Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Вплив нової митної політики на соціально-економічний розвиток українських губерній у складі Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

 

Морозов Олег Вікторович

ВПЛИВ НОВОЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Запоріжжя – 2002

Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі державного права і митної політики Академії митної служби Державної митної служби України, м. Дніпропетровськ
Науковий керівник: доктор історичних наук, доцент
ЧЕНЦОВ Віктор Васильович
Академія митної служби України,
начальник факультету післядипломної
освіти

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент
БОЙКО Анатолій Васильович
Запорізький державний університет,
Міністерство освіти і науки України,
завідувач кафедри джерелознавства,
історіографії та спеціальних історичних дисциплін

кандидат історичних наук
МІРОНЧУК В'ячеслав Дмитрович
доцент кафедри російської історії,
Дніпропетровський національний університет,
Міністерство освіти і науки України,

Провідна установа: Інститут історії України НАН України, (м. Київ)
Захист відбудеться 15.03.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.17.051.01 при Запорізькому державному університеті за адресою: 69600, Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. V, ауд.327.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69600, Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп.ІІ
Автореферат розісланий12.02.2002 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Тимченко С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Важливим проявом державної діяльності практично на всіх етапах розвитку держави є митна політика. У другій половині ХІХ ст. протекціоністська митна політика набуває вирішального впливу на процес функціонування національних економік. Елементи цієї політики були характерні для таких держав як: Німеччина, США, Австро-Угорщина, Франція. В Російській імперії у цей період ліберальна зовнішньоторговельна політика 1852–1867-их років змінюється – митним протекціонізмом 1880–1890-их, який значно вплинув на подальший розвиток українських губерній. Протекціоністський митний курс, сприяючи розвитку експортного потенціалу українських губерній, дав значний імпульс розвитку залізничного й морського транспорту; сприяв формуванню нових закордонних ринків збуту для українських промисловців. Політика протекціонізму прискорила процес політичної структуризації українського суспільства На відміну від інших аспектів історії України на рубежі ХІХ-ХХ ст. – тема впливу митної політики на її соціальний розвиток є майже незнаною. Тому для вітчизняної історичної науки набуває актуальності проблема висвітлення головних напрямків митної політики другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які впливали на еволюцію українського суспільства. Науково-практичний інтерес викликає аналіз досвіду взаємодії митних органів із промисловцями в умовах ліберальних економічних відносин на рубежі ХІХ-ХХ ст. Важливим також є, на підставі історичного досвіду, виявити суть та призначення митної політики та митних органів у державному механізмі, а також тих завдань, які вони повинні вирішувати.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Обраний напрямок дослідження виконується в межах наукової-дослідної програми творчих колективів “Академія – митниці”, у розділі: “Митна політика в Україні: історія та сучасність” яка затверджена Державною митною службою України.
Об`єктом дисертаційного дослідження виступає процес становлення та розвитку політики митного протекціонізму наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть в українських губерніях у складі Російської імперії.
Предмет дослідження становить основні етапи формування ідеології політики митного протекціонізму та практичне впровадження зазначених ідей у соціально-економічне та правове життя українських губерній на рубежі ХІХ–ХХ ст.
Мета дослідження полягає у висвітленні історико-правових, економічних, соціальних аспектів політики митного протекціонізму, що впливали на розвиток українського суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Відповідно до зазначеної мети необхідно розв`язати наступні наукові завдання.
1. Визначити роль митної політики у міждержавних відносинах у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Розглянути роль і місце України у контексті зовнішньоторговельної політики Російської імперії та інших держав.
2. Проаналізувати процес розробки й упровадження в економічне життя українських губерній політики протекціонізму Російської імперії на межі ХІХ - поч. ХХ ст. та розробити періодизацію цього процесу.
3. Визначити взаємозалежність успішного розвитку національної економіки й експортного потенціалу від ступеня ефективності митної політики на прикладі України.
4. Провести історико-правовий аналіз митного законодавства Російської імперії кінця ХІХ початку ХХ ст., його дію у сфері соціально-економічного життя України.
5. Показати взаємозв'язок політики протекціонізму і процесу відновлення державності; яким чином цей політичний курс сприяв створенню політичного й економічного підгрунття відновлення Української держави в 1917 році.
Хронологічні рамки дисертації обумовлені ходом подій, що розглядаються, тобто періодом проведення урядом Російської імперії радикальної протекціоністської політики – 1876-1914 рр. Слід зазначити, що дія цього політичного курсу, у першу чергу, торкнулась металургійного, добувного та залізничного комплексів Півдня України. Процес, що досліджується був перерваний початком Першої світової війни у 1914 р.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є принцип історизму, який реалізується через застосування наступних методів: історико-генетичного; методу реконструкції геополітичних процесів та впливу на них політики протекціонізму; історико-порівняльного та діахронного. У процесі дослідження важливу роль відігравали ретроспективний метод, а також міждисциплінарний зв'язок.
Наукова новизна. В роботі на підставі опрацювання архівних, законодавчих джерел, досліджень інших авторів зроблено комплексний аналіз політичних, економічних, правових явищ, на яких базувався процес формування і практичного впровадження політики митного протекціонізму у другій половині ХІХ ст. в українських губерніях. При цьому автор уперше дослідив: а) організаційно-правові засади діяльності митних органів Росії на території українських губерній в умовах політики митного протекціонізму наприкінці ХІХ ст.; б) взаємозв'язок таких явищ, як російсько-німецька митна війна 1891-1893 рр. і піднесення експортного потенціалу українських губерній; в) вплив політики митного протекціонізму на розвиток морського й річкового транспорту на території українських губерній. Також запропонована періодизація даного історичного процесу.
Практичне значення дисертації пов'язане з можливістю використання результатів дослідження при викладанні загальних і спеціальних історичних курсів (“Історія митної справи і митної політики в Україні”) у вищих навчальних закладах гуманітарного й спеціального профілю підготовки. Матеріал дисертації може використовуватися фахівцями державних установ для врахування історичних уроків у процесі формування засад митної політики України на сучасному етапі
Апробація роботи. Основні ідеї дисертації опубліковані у трьох фахових виданнях, апробовані на міжрегіональних науково-практичних конференціях: “Проблеми демократизації посткомуністичного суспільства у контексті європейського досвіду” (Дніпропетровськ, 1998), “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (Дніпропетровськ, 1999), “Актуальні проблеми підготовки фахівців для митної служби на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 1998), “Етнокультурні процеси на Півдні України в ХІХ-ХХ ст.” (Запоріжжя, 2000), “Актуальні проблеми підготовки фахівців із митної справи” (Дніпропетровськ, 2000), “Митна політика України на сучасному етапі” (Дніпропетровськ 2001 р.). Також матеріали дисертації використовуються в Академії митної служби України при викладанні дисциплін: “Історія України”, “Історія держави і права України”, у навчальному посібнику “Історія митної справи і митної політики в Україні”.
Мета та завдання дослідження обумовили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і бібліографічних посилань. Обсяг дисертації містить 176 с. машинописного тексту, перелік джерел і літератури – 26 с. (171 найменування), додатки – 5 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт та предмет дослідження, хронологічні межі, сформульовано мету й завдання, які ставив перед собою автор, вказано на наукову новизну, практичне значення та апробацію результатів дослідження.
У першому розділі “Джерелознавчий та історіографічний аналіз проблематики” аналізується джерельна база і процес становлення та формування історіографії. Джерельну базу дослідження склали джерела, різної видової приналежності: опубліковані та неопубліковані. Опубліковані джерела за принципом їх походження та цільового призначення доцільно розділити на такі групи, а) законодавчі; б) статистичні; в) наративні. У свою чергу законодавчі документи складають розпорядчу й процесуальну підгрупи. Підгрупу розпорядчих актів становлять маніфести (у тому числі про вступ у дію міждержавних торговельних угод та їх припинення), укази вищих органів влади (іменні, Комітету міністрів, Міністерства фінансів, Департаменту митних зборів, галузеві закони). Підгрупу процесуальних актів складають: митні статути 1857, 1892, 1904, 1910 років.
Окремий корпус опублікованих джерел формують документи офіційної митної та торговельної статистики. Офіційними джерелами митної статистики були: з 1870 р. - “Обзор внешней торговли России по европейским и азиатским границам”, щомісячні формуляри “Внешняя торговля России", які видавались з 1884 року; інший вид публікацій - ретроспективні збірки про зовнішню торгівлю Росії, які набули широкого розповсюдження з 80-х років ХІХ ст: “Краткий очерк внешней торговли и таможенных доходов России за 1856-1893 гг.”, “Сведения об отпуске за границу российских товаров за 1869-1886 гг.”. Аналогічні видання вийшли за 1886-1899 роки, а також за 1900-1912 рр.
Останню з визначених груп джерел складає мемуарна література. Серед мемуарної літератури, яка містить інформацію стосовно практичного втілення в соціально-економічне життя суспільства протекціоністських заходів спогади С.Ю.Вітте, щоденник міністра іноземних справ В.М.Ламздорфа, державного секретаря О.А.Половцова, спогади О.С.Суворіна – головного редактора впливової газети “Новое время”. Попри всю фрагментарність висвітлення в них питань стосовно митної політики кінця ХІХ ст., вони мають непересічні відомості, які дозволяють заповнити прогалини в інформаційному просторі дисертації.
Неопубліковані джерела, що використовувалися у процесі дослідження, по суті можна класифікувати за видовою належністю відповідним чином.
Укази та розпорядження місцевих адміністративних установ (губернських канцелярій, губернського правління, судових палат, міських Дум, земських управ, управлінь митних округів). Основну кількість документів за темою дисертації містять фонди Центрального Державного історичного архіву (м. Київ) – фонд 918 (справи, що розкривають участь у міжнародній торгівлі Загальноросійського товариства цукровиробників, яке функціонувало з 1899 по 1919 рр. у Києві), фонд 442 (справи Канцелярії Київського, Подільського й Волинського генерал-губернатора, що містять інформацію про розвиток цукрової промисловості у зазначених губерніях, дії уряду на підвищення експортних потужностей цієї галузі), фонд 317 (справи прокурора Київської судової палати в яких, розглядаються контрольні заходи Департаменту митних зборів за експортною діяльністю цукрових промисловців); у Державному архіві Запорізької області – фонди 24, 84 (справи про діяльність Олександрівської міської управи, міської Думи, Олександрівської земської управи щодо реконструкції та розвитку Олександрівського порту для покращення експортних можливостей підприємців південної України; справа 19 – яка містить програмні пропозиції Херсонської Губернської земської управи з відновлення для Херсонського порту статусу міжнародного та відкриття при ньому митниці). У Державному архіві Дніпропетровської області – фонди 11, 134 Канцелярії Катеринославського генерал-губернатора; фонд 2151 – Катеринославської залізниці. Аналіз документів цих фондів розкриває діяльність економіки Півдня України в умовах політики протекціонізму.
Підгрупу процесуальних актів складають: установлення, інструкції, що містять архівосховища Державного архіву Харківської області - фонд 84, справи, в яких знаходяться нормативні документи Департаменту митних зборів (далі – ДМЗ) Міністерства фінансів, Харківської складської митниці. Цей комплекс неопублікованих джерел дозволяє дослідити практичну діяльність митних органів на території українських губерній, еволюцію їх, структури та функцій, визначити основні напрямки діяльності в контексті політики протекціонізму на протязі 1878-1914 рр.
Систематизувати власні матеріали державних та громадських установ можна або за принципом їх, походження (Міністерство фінансів – ДМЗ – митні округи – митниці; Комітет міністрів – канцелярії генерал-губернаторів – губернські земські управи – громадські об'єднання промисловців та купецтва), або – за принципом цільового призначення документів. Аналіз матеріалів ДМЗ, інших урядових та громадських установ пов'язаних із впровадженням митної політики за принципом їх, походження дозволяє дослідити механізм дії всієї системи уряд – Мінфін – ДМЗ – митниці – промислово-торговельні кола, так би мовити, у вертикальному розрізі, простежити здійснення певних операцій у повному циклі.
Стан наукової розробки теми. Аналізуючи історіографію митної політики ХІХ- початку ХХ ст. доцільно виділити наступні етапи її становлення й розвитку:
І етап – 1880-ті – 1917 рр. - період, коли розробки дослідників, які працювали у цьому напряму, виконували роль ідеологічного підґрунтя зміни курсу митної політики. Розглядаючи перший етап, доцільно виділити напрям, який досліджував теоретичні засади митної політики ХІХ - початку ХХ ст. Це праці К.Лодиженського, А.Скальковського, які надають можливість сформувати уявлення про дію теоретичної схеми – державна зовнішньоекономічна політика - митна політика (тарифне регулювання) - митна справа. Окремий напрям в історіографії митної політики складають дослідження, які розкривають вплив митного законодавства на розвиток комерційного пароплавства, морських перевезень. До цього напряму належать праці А.Скальковського “Русский торговый флот и срочное пароходство”, Ю.Філіпова “Правила о ссудах из Государственного банка для содействия отечественному судостроению”. Ці автори при аналізі розвитку морського транспорту в умовах митного протекціонізму вказують на те, що російський уряд обмежувався лише половинчастими заходами щодо стимулювання розвитку морського транспорту. На початку ХХ ст. також продовжували з`являтися роботи, автори яких ставили за мету аналіз митної політики як важливого елемента державної діяльності. І.Кулішер в “Очерках истории таможенной политики” вважав, що держава при формуванні митної політики повинна враховувати місцеву ініціативу, тобто інтереси торгово-промислових кіл регіонів країни. Цю точку зору також підтримували Н.Шапошніков та Н.Петров.
Особливу увагу вчених привертала тема торговельних угод, які виконували роль регуляторів митної політики. Над цією тематикою на початку ХХ ст. працювали І.Іванюков, М.Соболєв. Указані вчені, особливо М.Соболєв, були прихильниками жорсткого протекціонізму і піддавали суворій критиці торговельні угоди з Німеччиною 1894 і 1904 років. Наведена статистична інформація М.Соболевим та І. Іванюковим підтверджує висновки про те, що з 1890-х років, внаслідок захисної митної політики германського уряду, українські експортери переорієнтувались на південний торговельний коридор – чорноморські та азовські порти.
Також слід звернути увагу на праці С.Вітте як приклад поєднання теоретичного й практичного досвіду, тим більше, що практичний досвід здобувався ним на залізницях, що функціонували на території України, це “Принципы железнодорожных тарифов по перевозке грузов” та “Национальная экономия и Фридрих Лист”.
ІІ етап – 1920-ті – 1930-ті рр. – час теоретичного осмислення митної політики на початку ХХ століття; з урахуванням державного будівництва в Україні протягом 1917-1920 рр. У радянську добу, зокрема, у 1920-ті рр., інтерес до цієї проблеми був спричинений, на наш погляд, тимчасовою лібералізацією економічних відносин в СРСР. Цікавий матеріал щодо розвитку торгівлі в Україні вміщено у “Ювілейному збірнику на пошану академіка Багалія” (1927 р.), досліджувався, зокрема, у статтях Є.Загоровського та В.Романовського. Історики розглядали генезу торговельної й митної діяльності на території Слобожанщини (XVII-XIX ст.). ІІІ етап 1930 – 1980-ті рр. – митна політика досліджувалась вже у контексті розвитку суспільства індустріальної доби. Вказану проблематику досліджували Л.Шепелєв, І.Гіндін, М.Гефтер. До аналізу експортного та імпортного потенціалів України кінця ХІХ ст. звертається І.Гуржій у монографії “Україна в системі загальноросійського ринку у 60-90-і роки ХІХ ст.”. І.Гуржій послідовно обґрунтовував наукову позицію, згідно з якою політика протекціонізму позитивно впливала на українську економіку, надаючи можливість використовувати величезні ринки Російської імперії. Водночас можемо спостерігати своєрідну полеміку між висновками І.Гуржія і М.Волобуєва, який вважав, що на початку ХХ ст. економіка України набула статусу “європейської” колонії. З цього приводу слід указати на проблему “митних війн” наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., роль і місце в них українських промисловців, активна експортна активність яких викликала митні репресалії з боку іноземних урядів. Ці питання були висвітлені в дослідженнях Ю.Копелової, І.Іванова.
Поступово в історіографії історії митної політики сформувався “регіональний український” напрям, у якому досліджується роль і місце української промисловості в системі зовнішньоторговельних відносин Росії. Так, український історик О.Мартиненко в монографії “Русско-болгарские отношения в 1894-1902 гг.” акцентував увагу на активній участі українських промисловців, київських банків, пароплавних компаній Чорного моря в торговельних зносинах із Болгарією, Австро-Угорщиною, на залежності цих відносин від врегулювання міждержавних митно-тарифних угод. У праці Г.Корнілова “Русско-финские таможенные отношения” аналізується діяльність українських цукровиробників на фінському ринку на початку ХХ ст. Автор також досліджує діяльність Київського товариства цукрових промисловців, його вплив на російський уряд із метою посилення протекційних заходів щодо їх захисту. У 1987 р. з`являється робота Л.Маркова “Очерки по истории таможенной службы”, яка головним чином, стосується організаційно-правової діяльності та історії митних органів. Стосовно особливостей митної політики в Україні деякі матеріали можна почерпнути у праці К.Сандровського “Таможенное право”.
IV етап 1990-ті роки – епохальні зміни у соціально-економічній сфері суспільства дали поштовх новим оцінкам ролі і місця митної політики в економічному житті країни й суспільства. У цьому напрямі працюють А.В.Бойко, який у дисертаційному дослідженні “Торговля Южной Украины (1775-1825)” приділяв увагу аналізу діяльності митниць Півдня України (Кременчуцька, Царичанська, Переволочиська), а у монографії Я.В.Бойко “Заселення південної України в 1860-1890-их рр.” досліджуються проблеми експортного потенціалу південних губерній України, їх ролі у формуванні номенклатури закордонних ринків збуту.
Основні етапи історичної еволюції митних органів України у період із Х по ХХ ст. досліджуються в кандидатській дисертації А.Кольбенка “Історико-правові аспекти створення і діяльності митних органів України”, в праці Л.Деркача “Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра”. Основні етапи становлення й розвитку митної справи на Слобожанщині висвітлюються у колективній монографії “На варті митних рубежів. Митна справа на Слобожанщині: 1660-1870-1992-2000.” Разом з тим, поза увагою дослідників залишаються такі проблеми, як: аналіз еволюції розташування митних округів на території українських губерній залежно від спрямованості зовнішньоторговельної політики; аналіз митного законодавства спрямованого на розвиток експортної складової господарства, залізничного та морського транспорту; дослідження закордонних ринків, на яких переважали українські промисловці.
Другий розділ “Формування та розвиток політики митного протекціонізму наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.” складається з трьох параграфів. У першому параграфі “Роль митної політики у міждержавних відносинах” автором аналізується формування різних напрямків митної політики – ліберального та протекціоністського, їх, вплив на зовнішньоекономічну політику, міждержавні відносини у ХІХ на початку ХХ ст. З другої половини ХІХ ст. світове співтовариство вступає на шлях економічного й політичного розвитку, коли великого значення набувають ідеї протекціонізму. Найбільшого поширення та розвитку політика протекціонізму набула в країнах, які з останньої чверті ХІХ ст. розпочали активно проводити промислову перебудову народного господарства – це Німеччина, США, Росія, Австро-Угорщина. Для цих країн була характерна тенденція використання митного протекціонізму для вирішення геополітичних завдань; спроби створення міждержавних митних об`єднань та їх використання для захисту економічних інтересів країн (Брюссельський цукровий союз, Митний союз Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Швейцарії тощо). Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. позначився інтенсивною мілітаризацією економік європейських країн. Такі збройні конфлікти як: англо-бурський 1898-1902 рр., японо-китайський 1894-1895 рр., іспано-американський 1895 р., російсько-японський 1904-1905 рр. перетворилися на технологічні війни. Такий хід подій змусив держави використовувати протекційні заходи для розбудови важкої промисловості для задовольння військових програм та забезпечення мінімальної залежності від імпорту. Так, основними замовниками продукції машинобудівних і металургійних підприємств українських губерній були Військове та Морське міністерства Росії.
У другому параграфі “Нова митна ідеологія в Російській імперії та її вплив на економічний і торговельний потенціал українських губерній” досліджується генезис ідеології митного протекціонізму серед державних діячів Росії, місце й роль українських губерній у цьому процесі. З другої половини ХІХ ст. Департамент митних зборів і Міністерство фінансів Росії перетворились на головний центр із розробки теоретичних засад нової митної політики та втіленню їх в економічне життя країни. Зацікавлені у посиленні протекціонізму, промисловці й купецтво вимагали підвищення мит, вважаючи це найголовнішим засобом успішного розвитку промисловості. У той час - землевласники, як покупці промислових товарів, виступали за продовження ліберального митного курсу. Не було єдності поглядів на цю проблему і серед українських науковців. Так П.П.Мігулін, М.Н.Соболєв були прихильниками протекціонізму при активному втручанні держави в економічне життя. У той же час В.І.Вернадський пропонував вільну торгівлю. Перехід до нових ідей, програм при розробці курсу протекціоністської митної політики пов`язаний з діяльністю на посаді міністра фінансів М.Х.Рейтерна. Митно-тарифні зміни у 1876 і 1877 роках, мали велике значення для промислових регіонів України. На прикладі Півдня України ми можемо спостерігати прояв регіоналізації митного протекціонізму. У 1884, 1887, 1891 роках ухвалюються Закони про мито для захисту вугледобувного й металургійного комплексу України від конкуренції з боку британських експортерів вугілля, які діяли лише в портах Одеси, Миколаєва, Херсону, Маріуполя, на залізницях півдня України. Доказом успішності стратегії М. Рейтерна можуть слугувати такі дані: якщо за період з 1857 р. по 1876 р. зростання митних прибутків становило 97%, то в наступні 20 років (1876-1896), цей показник збільшився до 294%. Наведені результати були закріплені та розвинуті міністрами фінансів М.Х.Бунге, І.О. Вишнеградським та С.Ю.Вітте. На думку авторів урядових програм, митна політика та її складова – митно-тарифне регулювання повинні були сприяти розвитку тісно взаємопов`язаних компонентів – транспорту, машинобудівної та паливної промисловості, торгівлі. Зміцненню фінансової системи держави та створенню умов для іноземних капіталовкладень.
Третій параграф “Організаційно-правове забезпечення митної справи і митної політики на території українських губерній у ХІХ - на початку ХХ ст. “
Митна політика, як різновид державної діяльності, знаходиться під впливом міждержавних відносин, кон`юнктури ринку і митного тарифу. В умовах ринкової економіки митний тариф набуває якості концентрованого визначення митної політики. Аналіз еволюції митно–тарифного законодавства, дає змогу провести класифікацію і визначити основні групи документів, які складали правову базу зовнішньоекономічної діяльності на початку ХХ ст. До головної групи документів, які регулювали міждержавні торговельні відносини слід віднести: торговельні угоди; конвенції про мореплавство; конвенційні угоди; концесійні угоди, митні капітуляції. Окрему групу складали нормативні документи, що безпосередньо регулювали зовнішньоторговельну діяльність промисловців-експортерів. Це – “Положення про товарні склади” 1888 року, Статут біржовий 1895 року, Закон “Про промисловий податок” 1904 року. Ці закони спрямовували зовнішньоторговельну діяльність українських промисловців у напрямах загальнодержавної протекційної політики.
Місцеве митне управління на терені України у складі Російської імперії було представлене управліннями митних округів, а з 1 січня 1913 року - управліннями митних дільниць, управліннями митниць і митних застав. Аналіз еволюції розташування митних округів Російської імперії протягом ХІХ ст. свідчить про надзвичайно важливу роль України як центру зосередження торговельних комунікацій. Так, згідно Митного статуту 1811 року з 11 митних округів на території України розміщувались - 5; за Статутом 1842 року з 14 округів – 7; за Статутом 1857 року з 16 округів – 9; за Статутом 1892 року з 7 округів – 5 .
У 1911 році з метою надання митним регіональним установам більшої оперативності дій в умовах економічного піднесення в країні і зростаючого торговельного обігу 28 травня 1912 року було затверджено “Положення про місцеві митні управління”. В Україні були створені такі інспекторські дільниці: 3-я Південно-Західна та 4-а Одеська.
Збалансована структура митних установ на території українських губерній заклала базу для створення вже національних українських митних органів у подальшому процесі розбудови Української держави в 1918 р.
Третій розділ “Вплив політики митного протекціонізму на розвиток економічного й експортного потенціалу українських губерній на рубежі ХІХ-ХХ ст.” складається з IV параграфів, в яких аналізується безпосередній вплив митного протекціонізму на господарський механізм українських губерній. Характеристикою цього процесу виступають показники таких напрямків, як інвестиційна політика, розвиток транспортної мережі, експортна діяльність промисловців.
Перший параграф “Митний протекціонізм і розвиток промисловості”. Історичний досвід індустріалізації кінця ХІХ початку ХХ ст. дає приклад використання митно-тарифного законодавства, як ефективного заходу трансформації імпорту готових виробів в імпорт капіталів. Спираючись на дослідження П.І.Ларіва, В.О.Голобуцького, Б.М.Вінара, В.О.Дякіна, А.М.Соловйової, Є.Є.Хадонова, періодизація інвестиційного процесу в губерніях України, який був логічним продовженням політики протекціонізму має такий вигляд:
І етап – 1876-1887 рр. Уведення у дію митного законодавства, яке було покликано створити механізм для перетворення товарної імпортної маси на фінансову (капіталовкладення).
ІІ етап – 1891-1905 рр. Період, коли припадає найбільший обсяг іноземних капіталовкладень. Політика С.Ю.Вітте на досягнення Російською імперією економічної самостійності шляхом державного регулювання, митного захисту промисловості і широкого ввезення іноземного капіталу.
ІІІ етап – 1905-1914 рр. Переважають закордонні інвестиції у високотехнологічні галузі промисловості: машинобудування, електротехніка, суднобудування.
У той же час на межі ХІХ-ХХ ст. в 21 західній губернії Російської імперії існували жорсткі адміністративні обмеження щодо допущення іноземців до управління російськими акціонерними компаніями. Найбільш впливові урядовці Росії дивились на територію України з точки зору інтересів їх, відомств. Тому федералістські ідеї М.Драгоманова щодо перебудови Російської імперії й піднесення в цьому процесі політичної й економічної ролі України, викладені у праці “Вільний союз – Вільна спілка” (1884 р.), категорично відхилялись. Саме інвестиційний процес в Україні кінця ХІХ ст. звернув увагу української етнополітичної думки на тісний взаємозв`язок таких понять як: політика протекціонізму – інвестиційна політика – процес державотворення на основі національної економіки. На цей зв`язок звертали увагу українські політичні й громадські діячі - О.Бочковський, О.Ейхельман.
Другий параграф “Регулювання і митний захист зернового експорту українських губерній “. У кінці ХІХ ст. Російська імперія зайняла провідне місце серед експортерів зернових культур. Хлібний вивіз перетворився на основне джерело отримання вільних коштів, які були так необхідні для промислового розвитку. Ставка була зроблена на протекційну політику, а саме на її головний інструмент – митно-тарифне регулювання зовнішньоторговельних операцій. Тому слід констатувати, що протягом останнього десятиріччя ХІХ ст. і початку ХХ ст. зерновий експорт українських губерній виконував роль фінансового джерела для промисловості і військових програм. До того ж концентрація зусиль на цьому “фронті” експортування тягла за собою паралельний розвиток транспортних комунікацій (залізниць), портів, особливо Чорного та Азовського морів, розвиток елеваторного господарства, біржового законодавства. Експортна спеціалізація аграрної галузі українських губерній, у свою чергу, вплинула на розвиток сільськогосподарського машинобудування, переробної промисловості, транспорту. Експортний потенціал українського села дав поштовх до реформування залізнично-тарифної системи (1889 р.), створив умови перебудови зовнішньої торгівлі аграрними продуктами з архаїчних форм на сучасні для того часу із залученням банківського капіталу та іноземних інвестицій.
Третій параграф “Українська цукрова промисловість в умовах митного протекціонізму”. З самого початку свого розвитку цукрова промисловість розвивалась під протекційним наглядом держави з одного боку й зусиллями цукровиробників щодо концентрації виробництва та монополізації торгівлі з іншого.
Перші кроки були зроблені з ініціативи промисловців. У 1876 р. з'явилась картельна угода промисловців із метою врегулювання механізму розподілу між учасниками цукрового ринку короткотермінових кредитів, виділених Київською конторою Держбанку для підтримки цукрової промисловості. У квітні 1887 р. на з'їзді цукровиробників у Києві був створений картель, який охопив на початку 1890-х років 92% цукрових підприємств. Певний досвід державного регулювання цукрового ринку й співробітництва з урядом дала діяльність Загальноросійського товариства цукрових виробників (1897-1917 рр.). У 1908 році за клопотанням правління Товариства цукровиробників було введено урядове регулювання конвенційного експорту цукру. Заслуговують на увагу й дії уряду, спрямовані на захист вітчизняного виробника в умовах зіткнення інтересів із країнами-учасниками Брюссельської цукрової Конвенції (створена у 1902 р.), це оперативна переорієнтація експортерів на нові ринки збуту в умовах утиску на європейському ринку. З цією метою у 1909 р. був створений цукровий синдикат – Київське експортне й торгівельне товариство (КЕІТО), до завдань якого входили повна монополізація фінляндського та іранського цукрових ринків. Митні конфлікти українських цукровиробників із країнами-учасниками Брюссельської конвенції продемонстрували суттєве ускладнення торговельних відносин у світі в умовах, коли більшість промислово-розвинутих країн також проводили політику митного протекціонізму. У зв'язку з цим на перше місце виходила тісна взаємодія промисловців із Департаментом митних зборів для захисту своїх інтересів на закордонних ринках; мобільність у пошуках нових компенсуючих ринків збуту.
Четвертий параграф “Вплив політики протекціонізму на розвиток морського й річкового транспорту в Україні “.
У кінці ХІХ ст. державні реформи в економічній сфері, які базувались на ідеології протекціонізму, викликали активізацію зовнішньої й внутрішньої торгівлі. Чорноморськi порти почали перетворюватися у пункти, де формувався основний потiк експортного вантажу з Донецького басейну, Херсонської, Катеринославської, Одеської губернiй. В цих умовах чорноморськi порти стали також центрами формування та розташування великих пароплавних компанiй: “Російське товариство пароплавів і торгівлі”, “Добровільний флот”, пароплавна компанія Петра Регіра. З того часу, як захисна митна політика країн Західної Європи зменшила роль “західного” сухопутного торговельного коридору, починає набирати потужність і значення “південний” Чорноморський коридор, який відкривав шляхи для українських експортерів до нових ринків – Італії, Франції, Греції. Морський транспорт значно здешевлював перевезення, до того ж тарифна реформа 1889 р. на залізничному транспорті сприяла збільшенню обсягів експорту через порти Чорного й Азовського морів і модернізації їх, господарств.
Однак, не дивлячись на розвиток вітчизняних пароплавних товариств, проблема розширення комерційного суднобудування на вітчизняних верфях залишалась гострою. Втягнутий у гонку морських озброєнь, уряд був не в змозі приділяти достатню увагу торговельному суднобудуванню. Навпаки, судна, придбані за кордоном, звільнялись від увізного мита. Тільки з прийняттям нового Закону про митний тариф 1891 року уряд запровадив високе мито на замовлення пароплавів на закордонних верфях. Не маючи фінансових можливостей підтримати комерційне суднобудування, уряд пішов більш легким шляхом, відмінивши ввізне мито на придбані за кордоном судна. Відміна мита відбулась згідно Закону від 27 квітня 1898 року терміном на 10 років. Потім дія цього Закону продовжувалась Законами від 1 липня 1908 і 11 лютого 1910 років. Для компенсації цього анти протекційного Закону у 1904 р. був виданий Закон “Про надання урядових позик на придбання новопобудованих у Росії з російських матеріалів дерев'яних та металевих торговельних морських суден”. Слід зазначити, що пароплавним компаніям Чорного моря були властиві такі ж проблеми, що й для комерційного флоту Росії взагалі й особливо залежність від західного суднобудування у поповненні складу суден. Митні заходи уряду лише частково вирішували цю проблему. І тільки програмні, цільові капіталовкладення у галузь невійськового суднобудування змогли б виправити такий стан речей.
У висновках викладені загальні підсумки дослідження проблеми:
Політика митного протекціонізму була важливим чинником, що впливав на індустріальний розвиток українських губерній кінця ХІХ- початку ХХ ст. і сприяв політичному процесу національного державотворення в Україні на початку ХХ століття. На піднесення ролі протекціоністської політики, як одного із засобів розбудови національних економік уплинув фактор підготовки до великих збройних конфліктів. На прикладі України спостерігається тенденція, притаманна для політики протекціонізму – створення незалежної індустріальної бази для забезпечення збройного захисту держави.
Міжнародні події у сфері зовнішньоторговельних відносин кінця ХІХ – початку ХХ ст. підтвердили особливу геополітичну роль України для Російської імперії. Внаслідок “митної” війни 1891-1893 років між Німеччиною й Росією основні експортні комунікації імперії були переорієнтовані на українські порти Чорного й Азовського морів. Протягом останнього десятиріччя ХІХ ст. і першого ХХ ст. зерновий експорт України виконував роль фінансового джерела для розвитку промисловості і військових програм Російської імперії.
Досвід індустріалізації в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст. надає приклад використання митно-тарифного законодавства як ефективного заходу трансформації політики імпорту готових виробів у політику імпорту капіталів. Незалежність від традицій державних мануфактур і заводів, характерних для Центральної Росії й Уралу, дозволили українській буржуазії та іноземним інвесторам ефективно використати умови, створені протекційним курсом, скористатися першою хвилею індустріалізації (1880-1890-ті роки) і створити основу національної української промисловості. Саме інвестиційний процес в Україні кінця ХІХ ст. звернув увагу української етнополітичної думки на логічний взаємозв`язок таких понять як: політика протекціонізму – інвестиційна політика – процес державотворення на базі національного економічного базису.

Список опублікованих праць дисертанта
а) статті у фахових виданнях:
1. Морозов О.В. Митний захист української цукрової промисловості наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. // Борисфен .- 1999 .- № 4 .- С.8 - 9.
2. Морозов О.В. Правове забезпечення митної справи і політики на території українських губерній наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Грані. - 2000. -№ 6. -С.26 -30.
3. Морозов О.В. Становлення протекціоністської ідеології в Росії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Грані .- 2001 .- № 5 - 6 .- С.68 - 73.

б) матеріали і тези виступів на конференціях, інші публікації:
4. Морозов О.В. Експортний потенціал південноукраїнських губерній в умовах політики протекціонізму в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Етнокультурні процеси на Півдні України в ХІХ –ХХ ст. Збірка наукових праць ІІІ Регіональної наукової конференції 14-15 вересня 2000 р.- Запоріжжя: ЗДТУ, 2000 .- С.72, 73, 74. (Співавтор Й.Л. Рисіч)
5. Морозов О.В. Митна статистика, як важливий елемент в дослідженні митної політики ХІХ – початку ХХ ст. // Митна справа .- 1999 .- № 6 .- С.20 - 23.
6. Морозов О.В. Митна політика в Україні наприкінці ХІХ ст./основні напрямки історіографії/ // Вісник Академії митної служби України .- 1999 .- № 1 .- С.72 - 76.
7. Морозов О.В. Основні напрямки митної політики Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Актуальні проблеми підготовки фахівців для митної служби на сучасному етапі. Мат-ли науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: АМСУ, 1998.- С.51 - 52.
8. Морозов О.В. Пароплавні компанії Чорного моря наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Збірка наукових праць історичного факультету Запорізького державного університету .- ЗДУ .- 2001 .- Вип.10 .- С.50-54.
9. Морозов О.В. Фрідріх Ліст і митна політика в Україні в кінці ХІХ на початку ХХ ст. // Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи: Матеріали науково-методичної конференції 23-23 листопада 2000 р.- Дніпропетровськ: АМСУ, 2001 .- С.162 - 164.

АНОТАЦІЯ
Морозов О.В. Вплив нової митної політики на соціально-економічний розвиток українських губерній у складі Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Академія митної служби України, Дніпропетровськ, 2000.
Дисертація присвячена дослідженню процесу формування в Російській імперії ідеології митного протекціонізму, втіленню цих ідей в урядових програмах другої половини ХІХ початку ХХ ст. У контексті загальноросійської політики протекціонізму досліджується вплив цього політичного курсу на соціально-економічний розвиток українських губерній у складі Російської імперії.
Проведений аналіз розвитку протекціоністських ідей від Ф.Ліста у Німеччині до теоретичних праць М.Менделєєва, І.Вернадського, С.Вітте, М.Соболєва. Розкривається діяльність урядовців М.Бунге, І.Вишнеградського, С.Вітте по практичному втіленню ідей протекціонізму в економічне життя країни.
Розглянута специфіка українських губерній у цьому процесі. Уперше надана періодизація процесів індустріалізації в Україні на початку ХХ ст. Критеріями якісних показників митної політики виступали ефективність розвитку та функціонування у зазначений період транспорту, сільського господарства, добувної, машинобудівної промисловості.
Проаналізовано митне законодавство Росії, структура і діяльність Департаменту митних зборів у русі політики митного протекціонізму. Взаємозв'язок таких процесів як політика протекціонізму і політичні процеси, що були спрямовані на розбудову державних інститутів в Україні у першій чверті ХХ ст.
Ключові слова: митна політика, митна ідеологія, митно-тарифне законодавство, митний протекціонізм.

S U M M A R Y
Morosov О.В. Influence of new customs policy on socio economic development Ukrainian in structure of the Russian empire at the end of ХІХ - in the beginning ХХ cen.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 - history of Ukraine. - Academy of a customs service of Ukraine.
The dissertation is devoted to research of process of formation in the Russian empire of ideology of customs protectionism, practical use of these ideas in the governmental programs of second half ХІХ - beginning ХХ centuries. In a context of the Russia policy of protectionism the influence of the given political rate on socio economic development Ukrainian in structure of the Russian empire is investigated.
Genesis protectionism of ideas from F.List before theoretical works М.Мendeleiw, I.Wernadsky, S.Wette, М.Sobolew. The state activity М.Raitern, М.Bunge, I.Vyshnegradsky, their role in practical application of the concepts of customs protectionism is investigated.
The specifity Ukrainian in it political economic process is certain ХХ centuries for the first time are offered period of process of industrialization in Ukraine in the beginning. Yardstick of qualitative parameters of customs policy the efficiency of development and functioning in the researched period of transport, mountain, machine-building industry, development of their export potential acts.
Analisy the customs legislation of Russia, structure and activity of Department of the customs taxes in conditions of policy customs protectionism. Interrelation of policy of protectionism and internal political processes, which were directed on a new stage of development of state institutes in Ukraine in the first quarter ХХ centuries.
Key words: Customs tariff policy, protectionist philosophy, the customs tariff legisation.
А Н Н О Т А Ц И Я
Морозов О.В. Влияние новой таможенной политики на социально-экономическое развитие украинских губерний в составе Российской империи в конце ХІХ – в начале ХХ вв.
Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины. – Академия таможенной службы Украины. – Днепропетровск, 2000.
В диссертации исследуется проблема формирования и развития идей политики таможенного протекционизма в России и влияния данной политики на социально-экономическое развитие украинских губерний в составе Российской империи на рубеже ХІХ – ХХ веков. В первом разделе работы проведен анализ источниковой базы исследования, разработана классификация источников, их специфика. При рассмотрении проблем историографии исследования вводится в научный оборот периодизация и анализ основных этапов этого процесса.
Второй раздел диссертации посвящен исследованию таких проблем как: процесс развития международных таможенных отношений, выявление характерных тенденций в данном направлении государственной политики, которые были присущи для многих европейских государств и США во второй половине ХІХ века. В этот исторический период таможенная политика превращается в важный инструмент внешнеполитической деятельности наиболее развитых государств. Индустриальный этап в развитии человеческой цивилизации выдвинул на первое место национальные задачи. И таможенная политика конца ХІХ столетия должна была стать решающим фактором в достижении этих целей. На рубеже ХІХ-ХХ столетий таможенная политика перестала быть элементом всего лишь фискальной практики государства, заняв ключевое место в геополитической системе.
Процесс формирования и становления протекционистской таможенной политики в Российской империи являлся не исключением и проходил в контексте мировых тенденций в этой сфере деятельности государства. Формирование протекционистского курса проходило в условиях влияния внешних факторов: внешнеполитические противоречия между Россией и Великобританией по “балканскому вопросу” , раздел сфер влияния в Иране и Китае; технологическое отставание и отсутствие средств на проведение индустриализации. В этих условиях ставка была сделана на таможенный протекционизм. Процесс разработки и практического внедрения идеологии протекционизма был связан с деятельностью министров финансов М.Бунге, И.Вышнеградского, М.Рейтерна, С.Витте. В этот период в Украине, сторонниками таможенного протекционизма выступали – М.Соболев, М.Туган-Барановский. В ходе исследования уделяется много внимания рассмотрению такого вопроса как эволюция таможенного законодательства в период с 1876-1912 гг., разработана классификация международных торговых договоров и участие в них украинских промышленников, развитие таможенной инфраструктуры Российской империи на территории украинских губерний. Акцентируется внимание на таких моментах как: развитие таможенного законодательства, направленное на укрепление сотрудничества между Департаментом таможенных сборов и торгово-промышленными кругами для выработки согласованной экспортной политики и связанная с этим реформа структуры Департамента таможенных сборов в 1911-1913 гг. Анализ эволюции таможенной инфраструктуры на территории украинских губерний на протяжении ХІХ века подтверждает исключительную военно-стратегическую и экономическую роль данного региона для Российской империи.
В третьем разделе рассматривается непосредственное влияние таможенного протекционизма на такие отрасли экономики украинских губерний как: машиностроение, горная, транспорт, сельское хозяйство. Характерным для этого периода было наличие “регионального” таможенного законодательства для добывающей промышленности Украины (1884, 1886 года). Анализируются шаги российского правительства в сфере реформирования железнодорожной тарифной системы в 1889 г. Влияние этих реформ на повышение товарности сельского хозяйства и экспортного потенциала украинских губерний. Следует отметить, что зерновой экспорт в конце ХІХ - начале ХХ века выполнял задание главного источника для проведения индустриализации. Именно с этой точки следует оценивать протекционистские действия российского правительства в сфере регулирования и стимулирования экспорта украинского зерна. После российско-германской таможенной войны 1891-1893 гг. и заключения Торгового договора 1894 г. возрастает роль черноморских портов, которые с 1895 г. превращаются в главные центры по переработке экспортных потоков. Опыт индустриализации в Украине в конце ХІХ- начале ХХ вв. представляет пример использования таможенного законодательства, как эффективного способа трансформации импорта готовой продукции в импорт капиталов. Независимость от традиций государственных мануфактур и заводов Центральной России и Урала, позволили украинским промышленникам и западным инвесторам рационально использовать условия, созданные протекционистским курсом и заложить основу национальной украинской промышленности.
Таким образом, политика таможенного протекционизма была важным фактором, который влиял на индустриальное развитие украинских губерний на рубеже ХІХ – нач. ХХ вв. и содействовал процессу создания государственных институтов в Украине в первой четверти ХХ века. Эти процессы в Украине в конце ХІХ в. обратили внимание украинской общественно-политической мысли на логическую связь таких понятий как: политика протекционизма – инвестиционная политика – процесс восстановления государства на основе национального экономического базиса.
Ключевые слова: таможенная политика, таможенная идеология, таможенный протекционизм, таможенно-тарифное законодательство.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking