Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій

 

ГАМАН Тетяна Василівна

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Хмельницькому університеті управління та права.

Науковий керівник - кандидат наук з державного управління, доцент
ОЛУЙКО Віталій Миколайович,
Хмельницький університет управління та права,
професор кафедри державного управління
та місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор
СИТНИК Григорій Петрович,
Рада Національної безпеки і оборони України,
заступник начальника управління
стратегічних досліджень;

кандидат наук з державного управління, доцент
КОЛОСОВСЬКА Ірина Ігорівна,
Львівський регіональний інститут державного
управління Національної академії державного
управління при Президентові України,
доцент кафедри політичних наук та філософії.

Провідна установа – Академія муніципального управління,
кафедра державного управління
та місцевого самоврядування, м. Київ.

Захист відбудеться 22 червня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.860.01 у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16, к. 220.
Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (79491, Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16).

Автореферат розіслано 19 травня 2006 року.

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А.О. Каляєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перетворення, що відбуваються в Україні, змінили пріоритети державної політики, наріжним каменем стало створення правової держави, розбудова української державності та формування інформаційного суспільства. Визначились нові напрямки діяльності органів виконавчої влади, спрямовані на розвиток основних засад демократизму, відкритості та прозорості.
Ефективність цієї діяльності залежить, насамперед, від чіткості та збалансованості роботи органів виконавчої влади на місцях. Саме місцеві державні адміністрації віддзеркалюють державну політику на регіональному рівні, сприяють зближенню влади з народом, виступають визначальним чинником демократизації суспільного життя. Відповідно підвищується значення та роль інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, важливими елементами якої є забезпечення інформаційних потреб юридичних та фізичних осіб та формування чіткого, безперебійного, своєчасного та ефективного механізму циркуляції інформації в органах виконавчої влади з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Сьогодні інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій як одна із складових розвитку інформаційного суспільства в Україні набуває не лише регіонального, а й загальнодержавного значення у формуванні ефективного взаємозв’язку між потребами суспільства та діяльністю держави.
На часі необхідність розвитку наукових досліджень щодо розроблення та вдосконалення політичних, організаційних, правових, мотиваційних, економічних механізмів державного управління. Особливої актуальності у вирішенні цих завдань набуває вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та вироблення відповідних практичних рекомендацій, які забезпечать якісно новий рівень відповідальності держави перед громадянами щодо здійснення державної політики та реалізації їх життєвих потреб та інтересів.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, спеціалістів у сфері державного управління, державної політики, інформаційної політики, інформаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення управління тощо. Ґрунтовні дослідження цих питань репрезентовано науковими роботами В.Б. Авер’янова, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, В.Д. Бакуменка, О.М. Бандурки, І.Л. Бачила, Ю.П. Битяка, Л.М. Воронової, А.О. Дєгтяра, Т.В. Закупель, І.М. Ібрагімової, Ю.М. Козлова, А.П. Коренєва, М.Д. Лесечка, О.В. Литвиненко, Я.Й. Малика, В.М. Олуйка, Н.Р. Нижник, І.В. Розпутенка, Г.П. Ситника, О.І. Сушинського, В.В. Тертички, В.П. Троня, А.Д. Урсула, А.О. Чемериса, С.А. Чукут, В.В. Цвєткова, Л.П. Юзькова та ін.
Проблемі формування законодавства у сфері регулювання відносин інформаційної сфери, інформатизації, захисту інформації, створення та використання інформаційних ресурсів України присвячені розробки І.В. Арістової, В.М. Брижка, В.Д. Гавловського, В.В. Грищенка, М.В. Гуцалюка, Р.А. Калюжного, Б.А. Кормича, О.В. Кохановської, П.В. Мельника, В.С. Цимбалюка, В.О. Шамрая, М.Я. Швеця, Ю.В. Яцишина та ін. Праці названих науковців створили методологічне підґрунтя для системного розгляду переважної більшості проблем у сфері інформації та державного управління.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження було виконане відповідно до теми науково-дослідних робіт Хмельницького університету управління та права "Проблеми трансформації регіональної економіки та механізми стимулювання сталого соціально-економічного розвитку" (державний реєстраційний № 0104U010899) в розробці якої здобувач брала безпосередню участь як старший викладач кафедри державного управління та місцевого самоврядування.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та вироблення рекомендацій щодо застосування отриманих наукових результатів у практиці державного управління.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
• охарактеризувати й узагальнити дослідження інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій;
• сформулювати та обґрунтувати науково-методологічні засади інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій;
• дослідити складові механізму здійснення інформаційної діяльності;
• проаналізувати нормативно-правове забезпечення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій і визначити шляхи його удосконалення;
• обґрунтувати принципи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій;
• розкрити функції інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій;
• визначити передумови створення та функціонування інформаційно-аналітичної служби в регіоні;
• розробити модель регіональної інформаційно-аналітичної служби;
• окреслити перспективи розвитку в діяльності інформаційно-аналітичної служби в регіоні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що склалися в процесі діяльності місцевих державних адміністрацій в системі державного управління.

Предмет дослідження – організаційно-правовий механізм інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження теоретичних положень, рекомендацій, пропозицій і висновків, вироблених у результаті дослідження сприятимуть удосконаленню організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс сучасних загальнонаукових та спеціальних методів. Системний метод, прогностичний, методи спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, формалізації, теоретичного аналізу, синтезу склали методологічну основу діалектичного, логічного та системного дослідження процесів управління в цілому. До спеціальних методів наукового пізнання слід віднести: історичний (визначення історичних моделей інформаційних відносин, аналіз історії розвитку інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та передумов створення інформаційно-аналітичної служби в регіоні); аналітико-синтетичний (аналіз наукової літератури, співвідношення понять; аналіз поняття та змісту інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій); формально-логічний (з'ясування механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, удосконалення визначення понять принципів та функцій цієї діяльності, визначення перспектив розвитку інформаційно-аналітичної служби в регіоні); порівняльно-правовий (реалізація нормативно-правових актів у практичній діяльності, визначення проблем нормативно-правового забезпечення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій); метод застосування інформаційно-аналітичних технологій, структурно-логічного моделювання (розробка пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, створення теоретичної моделі інформаційно-аналітичної служби в регіоні); за допомогою соціологічних методів визначилась думка слухачів Хмельницького Центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні тощо.
Емпіричну основу дослідження становлять законодавчі акти України, методичні положення, аналітичні, соціологічні дослідження, масив даних з питань інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним науковим дослідженням організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, що забезпечує формування, доповнення науково-теоретичних положень, вироблення пропозицій та рекомендацій щодо практичного використання одержаних результатів. У дисертаційній роботі:
- вперше:
• здійснено поглиблений теоретичний аналіз проблеми інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій;
• запропоновано захист інформації віднести до основних видів інформаційної діяльності;
• розроблено теоретичну модель інформаційно-аналітичної служби в регіоні, визначено її функціональні, організаційні складові та основні напрямки практичної діяльності, розглянуто можливість роботи на комерційній основі;
- удосконалено:
• визначення понять "захист інформації", "інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій", "функції інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій", "принципи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій";
• систему допоміжних функцій державного управління через доповнення їх переліку інформаційною функцією;

- дістали подальшого розвитку:
• визначення історичних моделей інформаційних відносин (тоталітарна, авторитарна, демократична) у сфері державного управління; вимоги до інформації в державному управлінні;
• розподіл інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій залежно від мети на інформаційне забезпечення органів виконавчої влади, реалізацію компетенції місцевих державних адміністрацій в усіх сферах життєдіяльності та забезпечення інформаційної відкритості й доступності;
• питання систематизації інформаційного законодавства, визначення рекомендацій щодо напрямків його розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові висновки та теоретичні розробки дисертаційного дослідження становлять основу вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та можуть бути використані:
• при визначенні та вдосконаленні основних напрямків інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій в умовах становлення інформаційного суспільства;
• у розробці інформаційного законодавства;
• при створенні інформаційно-аналітичних служб в регіоні;
• у науково-навчальному процесі, при викладанні навчальних дисциплін "Державне управління", "Інформаційна політика", "Управління державною установою", "Організація адміністративної діяльності", "Управління інформаційними зв’язками" тощо;
• у запровадженні навчальної дисципліни "Аналітика в державному управлінні" у вищих навчальних закладах для комплексної підготовки компетентних спеціалістів у сфері інформаційної аналітики на державній службі;
• при розробці методичних рекомендацій щодо функціонування місцевих державних адміністрацій;
• у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
Матеріали дослідження використані при розробці законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію" (щодо захисту інформації), номер реєстрації № 9167 від 23.02.2006 року (Довідка № 06-22/7-210 від 28.03.2006 р.). Згідно з висновком Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу.
Основні результати дисертаційного дослідження використані під час викладання навчальних дисциплін "Управління державною установою", "Управління інформаційними зв’язками" на факультеті управління та економіки Хмельницького університету управління та права (довідка № 274/87-04-03/06 від 09.03.06 р.); у навчально-методичній роботі економічного факультету приватного вищого навчального закладу "Хмельницький університет бізнесу та права" (довідка № 85 від 09.03.2006 р.), Хмельницького Центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (довідка № 65а від 23.09.2005 р.); у реалізації пілотного проекту в Хмельницькій області Управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Хмельницькій області (довідка № 88 від 01.03.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, принципові ідеї та висновки дослідження було оприлюднено на: Всеукраїнській науково-практичної конференції "Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи в Україні" (м. Хмельницький, 16 травня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених "Управління у ХХІ столітті: погляд молодих учених" (м. Хмельницький, 27-28 лютого 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми регіонального управління та роль молодих державних службовців у їх вирішенні" (м. Хмельницький, 16-18 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління" (м. Київ, 28 травня 2004 р.); І міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми адаптації законодавства до стандартів Європейського Союзу" (м. Хмельницький, 11-12 березня 2005 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Управління інформаційними ресурсами" (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 12 травня 2005 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення" (м. Київ, 31 травня 2005 р.).
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження викладено в 10 наукових публікаціях, у тому числі в шести статтях у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження – 3,1 друк. аркуша.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 240 сторінок, з них 183 сторінки основного тексту. Робота містить 1 таблицю, 15 рисунків, 4 додатки на 24 сторінках і список використаних джерел, що нараховує 346 найменувань на 31 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та її зв'язок із науковими дослідженнями, планами та темами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, методологічну основу, окреслено теоретичні засади та ступінь наукової розробки проблеми, вказано на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про впровадження, апробацію і публікацію результатів дослідження.

У першому розділі – "Теоретико-методологічні основи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій", який складається з трьох підрозділів, проаналізовано сучасний стан дослідження інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, охарактеризовано науково-методологічні засади та визначено складові механізму здійснення інформаційної діяльності.
На основі системного аналізу наукових праць, написаних у різні періоди суспільного розвитку як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками, подано загальну характеристику джерельно-літературної бази та понятійно-категорійного апарату дослідження, що свідчить про фактичне створення науково-методологічного підґрунтя для вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.
Темі інформації в державному управлінні, її різним аспектам присвячують свої роботи провідні вітчизняні вчені, проте питання інформаційної діяльності досліджувалось побіжно. Так, не в повній мірі розкрита сутність поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, її нормативно-правове забезпечення, принципи та функції, складові механізму здійснення; не окреслені практичні шляхи вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Вказано на необхідність розробки організаційно-правового механізму інформаційної діяльності, який сприятиме поверненню довіри людей до владних структур, визначенню державної ідеології, що ґрунтуються на кращих національних традиціях та моральних засадах українського суспільства. Дієвим чинником у вирішенні цих завдань є інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій.
Якість управлінських рішень в системі органів виконавчої влади залежить від глибини розуміння ситуації, повноти отриманої інформації, належної її обробки, напрацювання альтернативних підходів до вирішення різних проблем. Інформація розглядається як основа управлінської праці.
Наповнення науково-методологічним змістом поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій потребує чіткого визначення її складових та розмежування дотичних понять. У розділі розкрито ключові в методологічному аспекті поняття: "інформація", "інформаційне суспільство", "інформаційна політика", "інформаційне забезпечення", "інформаційна діяльність", "інформаційна система"; запропоновано визначення історичних моделей інформаційних відносин у сфері державного управління; досліджено класифікації та види інформації.
Інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій базується, в першу чергу, на інформації. Жодна з функцій управління не може забезпечувати підтримку заданих параметрів системи без налагоджених і постійних потоків інформації. Розуміння управлінцями природи інформації, її вміле застосування в практичній діяльності на сьогоднішній день є проблемою як теоретичного, так і практичного характеру.
У розділі обґрунтовано, що інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій, з одного боку, є складовим елементом, ознакою інформаційного суспільства, а з іншого, - передумовою виникнення, існування та подальшої розбудови цього суспільства. Лише впорядкована, добре налагоджена інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій (МДА) дозволить виконати весь спектр завдань інформаційної політики держави на шляху євроінтеграції. МДА повинні максимально сприяти створенню у найкоротший термін відповідних економічних, технічних, організаційних, правових та інших умов для забезпечення широкого доступу фізичних та юридичних осіб до мережі Інтернет, сприяти процесам інформатизації та реалізації прав громадян на доступ до інформації тощо. Мова йде не просто про вдосконалення інформаційної діяльності МДА, а про перехід усієї роботи з інформацією на якісно новий науковий і технічний рівні, створення та використання раціональних і ефективних інформаційних технологій. Для вирішення цих завдань запропоновано формування регіональної інформаційно-аналітичної служби (РІАС) у структурі місцевих державних адміністрацій.
Сутність інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій реалізується через визначення інформаційних потреб та складових механізму здійснення інформаційної діяльності, до яких відносять: одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Визначено, що інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, де інформаційна потреба – це система показників, що динамічно змінюється. Що стосується інформаційних потреб місцевих державних адміністрацій, то вони зумовлені виконанням ними основної функції – забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіону.
При розподілі управлінської інформації (інформація, що безпосередньо необхідна для формування і реалізації управлінських впливів) всередині місцевої державної адміністрації пріоритет має інформація для керівника (чи керівної ланки), яка відповідає вимогам актуальності, достатності, достовірності, автентичності й адекватності. Інформаційна підтримка управлінських рішень – одна із складових інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Специфікою інформаційної діяльності МДА є те, що їм доводиться задовольняти не лише власні інформаційні потреби, зумовлені завданнями та необхідністю прийняття ефективних управлінських рішень, а й інформаційні потреби фізичних, юридичних осіб та інформаційні потреби центральних органів виконавчої влади. Характерною рисою інформаційної діяльності МДА є врахування специфіки певного регіону.
Результатом аналізу основних видів інформаційної діяльності є пропозиція дисертанта додати нові види інформаційної діяльності: створення та захист інформації; розширити визначення "одержання інформації" інформаційними процесами пошуку, збору, систематизації, аналітичного опрацювання.
Поняття "захист інформації" запропоновано розглядати як комплекс правових, організаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів і заходів, спрямованих на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації, яка циркулює в комп’ютерних та інформаційних мережах.
Дослідження інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій дозволило визначити її як функціонально та структурно виділену, спеціально організовану діяльність, яка є складовою системи і процесу управління та передбачає сукупність інформаційних механізмів одержання, створення, використання, поширення, зберігання та захисту інформації на основі нових інформаційних технологій із метою реалізації державної інформаційної політики в регіоні та соціально-економічного розвитку регіону, налагодження ефективного механізму управління соціальними та економічними процесами, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у реалізації свого права на інформацію.
Враховуючи суттєве зростання обсягів інформації, ускладнилися експертні, прогнозні, аналітичні процедури, зросла значимість коректної постановки завдань, форм надання інформаційних послуг. Більш оптимальною є інтеграція інформаційної, аналітичної, експертної, прогностичної діяльності місцевих державних адміністрацій в одному структурному підрозділі, а саме - в інформаційно-аналітичній службі, впровадження якої надасть можливість докорінно змінити підходи до інформації, сприяти якості управлінських рішень та владних впливів, з одного боку, і служити каталізатором відкритості, прозорості влади, доступу громадян до інформації, з іншого.
У другому розділі – "Організаційно-правові засади інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій", що складається з трьох підрозділів, обґрунтовано принципи, визначено та проаналізовано функції інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій як складових організаційного механізму державного управління та розкрито нормативно-правове забезпечення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.
Аналізуючи підходи науковців щодо розкриття змісту та сутності інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, автор підкреслює, що визначення принципів та функції такої діяльності є проблемним напрямком дослідження. Становлення сучасних принципів інформаційної діяльності, які впливають на стабільність державно-службових відносин та ефективність функціонування місцевих державних адміністрацій, – вимога часу. Щодо виокремлення принципів інформаційної діяльності МДА, то дисертант вважає, що реалізація інформаційної діяльності повинна здійснюватися на науково обґрунтованих принципах, зумовлених загальними принципами державного управління: законності, демократизму, відповідальності та пріоритетності прав громадян, об’єктивності, гласності тощо. До спеціальних принципів інформаційної діяльності МДА автор пропонує віднести принципи науковості інформації, відкритості та прозорості, незалежності, альтернативності, достатності та своєчасності інформування, змістової несуперечливості інформування, адаптованості та формалізації інформування, ініціативності і цілеспрямованості, відповідності, доступності для сприйняття, системності тощо. Автор вважає, що принципи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій слід розглядати як сукупність вихідних, основоположних умов удосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності МДА із інформаційного забезпечення управлінських процесів та безпосереднього використання інформації у сфері прийняття управлінських рішень у системі державного управління на регіональному рівні.
У розділі обґрунтовано положення про те, що основу управління становить його функціональна складова. Усі функції взаємопов’язані та взаємозалежні і в основі їх дієвості лежить процес обміну інформацією. Управлінська інформація як наукова категорія характеризується самостійністю, можливістю багаторазового використання, можливістю збереження в об’єкта чи суб'єкта управлінських відносин, придатністю до обробки, інтеграції, зменшення обсягу за рахунок виключення дублювальної, рівнобіжної інформації, можливістю комп'ютерної обробки, системністю, можливістю формалізації, чіткою структурованістю тощо.
Розкриваючи сутність поняття функцій інформаційної діяльності МДА як основних процесів зі збору, опрацювання, аналізу, накопичення, збереження, захисту та розповсюдження інформації, які, враховуючи специфіку регіону, розкривають соціальну, політичну, ідеологічну сутність і значимість інформації в державному управлінні, автор пропонує віднести до них і такі функції: аналітично-пропагандистську, агітаційну, консультативно-методичну, координаційну, організаційну (збір, збереження, розповсюдження інформації), освітню, рекламну, іміджмейкерську, пізнавально-виховну, узагальнення досвіду тощо.
Спираючись на результати проведеного аналізу, дисертант запропонувала доповнити перелік допоміжних функцій державного управління інформаційною функцією, яка забезпечує повне й обґрунтоване відображення об’єктивних закономірностей, суспільної думки, оптимальність управління; сприяє поширенню в суспільній свідомості ідей патріотизму, солідарності, спільної історичної мети; культивує державницьку ідеологію, культуру тощо.
Сучасний стан розроблення проблеми нормативно-правового забезпечення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій залишається малодослідженим. Значна кількість законодавчих актів ухвалюється з метою вирішення глобальних стратегічних завдань без урахування реальних регіональних умов, не сформульована система інформаційного законодавства, не визначені його структура і склад, межі правового регулювання. Відкритими залишаються питання адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм міжнародного права та необхідність уніфікації загальної концепції формування інформаційного законодавства тощо. Проблеми з роками накопичуються, а реальних практичних напрямків їх вирішення ще не знайдено.
На сьогоднішній день в Україні існує значний масив нормативних актів, які прямо чи опосередковано регулюють інформаційну діяльність в суспільстві - це 257 законів, 290 постанов Верховної Ради, 368 указів Президента, 87 розпоряджень Президента, 1149 постанов Кабінету Міністрів, 206 розпоряджень Кабінету Міністрів, 1095 нормативних актів міністерств і Центральних органів виконавчої влади. Усього майже 3550 документів.
Базовим законом, на якому ґрунтується інформаційна діяльність МДА, є Закон України "Про інформацію". Решта законів носять спеціальний характер та покликані розвивати, уточнювати, деталізувати його положення; спрямовані на врегулювання реальних проблемних питань інформаційної діяльності. До таких законів автор відносить Закони України: "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про державну таємницю", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про науково-технічну інформацію", "Про звернення громадян", "Про Національну програму інформатизації", "Про інформаційні агентства", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис" тощо.
Результатом системного аналізу нормативно-правового регулювання інформаційної сфери держави в цілому та інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій зокрема, а також узагальненням науково-теоретичних напрацювань стало внесення дисертантом пропозицій, які полягають у розробці сучасного інформаційного законодавства України через напрацювання правових механізмів забезпечення та реалізації права громадян на інформацію, формування інформаційних ресурсів, забезпечення інформаційної безпеки, захист інтелектуальної власності на вироблену інформацію, правову інтеграцію у світовий інформаційний простір, інформатизацію, регулювання інформаційних відносин в умовах розвитку глобальної мережі Інтернет, створення інституту персональної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади за порушення інформаційних прав фізичних та юридичних осіб.
Визначено основні сфери правового регулювання інформаційної діяльності місцевими державними адміністраціями: визначення та правове закріплення напрямків державної інформаційної політики на шляху України до інформаційного суспільства; забезпечення прозорості та відкритості функціонування органів виконавчої влади; створення і розвиток регіональних інформаційно-аналітичних служб (центрів); забезпечення взаємодії в єдиному інформаційному просторі України; захист суспільної моралі та культурної ідентичності; реалізація конституційних прав громадян на доступ до інформації; сприяння формуванню ринку інформаційних послуг, технологій; залучення інвестицій; розробка і реалізація проектів національної програми інформатизації та регіональних програм інформатизації; забезпечення правового режиму формування і використання національних та регіональних інформаційних ресурсів; збір, обробка, накопичення, зберігання, пошук, поширення, захист та надання споживачам інформації; правове регулювання використання нових інформаційних технологій; неприпустимість цензури. Дисертантом обґрунтовано необхідність введення принципів забезпечення правотворчої діяльності щодо формування інформаційного законодавства, а саме - балансу інтересів особи, суспільства і держави; забезпечення об’єктивності та доступності інформації.
Встановлено, що вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, подальша розбудова демократичного, правового, інформаційного суспільства можлива за умови формування в державі єдиного інформаційно-правового простору, який забезпечує інформованість усіх структур суспільства і кожного громадянина окремо, дозволяє раціонально й ефективно вирішувати проблеми інформаційної взаємодії місцевих державних адміністрацій, забезпечує оперативність, обґрунтованість і коректність управлінських рішень, гарантує не тільки право на інформацію та правову обізнаність кожного громадянина, а й стабільний політичний, соціально-культурний розвиток, формує патріотизм, національну свідомість і гордість.
У третьому розділі - "Шляхи вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій", який складається з трьох підрозділів, визначено передумови створення та функціонування регіональної інформаційно-аналітичної служби, розроблено модель регіональної інформаційно-аналітичної служби та розкрито перспективи розвитку зазначеної служби в регіоні.
Дослідженням визначено, що місцеві державні адміністрації у своїй діяльності гостро відчувають нестачу інтелектуально опрацьованої (аналітичної) інформації. У державі необхідно створити принципово нову систему інформаційно-аналітичної діяльності, розробити її стратегію. Першим кроком на шляху до вироблення стратегії пропонується створення регіональної інформаційно-аналітичної служби (РІАС), одним із основних призначень якої є розроблення і застосовування правил формування, аналітичного опрацювання та використання інформації в системі функціонування органів виконавчої влади.
Обґрунтовано, що створення інформаційно-аналітичної служби на рівні місцевої державної адміністрації – об’єктивно необхідний процес. Передумовами створення такої служби є інформатизація регіону, належне кадрове, матеріально-технічне забезпечення та реорганізація відділів і управлінь, що здійснюють інформаційну діяльність.
Результативність функціонування регіональної інформаційно-аналітичної служби пов’язана з формуванням нового, удосконаленого кадрового ресурсу, що володіє сучасними інформаційно-телекомунікаційними технологіями. Дисертантом окреслено вимоги до державного службовця-аналітика, серед яких вміння вирішувати нестандартні ситуації, розуміти остаточну мету дослідження, визначати концепцію і результати аналізу, глибоко знати проблему та правове поле (в якому вона вирішується), критично оцінювати джерела та інформаційні канали, уникати емоційності та політизації, втілювати результати аналізу, враховувати інтереси всіх зацікавлених сторін, відображати цілісну картину, оцінювати власні аналітичні здібності, визначити види самопідготовки тощо. Акцентується увага на вимогах до державного службовця-аналітика як постійного працівника РІАС, але реальний стан фінансування не дає змоги утримувати на постійній основі штат висококваліфікованих спеціалістів усіх галузей, тому запропоновано передбачити можливість створення робочих (експертних) груп із залученням фахівців відповідних спеціальностей для вирішення конкретних (екстремальних) управлінських завдань чи виконання замовлень на комерційній основі.
Метою створення РІАС є підвищення ефективності управління регіоном через своєчасну науково-обґрунтовану підтримку процесів підготовки та прийняття управлінських рішень та забезпечення інформаційних потреб суспільства.
Розглядаючи процес формування моделі регіональної інформаційно-аналітичної служби, дисертант наголошує на її універсальності. Запропонована модель РІАС може стати дієвою складовою як в системі органів виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано необхідність передбачити в діяльності РІАС роботу на комерційній основі (враховуючи низький рівень фінансування програм інформатизації та розвитку інформаційної сфери в регіонах).
Визначено та систематизовано функції регіональної інформаційно-аналітичної служби: інформаційного пошуку (збір і аналіз даних, пошук і оцінка інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій та можливостей Інтернет; ідентифікація та систематизація інформації, її зберігання; створення баз даних; інформаційний супровід підготовки прогнозів розвитку галузей, підприємств регіону; інформаційна підтримка проектів зі ступенем ризику; інформаційна підтримка науково-дослідних робіт з проблем розвитку соціально-економічного потенціалу регіону); аналітико-методичні (виявлення, опис проблем, тенденцій, альтернатив, конфліктних і надзвичайних ситуацій; моделювання проблем, вибір методів їх вирішення, оцінка наслідків; інформаційне та аналітичне рецензування планів, програм, результатів експертиз; аналіз і прогнозування ситуацій, проблем у політиці, економіці, науці, виробництві, підприємницькій діяльності тощо; мінімізація факторів ризику; аналітична оцінка ініціатив, інновацій, розробка пропозицій щодо їх використання; аналіз рейтингів, кредитних історій об'єктів; інформаційний супровід і аналіз суспільно-політичних акцій і процесів; підготовка зведених, тематичних, прогнозних, аналітичних матеріалів, довідок, доповідей, обґрунтувань, інших інформаційних продуктів); технічного забезпечення та захисту інформації (організаційно-технологічна реалізація процесів інформатизації в регіоні; програмне забезпечення; створення інформаційно-пошукових програм; забезпечення захисту інформації; забезпечення телекомунікацій та автоматизації; випуск аналітичних збірників, довідників тощо).
Для реалізації означених функцій доцільно в структурі інформаційно-аналітичної служби в регіоні створити відповідні відділи: відділ інформаційного пошуку та інформаційних ресурсів; аналітично-експертний відділ; відділ технічного забезпечення. Основні результати діяльності інформаційно-аналітичної служби повинні відображатися в офіційних документах: аналітичній довідці, аналітичному огляді, експрес-аналізі, які складаються у довільній формі.
Запропоновано в структурі РІАС для практичного розподілу основних напрямків діяльності створити: "Центр інформаційної підтримки" - для забезпечення інформаційних потреб фізичних і юридичних осіб (у тому числі й при надзвичайних ситуаціях); "Науково-аналітичний центр" - для вивчення, узагальнення, прогнозування ситуацій у регіоні, формулювання альтернативно-конкурентних проектів управлінських рішень і надання необхідної аналітико-прогнозної, методичної інформації як керівництву місцевих державних адміністрацій, так і юридичним, фізичним особам (на комерційній основі); "Прес-центр" - для формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій та забезпечення відкритості в їхній діяльності; "Центр європейської інтеграції" - для забезпечення громадян об'єктивною інформацією про інтеграційні процеси в рамках ЄС; доведення переваг поглиблення співробітництва й позитивного впливу на підвищення добробуту кожного регіону й кожного громадянина; формування широкої суспільної підтримки курсу України на інтеграцію в ЄС, підтримки економічних і соціальних реформ, які здійснюються в межах реалізації євроінтеграційної політики (див. Рис.1.).
Актуальним напрямком діяльності РІАС в системі органів виконавчої влади є створення багаторівневих інформаційних зв'язків між центральними та місцевими органами виконавчої влади, між областю та районами (в окремо взятому регіоні), наявність яких забезпечить прийняття та реалізацію ефективних, науково обґрунтованих, управлінських рішень, від якості яких залежить результативність державного управління в цілому.
Інформаційно-аналітична служба в регіоні – інтегрована система інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень; сукупність засобів, методів, виконавців, які забезпечують необхідним інформаційно-аналітичним супроводом увесь процес управління в регіоні та реалізацію політики у сфері доступу громадян до інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Схема регіональної інформаційно-аналітичної служби

Зазначено, що ефективне функціонування РІАС сприятиме місцевим державним адміністраціям у підвищенні ефективності підготовки, ступеня обґрунтованості нормативно-правових, розпорядницьких і програмних концептуальних документів; удосконаленні форм, методів, технологій роботи структурних підрозділів; впровадженні в практику сучасних наукових і технічних досягнень; підвищенні оперативності, рівня інформованості посадових осіб; організації інформаційної взаємодії із засобами масової інформації, громадськістю, партіями, громадянами; забезпеченні питань інформаційної безпеки; координації діяльності структур і служб управління регіоном; об’єктивному інформуванні населення регіону про стан та перспективи розвитку процесів європейської інтеграції тощо. Інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій являє собою інформаційний образ регіону, що адекватно відображає реальну і ретроспективну ситуацію, особливості та тенденції розвитку цього регіону.
Обґрунтовано, що ефективне впровадження РІАС залежить від наявності висококваліфікованих спеціалістів, професіоналів нової генерації. Розглянуто шляхи залучення молоді на державну службу: запровадження програми "Влада-молодь"; реалізація проекту, згідно з яким кращі студенти з активною громадською позицію зараховуються до кадрового резерву місцевих органів виконавчої влади з подальшим правом отримання першого робочого місця (на конкурсній основі); запровадження стажування молодих державних службовців за кордоном (програма обміну досвідом зі спорідненими містами); організація взаємообміну кадрового потенціалу: регіон – центр, центр – регіон; створення регіонального банку даних кадрового потенціалу МДА, регіонального реєстру в межах єдиного державного реєстру державних службовців тощо. Обґрунтовано доцільність запровадження у вищих навчальних закладах України, які готують фахівців у сфері державного управління, спеціального навчального курсу "Аналітика в державному управлінні", а в подальшому - запровадження спеціалізації "Аналітик державної служби" для виховання покоління нових кадрів наступного етапу державотворення.
У перспективі РІАС (як структура, що покликана виражати інтереси, координувати діяльність і організовувати розв'язання конкретних завдань як для місцевих державних адміністрацій, так і для юридичних та фізичних осіб) виконуватиме такі функції: формування та здійснення в регіоні загальної політики інформатизації; формулювання загального інформаційно-телекомунікаційного простору; розширення завдань моніторингу щодо розроблення й оцінювання міжгалузевих показників розвитку регіону, аналізу і прогнозування проблемних ситуацій розвитку; розроблення критеріїв і показників комплексної оцінки якості життя населення; створення і забезпечення системи інформаційної безпеки, регламентації доступу до інформаційних ресурсів; розроблення загальних критеріїв відповідності матеріалам, що розміщуються в базі даних інформаційно-аналітичної системи; адміністрування, нормативно-правове забезпечення діяльності інформаційно-аналітичної системи регіону тощо. На сьогоднішній день інформаційно-аналітична служба в регіоні – базовий фундамент, складова інформаційно-аналітичної системи загальнодержавного рівня, функціонування якої поєднує загальнодержавні та регіональні інтереси.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні обґрунтовано необхідність вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Отримані в процесі дослідження результати та практичні рекомендації свідчать про досягнення визначеної мети, виконання поставлених завдань та підтверджують гіпотезу. На основі здійсненого дослідження зроблено такі висновки та пропозиції.
1. Системний аналіз наукових праць, законодавчої та нормативно-правової бази щодо стану та тенденцій розвитку інформаційних відносин в державному управлінні показав, що інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій досліджена епізодично та потребує ґрунтовного вивчення. Поза увагою залишилась ціла низка проблем, зокрема обґрунтування науково-методологічних засад інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та визначення сутності складових механізму її здійснення, визначення принципів та розкриття функцій, нормативно-правове забезпечення та визначення шляхів вдосконалення, що й дало можливість окреслити основні напрямки наукового дослідження.
2. Узагальнено та систематизовано визначення понять: інформація, інформаційна політика, інформатизація, інформаційне суспільство, інформаційне

забезпечення, що сприяло формулюванню як поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, так і понять принців та функцій цієї діяльності.

Обґрунтовано необхідність розкриття сутності інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій через дослідження інформаційних потреб та інформаційних процесів, які у сукупності становлять інформаційну діяльність.
3. Доведено, що наповнення науково-методологічним змістом поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій потребує насамперед чіткого визначення таких складових механізму її здійснення як одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, що дало змогу виокремити проблемні питання інформаційної діяльності, яка здійснюється в межах інформаційної політики та є складовою становлення інформаційного суспільства в Україні.
Концептуальне розуміння інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій спирається на методологічні засади інформаційної діяльності, досягнення вітчизняної наукової школи і здобутки зарубіжних дослідників.
4. Обґрунтовано, що визначення принципів інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та розкриття її функцій є принципово важливим для вдосконалення організаційного механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, який об’єднує в єдину систему суб’єкт і об’єкт управління, а також проміжні і кінцеві результати функціонування цього механізму.
5. На теоретичному рівні обґрунтовано необхідність удосконалення системи допоміжних функцій державного управління через доповнення їх переліку інформаційною функцією (яка забезпечує повне й обґрунтоване відображення об’єктивних закономірностей, суспільної думки, оптимальність управління; сприяє поширенню в суспільній свідомості ідей патріотизму, солідарності; культивує державницьку ідеологію і культуру) та розширення переліку функцій інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій (за рахунок аналітично-пропагандистської, агітаційної, консультативно-методичної, координаційної, організаційної, освітньої, рекламної, іміджмейкерської, пізнавально-виховної, узагальнюючої досвід тощо).
6. З метою розширення законодавчого визначення видів інформаційної діяльності запропоновано віднести захист інформації до основних видів інформаційної діяльності, що зумовлено використанням в усіх сферах суспільного життя нових інформаційних технологій, підвищенням ролі електронних інформаційних ресурсів та динамічним розвитком глобальної мережі Інтернет.
7. У результаті системного аналізу сучасного стану нормативно-правового регулювання інформаційної сфери держави в цілому та інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій зокрема сформульовано та розкрито головні напрямки розробки сучасного інформаційного законодавства України та основні сфери правового регулювання інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Вказано на необхідність усунення недоліків сучасного інформаційного законодавства України через закріплення чіткої ієрархічної єдності законів, кодифікації нормативних актів, узгодження понятійного апарату, концептуального узгодження нових правових актів у сфері суспільних інформаційних відносин із раніше прийнятими, забезпечення та гарантування права громадян на інформацію тощо. Запропоновано шляхи створення та оптимізації належних правових засад із реалізації громадянами конституційних прав щодо участі в управлінні державними справами, вільному доступі до інформації про діяльність місцевих державних адміністрацій, забезпеченні гласності та відкритості в їх діяльності. Вказано на необхідність уніфікації загальної концепції формування інформаційного законодавства та розбудови інформаційної інфраструктури в кожній області.
8. Розроблено універсальну модель інформаційно-аналітичної служби в регіоні (РІАС) як складової в структурі місцевих державних адміністрацій (чи органів місцевого самоврядування), яка б мала право працювати і на комерційній основі, виконуючи замовлення окремих фізичних чи юридичних осіб. Встановлено, що передумовою створення РІАС є чітка система інформатизації управлінської діяльності, кадрове і матеріально-технічне забезпечення та реорганізація відповідних структур в системі інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій.
Визначено функціональні і організаційні складові, основні напрямки діяльності регіональної інформаційно-аналітичної служби та її функції (з інформаційного пошуку, аналітико-методичні, технічного забезпечення та захисту інформації). Запропоновано створити відповідні відділи: інформаційного пошуку та інформаційних ресурсів, аналітично-експертний та технічного забезпечення.
9. З метою виокремлення основних практичних напрямків роботи регіональної інформаційно-аналітичної служби запропоновано створити "Центр інформаційної підтримки" (забезпечення інформаційних потреб як місцевих державних адміністрацій, так фізичних і юридичних осіб), "Науково-аналітичний центр" (вивчення, узагальнення, прогнозування ситуації в регіоні, формулювання альтернативно-конкурентних проектів управлінських рішень, надання необхідної аналітико-прогнозованої інформації керівництву місцевих державних адміністрацій тощо; робота такого центру базується на тісній співпраці з провідними вищими навчальними закладами регіону, громадськими, політичними організаціями), "Прес-центр" (забезпечення відкритості і прозорості в діяльності місцевих державних адміністрацій, формування їх позитивного іміджу), "Центр з європейської інтеграції" (об'єктивне інформування про стан та перспективи розвитку відносин України з ЄС).
10. Доведено, що складовою процесу організаційного оформлення інформаційно-аналітичної служби в регіоні є формування системи професійних кадрів - спеціалістів-аналітиків державної служби. Визначено основні вимоги до службовця-аналітика. Запропоновано в кадровому забезпеченні керуватися загальновизнаними європейськими стандартами. Розроблено програму залучення молоді на державну службу та шляхи її реалізації в регіоні.
11. Запропоновано запровадити додатковий навчальний курс "Аналітика в державному управлінні" та спеціалізацію "Аналітик державної служби" для підготовки фахівців в інформаційно-аналітичній галузі державного управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Гаман Т.В. Джерела, форми та види інформації, що використовуються в системі державного управління // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. - №3 (11). – С. 303-307.
2. Гаман Т.В. До питання забезпечення інформацією органів державного управління // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2004. - №4. - С. 307-312.
3. Гаман Т.В. Принципи інформаційної діяльності органів державного управління в регіонах України // Вісник державної служби України. - 2004. - №4. – С. 45-47.
4. Гаман Т.В. Проблемні питання нормативно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів державного управління (регіональний аспект) // Часопис Хмельницького університету управління та права "Університетські наукові записки". – 2005. - №1-2. – С. 272-276.
5. Гаман Т.В. До питання створення та визначення основних напрямків діяльності інформаційно-аналітичних служб в регіонах України // Менеджер. – 2005. - №3. – С. 83-87.
6. Гаман Т.В. Кадрове забезпечення діяльності інформаційно-аналітичних служб в регіонах України як запорука успіху // Вісник державної служби України. -2005. - №3. – С. 12-15.

Тези доповідей

7. Гаман Т.В. Історичні типи інформаційних відносин у сфері державного управління // Збірник тез доповідей Всеукраїнської конференції "Управління у ХХІ столітті: погляд молодих учених". - Хмельницький, 2004. – С. 24-25.
8. Гаман Т.В. До питання інформатизації: регіональний аспект // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т.2. – С. 56-57.
9. Гаман Т.В. Об информатизации органов регионального государственного управления Украины // Управление информационными ресурсами: Материалы ІІІ международной научно-практической конференции (Минск, 12 мая 2005 г.). – Мн.: Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2005. – С. 35-37.
10. Гаман Т.В. До питання створення та визначення функцій інформаційно-аналітичних служб в регіонах України //Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2005р.: У 2т. / За заг.ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. - Т.2. – С. 96-97.

АНОТАЦІЯ

Гаман Т.В. Вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2006.

У дисертації на основі аналізу наукової літератури з державного управління, законодавчої та нормативно-правової бази, державно-управлінської діяльності місцевих органів виконавчої влади теоретично узагальнено, розкрито та визначено нове вирішення завдань щодо удосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій через впровадження регіональної інформаційно-аналітичної служби.
Визначено теоретико-методологічні основи інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій шляхом характеристики та узагальнення сучасного стану дослідження інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, визначення науково-методологічних засад та складових механізму здійснення інформаційної діяльності; визначено організаційно-правові засади інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій через обґрунтування їх принципів та визначення функцій як складових організаційного механізму державного управління; проаналізовано нормативно-правове забезпечення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Особливу увагу в дисертації приділено шляхам удосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій через створення інформаційно-аналітичної служби, визначено передумови створення та функціонування регіональної інформаційно-аналітичної служби, запропоновано модель регіональної інформаційно-аналітичної служби та розкрито перспективи її розвитку.
Ключові слова: інформація, інформаційна діяльність, місцеві державні адміністрації, регіон, функції інформаційної діяльності, принципи інформаційної діяльності, інформаційне суспільство, інформатизація, інформаційно-аналітична служба.
АННОТАЦИЯ

Гаман Т.В. Усовершенствование организационно-правового механизма информационной деятельности местных государственных администраций. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. –

Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Львов, 2006.

В диссертации обобщены научно-теоретические, методологические основы информационной деятельности местных государственных администраций, раскрыты организационные и нормативно-правовые особенности ее формирования и практического осуществления, определены пути ее усовершенствования и раскрыты перспективы развития.
Системный анализ научной литературы по государственному управлению, законодательной и нормативно-правовой базы (осуществлен системный анализ нормативно-правового регулирования информационной сферы государства в целом и информационной деятельности местных государственных администраций отдельно), государственно-управленческой деятельности местных государственных администраций дал возможность теоретически обобщить, раскрыть существующие проблемы информационной деятельности. В результате чего предложены новые решения задач усовершенствования механизмов государственного управления в сфере информационной деятельности местных государственных администраций на региональном уровне путем создания региональной информационно-аналитической службы.
Особое внимание в диссертации направлено на пути усовершенствования информационной деятельности местных государственных администраций путем создания региональной информационно-аналитической службы (РИАС). Определены предпосылки создания и функционирования региональной информационно-аналитической службы, к которым отнесены: информатизация процессов управления; кадровое обеспечение; материально-техническое обеспечение; реорганизация существующих отделов, осуществляющих информационную деятельность. Предложена систематизация функций РИАС по информационному поиску, аналитико-методическому, техническому обеспечению и защите информации. Для реализации функций целесообразно создание соответствующих отделов: информационного поиска и информационных ресурсов; аналитико-экспертного; технического обеспечения и защиты информации.
Предложено в структуре РИАС, с целью практического распределения основных направлений деятельности, создать "Центр информационной поддержки" - для обеспечения информационных потребностей физических и юридических лиц (в том числе и при чрезвычайных ситуациях), "Научно-аналитический центр" - для изучения, обобщения, прогнозирования ситуаций в регионе, формулирования альтернативно-конкурентных проектов управленческих решений и предоставления необходимой аналитико-прогнозной, методической информации, как руководству местных государственных администраций, так и юридическим, физическим лицам, предприятиям, учреждениям, организациям разных форм собственности (на коммерческой основе), "Пресс-центр" – для формирования положительного имиджа местных государственных администраций и обеспечения открытости в их деятельности, "Центр европейской интеграции" - для обеспечения граждан объективной информацией об интеграционных процессах в рамках ЕС; доказательства преимуществ углубления сотрудничества и положительного влияния на повышение благосостояния каждого региона и каждого гражданина; формирования широкой общественной поддержки курса Украины на интеграцию в ЕС, поддержки экономических и социальных реформ, осуществляемых в рамках реализации евро-интеграционной политики.
Предложены теоретические основы формирования модели региональной информационно-аналитической службы и раскрыты перспективы ее развития.
Ключевые слова: информация, информационная деятельность, местные государственные администрации, регион, функции информационной деятельности, принципы информационной деятельности, информационное общество, информатизация, информационно-аналитическая служба.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking