Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Взаємодія органів внутрішніх справ з державною податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності

 

ФЕЩЕНКО Леся Олександрівна

Взаємодія органів внутрішніх справ з державною податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2007


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Голосніченко Іван Пантелійович,
Київський національний університет культури і мистецтв,
завідувач кафедри конституційного і адміністративного права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
член-кореспондент НАН України, академік АПНУ
Сіренко Василь Федорович,
Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАН України,
головний науковий співробітник відділу теорії держави та права

кандидат юридичних наук, доцент
Афанасьєв Костянтин Костянтинович,
Луганський університет внутрішніх справ,
завідувач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

Провідна установа: Харківський національний університет внутрішніх
справ, кафедра адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, м. Харків

Захист відбудеться „14” березня 2007 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

Автореферат розісланий „8” лютого 2007 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук О.М. Биков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виникнення ринкових відносин у нашій країні разом із позитивними змінами в економіці спричинило певні негативні явища. Останнім часом у державі з’явились нові види злочинів та адміністративних правопорушень, кількість яких з кожним роком збільшується. Спостерігається криміналізація та тінізація окремих секторів економіки. Відповідно існує нагальна потреба в удосконаленні захисту економічних відносин від впливу негативних процесів шляхом комплексної протидії цим деструктивним явищам з боку правоохоронних органів.
Необхідність підвищення ефективності боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями економічної спрямованості в Україні вимагає консолідації зусиль правоохоронних та контролюючих органів. Успішне виконання завдань, покладених державою на ці органи, безпосередньо залежить від належного рівня їх спільної узгодженої діяльності щодо реалізації вимог Конституції та законів України. Правоохоронні органи держави повинні протистояти проявам кримінальної поведінки в сфері економіки, вживаючи з цією метою різноманітних заходів, які вимагають узгодженості та послідовності. Насамперед, необхідним є організаційне забезпечення та нормативне врегулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою. Важливість організації та вдосконалення такої взаємодії, яка була б адекватна стану та тенденціям розвитку злочинності, очевидна і зумовлена завданнями правоохоронної діяльності та обов’язком захисту економічних інтересів держави.
Прорахунки та недоліки в організації діяльності правоохоронних органів, відомча розпорошеність негативно впливають на ефективність здійснення правоохоронної діяльності загалом та протидію економічній злочинності зокрема. Відсутність систематичної та послідовної взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою призводить до неузгодженості дій при вирішенні правоохоронних завдань, недостатнього використання наявного інтелектуального потенціалу, дублювання зусиль у роботі згаданих правоохоронних органів, існування нездорової міжвідомчої конкуренції.
У цьому сенсі важливим ресурсом підвищення ефективності правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ і податкової служби є розробка та впровадження в їхню роботу сучасних, відповідних вимогам правоохоронної практики та потребам суспільства організаційних заходів взаємодії.
Ці питання вимагають наукового дослідження концептуальних основ теорії та практики взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою та її адміністративно-правового забезпечення.
Проблеми управління в сфері правоохоронної діяльності в різні періоди досліджували вітчизняні і зарубіжні фахівці в галузі теорії держави та права, теорії управління та адміністративного права В.Б. Авер’янов, В.Г. Афанасьєв, О.М. Бандурка, І.Л. Бачило, Ю.П. Битяк, В.Т. Білоус, І.Л. Бородін, О.М. Васильєва, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, О.Ф. Євтихієв, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, Ю.М. Козлов, Б.М. Лазарєв, О.Є. Луньов, В.М. Марчук, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, В.М. Плішкін, О.Д. Поліщук, А.Б. Сахаров, В.Ф. Сіренко, В.В. Цвєтков, В.К. Шкарупа та інші вчені, які представляють різні галузі правового знання. Вивченню питань взаємодії правоохоронних органів у здійсненні правоохоронної діяльності приділяли увагу А.А. Аксьонов, М.М. Биргеу, Д.В. Гребельський, В.Л. Грохольський, С.К. Гречанюк, Г.Г. Зуйков, Д.Г. Заброда, В.В. Коваленко, В.В. Лисенко, О.М. Литвинов, І.Л. Олійник, А.Г. Сачаво, В.В. Тропін, Г.А. Туманов та ін. В 2005 році було проведено наукове дослідження „Взаємодія як умова забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів”, проте автор Г.П. Цимбал розглядала лише кримінально-процесуальні аспекти проблеми взаємодії.
Важко переоцінити внесок цих вчених у розробку проблеми взаємодії та координації в сфері управління правоохоронними органами, однак варто зауважити, що це дослідження розширює і по-новому розглядає комплекс взаємопов’язаних проблем удосконалення адміністративно-правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ і державної податкової служби. Таким чином, недостатність розробок на теоретичному рівні, наявність прогалин у нормативно-правовому регулюванні зумовили необхідність проведення адміністративно-правового дослідження проблеми взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до розділу 1 „Проблеми організаційного та правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ” (п.36) Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України №755 від 5 липня 2004 р.; розділу 3 Плану науково-дослідної роботи на 2004 р. Київського інституту внутрішніх справ МВС України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні змісту адміністративно-правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо його вдосконалення.
З огляду на поставлену мету визначені такі дослідницькі завдання:
- визначити поняття, розкрити зміст та сутність взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- розглянути принципи взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- дослідити чинну нормативно-правову основу взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- з’ясувати роль координації у функціонуванні механізму взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- здійснити аналіз організаційно-правових форм взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- розкрити сутність та особливості механізму взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в частині адміністративно-правового забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
Об’єктом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові відносини органів внутрішніх справ з податковою службою при здійсненні правоохоронної діяльності.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, організаційно-правові засади, форми і принципи взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. При вивченні процесів, пов’язаних із взаємовідносинами між органами внутрішніх справ та податковою службою, автор керувався універсальним діалектичним методом як загальним методом пізнання закономірностей розвитку суспільства. У роботі також використані методи: логіко-семантичний та історико-правовий – для аналізу становлення та поглиблення понятійного апарату (підрозділ 1.1.); порівняльний – для визначення співвідношення (розмежування) понять „взаємодія” та „координація” (пiдроздiл 2.3.); організаційно-структурний – при аналізі складових елементів механізму взаємодії (підрозділ 2.2.); статистичний – для узагальнення результатів спільної узгодженої діяльності органів внутрішніх справ та державної податкової служби (підрозділ 1.2); формально-юридичний – при аналізі змісту законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та податкової служби (підрозділ 1.3.); класифікації та групування – при розробці принципів взаємодії та аналізі організаційно-правових форм взаємодії (підрозділи 2.1, 2.4.); конкретно-соціологічний – при висвітленні окремих практичних питань організації спільних узгоджених заходів (підрозділ 2.2.).
Нормативно-правовою основою роботи є Конституція та закони України, підзаконні нормативні акти, зокрема відомчі акти Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) та Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА), які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та державної податкової служби, у тому числі в режимі взаємодії.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України за 2005 рік, матеріали практичної діяльності органів внутрішніх справ (далі – ОВС) та підрозділів державної податкової служби (далі – ДПС). У роботі використані результати анкетування 178 співробітників ОВС та 101 працівника податкової служби.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності. У межах дисертаційного дослідження отримано результати, які мають наукову новизну.
У цій роботі вперше:
сформульовано визначення поняття „взаємодія органів внутрішніх справ з податковою службою”, яке становить собою синтез філософського тлумачення взаємодії в значенні взаємозв’язку, управлінського аспекту узгодженості, а також функціональної спрямованості цих правоохоронних органів. Під взаємодією органів внутрішніх справ з державною податковою службою пропонується розуміти їхню спільну узгоджену діяльність, яка базується на об’єктивно існуючих необхідних взаємних зв’язках між ними та спрямована переважно на захист прав і свобод людини і громадянина та економічних інтересів держави;
визначено фактори, що забезпечують можливість та ефективність здійснення взаємодії ОВС з ДПС, запропоновано класифікувати їх на системні, організаційно-тактичні, кримінологічні та правові;
правова основа взаємодії ОВС з ДПС визначена як система адміністративно-правових актів, які визначають основні напрями та завдання взаємодії, загальні принципи її здійснення, права та обов’язки взаємодіючих суб’єктів, види та форми узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з податковою службою при реалізації завдань, передбачених чинним законодавством України;
виділено стадії процесу взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою: 1) прескриптивну; 2) організаційну; 3) реалізаційну; 4) посторганізаційну;
з’ясовано соціально-психологічні аспекти взаємодії співробітників органів внутрішніх справ з представниками податкової служби. Групи взаємодії в складі працівників названих відомств визначено як офіційні малі соціальні групи;
визначено, що для групових форм взаємодії характерною є наявність групового мотиву ? мотиву до спільної, взаємоузгодженої діяльності. Відповідно запропоновано щодо групових форм взаємодії ОВС і ДПС відокремлювати мотивацію кожного із суб’єктів і мотивацію створеної зі співробітників цих правоохоронних органів групи, як специфічного, окремого суб’єкта правоохоронної діяльності на період вирішення поставлених завдань.
Дістали подальшого розвитку:
система принципів взаємодії за рахунок віднесення до них принципів професіоналізму, активності та ініціативності, пропорційно-компетентної відповідальності, а також принципу виправданого ризику, згідно з яким ризик при взаємодії ОВС з ДПС визнається виправданим, якщо мети спільної узгодженої діяльності не можна було досягти в цій обстановці неризикованими діями і якщо такі дії не заборонені чинним законодавством;
поняття координації як функціонального засобу досягнення ефективної взаємодії ОВС з ДПС. На підставі аналізу співвідношення понять „взаємодія” та „координація” обґрунтовано положення, що специфічною ознакою координації є владність, а взаємодії – необхідність та обов’язковість. Ці ознаки у сукупності є умовами виконання взаємоузгоджених заходів;
характеристика видів та організаційно-правових форм взаємодії, встановлено особливості застосування окремих з них, запропоновано новий критерій їх класифікації – наявність та ступінь прояву прямих горизонтальних зв’язків між взаємодіючими суб’єктами.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції використовуються:
- у правозастосовчій діяльності для підвищення ефективності узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з податковою службою (акт впровадження Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 15 листопада 2005 року);
- у навчальному процесі Навчально-наукового інституту Київського національного університету внутрішніх справ при викладанні курсу „Управління правоохоронними органами” (акт впровадження Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ від 20 лютого 2006 року).
Практична значущість дослідження полягає у тому, що розроблені в дисертації рекомендації можуть бути використані:
- у нормотворчій діяльності для вдосконалення адміністративно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою;
- у науково-дослідній сфері при подальшій розробці проблеми взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедри адміністративного права та управління в ОВС Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ.
Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено у доповідях на міжвузівській науковій конференції „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (26.01.2004 – 02.02.2004 р., м. Косів Івано-Франківської області), всеукраїнській науковій конференції „Юридичні читання молодих вчених” (23 – 24 квітня 2004 р., м. Київ), науковій конференції науково-педагогічних працівників Київського юридичного інституту МВС „Правоохоронна діяльність: теорія, практика і навчання” (14 травня 2004 р., м. Київ), міжнародній науковій конференції молодих вчених „Треті осінні юридичні читання”(5 –6 листопада 2004 р., м. Хмельницький), науковій конференції науково-педагогічних працівників Київського юридичного інституту МВС „Правоохоронна діяльність: теорія, практика і навчання” (14 травня 2005 р., м. Київ), всеукраїнській науковій конференції „Другі юридичні читання” (18 травня 2005 р., м. Київ), всеукраїнській науково-практичній конференції „Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (22 грудня 2006 р., м. Київ).
Публікації. Основні положення і висновки, сформульовані в дисертації, опубліковані автором у чотирьох статтях у наукових виданнях, що входять до переліку фахових видань ВАК, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою, завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що включають 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг дисертації – 217 сторінок, обсяг основного тексту роботи – 181 сторінка. Список використаних джерел містить 243 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження і ступінь наукової розробки проблеми, розкрито основні методи дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів; наводяться дані щодо апробації отриманих результатів.
Перший розділ „Теоретико-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Поняття та сутність взаємодії правоохоронних органів” комплексно досліджуються теоретичні положення щодо формування категоріального апарату взаємодії з позицій філософії, теорії управління, адміністративного права, праксеології, соціальної психології. Дисертантом проаналізовано наукові підходи до розуміння сутності взаємодії правоохоронних органів у здійсненні правоохоронної діяльності в цілому та особливості взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою зокрема. Наголошується, що для взаємодії цих державних органів характерна спрямованість на досягнення позитивних результатів у сфері захисту економічних інтересів держави і громадян та протидії економічній злочинності. Пріоритетним визнано вирішення проблем, які становлять спільний державний інтерес для учасників взаємодії, а не задоволення вузькокорпоративних інтересів.
Автор зазначає, що взаємодія виступає фактором, який характеризує організаційну сторону управління правоохоронними органами, разом з тим сама організаційна структура правоохоронної системи через взаємодію різних елементів відображає ступінь своєї раціональності, доцільності та ефективності.
Дисертантом проаналізовані найбільш відомі визначення поняття взаємодії в сфері правоохоронної діяльності та його обов’язкові елементи. Визнано, що основною та необхідною ознакою ефективної неформальної взаємодії є наявність спільної мети – передбачуваного корисного результату узгодженої діяльності органів внутрішніх справ і податкової служби, який відповідає їх спільним інтересам і сприяє реалізації потреб кожного із взаємодіючих органів. При цьому мета є бажаним результатом такої спільної діяльності, і її спонукальним мотивом.
На підставі аналізу існуючих дефініцій категорії сформульовано авторське визначення взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою як спільної узгодженої діяльності, яка базується на об’єктивно існуючих необхідних взаємних зв’язках між ними та спрямована переважно на захист прав і свобод людини і громадянина та економічних інтересів держави. Зазначається, що взаємодія цих органів є однією з форм реалізації їх повноважень з організаційного забезпечення правоохоронної діяльності та має функціональний характер, оскільки здійснюється на рівні функцій сторін, які співпрацюють.
Зроблено висновок, що налагодження взаємодії є чинником оптимізації управління в сфері боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями економічної спрямованості. Ця позиція підтверджується також і результатами проведеного автором анкетування, згідно з яким 75,8% опитаних співробітників ОВС та 65,3% працівників ДПС вважають взаємодію необхідним фактором ефективного та комплексного здійснення поставлених перед цими органами правоохоронних завдань.
У роботі обґрунтовується положення, що взаємодія є не тільки умовою нормального функціонування правоохоронної системи, засобом підвищення її ефективності, а й одним з найважливіших завдань організаційної функції управління в сфері правоохоронної діяльності.
У підрозділі 1.2. “Передумови здійснення взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” обґрунтовується об’єктивний характер взаємодії цих державних органів, досліджуються фактори, які визначають необхідність, можливість та якість реалізації механізму міжвідомчої взаємодії.
Дисертант пропонує виділяти системні, організаційно-тактичні, кримінологічні, адміністративно-правові передумови взаємодії ОВС з ДПС. До системних передумов належать єдність цілей всіх елементів правоохоронної системи та їх сумісність. Автором доведено, що об’єктивна необхідність взаємодії зумовлюється єдністю цілей різних відомств, органів та підрозділів, що здійснюють правоохоронну діяльність. Зазначається, що сумісність – це наявність спільності за визначеними, необхідними для успішного спільного функціонування властивостями. Такими властивостями, характерними як для ОВС, так і для ДПС, є:
а) функціональний принцип побудови організаційної структури системи; б) територіальний принцип побудови системи; в) виконання кола обов’язків щодо здійснення нагляду за виконанням посадовими особами та громадянами вимог законів та підзаконних нормативних актів; г) правомочність певних категорій співробітників цих органів застосовувати засоби адміністративного та кримінального примусу; д) наявність повноважень щодо здійснення дізнання і досудового слідства; е) одноманітність заходів оперативно-розшукової діяльності, повноваження щодо якої мають оперативні підрозділи МВС і органів ДПС – оперативні підрозділи податкової міліції (ст.5 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”); є) можливість застосування до правопорушників спеціальних засобів впливу, включаючи вогнепальну зброю (ст.ст. 12 – 15 Закону України „Про міліцію”, ст.22 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”); ж) органам внутрішніх справ і податковій міліції ДПС властива певна воєнізованість: близький до армійського порядок проходження служби, присвоєння співробітникам спеціальних звань, військова дисципліна, прийняття присяги.
До організаційно-тактичних факторів, які зумовлюють необхідність взаємодії ОВС з ДПС, на думку дисертанта, слід віднести: належність до правоохоронних органів, наслідком якої є спільність завдань щодо забезпечення законності та правопорядку та певна спорідненість форм, методів діяльності; різний обсяг повноважень; особливість призначення сил і засобів, що застосовуються для вирішення відповідних завдань; взаємозалежність кінцевих результатів; позитивний досвід взаємодії.
До кримінологічних факторів, що зумовлюють необхідність взаємодії ОВС з ДПС належить економічна злочинність, подолання якої не можливе без спільної узгодженої діяльності цих органів. Необхідність співпраці пов’язана з суспільною небезпечністю, характером та розповсюдженістю певних видів правопорушень.
Правовою передумовою досліджуваної взаємодії є наявність адміністративно-правової основи, яка регламентує спільну узгоджену діяльність підрозділів МВС та ДПА України.
На підставі проведеного аналізу та результатів анкетування, з урахуванням однотипності характеристик діяльності ОВС та податкової міліції в боротьбі зі злочинністю можна зробити висновок про необхідність проведення організаційних заходів щодо об’єднання цих структур в єдиній системі – МВС України.
У підрозділі 1.3. „Правове регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою та шляхи його удосконалення” автор характеризує стан адміністративно-правового регулювання досліджуваного питання, пропонує шляхи його вдосконалення.
Зазначається, що взаємодія набуває ефективного характеру лише у разі правового регулювання всіх її найважливіших аспектів. Під правовою основою взаємодії ОВС з ДПС пропонується розуміти систему адміністративно-правових актів, які визначають основні напрями та завдання взаємодії, загальні принципи її здійснення, права та обов’язки взаємодіючих суб’єктів, види та форми узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з податковою службою при реалізації завдань, передбачених чинним законодавством України. Відповідно до цієї системи правових приписів і має функціонувати механізм взаємодії ОВС з ДПС.
Правові норми, які регулюють взаємодію органів внутрішніх справ з податковою службою, автор класифікує на такі групи:
- компетенційні правові норми, які визначають завдання та повноваження суб’єктів взаємодії;
- норми, що встановлюють загальні організаційні основи взаємодії суб’єктів правоохоронної діяльності;
- норми, які безпосередньо регулюють порядок взаємодії органів внутрішніх справ з підрозділами податкової служби з конкретних питань.
Автор вважає за доцільне доповнювати положення статутних та інших правових актів нормами про обов’язковість вчинення певних дій за клопотаннями інших державно-управлінських структур. На підставі проведеного аналізу чинних нормативно-правових актів, автор доходить висновку про недостатню врегульованість питань взаємодії цих органів. Так, п.5 ст.7 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” закріплює обов’язок органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, взаємодіяти з іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних. Проте вказаним обов’язкам не кореспондує право цих структур на отримання допомоги в реалізації поставленої мети. Крім того, ця стаття обмежує застосування взаємодії сферою розкриття злочинів та викриття винних, до уваги не береться сфера попередження та припинення злочинів. Дослідження відомчих нормативних актів дає можливість зробити висновок про досить детальну розробку організації взаємодії ОВС з ДПС в питаннях розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, протидії правопорушенням у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, боротьби з незаконним виробництвом, розповсюдженням і реалізацією аудіо- і відеопродукції, компакт-дисків та інших об’єктів інтелектуальної власності.
Дисертант вважає за необхідне визначити межі юридичного закріплення основ взаємодії. Норми права мають регламентувати лише основні, найбільш важливі аспекти взаємодії ОВС з ДПС, у кожному конкретному випадку на місцевому рівні взаємодіючі суб’єкти за своєю ініціативою і власним розсудом повинні самі визначати найбільш доцільні засоби досягнення загальної мети (якщо інше не передбачене нормативним актом). У роботі обґрунтовано положення про необхідність регламентації взаємодії між підрозділами МВС та ДПА України переважно на міжвідомчому рівні, на якому повинні деталізуватись та конкретизуватись загальні приписи законів України щодо спільної узгодженої діяльності різних правоохоронних органів. Така позиція дисертанта знаходить підтримку у 115 співробітників ОВС (64,6% респондентів) та 59 податківців (58,4%). Наголошується, що така нормотворча діяльність МВС та ДПА України повинна здійснюватись на делегованій та компетентній основі. Обґрунтована необхідність закріплення в функціональних обов’язках одного із заступників керівника МВС та ДПА України питань організації міжвідомчої взаємодії.
Забезпечити стабільність та системність правового регулювання, на думку автора, можна шляхом видання двостороннього нормативно-правового акта, який би розкривав загальні положення взаємодії ОВС з ДПС (проект Інструкції про взаємодію ОВС та ДПС розроблений автором). Динамізму правового регулювання можна досягти шляхом включення норм щодо взаємодії в відомчі документи МВС та ДПА, що будуть прийматись в подальшому.
Дисертантом обґрунтована доцільність запровадження практики включення норм-дефініцій у текст нормативних актів, що регламентують діяльність правоохоронних органів, з метою розмежування подібних, але не тотожних термінів „взаємодія” та „координація”.
Другий розділ „Механізм взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” складається з п’яти підрозділів.
У підрозділі 2.1. „Принципи взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” на основі аналізу позицій різних вчених автор дає власне визначення поняття принципів взаємодії ОВС з ДПС. Під принципами взаємодії цих органів пропонується розуміти основоположні засади, що відображають об’єктивні закономірності спільної узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з державною податковою службою, закріплені в нормативних актах та покладені в основу організації та здійснення механізму взаємодії.
Автор піддає критиці висловлювану у наукових колах ідею заміни поняття „принципи взаємодії” на „умови оптимізації взаємодії”. Принципи взаємодії забезпечують упорядкованість відносин між взаємодіючими елементами, їх ознаками є необхідність та стабільність. Натомість, умови оптимізації взаємодії повинні відповідати конкретній ситуації. Дотримання принципів взаємодії дає можливість уже на початкових етапах правильно організувати взаємодію органів внутрішніх справ з іншими правоохоронними органами та ефективно її здійснювати. В той же час про умови оптимізації йдеться лише тоді, коли взаємодія вже існує, проте її ефективність не відповідає ні складності криміногенної ситуації, ні залученим до взаємодії силам та засобам.
Значну увагу надано питанню джерел формування принципів взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою. У роботі підкреслюється, що на формування принципів взаємодії впливають існуючі в державі умови політичного, економічного, правового, наукового, соціального та історичного характеру.
У дисертаційному дослідженні сукупність принципів, на яких ґрунтується взаємодія органів внутрішніх справ з державною податковою службою, поділено на дві групи: загальні та спеціально-організаційні принципи взаємодії (принципи організації взаємодії). До загальних принципів належать: законність, науковість, плановість, безперервність та систематичність. До спеціально-організаційних – скоординованість, оперативна маневреність, професіоналізм, активність та ініціативність, виправданий ризик, пропорційно-компетентна відповідальність, раціональний розподіл і використання можливостей взаємодіючих суб’єктів. У роботі докладно розкрито зміст кожного з принципів.
Автор обґрунтував висновок, що за умови встановлення відповідного механізму практичної реалізації зазначених принципів, розробки спеціальних форм здійснення взаємодії, забезпечення правової підтримки, принципи взаємодії існуватимуть у межах цілісної системи, підсилюючи один одного та збільшуючи власні регулятивні можливості.
У підрозділі 2.2. „Стадії процесу взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” досліджується процесуальна складова механізму взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою.
Механізм взаємодії ОВС з ДПС визначено як систему поетапної організації та здійснення спільної узгодженої діяльності цих органів у визначених формах, з використанням належних методів, на основі відповідних принципів та згідно з прийнятим управлінським рішенням для ефективного виконання поставлених перед ними завдань. Він являє собою систему засобів, правил та процедур з високим ступенем організованості. Дисертант пропонує виділяти дві складові в механізмі взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою: а) структурну, яка концентрує в собі принципи взаємодії, форми взаємодії та засоби (організаційні та адміністративно-правові); б) процесуальну – в ній зосереджені стадії процесу взаємодії, етапи та процедурні дії.
Зміст процесу взаємодії становить прийняття обґрунтованого рішення та здійснення заходів з організації його виконання. Автор пропонує виділяти в процесі взаємодії такі стадії: 1) прескриптивну (підготовка та прийняття управлінського рішення щодо взаємодії); 2) організаційну (організація взаємодії); 3) реалізаційну (здійснення спільних узгоджених дій); 4) посторганізаційну (подальше регулювання та коригування взаємодії, контроль).
У роботі наведено детальну характеристику цих стадій. Автором запропоновані конкретні заходи досягнення цільових настанов, які повинні інтегрувати сучасне наукове знання, управлінські можливості, ресурси правоохоронної системи та інтереси суспільства.
У підрозділі 2.3. „Координація, її роль та місце в механізмі взаємодії правоохоронних органів” досліджується координація як функціональний засіб організації спільної узгодженої діяльності ОВС та ДПС.
Дисертантом узагальнено наявні підходи у науці адміністративного права до співвідношення понять „координація” та „взаємодія”: 1) паритетні начала; 2) домінування координації; 3) визнання взаємодії більш широким явищем, в якому координації належить певне місце. Погоджуючись з останньою думкою, дисертант виокремлює специфічну ознаку координації – владність та взаємодії – необхідність і обов’язковість. Координація – це встановлення зв’язків з іншими органами, взаємодія це їх прояв. Спільною рисою цих видів діяльності є те, що вони мають узгоджений характер та є наслідками прийняття усвідомлених організаційно-управлінських рішень.
Автор наголошує на необхідності збереження рівноваги між спеціальними координуючими органами та власне правоохоронними органами. Висловлена думка, що стратегічне завдання з координації діяльності правоохоронних органів покладається на Генеральну прокуратуру України. Тактичні ж питання організації взаємодії більшою мірою стосуються керівництва МВС та ДПА України. За такої умови будуть враховані як зовнішні інтереси (щодо правоохоронної системи і суспільства загалом), так і внутрішні (щодо кожного правоохоронного органу).
Обґрунтовується доцільність створення на загальнодержавному рівні спільних банків даних різних правоохоронних органів з використанням автоматизованих систем обробки інформації та єдиних класифікаційних ознак. Слід також розглянути можливість об’єднання різних видів відомчих обліків, які ведуться оперативно-розшуковими, експертними та інформаційними підрозділами, в єдину інформаційну мережу. Цей банк може бути сформовано через комп’ютерну мережу за спеціальними кодами та відповідними допусками до інформації з обмеженим доступом, з обов’язковим використанням аналогічної інформації Інтерполу, Європолу та координаційних бюро СНД. Ця база даних сприятиме профілактиці та розкриттю злочинів, а також надаватиме рекомендації щодо методик розкриття певних видів злочинів як самостійно, так і у режимі взаємодії.
У підрозділі 2.4. „Основні види та форми взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” автор визначає класифікаційні критерії розмежування взаємодії названих структур за видами та формами. У роботі піддана критиці позиція окремих науковців щодо класифікації видів взаємодії через її недосконалість з причин, в одному випадку, занадто лаконічного, в іншому ? надто широкого трактування проблеми. Відповідно дисертант пропонує такі класифікаційні критерії: а) регулярність взаємодії; б) характер підстави для взаємодії; в) спосіб реалізації спільної мети; г) напрям діяльності; д) зміст взаємодії; е) рівень взаємодіючих суб’єктів.
У дисертації надається характеристика названих критеріїв та відповідних видів взаємодії, яка ґрунтується на вивченні міжвідомчих документів та на матеріалах практичної діяльності органів внутрішніх справ та державної податкової служби.
Спираючись на аналіз позицій науковців, у роботі пропонується авторське визначення форми взаємодії як зовнішнього прояву зв’язків взаємодіючих елементів, який виражається комплексом однорідних дій та процедур. Як класифікаційний критерій розмежування форм взаємодії дисертант визначив наявність прямих горизонтальних зв’язків. Відповідно до цього критерію всю сукупність форм взаємодії поділено на такі блоки: 1) групові форми взаємодії; 2) проведення узгоджених заходів; 3) надання взаємодопомоги.
У підрозділі 2.5. „Соціально-психологічні основи групових форм взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою” автор розглядає соціально-психологічні аспекти групових форм взаємодії. Важливість такого аналізу в роботі аргументується практичною необхідністю пошуку оптимальних методів управління колективною діяльністю.
Дисертант узагальнює управлінські проблеми, які можливо вирішити шляхом застосування соціально-психологічного підходу: особливості спільних цілей та інтересів учасників групових форм взаємодії; механізми, які забезпечують інтеграцію поведінки учасників групових форм взаємодії; формування функціонально-рольової структури групи; нормоутворення, тобто вироблення групових норм і цінностей; специфіка групових санкцій; групові конфлікти; групова згуртованість; керівництво і лідерство; психологічний вплив; прийняття групових рішень.
Автор дійшов висновку, що діяльність співробітників органів внутрішніх справ з працівниками податкової служби в складі різних за призначенням спільних груп становить мікрорівень взаємодії. За своєю психологічною суттю така група є офіційною малою соціальною групою зі збереженням основних психологічних закономірностей в середині неї, однак з можливістю корекції взаємостосунків між її учасниками відповідно до компетенції взаємодіючих сторін та специфіки вирішуваних завдань. Створену зі співробітників органів внутрішніх справ та державної податкової служби спільну групу автор розглядає як специфічний, окремий суб’єкт правоохоронної діяльності на період вирішення узгоджених завдань. Водночас в роботі наголошується на важливості неофіційних, неформальних відносин та комунікацій, які встановлюються між співробітниками МВС та ДПА України шляхом особистих контактів поза офіційно встановлюваними процедурами.
У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці механізму взаємодії ОВС з ДПС. Викладено основні результати проведеного дослідження, а також практичні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України:
1. Взаємодія ОВС з ДПС проявляється як у внутрішньо-організаційних функціях правоохоронної системи (структурна та системна побудова), так і в зовнішніх функціях (запобігання злочинам та іншим правопорушенням тощо).
2. Для взаємодії ОВС з ДПС визначальними характеристиками є: спільна мета, узгодженість за будь-яким компонентом діяльності, наявність адміністративно-правового регулювання, спрямованість на захист прав і свобод людини і громадянина та економічних інтересів держави; наявність спільного об’єкта, яким є реальний стан дотримання законів.
3. Взаємодія ОВС з ДПС здійснюється переважно в рамках адміністративно-правових інститутів і регулюється нормами адміністративного права. Адміністративно-правові норми, які регулюють взаємодію ОВС з ДПС, класифікуються на такі групи: а) компетенційні правові норми, які вказують на суб’єктів взаємодії, визначають їх завдання та повноваження; б) норми, що встановлюють загальні організаційні основи взаємодії суб’єктів правоохоронної діяльності; в) норми, які безпосередньо регулюють порядок взаємодії ОВС з ДПС з конкретних питань.
4. Механізм взаємодії ОВС з ДПС – система поетапної організації їх узгодженої діяльності та реалізації спільної мети в визначених формах на основі відповідних принципів та згідно з прийнятим управлінським рішенням.
5. Координація як елемент механізму взаємодії – це функціональний засіб забезпечення ефективної інтегрованої роботи правоохоронних органів (автономно чи у взаємодії один з одним), який представляє собою управлінську діяльність щодо встановлення зв’язків та узгодження різних компонентів діяльності для найбільш успішного виконання поставлених перед ними завдань.
6. Зв’язки між ОВС та ДПС знаходять своє вираження у формах взаємодії через комплекс однорідних дій та процедур. Класифікаційним критерієм для розмежування форм взаємодії є наявність та ступінь прояву прямих горизонтальних зв’язків між взаємодіючими суб’єктами.
7. Групові форми взаємодії співробітників ОВС з ДПС за своєю психологічною сутністю є офіційними малими соціальними групами зі збереженням основних психологічних закономірностей в середині них, але з можливістю корекції взаємостосунків між їх учасниками, зумовленою компетенцією взаємодіючих сторін та завданнями правоохоронної діяльності.
8. Пропонується:
- внести зміни до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, вилучивши зі статті 5 положення, яке передбачає обов’язок власників транспортних засобів пред’являти органам Державної автомобільної інспекції МВС України квитанції, платіжні доручення про сплату податку;
- викласти ст. 4 Закону „Про оперативно-розшукову діяльність” у такій редакції: „Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії оперативних підрозділів між собою, з органами управління і населенням”.
- затвердити Інструкцію про взаємодію органів внутрішніх справ з підрозділами державної податкової служби у здійсненні правоохоронної діяльності (додаток Б).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

1. Фещенко Л.О. Теоретичні основи поняття взаємодії правоохоронних органів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. ? К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. ? 2004. ? С. 230?234.
2. Фещенко Л.О. Проблеми правового забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – №10. – С. 404 – 411.
3. Фещенко Л.О. Координація в правоохоронній діяльності: теоретичний аспект // Часопис Київського університету права. – 2005. – №2. – С.100 – 105.
4. Фещенко Л.О. Передумови здійснення взаємодії органів внутрішніх справ з податковою службою // Правова держава. Випуск 17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. ? 2006. ? С. 222?228.
5. Фещенко Л.О. Проблеми визначення поняття взаємодії у філософії та теорії управління // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Збірник матеріалів міжвузівської наукової конференції 25січня ? 3 лютого 2004 р. ? Випуск 5. ? К.: Київський університет права. ? 2004. ? С. 202?204.
6. Фещенко Л.О. Проблема розмежування понять „взаємодія” та „координація” в правоохоронній діяльності // Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів всеукраїнської наукової конференції 23?24 квітня 2004. ? К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. ? 2004. ? С. 132-134.
7. Фещенко Л.О. Принципи взаємодії органів внутрішніх справ з іншими правоохоронними органами // Молодь у юридичній науці. Збірник тез та доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених 5 – 6 листопада 2004 р. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права. – 2004. – С.364 – 365.
8. Фещенко Л.О. Виправданий ризик як принцип взаємодії органів внутрішніх справ з митною та податковою службами // Другі юридичні читання: Збірник матеріалів всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005 р. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. ? 2005. ? С. 551-552.

АНОТАЦІЇ
Фещенко Л.О. Взаємодія органів внутрішніх справ з державною податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності. ? Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2007.
У дисертації досліджується проблема адміністративно-правового регулювання взаємодії органів внутрішніх справ з державною податковою службою. Сформульовано поняття взаємодії правоохоронних органів, розкрито його зміст. Досліджено питання стану адміністративно-правового регулювання, розглянуто принципи, види та форми спільної узгодженої діяльності органів внутрішніх справ з державною податковою службою. Визначено основні організаційно-правові та процедурні аспекти взаємодії. Особливу увагу надано проблемі співвідношення понять взаємодії та координації, з’ясовано роль координаційної діяльності управляючого суб’єкта в організації виконання управлінського рішення щодо взаємодії.
Висвітлено механізм взаємодії та визначені шляхи підвищення його ефективності. Розглянуто соціально-психологічні основи діяльності співробітників органів внутрішніх справ та державної податкової служби в складі різних за призначенням комплексних груп. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.
Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, взаємодія, координація, узгодження, механізм взаємодії, форма взаємодії, управлінське рішення.

Фещенко Л.А. Взаимодействие органов внутренних дел с государственной налоговой службой в осуществлении правоохранительной деятельности. ? Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Институт законодательства Верховной Рады Украины, Киев, 2007.
Диссертация посвящена комплексному исследованию проблемы административно-правового взаимодействия органов внутренних дел с государственной налоговой службой Украины. Проанализировано понятие взаимодействия в философском, управленческом, социальном и психологическом аспектах. Сформулировано авторское понятие взаимодействия органов внутренних дел и государственной налоговой службы как совместной согласованной деятельности, основанной на объективно существующих связях между ними и направленной преимущественно на защиту прав и свобод человека и гражданина и экономических интересов государства.
На основе изучения конститутивных признаков сформулировано и раскрыто содержание основных категорий, характеризующих объект исследования: принципы взаимодействия, формы взаимодействия, механизм взаимодействия, экономическая преступность и некоторые другие.
Исследованы системные, организационно-тактические, криминологические и правовые предпосылки взаимодействия органов внутренних дел и государственной налоговой службы Украины. Проанализировано современное состояние административно-правового обеспечения такого взаимодействия, очерчены основные задачи межведомственного правотворчества. Выделена множественность видов исследуемого взаимодействия. Проведена классификация организационных форм взаимодействия в соответствии с предложенным критерием – наличием и степенью проявления прямых горизонтальных связей между взаимодействующими субъектами.
Рассмотрены вопросы организации и функционирования механизма взаимодействия, как системы средств, правил и процедур с высокой степенью организованности, проанализированы его процессуальная и структурная составляющая. В процессе взаимодействия выделены такие стадии: 1) прескриптивная; 2) организационная; 3) реализационная; 4) посторганизационная. Особое внимание уделено роли и месту координации в механизме исследуемого взаимодействия, проблеме соотношения координации и взаимодействия как управленческих категорий.
Исследована социально-психологическая основа взаимодействия сотрудников органов внутренних дел и налоговой службы. Совместная группа в составе представителей этих государственных ведомств по своей психологической сути является официальной малой социальной группой с сохранением основных психологических закономерностей внутри нее, однако с возможностью коррекции отношений между ее участниками в соответствии с компетенцией взаимодействующих сторон и спецификой поставленных заданий.
На основании проведенного исследования сформулированы и внесены предложения по усовершенствованию действующего законодательства в части регулирования основ взаимодействия органов внутренних дел с государственной налоговой службой Украины. С целью разрешения определенных проблем, накопившихся в практике совместной согласованной деятельности этих органов, предложен авторский проект “Инструкции о взаимодействии органов внутренних дел с подразделениями государственной налоговой службой Украины в осуществлении правоохранительной деятельности”.
Ключевые слова: административно-правовое регулирование, взаимодействие, координация, согласование, механизм взаимодействия, форма взаимодействия, управленческое решение.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking