Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Господарський договір про надання консультаційних послуг

 

СУКМАНОВА Олена Валеріївна

ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність: 12.00.04 - господарське право;
господарсько-процесуальне право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Донецьк - 2005


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент АПрН Укаїни
Знаменський Георгій Львович, Інститут економіко-правових досліджень
Національної академії наук України, завідувач відділу проблем господарського права
(м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Саніахметова Ніна Олексіївна,
Одеська національна юридична академія МОН України,
завідуюча кафедрою підприємницького
та комерційного права (м. Одеса)

кандидат юридичних наук
Головань Ігор Володимирович,
Адвокатська контора “Правіс”, голова (м. Донецьк)

Провідна установа – Київський національний університет
імені Тараса Шевченка (м. Київ).
Захист відбудеться “ 27 ” грудня 2005 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий “ 25 ” листопада 2005 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З поглибленням ринкових засад функціонування економіки в Україні збільшується потреба у забезпеченні надійної діяльності її різноманітної інфраструктури, яка б сприяла здійсненню господарської діяльності. Серед іншого підприємці все більше стали відчувати необхідність орієнтування в складних ринкових умовах, зокрема, в наданні їм консультаційних послуг. Тому й стали з’являтися нові спеціалізовані суб’єкти господарювання, діяльність яких спрямована саме на надання різних консультаційних послуг (послуги в сфері управління, фінансове консультування, юридичні, аудиторські, маркетингові та інші). Наповнилися новим змістом й консультативні послуги юридичного характеру, хоча вони були розповсюджені і раніше.
У той же час, надання зазначених послуг вимагає удосконалення договірних відносин у цій сфері. При цьому має у повній мірі враховуватися, що в умовах ринкової економіки одним із найважливіших засобів організації відносин між суб’єктами господарювання та інструментом правової організації господарського порядку в державі в цілому стає господарський договір. Господарський договір, в тому числі і договір по наданню консультаційних послуг, дає можливість сторонам відобразити всю специфіку їх відносин, виступаючи безпосереднім регулятором цих відносин.
В нових умовах господарювання виникають відносини, які прямо не передбачені законодавством, але потребують спеціального правового регулювання, зокрема, і в межах господарського законодавства. Такими відносинами є і відносини з надання консультаційних послуг.
В чинному законодавстві України відсутня регламентація договору про надання консультаційних послуг. Між тим, практика господарських відносин свідчить про її необхідність, бо все частіше виникають спори між суб’єктами господарювання з приводу виконання цього договору, можливого розміру і розподілення відповідальності у випадку його порушення. Все це спонукало здійснити детальне дослідження теоретичних і практичних аспектів зазначеної проблеми.
На сьогоднішній день у науковій юридичній літературі відсутні праці з комплексного аналізу таких відносин між суб’єктами господарської діяльності, як надання консультаційних послуг. Новизна проблематики господарських відносин з надання консультаційних послуг позначилась на тому, що низка аспектів цих відносин залишилися за межами уваги правників. Практично відсутні теоретичні розробки, що безпосередньо стосуються предмета договору про надання консультаційних послуг у сфері господарювання, його суттєвих умов, порядку укладення і виконання. Дослідження відносин з надання консультаційних послуг у сфері господарювання обумовлено також прагненням виявлення їх господарсько-правової природи та специфічних особливостей договору про надання таких послуг, які обумовлюються його суб’єктним складом, а також наявністю публічних інтересів.
Таким чином, важливість удосконалення правової регламентації діяльності з надання консультаційних послуг у процесі переходу України до соціально-орієнтованої ринкової економіки, потреба розвитку адекватних цьому процесу договірних форм відносин, що в ній складаються, і обумовлюють актуальність теми даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України за темою “Економіко-правові проблеми посилення ролі державного та корпоративного регулювання в стабілізації та розвитку економіки” (державний реєстраційний номер 0199U001838), зокрема в рамках підтеми “Посилення ролі господарського законодавства в стабілізації економіки”, де дисертантка брала участь як співвиконавець. Авторка самостійно проаналізувала теоретичні і практичні аспекти господарсько-договірних відносин у сфері надання консультаційних послуг та запропонувала пропозиції щодо удосконалення правового регулювання цих відносин.
Мета дослідження полягає в розробці рекомендацій з удосконалення законодавства і практики його застосування в сфері регулювання відносин з надання консультаційних послуг на основі комплексного аналізу специфічних особливостей господарського договору про надання консультаційних послуг, порядку його укладення та виконання.
У відповідності із зазначеною метою були поставлені та вирішені такі завдання:
обґрунтування необхідності спеціальної нормативної регламентації відносин з надання консультаційних послуг у сфері господарювання;
визначення поняття консультаційної послуги і предмета господарського договору про надання консультаційних послуг у сфері господарювання;
виявлення визначальних особливостей господарського договору про надання консультаційних послуг, його істотних умов;
обґрунтування можливих форм відповідальності за порушення умов господарського договору про надання консультаційних послуг;
проведення аналізу практики розв’язання спорів, пов’язаних з укладанням і виконанням господарських договорів про надання консультаційних послуг, і на цій основі розробка рекомендацій з удосконалення господарського законодавства і практики його застосування.
Об’єктом дисертаційного дослідження є відносини, пов’язані з наданням консультаційних послуг у сфері господарської діяльності.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні і практичні питання договірно-правового регулювання відносин з надання консультаційних послуг у сфері господарювання – поняття і предмет договору, його особливості, суб’єктний склад, можливі форми відповідальності за порушення його умов.
Методи дослідження. Методологію дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: формально-логічний, діалектичний, аналітико-синтетичний, історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний.
За допомогою аналітико-синтетичного і діалектичного методів здійснено дослідження, узагальнення досвіду правового регулювання консультаційної діяльності в Україні, визначено напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. Порівняльно-правовий та історичний методи використано при дослідженні зарубіжного досвіду організації і діяльності консалтингових фірм та інших форм консультаційної діяльності. Системно-структурний метод застосовано при визначенні принципів організації консультаційної господарської діяльності в ринкових умовах та розробці пропозицій про вдосконалення її правової регламентації. До формально-логічного і логіко-юридичного методів авторка удавалася при виявленні недоліків та прогалин чинного українського господарського і цивільного законодавства й обґрунтування напрямків його удосконалення.
Під час роботи над дисертацією використовувалися теоретичні положення наукових праць, присвячені аналізу стану та проблем господарського права (законодавства), проблематиці здійснення правової роботи та захисту прав суб’єктів господарської (підприємницької) діяльності.
Теоретичну основу проведеного дослідження складають роботи, присвячені загальній проблематиці правового регулювання господарських відносин. Серед них можна виділити дослідження О.А. Беляневич, М.І. Брагінського, С.А. Буткевича, І.В. Голованя, В.П. Грибанова, Б.Д. Завидова, Г.Л. Знаменського, А.С. Комарова, В.В. Лаптєва, К.К. Лебедєва, В.К. Мамутова, В.Я. Пилипенка, А.П. Посадського, А.І. Пригожина, Р. Саватьє, Н.О. Саніахметової, А. Станкевича, С.В. Хайниш, В.С. Щербини, А.М. Яновського.
Емпіричною основою дослідження стали законодавство України, практика господарської діяльності суб’єктів підприємництва, матеріали судової практики. У своїх висновках авторка спиралась також на власний досвід у сфері організації та здійснення консультаційних послуг.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації комплексно досліджено поняття та істотні умови господарського договору у сфері надання консультаційних послуг; отримали подальший розвиток наукові положення щодо застосування можливих форм та видів господарської відповідальності за невиконання або за неналежне виконання цього договору. Запропоновано удосконалення законодавчого забезпечення розвитку та функціонування відносин з надання таких послуг. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями.
Уперше:
сформульовано поняття господарського договору про надання консультаційних послуг. Таким договором є угода, за якою одна сторона (консультант) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, які за змістом є результатом інтелектуальної творчої діяльності з метою удосконалення організації і порядку здійснення господарської діяльності замовника, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначені послуги;
визначено особливості господарського договору про надання консультаційних послуг, його ознак та складових частин (наявність поєднання приватних та публічних інтересів, відмінність від послуг, що надаються у цивільних правовідносинах і т. ін.);
визначено місце договору на надання консультаційних послуг в системі господарських договорів, запропоновано внести відповідні доповнення у розділ VІ Господарського кодексу України “Інші види господарсько-торговельної діяльності”.
Удосконалено:
положення щодо правової регламентації змісту та форми господарського договору про надання консультаційних послуг, яке полягає в доповненні ГК України нормами, що містять визначення господарського договору на надання консультаційних послуг, його суб’єктного складу, прав та обов’язків сторін;
умови щодо якості консультаційних послуг шляхом визначення вимог, які замовник має право пред’являти до консультанта та його ділової репутації.
Дістали подальший розвиток:
положення про можливість обмеження відповідальності в окремих господарських відносинах про надання консультаційних послуг. Враховуючи особливості господарського договору про надання консультаційних послуг обгрунтовуються можливі форми відповідальності за порушення такого договору;
положення щодо класифікації договорів про надання консультаційних послуг як за критерієм предмету договору (аудиторські, юридичні, фінансові), так і за джерелом послуг (універсальні та спеціалізовані) та статусом споживача послуг (стандартний та спеціальний консалтинг);
положення про відмінність консультаційної послуги в межах господарських відносин від послуг, передбачених цивільним, фінансовим та іншими галузями законодавства. Така відмінність обумовлюється суб’єктним складом учасників, сферою застосування результатів надання послуг, правовою регламентацією прав та обов’язків сторін відповідного договору.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані для удосконалення чинного законодавства, а також в практиці укладення та виконання господарських договорів про надання консультаційних послуг. Аналіз питань, що виникають при виконанні цього виду договорів, може сприяти удосконаленню практики розгляду спорів господарськими судами.
Положення дисертації можна використовувати у навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні практичних занять з курсу “Господарське право”, а також при підготовці підручників і навчальних посібників.
Основні результати дослідження проблем виконання господарського договору з надання консультаційних послуг були використані авторкою при підготовці та укладенні договорів на надання юридичних послуг, а також договорів на постійне юридичне обслуговування (довідка ТОВ „Еліт Консалтинг” № 02\02-04 від 14 лютого 2005 року), а також в процесі підготовки та укладенні договорів на надання інформаційно-консультаційних послуг при організації та проведенні семінарів (довідка ТОВ „Центр економіко-правових ініціатив” № 124 від 17 лютого 2005 року).
Окремі положення, сформульовані в дисертації, мають дискусійний характер і можуть слугувати підставою для подальших наукових досліджень проблем господарського договору про надання консультаційних послуг. Це може стосуватися видів послуг, які підпадають під визначення консультаційних послуг у сфері господарювання, методик визначення якості і повноти наданих консультативних послуг, підстав звільнення консультанта від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору про надання консультаційних послуг тощо.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що в роботі дисертанткою самостійно опрацьовані конкретні висновки і пропозиції теоретичного і практичного характеру щодо правової регламентації господарських відносин з надання консультаційних послуг, форм та методів укладення договору про надання консультаційних послуг, принципів його виконання, а також запропоновано внесення доповнень до законодавства, в тому числі до Господарського кодексу, з метою вдосконалення правового регулювання надання консультаційних послуг у сфері господарювання.
Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях “Стратегія економічного розвитку і арбітражний суд України: проблеми та перспективи” (Донецьк, 2000) та “Проблеми малого підприємництва” (Київ, 2001).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 5 наукових працях загальним обсягом 2,1 д.а., які підготовлені дисертанткою особисто.
Структура роботи обумовлюється метою та завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють вісім підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації складає - 161 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел, що складається з 150 найменувань і додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації; визначається мета дослідження, його теоретичні і методологічні основи; розкривається наукове значення дослідження; формулюються основні положення дисертації.
Розділ 1. Поняття і роль господарських договорів про надання консультаційних послуг присвячений визначенню поняття господарського договору про надання консультаційних послуг, його місцю та ролі серед інших господарських договорів, аналізу його ознак.
У підрозділі 1.1. “Правові особливості господарських договорів про надання консультаційних послуг” визначена роль консультаційних послуг у системі господарювання не лише суб’єктів підприємництва, які здійснюють свою діяльність у відповідності із законодавством України, а й у міжнародній практиці. У зв’язку з тим, що в даний час консультаційні послуги набувають нових форм та змісту, які характерні для подібного виду послуг у світовій практиці, досить часто їх іменують “консалтинговими” послугами. За переконанням авторки обидва визначення мають однакову суть та можуть вживатися як синоніми.
Чинне законодавство України визначає загальне поняття договору про надання послуги. За цим договором одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК). У той же час загальне визначення такого договору в цивільному законодавстві не в повному обсязі відображає специфіку саме господарських правовідносин. Тому авторкою внесена пропозиція відносно доповнення Господарського кодексу України нормами щодо регулювання господарського договору на надання консультаційних послуг.
Спираючись на це визначення, а також на основі аналізу юридичної літератури з цього приводу, авторка визначає поняття договору про надання консультаційних послуг, його особливості, відмінності від інших договорів подібного типу. У сфері господарювання надається значна різноманітність видів послуг. Одним із них є консультаційні послуги, які можна визначити як вид інтелектуальної діяльності, основне завдання якої полягає у збиранні інформації і розробці конкретних обґрунтувань і рекомендацій щодо перспектив розвитку з використанням науково-технічних і організаційно-економічних рішень у господарській діяльності замовника.
Таким чином, ці послуги можна назвати “консультаційні послуги з організації і порядку ведення господарської діяльності”. У цьому підрозділі проведено розмежування між договором про надання консультаційних послуг і подібними до нього – зокрема, договором підряду. Договір про надання консультаційних послуг відрізняється тим, що результатом його виконання є результат інтелектуальної праці у вигляді відповідної документації. У цьому договорі відсутні умови про поточний контроль замовника за виконанням договору консультантом. Разом з тим ці договори мають і спільні риси: і в тому і в іншому випадку завершальним етапом є акти передачі-прийому результатів виконаних робіт; і консультант, і підрядник мають право залучати для виконання своїх зобов’язань третіх осіб.
У роботі сформульовані також відмінності договору про надання консультаційних послуг у сфері господарювання від послуг, що надаються у цивільному обороті. Послуги, які надаються громадянам відповідно до цивільного законодавства, споживаються громадянами безпосередньо, в той час як консультаційні послуги, що надаються суб’єктам господарювання, використовуються ними в процесі господарської діяльності. Таке розмежування проводиться і в міжнародній комерційній практиці. Наприклад, в розроблених Комісією ООН з права міжнародної торгівлі Уніфікованих правилах щодо договірних умов про узгоджену суму, належну у випадку невиконання зобов’язань, зазначається, що ці правила не застосовуються до договорів, що стосуються товарів, іншого майна або послуг, які надаються для особистого, сімейного чи домашнього використання. Договори про надання консультаційних послуг у сфері господарювання зачіпають як приватні, так і публічні інтереси. Такий висновок пов'язаний з тим, що господарська діяльність по наданню консультаційних послуг здійснюється в сфері суспільного виробництва, а не особистого використання та є діяльністю, яка забезпечує організацію та обслуговування такого виробництва.
В підрозділі 1.2. “Основні види господарських договорів про надання консультаційних послуг” проведений поділ договорів про надання консультаційних послуг за основними критеріями, тобто, по-перше, в залежності від предмета договору, по-друге, в залежності від джерел консультаційних послуг та потреб замовника таких послуг та визначено його місце в системі інших господарських договорів.
За предметом консультаційних послуг договори поділяються на договори з надання послуг щодо правового консалтингу, консалтингу в області бухгалтерського обліку і аудиту, консалтингу в області фінансів, кредиту та інвестицій, інженерно-технічного консалтингу, маркетингового консалтингу, консалтингу з питань соціально-трудових відносин, консалтингу з проблем безпеки підприємництва.
За джерелом консалтингові послуги поділяються на універсальні послуги з різних питань (як правило, вони надаються великими консалтинговими фірмами) і спеціалізовані з окремих видів (юридичні, маркетингові, техніко-інноваційні тощо).
У залежності від ситуації, в якій перебуває споживач консалтингових послуг, договори поділяються на договори, що передбачають стандартний консалтинг (послуги, які надаються у звичайних умовах діяльності підприємницьких структур) і спеціальний консалтинг (наприклад, комплексне обслуговування у випадку загрози банкрутства підприємства).
На підставі викладеного, у зв’язку з відсутністю у законодавстві норм, що регулюють консультаційні відносини, пропонується внести доповнення у розділ VІ Господарського кодексу України “Інші види господарсько-торговельної діяльності” статтями 2941 та 2942 такого змісту:
“Стаття 2941.. Консультаційні послуги.
Консультаційні послуги здійснюються за договором про надання консультаційних послуг.
Загальні умови консультаційних послуг визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Умови надання консультаційних послуг, а також відповідальність сторін щодо них встановлюються договором.
Стаття 2942. За договором про надання консультаційних послуг одна сторона (консультант) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, які за змістом є результатом інтелектуальної творчої діяльності (юридичні, аудиторські, маркетингові та ін.) з метою удосконалення організації і порядку здійснення господарської діяльності замовником, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу”.
Розділ 2. Аналіз практики укладення та виконання господарських договорів про надання консультаційних послуг, що складається з трьох підрозділів, присвячений узагальненню практики регулювання консультаційних відносин у сфері господарювання.
У підрозділі 2.1. “Вимоги, що зазвичай пред’являються до господарських договорів про надання консультаційних послуг” досліджуються вимоги замовників до консультантів щодо послуг, які ними надаються, порядок укладення договорів про надання консультаційних послуг, який застосовується в практиці, права та обов’язки, що виникають у сторін, а також основні види порушень договору про надання консультаційних послуг.
Аналіз української та міжнародної практики укладення та виконання договорів про надання консультаційних послуг, проведений авторкою, підтверджує висновок про те, що істотними умовами договору про надання консультаційних послуг є предмет; форма надання послуг; термін виконання; ціна; відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань.
Предмет договору – надання замовнику консультаційних послуг щодо удосконалення організації і порядку здійснення замовником своєї господарської діяльності.
Відповідно до договору про надання консультаційних послуг у замовника виникають, як правило, два основні обов’язки: подати консультанту необхідну йому інформацію для виконання послуги і оплатити її у встановлені строки. У виконавця послуги – надати замовнику в обумовлений термін чи терміни послуги належної якості. У зв’язку з відсутністю у законодавстві критеріїв щодо якості послуг сторонам договору належить максимально чітко обумовлювати вимоги щодо критерію належного виконання договору про надання консультаційних послуг. Одним із способів забезпечення належної якості послуги є професійна підготовка і компетентність виконавця. Більше того, рекомендації виконавця консультаційних послуг нерідко мають характер новаторських, тобто є фактично раціоналізаторськими пропозиціями, або, у всякому разі, близькими до них. Раціоналізаторською пропозицією, як відомо, є визнана організацією (фірмою) пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері діяльності.
Викладене дає підставу запропонувати доповнити перелік об’єктів інтелектуальної власності, що використовуються у господарській діяльності, передбачений Господарським кодексом (ст. 155), такими об’єктами: раціоналізаторські пропозиції та консультаційні послуги щодо удосконалення організації і порядку здійснення господарської діяльності, а також визначити правомочності суб’єктів господарювання стосовно цих пропозицій та консультаційних висновків новою статтею Господарського кодексу 162? такого змісту:
„Стаття 1621. Використання суб’єктами господарювання раціоналізаторських пропозицій і консультаційних послуг.
1. Право на використання раціоналізаторських пропозицій і консультаційних послуг новаторського характеру, що містять пропозиції з удосконалення господарської діяльності, мають суб’єкти господарювання, яким вони надані.
2. Суб’єкт господарювання – юридична особа, яка визнала пропозицію щодо вдосконалення господарювання з метою її використання у сфері своєї діяльності раціоналізаторською, консультаційні висновки – корисними для цієї ж мети, використовує їх в потрібному для нього обсязі.
3. Правова охорона раціоналізаторської пропозиції та консультаційних висновків здійснюється відповідно до їх опису, креслення чи інших форм вираження їх змісту”.
Послуга, що надається будь-якому суб’єкту, забезпечується закладеною в ній фаховою працею, спрямованою на певний результат. У відповідності з чинним законодавством України довести свій професійний рівень та здатність надавати юридичні послуги належним чином держава зобов’язує лише майбутніх адвокатів. Вони мають здавати кваліфікаційні іспити. Для споживачів консультаційних послуг це викликає значні складнощі при визначенні критеріїв для вибору юридичної чи іншої консультаційної фірми.
Досвід США і країн Західної Європи стосовно цього видається вельми корисним, і його доцільно використовувати і у нас. Для збереження вже одержаної ліцензії там юристи мають відвідувати курси підвищення кваліфікації. Внаслідок визначення професійного рівня консалтинговій фірмі може бути присвоєно певний рівень атестації. Але для використання такого досвіду в нашій країні спочатку господарську діяльність з надання консультаційних послуг слід включити у перелік певних видів господарської діяльності, передбачений Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року № 36, які належить ліцензувати.
У підрозділі 2.2. “Принципи виконання договорів про надання консультаційних послуг” обґрунтовуються принципи і умови, які мають застосовуватися при виконанні договорів про надання консультаційних послуг.
Загальні принципи виконання господарських договорів визначені інститутом “Виконання господарських зобов’язань” Господарського кодексу України. На господарські договори про надання консультаційних послуг розповсюджується такі категорії, як загальні умови виконання зобов’язань (ст. 193 ГК), забезпечення виконання зобов’язань (ст.ст. 199-201 ГК), відповідальність за порушення зобов’язань (ст.ст. 216-219 ГК).
Основним принципом виконання господарського договору про надання консультаційних послуг є принцип належного виконання. Частину цього принципу складає принцип реального виконання, тобто виконання зобов’язання в натурі, в учиненні саме тих дій, які передбачені договором, недопустимість заміни предмету виконання інших предметом або грошовою компенсацією. За часів адміністративно-планової системи цьому принципу надавалося виключне значення, бо тоді виконання господарського договору означало виконання плану. В умовах ринкової економіки цей принцип значною мірою втратив свій визначальний характер. Але стосовно виконання договору про надання консультаційних послуг у зв’язку з його специфічними особливостями він не тільки зберіг своє значення, але й далі набирає актуальності.
Якщо боржник на підставі цього договору вчинив не ті дії, які передбачені сторонами, грошова компенсація не завжди може задовольнити кредитора, що не одержав того результату, на який сподівався. Виконання зобов’язання боржником, яке було прострочено, теж може втратити інтерес для кредитора, і він вправі відмовитися від такого виконання.
При порушенні принципу належного виконання договору про надання консультаційних послуг виникає питання, чи необхідно враховувати вину порушника при притягненні його до відповідальності. Визначення вини не міститься в чинному господарському законодавстві. Підставою для притягнення до відповідальності у господарських правовідносинах є сам факт правопорушення, яким може стати невиконання чи неналежне виконання договору про надання консультаційних послуг.
Впродовж тривалого часу представники цивілістичної теорії намагалися надати вині вирішального значення при визначенні будь-якого виду відповідальності, в тому числі господарсько-правової. З такою позицією важко погодитися хоча б тому, що вона не враховує суб’єктного складу господарсько-правових відносин і особливостей господарської діяльності. І при здійсненні консультаційних послуг в процес можуть бути втягнуті декілька суб’єктів господарювання. Розібратися у такому випадку, хто винен у негативному результаті наданих послуг, важко. Вина, як правило, неочевидна. Тому авторка дійшла до висновку про відсутність необхідності з’ясування наявності вини при притягненні до відповідальності порушника господарського договору, в тому числі договору про надання консультаційних послуг.
У підрозділі 2.3. “Основні види порушень договорів про надання консультаційних послуг” зроблена спроба проаналізувати різні види порушень господарського договору про надання консультаційних послуг.
Договірне зобов’язання може полягати в дії, утриманні від дії або в допущенні дій інших осіб. Господарські договори, у тому числі і про надання консультаційних послуг, складаються з багатьох обов’язків сторін договору. Вони повинні виконати свої зобов’язання у повній відповідності з їх визначенням. Це означає, що кредитор вправі вимагати відшкодування, якщо боржник не виконує свої зобов’язання чи запізнюється з їх виконанням.
Невиконання зобов’язань у строк може бути як збоку боржника, так і збоку кредитора. Прострочення останнього – це специфічний вид невиконання зобов’язань, бо кредитор опиняється у простроченні тоді, коли без поважної причини відмовляється від прийняття виконання зобов’язань боржником, запропонованого йому належним чином, або своєю поведінкою перешкоджає виконанню, або не вчиняє покладених на нього підготовчих дій, без яких боржник не в змозі виконати своїх зобов’язань. У договорі, який розглядається, замовник може не забезпечити виконавця інформацією, необхідною юристу або аудитору для надання висновку, або затаїти факти, які мали місце у господарській діяльності підприємства і мають значення для виконавця.
На питання, чи можливо для боржника використання правових засобів, включаючи розірвання договору, у протидії такій поведінці кредитора, авторка відповідає ствердно. Кредитор, який спричинив прострочку виконання зобов’язань боржником, повинен відшкодувати боржнику шкоду, що йому заподіяна. У договорі про надання консультаційних послуг ситуація ускладнюється ще й тим, що якщо в інших договорах, предметом яких виступають речі, вони можуть бути здані на схов (депоновані) і реалізовані згодом, то консультаційний висновок практично неможливо депонувати і реалізувати іншому замовнику.
З точки зору обсягу невиконання можна виділити такі види невиконання: невиконання договору в цілому і невиконання частини зобов’язання. Невиконання договору в цілому може повністю співпадати з невиконанням у визначений термін, коли “очевидно” або “є підстави визнати”, що сторона договору не виконає жодного із своїх зобов’язань. Невиконання договору в цілому і в доктрині, і в судовій практиці визнається безспірною умовою для розірвання договору.
Розділ 3. Господарсько-правова відповідальність за порушення договору про надання консультаційних послуг складається з трьох підрозділів і присвячений підставам, формам і функціям відповідальності в даному виді договорів, проблемам відшкодування збитків за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань з надання консультаційних послуг, а також розвитку форм відповідальності за порушення умов договору, що досліджується.
У підрозділі 3.1. “Підстави, форми і функції відповідальності в договорах про надання консультаційних послуг”, виходячи із загального визначення юридичної відповідальності як необхідності суб’єкта правовідносин зазнавати негативних наслідків невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, авторка водночас наголошує на тому, що господарсько-правова відповідальність, в тому числі і за порушення умов договору про надання консультаційних послуг, відзначається притаманними їй певними ознаками:
1) при притягненні до неї йдеться, в кінцевому рахунку, про негативні наслідки економічного характеру, незалежно від того, застосовуються грошові санкції (штрафні санкції, відшкодування збитків) чи оперативно-господарські санкції (одностороння відмова від виконання свого зобов’язання правомочною стороною у випадку порушення зобов’язання другою стороною, відмова від оплати за зобов’язанням, яке виконане неналежним чином та ін.);
2) вона застосовується у формі зазначеної системи економічних санкцій, передбачених господарським законодавством, укладеним договором чи локальними нормативними актами суб’єктів господарювання;
3) застосовується ця відповідальність на загальній юридичній підставі – протиправні дії або бездіяльність порушника. При цьому мова йде про правопорушення, що виявляються як у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань перед контрагентами або у внутрішніх відносинах, так і в порушенні правил здійснення господарської діяльності;
4) на відміну від відповідальності цивільно-правової, адміністративної та відповідальності у трудових відносинах вона настає незалежно від вини правопорушника.
Господарське законодавство (зокрема, ст. 216 ГК) містить вказівку на недопустимість застереження у договорі щодо виключення чи обмеження відповідальності виробника або продавця продукції. Але, як вважає дисертантка, це не стосується відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань з надання консультаційних послуг. Обмеження відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих зобов’язань може бути визначено угодою сторін, якщо це прямо не заборонено законом. Наприклад, вартістю втраченого боржником майна кредитора або розміром штрафної санкції.
У підрозділі 3.2. “Проблеми відшкодування збитків за неякісне надання консультаційних послуг” йдеться про засоби розв’язання цих проблем. Передусім постає питання, яка консультаційна послуга може вважатися неякісною або професійною помилкою. Проаналізувавши практику виконання договорів про надання консультаційних послуг, авторка дійшла висновку, що професійною помилкою слід вважати таку поведінку консультанта (юриста, аудитора та інш.), в процесі якої останній помилково чи необґрунтовано трактує норми чинного законодавства, застосовує їх тлумачення, в результаті чого замовник зазнає негативних наслідків.
І, навпаки, високоякісною консультаційною послугою слід вважати, якщо вона призвела до покрашення результатів господарської діяльності, коли вона межує або переростає, як уже зазначалося, у раціоналізаторську пропозицію.
Відповідно до господарського законодавства України, особа, яка не виконала чи неналежним чином виконала свої зобов’язання за договором, повинна відшкодувати збитки, заподіяні такою поведінкою. Однак, практика показує, що труднощі, пов’язані з вирахуванням і доказуванням збитків, що виникають внаслідок порушення договору про надання консультаційних послуг, обумовлюють складність застосування цього виду відповідальності. Тому дисертантка рекомендує сторонам таких договорів визначати в них конкретні штрафні санкції і розмір відшкодування збитків.
Оскільки відшкодування збитків, як правило, є майновою відповідальністю, розмір якої неможливо визначити заздалегідь, в цьому полягає його універсальність. З іншого боку, трудність обчислення збитків обумовлює обмеження застосування цього виду відповідальності у договорах про надання консультаційних послуг. На практиці контрагенти договору включають до нього умови, які завчасно визначають розмір штрафних санкцій. Таке узгодження сум дає можливість запобігти витратам на доказування розміру фактичних збитків. Крім того, через труднощі, які виникають при їх доказуванні, відшкодування, на яке претендуватиме потерпіла сторона, буде вельми непевним.
У міжнародній практиці ділових взаємовідносин, як вже зазначалось, застосовуються одноманітні правила до договорів, в яких сторони домовились про те, що у випадку невиконання будь-якого зобов’язання однією із сторін (боржником) друга сторона (кредитор) має право на одержання від боржника узгодженої суми, будь то штрафна санкція чи компенсація.
У підрозділі 3.3. “Розвиток форм відповідальності за порушення договору про надання консультаційних послуг” зазначається, що юридичний інститут відповідальності за порушення договірних зобов’язань взагалі і зобов’язань з надання консультаційних послуг суб’єктам господарювання, зокрема, у своєму розвитку набуває нових рис. Однією з них є можливість страхування відповідальності. При цьому об’єктом страхування виступає відповідальність перед третіми особами, яким може бути заподіяна шкода внаслідок будь-якої дії або бездіяльності страхувальника.
Страхування фахової відповідальності консультантів пов’язане з можливістю подання претензій до підприємств, що надають консультаційні послуги. Юридична підстава для подання претензій виникає, якщо ступінь фахового уміння консультанта не відповідає усталеним вимогам до його компетенції, знаходиться нижче цих вимог, внаслідок чого завдається шкода замовнику. Сьогодні на українському ринку консультаційних послуг поряд зі сталими компаніями, які зарекомендували себе, постійно виникають нові фірми, а також підприємці-юристи, аудитори та ін. На жаль, далеко не всі з них надають консультаційні послуги на високому професійному рівні. Саме тому слід таким фірмам і підприємцям з консалтингового супроводу важливих угод страхувати професійну відповідальність.

ВИСНОВКИ
У дисертації на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства, економічної і юридичної літератури, судової практики розв’язання спорів, що виникають при виконанні господарських договорів про надання консультаційних послуг, наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні необхідності правового регулювання консультаційних відносин у сфері господарювання, а також ролі, місця та характерних ознак господарського договору про надання консультаційних послуг.
На підставі проведеного дослідження сформульовано наступні основні висновки:
1. Визначені особливості господарського договору про надання консультаційних послуг, його відмінність від інших господарських договорів.
У зв’язку з відсутністю в законодавстві норм, що регулюють консультаційні відносини, запропоновано внести до Господарського кодексу України доповнення щодо визначення консультаційних послуг. Так, під консультаційними послугами пропонується розуміти господарські відносини, які здійснюються за договором про надання консультаційних послуг, загальні умови якого визначаються Господарським кодексом України та іншими законами. Умови надання консультаційних послуг, а також відповідальність сторін щодо них визначаються договором про надання консультаційних послуг. За таким договором одна сторона (консультант) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, які за змістом є результатом інтелектуальної творчої діяльності (юридичні, аудиторські, маркетингові та ін.) з метою удосконалення організації і порядку здійснення господарської діяльності замовника, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
2. Запропоновано визначення консультаційної діяльності як одного з видів господарської діяльності: консультаційна діяльність – це інтелектуальна, творча діяльність, основним завданням якої є збирання інформації і розробка рекомендацій щодо використання науково-технічних та організаційно-економічних рішень проблем у господарській діяльності контрагента.
3. Оскільки рекомендації виконавця консультаційних послуг можливі за умови наявності у нього відповідних знань і досвіду, і на практиці нерідко є раціоналізаторською пропозицією або наближеними до неї висновками, вноситься пропозиція доповнити перелік об’єктів інтелектуальної власності, що використовуються у господарській діяльності, передбачений Господарським кодексом України (ст. 155), такими об’єктами, як раціоналізаторські пропозиції та консультаційні висновки щодо удосконалення організації і порядку здійснення господарської діяльності. Пропонується також доповнити ГК статтею 1621 про правомочності суб’єктів господарювання стосовно цих об’єктів.
Для забезпечення належного рівня консультаційних послуг пропонується використати зарубіжний досвід щодо перепідготовки юристів та складання ними фахових іспитів, а також діяльність з надання консультаційних послуг включити в перелік видів господарської діяльності, які належить ліцензувати, передбачений Законом України № 36 від 1 червня 2000 року „Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності”.
4. Аргументовано доцільність законодавчого закріплення відмінностей господарського договору про надання консультаційних послуг щодо відповідальності сторін у разі його порушення. Зокрема, на відміну від припису статті 216 Господарського кодексу України щодо недопущення застереження в господарському договорі відносно виключення або обмеження відповідальності виробника чи продавця продукції, закріпити норму про можливість обмеження в договорі про надання консультаційних послуг відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань.
Оскільки відшкодування збитків, як правило, не є майновою відповідальністю із заздалегідь визначеним розміром, складність їх обчислення обумовлює обмеженість застосування цієї форми відповідальності у договорах про надання консультаційних послуг. Тому авторка дійшла до висновку про доцільність застосування міжнародної практики, а саме одноманітних правил до договорів, у яких сторони домовилися про те, що у випадку невиконання зобов’язання однією із сторін (боржником) друга сторона (кредитор) має право на одержання від боржника узгодженої суми, будь то штрафна санкція чи компенсація (а саме так доцільно домовлятися сторонам у договорі про надання консультаційних послуг).Такий напрямок міжнародної уніфікації правового регулювання договірних відносин є вельми перспективним, відповідає договірній практиці, яка склалася й у консультаційних відносинах в сфері економіки.
5. Додатково обґрунтована необхідність страхування відповідальності перед третіми особами за порушення зобов’язань про надання консультаційних послуг, яким може бути заподіяна шкода внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника. Метою такого заходу в цьому випадку є страхування економічних інтересів сторін договору.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Сукманова Е.В. Консультационные услуги: “ширма” для сокрытия доходов или реальная необходимость? // Детенизация экономики: опыт экономико-правового и экономико-математического исследования: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 2000. – С. 204-208.
2. Сукманова О.В. Приховування доходів чи новий спосіб укладення договорів на надання консультаційних послуг // Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин. – К.: НДІ „Проблеми людини”. – 2000. – Т. 21 (1). – С. 313-317.
3. Сукманова Е. Правовое регулирование консалтинговых услуг в Украине // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №9. – С. 6-7.
4. Сукманова Е. Порядок заключения и исполнения хозяйственных договоров на оказание консультационных услуг // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №10. – С. 27-29.
5. Сукманова О. Відповідальність за надання консультаційних послуг: міф чи реальність? // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №2. – С. 88-91.

АНОТАЦІЯ
Сукманова О.В. Господарський договір про надання консультаційних послуг. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04. – Господарське право; господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2005.
Дисертація містить комплексний аналіз правового регулювання господарських договірних відносин щодо надання консультаційних послуг. Досліджено нормативну базу, що регулює відносини у сфері надання послуг консультаційного характеру. Надане визначення консультаційної послуги і господарського договору про надання консультаційних послуг. Розроблені пропозиції щодо удосконалення правового регулювання консультаційних відносин між їх учасниками. Визначені відмінності господарського договору про надання консультаційних послуг від інших видів господарських договорів. Виокремлені можливі види порушень договору про надання консультаційних послуг та форми відповідальності учасників консультаційної відносин на неналежне виконання зобов’язань. Сформульовані пропозиції щодо доповнень Господарського кодексу України з метою визначення правового регулювання надання консультаційних послуг.
Ключові слова: консультаційні послуги, господарський договір про надання консультаційних послуг, учасники консультаційних відносин, виконання зобов’язань, відповідальність за неналежне виконання зобов’язань.

АННОТАЦИЯ
Сукманова Е.В. Хозяйственный договор на оказание консультационных услуг. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04. – Хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право, Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2005.
Диссертация содержит комплексный анализ правовой регламентации хозяйственной деятельности по оказанию консультационных услуг. Исследована нормативная база, регулирующая правоотношения по оказанию услуг, в том числе услуг консультационного характера, сформулированы понятия консультационной услуги и хозяйственного договора на оказание консультационных услуг, правовое регулирование консультационных отношений между их участниками, вопросы ответственности сторон за ненадлежащее исполнение обязательств.
На основании анализа нормативно-правовых актов, судебной практики рассмотрения споров, возникающих при исполнении хозяйственных договоров об оказании консультационных услуг, а также наличия в данных отношениях публичных и частных интересов, впервые сформулировано понятие хозяйственного договора об оказании консультационных услуг.
Значительное внимание уделено вопросам разграничения хозяйственного договора на оказание консультационных услуг от других видов хозяйственных договоров, а также возможным видам нарушений хозяйственного договора на оказание консультационных услуг и вопросам ответственности их участников.
Первый раздел диссертации посвящен определению понятия хозяйственного договора на оказание консультационных услуг, анализу его основных характеристик. В разделе проведено разграничение между договором о предоставлении консультационных услуг и договором подряда, кроме того, автором проведен сравнительный анализ рассматриваемого договора и агентского соглашения.
Определены особенности хозяйственного договора об оказании консультационных услуг, в том числе его субъектный состав, сфера применения результатов оказания таких услуг, выявлены характерные признаки исследуемого договора, его составляющие части.
На основании проведенного анализа определено место договора об оказании консультационных услуг в системе хозяйственных договоров. В связи с отсутствием в действующем хозяйственном законодательстве норм, которые регулируют консультационные отношения, предложено внести соответствующие изменения в раздел IV Хозяйственного кодекса Украины “Прочие виды хозяйственно-торговой деятельности”.
В работе получили дальнейшее развитие положения об отличии консультационной услуги, которая оказывается в рамках хозяйственных правоотношений, от услуг, предусмотренных гражданским, финансовым и другими отраслями законодательства.
Проанализированы основные виды консультационных услуг на основе изучения практики оказания таких услуг. Разделение консультационных услуг на соответствующие виды проведено по: предмету консультационной услуги, ее источникам, потребителям такой услуги, доступу консультантов к деятельности предприятия.
Во втором разделе исследуются требования, которые обычно предъявляются к консультационным услугам, порядок заключения и исполнения договоров на оказание консультационных услуг, существенные условия такого договора, форма предоставления консультационных услуг, возможная ответственность за неисполнение или ненадлежащее исполнение договора на оказание консультационных услуг.
В разделе проанализированы основные требования, предъявляемые действующим законодательством и участниками консультационных отношений, к договору на оказание консультационных услуг, а также предложены основные разделы такого договора.
В работе исследованы условия качества оказываемых консультационных услуг путем определения требований, которые могут предъявляться к консультанту и его деловой репутации.
Третий раздел диссертации посвящен основаниям, формам и функциям ответственности в хозяйственных договорах на оказание консультационных услуг, проблемам возмещения убытков за неисполнение или ненадлежащее исполнение обязательств по такому договору, а также развитию форм ответственности за его нарушение.
В диссертации исследованы положения о возможности ограничения ответственности в отдельных хозяйственных отношениях. Принимая во внимание особенности хозяйственного договора об оказании консультационных услуг, автором обосновываются возможные формы ответственности за нарушение такого договора, а также меры ограничения такой ответственности.
Автором аргументирована необходимость страхования ответственности перед третьими лицами за нарушение обязательств по предоставлению консультационных услуг.
Ключевые слова: консультационные услуги, хозяйственный договор на оказание консультационных услуг, участники консультационных отношений, исполнение обязательств, ответственность за ненадлежащее исполнение обязательств.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking