Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Геокриміногенна обстановка в особливо великому промисловому місті (на основі статистичних даних по місту Донецьку)

 

Федоренко Дмитро Віталійович

Геокриміногенна обстановка в особливо великому промисловому місті (на основі статистичних даних по місту Донецьку)

Спеціальність 12. 00.08. - кримінальне право та кримінологія; кримінально - виконавче право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Донецького інституту внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник - заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, професор
Філонов Володимир Петрович - перший проректор Донецького інституту внутрішніх справ МВС України

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Трубников Василь Михайлович,
професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого;
кандидат юридичних наук, доцент Денисов Сергій Федорович, начальник кафедри кримінального права та кримінології Запорізького юридичного інституту МВС України.

Провідна організація – Національна академія внутрішніх справ України

Захист відбудеться 9 грудня 2000 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64 700 03 при Університеті внутрішніх справ МВС України за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50 – річчя СРСР, 27

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Університету внутрішніх справ МВС України за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50 – річчя СРСР, 27

Автореферат розісланий 6 листопада 2000 року

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В. Є. Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дисертаційного дослідження. З моменту зародження кримінології як науки про закономірності злочинної поведінки, які виявляються через вивчення суспільства, кримінологів цікавили територіальні відмінності злочинності. Ними були виявлені відмінності між міською і сільською злочинністю. До того ж, як писав М. Гернет, великі міста завжди і всюди були не тільки скупченням значної частини злочинного світу всієї країни але й місцем, де деякі форми злочинності знаходили свою улюблену “резиденцію”, або куди вони прибували, щоб “похизуватися” тут своєю винахідливістю, нерідко страхітливістю .
Конституція України 1996 року проголосила курс на побудову правової держави. Держава зобов’язана забезпечити виконання норм Основного Закону і не може бути поблажливою до людей, з вини яких нашому суспільству, громадянам заподіюється матеріальна шкода, фізичні і моральні страждання. Тим часом, в Україні намітилася стійка негативна тенденція щодо зростання кількості злочинів. До злочинної діяльності все частіше залучаються раніше законослухняні громадяни, особливо малозабезпечені, безробітні, а також неповнолітні.
Найбільш небезпечні темпи зростання злочинності спостерігаються у великих містах України, таких, як Київ, Дніпропетровськ, Луганськ, Харків, Донецьк, Львів. Концентрація населення призводить до ускладнення взаємовідносин між людьми, збільшення стресових, конфліктних ситуацій, що в кінцевому рахунку може спричинити скоєння злочинів.
Вказані тенденції спостерігаються майже у всіх країнах світу. Так, дослідження, проведені в США, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії та інших індустріально розвинутих країнах показали, що кількість злочинів, які реєструються поліцією, зростає зі збільшенням чисельності населення міста, а рівень злочинності прямо пропорційно залежить від числа мешканців, що населяють його. Проведені за кордоном дослідження рівня віктимізації також підтверджують існуючу кореляцію між збільшенням числа найбільш небезпечних злочинів і кількістю міського населення.
За даними статистики, в містах повсюди спостерігається більш високий рівень злочинності, ніж у сільській місцевості. Великі та особливо великі міста є більш криміногенними, ніж середні чи малі. Так, за даними Федерального бюро розслідувань США, зі збільшенням чисельності населення від 10 тисяч до 1 мільйона мешканців рівень особливо тяжких злочинів (таких, як вбивства, розбої, кваліфіковані крадіжки, угони автотранспортних засобів) має тенденцію до стабільного зростання. Рівень насильницьких злочинів у містах з населенням понад 1 мільйон мешканців у 6 разів вищий, ніж у містах з населенням 10 тисяч мешканців. Подібна тенденція спостерігається і в нашій країні.

При цьому збільшення й укрупнення міст стали у ХХ столітті обумовлюючим фактором у розселенні людей. Процес урбанізації є історичним і проявляється у підвищенні ролі міст у житті суспільства, в концентрації несільськогосподарських функцій, розширенні міського способу життя.
Вивчення теоретичних і практичних основ боротьби зі злочинністю в містах знайшло своє відображення в роботах українських вчених А.Ф.Зелінського, В.Г. Лихолоба, А.Є. Михайлова, В.І. Шакуна, В.П. Філонова та інших.
Сучасні аспекти кримінології мають складний і багатогранний характер. Думаємо, що назріла проблема кримінологічних досліджень впливу урбанізації на злочинність, бо досліджень, які охоплюють стрижневі положення і визначені проблеми злочинності в особливо великих промислових містах, дуже мало. З цих міркувань була вибрана тема дисертації.
Об’єкт дослідження - злочинність у особливо великому промисловому місті, криміногенні фактори і заходи протидії їй у сучасних умовах.
Предмет дослідження - стан, структура і динаміка злочинності в умовах особливо великого промислового міста, її специфічні фактори.
Основна мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці рекомендацій підвищення ефективності заходів попередження злочинності в умовах особливо великого промислового міста
Для її досягнення досліджуються:
- злочинність в особливо великому промисловому місті, її характеристики на основі статистичних даних по м. Донецьку за 10 років (1989-1998 р.);
- криміногенні фактори в умовах особливо великого промислового міста;
- основні напрямки протидії злочинності;
- оптимальні напрямки, спрямовані на вдосконалення організаційно-правових основ діяльності органів внутрішніх справ.
Методологія і методи дослідження. Автор керувався загальнонауковими методами дослідження соціальних явищ (історично - правовий, аналіз і синтез, математичні методи тощо) і конкретними методами соціологічних досліджень з урахуванням предмета (узагальнення статистичних даних правоохоронних органів, зіставлення даних кримінальної статистики з показниками соціально-економічного, демографічного характеру, вивчення конкретних кримінальних справ, опитування, порівняльний аналіз, кореляційний тощо.).
Наукове обґрунтування і достовірність положень, висновків і рекомендацій забезпечується використанням різних методів для вирішення одних і тих самих завдань, аналізом нормативного матеріалу і відповідної теоретичної літератури, даними результатів проведених конкретних соціологічних досліджень.
Фактичні матеріали дисертації базуються на аналізі 535 кримінальних справ, розглянутих районними судами м. Донецька, Донецьким обласним судом за 1989-1998 роки. Окрім того, автор використав кримінальну, господарчо - економічну та соціально - демографічну статистику за вказаний період, а також результати опитувань.
Теоретичну базу дисертації становлять дослідження сучасних українських та зарубіжних кримінологів: Ю.М. Антоняна, М.М. Бабаєва, В.В. Голини, Л.М. Давиденка, А.М. Джужа, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, І.І. Карпеця., В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, В.Г. Лихолоба, О.М. Литвака, В.В. Лунєєва, А.Є. Михайлова, П.І. Орлова, О.Б. Сахарова, В.О. Серебряковой, В. М. Трубникова, В.І. Шакуна, В.П. Філонова та інших дослідників, праці яких присвячені різноманітним кримінологічним проблемам. Дисертант спирався на власний досвід роботи в слідчих підрозділах МВС України.
Наукова новизна полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень проблеми злочинності в особливо великому промисловому місті, факторів, що на неї впливають, основних напрямків протидії злочинності стосовно умов специфічного і в одночас досить типового регіону. Найбільш важливі теоретичні положення, висновки та практичні пропозиціі, які сформульовані в дисертаційному дослідженні і мають значення для науки і практики, такі:
1. Обґрунтовується доцільність виділення особливо великого промислового міста як самостійного об’єкта кримінологічного дослідження, а також визначаються його кримінологічні аспекти, найважливішими з яких є підвищена густота населення, збільшення концентрація маргінальних прошарків, зростання нервового навантаження на людину, збільшення кількості стресових, конфліктних ситуацій, промисловий та транспортний травматизм, анонімний спосіб життя, підвищене екологічне навантаження на людину.
2. На підставі наукового аналізу кількісних і якісних показників злочинності в особливо великому промисловому місті зроблено висновки про особливий характер злочинності в такому місті. Не справляючись з валом злочинності, що зростає, ОВС реєструє її вибірково і неповно. Це призводить до заниження рівня зареєстрованої злочинності, до її структурних деформацій, до збільшення відсотка нерозкритих злочинів. Особливістю є те, що кількість злочинів зростає більш швидкими темпами, ніж у середньому по країні. Серед них особливо вирізняються економічні злочини, кількість яких зросла в м. Донецьку в 1,95 рази (по країні - 1,87 рази). Кількість насильницьких злочинів в м. Донецьку вища, ніж в середньому по країні, і досягає 22 % (по Україні 16 %). Серед них особливо вирізняються умисні вбивства, рівень яких в м. Донецьку за минуле десятиліття зріс у 1,6 рази, а коефіцієнт інтенсивності перевищив майже у 1,5 рази середній по країні, а також хуліганства, питома вага яких склала 10,68 % (в середньому по країні 6-7 %). Помітно вищий рівень необережних злочинів. Серед них найбільш високий у - сфері взаємодії людини з технікою. Так, коефіцієнт частоти нещасних випадків на виробництві, що закінчилися смертю, в м. Донецьку в 2 рази вищий, ніж у середньому по Україні. Темпи зростання виявлених злочинів перевищують зростання злочинності в 1,3 рази.
3. Розкрито взаємозв’язок між інтенсивністю міграційних процесів та рівнем правопорядку в особливо великому промисловому місті. Чим вищий коефіцієнт мігрантів, які адаптувались до життя великого міста, тим менший рівень злочинності. З міграцією населення пов’язана проблема зниження соціального контролю за новими мешканцями, з іншого боку, еміграція за кордон найбільш правослухняного прошарку населення. З маятниковою міграцією пов’язано збільшення психологічних навантажень, додаткові матеріальні витрати.
4. Визначено й описано фактори, що впливають на рівень, структуру, динаміку злочинності в особливо великому промисловому місті. Це економічна нестабільність, яка найбільш помітно проявляє себе в особливо великому промисловому місті; поява і зростання рівня безробіття; посилення розшарування населення за рівнем прибутків; зміни на рівні державної політики ідеологічних установок та психологічна неготовність багатьох людей сприймати ці зміни; прояви бюрократизму та розширення корупції в державному апараті. Мають значення й інші фактори: демографічні (статево - вікова диспропорція кількості населення) історичні (формування промислового Донбасу із населення з низьким культурним рівнем, висока концентрація пенітенціарних закладів).
5. По-новому сформульовано основні напрямки протидії злочинності в сучасних умовах. Організаційним началом в основі протидії злочинності в місті повинен стати комплексний план, який повинен бути розроблений на базі плану соціально-економічного розвитку регіону.
6. Запропоновано рекомендації, спрямовані на вдосконалення правових і організаційний основ діяльності ОВС в умовах особливо великого промислового міста. Основним критерієм роботи міліції повинно стати число громадян, захищених від злочинності, чиї інтереси захищені в кримінальному судочинстві, а оцінка роботи повинна базуватися в першу чергу на ставленні населення до роботи ОВС.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження можуть бути використані в подальшій науковій роботі, при підготовці підручників та навчальних посібників з курсу кримінології, а також у навчальному процесі для проведення занять в юридичних вузах і в системі підвищення кваліфікації працівників ОВС. Рекомендації, вироблені дисертантом, можуть бути використані для підвищення ефективності правотворчої і правозастосовної діяльності різноманітних державних органів, а також для удосконалення діяльності міліції.
Апробація результатів дослідження. Окремі глави і вся дисертація в цілому обговорювались на засіданнях кафедри кримінального права і кримінології ДІВС, УВС МВС України. Результати дослідження і практичні висновки доповідалися на Республіканській науково - практичній конференції “Всезагальна декларація прав людини як міжнародний стандарт правового становища особистості в Україні”, що відбулася 16-17 квітня 1999 року в м. Луганську, на Донецькій регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку суспільства”, що відбулася 11-12 березня 1999 року в м. Донецьку. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації відображені в 7-ми опублікованих статтях автора. Положення дисертації використовувались у навчально-методичних матеріалах при проведенні занять з курсу кримінології в ДІВС МВС України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних першоджерел. Загальний обсяг дисертації складає 202 сторінки, 20 таблиць та 2 ілюстрації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його мета і завдання, наукова новизна одержаних результатів, практичне значення результатів дисертаційного дослідження та їх апробація.
Розділ 1 - Кримінологічна характеристика злочинності в особливо великому промисловому місті складається з двох підрозділів.
У першому підрозділі “Кримінологічні аспекти урбанізації, їх вплив на злочинність“ сформульовано поняття особливо великого промислового міста як населеного пункту, що досягнув кількості населення понад один мільйон мешканців і виконує переважно промислові функції (де більше 80 % мешканців міста зайнято у промисловості) в поєднанні з адміністративними функціями управління областю, функціями транспортного центру, концентрацією навколо себе більш дрібних міст, що утворюють агломерацію.
У цьому ж підрозділі подається загальна характеристика основних кримінологічних аспектів особливо великого промислового міста: 1) підвищена густина населення, що призводить до часткового погіршення умов життя, до ускладнення взаємовідносин між людьми, що в кінцевому рахунку часто приводить до вчинення правопорушень. Порівняльний аналіз показує наявність прямого зв’язку між показниками густоти населення та рівнем злочинності (+0,89); 2) міграція населення, з якою пов’язана проблема адаптації нових мешканців, можливість соціального контролю над нею; з іншого боку – еміграція за кордон найбільш правослухняного прошарку населення. З маятниковою міграцією пов’язані: 1) збільшення психологічного навантаження; 2) додаткові матеріальні витрати на переїзд у громадському транспорті; 3) безробіття; 4) підвищена концентрація маргінальних прошарків (бродяг, жебраків та інших), злочинців, що переховуються; 5) зростання нервових навантажень на людину, збільшення стресових, конфліктних ситуацій; 6) промисловий і транспортний травматизм; 7) послаблення родинних та сусідських зв’язків; 8) підвищене екологічне навантаження на людину, яке створює реальну загрозу біологічним основам життя, здоров’ю та розвитку людини.
У другому підрозділі “Загальна характеристика і особливості скоєння злочинів у особливо великому промисловому місті“ відзначається, що висока густота населення сприяє скоєнню крадіжок, приховуванню слідів злочинів, допомагає злочинцям ”розчинитися” в міській масі, вести антисуспільний спосіб життя. Територіальний аналіз свідчить, що найбільша кількість корисних злочинів, актів хуліганства скоюється в центральних і “спальних” районах міста, тобто там, де густота населення - найбільша.
У пункті 1.2.1 “Умисні злочини” дається аналіз статистичних даних про злочинність по м. Донецьку. Цей аналіз дозволяє стверджувати, що абсолютні і відносні показники злочинності збільшились у період з 1989 по 1993 р. в 1,5 рази, після чого дещо зменшилися. Однак, показники злочинності в 1998 р. порівнянні з 1989 р. зросли в 1,2 рази. Корисливі загальнокримінальні злочини мають масовий характер і в структурі злочинності досягають 55 %. При цьому кількість крадіжок зменшилося на 1,59 %, що пояснюється збільшенням їх латентності. Рівень пограбувань зріс у 1,15 рази, розбоїв у 1,3 рази. Найбільш швидкими темпами зростає економічна злочинність. Її абсолютні показники збільшилися в 1,95 рази. Стан економічної злочинності визначається збільшенням розкрадань, рівень яких зріс у 1,8 рази, а питома вага склала 37,6%, а також криміналізацією ряду діянь, серед яких виділяються ухилення від сплати податків, інших обов’язкових виплат, частка яких досягла 21,45 %, шахрайство з фінансовими ресурсами – 3,52 %. Сучасний стан злочинності в особливо великому промисловому місті характеризується не тільки корисною мотивацією, але й надзвичайною жорстокістю, агресією. Питома вага насильницьких злочинів у структурі злочинності у м. Донецьку вища, ніж у середньому по країні, і досягає 22 %. Найбільш небезпечними темпами зростає кількість вбивств, важких тілесних ушкоджень, результатом яких є смерть потерпілого; рівень цих злочинів поряд з хуліганством значно вищий (приблизно у 2 рази), ніж в середньому по Україні. Спостерігаємо також небезпечні тенденції до зростання числа злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами. Їх абсолютні показники збільшились у 4,5 рази. Вживання наркотиків стає модним у молодіжному середовищі, у місті з’явилися так звані “важкі” наркотики. Пияцтво, вживання наркотиків – живильне середовище і джерело злочинності. Найбільш небезпечні у м. Донецьку темпи зростання числа таких злочинів, як вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого, хуліганства, коефіцієнт яких – один із найвищих по країні.
У пункті 1.2.2. “Необережні злочини“ відзначається, що небезпечними за тяжкістю наслідків та ймовірністю їх настання є злочини, скоєні з необережною формою вини, питома вага яких у м. Донецьку складає 14-16 %. У сфері взаємодії людини з технікою коефіцієнт частоти нещасних випадків на виробництві, що призвели до смерті потерпілого, в 1997 р. у країні становив 0,086 (1646 чоловік). У м. Донецьку в 1990 р. загинуло 89 чоловік (коефіцієнт на 1000 працюючих склав 0,161), в 1996 р. – 60 (0,153), в 1997 році – 52 (0,158). Це найвищий показник із усіх регіонів України. У структурі необережних злочинів найбільше - дорожньо-транспортних пригод (до 75%). На сьогодні автомобільний парк м. Донецька значно збільшився. Зростає швидкість автомашин, інтенсивність руху, значно ускладнюються умови керування транспортним засобом. Звідси зростає небезпека збільшення числа ДТП, які спричиняють аварії, загибель, поранення людей, матеріальну шкоду. На кожні 10 ДТП в м. Донецьку припадає більше 1,2 смертей і 10 поранених.
Разом з тим, коефіцієнт злочинності в м. Донецьку (в середньому за минуле десятиліття - приблизно 1000 злочинів на 100 тисяч населення) значно нижчий, ніж в інших регіонах країни і в середньому у світі. Порівняно низький коефіцієнт злочинності в м. Донецьку – це наслідок високої латентності злочинів, результат погано поставленого обліку. Вивчення виявило закономірність у змінах рівня злочинності залежно від ступеня латентності. Низьколатентні злочини (вбивства, важкі тілесні ушкодження, розбійні напади та ряд інших) зросли в 1,5 – 2 рази. Рівень високолатентних злочинів знижується. За минулі десятиліття криміногенна ситуація в м. Донецьку фактично погіршується, а правоохоронні органи контролюють лише незначну частину загальнокримінальної злочинності.
У пункті 1.2.3. “Особистість злочинця в особливо великому промисловому місті” розглянуто найбільш загальні параметри моделі сучасного злочинця в м. Донецьку. Темпи зростання виявлених злочинців за минуле десятиліття в м. Донецьку перевищують темпи зростання злочинності. Кількість виявлених осіб, що скоїли злочини, збільшилася приблизно у 1,5 рази, що вдруге скоїли злочини в 1,7 рази. Близько 86 % злочинців – це чоловіки. Переважають люди у віці від 25 до 40 років (близько 50 %). Неповнолітні складають 13 – 15 %. Серед них (більше третини) – учні загальноосвітніх шкіл і ПТУ. Ознаки, які характеризують злочинців, залежать від виду скоєних злочинів. Відзначається підвищена соціальна дезорганізація злочинців, що скоїли загальнокримінальні корисні і насильницькі злочини: вони, як правило, не мають сім’ї, роботи, рівень їх освіченості є досить низьким.
Виявляється причинна залежність між злочинами, скоєними у місті, і раніше скоєними малозначними, аморальними вчинкам: чим частіше особа порушує закон, тим рішучіше проявляється злочинна ініціатива. У великих та надвеликих містах швидко формуються неформальні групи.
Особливо це характерно для молодіжного віку і неповнолітніх. Перебування в таких групах підвищує сумарну активність, упевненість у власних силах, породжує почуття безкарності. Статистичний облік злочинців за їх матеріальним становищем (належністю до багатих, середніх прошарків, бідних і злиденних) у МВС відсутній. Думаємо, що аналіз цієї проблеми на сьогодні є досить-таки актуальним.
Розділ 2 “Фактори злочинності в особливо великому промисловому місті“ складається з трьох підрозділів.
У першому підрозділі - “Соціально-економічні фактори злочинності“ аналізується економічна ситуація у м. Донецьку, яка так чи інакше впливає на криміногенну обстановку у регіоні. Поряд з погіршенням основних економічних показників (зниження балансового прибутку підприємств і обсягу продукції, що випускається у м. Донецьку) з’явилося і зростає швидкими темпами безробіття. Вивчення кримінальної статистики показує тісний зв’язок між кількістю непрацюючих і рівнем злочинності. Так, якщо у 1989 році у місті виявлено 993 непрацюючих громадянина, які скоїли різні злочини, то у 1998 році таких виявлено 39 тис. 963 особи, тобто показник збільшився майже у 40 разів. Заборгованість по заробітній платі, яка тільки у 1998 р. склала 24,2 % від нарахованої до виплати, тісно корелює з числом зареєстрованих злочинів і складає +0,67.
У другому підрозділі – “Соціально-психологічні фактори злочинності“ відзначається, що економічні фактори в основному проявляються через інші групи зовнішніх умов, трансформуючись найчастіше в соціальні. Так, кризові явища супроводжуються зниженням життєвого рівня багатьох громадян, збільшенням відсотка тих, що живуть за межею бідності. Така ситуація сприяє зростанню числа злочинів, що скоюються цією категорією громадян. На іншому полюсі зростає число громадян, які володіють значними матеріальними благами, часто отриманими незаконним шляхом. Бездуховність, відсутність єдності у громадянському суспільстві, егоїзм, крайнім вираженням якого є кримінальний індивідуалізм, що протиставляє себе суспільству, державі, особистості, кримінально-правовим заборонам, мають криміногенний потенціал.
Особливо велике промислове місто концентрує розгалужену мережу розважальних закладів, ресторанів, кафе, кінотеатрів, стадіонів, казино. Однак не всі вони позитивно впливають на людей. В таких умовах морально нестійкі елементи, які сприймають в основному лише негативні прояви міського життя, швидше стають на протиправний шлях. Враховуючи це, думаємо, що назріла необхідність спеціального дослідження впливу на рівень злочинності кількості друкованої, кіно та іншого виду продукції, що пропагує культ жорстокості, насильства.
Недоліки в правотворчій та правозастосовній діяльності значно впливають на моральний стан суспільства і на злочинність. Якщо в праві проголошено прогресивні принципи, а практика нехтує ними, то це створює атмосферу неповаги до закону, зневажання прав і свобод людини. Таке право і практика його застосування – аморальні.
На сьогодні в Україні практично розбалансована система кримінального права, існуючі нині в КК оціночні поняття – орієнтири для кваліфікації злочинів, а також для призначення покарання, які визначаються без фундаментальних соціологічних досліджень, не відповідають загальнодержавним інтересам і ставлять правоохоронні органи в надзвичайно важке становище. Вважаємо, що необхідно провести кримінологічну експертизу раніше прийнятих законів, а такожзастосовувати знання спеціалістів при прийнятті нового Кримінального кодексу.
В третьому підрозділі – “Соціально - демографічні, історичні фактори злочинності в особливо великому промисловому місті” відзначається, що комплексний розгляд кримінологічних проблем неможливий без вивчення демографічних та історичних процесів, які не можна вважати детермінантами злочинності. Однак взаємозалежність все ж існує.
Чисельність м. Донецька у 1998 р. становила 1083,3 тисячі мешканців. Це найбільше місто Донецької області, одне з найбільших міст в Україні. Населення м. Донецька за минуле десятиліття скоротилося на 45,2 тисячі мешканців. Причиною є низький показник народжуваності, зростання смертності та незначний приріст населення. За останні 5 років середня тривалість життя в Донецькому регіоні скоротилася на 3-4 роки і в 1996 р. становила 64 роки. У жінок – 76,9 років, у чоловіків – 56,8 років. Всі ці показники є значно гіршими, ніж по Україні.
У Донецьку високий відсоток жіночого населення. Співвідношення чоловіків і жінок (46 % до 54 %) в м. Донецьку протягом 1989-1998 р.р. залишилося практично без зміни. Питома вага населення у віці за 50 років у структурі всього населення міста протягом 1989-1998 р. не змінилася і становить близько 30 %. Разом з тим, кількість населення у віці 14-18 років зросла як в абсолютних, так у відносних показниках: з 5,1 % у 1989 р. до 7,6 % у 1998 р. Значно погіршились показники здоров’я населення. Особливо непокоїть стан здоров’я дітей. За останні шість років на 34 % зросла кількість дітей з вродженими вадами. Диспропорція у віковій структурі населення спричиняє тяжкі кримінологічні наслідки. У першу чергу, це зміни естетичного смаку, потреб, моди, звичок молоді, а в результаті - конфлікти між молодшими і старшими членами сім’ї. Окрім того, ресурси, які має у своєму розпорядженні уряд, очевидно, недостатні, щоб виконувати всі обов’язки держави перед людьми похилого віку. Це пояснюється розвалом економіки, послабленням системи соціального захисту.
Донецька область, починаючи з післявоєнного періоду, стає найбільш неблагополучною у криміногенному плані. За цей період у Донбасі відбувалася значна міграція населення. Будівництво і реконструкція шахт вимагали припливу малокваліфікованої робочої сили. На багатьох ділянках відновлюваних робіт працювали особи, що відбули покарання у виправно-трудових колоніях. До середини 50-х років закінчився процес формування складу населення промислового Донбасу, часто з низьким рівнем культури, моралі та освіти. Закономірним результатом цього процесу і стала складна криміногенна ситуація, наслідки якої спостерігаються й сьогодні.
У третьому розділі - “Попередження злочинності в особливо великому місті“, що об’єднує два підрозділи, розглядаються основні напрямки протидії злочинності в сучасних умовах у м. Донецьку.
У першому підрозділі “Стан і основні напрямки удосконалення протидії злочинності в особливо великому промисловому місті“ обґрунтовується необхідність організаційного і штатного підсилення основних підрозділів міліції, без чого неможливе підвищення ефективності у боротьбі зі злочинністю. Пропонується створення спеціалізованих кримінологічних служб зі своїми професіонально підготовленими кадрами, системою матеріально-технічного забезпечення. Тому питання про підготовку у Донецькому регіоні кадрів, як і у країні в цілому, що можуть здійснювати профілактику злочинів, проблематичне.
Вивчення роботи Донецького МУ дозволяє стверджувати, що рекомендації науки у практичній діяльності ОВС втілюються слабко. Так, у районних відділах міліції м. Донецька під час аналізу злочинності не користуються коефіцієнтом злочинності, а звідси - неправильні висновки про стан злочинності, і далі - про напрямки боротьби з нею. Не вивчаються динаміка злочинності за тривалий час, фактори, що сприяють скоєнню злочинів, тощо.
Серед факторів, які можуть змінити коефіцієнт злочинності, особливо вирізняється активне співробітництво правоохоронних органів і громадськості. В м. Донецьку в напрямку залучення громадськості до боротьби зі злочинністю робиться дуже мало. Значною мірою це пояснюється характером ставлення населення до самих правоохоронних органів. В цьому відношенні ситуація в Україні складається не на користь боротьби зі злочинністю: громадська думка свідчить, що 33 % людей не довіряє міліції.
У цілому існує реальна можливість профілактики злочинів у містах. Чим ширше і глибше цивілізовані форми урбанізації охоплюють явища соціального життя, тим сильнішим є вплив на покрашення криміногенної обстановки міста.
У другому підрозділі “Про ефективність роботи органів внутрішніх справ у місті“ аналізуються основні критерії оцінки роботи ОВС і обґрунтовується, що існуюча система оцінки роботи міліції у боротьбі зі злочинністю за показниками зростання чи зниження числа зареєстрованих злочинів, за процентом розкриття створює можливість для довільного регулювання показників стану злочинності шляхом необґрунтованих відмов у порушенні кримінальних справ, приховування від обліку заяв і повідомлень, тобто шляхом штучного збільшення латентності. Збільшення кількості зареєстрованих злочинів, зниження процента розкритих злочинів не повинно розцінюватися як погіршення роботи ОВС. Результати їх роботи слід оцінювати не тільки за формальними показниками зниження чи росту зареєстрованих злочинів.
На нашу думку, система оцінки діяльності міліції повинна: відбиватися у відносних показниках, що дозволяють порівнювати результати роботи міськрайорганів; містити мінімально необхідну кількість оціночних критеріїв; відповідати кількості порушених справ і кількості осіб, які притягнені до кримінальної відповідальності з обвинувальним вироком у суді. Статистичним критерієм ефективності роботи ОВС повинно стати число громадян, захищених від злочинних посягань, або число громадян, чиї інтереси захищені у кримінальному судочинстві. Сьогодні про жертви злочинів немає ні державної, ні відомчої, ні судової статистики.
У висновках акумулюються найбільш важливі науково-практичні результати дослідження та пропозиції, спрямовані на активізацію протидії злочинності в умовах надвеликого промислового міста.

Основні положення дисертації опубліковані в таких наукових працях автора:
1. Федоренко Д.В. Криминологическая характеристика преступности в крупном промышленном районе г. Донецка // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей. - Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. - № 1.- С. 24 - 28.
2. Федоренко Д.В. Про деякі аспекти ефективної роботи правоохоронних органів // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей. - Донецьк: ДІВС МВС України, 1998. - № 2. - С. 127 – 131.
3. Федоренко Д.В. Правотворческая деятельность и права человека // Республиканская научно-практическая конференция “Всеобщая декларация прав человека как международный стандарт правового положения личности в Украине” (16-17 апреля 1999 года): Аналитические материалы, предложения научных и практических работников. – Луганск: РИО ЛИВД, 1999. – С. 127-132.
4. Федоренко Д.В. Про організаційні та правові основи діяльності органів внутрішніх справ // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку суспільства. Матеріали Донецької регіональної науково-практичної конференції (11-12 березня1999 року). – Донецьк: ДІВС МВС України, 1999.- С. 43-44.
5. Федоренко Д.В. Кримінологічна характеристика особи злочинця у надвеликому промисловому місті // Вісник Академії правових наук України : - Харків, - 2000. – ВИП. 4.- с.145-155
6. Федоренко Д.В. Міграції в міста та їх зв'язок зі злочинністю (на матеріалах Донецької області) // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – Запоріжжя, 1999.- Вип.3 – С. 60 –65.
7. Федоренко Д.В. Кримінологічні аспекти надвеликого промислового міста та їх вплив на злочинність // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей – Донецьк: ДІВС МВС України, 1999.- № 1. – С.242 –247.

АНОТАЦІЇ

Федоренко Д.В. Геокриміногенна обстановка в особливо великому промисловому місті (на основі статистичних даних по місту Донецьку). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12. 00. 08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Університет внутрішніх справ, Харків, 2000.
Дисертація присвячена проблемам злочинності в особливо великому промисловому місті (на основі статистичних даних по м. Донецьку). Використовуючи статистичні обліки МВС України, різноманітні соціологічні дослідження і власні спостереження, автор подає загальну характеристику злочинності і явищ, що її супроводжують, в умовах специфічного і водночас достатньо типового регіону.
У роботі містяться рекомендації щодо підвищення ефективності протидії злочинності в особливо великих промислових містах, найважливішими серед яких є вдосконалення законодавства, внесення змін у критерії оцінки діяльності правоохоронних органів, комплексне планування боротьби зі злочинністю і соціально-економічного розвитку регіону.
Ключові слова: місто, урбанізація, міграція, злочинність, особистість злочинця, фактори злочинності, протидія злочинності.

Федоренко Д.В. Геокриминогенная обстановка в особо крупном промышленном городе (на основе статистических данных по городу Донецку). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно – исполнительное право. - Университет внутренних дел, Харьков, 2000.
Диссертация посвящена проблемам преступности в сверхкрупном промышленном городе (на основе статистических данных по городу Донецку). Используя статистические отчеты МВД Украины, различные социологические исследования и собственные наблюдения, автор дает общую характеристику преступности и явлений сопутствующих ей в условиях специфического и в то же время достаточно типичного региона.
Автором определены основные криминологические аспекты сверхкрупного промышленного города, среди которых: 1) повышенная плотность населения, приводящая к частичному ухудшению условий жизни, к усложнению взаимоотношений между людьми, что зачастую приводит к совершению правонарушений. Коэффициент корреляции между показателями плотности населения и уровнем преступности составляет +0,89; 2) миграция населения, с которой связана проблема адаптации новоселов, снижение социального контроля над ними, с другой стороны - эмиграция за рубеж наиболее законопослушной прослойки населения. С маятниковой миграцией связано увеличение психологических нагрузок; 3) безработица; 4) повышенная концентрация маргинальных слоев, скрывающихся преступников; 5) возрастание нервных нагрузок на человека, увеличение стрессовых, конфликтных ситуаций; 6) промышленный и транспортный травматизм; 7) ослабление родственных и соседских связей; 8) повышенная экологическая нагрузка на человека.
Представлен анализ статистических данных преступности по г. Донецку, который позволяет утверждать следующее. Абсолютные и относительные показатели преступности увеличились в период с 1989 по 1993 года в 1,5 раза, после чего незначительно снижались. Тем не менее, показатели преступности в 1998 году в сравнении с 1989 годом превысили в 1,2 раз. Корыстные общеуголовные преступления носят массовый характер, и в структуре преступности достигают 55 %. При этом число краж уменьшилось на 15,9 %, что объясняется увеличением их латентности. Уровень грабежей вырос в 1,15 раза, разбоев в 1,3 раза. Наиболее быстрыми темпами растет экономическая преступность. Ее абсолютные показатели увеличились в 1,95 раза. Однако современное состояние преступности в особо крупном промышленном городе характеризуется не только корыстной мотивацией, но и исключительной жестокостью, агрессией. Насильственные преступления также значительно распространены в структуре преступности. Их удельный вес в г. Донецке выше, чем в среднем по стране и достигает 22 %. Наиболее опасными темпами растут убийства, тяжкие телесные повреждения со смертельным исходом, уровень которых, наряду с хулиганством значительно выше (примерно в 2 раза), чем в среднем по Украине. Опасны тенденции роста числа преступлений, связанных с наркотическими средствами. Их абсолютные показатели увеличились в 4,5 раза. Употребление наркотиков становится модным в молодежной среде, в городе появились так называемые “тяжелые” наркотики. Количество выявленных лиц, совершивших преступления за прошедшее десятилетие увеличилось примерно в 1,5 раза Уровень криминологического рецидива вырос в 1,7 раза.
Опасными по тяжести последствий и вероятности их наступления являются неосторожные преступления, удельный вес которых в г. Донецке составляет около 14-16 %. В структуре неосторожных преступлений больше всего дорожно-транспортных (до 75 %). Сейчас автомобильный парк г. Донецка значительно увеличился. Возрастает опасность увеличения числа ДТП, которые влекут за собой гибель, ранения людей, материальные убытки. На каждые 10 ДТП в г. Донецке приходится около 1,2 смертей, 10 раненых.
Вместе с тем, коэффициент преступности в Донецке, как и всей Украине значительно ниже, чем в среднем в мире. Сравнительно низкий коэффициент преступности в стране и в г. Донецке – это следствие высокой латентности преступлений, результат плохо поставленного учета. Изучение выявило закономерность об изменении уровня преступности, в зависимости от степени латентности. Низколатентные преступления (убийства, тяжкие телесные повреждения, разбои и ряд других) выросли в 1,5-2 раза. Уровень высоколатентных преступлений снижался. Следовательно, фактически криминогенная ситуация в г. Донецке ухудшается, а правоохранительные органы контролируют лишь примитивную часть преступности.
Значительное внимание уделяется факторам, обусловливающим преступность в крупном промышленном городе. Радикальное и подчас болезненное реформирование практически всех сфер жизни в настоящее время породило в городах ряд явлений, которые становятся серьезными криминогенными факторами. Это экономическая нестабильность; появление и рост уровня безработицы; усиление расслоения населения по уровню доходов; изменение на уровне государственной политики идеологических установок в отношении собственности, средств производства и психологическая неготовность многих людей воспринимать эти изменения; дефицит власти; проявления бюрократизма и распространение коррупции в государственном аппарате и др.
В работе содержаться рекомендации по повышению эффективности противодействия преступности в особо крупных промышленных городах, важнейшие среди которых совершенствования законодательства, изменения критериев оценки деятельности правоохранительных органов, комплексное планирование борьбы с преступностью и социально – экономического развития региона.
Ключевые слова: урбанизация, миграция, преступность, личность преступника, факторы преступности, противодействие преступности.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking