Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка

 

Бабач Володимир Анатолійович

Адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка

Спеціальність12.00.07 - теорія управління;адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Ірпінь - 2005

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України, м. Ірпінь.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Шкарупа Віктор Костянтинович,
Національна академія державної податкової служби України, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

 

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Левченко Катерина Петрівна,
Президент міжнародного жіночого центру “Ла Страда-Україна”;


кандидат юридичних наук, доцент
Олефір Віктор Іванович,
Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Провідна установа: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, кафедра адміністративного права, МОН України, м. Харків

 

Захист відбудеться “21” жовтня 2005 року о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

 

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

 

Автореферат розісланий “19” вересня 2005 року.

 

 

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена гостротою проблеми наповнення бюджетів усіх рівнів, фінансування соціальної сфери й інших важливих державних програм, зміцнення законності у сфері оподаткування, що вимагає більш пильної уваги до всього комплексу питань правової реформи та удосконалення податкової системи України, у тому числі і питань адміністративної відповідальності у сфері оподаткування.
Охорона правовідносин у сфері оподаткування здійснюється за допомогою різних засобів. Значне місце у цьому процесі відведено мірам адміністративного примусу, серед яких адміністративна відповідальність настає, головним чином, за вчинення адміністративних правопорушень. Міра адміністративної відповідальності є спеціальною сферою відносин між державою і громадянином і тому може розглядатися як важливий інструмент правової держави. Ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів є суспільно шкідливим явищем.
Податкове законодавство України ще й досі знаходиться в стадії становлення і, відповідно, страждає багатьма недоліками, прорахунками і прогалинами. Правове регулювання податкових відносин має важливе значення так як стосується інтересів практично всього населення країни, а отже вимагає ґрунтовних наукових досліджень, всебічного, повного й об'єктивного обґрунтування змін існуючої податкової системи з урахуванням при цьому особливостей регулювання та зв’язків податкового права з іншими галузями права, – (митним, адміністративним, цивільним, кримінальним та ін.)
Застосування заходів адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 164-5 КУпАП, є специфічною формою адекватного реагування держави щодо зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. За даними Держкомстату України за останні три роки близько трьох тисяч осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 164-5 КУпАП; за вчинення, якого правопорушення накладено штрафів на суму понад півмільйона гривен, при цьому середній розмір штрафу склав 400 гривень з одного правопорушника. Детінізація відносин за допомогою мір адміністративної відповідальності сприятиме наповненню державного бюджету та дасть змогу налагодити цивілізовані відносини у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг в галузі фінансів і підприємницької діяльності.
В останні роки опубліковано чимало робіт, присвячених питанням відповідальності за адміністративні правопорушення, в тому числі в сфері оподаткування. Однак переважна більшість публікацій не стосуються конкретно цього виду правопорушень, та не торкаються теоретичних проблем,

які виникають на шляху розвитку відповідної галузі права щодо вищезгаданих проблем. У зв’язку з цим осмислення і аналіз теоретико–правових проблем адміністративної відповідальності є необхідною передумовою задля розвитку адміністративного права, що в свою чергу, є основою вдосконалення правового регулювання в податковій сфері.
Окремі питання щодо відповідальності за проступки у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг в галузі фінансів і підприємницької діяльності досліджувалися у наукових працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених: Аверьянова В.Б., Антипова В.І., Бахраха Д.Н., Битяка Ю.П., Білоуса В.Т., Ващенка С.В., Герасименко Є.В., Голосніченка І.П., Гончарука С.Т., Гуменюка В.А., Додіна Є.В., Жуковського А.Г., Зуй В.В., Калюжного Р.А., Камлика М. І., Ківалова С.В., Коваля Л.В., Комзюка А.Т., Колпакова В.К., Кучерявенка М.П., Клюшніченка А.П., Левченко К.Б., Лук’янця Д.М., Масленнікова М.Я., Мельника М.І., Овсянка Д.М., Олефіра В.І., Поліщука В.Г., Половнікова В.В., Cамсонова В.Н., Сандровського К.К., Смірнова А.В., Тараненка С.М., Терещука О.В., Тищенка Н.М., Хавронюка М.І., Шамрая В.О., Шкарупи В.К., Якимова А.Ю.
Проблемні питання адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, ще не були предметом дисертаційних чи монографічних розробок.
Все вище зазначене свідчить про актуальність та необхідність проведення наукових досліджень адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів Національної академії державної податкової служби України, як частину науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності: “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (номер державної реєстрації 0105U000657), тема затверджена її вченою радою.
Робота виконана в контексті заходів щодо реалізації Концепції з адміністративної реформи, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998 р. №810/98 та стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженої Указом Президента України від 14.04.2000р. №599/2000. Цей напрямок дослідження знайшов підтвердження і в комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25.11.2000 року №1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень його практичної реалізації здійснити аналіз змісту та підстав адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, визначити її особливості, поняття й ознаки податкових правопорушень, їх склад, систему і види, що дозволить зміцнити законність правозастосовчої діяльності органів ДПС, вдосконалити діяльність органів, що здійснюють контроль у сфері оподаткування та сформувати пропозиції про внесення змін до діючого законодавства.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
- з’ясувати історичний розвиток та правові засади акцизного збору;
- охарактеризувати особливості адміністративної відповідальності у податковому праві;
- визначити та проаналізувати організаційно – правові основи протидії податкової міліції щодо зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного збору;
- з’ясувати поняття, ознаки та склад адміністративного проступку щодо зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного збору;
- охарактеризувати особливості провадження у справах по зберіганню або транспортуванню алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного збору;
- дослідити стадії провадження в справах по зберіганню або транспортуванню алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного збору;
- проаналізувати організацію взаємодії податкової міліції та інших правоохоронних органів при притягненні до відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного збору.
Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, які виникають у зв’язку з зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Предметом дослідження є система адміністративно-правових норм, які встановлюють відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка та регулюють порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а також організаційно-правові засади діяльності податкової міліції по притягненню до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертаційної роботи складається із сукупності загальнонаукового діалектичного методу й окремих наукових методів: структурно-системного, порівняльного і логічного аналізу, синтез, індукція, дедукція та інші.
Структурно-системний метод використовувався, головним чином, як інструмент з’ясування характеру і сутності адміністративно - правових засобів, а також виявлення системи засобів державного примусу, їхнього взаємозв’язку та ієрархії (підрозділи 1.2).
Метод статистичного аналізу дозволив прослідкувати в динаміці певні аспекти адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (підрозділи 2.1, 2.2).
Методом формалізації встановлювалися логічні зв’язки між вихідними, визначальними елементами адміністративних правопорушень у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг в галузі фінансів і підприємницької діяльності, з урахуванням їх вторинних властивостей та ознак. Формалізація дозволила систематизувати, уточнити та методологічно обґрунтувати особливості адміністративної відповідальності, з’ясувати характер взаємозв’язків між ними, виявити та сформувати не вирішенні проблеми (підрозділи 1.1, 1.2).
Синтез як прийом наукового пізнання використовувався для узагальнення даних отриманих у результаті аналізу властивостей та ознак адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. Первинне пізнання окремих сторін і властивостей проводилося методом індукції, на основі якого потім здійснено їх узагальнення (підрозділи 2.1, 2.2).
Статистичний і документальний аналіз використовувалися для вироблення пропозицій щодо удосконалення адміністративного законодавства у (підрозділи 3.1, 3.2).
Теоретичну базу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються теми дослідження. При написанні дисертації автор використовує чинне законодавство України та законодавство інших держав. Оскільки дисертаційне дослідження носить значною мірою, міжгалузевий характер, його нормативна база включає, крім норм адміністративного права, джерела інших галузей національного права: конституційного, цивільного, фінансового, податкового, кримінального права, господарського й ін.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дисертація є одним з небагатьох у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень правових особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка та ролі у цьому процесі підрозділів податкової міліції і інших органів. У роботі здійснено поглиблений аналіз правових норм, що встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення даних правопорушень та механізм їх реалізації.
У результаті проведеного дослідження сформульовані наступні наукові положення, запропоновані здобувачем особисто, зокрема
уперше:
- визначено організаційно – правові засади діяльності податкових органів по притягненню до адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка;
- досліджено ознаки та проаналізовано склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-5 КУпАП;
- сформульовано визначення поняття марок акцизного збору встановленого зразка та встановлені юридичні та фактичні ознаки, за якими марки акцизного збору вважати такими, що не відповідають встановленому зразку;
- сформульовано вимоги, щодо взаємодії податкових органів з іншими правоохоронними органами з метою виявлення фактів зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка;
- обґрунтовано необхідність внести зміни до чинного порядку нормативно-правового регулювання щодо притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164-5 КУпАП, а також зміни до нормативно-правових актів про акцизний збір.
Дістали подальшого розвитку:
- систематизація історичного розвитку акцизного збору, законодавства та практики його застосування, виявлення зв’язку минулого і сьогодення;
- визначення особливостей адміністративної відповідальності у податковому праві;
- юридична характеристика адміністративної відповідальності в податковому законодавстві, а також встановлені загальні властивості адміністративної відповідальності, які необхідно врахувати при притягненні порушника за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору.
Удосконалено класифікацію провадження у справах про зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Рекомендовано удосконалити практику діяльності податкових органів із вказаних питань.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про сутність і процедури застосування заходів адміністративної відповідальності за незаконне зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Основні положення та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
- у законодавчій та нормотворчій діяльності – при підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів спрямованих на вдосконалення регулювання суспільних відносин у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг в галузі фінансів і підприємницької діяльності
- у науково-дослідній сфері – положення та отримані висновки дисертаційного дослідження можуть бути основою для подальшої розробки проблем застосування заходів адміністративної відповідальності за незаконне зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка;
- у навчальному процесі окремі положення дисертаційного дослідження використовуються при викладанні окремих тем з курсу “Адміністративне право”, “Адміністративний процес”, “Адміністративна відповідальність”, “Теорія управління підрозділами податкової міліції”.
Особистий внесок здобувача: Дисертація виконана самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі науково сформульованих положень, отриманих в результаті проведеного дослідження. Із п’яти наукових праць одна опублікована у співавторстві. Ідеї та розробки, що належать Паніотову Є.К., у співавторстві з яким підготовлено наукову працю, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії ДПС України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на п’яти науково-практичних конференціях: “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ 20-21 листопад 2003 року); у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу ” (м. Ірпінь, 16 квітня 2004р.); Міжнародна науково-практична конференція “Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів” (м. Київ 28-29 квітня 2004р.); на науково-практичній конференції “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” (м. Дніпропетровськ 26 березня 2004 року); “Податкова політика України та механізм її реалізації в Податковому кодексі” (м. Ірпінь, 23-24 травня 2005 року).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковано у п’яти наукових працях, з яких три надруковані у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатки. Загальний обсяг роботи 207 сторінок. Список використаних джерел складає 162 найменувань, викладений на 14 сторінках. Обсяг основного тексту роботи – 164 сторінок, додатки 4 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі автором обґрунтовується актуальність теми дисертації, вказується ступінь її наукової розробки, науково-теоретична основа, зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами і планами, визначені об’єкт і предмет, мета і завдання, методи дослідження, практичне і наукове значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, викладені дані про апробацію результатів дослідження та публікації.
Розділ перший “Організаційні засади протидії зберіганню або транспортуванню алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка” складається з трьох підрозділів і стосується загальнотеоретичних питань класифікації адміністративних порушень податкового законодавства.
У першому підрозділі “Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору.“ проводиться аналіз історичних аспектів та підстав виникнення такого виду податку, як акцизний збір, приводяться конкретні історичні приклади застосування акцизного збору, як на території України так і інших країнах.
Дисертант дає визначення поняття акцизний збір та аналізує основні нормативно – правові акти, які регулюють порядок справляння цього виду податку. Також дисертант зазначає, що акцизний збір вираховується за ставками у відсотках щодо обороту з продажу, а також у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).
Зокрема у дисертації зазначається, що акцизи були відомі вже в Стародавньому Римі, де податки з внутрішнього споживання використовувалися досить широко. Поряд із прямими податками в Римі існувала система непрямих податків. Основу їх складали: транзитне мито з товарів, перевезених через територію римської держави; мито, стягнуте з відпущення рабів на волю; податок із продажу солі. У Західній Європі система акцизів уперше вводиться в Голландії під час війни з Іспанією, і в XVI столітті була настільки поширена, що деякі товари оподатковувалися по п'ять-шість разів.
Автор розглядає історичний шлях становлення різних видів акцизного збору на теренах нашої Батьківщини, зокрема є дані, що у IV-V ст.ст. до н.е. у містах Причорномор’я існували митні порядки. У дисертації зазначається, що Україна розпочинає свою історію з VIII – XIIст., з часів формування Київської держави – Русі. Найдавнішою системою прямих податків на утримання княжого двору й дружини в Київській Русі була данина, яка сплачувалася звичайно продуктами сільського господарства і промисловості. Пізніше, а саме у XVI ст. Україна фактично ввійшла до складу Речі Посполитої відповідно і податкова система була запроваджена по польському зразку. Характерною рисою цієї системи було те, що суспільство розподілилось на два прошарки, один з яких не платив податки, але ніс військову службу, та інший, який сплачував податки, однак не ніс служби. Сплата податків здійснювалась, як і раніше у натуральній формі, данина була як правило медовою та хутряною.
У дисертації визначається, що акцизний збір містить у собі як фіскальну функцію, наповнюючи державний бюджет, так і регулюючу функцію податків. Остання корегує попит і пропозицію, збільшуючи ціну на товар за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку товарів, що підлягають акцизному збору. Дисертант зазначає, що механізм акцизних зборів дуже схожий на ПДВ. Це непрямі податки, вони обидва входять у ціну товару та сплачуються споживачами. Проте їх розрізняє кілька принципових моментів. По-перше, ПДВ відноситься до типу універсальних акцизів, що сплачуються по одній ставці з усіх товарів, робіт, послуг, а акцизний збір є специфічним акцизом (тобто сплачується по декількох групах ставок), диференційованим по окремих різновидах товарів. По-друге, акцизний збір - це податок на товари або продукцію, тоді як ПДВ використовує в якості об'єкта оподаткування оборот від реалізації товарів (робіт, послуг). З метою оперативного вирішення питання оздоровлення економічного стану підприємств,установ та організацій, стимулювання виробництва продукції вітчизняними товаровиробниками згідно з п. 4 розділу XV “Перехідних положень” Конституції України, Указом Президента України від 18 червня 1998р. № 653/98 Кабінет Міністрів України наділено правом вносити зміни до ставок акцизного збору і ввізного мита на товари, перелік яких затверджується Верховною Радою України, без права на встановлення нульових ставок акцизного збору і ввізного мита на зазначені товари.
Автор вказує на те, що платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності - виготовлювачі підакцизного товару (продукції), суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України відповідно до законодавства.
У другому підрозділі “Особливості адміністративної відповідальності у податковому праві” дисертантом всебічно аналізується поняття адміністративного правопорушення в різних його аспектах, виявляються ознаки, що визначають сутність та зміст адміністративних правопорушень, які полягають у зберіганні або транспортуванні алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. При цьому досліджуються адміністративні порушення податкового законодавства та адміністративні правопорушення, що посягають на нормальний порядок суспільних відносин в галузі торгівлі; аналізуються наукові теорії, щодо класифікації правопорушень, представлені в адміністративно-правовій літературі як вітчизняних науковців, так і науковців інших країн. Дисертант вказує на різноманітність аспектів класифікації адміністративних правопорушень, загострює увагу як на позитивному, так і на недоліках таких класифікацій. При здійсненні класифікацій порушень податкового законодавства автор виходить з того, що в залежності від характеру їхньої суспільної шкідливості варто враховувати те, що в деяких випадках об'єкт правопорушення може бути комплексним, тобто зв'язаним із посяганням на економічну й інші види безпеки країни.
Аналізуючи погляди науковців у галузі адміністративного права Ю.В. Александрова, В.І. Антіпова, М.І Бажанова, М.В. Володька, В.В. Сташиса, вчених-адміністративістів Д.М. Бахраха, С.В. Ківалова, В.К. Шкарупи, автор приходить до висновку, що оскільки предметом правопорушення може виступати лише певна “річ”, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою адміністративних правопорушень. При цьому у дослідженні вказано, що предмет правопорушень не може претендувати на роль самостійної ознаки складу протиправного діяння.
Дисертант підкреслює, що адекватна розміру суспільної шкідливості правопорушення правова оцінка порушення податкового законодавства є умовою правильної адміністративно-правової, а в окремих випадках, також іншої, наприклад, кримінально-правової галузевої кваліфікації протиправного діяння.
Також у роботі зроблено наголос на тому, що неухильне дотримання норм податкового законодавства забезпечує наповнення бюджетів усіх рівнів, а це, в свою чергу, є необхідною умовою вирішення економічних, політичних і соціальних задач, що стоять перед суспільством і державою. Саме тому державою встановлена жорстка система відповідальності підприємців, інших суб'єктів господарських правовідносин за порушення податкового законодавства. Ця система містить у собі кримінальну, адміністративну, дисциплінарну відповідальність і фінансові санкції. Окремо дисертантом проведено аналіз відповідальності за податкові правопорушення, так як вона, на погляд автора, дозволяє найбільш ефективно досягти виконання конституційного обов'язку громадян щодо своєчасної і повної сплати податків та профілактики подібних правопорушень.
У роботі підкреслюється, що адміністративна відповідальність становить собою особливий різновид юридичної відповідальності. Дисертант вказує, що традиційно правову відповідальність пов`язують із застосуванням заходів державного примусу , розглядають її як передбачену санкціями правових норм реакцію на правопорушення , як реалізацію , застосування і здійснення санкцій. Застосування заходів юридичної відповідальності для правопорушника – це обтяжливі наслідки майнового, морального чи іншого характеру, які він зобов’язаний виконати. Тим самим правопорушник “тримає відповідь” перед державою за неправомірну поведінку.
У третьому підрозділі “Організаційно - правові основи діяльності податкової міліції по боротьбі з незаконним зберіганням або транспортуванням алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка” автор аналізує існуючі організаційно-правові основи діяльності податкової міліції у зазначеній сфері.
Дисертант відзначає, що положення податкової міліції у складі органів державної податкової служби визначено чинними нормативними актами не досить чітко, хоча специфічна компетенція цього структурного підрозділу Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах та районах в містах мала б привернути більшу увагу з боку законодавця.
На відміну від завдань, закріплених статтею 19 Закону України про ДПС в Україні, функції податкової міліції окремою частиною чи статтею Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не виділені, а, враховуючи їх характер (оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, охоронна), до цього б, мали бути забезпечені ще й правовими принципами – незаперечними вимогами до формування та функціонування державного органу, на підставі яких ці функції здійснюються.
Також автор вказує, що частина друга статті першої Закону України “Про державну податкову службу в Україні” обмежується лише констатуванням того, що у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція) без визначення характеру підпорядкованості та підконтрольності податкової міліції. Державним податковим адміністраціям (інспекціям). Тобто підрозділи податкової міліції не є самостійним елементом системи органів державної податкової служби поряд з Державною податковою адміністрацією України, державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державними податковими інспекціями в районах, містах, районах в містах, а лише входять до їх складу.
Посадова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих чинним законодавством, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу, передбачену законодавством, відповідальність.
Так, на думку автора, принципи є самостійними засобами правового регулювання і повинні відігравати значну роль в упорядкуванні суспільних відносин, звісно, за умови взаємодії з іншими правовими засобами в механізмі правового регулювання, яка робить їх не лише формально продекларованими.
У другому розділі “Сутність підстави і зміст адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка” досліджується зміст адміністративного правопорушення та підстави його настання.
У першому підрозділі “Поняття адміністративного правопорушення, як підстави для адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.” розглядається поняття адміністративного проступку. Адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Саме таке визначення адміністративного проступку дає нам законодавець у ст.9 КУпАП. Зазначається, що адміністративний проступок є особливим різновидом правопорушень.
У дисертації також звертається увага на те, що найбільш характерними є дві ознаки правопорушення: протиправність і суспільна шкода. Обидві ознаки тісно пов’язані – протиправність є юридичним втіленням суспільної шкоди. Формальна ознака проступку – протиправність – характеризує його як діяння, що порушує вимоги правових норм, які охороняються адміністративними санкціями. Матеріальна ознака проступку – суспільна шкода – характеризує його як діяння, яке порушує суспільні відносини, підриває дисципліну, авторитет права, перешкоджає досягненню цілей правового регулювання.
Автор вказує, що для характеристики соціальної суті адміністративного правопорушення суттєве значення має вказівка на те, що це – дія, яка посягає на певний правовий об’єкт. Таким об’єктом є загальнообов’язкове правило, суспільні відносини, які воно регулює або забороняє, права чи свободи громадян. Посягання на суспільні відносини завдає суспільно небезпечної шкоди, призводить до неї чи утворює реальну загрозу заподіяння такої шкоди. При цьому дія перебуває під контролем свідомості особи, яка здійснює таке протиправне діяння (бездіяльність).
Значна увага у дисертації приділяється соціальній сутності вини. Так автор підкреслює, що вина виявляється у негативному або зневажливому ставленні особи, яка вчиняє суспільно шкідливе діяння, до тих інтересів, соціальних благ, цінностей (суспільних відносин), що охороняються законом. Тому вина особи у вчиненні такого діяння оцінюється негативно і засуджується правом. Таким чином, вина особи є важливою соціальною категорією, зміст якої визначають як характер і тяжкість протиправного діяння, так і його наявність як такого. Відомо, що свідомість і воля певною мірою визначаються зовнішнім середовищем, його об’єктивними умовами.
Автор аналізує вищеназвані ознаки і доходить висновку, що під протиправністю адміністративного проступку треба розуміти зазіхання на вимоги, сформульовані адміністративно-правовою нормою, що закріплює конкретний вид правопорушення. Одночасно кожен такий вид правопорушення за своїм юридичним змістом свідчить про те, що в ньому відповідним чином одержує свій вираз заборона на здійснення визначених дій, установлена тими чи іншими суспільними правилами. Звичайно, норма КУпАП сама не встановлює такої заборони. Її роль у цьому змісті інша, а саме: закріплення адміністративно-правового впливу на тих, хто ігнорує умови, запропоновані заборонними правовими нормами.
У другому підрозділі “Склад адміністративного проступку” автор зазначає, що класифікація адміністративних правопорушень за ознаками об'єкта складу правопорушення має винятково важливе теоретичне і практичне значення. Така класифікація дозволяє більш точно визначити об`єкт кожного діяння, його місце в загальній системі правовідносин, що охороняються адміністративними санкціями. Вона допомагає структурувати весь масив суспільних відносин, що охороняються в адміністративному порядку, правильно кваліфікувати протиправні діяння, а також обрати оптимальні заходи впливу на правопорушника.
Дисертант зокрема зазначає, що в теорії права прийнято розрізняти фактичні та правові підстави юридичної відповідальності. Фактичними

підставами адміністративної відповідальності є акт поведінки людини (проступок), що порушує норми права. Юридичною підставою адміністративної відповідальності адміністративної відповідальності є склад адміністративного проступку, під яким розуміється сукупність юридичних фактів (елементів та ознак) об’єктивного та суб’єктивного походження необхідних і достатніх для кваліфікації протиправного діяння у якості правопорушення. Названі ознаки досліджувані відносно адміністративної відповідальності
Дисертант зазначає, що важливе значення для подальшого розвитку адміністративної деліктології й удосконалення юрисдикційної роботи має дослідження суб'єкта даних протиправних діянь. Юридична характеристика суб'єкта, що посягає на суспільні відносини в митній сфері, дозволяє визначити соціально-правову сутність цього виду адміністративних правопорушень. Вивчення і використання класифікаційних характеристик ознак суб'єкта порушень митних правил і адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну діяльність митних органів, допомагає також краще усвідомити спільне і відмінне між ними, а також сприяє здійсненню профілактичної роботи митних органів у відношенні досліджуваних адміністративних правопорушень.
У дисертації звертається увага на те, що чинне адміністративне законодавство не дає узагальненого визначення суб’єкта адміністративного правопорушення і такого терміна не вживає. Проаналізувавши бачення цієї проблеми вченими-адміністративістами В.Б. Авер’яновим, С.Т. Гончаруком, С.В. Ківаловим, В.К. Колпаковим, викладено авторську точку зору на дану проблему. Підкреслюється, що для правильної класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері стосовно суб’єкта посягання важливе значення має дослідження як загальних, так і спеціальних ознак такого суб'єкта, прямо зазначених у нормативній конструкції конкретного складу адміністративного правопорушення.
Автор доводить, що наявність особливих ознак може мати для суб’єкта правопорушення такі юридичні наслідки: по-перше, вони можуть бути обставинами, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; по-друге, особливі суб’єкти не піддаються деяким стягненням; по-третє, цілий ряд суб’єктів з особливими ознаками за деякі правопорушення піддається не адміністративним, а дисциплінарним стягненням. Дисертант зазначає, що об’єктивна сторона правопорушення являє собою його зовнішню характеристику, зовнішній опис вчиненого особою протиправного діяння. Важливість об’єктивної сторони полягає і в тому, що вона дає можливість відмежувати адміністративне правопорушення від злочину, а також одне адміністративне правопорушення від іншого.
Проводячи дослідження об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, дисертант зазначає, що важливе класифікаційне значення має аналіз адміністративних правопорушень у аспекті розміру їх суспільно шкідливих наслідків. Ґрунтуючись на дослідженні встановлених законом

адміністративних санкцій, адміністративні правопорушення можна розмежувати на три види: малозначні, середньої тяжкості та особливо шкідливі.
Автор звертає увагу на те, що класифікація адміністративних правопорушень у розглядуваній сфері за ознаками об’єктивної сторони не може бути повною без вивчення нормативних меж часу здійснення протиправних діянь (бездіяльності) та місця вчинення правопорушення. Отже, об’єктивна сторона визначає: а) у чому конкретно полягає адміністративне порушення; б) як саме вчинене зазначене правопорушення; в) за яких умов місця, часу, обстановки воно скоюється; г) за допомогою яких засобів, знарядь предметів воно вчиняється.
Проводячи дослідження специфіки соціально-правового статусу осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, автор диференціює їх на три групи: а) особи, які не підлягають адміністративному затриманню відповідно до закону; б) особи, які підлягають даному заходу процесуального примусу на загальних підставах; в) особи, відносно яких адміністративне затримання допускається у випадках, передбачених законом.
Також у роботі проводиться аналіз ознак суб’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення: вини, мотиву та мети правопорушення. Встановлення суб’єктивної сторони – це завершальний етап процесу констатації складу правопорушення. Детальне вивчення суб'єктивної сторони складу адміністративних правопорушень полягає у правильному розумінні, або тлумаченні, диспозиції норми відповідної статті КУпАП, а також в об’єктивному та всебічному аналізі умов і обставин протиправного діяння.
Третій розділ “Особливості адміністративного провадження у справах про зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.” складається з чотирьох підрозділів та стосується специфіки здійснення процесу адміністративного провадження відповідно до чинного законодавства України.
У першому підрозділі “Місце провадження з адміністративного правопорушення у адміністративному процесі” автором досліджуються адміністративно-процесуальні заходи, що застосовуються при здійсненні провадження по суті справи. Проведено порівняльний аналіз адміністративно-процесуальних заходів з цивільно-процесуальними діями.
На думку автора суттєве значення для ефективної роботи органів ДПС України у боротьбі з адміністративними правопорушеннями має зміцнення законності, що у свою чергу, передбачає підвищення вимог до обґрунтованості і справедливості під час провадження у справах про зберігання або транспортуванню алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. В основу рішення щодо конкретної справи про зберігання або транспортуванню алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка повинні бути покладені тільки такі фактичні дані, що отримані й зафіксовані в порядку, визначеному законом.
В КУпАП, а саме у статті 245 - завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Зрозуміло, що всі ці вимоги у повній мірі стосуються і провадження у справах про зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка
Автор наголошує, що провадження у справі про адміністративні правопорушення представляє собою різновид адміністративного процесу, як самостійна процесуальна система, яка є : по-перше, невід'ємною частиною управлінської діяльності, пов'язаної з правосуддям; по-друге, вона здійснюється широким колом носіїв юрисдикційних повноважень; по - трете, адміністративно-процесуальна діяльність представляє собою найбільш спрощену форму процесуальної діяльності (якщо порівнювати з кримінальною або цивільно-процесуальною); по-четверте, адміністративний процес обслуговує лише одну відокремлену галузь матеріального права –адміністративне право. Головним критерієм відмежування проваджень в адміністративному процесі, є вид адміністративного примусу
У роботі зазначається, що у вирішенні задач будь-якого виду юрисдикційного провадження особливе місце приділяється процесуальному доказуванню, тобто діяльності компетентних органів (їхніх посадових осіб) із всебічним, повним і об’єктивним дослідженням фактичних обставин справи за допомогою доказів.
Автор вказує що процесуальним документом про закінчення розслідування по адміністративній справі є протокол. У ньому містяться послідовний опис протиправних дій, події, які мають юридичне значення для правильної кваліфікації проступку, що встановлюється безпосередньо особами, які засвідчують протокол своїми підписами. Ще до його складання проводяться всі необхідні процесуальні дії: опитування свідків, потерпілих, беруться пояснення у порушника, проводиться особистий огляд і огляд речей. В протоколі фіксуються підсумки розслідування, в результаті яких повноважна особа прийшла до висновку про необхідність притягнення порушника до адміністративної відповідальності, містяться докази, що підтверджують винність особи.
Зазначається, що боротьба із зберіганням або транспортуванням алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, є один із найперспективніших напрямків діяльності органів податкової міліції, реалізація якого є не тільки необхідною умовою забезпечення економічної безпеки України, але і складовою частиною успішного виконання податковими органами своєї фіскальної функції. Проте діяльність податкових органів у боротьбі з розглянутими адміністративними правопорушеннями, урегульована нормами адміністративного права, на практиці зустрічається з низкою проблем, пов'язаних, насамперед, із недосконалістю їх правовї оцінки відповідно до чинного законодавства. Ці труднощі породжені недосконалістю самого законодавства про адміністративні правопорушення, тим, що воно в ряді випадків містить суперечливі, не завжди переконливі положення.
На погляд дисертанта, варто продовжити цю роботу за такими основними напрямками: по-перше, необхідно провести доскональний перегляд адміністративно-правових норм, що регламентують відповідальність за вчинення досліджуваних правопорушень; метою повинно стати збереження, а при необхідності більш точне і юридично чітке формулювання тих принципових положень, що були перевірені часом і підтвердили свою доцільність і обґрунтованість з погляду законності і забезпечення процесуальних гарантій прав громадян, посадових і юридичних осіб; по-друге, внести в КУпАП нові норми, які виступатимуть як уточнюючі фактори, кваліфікуючи те чи інше правопорушення. Як зазначалося вище, основна складність вирішення цих проблем пов'язана з кваліфікацією відповідних правопорушень. У цьому випадку потрібен досить високий рівень єдиного розуміння ознак складів порушень, об'єктивна, а іноді і суб'єктивна сторона яких недостатньо чітко простежується в диспозиції відповідної статті. Це необхідно з двох причин: по-перше, з метою проведення єдиної політики податкових органів у боротьбі з окремими категоріями правопорушень і, по-друге, тому, що податкові органи не єдині, під адміністративною юрисдикцією яких перебуває розгляд справ про зберігання та транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
У другому підрозділі ”Правовий статус органів, які розглядають справи про зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка” з’ясовується положення органів, що розглядають справи про зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Автор вказує, що діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на усестороннє зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від будь-яких посягань на існуючі конституційні норми суспільного ладу, його політичної та економічної систем; соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України; прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій. Усією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, точного і неухильного виконання Конституції і Законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян.
Дисертант звертає увагу на те, що підсудність справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. При цьому справа не може розглядатись тим судом, у якому обвинувачений працював суддею. Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.
У третьому підрозділі “Стадії провадження у справах про зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка” автор проводить дослідження стадій провадження у вищевказаній категорії справ та робить спробу їх класифікувати.
Дисертант наголошує, що недотримання процесуальних норм адміністративного права досить часто виступає юридичним наслідком скасування винесеної у справі постанови. Саме тому кожен працівник податкової міліції зокрема та правоохоронних органів взагалі зобов’язаний дотримуватись встановлених чинним законодавством процесуальних норм та стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Автор вказує, що в цілому адміністративно-процесуальні заходи, що застосовуються при здійсненні провадження, по суті справи, є самостійним інститутом вітчизняного права, який, на жаль, не знайшов до цього часу належного кодифікованого оформлення як самостійна правова галузь (наприклад, як кримінально - чи цивільно-процесуальне право). У той же час, досліджувані процесуальні заходи перебувають у взаємозв’язку з загальною системою: адміністративно-правових заходів; адміністративно-процесуальних дій, що проводяться при вчиненні правопорушення; групи адміністративно-процесуальних дій, що здійснюються поза зв’язком з деліктом; процесуальними заходами інших галузей права.
У дисертації стверджується, що наявність взаємозв’язку досліджуваних адміністративно-процесуальних заходів із діями адміністративно-правового характеру обумовлена тим, що вони реалізуються в основному у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності і застосовуються, звичайно, у позасудовому порядку. При відсутності конкретного правопорушення адміністративно-правові заходи забезпечують реалізацію встановленого порядку управління митною діяльністю, можуть використовуватися для профілактики і попередження адміністративних правопорушень у даній сфері. У випадку здійснення протиправного діяння (бездіяльності) адміністративно-правові заходи виступають одним із засобів забезпечення припинення правопорушення. Урегульованість процесуальними нормами – це визначений юридичний порядок реалізації норм права, спрямованість на проведення в життя матеріальних норм.

У четвертому підрозділі “Організація взаємодії податкової міліції з ДПА України та правоохоронними органами при притягненні до адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка” автором розглядаються основні принципи та засади здійснення взаємодії у процесі виконання своїх обов’язків податковою міліцією та іншими правоохоронними органами.
Дисертант зазначає, що проблема сплати податків в умовах деформації системи економічних відносин, дефіциту Державного бюджету України є досить актуальною. Виходячи з того, що приховування доходів від сплати податків має поширений характер і виступає лише як зовнішній прояв більш глибоких криміногенних процесів перерозподілу національного доходу на користь окремих осіб, надзвичайно важливим є створення дієвого досвіду співпраці правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з цим негативним явищем. Автор відзначає виконання вищезазначених завдань, що покладені на податкову міліцію, змушує контактувати з цілим рядом інших органів та організацій які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, торкаються сфери економічної діяльності держави взагалі та сплати податків зокрема. Найбільш тісні контакти податкова міліція має з МВС, СБУ, Генеральною Прокуратурою, Державним комітетом у справах охорони державного кордону та Державною митною службою.
У роботі зазначено, що, як свідчить практика, ефективне виконання податковою міліцією покладених на неї завдань залежить від використання досвіду роботи, інформації іноземних правоохоронних органів. Таку можливість наша держава отримала після вступу до Міжнародної організації кримінальної поліції. Співпраця між Інтерполом та податковою міліцією здійснюється відповідно до Законів України “Про Державну податкову службу в Україні”, “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, а також підзаконних нормативно – правових актів: “Положення про Національне центральне бюро Інтерполу в Україні”, затверджене постановою Кабміну, та міжвідомчий наказ МВС, генеральної прокуратури, СБУ, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Державної митної служби та ДПС України, які регулюють основні положення, пов’язані з використанням правоохоронними органами України можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів.

ВИСНОВКИ
У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, даються рекомендації щодо їх наукового і практичного застосування.
Основні з них такі:
1. вказано на необхідність створення стабільної, узгоджену з Конституцією України та міжнародними правовими актами правової бази для здійснення податковою міліцією та ДПС України своїх повноважень. Зміни у суспільних відносинах держави, реформування економіки, приєднання України до Європейського співтовариства, ратифікація ряду міжнародних конвенцій і угод з питань оподаткування потребують суттєвих змін КУпАП та іншого пов’язаного з ним законодавства України, організації і практики здійснення податкової справи, подальшої демократизації та лібералізації податкової політики держави, посилення гарантій захисту прав і законних інтересів громадян і посадових осіб при притягненні їх до відповідальності.
2. Специфіка адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, полягає в її змісті. У податковому законодавстві йдеться про застосування до правопорушників фінансових (штрафних) санкцій і штрафів. У юридичній літературі вживається також термін "податкові санкції". У теорії права санкція визначена, як частина правової норми, у якій вказані вид і розмір застосовуваних стягнень (покарань) за її порушення. Іншими словами, санкція вказівка на застосування примусових заходів, що є змістом юридичної відповідальності.
3. За сучасних умов зростає роль органів ДПС України у здійсненні, в межах наданої компетенції, фіскальної, контролюючої, а також правоохоронної функцій. Проте в правозастосовчій практиці боротьби з адміністративними правопорушеннями спостерігаються труднощі, пов'язаними з неадекватною кваліфікацією діянь, не завжди обґрунтованим застосуванням адміністративно-процесуальних дій і недостатньою урегульованістю питань правомірності притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.
4. Норми про адміністративні правопорушення, які містяться в різноманітних кодифікованих збірниках, незалежно від їх відомчої належності необхідно об’єднати в єдиному, комплексному кодифікованому адміністративно-правовому акті, покликаному охороняти виконавчу владу в цілому, тобто в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
5. Сформована в чинному галузевому адміністративному законодавстві України класифікація адміністративних правопорушень щодо подвійного критерію (в галузі управління і щодо об’єкта посягання), на наш погляд, не виправдана ні з теоретичної, ні з практичної точок зору.
У результаті проведеної у межах даної дисертаційної роботи дослідження правової форми, змісту, властивостей і класифікаційних ознак адміністративних правопорушень і дій адміністративного провадження у справах по них, автором розпочата спроба розробки й обґрунтування ряду конкретних пропозицій і рекомендацій щодо подальшого удосконалення і підвищення рівня систематизації адміністративно-деліктного й адміністративно-процесуального законодавства України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Бабич В.А. Поняття, історичний розвиток і правові засади акцизного збору // Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2003. - №1.(19) – С. 212 – 218.
2. Бабич В.А., Паніотов Є.К. Організаційно–правові аспекти взаємодії податкової міліції з Інтерполом// Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2004. - №1.(23) – С. 163 – 168.
3. Бабич В.А. Особливості інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності органів ДПС України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. - №4 – С.17-21.
4. Бабич В.А., Інформаційне забезпечення боротьби з адміністративними правопорушеннями у діяльності правоохоронних органів // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України. – 2004. – С. 219.
5. Бабич В.А. Організаційно – правові аспекти законодавчого регулювання взаємодії податкової міліції та Інтерполу // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – С.17.

 

АНОТАЦІЇ
Бабич В.А. Адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право: – Національна академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню сутності, змісту та підстав адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. В роботі аналізується поняття адміністративна відповідальність взагалі та адміністративної відповідальності за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. Досліджено елементи й ознаки складу адміністративного правопорушення, охарактеризовано систему податкових правил, розглянуті її недоліки, які не дозволяють здійснити належну систематизацію адміністративних правопорушень. Значну увагу приділено проблемам побудови чіткої взаємообумовленої системи адміністративно-правових норм в податковій сфері, вироблено пропозиції щодо внесення змін до законодавства України у цій частині. В роботі здійснено аналіз запропонованої різними вченими класифікації адміністративних правопорушень, на основі якого, з урахуванням виявлених недоліків та практики діяльності податкових органів, внесено пропозиції, щодо удосконалення процесу та порядку взаємодії між податковою міліцією та іншими правоохоронними органами, зокрема між податковою міліцією та Національним центральним бюро Інтерполу в Україні. Сформульовано ряд пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства та адміністративно-юрисдикційної діяльності податкових органів України.
Ключові слова: адміністративні правопорушення, податкова сфера, склад адміністративного проступку, провадження, взаємодія правоохоронних органів.

Бабич В.А. Административная ответственность за хранение или транспортировку алкогольных напитков или табачных изделий на которых нет марок акцизного сбора установленного образца.-Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная академия государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2005.
Диссертация посвящена исследованию сущности административной ответственности за хранение или транспортировку алкогольных напитков или
табачных изделий, на которых нет марок акцизного сбора установленного образца. В работе изложен детальный анализ процессов исторического возникновения и развития акцизного сбора с приведением конкретных примеров как в деятельности государств, находящихся на территории СНГ, так и дальнего зарубежья.
В работе акцентируется внимание на конкретизацию места административной ответственности в налоговом праве. Произведен анализ обобщающих признаков этого понятия, а также исследованы признаки, которые выделяют административную ответственность в институте налогового права.
Рассмотрены основные организационно-правовые основы деятельности налоговой милиции, такие как: законы и подзаконные нормативно правовые акты, которыми регулируется деятельность правоохранительных органов в отрасли применения мер административной ответственности за хранение или транспортировку алкогольных напитков или табачных изделий, на которых нет марок акцизного сбора установленного образца.
В работе конкретизируется понятие административный проступок как основы для возникновения ответственности за хранение или транспортировку алкогольных напитков или табачных изделий на которых нет марок акцизного сбора установленного образца.
Исследуются элементы и признаки состава административного правонарушения, осуществляется анализ определения системы налоговых правил, рассмотрены её недостатки, которые не позволяют осуществить надлежащую систематизацию налоговых правонарушений.
Произведен детальный анализ существующей системы взаимодействия между разными правоохранительными органами Украины. Особое внимание уделено сотрудничеству между Национальным центральным бюро Интерпола в Украине и подразделениями налоговой милиции, выделены основные направления по которым проводится взаимодействие между НЦБ и налоговой милицией, рассмотрены основные нормативно-правовые акты, которые являются правовым основанием для взаимодействия.
Значительное внимание уделено проблемам построения четкой взаимообусловленной системы административных налоговых правонарушений, внесению предложений об изменении законодательства Украины в этой части.
В работе осуществлён анализ предложенной разными учеными классификации налоговых правонарушений, на основе которого, с учетом выявленных недостатков и практики деятельности налоговых органов, внесено предложение по усовершенствованию порядка и процесса взаимодействия между налоговой милицией и другими правоохранительными органами, например, между налоговой милицией и Национальным центральным бюро Интерпола в Украине.
Сформулировано ряд выводов, предложений и рекомендаций, направленных на усовершенствование организационно-правовых основ административной ответственности за налоговые правонарушения.

Ключевые слова: административные правонарушения, налоговая сфера, состав административного проступка, производство, взаимодействие правоохранительных органов.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking