Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Використання даних, одержаних в результаті застосування науково-технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі

 

Пунда Олександр Олегович

Використання даних, одержаних в результаті застосування науково-технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі

Спеціальність 12.00.09.
Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України
Нор Василь Тимофійович ,Львівський національний університет імені Івана Франка, юридичний факультет, декан

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Бахін Володимир Петрович, Академія державної податкової
служби України, професор кафедри кримінального
права, кримінального процесу і криміналістики;

кандидат юридичних наук, доцент, Шибіко
Василь Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет, завідуючий кафедри правосуддя

Провідна установа Одеська національна юридична академія, кафедра кримінального процесу, м.Одеса.

Захист відбудеться 27 березня 2002 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035 м.Київ 35, пл.Солом'янська 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035 м.Київ 35, пл.Солом'янська 1

Автореферат розісланий 21 лютого 2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради Лук'янчиков Є.Д.
Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес як взаємозумовлений поступовий розвиток науки і техніки на сучасному етапі глибоких революційних змін у всіх сферах життя людського суспільства визначається поняттям науково-технічної революції. Місце і значення науки і техніки, їхня роль у функціонуванні суспільного організму стають домінуючими. Наука перетворюється на провідний чинник усієї системи суспільних відносин та суспільного виробництва. Сучасний синтез науки і техніки дає змогу вдосконалювати наявні та створювати нові засоби виробництва. Безумовно, поява нових засобів, які є втіленням досягнень науки і техніки, сприяє підвищенню ефективності реалізації завдань в окремій сфері суспільного життя.
Одна з них - це сфера суспільних відносин, зумовлених боротьбою зі злочинністю. Проникнення в неї сучасних науково-технічних засобів, розробка специфічних приладів, апаратів та прийомів роботи з ними, всебічне впровадження у практику розслідування та попередження злочинів приводить до виникнення низки проблемних питань, що потребують невідкладного розв'язання.
Особливу увагу привертають питання, що торкаються результатів застосування науково-технічних засобів у доказуванні в кримінальному процесі. З'ясування цього центрального проблематичного питання дасть повніше уявлення про роль і місце науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві.
Проблеми використання різноманітних науково-технічних засобів у сфері боротьби зі злочинністю тривалий час залишалися поза увагою науки кримінально-процесуального права. Дослідження здебільшого проводили у розрізі криміналістичної науки. Відсутність аналізу цих питань негативно впливає на формування нормативно-правової бази, яка регулює відносини, пов'язані з застосуванням науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів, і, як наслідок, це не дає можливості повною мірою використати одержані результати в практичній діяльності правоохоронних органів.
Дане дослідження проведено на основі існуючих правових норм, розгорнутого аналізу вихідних даних концептуального науково-теоретичного характеру, практики застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві, а також досвіду іноземних правових систем.
Потреба у проведенні такого дослідження зумовлена тим, що на сьогодні немає системних теоретичних праць з проблем використання новітніх досягнень науки і техніки у кримінальному процесі взагалі та в процесі доказування зокрема. У науці кримінального процесу ще не повною мірою досліджені самі визначення таких понять, як “науково-технічний засіб, який використовується у кримінальному процесі”, “дані, одержані у результаті застосування науково-технічних засобів”. Ще не розглянуто системно питання видів та функцій науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві, напрямів використання даних, здобутих шляхом їхнього застосування, а також використання у процесі доказування результатів, одержаних з допомогою науково-технічних засобів під час проведення оперативно-розшукової діяльності.
Усе це створює у практичній діяльності труднощі як у процесі самого застосування науково-технічних засобів з метою збирання та перевірки доказів, так і, що особливо важливо, у безпосередньому використанні здобутих даних у ході доказування у конкретній кримінальній справі.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю встановлення єдиної системи правових категорій та формування на їхній основі правових засад використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі України, визначення допустимих напрямів застосування одержаних за їхньою допомогою даних та закріплення за цими даними в кримінально-процесуальному законодавстві України місця самостійного джерела доказової інформації.
Важливість наукового дослідження у зазначеній сфері зумовлена потребою створення додаткових чинників, що повинні сприяти виконанню завдань кримінального судочинства шляхом нормативно-правового регулювання фактично існуючих та потенційно діючих відносин, пов'язаних з використанням у процесі боротьби зі злочинністю різноманітних науково-технічних засобів.
Результати дослідження мають науково-теоретичний та прикладний характер. Автором запропоновано внести низку змін до існуючих правових норм як у галузі кримінально-процесуального права, так і в спорідненій з нею галузі, що стосується відносин оперативно-розшукового характеру.
Як уже зазначалось, спеціальних монографічних досліджень з даної проблематики немає. В окремих працях автори лише фрагментарно торкаються цих питань, проте вони мають дискусійний характер, залишаючи в цілому проблему “відкритою”.
Окремі питання цієї проблеми були предметом дослідження у працях: Р.С.Бєлкіна, В.Г.Гончаренка, Ф.К.Діденка, А.А.Ейсмана, О.О.Закатова, В.К.Лисиченка, О.А.Леві, З.М.Ломако, Г.М.Міньковського, М.Г.Несена, Ю.М.Оропая, М.А.Селіванова, Н.В.Сибільової, М.С.Стро-говича, Ф.В.Хоменка. Більшість з цих праць написані у 70-80-х роках і підходи авторів до розв'язання проблеми є такими, що панували в той період, а відтак - не враховують сучасних реалій. У новітніх наукових працях також не повною мірою висвітлено роль і місце науково-технічних засобів з позицій науки кримінально-процесуального права. Це дослідження О.М.Бандурки, В.П.Бахіна, Б.Т.Безлєпкіна, П.Д.Біленчука, В.П.Бож'єва, В.М.Галузо, Г.І.Грамовича, О.В.Горбачова, М.О.Громова, Е.А.Долі, А.Я.Дубінського, А.В.Іщенка, Н.С.Карпова, В.С.Кузьмічова, О.М.Ларіна, П.А.Лупинської, М.П.Молібоги, М.М.Михеєнко, В.Т.Нора, Е.А.Разумова, М.В.Салтевського, І.В.Сервецького, В.М.Тертишника, С.А.Шейфера, В.П.Шибіка, Р.Х.Якупова. Приділяючи часткову увагу питанням використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі, автори у своїх працях визначають лише загальні принципи розв'язання зумовлених цією діяльністю проблем. Поза увагою залишаються важливі і такі, що потребують деталізації аспекти застосування цих засобів у кримінальному судочинстві. Щодо проблеми використання у доказуванні матеріалів, здобутих шляхом оперативно-розшукового застосування цих засобів, то вона має гостро дискусійний характер.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка у межах досліджень, що провадяться кафедрою з теми: “Проблеми вдосконалення кримінального і кримінально-процесуального законодавства України та практики його застосування”.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у обґрунтуванні необхідності закріплення за даними, одержаними в результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, значення джерела доказової інформації. Прикладний аспект її - формування змін та доповнень до правових норм, що регулюють відносини у цій сфері.
Об'єктом дослідження виступає процес використання різноманітних науково-технічних засобів у боротьбі зі злочинністю. Предметом дослідження є використання для доказування у кримінальному процесі даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів фіксації та пошукових науково-технічних засобів. У дослідженні використано методи: аналізу, тлумачення права, порівняльного правознавства, формально-логічний метод. Метод порівняльного правознавства використано при написанні першого підрозділу першого розділу дисертації та другого підрозділу другого та третього розділу дослідження. Методи тлумачення права та аналізу використано у першому підрозділі другого та третього розділу дисертації. Вибір та подальше використання зазначених методів у дисертації має комбінований характер залежно від вирішення конкретних завдань дослідження. При цьому дослідження здійснене на основі аналізу практики використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві, в 175-ти кримінальних справах, розглянутих судами Хмельницької області.
Для досягнення мети, поставленої у дослідженні, вирішувалися такі завдання:
1) проведено комплексний аналіз правових засад використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі;
2) визначено поняття науково-технічного засобу, що використовується у кримінальному процесі;
3) виділено функції та окремі види науково-технічних засобів, які застосовуються у кримінальному судочинстві;
4) визначено авторське поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі;
5) проаналізовано основні напрями використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі;
6) встановлено місце і роль даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у процесі доказування в кримінальному судочинстві;
7) проаналізовано процес використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів під час здійснення оперативно-розшукових заходів для доказування в кримінальному процесі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає як у самій постановці проблеми, так і в нових підходах до її дослідження:
- вперше розглядається використання у кримінальному судочинстві науково-технічних засобів з позицій комплексного правового інституту, пов'язаного з регулюванням суспільних відносин стосовно використання цих засобів у боротьбі зі злочинністю;
- обґрунтовано необхідність вироблення єдиної системи правових категорій, що надаватиме усій сукупності норм, спрямованих на врегулювання суспільних відносин даного виду, вигляду цілісної правової системи;
- узагальнено численні визначення поняття науково-технічних засобів, використовуваних у кримінальному процесі. Пропонується визначити назване поняття як сукупність приладів, пристроїв, апаратури, інструментів і матеріалів, що застосовуються відповідно до закону спеціально уповноваженими особами для досягнення науково обґрунтованого результату, який сприяв би захисту прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, повному та швидкому розкриттю злочинів і викриттю осіб, винних у їх вчиненні;
- удосконалено з позицій науки кримінально-процесуального права визначення напрямів цільового призначення (функцій) науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві: пошукової, фіксації, дослідницької, конструктивної, моделювання, діагностичної;
- сформульовано вперше поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, як перенесених на технічний засіб фіксації відомостей про факти, що відображаються в різноманітних матеріальних носіях, характеризуються інформаційною цінністю та сенсом, і на основі яких у визначеному законом порядку спеціально уповноважені органи держави встановлюють наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи;
- визначено поняття та сформульовані основні елементи криміналістичного, кримінологічного, оперативно-розшукового та кримінально-процесуального аспектів використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів;
- узагальнено способи збору доказової інформації у вигляді даних,
одержаних у результаті використання науково-технічних засобів, під час проведення слідчих, судових та оперативно-розшукових дій;
- додатково обґрунтоване наукове положення, згідно з яким до документів у кримінальному судочинстві відносяться результати застосування науково-технічних засобів фіксації, які містять відомості, що мають значення для справи, подані учасниками кримінального процесу, встановлені в ході оперативно-розшукових заходів, слідчих та судових дій.
Крім того, подальшого розвитку дістало наукове положення, згідно з яким одержані результати застосування науково-технічних засобів в оперативно-розшуковій діяльності можуть бути використані для доказування в кримінальному процесі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні змін та доповнень до правових норм, що регламентують процес використання науково-технічних засобів у розслідуванні злочинів. Сформульовані також проекти нових правових норм якими доцільно було б доповнити кримінально-процесуальне законодавство і законодавство про оперативно-розшукову діяльність. Необхідність внесення у правову систему запропонованих правових норм та окремих правових категорій розглядається автором як один з визначальних чинників підвищення ефективності використання результатів застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес у Хмельницькому інституті регіонального управління та права, а також використані у системі службової підготовки працівників експертно-криміналістичних підрозділів при УМВС Хмельницької області, підвищення професійної кваліфікації членів професійного громадського адвокатського об'єднання міста Хмельницького.
Апробація результатів дослідження. Матеріали наукового дослідження оприлюднені і обговорені на п'яти науково-практичних конференціях: на шостій регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”, що відбулась 8.02.2000 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Доповідь на тему: “Поняття науково-технічного засобу в науці кримінально-процесуального права України”); на сьомій регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”, що відбулась 13.02.2001 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Доповідь на тему: “Науково-технічні засоби у кримінальному процесі”); на звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Хмельницького інституту регіонального управління та права “Проблеми вдосконалення управління та правове забезпечення соціально-економічного розвитку України” 31.03.1999 р. (Доповідь на тему: “Використання технічних засобів інструментальної діагностики в кримінальному судочинстві”); на звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Хмельницького інституту регіонального управління та права 26.04.2000 р. (Доповідь на тему: “Захисник як суб'єкт застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві”); на звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Хмельницького інституту регіонального управління та права 30.03.2001 р. (Доповідь на тему: “Сучасні аспекти використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві”).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 9 наукових журналах та збірниках наукових праць, в тому числі шість статей у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації визначається метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, у тому числі на 18 сторінках список використаних джерел (188 назв) та додатків на 10 сто-рінках.
Основний зміст дисертації
У вступі дана загальна характеристика роботи, обґрунтовується вибір і актуальність теми, сформульовано мету та завдання дисертації, визначено наукову новизну одержаних результатів та їхнє науково-практичне значення, наведені дані про її апробацію.
У першому розділі "Застосування науково-технічних засобів як один із способів реалізації завдань кримінального судочинства" дос-ліджується рівень нормативно-правового забезпечення використання науково-технічних засобів у сфері боротьби зі злочинністю, узагальнено різні визначення поняття науково-технічних засобів, що застосовуються у розслідуванні злочинів, і запропоноване своє розуміння зазначених понять, сформульовані функції та види науково-технічних засобів, які використовують у кримінальному процесі.
У першому підрозділі "Правові засади використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі" аналізуються питання, пов'язані з проблемами використання різноманітних науково-технічних засобів у сфері боротьби зі злочинністю. При цьому зазначається, що дослідження цих проблем здебільшого здійснювалися в межах науки криміналістики. Відсутність глибокого аналізу зазначених питань у науці кримінального процесу негативно впливає на нормативно-правову базу, що регулює відносини, пов'язані з застосуванням науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів, і, як наслідок, не дає можливості повною мірою використати одержані результати в практичній діяльності правоохоронних органів. Оскільки у науці кримінально-процесуального права немає визначення загального поняття, яке б об'єднувало різноманітні засоби технічного і наукового характеру, що можуть бути залучені у процес розслідування злочинів, автор робить спробу заповнити цю прогалину.
Аналізуючи правові норми, які регулюють особливості застосування науково-технічних засобів у кримінально-процесуальній діяльності, дисертант доходить висновку, що ці норми становлять правове утворення (правовий субінститут), який поєднує в собі правові норми кримінального процесу, що регулюють процес доказування та його процесуальне оформлення. Дослідження більш широкого спектра правових норм, які регулюють використання зазначених науково-технічних засобів, у межах здійснюваної правоохоронними органами боротьби зі злочинністю дало автору підставу для твердження про існування комплексного правового інституту міжгалузевого характеру. Це пояснюється єдиними спільними засадами, об'єднанням спільною метою та єдиними правовими категоріями.
Дисертант аналізує найбільш проблемні питання, які постають на сучасному етапі розвитку правового регулювання відносин у цій сфері. При цьому відзначено:
1) у кримінально-процесуальному законодавстві бракує єдиного підходу до визначення поняття “науково-технічний засіб”;
2) у законодавчих актах лише частково визначені умови застосування науково-технічних засобів у практичній діяльності правоохоронних органів;
3) відсутність у законодавстві визначення видів та функцій науково-технічних засобів;
4) у законодавчих актах немає визначення поняття “даних, одержаних у результаті використання науково-технічних засобів”.
Другий підрозділ "Поняття науково-технічних засобів, що застосовуються в кримінальному процесі" присвячено науковому аналізу та обґрунтуванню визначення поняття науково-технічних засобів у кримінальному процесі.
На підставі аналізу правових засад використання науково-технічних засобів у розслідуванні злочинів встановлено, що система правових норм, яка утворює зазначені засади, не містить у собі єдиних підходів стосовно термінологічного визначення даних засобів, оперуючи різноманітними поняттями не тільки в межах такої системи, а навіть у межах окремого законодавчого акта. Автор констатує, що існування єдиної правової категорії надасть усій сукупності норм, спрямованих на врегулювання суспільних відносин даного типу, вигляду цілісної правової системи і тим самим поліпшить можливості практичного використання приписів цієї системи на практиці.
Визначення автором поняття науково-технічних засобів, які використовуються у кримінальному процесі, зроблено на підставі аналізу поглядів, сформованих у галузі кримінально-процесуальної та криміналістичної науки.
На базі перелічених і охарактеризованих головних компонентів елементного складу зазначеного поняття автор пропонує наступне визначення науково-технічного засобу, що використовується в кримінальному процесі – це сукупність приладів, пристроїв, апаратури, інструментів та матеріалів, що застосовуються відповідно до закону спеціально уповноваженими особами для досягнення науково обґрунтованого результату, який сприяв би захисту прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, повному та швидкому розкриттю злочинів і викриттю осіб, винних у їх вчиненні.
У третьому підрозділі "Призначення та види науково-технічних засобів, які використовуються у кримінальному процесі", з'ясовуються правові засади використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі. Визначається їхнє поняття, досліджуються можливі класифікації функцій науково-технічних засобів за цільовим призначенням їх видів.
Аналіз застосування таких засобів відповідно до їхньої наукової та технічної природи дав змогу виділити відносно самостійні види функцій: пошукову, функцію фіксації, дослідницьку, конструктивну, функцію моделювання, діагностичну.
З позицій кримінально-процесуальної науки дисертантом виділяється три групи науково-технічних засобів, враховуючи їхню роль у процесі доказування у кримінальному судочинстві. По-перше, засоби, які в результаті застосування безпосередньо надають доказову інформацію, інакше кажучи, результат використання яких втілюється в матеріально фіксованих даних. Ці науково-технічні засоби охарактеризовано як “науково-технічні засоби фіксації”. По-друге, засоби, що сприяють виявленню джерел доказової інформації - це “пошукові науково-технічні засоби”. По-третє, це “науково-технічні засоби експертного дослідження”. В дисертації дається характеристика всіх трьох груп засобів.
Другий розділ "Правові та організаційні питання використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві" присвячено визначенню поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів, аналізу головних напрямів використання цих даних у процесі розслідування злочинів.
У першому підрозділі "Поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі" визначено поняття даних на підставі з'ясування змісту поняття науково-технічного засобу, який використовується у кримінальному судочинстві.
У процесі дослідження дисертант визначає, що в суто інформаційному розумінні поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, виражається в будь-яких відомостях про факти, встановлених за допомогою використання таких засобів, незалежно від того, чи були ці дані перенесені на технічний засіб фіксації, чи ні. Оскільки в дисертації досліджується специфічний засіб пізнання дійсності у межах кримінально-процесуальної діяльності, автором зосереджено увагу на розкритті поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів фіксації. На його думку – це дані, втілені у спеціальних формах, властивих лише технічним засобам фіксації. Тобто саме як даних, перенесених на технічний засіб фіксації з метою їх можливого подальшого використання у процесі розслідування злочинів.
Це дало можливість сформулювати у дисертації поняття “дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі”, під якими автор розуміє перенесені на технічний засіб фіксації відомості про факти, що відображаються в різноманітних матеріальних носіях, характеризуються інформаційною цінністю та сенсом і на основі яких у визначеному законом порядку спеціально уповноважені органи держави встановлюють наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.
Другий підрозділ "Напрями використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів" присвячено дослідженню різноманітних напрямів використання даних.
Автор вважає, що доцільно розглядати окремі аспекти використання таких даних, які об'єднують певні види напрямів у межах єдиної сфери їхнього застосування в процесі розслідування злочинів. Такими аспектами використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів, є: криміналістичний, кримінологічний, оперативно-розшуковий, кримінально-процесуальний.
Аналіз правових засад, наявних науково-теоретичних положень та практика використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів, дали змогу детально охарактеризувати можливості використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів для доказування у кримінальному процесі. Крім того тут також характеризуються такі напрями застосування даних, як: використання їх з діагностичною метою; для моделювання; з метою побудови і висунення версій; для планування розслідування кримінальної справи. Всі ці напрями об'єднані поняттям криміналістичного аспекта. Дисертант відзначає, що ці дані також використовуються в оперативно-розшуковій діяльності та з метою попередження і профілактики злочинів.
Третій розділ "Використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів для доказування в кримінальному процесі" присвячено теоретичному узагальненню місця і ролі даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів, формуванню науково-практичних рекомендацій, удосконаленню нормативно-правової бази у сфері використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві.
У першому підрозділі "Місце і роль даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у процесі доказування в кримінальному судочинстві" автор аргументує необхідність виділення цього напряму використання даних, як окремого.
Поклавши в основу визначені в законодавстві способи збору доказів у дослідженні, автор окреслює способи збирання доказів у вигляді зазначених даних у кримінально-процесуальній діяльності. Він виділяє такі способи збору доказової інформації у вигляді даних, одержаних у результаті використання науково-технічних засобів:
1) одержання даних у результаті застосування науково-технічних засобів у процесі провадження слідчих і судових дій уповноваженими на це особами;
2) одержання даних у результаті використання науково-технічних засобів у процесі провадження слідчих і судових дій, здійснюване особами, залученими до проведення таких дій, або особами, яким надано це право з дозволу особи, яка проводить відповідні слідчі або судові дії;
3) одержання цих даних шляхом їх подання підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, приватним обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем та їхніми представниками;
4) одержання даних у результаті застосування науково-технічних засобів особами, стосовно яких є відомості, що вони обізнані з обставинами, які стосуються справи і які визнані в подальшому свідками у кримінальному судочинстві;
5) одержання даних, здобутих шляхом використання науково-технічних засобів підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, що здійснювалися внаслідок реалізації професійних обов'язків (записи відеокамер візуального спостереження, записи переговорів диспетчерів, фіксація інформації під час проведення різного роду досліджень);
6) одержання даних у результаті використання науково-технічних засобів у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів.
Детальне з'ясування місця даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві, в структурі одного з елементів процесу доказування - збирання доказів – дало можливість охарактеризувати їх місце в кримінально-процесуальній діяльності, пов'язаної з перевіркою та оцінкою доказового матеріалу.
Дисертантом зазначається, що докази у вигляді цих даних позбавлені суб'єктивізму особистісних джерел доказової інформації, тобто тих об'єктивних умов, що присутні й активно впливають на характер отримуваної інформації, яка міститься в показаннях осіб - свідків, потерпілих, обвинувачених.
На цій основі автором розглядається місце даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у процесі формування внутрішнього переконання при оцінці доказів.
Автор визначає, що важливу роль у розслідуванні кримінальної справи відіграють різноманітні науково-технічні засоби фіксації інформації, які широко використовують під час провадження слідчих дій.
Виходячи з практичних потреб удосконалення правового регулювання використання в процесі доказування даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, автором запропоноване наступний розв'язок цих питань.
У ст.ст. 851, 852, ч.4 ст.85 КПК України йдеться про різноманітні засоби фіксації інформації: звукозапис, кінозйомка, відеозапис, фотографування. Проте більш виправданим з позицій уникнення необхідності внесення постійних доповнень є заміна у цих статтях такого переліку поняттям “науково-технічний засіб фіксації”. А відтак, доцільно доповнити ст.ст.114, 1281 КПК України правом застосування слідчим, спеціалістом науково-технічних засобів фіксації та пошукових науково-технічних засобів. Крім того, положення ст.1281 КПК України запропоновано доповнити положенням, згідно з яким спеціаліст може бути запрошений слідчим за клопотанням учасників кримінального процесу в разі необхідності застосування науково-технічних засобів за умови, що оплату його послуг у такому випадку візьме на себе особа, яка заявила клопотання.
Запропоновано внести відповідні зміни до норм КПК України, які регламентують порядок проведення слідчих дій. Ці статті запропоновано викласти у такій редакції:
1) ч.5 ст.174 КПК України: “При необхідності впізнання може проводитись за даними, одержаними в результаті використання науково-технічних засобів фіксації, відповідно до умов, викладених у цій статті”;
2) ч.5 ст. 175 КПК України: “Пред'явлені предмети підлягають фіксації науково-технічними засобами”;
3) ч.3 ст. 191 КПК України: “У необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також використовує науково-технічні засоби фіксації”;
4) ч.3 ст.194 КПК України: “У необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення, а також застосовує науково-технічні засоби фіксації”;
5) ч.1 ст.79 КПК України: “Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості зафіксовані науково-технічними засобами, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду...”
6) ч.4 ст.85 КПК України: "Протоколи можуть бути доповнені результатами застосування науково-технічних засобів фіксації”.
З метою створення додаткових гарантій захисту прав осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, автор пропонує закріпити в КПК України наступну норму: “Учасники кримінального процесу мають право застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, у яких вони беруть участь, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка проводить дізнання, чи слідчого, а в суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду.
Науково-технічні засоби можуть бути застосовані також на вимогу учасників кримінального процесу.
Результати застосування науково-технічних засобів можуть бути подані учасниками кримінального процесу для приєднання до матеріалів справи”.
Дисертант доводить необхідність закріплення за даними застосування науково-технічних засобів фіксації місця самостійного джерела доказової інформації. Ці дані, на його думку, слід віднести до документів. У цьому зв'язку обґрунтовується необхідність доповнити статтю 83 КПК України частиною другою такого змісту: “До документів відносяться результати застосування науково-технічних засобів фіксації, які містять відомості, що мають значення для справи, подані учасниками кримінального процесу, встановлені в ході оперативно-розшукових заходів, слідчих та судових дій”.
Другий підрозділ "Використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів під час здійснення оперативно-розшукових заходів для доказування в кримінальному процесі" присвячений дослідженню місця у процесі доказування даних, одержаних в результаті застосування науково-технічних засобів під час здійснення оперативно-розшукових заходів.
З метою досягнення ефективного рівня правового регулювання суспільних відносин у цій сфері дисертант пропонує ст. 2 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” викласти у такій редакції: “Оперативно-розшукова діяльність – це система ... заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та науково-технічних засобів”.
У дослідженні аналізуються шляхи розв'язання питання, пов'язаного з впровадженням у кримінальний процес даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів фіксації інформації, під час проведення негласних оперативно-розшукових заходів. Автором формулюється правова норма, яка спрямована на регулювання зазначеного питання. Проект запропоновано викласти у такому варіанті: Стаття ... "Впровадження в кримінальний процес даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів фіксації інформації під час проведення негласних оперативно-розшукових заходів.
У разі неможливості подання інформації про технічні характеристики використаних у процесі проведення негласних оперативно-розшукових заходів науково-технічних засобів фіксації або інформації про умови, способи та суб'єктів використання цих засобів, впровадження одержаних матеріалів у кримінальне судочинство здійснюється:
1) якщо ці обставини не мають значення для оцінки достовірності змісту матеріалів застосування науково-технічних засобів фіксації;
2) якщо було використано спеціальний науково-технічний засіб фіксації інформації, технічні характеристики якого з метою захисту державної таємниці не можуть бути піддані розголошенню.
Перевірка інформації може бути здійснена шляхом призначення експертиз, провадження слідчих та судових дій”.
Дисертант також обґрунтовує необхідність прийняття та пропонує проект правової норми, яка б регулювала загальні відносини використання результатів застосування науково-технічних засобів фіксації інформації: Стаття ... "Використання результатів застосування науково-технічних засобів в доказуванні у кримінальному судочинстві.
У разі оперативно-розшукового застосування науково-технічних засобів, отримані дані використовуються в доказуванні у кримінальній справі відповідно до положень кримінально-процесуального законодавства України, які регламентують збір, перевірку і оцінку доказів.
Подання результатів застосування науково-технічних засобів органу дізнання, слідчому або суду здійснюється на підставі постанови керівника органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність у порядку, передбаченому відомчими нормативними актами."
У висновках містяться основні обґрунтування щодо результатів проведеного дослідження, визначено головні напрями подальшого удосконалення рівня нормативно-правового регулювання використання науково-технічних засобів для доказування у кримінальному процесі, формулюються проекти відповідних правових норм.

Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі// Вісник Львівського університету (серія юридична). – 2000. - Випуск 35. –С.523-528.
2. Використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі //Вісник Львівського університету (серія юридична). – 2001. - Випуск 36. –С. 580-585.
3. Проблеми застосування науково-технічних засобів захисником у кримінальному процесі //Держава і право. -2000. -№8. –С.382-387.
4. Поняття функцій та видів науково-технічних засобів, які використовуються у кримінальному процесі// Держава і право. -2001. -№9. –С.348-352.
5. Поняття науково-технічного засобу у кримінальному процесі //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2000. -№3. –С.93-98.
6. Використання результатів застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів //Юридичний вісник.-2001.-№2.-С.149-151.
7. Прості та аналітичні пошукові науково-технічні засоби та практика їх застосування у досудовому слідстві //Збірник наукових праць Академії прикордонних військ України. – 1999. -№8. –С.254-260.
8. Правові засади використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі // Вісник Технологічного університету Поділля. -1999. -№2. –С.144-149.
9. Використання даних, отриманих в результаті застосування науково-технічних засобів під час здійснення оперативно-розшукових заходів для доказування у кримінальному процесі //Вісник Технологічного університету Поділля. -1999. - №3. –С.65-74.

Анотація
Пунда О.О. Використання даних, одержаних в результаті застосування науково-технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі.
Дисертація у вигляді рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес, криміналістика, судова експертиза. –Національна академія внутрішніх справ України. - 2001.

Дисертація містить комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з дослідженням можливостей використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі. У роботі досліджуються правові засади використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі, поняття, функціональне призначення та види науково-технічних засобів, що застосовуються у кримінальному судочинстві. Проаналізовано поняття та напрями використання даних, здобутих шляхом застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів, місце і роль даних, одержаних в результаті використання науково-технічних засобів у процесі доказування в кримінальному судочинстві.
На підставі одержаних результатів дослідження сформульовані рекомендації щодо удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства, які регулюють процес використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві.
Ключові слова: науково-технічний засіб, дані, джерело доказів, документ, кримінальний процес, процес доказування.

Пунда А.О. Использование данных, полученных в результате применения научно-технических средств, для доказывания в уголовном процессе.
Диссертация в виде рукописи на соискание научной степени кандидата юридических наук, специальность 12.00.09 – уголовный процесс, криминалистика, судебная экспертиза. – Национальная академия внутренних дел Украины, 2001.

Диссертация содержит комплекс теоретических и практических вопросов, касающихся исследования возможностей использования данных, полученных в результате применения научно-технических средств для доказывания в уголовном процессе. Использование в уголовном судопроизводстве научно-технических средств рассмотрено с позиций комплексного правового института. В диссертационном исследовании обращено внимание на необходимость создания единой системы правовых категорий, которая придаст всей совокупности норм вид целостной правовой системы. Обобщено определение понятия научно-технических средств, используемых в уголовном процессе, под которыми понимается совокупность устройств, приспособлений, аппаратуры, инструментов и материалов, применяемых в соответствии с законом специально уполномоченными лицами для достижения научно обоснованного результата, способствующего защите прав и законных интересов участников уголовного процесса, полному и быстрому раскрытию преступлений и установлению лиц, виновных в их совершении. Автором с позиций науки уголовно-процессуального права проанализировано определение таких направлений целевого назначения (функций) научно-технических средств, как: поисковой, фиксации, исследовательской, конструктивной, моделирования, диагностической. Сформулировано понятие данных, полученных в результате применения научно-технических средств в уголовном процессе, как перенесенных на техническое средство фиксации ведомостей про факты, которые отображаются в различных материальных носителях, характеризуются информационной ценностью и смыслом и на основе которых в установленном законом порядке специально уполномоченные органы государства устанавливают наличие либо отсутствие обстоятельств, имеющих значение для правильного расследования уголовного дела; определено понятие и сформулированы основные элементы криминалистического, криминологического, оперативно-розыскного и криминально-процессуального аспекта использования данных, полученных в результате применения научно-технических средств. В структуре криминалистического аспекта выделено направления использования данных для идентификации, построения версий, планирования расследования, моделирования и диагностики. Обобщены способы сбора доказательственной информации в виде данных, полученных в результате применения научно-технических средств, во время проведения следственных, судебных, оперативно-розыскных действий. Определены роль и место в системе источников доказательств данных, полученных в результате применения научно-технических средств, усовершенствовано научное положение, в соответствии с которым к документам в уголовном судопроизводстве относятся результаты применения научно-технических средств фиксации, содержащие данные, имеющие значение для дела, предоставленные участниками уголовного процесса, выявленные в ходе оперативно-розыскных, следственных и судебных действий. Обобщены элементы понятия допустимости применения научно-технических средств в уголовном судопроизводстве. Проанализирована роль данных полученных в результате применения научно-технических средств в процессе формирования внутреннего убеждения при оценке доказательств. На основе полученных результатов исследования разработаны рекомендации по усовершенствованию норм уголовно-процессуального законодательства, регламентирующих использование научно-технических средств в уголовном судопроизводстве. В исследовании нашли дальнейшее развитие научные положения относительно того, что полученные результаты применения научно-технических средств в оперативно-розыскной деятельности могут быть использованы для доказывания в уголовном процессе. В диссертации сформулированы предложения связанные с процессуальным порядком введения в уголовное судопроизводство материалов полученных в результате применения научно-технических средств в оперативно-розыскной деятельности.
Ключевые слова: научно-техническое средство, данные, источник доказательств, документ, уголовный процесс, процесс доказывания.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking