Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративна відповідальність юридичних осіб

 

Слубський Ігор Йосипович

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор Олефір Віктор Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, вчений секретар

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Ярмакі Христофор Петрович, Одеський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС

кандидат юридичних наук Лупало Олександр Анатолійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник ННІПКМ

 

Захист відбудеться «18» червня 2008 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 Київського національного університету внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1

 

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1)

 

Автореферат розісланий «____» травня 2008 року

 

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В.Лошицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження, пов’язаного з адміністративною відповідальністю юридичних осіб, продиктована логікою економічної перебудови у процесі реформ і конституційних змін, що виникли за ними, у тому числі і законодавства, що передбачає відповідальність суб’єктів, які господарюють, у сфері підприємницької діяльності. Одним із напрямів розвитку сучасного законодавства є інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб. Адміністративна відповідальність юридичних осіб розвивається й існує в сучасному українському законодавстві вже досить тривалий час.
Саме з початку 90-х років починається бурхливий розвиток законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб. Надалі питання адміністративної відповідальності юридичних осіб були порушені в інших нормативних актах і до сьогодні адміністративна відповідальність юридичних осіб регулюється безліччю спеціальних законів, указів, постанов. Як і раніше, має місце недосконалість і розкиданість законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб, у багатьох випадках настання адміністративної відповідальності регулюється відомчими нормативними актами.
Варто зазначити, що законодавство про адміністративну відповідальність організацій ще не являє собою систему, яка склалася на основі чіткої концепції законодавця, поки що діють лише окремі акти або норми, що мають місце в різних законах. Якісна сторона розвитку законодавства у цілому здійснюється повільно і суперечливо, поза чіткою законодавчою концепцією, на рівні суб’єктів і частково на законодавчому рівнях, навіть має місце деяка безсистемність законодавства про адміністративну відповідальність. Очевидно, що до адміністративної відповідальності юридичних осіб ця концепція ще тільки формується.
Наука адміністративного права не дає належної відповіді на запитання теорій адміністративної відповідальності юридичних осіб, висуваються положення про фінансову, екологічну, земельно-правову та інші види відповідальності, хоча все це сутність і різновиди того самого правового явища – адміністративної відповідальності. Відсутнє єдине поняття адміністративного правопорушення, яке однаковою мірою застосовувалось як до фізичних, так і до юридичних осіб. Однак є визначення правопорушення в окремих сферах діяльності: будівництва і виробництва будматеріалів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього середовища, збору податків та інших обов’язкових платежів. Усе це спотворює визначення адміністративного правопорушення як єдиної підстави адміністративної відповідальності, зокрема і юридичних осіб. Недостатньо розкритою залишається суб’єктивна сторона адміністративної відповідальності, відкрите питання про провину і її форми щодо юридичних осіб, багато в чому визначення провини організацій запозичене з цивільного права. На думку автора, теорія адміністративного права має потребу у формулюванні своєї концепції і визначенні провини юридичної особи.
Адміністративну відповідальність юридичних осіб розробляли вчені-адміністративісти: С.С. Студенікін, І.О. Ґалаґан, А.Є. Луньов, Д.М. Бахрах, Л.Л. Попов, А.П. Шергін, І.І. Веремеєнко, Л.В. Коваль, Р.А. Калюжний, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, І.С. Самощенко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі, О.М. Якуба, В.А. Юсупов). У їх працях адміністративна відповідальність юридичних осіб розглядалася не як самостійний об’єкт дослідження, а в рамках розвитку загальної теорії адміністративної відповідальності. Безпосередньо ж адміністративну відповідальність юридичних осід досліджували В.І. Димченко, Є.В. Додін, І.П. Голосніченко, О.Т. Зима, Д.М. Лук’янець, В.І. Новосьолов, О.В. Овчарова. Проте, в існуючих працях розкриваються важливі, але все-таки окремі сторони зазначеної проблеми.
Отже, аналізові адміністративної відповідальності юридичних осіб і в сучасному правовому полі присвячені лише окремі наукові розробки. Деякі з них написані тоді, коли адміністративна відповідальність юридичних осіб у законодавстві мала фрагментарний характер, і не враховують сучасних реалій. Можна констатувати недостатню розробленість проблеми адміністративної відповідальності юридичних осіб у вітчизняній науці адміністративного права у минулому, і сьогодні. Ця обставина гальмує подальше удосконалення системи наукових поглядів на інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб. Разом з тим проблема має велику практичну значимість, особливо в сучасних умовах, коли вона одержує дедалі більше поширення. Проте, теоретичні і законодавчі проблеми адміністративної відповідальності юридичних осіб не вирішені на необхідному рівні ні законодавчою практикою, ні наукою адміністративного права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п. 2.1 Пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, а також п. 1.3 Основних напрямків наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001-2005 рр. Актуальність цього напряму досліджень випливає із Концепції адміністративної реформи в Україні, Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2004-2009 рр. Робота спрямована на виконання Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143/2002 «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян».
Мета і завдання дослідження. Головною метою даної роботи є вироблення конкретних висновків, пропозицій і рекомендацій з удосконалення законодавства адміністративної відповідальності юридичних осіб як цілісного, самостійного, особливого правового інституту та практики його застосування на основі комплексного системного дослідження з теоретичних позицій в цій галузі.
Відповідно до поставленої мети у процесі дослідження вирішувались наступні завдання:
- відображення розвитку інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб в історії вітчизняного адміністративного права і права деяких іноземних держав;
- дослідження адміністративної відповідальності юридичних осіб і створення її визначення в рамках загальної теорії адміністративної відповідальності;
- створення теоретичної моделі адміністративної відповідальності юридичних осіб;
- виявлення й аналіз особливостей елементів складу адміністративного правопорушення, скоєного юридичною особою, а саме: особливості суб’єктного складу правопорушення, поняття юридичної особи як сукупності, що позначає множинність суб’єктів адміністративної відповідальності даного виду в різних організаційно-правових формах; дослідження суб’єктивної сторони правопорушення, скоєного юридичною особою, характеристика особливостей конструкції провини юридичної особи при здійсненні адміністративних правопорушень, формулювання провини юридичної особи, як комплексного явища, за допомогою аналізу різних її сторін, але в рамках традиційного розуміння провини як продукту психічної діяльності людей;
- аналіз сучасної системи заходів адміністративної відповідальності, застосовуваних до юридичних осіб;
- дослідження особливостей порядку провадженнях у справах про адміністративну відповідальність юридичних осіб.
Об’єктом дослідження є стан суспільних відносин у сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб.
Предмет дослідження складають засоби адміністративної відповідальності, які застосовуються до юридичних осіб, законодавчі та інші нормативні документи, що регламентують застосування адміністративної відповідальності, зарубіжний та вітчизняний досвід застосування адміністративного примусу та результати його застосування.
Методи дослідження. Застосований теоретико-методологічний арсенал зумовлений метою дослідження та характером досліджуваного об'єкта. Дисертант здійснює науковий аналіз, опираючись на загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз соціальних явищ у сфері, яка є предметом дослідження.
У дослідженні застосовуються також окремі наукові методи пізнання: логіко-семантичний (підрозділ 3.1), формально-юридичний (підрозділ 1.1), порівняльно-правовий (підрозділ 3.2), соціологічний (підрозділ 2.2; 3.1; 3.3), логіко-юридичний ( розділ 2, підрозділ 3.3), історико-правовий (підрозділ 1.2), системно-структурний (підрозділ 1.1; 2.1), формально-логічний (підрозділ 1.3).
Емпіричною базою дослідження є Конституція України, закони України та численні нормативно-правові акти, які стосуються адміністративної діяльності взагалі та правового статусу посадових осіб в сфері державного управління, що встановлюють адміністративну відповідальність юридичних осіб, аналіз матеріалів судової й арбітражної практики, публікації в періодичній пресі (узагальнені дані практики застосування адміністративних стягнень), а також анкетування 539 осіб з питань адміністративної відповідальності юридичних осіб. Як теоретичну основу для виконання даної роботи використані праці видатних вітчизняних адміністративістів від початку новітньої історії.
Глобальність та різноплановість досліджуваної проблеми зумовили необхідність збору інформації від громадян, працівників судів та органів виконавчої влади. Це дозволило забезпечити участь у дослідженні в якості «експертів» 89 опитаних посадових осіб органів державного влади, 25 суддів та 425 громадян.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній літературі комплексним дослідженням на основі міждисциплінарного підходу з використанням фундаментальних положень науки адміністративного права, а також деяких положень теорії держави і права, цивільного і трудового права теоретичних і практичних проблем адміністративної відповідальності юридичних осіб, виявлення особливостей правовідносин даного виду.
Відповідно до такого підходу отримано результати, що характеризуються науковою новизною.
Вперше:
визначено, що правовідносини, які виникають із приводу адміністративної відповідальності юридичних осіб, у якій би галузі державного управління вони не виникали, є невід’ємною частиною адміністративного права;
визначені відміні риси провадження у справах про адміністративні правопорушення, скоєні юридичними особами, які полягають у тому, що адміністративна юрисдикція щодо організацій здійснюється переважно в позасудовому порядку і на основі кодифікованих актів -кодексів, але з конкретизацією положень останніх у відомчих нормативних актах і актах суб’єктів, що мають вторинний характер. Важливою сучасною рисою провадження у справах про адміністративні правопорушення є можливість провадження як у судовому порядку, так і в позасудовому, на стадії безпосереднього виконання актів державних юрисдикційних органів.
Удосконалено:
розуміння інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб як органічної частини більш загального інституту адміністративної відповідальності з усіма властивими останньому властивостями, ознаками, підставами настання;
розуміння терміна «юридична особа» як різноманітного, збірного суб’єкта адміністративної відповідальності, що має властивості індивідуального, але не «колективного» суб’єкта права, що реалізує свою право- і дієздатність за допомогою діяльності власної адміністрації, але залишаючись при цьому цілком і самостійно правосуб’єктним.
Набуло подальшого розвитку:
запропоновано альтернативне визначення адміністративної відповідальності юридичних осіб, як засобу забезпечення виконання ними своїх обов’язків перед державою в особі повноважних органів, з чого випливає висновок про наявність двох цілей, що переслідує адміністративна відповідальність юридичних осіб: а) покарання у вигляді накладення адміністративного стягнення, б) забезпечення виконання юридичною особою своїх обов’язків перед державою з метою дотримання встановлених умов діяльності;
висунуті пропозиції щодо законодавчого регулювання відповідальності юридичних осіб.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані у дисертації, можуть бути використані при підготовці навчальних посібників і підручників по тематиці адміністративної відповідальності, адміністративного примусу, у навчальному процесі, у наукових працях по адміністративній відповідальності, а також при підготовці проектів нормативних актів з питань адміністративної відповідальності юридичних осіб.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані також при:
- впровадженні в життя Концепції адміністративної реформи і Концепції реформи адміністративного права України, що стосується діяльності органів виконавчої влади в сфері юрисдикційної діяльності (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 04.10.2007 р.);
- при вивченні курсу «Адміністративне право» та «Адміністративна діяльність», а також інших спеціальних курсів в навчальному процесі юридичних навчальних закладів (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 15.01.2008 р. № 46/1431);
- при вдосконаленні адміністративного законодавства, відомчих нормативних актів (Довідка про реалізацію наукових досліджень здобувача Слубського І.Й. від 19.12.2007 № 986/07);
- у діяльності органів внутрішніх справ, інших державних органів і громадських організацій по застосуванню заходів адміністративного примусу;
- при подальших теоретичних розробках ефективності використання заходів адміністративного примусу органами державного управління.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювались і були схвалені на спільному засіданні кафедр адміністративної діяльності, адміністративного права, управління ОВС та економічної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ України та використовуються у навчальному процесі.
Окремі положення дисертації дістали відображення у доповідях та виступах на наукових і науково-практичних конференціях. зокрема: звітній науково-практичній конференції Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь, 19 – 20 травня 2005 р.); круглому столі «Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації» (м. Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 17 червня 2005 р.); міжнародній конференції до Дня білоруської науки «Проблеми боротьби зі злочинністю та підготовки кадрів для органів внутрішніх справ» (м. Мінськ, Академія МВС Республіки Білорусь, 27 січня 2006 р.); на науково-теоретичній конференції «Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності», яка присвячена створенню Академії управління МВС (м.Київ, 2006 рік); науково-теоретичній конференції «Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності» (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 2006 р.); Київський національний університет внутрішніх справ, 22 грудня 2006 р.) та інших заходах наукового характеру.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у шести наукових статтях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях та двох збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Специфіка проблем, що стали об’єктом дослідження, сформульовані мета і завдання зумовили структуру дисертації, послідовність та логіку викладання матеріалу. Робота містить вступ, три розділи, які поділяються на вісім підрозділів, висновки, чотири додатки, список використаних джерел (254 найменувань). Обсяг роботи становить – 178 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі автор обґрунтовує вибір та актуальність теми, показує зв’язок її з науковими програмами та ступінь розробки, окреслює об’єкт і предмет дослідження, визначає мету, завдання, методи і наукову новизну дослідження та практичну значимість його результатів, подає відомості про апробацію результатів дослідження, його структуру та обсяг.
Перший розділ «Сутність адміністративної відповідальності юридичних осіб» складається з трьох підрозділів і присвячений розгляду теоретичних засад дослідження адміністративної відповідальності юридичних осіб.
У підрозділі 1.1. «Адміністративна відповідальність як різновид юридичної відповідальності» дисертант визначає місце адміністративної відповідальності в системі юридичної відповідальності.
Важливе значення адміністративної відповідальності пояснюється дисертантом тим, що адміністративні правопорушення – одні з найпоширеніших серед усіх видів правопорушень. І хоча суспільна небезпека (шкідливість) кожного окремого адміністративного правопорушення є невеликою, але загальна сумарна кількість адміністративних правопорушень становить значну загрозу для держави і суспільства та потребує адекватного реагування.
Головною проблемою юридичної відповідальності взагалі та, зокрема, адміністративної у сучасному суспільстві є забезпечення законності, попередження та припинення правопорушень, максимально можливе відшкодування шкоди, яка нанесена суспільству та правопорядку. При цьому повинні вирішуватись два взаємопов'язані завдання: по-перше, суспільство та кожний громадянин повинні бути впевнені, що правопорушення припиняються за допомогою адекватних їм засобів державного примусу, що права та інтереси, які охороняються законом, надійно захищені від протиправних посягань; по-друге, боротьба з правопорушеннями ведеться на підставі закону, забезпечуючи недоторканність прав і свобод громадянина, який не скоїв нічого протиправного.
Під час дослідження автор доходить висновку, що адміністративна відповідальність також виконує важливу профілактичну роль.
У результаті дисертант стверджує, що однією із проблем адміністративної відповідальності є проблема визначення її поняття та ознак, які відокремлюють цей вид юридичної відповідальності від інших. Від її вирішення залежить як теоретична конструкція цього виду юридичної відповідальності, так і законотворча практика. Важливою є також розробка і запровадження саме законодавчого визначення адміністративної відповідальності.
Підрозділ 1.2. «Адміністративна відповідальність юридичних осіб: історико-правовий аналіз» присвячений дослідженню виникнення в юридичній науці поняття відповідальності юридичних осіб, а також розвитку та становленню цього феномена.
Законодавче та науково-теоретичне оформлення адміністративної відповідальності, як самостійного виду в нашій країні здійснилося протягом XX століття. Вже на його початку на території Російської імперії відбувалися події, які свідчили про реальне застосування адміністративної відповідальності. Тому, відомі вчені-адміністративісти дореволюційної епохи, такі як А.І.Елістратов, А.М.Кулішер, В.О. Дерюжинський та інші в своїх працях вказували на «юрисдикційну функцію адміністративних установ, які при виконанні своїх поліцейських повноважень мають можливість призначати стягнення в порядку охорони, тобто у позасудовому порядку та наявність теорії про каральну санкцію адміністративних актів і дослідження особливостей так званих адміністративних деліктів, які порушують адміністративні розпорядження». Але на той час науковці ще не визнавали такого виду юридичної відповідальності, як адміністративна.
Тому автор робить висновок, що до революції 1917 року в Російській імперії не набула широкого розповсюдження практика застосування адміністративних стягнень і правова наука, стримано ставилась до такого виду юридичної відповідальності, як адміністративна.
Протягом 20-30-х років XX століття, незважаючи на широку практику застосування стягнень в адміністративному (позасудовому) порядку за різноманітні правопорушення через ряд об'єктивних та суб'єктивних причин не відбулося визначення і оформлення адміністративної відповідальності ні в законодавстві, ні в адміністративно-правовій науці. На початку 30-х років галузь адміністративного права фактично перестала існувати, тобто дослідження адміністративно-правових проблем, у тому числі і проблем адміністративної відповідальності, значно скоротилось. Це пояснювалось тим, що державне управління в умовах того часу здійснювалось шляхом організаційного впливу, а правові форми і методи, на думку керівної верхівки, були зайвими наслідками буржуазної епохи.
Після відновлення у 1938 р. адміністративного права почала розвиватись і галузь адміністративно-правової науки.
З початку 50-х років відокремлюється на науковому рівні та оформлюється в законодавстві інститут адміністративної відповідальності.
В даному підрозділі автор доходить висновку, що розвиток і становлення інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб у вітчизняному адміністративному праві можна розглядати на тлі трьох періодів його законодавчого оформлення й удосконалення. Перший період від 1917 по 1961 рр., другий – від 1961 по 1981 рр., третій – з 1981 до 1991 рр. Часовий відрізок від 1991 року до сьогодні також являє собою окремий етап розвитку законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб, що характеризується найбурхливішим і динамічним законодавчим відокремленням норм про адміністративну відповідальність суб’єктів даного виду. Важливо зазначити, що більшість діючих нормативних актів про адміністративну відповідальність юридичних осіб прийнято саме в цей період. У цілому ж, як доведено наукою адміністративного права, «радянське законодавство про адміністративне правопорушення протягом багатьох років розвивалася як сума розрізнених нормативних актів про відповідальність за окремі види провин».
У підрозділі 1.3. «Поняття адміністративної відповідальності юридичної особи» досліджено зміст поняття адміністративної відповідальності юридичних осіб.
Відповідальність у загальноправовому значенні розглядається дисертантом, в першу чергу, в якості негативної реакції з боку держави на порушення встановленого правопорядку.
Під час дослідження дисертант доходить висновку, що у праві сформувалися два підходи до проблеми відповідальності:
1) юридична відповідальність розглядається як негативна реакція держави на правопорушення, що спричиняє обов’язок особи, яка скоїла правопорушення, перетерпіти примусові заходи у формі особистих, майнових, організаційних наслідків;
2) відповідальність розглядається не тільки як несприятливі наслідки для правопорушника, але й як необхідність виконати юридичний обов’язок під впливом державного примусу.
На думку автора, для з’ясування місця адміністративної відповідальності у великому комплексі примусових заходів важливо визначити їхнє правильне співвідношення і проектувати його стосовно проблеми адміністративної відповідальності юридичних осіб, організацій, із всією специфікою їхньої діяльності й особливостями правового статусу.
Дисертант підтримує перший погляд на адміністративну відповідальність, що знайшов чимало прихильників у вітчизняному адміністративному праві. Цей погляд розуміється в розкритті відповідальності через реалізацію санкцій, але тільки тих, що мають на меті покарання правопорушника, а саме адміністративних стягнень, як наслідок правопорушення, як реакцію держави на його скоєння. Сутність даного підходу ґрунтується на єдності й одночасно розмежуванні реалізації адміністративно-правових санкцій і адміністративної відповідальності.
Таким чином, адміністративна відповідальність – це завжди примус, що застосовується на підставі специфічних ознак, при відсутності яких він не може перетворитися у відповідальність. Виявлення цих ознак дозволить відмежувати адміністративну відповідальність юридичної особи від іншої системи примусових заходів.
Другий розділ «Особливості складу адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності юридичних осіб» складається з двох підрозділів і присвячений детальному аналізу елементів складу адміністративного правопорушення, що виступає підставою відповідальності юридичної особи.
У підрозділі 2.1. «Юридична особа як суб’єкт адміністративної відповідальності» досліджуються особливості юридичної особи як суб’єкта адміністративної відповідальності.
На думку автора, одним із основних компонентів складу будь-якого правопорушення є наявність суб’єкта відповідальності, тобто особи, яка скоїла правопорушення, і яке має визначену сукупність ознак (якостей), що дозволяють притягнути її до відповідальності. Відсутність правового визнання особи як суб’єкта відповідальності означає неможливість настання відповідальності як такої поза залежністю від її видової приналежності: карна, адміністративна, дисциплінарна. Так, наприклад, юридичні особи не визнаються правом як суб’єкти кримінальної відповідальності. Дослідження особливостей суб’єктного складу адміністративного правопорушення, виділення загальних ознак таких суб’єктів адміністративної відповідальності, як юридичних осіб являє основу проблеми для вивчення правовідносин, що складаються в зв’язку з адміністративною відповідальністю.
Дослідження, здійснене у цьому підрозділі, дає підстави стверджувати, що в даний час адміністративна відповідальність поширюється не тільки на фізичних осіб, а й дедалі більшою мірою і на юридичних осіб. Виникнення приватних і акціонерних організацій спричинило можливість застосування до таких суб’єктів великих штрафних санкцій та інших стягнень за порушення обов’язкових правил, встановлених законодавством. Дане коло суб’єктів адміністративної відповідальності може бути, на думку дисертанта, розширене поняттям «юридичні особи». Термін «юридичні особи», що є цивілістичним за походженням і сутністю, був прийнятий наукою адміністративного права не відразу. Наприклад, досвід США у сфері податкового контролю свідчить, що притягнення до відповідальності юридичних осіб за податкові правопорушення може бути корисним для українського законодавства, адже ухилення від сплати податків здійснюється найчастіше не тільки в інтересах керівника фірми, а й в інтересах підприємства, де присутні інтереси всіх засновників.
Отже, автор стверджує, що існують правосуб’єктні організації, юридичні особи, і організації (неюридичні особи). Усе це суб'єкти адміністративного права.
Підрозділ 2.2. «Провина як проблема підстави адміністративної відповідальності юридичних осіб» присвячений вивченню такого елементу складу адміністративного правопорушення як вина і його застосування до юридичної особи.
Дослідження, здійснене в цьому підрозділі, дозволяє стверджувати, що визначення провини в адміністративній відповідальності юридичної особи містить певні труднощі через те, що організація, як суб'єкт відповідальності, позбавлена можливості що-небудь передбачати, тому що термін «юридична особа» є умовним. Є підстави вважати, що в адміністративному праві вина такого суб’єкта як юридична особа насамперед зв'язана не із суспільною небезпекою своєї провини й усвідомленням цієї суспільної небезпеки, а скоріше з протиправністю діяння. Аксіома про те, що необхідною ознакою адміністративного правопорушення є його протиправність, що виражається в порушенні загальнообов'язкових правил є хрестоматійною в науці адміністративного права. Проте, у відношенні адміністративної відповідальності юридичних осіб протиправність діяння деякими авторами, що досліджують дану проблему, визначається у заподіянні адміністративним правопорушенням шкоди і наявності причинного зв’язку між дією або бездіяльністю юридичної особи і шкодою, що наступила, і виражається адміністративна протиправність діяння, що спричиняє адміністративну відповідальність юридичної особи.
На думку автора, у цьому випадку відбувається змішання понять: протиправність – це формально-правова категорія, формована волею законодавця, що присутня не тільки в матеріальних, а й у формальних складах адміністративних правопорушень і тому вона не повинна розумітися в зв'язку з заподіяним. При цьому ще раз акцентується увага на тому, що наявність протиправності дії (бездіяльності) ще недостатньо для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Варто встановити винність даної особи. Провина – необхідна умова будь-якої відповідальності. Тому дисертант стверджує, що юридична відповідальність можлива, доцільна і справедлива лише при наявності провини правопорушника. Це твердження повною мірою належить і до адміністративної відповідальності юридичних осіб.
Дисертант доходить висновку, що з огляду на специфіку такого суб'єкта правовідносин, як юридична особа, його провина має розглядатися як прийняття або неприйняття всіх необхідних і можливих заходів для запобігання порушення або пом’якшення його несприятливих наслідків.
У третьому розділі «Застосування заходів адміністративної відповідальності до юридичних осіб» міститься два підрозділи і досліджуються особливості засобів адміністративної відповідальності, що застосовуються до юридичних осіб.
Підрозділ 3.1. «Зміст та види заходів адміністративної відповідальності, які застосовуються до юридичних осіб» присвячений дослідженню засобів адміністративної відповідальності, які можуть застосовуватись до юридичних осіб.
У результаті аналізу засобів адміністративної відповідальності, що можуть застосовуватись до юридичних осіб, автор робить висновок, що адміністративні стягнення, які застосовуються до юридичних осіб, не приведені до чіткої системи, їх повний перелік не зафіксований в жодному нормативному акті.
Здійснений аналіз чинного законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб дає можливість до числа адміністративних стягнень, які можуть бути до них застосовані, віднести:
попередження;
штраф;
пеню;
конфіскацію предметів, що безпосередньо пов’язані зі скоєнням проступку і перебувають у власності правопорушника;
вилучення незаконно отриманої виручки;
безоплатне вилучення незаконно добутих продуктів моря;
вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта;
офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;
анулювання дозволу чи ліцензії;
зупинення певного виду діяльності;
зупинення всієї діяльності юридичної особи на певний строк;
припинення юридичної особи (примусовий поділ (реорганізація) або ліквідація).
На думку дисертанта, важливим є встановлення зв’язків між різними видами стягнень. Наприклад, в чинному законодавстві не визначено, які зі стягнень, що застосовуються до юридичних осіб, є основними, а які додатковими. Однак досить поширена ситуація, коли до правопорушника за скоєння одного адміністративного правопорушення застосовується два адміністративних стягнення одночасно.
Відповідно ж до чинного законодавства за скоєння одного проступку до порушника може бути застосовано лише одне стягнення, або одне основне і одне додаткове стягнення. Тому з метою вирішення цього питання перелік основних і додаткових стягнень має бути встановлений законом. На думку автора, до числа основних стягнень мають бути віднесені попередження, штраф, пеня, анулювання дозволу чи ліцензії, зупинення певного виду діяльності чи зупинення всієї діяльності юридичної особи на певний строк, примусовий поділ (реорганізація) юридичної особи. До числа додаткових слід віднести стягнення, які мають досить спеціалізований характер і виражену правовідновлюючу функцію: вилучення незаконно отриманої виручки, вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб’єкта, офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей, безоплатне вилучення незаконно добутих продуктів моря. конфіскація може розглядатись і як основне і як додаткове стягнення.
Крім поділу на основні і додаткові, що має бути встановлений законом і критерієм якого є особливості порядку накладення, адміністративні стягнення можуть бути класифіковані і за таким критерієм як характер впливу.
У підрозділі 3.2. «Особливості накладення стягнень на юридичних осіб» досліджується порядок та підстави накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб. Аналіз накладення стягнень на юридичних осіб дозволяє стверджувати про специфічність даного процесу, а саме: сфера застосування адміністративних стягнень стосовно юридичних осіб включає безліч галузей господарської, виробничої або підприємницької діяльності, забезпечення санітарно-екологічного благополуччя, валютного й експортного контролю, дотримання антимонопольного законодавства, охорони природних ресурсів, фінансово-кредитні, податкові, а також інші відносини в сфері комерційної та підприємницької діяльності.
Нині єдиного порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинених юридичними особами, у законодавстві не існує. Але є закріплені в законодавчих актах України, що відрізняються одна від одної, процедури провадження у справах про адміністративні правопорушення вчинених в окремих сферах господарської, підприємницької діяльності. Умовно ці сфери, або адміністративні правопорушення в них, можна розділити на три групи: 1) правопорушення в сфері зовнішньоторговельних фіскальних інтересів держави, пов’язані з порушенням правил переміщення товарів і транспортних засобів юридичними особами через митний кордон України; 2) правопорушення в сфері внутрішньої політики, пов'язані зі сплатою юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів; 3) адміністративні правопорушення вчинені юридичними особами у сфері інших видів загальногосподарської діяльності (будівництво, експлуатація спецбудівель, користування природними ресурсами, навколишнім середовищем і т.д.).
Таким чином, однією з особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб є його множинність, існування двох різновидів проваджень про адміністративні правопорушення в різних сферах господарської діяльності:
1) провадження у справах про порушення митних правил;
2) умови і порядок проваджень у справах про адміністративні правопорушення, вчинених юридичними особами в інших сферах господарської діяльності (порушення правил торгівлі, природокористування, випуску й обігу цінних паперів, антимонопольних й екологічних правил, правил протипожежної безпеки, санітарних норм, будівельних стандартів). Провадження у кожній із зазначених сфер має свої специфічні особливості. Наприклад, відповідно до статистики, яку наводить Державна податкова адміністратація протягом 2005 року було складено 34,8 тисяч протоколів про адміністративне правопорушення передбачене ст. 163 КупАП, протягом 2006 року – 23,7 тисячі та у 2007 році 22,2 тисячі.
Отже, автор доходить висновку, що провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно юридичних осіб ведеться в значній частині на основі процесуальних норм інших галузей права. Розвиток законодавства відбувається шляху змішання процесуальних норм адміністративного законодавства з новаційними процесуальними нормами інших галузей права.
Підрозділ 3.3. «Механізм досягнення мети адміністративного покарання при притягненні до відповідальності юридичних осіб» присвячений визначенню яким саме чином відповідальність юридичних осіб можна віднести до адміністративної відповідальності.
На думку автора, при такому підході механізм досягнення мети превенції при залученні до відповідальності юридичної особи виглядатиме таким чином. Факт покладання відповідальності, поза сумнівом, впливає на свідомість тих фізичних осіб, які утворюють юридичну особу та діють від її імені. Ці фізичні особи здатні змінювати свою поведінку, зокрема шляхом вживання «активних заходів» – зміни своїх взаємин так, щоб надалі подібних порушень допущено не було. Зазнаючи покарання, юридична особа змінює свій «суб'єктивний стан» – регулює внутрішні відносини у колективі, дефект в яких привів до здійснення правопорушення, для того, щоб надалі подібного правопорушення допущено не було. У результаті юридична особа змінює свою «поведінку» і можна говорити про механізм досягнення мети адміністративного покарання – приватної превенції. Мета загальної превенції досягається аналогічним чином.
Слід заздалегідь спробувати відповісти на деякі з найвірогідніших запитань, що виникають під час міркувань. Наприклад, важливим є запитання: якщо всі працівники юридичної особи, які працювали на момент залучення до відповідальності і зробили відповідні висновки з факту відбування покарання, звільняться, склад працівників зміниться, то чи збережеться у такому разі результат залучення до відповідальності? Дисертант вважає, що так. Працівників юридичної особи, які працюють на момент залучення до відповідальності та прийнявши до відома факт залучення до відповідальності змінюють свої внутрішні організаційні взаємозв'язки так, щоб вирішення цього питання більш не залишалося без контролю, щоб його вирішенням займався працівник, який володіє належною кваліфікацією, і т.д. Вирішення організаційних питань усередині юридичної особи, як правило, фіксується у внутрішніх локальних актах – посадових інструкціях, наказах тощо. При зміні працівника його посадові обов'язки, правила його взаємодії з іншими працівниками залишаються незмінними. Якщо ці питання будуть вирішені, то зміна працівника для досягнення мети превенції не має значення.
На жаль, нині в Україні далеко не всіма органами адміністративної юрисдикції ведеться облік фактів залучення юридичних осіб до адміністративної відповідальності, тому важко говорити про досягнення мети відповідальності. Хоча дані про те, як часто юридичними особами вчиняються правопорушення вже після залучення їх до відповідальності за подібні діяння, являються безцінним матеріалом для науки, законодавця і правозастосовуючих органів, оскільки дозволяють говорити про ефективність адміністративної відповідальності юридичних осіб.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, формулюються рекомендації щодо їх наукового і практичного застосування у сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб.
Результати дослідження можна викласти у наступних концептуальних висновках:
1. В ході дослідження визначені специфічні ознаки адміністративної відповідальності юридичних осіб:
- адміністративна відповідальність юридичної особи, не переслідує мети компенсації матеріального збитку нанесеного державі;
- адміністративне правопорушення з боку юридичної особи є єдиною підставою настання адміністративної відповідальності, тобто юридичною особою порушене зобов'язання перед державою в цілому, невиконано державний обов'язок, а шкода заподіяна державним інтересам;
- адміністративна відповідальність юридичних осіб реалізується, як правило, у формі грошового штрафу. У цих випадках адміністративне стягнення спрямоване на матеріальні активи, кошти юридичної особи;
- адміністративна відповідальність юридичних осіб не обмежується застосуванням адміністративних стягнень із метою покарання, навпроти, вона носить двоїстий характер: одна сторона відповідальності – це застосування властиво адміністративних стягнень із метою покарання, державного осуду винного суб'єкта, відновлення соціальної справедливості, друга сторона – примус юридичної особи, організації до виконання державного обов'язку, від якої воно неправомірно й винне відмовилося.
2. В ході проведеного дослідження, ми дійшли висновку, що адміністративна відповідальність єдина й тому є необґрунтованим її розосередження як по інших галузях права, так і по філософсько-юридичним категоріях позитивної, негативної (ретроспективної) і проспективної відповідальності. Адміністративна відповідальність юридичних осіб співвідноситься з поняттям адміністративного примусу як частина й ціле. У підставі застосування до юридичних осіб заходів відповідальності повинне лежати вчинене або чинене адміністративне правопорушення - винне, протиправне, карне діяння, що представляє шкоду для суспільної безпеки. Будучи частиною комплексу заходів адміністративного примусу адміністративна відповідальність юридичних осіб крім мети державного осуду та покарання має на меті забезпечити виконання юридичною особою запропонованих дій, юридичних обов'язків, вимог уповноважених державних органів під погрозою застосування адміністративних санкцій.
3. У цілому, для всього інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб характерна наступна система адміністративних стягнень:
а) заходи морально-правового характеру у формі попередження;
б) заходи майнового й грошового стягнення у формі штрафу, стягнення вартості товарів і транспортних засобів, конфіскації предметів, що явилися безпосередніми об'єктами здійснення правопорушення;
в) стягнення, спрямовані на обмеження діяльності юридичних осіб, позбавлення їхніх окремих повноважень або позбавлення спеціального права, можуть застосовуватися у формі відкликання (анулювання) ліцензії (дозволу).
4. За суб'єктним складом адміністративної відповідальності можна відзначити наступні особливості:
а) для визнання якої-небудь особи суб'єктом адміністративної відповідальності необхідна наявність в неї адміністративної правосуб'єктності, що складається із правоздатності, дієздатності й адміністративної деліктоспроможності;
б) суб'єктами адміністративної відповідальності є деліктоспроможні юридичні особи, а також структурні підрозділи цих юридичних осіб, створення яких передбачено законодавством;
5. Сукупність об'єктивного (через відношення державного юрисдикційного органа) і суб'єктивного (через відношення колективу, адміністрації юридичного особи-порушника) підходів дозволяє стверджувати, що в науці адміністративного права може існувати комплексне розуміння провини юридичних осіб, що включає в себе об'єктивний і суб'єктивний підходи.
6. Розгляд питання про адміністративну відповідальність юридичних осіб неможливо без розуміння юридичної особи не як «колективного суб'єкта», але як організації, що проявляють властивості індивідуального суб'єкта права, і реалізуючого свою право- і дієздатність за допомогою діяльності власної адміністрації, але залишаючись при цьому повністю самостійним правосуб’єктним учасником правовідносин, що виникають із приводу здійснення адміністративних правопорушень. Реалізація принципу індивідуалізації адміністративного стягнення неможлива без розуміння тієї обставини, що будь-яка організація як володіє правами юридичної особи, так і не володіє ними, повинна розглядатися, у випадку здійснення адміністративного правопорушення, як індивідуальний, самостійний правопорушник. Відповідно, провадження по справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб повинне бути орієнтоване винятково на вирішення адміністративних справ індивідуальних порушників.
7. Відмінною рисою провадження по справах про адміністративні правопорушення, вчинених юридичними особами, є та обставина, що адміністративна юрисдикція відносно організацій здійснюється переважно в позасудовому порядку й на основі кодифікованих актів - кодексів, але з конкретизацією положень останніх у підзаконних нормативних актах. На наш погляд, важливою сучасною рисою провадження по справах про адміністративні правопорушення є те, що існує можливість використання судової процедури, причому не тільки на стадії розгляду справи в інстанціях, але й на стадії безпосереднього виконання актів державних юрисдикційних органів про накладення адміністративних стягнень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: історико-правовий аналіз // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К.: Вид-во КНУВС, 2006. – № 5. – С. 235-243.
2. Слубський І.Й. Зміст адміністративних стягнень і порядок їх призначення // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К.: Вид-во КНУВС, 2007. – № 3. – С. 253-258.
3. Слубський І.Й. Механізм досягнення мети адміністративного покарання при притягненні до відповідальності юридичних осіб // Право і суспільство. – К., 2007. – № 4. – С. 70-73.
4. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К.: Вид-во КНУВС, 2007. – № 6. – С. 33-36
5. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність, як вид юридичної відповідальності: окремі аспекти становлення. // Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності: Збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої створенню Академії управління МВС. – К., 2006. – с.272-275.
6. Слубський І.Й. Поняття й основні ознаки адміністративної відповідальності юридичних осіб. // Адміністративна реформа в Україні: Сучасний стан та шляхи її оптимізації: Тези доп. – К.: Нац. акад. внут. справ України, 2005. – С. 42-43.

АНОТАЦІЯ

Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Україна, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам адміністративної відповідальності юридичних осіб. Зокрема, досліджено поняття адміністративної відповідальності юридичної особи та особливості складу адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності юридичних осіб. Також в роботі вивчено практичні проблеми застосування заходів адміністративної відповідальності до юридичних осіб.
В дисертації розглянуто історичний аспект, а також здійснено порівняльно-правовий аналіз адміністративної відповідальності юридичних осіб.
В ході дослідження вивчені зміст та види заходів адміністративної відповідальності, які застосовуються до юридичних осіб. А також визначені особливості накладення стягнень на юридичних осіб та механізм досягнення мети адміністративного покарання.
Ключові слова: адміністративна відповідальність, склад адміністративного правопорушення, юридична особа, відповідальність юридичної особи, адміністративне стягнення.

АННОТАЦИЯ

Слубский І.Й. Административная ответственность юридических лиц. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Киевский национальный университет внутренних дел, Украина, Киев, 2008.
Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам административной ответственности юридических лиц. В частности, исследовано понятие административной ответственности юридического лица и особенности состава административного правонарушения как основания административной ответственности юридических лиц. Также в работе изучены практические проблемы применения мер административной ответственности к юридическим лицам. То есть в работе исследованы особенности применения административных взысканий к юридическим лицам.
Теоретической базой даного диссертационного иследования является определение места административной ответсвенности в системе юридической ответственности. Даное определение совершается автором путём анализа существующих понятий административной отвественности, а также точек зрения учёных-административистов по этой проблематике.
В диссертации рассмотрен исторический аспект, а также осуществлен сравнительно-правовой анализ административной ответственности юридических лиц. В частности автором обосновываются этапы развития административной ответственности и различные взгляды на административную ответственность юридических лиц. Автор проводит исследование состояния ответственности юридических лиц в зарубежных странах.
Значительное внимание в работе пределено исследованию юридического лица как субъекта административной отвественности.
На основании исследования сущности административной ответственности автором обосновывается определение понятия административной оответственности юридического лица.
В работе проведено исследование состава административного правонарушения как основания привлечения к ответственности. В результате чего автор обосновывает своё видение виновности юридического лица как элемента состава административного правонарушения. В частности автор обосновывает, что виновность юридического лица составляет отношение должностных лиц юридического лица к совершаемому правонарушению, которое имеет место в интересах всех сотрудников даной фирмы или интересов его учредителей.
В ходе исследования изучены содержание и виды мер административной ответственности, которые применяются к юридическим лицам. На основе данного анализа автором предложена классификация мер административного взыскания, которые могут применятся к юридическим лицам, а также внесено предложение об законодательном регулировании данного вопроса.
В диссертации определенные особенности наложения взысканий на юридические лица и механизм достижения цели административного наказания. А также на основании проведённого исследования автором предложены характерные черты производства по делам об административных правонарушениях с юридическими лицами.
Ключевые слова: административная ответственность, состав административного правонарушения, юридическое лицо, ответственность юридического лица, административное взыскание.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking