Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державна регуляторна політика сприяння розвитку малого підприємництва

 

КУЛИК Сергій Миколайович

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА


Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Запоріжжя – 2007



Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – доктор фізико-математичних наук, професор
Машкаров Юрій Григорович,
Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
професор кафедри інформатизації державного управління.

Офіційні опоненти – доктор наук з державного управління, професор
Мерзляк Анжела Віталіївна,
Гуманітарний університет “Запорізький інститут
державного та муніципального управління”,
декан факультету управління;

кандидат наук з державного управління, доцент
Халецька Аліна Анатоліївна,
Донецький державний університет
управління МОН України,
доцент кафедри загального і адміністративного менеджменту.

Провідна установа – Академія муніципального управління, м. Київ.

Захист відбудеться “29” березня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.03 у Гуманітарному університеті
“Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”
за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “26” лютого 2007 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Мале підприємництво в Україні відіграє велику роль у вирішенні проблем зайнятості та формування конкурентного середовища. Підприємництво є самостійним і незамінним елементом ринкової економіки, що істотно впливає на її структурну перебудову, сприяє зростанню обсягів виробництва у державі.
Останнім часом завдяки реалізації відповідної державної політики та активізації громадського впливу представників малого підприємництва спостерігаються певні позитивні зрушення у сфері регулювання підприємницької діяльності, усунення правових та адміністративних перешкод на шляху розвитку малого підприємництва.
Але на сьогодні державна регуляторна політика сприяння розвитку малого підприємництва в Україні є неефективною. Через це мале підприємництво поки що не виконує властивих йому функцій і не може реалізувати свій потенціал. Труднощі, які виникають унаслідок внутрішньої неузгодженості такої політики, частої зміни концептуальних орієнтирів, створюють необґрунтовані ризики та бар’єри на шляху здійснення підприємницької діяльності. Нестабільність законодавства, бюрократизм у прийнятті рішень місцевими та центральними органами влади, невизначеність прав і обов’язків держави та суб’єктів підприємницької діяльності, неврегульованість і суперечливість нормативних актів, що видаються різними відомствами, все ще зумовлюють неефективність та обтяжливість регуляторного середовища для суб’єктів малого підприємництва.
Вирішенню проблем державної регуляторної політики у сфері малого підприємництва присвячені наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі державного управління та регулювання економіки, права, фінансів, оподаткування тощо. Серед українських учених слід виділити Г. Атаманчука, В. Бакуменка, С. Білу, З. Варналія, В. Воротіна, Л. Воротіну, А. Воронкову, З. Герасимчука, Ю. Клочко, В. Князєва, Т. Кондратюка, В. Кравченка, О. Кужель, В. Маліновського, Ю. Машкарова, В. Медяника, А. Мерзляк, І. Михасюка, Н. Нижник, О. Поважного, Г. Одінцову, О. Титаренка; серед зарубіжних – Р. Кантильона, А. Маршалла, В. Назарова, А. Сміта, О. Шулуса, Й. Шумпетера та інших.
Проте, незважаючи на вагомий внесок проведених досліджень, окремі аспекти проблеми державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва залишилися невирішеними. Так, зокрема, не сформульовано єдиного підходу до визначення поняття державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва. Не розроблено ефективного механізму реалізації регуляторної політики в цьому напрямі. Відсутня стратегія державного регулювання сприяння розвитку малого підприємництва. Потребує удосконалення інформаційний механізм реалізації регуляторної політики держави.
Все вищезазначене зумовило вибір теми, її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії і фінансів Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідної теми “Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088). Роль автора полягає у розробці напрямів удосконалення державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Мета й завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад і практичних рекомендацій з удосконалення державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання:
– уточнити сутність державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва;
– визначити специфіку малого підприємництва як об’єкта державної регуляторної політики;
– сформувати теоретичну основу механізму реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва;
– здійснити оцінку факторів впливу на розвиток малого підприємництва;
– визначити ефективність державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва;
– визначити передумови створення стратегії розвитку малого підприємництва;
– удосконалити інформаційний механізм забезпечення реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Об'єктом дослідження є процес реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Предметом дослідження є механізм здійснення державного регулювання розвитку малого підприємництва в умовах ринкової економіки.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розробка стратегічних напрямів розвитку малого підприємництва, формування механізму реалізації державної регуляторної політики та поліпшення її інформаційного забезпечення сприятимуть розвитку малого підприємництва й ефективному використанню його можливостей у національній економіці.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися такі методи: аналізу і синтезу, порівняння – для дослідження сучасного стану малого підприємництва в Україні; систематизації – для узагальнення понятійного апарату та обґрунтування терміна “державна регуляторна політика сприяння розвитку малого підприємництва”, визначення її різновидів; емпіричного дослідження (спостереження, порівняння та вимірювання) – для розробки практичних заходів щодо впровадження системи моніторингу діяльності суб’єктів малого підприємництва як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні; логічний – для удосконалення економічних важелів державного регулювання розвитку малого підприємництва.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативні акти з питань розвитку малого підприємництва, статистичні збірники і матеріали Державного комітету статистики України; публікації вітчизняних і зарубіжних учених з питань права, економіки, державного регулювання щодо сприяння розвитку малого підприємництва, матеріали власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
уперше:
– запропоновано три основні групи регіональних та локальних факторів впливу на розвиток малого підприємництва: економічні, суспільно-політичні і соціально-духовні, що при взаємодії та концентрації в рамках регіону утворюють середовище, під впливом якого починається зародження, функціонування та розвиток малого підприємництва;
удосконалено:
– стратегію розвитку малого підприємництва, яка є складовою загальної економічної стратегії країни, базується на загальних принципах стратегій розвитку суспільних систем та передбачає визначення намірів і цілей майбутнього розвитку, оцінку ситуації й ресурсів, формулювання завдань, виявлення чітких меж просування;
– інформаційний механізм забезпечення реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, що полягає в реформуванні системи статистичного обліку шляхом запровадження реєстрів системи інформаційного обліку за двома напрямами: облік комерційного стану суб’єктів малого підприємництва (реєстрація, призупинення діяльності, ліквідація); облік видів і напрямів їх діяльності;
набули подальшого розвитку:
– визначення поняття державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, що розглядається як запланована програма реалізації стратегічних та поточних цілей, цінностей і дій органів влади щодо координації й регулювання розвитку малого підприємництва;
– дослідження принципів державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва (дотримання загальнодержавних інтересів, цілісність розвитку малого підприємництва, забезпечення умов рівноправного розвитку всіх суб’єктів господарювання, забезпечення сприятливих законодавчих, організаційних та економічних основ для розвитку малого підприємництва), які характеризують критерії визначення ключових параметрів державної політики.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що при їх упровадженні підвищується рівень обґрунтованості державноуправлінських рішень з формування та реалізації регуляторної політики держави щодо сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Основні положення й результати досліджень доведені до рівня методичних рекомендацій, які впровадженні Головним управлінням економіки та ринкових відносин Харківської облдержадміністрації (акт про впровадження № 04-15/2132 від 21 липня 2005 р.), Державною податковою адміністрацією у Сумській області (довідка № 08-345/215 від 04.07.2006 р.), Харківською районною державною адміністрацією (акт про впровадження № 57-8/531 від 18 травня 2006 р.), Партією промисловців та підприємців Харківської області (акт про впровадження № 387 від 23 грудня 2005 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні таких дисциплін: “Теорія та історія державного управління”, “Економіка підприємств”, “Управління ресурсами та витратами” (довідка № 451 від 14 червня 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить розроблені автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання державного регулювання сприяння розвитку малого підприємництва.
Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях “Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” (м. Одеса, 2004 р.), “Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні” (м. Харків, 2003 р.), “Бюджет та фінансовий контроль у державному будівництві” (м. Харків, 2003 р.), “Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні” (м. Харків, 2004 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, з яких 5 – у фахових виданнях, загальним обсягом 3,1 обл.-вид. арк.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 216 сторінок. Дисертація містить 21 рисунок, 15 таблиць, список використаних джерел налічує 213 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що вирішується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.
У першому розділі – "Науково-теоретичні засади державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва" – розглянуто теоретико-методологічну базу досліджень державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, визначено специфіку малого підприємництва як об’єкта державної регуляторної політики, охарактеризовано механізм державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
На підставі аналізу підходів науковців до проблем розвитку малого підприємництва, що є сектором економіки і не може обійтися без регуляторного втручання держави, визначено, що державна регуляторна політика сприяння розвитку малого підприємництва по суті є запланованою програмою реалізації стратегічних та поточних цілей, цінностей і дій органів влади щодо координації та регулювання розвитку малого підприємництва. Регуляторна політика держави щодо сприяння розвитку малого підприємництва повинна будуватися на таких принципах, які характеризують критерії, що встановлюються суспільством при визначенні ключових параметрів державної політики:
- дотримання загальнодержавних інтересів, тобто сприяння економічному розвитку держави, вирішення соціальних проблем, пов’язаних із створенням додаткових робочих місць;
- цілісність розвитку малого підприємництва, яке спрямоване на збалансування економічного розвитку країни;
- забезпечення умов рівноправного розвитку всіх суб’єктів господарювання, що функціонують на території країни;
- забезпечення сприятливих законодавчих, організаційних та економічних основ для розвитку малого підприємництва, при цьому нормативно-правові акти, програмні документи, умови тендерів мають бути доступними для суб’єктів малого підприємництва і виступати орієнтирами для планування їх діяльності.
У процесі дослідження встановлено специфіку малого підприємництва, що полягає, перш за все, в характері прояву відносин власності на рівні малих форм підприємницької діяльності. Підприємець, безумовно, є основною ланкою ринкової системи. Але є істотні відмінності між великими та малими суб’єктами підприємництва. Великі власники-підприємці оточені великою кількістю інших ключових фігур (зокрема, акціонерів, менеджерів тощо), задіяних у діяльності великих підприємств. Підприємець – глава приватного малого підприємства самостійно володіє, користується і розпоряджається майновим комплексом підприємства, здійснює на свій розсуд стосовно майна, що належить йому, будь-які дії, у тому числі й з метою його примноження, в межах законів, норм, звичаїв, традицій, прийнятих у суспільстві. При цьому мале підприємництво є не тільки способом придбання благ, тобто засобів і результатів виробничо-економічної діяльності, а й засобом, що дає великі можливості для прояву власної ініціативи, порівняно з великим підприємництвом, хоча й супроводжується, відповідно, великим ризиком.
Мале підприємництво в Україні відроджується в умовах слаборозвиненої інфраструктури, фактичної відсутності у населення психології підприємця, суперечності розвитку ринкових відносин, розгулу злочинності.
Тому у стратегічних галузях економіки (зокрема, в машинобудуванні, металургії, приладобудуванні тощо) домінуючими можуть залишатися реструктуровані ефективно працюючі великі підприємства корпоративного типу. Але, щоб зробити економіку країни гнучкою, сприйнятливою до нововведень, розвивати регіональну і місцеву ініціативу, сприяти природному зростанню економічного потенціалу регіонів, міст та районів, потрібно розвивати також мале підприємництво як складовий елемент економічної системи, що відіграє важливу інтегрувальну роль.
Мале підприємництво покликане бути своєрідною “кровоносною системою” в економіці країни, здійснювати функцію комутантів, надавати послуги не тільки населенню і державі, а й великим підприємствам у просуванні інновацій, виробництві специфічної продукції, апробації ділової кооперації.
Визначено необхідність поєднання економічної та соціальної мети малого підприємництва для ефективного розвитку в умовах складного соціального середовища. Економічна мета полягає в діяльності, яка спрямована на збільшення прибутку за умови, що підприємець дотримується правил гри і бере участь у відкритій конкурентній боротьбі. Соціальна мета спрямована на вирішення проблеми відтворення людини, матеріальних і духовних умов її існування, а також системи суспільних відносин – соціальних умов її життєдіяльності.
У результаті трансформаційної кризи склався надзвичайно жорсткий за своїми вимогами ринок праці, що зумовило превалювання серед індивідуальних підприємців, з одного боку, осіб, зайнятих неповний робочий день, а з іншого – по суті маргінальних елементів (у даному випадку йдеться про статус у момент приходу в мале підприємництво, а не про такі параметри, як освітній рівень, технічні навички тощо).
Під впливом кризи попит на робочу силу скорочується, а основним джерелом поповнення лав підприємців стають люди, звільнені з роботи, що не мають шансу бути найнятими знов. Це не може не накладати відбиток на характер створюваних ними приватних підприємств і перетворює сферу малого підприємництва у своєрідне “гетто” для безробітних. У результаті в економіці з'являється величезна кількість “примушених підприємців”.
Діалектика проблеми така: надаючи всебічну підтримку малому підприємництву, держава створює умови для ефективності проведення реформ, сприяє виходу економіки з кризи та економічному зростанню. Виходячи з цієї логіки, мале підприємництво є одночасно і засобом політики реформування, і її об'єктом. Виступаючи як об'єкт пріоритетної державної політики, воно здатне дати швидкий соціально-економічний ефект, виступити потужним засобом у руках держави на шляху формування та розвитку ринкової економіки.
Дослідження особливостей малого підприємництва як об’єкта державної регуляторної політики засвідчило, що для української економіки цілком очевидно: на якому б виді діяльності не базувалися малі підприємства, сильна й наростаюча конкуренція з імпортними товарами та послугами на внутрішньому ринку країни та за її межами все більше примушує підприємця мислити глобальними категоріями світового ринку. І не лише в торгово-посередницьких операціях, а й у виробництві імпортозамінної продукції. Підтримка державою таких підприємств пов'язана насамперед з консалтингом у сфері менеджменту та маркетингу. Для таких фірм важливіше не стільки державна підтримка, скільки державне регулювання підприємницької діяльності, зокрема страхування ризиків. Особливе значення має розвиток таких підприємств у депресивних регіонах.
На сьогодні в Україні сформувалася потужна “кишенькова” економіка, що функціонує паралельно з офіційною і тіньовою економікою. Вона утворилася переважно на базі великих підприємств-гігантів і відіграє роль їх “потайної кишені”, де нагромаджуються кошти, які належать вузькому колу осіб, що входять, як правило, до складу їх адміністрацій.
Регуляторна політика держави щодо сприяння розвитку малого підприємництва має вирішувати широкий спектр завдань: сприяння у вирішенні проблем зайнятості, залучення до економіки місцевих економічних ресурсів, наповнення ринку товарами і послугами, гнучке та своєчасне реагування на зміну попиту, активізація структурної зміни економіки, створення альтернативи нелегальному підприємництву, подолання галузевого й територіального монополізму, забезпечення стабільних надходжень до бюджетів.
Визначено поняття “механізм реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва” як сукупність методів, способів, прийомів та інструментів, за допомогою яких здійснюється ліквідація суперечностей, що виникають у процесі координації та регулювання діяльності суб’єктів малого бізнесу органами виконавчої влади, з метою забезпечення динамічної рівноваги в суспільному виробництві та досягнення соціально-економічного зростання країни в умовах ринкової економіки. Систематизовано та деталізовано його складові (методи, способи, прийоми, інструменти та важелі державного управління), що використовуються при впровадженні регуляторної політики щодо малого бізнесу. При цьому методи державного управління класифіковано на загальні, спеціальні, прямі та непрямі, а також стосовно рівнів управління – загальнодержавного, рівня підприємств або підприємців та рівня працівників, а способи – на фінансово-інвестиційні, техніко-технологічні, природно-ресурсні та управлінські. Прийоми державного управління розподілено відповідно до поліпшення умов щодо досягнення цілей державного управління на прийоми реалізації антимонопольної політики щодо виробництва окремих видів продукції; вирівнювання конкурентних умов для суб’єктів малого бізнесу; захисту внутрішнього ринку, а за навичками практичного використання методів – на прийоми аналізу систем, організаційного регламентування, нормування та проектування, лінійного, квадратичного та динамічного програмування, аналізу входів і виходів, а також прийоми статистичного аналізу й теорії ймовірностей. Інструменти державного управління щодо реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва згруповано у дві групи – адміністративні та економічні інструменти, а до важелів зараховано оподаткування, фінансування, кредитування, інвестування, ціноутворення, нарахування заробітної плати та амортизаційних відрахувань.
У другому розділі – "Оцінка стану державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва" – здійснено комплексну оцінку факторів формування державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва та визначено її ефективність на основі аналізу тенденцій розвитку малого підприємництва.
Визначено, що умовою формування державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва в регіональному центрі є такий загальноорганізаційно-управлінський фактор, як готовність правлячої еліти підтримувати курс на розвиток ринкової економіки, підприємництва і приватної ініціативи.
Виділено та розглянуто три основні групи факторів різного характеру: економічного, суспільно-політичного і соціально-духовного.
Найважливіший і довготривалий вплив на формування державної політики сприяння розвитку підприємницької сфери справляє сукупність економічних факторів. Стан ринку праці і рівень безробіття здійснюють найважливіший вплив на підприємницьке середовище. Як правило, високий рівень вивільнення робочої сили з великих підприємств у період кризових явищ стимулює розвиток малого підприємництва, є потужним джерелом утворення малих форм господарювання в нових сферах економіки. Безперечним є той факт, що напрями малого підприємництва і динаміка його розвитку визначають кон'юнктуру ринку праці. Визначальним моментом також є якість трудових ресурсів. Регіональні центри, будучи осередками наукового, культурного, освітнього потенціалу, володіють високопрофесійними трудовими ресурсами, мають можливість у порівняно короткі терміни організувати професійну перепідготовку необхідних кадрів.
У результаті аналізу фінансово-кредитної політики стосовно малого підприємництва встановлено, що зниження платоспроможного попиту зумовили дві основні причини: по-перше, значне збільшення рівня цін, особливо на послуги та імпортні товари; по-друге, зниження рівня реальних доходів населення. Жорстка податкова і фінансово-кредитна політика держави позбавляє значну частину підприємств фінансових джерел для простого відтворення, не говорячи вже про розширення. Це призвело до стримування розвитку підприємництва, особливо у сфері матеріального виробництва, погіршення умов для розвитку малого підприємництва.
Водночас у банківському секторі нагромаджено великі ресурси, проте мале підприємництво не в змозі переключити на себе основні фінансові потоки. Незважаючи на достатньо велику кількість пропонованих підприємствами перспективних для фінансування проектів, вони не є товарним продуктом для просування на ринку капіталів і не знаходять свого інвестора або кредитора з таких причин: низька якість підготовки бізнес-планів, відсутність гарантій і застав, неоптимальні схеми реалізації проектів, незнання принципових вимог інвесторів. Пропонуючи неякісні і тому безперспективні для інвестування проекти, підприємці втрачають час, кошти, сили, бажання та імпульс до їх подальшої реалізації.
Наступною групою факторів, що суттєво впливає на формування державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, є суспільно-політичні. Ці фактори пов'язані із законодавчою базою, оскільки саме чітке виконання чинних законів є основою політичної стабільності в країні. Стосовно нормативно-правової бази України важливо врегулювати такі питання, як фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва, доступність технологій, оренда приміщень і устаткування тощо. У результаті аналізу нормативно-правових актів у сфері малого підприємництва встановлено, що для ефективного виконання вимог цих законодавчих актів і досягнення поставлених у них цілей необхідно по всій системі міжвідомчих відносин ввести стандарти мінімальної бюджетної забезпеченості державної підтримки малого підприємництва.
На особливу увагу заслуговує наступна група соціально-духовних (інституційних) факторів формування державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва. Одна з головних проблем переходу до ринкових відносин, яка обмежує зростання підприємницької активності громадян, – соціальна диференціація населення за рівнем і якістю життя.
Зазначено, що всі ці фактори мають кумулятивний вплив на процес розвитку малого підприємництва. Практично неможливо виділити і визначити вплив кожного конкретного фактора окремо. Усі відзначені фактори взаємопосилюють або взаємознищують один одного.
Аналіз функціонування малого підприємництва засвідчив, що в Україні спостерігається поступове зростання їх кількості. Вона у 2006 р. становила 255 тис. Збільшення їх кількості відбулося за рахунок зростання кількості фізичних осіб-підприємців та в результаті зменшення кількості фермерських господарств.
Для більш детального аналізу було розглянуто розвиток малого підприємництва в Харківській області. Визначено, що в ній станом на 1 січня 2006 р. діяло 18124 малих підприємства. Порівняно з попереднім роком їх кількість зросла на 6,6%. Середньорічна чисельність працюючих на малих підприємствах регіону становила 135,9 тис. осіб. Відношення рівня зайнятості на малих підприємствах до кількості населення працездатного віку становило 7,9% (по Україні–7,2%). Кількість підприємців – фізичних осіб становила 124,7 тис. осіб. Усього у сфері малого бізнесу з урахуванням найманих працівників було зайнято понад 342,0 тис. осіб., що становить 26,5 % працездатного населення регіону.
Дослідження стану діяльності суб’єктів малого підприємництва засвідчило, що кількість цих суб’єктів господарювання з кожним роком як в Україні в цілому, так і в Харківській області зокрема поступово зростає. Особливо це стосується промисловості та торгівлі. Найбільш ефективною є діяльність суб’єктів малого підприємництва, що мають приватну форму власності. Але звітність суб’єктів малого підприємництва свідчить про те, що їх рентабельність не перевищує 9%. Пояснюється це тим, що в Україні і в її регіонах має недостатньо високу результативність і потребує зміни державна регуляторна політика щодо розвитку малого підприємництва. Існують суперечності в системі державної регуляторної політики, а також недосконалість вибраної моделі розвитку малого підприємництва.
Розглянуто економічні функції державного управління малим підприємництвом, які охоплюють регуляторну, податкову, кредитну політику держави у сфері малого підприємництва. Регуляторна складова державної політики у сфері малого підприємництва сьогодні не має єдиної системи, оскільки окремі відомства проводять свою політику без урахування змін витрат чи доходів суб’єктів малого підприємництва.
Податкова політика у сфері малого підприємництва також суперечлива. Стратегія зменшення з 2004 р. податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб була знівельована зростанням плати за торговий патент у 3 рази, акцизного збору на спирт і тютюн у 8 разів, поверненням нарахування 32 % з фонду оплати праці до Пенсійного фонду для платників податків, які працюють за спрощеною системою оподаткування, введеннями повного оподаткування фонду оплати праці для платників фіксованого податку.
Кредитна політика держави у сфері малого підприємництва охоплює питання мікрокредитування та кредитування під заставу, а також кредитування за програмами ЄБРР та ВБРР. Ці програми орієнтовані на юридичних і фізичних осіб, які працюють більше ніж 6 місяців. Тому новостворені підприємства та підприємці не мають можливості розвивати свій бізнес через дефіцит коштів.
Головним елементом соціальної політики у сфері малого підприємництва сьогодні є політика зростання заробітної плати шляхом підвищення мінімальної заробітної плати. Однак при нинішній системі оподаткування зростання заробітної плати призводить до підвищення податкових платежів роботодавців. Тому платники податків з метою зменшення податкових платежів або офіційно звільняють працівника, або платять йому офіційно встановлену мінімальну заробітну плату, а решту заробітної плати виплачують неофіційно.
Сучасна система державної регуляторної політики щодо розвитку малого підприємництва в Україні має значні недоліки, які, по-перше, виявляються у суперечності форми та змісту впливу державного управління через регуляторну політику на діяльність суб’єктів малого підприємництва, а по-друге, в неантагоністичних суперечностях, що виникають між державними та недержавними установами й організаціями, які координують діяльність суб’єктів малого підприємництва. Тому чинна система державної регуляторної політики потребує вдосконалення шляхом створення стратегії розвитку малого підприємництва.
У третьому розділі – "Удосконалення державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва" – визначено передумови створення стратегії розвитку малого підприємництва, які слугують мотивацією для необхідності її створення з урахуванням регіональних особливостей, розроблено стратегічну концепцію державного регулювання сприяння розвитку малого підприємництва, вдосконалено інформаційний механізм забезпечення реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
З'ясовано необхідність розвитку сектора малого підприємництва, який сприятиме підвищенню рівня економічної активності і полегшенню диверсифікації економіки регіону. Для досягнення позитивного результату цих змін потрібна активна діяльність щодо створення стратегічних ініціатив для стимулювання сектора малого підприємництва.
Визначено очевидні та безпосередні передумови і причини для створення стратегії малого підприємництва, які стосуються конкретних проблем у конкретних регіонах. Це можуть бути, наприклад, закриття одного великого підприємства в регіоні, занепад традиційних галузей, таких як вугільна, сталеливарна промисловість, важке машинобудування, розвиток малорозвинених регіонів і територій, вирівнювання можливостей чи життєвого рівня різноманітних географічних регіонів або соціальних груп. Будь-яка з вищеназваних причин слугує мотивацією для необхідності створення стратегії розвитку малого підприємництва з урахуванням регіональних специфічних особливостей.
Виходячи з цього, нами запропонована стратегія розвитку малого підприємництва для Харківської області, яка базується на загальних принципах стратегій розвитку суспільних систем і передбачає визначення намірів і цілей майбутнього розвитку, оцінку ситуації і ресурсів, формулювання завдань, виявлення чітких меж просування.
Метою запропонованої стратегії розвитку малого підприємництва є створення і підтримка його життєздатного сектора, який, у свою чергу, може сприяти вирішенню широкого діапазону соціальних та економічних проблем території.
Для досягнення цілей і завдань стратегії в дисертації визначено та охарактеризовано такі основні її складові: інформаційне забезпечення сектора малого підприємництва; навчання і консультування підприємців; формування джерел фінансування розвитку сектора малого підприємництва; забезпечення малого підприємництва земельними ділянками і приміщеннями; залучення нових технологій у сектор малого підприємництва; координація тривалості зарубіжних програм і програм організацій, що підтримують мале підприємництво; формування галузевих і територіальних зв'язків сектора малого підприємництва; популяризація інформації про сектор малого підприємництва; організація моніторингу, оцінки і зворотного зв'язку.
Виділені складові стратегії запропоновано розглядати як основні заходи, які повною мірою мають значення для успішного розвитку малого підприємництва.
В Україні практично відсутня цивілізована система отримання достовірної інформації про господарюючих суб'єктів. Недоступність відомостей про надійність партнерів є потужним криміногенним чинником і сприяє зростанню розкрадань, шахрайств й інших злочинів на товарному, фінансовому і фондовому ринках.
Сутність удосконалення інформаційного механізму реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва полягає в доцільності реформування системи статистичного обліку.
Запропоновано формування реєстрів системи інформаційного обліку, що є інформаційним забезпеченням регуляторної системи державного управління малим підприємництвом.
Національна система статистичного обліку – це єдина система збору статистичної інформації про соціально-економичне становище країни. Вона складається з Реєстру фізичних осіб і Реєстру суб’єктів господарювання (див. рис.).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. Склад Національної системи статистичного обліку

Реєстри пропонується формувати за двома напрямами: облік комерційного стану суб’єктів малого підприємництва (реєстрація, призупинення діяльності, ліквідація); облік видів і напрямів їх діяльності – функціональні реєстри. Функціональні реєстри формують інформацію щодо обсягів інвестицій, кредитів, прострочених зобов’язань, виробленої продукції, робіт або послуг, імпорту та експорту, доходів фізичних і юридичних осіб, а також упровадження інновацій. Це дасть змогу здійснювати аналіз результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва та їх вплив на основні показники соціально-економічного розвитку країни, а саме: підвищення зайнятості населення та демографічне становище країни, збільшення валового внутрішнього продукту й обсягів товарного балансу, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованостей між суб’єктами ринкової економіки.
За допомогою інформаційного механізму органи державної влади будуть мати можливість проводити оцінювання ефективності діяльності суб’єктів малого підприємництва та результативності регуляторної політики держави щодо їх функціонування. У дисертації запропоновано показники оцінки результативності регуляторної політики держави (див. табл.).
Таблиця
Показники оцінки результативності регуляторної політики держави

Суб’єкти малого підприємництва Показники
Юридичні та фізичні особи • Приріст частки ВВП, що припадає на суб’єкти малого підприємництва – юридичні та фізичні особи окремо
• Приріст частки реалізованої продукції, робіт, послуг по галузях економіки, що припадає на суб’єкти малого підприємництва – юридичні та фізичні особи окремо
• Приріст кількості підприємств малого підприємництва окремо, що працюють за спрощеною та загальною системою оподаткування, в тому числі по галузях економіки
• Рентабельність діяльності суб’єктів малого підприємництва по галузях економіки
• Приріст зайнятості населення на підприємствах та у підприємців
• Приріст кількості підприємців, у тому числі по галузях економіки
• Приріст реальної заробітної плати населення, що зайнято у малому підприємництві
• Приріст інвестицій підприємства
• Приріст обсягів короткострокових кредитів
• Приріст обсягів довгострокових кредитів, що надані підприємствам та підприємцям
• Чистий прибуток (збиток) за фінансовий рік, що був отриманий суб’єктами малого підприємництва – юридичними та фізичними особами окремо
• Обсяги податкових надходжень до бюджетів різного рівня, що було отримано від суб’єктів малого підприємництва – юридичних та фізичних осіб окремо
• Обсяги надходжень до Пенсійного фонду, що було отримано від суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб

Таким чином, упровадження пропозицій щодо вдосконалення механізмів реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва дасть змогу поліпшити результативність державного управління цією сферою економіки, зробивши її прозорою, збільшити ефективність діяльності цих суб’єктів господарювання, сформувати умови для підвищення зайнятості та добробуту населення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва шляхом визначення теоретичних засад і практичних рекомендацій з її удосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. На основі аналізу наукових підходів до державного регулювання у сфері малого підприємництва уточнено поняття державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, що розглядається як запланована програма реалізації стратегічних та поточних цілей, цінностей і дій органів влади щодо координації та регулювання розвитку малого підприємництва.
Регуляторна політика держави щодо сприяння розвитку малого підприємництва повинна будуватися на дотриманні принципів, які характеризують критерії, що встановлюються суспільством при визначенні ключових параметрів державної політики.
2. Специфіка малого підприємництва як об’єкта державної регуляторної політики полягає у характері прояву відносин власності на рівні малих форм підприємницької діяльності. Встановлено, що мале підприємництво, яке відроджується в умовах слаборозвиненої інфраструктури, фактичної відсутності у населення психології підприємця, суперечності розвитку ринкових відносин, злочинності, є не тільки способом придбання благ, тобто засобів і результатів виробничо-економічної діяльності, а й засобом, що дає великі можливості для прояву власної ініціативи, порівняно з великим підприємництвом, хоча й супроводжується, відповідно, великим ризиком.
3. У роботі під механізмом реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва розуміється сукупність методів, способів, прийомів та інструментів, за допомогою яких здійснюється ліквідація суперечностей, що виникають у процесі координації та регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва органами виконавчої влади, з метою забезпечення динамічної рівноваги в суспільному виробництві та досягнення соціально-економічного зростання країни в умовах ринкової економіки.
4. Проведено оцінку трьох основних груп регіональних та локальних факторів впливу на розвиток малого підприємництва: економічних, суспільно-політичних і соціально-духовних, що при взаємодії та концентрації в рамках регіону утворюють регіональне середовище, під впливом якого починається зародження, функціонування та розвиток малого підприємництва.
Визначено, що всі ці фактори мають кумулятивний вплив на процес розвитку малого підприємництва. Практично неможливо окремо виділити і визначити вплив конкретного фактора. Усі відзначені фактори взаємопосилюють або взаємознищують один одного.
5. На основі аналізу функціонування малого підприємництва в Україні в цілому та Харківській області зокрема визначено поступове зростання кількості суб’єктів малого підприємництва, особливо в галузях промисловості та торгівлі. Невелика рентабельність малих підприємств пояснюється неефективністю державної регуляторної політики регулювання розвитку малого підприємництва. Негативні тенденції посилюються наявністю суперечностей у системі державної регуляторної політики, а також недосконалістю вибраної моделі розвитку малого підприємництва.
6. Визначено основні недоліки системи державної регуляторної політики щодо розвитку малого підприємництва в Україні, які, по-перше, виявляються у суперечності форми та змісту впливу державного управління на діяльність суб’єктів малого підприємництва, а по-друге, в неантагоністичних суперечностях, що виникають між державними та недержавними установами й організаціями, які координують діяльність суб’єктів малого підприємництва. Зазначено, що чинна система державної регуляторної політики потребує створення стратегії розвитку малого підприємництва.
7. Стратегія розвитку малого підприємництва має враховувати регіональні особливості. На рівні Харківської області вона повинна базуватися на загальних принципах стратегій розвитку суспільних систем і передбачати цілі майбутнього розвитку, оцінку ситуації і ресурсів, формулювання завдань, виявлення чітких меж просування. Її метою є створення і підтримка життєздатного сектора малого підприємництва, який, у свою чергу, може сприяти вирішенню широкого діапазону соціальних та економічних проблем регіону.
8. Обґрунтовано основні складові стратегії: інформаційне забезпечення сектора малого підприємництва; навчання і консультування підприємців; формування джерел фінансування розвитку сектора малого підприємництва; забезпечення малого підприємництва земельними ділянками і приміщеннями; залучення нових технологій у сектор малого підприємництва; координація тривалості зарубіжних програм і програм вітчизняних організацій, що підтримують мале підприємництво; формування галузевих і територіальних зв'язків малого підприємництва; популяризація інформації про сектор малого підприємництва; організація моніторингу, оцінки і зворотного зв'язку.
9. Зазначено, що в Україні практично відсутня цивілізована система отримання достовірної інформації про господарюючих суб'єктів. Недоступність даних про надійність партнерів є потужним криміногенним чинником і сприяє зростанню розкрадань, шахрайств та інших злочинів на товарному, фінансовому і фондовому ринках.
На даному етапі доцільним є реформування системи статистичного обліку шляхом запровадження реєстрів системи інформаційного обліку. Вони є інформаційним забезпеченням регуляторної системи державного управління. Це дасть змогу здійснювати аналіз результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва та їх впливу на такі основні показники соціально-економічного розвитку країни: підвищення зайнятості населення та демографічне становище країни, збільшення валового внутрішнього продукту та обсягів товарного балансу, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованостей між суб’єктами ринкової економіки. Крім того, за допомогою інформаційного механізму органи державної влади будуть мати можливість проводити оцінювання ефективності діяльності суб’єктів малого підприємництва та результативності державної регуляторної політики.
10. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо сприяння розвитку малого підприємництва:
- Верховній Раді України – вдосконалити чинне законодавство у сфері підтримки малого підприємництва шляхом розробки та прийняття законів про поручительство у сфері малого підприємництва, про спілки взаємного кредитування, внесення відповідних змін до Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” щодо введення стандартів мінімальної бюджетної забезпеченості державної підтримки малого підприємництва для ефективного виконання вимог Закону;
- обласним державним адміністраціям – розробити комплекс заходів з підтримки малого підприємництва, які полягають у такому: пряме фінансове субсидування; пільгове кредитування і селективне гарантування кредитів; надання пільг з оподаткування; забезпечення на пільгових умовах спільного з підвідомчими організаціями держсектора проведення HДДКP; надання вигідних регіональних держзамовлень; юридичний та економічний пільговий консалтинг;
- Державному комітету статистики України пропонується створити такі ланки управлінської структури: Державний комітет статистики (рівень адміністрування Національною системою статистичного обліку); аналітичні відділи обласних державних адміністрацій (рівень аналітичної обробки інформації, що надходить).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кулик С.М. Напрямки вдосконалення регуляторної політики держави щодо сприяння розвитку малого бізнесу в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – № 2 (25).– Ч. 2. – С. 208-213.
2. Кулик С.М. Проблеми та перспективи розвитку системи державного управління в малому бізнесі //Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – 2004. – № 3 (22). – С. 203-209.
3. Кулик С.М. Регуляторна політика держави як засіб становлення малого бізнесу // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – 2005. – № 3. – С. 135-140.
4. Кулик С.М. Розвиток державного регулювання розвитку малого підприємництва // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 1. – С. 84-88.
5. Кулик С.М. Формування регуляторної політики держави щодо сприяння розвитку малого підприємництва // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 126-131.
6. Кулик С.М. Державне регулювання підприємництва: стан та перспективи // Теорія та практика державного управління. – Вип. 1: Бюджет та фінансовий контроль у державному будівництві: Матер. наук.-практ. конф., 27 листопада 2003 р. – Х.: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – С. 185-187.
7. Кулик С.М. Контрольно-управлінські функції як засіб ефективної діяльності органів виконавчої влади // Теорія та практика державного управління. – Вип. 7: Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні: Матер. наук.-практ. конф., 27 листопада 2003 р. – Х.: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – С. 28-31.
8. Кулик С.М. Особливості сучасної державної політики підтримки малого бізнесу // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матер. наук.-практ.конф. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – Т. 1. – С. 225-227.
9. Кулик С.М. Податкове регулювання діяльності підприємств малого бізнесу // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матер. наук.-практ. конф., 30 листопада 2004 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 108-109.

АНОТАЦІЯ

Кулик С.М. Державна регуляторна політика сприяння розвитку малого підприємництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2007.
У дисертаційному дослідженні викладено сутність державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва та визначено роль малого підприємництва як об’єкта державної регуляторної політики. Сформовано основу механізму реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, здійснено комплексну оцінку факторів її формування. Визначено ефективність державної регуляторної політики щодо малого підприємництва. З'ясовано передумови і причини створення стратегії розвитку малого підприємництва. Удосконалено інформаційний механізм забезпечення реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Ключові слова: інформаційний механізм, регуляторна політика, розвиток малого підприємництва, стратегія, фактори.

АННОТАЦИЯ

Кулик С.Н. Государственная регуляторная политика содействия развитию малого предпринимательства. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Гуманитарный университет “Запорожский институт государственного и муниципального управления”, Запорожье, 2007.
Диссертация посвящена теоретическому обобщению и новому решению проблемы государственной регуляторной политики содействия развитию малого предпринимательства.
Проанализировав научные подходы государственного регулирования в сфере малого предпринимательства, уточнено понятие государственной регуляторной политики содействия развитию малого предпринимательства, которое рассматривается как запланированная программа реализации стратегических и текущих целей, ценностей и действий органов власти относительно развития малого предпринимательства.
Определено, что специфика малого предпринимательства как объекта государственной регуляторной политики заключается в характере проявления отношений собственности на уровне малых форм предпринимательской деятельности. Установлено, что малое предпринимательство, которое возрождается в условиях слаборазвитой инфраструктуры и практического отсутствия у населения психологии предпринимателя, противоречия развития рыночных отношений, преступности, является не только способом приобретения благ, то есть средств и результатов производственно-экономической деятельности, но и средством, которое дает больше возможности для проявления собственной инициативы, по сравнению с крупным предпринимательством, хоть и сопровождается, соответственно, большим риском.
В диссертации проведена оценка трех основных групп региональных и локальных факторов влияния на развитие малого предпринимательства: экономических, общественно-политических и социально-духовных, которые при взаимодействии и концентрации в рамках региона образуют региональную среду, под воздействием которой начинается зарождение, функционирование и развитие малого предпринимательства.
Анализ функционирования малого предпринимательства в Украине в целом и Харьковской области в частности показал определенный рост количества субъектов малого предпринимательства, особенно в отраслях промышленности и торговли. Недостатком является небольшая рентабельность малых предприятий, что объясняется неэффективностью государственной регуляторной политики регулирования развития малого предпринимательства. Негативные тенденции усиливаются наличием противоречий в системе государственной регуляторной политики, а также несовершенством выбранной модели развития малого предпринимательства.
Определены основные недостатки и противоречия системы государственной регуляторной политики относительно развития малого предпринимательства в Украине. Отмечено, что действующая система государственной регуляторной политики нуждается в формировании стратегии развития малого предпринимательства.
Стратегия развития малого предпринимательства должна учитывать региональные особенности. На уровне Харьковской области она должна базироваться на общих принципах стратегий развития общественных систем и предусматривать цели будущего развития, оценку ситуации и ресурсов, формулировку заданий, выявление четких границ продвижения. Ее целью должно быть создание и поддержка жизнеспособного сектора малого предпринимательства, который, в свою очередь, может способствовать решению широкого диапазона социальных и экономических проблем региона.
Обоснованы основные составные стратегии: информационное обеспечение сектора малого предпринимательства; учеба и консультирование предпринимателей; формирование источников финансирования развития сектора малого предпринимательства; обеспечение малого предпринимательства земельными участками и помещениями; популяризация информации о секторе малого предпринимательства.
Замечено, что в Украине отсутствует цивилизованная система получения достоверной информации о хозяйствующих субъектах. Ее недоступность является сильным криминогенным фактором и способствует росту хищений, мошенничеств и других преступлений на товарном, финансовом и фондовом рынках.
На данном этапе целесообразным является реформирование системы статистического учета путем внедрения реестров системы информационного учета. Они являются информационным обеспечением регуляторной системы государственного управления. Это даст возможность осуществлять анализ результатов финансово-хозяйственной деятельности субъектов малого предпринимательства и их влияния на такие основные показатели социально-экономического развития страны, как: повышение занятости населения и демографическое положение страны, увеличение валового внутреннего продукта и объемов товарного баланса, сокращение дебиторской и кредиторской задолженностей между субъектами рыночной экономики. Кроме того, с помощью информационного механизма органы государственной власти будут иметь возможность проводить оценивание эффективности деятельности субъектов малого предпринимательства и результативности государственной регуляторной политики.
Ключевые слова: информационный механизм, регуляторная политика, развитие малого предпринимательства, стратегия, факторы.

ANNOTATION

Kylik S.М. State regulator policy of assistance to development of small enterprise. – Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from state administration after speciality 25.00.02 – the mechanisms of state administration. University of the Humanities “Zaporozhja Institute of Public and Municipal Administration”, Zaporozhja, 2007.
In dissertation research exposition of essence of state regulator policy of assistance to development of small enterprise is carried out and certain the role of small enterprise as object of state regulator policy. Basis of mechanism of realization of state regulator policy of assistance of development of small enterprise is formed. Complex estimation of factors of forming of state regulator policy of assistance of development of small enterprise is carried out. Efficiency of state regulator policy is certain in relation to the small enterprise. Pre-conditions and reasons of creation of strategy of development of small enterprise are found out. The informative mechanism of providing of realization of state regulator policy of assistance of development of small enterprise is improved.
Keywords: informative mechanism, regulator policy, development of small enterprise, strategy, factors.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking