводиться пристосовуватися до змін у відносинах власності, опановувати принципи корпоративного управління, адаптуватися до конкуренції. За умов існування несприятливого податкового режиму це маловірогідно, що і підтверджується вітчизняною практикою.
Усі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної податкової системи, на те, що вона сприяє поглибленню економічної кризи. Виникає необхідність проведення податкової реформи та створення єдиного систематизованого законодавчого акту прямої дії, який охоплюватиме всі без винятку питання податкового права та відповідатиме адекватним засадам податкової політики держави.
У роботі послідовно проводиться ідея, що створення нової законодавчої бази в сфері оподаткування повинно віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. Отож, в Україні необхідно формувати податкову політику, направлену на побудову стабільної та зрозумілої системи оподаткування, зменшення податкового тягаря і забезпечення збалансованості інтересів держави та інтересів суб'єктів господарювання.
Ще один важливий аспект роботи стосується ефективності функціонування і розвитку податкових систем. У розвинутих країнах підтверджується їх життєвість і важливість ролі, яку вони відіграють в забезпеченні оптимізації поєднання ефективності та соціальної справедливості в суспільстві. Тому вивчення їх надбань, аналіз методів та засобів оподаткування, апробованих у світовій практиці, є необхідною умовою розробки і впровадження програми реформування податкової системи в Україні.
При аналізі принципів побудови системи оподаткування звертає на себе увагу декілька моментів:
• невиправдане розширення їх переліку, включення до нього неосновних принципів (економічна обгрунтованість, рівномірність сплати, компетенція, єдиний підхід), внаслідок чого в процесі побудови податкової системи відволікається увага від основних принципів оподаткування;
• вузьке, відмінне від загальноприйнятого тлумачення деяких принципів оподаткування, узгоджене з потребами і можливостями поточного моменту - принципу стабільності як забезпечення незмінності податків і зборів та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року; принципу соціальної справедливості як забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
• включення таких принципів, які не можуть бути покладені в основу побудови податкової системи в цілому (принцип рівнозначності і пропорційності), оскільки прибуткове оподаткування громадян здійснюється на засадах прогресивності; невизначеність основного (основних) системоутворюючого принципу побудови податкової системи;
• не внесення до принципів побудови податкової системи науково обгрунтованих загальновизнаних принципів оподаткування, таких як фіскальна достатність та еластичність, адміністративна простота та економічна ефективність.
Тому, на нашу думку, податкова реформа в Україні має здійснюватися на таких напрямках:
1. Зниження величини податків, спрощення правил та вимог щодо оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності з метою усунення будь-яких перешкод у взаємовідносинах між державою та платниками податків, але при одночасному розширенні податкової бази. Прозорі та зрозумілі правила оподаткування зможуть замінити більшість сьогоднішніх неефективних податків, адміністративні витрати по справлянню яких інколи перевищують доходи бюджету.
2. Усунення доведеної до абсурду системи надання податкових пільг, коли одні платники податків користуються визначеним набором пільг, а інші є "невдахами", бо змушені сплачувати всі податки в повному обсязі.
3. Якнайшвидше вирішити проблему "прірви" між доходною та видатковою частинами бюджету, коли фінансові органи, що відповідають за фінансування бюджетних програм усунені від роботи по контролю за виконанням доходної частини бюджету.
4. Оскільки в економіках командно-адміністративного типу значна частина податкових надходжень складається з податків на прибуток та податків на заробітну плату, необхідно зменшити частку прямих податків при одночасному збільшенні частки непрямих податків. При цьому особливо негативними є високі ставки оподаткування фонду заробітної плати. Тому необхідно підвищувати роль персонального прибуткового податку при одночасному зменшенні оподаткування фонду заробітної плати.
5. Вдосконалення системи податкової звітності і податкової статистики.
Другий розділ - “Адаптація українського законодавства і податкової політики до вимог ЄС”- присвячено дослідженню умов набуття Україною статусу асоційованого членства в ЄС.
З економічного погляду інтеграція України до Європейського Союзу мала б однозначний позитивний вплив на функціонування ринкового господарства. Вона б надала переваги, які ми згрупували так:
1) торговельні, тобто уможливила б просування товарів на європейський ринок без значних перешкод;
2) макроекономічні - могла б допомогти протистояти циклічним коливанням кон'юнктури через участь в спільній економічній політиці ЄС, а також уможливила б вирівнювання економічних показників;
3) фінансові - на макрорівні - забезпечення утримання валютного курсу на стабільному рівні через участь в єдиній валютній системі, можливість користуватися бюджетними фондами, щоб вирівняти економічний розвиток, координація спільної фіскальної та монетарної політик через перенесення компетенції на наднаціональний рівень, зниження податкових та митних бар'єрів; на мікрорівні - зниження операційних витрат для підприємств через участь в єдиній валютній системі, можливість безперешкодного створення філіалів фірм; збільшення обсягів перебігу інвестиційного капіталу в Україну з країн ЄС. Проте найбільші можливості, як зазначають вітчизняні дослідники, виникають у сфері потенційних приватних інвесторів, що вимагає створення умов для філій банків ЄС і страхових компаній, інвестиційних фондів.
В основу дослідження покладено системно-діяльнісний підхід, оскільки він найповніше відображає структуру вимог і завдань щодо набуття Україною нового статусу у міжнародних відносинах.
Реалізація завдань європейської інтеграції вирішальною мірою залежaтиме від прогресу на головному напрямі - забезпечення сталого зростання та прискореного подолання на цій основі розриву в обсягах ВВП на душу населення між Україною та державами - членами ЄС. За останні роки цей розрив значно зріс і тепер він у кілька разів більший, ніж у Польщі, Чехії та Угорщині, які найближчим часом набудуть членства в ЄС.
За такої ситуації особливо важливо, як наголошує Президент України Л.Д.Кучма, реалізувати стратегію випереджаючого розвитку, яка могла б забезпечити щорічні темпи зростання ВВП в Україні у півтора-два рази вищі, ніж загалом у країнах ЄС. Таке зростання має супроводжуватися глибокими якісними перетвореннями, реалізацією цілей та завдань сталого розвитку, які окреслені міжнародним співтовариством в Порядку денному на 21 століття, Декларації Тисячоліття, Монтеррейському консенсусі, Плані виконання рішень Всесвітнього саміту з сталого розвитку та визначаються як стратегія існування у XXI столітті.
У процесі поглиблення реформ зусилля докладаються в напрямку подолання штучного протиставлення держави і ринку. Це обумовлюється тим, що основним суб'єктом політики економічного зростання, подальшої демократизації суспільства та поглиблення інтеграційних процесів є держава. Звідси випливає об'єктивна необхідність істотного зміцнення її дієздатності. Водночас, слід виключити надмірне її втручання в ті сфери, де цього не повинно бути. Як уявляється, логіка роботи на цьому напрямі має полягати не у витісненні вже сформованих ринкових механізмів, а в їх доповненні, удосконаленні, зміцненні, посиленні дієвості та ефективності.
На новому етапі розвитку визначальним завданням держави є створення сприятливих інституційних передумов для реалізації завдань європейської інтеграції та утвердження в Україні соціально орієнтованої структурно-інноваційної моделі розвитку.
З подальшою інтеграцією країн Європи до ЄС зв'язок між проведенням податкової політики ЄС та інших сфер (митної, тарифної тощо) політики ЄС стає все більш очевидним. Сьогодні існує досить велика збірка законів ЄС стосовно регулювання різних питань, пов'язаних з оподаткуванням, які можуть бути використані громадянами у разі порушення законодавства ЄС у країні-члені. Для забезпечення відповідної адаптації цієї збірки законів до швидких темпів соціальних змін, а також для подальшого спрощення законодавства Європейський Союз також запроваджує нові інструменти проведення податкової політики, які дозволять йому вирішувати нові проблеми у майбутньому, а саме:
• створення постійно діючого форуму для того, щоб країни-члени обмінювалися інформацією, серед усього іншого, стосовно прямих податків та підтримували свою присутність у міжнародних організаціях, таких як ОЕСР;
• запровадження діалогу з населенням та компаніями з метою надання їм інформації стосовно їхніх прав у інших країнах ЄС;
• забезпечення узгодженості національних податкових систем та їх відповідність до цілей Європейського Союзу з метою створення умов для реалізації економічного та валютного союзу;
• сприяння конкурентоспроможності промисловості ЄС на міжнародному рівні;
• розширення Європейського Союзу для включення до його складу нових країн-членів;
• боротьба з податковими махінаціями та ефективне виявлення інших порушень у цій сфері.
Країни, що наближаються до вступу в ЄС, мають повністю асимілювати законодавство Європейського Союзу та утримуватись від запровадження будь-яких заходів, що вступають у конфлікт з законодавством ЄС. Сьогоднішні "країни-кандидати" продовжують працювати над адаптацією до європейського законодавства та узгодженням запроваджених ними нових податкових заходів у відповідності до правил ЄС стосовно оподаткування компаній. Це один із пріоритетних напрямків, що їх визначив Європейський Союз у "положеннях про партнерство" з метою надання допомоги цим країнам у їх майбутньому вступі до ЄС.
Єврокомісія розробила детальну стратегію, включаючи проведення аналізу та моніторингу процесу запровадження змін у податкових системах та адміністративних структурах країн, що є потенційними кандидатами до вступу в ЄС, а також надання допомоги у проведенні тренінгу для державних службовців таких країн.
Відбулось ряд структурних змін в органах влади, які повинні продемонструвати рішучість України щодо обраного курсу: створено Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, відповідний урядовий комітет, комітет у Верховній Раді, практично в усіх міністерствах та облдержадміністраціях створено підрозділи з питань європейської інтеграції, а при Президентові України створена Національна рада з питань адаптації законодавства до норм ЄС.
Однією з проблем, яку доведеться вирішувати Україні на довгому шляху європейської інтеграції, є проблема адаптації національного податкового законодавства до норм ЄС.
Що стосується України, то на сьогоднішній день вона, на жаль, не є офіційно визнаним кандидатом на вступ до ЄС у якості повноправного члена. Основним документом, що визначає характер стосунків між Україною та ЄС, є Угода про Партнерство і Співробітництво від 16 червня 1994 року. Ця угода не містить будь-яких конкретних зобов''язань щодо зміни податкової системи України та її адаптації до законодавства ЄС. Разом з тим, оскільки Україна остаточно визначила свій зовнішньополітичний вектор та планує розвивати співпрацю з ЄС в усіх сферах, доцільно при розробці важливих нормативно-правових документів брати до уваги норми і стандарти ЄС.
Національне податкове законодавство потребує більш тісного узгодження з законодавством Європейського Союзу. Очевидно, слід активніше вдаватися до практики зниження податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимального спрощення процедури оподаткування, впровадження податкових стимулів інноваційної діяльності та накопичення капіталу. Водночас, має бути запроваджений жорсткий та ефективний контроль за використанням державних фінансів, який відповідав би принципам та нормам фінансового контролю в країнах ЄС.
Домагаючись статусу асоційованого членства в ЄС, Україна, насамперед, розраховує на юридичне визнання зі сторони ЄС можливості країни за певних умов стати повноправним членом. Однак, окрім цього, підписання Угоди про асоціацію з ЄС дало б також змогу Україні бути краще інформованою щодо перетворень всередині ЄС, брати участь у роботі Європейської Конференції, брати неформальну участь в переговорах (як правило, представники країн, з якими ЄС уклав Угоди про асоціацію, запрошуються на засідання робочих органів ЄС для інформації або спільного обговорення різноманітних питань загальноєвропейського значення, таких як сільське господарство, фінанси, транспорт, екологія, міграція населення, боротьба зі злочинністю тощо) зокрема щодо розширення ЄС, і отримати полегшений та доступ в більших обсягах до фінансових ресурсів ЄС.
Теоретичні питання щодо набуття Україною асоційованого членства в ЄС та інших міжнародних структурах розроблені досить докладно в працях В.Пятницького, С.Осики, В.Копійки, Д.Лук”яненка, О.Покрещука, А.Поручника, В.Сіденка та ін. На їх основі формуються принципові підходи стосовно асоційованого членства країни в Союзі. Слід підкреслити, що з боку ЄС не існує чітко визначених критеріїв щодо асоційованого членства. Це питання вимагає насамперед і радше політичної згоди країн-членів ЄС. Тому важливо визначити необхідні заходи та окреслити можливі основні критерії та фактори досягнення Україною в майбутньому асоційованого членства.
У цьому контексті, найвагомішим фактором набуття Україною асоційованого членства в Європейському Союзі, є форсоване впровадження ринкових перетворень в країні, що вимагає:
• зміцнення державних фінансів;
• проведення адміністративної реформи;
• зменшення перешкод на шляху приватної економічної діяльності;
• прискорення процесів приватизації;
• реструктуризації ключових секторів економіки;
• поліпшення умов конкуренції;
• покращання системи соціального захисту, що передбачає, насамперед, проведення пенсійної реформи;
• подальшої лібералізації торгівлі.
Асоційоване членство України в Європейський Союз слід розглядати черговим важливим кроком на шляху наближення України до виконання критеріїв повноправного членства України, що визначені у Декларації, прийнятій Європейською Радою на самміті у Копенгагені у червні 1993 року.
Членство вимагає:
• щоб країна-кандидат досягла інституційної стабільності та гарантувала демократію, верховенство права, права людини та повагу до захисту меншин,
• існування діючої ринкової економіки, а також здатність справлятися з тиском конкуренції та ринкових сил в межах Союзу;
• здатність прийняти зобов'язання щодо членства, включаючи дотримання цілей політичного, економічного та валютного союзу;
• спроможність Союзу приймати нових членів при збереженні водночас просування процесу Європейської інтеграції (що є важливим чинником забезпечення загальних інтересів як Союзу, так і країн-кандидатів)
На сьогоднішній день основою отримання Україною статусу асоційованого члена ЄС слід вважати повномасштабну реалізацію Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом (УПС).
Доречно зазначити, що в умовах лібералізації торгівлі адміністративні втручання взагалі спрямовані на створення перешкод у вільній торгівлі. Прикладом таких перешкод є:
• індикативні ціни на експорт;
• режим акцизного оподаткування, який порушує умови національного режиму оподаткування для імпортних товарів;
• наявність технічних бар'єрів, практика застосування яких не завжди співпадає з існуючою всередині ЄС;
• режим ліцензування імпорту;
• експортні мита;
• високий тарифний захист.
Для забезпечення загальнодержавного механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу Президентом України на розгляд Верховної Ради було внесено законопроект "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" який 21 листопада 2002 року був прийнятий.
Відповідно до положень Концепції адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу - це поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу.
В Концепції визначено, що державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу при нормопроектуванні, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституційного, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.
У третьому розділі - “Трансформація системи оподаткування” - досліджується мета діяльності ЄС, яка полягає не в певній стандартизації національних податкових систем, а у забезпеченні гармонічного паралельного функціонування цих систем. Після створення Спільного ринку товари в межах ЄС переміщаються без перешкод. Головного причиною, що спонукала країни ЄС до узгодження податкової політики, було бажання уникнути подвійного оподаткування та податкової конкуренції, тобто небажаного впливу податкової політики одних країн-членів ЄС на інші країни-члени.
У розділі, спираючись на останні публікації українських і зарубіжних вчених, викладене сучасне уявлення про оподаткування, яке перевірене досвідом багатьох країн. У ньому визначаються основні спільні риси, притаманні податковим системам більшості держав, які рекомендується враховувати при розробці і впровадженні національних податкових кодексів у країнах, що будують ринкову економіку. До цих спільних рис належить, по-перше, необхідність прийняття в кожній країні єдиного постійно діючого закону, в якому були б зібрані всі основні нормативні акти з проблем оподаткування. Друге, податкова система повинна, в першу чергу, сприяти прискореному розвитку і підвищенню ефективності національних виробництв, які працюють на міжнародний ринок. Третє, норми такого кодексу базуються на положенні, що будь-які пільги ускладнюють податкову систему, підривають її ефективність і позбавляють необхідної гнучкості. Тому в кодексі не передбачаються пільги, перевага має надаватися прямим субсидіям. Четверте, специфічним для країн, що розвиваються, є відведення провідної ролі у формуванні доходів бюджету митним зборам, податку на додану вартість, акцизам і податкам на прибутки корпорацій. Індивідуальний прибутковий податок не може мати такого значення, як у розвинутих країнах, через відсутність достатньо сформованих адміністративних механізмів для їх стягнення та відносно низького рівня доходів населення. П'яте, вважається, що підготовка і прийняття законів - це лише перший крок податкової реформи.
Виходячи з таких спільних, об”єднуючих рис, у дисертації стверджується, що стабільність податкового законодавства забезпечить достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки країни, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Крім того, стабільність податкового законодавства, помірне податкове навантаження на платників і надійний захист їх прав і гарантій забезпечить подальше підвищення економіки, істотно спростить процедуру адміністрування податків, зменшить порушення та зловживання, спрямовані на ухилення від сплати податків.
На основі проведеного аналізу у роботі робляться висновки щодо приєднання України до СОТ з позитивними і негативними наслідками. Так, до основних позитивних наслідків можна віднести підвищення обсягів експорту та пожвавлення виробництва в певних галузях економіки. Таке підвищення буде наслідком зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках, та зменшення витрат на транспортування товарів національного походження, враховуючи свободу транзиту товарів територією країн-членів СОТ. При цьому, будуть забезпечені кращі умови захисту українських виробників шляхом справедливого вирішення торговельних спорів і відповідного скорочення дискримінаційних заходів, що застосовуються до українських експортерів.
Іншим позитивним моментом є те, що вітчизняні підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних та передбачуваних умовах маючи при цьому доступну інформацію стосовно законодавства та правил у галузі торгівлі в інших країнах. Крім того, вітчизняні виробники отримають полегшений доступ до світових ринків товарів, послуг, технологій та капіталів, а іноземні компанії матимуть полегшений доступ до ринків збуту в Україні. Все це буде додатковим стимулом для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і впровадження ними новітніх технологій.
Одночасно, Уряд України матиме можливість використання міжнародних заходів захисту внутрішнього ринку. Це, зокрема, застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту і введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу.
До негативних наслідків вступу України до СОТ можна віднести зменшення тарифних і нетарифних обмеження, які застосовуються для захисту внутрішнього ринку, з одночасним скороченням державної підтримки для окремих галузей національної економіки (сільське господарство, автомобілебудування). Внаслідок цього, вітчизняні підприємства, в багатьох випадках, вимушені будуть діяти в умовах жорсткої конкуренції.
Крім того, лібералізація торговельного режиму України підвищить залежність національної економіки від стану світової економіки.
З усього вищенаведеного можна бачити, що за своєю кількістю та значимістю для України переважають позитивні наслідки приєднання до СОТ. Водночас, слід звернути увагу на те, що в окремих галузях та секторах економіки може встановлюватися різне співвідношення позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ.
ВИСНОВКИ

Європейська інтеграція є логічним наслідком процесу світової глобалізації. Рух до Європи означає не тільки економічні зміни. Європейська інтеграція — це перш за все спосіб прискорення внутрішніх перетворень українського суспільства. Концентруючись на ефективній економічній моделі соціально орієнтованої економіки, що грунтується на релігійних, культурних і етичних принципах, на демократичних засадах реальної свободи слова і захисту прав людини, стимулюватиметься ряд всеохоплюючих змін в українському суспільстві і, зокрема, в економіці.
У результаті проведеного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, і полягають у наступному.
1.Визначено, що існуюча податкова система не тільки не заохочує, а в ряді випадків прямо перешкоджає зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності. Вона не відповідає цілям економічної політики держави. Поширеними вадами вітчизняної податкової системи вважаються нестабільність, заплутаність та складність. Але найголовнішим недоліком є те, що існуюча система пригнічує підприємництво.
Крім того, велика кількість податків істотно ускладнює сплату податків і зборів, контроль за їх сплатою та форми звітності. Така громіздка система створює значні перешкоди безпосередньо для платників податків. Численні зміни та поправки до податкових законів не дають можливості підприємствам нормально функціонувати, впроваджувати нові технології та випускати конкурентноспроможну продукцію.
2.Проведений аналіз державної політики свідчить, що головним принципом і напрямом діяльності відповідних державних структур протягом тривалого часу було створення умов для значного податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності. Податкова система характеризується посиленням адміністративного контролю за сплатою податків та зборів. При цьому не враховується, що дохід, який отримує держава внаслідок збільшення податкового тиску та адміністративного контролю, є менший, ніж економічний збиток, що завдається такими діями господарюючим суб'єктам. Створюється замкнене коло, в якому опиняються держава з постійним і значним дефіцитом бюджету та господарство із спадаючим темпом виробництва.
3.Розкрито, що розвиток інтеграційних процесів у Європі із подальшим вступом до Європейського Союзу вимагає проведення спільної податкової політики і близької до ідеальної системи оподаткування, а також поступового переходу до створення території з єдиним податковим режимом, що базуватиметься на таких принципах:
* національна податкова політика не повинна перешкоджати вільному руху товарів;
* податкова політика кожної держави не повинна перешкоджати вільному руху робочої сили;
* податкова політика кожної країни не повинна суперечити політиці ЄС.
4.Доведено, що податкова реформа має бути спрямована на досягнення стабілізації економічного становища, зниження податкового навантаження на платників податків, поліпшення інвестиційного клімату, вдосконалення податкового законодавства в Україні, його адаптації до законодавства Європейського Союзу.
5.Виявлено, що стабільність податкового законодавства забезпечить достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки країни, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Крім того, стабільність податкового законодавства, помірне податкове навантаження на платників і надійний захист їх прав і гарантій забезпечить подальше підвищення економіки, істотно спростить процедуру адміністрування податків, зменшить порушення та зловживання, спрямовані на ухилення від сплати податків.
6.Адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС - це тривалий та поступовий процес. Він вимагає вивчення діючого податкового законодавства у країнах Євросоюзу, проведення порівняльного аналізу. Адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС створює умови для рівноправного партнерства України з Європейським Союзом, покращує умови діяльності іноземних компаній в Україні та створює сприятливий інвестиційний клімат.
7.Для реформування податкової політики в умовах європейського вибору можливим є запропонувати такі критерії для оцінки варіантів змін податкової системи:
• вплив на діловий клімат та довгострокові інвестиції;
• простота адміністрування податків;
• збільшення реальних доходів населення;
• рівність умов для українських підприємств, а також українських та іноземних підприємств;
• відповідність податкового законодавства України міжнародним нормам, зокрема нормам Європейського Союзу.
8.Досліджено процес реформування податкової системи, який повинен здійснюватись шляхом:
• поступового зниження податкового навантаження;
• спрощення механізму оподаткування;
• розширення бази оподаткування;
• стимулювання розвитку виробництва;
• збільшення податкових надходжень до бюджету і на цій основі вирішення соціально-економічних проблем у державі.
9.Простежено, що відміна окремо діючих податкових пільг та запровадження мораторію на встановлення нових податкових пільг створить рівні умови для всіх суб'єктів господарювання і сприятиме розвитку бізнесу в країні та збільшенню надходжень до бюджету.
10.Виходячи з критеріїв формування податкової системи, які розглядалися в роботі, рекомендуються головні елементи структури основних податків: податок на додану вартість (ПДВ); податок на прибуток; подоходний податок; акцизні збори; мито; податки на експорт.
11.Набуття Україною членства в СОТ є необхідним практичним кроком на її шляху до європейській інтеграції. Виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами, більшість статей якої грунтуються на принципах СОТ, реалізація положень Спільної стратегії ЄС щодо України і запровадження зони вільної торгівлі з ЄС неможливі без вступу України до СОТ у найближчій перспективі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дмитренко Г.В. Податкова система Європейського Союзу // Вісн. УАДУ. – 2003.- №1. – С.470-475.
2. Дмитренко Г.В. Основні аспекти організації роботи податкової системи Нідерландів у контексті Європейського Союзу: досвід і уроки для України // Вісн. УАДУ. – 2003, №3. – С.568-575.
3. Дмитренко Г.В.Проблеми та перспективи пристосування місцевих податків в Україні до вимог Європейського Союзу //Управління сучасн. міст.. – 2003.- №4. – С.166-171.
4. Розпутенко І.В., Бондарчук І.В., Дмитренко Г.В. Проблеми транскордонного співробітництва в енергетичній сфері. У книзі: Транскордонне співробіт-ництво. – К.:К.І.С., 2003. – С.299-320.
5. Rozputenko I., Bondarchuk I., Dmytrenko G. Cross-border cooperation in energy
sector. – Cross-border cooperation. – Kyiv, “KIC”. - 2003.- Р.202-220.
6. Дмитренко Геннадій. Реформування податкової системи України в контексті наближення до ЄС. – Збірник наук. пр. Національної академії державного управління при Президентові України. Вип.. 2/2003. – К.: Вид-во НАДУ. – С.199-206.
АНОТАЦІЇ

Дмитренко Г.В. Адаптація податкової системи України до вимог Європейського Союзу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Українська Академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2004.
У дисертації досліджено і теоретично зроблені висновки щодо адаптації податкової системи України до вимог і умов ЄС. При цьому зазначається, що стратегічною метою податкової політики має стати створення в Україні стабільної податкової системи, яка забезпечила б достатній рівень надходжень платежів до бюджетів різних рівнів, ефективне функціонування економіки країни, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, створення умов для подальшої інтеграції України до світового співтовариства.
На основі наукових результатів зроблено висновок, що стабільність податкового законодавства в умовах євроінтеграції сприятиме помірному податковому навантаженню на платників, забезпечить надійний захист їх прав і гарантій, подальше підвищення економіки, істотно спростить процедуру адміністрування податків, зменшить порушення та зловживання, спрямовані на ухилення від сплати податків.
Ключові слова: стабільна податкова система, державна податкова політика, законодавство, адаптація податкової системи, інтеграція, Європейський Союз.

Дмитренко Г.В. Адаптация налоговой системы Украины к требованиям Европейского Союза. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. - Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2004.
В диссертации исследовано и теоретически сделаны выводы относительно адаптации налоговой системы Украины к требованиям и условиям ЕС. При этом отмечается, что стратегической целью налоговой политики должно быть создание в Украине стабильной налоговой системы, которая бы обеспечила достаточный уровень поступлений платежей в бюджеты разных уровней, эффективное функционирование экономики страны, справедливый подход к налогообложению всех категорий налогоплательщиков, создание условий для дальнейшей интеграции Украины в мировое сообщество.
Определены сопричастные к налоговой политике факторы, тормозящие развитие экономической и социальной сфер. Существующая налоговая система не только не стимулирует, а в ряде случаев прямо препятствует усилиям ппредприятий развивать производство и повышать его рентабельность. Она не отвечает целям экономической, в том числе промышленной, политике гносударства.
Констатировано, что для существующей налоговой системы характерны следующие негативные черты: большое количество нормативных документов, разночтение законов и подзаконных актов, которые регулируют налоговые отношения; нестабильность налогового законодательства (многочисленные изменения и поправки до существующих законов); отсутствие регулирующей функции и концетрация на фискальной роли налогов; присутствие законов, которые относятся до других отраслей права, но затрагивают вопросы регулирования налоговых отношений; отсутствие достаточных правовых гарантий для представителей налоговых отношений.
На основе научных результатов сделан вывод, что стабильность налогового законодательства обеспечит в услдолвиях евроинтеграции будет способствовать умеренному налогообложению, обеспечит надежную защиту их прав и гарантий, дальнейший рост экономики, существенно упростит процедуру администрирования налоговв, уменшит нарушения и злоупотребления, направленные на уклонение от уплати налогов.
Определено, что адаптация налогового законодательства Ураины до законодательства ЕС является процессом приближения и постепенного приведення украинского законодательства по вопросам налогообложения у соответствие с законодательством ЕС.
Отмечается, что было бы необходимым предвидеть решение, в частности, таких вопросов, как уменьшение нормы начислений на фонд оплаты труда; внедрение международной системы бухгалтерского учета; минимизация системы государственных дотаций и льгот предприятиям и отдельным областям; введение принципа начисления НДС по его экономической сущности, а не как налог с оборота; снижение уровня налогообложения физических лиц; ускорение принятие Налогового кодекса Украины, унифицированного с нормами налогового права ЕС.
Доказано, что развитие интеграционных процессов в Европе с дальнейшим вступлением в Европейский Союз требует проведения единой налоговой политики и постепенного перехода к созданию территории с единым налоговым режимом, который будет базироваться на принципах, согласно которым национальная налоговая политика не должна препятствовать свободному движению товаров; налоговая политика каждого государства не должна препятствовать свободному движению рабочей силы; налоговая политика каждой страны не должна противоречить политике ЕС.
Сделано взвод, что на этапе формирования налоговой политики в условиях европейского выбора является возможным предложить критерии для оценки вариантов изменений налоговой системы; влияние на деловой климат и долгосрочные инвестиции; простота управления налогами; увеличение реальных доходов населения; равенство условий для украинских и зарубежных предприятий; соответствие налогового законодательства Украины международным нормам.

Ключевые слова: стабильная налоговая система, государственная налоговая политика, законодательство, адаптация налоговой системы, интеграция, Европейский Союз.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking