Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі

 

Морозова Вікторія Олексіївна

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ МОРАЛІ

Спеціальність 12.00.07 –теорія управління;
адміністративне право і процес; фінансове право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Ірпінь-2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Запорізького юридичного інституту внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент,
заслужений юрист України,
Корнієнко Михайло Васильович,
перший заступник державного секретаря
МВС України

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Остапенко Олексій Іванович,
Львівський інститут внутрішніх
справ при НАВС України, перший проректор

кандидат юридичних наук
Лихачов Сергій Васильович,
Донецький інститут внутрішніх справ
МВС України,
начальник кафедри адміністративного права
та державного управління

Провідна установа: Національний університет внутрішніх справ,
кафедра адміністративного права
та адміністративної діяльності
органів внутрішніх справ (м. Харків)

Захист відбудеться 8 квітня 2003 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.27.855.02 в Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

Автореферат розісланий 5 березня 2003 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В.Коваль

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як демократичної правової держави, проведення адміністративної реформи та реформи адміністративного права обумовило гострі потреби нового розуміння багатьох соціальних, у тому числі морально-правових цінностей. Сучасні інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, визначають необхідність орієнтації всіх соціальних сфер (у першу чергу правознавства) на досягнення світової соціально-гуманітарної та політико-правової думки. Великого значення при цьому набуває питання гуманізації права, реалізація індивідом правових норм у відповідності з моральною переконаністю у їх необхідності, закріплення механізму гарантій прав та свобод особи.
Разом із позитивними реформаційними процесами, що мають за мету принципове оновлення економічних, політичних, ідеологічних, правових та моральних підвалин, у суспільстві загострюються певні негативні явища, пов’язані з руйнуванням ідеологічних догматів і відсутністю чіткої системи соціальних цінностей до падіння моральності.
Зазначені процеси відбуваються в умовах постійного постачання на ринок України неконтрольованої кіновідеотелепродукції та інших товарів, що пропагандують культи жорстокості, насильства і порнографії. Безумовно, всі ці фактори негативно впливають на формування загальнолюдських цінностей, насамперед, у молодого покоління.
Головні завдання щодо попередження та усунення зазначених негативних явищ покладаються на культурно-виховні та організаційно-правові заходи.
Важливу роль серед останніх має адміністративне законодавство, а саме те, що забезпечує адміністративно-правову охорону громадської моралі.
У чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальність за посягання проти громадської моралі спеціально не визначена, а лише передбачена окремими статтями. Так, стаття 98 КУпАП встановлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, ст. 92 КУпАП – за порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури, ст.173 КУпАП – за дрібне хуліганство, ст. 178 КУпАП – за розпиття спиртних напоїв у громадських місцях та появу в громадських місцях у п'яному вигляді, ст. 181 КУпАП – за азартні ігри, ворожіння в громадських місцях, ст. 181-1 КУпАП – за заняття проституцією, ст. 184 КУпАП – за невиконання батьками або особами, які їx замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.
Дана праця підготовлена з урахуванням досліджень, які виконали провідні вчені в галузі державного управління, адміністративного та фінансового права – В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, Л.К. Воронова, П.Т. Гега, І.П. Голосніченко, М.І. Данількевич, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А. Калюжний, В.М. Кампо, М.І. Камлик, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, М.П. Кучерявенко, П.В. Мельник, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, В.М. Попович, О.П. Рябченко, Н.О. Саніахметова, В.Ф. Сіренко, В.В. Цветков, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа, Л.П. Юзьков та інші.
Загальні проблеми моралі у філософській і юридичній науці досліджувалися в роботах І.В. Надольного, О.С. Дробицького, І.О. Карпець, М.В. Шаргородського, О.І. Лукашевої та інших.
У межах цієї проблеми громадська мораль як об'єкт правової охорони була предметом досліджень І.М. Даньшина, С.В. Баршева, Н.І. Кузнєцової, С.К. Денисова та інших, окремі аспекти з аналізом проблем адміністративної відповідальності за проступки проти громадської моралі висвітлені в роботах В.І. Лебеденко та В.О. Джужи. Проте комплексного дослідження проблем адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі до цього часу не проводилось.
Таким чином, дослідження правопорушень у сфері моралі обумовлені реальними потребами теорії та практики застосування адміністративного законодавства з метою забезпечення ефективного захисту громадської моралі адміністративно-правовими засобами.
Актуальність і практична значущість дисертаційного дослідження обумовлюється процесам створення нового адміністративного законодавства України, його розбудови та узагальненні історико-правового досвіду, сучасного стану теорії і практики та використанні світового досвіду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Названа робота є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри й наукові підрозділи Запорізького юридичного інституту внутрішніх справ України, тема дисертаційного дослідження затверджена його вченою радою. Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року, та комплексного наукового проекту “Відповідальність за правопорушення” (номер державної реєстрації № 0102U000477).
Мета і задачі дослідження полягають в аналізі проблем адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі та розробці на основі чинного законодавства України та практики його реалізації пропозицій щодо удосконалення системи адміністративно – правових норм у сфері громадської моралі та практики їх застосування.
Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і вирішення ряду завдань, основними серед яких є:
1. Аналіз історико-правових інститутів захисту громадської моралі.
2. Визначення загального поняття громадської моралі як об'єкта адміністративно-правової охорони.
3. Виявлення особливості адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі.
4. Вивчення адміністративної практики застосування норм щодо захисту громадської моралі.
5. Створення більш досконалої системи адміністративно-правових норм, які передбачають відповідальність за посягання на громадську мораль.
6. Формулювання та обґрунтування пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства із зазначених питань, а також пропозиції щодо їх застосування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері дотримання принципів громадської моралі.
Предметом дослідження є система адміністративно-правових норм, спрямованих на захист громадської моралі. В межах цієї загальної проблеми визначається мета і завдання дисертаційного дослідження.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є теорія наукового пізнання соціально-правових явищ. Водночас застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи і підходи, зокрема, порівняльно-правовий, системно-структурний, історико-правовий, логіко-юридичний, конкретно-соціальний та інші методи дослідження.
Правову основу дослідження складають: Конституція України, закони України, міжнародне законодавство, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, галузеве законодавство України, відомчі нормативні акти, що регулюють відносини у сфері захисту громадської моралі.
У процесі підготовки дисертації поряд з роботами з адміністративного права, автор використовував праці з загальної теорії права, філософії, соціології, педагогіки, етики, психології, психіатрії та іншої спеціальної літератури, що стосується теми дисертаційного дослідження.
Емпіричну базу дослідження становить адміністративна практика з діянь, що містять ознаки правопорушень, передбачених статтями 89, 92, 181, 181-1, 173, 178, 184 КУпАП, а також ч. І. ст. 160, 164-6, 164-7, 164-8, якщо протиправні дії посягають на громадську мораль за 1999-2001 pp. (Запорізька, Дніпропетровська, Київська, Донецька та інші області). Крім того, за розробленими анкетами проведено опитування працівників правоохоронних органів (дільничних інспекторів, дізнавачів, суддів, педагогів та інших осіб, які мають відношення до захисту громадської моралі).
У дослідженні були використати дані поліції моралі м. Києва, матеріали відділів та відділень по боротьбі з розповсюдженням венеричних захворювань, СНІДу та проституції.
Наукова новизна одержаних результатів визначається, передусім тим, що вона є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі.
У результаті проведення дослідження, сформульовано нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
- удосконалено визначення місця громадської моралі як соціального чинника суспільних відносин;
- дістало подальшого розвитку доведення необхідності правового захисту громадської моралі та встановлення системи її принципів;
- удосконалено аргументування доцільності адміністративно-правової охорони громадської моралі;
- уперше зроблено обґрунтування єдиного родового об’єкта посягань проти громадської моралі ;
- уперше проведено встановлення видового кола проступків, що належать родовій системі чинника громадської моралі;
- уперше проведено визначення особливостей адміністративного провадження в справах про адміністративні правопорушення проти громадської моралі;
- сформульовано та обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративного законодавства у сфері захисту громадської моралі.
Практичне значення одержаних результатів визначається за можливістю вдосконалити адміністративне законодавство з метою підвищення ефективності захисту громадської моралі, завдяки розробленим автором положенням.
Основні положення дослідження використовуються у навчальному процесі при викладенні навчальних дисциплін “Адміністративне право та адміністративна відповідальність”. Дисертантом підготовлені лекції та необхідні методичні матеріали із зазначених та інших дисциплін (акт впровадження від 10.09.2002 року).
Результати дослідження використовуються у діяльності відділу адміністративної служби міліції УМВС України на Придніпровській залізниці (акт впровадження 25.09.2002 року).
Крім того, підготовлені дисертантом “Методичні рекомендації по застосуванню адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі” використовуються у практичній діяльності співробітників УАСМ УМВС України в Дніпропетровській області (акт впровадження від 03.10.2002 року).
Зроблені дисертантом узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших наукових розробках з питань адміністративного відповідальності за правопорушення у сфері моралі, при підготовці підручників, монографій, навчальних посібників, практикумів, методичних матеріалів із адміністративного права , адміністративної відповідальності та спецкурсів.
Результати дослідження можуть бути використані при підготовці нормативних актів з питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі, а також у правозастосовчій діяльності правоохоронних органів щодо застосування законодавства про адміністративну відповідальність.
Особистий внесок здобувача. Автором проведено наукове дослідження з питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі. Усі сформульовані в ньому положення та висновки обгрунтовані на підставі особистих досліджень та аналізу практики діяльності правоохоронних органів і чинного законодавства.
Із шести праць одна опублікована у співавторстві. Ідеї і розробки, що належать В. Шкарупі, у співавторстві з яким підготовлена наукова праця, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Запорізького юридичного інституту МВС України, а також на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності Академії ДПС України. Основні положення дослідження були оприлюднені на семи науково-практичних конференціях, II міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі" (Ірпінь, травень 2001), науково-практичній конференції "Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття" (Дніпропетровськ, травень 2001), науково-практичній конференції "Митна політика України на сучасному етапі (Дніпропетровськ, листопад 2001)", науково-практичній конференції "Бюджетно-податкова політика в Україні" (проблеми та перспективи розвитку) (Ірпінь, грудень 2001), III міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці" (Ірпінь, травень 2002), III всеукраїнській науково-практичній конференції "Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону" (Дніпропетровськ, листопад 2002), науково-практичній конференції "Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України" (Ірпінь, грудень 2002).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у шести наукових статтях, три з яких опубліковано у фахових збірниках: Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України, Вісник Львівського юридичного інституту МВС України, Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, Науковий вісник Юридичної академії МВС.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів та шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки, у тому числі 20 сторінок з переліком використаних джерел (225 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обгрунтовується актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, формулюється мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації.
Розділ перший “Громадська мораль, як об’єкт адміністративно-правової охорони” складається з трьох підрозділів.
У першому підрозділі “Історико-правові аспекти охорони громадської моралі” досліджується історичний розвиток протиправної поведінки в сфері громадської моралі в Росії та за кордоном.
У дисертації вказується, що в дореволюційній Росії правова регламентація, наприклад, проституції зводилась в основному до зобов’язання складати списки повій, що зберігалися у лікарських управліннях та міських лікарнях, а також до обов’язкового не менше одного разу на тиждень, медичного огляду всіх повій. У разі виявлення венеричної хвороби передбачалась примусова ізоляція. Лікування здійснювалося безкоштовно. Крім того, поліція зобов’язувалась проводити розслідування за заявою захворілих осіб з метою розшуку жінки, що займається проституцією без відповідної реєстрації. Як підкреслює дисертант, проведене дослідження надає можливість зробити висновок, що встановлення заборонної системи щодо проституції ніколи не вирішувало цієї проблеми, а лише призводило до зростання масштабів цього явища та, як наслідок, поширення венеричних захворювань серед населення. З іншого боку, правова регламентація дозволяла більшою мірою усвідомити реальні розміри проституції, що надавало можливість державі координувати заходи щодо стримання такої діяльності, а також вивчати це явище з метою подальшого подолання. Те ж саме можна сказати і щодо інших правопорушень у сфері громадської моралі.
На підставі проведеного дослідження, автор приходить до думки, що Україна, на відміну від західноєвропейських країн, мала власні традиції та відповідний рівень духовної культури, що значною мірою впливало на оцінку протиправної поведінки в сфері громадської моралі.
У структурі організації дореволюційної поліції були відсутні спеціальні підрозділи, діяльність яких була б спрямована на боротьбу з протиправними проявами в сфері громадської моралі. Водночас автор визначає, що під час реформ поліція виробила достатньо ефективний механізм боротьби з протиправними проявами у даній сфері, що полягав у організації лікарсько-поліцейського нагляду за проститутками і утримувачами будинків розпусти, встановленні контролю за виробництвом та реалізацією спиртних напоїв, профілактиці діяльності карточних шахраїв, обмеженні професійного жебрацтва.
У нормативно-правових актах, що регулювали відносини у сфері громадської моралі, були відсутні правові дефініції “проституції”, ”професійне жебрацтво”, ”азартні ігри” (як вид протиправної поведінки). Ця прогалина має місце й в сучасному українському законодавстві.
У другому підрозділі “Загальне визначення поняття громадської моралі як елемента адміністративно-правового регулювання” робиться спроба дати визначення громадської моралі, яке може бути об’єктом адміністративно-правового регулювання.
Дисертант виходить з того, що приводом для з’ясування загального поняття моралі як категорії загальнолюдського рівня є те, що в юридичних нормах здійснюються загальні цілі, які панують над приватним, і це надає їм морального значення.
Виходячи із семантики слова “мораль”, а також досліджуючи різноманітні визначення моралі, автор підкреслює, що всі вони являють собою не що інше, як певне накопичення регулюючих факторів (правила, норми, принципи, тощо) або категорії загального вживання (програма, вміння, ідеал і т.д.). У багатьох словниках як філософського, так і мовного спрямування поняття моралі визначаються як система поглядів, уявлень, норм, оцінок і принципів поведінки людей, що регулюють моральну поведінку людей або систему норм, яка визначає обов’язки особистості по відношенню до суспільства та його суб’єктів.
Дисертант підкреслює, що юридичне визначення громадської моралі як об’єкта протиправного посягання є досить складною філософською правовою проблемою, яка, перш за все, вимагає самостійного дослідження моралі і права як форм громадської свідомості. Її не можна вирішити в рамках даного рівня дослідження. Разом з тим для нас зараз необхідне визначення, яке б розглядало мораль як один з об’єктів, на який поширюються функції адміністративно-правової охорони.
Загальновизнано, що держава не може бути побудована на аморальних засадах; історія має чимало підтверджень тому, що виступаючи однією з основ співжиття, громадська мораль повинна захищатися державою не лише у вигляді суб’єктивних прав громадян, але й як порушення об’єктивних інтересів у цілому.
Таким чином, у суспільстві об’єктивно існують відносини громадської моралі, які вимагають ефективного адміністративно-правового захисту з боку держави.
Дисертант вважає за необхідне встановити коло суспільних відносин, які утворюють громадську мораль як родовий об’єкт у структурі адміністративного законодавства України, що у свою чергу надасть можливість сконцентрувати у певній главі Кодексу України про адміністративні правопорушення тих проступків, що є найбільш небезпечними.
Автор визначає, що родовим об’єктом адміністративних деліктів у сфері громадської моралі є сукупність суспільних відносин, які засновані на системі загальнолюдських цінностей, що визначають суспільно-корисну (позитивну) діяльність особи, та відповідають пануючим нормам моралі.
У дисертації наводиться перелік статей КУпАП, які, на думку автора, можна віднести до норм сфери громадської моралі.
У третьому підрозділі “Класифікація та система виділення норм щодо порушення громадської моралі” норми, які, на думку автора, потрібно віднести до сфери громадської моралі, приводяться у відповідну систему, а також наводиться їх класифікація.
У дисертації підкреслюється, що розташування законодавчого матеріалу в Кодексі України про адміністративні правопорушення не відповідає науковій системі. Якби така відповідність існувала, то на схемі прямі лінії між системою законодавства і науковою системою адміністративних деліктів, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, проходили б паралельно одна до одної, на одному і тому ж рівні. На сьогодні така систематизація Особливої частини КУпАП відсутня, а тому її необхідно привести у відповідність до класифікації об’єктів.
Юридична конструкція адміністративних деліктів побудована таким чином, що за ознакою родового об’єкта можна згрупувати правопорушення проти громадської моралі, виділивши їх у окремий розділ, або ж надавши “громадській моралі” статус родового об’єкта координаційного логічного зв’язку поряд із родовим об’єктом “громадський порядок”.
Бувають випадки, коли юридична норма не містить у собі опису всіх суттєвих ознак складу правопорушення, зокрема, якщо вона включає пряму посилку на інші приписи, а також, коли у тексті норми містяться поняття оціночного характеру. Звідси випливає необхідність використання як підстави юридичної класифікації не тільки конкретну юридичну норму, на основі якої вирішується справа, але й інші додаткові підстави: техніко-юридичні норми та інші спеціальні правила.
У ряді випадків додатковими підставами класифікації правопорушень можуть бути норми моралі; сама по собі аморальна поведінка не є правопорушенням, порушення моральних норм класифікується як правопорушення тільки в тих випадках, коли їх дотримання обов’язкове в силу прямої вказівки у тексті юридичної норми. Як правило, це стосується тих категорій громадян, для яких слідування нормам моралі є їх службовим обов’язком, а, відповідно, порушення вказаних норм може бути підставою для визнання такої поведінки дисциплінарним проступком.
Скоєння контрастних аморальних проступків повинно бути доказано, оскільки в цьому випадку кваліфікація дій особи як конкретного адміністративного правопорушення і, відповідно, накладення заходів відповідальності на підставі загальної оцінки поведінки є неприпустимим. Якщо у процесі проміжної кваліфікації на базі норм моралі не встановлено відповідності ознак фактичної поведінки та ознак складу дисциплінарного правопорушення, то застосування юридичної норми є безпідставним.
Розділ ІІ ”Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі” складається з трьох підрозділів.
У першому підрозділі “Сутність та підстави адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі” визначається поняття адміністративної відповідальності проти громадської моралі та наводяться підстави для застосування стягнення за вчинення таких адміністративних проступків, тобто наявність у протиправних діях юридичного складу.
У дисертації вказується, що адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі – це застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки (порушення громадської моралі), адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб негативні наслідки майнового, морального, особистого чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами адміністративного законодавства.
Дисертант висвітлює елементи складу адміністративного правопорушення у сфері моралі: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивну сторону. При цьому аналізує полеміку вчених-адміністративістів щодо суспільної небезпечності, а також щодо значення безпосереднього об’єкта для відображення сутності і адміністративних проступків. Автор підтримує думку, яку висловлюють більшість вчених. У дисертації аналізуються цифри та приклади, що красномовно свідчать про суспільну небезпечність та значення кожного елемента складу адміністративних проступків у сфері моралі.
У дисертації наводяться обставини, що звільняють від відповідальності за адміністративні проступки у сфері моралі, аналізуються приклади, але зауважується, що такі обставини застосовуються не часто.
Дисертант підкреслює, що більшість правопорушень вчиняється шляхом активних протиправних дій, за виключенням ст.184 КУпАП – невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей. Склади більшості розглянутих правопорушень у сфері моралі побудовано як формальні. З суб’єктивної сторони вказані правопорушення вчиняються навмисно.
У дисертації зазначається, що на основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що зміст ст. 181-1 КУпАП “Заняття проституцією “ недосконалий і його необхідно викласти у такій редакції: “надання сексуальних послуг з метою отримання прибутку – тягне за собою попередження або накладання штрафу від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів громадян”.
У дисертації вказується, що зміст ст. 302 чинного Кримінального кодексу України, яка поєднує два самостійні склади злочинів – створення або утримання місць розпусти, а також звідництва для розпусти не повною мірою відповідає завданням охорони громадської моралі і не забезпечує усіх випадків суспільно-небезпечних посягань щодо цього об’єкта, тому необхідно внести в КУпАП альтернативну адміністративну відповідальність за вказані дії, передбачивши у вказаній статті Кримінального кодексу України , що відповідальність настає після притягнення до адміністративної відповідальності протягом року.
У другому підрозділі “Адміністративно-правова кваліфікація правопорушень, що посягають на громадську мораль” визначається перелік адміністративних правопорушень, що посягають на громадську мораль і надається адміністративно-правова кваліфікація кожного адміністративного проступку, що, на думку дисертанта, посягає на громадську мораль тією чи іншою мірою.
Дисертант відмічає, що за законами систематики та формальної логіки до адміністративних правопорушень, де родовим (основним) об’єктом є громадська мораль, ним віднесено такі склади проступків чиного Кодексу України про адміністративні правопорушення: жорстоке поводження з тваринами (ст.89 КУпАП); порушення правил охорони і використання пам’яток історії та культури (ст.92 КУпАП); дрібне хуліганство (ст.173 КУпАП); розпивання спиртних напоїв та поява у громадських місцях у п’яному вигляді (ст.178 КУпАП); доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (ст.180 КУпАП); азартні ігри та ворожіння у громадських місцях (ст.181 КУпАП); заняття проституцією (ст.181КУпАП); невиконання батьками або особами, що їх замінюють обов’язків щодо виховання дітей (ст.184 КУпАП)
У дисертації щодо кожного вказаного адміністративного правопорушення здійснено юридичну класифікацію, тобто проаналізований кожний елемент складу адмінпроступку. В багатьох випадках юридична кваліфікація здійснюється не тільки на підставі однієї конкретної норми, яка покладається в основу рішення справи, але й із застосуванням додаткових підстав.
У дисертації підкреслюється, що у подібних випадках є неминучими два етапи юридичної класифікації: проміжна оцінка на базі додаткових підстав та остаточна кваліфікація на базі юридичної норми, яка передбачає юридичні наслідки і покладається в основу вирішення справи. Крім того, серйозні труднощі виникають при використанні стандартів оцінки як додаткових підстав кваліфікації.
Закріплення багатьох з них в актах легального тлумачення і юридичній практиці сприяє правильній кваліфікації, але при цьому критерії, оцінки повинні коректуватися у зв’язку з можливою зміною суспільних відносин, відштовхуючись від вимог розумності та справедливості.
У третьому підрозділі “Особливості провадження в справах про адміністративні проступки проти громадської моралі” аналізується порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері громадської моралі та висвітлюються особливості, що мають місце порівнянно з іншими провадженнями.
У дисертації аналізується поняття “адміністративне провадження” та поняття “провадження в справах про поняття адміністративного правопорушення”. Висвітлюючи позиції вчених-адміністративістів, дисертант підтримує думку більшості, які вважають провадження діяльністю громадських та державних органів, спрямовану на розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосування в необхідних випадках стягнень. А провадження в справах про адміністративні правопорушення можна визначити подвійно: з одного боку – як врегульований законом порядок здійснення відповідних процесуальних дій, що забезпечують винесення законних і об’єктивних рішень по справах про адміністративні правопорушення, з іншого – засновану на законі діяльність посадових осіб цих органів щодо розгляду підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення та прийняття рішень по них у встановлених законом формі та порядку.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення, в тому числі й проти громадської моралі, здійснюється відповідно до розділу IV КУпАП (ст. ст. 245-286 КУпАП). Там містяться принципи, завдання, строки провадження, адміністративно-процесуальні заходи, перелік та характеристика основних етапів провадження.
Аналізуючи практику, дисертант дійшов висновку, що при притягненні до адміністративної відповідальності в сфері громадської моралі доставлення порушника здійснюється, як правило, співробітниками міліції з представниками громадських формувань. Доставлення триває до складання протоколу, але не більше однієї години. Огляд речей застосовується рідко і пов’язаний переважно з вилученням знаряддя та об’єкта правопорушення.
Аналіз чинного законодавства та практики свідчить, що більшість адміністративних проступків скоюється з прямим умислом. Звідси випливає висновок про те, що потрібно повністю використовувати законодавство для збирання та фіксації доказів. При вивченні відповідних справ було встановлено, що більшість протоколів про адміністративні проступки у сфері моралі було складено на підставі рапортів патрульних міліціонерів.
Рішення у справах про адміністративні правопорушення у сфері моралі приймаються, як правило, за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Але законодавець передбачив випадки, коли присутність правопорушника обов’язкова. Ці випадки стосуються і сфери моралі, тобто, якщо скоєне правопорушення передбачене ст. 173 та 184 КУпАП і у разі ухилення особи, вона може бути піддана приводу.
Вивчення практики юридичної діяльності органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки у сфері моралі показало, що у цій сфері застосовуються: попередження – 19 %, штрафи – 86 %, конфіскація як основний вид стягнення не застосовувалась, а як додатковий – 8 %, з них, разом з попередженням – 5 %, разом із штрафом – 3 %. Таким чином, найбільш розповсюдженим покаранням у сфері моралі є штраф.
У дисертації висвітлюються також і проблеми, пов’язані із виконанням постанов про адміністративні проступки у сфері моралі, та пропонуються шляхи їх вирішення.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, формулюються рекомендації щодо їх наукового і практичного застосування. Основні з них такі:
1. Адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі – це застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки (порушили норми громадської моралі), адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб негативні наслідки майнового, морального, особистого чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановленими нормами адміністративного законодавства.
2. Більшість правопорушень проти громадської моралі вчиняється шляхом активних протиправних дій, виключенням є ст.184 КУпАП (невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей). Склади більшості розглянутих правопорушень побудовано як формальні. Із суб’єктивної сторони правопорушення вчиняються навмисно.
3. З метою вдосконалення адміністративної відповідальності в сфері охорони громадської моральності дисертант пропонує внести такі пропозиції до Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- Статтю 89 КУпАП викласти в такій редакції:
“жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення або каліцтва, – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів ”
- Статтю 299 Кримінального кодексу України викласти в такій редакції: “жорстоке поводження з тваринами, тобто знущання над тваринами, що належать до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, цькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, інші дії, що призвели до загибелі тварини, караються штрафом до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців”.
- Статтю 181-1 КУпАП викласти в такій редакції:
“надання сексуальних послуг з метою отримання прибутку, – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;
- Змінити назву статті 181 КупАП та викласти в такій редакції:
“Порушення правил організації азартних ігор”
Порушення правил організації азартних ігор (карти, рулетку, “наперсток” та інші), а так само прийняття ставок приватними особами –тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від 45 до 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
Незаконна організація азартних ігор на гроші, речі та інші цінності –тягне за собою накладення штрафу від 65 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
- Статтю 184 КупАП викласти в такій редакції:
- Ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання або неналежне виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до п’ятнадцаті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцати до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

 

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Морозова В.О. Визначення поняття “громадська мораль” як об’єкта адміністративно-правового регулювання // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №2. – С.50-54.
2. Морозова В.О. Класифікація об’єктів адміністративних деліктів у сенсі захисту громадської моралі // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №2. – С.271-275 .
3. Морозова В.О. Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами // Науковий вісник Юридичної Академії МВС. – 2002. – № 3. – С. 101-105.
4. Морозова В.О. Історико-правові аспекти охорони громадської моралі // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України . – 2003. – № 1. – С. 68-70.
5. Шкарупа В.К., Морозова В.О. Попередження посягань на громадську мораль: профілактика проституції // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – №2. – С.158-163.
6. Морозова В.О. Особливості кваліфікації діянь, передбачених ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення // Науковий вісник Юридичної Академії МВС. – 2003. –№1. – С.93-97.

АНОТАЦІЇ

Морозова В.О. Адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню проблем адміністративно-правової відповідальності за правопорушення проти громадської моралі.
У дисертації проведено аналіз загальнотеоретичних проблем адміністративної відповідальності за посягання на громадську мораль; розкрито поняття та суть громадської моралі як об’єкта адміністративно-правової охорони; визначено коло правопорушень, що посягають на громадську мораль. Вивчено діяльність органів внутрішніх справ як суб’єкта адміністративної діяльності у сфері, що досліджується
Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, у т.ч. відомчих нормативних актів, що встановлюють відповідальність за правопорушення проти громадської моралі.
Ключові слова: адміністративна відповідальність, громадська мораль, правопорушення, адміністративне провадження, об’єкт адміністративно-правової охорони.

Морозова В.О. Административная ответственность за правонарушения против общественной нравственности. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право. – Академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2002.
Диссертация посвящена исследованию проблем административно-правовой ответственности за посягательства на общественную нравственность.
В диссертации проводится анализ общетеоретических проблем административной ответственности за посягательства на общественную нравственность, раскрывается понятие и суть общественной нравственности как объекта административно – правовой охраны, определяется круг правонарушений, посягающих на общественную нравственность. Изучена деятельность правоохранительных органов как субъектов административной деятельности в исследуемой сфере.
В диссертации показана общественная мораль как объект административно-правовой охраны. Освещаются историко-правовые аспекты охраны общественной морали.
Определяется общее понятие общественной морали как элемента административно-правового регулирования. Осуществляется классификация и системовидиние норм, которые относятся к нарушению общественной морали.
В диссертации показана особенность административной ответственности за правонарушения в сфере общественной морали. Определяется сущность и основания административной ответственности против общественной морали. Представляется административно – правовая квалификация правонарушений, которые посягают на общественную мораль. Определяются особенности производства по делам административных правонарушений против общественной морали.
Разработаны предложения и рекомендации по совершенствованию действующего законодательства и практики его применения.
Ключевые слова: административная ответственность, общественная нравственность, мораль, административное производство, проституция.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking