Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Групова корисливо-насильницька злочинність молоді та її попередження

 

ЯНИЦЬКА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

ГРУПОВА КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ МОЛОДІ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ України, МВС України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Джужа Олександр Миколайович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри кримінології та юридичної соціології.

Офіційні опоненти: заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Туркевич Інна Костянтинівна, Інститут адвокатури Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, завідуюча кафедрою;
кандидат юридичних наук Міллер Анатолій Йосипович, Київський національний університет культури і мистецтв, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету.

Провідна установа: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (м. Київ)

Захист відбудеться "25" жовтня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 при Національній академії внутрішніх справ України (030335, Київ, пл. Солом’янська, 1).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (030335, Київ, пл. Солом’янська, 1).

Автореферат розісланий "_19_" вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор юридичних наук, професор А.В.Іщенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема групової злочинності молоді завжди була і залишається однією з найзлободенніших. Соціально-економічна криза в Україні, безробіття призвели до падіння життєвого рівня основної частини населення і як наслідок зростання злочинності, в тому числі кількості крадіжок, грабежів, розбійних нападів, вимагательств.
Негативні процеси, які відбуваються в суспільстві, болісно вразили і молодь. Серед неї все більше розповсюджуються такі види злочинів, які раніше були притаманні лише дорослим: торгівля зброєю та наркотиками, держання домів розпусти і звідництво; сутенерство; розбійні напади на підприємців та іноземців; захоплення заручників; різні форми вимагательства; жорстокі злочини проти життя й здоров’я особи; незаконні операції з валютою і цінними паперами; торгівля краденим тощо.
Активно йде масове втягнення молоді до структур тіньової економіки та організованої злочинності. Сьогодні лідери організованих формувань - це дорослі особи, які вийшли з молодіжних груп правопорушників, світогляд яких визрівав у кримінальному середовищі, починаючи з підліткового віку. Це надає криміналітету нової якості - тіснішою та скоординованішою стає злочинна діяльність молоді і дорослих, значно збільшуються її можливості й сфери впливу. Суттєвою ознакою злочинності молоді є те, що вона набуває в Україні все більш організованого, групового характеру. Змінилася кримінологічна характеристика і структура угруповань правопорушників. Груповий характер - це особливість сучасної злочинної поведінки молоді. Частка корисливих злочинів із застосуванням насильства, скоєних у групі, складає від 50 до 80%. Найбільш розповсюдженими є злочини, які мають корисливо-насильницьку спрямованість. Це - розбій, грабіж, шахрайство, вимагательство, вбивство з корисливих мотивів. Кримінальні молодіжні угруповання з різним ступенем організованості виявлені у всіх великих обласних центрах країни. Вони створюються за місцем навчання чи проживання молоді і мають здебільшого стійкий характер.
Суспільна небезпечність протиправних дій, скоєних групою молоді, значно більша, ніж злочинця-одинака. Підвищена імпульсивність, жорстокість, інтенсивність і ситуативність групових злочинів молоді обтяжують їх наслідки, які нічим не відрізняються від аналогічних діянь дорослих.
В працях таких вчених, як Барило Т.С., Вєтров М.І., Долгова А.І., Закалюк А.П., Ігошев К.Є., Костенко О.М., Костицький М.В., Лановенко І.П., Лопушанський Ф.А., Михайленко П.П., Міллер А.Й., Міньковський Г.М., Ратинов А.Р., Селецький А.І., Тарарухін С.А., Третякова Т.А., Тузов А.П., Туркевич І.К. та інш., створена теоретична база для вивчення злочинної поведінки неповнолітніх і молоді. Водночас питання, пов’язані з кримінально-правовими та кримінологічними аспектами групової корисливо-насильницької злочинності молоді, належать до числа малорозроблених у вітчизняній науці і потребують подальшого наукового обгрунтування.
Вищесказане обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження в плані аналізу особливостей генезису і мотивації групових злочинів молоді та пов’язаних з цим рівнем і структурою даного виду злочинності, її детермінант та заходів попередження. Все це визначає необхідність комплексного вивчення групової корисливо-насильницької поведінки молоді як відносно самостійного феномену у загальній структурі злочинності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Державою приділяється серйозна увага попередженню злочинності. У "Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки" чимало розділів присвячено саме профілактиці злочинності неповнолітніх та молоді. Дисертаційне дослідження спрямовано на виконання цієї Програми, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. №837/96, а також наказу МВС України №722 "Про організацію виконання Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки". У зв’язку з цим дисертація має теоретичне і практичне значення для попередження групових корисливо-насильницьких злочиннів серед молоді.
Тема дисертації обговорена й схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України і передбачена планами наукових досліджень Академії й кафедри кримінології та юридичної соціології.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування кримінологічної характеристики і детермінант сучасної групової корисливо-насильницької злочинності молоді та розробка науково обгрунтованих заходів, спрямованих на її подолання, а також на удосконалення відповідних норм кримінального законодавства України.
Для досягнення цієї мети автор поставив перед собою наступні завдання:
- визначити поняття групової корисливо-насильницької злочинності молоді;
-показати кримінально-правові ознаки корисливо-насильницьких злочинів, вчинюваних молодіжними угрупованнями і дати кримінологічну характеристику цього виду злочинності, включаючи її стан, структуру, динаміку і географію;
- дослідити механізм групової корисливо-насильницької поведінки молоді та її детермінанти;
- визначити загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та віктимологічні заходи, спрямовані на попередження зазначених злочинів;
- внести пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України у сфері боротьби з груповою злочинністю молоді.
Об’єктом дослідження є групова корисливо-насильницька злочинність молоді як відносно самостійний різновид злочинності, а предметом - чинне кримінальне законодавство, яке встановлює відповідальність за скоєння вказаних злочинів, кримінологічні параметри даного явища, заходи загальносоціальної, спеціально-кримінологічної та віктимологічної профілактики, система наукових знань у цій галузі.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання суспільних явищ. Застосовувалися й такі загальнонаукові методи як історичний, порівняльний, статистичний, системно-структурний та інші. Для вирішення окремих теоретичних і прикладних завдань застосовувалися методи конкретно-соціологічних досліджень (систематизація, типологізація, вивчення кримінальних справ, опитування), які забезпечили емпіричну базу дослідження.
Наукові висновки і рекомендації, що містяться у роботі, базуються на положеннях Конституції України, теоретичних основах загальної теорії держави і права, досягнень вітчизняної кримінологічної науки, відповідних міжнародно-правових актів, аналізі чинного та проектів нового Кримінального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих нормативних актів з питань боротьби зі злочинністю, практики їх застосування. При цьому використовувалась не тільки спеціальна юридична література, але й філософська, соціологічна, педагогічна, психологічна, що стосується теми дослідження.
Емпіричну базу дослідження склали дані державної статистики - матеріали Верховного Суду і МВС України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, Національної координаційної ради по боротьбі з наркоманією, Національної координаційної ради з питань попередження захворювання СНІДом, Міжвідомчого центру клінічної та експериментальної наркології МОЗ і НАН України, Інституту економіки; архівні документи судових органів і органів внутрішніх справ республіки; результати наукових досліджень, що були здійснені вітчизняними та іноземними вченими, а також матеріали кримінологічних досліджень, проведених автором у 1996-2000 роках. Загалом вивчено 302 особи віком від 14 до 28 років, засуджених за скоєння злочинів корисливо-насильницької спрямованості у складі групи або за співучастю, які відбували покарання у виправних установах м.Суми та Сумської області (УС-319-56, УС-319-66, УС-319-116); проаналізовано 268 кримінальних справ, у т.ч. за статтями 82 ч.2 і 141 ч.2 Кримінального кодексу України - 111 справ, статтями 86 ч.2 і 142 ККУ - 95 справ, статтями 86? ч.2, ч.3 і 144 ч.2, ч.3 ККУ - 52 справи, статтею 93 п. "а" ККУ - 5 справ, статтею 93 п."і" ККУ - 5 справ.
Автор використовував наступні методи збирання і вивчення емпіричного матеріалу:
а) анкетування (анкети з вивчення особи засудженого за скоєння корисливо-насильницького злочину у складі групи (чи за співучастю) та думки співробітників правоохоронних органів з питань боротьби з корисливо-насильницькими злочинами, скоєними молоддю у складі групи, обговорені та затверджені на кафедрі кримінології Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 12 від 26.03.1998));
б) інтерв’ювання (для з’ясування думок працівників правоохоронних органів, насамперед, внутрішніх справ, щодо удосконалення форм і методів боротьби з зазначеними злочинами). За спеціально розробленою програмою здійснено інтерв’ювання 117 практичних працівників, серед яких: 58 начальників міських, районих, лінійних відділів внутрішніх справ, 28 - апаратів карного розшуку ГУ МВС, УМВС в областях і на транспорті, 31 начальника відділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх.
Використані також матеріали, зібрані під час індивідуальних бесід зі співробітниками МВС, Верховного Суду України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, районних управлінь (відділів) внутрішніх справ ГУ МВС України в м.Києві і Київській області з окремих питань дисертації. Таким чином, забезпечувалася багатоканальність інформації, її перевірка, що дало змогу підтвердити висунуті теоретичні положення, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо поліпшення профілактики групових злочинів серед молоді.
Все це дозволило забезпечити достатню репрезентативність дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що зроблено спробу комплексного монографічного дослідження проблем групової корисливо-насильницької злочинності молоді. У ньому виділяються дві вікові групи злочинців: 14-17 і 18-28 років, що обумовлено особливостями їх фізичного й соціально-психологічного розвитку. Це дало змогу виявити специфічні для них кримінологічні характеристики і форми прояву загальних закономірностей генезису групової злочинної поведінки.
У дисертації дається визначення поняття групової корисливо-насильницької злочинності молоді з урахуванням сучасної криміногенної ситуації в Україні, виявляються її стан, динаміка, структура і географія, тенденції розвитку, а також основні напрямки боротьби з нею. Вивчено позитивний досвід зарубіжних країн у сфері боротьби з цим видом злочинності.
Досліджуючи групову корисливо-насильницьку злочинність молоді, здобувач, не претендуючи на вичерпне висвітлення усіх її аспектів, спробував зробити власний внесок у розробку цієї проблеми. Наведені нові аргументи стосовно деяких спірних положень, окремі питання висвітлюються в іншому ракурсі, запропоновано свій підхід до розв’язання актуальних проблем. Виходячи з цього, автором виносяться на захист наступні положення:
1) визначено поняття групової корисливо-насильницької злочинності як сукупності злочинів, які спрямовано на вилучення чужого майна з корисливих спонукань при використанні насильства (фізичного чи психічного), що посягає на життя і здоров’я людини. До цієї злочинності належать: розкрадання державного або колективного майна шляхом грабежу (ст.82 ч.2 ККУ), розбій з метою розкрадання державного або колективного майна (ст.86 ч.2 ККУ), вимагательство державного або колективного майна (ст.86? ч.2, ч.3 ККУ), умисне вбивство з корисливих мотивів (ст.93 п."а" ККУ), вбивство, вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою (ст.93 п."і" ККУ), грабіж (ст.141 ч.2 ККУ), розбій (ст.142 ККУ), вимагательство індивідуального майна громадян (ст.144 ч.2, ч.3 ККУ), які скоюються молодіжними угрупованнями;
2) аналіз стану, структури, динаміки і географії групової корисливо-насильницької злочинності молоді виявив такі тенденції: по-перше, зростання цієї злочинності відбувається разом зі зростанням рівня усієї злочинності; по-друге, злочинність молоді стає дедалі відокремленішою від дорослої; по-третє, створення молодіжних кримінальних груп є початковим етапом організованої злочинності;
3) визначення механізму і детермінант групової корисливо-насильницької поведінки молоді, де механізмом є діалектична взаємодія криміногенних факторів об’єктивної дійсності і внутрішніх антисуспільних властивостей осіб, учасників групи, яка призводить до скоєння ними корисливо-насильницьких злочинів. Детермінанти групової злочинності молоді поділено на дві основні групи: чинники, що формують особу молодого злочинця, та обставини, які сприяють скоєнню групових злочинів. До головних детермінант групової корисливо-насильницької злочинності молоді належать: а) низький матеріальний і духовний рівень життя переважної частини населення України; б) труднощі в оволодінні професією та працевлаштуванні молоді; в) відсутність налагодженої системи культурного дозвілля; г) десоціалізація особи в процесі негативного сімейного виховання; д) криміногенний вплив на підлітків неформальних груп молоді; е) втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність дорослими особами з кримінальним досвідом; ж) віктимна поведінка жертв корисливо-насильницьких злочинів, скоюваних молодіжними угрупованнями;
4) заходи загальносоціальної профілактики, які прямо хоча й не спрямовані на попередження злочинів, але є матеріальною і духовною основою протидії криміногенним факторам, що обумовлюють групову корисливо-насильницьку злочинність молоді;
5) заходи спеціально-кримінологічної профілактики, які безпосередньо спрямовані на ліквідацію джерел формування особи злочинця та її входження до кримінальної структури. Ці запобіжні заходи стосуються, зокрема, таких типів груп як: а)групи, що стоять на межі законослухняної поведінки; б)скоюють злочини випадково; в)орієнтовані на порушення правових норм; г)спеціально створені для вчинення злочинів;
6) пропозиції щодо необхідності застосування конкретних заходів віктимологічної профілактики групових корисливо-насильницьких злочинів молоді;
7) думку про те, що терміни "попередження", "профілактика", "превенція", "запобігання" у кримінологічній літературі треба вживати як ідентичні, оскільки всі вони є синонімами, означають одне й те саме - щось упередити, не допустити. В цьому можна переконатись, звернувшись до різних тлумачних словників. На погляд автора, як узагальнюючий, доцільно використовувати термін "протидія" злочинності;
8) пропозиції щодо удосконалення деяких норм чинного законодавства, що стосуються кримінально-правової боротьби з груповими злочинами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані для удосконалення кримінального законодавства, що встановлює відповідальність за скоєння групових корисливих злочинів із застосуванням насильства, а також для підвищення ефективності протидії їм. Методичні рекомендації з цих питань надіслані до Головного науково-експертного управліня Апарату Верховної Ради України для врахування при розробці коплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності у попередженні зазначених злочинів (дов. № 727/16 від 03.06.2000 р.).
Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності правоохоронних органів, перш за все, внутрішніх справ, а також у навчальному процесі в юридичних вузах і факультетах при вивченні курсів "Кримінальне право України" та "Кримінологія".
Матеріали дисертації можуть бути також використані у подальших наукових розробках цієї проблематики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені на засіданні кафедри кримінології та юридичної соціології НАВСУ. Результати дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних семінарах "Боротьба з організованою злочинністю" (22.05.2000р.) та "Нелегальна міграція та торгівля людьми" (03.05.2000р.), що відбулися в Національній академії внутрішніх справ України ( дов. № НА/2210 від 05.07.2000 р.).
Теоретичні положення, що стосуються кримінально-правової та кримінологічної характеристик цього виду злочинності, особи молодих групових злочинців, профілактичної діяльності правоохоронних органів, використовуються в навчальному процесі при проведенні занять з дисциплін "Кримінальне право" і "Кримінологія" в Національній академії внутрішніх справ України ( Акти про впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес від 23.06.2000р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у п’яти наукових публікаціях автора, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації будується відповідно до її мети, завдань та предмета дослідження і складається із вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (з 250 найменувань) та додатків (дванадцять додатків на 17 сторінках). Основний текст роботи займає 143 сторінки, загальний обсяг дисертації становить - 177.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовуються вибір і актуальність теми, визначаються мета, завдання та наукова новизна дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист, розкривається теоретична і практична значимість отриманих результатів, наводяться дані про їх апробацію.
У розділі першому "Кримінологічна характеристика групової корисливо-насильницької злочинності молоді", який складається з трьох підрозділів, розглядаються кримінально-правові та кримінологічні аспекти даного виду злочинності.
У першому підрозділі "Кримінально-правові ознаки групових корисливо-насильницьких злочинів" виділяються злочини, які, на думку автора, належать до корисливо-насильницьких. Це: розкрадання державного або колективного майна шляхом грабежу (ст.82 ч.2 ККУ), розбій з метою розкрадання державного або колективного майна (ст.86 ч.2 ККУ), вимагательство державного або колективного майна (ст. 86? ч.2, ч.3 ККУ), умисне вбивство з корисливих мотивів (ст.93 п."а" ККУ), вбивство, вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою (ст.93 п."і" ККУ), грабіж (ст. 141 ч. 2 ККУ), розбій (ст.142 ККУ), вимагательство індивідуального майна громадян (ст.144 ч.2, ч.3 ККУ).
Ці злочини єднає корислива спрямованість та насильницькі дії або погроза їх застосування. Об’єктами цих злочинів є право власності, у відповідності з яким здійснюється володіння, користування та розпорядження державним, колективним чи приватним майном, а також життя і здоров’я особи. Об’єктивна сторона цих діянь полягає в тому, що винні тим чи іншим способом (грабежу, розбійного нападу, вимагательства, вбивства) обертають державне, колективне чи індивідуальне майно на свою користь або користь інших осіб. Це робиться проти волі власника майна при завідомій відсутності у винного права на нього з використанням насильницьких дій (фізичного або психічного характеру) або з погрозою їх застосування.
Суб’єктивна сторона складу зазначених злочинів характеризується прямим умислом – винний усвідомлює, що майно, яке він обертає на свою користь, належить державі, колективу чи громадянину, і переслідує мету збагатитись за рахунок чужого майна. Суб’єктом корисливо-насильницьких злочинів можуть бути особи, яким виповнилося 14 років (ст. 93 п."а", п. "і", ст. 141 ч.2, ст. 142 ККУ) або 16 років (ст. 82 ч.2, ст. 86? ч.2, ч.3, ст. 144 ч.2, ч.3 ККУ).
Визначення поняття "молодь" передбачає насамперед встановлення вікових меж. У вітчизняній та зарубіжній літературі вказувалися різні вікові межі - від 14 до 35 років. Але більшість вчених відносять до молоді осіб у віці до 25 років, де критеріями виступають: нижній – 14 років (досягнення віку кримінальної відповідальності) і верхній – 25 років (завершення періоду соціалізації, включення до системи виробничих відносин та набуття економічної самостійності).
Пошукувач відокремлює дві вікові групи злочинців: 14-17 і 18-28 років. Перша група - це підлітковий і молодший юнацький вік; друга - юнацький і молодіжний вік. Загальним для цих вікових груп є перехід до соціальної зрілості та інтенсивне формування навичок поведінки. Тому, на думку автора, молодь – це соціально-демографічна група, яка характеризується інтенсивним психологічним та фізіологічним розвитком, що має свої специфічні особливості, інтереси та потреби. Їх врахування необхідно для ефективнішого подолання групової злочинності молоді.
Груповим визнається злочин, у спільному вчиненні якого брали участь дві і більше осіб. Одним з його різновидів є скоєння злочину за попереднім зговором групою осіб. Попередній зговір означає, що двоє чи більше осіб заздалегідь домовилися про спільне вчинення злочину. Угруповання молоді, що вчиняє корисливо-насильницькі злочини, визначається дисертантом як неформальна група молодих людей, які об’єдналися для скоєння суспільно небезпечних діянь з метою незаконного збагачення насильницьким шляхом.
У зв’язку з підвищеною суспільною небезпечністю злочинів, передбачених ст. 82 ч. 2; ст. 86 ч. 2; ст. 86? ч.2, ч.3; ст. 144 ч. 2 і ч. 3 ККУ, дисертант вважає, що кримінальну відповідальність за них треба встановити – з чотирнадцяти років. Кваліфікуючою ознакою цих складів злочинів є скоєння їх групою осіб.
У другому підрозділі "Стан, структура, динаміка і географія групової корисливо-насильницької злочинності молоді" вказується, що злочинність молоді у віці від 14 до 28 років становить 56,4 % усіх злочинів у державі. Показники кримінальної ураженості населення у цьому віці демонструють певну стабільність та схожість тенденцій - взаємоз’язок злочинності двох вікових груп (14-17 і 18-28 років), особливо негативний вплив злочинності старшої вікової групи на неповнолітніх; злочинність набуває все більш організованого характеру в силу вікових особливостей молоді та дії соціально-психологічних механізмів взаємної криміналізації. Злочинні угруповання молоді відрізняються високою кримінальною мобільністю, що проявляється у можливості в короткі терміни змінити спрямованість і характер злочинної діяльності.
На думку автора, формуванню злочинних груп молоді передує стихійне утворення дозвільних груп, які внаслідок низки криміногенних факторів (бездоглядність, бродяжництво, негативний вплив дорослих, запущеність виховної роботи, відсутність суспільно корисних занять тощо) переростають у кримінальні. Дослідженням встановлено, що групова корисливо-насильницька злочинність молоді характеризується: 1) високим рівнем корпоративності, при якому кримінальні групи організуються у вигляді злочинних зграй, де міжособові стосунки підкоряються цілям злочинної діяльності; 2) наявністю лідерів, які планують діяльність груп. Ватажками корисливо-насильницьких угруповань у більшості випадків є особи, які мають кримінальний досвід; 3) жорсткою внутрішньогруповою ієрархією, чітким розподілом ролей та функцій між учасниками групи; 4) суворими санкціями за недотримання "законів", прийнятих у групі; 5) конспірацією злочинної діяльності.
Динаміка групової корисливо-насильницької злочинності молоді за останні п’ять років має тенденцію до стабілізації: якщо з 1986 по 1993 рік відбувалося інтенсивне зростання таких злочинів, як розбійні напади та грабежі (їх кількість за цей період збільшилася в дев’ять разів, а питома вага зросла з 2,6 % до 7,1%), то останнім часом зареєстрована групова корисливо-насильницька злочинність молоді стабілізувалася. Аналіз її динаміки дав змогу виділити низку важливих обставин: а) зростання групової корисливо-насильницької злочинності молоді на 16,3 % кожні п’ять років; б) рівень злочинності серед молоді в основному корелює зі станом загальної злочинності в Україні; в) висока латентність корисливо-насильницької злочинності молоді, що не дозволяє мати повне уявлення про її реальні масштаби.
Географія цього виду злочинності характеризується наступним: великі промислові центри, портові та курортні міста мають її найвищі показники; міська і сільська групова корисливо-насильницька злочиність молоді з кожним роком зближуються за своїми параметрами. Кримінальні молодіжні угруповання з високим ступенем організованості виявлені в усіх обласних центрах країни.
Молодіжні групи корисливо-насильницького спрямування різноманітні за кількістю їх учасників (умовно поділені на: малочисельні (2-4 чол.) - їх виявлено 87,4%; середньочисельні (5-8 чол.) - їх 3,6 % і багаточисельні (9-11 чол.) - їх 9,0 %). Групи, до яких належали тільки неповнолітні, становлять 65,2 %; неповнолітні, але в злочинах групи брав участь дорослий (дорослі) - 25,8%; дорослі, але в діяльності групи брав участь неповнолітній (неповнолітні) - 9,0%.
Більше половини злочинів (54,0%) скоюються молоддю вперше, кожен третій злочин вчинюється особами, які раніше були засуджені, 2,5 % злочинів на рахунку тих, хто був визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом.
Рівень освіти осіб, які входять до кримінальних груп молоді, досить високий. За результатами дослідження 78,8% з них мають загальну середню освіту, 15,6% - середню професійну освіту. Лише поодинокі особи закінчили вісім класів. Водночас 56,0% взагалі не працювали і не навчались більше трьох місяців.
Майже половину (46,4%) становлять особи, які мають психічні відхилення (психопатія, підвищена збудженість, агресивність тощо), а 2,0% страждали різними психічними захворюваннями.
За даними дослідження 48,0% злочинних груп молоді корисливо-насильницького спрямування створюється за місцем проживання, 3,6% - мають родинний зв’язок між членами угруповання. 73,5% корисливо-насильницьких злочинів скоюється корінними жителями району, 13,2% - "гастролерами", решта злочинів 13,3% вчиняється мешканцями сусідніх районів.
У третьому підрозділі "Механізм та детермінанти групової корисливо-насильницької поведінки молоді" розкривається механізм цієї поведінки, під яким розуміється діалектична взаємодія криміногенних факторів об’єктивної дійсності і внутрішніх антисуспільних властивостей осіб, учасників групи, що призводить до скоєння ними корисливо-насильницьких злочинів. Групова злочинна поведінка є процесом, що розгортається у просторі і в часі, який включає в себе не тільки самі дії, а й стадії групової психічної діяльності, яка обумовлює спрямованість злочинної поведінки та її фактичне здійснення. Тому групова злочинність корисливо-насильницької спрямованості є невипадковою, а відображає стійкі антисуспільні властивості членів цих угруповань та криміногенні умови оточуючого їх соціального середовища. При цьому у злочинній групі настрої і протиправні вчинки одних осіб стимулюють поведінку інших.
Механізм умисного злочину корисливо-насильницької спрямованості, що вчинюється угрупованням молоді, включає чотири основні елементи: 1) мотивацію злочину; 2) планування злочинних дій; 3) виконання злочинів та настання суспільно-небезпечних наслідків; 4) посткримінальну поведінку. Кожний з елементів являє собою утворення, яке включає різноманітні психічні стани та процеси, вплив зовнішнього середовища, прийняття рішення та зворотні зв’язки.
Мотивація корисливо-насильницької злочинної поведінки молоді пов’язана з об’єктивними умовами соціального середовища, що впливає на мотивацію поведінки не безпосередньо, а відбивається через внутрішні умови - психічний стан особи, її погляди та установки, потреби й ціннісні орієнтації, які були сформовані під впливом попередніх зовнішніх умов.
Регулятором діяльності спільноти виступають групові потреби, колективні інтереси та мотивація, а також групові норми поведінки, спрямовані на реалізацію двох основних форм групової діяльності: предметної (за типом суб’єкт-об’єкт) і спілкування (за типом суб’єкт-суб’єкт). Разом з корисливими мотивами у корисливо-насильницькій поведінці проявляється насильницька орієнтація особи, що передбачає насильство як звичний засіб досягнення мети.
При прийнятті рішення про вчинення злочину відбувається прогнозування можливих наслідків реалізації бажання, що виникло, планування поведінки з урахуванням реальної обстановки і власних можливостей, вибір засобів. Після прийняття рішення про вчинення злочину настає стадія його виконання. Фактична реалізація рішення інколи відрізняється від запланованої, якщо відбувається зміна ситуації.
На етапі посткримінальної поведінки злочинець аналізує вчинене, наслідки скоєного, користується отриманим злочинним шляхом майном, приховує сліди злочину, вживає заходів для того, щоб його не викрили та не притягли до кримінальної відповідальності. Виходячи з цього, посткримінальна поведінка в кримінологічному плані є заключним етапом злочинної поведінки.
Фактори, що детермінують групову корисливо-насильницьку злочинність молоді, поділені автором на дві основні групи: а) чинники, які формують особу молодого злочинця (сімейне неблагополуччя, асоціальне оточення, недоліки шкільного, трудового виховання тощо); б) обставини, що сприяють скоєнню групових злочинів (погана охорона матеріальних цінностей, недоліки організаційного характеру, які допомагають особам зі сформованою антисуспільною орієнтацією реалізувати злочинні наміри, віктимна поведінка жертви злочину і т.інш.).
Загальними детермінантами групової корисливо-насильницької злочинності молоді нині є: 1) низький матеріальний і духовний рівень життя переважної частини населення України; 2) труднощі в оволодінні професією та працевлаштуванні молоді; 3) відсутність налагодженої системи культурного дозвілля; 4) десоціалізація особи в процесі негативного сімейного виховання; 5) криміногенний вплив на підлітків неформальних груп молоді; 6) втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність дорослими особами з кримінальним досвідом; 7) віктимна поведінка жертв корисливо-насильницьких злочинів, скоюваних молодіжними угрупованнямим.
У другому розділі "Попередження корисливо-насильницької злочинності молодіжних угруповань" розглядаються загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та віктимологічні аспекти протидії груповій злочинній поведінці молоді, а також вносяться конкретні пропозиції щодо удосконалення норм кримінального законодавства, спрямованих на боротьбу з груповими злочинами.
У першому підрозділі "Загальносоціальне попередження корисливо-насильницької злочинності молоді", перш за все, визначається правове поняття загальносоціального попередження. Це – удосконалення чинного законодавства, яке прямо не спрямоване на профілактику злочинів, а є регулятором суспільних відносин іншого характеру (трудових, сімейних), які, будучи неупорядкованими, відіграють криміногенну роль. У той же час при вирішенні цих завдань створюються умови, які ліквідують саму можливість корисливо-насильницьких діянь або зменшують їх рівень. Таким чином, заходи загальносоціальної профілактики мають широкий діапазон дії і впливають фактично на всі різновиди детермінант злочинності. У більш вузькому розумінні попередження злочинів означає охорону людей, держави, суспільства від суспільно небезпечних посягань. Історичні корені цього виду превенції сягають у глибину віків.
Нині попередження злочинності являє собою складний комплекс різноманітних заходів запобіжного впливу. Це свідома діяльність, що передбачає досягнення проміжної та кінцевої мети, яка здійснюється на всіх рівнях, враховуючи характер та ієрархію детермінант злочинності, у тому числі молоді, як шляхом впливу на криміногенні фактори з метою їх ліквідації або нейтралізації, так і створення чи стимулювання антикриміногенних факторів, що перешкоджають її появі. Боротьба зі злочиністю складається з ієрархічно пов’язаних між собою рівнів. Перший – запобіжний вплив на динаміку, структуру, детермінанти злочинності в цілому (загальносоціальна профілактика). Другий – спеціальне попередження окремих видів злочинів у певних сферах суспільного життя (спеціально-кримінологічна профілактика). Третій - попередження скоєння злочинів окремими особами (індивідуальна профілактика).
Складність всієї системи попередження злочинів, її багаторівневий та різноспрямований характер викликає необхідність розгляду профілактичних заходів з різних підстав: масштабу використання, змісту засобів, їх правової характеристики з початку профілактичної діяльності. Найбільш доцільною є класифікація з моменту профілактичної діяльності та пов’язаних з цим завдань, що вирішуються суб’єктами профілактики. Це дає можливість правильно визначати коло таких суб’єктів і запобіжні засоби.
В дисертації визначаються загальносоціальні заходи профілактики корисливо-насильницької злочинності молоді, які, на думку автора, складаються з: 1) розроблення програм соціального та економічного розвитку регіонів, де визначені заходи, спрямовані на зміцнення та планування сім’ї, створення закладів амбулаторно-поліклінічної мережі для спеціалізованої медичної допомоги кожній дитині, яка цього потребує; 2) надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, адресного підходу до забезпечення прожиткового мінімуму доходів сімей, дотримання соціальних гарантій і пільг, встановлених законодавством; 3) збереження закладів освіти, створення нових типів навчально-виховних установ для дітей різного віку, організація їх дозвілля, недопущення перепрофілювання позашкільних закладів; 4) відновлення мережі спортивних клубів і секцій за місцем проживання, навчання, у сільській місцевості; 5) забезпечення доступності закладів культури для малозабезпечених сімей; 6) створення різних консультаційних центрів для молоді, надання психокорекційної допомоги підліткам, членам їх сімей задля усунення сімейних конфліктів.
У другому підрозділі "Спеціально-кримінологічні заходи запобігання корисливо-насильницькій злочинності молодіжних угруповань" розглядається даний аспект боротьби з груповою корисливо-насильницькою злочинністю молоді. Вказані заходи повинні бути спрямовані на ліквідацію детермінант, що обумовлюють формування особи злочинця та полегшують її входження до кримінальної групи, запобігання бездоглядності та безпритульності неповнолітніх, пияцтву, наркоманії, токсикоманії, проституції та іншим "фоновим" явищам. В цьому плані важлива роль відводиться створенню і ефективному функціонуванню: 1) психолого-педагогічних служб, головним завданням яких має бути діагностико-психологічне обстеження, корекція, консультативно-медична допомога молодим людям, які цього потребують, застосування нових технологій навчання і виховання; 2) притулків тимчасового перебування для надання термінової соціальної допомоги загубленим дітям, підкидькам, підліткам, які втратили сім’ю чи потрапили в екстремальні умови; 3) центрів медико-соціальної реабілітації з метою догляду за дітьми-сиротами чи тими, що залишилися без батьківського догляду.
Специфіка профілактики корисливо-насильницьких злочинів, скоюваних молодіжними угрупованнями, пов’язана з їх типами:
- групи, що стоять на межі законослухняної поведінки. Для них характерне спільне проведення дозвілля. Злочини скоюються цими групами з легковажності, імпульсивності та надмірної емоційності їх членів. Спеціальні заходи - постійний контроль за членами групи, залучення їх до суспільно корисної праці, секційної роботи;
- групи, злочини якими скоюються випадково. Норми їх мікросередовища не відповідають правовим, але не досягають кримінального рівня. Заходи - посилений контроль за членами групи, подолання бездоглядності, пияцтва, наркоманії, зміна міжособистісних відношень у навчальному колективі, переорієнтація установок групи;
- групи, орієнтовані на порушення правових норм. Заходи - профілактичний контроль за членами групи і ліквідація умов їх формування, притягнення до відповідальності осіб, що скоїли адміністративні та інші правопорушення;
- групи, спеціально створені для вчинення злочинів. Для них характерні конспіративність, велика згуртованість, чітка організація, розподіл ролей. Різновидом груп такого типу є зграя. Заходи - своєчасне і повне розкриття вчинених злочинів, відокремлення від неї лідера (організатора), диференціація профілактичних заходів з урахуванням ролі кожного з членів групи при скоєнні злочину, починаючи із затосування більш м’яких заходів, що розраховані на свідомість членів групи. Якщо такі заходи не дають позитивного результату, використовувати більш суворі заходи примусу, включаючи кримінальне покарання.
У зв’язку з тим, що злочин є результатом взаємодії особи злочинця з потерпілим, автор визначає віктимологічні аспекти злочинної поведінки, які не можна залишити поза увагою. Звідси випливає необхідність розробки заходів віктимологічної профілактики, яка має включати: 1) виготовлення пам’яток, плакатів для громадян, в яких містяться поради, як уникнути можливості стати жертвою корисливо-насильницького злочину; 2) виступи працівників правоохоронних органів перед населенням по радіо, телебаченню, у пресі; 3) організаційно-управлінські заходи державних органів і громадських організацій, які спрямовані на недопущення або зменшення шкоди від корисливо-насильницьких посягань; 4) забезпечення особистої безпеки громадян з підвищеною віктимністю шляхом інформованості таких осіб як себе поводити у криміногенних ситуаціях, надання особистої охорони, засобів індивідуального захисту, навчання прийомам самозахисту тощо.
У третьому підрозділі "Проблеми удосконалення кримінального законодавства стосовно боротьби з груповою злочинністю молоді" визначаються поняття системи покарання, диференціації кримінальної відповідальності за скоєння неповнолітніми та молоддю злочинів корисливо-насильницької спрямованості у складі групи, аналізується позитивний зарубіжний досвід в плані можливостей його застосування в Україні.
З метою підвищення ефективності кримінально-правової боротьби з груповою корисливо-насильницькою злочинністю вносяться певні зміни та доповнення до Кримінального кодексу України, а саме:
1. Доповнити КК України ст. 50? такого змісту: "Особа, яка є членом організованого злочинного формування, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона, перебуваючи у ньому, не вчинила тяжкого злочину і добровільно заявила в органи влади про своє членство в такому формуванні та взяла активну участь у припиненні його злочинної діяльності".
2. Статтю 7 ККУ після слів "суспільно небезпечною" доповнити такою фразою: "Слідчий за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу щодо особи, яка є членом організованого злочинного формування, за наявності підстав, передбачених ст. 50? Кримінального кодексу України".
Частину 2 статті 14 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", яка передбачає повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності члена організованого злочинного формування, якщо він своїми діями надалі сприяв припиненню діяльності і викриттю такого формування, вилучити.
Крім цього, пропонується внести зміни і доповнення до проекту нового Кримінального кодексу України, а саме:
1) визначити поняття покарання як міри примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка визнана винною у вчиненні злочину, і полягає у передбачених законом втратах та обмеженнях прав і свобод засудженого;
2) вважати таке покарання ефективним, яке здатне виправити засудженого й запобігти вчиненню ним нових злочинів з мінімальними затратами репресії;
3) закріпити в Загальній частині проекту ККУ такі форми співучасті: а) вчинення злочину групою осіб, якщо в ньому брали участь дві або більше особи без попередньої змови; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, якщо в ньому брали участь дві або більше особи, які попередньо, тобто до початку злочину домовилися про його вчинення; в) вчинення злочину організованою групою (злочинною організацією), яка створена для вчинення одного чи кількох злочинів, або об’єднанням організованих груп;
4) передбачити можливість звільнення від кримінальної відповідальності члена організованої злочинної групи, якщо він добровільно вийде з її складу і заявить про існування групи в органи влади.
У висновках викладені основні положення, що випливають з проведеного дослідження. В них дається кримінально-правове та кримінологічне поняття злочинів корисливо-насильницької спрямованості, що скоєні групою молоді, подається стан, структура, динаміка та географія групової корисливо-насильницької злочинності молоді. Визначено поняття механізму групової корисливо-насильницької злочинності молоді, що сприятиме більш ефективній корекції ранніх форм асоціальної поведінки молоді. Вивчення детермінант, що обумовлюють групову корисливо-насильницьку злочинність молоді, дало можливість визначити основні з них: фактори, що формують особу молодого правопорушника; обставини, що сприяють скоєнню групових злочинів. Встановлюються загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та віктимологічні заходи профілактики аналізованих злочинів, а також вносяться конкретні пропозиції щодо удосконалення відповідних норм кримінального законодавства, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби з груповими корисливо-насильницькими злочинами молоді.
На основі проведеного дослідження автор має підстави прогнозувати:
1) подальше омолодження злочинності. Неналежний рівень виховання молоді, слабкий педагогічний вплив на значну частину юнацтва призводить до поширення серед молоді алкоголізму, наркоманії, розбещеності й вандалізму – так званих "фонових явищ", які є підгрунтям зростання злочинності серед цієї категорії населення. Питома вага злочинців віком до 28 років становитиме близько 50%. Негативний вплив на стан злочинності справлятиме значна кількість злочинців, звільнених з місць позбавлення волі у зв’язку з амністіями;
2) збільшення числа корисливо-насильницьких злочинів. Зокрема, в найближчі роки серйозну проблему становитиме вимагательство, як найбільш розповсюджена форма діяльності молодіжних злочинних угруповань корисливо-насильницької спрямованості. Загальна зареєстрована кількість таких злочинів, як грабежі і розбої, може за рахунок їх латентності залишатися на нинішньому рівні. Об’єктом більшості з цих посягань буде індивідуальне майно громадян;
3) як і раніше, корисливо-насильницькими злочинами будуть вражені великі міста та селища міського типу; дещо ускладниться криміногенна ситуація у сільській місцевості через зворотню міграцію (переміщення молоді з міста до села). Тому вже зараз варто приділити належну увагу запобіганню цим злочиннам молоді: від заходів адміністративно-правового впливу до надання соціально-педагогічної допомоги, яка має охопити як підлітків-правопорушників, так і їх функціонально неспроможні сім’ї.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Яницька Н.В. Особливості боротьби зі злочинністю неповнолітніх // Академічний огляд. -Дніпропетровськ, 1998. -№2. -С.72-75.
2. Яницька Н.В. Напрями боротьби з правопорушеннями молоді // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - Київ, 1998. -№3. -С. 103-107.
3. Яницька Н.В. Поняття молодіжних злочинних угруповань корисливо-насильницької спрямованості // Право України.- Київ, 1998. -№6. -С. 66-69.
4. Яницька Н.В. Сучасні тенденції злочинності серед молоді // Право України. -Київ, 1998. -№12. -С. 86-89.
5. Яницька Н.В. Запобігання злочинній діяльності груп молоді корисливо-насильницької спрямованості // Право України. -Київ, 2000. -№ 6. -С.96-100.
АНОТАЦІЇ

Яницька Н.В. Групова корисливо-насильницька злочинність молоді та її попередження. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. -Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2000.
Дисертація висвітлює комплекс питань, пов’язаних з проблемами боротьби з груповою корисливо-насильницькою злочиністю молоді. У роботі підкреслюється, що ця злочиність набуває в Україні все більш організованого характеру. Змінилася кримінологічна характеристика і структура злочинних угруповань. Найбільш розповсюдженими їх злочинами, які мають корисливо-насильницьку спрямованість, є розбій, грабіж, вимагательство, вбивство з корисливих мотивів.
Виділяються дві вікові групи злочинців: 14-17 та 18-28 років, зазначається, що групова корисливо-насильницька злочинність молоді характеризується: високим рівнем корпоративності, наявністю лідерів, які планують діяльність групи, жорсткою внутрішньогруповою ієрархією, чітким розподілом ролей та функцій між учасниками групи, конспірацією злочинної діяльності. Особлива увага приділяється розробці заходів загальносоціальної, спеціально-кримінологічної та віктимологічної профілактики групових корисливо-насильницьких злочинів молоді, а також удосконаленню чинного кримінального законодавства, яке встановлює відповідальність за ці злочини.
Ключові слова: груповий злочин, користь, насильство, молодь, детермінанти злочинності, попередження злочинів.

Яницкая Н.В. Групповая корыстно-насильственная преступность молодежи и ее предупреждение. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2000.
Диссертация освещает комплекс вопросов, связанных с групповой корыстно-насильственной преступностью молодежи. Это особенно актуально сейчас, когда происходит активный процесс вовлечения молодежи в структуры организованной преступности, лидеры которой - это лица, вышедшие из преступников, чье мировоззрение сформировалось в криминальной среде в несовершеннолетнем возрасте. Наиболее распространенными становятся групповые преступления, имеющие корыстно-насильственный характер - разбой, грабеж, вымогательство, убийство.
Автором дана уголовно-правовая характеристика таких преступлений, как хищение государственного или коллективного имущества путем грабежа (ст. 82 ч.2 Уголовного кодекса Украины); разбой с целью хищения государственного или коллективного имущества (ст. 86 ч.2 УКУ); вымогательство государственного или коллективного имущества (ст. 86? ч.2, ч.3 УКУ); убийство из корысти (ст. 93 п. "а" УКУ); умышленное убийство, совершенное по предварительному сговору группой лиц или организованной группой (ст. 93 п."і" УКУ); грабеж (ст. 141 ч.2 УКУ); разбой (ст. 142 УКУ); вымогательство (ст. 144 ч.2, ч.3 УКУ). Объединяет эти преступления незаконное завладение чужим имуществом по корыстным мотивам с применением насилия.
В диссертации исследуются состояние, структура, динамика и география групповой корыстно-насильственной преступности молодежи в Украине, определено понятие механизма данного вида преступного поведения, изучены детерминанты. В частности выделяются факторы, формирующие личность данного преступника, и обстоятельства, способствующие совершению корыстно-насильственных преступлений группой лиц молодежного возраста.
Особое внимание уделяется мерам обще социальной, специально-криминологической профилактике указанных преступлений. Подчеркивается, что специфика предупреждения групповой корыстно-насильственной преступности молодежи зависит от типа группы: а) стоящей на грани законопослушного поведения; б) которые совершают преступления случайно; в) которые ориентированы на нарушение правовых запретов; г) специально созданные для совершения преступлений.
Диссертант предлагает внести ряд изменений в действующий Уголовный кодекс Украины, направленных на усиление уголовно-правовой борьбы с этим видом преступлений, а также закрепить в Общей части проекта нового Уголовного кодекса Украины следующие формы соучастия: а) совершение преступления группой лиц без предварительного сговора; б) совершение преступления группой лиц по предварительной сговору; в) совершение преступления организованной группой (преступной организацией). Предлагается также предусмотреть возможность освобождения от уголовной ответственности члена организованной преступной группы, если он добровольно выйдет из ее состава и заявит о существовании группы в органы власти.
На основе проведенного исследования автор прогнозирует дальнейшее омоложение преступности, увеличение числа групповых корыстно-насильственных преступлений, которыми будут поражены, прежде всего, крупные города и поселки городского типа, осложнение криминологической обстановки в сельской местности, если в ближайшее время не будут предприняты кардинальные меры по оздоровлению социально-экономической ситуации в стране и профилактике преступлений в молодежной среде..
Ключевые слова: групповое преступление, корысть, насилие, молодежь, детерминанты преступности, предупреждение преступлений.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking