Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Внутрівідомчий контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ

 

НОВІКОВ Віталій Володимирович

ВНУТРІВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ І ЗАКОННОСТІ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Комзюк Анатолій Трохимович,
Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу.
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Шкарупа Віктор Костянтинович,
Національна академія державної податкової служби України, завідувач кафедрою адміністративного та фінансового права;
кандидат юридичних наук, доцент
Зима Олександр Тарасович,
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого,
доцент кафедри адміністративного права.
Провідна установа: Одеський національний університет
імені І.І.Мечникова, кафедра
адміністративного та господарського
права, МОН України (м. Одеса).

Захист відбудеться 26 квітня 2007 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 26 березня 2007 року.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М. Литвинов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Забезпечення законності та правопорядку, захист прав і свобод громадян є однією з основних функцій Української держави, успішне здійснення якої залежить від багатьох факторів, в тому числі від чіткого виконання своїх завдань органами внутрішніх справ. Правоохоронна діяльність останніх досить часто пов’язана з прийняттям та реалізацією рішень, що безпосередньо стосуються прав та свобод громадян, інших суб’єктів правовідносин. Все це вимагає дотримання суворого режиму законності в діяльності самих органів внутрішніх справ, чіткого виконання службових обов’язків кожним їх працівником.
Разом з тим рівень законності та дисципліни в органах внутрішніх справ ще залишається недостатнім, незважаючи на всі заходи, що вживаються для його стабілізації. Особливу стурбованість викликають факти корупції, зловживання службовим становищем, що сприяє відчуженню громадян, зростанню їх недовіри до органів внутрішніх справ, їх здатності забезпечити належний правопорядок у країні.
Не дивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам забезпечення законності та дисципліни в органах внутрішніх справ та проблемам, що тісно пов’язані з ними, багато питань в зазначеній сфері залишаються ще дискусійними. Це стосується, зокрема, проблем внутрівідомчого контролю – одного із провідних засобів забезпечення дисципліни та законності в органах внутрішніх справ, які спеціально не вивчалися, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової та управлінської проблематики, без комплексного підходу.
Таким чином, дослідження засобів забезпечення дисципліни та законності в органах внутрішніх справ, насамперед – внутрівідомчого контролю, його принципів, форм та видів, суб’єктів, об’єктів та предмета, питань правового регулювання набуває особливого змісту і актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.6 Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 рр., затвердженої наказом МВС України № 515 від 30 червня 2001 року, п.1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.3.7 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність, значення та систему внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ, виробити пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
– визначити поняття дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України, з’ясувати їх значення та сучасний стан;
– з’ясувати сутність, завдання та принципи відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– охарактеризувати форми та види відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– визначити сучасний стан правового регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ, його суб’єктів, об’єкти та предмет;
– охарактеризувати правовий статус суб’єктів відомчої контрольної діяльності;
– з’ясувати особливості обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ як одного із основних методів відомчого контролю;
– визначити організаційно-правові засади проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретико-правових засад і практики здійснення відомчого контролю в органах внутрішніх справ.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України.
Предмет дослідження становлять методологічні та нормативні засади, зміст і процедури внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Методи класифікації, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для дослідження форм та видів відомчого контролю в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.3), за допомогою документального аналізу та спеціально-юридичного методів з’ясовувалась сутність обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ (підрозділ 2.2), визначалися особливості проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю (підрозділ 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ (підрозділ 2.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління – В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієва, І.В. Арістової, О.М. Бандурки, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, О.Т. Зими, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, Н.П. Матюхіної, О.П. Рябченко, О.Ф. Скакун, А.А. Стародубцева, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють здійснення внутрівідомчого контролю у системі МВС України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які стосуються діяльності суб’єктів відомчого контролю в органах внутрішніх справ України за останні три роки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання здійснення внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ і сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
– набула подальшого розвитку характеристика сучасного стану дисципліни та законності в органах внутрішніх справ України;
– удосконалено розуміння сутності та значення відомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах та підрозділах системи МВС України;
– подальший розвиток одержало визначення завдань та принципів внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– удосконалено класифікацію форм та видів відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– вперше в адміністративно-правовій та управлінській науці визначено шляхи удосконалення організації внутрівідомчої контрольної діяльності в органах та підрозділах системи МВС України;
– удосконалено визначення понять „службова дисципліна”, „законність”, „відомчий контроль”, „правове регулювання відомчого контролю”, „суб’єкти відомчого контролю”, об’єкти відомчого контролю”, „предмет відомчого контролю”, „обліково-реєстраційна діяльність в органах внутрішніх справ”;
– подальший розвиток отримала характеристика системи правового регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ, сформульовано і обґрунтовано пропозиції щодо систематизації нормативно-правових актів, які діють у зазначеній сфері;
– у новому аспекті визначено суб’єктів, об’єкти та предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– з’ясовано особливості обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ;
– набула подальшого розвитку характеристика організаційно-правових питань проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики здійснення відомчого контролю в органах внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативних актів, які регулюють внутрівідомчу контрольну діяльність в органах внутрішніх справ, зокрема, до законів України „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Статуту патрульно-постової служби міліції, Інструкції про порядок добору та зарахування працівників органів внутрішніх справ України до резерву кадрів для переміщення на вищі посади та організації роботи з ними, Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, Інструкції про порядок організації та здійснення контролю за несенням служби працівниками органів та підрозділів внутрішніх справ під час виконання охоронних функцій за укладеними договорами, Інструкції про організацію комплексного інспектування і контрольних перевірок ГУВС, УВС, УВСТ, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність суб’єктів відомчого контролю в органах внутрішніх справ;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять та підготовки навчально-методичних матеріалів з дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” та „Управління в органах внутрішніх справ”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (Одеса, 2004), симпозіумі професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України „Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” (Сімферополь, 2005), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також у тезах наукового повідомлення на науково-практичній конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок. Список використаних джерел складається із 263 найменувань і займає 22 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок із науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 „Загальна характеристика внутрівідомчого контролю як способу забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ” присвячено з’ясуванню стану законності та дисципліни в органах внутрішніх справ, сутності, завдань та принципів відомчого контролю, форм та видів відомчого контролю в органах внутрішніх справ, дослідженню особливостей правового регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ України.
У підрозділі 1.1 „Законність і дисципліна в органах внутрішніх справ: поняття, значення та сучасний стан” наголошується, що законність і дисципліна – основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов’язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної. Законність можлива тільки при суворому дотриманні дисципліни усіма фізичними і юридичними особами, а дисципліна, в свою чергу, обумовлюється рамками закону. Отже, зроблено висновок, що дисципліна і законність взаємопов’язані поняття. Більше того, дисципліна і законність не тільки взаємопов’язані одна з іншою, але й взаємообумовлені. Проте, на думку дисертанта, законність і дисципліна – це все ж не слова-синоніми, а відмінні поняття. Законність – це, так би мовити, зовнішній вираз певної поведінки чи вимог, а дисципліна, в свою чергу, має внутрішній відтінок, тобто це дотримання правил внутрішнього розпорядку та нормативних актів про дисципліну. Крім того, зроблено висновок, що поняття „законність” значно ширше за поняття „дисципліна” і охоплює останнє.
В дисертації підкреслюється, що особливість режиму законності в діяльності органів внутрішніх справ полягає в тому, що, з одного боку, органи внутрішніх справ, охороняючи громадський порядок, захищаючи в межах своїх повноважень життя, здоров’я, права та свободи громадян, власність, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань, тим самим послідовно забезпечують законність у нашій країні. З іншого – сама діяльність органів внутрішніх справ має базуватися на суворому дотриманні Конституції та законів України.
Обґрунтовано висновок, що законність у діяльності органів внутрішніх справ полягає у такому: 1) всі рішення, що приймаються працівниками органів внутрішніх справ, мають відповідати чинному законодавству; 2) рішення, що приймаються працівниками органів внутрішніх справ, повинні не виходити за межі їх повноважень, тобто вони можуть прийматися тільки з питань, що віднесені до їх компетенції; 3) усі рішення працівників органів внутрішніх справ мають прийматися у такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам.
Службову дисципліну визначено як правовий режим, який безпосередньо полягає в правильній реалізації наданих працівникам органів внутрішніх справ прав, точному виконанні обов’язків, а також в неухильному дотриманні ними нормативно встановлених загальних і спеціальних обмежень.
Зазначається, що виділення службової дисципліни серед інших видів державної дисципліни обґрунтовується тим, що до державних службовців встановлюються підвищенні вимоги, як на службі, так і поза нею, передбачено певні заборони та обмеження (наприклад, зайняття підприємницькою діяльністю, участь у страйках тощо).
У підрозділі 1.2 „Сутність, завдання та принципи відомчого контролю” наголошується, що контроль є основним способом забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, одним із найважливіших елементів управління правоохоронною діяльністю. Без організації та здійснення контролю неможлива належна робота органів та підрозділів системи МВС України. Контроль також є одним з основних дисциплінуючих чинників поведінки працівників органів внутрішніх справ.
Відомчий контроль в органах внутрішніх справ визначено як перевірку суб’єктами, що перебувають у структурі самих цих органів, відповідності функціонування об’єкта прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів їх виконання, виявлення допущених недоліків, що у подальшому позначається на оцінці фактичного стану підконтрольного об’єкта.
До завдань відомчого контролю в органах та підрозділах внутрішніх справ віднесено: 1) забезпечення неухильного дотримання законності й дисципліни в діяльності працівників контрольованих органів, служб та підрозділів шляхом перевірки фактичної реалізації ними положень Конституції України, вимог чинного законодавства та підзаконних актів; 2) забезпечення своєчасності та високої якості реалізації управлінських рішень; 3) підвищення виконавської дисципліни, відповідальності за доручену справу шляхом досягнення відповідності змісту, форми, методів, результатів діяльності підрозділів, що перевіряються, заданим режимам роботи; 4) підвищення загального рівня організаторської та службової діяльності, вдосконалення стилю, форм та методів роботи, впровадження наукової організації управлінської праці, найновіших досягнень науки і техніки, виявлення позитивного досвіду і його використання в практиці; 5) забезпечення правильного добору, розстановки, виховання та навчання кадрів; 6) подання практичної допомоги підлеглим апаратам та окремим працівникам в усуненні виявлених в їх діяльності недоробок і прорахунків; 7) визначення ефективності впливу суб’єктів управління на організаторську та службову діяльність контролюючого органу. Контрольна діяльність в органах внутрішніх справ здійснюється відповідно до принципів, зокрема, таких як: законність, науковість, гласність, об’єктивність, системність, систематичність, дієвість, професіоналізм, плановість, спеціалізація та економічність. В дисертації детально охарактеризовано зміст зазначених принципів.
У підрозділі 1.3 „Форми та види відомчого контролю в органах внутрішніх справ” до форм цього контролю віднесено: 1) безпосередню перевірку виконавців керівниками органів внутрішніх справ та їх контрольними (інспекторськими) апаратами, різновидами якої є: інспектування, огляд, ревізія, інвентаризація; 2) ознайомлення зі статистичною звітністю, яка надходить із підконтрольного органу (підрозділу); 3) ознайомлення з виконанням управлінських рішень.
Запропоновано таку класифікацію видів відомчого контролю в органах внутрішніх справ: за спрямованістю контрольної діяльності: на зовнішній та внутрішній; залежно від кола контрольованих видів діяльності: на загальний та спеціальний; залежно від стадій розгляду контрольного питання: на попередній, поточний, подальший; за способом організації контрольної діяльності: на інспекторський, оперативний, зональний та автоматизований; за часом здійснення: на постійний та тимчасовий; за сферами, які підлягають відомчому контролю: на санітарний; фінансовий; господарський; контроль за: службовою, стройовою, фізичною, вогневою та іншими видами професійної підготовки; за ступенем відкритості: на гласний та негласний.
У підрозділі пропонується функцію так званого „статистичного вимірювання” протиправних вчинків передати спеціально створеним для цього державним або громадським обліковим органам. Зазначену функцію можуть виконувати як уже існуючі органи статистики, так і незалежні громадські організації, які фінансувалися б із місцевих бюджетів.
Аналіз форм та видів відомчого контролю в системі МВС дозволив зробити висновок про те, що основне його призначення полягає не лише в тому, щоб на основі вивчення стану справ виявити недоліки в роботі, але й знайти шляхи їх усунення, а в разі необхідності – допомогти розробити та здійснити конкретні заходи щодо покращання ситуації, надати методичну допомогу у виробленні та прийнятті управлінських рішень.
У підрозділі 1.4 „Правове регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ” останнє визначено як цілеспрямовану діяльність спеціально уповноважених органів та посадових осіб щодо врегулювання за допомогою нормативно-правових актів та інших засобів юридичної техніки суспільних відносин, що виникають в процесі контрольної діяльності.
В підрозділі підкреслюється, що головна особливість правового регулювання відомчого контролю полягає у тому, що основна кількість його правових норм міститься у відомчих нормативних актах Міністерства внутрішніх справ України. Наказами Міністра внутрішніх справ України встановлено конкретних суб’єктів контрольної діяльності, визначено їх завдання та функції, цілі та форми контрольної діяльності як основного засобу забезпечення законності та дисципліни в органах внутрішніх справ, а також як одного з найважливіших елементів управлінської діяльності.
Зроблено висновок, що завдання правового регулювання відомчого контролю в системі МВС України різноманітні за змістом і якістю. У загальному вигляді вони можуть бути зведені до: визначення кола спеціальних суб’єктів контрольної діяльності в органах внутрішніх справ; забезпечення розподілу функціональних ролей суб’єктів контрольної діяльності, їх прав та обов’язків, створення системи взаємозв’язку управлінських відносин у цій сфері; розмежування та розподілу контрольних повноважень; визначення форм та видів контрольної діяльності; визначення порядку отримання та обробки інформації під час проведення контрольних перевірок, оглядів тощо, направлення її результатів для аналізу на різні рівні управлінських структур органів внутрішніх справ; упорядкування розподілу часу, необхідного на виконання контрольних функцій, та ін.
У підрозділі обґрунтовано доцільність прийняття в органах внутрішніх справ єдиного систематизованого нормативного акта, в якому було б визначено: поняття відомчого контролю, принципи його здійснення, мету, завдання, види та форми відомчого контролю, суб’єктів, об’єкти та предмет відомчого контролю за напрямками діяльності органів внутрішніх справ; права, обов’язки та відповідальність суб’єктів контрольної діяльності. Це дозволить запобігти дублюванню, колізії відповідних правових приписів, підвищить результативність впливу останніх на відносини, що виникають в процесі здійснення відомчої контрольної діяльності.
Розділ 2 „Зміст внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ” містить чотири підрозділи, в яких визначаються суб’єкти, об’єкти та предмет відомчого контролю, аналізується обліково-реєстраційна діяльність в органах внутрішніх справ, з’ясовуються організаційно-правові питання проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю, визначаються шляхи підвищення ефективності відомчого контролю в органах внутрішніх справ.
У підрозділі 2.1 „Суб’єкти, об’єкти та предмет відомчого контролю” зазначається, що суб’єктами відомчого контролю в органах внутрішніх справ є: вищестоящі начальники (керівники), які за посадою зобов’язані контролювати підлеглих; спеціально створені підрозділи: штаби, інспекції з особового складу; підрозділи внутрішньої безпеки, постійно діючі мобільні групи; контрольно-ревізійні підрозділи з контролю за фінансово-господарською діяльністю; підрозділи органів внутрішніх справ, які поряд із своїми основними функціями здійснюють і контрольні, наприклад, чергові частини, слідчо-оперативні групи, та ін.
До основних об’єктів відомчого контролю в органах внутрішніх справ віднесено: по-перше, поведінку працівників органів внутрішніх справ як фізичних осіб, з одного боку, і зовнішньо-адміністративну та внутрішньо-організаційну діяльність органів, служб та підрозділів внутрішніх справ – з іншого; по-друге, стан оперативно-службової, кадрової, господарської, санітарної, протипожежної та інших видів діяльності цих органів.
Охарактеризовано предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ, складові якого перебувають в межах об’єктів, зокрема: стан виконання службових обов’язків; порядок раціонального розподілу та використання фінансових, матеріальних, трудових ресурсів, дотримання режиму економії; стан наукової організації управлінської праці, впровадження в управління та службово-оперативну діяльність органів внутрішніх справ передових досягнень науки і техніки, їх використання в інтересах підвищення ефективності правоохоронної та забезпечувальної діяльності; стан законності та дисципліни, доцільності рішень, які приймаються посадовими особами органів внутрішніх справ; порядок підбору, відбору, підготовки, розстановки та використання кадрів, покращення рівня їх професійної підготовки; стан дотримання прав, свобод і законних інтересів громадян під час здійснення правоохоронної та правозастосовної діяльності.
У підрозділі 2.2 „Обліково-реєстраційна діяльність в органах внутрішніх справ” обґрунтовано думку, що облік та реєстрація є різними за змістом поняттями. Реєстрація завжди передує обліку, впливає на його форму. У свою чергу, облік є кінцевим результатом реєстраційної роботи – матеріальним носієм інформації. Звідси, зроблено висновок, що більш логічним було б говорити не про обліково-реєстраційну діяльність (роботу), як це визначено у законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах, а навпаки – про реєстраційно-облікову діяльність (роботу).
Обліково-реєстраційну діяльність в органах внутрішніх справ визначено як систему інформаційного забезпечення, що призначена для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації з певних напрямків оперативно-службової діяльності органів та підрозділів системи МВС України.
Наголошується, що контроль за діяльністю органів і підрозділів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події здійснюють: Міністр внутрішніх справ, його перші заступники і заступники, керівництво структурних підрозділів Міністерства; начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, їх заступники, відповідальні чергові, керівники структурних підрозділів – на підставі графіків цілодобового контролю за роботою добових нарядів; працівники Головного штабу МВС України, штабів ГУМВС, УМВС, міськуправлінь – під час проведення інспекторських, контрольних, цільових та раптових перевірок; оперативні чергові; працівники підрозділів внутрішньої безпеки; мобільні групи МВС України, ГУМВС, УМВС, міськуправлінь.
На завершення підрозділу зроблено висновок про те, що дієвість оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ досягається високою професійною підготовкою чергових нарядів і служб, що залучені до охорони громадського порядку, високим ступенем організованості та дисципліни працівників на цій ділянці роботи.
У підрозділі 2.3 „Організаційно-правові питання проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю” до стадій проведення перевірок віднесено: 1) підготовчу; 2) проведення перевірки; 3) підведення підсумків; 4) здійснення контролю за виконанням рішень, пропозицій, вказівок та рекомендацій, які містяться у акті перевірки. Розкрито сутність кожної з цих стадій.
Запропоновано до переліку обов’язкових питань, які мають досліджуватись під час інспекторських та інших перевірок в сфері кадрової роботи, віднести такі: виконання завдань щодо комплектування органів і підрозділів внутрішніх справ; вивчення ділових та моральних якостей працівників органів внутрішніх справ; організація роботи з відбору, підготовки та розстановки працівників; організації роботи з атестування в органах і підрозділах внутрішніх справ; організація роботи з професійної підготовки працівників, у тому числі початкової підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ, службової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС; організація фізичної підготовки і спортивно-масової роботи в органах і підрозділах внутрішніх справ; визначення напрямків та рівнів підготовки працівників для органів внутрішніх справ; розгляд та підготовлення матеріалів про нагородження працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, здійснення персонального обліку нагороджених працівники; організація роботи з виготовлення, обліку та знищення службових посвідчень працівників; організація роботи з ведення картотек алфавітного та пономерного (на місцях) обліку осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, вищих навчальних закладі) МВС України; організація та здійснення заходів щодо профілактики порушень законності в діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ та надзвичайних подій серед особового складу; організація ведення обліків порушень законності і надзвичайних подій серед особового складу, аналіз та узагальнення такої інформації; організація психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ та виховної роботи; організація вирішення соціально-побутових проблем працівників, питань надання встановлених чинним законодавством пільг та допомоги сім’ям працівників, які загинули або постраждали при виконанні службових обов’язків, а також ветеранам війни та органів внутрішніх справ, учасникам збройних конфліктів у зарубіжних країнах, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідні доповнення запропоновано внести до Методичних рекомендацій щодо організації перевірок органів і підрозділів внутрішніх справ.
У підрозділі 2.4 „Шляхи підвищення ефективності відомчого контролю в органах внутрішніх справ” акцентується увага на тому, що відомчий контроль не повинен зводитися лише до перевірки результату як такого, а має враховуватися і якість виконання завдань, своєчасне виявлення проблем та концентрація зусиль на коригуванні ситуації, вжитті заходів щодо забезпечення виконання завдань. Зміст контролю полягає у постійному зворотному зв’язку за динамікою розвитку як зовнішніх (правоохоронних), так і внутрішніх (забезпечувальних) відносин. Відомчий контроль в системі МВС України має здійснюватися системно, із використанням усіх контрольних засобів, інакше контрольна діяльність втрачає зміст і спрямованість, а результати його та висновки обов’язково мають надходити до вищого в порядку підпорядкованості органу.
На сьогодні в органах внутрішніх справ немає структурно визначеної системи органів відомчого контролю. Існують окремі органи з певними контрольними повноваженнями, між якими практично відсутній зв’язок та єдиний регулюючий центр на рівні всієї системи МВС України. Органи контролю в системі МВС не мають єдиного організаційного центру, який би спрямовував і координував їх діяльність. Певні координуючі функції з контрольної діяльності виконують штабні підрозділи. Разом з тим під час реалізації контрольних повноважень трапляється їх перевищення, втручання у діяльність непідконтрольних структур, невиконання управлінських рішень та порушення як чинного законодавства, так і підзаконних нормативних актів, зокрема, відомчих. За всім цим певною мірою вбачається відсутність чіткої структури та визначеності механізму контролю, контрольних органів, які могли б відігравати регулюючу роль і не лише надавати інформацію про певний стан, а й попереджувати і припиняти неправомірні дії та застосовувати заходи примусу. Таким чином, у підрозділі обґрунтовується необхідність створення єдиного органу (підрозділу), з наділенням його координаційними повноваженнями в сфері відомчої контрольної діяльності.
До найважливіших напрямків підвищення ефективності внутрівідомчого контролю віднесено: належне правове забезпечення контрольної діяльності; постійне удосконалювання методів і форм контрольної діяльності; конкретизацію виявлених недоліків, глибоке та всебічне вивчення причин і умов порушень дисципліни і законності; розробку комплексних заходів щодо усунення виявлених недоліків у роботі підконтрольних органів, підрозділів, окремих працівників; систематичне узагальнення і поширення інспекторськими апаратами передового досвіду, впровадження в практику досягнень науки і техніки; визначення джерел та форм інформаційно-аналітичного забезпечення контрольної діяльності; підвищення професійної кваліфікації працівників, які виконують контрольні функції.
ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності, значення та системи внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ, а також основних напрямків його удосконалення. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
Сформульовано авторське визначення поняття дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України. Зокрема, законність у їх діяльності – це створення такого правового режиму, при якому працівники органів внутрішніх справ, виконуючи правоохоронні функції, зобов’язані суворо дотримуватись вимог нормативно-правових актів і одночасно вимагати від посадових осіб та громадян безумовного виконання приписів законів та підзаконних актів, здійснювати інші правоохоронні та правозастосовчі заходи з метою зміцнення правопорядку в державі. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ становить правовий режим, який безпосередньо полягає в правильній реалізації наданих їм прав, точному виконанні обов’язків, а також в неухильному дотриманні нормативно встановлених загальних і спеціальних обмежень.
Визначено основні фактори, які сприяють вчиненню порушень дисципліни та законності працівниками органів внутрішніх справ, які поділено на дві групи: 1) об’єктивні (зовнішні, незалежні від самого працівника); 2) суб’єктивні (пов’язані з позицією та поведінкою працівника). До об’єктивних факторів віднесено: несприятливі економічні умови проходження служби (низькі оклади та їх несвоєчасна виплата); незадовільну організацію професійної підготовки; стресовий характер професійної діяльності; відсутність нормальних умов для здійснення службової діяльності; незадовільний рівень соціального захисту працівників; невідповідність між службовими функціями та обов’язками і правами працівників; конфлікти з керівництвом, колегами по роботі, родичами та ін. До суб’єктивних факторів належать низький рівень професійних знань; неадекватна професійна мотивація; низький рівень морального розвитку, емоційна незрілість, психічна неврівноваженість; нерозвиненість професійно значущих рис (уважності, комунікабельності, наполегливості).
З’ясовано сутність відомчого контролю в органах внутрішніх справ, який необхідно розглядати в широкому і вузькому аспектах. У першому випадку – це контроль як сукупність політичних, економічних та ідеологічних процесів і методів, за допомогою яких забезпечується стабільність системи МВС. У вузькому розумінні поняття відомчого контролю частіше зводиться до перевірки: виконання рішень та розпоряджень різних рівнів управляючої системи; дотримання організаційних, економічних та інших нормативів; виконання планових завдань; дотримання законності, дисципліни і т. ін.
Принципами, відповідно до яких має здійснюватись контрольна діяльність, визнаються: законність, науковість, гласність, об’єктивність, системність, систематичність, дієвість, професіоналізм, плановість, спеціалізація та економічність.
Охарактеризовано форми відомчого контролю в органах внутрішніх справ, до основних з яких віднесено: безпосередню перевірку виконавців керівниками органів внутрішніх справ та їх контрольними (інспекторськими) апаратами, різновидами якої є інспектування, огляд, ревізія, інвентаризація; ознайомлення зі статистичною звітністю; ознайомлення з виконанням управлінських рішень.
Здійснено класифікацію відомчого контролю в органах внутрішніх справ за такими критеріями: за спрямованістю контрольної діяльності; залежно від кола контрольованих видів діяльності; залежно від стадій розгляду контрольного питання; за способом організації контрольної діяльності; за часом здійснення; за сферами, які підлягають відомчому контролю; за ступенем відкритості.
Під правовим регулюванням відомчого контролю в органах внутрішніх справ розуміється цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених органів та посадових осіб щодо врегулювання за допомогою нормативно-правових актів та інших засобів юридичної техніки суспільних відносин, що виникають у процесі контрольної діяльності. Головною особливістю правового регулювання відомчого контролю названо те, що основна кількість його правових норм міститься у відомчих нормативних актах Міністерства внутрішніх справ України.
Визначено суб’єктів, об’єкти та предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ. Зокрема, охарактеризовано правовий статус суб’єктів відомчої контрольної діяльності, яких об’єднано в три групи: 1) вищестоящі начальники (керівники), які за своїм посадовим статусом зобов’язані контролювати підлеглих; 2) спеціально створені підрозділи: штаби, інспекції з особового складу; підрозділи внутрішньої безпеки, постійно діючі мобільні групи; контрольно-ревізійні підрозділи з контролю за фінансово-господарською діяльністю; 3) підрозділи органів внутрішніх справ, які поряд із своїми основними функціями здійснюють і контрольні, наприклад, чергові частини, слідчо-оперативні групи та ін. До основних об’єктів відомчого контролю в органах внутрішніх справ віднесено: по-перше, поведінку працівників органів внутрішніх справ як фізичних осіб, а також зовнішньо-адміністративну та внутрішньо-організаційну діяльність органів, служб та підрозділів внутрішніх справ; по-друге, стан оперативно-службової, господарської, санітарної, протипожежної та інших видів їх діяльності. Предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ розглядається в межах його об’єктів як окремі види поведінки працівників та стан різних видів їх діяльності.
З’ясовано особливості обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ як системи інформаційного забезпечення, призначеної для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації з певних напрямків оперативно-службової діяльності органів та підрозділів системи МВС України. Розглянуто такі види обліку: оперативно-технічний, статистичний та бухгалтерський. Під реєстрацією розуміється фіксація у передбачених нормативно-правовими актами облікових документах стислих даних про конкретні об’єкти та присвоєння кожному з них відповідного порядковою номеру.
Визначено організаційно-правові засади проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю в органах внутрішніх справ. З’ясовано, що перевірка як специфічний спосіб отримання і оцінки інформації про діяльність об’єкта, який контролюється, включає комплекс дій, спрямованих на отримання певних відомостей, аналіз та оцінку усієї інформації, яка була отримана, складання підсумкового документа за результатами перевірки.
Удосконалення відомчого контролю розглядається як: по-перше, належне організаційне забезпечення виконання контрольних функцій; по-друге, відповідне правове забезпечення діяльності в сфері виконання контрольних функцій; по-третє, відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення контрольної діяльності; по-четверте, науково обґрунтоване кадрове забезпечення контролюючих органів. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності відомчого контролю в органах внутрішніх справ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:
1. Новіков В.В. Поняття та зміст законності в органах внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 3. – Ч. 2. – С. 34-39.
2. Новіков В.В. Законність і дисципліна в органах внутрішніх справ: Проблеми розмежування та забезпечення в сучасних умовах // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 29. – С. 202-207.
3. Новіков В.В. Об’єкти та предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 31. – С. 141-144.
4. Новіков В.В. Керівники органів внутрішніх справ як суб’єкти внутрівідомчого контролю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 2. – С. 120-123.
5. Новіков В.В. Правове регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 35. – С. 234-240.
6. Новіков В.В. Принципи відомчого контролю в органах внутрішніх справ // Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Матеріали симпозіуму професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України, м. Сімферополь, 20-22 травня 2005 р. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 155-158.
АНОТАЦІЇ
Новіков В.В. Внутрівідомчий контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2007.
Дисертацію присвячено аналізу сутності та системи внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України. Визначено сучасний стан дисципліни і законності в цих органах. З’ясовано поняття, завдання, принципи та правові засади, а також форми та види відомчого контролю в органах внутрішніх справ. Визначено суб’єктів, об’єкти та предмет відомчого контролю. Охарактеризовано правовий статус суб’єктів відомчої контрольної діяльності. Проаналізовано обліково-реєстраційну діяльність в органах внутрішніх справ як один із методів відомчого контролю. Досліджено організаційно-правові питання проведення перевірок суб’єктами останнього. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретико-правових засад і практики здійснення відомчого контролю в органах внутрішніх справ України.
Ключові слова: органи внутрішніх справ, законність, дисципліна, відомчий контроль, забезпечення, правове регулювання, правовий статус, обліково-реєстраційна діяльність, перевірка, удосконалення.

Новиков В.В. Внутриведомственный контроль как способ обеспечения дисциплины и законности в органах внутренних дел. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2007.
Диссертация посвящена анализу сущности и системы внутриведомственного контроля в органах внутренних дел Украины. Определено современное состояние дисциплины и законности в органах внутренних дел Украины. Подчеркивается, что особенность режима законности в деятельности органов внутренних дел состоит в том, что, с одной стороны, органы внутренних дел, охраняя общественный порядок, защищая в рамках своих полномочий жизнь, здоровья и законные интересы граждан, собственность, интересы общества и государства от противоправных посягательств, тем самым последовательно обеспечивают законность в нашей стране. С другой – сама деятельность органов внутренних дел базируется на строгом соблюдении Конституции Украины, Законов Украины и подзаконных актов.
Определены сущность, задачи и принципы ведомственного контроля в органах внутренних дел. Подчеркивается, что контроль является основным способом обеспечения законности и дисциплины в органах внутренних дел, одним из важнейших элементов управления правоохранительной деятельностью. Без организации и осуществление контроля не представляется возможной надлежащая работа органов и подразделений системы МВД Украины. Контроль также выступает одним из основных дисциплинирующих факторов в поведении работников органов внутренних дел.
Рассмотрены формы и виды ведомственного контроля в органах внутренних дел. Формами ведомственного контроля в органах внутренних дел признаются: 1) непосредственная проверка исполнителей руководителями органов внутренних дел и их контрольными (инспекторскими) аппаратами, разновидностями которой являются инспектирование, осмотр, ревизия, инвентаризация; 2) ознакомление из статистической отчетностью; 3) ознакомление с выполнением управленческих решений. Предложена такая классификация видов ведомственного контроля в органах внутренних дел: а) по направленности контрольной деятельности: внешний и внутренний; б) в зависимости от круга контролируемых видов деятельности: общий и специальный; в) в зависимости от стадий рассмотрения контрольного вопроса: предыдущий, текущий, дальнейший; г) по способу организации контрольной деятельности: инспекторский, оперативный, зональный и автоматизированный; д) по времени осуществления: постоянный и временный; е) по направлениям деятельности, которые подлежат ведомственному контролю: санитарный; финансовый; хозяйственный; контроль за служебной, строевой, физической, огневой и другими видами подготовки; ж) по степени открытости: гласный и негласный.
Исследованы особенности правового регулирования ведомственного контроля в органах внутренних дел, главная из которых состоит в том, что основное количество его правовых норм содержится в ведомственных нормативных актах Министерства внутренних дел Украины. Приказами Министра внутренних дел Украины установлены конкретные субъекты контрольной деятельности, определенные их задачи и функции, цели и формы контрольной деятельности как основного средства обеспечения законности и дисциплины в органах внутренних дел, а также как одного из важнейших элементов управленческой деятельности.
Определены субъекты, объекты и предмет ведомственного контроля. Обосновано, что субъектами ведомственного контроля в органах внутренних дел выступают: 1) вышестоящие начальники (руководители), которые в силу своего должностного положения обязаны контролировать подчиненных; 2) специально созданные подразделения: штабы, инспекции по личному составу; подразделения внутренней безопасности, постоянно действующие мобильные группы; контрольно-ревизионные подразделения по контролю за финансово-хозяйственной деятельностью; 3) подразделения органов внутренних дел, которые наряду со своими основными функциями осуществляют и контрольные, например дежурные части, следственно-оперативные группы и др.
Рассмотрена учетно-регистрационная деятельность в органах внутренних дел, которая определена как система информационного обеспечения, предназначенная для сбора, накопления, сохранения и обработки информации по определенным направлениям оперативно-служебной деятельности органов и подразделений системы МВД Украины.
Исследованы организационно-правовые вопросы проведения проверок субъектами ведомственного контроля в органах внутренних дел, выделены их стадии, в частности: 1) подготовительная; 2) проведения проверки; 3) подведения итогов; 4) осуществления контроля за выполнением решений, предложений, замечаний и рекомендаций, которые содержатся в акте проверки.
Сформулированы конкретные предложения и рекомендации по совершенствованию теоретико-правовых основ и практики осуществления ведомственного контроля в органах внутренних дел Украины.
Ключевые слова: органы внутренних дел, законность, дисциплина, ведомственный контроль, обеспечение, правовое регулирование, правовой статус, учетно-регистрационная деятельность, проверка, совершенствование.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking