Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Гендерні особливості смислової сфери осіб, що вчинили насильницький злочин

 

Назаров Олег Анатолійович

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСІБ, ЩО ВЧИНИЛИ НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЗЛОЧИН

Спеціальність: 19.00.06 – юридична психологія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ,
Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент
Попова Галина Вікторівна,
Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної психології, професор кафедри.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент
Барко Вадим Іванович,
Академія управління МВС,
проректор академії;

кандидат психологічних наук, доцент
Кузнецов Марат Амірович,
Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, кафедра прикладної психології, доцент кафедри.

 

Захист відбудеться „_30_ ”_листопада__2007 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Хар-ків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внут-рішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий „_29 ” жовтня 2007 р.

 

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради П.В. Макаренко

 

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Вивчення насильницьких злочинів (хуліганство, тілесні ушкод-ження, вбивство) має велике соціальне значення та є одним з основних напрямків як кримінологічної нау-ки, так і юридичної психології. За час свого існування ці галузі знань накопили великий емпіричний мате-ріал і корисні рекомендації для правоохоронної практики, внесли вклад в розробку теорії антисуспільної поведінки. На теперішній час відбувається помітна зміна предметної направленості теоретичних та прик-ладних досліджень відповідно змінам у суспільстві, що на жаль пов’язані зі зміною гендерних співвідношень насилля, ростом жіночої злочинності, зміщенням ціннісних та змістовних особис-тих утворень злочинців та дефіцитом дійових психокорекційних програм для роботи зі злочин-цями.
В кримінально-психологічних дослідженнях проблемам особистості злочинця завжди при-ділялась значна увага, зокрема цими проблемами займались такі вчені, як П.С. Дагель, К.Є. Іго-шев, В.Ф. Пирожков, О.Е. Личко, В.М. Кудрявцев, Е. Кречмер, В. Холличер та ін. Гендерний ас-пект злочинності розглядався І.Н. Бочкарьовою, Л.С. Сабіною, А.В. Либіним, Ю.М. Антоняном, Н.А. Челишевою, Л.А. Шевченко. Але емпіричні дані на цей рахунок, не дивлячись на велику кіль-кість досліджень, часто суперечливі. Проблему смислової сфери особистості було достатньо доб-ре вивчено як вітчизняними вченими (Б.А. Ананьєв, Б.С. Братусь, Ю.А. Васильєва, А.М. Леон-тьєв, та ін.), так і зарубіжними (А. Маслоу, В. Франкл, С. Шварц та ін.). Дослідженню смислової сфери особистості з аномальною, девіантною поведінкою приділяли особливу увагу Ю.М. Анто-нян, К.Є. Ігошев, А.Р. Ратинов, Г.Ф. Хохряков, С.І. Яковенко. Проте дослідження гендерних роз-біжностей злочинної поведінки є досить актуальним на сьогодення у зв’язку з тим, що існує неба-гато досліджень щодо гендерних особливостей причин вчинення насильницьких злочинів. Особ-ливий інтерес представляють психологічні характеристики чоловіків-вбивць та жінок-вбивць: що саме частіше спонукає їх до вбивства, які відношення складалися з потенційною жертвою, як можна корегувати особистість вбивці.
Таким чином, актуальність обраної теми визначається недостатньою вивченістю проблеми гендерних особливостей смислової сфери особистості, що вчинила насильницький злочин, а та-кож потребами виправної практики в наукових даних, які можуть стати основою для розробки ефективних програм психокорекції при роботі пенітенціарних психологів зі злочинцями, засудже-ними за вбивство.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у рамках наукової програми кафедри прикладної психології Харківського національ-ного університету внутрішніх справ та виконано згідно з „Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 роки”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767 та „Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних дос-ліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ор-ганів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (наказ МВС України від 05.07.2004р. №755). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного уні-верситету внутрішніх справ та узгоджена з відділом моніторингу наукового забезпечення діяль-ності органів та підрозділів внутрішніх справ Державного науково-дослідного інституту МВС України (лист ДНДІ МВС України №41/682 від 30.05.2007р.).
Об’єкт дослідження - ціннісно-смислова сфера особистості.
2
Предмет дослідження - гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини.
Мета роботи - вивчити гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, що засуджені за вбивство, які пов’язані зі змістом сприйняття ними обставин власного злочину, та обґрунтувати психокорекційну програму для просоціальної зміни особистості чоловіків та жінок, що засуджені за вбивство.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:
1) узагальнити результати психологічних досліджень щодо гендерних особливостей цінніс-но-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини;
2) виявити гендерні особливості термінальних, інструментальних цінностей та життєвих пріоритетів осіб, що вчинили насильницькі злочини;
3) дослідити гендерні особливості змісту свідомого та неусвідомленого емоційного сприй-няття важливих соціальних понять особами, що вчинили насильницькі злочини;
4) вивчити гендерні особливості суб’єктивної картини насильницького злочину в порівнян-ні з об’єктивними даними за матеріалами кримінальних справ;
5) виявити гендерні особливості переживань щодо скоєного насильницького злочину;
6) обґрунтувати психолого-педагогічні рекомендації щодо психокорекційної роботи пені-тенціарного психолога з вбивцями з урахуванням гендерних особливостей та виявити можливості впливу запропонованої програми на особистість правопорушників.
Методологічною і теоретичною основою дослідження виступили ідеї ціннісно-нормативного підходу до розуміння особистості злочинця Ю.М. Антоняна, А.І. Долгової, Л.В. Перова, А.Р. Ратинова, основні положення теорій щодо особистого смислу сприйняття подій ото-чуючого світу В. Франкла, А.М. Леонтьєва, Б.С. Братуся, Ф.І. Василюка, В.В. Століна, а також ідеї Я. Морено, Г. Лейтс, Д. Кипер щодо принципів групової психодраматичної роботи з метою зміни смислової сфери особистості.
Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові методи теоретичного (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретич-них і експериментальних даних) та емпіричного дослідження (методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, кольоровий тест відношень, модифікована методика “Пріоритети” А. Адлера, письмове опи-тування осіб щодо обставин вчинення ними насильницьких злочинів та їх відношення до скоєного, контент-аналіз кримінальних справ злочинців, що відбувають покарання за вбивство, тест Р. Кеттел-ла, опитування щодо планів на майбутнє). У якості основних методів математичної обробки резуль-татів було обрано наступні методи статистики: t-критерій Ст’юдента - Фішера, ц-критерій кутового перетворення Фішера.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному.
Вперше досліджено зміст суб’єктивного сприйняття насильницького злочину самими зло-чинцями в порівнянні з матеріалами карних справ.
Вперше виявлено специфічні переживання, які супроводжують жінок та чоловіків, що вчи-нили вбивство в момент, одразу після та набагато пізніше скоєного злочину.
Розширено уявлення щодо гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери злочинців.
Розширено уявлення про засоби психокорекційної роботи з вбивцями шляхом створення корекційної програми, яка включає мотиваційний, інформаційний та регулятивний етапи.

3
Удосконалено підходи до психологічного супроводження процесу реконструювання смис-лової сфери особистості злочинців, що вчинили насильницькі злочини.
Набув подальшого розвитку психологічний інструментарій для ведення групової корекцій-ної роботи зі злочинцями.
Вірогідність та надійність отриманих результатів та висновків забезпечена: всебічним розглядом предмету дослідження, методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дос-лідження; репрезентативністю вибірки експериментальних даних; кількісним і якісним аналізом емпіричних даних; використанням методів математичної статистики.
Теоретична значимість роботи полягає у тому, що розширено поняття про змістовні ха-рактеристики ціннісно-смислової сфери особистості.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані для удосконалення психологічної роботи зі злочинцями, що вчинили вбивство. Нами запропоновані практичні рекомендації з реконструювання смислової сфери вбивць з урахуванням виявлених гендерних особливостей. Знання гендерних особливостей смислової сфери особистості дає змогу реалізувати диференційований підхід у побудові психокорекційних програм. Володіння інформацією про гендерні особливості смислової сфери правопорушників допоможе знайти резерви поліпшення роботи пенітенціарних психологів.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз науко-вої літератури з проблеми, що вивчається, розроблено методичний комплекс та проведено емпі-ричне дослідження, математичну обробку матеріалів і написано текст дисертації. В тезах “Репро-дукція сімейних стереотипів насилля неповнолітніми злочинцями та соціально-психологічні ас-пекти її профілактики”, “Особливості усвідомлення мотивації злочину особами, що скоїли на-сильницький злочин” та у статті “Гендерні особливості переживань засуджених за вбивство щодо скоєного ними злочину та корекційна програма роботи з емоційною сферою особистості злочинців насильницького типу”, написаних у співавторстві з Г.В. Поповою, особистий внесок здобувача становить 70% в усіх випадках.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповіда-лися на засіданнях кафедри прикладної психології Харківського національного університету внут-рішніх справ, на міжвузівських, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конферен-ціях: „Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та ор-ганізаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку” (Донецьк, 2006 р.), „Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасні технології протидії” (Одеса, 2006 р.), „Психологія діяльності в особливих умовах” (Харків, 2006 р.), „Сучасні наукові дослідження – 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.).
Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес курсантів при проведенні занять з дисципліни „Психологія злочинного світу”, яка викладається в ХНУВС (акт впровадження від 12.06.2007 р.) та в роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи Холодногірської виправної колонії № 18 управління Державного департаменту України з питань виконання пока-рань в Харківській області у вигляді застосування психологами цього відділу розробленої за ре-зультатами дисертаційного дослідження психокорекційної програми „Вибір” (акт впровадження від 25.09.2007 р.).

4
Публікації. Основні положення дисертації та результати дослідження відображено у 7 на-укових публікаціях: 3 з них – статті у фахових збірниках, затверджених ВАК України, 4 – матеріа-ли конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 266 найменувань, з них 9 іноземною мовою. Повний обсяг дисертації – 154 сторінки, основна частина - 142 сторін-ки. Робота містить 11 таблиць і 1 малюнок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми що досліджується, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значимість одержаних результатів, наведено структуру дисертації.
У першому розділі “Теоретичні та емпіричні дослідження гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини” приведений аналіз науко-вих робіт, щодо криміналістичної та соціально-психологічної характеристики насильницьких злочинів, по-няття гендер та гендерні особливості поведінки осіб, що вчинили насильницькі злочини, мотива-ційної сфери особистості та особливостей мотивації злочинної поведінки, ціннісно-смислової сфери особистості та особливостей її характеристик у злочинців.
Найбільш небезпечна форма насильства - це насильницькі злочини, особливо вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство, розбої, пограбування, побутові злочини та злочини, що скоюються організованими групами.
Особам, що скоїли насильницькі злочини, притаманні:
- дефектність соціальної ідентифікації, емоційна тупість, імпульсивна агресивність;
- крайня десоціалізованість, стереотипність асоціальних поведінкових навичок;
- бажання до швидкого задоволення спонтанно виниклих бажань, примітивізм, егоцентризм та цинізм;
- широке використання засобів психологічного самозахисту (самовиправдовування антисо-ціальної поведінки, перекладання вини на потерпілого та зовнішні причини);
- підвищений рівень тривожності, підвищена самооцінка, злобність, знижена толерантність (неспроможність переносити труднощі), аутизм (соціальна відчуженість), неспроможність до емо-ційного співчування (асінтонність);
- неспроможність індивіда стримати перше агресивне збудження, прогнозувати розвиток конфлікту та наслідки агресивних дій, не володіння системою поведінкових прийомів.
В корисно-насильницьких злочинах агресивність часто використовується, як засіб досяг-нення корисної мети. В цих випадках має місце, так звана, інструментальна агресія. В насильниць-ких же злочинах на перший план виступає ворожа агресивність - агресія, нанесення шкоди висту-пає як самоціль. Термін продовження та жорстокості насилля тут залежить від злочинної цілі: принизити жертву, спричинити їй тяжкі страждання з побуджень ревнощів, помсти, самос-твердження та т. ін. В групових насильницьких злочинах агресія часто здійснюється під впливом групового тиску, групових традицій.
В плані взаємодії злочинця з потерпілим насильницькі злочини можна поділити на два різ-новиди: 1) жертва не причасна до агресивності злочинця; 2) потерпілий спровокував конфліктну
5
взаємодію з злочинцем; агресивність злочинця виникла в ході розвитку міжособистого конфлікту, гострого протиріччя актуалізованих інтересів, установок та цілей потерпілого та обвинуваченого, в результаті інтерактивного антагонізму.
Диференціація вбивств по таким важливим ознакам, як їх характер і спрямованість, дає можливість зробити перші кроки до розуміння мотивів цих злочинів.
У закордонних авторів досить повний огляд суб'єктивних джерел таких злочинів, як убивства, дан Г. Неттлером. Серед причин убивств він зазначає наступні:
1. Руйнування навичок, придбаних людиною в процесі навчання і виховання. Особливо це виявляється при зіткненні з труднощами сучасного міського життя.
2. Досвід раннього статевого життя без передбачення його наслідків.
3. Розширення і полегшення позашлюбних сексуальних зв'язків, що ведуть до появи по-зашлюбних дітей, які стають жертвами своїх батьків.
4. Виховання дитини в умовах неповної родини.
5. Пряме навчання різним формам прояву жорстокості в так званих "жорстоких культу-рах".
6. Розповсюдженою причиною вбивства, на думку Г. Неттлера, є почуття любові в його різних варіантах: наприклад, почуття ревнощів.
7. Розповсюдженою причиною вбивств є похоть, пов'язана з оргазмом і садизмом.
Злочини, пов’язані з вбивством або із загрозою для життя людини, а також спробою на-сильства частіше здійснюють чоловіки: у Канаді – відповідно в 11 і 8 разів частіше, в США – в 10 і 5 разів частіше. Це пов’язують з більшою схильністю чоловіків до прямої фізичної агресії. Показано, що у чоловіків, які скоїли злочини пов’язані з насильством, рівень тестостерону пе-ревищував норму. Проте, жіноча злочинність росте швидше ніж чоловіча. До того жіноча зло-чинність має якісно новий характер. Часто жінка не тільки очолює злочинну групу, але і органі-зовує і скоює найбільш жорстокі і витончені злочини.
Жінкам-злочинницям, які скоїли насильницькі злочини проти особи, притаманна ригід-ність, а також висока імпульсивність, неспроможність адекватно сприймати та оцінювати виника-ючі життєві труднощі побуджають їх в ситуації фрустрації до необдуманої, дезорганізованої, часто злочинної поведінки.
На відміну від злочинців-чоловіків жінкам-злочинницям, як правило, притаманні почуття провини, турбота про своє майбутнє, їм характерна також підвищена тривожність, емоційна драт-ливість. Злочинній поведінці жінок в цілому притаманна імпульсивність, чоловікам - логічність.
Жіноча насильницька злочинність значно нижча по об'єму. Специфіка жіночої поведінки полягає в більш гострішому сприйнятті окремих явищ дійсності, в підвищеному емоційному реагуванні на них, в наданні більшої значимості окремим фактам міжособистих відносин.
Жертвами жінок, як правило, стають близькі люди — чоловіки, співмешканці, родичі, знайомі. Вбивствам, як правило, передують довгі конфлікти, що провокує поведінка потерпілих. Якщо умисні вбивства частіше здійснюються чоловіками, то ненавмисні (як реакція на знущання чолові-ка або в стані алкогольного сп'яніння) частіше жінками.
Таким чином існують певні типові відмінності особистих проявів у жінок та чоловіків зло-чинців, що обумовлюють характер скоєного злочину.

6
Антисуспільна спрямованість особистості злочинця характеризується, насамперед, доміну-ючим відношенням індивіда до соціальних цінностей: до навколишніх людей, до суспільства в цілому, до самого себе, а також до предметів зовнішнього світу.
Проблему мотиву й мотивації злочинних діянь у науці кримінального права розробляли Б.С. Харазішвілі, Б.А. Вікторов і Б.С. Волков, В.Н. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, П.С. Дагель, Д.П. Котова, Ю.М. Лівшиць, А.П. Тузів, Н.А. Барановський, А.Р. Ратинів. У поглядах на мотив злочину можна досить чітко виділити три основних напрямки: кримінально-правові, процесуальні й гносеологічні питання встановлення мотиву злочину.
Протиправність вчиненого діяння визначається переважно не змістом випробовуваної по-треби, а тим, що вона задовольняється недозволеним способом або забороненими засобами, ціною істотного порушення правоохоронних інтересів, що, в остаточному підсумку, залежить від мо-ральної сутності людини.
В науковій літературі існують наступні принципи аналізу проблеми детермінації кримі-нальної поведінки.
1. Кримінальна поведінка, як і поведінка в нормі, є багатофакторною, вона не є наслідком однієї або навіть декількох причин. Соціальні й біологічні фактори стають детермінантами кримі-нальної поведінки не самі по собі, а інтегруючись в індивідуально-психологічних якостях злочин-ця.
2. Кримінальна поведінка відрізняється від соціально-позитивної поведінки, як по змісту спрямованості, так і по психорегулятивним особливостям. Для поведінки більшості злочинців ха-рактерні соціально-ціннісна дезадаптація й дефекти саморегуляції.
3. Злочинна поведінка здійснюється на основі зняття індивідом своєї соціальної відпові-дальності за допомогою механізму захисту (самовиправдовуваючої) мотивації, знецінювання за-гальноприйнятих цінностей.
4. Злочинна поведінка найчастіше спрямовується багатьма мотивами і потребами. Майже завжди насильницькі злочини полімотивовані: тут і помста, і жага влади, і злість, і багато чого ін-шого.
У випадку дослідження мотивації вбивства необхідно з’ясувати чи слугує вбивство лише меті усунення об’єкта, що стоїть на шляху до досягнення бажаного, чи є вбивство самостійною узагальненою метою для досягнення якої виконується ряд підготовчих дій, чи воно обумовлюєть-ся діяльністю (маніакальні вбивства).
Ціннісні орієнтації - це важливий елемент внутрішньої структури особистості, що виступає мотиватором діяльності, визначаючи й направляючи поведінку особистості. Ці ідеї ми знаходимо, насамперед, у роботах філософів С.Ф. Анісімова, Л.М. Архангельського, В.С. Багірова, Б.Н. Бес-сонова, Е.В. Боголюбовой, А.Т. Москаленко, Л.С. Кузнєцова, В.А. Малахового, Л.А. Чухиной, Н.З. Чавчавадзе, А. Мейнонг, Р.Перрі, Дж.Дьюі, М. Шелер, П. Толкотт та ін., психологів А.Н. Леон-тьєва, Б.С. Братуся, А.А. Бодалева, А.А. Деркач, Н.Л. Карпова, М.И. Бобнева, Б.М. Майстрів, М.Л. Раустефон Врихт, Т. Хиггинс, Д.М. Болдуин, С.М. Якобсон, М.Рокича, А. Маслоу й ін., соціологів В.Г. Алексєєва, В.Г. Асмолова, В.С. Бакирова, О.И. Зотова, И.М. Попова, А.О. Ручка, Е.Дюргейма, М.Вебера, У. Томаса, Ф. Знанецького, П. Сорокіна, В. Франка, Т. Парсонса й ін.
Ціннісні орієнтації є найважливішим компонентом суб'єктної утворюючої активності і са-мого суб'єкта в ній. З великого набору пропонованих суспільством цінностей людина обирає – надає перевагу, відмовляється, бореться “за” чи “проти”, зважує свої цінності.
7
Смислоутворення – це особиста тенденція до індивідуалізації, її здатність до інтерпретації життя, що, однак, представляє не стільки діяльнісну і теоретико-свідому, скільки її екзистенціальну здатність. Людина шукає смисл життя, що являє собою “почуття цінності чого-небудь для "Я"”. У вітчизняній психології ідею смислоутворюючої активності розвиває К.А. Абульханова. Вона представляє цей вид активності як особисту інтерпретацію людиною способу життя, що включає уявлення про місце в суспільстві, про свою значимість. Смислоутворююча активність, пов'язана з індивідуальним вибором, утворенням і систематизацією цінностей, завжди індивідуальна, ситуативна.
Як відзначають Ю.М. Антонян і В.В. Гульдан (1991), особистий зміст більшості злочинів складається в самоствердженні, підтвердженні власного біологічного й соціального буття. В.В. Лунєєв відзначає, що в правопорушників мотиваційна сфера бідніше. У більшості правопо-рушників відзначається повна відсутність або зародковий стан розвитку потреб культурних по по-ходженню й духовних за формою: моральних, естетичних, творчих, пізнавальних, освітніх, науко-вих і т.д. Це позбавляє життя змісту, великої значимості, деморалізує особистість, створює не-впевність, звужує прояв творчих можливостей, зводить мотивацію до вузько ситуативних спону-кань в сучасний момент.
Особистість злочинця відрізняється від особистості законослухняного негативним змістом цінніс-но-смислової системи та стійкими психологічними особливостями, сплітання яких має криміногенне зна-чення та специфічно саме для злочинця. Ця специфіка ціннісно-смислового обліку є одним з факторів скоєння ними злочинів, що зовсім не є психологізацією причин злочинності, так як ціннісні особливості складаються під впливом тих соціальних відносин, в які був включений індивід, тобто мають соціальне по-ходження.
У другому розділі “Програма та методи дослідження гендерних особливостей смисло-вої сфери осіб, які вчинили насильницькі злочини” дисертаційного дослідження описано програму та методи дослідження гендерних особливостей смислової сфери осіб, що вчинили на-сильницькі злочини.
Дослідження тривало протягом з 2004-2006 рр. та було поділено на такі етапи.
1. Пошуково-орієнтовний, в ході якого були сформульовані конкретні завдання досліджен-ня гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, які вчинили такий насильницький зло-чин, як вбивство.
2. Дослідницький етап. Для проведення дослідження була організована дослідницька база. В дослідженні приймали участь 41 чоловік, що відбувають покарання за вчинення насильницьких злочинів в Холодногірській виправній колонії Харківської області (№ 18). Під час проведення дослідження опитувані чоловіки перебували в 1, 2, 5 та 7 загонах. Також в проведенні дослідження приймала участь 41 жінка, що відбуває покарання за вчинення насильницьких злочинів в Кача-нівській виправній колонії Харківської області (№ 54). Під час проведення дослідження засуджені жінки перебували в 1, 2, 4 та 6 загонах. Досліджувані вчинили насильницькі злочини передбачені 115, 116, 118, 119 та 121 статтями діючого Кримінального Кодексу України (прийня-тий 5 квітня 2001 року).
3. Етап обробки та аналізу даних включав аналітичні процедури. Проведений аналіз дав можливість обґрунтування психолого-педагогічних рекомендацій щодо психокорекційної роботи пенітенціарного психолога з вбивцями. На основі отриманих даних нами була розроблена програ-

8
ма, щодо психокорекційної роботи пенітенціарного психолога з вбивцями, з урахуванням гендер-них особливостей ціннісно-смислової сфери.
4. Етап впровадження включав проведення розробленої психокорекційної програми та пе-ревірку можливостей її впливу на особистість злочинця. Перевірка заключалась у проведенні до-слідження особистих якостей злочинців та їх уяв щодо майбутнього до та після психокорекційного впливу.
Для проведення дослідження на тему “Гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили насильницькі злочини” використовувалися наступні методи дослідження: методика “Ціннісні орієнтації”, що розроблена М. Рокічем, кольоровий тест відношень, дослідницький при-йом на основі методики А. Адлера “Пріоритети”, письмове опитування щодо обставин вчинення злочину та відношення до скоєного, контент-аналіз особових справ, тест Кеттелла, опитування щодо планів відносно майбутнього, методи математичної статистики.
У третьому розділі “Дослідження гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери особистості злочинців, що вчинили насильницькі злочини” викладено результати дослідження гендерних особливостей життєвих цінностей, емоційного ставлення до важливих соціальних понять і переживань осіб, що вчинили вбивство.
Для виявлення гендерних особливостей термінальних та інструментальних цінностей осіб, що вчинили насильницькі злочини, була проведена методика “Ціннісні орієнтації”, розроблена М. Рокічем.
За результатами опитування осіб, що вчинили насильницькі злочини, була складена таблиця, яка відображає ієрархію термінальних та інструментальних цінностей серед засуджених чоловіків та жінок (див. табл. 1).
Таблиця 1
Ієрархія термінальних та інструментальних цінностей серед засуджених чоловіків і жінок
(вказано ранг)
Термінальні цінності Ранг Інструментальні цінності Ранг
ч ж ч ж
Активне, діяльне життя 18 1 Охайність 4 12
Здоров'я 12 4 Життєрадісність 2 3
Красота природи та мистецтва 14 16 Непримиримість до своїх та чу-жих недоліків 16 6
Матеріально забезпечене життя 15 12 Відповідальність 12 10
Спокій в країні, мир 13 11 Самоконтроль 18 2
Пізнання, інтелектуальний
розвиток 9 15 Сміливість 9 11
Незалежність міркувань та оцінок 17 18 Терпимість 17 1
Щасливе сімейне життя 7 6 Чесність 15 4
Впевненість в собі 8 2 Вихованість 3 5

9
Продовження таблиці 1
Життєва мудрість 16 13 Вимогливість 10 7
Цікава робота 11 17 Раціоналізм 6 18
Любов 10 5 Працелюбство 14 9
Вірні та хороші друзі 5 9 Високі запити 11 8
Суспільне визнання 4 10 Незалежність 4 17
Рівність в можливостях 6 7 Освіченість 5 14
Свобода вчинків та дій 3 14 Твердість волі 8 13
Творча діяльність 1 8 Широта поглядів 1 15
Отримання задоволення 2 3 Чутливість 7 16

Для виявлення гендерних особливостей пріоритетів осіб, що вчинили насильницькі злочи-ни, була використана методика, що заснована Альфредом Адлером, "Пріоритети".
Серед чоловіків, що вчинили насильницькі злочини, були виявлені наступні закономірності. Для половини чоловіків, що вчинили насильницькі злочини, цінністю в житті є сім'я та робота, весь час вони присвячують сімейним справам та забезпечують сім'ю. Чверть засуджених чоловіків вважа-ють за цінність в житті - розваги. Весь вільний від роботи час присвячується різноманітним розва-гам. Має місце і той факт, що чоловіки бачать свій сенс життя в антиморальному, і навіть про-типравному.
Для значної ж більшості досліджуваних жінок головною цінністю в житті є сім'я та справи, пов'язані з нею. Майже весь свій час жінка присвячує дітям, чоловіку, роботі, дому, вона робить все, щоб зберегти сімейне тепло, бо це для неї є найголовнішим. Цінності більшості засуджених жінок відповідають соціальним уявленням. Але зустрічаються випадки, коли жінка спрямовує свої зусилля на протиправні діяння, для неї важливим є антисоціальні цінності.
Таким чином, порівнюючи результати даної методики опитуваних чоловіків та жінок, можна зро-бити висновок, що ціннісні орієнтації засуджених і чоловіків, і жінок відображають необхідність їх при-стосування до умов позбавлення волі. По своїй сутності вони є соціально дефіцитарними, корек-ційна робота відповідно цінностей може бути спрямована на майбутнє, вироблення методів контрольованої поведінки.
Виявлення гендерних особливостей емоційного відношення до важливих соціальних понять осіб, що вчинили насильницькі злочини, складається з двох частин:
1) виявлення гендерних особливостей емоційного відношення до важливих соціальних понять осіб, які скоїли насильницькі злочини, за допомогою методики “Кольоровий тест відношень”. Результати дослідження див. в табл. 2;
2) виявлення гендерних особливостей щодо розуміння важливих соціальних понять осіб, що вчинили насильницькі злочини, за допомогою письмового опиту засуджених.

 

10
Таблиця 2
Частота типів кольорових асоціацій до важливих соціальних понять серед чоловіків та жінок,
що скоїли насильницькі злочини (в %)
Поняття + + + - - + - -
ч ж ч ж ч ж ч ж
“Я” 53,4* 80,9 24,8 4,8 9,5 14,3 33,3* -
“Моє життя” 39,1 38,1 14,3 9,5 19,1 23,8 28,6 28,6
“Життя” 42,9 52,4 28,6* 4,8 14,3 14,3 14,3 28,6
“Жертва” 9,5 14,3 23,8 9,5 14,3 - 52,4 76,2
“Вбивство” 4,8 9,5 9,52 14,3 19,1 4,8 66,7 71,4
“Злочин” 14,3 19,1 19,1 - 9,5 14,3 57,1 66,7
“Смерть” 4,8 14,3 9,5 - 14,3 4,8 71,4 80,9
(+ +) - позитивні асоціації; (+ -) - суперечливі асоціації; (- +) - суперечливі асоціації; (--) - негативні асоціації.
* - розбіжності частоти асоціацій у жінок і чоловіків значимі при р?0,05 за ц - критерієм Фішера.
В ході дослідження за допомогою контент-аналізу особових справ засуджених, що вчинили насильницькі злочини, були виділені такі мотиви злочину: помста, користь, неприязнені відношен-ня, ревнощі, самозахист, хуліганські мотиви, сексуальне задоволення (див. табл. 3).
Таблиця 3
Частота прояву мотивів вчинення насильницьких злочинів серед чоловіків
та жінок (%) за матеріалами аналізу кримінальних справ
Мотиви вчинення злочинів Чоловіки (%) Жінки (%)
Помста 9,52 4,76
Користь 4,76 33,33*
Неприязнені відношення 66,66 42,89
Ревнощі 9,52 9,52
Самозахист - 9,52
Хуліганські мотиви 4,76 -
Сексуальне задоволення 4,76 -
* - значимі розбіжності при р? 0,01 за ц - критерієм Фішера.
Мотиви злочину по-різному представлені в кримінальних справах чоловіків та жінок вбивць. Данні, стосовно суб’єктивного сприйняття причин злочину та відповідного факту визнання вини особами, що скоїли насильницький злочин, можна представити у вигляді таблиці 4.

11
Таблиця 4
Сприйняття причин злочину чоловіками та жінками,
які скоїли насильницький злочин (%)
Суб'єктивне сприйняття при-чин злочину Чоловіки Жінки Причини відповідно факту визнання вини (%)
Повністю Частково Не визнають
ч ж ч ж ч ж
Негативне відношення жертви до злочинця (почут-тя по типу образи) 38,09 19,04 28,58 4,76 4,91 14,28 4,76 -
Захист когось близького чи самозахист 14,28 33,32 4,76 9,52 9,52 14,28 4,76 9,52
Роздратованість діями жерт-ви (почуття по типу агресії) 19,04 19,04 14,28 4,76 4,76 9,52 - -
Ревнощі 9,52 9,52 - 9,52 9,52 - - -
Бажання заволодіти чужим майном 4,76 19,04 4,76 - - 14,28 - 4,76
Сильний сексуальний потяг 4,76 - 4,76 - - - - -
Бажання самоствердитися чи ствердитися перед іншими 9,52 - 4,76 - 4,76 - - -
Отримані дані свідчать про необхідність психокорекційної роботи, що направлена на зрос-тання самосвідомості і переробку негативних почуттів, що супроводжували вчинення злочину.
Одним із завдань даної роботи було виявлення гендерних особливостей переживань, що супроводжували вчинення насильницького злочину (вбивства). Серед досліджених злочинців жінки частіше за чоловіків відчувають сильні почуття (страх, ненависть). А чоловіки - в більшій мірі байдужі до своїх жертв або відчувають агресивні почуття. Як чоловіки, так і жінки схильні витісняти образ злочину та не виявляють наявність почуттів через деякий час та в момент опитування, що може призводити до збіль-шення внутрішньої напруги та неможливості її регулювати. Ефективною формою психокорекції для тих, хто скоїв насильницький злочин, є групова робота на базі психодраматичних методів, що дозволяють виявляти і аналізувати почуття в ході рольового розігрування ситуацій насильства, що дає можливість розвитку рефлексії та саморегулювання.
У розділі 4 “Перспективні напрямки психокорекційної роботи з засудженими за вбивство” розглянута проблема виправлення засуджених в пенітенціарній психології, описана запропонована авторська психокорекційна програма для групової роботи з засудженими за вбивство, наводяться дані щодо її ефективності.
У сучасній пенітенціарній науці феномен покарання у вигляді позбавлення свободи розгля-дається в наступних напрямах: кара, виправлення і профілактика здійснення засудженими нових злочинів.
Метою психокорекційної роботи з правопорушниками є зміна їх смислових стереотипів, оскільки багато дослідників визнають специфічною властивістю особи правопорушника, так зва-ну, антигромадську установку. Це дозволить чоловікам і жінкам, що вчинили насильницькій зло-чин, сформувати адекватне уявлення про власне минуле і майбутнє, і, тим самим, підготуватися до
12
просоціальної самореалізації в суспільстві після виходу на волю. Найбільш перспективними напрямками психокорекційної роботи з правопорушниками є когнітивно-поведінкове ре-конструювання, тобто навчання правопорушників раціональної інтерпретації автобіографічних життєвих подій та на основі цього адаптованій поведінці яка підтримується та психодраматичний підхід, який дозволяє аналізувати почуття правопорушника та впливати на смислову сферу з боку зміни емоційного сприйняття ситуацій.
Головна ідея рекомендацій з психокорекції правопорушників, що вчинили насильницькій злочин, пов'язана з цілеспрямованим впливом на смислові стереотипи вбивць з урахуванням ген-дерних особливостей, саме тому що у правопорушників існують гендерні стереотипи уявлень про суспільну поведінку та прагнення відтворювати їх у власній поведінці. Відповідно в психокорек-ційній роботі з правопорушницями цільовими мішенями корекції є життєві орієнтації жінок, що скоїли насильницькій злочин. Психокорекційний вплив повинен спиратися на позитивні уявлення жінок про загальнолюдські цінності (життя, любов, добро, справедливість, чесність, взаємна по-шана), оскільки в нашому дослідженні було показано, що для жінок-злочинниць, навіть в критич-ній ситуації вчинення злочину, важливим було те, наскільки вони відповідають загальноприйня-тим нормам поведінки, як їх сприймають ті, що оточують. Також, на нашу думку, корекція пови-нна бути направлена на пізнання жінками власних особистих потреб та уявлення адекватних, соці-ально-прийнятних, відповідних правовим нормам шляхів їх задоволення.
Психокорекційні заходи із злочинцями-чоловіками повинні бути направлені на зміну їх уявлень про відповідальність за здійснений ними злочин. Як було показано в нашій дисертаційній роботі, правопорушники чоловіки схильні пояснювати власну злочинну поведінку впливом тих хто їх оточує, схильністю до алкоголю, нібито некерованими, сильними емоційними імпульсами. Отже, психокорекційна робота повинна бути направлена на підвищення особистої відповідальнос-ті правопорушників за події власного життя і на оволодіння власною імпульсивною поведінкою. Основним завданням психокорекційної роботи зі злочинцями-чоловіками є підвищення усвідом-лення відповідальності перед іншими людьми за заподіяний ними збиток і жалю при скоєнні зло-чину. Визнання ними негативних рис власної особистості і відповідальності за протиправні вчин-ки може стати початком самозмін. Одним із завдань в цьому напрямі є формування у чоловіків правопорушників інтернального локусу контролю, віри в здатність контролювати події власного життя.
Слід також звернути увагу на формування у правопорушників чоловіків адекватної моделі самореалізації в суспільстві і самоствердженні в міжособистих відносинах.
Нами запропонована групова психокорекційна програма “Вибір”, ціллю якої є розвиток у правопорушників, що вчинили насильницькій злочин, рефлексії власних дій, усвідомлення та пе-реробка почуття провини, засвоєння прийомів самоконтролю в емоціогенних ситуаціях, вироб-лення вмінь адекватної і ефективної соціальної взаємодії в суспільстві.
Для реалізації психокорекційної мети в роботі з правопорушниками, що вчинили насиль-ницький злочин, нами використовувався 60-годинна групова психокорекційна програма “Вибір”, яка включала три тематичних блока: відповідальна поведінка, саморегуляція емоційних станів, адаптована взаємодія. Засуджених навчали методам самоконтролю, саморегуляції і релаксації та вели цілеспрямовану роботу з їх ціннісно-смисловою сферою з урахуванням гендерних особли-востей.

13
Перевірка ефективності дії на особисті якості правопорушників психокорекційної програми за допомогою методики Р. Кеттелла дала змогу переконатись в неоднозначності впливу на різні особисті якості. Так, узагальнюючи одержані дані, можна відмітити, що в найбільшій мірі пози-тивно змінювались якості особистості злочинців, які характеризують їх емоційно-вольову сферу, потім йшли зміни особливостей міжособистої взаємодії. При цьому слід зазначити, що за більшіс-тю шкал більш значимі зміни після проведення групової програми спостерігались в групах чолові-ків і менш суттєві – в групах жінок.
Для виявлення можливостей впливу запропонованої психокорекційної програми на со-ціальні установки нами шляхом опитування були досліджені плани на майбутнє засуджених чо-ловіків та жінок вбивць до та після корекції.
Після проходження корекційної програми у більшості чоловіків (77%) з’явились більш конкретні, спрямовані на цінність життя стремління жити по загальнолюдським моральним зако-нам плани.
У досліджених жінок – злочинниць спостерігалась в цілому така ж тенденція: до корекції планів не було у 36% досліджених, після – з’явилися у більшості (69%). Характер планів на май-бутнє змінився в сторону більшої конкретизації, також з’явились думки щодо побудови відношень на нових засадах – більш людяних і моральних.
Таким чином, використання групової психокорекційної роботи дало можливість перекона-тись в певній ефективності її застосування з метою корекції особистих якостей і соціальних уста-новок засуджених за вбивство в умовах колонії.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті гендерних особливостей ціннісно-смислової сфери осіб, що вчинили на-сильницький злочин, і окресленні практичних рекомендацій з реконструювання смислової сфери вбивць з урахуванням виявлених гендерних особливостей. Узагальнення результатів дисертацій-ного дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1. Автори при вивченні проблеми мотивації злочину виділяють три основних напрямки: кримінально-правові, процесуальні й гносеологічні питання встановлення мотиву злочину.
Особистість злочинця відрізняється від особистості законослухняного негативним змістом цін-нісно-смислової системи та стійкими психологічними особливостями, сплітання яких має криміногенне значення та специфічно саме для злочинця. Ця специфіка ціннісно-смислового обліку є одним з факторів вчинення ними злочинів, що зовсім не є психологізацією причин злочинності, так як ціннісні особливості складаються під впливом тих соціальних відносин, в які був включений індивід, тобто мають соціальне по-ходження. Система ціннісних утворень у осіб, які скоїли суспільно-небезпечні дії, характери-зується рядом структурних трансформацій, які пов’язані з порушеннями соціально-психологічної адаптації.
Загальна особливість вбивць - крайнє низький соціальний статус, соціально-рольова дефект-ність, великий розрив між реальними можливостями та рівнем притязань, емоційна нестійкість.
2. За даними досліджень для опитуваних чоловіків найголовнішими у житті цінностями є: творча діяльність, отримання задоволення, свобода вчинків й дій (серед термінальних цінностей) та ши-рота поглядів, життєрадісність, вихованість (серед інструментальних цінностей). Для засуджених
14
жінок найголовнішими у житті цінностями є: активне, продуктивне життя, впевненість в собі та отримання задоволення (серед термінальних цінностей), а також терпимість до думок інших, самоконтроль та жит-тєрадісність (серед інструментальних цінностей).
3. Більшість засуджених жінок трактують такі поняття, як “Я”, “моє життя”, “життя” з пози-тивної точки зору, розглядають їх, як дещо гарне, добре. А поняттям “жертва”, “вбивство”, “зло-чин” дають об'єктивне визначення. Половина жінок-вбивць визначають “смерть” з негативними емоційними відтінками, виражаючи при цьому почуття страху. Більшість засуджених чоловіків та-кож проявляють своє позитивне ставлення до поняття “Я”, “моє життя”, “життя”, хоча серед чоло-віків частіше фіксується негативне відчуття до поняття “моє життя”. Серед чоловіків також є тен-денція об'єктивного трактування понять “жертва”, “вбивство”, “злочин”.
4. Існують деякі розбіжності між досліджуваними чоловіками та жінками щодо офіційно встановлених мотивів вчинення вбивства за матеріалами справ. Серед мотивів вчинення вбивства були виділені мотиви, які характерні виключно для чоловіків (хуліганські та сексуальне задово-лення) та виключно для жінок (мотив самозахисту).
Жінки значно ріже в порівнянні з чоловіками повністю визнають свою вину.
Загальними для чоловіків та жінок є такі суб'єктивно виділені причини вчинення злочину: негативне відношення жертви до злочинця, захист когось близького чи самозахист, негативні по-чуття по відношенню до поведінки жертви, ревнощі, бажання заволодіти чужим майном. Для чо-ловіків встановлено ще дві групи причин вчинення злочину: сильний сексуальний потяг та бажан-ня самоствердитися чи ствердитися перед іншими. Серед жінок ці причини відсутні. Також жінки та чоловіки з різною частотою вказують причини вчинення ними насильницького злочину. Серед чоловіків частіше зустрічається така суб'єктивна причина вчинення злочину, як негативне відно-шення жертви до злочинця, тобто більше випадків в міжособистих стосунках сприймається ними в порівнянні з жінками, як образа. Серед жінок частіше за все зустрічається така причина, як захист близької людини чи самозахист. Таким чином жінки-вбивці частіше за чоловіків висувають більш соціально прийнятні причини злочину, що також свідчить про прагнення жінок бути більш со-ціально-нормативними.
5. Серед досліджених злочинців жінки частіше за чоловіків відчувають різноманітні сильні почуття. Чоловіки більш байдужі до своїх жертв або відчувають агресивні почуття. Як чоловіки, так і жінки схильні витісняти образ злочину та не виявляють наявність почуттів через деякий час та в момент опитування, що може призводити до збільшення внутрішньої напруги та неможливості її регулювати.
6. Отримані дані свідчать про необхідність психокорекційної роботи, що направлена на зростання самосвідомості, пробудження каяття, переробку негативних почуттів, що супроводжу-вали вчинення злочину та реконструювання смислової сфери у напрямку соціальної адаптації з урахуванням гендерних смислових схем. За попередніми даними ефективною формою психоко-рекції для тих, хто скоїв насильницький злочин, є групова робота на базі психодраматичних мето-дів, що дозволяє виявляти і аналізувати почуття в ході рольового розігрування ситуацій на-сильства та дає можливість розвитку рефлексії та саморегулювання.
Перспективним напрямком дослідження є розробка нових розділів психокорекційної програми “Вибір” та встановлення ефективності її дії.

 

15
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Назаров О.А. Особливості реакції чоловіків–вбивць у ситуації фрустрації та форми їх корекції//Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2006. - Вип.18.- С.85-91.
2. Назаров О.А. Психокорекційна робота з засудженими за вбивство: гендерний ас-пект//Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2007. - Вип. 21. - С. 158-165.
3. Назаров О.А., Попова Г.В. Гендерні особливості переживань засуджених за вбивство щодо скоєного ними злочину та корекційна програма роботи з емоційною сферою особистості злочинців насильницького типу//Право і безпека. - 2006. - Т.5 - № 4. - С. 186-190.
4. Назаров О.А. Гендерний аспект психокорекційної роботи пенітенціарного психолога з особами, що скоїли насильницькі злочини//Психологія діяльності в особливих умовах: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (28 квітня 2006р. Харків). - Харків: АЦЗУ, 2006. - С.104-107.
5. Назаров О.А. Попова Г.В. Репродукція сімейних стереотипів насилля неповнолітніми злочинцями та соціально-психологічні аспекти її профілактики//Делінквентна поведінка дітей та молоді і сучасні технології протидії: Матеріали міжнародної науково – практичної конференції (31 березня – 01 квітня 2006р., Одеса), Частина ІІ. – Одеса: Одеський юридичний інститут національного університету внутрішніх справ, 2006. - С.112-114.
6. Назаров О.А. Корекція психологічних проявів у неповнолітніх правопорушників, що скоїли насильницький злочин, за допомогою соціально-психологічного тренінгу//Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (26-27 травня 2006 року). - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. - С. 395-399.
7. Назаров О.А., Попова Г.В. Особливості усвідомлення мотивації злочину особами, що скоїли насильницький злочин//Сучасні наукові дослідження – 2006: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції, Т.35, “Психологія та соціологія”, Дніпропетровськ: Наука і осві-та, 2006. - С.21-24.

АНОТАЦІЇ

Назаров О.А. Гендерні особливості смислової сфери осіб, що вчинили насильницький злочин. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. – юридична психологія. – Харківський національний університет внут-рішніх справ, Харків, 2007.
У дисертаційному дослідженні вивчено гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, що засуджені за вбивство, які пов’язані зі змістом сприйняття ними обставин власного зло-чину. Виявлено специфічні переживання які супроводжують жінок та чоловіків, що вчинили вбивство, в момент, одразу після та набагато пізніше скоєного злочину. Доведена необхідність психокорекційної роботи, що направлена на зростання самосвідомості, пробудження каяття, пере-робку негативних почуттів, які супроводжували вчинення злочину та реконструювання смислової сфери у напрямку соціальної адаптації з урахуванням гендерних смислових схем. На підставі отриманих даних розроблено психокорекційну програму „Вибір”, що виявилася ефективною для осіб, які визнали свою вину.
16
Ключеві слова: гендер, ціннісно-смислова сфера особистості, психокорекційна робота, емоційні переживання, реконструювання смислової сфери, соціальна адаптація, насильницький злочин, суб’єктивна картина насильницького злочину, свідоме, підсвідоме.

Назаров О.А. Гендерные особенности смысловой сферы лиц, которые совершили на-сильственное преступление. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук за специальностью 19.00.06. - юридическая психология. - Харьковский на-циональный университет внутренних дел, Харьков, 2007.
В диссертационном исследовании изучены гендерные особенности ценностно-смысловой сферы лиц, которые осуждены за убийство, связанной с содержанием восприятия ими обстоя-тельств собственного преступления. Выявлены специфические переживания, которые сопровож-дают женщин и мужнин, совершивших убийство, в момент, сразу после и намного позднее совер-шенного преступления. Доказана необходимость проведения дифференцированной психокорек-ционной работы с лицами, осужденными за убийство с опорой на рост самосознания, пробужде-ния раскаяния, проработку негативных чувств, которые сопровождали совершение преступления.
В исследовательской части работы изложены данные, указывающие на следующие основ-ные гендерные различия у лиц, совершивших насильственное преступление: мужчины важней-шими ценностями в жизни считают - творческую деятельность, получение удовлетворения, свобо-ду поступков и действий, а также широту взглядов, жизнерадостность, воспитанность. Для осуж-денных женщин такими ценностями являются: активная, продуктивная жизнь, уверенность в себе и получе-ние удовлетворения, а также терпимость к мыслям других, самоконтроль и жизнерадостность.
Большинство осужденных женщин трактуют такие понятия, как “Я”, “моя жизнь”, “жизнь” с положительной точки зрения, рассматривают их, как кое-что красивое, хорошее. Большинство осужденных мужчин также проявляют свое положительное отношение к понятию “Я”, “моя жизнь”, “жизнь”, хотя среди мужчин чаще фиксируется отрицательное ощущение к понятию “моя жизнь”.
Существуют некоторые расхождения между исследуемыми мужчинами и женщинами отно-сительно официально установленных мотивов совершения убийства по материалам уголовных дел. Среди мотивов совершения убийства были выделены мотивы, которые характерны исключи-тельно для мужчин и исключительно для женщин. Среди женщин выделен мотив самозащиты, ко-торого не оказалось среди мужчин. А у мужчин такими индивидуальными мотивами оказались хулиганские и сексуальные побуждения, которые не характерны для женщин. Общими мотивами для двух групп опрашиваемых осужденных были выявлены неприязненные отношения, корысть, месть, ревность.
Среди исследованных преступников женщины чаще, чем мужчины ощущают разнообразные силь-ные чувства. Мужчины в большей мере равнодушны к своим жертвам или ощущают агрессивные чувства. Как мужчины, так и женщины склонны вытеснять образ преступления и не обнаруживают наличие чувств спустя некоторое время и в момент опроса, которое может приводить к увеличению внутреннего напряже-ния и невозможности их регулировать.
На основании полученных результатов предложена групповая психокоррекционная программа “Выбор”, целью которой является развитие у правонарушителей, которые совершили насильственные преступления, рефлексии собственных действий, осознание и проработка чувства

17
вины, обучение приемам самоконтроля в эмоциогенных ситуациях для адекватного и эффективно-го их социального взаимодействия в обществе.
Проведение групповой психокоррекционной работы дало возможность убедиться в опреде-ленной эффективности ее применения с целью коррекции личностных качеств и социальных уста-новок осужденных за убийство в условиях колонии.
Ключевые слова: гендер, ценностно-смысловая сфера личности, психокорекционная рабо-та, эмоциональные переживания, реконструирование смысловой сферы, социальная адаптация, насильственное преступление, субъективная картина насильственного преступления, сознание, подсознание.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking