Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188-1 КК України): кримінально-правова характеристика

 

ЧУМАЧЕНКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

ВИКРАДЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ АБО ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ШЛЯХОМ ЇЇ САМОВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
(СТ. 188-1 КК УКРАЇНИ): КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, професор
АНДРУШКО Петро Петрович,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
професор кафедри кримінального права та кримінології.

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України
БОРИСОВ В’ячеслав Іванович,
Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого,
професор кафедри кримінального права № 1;

доктор юридичних наук, доцент
ДУДОРОВ Олександр Олексійович,
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка,
професор кафедри кримінального права.

Захист відбудеться «23» червня 2008 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 253).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «22» травня 2008 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.П. Сиза

 


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливістю сучасного розвитку економіки України є забезпечення ефективності реалізації людиною її невід’ємного права бути власником. Право власності є найважливішим речовим правом, з яким пов’язуються всі інші речові права. При цьому праву власності протиставляється невизначена кількість людей, і на всіх них покладається обов’язок не порушувати права власника. Тому, гарантуючи стабільність відносин власності, держава забезпечує їх захист, у тому числі від злочинних посягань.
Доповнивши Законом від 31 травня 2005 р. КК України новою статтею 1881, держава передбачила (виокремила) відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання, що в принципі узгоджується з функцією забезпечення стабільності і непорушності зазначених об’єктів права власності як основи економічної системи держави. При цьому наявність у ст. 1881 КК відповідних норм сама по собі не є запорукою її ефективного застосування, яке, зокрема, можливо в разі викладення волі законодавця максимально чітко і однозначно. А тому в даному разі слід враховувати й необхідність її вдосконалення передусім у зв’язку з наявністю інших норм, які охороняють право власності (до таких, зокрема, слід віднести ст.ст. 185, 188, 190, 192, 1941 КК).
Основна увага кримінально-правовій характеристиці викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання приділялась переважно у науково-практичних коментарях до ст. 1881 КК у працях В.І. Боярова, М.І. Мельника, В.О. Навроцького, М.І. Панова, а також Н.О. Антонюк при вирішенні у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук проблем кримінальної відповідальності за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України). В той же час, спеціальні комплексні наукові дослідження проблем юридичного аналізу основного та кваліфікованого складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК, а також питань кваліфікації цього злочину та його відмежування від інших правопорушень в Україні відсутні.
Необхідність комплексного дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК, зумовлена також тим, що в Особливій частині чинного КК України норми, які передбачають відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання, викладені законодавцем з істотним порушенням правил законодавчої техніки, що у свою чергу породжує неоднозначні підходи щодо кваліфікації відповідних посягань.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2005-2010 рр.: «Проблеми боротьби зі злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти», затверджених на засіданні кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 12 від 17 березня 2005 р.). Тема затверджена на засіданні кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 20 жовтня 2005 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є здійснення комплексного наукового аналізу основного та кваліфікованого складів злочину «Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання», передбачених відповідно у ч. 1 та ч. 2 ст. 1881 КК, а також вдосконалення редакції цієї статті КК.
Для досягнення поставленої мети дисертанткою визначені такі основні завдання: 1) встановити зміст типових конструкцій, використаних законодавцем при побудові основного і кваліфікованого складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК; 2) визначити специфічний кримінально-правовий зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак складів цього злочину; 3) розробити рекомендації для працівників правозастосовчих органів щодо кваліфікації викрадення електричної та теплової енергії шляхом її самовільного використання; 4) на підставі системного аналізу диспозицій ст.ст. 185, 188, 1881, 190, 192, 1941 КК виробити рекомендації для удосконалення чинної редакції ст. 1881 КК.
Об’єктом дослідження є злочинні посягання на власність, пов’язані із заподіянням майнової шкоди, як кримінально-правове явище.
Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених мети і завдань дослідження та з урахуванням змісту його об’єкта і предмета у роботі було використано такі загальні і спеціальні методи пізнання. Формально-логічний – при встановленні змісту окремих термінів і термінологічних зворотів, що використовуються для законодавчого позначення викрадення (механізму викрадення) електричної та теплової енергії. Системно-структурний та функціональний – при дослідженні змісту типової юридичної конструкції, з використанням якої побудовані основний та кваліфікований склади злочину, передбаченого ст. 1881 КК, а також при здійснення аналізу змісту юридичних складів інших злочинів. Історико-правовий – при дослідженні основних підходів до нормативно-правової регламентації кримінальної відповідальності за викрадення електричної та теплової енергії за КК 1960 р. і КК 2001 р. Статистичний – при опрацюванні матеріалів судової практики застосування судами України ст. 1881 КК.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, О.О. Дудорова, П.С. Матишевського, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, Є.В. Фесенка, М.І. Хавронюка та інших вчених, які досліджували загальні питання кримінального права та питання кримінальної відповідальності за викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання. У процесі роботи над дисертаційним дослідженням, разом з кримінально-правовою використовувалась література з господарського та цивільного права, адміністративного права та інших наук.
Нормативно-правову базу дисертації становлять чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони та інші нормативно-правові акти України. Крім цього, були використані положення Кримінального кодексу України 1960 р.
Емпіричною основою дисертаційного дослідження є матеріали практики судів України в справах про викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання. Зокрема, були вивчені п’ять кримінальних справ, що розглядались місцевими районними судами Івано-Франківської, Київської та Херсонської областей, а також м. Києва. Були використані ухвали колегії суддів Судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України по конкретній категорії справ, що пов’язана із кваліфікацією дій винних за ст. 1881 КК.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертанткою вперше було проведено комплексне спеціальне наукове дослідження кримінально-правової характеристики викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання та умисного пошкодження об’єктів електроенергетики, що виникають після набрання чинності ст.ст. 1881, 1941 КК.
У дисертації зроблено низку нових у теоретичному та важливих у практичному відношенні положень:
1. Конкретизовано, що безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 1881 КК, є право власності на електричну та теплову енергію, яке належить наступним особам, що можуть бути визнані потерпілими від цього злочину: 1) імпортерам електроенергії; 2) юридичним особам, які реалізують (постачають) електроенергію; 3) споживачам електроенергії та 4) особам (фізичним чи юридичним, що не є суб’єктами підприємництва), які виробляють електроенергію для власних потреб/споживання без мети одержання прибутку (не для продажу/реалізації).
2. На підставі визначення викрадення як дії (активної поведінки), пов’язаної з незаконним (поза волею власника) і безоплатним оберненням (привласненням) винною особою на свою користь або користь інших осіб чужого майна, та співвідношення його із розкраданням, тобто умисним оберненням чужого майна на свою або інших осіб користь, вчиненим із корисливих мотивів, набуло подальшого розвитку положення про те, що предметом таких дій (викрадення і розкрадання) може бути лише майно, яке перебуває у чужій для винної особи власності. Обґрунтовуючи висновок, що електричну та теплову енергію, як предмет злочину, передбаченого ст. 1881 КК, не можна вважати майном, авторка визначила, що названі види енергії є товаром (товарною продукцією), який відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками, а саме: а) одночасністю виробництва і використання (споживання); б) одноразовістю використання (споживання), що свідчить про неможливість не лише її оновлення (відновлення) в натурі, але й утримання (неповернення) відповідним споживачем; в) неможливістю повернення; г) визнанням електричної енергії як енергоносія електричного струму, теплової енергії – теплоносієм, – як рідкої або газоподібної речовини, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках. З урахуванням цього зроблений висновок про недоцільність визнання незаконного використання (споживання) електричної та теплової енергії діянням, пов’язаним з викраденням.
3. Вперше обґрунтовано неможливість визнання способом незаконного використання (споживання) електричної та теплової енергії пошкодження приладів обліку, яке забезпечує лише неконтрольоване використання (споживання) такими приладами зазначених видів енергії. У зв’язку з цим обґрунтовується доцільність визнання самостійним способом незаконного використання (споживання) електричної та теплової енергії фальсифікацію показників приладів обліку такої енергії (як вимірювальних приладів чи інструментів), передбачивши цей спосіб у диспозиції ч. 1 ст. 1881 КК.
4. Удосконалено обрахування значної шкоди та шкоди у великих розмірах, заподіяної незаконним використанням (споживанням) електричної або теплової енергії, як наслідку основного та кваліфікованого складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК, зокрема, в разі а) безоблікового використання (споживання) зазначених видів енергії без відповідного дозволу енергопостачальника (якщо такий дозвіл є обов’язковим); б) самовільного підключення до електро- чи тепломережі енергопостачальника; в) заниженням (фальсифікацією) показників приладів обліку.
5. Удосконалено визначення змісту поняття «зловживання довірою», що позначає один із можливих способів незаконного використання (споживання) електричної та теплової енергії, та визначено критерії відмежування злочину, передбаченого ст. 1881 КК, від низки суміжних злочинних посягань на власність.
6. Набула подальшого розвитку позиція, згідно з якою розмежування злочинів, передбачених ст. 1881 та ст.ст. 190, 192 КК, слід здійснювати за ознаками об’єктивної та суб’єктивної сторін їх складів, а злочинів, передбачених ст. 1881 та ст. 191 КК, – за предметом злочину, об’єктивною стороною та суб’єктом злочину.
7. Сформульовано нову редакцію ст. 1881 КК, а також рекомендації, спрямовані на поліпшення практики застосування правозастосовними органами цієї статті КК.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що положення дисертації можуть бути використані: у науково-дослідницькій діяльності – для подальшого вивчення питань, пов’язаних із кримінально-правовою характеристикою викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання; у законотворчості – з метою удосконалення чинної редакції ст. 1881 КК України; у практичній діяльності судових та правоохоронних органів, які застосовують КК, – зокрема, Пленумом Верховного Суду України при врахуванні рекомендацій щодо застосування ст. 1881 КК при прийнятті постанов по окремим категоріям кримінальних справ; у навчальному процесі – при викладанні курсу «Кримінальне право України. Особлива частина» та відповідних спецкурсів, при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників, а також при проведенні занять з підвищення кваліфікації та професійної підготовки слідчих, прокурорів, адвокатів, суддів.
Апробація результатів дисертації. Положення окремих розділів дисертації та дисертація в цілому доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також були оприлюднені на науково-практичному семінарі (м. Чернігів, 2007 р.) (тема виступу: «Питання кваліфікації викрадення електричної та теплової енергії (ст. 1881 КК України), поєднаного із фальсифікацією офіційних документів»).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у чотирьох публікаціях, три з яких опубліковані у наукових фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають п’ять підрозділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 223 сторінки, з них основний текст – 203 сторінки, список використаних джерел (191 найменування) – 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, дається загальна характеристика основних напрямів дослідження, висвітлюється його зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначається мета дослідження, його завдання, емпірична база та розкривається його наукова новизна, формулюються основні теоретичні положення, що виносяться на захист, вказується на практичне значення одержаних результатів, зазначається їх апробація.
Перший розділ «Об’єктивні ознаки викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Родовий та безпосередній об’єкти викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» аналізуються погляди на юридичну природу об’єкта злочину, а також на його класифікацію, що висловлюються у кримінально-правовій літературі. Проведений аналіз дозволяє дисертантці підтримати теорію «об’єкт злочину – цінності суспільства» та позицію, згідно з якою окремими видами (різновидами) цінностей (соціальних цінностей) – об’єктами кримінально-правової охорони і об’єктами злочинів – є сама людина, її права, свободи і законні (ті, що охороняються законом) інтереси, охоронювані законом інтереси юридичних осіб (підприємств, установ, організацій), суспільства і держави, а також врегульовані правовими нормами соціальні зв’язки між людьми (підхід П.П. Андрушка). Враховуючи такий підхід, розглянуто специфіку права власності на об’єкти електричної та теплової енергії, що визначається завдяки визнанню цих видів енергії не майном, а товаром (товарною продукцією) та особливостям правового регулювання забезпечення споживачів паливно-енергетичними ресурсами в Україні. На цій підставі зроблено висновок, що родовим об’єктом злочину, передбаченого ст. 1881 КК, є право власності, зміст якого становлять правомочності володіння, користування і розпорядження фізичної чи юридичної особи, держави або територіальної громади, в яких реалізується їх право як власника (власників). Основний безпосередній об’єкт цього злочину визначається як право власності енергогенеруючих підприємств, імпортерів електроенергії, юридичних осіб, що реалізують (постачають) електроенергію із давальницької сировини, або енергопостачальників (так званих «обленерго»), як учасників оптового ринку електроенергії (тобто суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії, комбіноване виробництво теплової та електричної енергії), а також споживачів електроенергії чи осіб (фізичних чи юридичних, що не є суб’єктами підприємництва), які виробляють електроенергію для власних потреб/споживання без мети одержання прибутку (не для продажу/реалізації) (в разі викрадення електричної енергії), або осіб (у тому числі суб’єктів підприємницької діяльності), які здійснюють передачу (постачання) теплової енергії, виробленої на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (зокрема, газо- (нафто-) добувні підприємства, імпортери газу (нафти) чи газо- (нафто-) транспортні підприємства НАК «Нафтогаз України» (у тому числі дочірня компанія «Газ України» та дочірнє підприємство «Газ-тепло»), осіб, що здійснюють виробництво (на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування, постачання (реалізацію) теплової енергії), а також споживачів теплової енергії чи осіб (фізичних чи юридичних, що не є суб’єктами підприємництва), які виробляють теплоенергію для власних потреб/споживання без мети одержання прибутку (не для продажу/реалізації) (в разі її викрадення).
У підрозділі 1.2 «Предмет викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» розглядаються питання, пов’язані з обґрунтуванням позиції, згідно з якою предметом злочину є не лише речі матеріального світу (матеріалізовані об’єкти), а й інші явища об’єктивного світу (нематеріалізовані об’єкти), які мають зовнішнє представлення чи можуть набути його і сприймаються органами відчуття людини. Обґрунтовується, що електрична та теплова енергія як енергоносії мають визнаватися товаром, особливі споживчі якості якого обумовлюються специфікою: 1) виробничого процесу; 2) об’єктів, на яких здійснюється її виробництво; 3) призначення виробництва електричної енергії, що полягає у перетворенні її у теплову чи механічну енергію шляхом застосування теплонагрівальних чи інших приладів і устаткувань, а теплової – опалення, підігрів питної води, інші господарські й технологічні потреби споживачів; 4) одноразовості використання (споживання) такої енергії, що свідчить про неможливість її оновлення (відновлення) в натурі; 5) форми електричної та теплової енергії: а) електричний струм та б) рідка або газоподібна речовина, що обумовлює визнання предметом названого злочину не самої теплової енергії, а теплоносія – рідкої або газоподібної речовини (гарячої води, пари), що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках (так звані «змістовні ознаки»); 6) постачання виробленої електричної та теплової енергії безпосередньо споживачу, що здійснюється для його власних потреб на підставі укладеного договору купівлі-продажу (для електроенергії) та постачання (для теплоенергії); 8) права власності на ці види енергії, яке залежить від форми власності об’єктів електроенергетики, на яких вона виробляється як товарна продукція.
У підрозділі 1.3 «Об’єктивна сторона викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» досліджуються теоретичні підходи до визначення змісту поняття «викрадення» (зміст якого в чинному КК не розкривається) та «розкрадання», а також значення, яке вони мають в побудові ознак юридичних складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК. Дисертанткою підтримується точка зору, що об’єктом викрадення слід вважати право власності, а предметом – чуже майно. З об’єктивної сторони викрадення характеризується незаконним (поза волею власника) і безоплатним оберненням (привласненням) винною особою на свою користь або користь інших осіб чужого майна, в результаті якого власнику заподіюється майнова шкода. Крім цього таке діяння характеризується виною у вигляді прямого умислу, корисливим мотивом і метою. При цьому зміст таких ознак (так званих «родових ознак»), що характерні для викрадення частково конкретизується у визначенні формулювання «викрадення електричної або теплової енергії», передбаченого ст. 1881 КК. Йдеться, зокрема, про те, що корисливий мотив при вчиненні цього злочину може полягати у прагненні винної особи збагатитись за рахунок незаконного використання (споживання) електричної або теплової енергії, яка належить на праві власності іншій особі (особам). Таким мотивом при вчиненні названих у ст. 1881 КК дій можна визнати і так звану «корисливу зацікавленість» – усвідомлюване прагнення незаконно збагатити третіх осіб за рахунок вчинення дій, описаних у ст. 1881 КК. Корислива мета при вчиненні таких дій являє собою уявний результат у виді збагачення (отримання майнової вигоди) або уникнення певних матеріальних затрат, якого винна особа прагне досягти, вчиняючи незаконне використання (споживання) електричної або теплової енергії. На цій підставі, враховуючи, що електрична та теплова енергія як предмет злочину, передбаченого ст. 1881 КК, не визнається майном, дисертанткою обґрунтовується недоцільність визнання цього злочину таким, що пов'язаний з викраденням, а також некоректність використання поняття «викрадення» у назві та ч. 1 цієї статті КК.
З’ясовуючи зміст поняття «незаконне», що прив’язується при визначенні змісту понять (термінів) «викрадення», «обернення» та «привласнення», авторка звертається до тих «форм» незаконного використання електричної та теплової енергії, зміст кожної із яких визначається (оцінюється) з урахуванням положень чинного законодавства України, яке: а) взагалі забороняє використання таких видів енергії та б) дозволяє це, але за наявності відповідних підстав.
У підрозділі також розглядаються способи викрадення електричної та теплової енергії, які називаються у диспозиції ч. 1 ст. 1881 КК, та/або виділяються у кримінально-правовій літературі: споживання (використання) енергії без відповідних приладів обліку за умови, що використання таких приладів є обов’язковим; самовільне підключення до електро- чи тепломережі або з порушенням встановлених правил користування енергією; втручання в роботу технічних засобів передачі та розподілу енергії; обман та зловживання довірою. Крім цього, аналізується ситуація, коли детермінуючий вплив безпосереднього об’єкта даного злочину обумовлює визнання зловживання довірою способом викрадення електричної або теплової енергії.
Наприкінці підрозділу аналізується зміст наслідків у складах злочину, передбаченому ст. 1881 КК, які (наслідки) виражаються у виді майнової шкоди, розмір якої визначається у ч. 1 та ч. 2 цієї статті відповідно як «значний» («значна шкода») та «великий». Дисертантка підтримує точку зору, висловлену у літературі й закріплену, зокрема, у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна» від 25 вересня 1981 р. № 7, про те, що при визначенні вартості викраденої електричної та теплової енергії слід виходити з роздрібних, закупівельних чи інших цін, що існували на момент вчинення зазначеного злочину. З урахуванням цього окрема увага звертається на обчислення розміру шкоди, заподіяної викраденням електричної або теплової енергії, на підставі вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2005 р. № 562, та Правил користування тепловою енергією, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198.
Другий розділ «Суб’єктивні ознаки викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» включає два підрозділи і присвячений аналізу ознак суб’єкта і суб’єктивної сторони складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК.
У підрозділі 2.1 «Суб’єкт викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» обґрунтовується те, що суб’єктом злочину, передбаченого ст. 1881 КК, слід визнавати: 1) споживачів (промислових споживачів) електричної або теплової енергії – фізичних осудних осіб, які досягли 16-річного віку, оскільки саме цей вік згідно з чинним законодавством надає таким особам права: а) укладати договір про користування електричною енергією; б) укладати договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; в) займатися підприємницькою (господарською комерційною) діяльністю та бути зареєстрованим державними органами як підприємець; 2) фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, які (суб’єкти) отримали ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (такими особами є лише службові особи енергогенеруючих підприємств, імпортерів електроенергії, юридичних осіб, що реалізують електроенергію із давальницької сировини, ДП «Енергоринок» або енергопостачальників (як учасників оптового ринку електроенергії) та/або споживачів електроенергії – юридичних осіб); 3) суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють постачання теплової енергії, виробленої на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (зокрема, газо- (нафто-) добувні підприємства, імпортери газу (нафти) чи газо- (нафто-) транспортні підприємства НАК «Нафтогаз України» (її дочірні компанії «Газ України» та «Газ-тепло»); 4) суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють виробництво (на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування, постачання теплової енергії, а також службових осіб таких суб’єктів підприємництва – юридичних осіб.
Авторка звертає увагу на те, що службова особа не передбачена в диспозиції ч. 1 та ч. 2 цієї статті КК як суб’єкт викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання, а тому в разі вчинення нею таких дій вчинене за відповідних обставин потребує додаткової кваліфікації за ст.ст. 364 або 365 КК.
У підрозділі 2.2 «Суб’єктивна сторона викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» обґрунтовується позиція, що при вчиненні злочину, передбаченого ст. 1881 КК, має місце лише прямий умисел. Зміст інтелектуального елементу умислу при вчиненні злочину, передбаченого ст. 1881 КК, полягає в усвідомленні особою фактичної сторони вчинюваного. Усвідомлюючи фактичну сторону вчинюваного, така особа усвідомлює: 1) соціальне значення своїх дій, пов’язане із самовільним використанням (споживанням) електричної або теплової енергії, що відбувається за відсутності будь-яких підстав щодо такого використання (споживання); 2) передбачає настання результату свого діяння – збагачення (отримання майнової вигоди) або уникнення певних матеріальних затрат, внаслідок чого власнику електричної або теплової енергії завдається шкода. Зміст вольового моменту при вчиненні злочину, передбаченого ст. 1881 КК, полягає в тому, що дії, спрямовані на збагачення (отримання майнової вигоди) та уникнення певних матеріальних затрат, завжди є бажаними для винної особи як і наслідки, передбачені цією статтею.
Авторкою стверджується, що винна особа вчинює закінчений злочин, передбачений ч. 1 ст. 1881 КК, в разі заподіяння матеріальної шкоди будь-якою дією, що призвела до незаконного споживання енергії. З цього моменту така особа перебуває, так би мовити, у злочинному стані, а саме, певний проміжок часу володіє одержаною в результаті самовільного (незаконного) використання (споживання) електричною або тепловою енергією, заподіюючи власнику чи іншому володільцю такої енергії шкоду у значному (ч. 1 ст. 1881 КК) або великому (ч. 2 цієї статті КК) розмірі. Такий стан особа набуває завдяки своїм умисним, цілеспрямованим діям. У подальшому із заподіяння шкоди у значному розмірі злочинні дії можуть перерости в більш тяжкий злочин. Специфіка аналізованої ситуації полягає у тому, що в основному та кваліфікованому складах злочину, передбаченому ч. 1 ст. 1881 КК, органічно поєднується діяння, назване законодавцем як «викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» та його наслідок – «завдання значної шкоди» (ч. 1), «завдання шкоди у великих розмірах» (ч. 2). Такий наслідок слід визнавати обов’язковою ознакою основного (ч. 1 ст. 1881 КК) та кваліфікованого (ч. 2 цієї статті КК) складів цього злочину.
У третьому розділі «Питання кваліфікації викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання та відмежування від інших правопорушень» дисертації, на підставі визначення співвідношення злочину, передбаченого ст. 1881 КК, із суміжними злочинами (тобто такими, які мають схожі ознаки у різних комбінаціях; при цьому роль критеріїв розмежування відіграють відмінні ознаки), послідовно розглядаються питання його кваліфікації та відмежування від злочинів, передбачених ст.ст. 185, 190, 191, 192, ч. 1 ст. 202, ст. 203 КК. З урахуванням аналізу судової практики визначаються ситуації, за наявності яких злочин, передбачений ст. 1881 КК, може кваліфікуватись за сукупністю із зазначеними вище суміжними злочинами.
Обґрунтовується, що розмежування злочинів, передбачених ст. 1881 КК та ст.ст. 190, 192 КК, відбувається за об’єктивною та суб’єктивною сторонами, а передбачених ст. 1881 КК та ст. 191 КК, – за предметом злочину, об’єктивною стороною та суб’єктом злочину. При цьому авторкою підтримується точка зору, що викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання слід розмежовувати із заподіянням майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою передусім за: 1) ознаками об’єктивної сторони їх складів, а саме формами вчинення злочинного заподіяння майнової шкоди, якими є незаконне запозичення майна або ухилення від передачі оплати за надане неуречевлене майно (в цьому разі відсутній сам факт переходу майна «на постійно» від потерпілого до винної особи); 2) за предметом злочину – у разі заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК) у формі ухилення від передання оплати за надане неуречевлене майно предметом злочину є неуречевлені об’єкти власності (окрім енергії) (Н.О. Антонюк).
Крім цього, обґрунтовується висновок про те, що, розмежовуючи злочини, передбачені ст. 1881 та ст. 364 КК, слід враховувати можливість: 1) одержання винним при зловживанні владою або службовим становищем (ст. 364 КК) майнової вигоди та/або уникнення певних матеріальних затрат за рахунок: а) протиправного безоплатного використання (споживання) електричної та/або теплової енергії; б) протиправного тимчасового використання (споживання) цих видів енергії з наміром оплатити в подальшому її вартість; в) приховування заподіяних таким використанням (споживанням) збитків власнику такої енергії; 2) заподіяння зловживанням владою або службовим становищем як матеріальної шкоди, так і шкоди нематеріального характеру; 3) заподіяння викраденням електричної або теплової енергії (діями, передбаченими ст. 1881 КК) шкоди немайнового характеру (зокрема, шкоди організаційного характеру, не пов’язаної з моральною (підривом авторитету чи ділової репутації власника такої енергії, зниженням обсягів виробництва та/або реалізації продукції, необхідністю перепрофілювання підприємства, вимушеним звільненням з роботи працівників тощо), суттєвим обмеженням об’єму правомочностей щодо володіння, користування та/або розпорядження електричною та/або тепловою енергією). Тому, розмежовуючи злочини, передбачені ст. 1881 та ст. 364 КК, і звертаючи увагу на те, що шкода немайнового характеру не включається в наслідок як обов’язковий елемент юридичних складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК, обґрунтовується доцільність кваліфікувати вчинене за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною ст. 1881 КК (залежно від розміру заподіяної майнової шкоди) та відповідною частиною ст. 364 КК, в тому випадку, якщо викраденням електричної або теплової енергії заподіюється шкода немайнового характеру (що є складовою істотної шкоди, заподіяної охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 364 КК), та тяжких наслідків (ч. 2 цієї статті КК) як обов’язкових елементів основного і кваліфікованого складів зловживання владою або службовим становищем) та значна або велика шкода майнового характеру, сума якої у сто і більше (для значної шкоди) або у двісті п’ятдесят і більше (для шкоди у великих розмірах) разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (далі – нмдг). Цей підхід має враховуватись й при кваліфікації вчиненого за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 1881 та ч. 2 ст. 366 КК, якщо викрадення електричної або теплової енергії супроводжується внесенням службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів, а також складанням і видачею завідомо неправдивих документів (в даному разі має місце реальна сукупність злочинів, що потребує кваліфікації: 1) за ч. 1 ст. 1881 та ч. 1 ст. 366 КК; 2) за ч. 2 ст. 1881 КК та ч. 1 ст. 366 КК; 3) за ч. 2 ст. 1881 та (в разі заподіяння нематеріальної шкоди як різновиду тяжких наслідків в складі службового підроблення) за ч. 2 ст. 366 КК) або 4) за ч. 1 ст. 1881 та ч. 2 ст. 366 КК (в разі заподіяння матеріальної шкоди (майнових збитків) на суму від ста до двохсот п’ятдесяти розмірів нмдг та нематеріальної шкоди як різновиду тяжких наслідків в складі службового підроблення).
Крім цього, реальна сукупність злочинів може мати місце також у випадках викрадення електричної або теплової енергії, що супроводжується несанкціонованим втручанням винної особи в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, створенням з метою використання, розповсюдженням або збутом шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдженням чи збутом, порушенням правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється. В цьому разі вчинене за достатніх підстав слід додатково кваліфікувати за відповідною частиною ст.ст. 361, 3611 та/або за ст. 363 КК. В разі вчинення викрадення електричної чи теплової енергії, поєднаного з умисним пошкодженням об’єктів електроенергетики (якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинили небезпеку для життя людей), такі дії за певних обставин потребують додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 1941 КК.
У висновках, що завершують дисертаційне дослідження, авторка підсумовує основні його результати та формулює власні рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства, яким передбачається відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії шляхом самовільного її використання. На підставі узагальнення проведеного дослідження пропонується викласти ст. 1881 КК у такій редакції:
«Стаття 1881. Незаконне використання електричної або теплової енергії
1. Незаконне використання електричної чи теплової енергії шляхом її безоблікового споживання без відповідного дозволу енергопостачальника (якщо такий дозвіл є обов’язковим) або самовільного підключення до електро- чи тепломережі енергопостачальника або підключення з порушенням встановлених правил користування такою енергією або втручання в роботу технічних засобів передачі та розподілу енергії, або шляхом обману чи зловживання довірою або фальсифікації показників приладів обліку, якщо такими діями завдано значної шкоди, –
карається …
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, –
караються …
Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах – якщо вона в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Чумаченко Т.А. Предмет викрадення електричної та теплової енергії шляхом її самовільного використання: проблеми визначення // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 8. – С. 41-44.
2. Чумаченко Т.А. Відмежування викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання від суміжних злочинів // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 10. – С. 41-44.
3. Чумаченко Т.А. Питання кваліфікації викрадення електричної та теплової енергії (ст. 1881 КК України), поєднаного із фальсифікацією офіційних документів // Вісник Академії прокуратури України. – 2007. – № 4. – С. 63-67.
4. Чумаченко Т.А. Питання відмежування викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання від інших злочинів // Механізми реалізації прав і свобод людини у вітчизняному законодавстві: Збірник матеріалів круглого столу / За редакцією кандидата юридичних наук, завідувача кафедри Л.А. Остапенко. – Чернігів: КП «Видавництво “Чернігівські обереги”», 2007. – С. 53-59.

АНОТАЦІЯ
Чумаченко Т.А. Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 1881 КК України): кримінально-правова характеристика. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконаче право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено комплексному аналізу ознак основного і кваліфікованого складів злочину, передбаченого ст. 1881 КК України, а також питанням його кваліфікації та відмежування від інших правопорушень. Досліджується специфічний кримінально-правовий зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак складів цього злочину. Уточнюється зміст основних кримінально-правових категорій та подається власне бачення незаконного використання (споживання) електричної та теплової енергії, що вчиняється шляхом її безоблікового споживання, самовільного підключення до електро- чи тепломережі енергопостачальника, підключення з порушенням встановлених правил користування такою енергією, втручання в роботу технічних засобів передачі та розподілу енергії, шляхом обману та зловживання довірою, а також шляхом фальсифікації показників приладів обліку.
Окрема увага приділяється аналізу такої обтяжуючої обставини складу цього злочину, як заподіяння шкоди у великих розмірах в результаті викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання.
На підставі проведеного аналізу формулюються пропозиції по вдосконаленню чинної редакції ст. 1881 КК.
Ключові слова: електрична енергія, теплова енергія, склад злочину, самовільне використання, викрадення.

АННОТАЦИЯ
Чумаченко Т.А. Хищение электрической или тепловой энергии путем ее самовольного использования (ст. 1881 УК Украины): уголовно-правовая характеристика. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.
Диссертация посвящена комплексному анализу признаков основного и квалифицированного составов преступления, предусмотренного ст. 1881 УК Украины, а также вопросам его квалификации и отграничения от иных правонарушений. Обосновывается вывод, что предметом данного преступления следует признавать электрическую и тепловую энергию, которая является товаром (товарной продукцией) и производится на объектах электроэнергетики. При этом нельзя «ограничивать» предмет этого преступления указанием на назначение электрической и тепловой энергии для купли-продажи, поскольку объектами электроэнергетики могут быть станции, установки, взаимосвязанное оборудование, предназначенное для производства энергии (в том числе независимо от места его расположения, так называемые «теплогенерирующие установки»), принадлежащие физическим или юридическим лицам, лицам, не являющимся субъектами хозяйственной деятельности, на которых производится электрическая и тепловая энергия, предназначенная для собственного потребления. Такое оборудование может быть составной частью локальной энергосети (энергосистемы), а энергия, которая на них производится, предназначена исключительно для собственного потребления.
Сделан вывод, что объективная сторона данного преступления характеризуется такими признаками: 1) деянием в виде незаконного использования (потребления) электрической или тепловой энергии; 2) последствиями в виде значительного ущерба (ч. 1 названной статьи УК) или ущерба в крупных размерах (ч. 2) (такие размеры определяются в примечании к статье 1881 УК); 3) причинной связью между указанным деянием и последствиями; 4) способами использования электрической или тепловой энергии, а именно: потребление без приборов учета, самовольное подключение к электро- или теплосети энергопоставщика, подключение с нарушением установленных правил пользования такой энергией, вмешательство в работу технических средств передачи и распределения энергии, обман, злоупотребление доверием, фальсификация показаний приборов учета.
Автор обосновывает, что хищение характеризуется незаконным и неоплатным обращением виновным лицом в свою пользу или пользу иных лиц чужого имущества. При этом хищение всегда направлено на причинение имущественного ущерба собственнику имущества, в том числе и электрической и тепловой энергии.
Учитывая содержание непосредственного объекта преступления, предусмотренного ст. 1881 УК, неконкретизированными в этой статье УК способами хищения электрической и тепловой энергии следует считать: а) самовольное подключение к электро- или теплосети; б) подключение с нарушением установленных правил пользования энергией; в) вмешательство в работу технических средств передачи и распределения энергии; г) обман; д) злоупотребление доверием.
В диссертации обосновывается вывод, что субъектом данного преступления следует признавать: 1) потребителей электрической и тепловой энергии – физических вменяемых лиц, которые достигли 16-летнего возраста, поскольку именно этот возраст в соответствии с действующим законодательством Украины предоставляет таким лицам права заключать договоры о пользовании электрической энергией или о предоставлении услуг по централизованному отоплению, поставке холодной и горячей воды и водоотвода, а также заниматься предпринимательской (хозяйственной) деятельностью и быть зарегистрированным государственными органами как предприниматель; 2) физических лиц – субъектов предпринимательской деятельности, которые осуществляют деятельность, связанную с производством, передачей и поставкой электрической энергии, комбинированным производством тепловой и электрической энергии, производством тепловой энергии на теплоэлектроцентралях и установках с использованием нетрадиционных или возобновляемых источников энергии, которые (субъекты) получили лицензию на осуществление соответствующей деятельности; 3) субъектов предпринимательской деятельности, которые осуществляют поставку тепловой энергии, произведенной на теплоэлектроцентралях и установках с использованием нетрадиционных или возобновляемых источников энергии; 4) субъектов предпринимательской деятельности, осуществляющих производство, транспортировку, поставку тепловой энергии, а также должностных лиц таких субъектов предпринимательства – юридических лиц.
В диссертационном исследовании уточняется содержание основных уголовно-правовых категорий и приводится новое видение незаконного использования (потребления) электрической и тепловой энергии в механизме завладения чужим имуществом путем обмана или злоупотребления доверием. Кроме этого, обосновывается, что субъективная сторона данного преступления характеризуется исключительно прямым умыслом, корыстным мотивом и специальной целью – извлечь имущественную выгоду от самовольного использования (потребления) электрической или тепловой энергии.
На основании проведенного анализа формулируются предложения по усовершенствованию действующей редакции ст. 1881 УК Украины.
Ключевые слова: электрическая энергия, тепловая энергия, состав преступления, самовольное использование, хищение.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking