Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Вплив соціальних факторів на злочинність в умовах становлення незалежної Української держави

 

МЕДИЦЬКИЙ ІГОР БОГДАНОВИЧ

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ЗЛОЧИННІСТЬ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Юридичному інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника МОН України

Науковий керівник
доктор юридичних наук, доцент Фріс Павло Львович, Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор кафедри кримінального права і процесу

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Грищук Віктор Климович, Львівський державний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи

кандидат юридичних наук, доцент Міллер Анатолій Йосипович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри кримінального права і процесу

Провідна установа – Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою; м. Київ

 

Захист відбудеться “28” лютого 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1).

Автореферат розісланий “15” січня 2007 року

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В. Лошицький


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. 16 липня 1991 року Верховною Радою УРСР було прийнято Декларацію про державний суверенітет і на геополітичній карті світу з’явилося нове державне утворення – Україна. Роки незалежності нашої молодої держави супроводжувались подоланням різноманітних труднощів, пов’язаних зі зміною суспільно-політичного устрою та притаманними їй процесами деструктивного, руйнівного характеру. Суттєво змінилась (збільшилась та реструктуризувалась) злочинність – кількість зареєстрованих органами внутрішніх справ злочинів збільшилась з 480,5 тис. у 1991 р. до 539,3 тис. у 1993 р. та 641,9 тис. у 1995 р.; загальний рівень зареєстрованої злочинності (в розрахунку на 100 000 чоловік населення) у 1991 р. складав 784, у 1993 р. – 1039, у 1995 р. – 1252 злочинів. Попри зусилля, що були спрямовані на стримування криміналізації суспільства, рівень злочинності в Україні у наступні роки й далі продовжував залишатися достатньо високим, приріст загальної кількості зареєстрованих злочинів до 1992 р. складав: у 1996 р. – 28,5%, у 1998 р. – 19,9%, у 2000 р. – 15,2%, у 2003 р. – 17,8%, у 2004 р. – 9,8%, у 2005 р. – 1,04%. З’явились нові й набули інших якостей відомі фактори злочинності, що обумовило кардинальні зміни в системі боротьби та профілактики цього явища.
Реалізація курсу на перехід від командно-адміністративної економіки до ринкової викликала падіння виробництва, безробіття, інфляцію, гіперінфляцію тощо. В Україні період проведення економічних реформ характеризувався постійним зменшенням обсягу виробництва промислової продукції і продукції сільського господарства (за період з 1990 по 1999 рр. – на 48,9% та на 51,5% відповідно), вантажних перевезень на транспорті (за період з 1991 по 1999 рр. – від 6 до 1,5 млрд. т.), обсягу платних послуг населенню (індекс платних послуг населенню становив у 1992 р. 78,0% до попереднього року, а в 1995 р. – вже 67,7%). Це викликало зростання рівня корисливої та економічної злочинності. Так, рівень економічної злочинності в країні збільшився з 35872 злочинів у 1992 р. до 65724 у 1999 р. Згодом кількість злочинів, зареєстрованих у сфері економіки, зменшилась, однак приріст зберігся й надалі: 44,1% у 2000 р., 16,5% у 2001 р., 18,2% у 2002 р., 23,1% у 2004 р., 25,7% у 2005 р.
У нашій державі, в якій достатньо очевидно проявляється соціальне й економічне розмежування, гостро постають питання, пов’язані з державною владою. В процесі її здобуття та подальшого утримання нерідко зіштовхуються правомірні й кримінальні інтереси, внаслідок чого все більшої актуальності в суспільстві набувають проблеми корупції, службової, економічної злочинності із використанням державних структур, розв’язання політичних конфліктів за допомогою суто кримінальних методів та т. ін.
Незадовільна ситуація спостерігається і в духовній сфері суспільства. В умовах переходу до ринкової економіки держава виявилася неспроможною фінансувати в повному обсязі культурну сферу життя: зменшилась кількість загальних бібліотек, закладів культури клубного типу, знизилась кількість відвідувань театрів та музеїв і ін.
Окремі аспекти досліджуваної проблеми розглядалися у працях як вітчизняних учених, зокрема, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, В.В. Голіни, В.К. Грищука, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.П. Закалюка, В.С. Зеленецького, Я.Ю. Кондратьєва, О.М. Костенка, М.В. Костицького, А.А. Музики, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, С.А. Тарарухіна, В.П. Тихого, П.Л. Фріса, В.І. Шакуна, С.С. Яценка та інших, так і зарубіжних фахівців – Г.О. Аванесова, Ю.М. Антоняна, М.М. Бабаєва, Ю.Д. Блувштейна, А.І. Долгової, А.Е. Жалинського, І.І. Карпеця, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової, В.В. Лунєєва, Г.М. Міньковського, Е.Ф. Побегайло та інших. Незважаючи на значний обсяг наукових праць, присвячених даній проблематиці, тему взаємозв’язків злочинності із конкретними факторами соціального буття не вичерпано.
Викладені положення відносно взаємного впливу соціальних негараздів, притаманних перехідному періоду, та рівня злочинності в Україні підтверджують безумовну значущість досліджуваної проблематики та необхідність її розв’язання. Розгорнута характеристика соціальних факторів, які справляють вплив на показники злочинності в нашій державі, дасть змогу на теоретичному рівні більш повно зрозуміти сутність цих явищ, що дозволить у подальшому більш ефективно на практиці впроваджувати заходи щодо її обмеження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженою Указом Президента України №1376 від 25 грудня 2000 року. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника як складова теми “Актуальні проблеми кримінального права і кримінології”, затвердженої рішенням вченої ради Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (протокол №5 від 17 січня 2002 року), яка як цільова комплексна програма включена Академією правових наук України до планів науково-дослідних робіт наукових установ та вищих навчальних закладів України юридичного профілю (на період до 2006 року).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення механізмів впливу соціальних факторів на злочинність в умовах переходу до іншого соціально-економічного ладу та здобуття державності Україною, розробка пропозицій щодо форм та методів профілактики.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
- виділити і розкрити механізм дії комплексу факторів, які найбільш активно визначали показники злочинності в Україні протягом 1991-2005 рр.;
- встановити ступінь кореляції найважливіших соціальних чинників (політичних, економічних, ідеологічних, культурних, організаційно-управлінських та інших) зі станом та динамікою злочинності в нашій державі;
- здійснити змістовно-часову періодизацію криміногенної ситуації в Україні в контексті соціального розвитку держави;
- визначити роль соціальних факторів у процесі детермінації злочинної поведінки та їх взаємозв’язок із біологічними факторами;
- поглибити поняття, зміст та завдання кримінологічної (профілактичної) політики Української держави як складового елементу загальної політики у сфері боротьби зі злочинністю;
- провести класифікацію заходів спеціально-профілактичного впливу на злочинність з огляду на здійснюване дослідження;
- обгрунтувати необхідність удосконалення чинного законодавства в плані прийняття нормативно-правових актів, які регламентували б профілактичний вплив на злочинність.
Об’єктом дослідження є соціальні явища і процеси, які визначали стан, структуру та динаміку злочинності в Україні в період 1991-2005 років.
Предметом дисертаційного дослідження є вплив соціальних факторів (політичного, економічного, ідеологічного, організаційно-управлінського та ін.) на показники злочинності в період становлення України як незалежної держави, а також питання профілактичного впливу на злочинність з метою зменшення її рівня.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети і завдань, з урахуванням об’єкта й предмета дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження було застосовано наступні загальнонаукові та спеціальні методи:
- діалектичний – при вивченні факторів злочинності та умов, що її визначають, не як відокремленого явища, а як важливої складової взаємопроникаючого процесу впливу соціальних факторів на злочинність і навпаки, взаємного розвитку цих явищ;
- порівняльно-правовий та історичний – при аналізі позицій науковців щодо окремих правових понять, зокрема причин злочинності та умов, що їм сприяють, співвідношення соціального й біологічного як детермінантів злочинної поведінки, поняття діяльності з профілактики злочинів, її завдань та функцій; при порівнянні змісту таких термінів, як “причини злочинності” та “умови злочинності”, “загальна профілактика” та “індивідуальна профілактика”;
- системно-структурного аналізу – при дослідженні взаємозв’язку злочинності із економікою, політикою, численними негативними соціальними відхиленнями (алкоголізмом, наркоманією, проституцією);
- дослідження документів – при опрацюванні даних, що містяться у статистичних збірниках, матеріалах контролюючих органів, друкованих виданнях засобів масової інформації (наприклад, при з’ясуванні розміру прибутку населення протягом досліджуваного періоду, тенденцій злочинності у сфері економіки).
Було проведено конкретно-соціологічне дослідження методами анкетування та опитування 300 працівників судових та правоохоронних органів Івано-Франківської, Львівської та Рівненської областей (суддів, слідчо-прокурорських працівників прокуратури та слідчих управлінь внутрішніх справ), при цьому використовувався статистичний метод обробки отриманих даних.
В якості емпіричної бази дослідження виступили дані державної статистики – узагальнення Державного комітету статистики України, матеріали Верховного Суду, МВС України, Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією при Президентові України (під час його функціонування), дані, отримані автором в результаті проведеного анкетування. Теоретичну основу дисертації, поряд із роботами з кримінального права, кримінології, кримінально-виконавчого права, склали законодавчі акти, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України і ін.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є комплексним монографічним дослідженням аналізу впливу соціальних факторів на стан і динаміку злочинності. На основі проведеного дослідження обгрунтовано і сформульовано положення і висновки, які є новими для науки кримінології або наділені істотними ознаками наукової новизни і виносяться на захист:
1. Вперше комплексно досліджено взаємозв’язок найважливіших соціальних факторів із показниками злочинності протягом періоду становлення України як незалежної держави.
2. Запропоновано вперше змістовно-часову періодизацію криміногенної ситуації в Україні в контексті соціального розвитку держави, при цьому виділені такі її етапи: злочинної експлозії (1991-1995 рр.) – різкого зростання рівня злочинності; стабілізації (1996-1999 рр.) – позитивних змін у структурі й динаміці злочинності; маятникового коливання рівня злочинності (1999-2005 рр.).
3. Одержали подальший розвиток положення науки кримінології про причини й умови злочинності під кутом зору їх дії в умовах перехідного періоду; класифікацію соціальних факторів, які впливають на злочинність: за їх змістом, природою, мірою впливу та іншими критеріями.
4. Визначено і обгрунтовано механізми детермінації злочинності політичними, економічними, культурними й іншими процесами загальнонаціонального масштабу, притаманними Українській державі перехідного періоду.
5. Одержали подальший розвиток концептуальні засади кримінологічної (профілактичної) політики Української держави як складової загальної політики у сфері боротьби зі злочинністю – дано її авторське поняття, визначені завдання, принципи, охарактеризовано взаємодію з іншими елементами: кримінально-правовою, кримінально-процесуальною та кримінально-виконавчою політиками.
6. Поглиблено вчення про загальносоціальну профілактику злочинності: її мету, призначення, принципи запобігання злочинності (загальноправові, управлінські та спеціально-профілактичні), об’єкт впливу та суб’єкти здійснення; спеціальну та індивідуальну профілактику злочинності спеціалізованими суб’єктами – судовими і правоохоронними органами.
7. Розроблено додаткову, з огляду на предмет дисертаційного дослідження, класифікацію спеціально-профілактичних заходів протидії злочинності, а саме: за їх змістовним наповненням, ступенем пріоритетності, періодами актуалізації.
8. Внесено пропозиції по вдосконаленню положень законопрокту України “Про соціальну профілактику правопорушень в Україні”. Зокрема, пропонується сформувати категоріальну частину за рахунок визначень термінів законопроекту, розширити перелік принципів здійснення соціальної профілактики правопорушень, доповнити перелік заходів соціальної профілактики правопорушень кримінологічною (комплексною) експертизою та правовим вихованням (Додаток Ж дисертації). Наведено додаткові аргументи щодо необхідності прийняття закону України “Про міграцію” та пропозиції – в частині правового регулювання засад створення й функціонування системи служб працевлаштування мігрантів, їх компетенції.
9. Зроблено пропозиції щодо вдосконалення змісту норм чинного законодавства України – Кодексу законів про працю України, Законів України “Про захист суспільної моралі”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про основи містобудування”, які викладено у висновках.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих у роботі науково обґрунтованих положень, висновків, пропозицій і рекомендацій полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- в науково-дослідній сфері – матеріали дисертації можуть бути основою для продовження наукового дослідження проблем впливу соціальних факторів на злочинність і їх профілактики;
- в правотворчості – в результаті проведеної роботи сформульовані пропозиції, які можуть бути використані при підготовці законодавчих і підзаконних актів, подальшого вдосконалення законодавства України щодо профілактики злочинності (Лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України №06-19/14-1386 від 29 вересня 2005 р.);
- у правозастосовній діяльності – результати дослідження можуть бути використані у діяльності правоохоронних органів при проведенні досудового слідства, профілактиці злочинів (Акт про впровадження результатів дисертації в роботу УВС Івано-Франківської області №1/220 від 26 травня 2006 р.);
- у навчальному процесі – матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі правничого факультету Національного університету “Острозька академія”, Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Прикарпатського юридичного інституту МВС України (сьогодні – Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету МВС України), юридичного факультету Інституту права, економіки та будівництва Української академії наук при викладанні дисциплін “Кримінальне право України”, “Кримінологія”, “Кримінально-виконавче право України”.
Апробація результатів дисертації. Висновки, положення та рекомендації дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри кримінального права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, в подальшому використані й апробовані дисертантом у ході підготовки наукових статей.
Окремі положення дисертаційного дослідження оприлюднені у доповідях та інших виступах на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях і семінарах, які проходили у м. Бєлгороді Російської Федерації (2002 р.), м. Великому Новгороді Російської Федерації (2006 р.), м. Острог (2005, 2006 рр.), м. Івано-Франківську (грудень, жовтень 2002 р., квітень 2003 р., квітень, травень 2006р.), м. Донецьку (листопад 2006 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладені автором у 16 наукових статтях, 7 з яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації визначена предметом та зумовлена метою і завданнями наукового дослідження. Вона складається із переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (249 найменувань) та 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки, з них обсяг основного тексту – 185 сторінок, обсяг списку використаних джерел – 20 сторінок, додатків – 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовується наукова та прикладна актуальність обраної теми, характеризуються ступінь її наукового опрацювання; показаний зв’язок теми з планами наукових досліджень, сформульовані мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, сутність методів, які використовувались під час підготовки дисертації, її методична та емпірична бази, визначена новизна отриманих результатів, їх теоретична та практична значущість, рівень апробації.
У першому розділі “Загальна характеристика процесу детермінації злочинності”, що складається із трьох підрозділів, здійснено аналіз позицій вітчизняних та зарубіжних науковців, які досліджували проблеми впливу соціальних факторів на злочинність; розглянуті положення, вивчення яких дозволило охарактеризувати поняття та види причин і умов злочинності; розкрити механізм протиправної поведінки; показати взаємозв’язок і співвідношення соціального і біологічного як детермінантів злочинної поведінки, а також їх роль у цьому процесі.
У першому підрозділі “Поняття причин і умов злочинності” викладене власне розуміння поняття причин злочинності, обгрунтовано висновок, що це певна система негативних для держави соціальних явищ, які детермінують злочинність як свій наслідок. Поруч із причинами злочинності необхідно розрізняти її умови, не забуваючи при цьому про їх якісне розмежування в механізмі протиправної поведінки. При цьому під умовами злочинності слід розуміти такий комплекс явищ, що самостійно не здатні породжувати злочинність як наслідок, однак вони сприяють їм, полегшують їх формування і подальшу реалізацію.
Пропонується, попри тлумачення понять “причина”, “детермінанта”, “фактор” як слів-синонімів, надавати останньому терміну більш глибокого змістовного наповнення і розуміти під ним родове поняття, що включає в себе всі види криміногенної детермінації, тобто певну чисельність причин, умов та інших чинників конкретного явища, що об’єднуються за змістом, значенням й іншими критеріями (політичний фактор злочинності, економічний фактор злочинності).
У другому підрозділі “Механізм дії причин та умов злочинності” характеризується процес детермінації злочинності як складної взаємодії різних форм причинних і інших (функціональних, статистичних, системно-структурних тощо) зв’язків, розкривається механізм впливу на злочинність факторів, що склали предмет дослідження.
Стосовно індивідуальної злочинної поведінки зроблено висновок, що конкретний вольовий акт, підкоряючись закону причинності, виникає в результаті тісної взаємодії трьох причинних зв’язків. Людина стає на шлях протиправної поведінки, намагаючись задовільнити у такий спосіб свої потреби та інтереси, відбувається формування мотивації. Певним поштовхом, “каталізатором“ виступатиме конкретна ситуація, в якій людина перебувала до вчинення протиправних дій. Передуючи акту злочинної поведінки, відбувається прогнозування можливих наслідків реалізації виниклого бажання, планування поведінки із врахуванням реальної обстановки і власних можливостей, у людини більш-менш точно моделюється майбутній вчинок.
У третьому підрозділі “Взаємодія соціальних і біологічних чинників у генезисі злочинної поведінки” підтверджено висновок, що при вивченні злочинної поведінки особи необхідно враховувати значення біологічних детермінант, оскільки від них теж залежить, що людина засвоїть від середовища, в якому вона перебуває і розвивається. Біологічні особливості людини мають значення для вибору нею лінії поведінки, вони можуть визначити підвищену її схильність до злочинної (антисуспільної) реакції на конкретну обстановку, і, при подальшому закріпленні, взагалі визначити стереотип особистості та постійну лінію поведінки. Разом з тим біологічні властивості можуть взагалі не проявитись протягом цілого життя людини, якщо вона не опиниться в конкретній життєвій ситуації, що послужить поштовхом до вчинення певних дій.
Значення біологічних факторів у процесі виникнення девіантної поведінки особи не слід переоцінювати, “сфера” їх дії є досить обмеженою. Динаміка агресивної злочинності в Україні суттєво відрізняється від динаміки корисливої і економічної, показники яких у досліджуваний період свідчили про значно більшу зайняту ними нішу зареєстрованої злочинності. Це дає підстави стверджувати, що агресивна злочинність значно менше пов’язана із чинниками соціально-економічного наповнення.
У другому розділі “Кримінологічний аналіз детермінант злочинності у незалежній Україні”, що складається із трьох підрозділів, зосереджується увага на впливі найважливіших соціальних факторів на динаміку і структуру злочинності у визначений об’єктом дослідження період.
У першому підрозділі “Вплив економічного фактора на динаміку і структуру злочинності” наголошується, що витоки антисуспільних протиправних вчинків слід шукати передусім у недоліках економічних відносин, які склались у державі, їх невпорядкованості та нестабільності. Звичним для часів економічного занепаду держави явищем виявилось різке зростання в Україні після 1991 р. кількості вчинених корисливих та економічних злочинів. У зв’язку з цим здійснено порівняльну характеристику впливу командно-адміністративної економіки колишнього СРСР та економіки перехідного типу, характерного для України в досліджуваний період, на злочинність, а також дано розгорнуту характеристику найбільш важливих детермінант злочинності економічного характеру. Серед основних причин економічного фактора злочинності, які вирізняються своїм масштабом та суттєво вплинули на стан і динаміку цього негативного соціального явища протягом 1991-2005 років, слід вважати наступні: скорочення внутрішнього валового продукту, безробіття і подальше масове зубожіння населення, знецінення грошових вкладів у Ощадбанку СРСР, прийняття державою недосконалого та суперечливого законодавства і відсутність ефективного контролю за його дотриманням, масові порушення, що супроводжували процес проведення приватизації тощо.
У другому підрозділі “Вплив політичного фактора на динаміку і структуру злочинності” зазначається, що політичний фактор набув особливого значення для розвитку злочинності в нашій державі. Радикальна зміна політичної системи в Україні у 1991 р. та поступова поява політиків так званої “нової формації” визначили той факт, що політичні конфлікти в нашому суспільстві тісно межують із злочинними проявами, прямо впливаючи на їх кількісні й якісні показники. Процес боротьби за здобуття політичної влади в державі, який постійно супроводжується вчиненням тяжких і особливо тяжких злочинів насильницької спрямованості (вбивства на замовлення політичних суперників, масові акції політичної спрямованості, поєднані із застосуванням насильства та знищенням майна тощо); подальше утримання політичної влади, пов’язане із змогою високих посадовців “ефективно” використовувати владні повноваження з метою особистого збагачення – ці та інші обставини дають нам можливість стверджувати, що політичний фактор злочинності на сучасному етапі розвитку суспільства відіграє одну із провідних ролей. Особливий резонанс в Україні викликали президентські вибори в 2004 р., що були відзначені різким зростанням рівня злочинів проти виборчих прав та свобод людини і громадянина. У 2004 р. даних злочинів було зареєстровано 135, а за перші шість місяців 2005 р. у провадженні органів досудового слідства знаходилося вже 1455 кримінальних справ.
Третій підрозділ “Характеристика впливу організаційно-управлінського, ідеологічного та інших соціальних факторів на динаміку і структуру злочинності”. В роботі здійснена класифікація соціальних чинників злочинності в залежності від їх змісту, природи, ступенів впливу тощо.
Різноманітні соціальні фактори, серед яких: поглиблення соціального розшарування нашого суспільства, неприйнятна демографічна та медикодемографічна ситуація в країні, нелегальна міграція, урбанізація, прогалини в ідеологічному та культурному вихованні населення, безсумнівно чітко взаємодіють із показниками злочинності, здійснюючи свій негативний вплив. Пряме відношення до стимулювання злочинності мають наркоманія та алкоголізм, токсикоманія, проституція, статеві захворювання – суспільні хвороби, проти яких держава ще не винайшла ефективних методів лікування.
Третій розділ “Протидія соціальним факторам злочинності в Україні” складається із трьох підрозділів і присвячений актуальним питанням профілактики злочинності на сучасному етапі.
Перший підрозділ “Кримінологічна (профілактична) політика України”. На думку дисертанта, кримінологічна (профілактична) політика є самостійним елементом (складовою) політики у сфері боротьби зі злочинністю, що тісно пов’язана з іншими елементами – кримінально-правовою, кримінально-процесуальною та кримінально-виконавчою політикою. “Кримінологічну (профілактичну) політику” необхідно розуміти як вироблену Українською державою та здійснювану на підставі основоположних правових принципів стратегію і тактику виявлення, аналізу і оцінки причинного комплексу злочинності, розробку найбільш оптимальних напрямів по реалізації заходів, метою яких є досягнення позитивних зрушень в характеристиках злочинності, ліквідація або зниження потенціалу криміногенних факторів, що її детермінують.
Кримінологічна (профілактична) політика повинна здійснюватись на основі певних принципів, які розподіляються на загальні, що покладені в основу політики України у сфері боротьби зі злочинністю, і спеціальні, що лежать в основі саме кримінологічної (профілактичної) політики. Загальні принципи включають в себе принципи демократизму, верховенства права, законності та винної відповідальності й ін. До спеціальних принципів кримінологічної (профілактичної) політики необхідно віднести принципи переваги профілактичних засобів перед засобами кримінальної репресії, доцільності, адекватності методів та засобів профілактики криміногенної ситуації та ін.
Підтримується пропозиція відносно прийняття Закону України “Про профілактику правопорушень”. Необхідність такого кроку підтверджується і позицією опитаних практичних працівників, ствердну відповідь на дане запитання дали: судді – 95,2%, слідчо-прокурорські працівники прокуратури – 53%, слідчі працівники УВС – 76,9%.
У другому підрозділі “Основні напрямки загальносоціальної профілактики злочинності” охарактеризовано історичний аспект формування ідей загальносоціального попередження злочинності. Підкреслено, що заходи загальносоціального попередження злочинності мають важливий кримінологічний аспект, будучи основою, платформою спеціальної профілактики, оскільки їх спрямованість на вирішення проблемних завдань, які стоять перед нашою державою, створює передумови для зменшення рівня злочинності.
Висловлено думку щодо необхідності тлумачення термінів “попередження”, “профілактика”, “превенція”, “припинення” злочинності як слів-синонімів, різне ж розуміння рівнів та напрямів попереджувальної діяльності повинне пов’язуватись передусім із їх відмінним змістовним наповненням; класифіковано та розкрито зміст принципів попереджувальної діяльності (загальноправових, управлінських і спеціально-профілактичних); охарактеризовано критерії, згідно з якими здійснюються класифікації профілактичних заходів загальносоціального характеру.
У третьому підрозділі “Спеціально-кримінологічна та індивідуальна профілактика злочинів” на підставі проведеного аналізу впливу соціальних факторів на злочинність дається характеристика спеціально-кримінологічної та індивідуальної профілактики злочинності в контексті діяльності судових і правоохоронних органів України.
Автором проаналізовані основні риси та вимоги, що ставляться до втілення в життя мір профілактики вищезгаданих видів та критерії, які покладені в основу їх класифікації; при цьому запропонована, з огляду на проведене дослідження, класифікація спеціально-профілактичних заходів за їх змістовним наповненням, ступенем пріоритетності, періодами актуалізації.
Висловлена думка про необхідність відновлення діяльності спеціальних профілактичних підрозділів, які б функціонували на загальнодержавному і регіональному (обласному) рівнях. Новостворювані відділи повинні займатися аналітичною, методичною, координаційною діяльністю, поєднаною з наявністю у них реальних можливостей здійснення впливу на ситуацію. У функціональних обов’язках даних підрозділів повинно бути виявлення факторів, що визначають рівень злочинності, та оцінка ступеня їх актуальності на певному етапі розвитку; виявлення, відповідно до розроблених методик, осіб, антисоціальна спрямованість дій яких свідчить про можливість вчинення ними в майбутньому злочинів, подальші їх дії за принципом виставлення “червоних карток”.

ВИСНОВКИ
1. На стан і динаміку злочинності в Україні у період 1991-2005 рр. справляли суттєвий вплив соціальні процеси глобального характеру, які відбувалися на той час у державі. Поштовхом до розвитку цих процесів став розпад колишнього СРСР та здобуття нашою країною незалежності. Масштабні зміни, які відбувалися на той момент у політичній, економічній, соціальній сферах, нерідко викликали коригування життєвих планів і перспектив наших громадян у сторону конфлікту із законом.
2. У досліджуваному періоді соціального розвитку України як незалежної держави можна вирізнити три основні етапи, з якими, в свою чергу, слід пов’язувати й показники злочинності. На першому етапі (1991-1995 рр.) відбувалося стрімке падіння життєвого рівня населення. Загальнокризова ситуація у суспільному житті зумовила зростання рівня злочинності в країні на цьому етапі (етапі злочинної експлозії) – кількість зареєстрованих органами внутрішніх справ злочинів збільшилась з 480,5 тис. у 1991 р. до 539,3 тис. у 1993 р. та 641,9 тис. у 1995 р. Зросли (за окремими видами злочинів) показники насильницької злочинності, загальнокримінальної корисливої та економічної злочинності.
На другому етапі - етапі стабілізації (1996-1999 рр.) – поступово зменшується падіння життєвого рівня населення, за окремими напрямами вдалося стабілізувати ситуацію. При цьому реалізація комплексу правових, організаційних і практичних заходів змінили криміногенну ситуацію в державі, розширили спектр корисних тенденцій в організації профілактики злочинних проявів. Починаючи з 1996 р. на даному етапі відбулися позитивні зміни у структурі й динаміці злочинності, зменшилась кількість зареєстрованих злочинів, за рахунок злочинів насильницького і загальнокримінально корисливого спрямування. Однак кількість злочинів у сфері економіки збільшилась і склала у 1999 р. 11,8% від загального числа зареєстрованих злочинів.
Третій етап (1999 - 2005 рр.) – етап маятникового коливання, – характерний зменшенням кількості зареєстрованих злочинів. Однак, незважаючи на це, криміногенна ситуація в державі залишалася складною, більше того, у 2003 р. була втрачена тенденція до зменшення кількості зареєстрованих злочинів. Упродовж 2003 р. в державі було зареєстровано 556,4 тис. злочинів, що на 23,0% більше, ніж у 2002 р.; згодом, у 2004 і 2005 рр. було зареєстровано 527,8 тис. і 485,7 тис. злочинів відповідно.
3. У зазначений період економічний фактор безсумнівно чітко корелював зі станом та динамікою злочинності в державі. Стрімке соціальне й економічне розшарування населення, що проявилось у появі незначного відсотка дуже багатих людей поруч з основною частиною, що перебувала за межею бідності, зміни у мотиваційній сфері кримінальної поведінки, потягнули за собою розподіл злочинності на “багату” (злочинність осіб з високими матеріальними можливостями) і “бідну” (злочинність незаможних людей). Економічні негаразди в Україні після 1991 р. зумовили різке зростання кількості традиційних корисливих та економічних злочинів, появу нових видів злочинної поведінки (у сферах зовнішньоекономічної діяльності, кредитно-фінансовій, підприємництва, приватизації тощо), рівня корумпованості чиновницького апарату, вирівнювання відсотку міської і сільської злочинності тощо.
4. У досліджуваний період нового якісного значення набув політичний фактор. Під час існування колишнього СРСР, коли була єдина державна ідеологія та одна політична партія, яка цю ідеологію впроваджувала в життя, неможливо було уявити собі ситуацію боротьби за владу численних політичних партій, активного протистояння між собою різних гілок влади (передусім законодавчої і виконавчої), участі в законотворчій діяльності осіб із сумнівним, а інколи і злочинним минулим. Політична нестабільність у державі, що спостерігалась в Україні, безпосередньо пов’язана із економічною та соціальною ситуацією в суспільстві. Політичні конфлікти нерідко тягнули за собою підрив міжнаціональних та міжрелігійних відносин, політичні фігури державного масштабу дозволяли використовувати для боротьби із своїми конкурентами суто кримінальні способи.
5. Зі станом і динамікою злочинності в країні у досліджуваний період взаємодіяли й інші соціальні фактори (ідеологічний, організаційно-управлінський, демографічний, еколого-техногенний, соціальні хвороби нашого суспільства тощо). Фактор ідеологічного змісту у взаємодії із економічним зумовив зміни у соціально-демографічній та кримінально-правовій структурі злочинності: стійку тенденцію до зростання освітнього рівня злочинців, втягування у злочинність верств населення, які раніше вважалися кримінологічно благополучними (людей з вищою та середньою спеціальною освітою, наукових співробітників), викликало якісні зміни злочинності, яка все частіше стала зачіпати сфери діяльності, пов’язані з використанням високих технологій; появу злочинів на релігійному підгрунті і т.д. Демографічний фактор проявив себе у значному коливанні рівня смертності населення від вбивств, самогубств, нещасних випадків та інших зовнішніх дій; вплив на злочинність міграційних процесів потягнув за собою активізацію діяльності організованих злочинних груп у цій сфері з ознаками злочинного промислу та суттєве зростання криміналізації суспільства в прикордонних районах України; неприйнятна політика держави у протидії наркоманії привела до різкого зростання рівня злочинів у сфері наркотиків та злочинів, вчинених під безпосереднім їх впливом на організм, змін у структурі даного виду злочинності тощо.
6. Самостійним елементом (складовою) політики у сфері боротьби зі злочинністю є кримінологічна (профілактична) політика, основні завдання якої стосуються сфер виявлення, аналізу і оцінки явищ об’єктивно-суб’єктивної дійсності, які можуть бути віднесені до категорії причин і умов злочинності та потребують попереджувального впливу та формування в теорії і реалізації на практиці найбільш оптимальних стратегічних і тактичних напрямів запобігання і протидії різним видам злочинної діяльності, обрання ефективних заходів і засобів, що мають своєю метою усунення (блокування, нейтралізацію) криміногенних факторів, зміну антигромадської спрямованості особи тощо.
Центральним місцем кримінологічної політики нашої держави повинно бути створення і розвиток на сучасному рівні конкретної системи профілактики (попередження) злочинів, яка необхідно визначити на законодавчому рівні (із прийняттям Закону України “Про профілактику правопорушень”) та деталізувати підзаконними нормативно-правовими актами.
7. Вбачається, що основними напрямками зменшення рівня конфліктності у сферах, що потребують профілактичного впливу, мають виступати: 1) у економічній сфері: розвиток виробництва, зміцнення національної валюти та зменшення інфляції, контроль за джерелами поповнення та каналами реалізації бюджету, боротьба із тіньовою економікою, створення робочих місць і збільшення зайнятості населення, підвищення рівня доходів та постійне його коригування в залежності від фінансово-економічних показників розвитку держави і ін.; 2) у політичній сфері: забезпечення “прозорих” виборів депутатів Рад усіх рівнів, чіткий розподіл повноважень та меж компетенції органів місцевого самоврядування і державних органів існуючих автономних утворень, цивілізована процедура проведення передвиборної боротьби, різноманітних акцій опозиційно налаштованих груп та партій; 3) у соціальній сфері: вирішення питань в області науки, освіти, культури, боротьба з наркоманією і алкоголізмом, захворюваннями різної етимології – СНІДом, туберкульозом, хворобами, що передаються статевим шляхом тощо.
8. З огляду на предмет дослідження, подано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України з метою посилення його профілактичного потенціалу. Кодекс законів про працю України пропонується доповнити нормою, що передбачала б матеріальну відповідальність господарюючих суб’єктів за невиконання встановленого ст.ст. 196,197 обов’язку бронювання прийняття молоді на роботу та надання їй першого робочого місця. Дана відповідальність полягала б у щорічній сплаті відділенням Фонду соціального страхування на випадок безробіття штрафних санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте молоддю. Необхідно посилити вимоги, що ставляться до реєстрації релігійних організацій у Законі України “Про свободу совісті та релігійні організації” – в плані кількісного і вікового цензу засновників; перелік випадків припинення діяльності релігійної організації у судовому порядку (ст.16) уявляється необхідним доповнити випадками поєднання обрядової чи проповідницької діяльності з посяганнями на права (зокрема, майнові) громадян; проведення обрядів, які суперечать суспільним нормам; навернення громадян у свою віру шляхом обману чи насилля. В Законі України “Про захист суспільної моралі” слід передбачити відповідальність за виробництво та розповсюдження продукції, що принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою, пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління і ін. У Законі України “Про основи містобудування” доцільно передбачити структурним компонентом коплексної державної експертизи проектів об’єктів містобудування кримінологічну експертизу, яка б оцінювала можливість впливу цієї діяльності на протиправну поведінку в окремому районі.
9. Запропонована класифікація спеціально-профілактичних заходів протидії злочинності, які можна розподілити за: 1) змістовним наповненням: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, ідеологічні і культурно-виховні, організаційно-управлінські і ін.; 2) ступенем пріоритетності: заходи, здійснювані суб’єктами, попередження злочинів для яких є головним із обов’язкових статутних функціональних завдань, передбачених чинним законодавством та заходи, здійснювані суб’єктами, для яких вказана діяльність не є головним статутним функціональним завданням; 3) моментом актуалізації: постійні, тобто заходи, що здійснюються спеціалізованими суб’єктами постійно у процесі здійснюваної попереджувальної діяльності та періодичні, тобто заходи, що здійснюються суб’єктами з певною циклічністю, з огляду на настання актуалізуючих факторів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У НАСТУПНИХ
ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА
Наукові статті у фахових виданнях
1. Медицький І.Б. Співвідношення соціального і біологічного як детермінантів злочинної поведінки // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2001. – Вип. VI. – С.151-157.
2. Медицький І.Б. Деякі підходи до розуміння причин і умов злочинності // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2002. – Вип. IX. – С.129-133.
3. Медицький І.Б. Поняття і сутність індивідуальної профілактики злочинів // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2002. – Вип. X. – С.168-173.
4. Медицький І.Б. Міграція і урбанізація в сучасному суспільстві та їх вплив на динаміку злочинності // Наше право. – 2003. - №2. – С.61-64.
5. Медицький І.Б. Політичні конфлікти та злочинність // Наше право. – 2004. - №1. – С.53-56.
6. Медицький І.Б. До питання попередження злочинних проявів у місцях позбавлення волі // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2005. – Вип. XV. – С. 187-192.
7. Медицький І.Б. До питання правового забезпечення профілактики правопорушень // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ. - 2006. – Вип. XVI. – С.173-178.

Інші публікації
8. Медицкий И.Б. Действие экономического фактора преступности в современных условиях // Сб. матер. межд. научн.- практ. конференции “Актуальные проблемы реформирования правовой системы Российской Федерации”. – Часть III. – Белгород: изд-во БелГУ, 2002. – С.351-357.
9. Медицький І.Б. Механізм дії причин і умов злочинності // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матер. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ) 3-4 жовтня 2002. / Редкол.: Басай В.Д. (гол. ред.) та ін. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002. – С.176-178.
10. Медицький І.Б. Місце і роль профілактики злочинів в системі соціального контролю // Збірник матеріалів до лекцій по правовій тематиці для населення. – Вип. 7. – 2002. – С.17-27.
11. Медицький І.Б. Рілігійні переконання і злочинні прояви: кримінологічний аспект // Наукові записки. Серія “Право”. – Острог: Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2004. – Острог, 2005. – С.309-312.
12. Медицький І.Б. До питання впливу окремих соціальних факторів злочинності на криміногенну ситуацію в Україні // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини: Матер. VI Всеукраїнської наук.-практ. конф. [Острог] 28-29 квітня 2005. – С.338-339.
13. Медицкий И.Б. Процессуальная деятельность следователя в контексте профилактики преступности органами внутренних дел // Правосудие как институт обеспечения прав и свобод человека и гражданина: Сб. статей и тезисов Междунар. науч.- практ. конф. студ., асп. и молодых ученых (7-8 апреля 2006 г.) – Великий Новгород: изд-во НовГУ имени Ярослава Мудрого, 2006. – С.167-168.
14. Медицький І.Б. Кримінологічна (профілактична) політика незалежної України // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наук. конф. молодих вчених та аспірантів (28 квітня 2006 р.) – м. Івано-Франківськ, 2006. – С. 316-320.
15. Медицький І.Б. Концептуальні засади кримінологічної (профілактичної) політики // Матеріали науково-практичного семінару “Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності” (12-13 травня 2006 року). – м. Івано-Франківськ, 2006. – С.61.
16. Медицький І.Б. Кримінологічна (профілактична) політика: завдання, джерела, принципи // Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми: Матеріали міжнародної наукової конференції (17-18 листопада 2006 р.) – м. Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. – с.315-318.

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ
Медицький І.Б. Вплив соціальних факторів на злочинність в умовах становлення незалежної Української держави. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2006.
Дисертація присвячена питанню впливу соціальних факторів на динаміку і структуру злочинності в умовах здобуття і розвитку Україною своєї незалежності. За допомогою аналізу наукових праць юристів, вітчизняного законодавства та проведеного анкетування автор розкриває зміст найважливіших процесів, які відбувалися у нашому суспільстві за останнє десятиліття та їх взаємозв’язок із криміногенною ситуацією в державі. У роботі викладено пропозиції відносно втілення в життя заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного профілактичного впливу на злочинність з метою зменшення її рівня. Запропоновано низку доповнень до чинного законодавства України в плані прийняття нормативно-правових актів, що мало б значний попереджувальний ефект.
Ключові слова: причини злочинності, умови злочинності, попередження злочинності, загальносоціальна профілактика злочинності, спеціально-кримінологічна профілактика злочинності, індивідуальна профілактика злочинності.

АННОТАЦИЯ
Медицкий И.Б. Влияние социальных факторов на преступность в условиях становления независимого Украинского государства. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет внутренних дел. – Киев, 2006.
Диссертация посвящена вопросу влияния социальных факторов на динамику и структуру преступности в условиях становления независимой Украинской державы. На базе анализа научных работ юристов, отечественного законодательства, проведенного анкетирования, автор раскрывает содержание основных процессов, происходивших в нашем обществе за последнее десятилетие (политических, экономических, культурных и др.), а также их взаимосвязь с криминогенной ситуацией в государстве.
Обосновывается вывод о том, что причины преступности представляют собой некую систему негативных для государства социальных явлений, детерминирующих преступность как свое следствие. А под условиями преступности нужно понимать такой комплекс явлений, которые не порождают преступность как свое следствие, но, сосуществуя рядом с причинами, способствуют им, облегчают их формирование и реализацию.
Антиобщественное, преступное поведение человека также подчиняется закону причинности. Конкретный волевой акт возникает в результате взаимодействия трех причинных связей – прежде всего у каждого человека формируются интересы и потребности, которые он пытается удовлетворить преступным путем; толчком к преступной деятельности будет выступать та конфликтная жизненная ситуация, в которой лицо пребывало до совершения преступления; желая реализовать свои намерения, человек более-менее точно моделирует ход поступка, его развитие и последствия.
В работе отмечено, что при изучении преступного поведения человека следует учитывать при доминирующей роли социальных также биологические детерминанты, поскольку они имеют значение для выбора варианта поведения и могут определить его расположенность к преступной (антиобщественной) реакции на действительность.
Предложена классификация социальных факторов преступности, в зависимости от их содержания, природы, степени влияния, других критериев. По содержанию автор делит их на политические, экономические, организационно-управленческие, идеологические факторы, а также социальные болезни нашего общества, причем политические и экономические факторы преступности рассматриваются подробнее как наиболее значимые детерминанты, которые приобрели особенное содержание в период 1991-2005 годов.
В работе поднимаются вопросы криминологической (профилактической) политики Украины: определены ее задания, принципы криминологического (профилактического) влияния на преступность; проанализировано состояние исполнения криминологических программ Украины. Задания криминологической (профилактической) политики Украины касаются следующих сфер: 1) сферы определения общих принципов осуществления профилактической деятельности; 2) сферы анализа и оценки явлений объективно-субъективной действительности, которые могут быть отнесены к категории причин и условий преступности и требуют предупредительного воздействия; 3) сферы формирования в теории и реализации на практике наиболее оптимальных стратегических и тактических направлений противодействия разным видам преступной деятельности; 4) сферы взаимодействия с другими элементами (составляющими) политики в сфере борьбы с преступностью.
Раскрываются принципы деятельности по профилактике преступности, а также понятие и содержание общесоциальной, специально-криминологической и индивидуальной профилактики преступности. Специально-профилактические меры противодействия преступности предлагается разделять также и по их содержанию, степени приоритетности, моментам актуализации.
Поддерживается позиция относительно возобновления деятельности специальных профилактических подразделений, функционирующих на общегосударственном и региональном уровнях, работа которых должна быть связана с аналитической, методологической, координирующей составляющей. Поле деятельности указанных подразделений – это обнаружение факторов, определяющих уровень преступности и оценка их актуальности на конкретном этапе развития; лиц, антисоциальная направленность действий которых свидетельствует о возможности совершения ими преступлений в будущем и т. д.
В работе предложены дополнения к действующему законодательству в плане принятия ключевых законодательных актов, которые имели бы важный предупредительный эффект (Законов Украины “О профилактике правонарушений”, “О миграции”, “О криминологической экспертизе проектов законодательных и других нормативно-правовых актов” и др.).
Ключевые слова: причины преступности, условия преступности, предупреждение преступности, общесоциальная профилактика преступности, специально-криминологическая профилактика преступности, индивидуальная профилактика преступности.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking