Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування

 

БІРЮКОВ Валерій Васильович

ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ КРИМІНАЛІСТИЧНО ЗНАЧИМОЇ ІНФОРМАЦІЇ
У ПРОЦЕСІ РОЗСЛІДУВАННЯ

Спеціальність 12.00.09. - кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському інституті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України (м. Луганськ).

Науковий керівник - заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України СЕГАЙ Михайло Якович, Київський реґіо-нальний центр АПрН України, учений секретар

Офіційні опоненти - заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор ЛИСИЧЕНКО Віталій Костянтинович, Академія державної податкової служби України, профе-сор кафедри кримінального права, процесу та кри-міна-лістики

- кандидат юридичних наук, старший науковий спів-робітник ПРОХОРОВ-ЛУКІН Григорій Вікторович, Київський науково-дослідний інститут судової експер-тизи Міністерства юстиції України, за-відуючий лабора-торією

Провідна установа: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
(м. Харків).

Захист відбудеться "_22" лютого 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 при Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1).

Автореферат розіслано "11" січня 2001 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук,
доцент Є.Д. Лук’янчиков

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення правової держави в Україні відбувається одночасно з ре-формуванням соціально-економічного устрою. Історія свідчить, що такого роду кардинальні зміни супроводжуються соціальними конф- ліктами, зростанням рівня злочинності.
За цих умов у зміцненні законності й правопорядку зростає роль юри- дичної науки, зок-рема криміналістики, одним із головних завдань якої є наукове осмислення й розробка арґумен-тованих пропозицій щодо подальшого вдосконалювання методик розкриття злочинів із викорис-танням новітніх досягнень сучасної науки і техніки, обґрунтування законності їх застосування.
Водночас слід зазначити, що чинна система правової реґламентації застосування науково-технічних засобів найчастіше не ініціює, а скоріше гальмує науково-технічний прогрес у роз-критті та розслідуванні злочинів. Насторожує і той факт, що в нових проектах КПК, по суті, збе-рігається система використання науково-технічних засобів і методів у розкритті злочинів, запро-понована в КПК 1960 р. В умовах зростання організованості й аґресивності злочинності, її про-тидії розслідуванню “особисті” показання учасників кримінального процесу стають найуразли-вішим об'єктом злочинного впливу, що призводить до їх подальшої зміни, а отже, і до фактичної втрати первісного доказового значення. Вирішення цієї проблеми багато в чому пов'язане з об'-єктивізацією доказування на основі більш широкого використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу в розкритті злочинів і відповідного правового й організаційного забезпе-чення.
Питання виявлення, фіксації та опрацювання інформації для встановлення істини щодо роз-слідуваного злочину, а також використання з цією метою науково-технічних засобів (НТЗ) по-стійно привертають увагу вчених-криміналістів і практиків.
Значний внесок у вирішення цього завдання зробили вчені: Р.С. Бєлкін, В.П. Бахін, П.Д. Бі-ленчук, І.Є. Биховський, А.І. Вінберг, О.М. Глотов, В.І. Гончаренко, О.В. Дулов, А.В. Іщенко, П.П. Іщенко, В.О. Коновалова, В.П. Колмаков, І.Ф. Крилов, В.С. Кузьмічов, А.А. Леві, В. К. Ли-сиченко, В.І.Попов, М.С. Польовий, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, М.О. Селіванов, В.О. Снєтков, В.С. Сорокін, В.М. Тертишник, В.Ю. Шепітько та інші.
Безсумнівно, зазначені автори надали істотну допомогу слідчій практиці, внесли чимало но-вого в теорію й практику фіксації та опрацювання криміналістично значимої інформації. Разом із цим такі дослідження проводилися за зовсім інших умов боротьби зі злочинністю, спиралися на інші можливості науки й техніки в розкритті злочинів та відповідну їм систему кримінального судочинства.
Якісні зміни арсеналу науково-технічних засобів, що відбулися останніми роками під впли-вом науково-технічного прогресу, відкрили нові можливості в роботі з інформацією, поставили перед криміналістикою завдання вдосконалювання старих і розроблення нових методик її опра-цювання.
Досить перспективними для використання в слідчій практиці є комп'ютерні технології. Вони дозволяють фіксувати й опрацьовувати інформацію в найкоротші терміни, уникаючи складних лабораторних процесів. Саме комп'ютерні технології ставлять роботу з інформацією на високий рівень. Не випадково, що ці їх якості одержали високу оцінку в практичних працівників право-охоронних органів.
Слідча практика накопичила певний позитивний досвід використання комп'ютерних техно-логій у фіксації та опрацюванні криміналістично значимої інформації, отримала за їх допомогою певні результати в процесі встановлення об'єктивної істини.
Водночас перехід на якісно новий рівень роботи з інформацією потребує глибокого науко-вого осмислення практичних напрацювань, підготовки більш досконалих, науково обґрунтова-них методик застосування цих технологій у ході розслідування, а також упорядкування ряду пи-тань, пов'язаних із доказовим значенням інформації, зафіксованої та опрацьованої з використан-ням комп'ютерної техніки.
Таким чином, сукупність означених проблем представляє дану тему актуальною як із тео-ретичного, так і практичного погляду.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження базу-ється на основних положеннях Постанови Верховної Ради України “Про Концепцію судово-правової реформи в Україні” від 28 квітня 1992 р., Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року, Наказу МВС України від 20 жовтня 1996 р. № 722 “Про організацію виконання Комплекс-ної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 р.”, планах наукових досліджень Луганського інституту внутрішніх справ МВС України, і зокрема кафедри криміналістики.
Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає в теоретичному обґрун-туванні та розробленні методик фіксації криміналістично значимої інформації із застосуванням комп'ютерних технологій для ефективного використання отриманих результатів при доказуван-ні.
Реалізація цієї мети конкретизується вирішенням таких завдань:
• дослідження інформаційної сутності процесу розслідування;
• визначення ролі та функцій науково-технічних засобів у процесі фіксації криміналістично значимої інформації;
• аналіз співвідношення різних форм фіксації в слідчій практиці;
• аналіз використання комп’ютерних технологій у слідчій практиці на сучасному етапі;
• теоретичне обґрунтування можливості та доцільності використання комп’ютерних тех-нологій для фіксації криміналістично значимої інформації;
• уточнення та формулювання понять: “криміналістично значима інформація”, “комп’ютерні технології”, “електронна цифрова фотографія”, “тверда копія”, “інформацій-ний блок”;
• вивчення організаційно-тактичних і правових аспектів складання протоколів і додатків до них з використанням можливостей комп'ютерних технологій;
• аналіз сучасних графічних і текстових редакторів, а також інших програм з погляду доці-льності їх використання для фіксації та опрацювання криміналістично значимої інформації;
• визначення оптимального комплексу науково-технічних засобів для забезпечення фікса-ції та опрацювання інформації в “польових умовах”;
• розроблення практичних рекомендацій щодо використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації в ході слідчих дій;
• зниження трудомісткості, підвищення оперативності та якості опрацювання інформації в ході слідчих дій;
• розроблення пропозицій про внесення змін і доповнень у кримінально-процесуальне за-конодавство України щодо правової реґламентації використання результатів застосування нау-ково-технічних засобів у доказуванні;
Об'єктом дослідження є діюча система організаційних і правових відносин, що складають-ся в процесі застосування засобів і методів криміналістичної техніки, зокрема комп'ютерних технологій, у кримінальному судочинстві, а також діяльність співробітників правоохоронних органів щодо виявлення і фіксації криміналістично значимої інформації в ході розслідування.
Предметом дослідження є безпосередньо фіксація криміналістично значимої інформації у процесі розслідування, форми та методи, науково-технічні засоби, а також можливості викорис-тання з цією метою комп’ютерних технологій.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є загальні закони і категорії теорії пізнання.
Специфіка дослідження зумовила міжгалузевий підхід до вирішення поставлених завдань. Це стало можливим при широкому використанні знань філософії, теорії управління, інформати-ки, кримінального процесу, криміналістики та інших наук.
У числі загальнонаукових і конкретнонаукових методів дослідження використовувалися по-рівняння, структурно-функціональний і системний аналіз, статистичні та соціологічні методи, категорії формальної та діалектичної логіки.
Для вивчення різноманітних джерел інформації, які склали методологічне й емпіричне під-ґрунтя дисертації, автором комплексно використовувалися методи аналізу процесуальних доку-ментів, узагальнення матеріалів слідчої практики, анкетування співробітників правоохоронних органів. Дисертантом досліджено протоколи оглядів місць подій і додатки до них у 740 криміна-льних справах, проведено інтерв’ю з 419 співробітниками правоохоронних органів.
Правовою основою дослідження є Конституція України, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, постанови пленуму Верховного Суду України, чинне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, Закони України “Про міліцію”, “Про прокуратуру”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про інформацію”, “Про національну програму інформатизації”, інші законодавчі акти України та нормативні документи МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням можливостей використання комп'ютерних технологій для фіксації та опрацюван-ня криміналістично значимої інформації безпосередньо в процесі виконання слідчих дій. Нау-кова новизна полягає в обґрунтуванні важливих теоретичних і методичних результатів, які й ви-носяться на захист:
Теоретичні результати:
• розгляд і доповнення класифікації криміналістично значимої інформації, зокрема за фізи-чною природою, визначення важливого значення такої класифікації при виборі НТЗ для її фікса-ції;
• обґрунтування доцільності комбінованої фіксації інформації;
• уточнення основних функцій НТЗ, у тому числі комп’ютерної техніки, при фіксації кри-міналістично значимої інформації;
• простеження сутності процесу опрацювання різноманітної за фізичним станом інформа-ції комп'ютером разом із приладами вводу та виводу, а також програмним забезпеченням;
• уточнення та визначення понять: “криміналістично значима інформація”, “комп’ютерні технології”, “електронна цифрова фотографія”, “тверда копія”;
• обґрунтування можливості та доцільності використання комп'ютерних технологій для фі-ксації криміналістично значимої інформації;
• визначення доцільності використання ряду комп’ютерних програм, у тому числі тих, які входять у звичайний комплект “МS Office”, для вирішення завдань, пов’язаних із фіксацією криміналістично значимої інформації в процесі розслідування;
• вивчення тактико-технічних характеристик сучасних цифрових фотокамер, а також принципів фіксації ними зорово сприйманої інформації, у результаті чого зроблено висновки про можливість і доцільність застосування їх для фіксації криміналістично значимої інформації;
• визначення поняття “інформаційного блоку” як частини протоколу, що включає письмо-вий фраґмент і графічні зображення об'єкта фіксації;
• обґрунтування доцільності створення пересувних автоматизованих робочих місць опера-тивної групи (ПАРМ ОГ), які повинні базуватися в низових структурах ОВС;
• аналіз недоліків і прогалин чинного кримінально-процесуального законодавства в частині застосування результатів, одержаних із використанням НТЗ при розслідуванні злочинів, у ре-зультаті чого запропоновано внесення в кон- кретні норми змін і доповнень щодо його вдоско-налення.
Методичні результати:
• розроблення та запропонування методики складання протоколу огляду місця події з вклю-ченням до нього графічних зображень;
• розроблення та запропонування методики створення схем і планів як додатків до протоко-лу огляду місця події з використанням комп'ютерних технологій;
• розроблення та запропонування методики отримання й опрацювання графічних зображень з матеріалів відеозапису для включення їх у додатки до протоколу огляду місця події;
• визначення та запропонування оптимальної кількості НТЗ, які слід включити до мобіль-них комплектів для фіксації криміналістично значимої інформації в “польових” умовах.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, наведені в дисерта-ції, теоретичні основи і практичні рекомендації щодо використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації в ході слідчих дій, відображають нагальні по-треби сучасної слідчої практики. Практичні працівники правоохоронних органів одержують у своє розпорядження конкретні науково обґрунтовані методики і рекомендації, які мають теоре-тичний і прикладний характер. Реалізація запропонованих автором методик є перспективним напрямком у вдосконалюванні всього процесу роботи з інформацією при розслідуванні злочи-нів, ставить його на якісно новий рівень.
Результати дослідження, а також розроблені методики застосовуються в практичній діяль-ності слідчих підрозділів і НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області. Теоретичні й практичні висновки та рекомендації застосову- ються автором і співробітниками кафедри криміналістики Луганського інституту внутрішніх справ у навчальному процесі під час вивчен-ня спецкурсів “Організація розслідування злочинів”, “Використання комп'ютерних технологій для фіксації та опрацювання криміналістично значимої інформації”, а також при вивченні кри-міналістики.
Висновки і пропозиції, зроблені в дисертації, можуть бути використані для підготування на-укових статей, монографій і відповідних навчально-методичних матеріалів з курсу криміналіс-тики та кримінального процесу в юридичних вищих навчальних закладах України.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, висновки і практичні реко-мендації доповідалися на спільному засіданні кафедр криміналістики і кримінального процесу Луганського інституту внутрішніх справ (м. Луганськ, 28 липня 2000 р.); засіданні вченої ради Луганського інституту внутрішніх справ МВС України (м. Луганськ, 1 вересня 2000 р.); спільному засіданні кафедр криміналістичних експертиз і розслідування злочинів Національної академії внутрішніх справ України (м. Київ, 28 вересня 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції розвитку правових систем країн СНД” (Росія, м. Ростов на Дону, 22-23 квітня 1998 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми вдоскона-лення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності” (м. Луганськ, 20-21 травня 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проб-леми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за її законністю” (м. Луганськ, 22-24 лютого 2000 р.); науково-практичній конференції “Використання сучасних до-сягнень науки і практики в підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю” (м. Київ, 30 бере-зня 2000 р.); міжнарод-ній науково-практичній конференції “Адміністративно-правові та кримі-нологічні аспекти діяльності органів внутрішніх справ прикордонних районів” (м. Луганськ, 25-26 травня 2000 р.); ІХ міжнародній науковій конференції “Інфор-матизація правоохоронних сис-тем” (Росія, м. Москва, 7-8 червня 2000 р.); Всеросійському “круглому столі” - “Криміналістика: актуальні питання теорії та практики” (Росія, м. Ростов-на-Дону, 15-16 червня 2000 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в шести наукових статтях, опубліко-ваних у провідних фахових виданнях, двох монографіях і шести статтях у збірниках наукових праць.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг роботи становить 206 сторінок, з яких 164 основного тексту, 26 - додатків. Список використаної літератури включає 228 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, об'єкт, предмет, мету та завдання дослі-дження, його методологічну й теоретичну основи, показано наукову новизну та визначено по-ложення, які виносяться на захист, розкрито теоретичну й практичну значимість одержаних ре-зультатів.
У першому розділі: “Фіксація криміналістично значимої інформації. Загальні поло-ження і передумови використання комп'ютерних технологій”, який складається з трьох під-розділів, розглядаються теоретичні та практичні основи фіксації криміналістично значимої ін-формації, аналізуються існуючі класифікації інформації, а також засобів і методів її фіксації, об-ґрунтовується можливість і доцільність використання з цією метою комп'ютерних технологій.
У підрозділі 1.1 “Поняття, сутність і зміст криміналістично значимої інформації” на підставі вивчення наукових джерел з криміналістики, кримінального процесу, філософії та інфо-рматики показано, що розслідування злочину - пізнавальний процес, який можна охарактеризу-вати як процес сприйняття, накопичення, опрацювання й використання криміналістично значи-мої інформації. М.Я. Сегай відзначає, що розслідування злочину - це опосередковане пізнання, засноване на вивченні тих предметів, що містять інформацію про об'єкти і події минулого. Ре-зультатом розслідування виступає закінчена провадженням кримінальна справа, яка є упорядко-ваною інформаційною моделлю розслідуваної події. Виходячи з цього, весь хід розслідування можна визначити як процес побудови цієї моделі. Отримана в ході окремих слідчих дій інфор-мація оцінюється з погляду її доказового значення і займає в загальній моделі своє місце, добу-довуючи її.
Характеризуючи інформаційну сутність процесу розслідування, дисертант розглядає зміст і співвідношення понять інформація взагалі, а також криміналістично значима і доказова інфор-мація зокрема. При цьому під криміналістично значимою інформацією розуміються необхідні для встановлення об'єктивної істини відомості про матеріальні об'єкти, їх взаємодія у зв'язку з подією, що потребує розслідування, а також відомості про умови, засоби та методи їх виявлення та фіксації.
Автор дотримується думки Н. Вінера, А.Д. Урсула та інших учених, котрі розглядають ін-формацію як матеріальне утворення, що існує в зовнішньому світі, незалежно від того, сприйня-та вона людиною чи ні. В основі її поширення лежить така властивість матерії, як відображення. Матеріальним носієм і засобом її передачі служать енергетичні сигнали інформації. Фізична природа сигналу певною мірою зумовлює використання засобів і методів для виявлення й фік-сації криміналістично значимої інформації.
У підрозділі 1.2 “Фіксація криміналістично значимої інформації. Співвідношення форм і методів” зазначається, що фіксація криміналістично значимої інформації є наступним після сприйняття етапом пізнання, який має важливе значення для розслідування злочинів. Питання фіксації криміналістично значимої інформації відносяться до найважливіших і проблемних у криміналістиці. Фіксація розглядається у кримінальному процесі та криміналістиці як один з елементів збирання доказів. О.М. Ларін, О.І. Трусов, С.І. Данилова, В.М. Тертишник та інші процесуалісти розглядають її як закріплення доказів, їх процесуальне оформлення, тобто надан-ня їм законної сили. З цього приводу Р.С. Бєлкін справедливо зауважив, що процесуальне визна-чення поняття фіксації доказів у певному розумінні можна вважати формальним, що зумовлю-ється насамперед її високою значимістю в процесі доказування.
Криміналісти в поняття фіксації, поряд з формальним, вкладають змістовний характер, роз-глядаючи її технічну сторону стосовно об'єктів, і визначають як комплекс дій, спрямованих на закріплення і збереження обстановки, слідів, предметів, акцентуючи при цьому увагу на фіксації інформації та науково-технічних засобах, що її забезпечують.
Криміналістично значима інформація, що відображається в ході фіксації, являє собою єд-ність змісту і форми. Саме процесуальна форма найчастіше виступає як визначальна при розме-жуванні доказової та орієнтуючої інформації. У цьому контексті автором розглянуто інформа-ційне значення фіксації, що полягає: а) у перекодуванні й закріпленні її з використанням допус-тимих законом засобів і методів; б) у збереженні її для багаторазового використання; в) у засвід-ченні не тільки самої інформації, але й відомостей про умови і засоби її фіксації.
Однією з усталених класифікацій форм фіксації є класифікація, запропонована Р.С. Бєлкі-ним. Він виділяє чотири форми: 1) вербальну; 2) графічну; 3) предметну; 4) наочно-образну. Характеризуючи криміналістичні форми фіксації, дисертант відзначає, що побудова об'єктив-ної інформаційної моделі події злочину можлива тільки за умови повного об'єктивного відобра-ження інформації комбіновано, одночасно в декількох формах. Однією з умов якісної та опера-тивної фіксації є використання з цією метою найсучасніших науково-технічних засобів, особли-ве місце серед яких займають комп'ютери. Дозволяючи фіксувати й опрацьовувати будь-які за фізичною природою інформаційні сигнали, вони являють собою універсальні НТЗ.
Зафіксована за допомогою пристроїв вводу і комп'ютера графічна, звукова і текстова інфор-мація може бути підсумована і подана як сукупність складових єдиного інформаційного повід-омлення в будь-якій комбінації.
У підрозділі 1.3 “Можливості комп'ютерних технологій, які зумовлюють допустимість і доцільність їх використання в криміналістичній діяльності” дається характеристика процесу фіксації інформації з використанням комп'ютерних технологій. Дисертант відзначає, що в су-часному світі рівень роз- витку тієї чи іншої галузі людської діяльності безпосередньо зале-жить від того, наскільки повно і грамотно використовуються в ній комп'ютерні технології. Да-ється визначення комп'ютерних технологій як сукупності методів і програмно технічних засобів на базі комп'ютера (ЕОМ), об'єднаних у цілісний технологічний процес, що забезпечує збирання, опрацювання, зберігання і передачу інформації з метою зниження трудомісткості інформаційних процесів, а також підвищення їх надійності й оперативності. Разом із визначенням поняття ком-п'ютерних технологій автор розглядає пов'язані з впровадженням у сферу фіксації інформації такі поняття, як електронна цифрова фотографія; електронне цифрове зображення; тверда копія.
Розглядаючи принцип фіксації зорово сприйманої інформації цифровими фотокамерами, дисертант відзначає, що як теоретично, так і практично вони забезпечують досить повне й об'єк-тивне відображення ознак об’єктів фіксації. Говорячи про основні характеристики цифрових фо-токамер, автор указує, що основним параметром, за яким більшість із них поступається плівко-вим, є розрішаюча спроможність. Проте вже сьогодні деякі моделі мегапіксельних камер і за цим параметром наблизилися до звичайних. З огляду на специфіку фіксації й контролю за зображен-ням у цифровій фотокамері безпосередньо в процесі фіксації можна майже на 100 відсотків ґарантувати одержання якісних зображень об'єктів, що знімаються, чого, як відомо, не можна ґарантувати, використовуючи звичайне фото. Комп’ютерні технології дозволяють складати гра-фічну і текстову інформацію в одному документі. При їх застосуванні стирається тимчасове ро-зірвання в оформленні результатів фіксації, що завжди мало місце при використанні традиційної фотографії та звичайного машинопису або рукопису.
Безпосередньо після зйомки зображення можна помістити у відповідний документ і одержа-ти його тверду копію, навіть у “польових” умовах.
Дозволяючи опрацьовувати і складати інформацію, зафіксовану в різних формах, у най-коротші терміни одержувати документи, у яких вона відображена в різних комбінаціях, комп'ю-терні технології несуть у собі достатній потенціал для використання їх у криміналістичній дія-льності.
У другому розділі “Отримання графічних зображень і складання процесуальних доку-ментів із використанням комп'ютерних технологій у ході слідчих дій” досліджуються пи-тання, пов'язані безпосередньо зі складанням протоколів слідчих дій і додатків до них, а також питання вдосконалення методик їх складання з використанням можливостей комп'ютерної тех-ніки і сучасних програм.
У підрозділі 2.1 “Комбінована фіксація текстової та графічної інформації в протоколі огляду місця події з використанням можливостей комп'ютерних технологій” розглядаються роль і місце протоколу огляду місця події в системі доказів у кримінальній справі. Дисертант відзначає, що обов'язковою умовою визнання інформації як джерела фактичних даних є її відо-браження у протоколі відповідної слідчої дії. Отже, від того, наскільки повно і якісно вона відо-бражена в протоколі, залежить якість подальшого розслідування, а відповідно, і встановлення істини в розслідуваній справі. Не менше значення при цьому має застосування поряд з описом фотозйомки, а також інших методів фіксації.
Відомо, що змістовна сторона протоколу визначає його інформаційну ємність. Хоча опис і є досить універсальним засобом, усе ж він поступається за повнотою та об'єктивністю фіксації іншим засобам. Результати їх застосування, у тому числі фотознімки, плани та схеми, покликані забезпечити повноту, об'єктивність і наочність фіксованої інформації, у матеріалах справи вико-нують орієнтуючу функцію. Вони являють собою додатки до протоколу, які пояснюють його зміст. Таким чином, законодавець автоматично виносить їх за рамки складу конкретного проце-суального акта.
Питання вдосконалення методики складання протоколу неодноразово піднімали вчені-криміналісти і практики. Наприклад, ще в 1925 році М.П. Макаренко писав, що застосування фотографії повинне змінити зміст протоколу огляду місця події. На його думку, при кваліфіко-ваному проведенні фотозйомки протокол огляду міг бути стислим. Це було раціональне су-дження, проте рівень розвитку фотографії того часу не відповідав вимогам кримінального про-цесу. Часовий розрив між самою фіксацією інформації та відображенням результатів у певному документі ускладнював її засвідчення понятими, що неґативно позначалося на дотриманні про-цесуальної форми.
Установлюючи форму протоколу, законодавець не вказує, що це обов'язково письмовий акт. Зрозуміло, при його складанні фізично неможливо вставити у протокол відео-плівку або інший носій інформації, для перегляду якого необхідно змінювати умови сприйняття. Водночас в опи-сову частину протоколу як складові легко можна помістити фотознімки або схеми. У роботі за-значається, що підготування протоколів таким способом уже сьогодні є не тільки можливим, але й доцільним.
Складаючи протокол огляду місця події, відтворення обставин події тощо, навіть у “польо-вих” умовах, із використанням портативного комп'ютера і цифрової фотокамери, слідчий одним натисканням клавіші маніпулятора може зафіксувати та вставити необхідне електронне фотозо-браження в текст цього документа. Поєднання графічного зображення об'єкта і письмового фра-ґмента утворять так звані інформаційні блоки, з яких складається протокол. Ці блоки відбивають найрізноманітнішу інформацію, що всебічно характеризує місце події. Вони містять інформацію орієнтуючого, оглядового, вузлового і детального характеру. Маючи можливості поєднання в протоколі текстової та графічної інформації як складових частин єдиного документа, зазначені технології дозволяють перетворити протокол на досить ємне джерело об'єктивних фактичних даних, що лежать в основі побудови інформаційної моделі події злочину.
У підрозділі 2.2 “Удосконалення методики складання планів і схем із використанням ком-п'ютерних технологій” розглядаються можливості використання комп'ютерних технологій для підготування планів і схем. Значення планів і схем для фіксації криміналістично значимої інфо-рмації загальновідоме. Складені належним чином, вони допомагають кращому сприйманню ін-формації, зафіксованої в протоколі й на фотознімках.
Поряд з цим автор зауважує, що деякі плани і схеми, котрі додаються до протоколів слідчих дій, не завжди виконують відведену їм функцію. Найчастіше в кримінальних справах представ-лено схематичні плани, ступінь наближення яких до дійсного взаєморозташування предметів на місці події далекий від істинного. Основною причиною цього є явне недотримання співвідно-шень розмірів зображених об'єктів (перекручування масштабів), а також те, що найпростіші, елементарні навички в складанні таких документів відсутні в багатьох слідчих і співробітників органів дізнання. Такі схеми не тільки не сприяють з'ясуванню обстановки досліджуваної події, але й, навпаки, дезорієнтують тих осіб, що не сприймали її безпосередньо.
З метою вдосконалення методики складання планів і схем із використанням комп'ютерних технологій дисертантом було вивчено ряд сучасних програм, що дозволяють опрацьовувати графічні зображення. При цьому враховувалися поширеність програми, можливість створення бібліотек і використання шаблонів, а також відносні зручності та невисокий рівень складності введення й опрацювання інформації.
Для вирішення цього завдання автором проведено масштабну апробацію багатьох пошире-них сучасних графічних редакторів, у тому числі “Adobe PhotoShop 5.05”, “Live Pix”, “Corel draw 9.0”, “Corel Photo Paint”, “Photo Editor”, “Arhicad 6.2.”, “Expert Home Design 3D”, “3D Home Architect Deluxe”, “Expert Landscape Design 3D”, а також програми для підготування презентацій “Microsoft Power Point”, що входить у стандартний комплект програм “MS Office”. Результати апробації дозволяють зробити висновок, що більшість вивчених редакторів можна використову-вати для складання планів і схем. Вибираючи редактор, який би найповніше задовольняв потре-бам слідчої практики, ми орієнтувалися на можливість формалізації процесу підготування планів і схем. Інакше кажучи, складаючи їх, слідчий повинен не креслити безпосередньо кожний об'єкт у деталях, а використовувати готові шаблони зображень елементів будівель, ділянок доріг, міс-цевості, а також піктограми окремих об'єктів. З погляду дисертанта, найбільш універсальною є програма “Power Point”. Далі докладно розглянуто принцип підготування електронних бібліотек піктограм для складання схем місць подій залежно від характеру місця події і виду злочину. За-пропоновано методику складання схем із використанням цієї програми.
Підготовлені з використанням комп'ютера схема або план друкуються на принтері для оде-ржання твердої копії. Якщо необхідно, електронну схему можна вставити безпосередньо в опи-сову частину протоколу як його складову, а потім роздрукувати разом.
Базуючись на вищевикладеному, дисертант зазначає, що використання комп'ютерних тех-нологій для складання планів і схем при фіксації криміналістично значимої інформації в ході слідчих дій є дуже перспективним.
У підрозділі 2.3 “Одержання фотографічних зображень і підготування фотододатків до протоколів слідчих дій із використанням комп'ютерних технологій” на основі узагальнення слі-дчої та експертної практики, а також особистого досвіду автора розглядається методика підготу-вання фотододатків до протоколів слідчих дій із використанням комп'ютерних технологій, да-ється стислий історичний огляд розвитку засобів і методів фотографічної фіксації. Для порів-няння розглянуто процеси відображення й опрацювання зорово сприйманої інформації з вико-ристанням звичайної (традиційної) фотографії та сучасних комп'ютерних технологій.
Виходячи з того, що методи фіксації найчастіше зумовлюються застосовуваними науково-технічними засобами, автор розглядає: методики виконання макро- та мікрофотографування; зйомку в променях невидимого спектра з використанням цифрової фотокамери; оцифрування матеріалів звичайного, аналогового відеозапису, а також сканування плоских об'єктів.
Поряд із цим розглядається можливість і допустимість технічного опрацювання цифрових зображень.
Для зручності сприйняття інформації та побудови цілісної інформаційної моделі досліджу-ваного об'єкта з окремих зображень формують фототаблиці, розташовуючи їх у відповідній по-слідовності з урахуванням взаємозв'язків. Підкреслюється, що інформаційна ємність фотододат-ків залежить не тільки від змісту одиничних зображень або їх групи, але й від тактики їх роз-міщення, а також пояснювальних написів, у яких коротко викладено зміст конкретного зобра-ження або всього додатка.
При застосуванні електронної фотографії зображення, що ілюструють ту чи іншу подію, можна подати як у вигляді електронних зображень на екрані телевізора або монітора комп'юте-ра, так і у вигляді твердих копій, сформувавши відповідним чином електронні фототаблиці з да-льшим їх роздрукуванням на принтері.
У третьому розділі “Правове й організаційно-тактичне забезпечення використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації” висвітлено питання, пов'язані з удосконаленням забезпечення діяльності практичних підрозділів необхід-ним комплексом НТЗ, а також удосконаленням норм кримінально-процесуального законодавст-ва.
У підрозділі 3.1 “Вибір оптимального комплексу науково-технічних засобів, що забезпечу-ють фіксацію криміналістично значимої інформації в польових умовах” розглядаються питання, пов'язані із застосуванням науково-технічних засобів для фіксації й опрацювання криміналісти-чно значимої інформації при проведенні слідчих дій. Сучасні методи боротьби зі злочинністю потребують застосування найдосконаліших науково-технічних засобів. Особлива увага приділя-ється проблемі вдосконалення засобів “польової” криміналістики. З урахуванням аналізу остан-ніх публікацій Р.С. Бєлкіна, О.Ф. Волинського, Є.М. Дмітрієва, І.О. Ієрусалимова, М.С. Польо-вого, П.Т. Скорченко, М.Я. Сегая, М.В. Салтевського, М.Я. Швеця дається обґрунтований висновок про доцільність використання комп'ютерних технологій для вдосконалення мобільних комплектів НТЗ, що застосовуються для фіксації та опрацювання інформації в польових умовах. Реалізація цього завдання потребує комплексного підходу, який включає визначення необхідно-го комплекту науково-технічних засобів, а також розв’язання деяких організаційних і тактичних питань, пов'язаних з їх застосуванням. Пропонується підготування пересувних автоматизованих робочих місць оперативної групи (ПАРМ ОГ) для фіксації та опрацювання інформації в “польо-вих” умовах. Зазначається, що можливості даних комплексів можуть бути істотно розширені за умови створення високоефективної системи комунікації (обміну інформацією). Аналізуючи проблеми, пов'язані з застосуванням пересувних криміналістичних лабораторій (ПКЛ), автор приходить до висновку, що більш раціональним є підготування пересувних автоматизованих ро-бочих місць оперативної групи (ПАРМ ОГ), а не ПАРМ окремих спеціалістів. Це має бути спе-ціалізований автомобіль, який знаходиться в розпорядженні низових ланок правоохоронних ор-ганів, укомплектований необхідними НТЗ, що забезпечують умови для роботи з інформацією слідчому, оперативному працівникові, спеціалісту НДЕКЦ та ін. У роботі наведено перелік і принципову схему взаємодії пристроїв введення, опрацювання й виведення інформації в ПАРМ.
У контексті означеної проблеми дисертант уважає, що розробка і впровадження мобільних комплектів техніко-криміналістичних засобів на базі автомобіля або переносних (ПАРМ ОГ), із використанням комп'ютерів типу Notebook, а також відповідних пристроїв введення та виведен-ня інформації можуть вирішити окремі завдання польової криміналістики. Зокрема ті, які випли-вають із розроблених раніше пропозицій щодо складання протоколів із включенням в їх описову частину графічних зображень або додатків до них безпосередньо в ході слідчих дій, забезпечую-чи можливість засвідчення інформації учасниками слідчої дії та умови дотримання процесуаль-ної форми.
У підрозділі 3.2 “Процесуальне значення документів, підготовлених із використанням нау-ково-технічних засобів, і вдосконалення норм кримінально-процесуального законодавства” йдеться про те, що застосування комп'ютерних технологій для опрацювання криміналістично значимої інформації спричинило не тільки корінні зміни в техніці її фіксації, але й сприяло появі нових типів документів на нетрадиційних матеріальних носіях. Із впровадженням у сферу юри-дичної діяльності технічних засобів фіксації, збереження і передачі інформації з'явилися поняття "фото-, кіно-, відео- та інші документи". На сьогодні комп'ютерні технології досить широко ап-робовані й активно впроваджуються в практичну діяльність органів, які займаються розсліду-ванням, для складання письмових документів, у тому числі протоколів слідчих дій. Результати анкетування практичних працівників слідства, НДЕКЦ та інших служб, безпосередньо пов'яза-них із розкриттям і розслідуванням злочинів, свідчать про явну тенденцію до використання цих технологій у правоохоронній діяльності. Так, якщо у квітні 1998 року на питання анкети про використання у своїй роботі комп'ютера при складанні документів позитивно відповіли 17 відсо-тків анкетованих, то в грудні 1999 року цей показник склав 32 відсотки. Причому можливість їх застосування залежить насамперед від технічного забезпечення конкретного робочого місця слі-дчого, підрозділу, а не від бажання й рівня кваліфікації співробітника. Про це свідчать дані того ж анкетування. На питання про бажання використовувати в роботі комп'ютерні технології у кві-тні 1998 року ствердно відповіли 65 відсотків опитаних, у грудні 1999 - 97 відсотків.
Автор висловлює думку, що в загальній частині КПК України повинна бути норма, яка до-пускає використання НТЗ, у тому числі комп'ютерних технологій, при провадженні слідчих дій. Виходячи з цього, запропоновано викласти шосту частину статті 114 чинного КПК України у такій редакції: При провадженні слідчих дій слідчий має право використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, фотографування, кінозйомку і відеозапис, комп'ютерні техноло-гії.
Разом із цим запропоновано внести зміни до другої частини ст. 65 КПК України, у якій слід визначити результати застосування науково-технічних засобів у ході слідчих дій як джерело до-казів:
“Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями пі-дозрюваного, показаннями обвинувачуваного, висновком експерта, речовими доказами, прото-колами слідчих і судових дій, а також матеріалами, що додаються до них, отриманими в ре-зультаті застосування науково-технічних засобів, та іншими документами”. Таке визна-чення відповідає сучасним вимогам слідчої практики в частині застосування науково-технічних засобів у процесі доказування.
У роботі зазначається, що зміна змісту норми, яка тільки визначає результати застосування НТЗ як джерела доказів, не є достатньою. Однією з необхідних умов, що забезпечують достовір-ність і допустимість доказу, є дотримання процесуальної форми. Звідси випливає необхідність внесення змін до змісту ст. 82 КПК України, а також введення додаткової правової норми, котра реґламентує форму документа, у якому відображено результати застосування НТЗ. Дисер-тант пропонує викласти ст. 82 КПК України в такій редакції:
Протоколи слідчих і судових дій, а також додатки до них, складені й оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини й факти, що мають значення для вирішення справи.
У кожному конкретному випадку слідчий повинен самостійно вирішувати питання, вклю-чати графічні зображення безпосередньо до протоколу чи оформляти додатком. Доказове зна-чення графічних додатків не повинне залежати від того, складовою частиною якого документа - протоколу або додатку - вони є.
У висновках викладено головні положення роботи, які є результатом проведеного дослі-дження і мають теоретичне й практичне значення для науки криміналістики та практики викори-стання комп’ютерних технологій у процесі розслідування. Обґрунтовано доцільність викорис-тання комп'ютерних технологій для фіксації та опрацювання криміналістично значимої інфор-мації. Підкреслено, що фіксація криміналістично значимої інформації безпосередньо на місці події з використанням комп’ютерної техніки, яка входить до складу ПАРМ ОГ, створює реальні умови для надання їй доказового статуту незалежно від форми фіксації. Запропоновані автором методики складання протоколів слідчих дій і додатків до них дозволяють спростити сам процес їх складання, підвищити їх інформаційну ємність та забезпечити доступність та об’єктивність сприйняття зафіксованої інформації.
З метою подальшого вдосконалення чинного законодавства і практики його застосування сформульовано пропозиції про внесення змін до ряду норм КПК України щодо використання науково-технічних засобів і технологій, зокрема комп’ютерних, у процесі розслідування.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях дисертанта:
1. Бирюков В.В., Коваленко В.В. Криминалистическое исследование документов: Моногра-фия. - Луганск: РИО ЛИВД, 1999. - 164 с. (частка здобувача - 5,13 у.д.а.)
2. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике. - Луганск: РИО ЛИВД, 2000. - 138 с.
3. Бирюков В.В. Электронная фотография в криминалистике //Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 3. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1998. - С. 144-152.
4. Бирюков В.В. Процессуальные и криминалистические аспекты применения цифровых изображений //Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1998. - С. 148-156.
5. Бирюков В.В. О содержании понятия “вид” в криминалистической фотографии //Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Спеціальний випуск. Частина 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999. - С. 48-51.
6. Бирюков В.В. Совершенствование форм - одно из условий унификации учетно-регистрационных систем //Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999. - С. 135-142.
7. Бирюков В.В. Компьютерные технологии и классификация форм фиксации криминали-стически значимой информации //Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 1. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 182-186.
8. Бирюков В.В. Информационная сущность протокола осмотра места происшествия //Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 2. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 146-149.
9. Бирюков В.В. Возможности использования электронных изображений для повышения эффективности сравнительных исследований в экспертной практике //Вісник ЛІВС МВС Ук-раїни: Науково-теоретичний журнал. Вип. 3. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 212-222.
10. Бирюков В.В. Некоторые проблемы использования возможностей компьютерных техно-логий при расследовании преступлений //Тенденции развития правовых систем стран СНГ. Ма-териалы международной научной конференции 22-23 апреля 1998 г. Часть 2. - Ростов-на-Дону, 1999.- С. 196-201.
11. Бірюков В.В. Про доцільність застосування комп’ютерних технологій у криміналістичній діяльності //Проблеми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення про-курорського нагляду за її законністю: Збірник матеріалів науково-практичної конференції 21-22 лютого 2000 р. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 239-246.
12. Бирюков В.В. Возможности использования компьютерных технологий для составления планов и схем места происшествия //Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяль-ності органів внутрішніх справ прикордонних районів //Вісник ЛІВС МВС України. Спеціальний випуск. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 150-154.
13. Бирюков В.В. Компьютерная техника для обнаружения и обработки криминалистически значимой информации в полевых условиях //Инфор-матизация правоохранительных систем: Сборник трудов IX международной научной конференции 7-8 июня 2000 г. - М., 2000. - С. 455-459.
14. Бирюков В.В. Использование компьютерных технологий для повышения информацион-ной емкости протокола осмотра места происшествия //Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики: Всероссийский “круглый стол” 15-16 июня 2000 года. Сборник тезисов. - Ростов-на-Дону, 2000. - С. 83-86.

Анотація

Бірюков В.В. Використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значи-мої інформації у процесі розслідування. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за фахом 12.00.09. - кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. - Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2000.
Дисертація присвячена дослідженню комплексу теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з використанням комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування. Розслідування розглядається як інформаційний процес, ме-тою якого є побудова об’єктивної інформаційної моделі події злочину, що мав місце в минуло-му. При цьому важливо, у якій формі та яким методом зафіксовано інформацію.
У роботі досліджено специфічні питання, що виникають при використанні науково-технічних засобів для фіксації криміналістично значимої інформації, обґрунтовано допустимість і доцільність використання у цій діяльності комп’ютерних технологій.
Результатом дослідження є методики фіксації інформації з їх використанням.
Разом з цим сформульовано пропозиції щодо внесення змін до норм КПК стосовно викори-стання НТЗ у процесі розслідування. Розглянуто питання забезпечення співробітників, які здійс-нюють фіксацію, необхідним комплектом НТЗ для фіксації криміналістично значимої інформа-ції у польових умовах.
Ключові слова: фіксація, форма фіксації, інформація, сигнал інформації, інформатизація, комп'ютерні технології, криміналістично значима інформація, інформаційний блок.
Аннотация
Бирюков В.В. Использование компьютерных технологий для фиксации криминалисти-чески значимой информации в процессе расследования. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00. 09. - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Национальная акаде-мия внутренних дел Украины, Киев, 2000.
Диссертация посвящена исследованию комплекса теоретических и практических проблем, связанных с использованием компьютерных технологий для фиксации криминалистически зна-чимой информации в процессе расследования. Расследование рассматривается как информаци-онный процесс, целью которого является построение объективной информационной модели со-бытия преступления, имевшего место в прошлом. При этом немаловажно, в какой форме и ка-кими методами зафиксирована информация.
В работе исследованы специфические вопросы, возникающие при использовании научно-технических средств для фиксации криминалистически значимой информации, обоснованы до-пустимость и целесообразность использования в этой деятельности компьютерных технологий.
Результатом исследования являются методики фиксации информации с их использованием. Наряду с этим сформулированы предложения о внесении изменений в нормы УПК относитель-но использования НТС в процессе расследования. Рассмотрены вопросы обеспечения сотрудни-ков, осуществляющих фиксацию, необходимым комплектом НТС для фиксации криминалисти-чески значимой информации в полевых условиях.
Ключевые слова: фиксация, форма фиксации, информация, сигнал информации, информати-зация, компьютерные технологии, криминалистически значимая информация, информационный блок.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking