Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Боротьба з розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості

 

Рябчинська Олена Павлівна

БОРОТЬБА З РОЗПОВСЮДЖЕННЯМ ПОРНОГРАФІЧНИХ ПРЕДМЕТІВ І ТВОРІВ, ЩО ПРОПАГУЮТЬ КУЛЬТ І ЖОРСТОКОСТІ

Спеціальність: 12.00.08.- кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінального права
та правосуддя Запорізького державного університету.

 

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор,
Завідувач відділом проблем кримінального права та судоустрою
Інституту держави і права
ім. В.М.Корецького НАН України
Костенко Олександр Миколайович

Офіційні опоненти доктор юридичних наук, професор,
Завідувач кафедри кримінального
права та адміністративного права
Академії адвокатури України
Туркевич Інна Костянтинівна

кандидат юридичних наук, доцент,
завідувач кафедри правознавства
Відкритого міжнародного
університету розвитку людини “Україна”.
Петров Володимир Васильович

Провідна установа Львівський національний університет
імені Івана Франка, кафедра
кримінального права і кримінології.

Захист відбудеться 10 лютого 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.05 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Володимирська, 60.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 9 січня 2002 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук,
доцент Шибіко В.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стан моральності суспільства характеризується багатьма аспектами, до кола яких відноситься і моральне регулювання сфери статевих відносин, і захист дітей та неповнолітніх від інформації, що може зашкодити їх нормальному психічному, фізичному розвитку та моральному благополуччю. Останнім часом в Україні розвиваються негативні процеси в духовній сфері, деформуються моральні засади суспільства. Найбільш небезпечні прояви змін в зазначеній сфері, відбуваються в психології неповнолітніх та молоді, що можна спостерігати в їх поведінці. Деформація статевої моралі у зазначеного контингенту проявляється, зокрема, у значному зниженні віку осіб, що вступають у статеві контакти, зростанні проституції, у тому числі і дитячої, розповсюдженні нетрадиційних форм сексуальної поведінки, наприклад, гомосексуальної проституції. Набирає обертів кримінальний бізнес, пов’язаний з “сексуальним обслуговуванням, вчинюються злочини на сексуальному грунті.
Зміни в сексуальній моралі і поведінці ставлять перед сучасним суспільством безліч нових та надають гостроти старим проблемам. Орієнтація на ринкову економіку сприяла комерціалізації багатьох аспектів життя людей, серед яких опинилися і сексуальні відносини. Все частіше комерційні цілі та гарантований прибуток виправдовують аморальні, а, інколи і злочинні дії.
Проблема, що нами розглядається, ускладнюється також рядом факторів, зокрема: розширенням інформаційного простору та інформаційного обміну з іншими державами, появою супутникового телебачення, розвитком комп’ютерних інформаційних систем, що супроводжуються не тільки зростанням культурно-комунікативних можливостей, а й поширенням через ці засоби масової інформації серед населення ідей та явищ, які негативно впливають на свідомість людей, а інколи безпосередньо викликають вчинення злочинів.
Тому особливого значення набуває охорона громадської моральності кримінальним законом. В ст.301 КК України передбачена кримінальна відповідальність за ввезення в Україну з метою збуту або розповсюдження, виготовлення, переміщення, збут або розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, а ст.300 КК України передбачає відповідальність за аналогічні дії, але вчиненні по відношенню до творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Між тим, деякі поняття, якими оперує законодавець у текстах вказаних статей, не мають до цього часу точного визначення. Це призводить до різного їх тлумачення, що не сприяє єдності та стабільності правозастосовчої діяльності по даним категоріям справ.
Більшість українських і російських дослідників розглядали проблему розповсюдження порнографічних предметів та творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, в аспекті боротьби зі злочинами проти громадського порядку, громадської безпеки і народного здоров’я, або ж, безпосередньо, в контексті посягань на громадську моральність.
В теорії кримінального права питанням захисту громадської моральності від злочинних посягань приділялася певна увага. Зазначену проблематику розробляли, зокрема, такі українські та російські науковці, як Ю.В.Александров, С.І.Бушмін, В.О.Владіміров, П.Ф.Грішанін, І.М.Даньшин, С.Ф.Денисов, О.О.Дудоров, О.П.Дьяченко, М.А.Єфімов, О.М.Ігнатов, М.Й.Коржанський, Н.Ф.Кузнєцова, П.С.Матишевський, П.П.Михайленко, В.О.Навроцький, А.Х.Степанюк, М.Д.Шаргородський, С.С.Яценко та інші.
Питанням кримінальної відповідальності за дії з порнографічними предметами були також присвячені кандидатські дисертації А.Х.Степанюка та С.Ф Денисова.
Слід підкреслити, що в основному роботи по темі дисертаційного дослідження базувалися на Кримінальному кодексі 1960 року, а кримінологічний аспект українськими науковцями взагалі не досліджувався. Хоча в Кримінальному кодексі України 2001 року норми, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини, які досліджуються нами, змінені у порівнянні з раніше діючим законодавством, їх потрібно і в подальшому удосконалювати. Неоднозначною є і практика застосування ст.300 та ст.301 КК України. В зв’язку з цим необхідне узагальнення правозастосовчої діяльності у вказаній сфері та розробка на підставі цього науковообґрунтованих рекомендацій її вдосконалення.
Для успішної діяльності в сфері боротьби із вчиненням злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, потрібно дослідити їх і в кримінологічному аспекті.
Наведене свідчить про нагальну необхідність всебічного дослідження проблем розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з врахуванням як соціального, психологічного, кримінологічного, так і суто юридичного аспектів з метою удосконалення заходів боротьби з негативним впливом зазначених явищ на громадську моральність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до координаційного плану наукових досліджень з проблем кримінології на 2001 рік, який затверджений Координаційним бюро з проблем кримінології Академії правових наук України. Дисертація виконана згідно з планами наукового дослідження “Протидія злочинам, що посягають на громадську моральність” кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету, а також узгоджується з напрямком науково-дослідної роботи Запорізького державного університету.
Об’єктом дослідження є дискусійні питання кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, а також проблеми удосконалення заходів боротьби з зазначеними злочинами.
Предметом дослідження є норми кримінального законодавства, що передбачають відповідальність за ввезення, виготовлення, розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, та практика їх застосування, передумови криміналізації зазначених дій, засоби запобігання вчиненню цих злочинів.
Мета і задачі дослідження лежать в площині аналізу кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, розробки рекомендацій по удосконаленню практики їх застосування, а також підвищенню ефективності запобігання цим злочинам.
Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і вирішення ряду завдань, основними серед яких є наступні:
- в історичному аспекті дослідити боротьбу з поширенням аналізованих явищ в колишньому Радянському Союзі та в Україні, на підставі чого розробити рекомендації по удосконаленню кримінального законодавства України в зазначеній сфері;
- провести юридичний аналіз об’єктивних і суб’єктивних елементів та їх ознак у складах злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК України, зокрема, проаналізувати характер і ступінь їх суспільної небезпеки, охарактеризувати об’єкти цих злочинів, чітко визначити предмети зазначених злочинів, охарактеризувати об’єктивну сторону цих злочинів, розкрити особливості суб’єктів цих злочинів та дослідити їх суб’єктивну сторону тощо;
- розробити рекомендації стосовно правильної кваліфікації злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, відмежування цих злочинів від суміжних злочинів, кваліфікації дій винних у випадках множинності злочинів тощо;
- провести кримінологічний аналіз злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України, особистості злочинців, причин та умов вчинення цих злочинів;
- на підставі проведеного кримінологічного аналізу розробити рекомендації по підвищенню ефективності запобігання злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, крім цього загального методу пізнання для досягнення поставленої у роботі мети були використані наступні методи:
1)догматичний (юридичний) метод заснований на використані правил формальної логіки для пізнання права, використовувався при аналізі побудови юридичних конструкцій складів злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, а також при критичному аналізі зазначених норм і визначенні змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах;
2) метод системного аналізу використовувався для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України;
3) історико-правовий метод використовувався при дослідженні історичних передумов, підстав криміналізації ввезення, виготовлення, розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також при розгляді кримінального законодавства в аспекті теми дослідження на різних етапах розвитку України;
4) метод порівняльного правознавства був покладений в основу дослідження при співставленні норм, які сформульовані в ст.300 і ст.301 КК України з міжнародно-правовими нормами та відповідними нормами кримінального законодавства Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Естонії, Іспанії, Франції; 5)статистичний метод використовувався при аналізі матеріалів звітності правоохоронних органів і визначенні обсягу і динаміки злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК;
6) метод анкетування. Анкетування проводилося з метою з’ясування ставлення громадян до проблеми розповсюдження в суспільстві порнографічних предметів. Було опитано 450 респондентів.
Крім спеціальної літератури по темі дослідження автор спирався і на загальнотеоретичні положення наук кримінального права та кримінології, що розроблялися такими українськими та російськими вченими, як Ю.М.Антонян, М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.Д.Гаухман, О.А.Герцензон, І.М.Даньшин, А.І.Долгова, А.П.Закалюк, М.Й.Коржанський, В.М.Кудрявцев, Н.Ф.Кузнєцова, І.П.Лановенко, П.С.Матишевський, В.О.Навроцький, А.Х.Степанюк, М.Д.Шаргородський, С.С.Яценко та інші. В процесі роботи над дисертацією, поряд із зазначеною літературою, використовувалася енциклопедично-довідкова та інша література з філософії, соціології, психології, сексології.
Нормативну базу дисертаційного дослідження становлять чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України та інші закони України. В аспекті теми дослідження проаналізовані також кримінальні кодекси Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Естонії, Іспанії, Франції.
Емпіричну базу дослідження складають:
- результати аналізу статистичних даних про кількість осіб, засуджених за ст.211 (ст.301 чинного КК) та ст.211-1 (ст.300 чинного КК) в Україні за період з1992 по1998 р.р.;
- результати аналізу статистичних даних про кількість зареєстрованих злочинів та кількість осіб, засуджених за ст.211 (ст.301 чинного КК) та ст.211-1 (ст.300 чинного КК) по Запорізькій області в період з1997 по 2001 р.р.;
результати вивчення 11 кримінальних справ розглянутих судами Запорізької області в аспекті теми дослідження;
в аспекті дослідження вчинення злочину, передбаченого ст.211 (ст.300 чинного КК) за сукупністю з іншими злочинами, та відмежування зазначеного злочину від інших злочинів, було вивчено 54 кримінальні справи, порушені за ст.121 (ст.156 чинного КК), 18 кримінальних справ, порушених за ст.210 ( ст.302 чинного КК);
результати анкетування 450 респондентів (100 працівників правоохоронних і судових органів, 350 громадян).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим монографічним комплексним кримінально-правовим та кримінологічним дослідженням з проблем боротьби з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів та творів, що пропагують культ насильства і жорстокості в Україні.
В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, окремі положення уточнені, доповнені. До найбільш значущих здобутків автора можна віднести наступні:
- Пропонується безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 300 КК України, визнавати моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно загальнолюдських цінностей.
- З метою уніфікації термінології, пропонується мінімізувати кількість оціночних понять в дефініції “порнографія”і в якості останньої визнавати натуралістичне зображення, опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі, і в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
- Аргументується необхідність удосконалення конструкції ч.1 ст.300 та ч.1 ст.301 КК України з точки зору вираження в них ознак об’єктивної сторони складу злочину. Так, вважаємо зайвим вказувати на самостійний характер збуту предметів, зазначених у відповідних статтях, оскільки збут є однією з форм розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Поняття “перевезення”, яке використовується в текстах ст.300 та ст.301 КК України, повністю охоплюється поняттям “переміщення” вищезазначених предметів і творів.
- Пропонується розглядати зберігання творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження як готування до таких дій, а не як самостійний злочин, зважаючи на те, що такі дії не досягають ступеня суспільної небезпечності, характерного для злочину.
- Пропонується включити до переліку кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК, таку ознаку, як вчинення цього злочину спеціальними суб’єктами – батьками або особами, що їх замінюють, вчителями, вихователями та іншими особами, які на законних підставах здійснюють утримання, догляд, виховання, освіту дітей віком до 16 років.
- Пропонується суб’єктом злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, які вчинюються по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням їх до створення порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, визнавати осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку.
- Вперше, на підставі аналізу наявного статистичного матеріалу, наводиться кримінологічна характеристика злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України. Обґрунтовується висновок про високу латентність цих злочинів.
- Причинами високої латентності злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, визнаються:1) недостатня розробка понятійного апарату, що використовується в текстах відповідних статей, зокрема відсутність чіткого визначення предмету злочинів; 2) стан громадської думки, який в сучасних умовах характеризується несприйняттям переважною більшістю населення ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів, а також творів, що пропагують культ насильства і жорстокості як злочинів; 3) прихований характер злочинної діяльності, відсутність очевидних її наслідків; 4) недостатня професійна підготовка працівників правоохоронних органів по виявленню і розслідуванню цих злочинів; 5) відсутність зорієнтованості правоохоронних органів на виявлення цих злочинів, які на фоні складної криміногенної ситуації ( вбивства, бандитизм, розбій, зґвалтування тощо) розглядаються як другорядні і їм не приділяється належна увага.
- Пропонується низка заходів, направлених на попередження вчинення злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням неповнолітніх до вчинення цих злочинів. Зокрема, направлених на поліпшення виховного і педагогічного контролю, соціального становища неповнолітніх, підвищення рівня статевого виховання неповнолітніх тощо.
-Пропонується ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів серед повнолітньої частини населення частково декриміналізувати, передбачивши при цьому певний законний порядок вчинення вище зазначених дій.
Перелічені положення виносяться автором на захист.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання отриманих висновків і вироблених рекомендацій для вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, ст.300 та ст.301 КК України, практики його застосування, запобігання злочинам, які розглядаються в роботі. Вони можуть бути науковою базою для подальших теоретичних досліджень цієї проблеми, використовуватися при викладанні курсів кримінального права та кримінології, підготовці підручників та учбових посібників по цих дисциплінах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися: на засіданнях кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету; у виступах на науково-практичній конференції “Дні наУКМА” (січень, 2000 рік, м. Київ), міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених пам’яті професора К.Г.Федорова (травень, 1999, червень 2000 рік, м. Запоріжжя), міжнародному “круглому столі” “Запобігання торгівлі жінками і дітьми з метою сексуальної експлуатації та використання в порнобізнесі”(травень, 2000 рік, м. Запоріжжя), використані при проведенні семінарських занять та при здійсненні наукового керівництва дипломними роботами студентів за темами: “Боротьба з розповсюдженням творів, що пропагують культ насильства та жорстокості”, “Кримінально-правова характеристика розповсюдження порнографічних предметів”.
Публікації: Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у восьми публікаціях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях.
Структура дисертації: дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 191 стор., 292 посилання, в тому числі список використаних джерел складає 20 стор., додатки 4 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обґрунтовується актуальність та ступінь дослідження проблеми, визначається зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначається мета і задачі дослідження, висвітлюється наукова новизна одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення, характеризується апробація результатів дисертації, формулюються положення, які виносяться на захист.
Перший розділ “Кримінально-правова характеристика ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів” присвячений дослідженню об’єктивних і суб’єктивних елементів та ознак вказаного складу злочину. Розділ містить три підрозділи.
У першому підрозділі “Об’єктивні ознаки ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів” автор, аналізує існуючі в науці кримінального права точки зору щодо визначення об’єкту злочину. Так, зокрема, під об’єктом пропонують розуміти суспільні відносини, цінності, на які посягає злочин. В рамках даного дисертаційного дослідження ми будемо визначати як об’єкт суспільні відносини. На підставі аналізу юридичної літератури з проблеми поняття об’єкту злочинів, автор приходить до висновку, що родовим об’єктом складу злочину, передбаченого ст.301 КК України, є громадська моральність, під якою слід розуміти систему соціальних норм (принципи, погляди, уявлення), що виникають як безпосереднє відображення умов суспільного життя у свідомості людей у вигляді певних категорій, що регулюють міжособистістне спілкування та поведінку людей з метою забезпечення єдності особистих та колективних інтересів. Безпосереднім же об’єктом цього складу злочину є моральні засади суспільства в сфері розповсюдження інформації про статеві відносини між людьми. Аналізуючи різні точки зору з цього питання, ми приєднуємося до тієї більшості авторів, які вважають, що суспільна небезпечність вказаного злочину полягає в публічності та неконтрольованості розповсюдження порнографічних предметів. Під впливом розповсюдження порнографічних предметів створюється викривлене уявлення про інтимні стосунки між статями, що особливо негативно відбивається на свідомості неповнолітніх. Важливою проблемою при аналізі об’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК України, є правильне визначення його предмету. В теорії, і, особливо, в практичній діяльності виникають серйозні труднощі при визначенні чи є той, або інший предмет порнографічним. Інколи важко розрізнити порнографію і еротику. В зв’язку з цим в роботі наводяться пропозиції різних авторів, які визначають критерії, за якими можливо відрізнити порнографію від еротики. Таке розмежування автори пропонують здійснювати на основі оціночних понять, а це не полегшує, а, навпаки, ускладнює процес їх розмежування. З метою уніфікації термінології та забезпечення сталості судової практики, автор вважає необхідним мінімізувати кількість оціночних понять в дефініції порнографії і пропонує наступне визначення порнографії – це натуралістичне зображення, опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі і в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру. На думку автора, визначення поняття порнографії повинно міститися в кримінальному законі або іншому нормативному акті. В роботі наводиться класифікація порнографічних предметів тощо.
При розгляді об’єктивної сторони складу злочину підкреслюється, що вона може виражатися лише в активних діях. При цьому в законі вказується ряд можливих альтернативних дій, зокрема, ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі у їх створенні. В роботі характеризуються ознаки перелічених дій. На думку автора, конструкція диспозиції ч.1ст.301 КК перевантажена зайвими ознаками, так, термін переміщення охоплює широке коло дій, зокрема, перевезення, перенесення, пересилання, передача тощо. Під перевезенням розуміється переміщення порнографічних предметів з залученням транспортних засобів. Перенесення передбачає їх переміщення з використанням фізичних можливостей осіб. Переміщення порнографічних предметів може здійснюватися і шляхом їх пересилання поштою тощо. На підставі аналізу вказаних ознак об’єктивної сторони складу злочину, передбачених ч.1ст.301 КК України, в роботі робиться висновок про можливість деякого спрощення конструкції цього складу злочину за рахунок виключення такої ознаки як перевезення порнографічних предметів, оскільки це поняття охоплюється терміном переміщення. Поняття збут порнографічних предметів охоплюється поняттям їх розповсюдження, отже його теж недоцільно включати як різновид можливих дій, передбачених ч.1ст.301 КК України.
В другому підрозділі “Суб’єктивні ознаки ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів” досліджуються ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.301 КК України. В цьому підрозділі підкреслюється, що досліджуваний злочин вчинюється, як правило, лише з прямим умислом. Однак, збут чи розповсюдження порнографічних предметів неповнолітнім або примушування неповнолітнього створення таких предметів, може вчинюватися ї з необережності. Це стосується випадків, коли винний повинен був усвідомлювати, що така особа не досягла повноліття. Досліджуються особливості інтелектуального та вольового моментів умислу. При цьому особлива увага зосереджується на тому, що при вчиненні злочину особа усвідомлює суспільну небезпеку своїх дій, порнографічний характер предметів, перелічених у ч.1 та ч.2 ст. 301 КК тощо. Обов’язковою конструктивною ознакою складу злочину, який досліджується, є мета. Вона визначена як збут і розповсюдження. При відсутності цієї мети відсутній і склад злочину.
Суб’єктом досліджуваного злочину може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб’єктом дій з порнографічними предметами вчиненими по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням неповнолітніх до участі у створенні предметів порнографічного характеру, може бути особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося вісімнадцять років. Обґрунтована також пропозиція щодо визначення спеціальних суб’єктів злочину, що розглядається. Мова в зв’язку з цим йде про вчителів, вихователів, батьків або осіб, що їх заміняють (опікуни, піклувальники). В тому разі, коли ці особи вчинюють злочини, передбачені ч.2 та ч.3 ст.301 КК, значно підвищується суспільна небезпека вчиненого, оскільки перелічені особи зловживають певними правами, якими вони наділені по відношенню до неповнолітніх у зв’язку з вихованням, утриманням, доглядом за ними тощо.
У третьому підрозділі “Спеціальні питання відповідальності за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” аналізуються кваліфікуючі ознаки передбачені ч.2 та ч.3 ст.301 КК України. В цьому аспекті звертається увага на підвищену суспільну небезпеку діянь по ввезенню, виготовленню, збуту і розповсюдженню порнографічних предметів, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, дається характеристика цих кваліфікуючих ознак. При цьому ставиться питання про необхідність встановлення контролю за розміщенням програм в мережі Інтернет, оскільки в сучасних умовах такий контроль відсутній, що значно полегшує розміщення порнографії в даній системі. При розгляді такої кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.2 ст.301 КК, як збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них предметів порнографічного характеру, а також особливо кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.3 ст.301КК, - примушування неповнолітніх до участі у створенні предметів порнографічного характеру, зроблено висновок, що в цих складах злочину посягання здійснюється на два об’єкти. Основним об’єктом виступає громадська моральність, а додатковим – нормальний психічний, фізичний і моральний розвиток неповнолітнього.
В цій частині роботи аналізуються і такі особливо кваліфікуючі ознаки, як повторність і вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Даються рекомендації стосовно кваліфікації дій винних в таких випадках. Автор досліджує критерії відмежування злочину, передбаченого ст.301 КК, від суміжних злочинів (передбачених ст.201, 156, 302, 304 КК), якими виступають предмети та характер дій відповідних злочинів. В цій частині роботи розглядаються і питання вчинення злочину, передбаченого ст.301 КК, в сукупності з іншими злочинами, зокрема, передбаченими ст. ст.201, 156, 304 КК.
Другий розділ роботи “Кримінально-правова характеристика ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості” складається з трьох підрозділів. Автор з врахуванням сучасних тенденцій та стану розробки зазначеної проблеми досліджує суспільну небезпечність дій, передбачених ст.300 КК України. Аналіз проблеми дає підстави стверджувати, що в суспільстві назріла гостра необхідність в теоретичному та практичному осмисленні і вирішенні правових, соціальних та ряду інших проблем, пов’язаних з цим явищем. Особливої уваги заслуговує питання вдосконалення як диспозиції і санкції статті КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення і розповсюдження відповідних предметів, так і практики її застосування.
У першому підрозділі “Об’єктивні ознаки ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості” проводиться узагальнення існуючих в теорії кримінального права точок зору на визначення родового та безпосереднього об’єктів складу злочину, передбаченого ст.300 КК України. В зв’язку з цим висловлюється думка, згідно з якою родовим об’єктом виступає громадська моральність. Розгляд цього об’єкту був здійснений при аналізі ст.301 КК. Безпосереднім об’єктом виступають моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно загальнолюдських цінностей. Значне місце в цій частині роботи відведено розгляду поняття предмета злочину – твору, що пропагує культ насильства і жорстокості. На думку автора, в законодавстві та науковій літературі відсутні чіткі ознаки, за якими той чи інший твір можна віднести до такого, що пропагує культ насильства та жорстокості. Не вирішується це питання і при призначенні мистецтвознавчої експертизи. В зв’язку з цим автор піднімає питання про необхідність дослідження цієї проблеми спільними зусиллями фахівців різних галузей наук, зокрема, спеціалістами – мистецтвознавцями, психологами, юристами тощо. В цій частині роботи досліджуються ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.300 КК. Оскільки вони до певної мірі схожі з такими ознаками, передбаченими ст.301 КК, в ряді випадків рекомендації автора в цій частині роботи повторюють те, що вже було висловлено при аналізі ст.301 КК. Однак, на нашу думку, зберігання творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження не досягає ступеня суспільної небезпеки, характерної для злочину, тому повинно розглядатися як готування до збуту чи розповсюдження, а не як самостійний злочин.
У другому підрозділі “Суб’єктивні ознаки ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості” на підставі аналізу суб’єктивної сторони зазначеного складу злочину автором робиться висновок, що цей злочин як правило вчинюється лише з прямим умислом. Однак, як і у випадку з порнографічними предметами, можливе вчинення цього злочину і з необережності. Мотив вчинення злочину на кваліфікацію не впливає. Між тим мета дій, передбачених ст.300 КК, а саме збут чи розповсюдження є обов’язковою ознакою цього складу злочину. Вчинення будь-яких дій з творами, що пропагують культ насильства та жорстокості, щодо неповнолітніх, повинно тягнути кримінальну відповідальність у тому випадку, коли особа, яка їх вчинює, була достовірно обізнана стосовно віку неповнолітнього. Суб’єктом злочину є особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку, суб’єктом вчинення дій щодо неповнолітніх може бути особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.
У третьому підрозділі “ Спеціальні питання відповідальності за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”, розглядаються кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, передбачені ч.2 та ч.3 ст.300 КК України, детальний аналіз яких наводився при розгляді кваліфікуючих ознак, передбачених ч.2 і ч.3 ст.301 КК. Відзначається, що відмежування злочину, передбаченого ст.300 КК, від інших злочинів, зокрема, передбачених ст.ст.201, 300,304 КК, необхідно проводити за такими ж критеріями, що і злочину, передбаченого ст.300 КК. Розглядаються питання кваліфікації злочину, передбаченого ст.300 КК, при множинності злочинів.
Дисертант, досліджуючи пропозиції деяких науковців щодо встановлення за вище зазначені дії адміністративної відповідальності, висловлює думку, що переведення цієї проблеми в площину адміністративного права не вирішить головних питань реального застосування цієї норми. Також, на нашу думку, необхідно зважено підходити і до пропозиції про декриміналізацію відповідних діянь, бо, попри всі складнощі з якими стикається практика, цілком виводити з кримінально-правового поля ці дії було б завчасним. Можливо, початковим кроком вирішення цієї проблеми міг би стати відхід від розгляду як предмету злочину, передбаченого ст.300 КК, аудіовізуальних та інших творів, які є результатами художньої творчості. Предметом злочину, передбаченого ст.300 КК, повинен визнаватися предмет, на якому за допомогою фотозйомки або документальної синхронної кіно-чи відеозйомки, зафіксовані реальні прояви насильства і жорстокості (вбивство, зґвалтування, катування тощо).
Третій розділ роботи “Кримінологічна характеристика ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості” присвячений кримінологічній характеристиці злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України. Цей розділ складається з трьох підрозділів.
У першому підрозділі “Обсяг та динаміка вчинення злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК” аналізується обсяг і динаміка вчинення зазначених злочинів. В зв’язку з відсутністю в статистичній звітності МВС відомостей про кількість зареєстрованих злочинів цієї категорії в Україні, аналізувались дані про кількість засуджених осіб в Україні за період з 1992 по 1998 р., та по Запорізькій області за період з 1997 по 2001 рік включно. При цьому встановлено, що кількість засуджених за ці злочини осіб в Україні незначна. Так, в 1992 році за ст.211 КК 1960 р. (ст.301 КК) засуджено всього 5 осіб, в 1993 році – 1 особа. Різке збільшення кількості засуджених осіб за вказаною статтею спостерігається в 1997 та 1998 роках, що корелюється внесенням змін в ст.211 та ст.211-1 КК України 1960 року Законом України від 14.11.1996 року. Цим Законом був розширений перелік ознак об’єктивної сторони цих складів злочинів, введена відповідальність за кваліфікований і особливо кваліфікований склади злочинів. Були змінені і санкції вказаних статей в бік посилення покарання. Вказані зміни вимагали активізації діяльності правоохоронних органів в боротьбі з цими злочинами, що знайшло відображення в їх практичній діяльності. Статистика засуджених за ст.211 КК 1960 року в 1997 і 1998 р.р., показала збільшення показників. Так, в 1997 році за цією статтею засуджена 21 особа, а в 1998 – 34 особи.
На підставі аналізу цих і інших показників в роботі зроблено висновок про те, що злочинам, передбаченим ст.300 та ст.301 КК, властива велика латентність. Звернута також увага на крім загальновідомих причин латентності і на деякі специфічні причини, стосовно досліджуваних злочинів. До таких причин віднесені наступні: 1) недостатня розробка понятійного апарату, що використовується в текстах відповідних статей, зокрема відсутність чіткого визначення предмету злочину, що породжує пограничну латентність; 2) стан громадської думки, який в сучасних умовах характеризується несприйняттям переважною більшістю населення ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів, а також творів, що пропагують культ насильства і жорстокості як суспільно-небезпечного і кримінально-караного діяння, що не сприяє виявленню і розкриттю цих злочинів. Показовими в цьому аспекті можуть бути результати проведеного автором опитування по цій проблемі. Так, близько 85% опитаних повідомили, що вони не вважають розповсюдження, зокрема, порнографічних предметів серед повнолітньої частини населення суспільно-небезпечним явищем, за вчинення якого слід встановлювати кримінальну відповідальність. Аналогічну відповідь дали і 70% опитаних працівників судових і правоохоронних органів; 3) прихований характер злочинної діяльності, відсутність очевидних її наслідків; 4) недостатня професійна підготовка працівників правоохоронних органів по виявленню і розслідуванню цих злочинів; 5) відсутність зорієнтованості правоохоронних органів на виявлення цих злочинів, які на фоні складної криміногенної ситуації ( вбивства, бандитизм, розбій, зґвалтування тощо) розглядаються як другорядні справи і їм не приділяється належна увага.
По вивчених 11 справах у 94% випадків мало місце розповсюдження порнографічних предметів, в 6% - виготовлення. Предметом при розповсюдженні порнографічної продукції у 47% були журнали, в 35% - відеокасети, в 12% - карти, в 6% комп’ютерні диски на ігрові приставки. В роботі характеризується і особистість злочинця. Серед засуджених за ст.211 КК 1960 року ( ст.301 КК) 89% складали чоловіки і 11% - жінки. За віком переважали особи у віці 25-29 та 30-40 років. Розповсюдження порнографічних предметів здійснювалося переважно приватними підприємцями або особами, що займалися такою діяльністю незаконно. У містах вчинюється 50% злочинів, і, відповідно 50% в районних центрах. Особи, які були засуджені за ст.211 КК 1960 року, раніше не були судимі.
У другому підрозділі “Причини та умови вчинення злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК”, на підставі аналізу кримінологічної літератури з проблеми загальних причин злочинності, її окремих видів і конкретних злочинів обґрунтовується висновок про те, що до причин злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК, слід віднести наступні явища: 1) погіршення морального стану суспільства, яке проявляється в девальвації загальнолюдських моральних цінностей, принципів, установок; 2) лібералізація суспільства, яка виражається в більш толерантному ставленні до висвітлення сфери сексуальних відносин та пропаганди культу насильства і жорстокості; 3) зростання організованої злочинності, яка контролює проституцію і виготовлення, розповсюдження порнографічних предметів; 4) вади сімейного, шкільного виховання, відсутність належної системи сексуального виховання неповнолітніх.
Крім перелічених причин автор зупиняється на характеристиці соціально-економічних причин, які полягають, з одного боку, в попиті на таку продукцію, а з другого – у бажанні збагатитись за рахунок злочинних дій з порнографічними предметами, та творами, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також соціально-психологічних причинах.
До умов, які сприяють вчиненню досліджуваних злочинів, віднесено: 1)послаблення соціального і правового контролю за інформуванням суспільства про сферу сексуального життя, а також допустимістю зображення насильства і жорстокості в інформаційному просторі; 2) вади морального виховання підростаючого покоління; 3) безнаглядність, безпритульність, відсутність контролю за дітьми з боку батьків або осіб, які їх заміняють, особливо це стосується випадків виготовлення предметів, зазначених у ст.300 та ст.301 КК, поєднаного з примушуванням неповнолітніх до створення таких предметів і творів; 4) вади в роботі правоохоронних органів, громадських організацій, а також державних установ та органів місцевого самоврядування щодо запобігання обігу в суспільстві порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
У третьому розділі “Головні напрямки боротьби зі злочинами, передбаченими ст.300 та ст.301 КК України”, на підставі розробок кримінологічної науки, дається визначення різних термінів, які застосовуються в літературі для характеристики діяльності по протидії злочинам, що досліджуються в дисертації. Автор віддає перевагу терміну “боротьба” з вказаними злочинами, маючи на увазі два аспекти цієї діяльності: виявлення, розкриття злочинів і покарання осіб на підставі чинного законодавства та профілактика вказаних злочинів шляхом впливу на причини і умови, що їх викликають. Значна увага в цій частині роботи приділена розгляду загально-соціальних заходів профілактики, зокрема тих, які пов’язані з поліпшенням морального стану в суспільстві. Автор досліджує і таке питання як запобігання злочинам засобами кримінального закону. Ст. 1 КК України поряд з охоронною, вказує і на запобіжну функцію кримінального закону. Автором акцентується увага на значенні ст.300 і ст.301 КК в аспекті загальної та спеціальної превенції. Звертається також увага на необхідність усунення причин латентності досліджуваних злочинів, оскільки це негативно впливає на боротьбу з цими злочинами. В цьому аспекті відмічається необхідність підвищення професійного рівня працівників правоохоронних органів, акцентування їх уваги на важливому значенні активізації діяльності по виявленню фактів ввезення, виготовлення, розповсюдження предметів порнографічного характеру, маючи на увазі, що вчинення цих злочинів може здійснюватися організованими групами. Окремо звертається увага на запобігання вчинення злочинів, передбачених ст.300 і ст.301 КК, по відношенню до неповнолітніх або з примушуванням останніх до участі у створенні таких предметів. Зазначається, що ця проблема носить комплексний характер і потребує застосування широкого кола соціальних, економічних, виховних заходів, спрямованих на корекцію вад морального, сексуального виховання, догляду та забезпечення нормальних умов життя неповнолітніх тощо.
На підставі аналізу існуючих в науці кримінального права, соціології, психології напрацювань, стосовно теми дослідження, автор також ставить питання про недоцільність повної криміналізації дій, передбачених ст.301 КК. В зв’язку з цим пропонується встановити певний режим розповсюдження порнографічних предметів, для якого було б виправданим встановлення більш жорсткої регламентації у порівнянні з, наприклад, еротичними предметами. Зазначений режим повинен стосуватися класифікації порнографічних предметів, з точки зору дозволених і недозволених, місця розповсюдження, віку осіб, серед яких вони розповсюджуються, вимог щодо упаковки, маркіровки тощо.
Висувається пропозиція обговорення серед науковців, практичних працівників, населення проблеми боротьби з ввезенням, виготовленням, розповсюдженням творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, в аспекті доцільності та ефективності охорони громадської моральності в цій сфері кримінально-правовими засобами.
У висновках викладені основні загальнотеоретичні положення дисертаційного дослідження. Визначені перспективи та напрямки подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем охорони громадської моральності від розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Сформульовані положення щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства в галузі боротьби з вчиненням злочинів, передбачених ст.300 та ст.301 КК України.
Основні положення дисертації викладені в таких роботах:
Рябчинська О.П. Проблеми попередження розповсюдження “дитячої” порнографії // Вісник Луганського інституту МВС України.- 2000.- С.192-195
Рябчинська О.П. Розповсюдження порнографічної продукції в контексті захисту прав людини // Вісник Луганського інституту МВС України.- 2000. -С.219-222
Рябчинська О.П. Деякі проблеми регулювання обігу в суспільстві продукції сексуального характеру// Підприємництво, господарство і право.- 2001.- №3. -С.94-96
Рябчинська О.П. Проблеми кваліфікації розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості// Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 11.- К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.- 2001.- С.492-495
Рябчинська О.П. Законодавче забезпечення захисту прав дітей від сексуальної експлуатації: тенденції розвитку та вдосконалення// Вісник Запорізького юридичного інституту.- 2001.- №3. - С. 192-199.

Анотації.
Рябчинська О.П. Боротьба з розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено аналізу кримінально-правових і кримінологічних проблем відповідальності за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
Аналізується сучасний стан, тенденції розробки цієї проблеми. Формулюються пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства та інших заходів в галузі боротьби з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
Ключові слова: громадська моральність, порнографія, пропаганда культу насильства і жорстокості, боротьба, попередження.

Рябчинская Е.П. Борьба с распространением порнографических предметов и произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.
В работе анализируется комплекс проблем, связанных с распространением в обществе порнографических предметов и произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости.
В работе значительное внимание уделяется уголовно-правовой характеристике ввоза, изготовления, сбыта и распространения порнографических предметов и произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости. Определяется родовой и непосредственный объекты преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК Украины. Предлагается определение термина “порнография”, как натуралистического изображения, описания половых органов персонажей (людей, животных), в том числе и в момент совершения ими или по отношению к ним сексуальных действий. По мнению автора, это определение должно приводиться либо непосредственно в уголовном законе, например, в примечании к ст.301 УК, либо в ином нормативном акте. Такое положение позволит правоприменительным органам избегать ошибок при квалификации данных преступлений и будет содействовать однозначности правоприменительной практики по данной категории дел.
При анализе объективной стороны преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК, отмечается, что составы данных преступлений являются формальными. Объективная сторона преступлений, которые рассматриваются, может состоять только из активных действий по ввозу, изготовлению, перемещению, перевозке, сбыту и распространению порнографических предметов и ввозу, изготовлению, перемещению, перевозке, хранению, сбыту или распространению произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости. При совершении этих преступлений возможны стадии приготовления и покушения.
При анализе субъективной стороны данных преступлений делается вывод о необходимости установления вины в форме прямого умысла, а также цели сбыта или распространения, которые являются обязательными элементами субъективной стороны преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК. Субъектом данных преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК, является лицо, достигшее 16 лет. В случаях совершения данных преступлений в отношении несовершеннолетних лиц, субъектом является лицо, достигшее 18 лет.
Также в работе анализируются квалифицирующие признаки составов преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК, вопросы отграничения от смежных составов преступлений, квалификации при множественности.
Анализ объема и динамики совершения преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК, дает основания сделать вывод о высоком уровне латентности данных преступлений. Особое внимание уделяется факторам, способствующим совершению преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК. Исследование комплекса причин и условий совершения данных преступлений проводится как на обще-социальном, так и на индивидуальном уровне. В качестве причин этих преступлений, рассматриваются: 1) ухудшение нравственности в обществе, которое проявляется в девальвации общечеловеческих нравственных ценностей, принципов; 2) либерализация общества, которая выражается в толерантном отношении к освещению сферы сексуальных отношений и пропаганды культа насилия и жестокости; 3) рост организованной преступности, которая контролирует проституцию, изготовление и распространение порнографических предметов;
4) недостатки семейного, школьного воспитания, отсутствие надлежащей системы сексуального воспитания несовершеннолетних. Кроме выше перечисленных причин, автор останавливается на характеристике социально-економических причин, которые сводятся к наличию спроса на такую продукцию и желанию получить прибыль в результате преступных действий с порнографическими предметами и произведениями, пропагандирующими культ насилия и жестокости. Анализируются также социально-психологические причины.
К условиям совершения преступлений отнесены: 1) ослабление социального и правового контроля за информированием общества о сфере сексуальной жизни, а также за допустимостью изображения насилия и жестокости в информационном пространстве; 2) недостатки морального воспитания подрастающего поколения; 3)беспризорность, отсутствие контроля за детьми со стороны родителей или лиц их заменяющих, особенно это касается изготовления предметов, указанных в ст.300 и ст.301 УК, с принуждением несовершеннолетних к участию в создании таких предметов; 4) недостатки в работе правоохранительных органов, общественных организаций, а также государственных учреждений и органов местного самоуправления относительно предупреждения распространения в обществе порнографических предметов и произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости. В работе акцентируется внимание на необходимости воздействия на причины и условия совершения преступлений, предусмотренных ст.300 и ст.301 УК, а также на причины латентности данных преступлений, как необходимом средстве эффективной борьбы с этими преступлениями.
Ключевые слова: общественная нравственность, порнография, пропаганда культа насилия и жестокости, борьба, предупреждение.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking