Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Взаємодія владних структур, політичних і громадських організацій як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні

 

НАДРАГА Василь Іванович

ВЗАЄМОДІЯ ВЛАДНИХ СТРУКТУР, ПОЛІТИЧНИХ І ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор
КНЯЗЄВ Володимир Миколайович, Національна академія державного управління
при Президентові України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри філософії і методології державного управління, заслужений діяч науки і техніки України.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор кафедри управління освіти
МАЙБОРОДА Сергій Васильович,
Національна академія державного управління
при Президентові України, декан факультету заочної форми навчання;

кандидат наук з державного управління, доцент кафедри регіонального та муніципального управління Хмельницького інституту міжрегіонального управління і права,
ОЛУЙКО Віталій Миколайович,
Верховна Рада України, народний депутат України.

Провідна установа - Національна академія Служби безпеки України, кафедра філософії, м. Київ.

Захист відбудеться “15” січня 2004 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України за адресою (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий “12” грудня 2003 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В контексті сучасного стану розвитку українського суспільства, який супроводжується певним загостренням державно-управлінських проблем, важлива роль належить встановленню ефективної взаємодії владних структур і громадських організацій, які безпосередньо мають сприяти їх розв’язанню та протистояти подальшому загостренню кризової ситуації. Уможливлення цього стане реальним, якщо держава і громадянське суспільство будуть не тільки реєструвати негаразди та причини неефективного здійснення реформ, а й визначати ті конструктивні економічні та політичні сили, що сформувалися в Україні за останні роки саме з метою подолання небажаних кризових явищ.
Сьогодні дедалі більш активно заявляють про своє ставлення до соціальних змін і трансформацій політичні партії та громадські організації. Тому актуальність цієї теми визначається необхідністю поглибленого теоретико-практичного вивчення принципів взаємодії політичних та громадських організацій, а також визначення засобів їх реального об’єднання на основі узгодження власних цілей шляхом компромісу і конструктивізму.
З метою успішного здійснення політики реформування та стабілізації соціального розвитку, владні структури мають активно реалізовувати всі надбані соціальні резерви, зокрема сприяти підвищенню ефективності управління на всіх рівнях державної влади. Адже ефективна організація конструктивної взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій з боку держави може стати одним з найважливіших засобів підвищення рівня загальної керованості системи в цілому.
Особливо актуальною ця проблема є на регіональному рівні, де стратегічні управлінські рішення перетворюються в площину соціального буття, водночас - соціальна різновекторність політичних і громадських організацій створює суттєві противаги, які реально загрожують успішному втіленню в життя державно-управлінських рішень, прийнятих на центральному рівні. Отже, взаємодія органів державної влади, політичних організацій і громадських рухів стає дедалі більш помітним суспільним явищем, проте здійснюється вона, як правило, стихійно, і ця стихійність надає деструктивні імпульси державному управлінню в цілому.
У багатьох працях провідних вітчизняних науковців досліджено основні методологічні засади взаємодії владних структур на сучасному етапі розвитку українського суспільства, серед них: В.Б.Авер’янов, В.Д.Бакуменко, А.О.Білоус, І.М.Варзар, В.М.Князєв, В.Г.Кремень, В.М.Литвин, В.І.Луговий, О.А.Машков, І.Ф.Надольний, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, М.І.Пірен, А.М.Пойченко, М.О.Пухтинський, В.А.Ребкало, П.К.Ситник, В.А.Скуратівський, С.О.Телешун, В.П.Тронь, Л.Є.Шкляр, В.В.Цвєтков, В.Г.Яцуба та ін. Саме праці цих учених дали змогу окреслити основні аспекти досліджуваної проблематики.
Важлива роль належить дослідженням, присвяченим проблемам функціонування владних відносин, оскільки саме вони в будь-якому суспільстві репрезентують складну емпіричну картину взаємодії індивідуальних і колективних потреб, цілей і засобів повсякденних досягнень. Аналізу цих питань присвячені праці: І.Ібрагімової, С.Терещенка, С.Андрєєва, А.Л.Адріасяна, Т.М.Бєлкіна, М.А.Бокия, В.Бондесока, Ф.М.Бородіна, Г.Н.Бутиріна, І.Бутка, В.Глазичева, Т.Д.Дражевської, М.Мурашка, В.А.Ознобина, В.С.Романова, Л.В.Шапиро, І.Ансоффа, Д.Ру, С.Г.Рябова Д.Сульє, О.Шелдона та ін.
Для розробки теми нашого дослідження особливо цінним є всебічне вивчення такого “соціального простору”, де відбувається формування ефективної системи взаємовідносин між політичними партіями та державними структурами, як передумови становлення громадянського суспільства. Дослідження проблем громадянського суспільства не є новинними, проте сьогодні вони набувають особливої актуальності, зокрема в контексті вирішення завдань політичної реформи в Україні. В цьому плані доцільно виділити праці таких учених, як: Е.Арато, Ю.Бажаєв, Д.Коген, Ю.Крупка, Р.Арон, І.Берлін; Ж.Будуєн, Ю.Бадзьо, А.Бандурко, А.Дмитрієв, В.Друзь, О.Киричук, С.Кудрявцев, Г.Ложкіна, С.Бразилов, М.Павлов, А.Чернишов, Р.Безсмертний, В.Бенціон, О.Білий, М.Воронов, Р.Давидов, А.Карпова, А.Коваленко, Т.Ковальова, А.Лагутін, А.Майєр, М.Ткачук, В.Токовенко та ін.
Проблеми взаємодії органів державної влади, політичних партій та громадських організацій на місцевому рівні є предметом досліджень у працях Д.Амборського, Б.Биринббера, М.Глассора, Г.Мостового, М.Побата, В.Роджера, І.Розпутенка, І.Федіва, Н.Чумаченка, В.Ігнатова, М.Карамзіна, А.Понедєлкова, М.Пуженка, А.Старостіна, В.В.Черноуса та ін.
Зазначені вище вчені зробили вагомий внесок у розуміння цієї проблематики, проте поза їх детальною увагою залишилася сфера владних відносин на місцевому рівні, особливості її форм у конкретно-історичному бутті. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження й вплинуло на визначення мети, завдань та структури роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Це дисертаційне дослідження є завершеною самостійною науковою роботою здобувача і пов’язане з виконанням комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР-ОК № 200, 004103), що його розробляють науковці Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема при виконанні теми “Соціальна технологія і державне управління”. Результати дослідження, отримані дисертантом, дали можливість удосконалити систему суб’єктно-об’єктних зв’язків на різних рівнях державної влади, зробити внесок у науково-дослідницьку роботу зі спеціальності “механізми державного управління”.
Мета і завдання дослідження. Основною метою цього дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування принципів та механізмів взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій на регіональному рівні, визначення особливостей функціонування і гармонізації політичного життя та форм посилення конструктивної активності політичних партій, рухів та громадських організацій у сучасних умовах.
Досягнення поставленої мети розв’язується шляхом послідовного вирішення таких завдань:
? здійснити системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази з питань взаємодії суб’єктів соціального управління;
? розробити основні принципи і механізми підвищення ефективності регіонального управління в процесі взаємодії владних структур, політичних та громадських організацій;
? дослідити особливості здійснення кадрового забезпечення регіонального управління та шляхи підвищення його ефективності;
? розкрити особливості взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій в умовах становлення громадянського суспільства в Україні;
? охарактеризувати використання сучасних управлінських технологій у взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій на регіональному рівні;
? запропонувати теоретико-методологічну модель механізмів ефективної взаємодії суб’єктів державної влади, політичних і громадських організацій та правове забезпечення державної регіональної політики.
Об’єкт дослідження - система владних структур (політичних та громадських організацій).
Предмет дослідження - взаємодія владних структур (державного управління та місцевого самоврядування) і політичних та громадських організацій на регіональному рівні в Україні у 1991-2002 рр.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розв’язання комплексу проблем підвищення ефективності державного управління пов’язане з удосконаленням взаємодії у відносинах між центром та регіонами в контексті формування громадянського суспільства.
Методи дослідження. Реалізація мети та завдань дослідження уможливлюється на основі застосованого комплексу загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, методи класифікації і систематизації дали змогу узагальнити досвід самоврядування та взаємодії владних структур різного рівня в Україні та зарубіжних країнах.
Метод структурно-функціонального дослідження дав можливість вивчити структуру і функціональні особливості систем управління на регіональному рівні. Метод системного підходу також дав можливість розкрити сутністний зміст цієї проблеми, де, зокрема, управління виступає як система цілеспрямованих дій, елементи цієї системи (державні структури, структури місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення), взаємодіючи з політичними та громадськими організаціями, дають змогу аналізувати різні системні рівні їх функціонування. Використання системного підходу дало можливість по-новому проаналізувати роль правового поля щодо підвищення ефективності всіх владних механізмів. Значну роль у дослідженні відіграли методи історичного та логічного аналізу соціальних реалій та інші традиційні методи наукового пошуку.
Методологічною основою дослідження є класичні ідеї М.Вебера, В.Вундта, Г.Гегеля, Т.Гоббса, Б.Кистяковського, Конфуція, Дж.Мілля, Платона, К.Поппера, Ортегі-і-Гассета, С.Сігле, А.Тойнбі, З.Фрейда, К.Юнга, П.Юркевича, які разом з науковими розробками вітчизняних учених у галузях управління і державного управління, права, політології, філософії, інформатики становлять теоретичну та практичну базу дослідження. Дослідження проводилось на базі законів, прийнятих Верховною Радою України I-IV скликань, указів, розпоряджень й послань Президента України Л.Д.Кучми, постанов Кабінету Міністрів України, результатів соціологічних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці цілісної концепції підвищення ефективності державного управління шляхом організації конструктивної взаємодії органів державного управління, політичних і громадських організацій. У дисертації вперше:
? проаналізовано історико-методологічні засади взаємодії суб’єктів соціального управління, які полягають у розкритті специфіки функціонування владних структур, політичних та громадських організацій у контексті становлення української державності;
? розроблено модель кадрового забезпечення (ідеологічне, політичне та правове) регіонального управління на основі взаємодії владних структур, політичних партій та організацій;
? досліджено особливості взаємодії владних структур політичних та громадських організацій у процесі становлення громадянського суспільства, які забезпечують оптимізацію та інтенсифікацію форм такої взаємодії;
? удосконалено основні принципи (демократичності, рівності перед законом, інтегрованості) й механізми (поліцентричності та подолання суперечностей) забезпечення ефективності регіонального управління на основі взаємодії владних структур та громадських організацій;
? набуло подальшого розвитку дослідження механізмів менеджменту взаємодії владних структур (конструктивізму, динамізму, паритетності);
? запропоновано адміністративно-ліберальну модель взаємодії суб’єктів управління і самоврядування (на прикладі Луганської області), яка сприяє оптимізації відносин між центром та регіонами й забезпечує формування “конструктивних політичних відносин” на регіональному рівні;
? розроблено механізми реалізації адміністративно-ліберальної моделі взаємодії суб’єктів управління та самоврядування в діяльності народного депутата Верховної Ради України, відповідно до цього охарактеризовано основні структурні елементи такої моделі як найбільш оптимальної форми організації місцевої влади, що найбільш повно відповідає сучасним умовам політичного життя України.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю дослідження, науковою новизною. Одержані результати відкривають можливості їх практичного впровадження. Зокрема, розглянуті в роботі питання і проблеми, їх системний аналіз дають змогу вдосконалювати технологію владних відносин на загальнодержавному і регіональному рівнях; вони використовуються при розробці нормативних документів у сфері діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, кадрової та інформаційної політики, методології прийняття управлінських рішень; матеріали дослідження використовуються також для системного теоретичного вивчення проблем влади та управління на державному і регіональному рівнях; окремі положення можуть застосовуватись при розробці навчальних програм у системі підготовки та перепідготовки державних службовців з політології, теорії управління та менеджменту в державних установах, філософії, теорії держави і права, проблем взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, впровадження адміністративного права.
Результати дисертаційного дослідження стали основою для вироблення:
- рекомендацій суб’єктам державного управління щодо оптимізації їх взаємодії з політичними партіями і громадськими організаціями на регіональному рівні;
- комплексу заходів Луганською обласною громадською організацією “Регіон” щодо вдосконалення організаційної структури як механізму коригування та інформаційно-аналітичного забезпечення взаємодії з суб’єктами державного управління;
- рекомендацій народним депутатам України щодо їх взаємодії з органами державної влади, політичними і громадськими організаціями у процесі вдосконалення механізмів державного регулювання.
Практичне значення одержаних результатів підтверджується довідками: Верховної Ради України (№ 05/3-70 від 29.09.2003 р.), Луганської обласної державної адміністрації (№ 20/104-02 від 26.09.2003 р.), актом Луганської обласної громадської організації “Регіон” (№ 455 від 26.09.2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Здійснене дисертаційне дослідження є завершеною, самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та розробки, які характеризують наукову новизну дослідження, його теоретичне та практичне значення, одержані дисертантом особисто. Розробки співавторів, з якими була підготовлена програма, в дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в низці наукових доповідей, повідомлень і виступів на науково-практичних конференціях, симпозіумах та семінарах. Зокрема, на обласній науково-практичній конференції “Основні аспекти становлення державності у регіоні” (Луганськ, 1997); міжнародній науково-практичній конференції “Програма соціально-економічного розвитку Луганської області на 1999-2010 роки” (Луганськ, 1998); регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління” (Харків, 1998); регіональній науково-практичній конференції “Децентралізація державного управління: досягнення та невдачі місцевих влад” (Дніпропетровськ, 1998); науково-практичній конференції “Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні” (Харків, 2000); VI міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (Луганськ, 2000); VII міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (Луганськ, 2001), науково-практичній конференції “Державне управління в умовах інтеграцій України в Європейській Союз” (Київ, 2002). Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедр політології, світової філософії та естетики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на засіданнях кафедр філософії і методології державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в 11 наукових статтях, у тому числі у фахових виданнях - 4 статті.
Структура та обсяг дисертації визначаються послідовністю реалізації завдань та предмета дисертаційного дослідження. Останнє складається із вступу, трьох розділів, які включають дев’ять підрозділів, висновку та списку основних використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 245 сторінок друкованого тексту (основна частина - 206 сторінок), у тому числі 11 рисунків, список використаних джерел - 270 найменувань, розміщений на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їх реалізацію та особистий внесок здобувача.
У першому розділі - “Історико-методологічні засади взаємодії суб’єктів соціального управління” - проаналізовано історичні форми взаємодії суб’єктів соціального управління, досліджено особливості державного управління в системі соціального управління та проблеми його ефективності, визначено методологічні проблеми вдосконалення взаємодії у відносинах між центром і регіонами.
Широкий спектр наукових досліджень з проблем державного управління в контексті вдосконалення принципів і механізмів взаємодії суб’єктів соціального управління, наведений у роботах зарубіжних і вітчизняних вчених, дав можливість всебічно проаналізувати проблеми взаємодії суб’єктів влади й політики та ефективності управління на регіональному рівні, визначити особливості вдосконалення взаємодії у відносинах між центром і регіонами.
Водночас недостатньо дослідженими виявилися такі проблеми, як: теоретико-методологічні основи взаємодії суб’єктів соціального управління в умовах трансформації всіх сфер українського суспільства; основні принципи закономірностей та механізмів інтенсифікації регіонального управління в його взаємодії з владними структурами, політичними та громадськими організаціями й особливості соціальних механізмів підвищення взаємодії суб’єктів системи управління та системи самоврядування в їх взаємозв’язках і взаємовпливах на рівні центру й регіонів.
Розгляд теоретичної бази розвитку владних механізмів політичної системи в Україні за попередній період дав змогу дійти висновку, що форми організації суспільного життя, інститути й механізми державного регулювання змінюються разом з розвитком життя суспільства. Суспільно-політична система, що склалася в Україні із здобуттям нею незалежності, для забезпечення вирішення завдань перехідного періоду вже вичерпує свій ресурс. Головним її здобутком стало те, що вона дала змогу закласти основи сучасного європейського, цивілізованого, демократичного суспільства. На цей час перед Україною постають стратегічно нові цілі реформування політико-владних структур, зміни їх конституційних основ щодо переходу до парламентсько-президентської форми правління, яка безпосередньо дасть можливість насамперед консолідувати суспільство, забезпечити його сталий розвиток і дієздатність держави у здійсненні суспільних перетворень, збалансувати всі гілки влади в їх взаємодії з громадськістю.
Громадське життя українського суспільства являє собою сукупність різновекторних і різноманітних процесів соціальної взаємодії суб’єктів владних структур, політичних і громадських організацій. Без такої взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій не може бути стабільної держави, міцної влади, необхідної соціальної безпеки людини, суспільства.
Установлено, що рівень взаємодії державних структур, політичних і громадських організацій зумовлює розвиненість, зрілість процесів суспільного розвитку. Взаємодія більш за все виявляється у сфері політики, особливо в управлінні, тому державне управління та регулювання слід вважати одним з основних механізмів, інструментів реалізації завдань взаємодії. Встановлено, що взаємодія владних структур, політичних і громадських організацій може використовуватись як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні лише при створенні в суспільстві сукупності об’єктивних і суб’єктивних умов. Незмінною умовою ефективності взаємодії є соціальний моніторинг, що передбачає системний аналіз процесів соціальної та економічної сфер, що постійно змінюється і зумовлює зміст розподілу регулювання діяльності суспільства та людини на регіональному рівні.
Аналіз базових засад взаємодії дав змогу визначити методологічні напрями дослідження, а саме: теорію типів соціального розвитку і моделей формування управлінських еліт (кадрів взаємодії), що, у свою чергу, дало змогу виділити взаємодію як засіб соціально-політичного розвитку і як технологію здійснення влади суб’єктами, розробити відповідну модель ефективної взаємодії суб’єктів управління і самоврядування в Луганській області; теорію політичної модернізації, згідно з якою і на основі функціонального підходу встановлено, що зміни системних якостей і функцій взаємодії охоплюють низку важливих процесів.
У розділі наголошується, що однією з важливих підсистем соціального управління є система управлінських способів і форм діяльності суб’єктів - сукупність принципів, рішень і дій, що втілюються в соціальних програмах і в соціальній практиці з метою задоволення соціальних потреб, збалансування соціальних інтересів людини, соціальних груп суспільства, розв’язання соціальних завдань та формування соціальних цінностей. Доведено, що специфіка державного управління як виду управлінської діяльності полягає у тому, що воно у своєму виконанні спирається на владу, здатну до примусу, поширює свій вплив на все суспільство, діє системно, поєднуючи функціонування таких структур, як державний апарат управління і публічні форми суспільства. Визначено, що в системі державного управління держава (суб’єкт управління) визначає державно-владний характер і переважно правову форму взаємодії, тобто певних суспільних відносин, через які реалізуються прямі й зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами управління. Тому державне управління повинно відображати запити суспільства. Саме на ідеології побудови, підконтрольної народові, і прозорої системи державного управління, яка зорієнтована на якісне й ефективне надання населенню державних послуг, має бути спрямована адміністративна реформа в Україні.
У межах дослідження ґрунтовно проаналізовано форми взаємодії суб’єктів соціального управління: взаємодію таких гілок державної влади в Україні, як Верховна Рада України, інститут Президента, Кабінет Міністрів, міністерства, державні комітети (служби) та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві (територіальні) органи (підрозділи) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
У другому розділі - “Основні принципи та механізми підвищення ефективності регіонального управління в процесі взаємодії владних структур, політичних та громадських організацій” - проаналізовано основні проблеми кадрового забезпечення ефективного регіонального управління в процесі взаємодії владних структур, політичних та громадських організацій. Кадри у своїй сукупності розглядаються як головна складова управлінської діяльності у взаємодії на всіх її рівнях. Досліджено взаємодію владних структур, політичних і громадських організацій у контексті становлення громадянського суспільства, коли воно розглядається як один з основних факторів і механізмів підвищення ефективного регіонального управління. Проаналізовано значення розв’язання проблеми щодо використання менеджменту людських ресурсів у взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій.
У результаті аналізу встановлено, що під кадровим забезпеченням системи управління треба розуміти кількісний і якісний склад керівників, у тому числі керівників структурних підрозділів установи. На цей час наявний склад кадрів не відповідає ідеальній моделі управлінця-професіонала. Проблемною залишається діяльність кадрових служб, оскільки підрозділи з управління персоналом органів державної влади, установ та організацій нерідко укомплектовані людьми, що не мають фахових навичок, і їх вимоги до кадрів при цьому не відповідають сучасним завданням організацій.
Системне вивчення й аналіз громадянського суспільства як соціального феномена ХХІ ст. в досліджуваних аспектах показав, що соціальною метою підвищення ефективності регіонального управління в процесі взаємодії влади і політики є побудова в державі системи суспільних зв’язків та інтересів, які забезпечували б вільну реалізацію кожною людиною її природних проявів. Це можливо лише в умовах громадянського суспільства, і воно визначено як генеральний механізм розв’язання дослідницької проблеми.
Аналіз генезису ідеї громадянського суспільства показав, що ця ідея коріниться в об’єктивно наявній потребі індивідуальної свободи, самооцінці кожної окремої особи. Тому найбільш істотним і масштабним двигуном-механізмом подальшого державотворення виступає необхідність розвитку громадянського суспільства. При цьому констатується, що громадянське суспільство відстало у своєму розвитку від становлення державності, а це, у свою чергу, знижує роль громадянського суспільства як цілі, фактора і механізму оптимізації ефективної взаємодії владних структур, політичних та громадських організацій.
У дисертації на основі питань ефективності управління доводиться, що державні установи на регіональному рівні постійно “натикаються” на проблеми зіткнення інтересів “вертикальної влади”, в яку як би вмонтовано державні установи, з інтересами “горизонтальної влади”, які сприймаються як інтереси органів місцевого самоврядування. У зв’язку із протистоянням інтересів проблема управління в державних установах на регіональному рівні постійно ускладнюється. Більш помітно ці суперечності виявляються на рівні діяльності обласних державних адміністрацій. Для узагальнення аналізу ефективності управління при взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій у дослідженні використовувалися сім спеціальних критеріїв. Згідно із цими критеріями, унаслідок проведеного соціального моніторингу стану структури та взаємозв’язків внутрішніх чинників мотивації і зовнішніх мотиваторів спільної взаємодії виявлено, що в типології до мотиваційного менеджменту, в тому числі менеджменту органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних організацій тощо належать такі компоненти: персональні надбавки до окладів, премії, підвищення авторитету працівників і довіри до них у колективі; персональні доручення виконувати особливо важливі, відповідальні роботи; службові відзнаки за професіоналізм, вищу професіональну компетентність; матеріальне заохочення з одночасним підвищенням по службі або переміщенням по вертикалі тощо.
Науковий аналіз сутнісних характеристик менеджменту взаємозв’язку владних структур, політичних і громадських організацій засвідчив, що в основі кадрового забезпечення та становлення громадянського суспільства слід вважати насамперед менеджмент людських ресурсів. Менеджмент людських ресурсів базується на теоретичних дефініціях, як то: “управління”, “менеджмент”, “менеджмент у сфері людських ресурсів”. Зведення системи зазначених категорій до єдиного узагальнення дало змогу застосовувати кращі парадигмальні включення різних концепцій в їх єдності, що означає: менеджмент, перш за все, - мистецтво ведення справ, управління тим чи іншим об’єктом; володіння фаховою майстерністю за допомогою більш ефективних принципів управління; співчуття хазяїна, що співвідноситься з дбайливим ставленням до людей та з використанням прийомів, що дають змогу впроваджувати методи жорсткого адміністрування для успішного виконання поставлених цілей. Визначено, що сфера застосування менеджменту у світовій практиці також базується як на понятті менеджменту людських ресурсів, так і на менеджменті рівнів управління. Доведено, що сучасний соціальний менеджмент у сфері управління являє собою особливий тип гнучкої організаційної системи управління цією системою. При аналізі визначено особливості менеджменту як системи людських ресурсів; особливості менеджменту на регіональному (обласному) рівнях; регіональний менеджмент; менеджмент виробничо-господарської діяльності; менеджмент управлінського персоналу і “м’який менеджмент” політичних партій та організацій.
У третьому розділі - “Моделювання ефективності взаємодії суб’єктів управління і самоврядування (на прикладі Луганської області)” - визначено і розроблено комплекс засобів удосконалення механізму взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій, на яких покладається забезпечення процесу підвищення ефективності державного управління на регіональному рівні.
Дослідження показало, що серед усіх чинників, які впливають на процеси реформування державного управління в контексті розв’язання проблеми ефективності взаємодії суб’єктів управління і самоврядування, особливе значення має правове, ідеологічне й інформаційне забезпечення взаємодії суб’єктів управління як на рівні теоретичного моделювання, так і на рівні безпосередніх практичних технологій. При цьому доведено, що формування державного правового поля є, у свою чергу, системозабезпечуючим чинником підвищення ефективності державного управління в цілому й управління на регіональному рівні - у їх взаємодії.
Установлено, що правове забезпечення управлінських процесів в Україні і, в тому числі, в Луганській області, все ще недостатнє, досить низьке, в основному, через ігнорування інноваційного зарубіжного досвіду та низького рівня можливостей інформаційно-правового забезпечення управління. Встановлено, що інтегральний аналіз напрямів формування механізму взаємодії має включати фактори взаємовпливу органів влади, політичних і громадських організацій на суспільно-політичні процеси. Визначено зростання ролі громадських організацій у державотворчих процесах та їх впливу на виникнення і становлення політичних партій. Наголошено на суспільних функціях громадських організацій, суспільних об’єднань у процесі формування механізмів взаємодії органів влади й політики на регіональному і місцевому рівнях, визначено прямі й опосередковані канали у системі “органи влади - політичні і громадські організації”.
Взаємодію владних структур, політичних і громадських організацій запропоновано визнати як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні, що реалізується шляхом представництва інтересів у суспільному житті, та опосередковану форму, що втілюються в життя на основі ліберальних ідей взаємодії суб’єктів управління та самоврядування. Доведено, що сутність ліберальної ідеї взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій в Луганській області реалізовується на основі впровадженої адміністративно-ліберальної моделі взаємодії суб’єктів управління та самоврядування. У зв’язку з цим всебічно охарактеризовано механізм моделювання ефективної взаємодії суб’єктів управління і самоврядування, особливості його базових чинників, серед яких головне місце належить створеній обласній громадській організації “Регіон”, громадським об’єднанням і депутатським групам. Запропоновано авторську концепцію реалізації ключових напрямів підвищення ефективності управління на регіональному рівні за умов конструктивної владно-партійної взаємодії, визначено комплекс пріоритетних завдань органів влади у політичній і громадській сферах, серед яких: блокування політичних сил, формування передумов для реалізації принципу політичного консенсусу в суспільстві; мінімізація проявів деструкції і політичного екстремізму; активна законотворча діяльність на всіх рівнях влади; системна інформаційна політика, висвітлення взаємодіяльності владних структур, політичних і громадських організацій у засобах масової інформації.

ВИСНОВКИ

Проведене в рамках дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу і засвідчило що:
1. Діяльність владних структур, політичних партій і громадських організацій свідчить про все ще недостатню розробку загальнотеоретичних засад у системі владно-партійних взаємодій, особливо щодо методології досліджень, напрямів і механізмів удосконалення державно-управлінського впливу на центральному і регіональному рівнях.
2. Одним із напрямів розв’язання проблеми ефективності державного управління є вдосконалення взаємодії між центром і регіонами на рівні місцевого самоврядування. Концептуальною основою розв’язання зазначеної проблеми має бути такий підхід, який зумовлює риси державно-організованого суспільства, де мають бути визначені не максимальні, а граничні можливості самоврядування з метою розвитку демократії і забезпечення суверенітету народу, а отже, оптимальне співвідношення державного управління і самоврядування, їх співвідношення на місцевому рівні.
3. Аналіз сучасних процесів, що відбуваються на центральному, регіональному і місцевому рівнях влади, свідчить про необхідність ураховувати узагальнені риси новітнього етапу місцевого й регіонального розвитку, необхідність: децентралізації державного управління, особливо на регіональному рівні, й деконцентрації (з урахуванням принципів взаємодії) владних повноважень з передачею на місцевий і регіональний рівень відповідних фінансових ресурсів, реалізації принципів субсидарності; зміни стереотипів ставлення до державного управління - від суперцентралізованої системи “ручного” управління до переходу на метод регуляторної політики й активної взаємодії; перехід на стратегічне планування регіонального розвитку шляхом розробки, впровадження та підтримки програм розвитку, в тому числі національної програми місцевого й регіонального розвитку; впровадження ринкової ідеології нових кодексів - земельного, цивільного, господарського, податкового і в умовах взаємодії створення сприятливого для місцевого й регіонального розвитку правового клімату; реформування адміністративно-територіального устрою, вдосконалення адміністративного законодавства, системи адміністративної юстиції, в тому числі за рахунок прийняття Адміністративного кодексу і Кодексу про адміністративні процедури.
4. Розроблено й апробовано сучасні технології управлінської діяльності, новітню модель діяльності кадрових служб, служб управління персоналом у Луганській області, в основу якої покладено процес інформаційного управління персоналом, який можна уявити у вигляді множини узгоджених, постійно прийнятих і реалізованих рішень, спрямованих у підсумку на досягнення головної цілі функціонування управлінської організації.
Завдяки впровадженню зазначеної моделі вже на рівні соціально-управлінсько-дослідницького експерименту стало очевидним, що ефективність, яка досягається за рахунок: чіткого розділу обов’язків між державними службовцями структурних підрозділів; дотримання ієрархії влади, яка дає змогу посадовій особі вищого рівня контролювати виконання завдань працівників нижчого рівня; безособової адміністративної діяльності, в межах якої кожний державний службовець виступає не як індивід, а як носій соціальної влади на території конкретного регіону (міста, селища та т.ін.); завдяки втіленню в практику державного управління саме цих особливостей держслужбовці стали більшою мірою відігравати виключну роль як функціонери управління, а поняття “бюрократизм” почало дедалі більше втрачати відтінок негативізму.
5. У державі на всіх її рівнях для повноцінного здійснення всіх завдань і реалізації відповідних функцій необхідно створювати різноманітні державні організації, які у своїй сукупності утворюють механізми держави (систему всіх державних організацій, що здійснюють її завдання і реалізують функції). Серед наявних функцій виділено найважливішу - співробітництво з політичними партіями, громадськими організаціями і рухами, що закладає основу для стабільності в суспільстві та розширює базу формування громадянського суспільства. Як свідчить теоретично-експериментальне дослідження, передумовою взаємодії (співробітництва) є такі ідеї: продовження роздержавлення частини державних підприємств й установ; дотримування законодавства, яке регулювало б взаємовідносини між підприємствами та установами на основі принципу “дозволено все, що не заборонено законом”, між підприємствами, установами, з одного боку, та державними органами, з іншого боку, на основі принципу “заборонено все, що прямо не дозволено законом” щодо останніх; розробка і втілення демократичних процедур, що притаманні громадянському суспільству для врегулювання соціальних конфліктів.
6. Уникнути багатьох наявних суперечностей дає змогу ліберально-соціальна ідея, в межах якої процес взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій у контексті становлення громадянського суспільства проходить більш інтенсивно. Основою громадянського суспільства в такому розумінні ми вважаємо приватну власність, яка ставить людину в однакові юридично-правові умови перед законом і водночас робить її вільною. При тому слід враховувати, що громадське суспільство не може безпосередньо ініціювати ті чи інші управлінські цілі, засоби і завдання на регіональному рівні. Виходячи з цього, вважається, що органи місцевої виконавчої влади, особливо на рівні області, й органи місцевого самоврядування всіх рівнів не лише допомагали формуванню ідеї громадянського життя, а й працювали над створенням моделі нової для України сфери громадянського суспільства, в яку на території кожного регіону варто включати життєдіяльність партій і громадських організацій. Саме за таких умов можуть бути зведені нанівець соціальні конфлікти, протилежні мотиви й протистояння, що дасть змогу зупиняти руйнування соціуму і на основі самоусвідомлення громадян кожного регіону визначати пріоритети на майбутнє, основні цілі соціального і державного розвитку суспільства.
7. Упроваджувати на регіональному рівні визначену в дослідженні концептуальну модель використання людських ресурсів на основі провідної теорії самоврядування й відповідно до чинного Закону України “Про місцеве самоврядування”. Розроблена модель передбачає швидке і рішуче зміцнення державної влади шляхом продовження її вертикалі на основі створення авторитетного представництва структур Президента і Кабінету Міністрів, яка, спираючись на правоохоронні органи, дасть змогу більш послідовно відстоювати загальнонаціональні інтереси; боротися з проявами тенденцій переродження самоврядування в самоправство, терміново доповнити Закон України "Про місцеве самоврядування” щодо виключення можливості використання його органів у політичних цілях за рахунок представництва громадських інтересів в органах місцевого самоврядування на всіх його рівнях; створення єдиного на місцевому районному, міському й обласному рівнях для державних органів, органів місцевого самоврядування інформаційно-аналітичного і правового поля з відповідними структурами.
8. Адаптувати до умов окремого регіону й послідовно впроваджувати визначену на основі дослідження і соціально-наукового експерименту адміністративно-ліберальну модель управління, яка може максимально створити умови й забезпечити ефективність взаємодії органів управління і самоврядування. Запропонована модель відображає спосіб розв’язання основної суперечності державного управління, яка визначає сутність розвитку громадянського суспільства. Модель базується на загальноприйнятих суспільних цілях, а саме: центризмі, який визначається як свідомий компроміс між регіональними й державними інтересами на користь останніх; комплементарності державних силових структур, політичних та громадських організацій на регіональному рівні на основі регіональних інтересів; громадянському суспільстві; ідеології, яка відображає суму загальнолюдських ідей, що поєднується з історією становлення й розвитку державності та регіонального самоврядування; політиці підтримки і розвитку середнього класу та його реальній участі в соціально-економічному житті; напівавтономності як правовому фундаменті адміністративно-ліберальної моделі самоврядування. Впровадження цієї моделі співвідноситься із створенням обласної громадської організації з відповідними структурами та комплексної регіональної програми розвитку області, що може стати прообразом майбутньої системи інституціалізації процесів регіонального розвитку.
9. Упровадження цієї адміністративно-ліберальної моделі активізує взаємодіяльність не лише органів державної влади, місцевого самоврядування, а і політичні партії, громадські організації, їх лідерів, депутатів рад усіх рівнів, у тому числі депутатів Верховної Ради України.
10. Ці висновки є результатом не лише системного наукового аналізу проблем державного управління, вивчення світового і вітчизняного досвіду державотворення, а й результатом практичної діяльності народного депутата України, його зусиль конструктивно й гармонічно поєднати загальні інтереси держави з регіональними інтересами, в тому числі й Луганської області.
11. Розробка визначеної в дослідженні цільової регіональної програми та створення громадського об’єднання “Регіон” у межах Луганської області стало прикладом результативного використання висновків наукового дослідження щодо впровадження в сучасне суспільне життя регіональної політики та практики державотворення.
12. Використання методології і результатів проведеного наукового пошуку дає змогу авторові активно впливати на практику законотворчої діяльності Верховної Ради України, особливо на стадіях ініціювання, обговорення та прийняття законів, у тому числі, як приклад, законів України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” і “Про недержавне пенсійне забезпечення”. Принципи і механізми конструктивної взаємодії владних структур, політичних і громадських організацій на державному та регіональному рівнях, що були висвітлені у цьому дослідженні, можуть бути рекомендовані для використання депутатським корпусом України всіх рівнів.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Надрага В. Регіональний рівень політики: зміст та форми взаємодії політичних партій і місцевої влади // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. - Х.: Харків. філ. УАДУ, 1998. - № 2. - С. 69-75.
2. Надрага В. Проблеми взаємодії влади та громадських формувань на регіональному рівні // Вісн. держ. служби України. - 2002. - № 3. - C. 58-64.
3. Надрага В. Правове поле - умова ефективного управління в державних установах і організаціях на регіональному рівні // Упр. сучас. містом. - 2003. - № 1-3(9). - С. 70-81.
4. Надрага В. Регіональне правове поле та управління в державних установах // Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. упр. та права: Наук. часопис . - 2003. - № 2(6) - С. 204-215.
5. Надрага В. Человеческий ресурс управления. Основные направления поиска конструктивных форм взаимодействия властных структур и политических организаций // Персонал. - 2002. - № 7. - С. 76-83.
6. Надрага В. Проблеми взаємодії влади та громадських формувань на регіональному рівні // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - С. 4-6.
7. Надрага В. Пути и средства реализации демократического потенциала Луганского региона на основе Закона Украины “О местном самоуправлении” // Децентралізація державного управління: досягнення та невдачі місцевих влад: Матеріали регіон. наук.-прак. конф., м. Дніпропетровськ, 7-10 лип. 1998 р. - Д.: Дніпропетр. філ. УАДУ, 1998. - С. 96-104.
8. Надрага В. Общественные институты в системе местного самоуправления // Основные аспекты становления государственности в регионе: Материалы област. науч.-прак. конф. - Луганск, 1998. - С. 20-22.
9. Надрага В. Луганськ: крок до європейських стандартів // Вісн. Пенс. фонду України. - К., 2002. - № 2. - С. 19-21.
10. Надрага В. До проблеми регіоналізації державної політики // Філософ. дослідж. - Луганськ: Вид-во СНУ, 2002. - С. 217-225.
11. Надрага В., Ефремов А., Иванов В., Попов М. Программа социально-экономического развития Луганской области на 1999-2010 годы. - Изд-во Вост.-Укр. гос. ун-та, 1999. - 423 с. - Авторских - 18 с.

 

АНОТАЦІЇ

Надрага В.І. Взаємодія владних структур, політичних і громадських організацій як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління зі спеціальності 25.00.02. - механізми державного управління. -Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2003.

У дисертації досліджено взаємодію владних структур, політичних і громадських організацій як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні в період 1991-2003 рр., проаналізовано стан наукової розробки теми, уточнено зміст категорій і питань, що становлять сутність особливості теорії державного управління в системі владно-партійної і громадської взаємодії, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід організації ліберально-демократичного державного управління, охарактеризовано стан владно-суспільних взаємодій в умовах протистояння і уповільненого розвитку громадянського суспільства в Україні, обґрунтовано необхідність взаємодії як засобу підвищення ефективності управління, запропоновано для реалізації новітню адміністративно-ліберальну модель владних відносин, що вивірена на регіональному рівні.
Ключові слова: поле взаємодії владних структур і політичних організацій; владні управлінські відносини; інформаційне поле і проблеми його правового забезпечення; співвідношення центральних і регіональних інтересів; громадянське суспільства, адміністративно-ліберальна модель; регіональне управління, особливості державного управління.

Надрага В.И. Взаимодействие властных структур, политических и общественных организаций как способ повышения эффективности управления на региональном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2003.

В диссертации исследуются проблемы взаимодействия властных структур, политических и общественных организаций как способ повышения эффективности управления на региональном уровне.
Осуществлен методологический анализ теоретических, научных, литературных источников, освещающих проблемы власти и политики.
На основе исследований структурных характеристик и тенденций развития государственно-управленческих механизмов, принципов, функций и методов управления, используемых в процессе взаимодействия властных структур, политических партий и общественных организаций, основана все возрастающая необходимость изучения сущности коммуникативных отношений между субъектами власти и политики в контексте динамично изменяющихся социально-экономических и политических отношений в стране. Уточнена периодизация этапов формирования структуры власти в Украине в 1991-2003 гг. Использование базовых теоретико-методологических методов при изучении особенностей деятельности институтов власти и политики позволило автору определить роль органов государственной исполнительской власти, органов местного самоуправления в формировании позитивно ориентированных и применимых в конкретном регионе механизмов, обеспечивающих их взаимодействие с политическими партиями и общественными организациями в целях обеспечения гражданского согласия. За счет последовательного использования общих научных методов изучения явлений и процессов управления, логических методов познания и эмпирических методов исследования доказано, что в государстве на всех его уровнях для полноценного осуществления задач и реализации соответствующих управленческих функций необходимо последовательно создавать различные дееспособные государственные и общественно-политические структуры, которые в совокупности составляют государственный механизм управления. Среди наиболее важных задач для периода реферирования общества выделено использование функций принятия управленческих решений по организации деятельности и функция сотрудничества с политическими партиями, общественными организациями и движениями, которая при ее системном, комплексном использовании государством позволяет формировать основу стабильности и расширяет базу гражданского общества. Применение метода сравнительного анализа и ситуационного метода при исследовании современного процесса управления позволило автору аргументировано изложить идеи о необходимости дальнейшего предложения разгосударствления в части государственных предприятий, важности исполнения требований законов на всех уровнях власти и общественной жизни, системной целенаправленной работы по формированию условий для реализации процедур, присущих демократическому обществу при разрешении социальных противоречий.
Показано, что наименее разработанным аспектом в управленческой проблематике является взаимодействие как поле поиска способов повышения эффективности управления. Рассмотрены гражданское общество, менеджмент человеческих ресурсов, управленческие кадры в качестве специальных механизмов достижения взаимодействия властных структур, политических и гражданских организаций, выделены их структурные элементы конструктивной и деструктивной форм такого взаимодействия. Уточнены основные понятия теории государственного управления, в том числе - “органы региональной власти”, “взаимодействие в процессе управления”, “либерально-административное взаимодействие” как показатели уровня политического влияния субъектов управления в условиях реформирования украинского социума в общество с развитыми рыночными отношениями. При определении роли государственного управления в процессе трансформации раскрыты административные, правовые, социально-психологические методы повышения этой роли на всех уровнях, особенно на региональном. На основе научного анализа показаны принципы, в том числе децентрализации, ретроспективного анализа, группового комплексного планирования, при использовании которых совершенствование государственного управления приобретает все более конструктивные черты. Определены особенности позитивного социального поля в процессе осуществления распорядительской деятельности, четкой подчиненности нижестоящих органов вышестоящим, когда осуществляется взаимодействие властных структур, политических и общественных организаций в качестве комплиментарных связей. В работе предложены варианты решения конфликтных проблем, возникающих в связи с трансформационными преобразованиями в обществе, особенно в процессе поиска эффективных методов управления. В качестве положительного примера приводится административно-либеральная модель управления на региональном уровне. Показано, что именно такая модель, “горизонтальные” импульсы государственного управления объединяют субъектов деятельности на основе компромиссов и конструктивизма. Предложена также идея о том, что закономерности функционирования современного менеджмента человеческих ресурсов в жестком и в мягком его вариантах являются составляющей регионального менеджмента, в том числе и для управленческого персонала органов государственной власти. Изложен опыт работы народного депутата Верховной Рады Украины по использованию взаимодействия как основного базисного фактора достижения эффективности государственного управления в регионе.
Ключевые слова: поле взаимодействия властных структур и политических организаций; властные управленческие отношения; информационное поле и проблемы его правового обеспечения; соотношение центральных и региональных интересов; гражданское общество; административно-либеральная модель; региональное управление, особенности государственного управления.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking