Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Боротьба з незаконним збутом наркотичних засобів: кримінально-правовий і кримінологічний аспекти

 

Бублейник Володимир Анатолійович

БОРОТЬБА З НЕЗАКОННИМ ЗБУТОМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ І КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
МИСЛИВИЙ Володимир Андрійович,
Дніпропетровський державний університет
внутрішніх справ,
проректор з міжнародних зв’язків.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
МУЗИКА Анатолій Ананійович,
Державний науково-дослідний інститут МВС України,
провідний науковий співробітник;

 

кандидат юридичних наук, доцент
АЗАРОВ Денис Сергійович,
Національний університет
“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”,
доцент кафедри галузевих правових наук.

Провідна установа: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, м. Київ.

Захист відбудеться 21 травня 2007 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка: (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

 

Автореферат розісланий 18 квітня 2007 р.

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Сиза Н.П.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна знаходиться на шляху побудови демократичної, правової держави, одним із основних напрямків діяльності якої є всебічний захист прав людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості і безпеки.
Статтею 49 Конституції України передбачене право кожного на охорону здоров’я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин. За останні 20 років боротьба з наркоманією, розповсюдженням наркотиків набула в Україні особливої актуальності. Боротьба з цим явищем стала однією з головних проблем для правоохоронних органів. За даними МВС України кількість зареєстрованих осіб, які зловживають наркотиками та перебувають на обліку, в період з 1998 по 2005 рр. збільшилась майже на 100 % і у 2005 р. склала 152,5 тис. осіб. У 2005 р. вчинено 65740 злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, з яких 18046 злочинів пов’язані з незаконним збутом наркотиків. Отже, сучасний стан наркоситуації в Україні вимагає від держави, її органів, а також від всього суспільства вжиття невідкладних заходів, що запобігатимуть знищенню генофонду української нації.
Недоліки сучасного законодавства є одним із тих факторів, які ускладнюють роботу правоохоронних органів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, а також знижують ефективність проведення державної політики, спрямованої на протидію їх незаконному обігу. В українському кримінальному законодавстві не в повній мірі враховано появу нових проявів суспільно небезпечних діянь, зокрема, діяльність підпільних цехів (лабораторій) з виробництва наркотиків. Кримінально-правова боротьба, як і раніше, зосереджена не на особах, які займаються незаконним збутом наркотиків, а на споживачах таких “товарів”; не проведено уніфікацію кримінально-правових норм, якими передбачено відповідальність за вчинення незаконних дій з цими засобами з метою їх збуту або без такої мети.
Теоретичні і практичні проблеми боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема з їх незаконним збутом, у різні роки досліджувалися багатьма вченими, зокрема, такими як: Д.У.Адилов, А.О.Габіані, Є.Г.Гасанов, В.О.Глушков, С.П.Дідківська, М.Г.Ікрамова, К.А.Карпович, О.О.Ковалкін, К.Ш.Курманов, В.Б.Малінін, А.А.Майоров, Є.Г.Мартинчик, Д.Є.Метревелі, Н.А.Мірошниченко, А.А.Музика, І.О.Никифорчин, М.Л.Прохорова, С.А.Роганов, В.М.Смітієнко, Ю.М.Ткачевський, В.А.Тимошенко, Є.В.Фесенко, М.С.Хруппа та ін.
У роботі автором використані загальнотеоретичні положення кримінально-правової і кримінологічної науки, що розроблялися такими вченими, як М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Я.М.Брайнін, І.М.Даньшин, Ф.Г.Бурчак, Б.С.Волков, В.В.Голіна, В.О.Навроцький, О.М.Джужа, М.Д.Дурманов, А.П.Закалюк, А.Ф.Зелінський, О.Г.Кальман, М.Й.Коржанський, О.М.Костенко, В.М.Кудрявцев, Н.Ф.Кузнєцова, П.С.Матишевський, В.А.Мисливий, О.В.Негодченко, Б.С.Нікіфоров, В.Г.Павлов, А.О.Пінаев, О.І.Рарог, О.Б.Сахаров, С.А.Тарарухін, А.П.Тузов, В.Я.Тацій, В.Л.Чубарєв, В.П.Філонов, С.С.Яценко та ін.
Праці цих вчених є теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження і висвітлюють проблеми, що існують в даній сфері кримінально-правової науки. Проте, сучасні умови розвитку суспільства обумовлюють необхідність теоретико-правового обґрунтування законодавчих змін, внесення пропозицій щодо удосконалення кримінального законодавства стосовно проблем боротьби з незаконним обігом наркотиків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою та передбачена планами наукових робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ і кафедри кримінального права та кримінології. Пріоритетність обраної автором теми визначається: Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженою постановою КМУ №1767 від 20 грудня 2006 р., Програмою реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженою постановою КМУ №877 від 04 червня 2003 р., Тематикою пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затвердженою Наказом МВС України №635 від 30 червня 2002 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення науково-обґрунтованої моделі кримінально-правових норм, спрямованих на боротьбу з незаконним збутом наркотиків, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинами у даній сфері.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1) дослідити родовий, видовий та безпосередній об’єкти злочину, передбаченого ст. 307 КК України;
2) проаналізувати предмет злочину, передбаченого ст. 307 КК України, та розкрити проблеми його визначення; виділити ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України;
3) проаналізувати суб’єктивні ознаки дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотиків визначити існуючі проблеми застосування кримінально-правових заходів впливу на осіб, які вчинили дії, пов’язані з незаконним збутом наркотиків, і розробити напрями удосконалення цих заходів;
4) дослідити кваліфікований та особливо кваліфікований склади злочину, передбаченого ст. 307 КК України;
5) визначити існуючі проблеми застосування кримінально-правових заходів впливу на осіб, які вчинили дії, пов’язані з незаконним збутом наркотиків, і розробити напрями удосконалення цих заходів;
6) вивчити і проаналізувати стан слідчої і судової практики застосування кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за незаконний обіг наркотиків;
7) на підставі аналізу об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України, розробити пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів;
8) провести кримінологічне дослідження злочинів у сфері незаконного збуту наркотиків.
Об’єктом дослідження є сукупність кримінально-правових відносин, що виникають у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Предметом дослідження є кримінально-правові і кримінологічні аспекти боротьби з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Методи дослідження. У процесі теоретичних досліджень, для досягнення поставленої мети були використані положення теорії пізнання, загальнонаукові, а також соціологічні методи: діалектичний метод застосовувався при аналізі елементів складу злочину, а також при визначенні основних дефініцій, зокрема, поняття “аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин”, “виготовлення”, “виробництво”, “хвороба, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб”, “суспільно небезпечне захворювання” тощо; метод системного аналізу дозволив провести дослідження об’єктивних і суб’єктивних ознак аналізованого злочину; використання історико-правового методу дозволило дослідити історію розвитку українського кримінального законодавства в частині відповідальності за незаконний збут наркотиків; формально-логічний метод застосовувався при обробці отриманого в ході проведення дослідження емпіричного матеріалу, а саме: кримінальних справ, матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справ, результатів опитування та анкетування; за допомогою статистичного методу здійснено аналіз даних слідчої і судової практики застосування норм щодо незаконного обігу наркотичних засобів; порівняльно-правовий метод дозволив здійснити порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних норм, що передбачають кримінальну відповідальність за вчинення дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотиків, встановити спільні та відмінні риси таких норм.
Емпірична база дослідження. У дослідженні використані статистичні звіти МВС України, Державної судової адміністрації України, контент-аналіз засобів масової інформації, судові огляди та інші матеріали, які стосуються тематики дослідження. В ході дослідження вивчено і проаналізовано 298 архівних кримінальних справ, які розглядалися судами України в період з 1998 по 2006 рр. за ст. 307 КК України (ст. 2291 КК України 1960 р.) (Додаток В), а також 132 кримінальні справи, порушені за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 309 КК України; проаналізовано 343 матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи. Крім того, дисертантом проведено анкетування 293 працівників ОВС України, 72 % з яких – працівники підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (Додаток А); опитано 128 осіб, засуджених за вчинення дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотиків, а також 198 осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин (Додаток Б).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертантом, з урахуванням нових положень кримінального законодавства України, проведено монографічне комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем кримінальної відповідальності за вчинення дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотичних засобів, узагальнено практику протидії таким суспільно-небезпечним діянням.
Проведене дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати низку положень та висновків, що на думку автора, містять елементи наукової новизни, зокрема:
Вперше:
обґрунтовано необхідність вдосконалення законодавчої конструкції аналізованого злочину, а саме: 1) виключити з ч. 1 ст. 307 КК України таку форму його вчинення, як незаконне пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинене з метою збуту, оскільки такі дії необхідно розглядати, як замах на незаконний збут; 2) виключити з ч. 2 ст. 307 КК України таку форму, як передача цих засобів і речовин у місця позбавлення волі, оскільки поняттям „збут” охоплюється будь-яка форма їх відчуження, в тому числі і передача;
сформульована пропозиція щодо необхідності кримінально-правового визначення поняття “підпільного цеху (лабораторії) з виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” і доповнення КК України нормою, в якій доцільно передбачити відповідальність за вчинення дій щодо організації або відкриття підпільного цеху (лабораторії) з виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
відзначена неможливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за незаконний обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, в зв’язку з відсутністю юридичного критерію віднесення засобів і речовин до категорії заборонених до вільного обігу;
запропоновано знизити вік настання кримінальної відповідальності з 16 до 14 років за вчинення дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотиків, у зв’язку із їх підвищеною небезпекою для суспільства, поширеністю даного злочину та усвідомлення в такому віці суспільно-небезпечного характеру подібних дій;
Удосконалено:
визначення поняття видового об’єкта злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, під яким, на думку автора, необхідно розуміти сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом та пов’язані з діяльністю спеціальних державних органів по максимальному забезпеченню охорони здоров’я населення від негативного немедичного впливу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Сформульовано положення про те, що окремі дії, які становлять об’єктивну сторону цього злочину, створюють загрозу заподіяння шкоди різним суспільним відносинам;
доктрину щодо спірних питань кваліфікації дій особи за окремими ознаками складів злочину, передбаченого ст. 307 КК України, зокрема, дії особи, яка є тимчасовим власником наркотичного засобу, необхідно кваліфікувати як пособництво у незаконному зберіганні наркотиків, а незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин у межах одного населеного пункту необхідно розглядати як їх незаконне зберігання;
поняття “виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів”, яке використовується в диспозиції ч.1 ст. 307 КК України при визначенні форм вчинення даного злочину, під яким, на думку автора, необхідно розуміти серійне одержання із хімічних речовин та (або) рослин готових до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
Набули подальшого розвитку:
обґрунтування щодо доцільності розробки нормативно-правового акту, в якому б містилися спеціальні критерії по віднесенню нових засобів і речовин до категорії наркотичних чи психотропних. Його прийняття дозволить правоохоронним органам і судам проводити ефективну роботу по запобіганню незаконному обігу аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин в Україні;
вчення про особистість наркозлочинця, визначений кримінологічний портрет особи, яка займається незаконним збутом наркотиків, з позиції сукупності соціально-демографічних, кримінально-правових та морально-психологічних рис і властивостей таких осіб;
вчення щодо факторів як немедичного вживання наркотиків, так і їх незаконного збуту, а також запропоновано комплекс заходів, спрямованих на запобігання вчиненню злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, отримані автором у ході проведеного дисертаційного дослідження, можуть сприяти подальшому розвитку кримінально-правової і кримінологічної науки, вирішенню завдань боротьби з незаконним обігом наркотиків, а також можуть бути використані: 1) у законотворчій діяльності (Акт впровадження від 5 травня 2005 р. (Додаток Ж); 2) у практичній діяльності ОВС України (Акт впровадження від 1 вересня 2005 р. (Додаток З); 3) у навчальному процесі при викладанні курсів кримінального права та кримінології (Акти впровадження від 19 вересня та 23 грудня 2005 р. (Додатки К та Л).
Особистий внесок здобувача у двох опублікованих у співавторстві статтях є результатом власних наукових розробок дисертанта, а наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені у дисертації, були оприлюднені на 5 конференціях, семінарах та круглих столах, 3 з яких міжнародні: 1) Міжнародній науково-практичній конференції “Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення” (Одеса, 2002 р.); 2) Науково-практичній конференції “Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства)” (Львів, 2003 р.); 3) Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (Дніпропетровськ, 2003 р.); 4) Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2004 р.); 5) Науково-практичному семінарі “Застосування кримінального законодавства органами внутрішніх справ: проблеми теорії і практики” (Дніпропетровськ, 2006 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та практичні рекомендації відображені у дев’яти публікаціях, п’ять з яких опубліковано у наукових фахових виданнях України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і восьми додатків. Повний обсяг дисертації становить 239 стор., із яких основний текст – 182 стор., список використаних джерел – 27 стор. (273 найм.), додатки – 30 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, характеризується ступінь її наукової розробки та зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються об’єкт, предмет, мета, основні завдання, методи дослідження, теоретичне і практичне значення положень, що виносяться на захист, викладаються дані про їх апробацію та впровадження у практику.
Перший розділ “Об’єктивні ознаки основного складу незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 1 ст. 307 КК України)” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Об’єкт злочину” досліджується питання щодо характеристики родового, видового і безпосереднього об’єктів злочину, передбаченого ст. 307 КК України.
Дисертантом запропоновано в структурі родового об’єкта злочинів, передбачених у статтях розділу ХІІІ Особливої частини КК України, виділяти видовий об’єкт “наркотичних” злочинів, який конкретизуватиме родовий стосовно сфери негативного впливу злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків на здоров’я населення. Під видовим об’єктом злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків автором пропонується розуміти сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом та пов’язані з діяльністю спеціальних державних органів по забезпеченню охорони здоров’я населення від негативного немедичного впливу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
У результаті аналізу безпосереднього об’єкта складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України, відзначено, що діяння, які становлять об’єктивну сторону аналізованого складу злочину заподіюють чи створюють загрозу заподіяння суспільно-небезпечної шкоди різним об’єктам. У випадку здійснення роздрібної торгівлі наркотиками безпосереднім об’єктом таких дій виступає встановлений порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів і охорона таким чином здоров’я окремої людини чи обмеженого кола наркозалежних осіб. У разі налагодження процесу виробництва наркотиків в умовах “підпільних нарколабораторій”, які здатні виробляти великі партії наркотиків, в тому числі і синтетичних, безпосереднім об’єктом такого злочину виступає встановлений порядок обігу таких засобів і речовин і охорона таким чином здоров’я населення. На підставі цього висновку автором сформульовано пропозиції про доповнення КК України новою нормою, якою передбачатиметься відповідальність за створення і забезпечення функціонування “підпільних нарколабораторій”.
У підрозділі 1.2. “Предмет злочину” досліджені питання щодо особливостей предмета аналізованого злочину, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Шляхом аналізу критеріїв, що використовуються для віднесення нових засобів і речовин до категорії наркотичних і психотропних, зокрема, медичного, соціального, фізичного і юридичного, а також законодавчої дефініції аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин автором зроблено висновок щодо неможливості притягнення до кримінальної відповідальності осіб за незаконну діяльність щодо обігу аналогів. Такий висновок ґрунтується на суперечливості законодавчого поняття аналогів, в якому прямо зазначається про відсутність нормативного викладення переліку зазначених засобів і речовин, тобто юридичної ознаки віднесення певних засобів і речовин до категорії аналогів наркотичних чи психотропних, а це унеможливлює усвідомлення особою, яка займається такою незаконною діяльністю, самої її незаконності, оскільки головним принципом притягнення особи до будь-якого виду юридичної відповідальності є наявність відповідного нормативного визначення заборони, що встановлено ст. 19 Конституції України. Як наслідок, з моменту закріплення в КК України такого предмета злочину, як аналоги, немає жодної кримінальної справи, по якій предметом злочину виступали б вказані засоби і речовини.
Дисертантом сформульована пропозиція щодо необхідності прийняття спеціального нормативного документа, в якому слід сформулювати спеціальні медико-юридичні критерії віднесення відповідних засобів і речовин до категорії наркотичних чи психотропних, а отже фактично їх аналогів, під якими в роботі пропонується розуміти як певні засоби і речовини, що були отримані в ході проведення науково-дослідної діяльності, спрямованої на пошук нових наркотиків, так і нові наркотичні засоби і психотропні речовини, не віднесені до відповідного Переліку.
У підрозділі 1.3. “Об’єктивна сторона складу злочину” проаналізовано альтернативні дії, які становлять об’єктивну сторону аналізованого злочину.
Проаналізувавши конструкцію складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України, автор робить висновок про те, що даний склад злочину в частині вчинення дій, спрямованих на незаконний збут наркотиків, зокрема, за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотиків є усіченим. Даний висновок ґрунтується на тому положенні, що особа, вчиняючи такі незаконні дії, не зупиняється на вчиненому, спрямовуючи свою діяльність на фактичне завершення злочину – збут цих засобів і речовин, а отже в такому випадку спостерігається неспівпадання моменту юридичного і фактичного завершення злочину. В частині ж вчинення незаконного збуту наркотиків даний склад злочину є формальним.
Досліджуючи форми вчинення даного злочину, дисертантом відзначено, що така форма вчинення даного злочину, як незаконне виробництво наркотиків, є способом їх отримання в умовах “підпільних нарколабораторій”. У рамках даного підрозділу автором наводяться ознаки, які повинні бути притаманні таким лабораторіям, зокрема: наявність приміщення, пристосованого для виробництва наркотиків; промисловий спосіб їх виробництва; потенційна можливість такої лабораторії отримувати наркотики у особливо великих обсягах; наявність спеціального обладнання, необхідного для здійснення спеціального технологічного процесу з виробництва наркотиків.
Проаналізувавши таку форму вчинення даного злочину, як виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, дисертант робить висновок, що як виготовлення зазначених засобів і речовин необхідно кваліфікувати дії особи по незаконному одержанню наркотиковмісної сировини з рослин, які їх містять, в тому числі – відокремлення макової соломи, опію від рослин опієвмісного маку або ж листя, суцвіть, пилку, смоли – від конопель, які раніше визнавались незаконним виробленням таких засобів і речовин. Закінченим даний склад злочину пропонується визнавати з моменту отримання в результаті вчинення дій по виготовленню готових до вживання наркотичних засобів та (або) психотропних речовин, а не з моменту, коли були розпочаті такі незаконні дії, на що вказано в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р № 4.
Автором сформульовано пропозицію кваліфікувати дії особи як “перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” лише у тих випадках, коли незаконне перевезення здійснюється між різними населеними пунктами з метою їх збуту. Перевезення таких засобів і речовин в межах одного населеного пункту, хоча б і з метою збуту, слід розглядати як їх незаконне зберігання. Сприйняття такого положення у правозастосовчій діяльності дозволить уникнути формального ставлення практичних працівників до з’ясування всіх істотних ознак вчиненого злочину, в тому числі і до ознак об’єктивної сторони.
Дослідження такої форми вчинення даного злочину, як пересилання наркотиків дало можливість зробити висновок про те, що незаконне пересилання таких засобів і речовин є специфічною формою замаху на їх незаконний збут. У зв’язку з цим, автором запропоновано виключити з диспозиції аналізованої норми таку форму вчинення даного злочину, як незаконне пересилання зазначених засобів і речовин.
Другий розділ “Суб’єктивні ознаки основного складу незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 1 ст. 307 КК України)” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Суб’єкт злочину” досліджено питання щодо характеристики суб’єкта вчинення дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотиків. Визначено, що таким суб’єктом є фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку.
Проаналізувавши основні критерії, що використовуються для зниження віку кримінальної відповідальності за ті чи інші суспільно-небезпечні дії, зокрема, рівень розумового розвитку, свідомості особи, який дозволяє зробити висновок про можливість уже в 14 років усвідомити суспільну небезпечність і протиправність цих злочинів, значну їх поширеність серед неповнолітніх, автор пропонує знизити вік кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину до 14 років.
У рамках даного підрозділу автором підтримано точку зору багатьох науковців щодо неможливості застосування до осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, інституту обмеженої осудності, за винятком випадків примусового втягнення особи у вживання наркотиків.
У підрозділі 2.2. “Суб’єктивна сторона складу злочину” досліджено питання щодо суб’єктивного ставлення особи, яка вчиняє дії, пов’язані з незаконним збутом наркотиків, до власної злочинної діяльності.
Визначивши положення про те, що особа, яка вчинює дії, пов’язані з незаконним збутом наркотиків, повинна усвідомлювати всі істотні ознаки злочину, в тому числі особливості предмета злочину, автор робить висновок, що особа, яка здійснює діяльність щодо незаконного обігу аналогів, не може усвідомлювати протиправності власних дій, оскільки в Україні відсутні єдині нормативні критерії віднесення певних засобів і речовин до категорії наркотичних або психотропних (а фактично їх аналогів). У зв’язку з цим, автором додатково аргументовано необхідність прийняття нормативного акта, в якому визначатимуться медико-юридичні критерії віднесення певних засобів і речовин до категорії наркотичних чи психотропних.
Досліджуючи матеріали кримінальних справ зазначеної категорії, дисертант робить висновок, що при розслідуванні аналізованої категорії злочинів особливої складності набуває встановлення спеціальної мети даного злочину – збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Це пояснюється особливою складністю доказування зазначеної мети, оскільки вона повинна знаходити об’єктивне відображення в діях особи. Автором запропоновано особливу увагу при розслідуванні даної категорії злочинів звертати на кількість наркотичної речовини, вилученої у особи; чи вживає наркотики особа, яка порушує порядок їх обігу; попередні факти незаконного збуту наркотиків, а також те, чи вживає наркотики особа, у якої їх вилучено.
Третій розділ “Кваліфіковані види незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та заходи кримінально-правового впливу на осіб, які займаються їх незаконним збутом” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Кваліфікований та особливо кваліфікований склади злочину” автором досліджено випадки спірної кваліфікації дій особи за кваліфікуючими і особливо кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 307 КК України.
Шляхом аналізу матеріалів кримінальних справ, а також граматичного і логічного тлумачення змісту кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак аналізованого злочину, дисертантом визначено найбільш спірні випадки кваліфікації дій особи за вказаними ознаками. Зокрема, як вчинення злочину повторно необхідно кваліфікувати дії осіб, які збувають наркотики двом і більше особам без значного розриву в часі, оскільки збут є закінченим з моменту передачі наркотику. А отже, наступні дії по збуту наркотиків іншій особі без значного розриву в часі є повторним.
У випадку вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб або організованою групою чи злочинною організацією, неправильною необхідно визначати кваліфікацію як збут і придбання наркотиків учасниками такої групи, коли один учасник передає їх іншому для подальшого збуту, оскільки учасники такої групи діють узгоджено, досягаючи єдиної мети – збути наркотики.
Аналізуючи таку кваліфікуючу ознаку даного складу злочину, як збут або передача наркотиків у місця позбавлення волі автор робить висновок про помилковість наявності в диспозиції ч. 2 вказаної норми такої форми вчинення даного злочину, як “передача наркотиків у місця позбавлення волі”. Такий висновок обґрунтовується всеохоплюючим значенням терміну “збут”, під яким розуміються будь-які оплатні і безоплатні форми відчуження наркотиків, в тому числі і їх передача в місця позбавлення волі.
У підрозділі 3.2. “Удосконалення кримінально-правових заходів впливу на осіб, які займаються незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” аналізуються питання щодо ефективності інституту покарання за вчинення дій, пов’язаних з незаконним збутом наркотиків, напрямки його вдосконалення, а також застосування до таких осіб інших заходів кримінально-правового впливу з метою їх виправлення і перевиховання (зокрема заходи примусового лікування до осіб, хворих на наркоманію).
У рамках даного підрозділу проаналізовано судову практику щодо застосування до осіб, які вчинили злочини у сфері незаконного збуту наркотиків, кримінальних покарань з точки зору їх ефективності для виправлення і перевиховання таких осіб. Автором визначено, що переважна більшість покарань, які призначаються судами України за вчинення цих злочинів, не відповідають ані тяжкості вчинених злочинів, ані досягненню основної мети покарання – виправлення і перевиховання таких осіб, оскільки є занадто м’якими.
Аналізуючи інститут покарання, автор розглянув одну з найактуальніших проблем сучасної кримінально-правової науки – інститут примусового лікування до осіб, які вчинили злочин і хворіють на наркоманію. Автором відзначається, що на сучасному етапі, з урахуванням поширеності наркоманії в Україні, в тому числі серед осіб, які займаються незаконним збутом наркотиків, ліквідація інституту примусового лікування наркоманії є невиправданою.
Четвертий розділ “Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 4.1. “Кількісно-якісна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” проводиться аналіз сучасних тенденцій розвитку наркозлочинності в Україні, в тому числі у сфері незаконного збуту наркотиків.
На підставі аналізу статистичних матеріалів МВС України відзначено тенденцію до збільшення в останні роки кількості злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків (1998 р. – 39940, 1999 р. – 42707 (+6,9 %), 2000 р. – 45655 (+6,9 %), 2001 р. – 47717 (+4,5 %), 2002 р. – 58085 (+21,7 %), 2003 р. – 57435 (-1,2 %), 2004 р. – 65740 (+12,6 %), 65017 (-0,01 %) при середньорічному темпі приросту зареєстрованих злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків 6,3 %.) і злочинів, пов’язаних з їх незаконним збутом (1998 р. – 6632, 1999 р. – 8572 (+29,3 %), 2000 р. – 9550 (+11,4 %), 2001 р. – 10867 (+13,7 %), 2002 р. – 14592 (+34,3 %), 2003 р. – 17502 (+19,9 %), 2004 р. – 17768 (+1,49 %), 2005 р. – 18046 (+1,54 %) при середньорічному темпі приросту 13,7 %). Така тенденція, на думку дисертанта, є свідченням, з одного боку, значної наркотизації українського суспільства, а з іншого – показником покращення роботи правоохоронних органів по виявленню і документуванню фактів незаконного збуту наркотиків.
Провівши порівняльний аналіз показників наркозлочинності 80-х років ХХ ст., з аналогічними показниками сучасності, автор робить висновок щодо наявності процесу “професіоналізації” діяльності, спрямованої на незаконний збут наркотиків. Такою діяльністю займаються організовані злочинні угруповання (у 2005 р. організованими групами та злочинними організаціями вчинено 1024 злочини, що у 2 рази більше, ніж у 2002 р.), в яких чітко розподіляються ролі кожного співучасника: вирощування наркотиковмісних рослин, їх транспортування, організація процесу виробництва наркотиків, в тому числі в умовах “підпільних нарколабораторій”, роздрібної торгівлі наркотиками.
“Географія” таких незаконних дій носить, як правило, міський характер і властива регіонам країни з наявністю широкого ринку збуту, великої кількості платоспроможної частини населення. Так, у 2005 р. у 6 таких регіонах вчинено майже 40 % всіх злочинів у сфері незаконного збуту наркотиків: АР Крим – 1296, Дніпропетровська – 1303, Донецька – 1069, Запорізька – 976, Луганська – 1507, Харківська – 785. При цьому незаконна діяльність по збуту наркотиків, як правило, носить корисливий характер, а збувальник переслідує мету незаконного збагачення в результаті вчинення таких дій.
У підрозділі 4.2. “Кримінологічна характеристика осіб, які займаються незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” досліджується питання щодо кримінологічного портрету осіб, які займаються незаконним збутом наркотиків.
На підставі аналізу статистичних даних МВС України, вивчення матеріалів кримінальних справ, а також проведеного анкетування працівників органів внутрішніх справ і осіб, які вчинили злочини у сфері незаконного збуту наркотиків, автором визначено узагальнений кримінологічний портрет таких осіб. У більшості випадків це особи чоловічої статі (68,4 %) зрілого віку від 29 до 35 років (58,9 %), не зайняті суспільно-корисною працею (71,4 %), які мають середню або середньо-спеціальну освіту (89 %), вживають алкоголь або наркотики (49,3 %). Як правило, раніше не судимі, а якщо і судимі, то за вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків (84,3 %). Більшість наркозбувальників, притягнутих до кримінальної відповідальності, не отримують великого доходу від продажу наркотиків, гроші ними використовуються для задоволення побутових потреб, а також вживання наркотиків.
Порівняння визначеного кримінологічного портрету з аналогічним портретом 80-х років ХХ ст. дозволило визначити наступні тенденції, які необхідно враховувати при спрямування профілактичної діяльності органів внутрішніх справ. По-перше, збільшився вік осіб, які займаються такою незаконною діяльністю, по-друге, виросла освіченість таких осіб, по-третє, збільшилась кількість злочинців, які на момент вчинення злочину не працюють і не навчаються.
У підрозділі 4.3. “Характеристика причин і умов, які сприяють незаконному збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та заходи щодо їх запобігання” досліджується питання щодо детермінант злочинів у сфері незаконного збуту наркотиків, а також питання щодо визначення заходів по запобіганню їх вчиненню.
У рамках даного підрозділу дисертантом визначено як комплекс причин і умов, які сприяють поширенню наркоманії в Україні, так і безпосередньо причини і умови вчинення незаконних дій по збуту наркотиків.
До основних детермінантів злочинів у сфері незаконного збуту наркотиків автор відносить: низький рівень життя великої частини українського суспільства; можливість отримання порівняно великих прибутків від незаконного продажу наркотиків за короткий проміжок часу; відсутність ефективної профілактики незаконного збуту наркотиків з боку правоохоронних органів, суспільства в цілому; відсутність налагодженої співпраці між ОВС та іншими органами державної влади, громадськими організаціями; неефективність роботи єдиного координаційного центру боротьби з незаконним розповсюдженням наркотиків – Національної координаційної ради боротьби з наркоманією при КМУ; формальне відношення працівників органів досудового слідства до виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню цих злочинів; байдуже ставлення громадян до таких суспільно-небезпечних проявів; відсутність надійних заходів контролю за зберіганням і використанням в медичних цілях наркотичних засобів і психотропних речовин та ін.
На думку дисертанта, робота по запобіганню незаконному збуту наркотиків повинна спрямовуватись на покращення ефективності діяльності правоохоронних органів по розкриттю і попередженню фактів незаконного збуту наркотиків. Робота таких органів перш за все повинна зосереджуватись на встановленні і притягненні до кримінальної відповідальності організаторів наркоторгівлі, осіб, що займаються оптовим збутом наркотиків, а також діяльністю, пов’язану з культивуванням наркотиковмісних рослин. Відзначається і необхідність активізації участі населення у профілактиці наркоманії, виявленні і запобіганні фактів незаконного збуту наркотиків, підвищення ролі навчальних закладів, сім’ї у проведенні антинаркотичної роботи серед молоді. Не менш важливим виглядає і необхідність лікування та реабілітація осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків, яке повинно відбуватись при відповідному науковому супроводженні, з обґрунтуванням як заходів лікування, так і в обов’язковому порядку заходів по реабілітації таких осіб.
У висновках викладено найважливіші наукові та практичні результати, одержані в дисертації, наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у створенні науково-обґрунтованої моделі кримінально-правових норм, спрямованих на боротьбу з незаконним збутом наркотиків, розробці пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинами у даній сфері, запобіганню незаконному збуту наркотиків як первинного етапу боротьби з наркоманією.
Зокрема, сформульовано пропозиції щодо удосконалення існуючої редакції ст. 307 КК України, а саме: виключення з диспозиції ч. 1 такої форми вчинення даного злочину, як пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а з ч. 2 – передача таких засобів і речовин у місця позбавлення волі; запропоновано доповнити КК України ст. 3071 такого змісту:
“Стаття 3071. Організація або відкриття підпільного цеху (лабораторії) з виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
1. Організація або відкриття підпільного цеху (лабораторії) з виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,-
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307-309, 311, 313, 317, 320 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, або якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги,-
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
3. Дії, передбачені частиною першою, вчинені організованою групою, або із залученням малолітнього,-
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Примітка. 1. Підпільним цехом (лабораторією) з виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів є певне місце, на якому розташоване обладнання, призначене для підпільного (нелегального), серійного одержання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, готове для початку процесу виробництва, незалежно від наявності мети збуту таких засобів і речовин”.
2. При цьому під організацією такого підпільного цеху необхідно визнавати дії щодо доставки обладнання, призначеного для виробництва наркотиків, до певного місця, а також монтаж цього обладнання, в результаті чого створюється цілісна технологічна лінія, готова до виробництва наркотиків. Закінченим даний злочин при вчиненні його у формі організації підпільного цеху є з моменту остаточного монтажу всього обладнання, тобто створення цілісної технологічної лінії, готової до виробництва наркотиків.
3. Під відкриттям підпільного цеху (лабораторії) з виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів необхідно розуміти дії, в результаті вчинення яких було одержано готовий до вживання наркотик.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Бублейник В.А. Поняття незаконного виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та “нарколабораторій” // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – №2 (11). – С. 240-246.
Бублейник В.А. Проблеми визначення предмета злочину, передбаченого ст. 307 КК України// Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2004. – №2 (15). – С. 243-249.
Бублейник В.А. Кількісно-якісні показники злочинності у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2004. – Спеціальний випуск №2 (19) “Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах”. – С. 186-197.
Бублейник В.А. Кримінологічна характеристика осіб, які займаються незаконним збутом наркотиків // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. – №1. – С. 194-204.
Бублейник В.А. Визначення суб’єкта дій, спрямованих на незаконний збут наркотиків // Право і безпека. – 2005. – №3. – С. 43-47.
Бублейник В.А., Ходирєва Т.В. Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України: теоретичні та практичні проблеми // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – Спеціальний випуск №1 (13). – С. 200-206.
Bubleinick V. The modern problems of drug addiction // Міжнародна діяльність правоохоронних органів: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції іноземних мов (24 квітня 2003 року). – Дніпропетровськ: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ, 2003. – С. 13-15.
Бублейник В.А. Деякі проблеми предмета злочину, передбаченого ст. 307 КК України // Кримінальний кодекс 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): Матеріали науково-практичної конференції (4-5 квітня 2003 р.) – Львів: ЛІВС, 2003. – С. 146-149.
Бублейник В.А. Камишов О.Л. Проблеми застосування заходів примусового лікування до осіб, хворих на наркоманію // Влада. Людина. Закон. – 2005. №2. – С. 64-66.

 

АНОТАЦІЇ
Бублейник В.А. Боротьба з незаконним збутом наркотичних засобів: кримінально-правовий і кримінологічний аспекти. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка – Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню кримінально-правових і кримінологічних заходів боротьби з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Визначені об’єктивні, суб’єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 307 КК України. На підставі аналізу тенденцій розвитку наркобізнесу в Україні, визначення узагальненого портрету особи-наркозбувальника, а також визначення причин і умов, які сприяють як поширенню наркоманії в Україні, так і незаконному збуту наркотиків, запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів по запобіганню і розкриттю злочинів у сфері незаконного збуту наркотиків. Пропонуються зміни до чинного законодавства.
Ключові слова: наркотичні засоби, психотропні речовини, аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин, особа наркозбувальника, наркобізнес, наркоманія.

Бублейник В.А. Борьба с незаконным сбытом наркотических средств: криминально-правовой и криминологический аспекты. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2007.
Работа посвящена комплексному уголовно-правовому и криминологическому исследованию такого вида общественно-опасных деяний, как незаконный сбыт наркотических средств, психотропных веществ и их аналогов. Проанализированы элементы состава преступления, предусмотренного ст. 307 УК Украины, а также квалифицирующие и особо квалифицирующие признаки данного преступления. Исследованы родовой и непосредственный объекты преступления, предусмотренного ст. 307 УК Украины, сделан вывод о необходимости выделения видового объекта преступлений в сфере незаконного оборота наркотиков.
В работе проведён детальный анализ отдельных форм совершения данного преступления, предусмотренных в диспозиции ст. 307 КК Украины. Сформулировано предложение относительно необходимости рассматривать такой вид осуществления незаконных действий с наркотиками, как их незаконная передача в места лишения свободы, в качестве незаконного сбыта таких средств и веществ. Исследованы спорные точки зрения относительно квалификации действий лица, осуществляющего деятельность, направленную на незаконный сбыт наркотиков. Выработаны оригинальные и дополнительно аргументированы существующие пути решения спорных вопросов квалификации действий лица, направленных на незаконный сбыт наркотиков.
Предложено возраст, с которого наступает уголовной ответственности за совершение действий, направленных на незаконный сбыт наркотиков, определить с 14 лет, что связано с повышенным уровнем общественной опасности данных преступлений, а также их распространенностью среди несовершеннолетних.
Проанализированы направления, связанные с усовершенствованием уголовно-правовых мер воздействия на лиц, совершающих преступления в сфере незаконного сбыта наркотиков.
Проведен анализ основных показателей преступности в сфере незаконного сбыта наркотиков за последние 7 лет, выявлены основные тенденции ее развития. Отмечено, что за последнее время повысилась профессионализация данного вида преступности, перерастающего в наркобизнес, увеличилось общее количество совершаемых преступлений в сфере незаконного сбыта наркотиков, а также площади выявленных и уничтоженных посевов наркотикосодержащих растений, изъятых наркотических средств. Исследован криминологический портрет лица, совершающего преступления в сфере незаконного сбыта наркотиков (наркосбытчика). Его сравнение с аналогичным портретом 80-х годов ХХ ст. свидетельствует об увеличении возраста данной категории преступников, повышения их образовательного уровня, увеличения удельного веса неработающих из общего количества выявленных преступников. Определены детерминанты совершения преступлений в сфере незаконного сбыта наркотиков, разработан комплекс мер, направленных на предупреждения данного вида преступлений.
Сформулированы научно обоснованные предложения о внесении изменений в существующую редакцию ст. 307 и необходимости принятия ст. 3071 УК Украины.
Ключевые слова: наркотические средства, психотропные вещества, аналоги наркотических средств и психотропных веществ, лицо наркосбытчика, наркобизнес, наркомания.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking