Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві

 

ЗАБАРА ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ (НЕМАЙНОВОЇ) ШКОДИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Спеціальність12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Кучер Борис Іванович
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри міжнародного приватного та митного права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Боброва Діна Василівна
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ),
професор кафедри цивільного права

кандидат юридичних наук Хачатурян Армен Григорович
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма Шевченко Дідковський і Партнери” (м. Київ),
головний юрисконсульт

Провідна установа - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

 

Захист відбудеться “22” листопада 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.06 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 м. Київ,
вул. Володимирська, 60, ауд. 253 (зал засідань).

 

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

 

 

Автореферат розісланий “21” жовтня 2002 року.

 

 

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.В. Бондар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Новий етап розвитку нашого суспільства знайшов свій вияв у багатьох державотворчих процесах в Україні, зумовив більш глибокий, всебічний розгляд та опрацювання багатьох теоретичних та практичних проблем національної правової системи. Особливої ваги цей процес набув після прийняття нової Конституції України - Основного закону, який встановив засади демократичного устрою нашої країни. Однією з важливих державних проблем є вдосконалення правового регулювання в галузі міжнародного приватного права, норми якого посідають чільне місце при реалізації і захисті прав людини.
Актуальність теми. У сучасній юридичній теорії та практиці міжнародного приватного права проблема захисту порушених прав у відносинах, ускладнених іноземним елементом, набуває особливого сенсу. Необхідність захисту прав осіб, яка є очевидною, з новою силою заявила про себе у зв’язку із стрімким розвитком засобів масової інформації, туризму, міграції.
Реалізація прав осіб у відносинах, ускладнених іноземним елементом, досить часто приводить до порушення прав інших і, як наслідок – заподіяння шкоди. Намітилася тенденція до розширення сфери деліктних зобов’язань та їх диверсифікація. Результатом цього є стрімке зростання кількості позовів, серед яких окреме місце посідають справи по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди.
Розбіжності в регулюванні відносин, зокрема деліктних відносинах, ускладнених іноземним елементом, обумовлюють необхідність існування певних узгоджених колізійних положень, що покликані захистити порушені права особи у міжнародному приватному праві. З урахуванням цього актуальним є дослідження теоретичних та практичних аспектів, пов’язаних із застосуванням колізійних та матеріально-правових норм інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.
Актуальність дослідження викликана і триваючими європейськими та світовими процесами уніфікації та гармонізації законодавства, в зв’язку з чим постає необхідність в застосуванні ефективного правового механізму захисту прав особи, важливу роль в якому посідає цивільно-правова відповідальність за заподіяну моральну (немайнову) шкоду.
Реалізація відповідних рекомендацій і пропозицій щодо розширення сфери застосування одного із засобів захисту цивільних прав, яким виступає інститут моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, відповідало б вимогам врегулювання правових відносин на якісно новому рівні, який би узгоджувався із світовими та європейськими стандартами.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України”, номер проекту 97128 і темою наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України”, номер проекту 97132.
Мета і задачі дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві й розробка на цій основі науково-теоретичних рекомендацій щодо застосування колізійних і матеріально-правових норм у відносинах, ускладнених іноземним елементом.
Відповідно до поставленої мети були визначені наступні задачі:
- дослідити поняття та зміст інституту моральної (немайнової) шкоди в доктрині, законодавстві та судовій практиці України та іноземних країн із врахуванням історичних аспектів становлення та розвитку інституту та сучасних тенденцій його розвитку;
- дослідити колізійні та матеріально-правові питання застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві;
- визначити тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві;
- провести порівняльно-правовий аналіз норм інституту моральної (немайнової) шкоди в українській та іноземних доктринах, законодавстві та судовій практиці;
- виявити особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в деліктних відносинах;
- виявити особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах;
- дослідити питання оцінки розміру моральної (немайнової) шкоди в іноземній та українській судовій практиці.
Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, ускладнені іноземним елементом, що пов’язані із застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.
Предметом дисертаційного дослідження є колізійні та матеріально-правові норми інституту моральної (немайнової) шкоди законодавства зарубіжних країн та міжнародних договорів, що регулюють питання у відносинах, ускладнених іноземним елементом.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації склали загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження. Із спеціально-наукових методів в дисертаційному досліджені дисертант використовував метод порівняльного правознавства (порівняльно-правовий метод), метод комплексного аналізу, метод системного аналізу, метод формально-логічного тлумачення, історичний метод.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичної позиції щодо застосування колізійних та матеріально-правових норм при захисті прав осіб за допомогою інституту моральної (немайнової) шкоди, а також запропонованих рішеннях окремих проблем застосування інституту моральної (немайнової) шкоди. Дисертаційне дослідження є першим в Україні монографічним дослідженням проблем правового регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.
Основними положеннями дисертаційної роботи, які характеризують її наукову новизну і виносяться на захист, є:
1. Висвітлено колізійні питання застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, зокрема, ролі прив’язки lex loci delicti commissi у розширенні сфери захисту прав потерпілого та можливості вибору правопорядку судом, самим потерпілим та сторонам, на підставі угоди між ними;
2. Установлено тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, що полягають, зокрема, у формуванні цілого комплексу колізійних прив’язок (lex loci delicti commissi, lex personalis, lex fori, принципу найтіснішого зв’язку), що регулюють деліктні відносини, у справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди.
3. Визначено, що питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах, ускладнених іноземним елементом, в міжнародному приватному праві залежать від підпорядкування тому правопорядку, який буде визначено відповідно до умов договору, як такому, в цілому.
4. Виявлено два підходи до питань формування і застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди, що склалися в правових системах країн — перший підхід полягає у доведені факту страждань – фізичних і моральних, результати діагнозування яких дозволяють довести існування моральної (немайнової) шкоди та визначити відповідне відшкодування, і другий підхід, що потребує класифікації цивільного правопорушення відповідно до типових випадків порушень прав осіб з встановленням відповідного розміру моральної (немайнової) шкоди.
5. З’ясовано особливості відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди в деліктних зобов’язаннях зарубіжних країн, зокрема, типовість випадків деліктних правопорушень, при яких заподіюється моральна (немайнова) шкода, класифікації деліктних правопорушень в зарубіжних країнах, при яких відшкодовується моральна (немайнова) шкода.
6. Виявлено особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди при порушені або неналежному виконанні договірних зобов’язань, що полягають, зокрема, у поширенні загального принципу відшкодування шкоди на договірні відносини; поширенні застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди виключно на договори про надання особистих послуг, передбачених виключно законом або договором; становленні стійкої тенденції до зростання кількості законодавчо передбачених випадків відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої неналежним виконанням договірних зобов'язань; існуванні конкуренції позовів (конкуренції відповідальності) договірної та деліктної, викликаних суттєвою різницею в їх правовому регулюванні;
7. Установлено загальну тенденцію в судовій практиці зарубіжних країн до обмеження розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди з метою дотримання принципу адекватності й домірності заподіяної шкоди розміру відшкодування. Виключення становлять поодинокі випадки, коли потерпілому завдається значний розлад психічного стану, що призводить до повної втрати більшості функцій організму.
8. Запропоновано концептуальний підхід до класифікації форм шкоди та видів немайнової шкоди для подальшого вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, запропоновано розмежувати форми шкоди на майнову та немайнову, а також закріпити в законодавстві України разом із моральною шкодою поняття таких видів немайнової шкоди, як духовна і психічна шкода.
Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, у практиці судів України. Сформульовані конкретні пропозиції по вдосконаленню матеріально-правового регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в законодавстві України щодо деліктних відносин ускладнених іноземним елементом.
Практичні рекомендації, запропоновані автором, були направлені до Верховної Ради України для підготовки і доопрацювання проекту Цивільного кодексу України:
1. В Цивільному кодексі України (Книга VIII. Міжнародне приватне право) доцільно закріпити положення про визначення законодавства щодо відносин ускладнених іноземним елементом в сфері поширення неправдивих відомостей в засобах масової інформації; порушень внаслідок обробки персональних даних та порушень при обмеженні права на отримання відомостей про такі данні;
2. Закріплення на законодавчому рівні класифікації форм шкоди на майнову і немайнову;
3. В якості самостійних видів немайнової шкоди доцільно закріпити визначення в законодавстві разом із моральною шкодою, ще і таких видів шкоди як духовна і психічна.
Теоретичні положення, обґрунтовані автором в дисертаційному досліджені були використані дисертантом у навчальному процесі при проведені лекцій та практичних занять із курсів: “Порівняльне цивільне право”, “Міжнародне приватне право”.
Апробація результатів дисертації.
Основні наукові положення дисертації були оприлюднені у виступах на наукових конференціях 20 квітня 1999 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 13 квітня 2000 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладено дисертантом у чотирьох наукових статтях у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України.
Структура і обсяг дисертаційної роботи обумовлені метою і характером задач дослідження. У відповідності з ними дисертація складається з вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 195 сторінок, в тому числі 15 сторінок - список використаних джерел із 163 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, зв’язок із науковими програмами, планами, темами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сформульована мета і завдання дослідження, дається характеристика об’єкту, предмету та використаних методів дослідження, викладається наукова новизна та основні наукові положення, які виносяться на захист, продемонстровано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, апробація, характер публікацій та практичні можливості впровадження результатів дослідження.
У першому розділі “Становлення і розвиток інституту моральної (немайнової) шкоди в приватному праві”, який містить два підрозділи, автором досліджуються питання сучасного правового регулювання цього інституту в країнах романо-германської та англо-американської правових систем, аналізуються історичні аспекти становлення і розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди.
У першому підрозділі “Загальна характеристика інституту моральної (немайнової) шкоди” дисертант досліджує питання поняття, змісту, розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в країнах романо-германської та англо-американської правових систем. Розглядаються ступінь дослідженності теми дисертації, місце, роль та національні правові підходи до захисту порушених прав за допомогою норм інституту моральної (немайнової) шкоди в правових системах ФРН, Франції, Росії, Великобританії, США, України.
Автором проаналізовані питання розвитку наукової думки щодо інституту моральної (немайнової) шкоди та сформульовані висновки, що ґрунтуються на загальних досягненнях науки міжнародного приватного права. Зокрема, на результати дисертації вплинули праці А.А.Агаркова, Л.П.Ануфрієвої, Ю.Г.Басіна, С.А.Беляцкіна, Д.В.Бобрової, М.М.Богуславського, М.І.Брагінського, С.М.Братуся, В.Варкалло, В.А.Васильєва, В.В.Вітрянського, П.Вінклер фон Моренфельса, Д.М.Генкіна, Е.Дженкса, О.В.Дзери, Г.К.Дмітрієвої, А.С.Довгерта, О.А.Жидкова, В.П.Звєкова, В.І.Кисіля, Х.Кьотца, А.С.Комарова, Х.Коха, Н.С.Кузнєцової, Л.А.Лунца, В.В.Луця, У.Магнуса, Г.Л.Мазо, О.Л.Маковського, Н.І.Маришевої, Г.К.Матвєєва, Ю.Г.Матвєєва, В.П.Мозоліна, Ж. де ла Моранд’єра, Р.Оуена, Н.Павловської, В.П.Паліюка, О.А.Підопригори, М.Поленак-Акимовської, І.Пухана, О.Н.Садікова, Ч.Санфіліппо, В.Т.Смірнова, А.О.Собчака, Є.О.Суханова, В.А.Тархова, А.Тунка, Г.С.Феденяк, О.А.Флейшиц, Є.О.Харитонова, К.Цвайгерта, З.М.Черніловського, Я.Шаппа, М.Я.Шимінової, С.І.Шимон, О.М.Ерделевського, А.А.Еренцвейга, К.Б.Ярошенко та інших вчених.
Особливе місце в дослідженні займають положення вітчизняного та іноземного законодавства, судової практики та міжнародних договорів із питань деліктних правовідносин.
При розгляді питання щодо поняття і змісту інституту моральної (немайнової) шкоди дисертантом були застосовані метод порівняльного правознавства (порівняльно-правовий метод) та метод формально-логічного тлумачення, за допомогою яких досліджувалися норми інституту моральної (немайнової) шкоди в різних правопорядках, розглядався юридичний зміст інституту, причини його появи в конкретному національному правопорядку, що дозволило виділити в ньому національно-специфічні та інтернаціональні (універсальні) риси. Загальним в правових системах країн, на думку дисертанта, є однакове розуміння під моральною (немайновою) шкодою моральних (психічних) та фізичних страждань, які зазнаються потерпілим внаслідок протиправних дій іншої особи. При цьому автор доходить висновку, що різноманітна термінологія, що застосовується в різних країнах до визначення інституту моральної (немайнової) шкоди, свідчить про намагання доктрини, законодавства та судової практики знайти адекватне поняття змісту інституту.
В той же час, автор наголошує і на відмінностях в правових системах країн, в яких склалося два підходи до питань визначення і застосування інституту моральної (немайнової) шкоди. Перший підхід, як підкреслює автор, полягає у доведенні в певних, законодавчо встановлених випадках, факту існування у потерпілої особи страждань, можливість діагнозу яких дозволяє виявити і довести в судовому порядку наявність заподіяної моральної (немайнової) шкоди у потерпілої особи, що притаманно правовим системам України та Росії. Другий підхід, як зазначає автор, передбачає існування загальних принципових положень щодо відшкодування заподіяної шкоди або окреслення кола типових випадків порушень прав особи, за умови доведення яких передбачається відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що притаманно переважній більшості країн романо-германської та англо-американської правових систем. Автор доходить висновку, що використання норм інституту моральної (немайнової) шкоди викликано, головним чином утвердженням загальних принципів про необхідність відшкодування заподіяної шкоди (Франція, ФРН) та відсутністю чітких законодавчих норм про її відшкодування (Франція, Великобританія, США).
Автор наголошує на існуючій в праві України проблемі наявності в чинному законодавстві, поряд із моральною шкодою, ще і таких видів шкоди як психічна шкода і духовна шкода. На думку автора, це може ускладнити в певних випадках пошук справедливого рішення, оскільки проблема, як на теоретичному, так і на практичному рівні, постає в невизначеності та відсутності чітких критеріїв відмежування цих видів шкоди, їх способах заподіяння, а також питаннях діагностування. Автор наголошує на необхідності подальших досліджень цього питання, в зв’язку з чим пропонує внести відповідні доповнення до законодавства України.
У другому підрозділі “Історичний розвиток інституту моральної (немайнової) шкоди в приватному праві” дисертант проводить історичний аналіз джерел формування інституту моральної (немайнової) шкоди в романо-германській та англо-американській системах права. Автор обґрунтовує висновок про те, що відмінності в правових підходах країн викликані історичними особливостями формування інституту в правових системах, які ґрунтувалися як на реципійованих, так і на національних звичаєвих нормах. Історичний метод, який застосовувався автором при дослідженні становлення і розвитку інституту, дозволив точніше оцінити зміст інституту моральної (немайнової) шкоди і його відповідність умовам суспільного розвитку.
Результати проведеного автором дослідження свідчать, що формування інституту моральної (немайнової) шкоди розпочалося за часів римського права, яке ще на ранніх стадіях свого розвитку почало враховувати характер заподіяної шкоди при порушені особистих немайнових, а з часом - і майнових прав особи, та пов’язується з розвитком деліктів damnum iniuria datum та iniuria. У той же час, автор зазначає, що норми інституту моральної (немайнової) шкоди не склалися в римському праві в окрему юридичну конструкцію, в зв’язку з чим його рецепція законодавством європейських країн була ускладнена.
Автором досліджено основні етапи історичного розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в національних правових системах ФРН, Франції, Росії, Великобританії, США зокрема, пов’язані з застосуванням в німецькому законодавстві інституту Schmerzensgeld, французькому - prejudice moral, англо-американській системі права - делікту із дифамації (defamation). Окремо автором розглянуті історичні аспекти розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в Україні.
Дисертант зазначає, що в поглядах на поняття, зміст, питання формування та історичний розвиток інституту моральної (немайнової) шкоди в країнах романо-германської та англо-американської правових систем, можна виявити однакові підходи до розуміння інституту як одного із засобів захисту порушених прав особи. Автор обґрунтовує висновок про те, що незважаючи на належність країн до різних систем деліктів, типовість в підходах до змісту інституту виявляється не тільки в складових самого інституту, але й у виявленні і формуванні цілої сукупності цінностей та випадків, за умови і для захисту яких використовується інститут моральної (немайнової) шкоди.
У другому розділі “Колізійні питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві” автором розглядаються питання застосування та тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в правовідносинах, ускладнених іноземним елементом.
В першому підрозділі “Застосування колізійних норм при відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві” автором розглядаються колізійні питання застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в деліктних правовідносинах, ускладнених іноземним елементом, в країнах романо-германської та англо-американської правових систем.
При аналізі lex loci delicti commissi (“закону місця делікту”) — найпоширенішої прив’язки, що застосовується при розв’язанні деліктних спорів за участю іноземного елементу, дисертант доходить висновку про те, що відсутність застережень при застосуванні цієї прив’язки щодо форми шкоди в праві зарубіжних країн дозволяє стверджувати, що прив’язка lex loci delicti commissi носить загальний характер і поширюється на матеріальну та моральну (немайнову) шкоду. При цьому автор відмічає особливість для інституту моральної (немайнової) шкоди при застосуванні lex loci delicti commissi — тлумачення прив’язки безпосередньо і як закону місця делікту (“місце дії”), і як закону місця настання наслідків (“місце результату”), що надає можливість належним чином врахувати переваги правового захисту потерпілому різними правопорядками. В той же час автор зазначає, що окремою проблемою постає питання щодо суб’єкта вибору належного правопорядку — суду, потерпілого, сторін.
Позитивним для розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди дисертант відмічає підхід ряду країн (Швейцарія, Румунія, Великобританія) до виділення в законодавстві спеціальних деліктів, за якими передбачається відшкодування переважно моральної (немайнової) шкоди. Автор зазначає, що в першу чергу це торкнулося правовідносин, ускладнених іноземним елементом, при порушенні особистих немайнових прав особи, а саме – прав, що повинні захищатися від поширення неправдивих відомостей в пресі, на радіо, телебаченні, інших засобах масової інформації; порушень внаслідок обробки персональних даних та обмеження права на отримання відомостей про такі данні. Автор доходить висновку про необхідність внесення відповідних доповнень до проекту Цивільного кодексу України (Книга VIII Міжнародне приватне право), що регулюють деліктні відносини в міжнародному приватному праві.
У другому підрозділі “Тенденції в розвитку колізійного регулювання інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві” дисертант розглядає питання розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві в умовах обмеження застосування прив’язки lex loci delicti commissi при розв’язанні спорів.
Автор зазначає, що цей процес відбувається в декількох напрямках: на користь закону суду (lex fori), особистого закону (lex personalis) та за принципом найбільш тісного зв’язку застосовуваного права із фактичним складом правопорушення (“права, що має найбільш тісний зв’язок з подією і сторонами”).
Дисертант обґрунтовує висновок про те, що поряд із подальшим процесом створення системи “гнучких” колізійних норм для регулювання деліктних відносин будуть паралельно йти два інші процеси. На думку автора, вони полягатимуть у наступному: 1) застосуванням у деліктних правовідносинах, ускладнених іноземним елементом, як класичного начала — lex loci delicti commissi, так і формуванням комплексу колізійних норм, що мають регулювати деліктні правовідносини, ускладнені іноземним елементом, та 2) розширенням кола колізійних прив’язок при відшкодуванні саме моральної (немайнової) шкоди за рахунок поширення на договірні відносини можливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди. При цьому дисертант зауважує, що при відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди мова не може йти про комплекс, який складається виключно з чотирьох прив’язок (lex loci delicti commissi, lex personalis, lex fori, принцип найтіснішого зв’язку) - певний вплив на поширення норм моральної (немайнової) шкоди здійснять і інші чинники.
Автором обґрунтовується висновок щодо договорів, за якими буде присуджено відшкодування, поряд з іншими санкціями, моральної (немайнової) шкоди: вони повинні бути підпорядковані законодавству, яке може бути визначено цілою низкою колізійних прив’язок, що зазвичай можуть застосовуватися до договірних правовідносин. Дисертант наголошує, що в цьому випадку пошук потрібної прив’язки може бути ускладнено, проте підкорення договору тому чи іншому правопорядку в будь-якому випадку не буде залежати від наявності моральної (немайнової) шкоди, а виключно від умов самого договору. Автор відмічає, що за цих умов не відбувається обмеження lex loci delicti commissi на користь іншої колізійної прив’язки, а йде підкорення існуючих між сторонами договірних правовідносин визначеному договором правопорядку.
Дисертантом обґрунтовується висновок про те, що сам факт можливого відшкодування моральної (немайнової) шкоди зворотно впливає на договірні відносини, а саме — при обмеженнях, за умови яких моральна (немайнова) шкода може відшкодовуватися в договірних зобов’язаннях, ускладнених іноземним елементом, зокрема, 1) можливість відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежатиме від чітко встановлених законодавчих положень, що дозволяють її застосувати в договірних відносинах; 2) відшкодування моральної (немайнової) шкоди поширюватиметься переважно на особисті (немайнові) права особи, що будуть порушені при невиконанні або неналежному виконанні договору; 3) відшкодування моральної (немайнової) шкоди поширюватиметься на договори, укладені з метою надання особистих послуг, за якими ненадання або неналежне виконання умов таких договорів спричиняє фізичні чи моральні страждання, тяжкий розлад психічного стану.
З урахуванням зазначених особливостей і буде, на думку дисертанта, визначатися коло колізійних прив’язок, які можуть бути застосовані до договірних правовідносин, в межах яких передбачається відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Дисертант підкреслює, що при цьому належатимуть застосуванню відповідні положення щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди одного з визначених правопорядків. Автор обґрунтовує висновок про те, що в питанні відшкодування моральної (немайнової) шкоди для договірних відносин, ускладнених іноземним елементом у законодавстві України, то воно можливе у декількох випадках. Дисертант відмічає, що випадки зводяться до наступного: а) у разі, коли це передбачено умовами укладеного сторонами трудового контракту; б) при порушенні замовником договору про виконання наукової і науково-технічної експертизи; в) у разі неналежного виконання операторами зв’язку своїх зобов’язань перед споживачами послуг зв’язку; г) у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту) при наданні туристичних послуг; д) при заподіянні моральної шкоди товарами неналежної якості, придбаними у роздрібній торгівельній мережі тощо. Дисертант робить висновок про те, що розширення кола випадків у законодавстві України, за якими буде передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди у відносинах, ускладнених іноземним елементом, буде залежати від установлених правил щодо окремих видів договорів.
На підставі аналізу законодавства автором обґрунтовується висновок про те, що процес переоцінки класичного lex loci delicti commissi, який визначає право, за яким відшкодовується шкода взагалі, і моральна (немайнова) зокрема, у міжнародному приватному праві відбувається в двох протилежних напрямках: від обмеження й витіснення lex loci delicti commissi до повернення до нього формування комплексу колізійних норм при розв’язанні деліктів за участю іноземного елементу. Крім цього, автором зазначається, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах залежатиме не від передбаченого законодавством комплексу колізійних прив’язок, що зазвичай застосовується до деліктних відносин, а підкоряється правопорядку, який буде визначено відповідно до договору як такому, в цілому.
У третьому розділі “Матеріально-правові питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в приватному праві” дисертантом досліджуються питання заподіяння і відшкодування моральної (немайнової) шкоди, викликаною проблемою конфлікту кваліфікацій, в міжнародному приватному праві.
В першому підрозділі “Умови відповідальності заподіяної моральної (немайнової) шкоди” автором, з метою виявлення особливостей, які склалися в правових системах країн щодо інституту моральної (немайнової) шкоди, були проаналізовані умови деліктної відповідальності. На підставі проведеного аналізу автор відмічає велику роль доктрини і судової практики країн, зокрема — ФРН, Франції, Великобританії, США в питаннях застосування інституту моральної (немайнової) шкоди. Дисертант доходить висновку, що незважаючи на відмінності в правових підходах до умов відповідальності як між країнами романо-германської правової системи, так і у їх порівнянні з умовами відповідальності в країнах англо-американської правової системи, існують подібні підходи в питаннях як до визначення факту заподіяння моральної (немайнової) шкоди, протиправності дій делінквенту, причинного зв’язку, вини.
У другому підрозділі “Особливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди в деліктних і договірних зобов’язаннях” дисертантом розглядаються найбільш типові доктринальні класифікації випадків відшкодування шкоди в праві зарубіжних країн. Використання методів системного та комплексного аналізу надало автору можливість встановити і класифікувати групи деліктних правопорушень у правових системах ФРН, Франції, Росії, Великобританії, США та України. При цьому особливу увагу при дослідженні автор приділив особистим немайновим правам особи. Автор відмічає, що численні випадки використання інституту моральної (немайнової) шкоди для захисту прав у деліктних правовідносинах свідчать, що переважна більшість їх доктринальних класифікацій не може охопити усі випадки правопорушень, оскільки перелік прав осіб, що належить захисту, розширюється і має тенденцію до зростання - або шляхом закріплення в законодавстві (Україна, Росія), або шляхом судового тлумачення чинних норм законодавства (Франція, ФРН, США, Великобританія).
Дисертантом окремо досліджено питання використання інституту моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах. Аналізуючи доктрину, законодавство і практику країн романо-германської та англо-американської правових систем у питанні відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах дисертант характеризує цей процес наступним: поширенням загального принципу відшкодування шкоди на договірні відносини; поширенням застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди виключно на договори, за якими одна з сторін повинна надати особисті послуги, пов’язані з добробутом іншої, і невиконання або неналежне виконання умов яких спричиняє страждання; виникненням права на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням договірних зобов’язань, лише у випадках, безпосередньо передбачених законом або договором; становленням стійкої тенденції до зростання кількості законодавчо передбачених випадків відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої неналежним виконанням договірних зобов’язань, і принциповим вирішенням на користь окремих видів договорів; існуванням конкуренції позовів (конкуренції відповідальності) договірної та деліктної відповідальності, викликаних суттєвою різницею в їх правовому регулюванні (умовами виникнення, доказами вини, строками позовної давності).
Автор відмічає одну із загальних тенденцій розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в законодавстві країн, яка на його думку є суттєвою, зокрема - обмеження розміру відшкодування. Автор зазначає, що такі обмеження вводиться з метою дотримання принципу адекватності й домірності заподіяної шкоди розміру відшкодування. При цьому автор наголошує, що для типових випадків, при яких потерпілому завдається моральна (немайнова) шкода, як правило, існують межі відшкодування, вихід за які стримується судовою практикою. Дисертант зазначає, що цей підхід не поширюється на поодинокі випадки, коли потерпілому завдається значний розлад психічного стану, що приводить до повної втрати більшості функцій організму. Таким чином, загальною тенденцією в випадках типових правопорушень є диференціація і обмеження розміру відшкодування.
У третьому підрозділі “Методики оцінки розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди” дисертантом розглядаються питання визначення розміру моральної (немайнової) шкоди. Дисертант наголошує, що підходи в методиках різняться: визначення розміру шкоди в ФРН досягається розробленою судовою практикою позицією, що ґрунтується на раніше винесених судами рішеннях по справах, пов’язаних із подібними порушеннями, у Великобританії – шляхом введення для певних категорій справ тарифної схеми для визначення розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, в США та Франції – переважно позицією судів. В Україні та Росії, в зв’язку з відсутністю передбачених законодавством методик, були розроблені методики визначення розміру компенсації моральної шкоди. Дисертант відмічає, що загальним підходом в методиках, які запропоновані в ФРН, Росії і Україні є те, що вони диференціюють фізичні і моральні страждання в залежності від ступеню і, вже на їх підставі, з врахуванням попередньої практики (ФРН), або за допомогою математичних формул (Україна, Росія) визначають суму відшкодування. На думку автора, позитивним в цих методиках є те, що при кваліфікації правопорушень охоплюються всі випадки порушень прав осіб і, відповідно, диференціюється ступінь можливих страждань потерпілого. При цьому дисертант відмічає дискусійний характер питань застосування категорії індивідуальних особливостей потерпілого, які визначають за допомогою математичних методів. Автор відмічає, що існування методик, без експертизи стану потерпілого, лише обмежено може визначити реально завдану моральну (немайнову) шкоду.
У висновках автором узагальнюються результати дисертаційного дослідження теоретичних та практичних проблем інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві. За результатами дисертаційного дослідження автором обґрунтовуються наукові висновки:
основну роль при розширенні сфери захисту прав потерпілого за допомогою інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, відіграє прив’язка lex loci delicti commissi;
тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві полягають у формуванні цілого комплексу колізійних прив’язок (lex loci delicti commissi, lex personalis, lex fori, принципу найтіснішого зв’язку), що регулюють деліктні відносини, у справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди;
питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах, ускладнених іноземним елементом, в міжнародному приватному праві залежать від підпорядкування тому правопорядку, який буде визначено відповідно до умов договору, як такому, в цілому;
підходи до питань формування і застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди, що склалися в правових системах країн, полягають або у доведені факту страждань та визначенні відповідного відшкодування, або у класифікації цивільного правопорушення відповідно до типових випадків правопорушень з встановленням відповідного розміру моральної (немайнової) шкоди;
особливістю відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди в деліктних зобов’язаннях зарубіжних країн є типовість випадків деліктних правопорушень;
особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди при порушені або неналежному виконанні договірних зобов’язань, полягають у поширенні загального принципу відшкодування шкоди на договірні відносини; поширенні застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди виключно на договори про надання особистих послуг; становленні стійкої тенденції до зростання кількості передбачених випадків спричинених неналежним виконанням договірних зобов’язань; існуванням конкуренції позовів (конкуренції відповідальності);
загальною тенденцію в судовій практиці зарубіжних країн є обмеження розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладені в наступних наукових працях:
1. Забара І.М. Відшкодування моральної шкоди при порушенні договірних зобов’язань // Вісник Київського Університету. Серія Міжнародні відносини. – 1999. - №13. – С. 30-32.
2. Забара І.М. Теоретичні питання визначення інституту моральної (немайнової) шкоди в законодавстві України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 1999. – Випуск 14 (частина ІІ). – С. 62-65.
3. Забара І.М. Колізійні питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2000. – Випуск 24 (частина ІІ). – С. 119-135.
4. Забара І.М. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди при порушенні особистих немайнових прав: порівняльно-правові аспекти // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2001. – Випуск 27 (частина ІІІ). – С. 79-89.

Анотації

Забара І.М. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
На підставі теоретичних здобутків автором досліджуються колізійні питання застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві. Розглядаються тенденції розвитку законодавства в галузі міжнародного приватного права та питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в деліктних та договірних відносинах, ускладнених іноземним елементом.
Автором аналізується матеріально-правові норми інституту моральної (немайнової) шкоди; розкривається поняття та зміст моральної (немайнової) шкоди в правових системах зарубіжних країн. Особливу увагу автор приділяє питанням відшкодування моральної (немайнової) шкоди в деліктних і договірних зобов’язаннях різних країн та методик визначення розміру заподіяної шкоди.
Ключові слова: моральна (немайнова) шкода; відшкодування; колізійні питання; відносини, ускладнені іноземним елементом; міжнародне приватне право; прив’язка lex loci delicti commissi; делікт.

Забара И.Н. Возмещение морального (неимущественного) вреда в международном частном праве. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.
Диссертация является самостоятельной завершенной научной работой, комплексным исследованием теоретических и практических аспектов возмещения морального (неимущественного) вреда в международном частном праве.
На основании теоретических достижений автором исследуются колизионные вопросы применения института морального (неимущественного) вреда в международном частном праве, рассматриваются тенденции развития законодательства в области международного частного права и вопросы возмещения морального (неимущественного) вреда в деликтных и договорных отношениях, усложненных иностранным элементом. Автором предложены рекомендации по усовершенствованию действующего законодательства Украины.
Автором, при анализе правового регулирования института морального (неимущественного) вреда рассматриваются материально-правовые нормы института морального (неимущественного) вреда в праве государств романо-германской и англо-американской правовых систем. Рассматриваются вопросы формирования института морального (неимущественного) вреда в римском праве, национальных правовых системах Великобритании, Германии, России, США, Ураины, Франции. Исследуются вопросы соотношения форм и видов вреда в действующем законодательстве Украины. Автором предложена концепция класификации форм и видов вреда для дальнейшего усовершенствования законодательства Украины.
Особое внимание автор уделяет вопросам возмещения морального (неимущественного) вреда в деликтных и договорных обязательствах разных государств. С этой целью автором исследуются действующее законодательство, доктрина и судебная практика Великобритании, Германии, России, США, Украины, Франции. Рассматриваются особенности института морального (неимущественного) вреда в деликтных и договорных правоотношениях. Исследуются проблемы возмещения морального (неимущественного) вреда и методики определения размера нанесенного вреда.
Ключевые слова: моральный (неимущественный) вред; возмещение; коллизионные вопросы; отношения, усложненные иностранным элементом; международное частное право; привязка lex loci delicti commissi; деликт.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking