Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Взаємовідносини органів представницької та виконавчої влади Автономної Республіки Крим (конституційно-правовий аспект)

 

Неделько Оксана Олександрівна

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ТА ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ: КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 12.00.02 - конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2004
Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, доцент Колісник Віктор Павлович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри конституційного права України

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України та академік АПрН України Погорілко Віктор Федорович, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, заступник директора, завідувач відділом конституційного права і місцевого самоврядування

доктор юридичних наук, професор Георгіца Аурел Зіновійович, Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, завідувач кафедри міжнародного права і порівняльного правознавства

Провідна установа – Національна академія внутрішніх справ України, кафедра конституційного права, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 24 грудня 2004 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий 22 листопада 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Спасибо-Фатєєва І.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Не чіткість визначення правового статусу Автономної Республіки Крим (далі АРК) та її органів влади, що відбивається на взаємовідносинах у системі органів влади автономії, зумовлюють необхідність дослідження зазначених проблем. З моменту відновлення автономії Криму питання, пов’язані з правовим статусом АРК та її органів влади є об’єктом різних наукових праць істориків, політологів, соціологів, правознавців. Зокрема, досліджувалися питання взаємодії органів влади автономії і України, аналізувався конституційно-правовий статус Верховної Ради АРК, зверталась увага на проблему визначення місця нормативно-правових актів АРК в системі українського законодавства. Це зумовлює необхідність комплексного теоретичного дослідження специфіки правового статусу автономії та її органів влади, конституційно-правових основ взаємовідносин в системі вищих органів влади автономії, взаємовідносин між вищими органами влади автономії та органами місцевого самоврядування, які функціонують на її території. Вирішення цього питання має суттєве значення для подальшого поглиблення процесу державотворення в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми “Права людини і проблема становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” № 0186.0.070865.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз, взаємовідносин органів виконавчої та представницької влади в АРК, а також обгрунтування необхідності вдосконалення правового статусу органів влади автономії та конституційно-правової регламентації взаємовідносин у системі органів влади АРК, розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює зазначені відносини.
Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних основних завдань:
1) дослідити динаміку розвитку і становлення органів влади в Криму на різних історичних етапах від моменту створення автономії ;
2) обгрунтувати існування особливого виду публічної влади - влади автономного утворення;
3) уточнити визначення понять “регіональне самоврядування” та “влада автономії”, розкрити механізм її реалізації в аспекті взаємодії владних структур;
4) дослідити конституційно-правові засади взаємовідносин у системі органів влади АРК;
5) визначити особливості взаємовідносин органів влади АРК, дослідити їх структуру та функціональне призначення;
6) встановити форми та методи взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади АРК, визначити поняття форми та методу таких взаємовідносин, а також дати їх загальну характеристику;
7) визначити основні напрямки взаємовідносин органів влади АРК, обгрунтувати необхідність удосконалення їх взаємодії в галузі кадрової політики, забезпечення прав людини і громадянина, у фінансово-економічній сфері;
8) дослідити статус меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу та визначити межі його взаємодії з органами влади автономії;
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі взаємодії органів представницької та виконавчої влади в АРК.
Предметом дисертаційного дослідження є конституційно-правові аспекти взаємовідносин органів представницької і виконавчої влади в АРК.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складають філософськи засади соціального детермінізму. Зокрема, положення про соціальну природу державно-правових явищ та їх зв’язок з іншими соціальними явищами і процесами; про необхідність вивчення державно-правових явищ з урахуванням специфічних (економічних, політичних, національних тощо) обставин, умов їх існування, функціонування та розвитку. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів.
Так, історико-правовий та порівняльно-правовий методи використовувалися для встановлення змісту сучасного правового статусу АРК як специфічного адміністративно-територіального утворення та правового статусу її органів влади, а також у дослідженні еволюції взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади АРК, що дозволило виділити певні етапи таких взаємовідносин, а також з’ясувати фактори, які їх зумовлюють.
Із застосуванням методів тлумачення права (текстовий, цільовий, функціональний та ін.) розкрито та з’ясовано зміст певних юридичних актів. Тлумачення Конституції України, Конституції АРК, відповідних законів України та інших нормативних актів сприяло встановленню змісту конституційно-правового регулювання організації влади в АРК, конституційно-правових основ взаємовідносин органів влади АРК і органів влади місцевого самоврядування, виявленню основних напрямків взаємовідносин органів представницької й виконавчої влади АРК і розв’язанню інших питань поставленої проблеми.
Системно-структурний та функціональний методи використовувалися при здійсненні аналізу елементів, форм, методів та напрямків взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади АРК. У цілому використання можливостей системно-структурного методу сприяло виявленню особливих ознак взаємовідносин органів влади в АРК, які відрізняють їх від інших конституційно-правових відносин.
На основі методів аналізу, синтезу, дедукції, індукції, порівняння, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, були уточнені поняття влади автономії, регіонального самоврядування, сформовані поняття форм і методів взаємовідносин органів влади в АРК, права власності АРК та ін. За допомогою застосування прийомів і правил формально-логічного методу формулювалися дефініції зазначених понять.
Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали висновки про розуміння публічної влади, у тому числі державної, про державне правління та державний устрій, про самоврядування, про автономні утворення, які сформульовані у працях науковців у галузі теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права. Зокрема, у працях: Абасова Г., Авер’янова В., Баглая М., Баймуратова М., Борденюка В., Вітрук М., Венгерова А., Горшеньова В., Зайця А., Кампо В., Кичуна В., Колісника В., Колодія А., Копиленка О., Копейчікова В., Лучина В., Лазарева В., Марченка М., Орзіха М., Погорілка В., Рабіновича П., Скакун О., Тодики Ю., Фрицького О., Чиркіна В., Шаповала В., Швачки Г. та ін. учених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає як у самій постановці теми дослідження, так і в запропонованих рішеннях конкретних питань. Вона є першим в науці конституційного права України дисертаційним дослідженням взаємовідносин органів влади АРК.
За результатами проведеного дослідження сформульовано наступні положення, які містять елементи наукової новизни:
1) на підставі дослідження еволюції взаємовідносин у системі вищих органів влади АРК доведено, що відносини між ними у своєму розвитку пройшли декілька етапів, зміст правового регулювання яких визначався перш за все конкретними політичними чинниками;
2) наведено додаткові аргументи про наявність в Україні особливого виду публічної влади – влади автономного утворення, яка існує поряд з державною владою і владою органів місцевого самоврядування, та подано авторське визначення поняття влади автономії;
3) уточнено визначення поняття регіонального самоврядування стосовно автономії;
4) обгрунтовано положення про особливість взаємовідносин органів влади автономії, що зумовлюється, зокрема, специфічним колом їх об’єктів, які рідко виступають в якості об’єктів інших правовідносин. Об’єктами конституційно-правових відносин вищих органів влади автономії є матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою у відносини.
5) уперше доведено, що цілісна сукупність конституційно-правових норм, які регулюють взаємовідносини у системі органів влади АРК, складають окремий конституційно - правовий інститут;
6) запропоновано авторське визначення поняття методу взаємовідносин у системі органів влади АРК - як сукупності способів і прийомів управлінсько-владного характеру, які застосовуються органами влади автономії для досягнення поставленої мети і складають зміст їх діяльності, та форми взаємовідносин у системі органів влади АРК - як зовні виражена дія або їх сукупність (волевиявлення органу влади автономії або посадової особи), які здійснюються на основі закону, в межах компетенції з метою управління справами автономії;
7) аналіз повноважень органів влади АРК призвів до висновку, що взаємодія в системі вищих органів влади автономії будується за допомогою методів координації та субординації;
8) уперше доведено, що взаємовідносини між органами виконавчої та представницької влади АРК здійснюються у процесуально-правовій та організаційно-правовій формах;
9) уперше визначені основні напрямки взаємовідносин у системі вищих органів влади автономії та взаємовідносин органів влади автономії з органами місцевого самоврядування, які функціонують на території автономії;
10) на підставі дослідження статусу меджлісу кримськотатарського народу обгрунтовано необхідність його реєстрації у відповідності до законодавства України з метою легалізації його діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає:
- у науково-дослідницьких цілях – для подальших розробок теорії взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади в АРК;
- у правотворчій діяльності – як теоретичний матеріал при розробці й прийнятті законів України, нормативно-правових актів органів влади АРК, які визначають конституційно-правовий статус органів представницької і виконавчої влади в автономії та регулюють їх взаємовідносини;
- у правозастосуванні – для оптимізації форм і методів взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади в АРК, забезпечення їх взаємодії, попередження конфліктів між ними;
- у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з конституційного права України, у викладанні курсу конституційного права України, історії державотворення України, історія державних утворень у Криму, у науково-дослідній роботі студентів;
- у правовиховній сфері – запропоновані положення можуть слугувати теоретичним матеріалом у роботі з підвищення рівня правової культури населення та державних службовців.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися та обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Положення дисертації оприлюднювалися на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях. Зокрема, на: 1) VIII Міжнародній конференції істориків права “Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи” (м. Феодосія, 2002 р.); 2) регіональній науково-практичній конференції “Проблемы толкования и реализации законодательства в Украине и задачи адвокатуры” (м. Сімферополь, 2003 р.); 3) V науково-практичній конференції професорсько-викладацького та курсантського (студентського) складу Кримського юридичного інституту НУВС (м. Сімферополь, 2003 р.); 4) Х Міжнародній конференції істориків права “Історико-правові проблеми автономізму та регіоналізму” (м. Севастополь, 2003 р.); 5) VІ науково-практичній конференції науково-педагогічного персоналу, курсантів і студентів Кримського юридичного інституту НУВС (м. Сімферополь, 2004 р.); 6) ІІ Судацькій міжнародній конференції (м. Судак, 2004 р.). Вони також обговорювалися на теоретичних семінарах кафедри державно-правових дисциплін, наукових семінарах та “круглих столах” у Кримському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ.
Теоретичні аспекти роботи використовуються автором під час проведення занять з дисципліни “Конституційне право України”, зокрема, при проведенні семінарських занять з тем: “Засади конституційного ладу України”, “Конституційні засади територіального устрою України”, “Правовий статус Автономної Республіки Крим”.
Публікації: Основні теоретичні положення і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення в 6 публікаціях, зокрема, у трьох наукових статтях, які опубліковані в наукових фахових періодичних виданнях із юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України, та в тезах доповідей виступів на наукових конференціях.
Структура дисертації визначена предметом, завданнями й логікою дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, з них основного тексту 198 сторінок. Кількість використаних джерел – 230.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі дисертації обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його мета, завдання, об’єкт і предмет, характеризуються теоретична основа і методи дослідження, наукова новизна, а також практичне значення та апробація результатів.
Розділ перший “Конституційно-правові питання взаємовідносин органів влади в Автономній Республіці Крим” складається з п’яти підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Теоретико-методологічні аспекти проблеми взаємовідносин органів виконавчої та представницької влади в Автономній Республіці Крим” подається аналіз науково-теоретичних джерел, в яких розглядаються окремі питання теми, а також тих, що слугували теоретичною основою дослідження, і окреслюється коло питань, що потребують розв’язання; висвітлюються методологічні засади дослідження, характеризуються його основні методи, які використовувалися на відповідних етапах наукового пізнання предмету дослідження.
У підрозділі 1.2. “Виникнення Автономної Республіки Крим та питання взаємовідносини між її органами влади” зазначається необхідність системного історико-правового аналізу статусу автономії та її органів влади. У результаті дослідження виявлено, що протягом кількох століть Крим мав широку автономію у складі політичних формувань і держав, яка під впливом зовнішніх факторів періодично втрачалася, але в подальшому знову відновлювалася в силу об’єктивних внутрішніх і зовнішніх причин. Статус автономії завжди визначався згідно до територіальної ознаки, у зв’язку з чим сучасні вимоги про відновлення в Криму національної автономії є не обгрунтованими. Статус органів влади автономії змінювався відповідно до Конституцій, які існували, та особливостей часу.
З моменту виникнення Кримської автономії у 1921 році до припинення її існування у 1945 році органи влади автономії входили до системи органів державної влади. Після відновлення у 1991 році Кримської автономії визначення її статусу та органів влади було неоднозначним і далеко непослідовним процесом, який відповідав насамперед ситуації, яка склалася в політичній, соціально-економічній, міжетнічній сферах в Криму. Документи, які регулювали статус органів влади автономії в 90-х роках мали політичний характер. Вирішення питань щодо статусу автономії та її органів влади продовжувалося протягом 90-х років ХХ сторіччя і було взаємопов’язаним як з внутрішніми обставинами та змінами, так і зовнішніми факторами. У цей період статус органів влади автономії не визначався однозначно, у своєму розвитку вони пройшли шлях від органів державної влади (за Конституціями 1992 та 1995 років) до органів влади автономії без визначення їх правової природи (за Конституцією 1998 року). Еволюція статусу органів влади автономії не завершена і продовжується, оскільки залишилися не вирішеними деякі суттєві питання, що мають не тільки теоретичне, але й практичне значення.
У підрозділі 1.3. “Конституційно-правове регулювання організації влади в Автономній Республіці Крим” визначаючи систему організації влади на території АРК, встановлено, що норми чинного українського законодавства чітко не відносять представницький та виконавчий органи влади автономії ні до органів державної влади, ні до органів місцевого самоврядування. Аналіз цієї проблеми здійснювався шляхом змістового дослідження основних елементів правового статусу органів влади автономії. Теза про те, що владу в АРК можна розглядати як місцеве самоврядування на рівні територіальної автономії, співставлення правового статусу автономії із загальним статусом області в Україні призвело до виявлення суттєвих відмінностей між ними. Це дало можливість схарактеризувати АРК як адміністративно-територіальну одиницю зі спеціальним правовим статусом. Визначені відмінності полягають у додатковому уточненні основ правового статусу АРК в Конституції автономії, у наявності більш широкого, ніж в області, кола повноважень, у наявності органів влади АРК - Верховної Ради та Ради міністрів АРК, правовий статус яких відрізняється від статусу відповідно обласної ради та обласної державної адміністрації.
За своєю природою АРК можна розглядати як приклад самоврядування на регіональному рівні. В роботі уточнюється визначення поняття регіонального самоврядування стосовно автономії. Таким чином, в Україні існує специфічний, відносно влади яка здійснюється на території області, вид публічної влади – влада автономії, основними рисами якої є те, що вона пов’язана із державною владою та її локальність (розповсюдження тільки на територію автономії).
До структури органів влади в АРК входять: 1) вищі органи влади автономії – Верховна Рада та Рада міністрів АРК; 2) органи державної влади – районні державні адміністрації, місцеві органи центральної виконавчої влади, органи прокуратури та судової влади; 3) органи місцевого самоврядування.
У підрозділі 1.4. “Правові основи взаємодії між органами представницької та виконавчої влади в Автономній Республіці Крим” визначаючи сутність взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади АРК, встановлено, що це специфічні конституційно-правові відносини, які характеризуються низкою особливостей, а саме: а) Конституція України встановлює не тільки підстави організації і систему органів влади автономії та управління в АРК, але й основи їх функціонування; б) Конституція України встановлює основи повноважень органів влади та управління автономії; в) до відання вищого представницького та виконавчого органів влади АРК відноситься більш широке коло питань, ніж до компетенції органів державної влади та самоврядування в області.
Взаємовідносини цих органів розглядаються в аспекті теорії і практики конституційно-правових відносин, які мають свою внутрішню структуру: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивні права та обов’язки і юридичні факти, аналізуються юридична природа і зміст взаємовідносин органів влади АРК.
Суб’єктами конституційно-правових відносин визначаються: Автономна Республіка Крим як самостійний суб’єкт, оскільки Конституція України (ст. 138) визначає самостійне коло предметів відання автономії, а також органи влади автономії (Верховна Рада і Рада міністрів АРК), які представляють її у взаємовідносинах з Україною. Далі визначається, що в найбільш загальному вигляді до числа суб’єктів конституційно правових відносин, які своїми діями зумовлюють взаємовідносини всередині автономії, слід віднести: населення автономії, асоціації громадян; депутатів представницьких органів; органи місцевого самоврядування; міністерства та відомства автономії; районні державні адміністрації; Постійного представника Президента України в АРК. Виходячи з цього, робиться висновок, що визначення Конституцією України компетенції автономії свідчить про те, що у взаємовідносинах з органами державної влади України АРК є самостійним суб’єктом конституційно-правових відносин, а також про те, що реалізація власної конституційної правосуб’єктності АРК зумовлена юридично значущими діями інших суб’єктів права, вичерпний перелік яких чітко закріплений законодавством України. При цьому важливо відзначити, що характерною ознакою всіх цих суб’єктів є їх належність до органів влади автономії, а також те, що їх повноваження розповсюджуються тільки на територію автономної республіки. Ці конституційно-правові відносини складаються відносно специфічного кола об’єктів, що рідко виступають в якості об’єктів інших правовідносин. Взаємовідносини між вищими органами влади автономії є постійними.
Об’єктами конституційно-правових відносин вищих органів влади автономії є матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою у відносини. У дослідженні виділяються наступні об’єкти конституційно-правових відносин органів представницької та виконавчої влади автономії: прийняття Конституції Автономної Республіки Крим та представлення її на затвердження до Верховної Ради України; формування органів влади автономії (вибори, формування виконавчого органа влади автономії, погодження на призначення керівників органів державної виконавчої влади); дії органів влади автономії та місцевого самоврядування; нормативно-правове регулювання соціальних відносин; забезпечення прав і свобод людини й громадянина (проблема повернення депортованих народів, захист прав національних меншин); економічний розвиток регіону; бюджетний та податковий процес; соціальний захист населення автономії; охорона навколишнього природного середовища та ін.; рішення питань адміністративно-територіального устрою. Цей перелік об’єктів конституційно-правових відносин органів влади в АРК не є вичерпним і може бути продовжений в залежності від специфіки цих відносин, положення їх суб’єктів і характеру зв’язків між ними.
Правову основу конституційних відносин органів влади автономії становлять: Конституція України, Конституція АРК, відповідні закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення, постанови, розпорядження органів влади автономії. На основі дослідженого робиться висновок, що цілісна сукупність вказаних нормативно-правових актів, які регламентують суспільні відносини між органами влади автономії надає всі підстави для відокремлення самостійного конституційно-правового інституту – інституту взаємовідносин органів влади АРК.
У підрозділі 1.5. “Форми і методи взаємовідносин вищих органів представницької та виконавчої влади в Автономній Республіці Крим” доведено, що взаємовідносини між вищими органами влади автономії здійснюються в різноманітних формах та із застосуванням різних методів. Форма розкривається як зовнішньо виражена дія або їх сукупність, а метод визначається як сукупність відповідних прийомів і способів впливу управлінсько-владного характеру. В ході проведеного дослідження запропоноване власне визначення поняття “форма взаємовідносин у системі органів влади АРК” , “метод взаємовідносин у системі органів влади АРК”, “процесуально-правова форма взаємодії у системі органів влади АРК”, “організаційно-правова форма взаємодії у системі органів влади АРК”.
Форми взаємовідносин органів влади АРК розглядаються у двох аспектах: процесуально-правовому та організаційно-правовому. До процесуально-правових форм взаємовідносин вищих органів влади автономії належать: контрольна, нормотворча, представницька, установча. Основними організаційно-правовими формами взаємодії органів виконавчої та представницької влади АРК є: засідання (у т.ч. виїзні), доповіді (співдоповіді), спільна участь у розробці нормативно-правових актів автономії, а також нетрадиційні форми діяльності – “круглі столи”, семінари, конференції.
Також вказується, що в залежності від характеру управлінських відносин, які складаються в процесі взаємодії органів публічної влади автономії, можна виділити наступні методи взаємодії, які мають відмінні риси та властивості: координацію та субординацію. Координаційний метод застосовується у відносинах, які зумовлені власним предметом відання. А субординаційний метод у відносинах, які зумовлені “спільним” предметом відання. Координаційні та субординаційні структурні зв’язки в системі управління на території автономії тісно взаємопов’язані та взаємообумовлені. Їх розподіл та відокремленість можливі лише в теоретичному аспекті.
Розділ другий “Основні напрямки взаємовідносин вищих органів влади Автономної Республіки Крим” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Основні напрямки взаємовідносин вищих органів представницької та виконавчої влади Автономної Республіки Крим” відзначається, що в сучасних умовах актуальною є проблема поглиблення співробітництва між органами влади, які здійснюють управління на території автономії. Конституція Автономної Республіки Крим закріпила систему органів влади автономії, яка включає в себе представницький орган - Верховну Раду АРК та виконавчий орган - Раду міністрів, а також встановила організаційно-правові основи взаємовідносин між ними.
Правові основи організації влади в автономній республіці мають свої особливості, які необхідно враховувати з метою ефективного здійснення її повноважень. Організація та діяльність Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК будуються на розподілі повноважень між ними; підконтрольності, підзвітності й відповідальності перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим як представницьким органом, що обирається безпосередньо громадянами, органів, що утворюються або формуються нею, посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою АРК (п. 4 ст. 1 Конституції АРК).
У ході проведеного аналізу чинних нормативних документів були виділені наступні основні напрямки у взаємовідносинах вищих органів влади АРК: право на видання нормативно-правових актів; забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону та забезпечення ефективного ведення господарства (вивчення цього напрямку дозволило додатково поставити питання про визначення на законодавчому рівні статусу такої правової категорії як власність автономії); захист прав і законних інтересів людини і громадянина на території автономії; реалізація кадрової політики; реалізація повноважень у галузі зовнішньоекономічних відносин з іншими регіонами України; забезпечення поєднання централізованого вирішення питань управління з розвитком ініціативи органів місцевого самоврядування.
У зв’язку з тим, що жоден орган влади автономії не має права законодавчого ініціативи і не може безпосередньо впливати на процес прийняття законів, у тому числі й тих, які регулюють питання діяльності автономії та її органів влади, для поглиблення співпраці між вищими органами влади автономії та органами влади України запропоновано надати Верховній Раді АРК право законодавчої ініціативи з питань, які пов’язані з діяльністю автономії та її органів влади.
На думку дисертанта суттєвою перешкодою на шляху подальшого розвитку співпраці АРК з іншими складовими територіальними частинами України та регіонами іноземних держав є відсутність чіткого нормативного визначення статусу і повноважень представництв АРК в регіонах України та інших державах, меж повноважень автономії з цих питань. У зв’язку з цим з метою точного та повного визначення меж взаємодії органів влади автономії з іншими регіонами України та участі в зовнішніх відносинах, пропонується доповнити та викласти в новій редакції ст. 20 Конституції Автономної Республіки Крим.
У підрозділі 2.2. “Конституційно-правові основи взаємовідносин вищих органів влади АРК та органів місцевого самоврядування” зазначається, що правова основа організації місцевого самоврядування на території Автономної Республіки Крим визначається ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст. 136 Конституції України.
Сьогодні на території автономії функціонують 313 місцевих рад, якісний склад яких поновився в порівнянні з показниками 1998 року на 70%.
Конституція автономії містить окремий розділ “Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим”. Положення розділу закріплюють правові основи здійснення місцевого самоврядування, порядок делегування республіканських повноважень органам місцевого самоврядування та умови їх виконання, питання взаємодії органів влади, підприємств, установ та організацій з метою їх нормального функціонування в республіці. Окрім Конституції автономії порядок взаємовідносин з органами місцевого самоврядування визначається також нормативно-правовими документами Верховної Ради та Ради міністрів АРК.
Аналіз цих документів дозволив дисертанту виділити наступні напрямки такої взаємодії: 1) спільна робота з підготовки проектів бюджету автономії, програм соціально-економічного розвитку районів; 2) вироблення умов для ефективного функціонування та взаємодії органів влади автономії та органів місцевого самоврядування з питань вирішення соціально-економічних проблем; 3) надання консультативної допомоги в організації роботи органів місцевого самоврядування, які функціонують на території автономії, участь у проведенні навчання їх посадових осіб, депутатів місцевих рад; 4) спільна нормотворча діяльність.
З 1997 року в Криму діє Асоціація органів місцевого самоврядування АРК, членами якої є 283 з 313 місцевих рад автономії. Метою діяльності Асоціації є здійснення взаємодії між органами влади автономії та органами місцевого самоврядування. Асоціація має право вносити на розгляд Верховної Ради АРК рекомендації та пропозиції. Це право реалізується через обов’язковий розгляд рішень загальних нарад асоціацій органів місцевого самоврядування профільними постійними комісіями Верховної Ради АРК або Президією Верховної Ради АРК з обов’язковим врахуванням цих рекомендацій та пропозицій у проектах нормативно-правових актів Верховної Ради АРК або через надання представникам асоціацій органів місцевого самоврядування права виступу на засіданнях Верховної Ради при розгляді відповідного нормативно-правового акту. Голова, його заступники, депутати Верховної Ради АРК, міністри АРК, інші керівники республіканських та державних органів виконавчої влади беруть участь на загальних нарадах Асоціації, засіданнях правління, комісій.
Окрема увага акцентується на питанні організаційно-правових відносин вищих органів влади АРК з органами місцевого самоврядування м. Сімферополя, а також визнанні Конституцією автономії статусу м. Сімферополя як столиці АРК. Проведене дослідження засвідчило, що визначений статус м. Сімферополя не є обгрунтований, тому необхідно внести зміни до ч. 2 ст. 8 Конституції АРК, де словосполучення “столиця Автономної Республіки Крим” замінити на “адміністративний центр Автономної Республіки Крим”.
На думку дисертанта, поліпшенню взаємодії між вищими органами влади автономії та органами місцевого самоврядування буде сприяти рішення таких актуальних питань, як: 1) розмежування сфер компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в наданні управлінських та соціальних послуг; 2) зміцнення власної прибуткової бази місцевого самоврядування , реформування міжбюджетних відносин; 3) управління комунальною власністю.
У підрозділі 2.3. “Меджліс як представницький орган кримськотатарського народу та його взаємовідносини з вищими органами влади АРК” зазначається, що на території Автономної Республіки Крим кримськотатарська проблема є однією з актуальних і потребує скорішого вирішення, оскільки вона не існує сама по собі, а спричиняє нові проблеми.
За результатами перепису населення 2002 року в Криму проживає 243, 4 тис. кримських татар, що становить 12% всього населення автономії. На сьогоднішній день в АРК існує 10 зареєтрованих у встановленому порядку республіканських національних та національно-культурних громадських організацій та общин, що складає 23% всіх зареєстрованих на республіканському рівні національних та національно-культурних громадських об’єднань.
Разом з цим, в автономії діє нелегалізований представницький орган кримськотатарського народу – меджліс, діяльність якого не передбачена законодавством України. Меджліс у Криму має широку мережу регіональних відділень, що фактично означає існування паралельної владної структури кримських татар за зразком національного місцевого самоврядування. Взаємодія з органами влади автономії здійснюється тільки через представників меджлісу. Меджліс фактично контролює вирішення національних питань, а також питання представництва кримських татар в органах влади автономії.
Твердження про те, що кримські татари недостатньо представлені в органах влади автономії на зовсім відповідають дійсності. За підсумками виборів 2002 року депутатами Верховної Ради АРК обрано 8 представників кримських татар, а депутатами місцевих рад АРК обрано 928 громадян, які є представниками кримських татар (14 % від загальної чисельності депутатів). 13 громадян кримськотатарської національності обрано на посади сільських голів. У республіканських органах виконавчої влади працюють 84 фахівця з числа депортованих у минулому громадян, що становить 5, 9 % від загальної кількості державних службовців. Однак, як свідчать результати виборів, кримський татарин може бути обраний депутатом до представницьких органів влади АРК тільки в місцях компактного проживання народу. Тому, на думку дисертанта, в АРК необхідно створити національні райони.

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в сформульованих основних поняттях, теоретичних та практичних пропозиціях щодо правового регулювання статусу АРК та її органів влади.
В результаті проведеного дослідження головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:
1.Взаємовідносини у системі вищих органів влади АРК у своєму розвитку пройшли декілька етапів (від органів державної влади Республіки Крим, за конституціями 1992 та 1995 років, до органів влади автономії без визначення їх правового статусу, за Конституцією 1998 року), зміст правового регулювання яких визначався конкретними політичними чинниками.
2. Конституція України та Конституція Автономної Республіки Крим встановила правові основи організації влади і реалізації повноважень автономії. Незважаючи на певні ознаки державності, АРК є лише специфічною адміністративно-територіальною одиницею з особливим правовим статусом.
3. Органам публічної влади автономії властива особлива правова природа, в порівнянні з органами влади адміністративно-територіальної одиниці найвищого рівня – це органи публічної влади автономного утворення, які за своєю формою є органами регіонального самоврядування.
4. Регіональне самоврядування – це самоорганізація громадян України, які постійно перебувають на території Автономної Республіки Крим, і шляхом референдуму або через створені ними органи влади автономії вирішують відповідно до чинного законодавства питання життєдіяльності автономії.
5. В Україні окрім державної влади і влади органів місцевого самоврядування існує ще і влада автономії, під якою слід розуміти різновид влади специфічного територіального колективу, за допомогою якої здійснюється управління автономією через систему спеціально створених органів, які представляють автономію у внутрішньодержавних і зовнішньодержавних відносинах з питань, віднесених до її ведення та видають обов'язкові на всій території автономії правові норми.
6. Визначення Конституцією України компетенції автономії свідчить про те, що у взаємовідносинах з органами державної влади України АРК є самостійним суб’єктом конституційно-правових відносин, а також про те, що реалізація власної конституційної правосуб’єктності АРК зумовлена юридично значущими діями інших суб’єктів права, вичерпний перелік яких чітко закріплений законодавством України. Характерною ознакою всіх цих суб’єктів є їх належність до органів влади автономії, а також те, що їх повноваження розповсюджуються тільки на територію автономної республіки.
7. Особливість взаємовідносин органів влади автономії зумовлюється специфічним колом їх об’єктів: прийняття Конституції Автономної Республіки Крим та подання її на затвердження до Верховної Ради України; формування органів влади автономії; дії органів влади автономії і місцевого самоврядування; нормативно-правове регулювання соціальних відносин; забезпечення прав і свобод людини і громадянина (проблема повернення депортованих народів, захист прав національних меншин); економічний розвиток регіону; бюджетний та податковий процес; соціальний захист населення автономії; рішення питань адміністративно-територіального устрою;
8. Правову основу конституційних відносин органів влади автономії становлять: Конституція України, Конституція АРК, відповідні закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення, постанови, розпорядження органів влади автономії. На основі дослідженого робиться висновок, що цілісна сукупність вказаних нормативно-правових актів, які регламентують суспільні відносини між органами влади автономії надає всі підстави для відокремлення самостійного конституційно-правового інституту – інституту взаємовідносин органів влади АРК.
9. Оскільки статус органів влади автономії не закріплений на рівні Основного Закону України, необхідно внести відповідні доповнення до окремих положень Конституції України, і зокрема до ч. 1 ст. 5; ст. 19; ч. 3 ст. 37; ч. 1 ст. 71; ст. 86; ст. 136, які необхідно доповнити словосполученням „органи влади автономії”.
10. Форма взаємовідносин у системі органів влади АРК - це зовні виражена дія або їх сукупність, як прояв волевиявлення органу влади автономії або посадової особи, які здійснюються ними на основі закону в межах власної компетенції, з метою управління справами автономії. До процесуально-правових форм взаємовідносин вищих органів влади автономії відносяться: контрольна, нормотворча, представницька, установча. Організаційно-правовими формами взаємодії органів виконавчої та представницької влади АРК є: засідання (в т.ч. виїзні), доповіді (співдоповіді), спільна участь в розробці нормативно-правових актів автономії, а також нетрадиційні форми діяльності – “круглі столи”, семінари, конференції.
11. Метод взаємовідносин у системі органів влади АРК – це сукупність способів і прийомів управлінсько-владного характеру, які застосовуються органами влади автономії для досягнення поставленої мети і складають зміст їх діяльності. Взаємовідносини вищих органів влади Автономної Республіки Крим будуються на використанні методів субординації і координації.
12. Основними напрямками взаємодії в системі вищих органів влади автономії є: видання нормативно-правових актів; забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону та забезпечення ефективного ведення господарства (вивчення цього напрямку дозволило додатково поставити питання про визначення на законодавчому рівні статусу такої правової категорії як власність автономії); захист прав і законних інтересів людини і громадянина на території автономії; реалізація кадрової політики; реалізація повноважень у галузі зовнішньоекономічних відносин з іншими регіонами України; забезпечення поєднання централізованого вирішення питань управління з розвитком ініціативи органів місцевого самоврядування.
13. Основними напрямками взаємодії міх вищими органами влади автономії та органами місцевого самоврядування які функціонують на території автономії є: спільна робота з підготовки проектів бюджету автономії, програм соціально-економічного розвитку районів; вироблення умов для ефективного функціонування та взаємодії органів влади автономії та органів місцевого самоврядування з питань вирішення соціально-економічних проблем; надання консультативної допомоги в організації роботи органів місцевого самоврядування, які функціонують на території автономії, участь у проведенні навчання їх посадових осіб, депутатів місцевих рад; спільна нормотворча діяльність.
14. Рішенню національної проблеми може сприяти відновлення в АРК національних округів (районів), та реєстрація меджлісу кримськотатарського народу, з метою легалізації своїх дій.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Неделько О.А. К вопросу о статусе Автономной Республики Крым // Юридична біографістіка: історія, сучасність та перспективи: матеріали VIII Міжнародної конференції істориків права 15-18 вересня 2002.- Сімферополь: Всеукраїнський інформаційно-культурний центр, 2003. – С. 223-228.
2. Неделько О.А. Особенности юридической природы органов власти Автономной Республики Крым // Проблемы толкования и реализации законодательства Украины и задачи адвокатуры.- Симферополь: “Таврия – Плюс”, 2003.- С. 123-133.
3. Неделько О.О. Структура та правові основи взаємовідносин органів виконавчої та представницької влади в Автономній Республіці Крим // Матеріали V звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького та курсантського складу Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ. - Сімферополь: ДОЛЯ, 2003.- Ч.1. – С.125-131.
4. Неделько О.О. Поняття предмету, суб’єкту і об’єкту конституційно-правових відносин органів виконавчої та представницької влади в АРК // Вісник Запорізьського юридичного інституту. – Запоріжжя: Запорізьський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2003.- № 2.- С. 166 -169.
5. Неделько О.О. Основні напрямки взаємовідносин органів влади Автономної Республіки Крим і проблема правового закріплення власності автономії // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса: Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2003.- № 3.- С. 29-33
6. Неделько О.О. Конституційно-правові форми і методи взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади в Автономній Республіці Крим // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003.- Вип. 24.- С.170-174.

АНОТАЦІЇ
Неделько О.О. Взаємовідносини органів представницької та виконавчої влади Автономної Республіки Крим (конституційно-правовий аспект). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних основ взаємовідносин органів представницької та виконавчої влади Автономної Республіки Крим. В ній розкриваються питання виникнення Автономної Республіки Крим та взаємовідносини між її органами влади на різних історичних етапах, конституційно-правове регулювання організації влади в АРК, правові основи взаємовідносин між органами представницької та виконавчої влади в АРК, форми і методи взаємовідносин органів влади автономії.
У дисертації сформульовано концептуальні положення та обгрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання взаємовідносин органів виконавчої та представницької влади АРК.
Ключові слова: влада автономії, конституційно-правовий статус, регіональне самоврядування, форми і методи взаємовідносин вищих органів влади автономії, повноваження органів влади автономії, місцеве самоврядування.

Неделько О.А. Взаимоотношения органов представительной и исполнительной власти Автономной Республики Крым (конституционно-правовой аспект). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 – конституционное право. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. – Харьков, 2004 .
Диссертация посвящена исследованию содержания, форм и методов взаимоотношений органов представительной и исполнительной власти Автономной Республики Крым и тенденциям их развития. Анализ динамики развития автономии в Крыму и взаимоотношений между ее органами власти позволил сделать вывод, что автономия всегда характеризовалась только территориальным признаком. Ее органы власти входили в систему органов государственной власти, исключением стала только Конституция Украины 1996 года, а в последующем и Конституция АРК 1998 г., которые закрепили существование органов власти автономии без определения их юридического статуса. Анализируя организацию власти на территории Автономной Республики Крым установлено, что действующие нормы украинского законодательства четко не относят высший представительный и исполнительный органы власти автономии ни к органам государственной власти, ни к органам местного самоуправления. Решение этой проблемы осуществлено путем содержательного анализа основных элементов правового статуса органов власти автономии. Доказано, что по своей природе АРК можно рассматривать как пример самоуправления на региональном уровне. Основными чертами власти автономии является то, что она неразрывно связана с государственной властью и ее локальность, т.е. ее распределение только на территорию автономии.
В работе устанавливается, что взаимоотношения органов представительной и исполнительной власти АРК осуществляются в разнообразных правовых и организационных формах и с использованием различных методов. Формы взаимоотношений между органами исполнительной и представительной власти рассматриваются в двух аспектах: процессуально-правовом и организационно-правовом. В зависимости от характера управленческих отношений, которые складываются в процессе взаимодействия органов публичной власти автономии, выделяются несколько методов взаимодействия, каждый из которых обладает отличительными свойствами и особенностями: координация и субординация.
В работе анализируются основные направления взаимоотношений органов представительной и исполнительной власти АРК и отношения между органами власти АРК и органами местного самоуправления.
В диссертации сформулированы концептуальные положения и обоснованы предложения по совершенствованию нормативно-правового регулирования взаимоотношений органов представительной и исполнительной власти АРК и органов местного самоуправления. Акцентируется внимание на необходимости придания официального статуса представительному органу крымско-татарского народа.
Ключевые слова: власть автономии, конституционно-правовой статус, региональное самоуправление, формы и методы взаимоотношений органов представительной и исполнительной власти АРК, полномочия органов власти автономии, местное самоуправление.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking