Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Відомчі засоби масової інформації у формуванні правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ України

 

ЛЕГЕЗА Юлія Олександрівна

ВІДОМЧІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В МЕХАНІЗМІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук
Фандалюк Олександр Васильович,
Кіровоградський юридичний інститут
МВС України, перший проректор
з навчальної роботи;

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Заєць Анатолій Павлович,
Міністерство юстиції України, перший заступник Міністра – керівник апарату;

кандидат юридичних наук, доцент
Погрібний Ігор Митрофанович,
Національний університет внутрішніх справ, заступник начальника кафедри теорії та історії держави та права;

Провідна установа:
Львівський юридичний інститут МВС України, кафедра теорії та історії держави і права, Міністерство внутрішніх справ України (м. Львів).
Захист відбудеться „18” червня 2005 року о „13” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 у Національному університеті внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).
Автореферат розісланий „17” травня 2005 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Є.Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наукове дослідження сучасного стану правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ (далі – ОВС) має як теоретичну, так і практичну цінність, насамперед, з огляду на вагоме значення відповідних органів державної влади у розбудові правової держави та громадянського суспільства. Сучасний стан професійної правосвідомості співробітників ОВС не можна охарактеризувати як високий, про що свідчить наявність правопорушень та злочинів серед особового складу, причому переважають посадові злочини. Так, наприклад, у 2004 році на 12% (307) збільшилась кількість кримінальних справ, порушених стосовно співробітників органів внутрішніх справ, у тому числі за фактами зловживання владою (131) та хабарництва (44). Засуджено 146 колишніх співробітників (у 2003 році – 108).
Наукова розробка проблеми зумовлена необхідністю пошуку ефективних шляхів створення оптимальних технологій формування особистості правоохоронця, яким є кожен співробітник ОВС України. Такий процес передбачає дослідження об’єктивних та суб’єктивних соціально значимих чинників, що впливають на правосвідомість співробітника ОВС. Одним із таких чинників є засоби масової інформації (далі –ЗМІ) в цілому та відомчі мас-медіа зокрема.
Засоби масової інформації є важливим каналом засвоєння індивідом соціального досвіду (знань, навичок, форм поведінки) в різних сферах життя. Засвоюючи соціальну інформацію, що передається засобами масової інформації, людина індивідуально і вибірково переробляє її згідно з досягнутим нею рівнем наукових знань і культури, спрямованістю інтересів і потреб.
Враховуючи функціональні можливості ЗМІ у формуванні правосвідомості та світоглядних цінностей особи, вони повинні керуватися у процесі розповсюдження соціальної інформації передусім інтересами суспільства і держави, серед яких одним з пріоритетних є завдання боротьби зі злочинністю, реалізація якого неможлива без професіоналізму правоохоронця, без розвинутого почуття необхідності дотримання норм права як головного регулятора суспільних відносин. Адже, врешті-решт, юрист з низьким рівнем професійної правосвідомості та правової культури результатом своєї діяльності буде мати появу протиправних рішень. Саме з цією метою у системі Міністерства внутрішніх справ України створюються та постійно діють відомчі засоби масової інформації, головною спрямованістю діяльності яких є висвітлення роботи органів внутрішніх справ з одного боку, та підвищення рівня правосвідомості та професіоналізму правоохоронців – з іншого.
Формування правосвідомості співробітника ОВС здійснюється під впливом комплексу об’єктивних та суб’єктивних чинників. Відомчі ЗМІ як структурний компонент системи засобів масової інформації виступають одним із них і суттєво впливають на процес формування професійної правосвідомості. Вони є тим засобом, що виконує роль інформаційного каналу зворотного зв’язку ОВС України із суспільством.
Отже, проблема підвищення ефективності діяльності відомчих засобів масової інформації в механізмі формування правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ є актуальною на сучасному етапі розбудови в Україні правової держави та реалізації державних програм боротьби зі злочинністю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає таким програмним документам, як “Програма формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 рр. (Рішення Колегії МВС України від 10.01.2003 р.)”, “Програма розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000-2005 рр.” (Рішення колегії МВС України від 16.12.1999 р.), “Пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років” (Наказ МВС України від 05.07.2004 р. № 755). Тема дисертації затверджена вченою радою Запорізького юридичного інституту МВС України 31 січня 2003 року (протокол №1).
Мета і завдання дослідження полягають у визначенні місця та ролі відомчих засобів масової інформації у формуванні професійної правосвідомості з подальшим наданням пропозицій щодо вдосконалення ефективності їх діяльності у підвищенні професіоналізму співробітників органів внутрішніх справ. Їх реалізація потребує послідовного вирішення таких дослідницьких завдань:
? визначити особливості обігу масової інформації в суспільстві та її місце серед об’єктів правовідносин;
? встановити особливості становлення засобів масової інформації за часів незалежності України;
? охарактеризувати стан нормативно-правової регламентації діяльності ЗМІ та забезпечення права на інформацію в Україні;
? визначити місце та значення відомчих засобів масової інформації в інформаційному просторі України;
? дати детальну характеристику правового статусу засобів масової інформації МВС України;
? з’ясувати особливості участі відомчих ЗМІ у правових відносинах шляхом вивчення елементів їх правосуб’єктності;
? охарактеризувати сучасні теоретико-методологічні уявлення про правову, соціально-психологічну та етико-моральну сутність категорії “правосвідомість співробітника органів внутрішніх справ”;
? розкрити форми, методи та способи впливу відомчих ЗМІ на формування професійної правосвідомості;
? довести взаємовплив відомчих мас-медіа, сформованою позитивною громадською думкою про діяльність органів внутрішніх справ, підвищенням престижу професії та високим рівнем професійної правосвідомості;
? узагальнити набутий досвід і надати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності відомчих засобів масової інформації у механізмі формування правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі формування правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ відомчими засобами масової інформації.
Предметом дослідження є місце та роль засобів масової інформації МВС України у механізмі формування професійної правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування зумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 2.2, 3.2). Для аналізу правового статусу відомчих засобів масової інформації у медіа-просторі України використовувалися метод єдності логічного та історичного (підрозділ 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою історико-правового та порівняльно-правового методів досліджувались процеси становлення ЗМІ (підрозділ 1.2, 1.3, 2.1). Структурно-логічний метод використано для характеристики особливостей правосуб’єктності відомчих мас-медіа, форм та засобів впливу на формування професійної правосвідомості (підрозділи 2.3, 3.2, 3.3). Методи класифікації‚ групування застосовувалися для структуризації системи ЗМІ МВС України (підрозділ 2.2). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено недоліки правового регулювання та реалізації правового статусу відомчих ЗМІ, а також подано пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює правовий статус відомчих ЗМІ (підрозділи 2.2, 2.3, 3.3). За допомогою аналізу і синтезу здійснено дослідження поняття правосвідомості співробітника органів внутрішніх справ, її елементів, змісту, механізму формування (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3), дедукція та індукція стали авторові у нагоді при структурній побудові роботи, формулюванні висновків. При визначенні шляхів вдосконалення діяльності відомчих ЗМІ у формуванні професійної правосвідомості, висвітлених у підрозділі 3.3, використані елементи методу соціологічного опитування та контент-аналізу.
Теоретичну базу дослідження складають положення і висновки, що містяться в роботах, присвячених проблемі формування правосвідомості, таких авторів, як: С.С. Алексєєв, О.М. Бандурка, Ю.М. Батурін, Ю.В. Бишевський, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, В.А.Кудрявцев, О.Е. Лейст, Р.З.Лівшиц, О.О. Лукашева, Г.В.Мальцев, М.І.Матузов, В.С. Нерсесянц, Е.К. Нурпеїсов, Г.С. Остроумов, В.П. Сальников, О.Ф. Скакун, С.С. Сливка, Н.Я. Соколов, І.Е.Фарбер, О.Н.Ярмиш та інші.
Стосовно досліджень значення засобів масової інформації у формуванні правосвідомості, то вони розроблені поки що недостатньо, лише окремі питання розглядаються в працях таких учених, як: В.Г. Афанасьєв, Ч.Н.Азімов, І.Л.Бачило, А.Б.Венгеров, О.А. Гаврилов, Б.А. Грушин, О.С.Денисова, А.П.Заєць, І.Д.Казанчук, В.О.Копилов, В.С. Коробейніков, В.В. Лизанчук, А.З. Москаленко, А.А. Письменницький, О.Л. Порфімович, М.М. Рассолов, В.Н.Синюков, В.І. Темченко, М.А.Федотов, Б.М.Фірсов, Ю.Е.Фінклер, І.В. Щербаков, Л.І. Явич та інші.
Нормативно-правову базу дисертації складають Конституція України, закони, підзаконні нормативно-правові акти, зокрема, відомчі акти МВС України, а також міжнародно-правові документи (у контексті питань, розглянутих в дисертації) та конституційно-правові положення зарубіжних країн.
Емпірична база дисертації складається з матеріалів соціологічних опитувань співробітників органів внутрішніх справ та громадськості, проведених протягом 2001-2004 років, а також з результатів аналізу статистичних даних Центру громадських зв’язків МВС України. Достовірність матеріалів соціологічного компонента дослідження забезпечено проведенням соціологічного анкетування за допомогою квотної вибірки (вірогідна помилка складає менше 5%), під час якого опитано 500 респондентів – співробітників органів внутрішніх справ. Результати дослідження оброблено за допомогою методів математичної статистики.
У дисертації з урахуванням профілю дослідження використовуються досягнення таких наук, як філософія, логіка, соціологія, психологія, журналістика, філологія. Окрім цього, як інформаційна та емпірична база, в дисертації використаний власний досвід дисертанта, набутий під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням процесу деонтологічного становлення правосвідомості співробітника органів внутрішніх справ під впливом відомчих засобів масової діяльності та визначається такими положеннями і теоретичними узагальненнями:
? запропоновано визнати масову інформацію окремим об’єктом правовідносин та розглядати її як відомості про події та явища суспільного життя, які не є продуктом духовної творчості особи;
? запропоновані зміни до понятійного апарату Закону України „Про інформацію”;
? доведена доцільність періодизації становлення ЗМІ в Україні;
? обґрунтована необхідність прийняття Закону України „Про засоби масової інформації”;
? доведено, що засоби масової інформації МВС України у системі мас-медіа відіграють роль структурної ланки між органами внутрішніх справ та громадськістю в цілому;
? вперше наведено класифікацію відомчих ЗМІ та подано дефініцію поняття;
? вперше на підставі проведеного аналізу особливостей нормативної регламентації правового статусу та правосуб’єктності відомчих ЗМІ обґрунтована необхідність розробки нормативно-правового положення „Про засоби масової інформації МВС України”;
? уточнено поняття „правосвідомість співробітника органів внутрішніх справ” і запроваджено її розуміння як системи духовного відображення правової дійсності, що утворюється з комплексу спеціальних правових знань, а також їх оцінки з урахуванням особливостей практичної діяльності, в основу якої покладено інформованість особи;
? з’ясовано ставлення співробітників органів внутрішніх справ до ефективності діяльності відомчих ЗМІ у висвітленні питань боротьби зі злочинністю, вперше робиться спроба визначити інформаційні інтереси та потреби міліціонерів;
? вперше визначено форми, методи та способи впливу відомчих ЗМІ на правосвідомість співробітників ОВС України. Подано авторську дефініцію „механізму впливу відомчих засобів масової інформації на формування правосвідомості співробітників ОВС України”;
? набуло подальшого розвитку вивчення шляхів підвищення ефективності впливу відомчих ЗМІ на формування громадської думки про органи внутрішніх справ України з метою підвищення рівня правосвідомості правоохоронця;
? уперше через використання методу контент-аналізу проілюстрована відповідність відомчих друкованих видань статусу суспільно-правових;
? запропоновано науково обґрунтовані, практично ефективні та гранично конкретні рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності діяльності відомчих ЗМІ у формуванні професійної правосвідомості співробітників ОВС.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали і висновки дисертації повинні стати теоретико-методологічним підґрунтям наукового вирішення деонтологічних проблем формування професійної правосвідомості. Заповнюються існуючі прогалини у вивченні багатоаспектності питання про роль та значення відомчих ЗМІ у формуванні професійної правосвідомості та задоволенні інформаційних потреб громадськості. Розробка зазначених проблем має не тільки суттєве теоретичне значення, але і робить певний внесок у практику правового виховання. Впровадження результатів дисертаційного дослідження буде сприяти підвищенню якості інформаційного продукту відомчих ЗМІ, зростанню їх морального, культурного, правового рівня як засобу формування професійної правосвідомості. Наукове і практичне значення дисертації полягає у можливості використання її матеріалів у навчальному процесі, зокрема у викладанні теорії держави і права та юридичної деонтології.
Положення проведеного дослідження були впроваджені у навчальний процес, у роботу відомчої газети „Кримінальна панорама” Управління внутрішніх справ МВС України в Дніпропетровській області та у діяльність Центру громадських зв’язків Юридичної академії МВС України.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися за розділами і в цілому на засіданнях кафедри загальноправових дисциплін Запорізького юридичного інституту МВС України.
Основні положення дисертації і теоретичні висновки оприлюднені на науково-практичних конференціях, семінарах, читаннях: всеукраїнській студентській науковій конференції „Проблеми розвитку держави і права України в сучасних умовах” (м. Одеса, 30-31 березня 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гуманітарної підготовки працівників ОВС в умовах європейської інтеграції” (м. Івано-Франківськ, 11-12 квітня 2003 р.), звітній науково-практичній конференції “Правове забезпечення політичної реформи, захисту прав та свобод людини в Україні” (м. Кіровоград, 19 травня 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (м. Дніпропетровськ, 17 жовтня 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 14-15 листопада 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (м. Запоріжжя, 11-12 грудня 2003 р.), “круглому столі” на тему: “Підвищення професійного рівня працівників органів внутрішніх справ в умовах формування правової держави” (м. Львів, 30 січня 2004 р.), Х регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 5-6 лютого 2004 року), науково-практичній конференції „Органи внутрішніх справ у період розбудови держави та громадянського суспільства в Україні: філософсько-правове осмислення” (м. Львів, 27 лютого 2004 р.), науковому семінарі „Проблеми наукового забезпечення правоохоронної діяльності в умовах розбудови України як правової держави” (м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми формування іміджу дільничних інспекторів міліції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні” (м. Івано-Франківськ, 24-25 квітня 2004 р.), міжвузівській науково-практичній конференції молодих вчених „Актуальні проблеми юридичної науки та правоохоронної діяльності” (м. Дніпропетровськ, 14 травня 2004 р.), науково-практичній конференції „Науково-прикладні проблеми виборчого процесу в Україні” (м. Кіровоград, 17 травня 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 30 червня – 1 липня 2004 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у шістнадцяти наукових роботах, з них вісім наукових статей надруковані у виданнях, що визнані Вищою атестаційною комісією України фаховими для юридичних наук. Загальний обсяг публікацій з теми дослідження становить 11 друк. арк.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки й концепції дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (238 найменувань) і додатків. Загальний обсяг роботи – 217 сторінок, із них основний текст дослідження – 175 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь наукової розробки проблеми, визначено об’єкт і предмет дослідження, методологічну базу, окреслено мету й завдання роботи, подано відповідну характеристику наукової новизни дослідження, підкреслено теоретичне і практичне значення отриманих результатів, узагальнено інформацію про апробацію результатів дослідження і публікації автора.
Розділ 1 „Нормативне забезпечення права людини на інформацію в Україні” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 1.1. „Поняття масової інформації” проводиться дослідження сутності масової інформації, визначається філософське та філологічне розуміння понять “інформація” та “масова інформація”; розглядається соціальна природа виникнення масової інформації; наводяться різновиди та особливості масової інформації; доводиться необхідність визначення масової інформації як окремого об’єкта правовідносин.
Виходячи із сутності масової інформації та особливостей її обігу пропонується доповнити частину 1 статті 20 Закону України “Про інформацію” такими положеннями:
“Масова інформація – це публічно поширювані друковані та аудіовізуальні відомості, які не є результатом духовної творчості особи. Масова інформація за своїм змістом не повинна розголошувати будь-яких фактів, що можуть призвести до вказування на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди чи згоди його представника. Стиль і лексика масової інформації мусить відповідати нормам громадської моральності, не порушувати вимог конфіденційності, тобто не розголошувати відомості, що містять відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані), а також комерційну, банківську, державну та інші види таємниць”.
У підрозділі 1.2 „Становлення інституту засобів масової інформації в Україні” розглядаються історичні умови становлення ЗМІ незалежної України, що зумовлено потребою аналізу діяльності мас-медіа у кардинально нових умовах розвитку демократичних відносин у суспільстві.
Відповідно до особливостей розвитку нормативно-правового регулювання суспільних відносин у незалежній Україні автором запропонована періодизація із зазначенням тенденцій та особливостей цього процесу на основі законодавчої діяльності органів державної влади, зокрема, пропонується розглядати становлення ЗМІ в Україні у три етапи – 1) кінець 80-тих – середина 90-тих років ХХ ст. (до прийняття Конституції України 1996 р.): генерація “нового” типу засобів масової інформації у посттоталітарній державі, якою була на той час Україна; 2) середина 90-тих років (з моменту прийняття Конституції України) – 2004 рік: на цьому етапі спостерігається певне зниження інтересу до суспільно-політичних подій та переорієнтація інтересу на розважальну тематику; 3) з 2004 року – часткове відродження інтересу до суспільно-політичної тематики у ЗМІ і зародження процесу трансформації мас-медіа у транснаціональну інституцію.
У підрозділі 1.3 „Правова регламентація діяльності засобів масової інформації та права громадян на інформацію” розглядаються особливості конституційного та загального правового регулювання права громадян на інформацію. Також наводиться порівняльно-правова характеристика нормативно-правових положень, що регулюють діяльність мас-медіа в Україні, Росії та інших зарубіжних країнах, на основі якої обґрунтовується необхідність прийняття та розробки єдиного законодавчого акта про засоби масової інформації, який би визначив вирішальні особливості правового регулювання діяльності друкованих та електронних засобів масової інформації і регламентував би діяльність інтернет-сайтів, що поширюють масову інформацію.
Щодо вдосконалення правової регламентації діяльності ЗМІ у мережі Інтернет, то зазначається необхідність запровадження оперативної процедури реагування на порушення інформаційного законодавства у мережі Інтернет, зокрема, розповсюдження інформації, що посягає на честь та гідність особи, суспільну моральність тощо.
Розділ 2 „Правовий статус засобів масової інформації МВС України” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1 „Відомчі засоби масової інформації в системі засобів масової інформації України” на основі історико-правового аналізу визначається, що головною причиною заснування ЗМІ МВС України є необхідність об’єктивного зображення діяльності правоохоронних органів з метою відновлення довіри населення до власне ОВС та підвищення рівня правової інформованості й свідомості їх співробітників.
Визначається, що засоби масової інформації МВС України в інформаційному просторі відіграють роль структурної ланки між правоохоронними органами держави, зокрема органами внутрішніх справ, та громадськістю України для забезпечення права людини на інформацію про діяльність державних органів, і діють у постійному взаємозв’язку з іншими мас-медіа регіону чи країни в цілому, а також у зв’язку з центрами громадських зв’язків МВС України. При цьому варто відзначити, що не можна розглядати відомчі ЗМІ як суто пострадянське явище, вирване із світового мас-медійного поля. Відомчі засоби масової інформації є визнаними в усіх цивілізованих країнах засобами комунікації, про що свідчить досвід випуску друкованих відомчих видань у таких країнах, як Великобританія, Франція, США.
У підрозділі 2.2 „Поняття та ознаки відомчих засобів масової інформації, їх класифікація” через аналіз цілей та напрямів діяльності дається визначення поняття „відомчі засоби масової інформації” як друковане видання або радіо-, теле-, відео-, кінохронікальна програма, веб-сайт, які мають постійну назву (адресу) та виходять у світ не рідше одного разу на рік (поновлюються щонайменше щотижнево), одним із засновників яких є МВС України чи інше відомство, чи їх сукупність, завдання, напрями та цілі створення яких відображаються у статутних документах, причому пріоритет надається забезпеченню права громадян на інформацію про діяльність правоохоронних органів.
Головною ознакою відомчих ЗМІ порівняно з незалежними (невідомчими ЗМІ), як правило, є добре знання проблематики та конкретики цього відомства і, що дуже важливо, оперативність при проведенні висвітлення заходів, що організовується відомством.
Для розуміння сутності відомчих ЗМІ запропоновано їх класифікувати за такими критеріями: способом передачі інформації – 1) візуальні, 2) аудіозовані, 3) аудіовізуальні; організаційно-правовою формою – 1) телекомпанія, 2) радіокомпанія, 3) газета, 4) журнал; 5) веб-сайт; характером інформаційних послуг, що ними надаються, – 1) безоплатні, 2) оплатні; ступенем поширеності серед споживачів інформації – 1) популярні, 2) непопулярні; територіальним розповсюдженням –1) всеукраїнські мас-медіа, 2) регіональні або місцеві мас-медіа; підрозділом, що розповсюджує відомчу інформаційну продукцію – 1) загальновідомчі, 2) такі, що видаються окремим підрозділом чи службою МВС України; динамікою розвитку – 1) такі, що динамічно розвиваються, 2) такі, що розвиваються не динамічно.
У підрозділі 2.3 „Загальна характеристика правосуб’єктності засобів масової інформації МВС України” відомчі засоби масової інформації розглядаються у цивільному обігу як форма розповсюдження масової інформації, тоді як його редакція або інший відповідальний за випуск інформації орган як юридична особа, тобто суб’єкт правовідносин. Розглядаються стадії заснування відомчих ЗМІ у порівняльній характеристиці з цивільно-правовим ученням про юридичну особу.
Як головна особливість правосуб’єктності відомчих ЗМІ розглядається необхідна наявність специфічного їх засновника – МВС України, що визначає, зокрема, майновий режим відомчих ЗМІ. Майно відомчих ЗМІ є державною власністю і закріплюється за ними на праві оперативного управління, якщо інше не передбачено їх установчими документами. Також серед особливостей підвищення економічної ефективності діяльності відомчих ЗМІ є доцільність залучення до співпраці невідомчих мас-медіа та видавництв з метою використання їх матеріально-технічного оснащення. Відповідно ця особливість веде до подвійної підпорядкованості відомчих мас-медіа: як нормам „інформаційних” законів, так і положенням відповідних відомчих нормативно-правових актів та програм.
Для поліпшення регламентації діяльності відомчих ЗМІ автором пропонується розробити та прийняти відомче нормативне Положення „Про засоби масової інформації МВС України”.
Розділ 3 „Вплив відомчих засобів масової інформації на формування правосвідомості співробітника органів внутрішніх справ України” – складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1 „Структура правосвідомості співробітника органів внутрішніх справ та її сучасний стан” розглянуто питання про ознаки та структуру правосвідомості співробітників ОВС України, її функції, особливості сучасного стану. На основі аналізу наукових підходів щодо визначення правосвідомості робиться уточнення стосовно доцільності розуміння правосвідомості співробітника ОВС через рівень його інформованості. Робиться висновок, що правосвідомість співробітника ОВС є професійною через її залежність від практичної діяльності особи.
При характеристиці сучасного стану правосвідомості співробітників ОВС говориться про не достатній рівень її розвитку, про що свідчать динамічні прояви протиправної поведінки з боку правоохоронців.
У підрозділі 3.2 „Форми, методи та способи впливу відомчих засобів масової інформації на правосвідомість співробітників ОВС України” розглядається роль та значення відомчих ЗМІ у формуванні правосвідомості співробітника ОВС України. Сутність впливу відомчих ЗМІ на формування правосвідомості співробітника ОВС України полягає у здійсненні безпосередньої та опосередкованої інформаційної дії на свідомість та діяльність особистості правоохоронця, що призводить до якісних змін у її соціальній сутності.
Відомчі ЗМІ за характером впливу на правосвідомість співробітника ОВС у своїй діяльності реалізують такі форми правового виховання: правова пропаганда, правове навчання та використання впливу літературно-художніх засобів. Зазначені форми правового виховання співробітників ОВС реалізуються відомчими ЗМІ з використанням сукупності методів, а саме: методу переконання; методу координації; методу прикладу; методу заохочення, стимулювання; методу осуду.
Під механізмом впливу відомчих ЗМІ на формування правосвідомості співробітника ОВС розуміється сукупність способів, методів та форм прямої та опосередкованої інформаційної дії відомчих ЗМІ, спрямована на задоволення інформаційних потреб та формування стереотипів правової поведінки співробітника ОВС під час його правозастосовчої діяльності.
Акцентується увага на специфічному значенні у процесі формування правосвідомості співробітника ОВС України громадської думки про діяльність правоохоронних органів країни як фактора впливу на престиж та імідж міліцейської професії, який у свою чергу безпосередньо відображається у правосвідомості правоохоронця. Враховуючи важливість позитивної громадської оцінки діяльності ОВС, Центром громадських зв’язків МВС України постійно проводяться соціологічні опитування громадян щодо оцінки результатів правозастовчої діяльності ОВС України. Так, за даними 2004 року 36% респондентів серед 4000 опитаних у 16 регіонах України оцінили діяльність органів внутрішніх справ незадовільно. Враховуючи той факт, що більшість респондентів визначають засоби масової інформації як основне джерело інформації про діяльність ОВС України, акцентується увага на необхідності активізації використання засобів та методів впливу на громадську думку, якими володіють відомчі ЗМІ України.
У підрозділі 3.3 „Шляхи вдосконалення діяльності відомчих засобів масової інформації” звертається увага на зростаючу роль рівня інформаційної культури особи у подоланні проявів правового нігілізму та підвищенні рівня правосвідомості. Серед причин низької інформаційної культури співробітників ОВС виділяється неефективна діяльність, зокрема, відомчих ЗМІ, спрямована на задоволення інформаційних потреб правоохоронців.
Автором у наслідок проведеного контент-аналізу відомчих друкованих ЗМІ (газети „Іменем Закону” та журналу „Міліція України”) виявлені такі прогалини в інформуванні співробітників ОВС, як: відсутність або достатньо поверховий огляд світових подій; зосередженість на регіональних кримінальних подіях; одностороннє зображення подій без залучення до співпраці фахівців не з органів внутрішніх справ, зокрема, представників громадських організацій; відсутність або поверховість огляду чинного законодавства, юридичної практики розслідування правопорушень. Такі недоліки усуваються шляхом інформаційного наповнення друкованих видань відповідними тематичними матеріалами.
Визначаючи напрями оптимізації діяльності органів управління ОВС України та відомчих ЗМІ, слід зазначити, що впливати у повному обсязі може лише та система, складові елементи якої не дублюють, а доповнюють один одного. Тому врахування особливостей кожного із засобів масової інформації є необхідною умовою оптимізації діяльності відомчих мас-медіа у процесі формування правосвідомості співробітників ОВС.
Як шлях підвищення ефективності впливу відомчих ЗМІ розглядається потреба у підвищенні професіоналізму їх журналістів, яка задовольняється, зокрема, посиленням взаємодії відомчих ЗМІ з іншими суб’єктами інформаційного простору. Вплив відомчих ЗМІ на особистість стає ефективним не тільки за умов збільшення обсягу соціально значимої інформації, але й за рахунок підвищення художнього рівня, узгодження змісту повідомлень видань. Концентрація уваги читачів на актуальних проблемах відбувається за допомогою повтору у специфічній формі найбільш важливих відомостей з усіх каналів відомчих ЗМІ та уникнення дублювання вже відомих аудиторії повідомлень.
Серед засобів підвищення ефективності впливу відомчих ЗМІ виділяється необхідне висвітлення обов’язкових постійних виступів і зустрічей керівників та осіб середнього і старшого керівного складу служб і підрозділів ОВС перед населенням, трудовими колективами. Однак, водночас, наголошується на необхідності постійного інформаційного висвітлення буденної діяльності та життя співробітників ОВС, при цьому визнаючи право кожного на приватне життя.
Що стосується питання про відображення у відомчих засобах масової інформації окремих служб органів внутрішніх справ, то тут спостерігається нерівномірність. Найбільш часто публікуються матеріали про роботу підрозділів кримінального розшуку, боротьби з економічною злочинністю, державної автомобільної інспекції, органів досудового слідства. Тому пропонується збільшити кількість матеріалів про діяльність підрозділів Державного департаменту зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, Державної служби охорони МВС України та інших. Для забезпечення відкритості роботи ОВС пропонується запровадити рубрики у відомчих газетах, журналах “Проблеми попередження злочинності неповнолітніх”, “Відомча охорона радить” тощо.

ВИСНОВКИ
Основні результати науково-дослідної роботи дозволили зробити такі висновки щодо досліджуваної проблеми.
1. Відповідно до аналізу сутності інформації (як теоретичної, філософської, філологічної, так і нормативно-правової) доцільно запровадити до плюралістичної теорії поділу об’єктів правовідносин такого специфічного об’єкта правовідносин як масова інформація, що містить відомості про події та явища суспільного життя, що не є продуктом духовної творчості особи.
2. У своєму становленні за часів незалежної України мас-медіа пройшли три умовні етапи, при цьому останній ще і досі триває, і характеризується зростаючою роллю транснаціональних ЗМІ у суспільстві.
3. Правова регламентація діяльності ЗМІ в Україні свідчить про імплементацію норм міжнародного права, використання передового досвіду у визначенні обсягу права людини на інформацію, свободу думки та свободу слова, при чому засіб масової інформації розглядається як форма розповсюдження масової інформації, а його редакція або інший відповідальний за випуск інформації орган як суб’єкт правовідносин.
4. У динамічному інформаційному просторі України відомчі ЗМІ покликані передусім забезпечити потреби аудиторії в отриманні об’єктивної інформації про діяльність ОВС, звідси і розуміння специфіки відомчих ЗМІ як структурної ланки між населенням країни та її правоохоронними органами.
5. Правовий статус відомчих ЗМІ визначається їх правовим становищем у інформаційному просторі, сукупністю статутних прав та обов’язків, які складають обсяг правосуб’єктності. Головна особливість правосуб’єктності відомчих ЗМІ визначається специфічністю засновника – МВС України (або його окремих управлінь, органів чи підрозділів).
6. Відомчі ЗМІ беруть участь у правовідносинах через діяльність їх редакцій, які і є носієм їх правосуб’єктності. Правосуб’єктність відомчих ЗМІ має головну особливість порівняно з іншими мас-медіа – це їх подвійна нормативна підпорядкованість: з одного боку – положеннями, які є загальними для всіх учасників системи масової комунікації, з іншого – специфічними відомчими актами та програмами.
7. Формування правосвідомості співробітника ОВС у сучасних умовах передусім пов’язано із зростаючою роллю задоволення інформаційних потреб особи та підвищенням рівня її інформаційної культури.
8. У системі об’єктивних та суб’єктивних чинників, що формують правосвідомість співробітників ОВС, значне місце належить відомчим засобам масової інформації, при чому зміст їх впливу на формування професійної правосвідомості полягає у безпосередній та опосередкованій інформаційній дії на правосвідомість та правозастосовчу діяльність правоохоронця, що веде до якісних змін у його соціально-правовій сутності. Відомчі ЗМІ за сутністю свого впливу на правосвідомість реалізують форми правового виховання особи, зокрема, форми правової пропаганди, агітації тощо. Найбільш ефективний результат впливу відомчих ЗМІ досягається у поєднанні методів переконання, координації, прикладу, заохочення, осуду.
9. Феномен значення діяльності відомчих ЗМІ у підвищенні рівня професійної правосвідомості полягає у можливості одночасного впливу на формування позитивної громадської думки, на підвищення престижу професії, що має безпосередній вплив уже на рівень власної самооцінки правоохоронцем.
10. Головним напрямком реформування відомчих ЗМІ повинно стати не їх ліквідація, а запровадження суттєвих змін у їх інформаційний продукт, зокрема, шляхом висвітлення проблем органів внутрішніх справ у їх взаємозв’язку з інформаційними потребами суспільства в цілому. Отже, основними шляхами оптимізації діяльності відомчих ЗМІ повинно стати: 1) формування інформаційної культури особистості правоохоронця; 2) розвиток інформаційного простору в органах внутрішніх справ України; 3) координація та інтеграція діяльності відомчих ЗМІ; 4) діяльність, спрямована на забезпечення відкритості ОВС України з метою забезпечення позитивної громадської думки та іміджу міліції в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Легеза Ю.О. Інформація як об’єкт правовідносин // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ.–2003. – №2 (11). – С.68-73.
2. Легеза Ю.О. Правосвідомість співробітника органів внутрішніх справ України як складник правозастосовчого процесу: теоретичний аспект // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – №4. – С.43-50.
3. Легеза Ю.О. Відомчі мас-медіа у інформаційному просторі України: теоретико-правовий аспект // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2004. – №1 (14). – С.54-59.
4. Легеза Ю.О. Відомчі засоби масової інформації у формуванні професійної правосвідомості співробітника ОВС України // Міліція України. Науково-практичний збірник „Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених”. – 2004. – № 28. – С.9-13.
5. Легеза Ю.О. Інформаційні потреби та інтереси співробітників органів внутрішніх справ у формуванні фахової правосвідомості // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2004. – №3 (17). – С.39-45.
6. Легеза Ю.О. Щодо вдосконалення регламентації правового статусу засобів масової інформації в Україні // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 39. – С.235-241.
7. Легеза Ю.О. Відомча преса у формуванні професійної правосвідомості (за результатами соціологічного дослідження) // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. – №3. – С.44-50.
8. Легеза Ю.О. Роль та значення відомчих ЗМІ у формуванні громадської думки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Випуск 29. – С.194-197.
9. Легеза Ю.О. Соціально-економічні права працівників міліції у світлі проблеми розбудови правозахисного механізму України // Тези доповідей учасників Всеукраїнської студентської наукової конференції „Проблеми розвитку держави і права України в сучасних умовах”. 30-31 березня 2000 р. – Одеса, 2000. – С.279-281.
10. Легеза Ю.О. Значення відомчих засобів масової інформації у попередженні злочинів та інших правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – Спецвипуск №1 (13). – С.80-82.
11. Легеза Ю.О. Становлення засобів масової інформації України в 90-ті роки ХХ ст.: історико-правовий аналіз // Правове забезпечення політичної реформи, захисту прав та свобод людини в Україні / За заг.ред. д.ю.н., проф. В.П. Пєткова. – Кіровоград, 2003. – С. 38-41.
12. Легеза Ю.О. Роль та значення відомчих засобів масової інформації у формуванні правосвідомості співробітника ОВС у контексті проблеми створення позитивного іміджу української міліції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини”. 11-12 грудня 2003 р. м. Запоріжжя: У 2 ч. – Запоріжжя, 2003. – Ч.ІІ. – С. 66-69.
13. Легеза Ю.О. Засоби масової інформації МВС України у формуванні громадської думки // Юридична наука та правоохоронна діяльність: Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. молодих учених „Актуальні проблеми юридичної науки та правоохоронної діяльності” (14 травня 2004 року). – Вип. 5. – 2004. – Дн-ськ, 2004. – С.23-26.
14. Легеза Ю.О. Теоретичні проблеми правової регламентації діяльності засобів масової інформації та реалізації права на інформацію в Україні // Вісник Запорізького державного університету. Юридичні науки. – 2004. – №2. –С.77-82.
15. Легеза Ю.О. Відомча преса як чинник формування правової свідомості дільничного інспектора міліції // Проблеми формування іміджу дільничних інспекторів міліції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2004 року). – м. Івано-Франківськ, 2004. – С.37-40.
16. Легеза Ю.О. Масова інформація: загальнотеоретичні проблеми правової регламентації // Правове забезпечення виборчого процесу в Україні: науково-практичні проблеми: Матеріали Другої звітної науково-практичної конференції, 17 травня 2004 / За заг.ред. д.ю.н., професора Пєткова В.П. – Кіровоград, 2004. – С.16-19.

 

АНОТАЦІЇ

Легеза Ю.О. Відомчі засоби масової інформації у формуванні правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню правового статусу, ролі та значення засобів масової інформації МВС України у формуванні професійної правосвідомості. В указаному контексті у дисертації здійснюється послідовний та систематизований аналіз особливостей правового регулювання відомчих ЗМІ в інформаційному просторі України, а також теоретико-практичних засад впливу мас-медіа на правосвідомість співробітника ОВС в умовах розбудови правової держави.
Визначається класифікація та поняття відомчих ЗМІ, досліджуються форми, методи та способи їх впливу на правосвідомість співробітника ОВС і аналізується їх місце серед мас-медіа України в цілому.
Ключові слова: відомчі засоби масової інформації, професійна правосвідомість, правовий статус, органи внутрішніх справ, громадська думка, позитивний імідж правоохоронця.

Легеза Ю.А. Ведомственные средства массовой информации в формировании правосознания сотрудников органов внутренних дел Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный университет внутренних дел. Харьков, 2005.
В диссертации проводится исследование сущности массовой информации, определяется философское и филологическое понимание понятий “информация” и “массовая информация”; рассматривается социальная природа возникновения массовой информации; доказывается необходимость определения массовой информации как отдельного объекта правоотношений.
Рассматриваются исторические условия развития средств массовой информации независимой Украины. Анализируются особенности конституционного и общеправового регулирования права граждан на информацию. Также проводиться сравнительный анализ нормативно-правовых положений, которые регулируют деятельность масс-медиа в Украине и в некоторых зарубежных странах.
Определяется, что средства массовой информации Министерства внутренних дел Украины в информационном пространстве играют роль структурного звена между органами внутренних дел и общественностью для обеспечения права человека на информацию, и действуют в постоянной взаимосвязи с другими масс-медиа региона или страны в целом.
Предложена авторская классификация видов средств массовой информации за разными критериями (за способом передачи информации, организационно-правовою формою, территорией распространения и др.).
Для оптимизации регламентации деятельности ведомственных СМИ предлагается принять нормативно-правовое положение „О средствах массовой информации МВД Украины”.
На основе анализа научных подходов об определении правосознания делается уточнение о необходимости понимания правосознания сотрудника органов внутренних дел в связи с его уровнем информированности.
Делается вывод о том, что правосознание сотрудника органов внутренних дел по сути – профессиональное, так как зависит от специфики практической деятельности личности.
Определяется роль и значение ведомственных СМИ в формировании правосознания сотрудника органов внутренних дел. Сущность влияния ведомственных СМИ на формирование правосознания сотрудника органов внутренних дел состоит в осуществлении непосредственного и опосредованного информационного действия на сознание правоохранителя, что ведет к качественным изменениям в его социальной сущности.
Рассматривается, что ведомственные средства массовой информации в процессе своего влияния на правосознание реализуют такие формы правового воспитания, как правовая пропаганда, правовое обучение и использование литературно-художественных средств. Определяется, что наибольшая эффективность влияния ведомственных средств массовой информации достигается при применении совокупности методов, а именно: метода убеждения, метода координации, метода примера, метода стимулирования, метода осуждения.
Акцентируется внимание на значении в формировании профессионального правосознания общественного мнения о деятельности органов внутренних дел как фактора влияния на уровень престижа профессии, что в свою очередь ведет к изменению самооценки личности правоохранителя.
Основными путями повышения эффективности влияния ведомственных СМИ на формирование правосознания сотрудника органов внутренних дел рассматривается: 1) формирование информационной культуры личности правоохранителя; 2) развитие информационного пространства в органах внутренних дел Украины; 3) координация и интеграция деятельности ведомственных СМИ; 4) деятельность, направленная на обеспечение открытости органов внутренних дел с целью обеспечения положительного общественного мнения и имиджа милиции в целом.
Ключевые слова: ведомственные средства массовой информации, профессионное правосознание, правовой статус, органы внутренних дел, общественное мнение, позитивный имидж правоохранителя.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking