Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права

 

Колісник Тимофій Васильович

ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ МВС України.
Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент, Ситник Олександр Михайлович, Національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри правових основ підприємницької діяльності.
Офіційні опоненти – доктор юридичних наук, професор, Довгерт Анатолій Степанович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародного приватного і митного права;
– кандидат юридичних наук, доцент, Жуков Віктор Іванович, Приватний інститут інтелектуальної власності "Жуков і син", директор.
Провідна установа – Національна юридична академія України ім.Ярослава
Мудрого, кафедра господарського права, Міністерство освіти і науки України (м.Харків).

Захист відбудеться "14" листопада 2003р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.700.02 при Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.
Автореферат розісланий "____" "12" жовтня ___________ 2003р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.І. Чалий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема винайдення можливих шляхів упорядкування норм, які наукою відносяться до міжнародного приватного права (МпрП), вже підіймалася в роботах М.М. Богуславського, Л.Н. Галенської, Г.К. Дмитрієвої, Д.В. Задихайло, В.П. Звекова, В.М. Корецького, С.Б. Крилова, Л.А. Лунца, Н.І. Маришевої, Г.К. Матвєєва, Р.А. Мюллерсона, І.Б. Новицького, І.С. Перетерського, А.А. Попова, О.О. Рубанова, Ю.А. Тихомирова, А.Г. Хачатуряна, вчених країн Західної Європи, Великобританії та США: Ж.Азема, А.Блекмана, Д.Дайсі, М.Іссада, Е.Клейна, М.Лакатоша, Дж.Морріса, П.Норта, Л.Раапе, Дж.Чешира, та інших.
В сучасній Україні ще на початку оновлення правової системи незалежної держави на базі наукового пошуку правознавців: Г.А. Гірми, А.С. Довгерта, В.Я. Калакури, В.І. Кисіля, В.Л. Мусіяки, було опрацьовано проект закону України про МПрП. Нажаль, тернистий шлях кодифікаційного процесу цивільного права відбився і на міжнародному приватному праві. Автономна кодифікація МПрП висуває необхідність дослідження співвідношення спеціального закону із МПрП та кодексів України, норм міжнародних угод та звичаїв, ця проблема ускладнюється можливістю застосування норм права іноземних країн. З часу створення першого системного блоку норм МПрП якісно змінилось законодавство України, тому опрацювання вказаного проекту має ґрунтуватися на сучасному комплексному дослідженні внутрішнього законодавства України із МПрП, винайденні та аналізі всіх колізійних приписів чинного законодавства України.
Ці та інші обставини неминуче вказують на необхідність комплексного дослідження норм внутрішнього законодавства України як джерела міжнародного приватного права.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.49 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002-2003 роки, п.п.1-13 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002-2005 роки, затверджених Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.1, п.1.3, п.1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні системи норм міжнародного приватного права у внутрішнім законодавстві України.
Досягнення цієї мети зумовлює вирішення наступних завдань:
1. З’ясувати поняття джерел міжнародного приватного права України.
2. Вказати види джерел міжнародного приватного права України.
3. Визначити систему джерел МПрП, що склалася у міжнародній практиці.
4. Провести комплексне дослідження норм МПрП в рамках чинного законодавства України. Визначити систему і види норм міжнародного приватного права.
5. З’ясувати можливі шляхи систематизації внутрішнього законодавства у сфері МПрП України.
Об’єктом дослідження є система джерел міжнародного приватного права в цілому.
Предметом дослідження виступає внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права.
Методи дослідження. Головним у процесі дослідження виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми у єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правових приписів у сфері, що є предметом дослідження. У процесі дослідження застосовувалась низка загальнонаукових та спеціальних юридичних методів.
Матеріали дослідження у дисертації викладені відповідно до логіко-юридичного методу. Системний підхід виявився у комплексному аналізі внутрішнього законодавства України. Застосування історичного методу дало змогу дослідити розвиток законодавства України ще за часів Древнього Києва, козацької доби і до теперішнього часу. Порівняльний метод застосовувався при аналізі структури норм, які належать різним інститутам МПрП. Основним цей метод виступав також при дослідженні порядку закріплення норм вказаної галузі права у законодавстві України та іноземних держав. Дати прогноз розвитку законодавства України з МПрП стало можливим завдяки використанню методів моделювання та прогнозування. Метод системного аналізу правових понять та категорій широко застосовувався у другому розділі роботи при аналізі норм МПрП у законодавстві України та зарубіжних країн, при визначенні загальних положень МПрП. Широке застосування отримали також статистичний, ретроспективний, конкретно-соціологічний методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота вирізняється сучасною постановкою проблеми законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні. В даній роботі сформульовані висновки як загальнотеоретичного характеру, так і практичні пропозиції щодо систематизації норм міжнародного приватного права України. На основі проведеного дослідження отримані та виносяться на захист наступні положення:
1. Вперше на основі аналізу джерел міжнародного приватного права, предмету та методу правового регулювання, норм внутрішнього законодавства України, запропоновано законодавчо встановити види та співвідношення джерел міжнародного приватного права.
1.2. Робиться висновок про наявність реальної можливості повної систематизації колізійних приписів МПрП України. На даний момент вбачається тенденція до згладження меж між різними юридичними формами міжнародного приватного права, що дає підставу стверджувати необхідність інтеграційного підходу до позитивного права як джерела МПрП. Основою систематизації норм МПрП на даному етапі має бути саме інтеграційний підхід до джерел міжнародного приватного права.
1.3. В законі України "Про міжнародне приватне право" пропонується закріпити правову норму "Джерела міжнародного приватного права України" наступного змісту:
"Джерелами регулювання цивільно-правових відносин за участю іноземного елементу виступають внутрішнє законодавство, міжнародні угоди та міжнародні звичаї.
Право країни, яке повинно застосовуватись до цивільно-правових, трудових, шлюбних та інших відносин з іноземним елементом, визначається на основі колізійних норм даного Закону.
Нормативні приписи міжнародних договорів застосовуються до регулювання вказаних відносин після їх переносу у внутрішнє законодавство України.
Міжнародний звичай застосовується за угодою сторін, у випадках, вказаних в законі, а також у випадку коли певні суспільні відносини законом не врегульовані, а сторонами застосування звичаю не передбачено".
4. Пропонується норми міжнародного цивільного процесу не включати до складу Закону України "Про міжнародне приватне право". В той же час, у такому законі має бути чітко встановлено положення про широке застосування закону суду щодо відносин міжнародного цивільного процесу в Україні.
5. У роботі додатково обґрунтовується позиція вчених, які вказують на те, що міжнародні договори можна розглядати у якості джерела міжнародного приватного права лише у випадку трансформації.
Практичне значення одержаних результатів. Виконана робота має наукову та практичну значущість. Одержані у процесі дослідження результати поглиблюють наукові знання про правове регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні, про систематизацію та методологію кодифікації МПрП у внутрішньому законодавстві України. Дослідження направлено на пошук найбільш ефективних способів законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин з урахуванням перспектив їх розвитку. Висновки дисертації направлені на використання їх у правозастосовній і законотворчій діяльності Верховної Ради України.
На підґрунті проведеного дослідження пропонується редакцію проекту Закону України "Про міжнародне приватне право" доповнити та змінити з урахуванням наступного:
1) Визначення іноземного елементу пропонується змінити на більш стисле:
"Іноземним елементом є структурний елемент правових відносин у вигляді учасника, об'єкта, що знаходиться за кордоном чи юридичного факту, що мав місце за кордоном і лежить у основі таких правових відносин".
2) П.2.ст.10 проекту необхідно виключити, оскільки дана норма дублює положення п.1 тієї ж статті.
2)3) На наш погляд було б доцільно статтею 13 із позначкою 1 закріпити положення “Реторсії” наступного змісту:
"Урядом України можуть бути встановлені адекватні обмеження (реторсії) відносно прав громадян і юридичних осіб тих держав, у яких існують спеціальні обмеження прав громадян і юридичних осіб України."
4) Пропонується пункт 1 і 2 ст.23 замінити єдиною нормою наступної редакції: "Особистим законом організації (юридичної особи) визнається право країни, у якій дана юридична особа зареєстрована". Існуюча редакція п.1 і п.2, по суті, вказує на те ж саме положення, але зайво його деталізує.
4)5) У запропонованій редакції закону не містяться правила щодо застосування законодавства України при виконанні судових рішень на території України. Хоча відносно виконання окремих судових доручень іноземних судів п.2ст.73 встановлює необхідність застосування права України. Тому, ми вважаємо, було б доцільно закріпити єдину норму наступного змісту: "Всі процесуальні дії за цивільними справами в Україні, а також визнання та виконання іноземних судових рішень на території України регулюються правом України за винятком випадків, безпосередньо передбачених законом або ратифікованою міжнародною угодою України."
4)6) Технічне оформлення п.1 ст.54 проекту спеціального закону, на нашу думку, не досить чітке. Редакцію п.1 ст.54 варто змінити в такий спосіб:
"Шлюби між громадянами України, шлюби між громадянами України та громадянами іноземних держав, шлюби між громадянами України та особами без громадянства, укладені за межами України за іноземним правом, визнаються дійсними в Україні за умов додержання щодо громадянина України вимог статті Сімейного кодексу України щодо перешкод до укладення шлюб".
7) Вважаємо за доцільне встановити норму, що дає можливість вибору права у випадку рятування чужого майна. Вона може застосовуватися одночасно і щодо відносин торговельного мореплавства, міжнародних авто- і залізничних перевезень. У якості колізійних принципів, залежно від особливостей конкретного правовідношення можуть застосовуватися принципи lex personalis, lex flagi, lex societatis, або право країни, з яким дане правовідношення найбільш тісно пов'язано.
7)8) Норму ст.8 проекту закону варто встановити безпосередньо за нормою ст.5, оскільки і в тій і в іншій визначаються положення про відсилання до іноземного права. Вони близькі за природою, змістом і призначенням. По-друге, у п.1 ст.8 необхідно виключити словосполучення "якщо інше не встановлено законом". По-третє, необхідно змінити редакцію п.1 ст.8. У запропонованій її редакції найменування статті вказує на явище відсилання до права третьої країни, але зміст норми трансмісію реально не припускає. Оскільки для виникнення трансмісії необхідна дія колізійної норми. Таким чином, найменування статті не відповідає її змісту. Ст.8 повинна бути доповнена положенням, що вказувало б на відношення законодавця до явища трансмісії.
7)9) Ми вважаємо, положення п.4 ст.7 розділу I проекту закону України про МПрП необхідно змінити доповненням, яке б встановлювало максимальний термін для визначення змісту норм іноземного права.
10) Через широке найменування ст.74 проекту, вона не повинна обмежуватися порядком визнання тих судових рішень, що не вимагають виконання в Україні. У цій статті варто встановити і порядок визнання інших іноземних судових рішень, які підлягають виконанню в Україні.
Деякі сформульовані у дисертації положення мають дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальших наукових досліджень. Робота, а особливо її частина, яка присвячена розгляду системи норм МПрП, може стати в нагоді у навчальному процесі юридичних навчальних закладів та факультетів, при підготовці навчальних посібників та методологічних рекомендацій при викладанні курсу МПрП.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри правових засад підприємницької діяльності і кафедри цивільного права та процесу Національного університету внутрішніх справ України. Матеріали дисертації використані при підготовці учбових програм та методичних вказівок з міжнародного приватного права. Крім того, положення роботи були використані при написанні робочої навчальної програми з курсу "Міжнародне приватне право", 2002р. Свої погляди з найбільш актуальних та дискусійних питань, порушених у дисертаційному дослідженні, автор опублікував в матеріалах та виклав на науково-практичних конференціях: науковій конференції, присвяченій пам'яті професора О.А. Пушкіна (м.Харків 1999р.); науковій конференції студентів ВУЗів юридичного профілю з правового аспекту прав людини (м.Харків, 18 квітня 2000р.); науковій конференції "Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків", що відбулася у Харківській філії Української Академії державного управління при Президентові України 17 лютого 2000р.; на науково-практичній конференції "Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих учених", що відбулася у Харкові 14 квітня 2000р.
Автор проводив численні лекції та семінарські заняття з міжнародного приватного права, де широко використовував висновки і матеріали дослідження. Деякі практичні висновки, зроблені автором у роботі, були втілені на практиці юридичним відділом миротворчої Місії ООН у республіці Косово.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Структура роботи визначена метою та завданням дослідження. Дисертація складається з вступу, двох розділів, які поділені на сім підрозділів, висновків по розділам, загального висновку та переліку використаних джерел. Загальний обсяг рукопису понад 180 сторінок, список використаних джерел нараховує біля 200 наукових праць і нормативних актів України та зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовується вибір та аргументується актуальність теми дослідження. Автором визначається рівень дослідженості теми дисертації, об'єкт і предмет, мета і завдання дослідження, його методологічна основа, теоретична та джерельна база, практичне значення, формулюється наукова новизна роботи, положення, які виносяться на захист. Розкриваються шляхи впровадження сформульованих у роботі пропозицій, дані про апробацію результатів дослідження.
Розділ перший "Загальні положення про джерела міжнародного приватного права" складається із чотирьох підрозділів. Він присвячений розгляду теоретичних проблем теми дисертації, опрацюванню понять та положень які слугуватимуть теоретичною базою комплексного аналізу внутрішнього законодавства України.
У першому підрозділі "Поняття джерела міжнародного приватного права" дисертант визначає загальне теоретичне розуміння джерела права, наводячи думки науковців, автор вказує позиції, що склалися щодо його сприйняття. Для визначення такого терміну досліджуються філософські корні протиставлення "формального" та "матеріального" джерела права. Дисертант займає позицію, за якою реальним джерелом права визнаються матеріальні, економічні, соціологічні і інші перетворення у суспільстві, тобто те, від чого виходить право як соціальне явище, а формальним, юридичним джерелом – комплекс нормативних актів, міжнародних договорів, звичаїв, судових прецедентів, від яких походить право як формально встановлене. Тобто ті джерела, від яких суб'єкти дізнаються конкретних правил поведінки у суспільстві. Розрізнюючи поняття "джерело" і "форма" права, пошукувач наводить сучасні альтернативні школи розуміння терміну "джерело права", і автор доходить висновку, що найбільш об'єктивно термін "джерело права" окреслює формула "матеріальне джерело права", але на відміну від загальної теорії права, галузевою практикою встановилося, що терміном "джерело права" називають "юридичні (формальні) джерела". Виходячи із викладеного вище ставлення до джерел права, виводиться поняття джерела МПрП України і досліджуються історичні віхи розвитку джерел вказаної галузі. У загальному вигляді наводяться приклади формального та звичаєвого закріплення норм МПрП ще за часів Древньої Русі, козацької доби України та УРСР.
Висновком підрозділу є загальна теоретична формула розуміння джерела міжнародного приватного права.
У другому підрозділі "Джерела міжнародного приватного права України і система джерел, що склалась у світовій практиці" наводяться види джерел права, що історично склалися у країнах світу. Розмежовуються основні ознаки та види таких формальних джерел права як правовий звичай, нормативно-правовий договір, нормативно-правовий акт, правовий прецедент. Далі, керуючись логічною послідовністю, окреслюються ознаки джерел МПрП. Виходячи з ознак предмета галузі і місця МПрП у системі права України, визначається, що охоплюючи широке коло відносин як в рамках територіальних кордонів держав, так і відносин між суб'єктами різних держав норми, які регулюють міжнародні приватноправові відносини містяться у юридичних джерелах всіх форм. Хоча, подібне твердження залежить від різного сприйняття предмету МПрП у кожній державі. Автор використовує класичний спосіб поділу джерел МПрП на основні та додаткові. Керуючись колом питань, встановлених темою дисертації, особлива увага приділяється внутрішньому законодавству України.
У підрозділі наводиться ієрархічна система внутрішнього законодавства України з МПрП і, намагаючись всебічно роздивитись предмет дослідження, дисертант застосовує доволі новий спосіб вивчення законодавства з МПрП. Він наводить акти, які повністю направлені на регулювання відносин вказаної галузі та нормативні акти, які мають лише окремі положення щодо регулювання приватноправових відносин із іноземним елементом. Пошукувач робить висновок, що не існує чітко пов’язаної логічно послідовної чинної системи джерел МПрП України, а натомість, у більшості країн Західної Європи та Латинської Америки вироблений ефективний правовий механізм регулювання вказаних відносин. Дисертант наводить приклади різних способів закріплення норм МПрП в рамках іноземних систем права.
Висновком підрозділу є теза, що система джерел МПрП дзеркально відображує систему законодавства країни в цілому. Автор наводить систему джерел МПрП України та вказує на нагальну потребу ухвалення проекту Закону України "Про міжнародне приватне право". Чинне законодавство України з МПрП носить комплексний характер. Проблема вказаної комплексності походить з наявності двох методів правового регулювання – колізійного та матеріально-правового; вказане законодавство регулює велику кількість різних інститутів (спадкові, сімейні, трудові та інші відносини); тут присутня значна доля нормативних актів, що діють ще за часів СРСР; аналогічні приписи МПрП нерідко встановлені у нормативних актах різної галузевої спрямованості.
У третьому підрозділі "Співвідношення внутрішнього законодавства України з міжнародними угодами" основна увага приділяється дослідженню питання розмежування норм внутрішнього законодавства і норм міжнародних договорів. Докладно висвітлюється питання трансформації норм міжнародних договорів у внутрішнє законодавство України. Спочатку зазначається, що питання співвідношення норм міжнародних договорів і внутрішнього законодавства залежить від сприйняття співвідношення самих систем права міжнародного і національного. Основними по цьому виступають три позиції. Моністичні стверджують переважність норм національного чи міжнародного права, а дуалістична теорія відображує дві системи як незалежні та такі, що не мають переважної сили одна над іншою. Дисертант схиляється до теорії дуалізму але з тією умовою, що дві вказані системи права тісно пов'язані і існування їх незалежно, зараз фактично неможливо. Далі, слідуючи логічній послідовності, із співвідношення двох систем виділяється специфіка їх правових положень, розмежовуються норми міжнародних договорів і національного законодавства України. Для вирішення цього питання можна йти різними шляхами. Наводячи їх, автор обирає свій, за яким він послідовно досліджує: співвідношення міжнародного і внутрідержавного права як двох систем права, що регулюють специфічні суспільні відносини; зв'язок між нормами міжнародного і внутрідержавного права у процесі формування норм міжнародного права; взаємний вплив двох систем права у процесі їх існування. На підґрунті такого аналізу автором розрізнюються джерела міжнародного і внутрідержавного права, стверджується, що вони мають свої специфічні сфери дії та застосування.
При розгляді проблеми застосування норм міжнародних договорів, логічним є питання про сутність принципу державного суверенітету і теорії трансформації, тому розглянуто основні положення щодо теорії трансформації норм міжнародних договорів та приділяється увага теорії "часткових джерел".
Висновком розділу виходить положення про те, що міжнародний договір, знаходячись у системі міжнародного права не може бути джерелом національного права безпосередньо.
Четвертий підрозділ "Види норм міжнародного приватного права України" є заключним у першому теоретичному розділі роботи і має за мету визначити які норми входять до складу МПрП. Висновки з цього підрозділу слугують знаряддям при практичному дослідженні системи норм вказаної галузі внутрішнього законодавства України у другому розділі роботи.
Протиставляючи колізійний, процесуальний та матеріальний методи правового регулювання, автор досліджує види норм МПрП. Проводячи загальний аналіз чинного законодавства України, дисертант показує, що матеріально-правових норм, які регулюють міжнародні приватноправові відносини у законодавстві України дуже мало. Практично виділити їх із актів цивільного, сімейного права, у спеціальний нормативний акт досить проблематично і це призведе до їх дублювання або до порушення структури існуючих нормативних актів. На даному етапі становлення правової системи України головною метою законодавця має бути вироблення загальних засад МПрП і системи колізійних норм. Далі в роботі наведено детальну класифікацію колізійних норм та прив'язок, з описом їх сутності та кола відносин, щодо яких вони застосовуються. Автор розкриває природу гнучких колізійних принципів та межі їх використання. Вказується, що окремі колізійні приписи можуть застосовуватися як загальні для широкого кола відносин різних інститутів МПрП, а інші застосовуються до відносин регульованих окремим інститутом МПрП. Іноді колізійні норми утворюють союзи.
Певна частина четвертого підрозділу присвячена аналізу природи матеріально-правових норм, які регулюють приватноправові відносини, ускладнені наявністю іноземного елементу. Їх можна поділити на ті, що встановлені міжнародними договорами, і серед них відокремити уніфіковані, а також матеріально-правові норми внутрішнього законодавства держав, а із них ті, що призначені регулювати саме приватноправові відносини із іноземним елементом. У останній частині на підґрунті сформульованого вище сприйняття МПрП, встановлюється співвідношення колізійних, матеріально-правових та норм міжнародного цивільного процесу. Дисертант схиляється до того, що дія норм міжнародного цивільного процесу виключає виникнення колізійної проблеми.
Висновком підрозділу є положення про те, що до складу МПрП як галузі права, входять колізійні і матеріально-правові норми. Щодо норм міжнародного цивільного процесу, то варто вирізнювати колізійні приписи, які слугують вибору права щодо цивільно-правових відносин із іноземним елементом, та саме процесуальні норми. До складу МПрП слід відносити зазначені колізійні норми.
Загальними висновками першого розділу дослідження є теоретичні надбання щодо: поняття джерела МПрП; виділено структуру та систему законодавства України з МПрП; дана класифікація та види норм цієї галузі права, розуміння іноземного елементу; показана система джерел МПрП, що склалася у світовій практиці; висвітлено співвідношення норм внутрішнього законодавства і міжнародних договорів; зроблено висновок про необхідність інтеграційного підходу до систематизації норм МПрП.
Розділ другий "Норми міжнародного приватного права у внутрішньому законодавстві України" присвячено комплексному детальному аналізу колізійних положень, які встановлені у внутрішньому законодавстві України на основі сформульованих у першому розділі роботи понять та методів дослідження. Цей розділ поділено на три великі за обсягом підрозділи. Другий підрозділ, у свою чергу, складається з восьми пунктів.
Перший підрозділ присвячено дослідженню "Загальних положень міжнародного приватного права у законодавстві України". Керуючись положеннями теорії МПрП, вітчизняної та зарубіжної законодавчої практики доводиться, що МПрП має загальні принципи, які розповсюджуються на всі чи на більшість інститутів даної галузі права. В Україні такі положення переважно присутні у вигляді доктринальних розробок, постулатів. На відміну від багатьох інших країн, що мають спеціальні кодифіковані акти і у переважній більшості яких сформульовані загальні положення МПрП, лише деякі з загальних положень МПрП України встановлені законодавчо. Дисертант наводить численні приклади законодавчого закріплення таких принципів і показує, що норми розділу "Загальні положення" проекту закону України "Про міжнародне приватне право" відповідають світовому рівню нормотворення. Аналізуючи кожне положення, яке доктрина чи практика відносить до загального для МПрП, стисло відображується природа та сутність такого положення, теоретичні надбання щодо нього, практичні приклади закріплення у законодавстві іноземних країн. Та основна увага приділяється дослідженню законодавства України. Висвітлюється питання формального закріплення кожного колізійного принципу у національному законодавстві України. Порівнюється, чи відображено і як само таке положення у законах про МПрП іноземних країн, у чинному законодавстві України і в проекті спеціального закону України. Аналізується, чи доцільно встановлювати кожну конкретну формулу прикріплення у певному інституті МПрП України. Автор вказує на актуальність та високий рівень запропонованого проекту закону, разом з тим, дисертант обґрунтовує необхідність внесення деяких доповнень та змін до такого проекту. Так, пошукувач пропонує встановити в спеціальному нормативному акті з МПрП іншу дефініцію іноземного елементу, норму, яка б визначала види та співвідношення джерел МПрП і надає свою редакцію вказаних статей.
Висновками підрозділу є теза про відсутність у чинному законодавстві України єдиної системи норм, які б визначали загальні положення МПрП. Правові норми чинного Цивільного кодексу України наявне застаріли та не відповідають сучасному розвитку міжнародних приватноправових відносин. Поодинокі норми, що визначають загальні положення МПрП, дублюються у багатьох нормативних актах різногалузевого спрямування. Велика кількість норм МПрП мають декларативний характер та на практиці не застосовуються. Проект закону України "Про міжнародне приватне право" містить багато норм новел, і введення їх в дію у складі такого закону дасть суттєвий поштовх розвитку міжнародних приватноправових відносин за участю суб'єктів України.
Другий підрозділ "Колізійні норми внутрішнього законодавства України" поділено на декілька пунктів за інституційним принципом. Оскільки в науці коло правових інститутів міжнародного приватного права не вирішено остаточно, у цьому підрозділи автор приділяє увагу нормам тих інститутів, наявність яких у складі вказаної галузі обґрунтована у першому розділі дисертаційної роботи. Перш за все, аналізуються всі норми внутрішнього законодавства України, які регулюють цивільно-правове становище фізичних і юридичних осіб, далі колізійні питання речового права, колізії щодо правочинів та зобов’язань у МПрП. Автор у цьому ж підрозділі досліджує норми внутрішнього законодавства України щодо вирішення колізій позадоговірних зобов’язань, колізій спадкових, сімейних та трудових відносин.
Кожний пункт являє ретельне вивчення всіх чинних норм зазначених інститутів МПрП. Поряд із аналізом внутрішнього законодавства України, пошукувач наводить правила визначення права, що застосовується до того самого кола відносин у законодавстві іноземних країн. В результаті, базуючись на порівняльній характеристиці чинних норм внутрішнього законодавства України, законодавства іноземних країн та положень проекту закону України "Про міжнародне приватне право", автор роботи вказує на несистематизованість колізійних норм інститутів МПрП України і пов’язану із цим складність практичного їх застосування. Розвиток колізійних положень різних інститутів законодавства з МПрП не однаковий за обсягом. Автор пропонує внести до проекту закону України "Про міжнародне приватне право" деякі зміни та доповнення.
Третій підрозділ "Норми міжнародного цивільного процесу у внутрішнім законодавстві України" присвячено розгляду колізій правового регулювання питань цивільного процесу за участю іноземного елементу. Виходячи із вказаної вище у роботі відмінності природи відносин міжнародного цивільного процесу та МПрП, автор зосереджує увагу саме на колізійних принципах, які визначають належне до застосування право. Дисертант вказує на іноземний досвід систематизації норм міжнародного цивільного процесу у складі спеціальних законів про МПрП. Досліджуючи колізійні питання цивільного процесу та міжнародного комерційного арбітражу, автор визначає, що керуючись єдністю предмету та методу правового регулювання, варто йти шляхом встановлення загальних колізійних принципів у законі України "Про міжнародне приватне право", а самі процесуальні норми щодо участі у вказаних відносинах міжнародного елементу, відносити та систематизувати у складі Цивільного процесуального кодексу України.
В межах даного підрозділу дисертант позначає критерії виділення норм, властивих міжнародному цивільному процесу і проводячи аналіз внутрішнього законодавства України, відшукує норми, які регулюють відносини щодо визначення процесуального положення іноземців в Україні, міжнародної підсудності, проблеми встановлення змісту іноземного права, норми, за якими встановлюється чинність іноземних рішень, порядок виконання судових доручень та виконання рішень іноземних судів на території України.
Основним висновком підрозділу є теза про доцільність систематизації процесуальних норм щодо визначення процесуального положення іноземців, міжнародної підсудності та виконання судових доручень і рішень іноземних судів, у складі Цивільного процесуального кодексу України. В той самий час, автор роботи пропонує у законі України "Про міжнародне приватне право" встановити колізійну норму, метою якої є закріплення широкого застосування закону суду щодо відносин міжнародного цивільного процесу.

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації викладені загальні теоретичні підсумки та практичні пропозиції, здобуті в ході дослідження внутрішнього законодавства України з міжнародного приватного права.
1. Аналіз джерел міжнародного приватного права, дослідження предмету та методу правового регулювання, комплексний аналіз норм внутрішнього законодавства України, дають підстави стверджувати наявність множинності джерел МПрП. Застосування норм МПрП ускладнено невирішеністю питання щодо співвідношення різних форм права. На даний момент вбачається тенденція до згладження меж між різними юридичними формами МПрП і необхідність інтеграційного підходу до позитивного права як джерела МПрП. Вказана множинність джерел МПрП породжує необхідність законодавчого регулювання у Законі України "Про міжнародне приватне право" їх видів, системи та співвідношення. Пропонується така редакція статті:
"Джерелами регулювання цивільно-правових відносин за участю іноземного елементу виступають внутрішнє законодавство, міжнародні угоди та міжнародні звичаї.
Право країни, яке повинно застосовуватись до цивільно-правових, трудових, шлюбних та інших відносин з іноземним елементом, визначається на основі колізійних норм даного Закону.
Нормативні приписи міжнародних договорів застосовуються до регулювання вказаних відносин після їх переносу у внутрішнє законодавство України.
Міжнародний звичай застосовується за угодою сторін, у випадках, вказаних в законі, а також у випадку коли певні суспільні відносини законом не врегульовані, а сторонами застосування звичаю не передбачено".
2. Дослідження внутрішнього законодавства України дає підстави вказувати на реальну можливість повної систематизації колізійних приписів МПрП України. Більшість колізійних норм щодо вибору права, яке має застосовуватися до регулювання цивільно-правових відносин, ускладнених наявністю іноземного елементу, запропоновано авторами проекту закону України "Про міжнародне приватне право", але, нажаль, проект не є повною систематизацією чинних колізійних норм внутрішнього законодавства України. Проблема множинності джерел МПрП не буде вирішена остаточно.
2.3. Порівняно із колізійними нормами, матеріально-правові положення, направлені на регулювання вказаного кола відносин, ускладнених наявністю іноземного елементу, систематизувати досить проблематично. Спроба такої систематизації призведе до руйнування структурної цілісності чинних джерел внутрішнього законодавства України, або ж до дублювання таких приписів.
4. Законодавче регулювання цивільно-процесуальних відносин, ускладнених наявністю іноземного елементу в Україні, вказує на широке застосування принципу закону суду. Оскільки закріплення норм міжнародного цивільного процесу у законі України "Про міжнародне приватне право" не виправдано а ні загальним предметом, а ні методом правового регулювання, пропонується не включати до складу зазначеного закону процесуальних норм. В той самий час, у такому законі необхідно встановити положення щодо широкого застосування закону суду до регулювання відносин міжнародного цивільного процесу в Україні.
5. Внутрішнє законодавство України містить норму щодо визначення права, яке має регулювати відносини із порятунку на морі, нажаль, проект не передбачає правил вибору права щодо зобов'язань із порятунку. Зазначені зобов'язання можуть виникнути і при транзитних міжнародних авто- і залізничних перевезеннях, а рівно і в інших випадках. Було б доцільним в §2 глави VII проекту закону України про МПрП визначити загальний колізійний принцип, що буде діяти у таких випадках. У якості колізійних принципів, залежно від особливостей конкретного правовідношення, можуть застосовуватися принципи lex personalis, lex flagi, lex societatis, або право країни, з яким дане правовідношення найбільш тісно пов'язано.
6. Суттєвою ознакою відносин МПрП є наявність іноземного елементу, проект Закону України "Про міжнародне приватне право" вказує на окремі види такого структурного елементу правових відносин, але не встановлює його дефініції. Поіменована норма може виглядати у такий спосіб:
"Іноземним елементом є структурний елемент правових відносин у вигляді учасника, об'єкта, що знаходиться за кордоном чи юридичного факту, що мав місце за кордоном і лежить у основі таких правових відносин".
7. Автори проекту закону України про МПрП відмовилися від регулювання на рівні спеціального закону основних питань правового положення іноземців на території України. На наш погляд є всі підстави поряд із загальними приписами про надання національного режиму, закріпити норму "Реторсії" наступного змісту: "Урядом України можуть бути встановлені адекватні обмеження (реторсії) відносно прав громадян і юридичних осіб тих держав, у яких існують спеціальні обмеження прав громадян і юридичних осіб України."
В ході проведеного дослідження висвітлено основні теоретичні та практичні проблеми законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні. Отримані наукові результати спрямовані на практичне використання у систематизації внутрішнього законодавства України, а вказана система чинних колізійних норм України та іноземних держав, можуть слугувати матеріалом для викладання курсів з міжнародного приватного права.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Колісник Т.В., Ситник О.М. Предмет та поняття міжнародного приватного права // Вісник університету внутрішніх справ. – 1999. – Випуск 6. – С. 324-328.
1.2. Колісник Т.В. Міжнародні угоди у системі джерел міжнародного приватного права // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – Випуск 11. – С. 244-249.
1.3. Колісник Т.В. Сучасність і тенденції розвитку міжнародного приватного права // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск. – С. 240 –243.
1.4. Колісник Т.В. Законодавство міжнародного приватного права та гарантії реалізації прав та свобод громадян // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків: Науковий збірник. – Х.: УАДУ ХФ, 2000. – С. 120-121.
1.5. Колісник Т.В. Legislation on private international law as a guarantor of human rights // Права людини (правовий аспект): тези доповідей на науковій конференції студентів ВУЗів юридичного профілю м.Харкова. Університет внутрішніх справ. – 2000. – С. 12-14.

АНОТАЦІЇ
Колісник Т.В. Внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет внутрішніх справ України, м.Харків, 2003р.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню внутрішнього законодавства України, що регулює міжнародні приватноправові відносини. В роботі на підставі аналізу доктринальних положень, чинного законодавства України та інших держав, проекту закону України "Про міжнародне приватне право", а також матеріалів судової практики, визначається розуміння джерела міжнародного приватного права, досліджено форми джерел міжнародного приватного права, які існують у світі і в Україні, їх співвідношення. Наводиться класифікація нормативних актів, що теорією та практикою відносяться до внутрішнього законодавства України. Питома вага приділяється дослідженню методології розмежування норм міжнародних договорів та внутрішнього законодавства України. На підґрунті опрацьованих положень про предмет та метод автором аналізується склад і види норм міжнародного приватного права. В роботі наводиться наукова класифікація колізійних приписів міжнародного приватного права. Аргументується необхідність і вносяться пропозиції щодо удосконалення спеціального закону України з міжнародного приватного права.
Ключові слова: міжнародне приватне право, внутрішнє законодавство, норма права, джерело права, колізійна норма, колізійна прив’язка.

Колесник Т.В. Внутреннее законодательство Украины как источник международного частного права. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс, семейное право, международное частное право. – Национальный университет внутренних дел Украины, г.Харьков, 2003г.
Диссертация посвящена комплексному исследованию норм международного частного права, закрепленных во внутреннем законодательстве Украины. В работе, на основе анализа доктринальных положений, действующего законодательства Украины и других государств, проекта закона Украины "О международном частном праве", а также материалов судебной практики, определяется понятие источника международного частного права, исследованы формы источников отрасли, существующие в мире и в Украине, их соотношение. Автор работы указывает на то, что ввиду особого места международного частного права в системе национального права Украины, для этой отрасли характерно наличие всех форм права. Отмечая свое отношение к теории двойственности источников международного частного права, диссертант особое внимание уделяет исследованию методологии разделения норм международных договоров и внутреннего законодательства Украины.
В работе проведена классификация нормативных актов, которые теорией и практикой принято относить к внутреннему законодательству Украины. Исследуя восприятие внутреннего законодательства Украины, автор становится на позицию понимания законодательства в узком смысле слова, как совокупности кодексов и законов Украины. Далее, отталкиваясь от разработанных наукой международного частного права положений о предмете и методе, автор анализирует состав и виды норм международного частного права, и среди них, особое внимание уделяет коллизионным предписаниям. Проводя комплексное исследование действующего внутреннего законодательства Украины, диссертант отмечает отсутствие какой-либо системы норм международного частного права. Вместе с тем, приходит к выводу о том, что в отличие от материально правовых норм, действующие коллизионные нормы и нормы дефиниции могут быть систематизированы в едином нормативном акте – законе Украины о международном частном праве. Возможность же систематизации действующих материально-правовых норм международного частного права Украины вызывает значительные трудности. Выведение указанных материально-правовых предписаний из состава существующих источником международного частного права приведет к разрушению их целостности, либо дублированию в составе специального нормативного акта отрасли международного частного права.
Поэтому во втором разделе работы проведен анализ норм национального законодательства устанавливающих общие положения международного частного права, а также коллизионные положения, с помощью которых происходит определение, право какого государства должно применяться к регулированию частноправовых отношений, осложненных присутствием иностранного элемента. Научная классификация коллизионных норм международного частного права связывается с судебной практикой и сравнительной характеристикой внутреннего законодательства множества иностранных государств, представителей различных правовых семей. Наряду с исследованием действующего законодательства Украины, значительное внимание уделено рассмотрению предложенной редакции проекта закона Украины о международном частном праве. Делается вывод о целесообразности законодательного регулирования гражданских процессуальных отношений, осложненных участием иностранного элемента в составе Гражданского процессуального кодекса Украины, в то время как в указанном специальном законе необходимо закрепить единое коллизионное предписание о широком применении закона суда. Выводами работы являются конкретные предложения относительно создания специального закона Украины о международном частном праве. Автор предлагает определить в таком нормативном акте виды и соотношение источников международного частного права Украины. При осуществлении систематизации норм указанной отрасли права исходить из интеграционного подхода к ее источникам, допускать в необходимых случаях действие норм международного права, отдельных положений иностранного законодательства и установить возможность суда принимать во внимание практику правоприменения иностранных государств.
Ключевые слова: международное частное право, внутреннее законодательство, норма права, источник права, коллизионная норма, коллизионная привязка.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking