Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Владні повноваження Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: проблеми теорії та практики реалізації у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

 

Микитюк Микола Андрійович

ВЛАДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті внутрішніх справ.

 

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент
Братков Іван Степанович,
Академія управління МВС, начальник ад’юнктури

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Ярмакі Христофор Петрович,
Одеський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

кандидат юридичних наук
Ряшко Олена Василівна,
Львівський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального процесу

 

Захист відбудеться 7 травня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у Загальній бібліотеці Львівського держав-ного університету внутрішніх справ (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26).

 

Автореферат розісланий 4 квітня 2008 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.З. Панкевич
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні в Україні відбувається адміністративна реформа, одним із напрямів якої є удосконалення адміністративних процедур функціонування органів виконавчої влади. Органи Державної автомобільної інспекції (далі – органи Державтоінспекції), що входять в систему виконавчої влади, щоденно здійснюють щодо фізичних і юридичних осіб реєстраційні, дозвільні, наглядові, примусові та інші адміністративно-правові дії, які безпосередньо стосуються прав цих осіб. Зазначені адміністративно-правові дії повинні вчинятися органами Державтоінспекції в межах адміністративних процедур, передбачених нормативно-правовими актами. Як показує аналіз чинних нормативно-правових актів, що регламентують адміністративну діяльність органів Державтоінспекції та практики їх застосування, відповідні правові процедури цієї діяльності регламентуються неповно. В умовах формування в Україні правової державності такий стан недопустимий. У зв’язку з цим виникає необхідність у проведенні комплексного дослідження проблем, які існують у правовому регулюванні процедур адміністративної діяльності органів Державтоінспекції.
Актуальність дисертаційного дослідження посилюється незадовільним станом безпеки дорожнього руху в Україні. Особливо значущим є питання щодо правового регулювання дорожнього руху і його безпеки. Тому одним з важливих напрямів державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є: охорона життя, здоров’я і майна громадян, захист їх прав і законних інтересів, а також захист інтересів суспільства і держави шляхом запобігання дорожньо-транспортним пригодам, зниження тяжкості їх наслідків. Досягти цієї мети можливо через вивчення й удосконалення державно-владної діяльності Державтоінспекції, яка виступає одним з основних суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху.
Безумовно, для стабілізації обстановки з аварійністю необхідне вдосконалення дорожньо-транспортної інфраструктури, висока правосвідомість населення і посилена пропаганда відповідних правових норм. Проте, жодна держава не може обійтися без адміністративно-правових методів забезпечення безпеки дорожнього руху, що реалізовуються здебільшого спеціалізованими підрозділами дорожньої міліції (поліції). Незважаючи на те, що поліцейський контроль не може впливати на мотиви поведінки учасників дорожнього руху, він визнається обов’язковим і дієвим засобом попередження дорожньо-транспортної аварійності, оскільки більшість із них безпосередньо або побічно пов’язані з грубими порушеннями встановлених правил.
Завдяки зусиллям вітчизняних та зарубіжних правознавців на сьогодні накопичено значний теоретичний матеріал з проблематики владних повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Окремі аспекти владних повноважень державних органів, в тому числі й Державтоінспекції, були предметом дослідження таких зарубіжних вчених, як Н.П. Балашов, Д.Н. Бахрах, А.А. Бєлов, Р.І. Денисов, С.Н. Дмитрієв, І.І. Євтихієв, Л.Н. Ігнатов, В.Н Кир’янов, П.І. Кононов, Б.В. Росінський, Ю.Н. Старилов, М.С. Студенікіна, Ю.А. Тихомиров.
Вагомий внесок у розробку цих проблем здійснили такі вітчизняні вчені-юристи, як І.А. Галаган, О.К. Засторожна, М.В. Ковалів, А.П. Коренєв,
Ю.М. Козлов, Т.О. Коломієць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, С.І. Котюргін,
О.В. Кузьменко, А.С. Ловинюков, В.А. Лорія, Ю.П. Луконін, В.В. Лук’янов,
М.Я. Масленніков, В.В. Новиков, В.Л. Ортинський, Д.В. Осипцев, І.В. Панова,
Н.Г. Салишева, В.Д. Сорокін, А.С. Телєгін, Н.Ю. Хаманева, П.І. Цибульський,
В.П. Чабан, В.К. Шкарупа, А.Ю. Якимов та інші.
Однак владні повноваження в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, і адміністративний примус, що застосовується державними органами в окресленій сфері, поки що не стали цілісними об’єктами дослідження. У наукових розробках попередніх часів порушувались важливі, проте лише окремі аспекти цих явищ правової дійсності, при цьому праці учених-правників за радянських часів до певної міри є ідеологізованими. Водночас використання цих джерел є важливим і слугуватиме для подальших наукових досліджень. З огляду на потреби сьогодення актуальним стає питання саме комплексного, системного дослідження окресленої проблематики.
Отже, наведені обставини визначають актуальність проблематики владних повноважень державних органів і, зокрема, Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідність вирішення якої зумовлена сучасними потребами зміцнення правопорядку в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 27 січня 2004 р.) і уточнена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ України (протокол № 2 від 29.02.2007 р.). Дисертаційне дослідження виконане згідно з основними напрямками наукових досліджень, визначених Державною програмою забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 56-р. та відповідно до Тематики пріоритетних дисертаційних досліджень на період 2002-2005 роки, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 635 від
30 червня 2002 р. „Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України” та відповідає Пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 5 липня 2004 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження теоретичних засад і практики реалізації владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і підготовка на цій основі науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення діяльності Державтоінспекції як органу забезпечення безпеки дорожнього руху.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
- з’ясувати місце Державтоінспекції у системі владних відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- визначити владні повноваження підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- проаналізувати стан адміністративно-правового режиму в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- визначити структурні елементи адміністративно-правового режиму в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- з’ясувати місце адміністративного примусу в структурі владних повноважень Державтоінспекції;
- проаналізувати матеріальні і процесуальні норми закону, які визначають порядок реалізації владних повноважень Державтоінспекції щодо здійснення заходів адміністративної профілактики і адміністративного припинення;
- встановити та охарактеризувати стадії адміністративного провадження підрозділів Державтоінспекції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- з’ясувати особливості процесуального забезпечення реалізації владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на сучасному етапі розвитку державності;
- виявити недоліки і прогалини в законодавстві України про адміністративні правопорушення, обґрунтувати пропозиції щодо його вдосконалення.
Об’єктом дисертаційного дослідження є владні відносини Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні засади і практика реалізації владних повноважень Державтоінспекції МВС України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних принципів і методів пізнання державно-правових явищ і процесів. Проблематика владної діяльності Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху складна й багатогранна, має міжгалузевий характер, а тому у своєму вивченні передбачає використання: діалектичного методу (вивчення владних повноважень загалом і адміністративного примусу, зокрема, як явища, яке, по-перше, визначається умовами життя та розвитку суспільства, по-друге, пов’язане з іншими явищами суспільного та державного життя, пронизує сферу економічних, культурних, правових та інших видів суспільних відносин, по-третє, зазнає постійних змін, розвивається – розділи 1, 2 і 3 дослідження); системного методу (дослідження місця Державтоінспекції серед суб’єктів владних відносин в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, сутності, змісту, функцій, завдань адміністративного примусу, що застосовується в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, як системного явища – розділи 1, 2 і 3 дослідження), структурно-функціонального методу (відіграв значну роль при виділенні та характеристиці системи примусових заходів – підрозділ 1.3, розділи 2 і 3); діяльністного підходу (використання цього підходу у вивченні реалізації владних повноважень зумовило необхідність розгляду окремих аспектів діяльності Державтоінспекції, встановлення підстав, засобів, видів адміністративно-юрисдикційної діяльності цього державного органу – розділи 1 і 2); термінологічного методу (використано для встановлення змісту понять „заходи адміністративного припинення”, „адміністративно-попереджувальні заходи”, „адміністративний примус” – розділи 2 і 3). Застосування логічних методів (аналізу і синтезу, дедукції та індукції) дозволило автору досліджувати владні повноваження, структурні елементи адміністративного примусу, формулювати дефініції, виокремлювати ознаки тих чи інших державно-правових явищ (розділи 1, 2 і 3). Соціологічні методи були використані при обробці статистичної інформації у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та при встановленні результатів анкетування. Метод абстрагування використовувався для пізнання адміністративного примусу, що застосовується в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху як відносно самостійне явище суспільного життя (підрозділ 1.3, розділи 2 і 3). Із спеціальних методів автор застосував: юридико-технічний, який дозволив дослідити реалізацію владних повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суто з правової точки зору, поза сферою економіки, політики – розділи 2 і 3; порівняльно-правовий – був використаний при зіставленні діяльності органів забезпечення безпеки дорожнього руху України та Російської Федерації – розділи 2 і 3. Застосування цих методів дозволило розглянути адміністративний примус, що застосовується підрозділами Державтоінспекції у динаміці та взаємозв’язку з іншими правовими явищами, виявити сталі закономірності й тенденції розвитку, отримати результати, що відповідають реаліям суспільного та державного життя.
Наукова новизна одержаних результатів визначається вибором недостатньо вивченої теми – проблеми владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху й полягає у тому, що ця дисертація є одним з небагатьох у вітчизняній юридичній науці теоретико-правовим науковим дослідженням реалізації влади, зокрема адміністративного примусу, що застосовується відповідними державними органами з метою забезпечення безпеки дорожнього руху як комплексної категорії юридичної науки. Проведене дослідження дозволило автору сформулювати і аргументувати основні положення, які відображають новизну дослідження.
Вперше:
- у вітчизняній науці визначено поняття „суб’єкт владних відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” – це державний орган, що наділяється компетенцією застосування заходів державного впливу з метою забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян у сфері безпеки дорожнього руху;
- у вітчизняній науці адміністративного права встановлено, що основними складовими адміністративно-правового режиму реалізації владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є: порядок дій учасників дорожнього руху, який регламентується за допомогою норм права, що визначають їх права і обов’язки; дозвільна система допуску до управління механічними транспортними засобами; дозвільна система допуску до експлуатації транспортних засобів; дозвільна система введення в експлуатацію об’єктів вулично-дорожньої мережі; ліцензування діяльності, віднесеної згідно із законодавством до забезпечення безпеки дорожнього руху, узгодження документації на виконання окремих видів робіт, що впливають на рівень безпеки дорожнього руху;
- у вітчизняній науці визначається поняття адміністративного примусу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – це діяльність уповноважених державних органів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в цілому офіційного застосування щодо фізичних і юридичних осіб, незалежно від їх волі та бажання, заходів у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних обмежень прав, свобод, законних інтересів задля профілактики, припинення порушень правил дорожнього руху, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, попередження і ліквідації надзвичайних обставин у цій сфері.
Дістало подальшого розвитку:
- положення про необхідність проведення комплексних заходів з удосконалення діяльності державних органів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху з урахуванням соціально-економічної обстановки в Україні, досвіду, перш за все, країн Співдружності Незалежних Держав і, зокрема, Російської Федерації (в цій державі вже функціонує Державна інспекція забезпечення безпеки дорожнього руху, а утворення подібного органу – Державної служби безпеки дорожнього руху та патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України – передбачено в нашій державі Указом Президента України від 19 липня 2005 р. № 1109/2005). Зміна форми без зміни змісту діяльності не дасть ніяких результатів;
- теорія класифікації адміністративно-примусових заходів на: а) заходи адміністративного запобігання (адміністративно-попереджувальні); б) заходи припинення правопорушень; в) адміністративні стягнення. Обґрунтовується необхідність розширення їх застосування у системі засобів забезпечення безпеки дорожнього руху;
- теорія адміністративного провадження. Встановлено особливості адміністративного провадження у справах про порушення правил забезпечення безпеки дорожнього руху. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання діяльності підрозділів Державтоінспекції.
Додатково обґрунтовано необхідність здійснення практичних заходів підрозділами Державтоінспекції МВС України щодо розвитку та впровадження новітніх технологій і технічних засобів у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні.
Удосконалено вирішення питання про адміністративно-попереджувальні заходи та заходи адміністративного припинення, що застосовуються Державтоінспекцією у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Вказується на критерії їх розмежування і зазначається, що на відміну від перших, останні спрямовані на безпосереднє примусове зупинення протиправних діянь, що мають ознаки адміністративного проступку (а в деяких випадках – і кримінальний характер), спрямоване на недопущення шкідливих наслідків і забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення, а у виняткових випадках – і кримінального покарання.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері – для подальшого вивчення проблематики реалізації владних повноважень загалом і адміністративного примусу, зокрема;
- у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з таких дисциплін, як адміністративне право, адміністративна відповідальність, а також при викладанні цих навчальних дисциплін.
- у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; у процесі правотворчості – при розробці нових і вдосконаленні чинних нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху;
- у процесі правозастосування – у практичній діяльності підрозділів Державтоінспекції щодо реалізації владних повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та їх аргументація, рекомендації щодо удосконалення діяльності підрозділів Державтоінспекції із реалізації владних повноважень, викладені в дисертації, були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права Київського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження використовувалися автором при викладанні окремих тем навчального курсу з адміністративного права та адміністративної відповідальності в Київському національному університеті внутрішніх справ.
Основні положення дисертаційного дослідження отримали апробацію у виступах автора на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах: „Входження України в Європейський простір” (м. Київ, 14-15 травня 2004 р.); „Україна 2005: поступальна хода до верховенства права” (м. Київ, 15 квітня
2005 р.); „Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (м. Київ, 17-18 травня 2005 р.); „Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення” (м. Львів, 7-8 квітня 2006 р.); „Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності” (м. Київ,
14 квітня 2006 р.).
Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації відображені у семи публікаціях, чотири з яких опубліковано у збірниках, що входять до переліку фахових видань з юридичних наук.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять в цілому сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (200 позицій на 14 сторінках), додатків (6 додатків на 21 сторінці). Повний обсяг роботи становить 214 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказується на її зв’язок з науковими програмами, планами та темами, визначається об’єкт і предмет, мета і завдання дисертаційної роботи, її методологічна основа, формулюється наукова новизна, висвітлюється наукове і практичне значення результатів дослідження, зазначається особистий внесок автора в наукову розробку обраної теми та вказується на апробацію і публікації результатів дослідження.
Перший розділ „Теоретичні засади владної діяльності Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” складається із трьох підрозділів і присвячений висвітленню загальних питань владних повноважень Державтоінспекції та адміністративно-правового режиму реалізації цих повноважень. З’ясовується стан правопорядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та визначаються складові цього порядку; розглядається поняття адміністративного примусу та встановлюється компетенція Державтоінспекції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
У підрозділі 1.1. „Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України як суб’єкт владних повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” зазначається, що влада не може функціонувати за межами волі і свідомості людей. Це обумовлене тим, що влада означає, з одного боку, передачу (нав’язування) суб’єктом влади своєї волі підвладним, а з іншого – підпорядкування підвладних цій волі. Воля сполучає владу з її суб’єктом: влада належить тій соціальній спільності, воля якої в ній втілена. Безсуб’єктної, тобто такої, що нікому не належить, влади немає і бути не може. Тому робиться висновок про необхідність аналізування нормативно-правової основи, яка визначає правовий статус і компетенцію Державтоінспекції і розгляду повноваження цього державного органу, в яких безпосередньо проявляється можливість здійснювати вплив на відповідні об’єкти з метою забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначається, що основний обсяг роботи щодо виконання завдань державного контролю і нагляду у сфері дорожнього руху покладається сьогодні на спеціалізовані органи, наділені відповідними владними повноваженнями – Державтоінспекцію.
Акцентується увага, що 19 липня 2005 р. Президент України видав указ № 1109/2005 „Про ліквідацію Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України”. Така перебудова Державтоінспекції у межах реформування системи органів внутрішніх справ була цілком очікуваною. Назва зазначеної служби вже давно не відповідала змісту її діяльності, адже термін „автомобільна” не охоплює всіх видів механічних транспортних засобів (мототранспорт, міський електротранспорт, трактори тощо), а дорожній рух не обмежується виключно автотранспортом та має багато інших складових. Назва „інспекція” також звужує сферу повноважень її працівників та не є типовою для сучасного визначення служб і підрозділів органів внутрішніх справ. Потребують перегляду функції цієї служби, адже перевантаження ними фактично перетворює її в єдиного суб’єкта, що є відповідальним за стан аварійності в державі.
Проаналізувавши правове положення Державтоінспекції, встановивши її компетенцію у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, автор вказує, що безпосереднім суб’єктом владних повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху виступає Державтоінспекція як спеціалізований державний орган забезпечення дорожнього руху. Діяльність Державтоінспекції щодо застосування адміністративно-примусових заходів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху загалом врегульована чинним законодавством. Однак, залишаються невирішеними деякі питання, що потребують негайного врегулювання на законодавчому рівні. Особлива увага приділяється запозиченню і використанню позитивного досвіду діяльності відповідних підрозділів забезпечення безпеки дорожнього руху зарубіжних країн.
У підрозділі 1.2. „Адміністративно-правовий режим реалізації владних повноважень Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” аналізується стан впорядкованості суспільних відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та визначаються складові елементи адміністративно-правового режиму реалізації владних повноважень Державтоінспекції в означеній сфері. Зазначається, що вихід вітчизняного автомобільного транспорту за межі національних кордонів, збільшення обсягу міжнародних перевезень вантажів і пасажирів, туризм винесли на порядок денний проблему уніфікації правил і норм дорожнього руху.
Загалом аналіз чинного адміністративного законодавства та практика його застосування дозволяє визначити адміністративно-правові засоби забезпечення безпеки дорожнього руху як сукупність прийомів і способів, за допомогою яких підрозділи Державтоінспекції впливають на суспільні відносини у зазначеній сфері, з метою забезпечення нормального функціонування автотранспорту, формування учасників дорожнього руху звички добровільно виконувати вимоги правових норм, попередження та припису порушень загальнообов’язкових правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, притягнення винних до відповідальності.
Проаналізувавши правові положення нормативних правових актів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, встановлено, що основними складовими адміністративно-правового режиму реалізації владних повноважень Державтоінспекції у сфері дорожнього руху є: а) загальнообов’язкові правила, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Їх змістом визначаються межі поведінки посадових осіб суб’єктів управління, транспортних підприємств, їх працівників, громадян, представників контрольно-наглядових органів і громадських формувань з метою підвищення ефективності забезпечення безпеки дорожнього руху, тобто створюється належний правовий режим в галузі функціонування автотранспорту. Загальнообов’язкові правила, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, посідають провідне місце в системі адміністративно-правових засобів охорони даної галузі суспільних відносин. Це обумовлено і тим, що усі інші засоби спрямовані на забезпечення їх реалізації, попередження і припинення їх порушень, притягнення винних до адміністративної відповідальності; б) засоби переконання, позитивного стимулювання чи заохочувальні засоби, що сприяють підвищенню творчої активності учасників правовідносин, засновані на їх прагненні до позитивних результатів своєї праці, до реалізації суспільних і особистих інтересів. А також засоби примусу та припинення.
У підрозділі 1.3. „Адміністративний примус в структурі владних повноважень Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України” зазначається, що ознакою, яка відрізняє саме державну владу, є можливість застосування державного примусу, а тому адміністративний примус як різновид державного примусу виступає складовою частиною адміністративно-владних відносин – засобом і методом влади.
Зазначено, що аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати: на сьогодні воно не містить дефініції поняття, що розглядається. До того ж, відсутній взагалі сам термін. Лише інколи використовуються поняття „спеціальні засоби впливу”, „засоби впливу”, „адміністративний вплив” тощо. Для чинного законодавства України характерною є вказівка на конкретні адміністративно-примусові заходи за відсутності визначення як самих видів цих заходів, так і примусу взагалі.
Дослідивши існуючі наукові підходи до визначення адміністративного примусу і охарактеризувавши ознаки, що притаманні цьому інституту адміністративного права, автор зазначає, що адміністративний примус – це діяльність уповноважених державних органів (виконавчої влади, судів), а при делегуванні відповідних повноважень і громадських об’єднань щодо офіційного застосування стосовно фізичних і юридичних осіб, незалежно від їх волі та бажання, заходів у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних обмежень прав, свобод, законних інтересів задля профілактики, припинення протиправних діянь, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, попередження і ліквідації надзвичайних обставин.
З’ясовуючи види адміністративного примусу, вказується, що однією з прогалин у чинному законодавстві України про адміністративний примус є відсутність розподілу адміністративно-примусових заходів на види, хоча в законодавстві наводиться значна кількість таких заходів. Інколи в нормативно-правових актах фрагментарно визначаються узагальнені видові характеристики адміністративно-правових заходів. Однак класифікації таких заходів не встановлено.
Автор, проаналізувавши види адміністративного примусу, що виділяються в науковій юридичній літературі, вказує, що варіантів класифікації може бути чимало. Однак в основу класифікації заходів адміністративного примусу варто покласти усталені функціональні зв’язки, вимоги логічної послідовності складових системи. При цьому можна виділити такі види заходів адміністративно-правового примусу: а) заходи адміністративного запобігання (адміністративно-попереджувальні); б) заходи припинення правопорушень; в) адміністративні стягнення. Саме ці види адміністративного примусу слід закріпити на законодавчому рівні.
Дослідивши адміністративний примус, автор дійшов висновку, що ця категорія адміністративного права виступає складовою частиною державно-владних повноважень Державтоінспекції.
Другий розділ „Реалізація владних повноважень Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, спрямованих на попередження та припинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” складається з двох підрозділів і присвячений висвітленню таких складових елементів владних повноважень Державтоінспекції, як адміністративне запобігання і адміністративне припинення.
У підрозділі 2.1. „Реалізація адміністративно-запобіжних заходів Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України” зазначається, що серед системи владних повноважень Державтоінспекції необхідно відмітити адміністративно-запобіжні заходи, спрямовані головним чином на утримання членів суспільства від вчинення ними протиправних діянь, запобігання адміністративним проступкам, виявлення й усунення причин та умов, що сприяли їх вчиненню, і не пов’язані з накладенням адміністративного стягнення (припинення і притягнення до адміністративної відповідальності). Дві наступні групи заходів адміністративного примусу (адміністративне припинення і притягнення до відповідальності) застосовуються, на відміну від першої, вже після вчинення правопорушення.
До адміністративно-запобіжних заходів, які застосовують підрозділи Державтоінспекції, слід віднести: перевірку документів; зупинення транспортних засобів; взяття на облік і офіційне попередження осіб про неприпустимість протиправної поведінки; особистий огляд і огляд речей; відвідування підприємств, установ і організацій; внесення подань посадовими особами до державних органів, підприємств, установ, організацій про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості (блокування районів місцевості, окремих споруд та об’єктів); обстеження (огляд) вантажів, багажу, транспортних засобів, зброї і боєприпасів — за різними вимогами; обмеження (заборона) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг. Деякі із зазначених заходів належать і до заходів адміністративного припинення. Попри це адміністративно-запобіжні заходи виконують особливі правоохоронні функції, які відрізняють їх від інших заходів адміністративного примусу, що й визначає їх самостійне місце у системі цих заходів. Наприклад, застосування заходів адміністративного припинення характеризується тим, що викликається протиправною ситуацією і починається у момент, коли остання досягла певного розвитку, коли використання запобіжних заходів стає вже неефективним або й зовсім непотрібним. На відміну від заходів адміністративного припинення, які безпосередньо покладають край явним правопорушенням або об’єктивно протиправним діянням, створюють умови для подальшого застосування до порушника заходів відповідальності адміністративного чи іншого характеру, адміністративно-запобіжні заходи не припиняють безпосередньо правопорушення, а запобігають, відвертають його вчинення. На відміну від адміністративних стягнень адміністративно-запобіжні заходи, не маючи карального характеру, не потребують встановлення вини у порушенні як обов’язкової умови застосування.
Автор підсумовує, що з метою підвищення рівня профілактики безпеки дорожнього руху перш за все необхідно: визначити єдиний правовий класифікатор профілактики безпеки всіх транспортних засобів (дорожній, залізничний, повітряний, морський тощо); ввести єдину систему технічних засобів нагляду за транспортними засобами в Україні; визначити у правовому полі відносини щодо стану руху транспортних засобів у державі, які центральний орган виконавчої влади повинен координувати.
У підрозділі 2.2. „Реалізація заходів адміністративного припинення в діяльності Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України” наголошується, що серед заходів адміністративного примусу, в тому числі і тих, що застосовуються працівниками Державтоінспекції для забезпечення безпеки дорожнього руху, найбільш численними є заходи припинення. Це пояснюється тим, що протиправна поведінка може полягати не тільки у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, а й в неодноразових, систематичних протиправних діях, антигромадській поведінці окремих осіб. Цим обумовлюється потреба у застосуванні державними органами та посадовими особами різноманітних засобів припинення антигромадських діянь.
Адміністративне припинення правопорушення, як зазначає автор, полягає в обов’язковому реагуванні співробітника Державтоінспекції на неправомірні дії учасників дорожнього руху або посадових осіб, відповідальних за дотримання правил експлуатації транспортних засобів чи безпечний стан дорожніх умов шляхом примусового припинення цих дій або вжиття інших заходів, що дозволяють запобігти виникненню подій, попередити їх можливі наслідки.
До заходів адміністративного припинення, що застосовуються підрозділами Державтоінспекції, належать: 1) вимога припинити протиправну поведінку; 2) зупинка транспортних засобів; 3) заборона експлуатації транспортних засобів; 4) доставлення порушника; 5) адміністративне затримання; 6) особистий огляд і огляд речей; 7) відсторонення водіїв від керування транспортними засобами й огляд їх на стан сп'яніння; 8) вилучення речей і документів; 9) застосування заходів фізичного впливу; 10) застосування спеціальних засобів; 11) застосування вогнепальної зброї. Акцентується увага на тому, що кожен захід адміністративного припинення має застосовуватися у точній відповідності до закону, в межах повноважень працівників Державтоінспекції за наявності для цього відповідних підстав, які можна визначити як сукупність обставин, необхідних і достатніх для того, щоб застосування цих заходів було визнано законним. Конкретна протиправна ситуація, яку пізніше може бути визнано адміністративним правопорушенням або злочином, протиправна поведінка, підозра у вчиненні правопорушення, становлять основні, обов’язкові фактичні підстави застосування заходів адміністративного припинення. Для застосування більшості з них лише цих обставин недостатньо, тобто законодавство передбачає поряд з основними підставами ще й додаткові. До таких обставин належать нездатність особи керувати транспортним засобом (відсторонення водіїв від керування транспортними засобами), неможливість скласти на місці протокол про адміністративне правопорушення або встановити особу порушника (доставлення порушника, адміністративне затримання, інші заходи забезпечення провадження), продовження правопорушення після застосування форм попереднього впливу (спеціальні заходи припинення) тощо.
Автор робить висновок, що процедура застосування заходів адміністративного припинення більшістю адміністративних органів нормативно не врегульована не тільки законами, а й навіть і відомчими нормативними правовими актами, і ці заходи застосовуються відповідними органами довільно з урахуванням існуючої адміністративної практики, що є неприпустимим. Необхідне законодавче встановлення єдиної і чіткої правової процедури застосування всіма адміністративними органами типових, адміністративних заходів припинення.
У третьому розділі „Притягнення до адміністративної відповідальності Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України за порушення правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” розглядаються теоретичні засади адміністративного провадження та особливості діяльності Державтоінспекції щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб за порушення правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У підрозділі 3.1. „Поняття і стадії адміністративного провадження у справах про порушення правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” автор акцентує увагу на тому, що найбільш чітко окреслену класифікаційну групу заходів адміністративного примусу становлять примусові заходи впливу, які містяться в адміністративно-правових санкціях і застосовуються за порушення адміністративно-правових норм. Обов’язковою умовою вжиття таких заходів є здійснення адміністративного провадження і прийняття рішення щодо вжиття відповідного заходу адміністративного примусу в установленому законом порядку і формі. Тому особливої уваги, на думку автора, потребує висвітлення питання процесуального забезпечення реалізації владних повноважень Державтоінспекції у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Погоджуючись в цілому із запропонованою в літературі схемою стадій адміністративного процесу (порушення адміністративної справи; розгляд адміністративної справи; ухвала по адміністративній справі рішення; оскарження і опротестовування (перегляд) рішення; виконання ухваленого по адміністративній справі рішення), автор відзначає, що при реальному розгляді деяких категорій індивідуальних адміністративних справ можливе відхилення від цієї загальної теоретичної схеми, зокрема, можуть з’являтися додаткові стадії, наприклад, стадія підготовки справи до розгляду, стадія адміністративного розслідування. Водночас у реальному адміністративному процесі можуть бути відсутні деякі стадії з числа перелічених, наприклад, стадія оскарження (перегляду) прийнятого у справі рішення, а в деяких випадках і стадія виконання рішення.
Автор наводить визначення провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху як врегульованої адміністративно-процесуальними нормами діяльності компетентних посадових осіб підрозділів Державтоінспекції, а також суддів по розгляду підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення, що вчинені у сфері дорожнього руху.
Провадження у справах про порушення правил дорожнього руху покладається на спеціалізований орган міліції – Державну автомобільну інспекцію. Незважаючи на розширення сфери повноважень з надання нею управлінських послуг, головна суть створення та функціонування органу контролю, що розглядається полягає в забезпеченні безпеки дорожнього руху шляхом використання специфічних заходів адміністративного впливу.
У підрозділі 3.2. „Особливості адміністративного провадження Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України у справах про порушення правил забезпечення безпеки дорожнього руху” детально аналізуються стадії адміністративного провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і вказуються шляхи удосконалення процесуального забезпечення, підвищення ефективності Державтоінспекції в окресленій сфері.
Автор зазначає, що притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху є одним з основних видів примусової діяльності Державтоінспекції, яке потребує більш чіткого правового регулювання. Незважаючи на певні напрацювання і досягнення у профілактиці, припиненні порушень правил дорожнього руху і притягненні винних до адміністративної відповідальності, ця діяльність вимагає певного поліпшення.
Вказавши на недоліки процесуального забезпечення реалізації владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і окресливши шляхи удосконалення діяльності Державтоінспекції на кожному етапі адміністративного провадження, автор виокремлює й загальні напрями удосконалення процесуального забезпечення, зазначаючи, що насамперед слід удосконалити правову базу, що регулює порядок адміністративних проваджень у зазначеній сфері. Необхідним є внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення; приведення нормативно-правових актів МВС у відповідність до Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших законів, які тим чи іншим чином регулюють дорожній рух; прийняття Концепції застосування адміністративно-примусових заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху підрозділами Державтоінспекції. Ще одним аспектом (напрямом) удосконалення процесуального забезпечення реалізації владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху автор визначає використання передового досвіду зарубіжних правоохоронців щодо застосування відповідних процедурних форм і засобів адміністративних проваджень.
У Висновках підведено підсумки дослідження, здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні низки концептуальних питань нормативно-правового регулювання діяльності щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Проведене дослідження владних повноважень Державтоінспекції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху дає можливість сформулювати такі висновки:
1. Державтоінспекція як спеціалізований державний орган виконавчої влади є одним із основних суб’єктів владних відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який для виконання покладених на нього завдань має право застосовувати заходи державного, зокрема, адміністративного, примусу. Тому ефективність нормативного забезпечення Державтоінспекції безпосередньо впливає на стан правопорядку у сфері безпеки дорожнього руху. Отже, при проведенні реформування Державтоінспекції слід враховувати цей факт і здійснювати відповідні дії лише внісши зміни до чинного законодавства.
2. Основними складовими адміністративно-правового режиму забезпечення безпеки дорожнього руху є: порядок дій учасників дорожнього руху, який регламентується за допомогою норм права, що встановлюють їх права і обов’язки; дозвільна система допуску до управління механічними транспортними засобами; дозвільна система допуску до експлуатації транспортних засобів; довільна система введення в експлуатацію об'єктів вулично-дорожньої мережі; ліцензування діяльності, віднесеної відповідно до законодавства до забезпечення безпеки дорожнього руху, узгодження документації на виконання окремих видів робіт, що впливають на рівень безпеки дорожнього руху. Найважливішою складовою частиною правового забезпечення безпеки дорожнього руху є система заходів адміністративного примусу, яка включає заходи адміністративного попередження, адміністративного припинення і заходи адміністративної відповідальності.
3. Реформування Державтоінспекції має велике значення для удосконалення правового регулювання забезпечення безпеки дорожнього руху. Тому необхідно визначити основні напрями роботи у зазначеній сфері, серед яких можуть бути: удосконалення нормативно-правової основи діяльності державних органів забезпечення безпеки дорожнього руху; матеріально-технічне та інше забезпечення цих органів на належному рівні; удосконалення роботи з персоналом, насамперед, профвідбір; належний правовий та соціальний захист працівників таких органів.
4. Адміністративний примус у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – це діяльність уповноважених державних органів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в цілому офіційного застосування щодо фізичних і юридичних осіб незалежно від їх волі та бажання, заходів у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних обмежень прав, свобод, законних інтересів задля профілактики, припинення порушень правил дорожнього руху, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, попередження і ліквідації надзвичайних обставин в цій сфері.
5. Незважаючи на певні напрацювання і досягнення у профілактиці припинення порушень правил дорожнього руху і притягненні винних до адміністративної відповідальності, ця діяльність вимагає певного поліпшення, удосконалення. Слід звернути увагу на розміри штрафу, встановленого за правопорушення у зазначеній сфері, які часто визначають ефективність його застосування. Для підвищення ефективності адміністративного штрафу як засобу забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно насамперед чітко врегулювати його розміри, зокрема, збільшити розміри штрафів за вчинення грубих порушень правил дорожнього руху.
6. Адміністративне провадження – це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність компетентних адміністративних органів по розгляду відповідно до спеціальної адміністративної процедури за допомогою спеціальних адміністративно-правових методів і форм підвідомчих їм адміністративних справ певної категорії. У практичній адміністративно-юрисдикційній діяльності Державтоінспекції по реалізації адміністративно-правового режиму забезпечення безпеки дорожнього руху можна виділити три основні види проваджень: провадження за скаргами і суперечками, що виникають у процесі реалізації дозвільної системи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі за скаргами на рішення по справі щодо порушення правил безпеки дорожнього руху; провадження по застосуванню заходів адміністративного припинення; провадження по застосуванню заходів адміністративної відповідальності.
7. Правові процедури адміністративної діяльності підрозділів Державтоінспекції врегульовані в чинних нормативних правових актах не повністю, фрагментарно, а процедури розгляду цими органами деяких категорій підвідомчих їм адміністративних справ взагалі не встановлені. Одна з особливостей загальнообов’язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, полягає в тому, що переважна більшість з них має підзаконний характер. Оскільки деякі з них містять у собі санкції за їх невиконання, це суперечить положенню Конституції про те, що виключно законами України визначаються діяння, які є правопорушеннями, і встановлюється відповідальність за них. До того ж, норми Конституції України передбачають, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому існує необхідність внесення відповідних змін до Закону України „Про міліцію”, „Про дорожній рух”, Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо законодавчого визначення правових засад організації діяльності державних органів забезпечення безпеки дорожнього руху, а також встановлення загального порядку забезпечення діяльності цих органів.
8. Важливим в діяльності Державтоінспекції має запозичення і використання досвіду зарубіжних колег. Слід звернути увагу на досить високу ефективність у зарубіжних країнах автоматичної фіксація порушень Правил дорожнього руху і досвід патрулювання і реагування на правопорушення на дорогах, який застосовує поліція США. Зарубіжний та правовий досвід свідчить, що посилення відповідальності за деякі порушення Правил дорожнього руху сприяє поліпшенню статистичних даних, тому застосування принципово нових механізмів адміністративно-правових засобів підвищення безпеки дорожнього руху, які вже дали позитивні результати в цих країнах, не завадило б запровадити і в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Микитюк М. Правові основи управління профілактикою безпеки дорожнього руху // Право України. – 2005. – № 2. – С. 81-85.
2. Микитюк М. Діяльність дорожньої патрульної служби у світлі адміністративної реформи // Право України. – 2005. – № 11. – С. 20-23.
3. Микитюк М.А. Нормативно-правове регулювання дорожнього руху в Україні // Міліція України / Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених. – 2005. – № 41. – С. 6-8.
4. Микитюк М. Запобіжні заходи дорожньо-патрульної служби: основні аспекти проблеми // Право України. – 2006. – № 2. – С. 12-16.
5. Микитюк М.А. Застосування законодавства у справах про адміністративні правопорушення правил безпеки дорожнього руху // Україна 2005: поступальна хода до верховенства права / Зб. матер. конф. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – С. 171-173.
6. Микитюк М.А. Поняття адміністративно-примусової діяльності підрозділів Державної служби забезпечення безпеки дорожнього руху // Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності. – К.: Академія управління МВС, 2006. – С. 224-225.
7. Микитюк М.А. Проблеми реалізації владних повноважень ДАІ // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: Матеріали Другої звітної наукової конференції (28 лютого 2008 р.). – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. – С. 250-252.

АНОТАЦІЯ

Микитюк М.А. Владні повноваження Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: проблеми теорії та практики реалізації у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2008.
Досліджується проблема реалізації владних повноважень Державтоінспекції з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. Запропонована і охарактеризована система заходів адміністративного примусу. Детально проаналізовано заходи адміністративного попередження, адміністративного припинення та порядок притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні безпеки дорожнього руху.
На основі аналізу наукової літератури та чинних нормативних актів, які регулюють діяльність Державтоінспекції, сформульовані та внесені конкретні пропозиції, що спрямовані на вдосконалення законодавства в означеній сфері діяльності.
Ключові слова: владні повноваження, адміністративний примус, Державтоінспекція, адміністративно-запобіжні заходи, адміністративне припинення, адміністративне провадження, адміністративна відповідальність, безпека дорожнього руху.

АННОТАЦИЯ

Микитюк Н.А. Властные полномочия Государственной автомобильной инспекции Министерства внутренних дел Украины: проблемы теории и практики реализации в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Львовский государственный университет внутренних дел. – Львов, 2008.
Диссертация посвящена комплексному научному анализу реализации властных полномочий, в частности, применения административно-правовых принудительных мер в деятельности подразделений Госавтоинспекции с целью обеспечения безопасности дорожного движения как категории административного права. С учетом современных достижений теории административного права относительно использования таких методов как убеждение и принуждение в диссертации дается новое концептуальное видение административного принуждения в деятельности Госавтоинспекции.
В исследовании рассмотрены теоретические основы административно-принудительной деятельности Госавтоинспекции МВД Украины в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. Автором проведен анализ административно-правового порядка в указанной сфере деятельности соответствующих органов. В диссертации детально проанализированы существующие подходы к определению административного принуждения, рассмотрены признаки этой административно-правовой категории, приводится собственное авторское определение этого понятия. Указывается, что важнейшей составной частью правового режима обеспечения безопасности дорожного движения является система мер административного принуждения, которая включает государственный контроль, средства административного предупреждения, административного пресечения, административно-обеспечительные меры и меры административной ответственности. При этом автор акцентирует внимание на том, что меры административного принуждения должны применяться в точном соответствии с законом, в пределах полномочий работников Госавтоинспекции, при наличии для этого соответствующих оснований, которые можно определить как совокупность обстоятельств, необходимых и достаточных для того, чтобы применение этих мер было признано законным.
Автором исследована компетенция Госавтоинспекции в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. Указываются направления реформирования Госавтоинспекции в контексте проводимой административной реформы. Акцентировано внимание на том, что необходимость такого реформирования определена современными условиями жизнедеятельности украинского общества, стремлением построить правовое социальное государство.
В диссертации разработано научное определение административного предупреждения и административного пресечения в сфере обеспечения безопасности дорожного движения, охарактеризованы административные меры предупреждения и пресечения, которые используются в деятельности Госавтоинспекции. Указываются критерии разграничения административно-предупредительных и административно-пресекательных мер.
Особое внимание в диссертации уделяется деятельности Госавтоинспекции по привлечению к административной ответственности за совершение правонарушений в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. Детально проанализированы действия сотрудников Госавтоинспекции в рамках административного производства по делам о нарушении правил безопасности дорожного движения.
Диссертантом изучен широкий круг научной юридической литературы, нормативно-правовой базы Украины по исследуемому вопросу. В результате исследования автором разработаны практические и теоретические рекомендации по усовершенствованию нормативно-правового регулирования в Украине деятельности в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. Акцентируется внимание на необходимости немедленного проведения мероприятий по приведению правовых оснований функционирования подразделений Госавтоинспекции МВД Украины в соответствие с новыми условиями их деятельности.
Ключевые слова: властные полномочия, административное принуждение, Госавтоинспекция, меры административного предупреждения, административное пресечение, административное производство, административная ответственность, безопасность дорожного движения.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking