Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне регулювання інвестиційної діяльності в промисловості

 

ДЕМИДОВИЧ Володимир Вікторович

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОМИСЛОВОСТІ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Запоріжжя – 2007

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління”

Науковий керівник – доктор наук з державного управління, професор,
Дєгтяр Андрій Олегович,
Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
завідувач кафедри економічної теорії і фінансів.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент,
Мартиненко Володимир Федорович,
Національна академія державного управління при Президентові України,
професор кафедри економічної теорії та історії економіки;

кандидат наук з державного управління
Горник Володимир Гнатович,
Міністерство промислової політики України, директор департаменту.

Провідна установа – Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
м. Львів.

Захист відбудеться 23 лютого 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 17.127.03 у Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий 20 січня 2007 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Реалізація завдань розвитку ринкової економіки України, особливо у виробничій сфері, не привела до очікуваного значного зростання ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівні. Більшість вітчизняних промислових підприємств не має достатнього обсягу ресурсів навіть для забезпечення простого відтворення, триває фізичний і моральний знос виробничого потенціалу.
Негативні наслідки має недооцінка багатьма посадовцями та підприємцями теоретичного обґрунтування практичних рішень. Розвиток реформаційних процесів підтвердив неможливість такого підходу до вирішення завдань розвитку ринкових відносин. Разом з тим стає очевидною необхідність глибоких наукових досліджень усього комплексу проблем державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Очевидно, що стан виробничої бази, рівень її відповідності науково-технологічній моделі економічного зростання, а також конкурентоспроможність промисловості в цілому та її продукції зокрема визначають місце країни в системі міжнародного поділу праці. Ураховуючи сучасний стан розвитку світової економіки і виходячи із завдань реформування вітчизняного промислового виробництва, можна визначити, що особливої актуальності набувають питання дослідження проблем державного регулювання інвестиційної діяльності в напрямі ринкового перетворення виробничо-господарської діяльності промислових підприємств.
Одним з аспектів економічних перетворень, що відбуваються сьогодні в Україні, є формування системи державного регулювання залучення інвестицій у регіони. Для економічної ситуації, що склалася на сьогодні, характерна низька інвестиційна активність. Це пояснюється тим, що перехід промисловості до ринкових відносин сприяв зміні інвестиційної політики в багатьох регіонах, змістивши центр ваги у бік самих підприємств і поклавши на них усю повноту відповідальності за результати прийнятих інвестиційних рішень.
Науковий аналіз проблем державного регулювання інвестиційної діяльності здійснений у працях багатьох українських науковців: О.І. Амоші, М.Д. Білик, І.О. Бланка, Б.В. Букринського, М.С. Герасимчука, Н.В. Дацій, М.Х. Корецького, А.В. Мерзляк, А.А. Пересади, П.С. Рогожина, М.Г. Чумаченка, В.Г. Федоренка, В.Я. Шевчука, О.М. Ястремської та зарубіжних – Л. Гітмана, М. Джонка, Дж. Кейнса, Д. Норткотта, У. Шарпа.
При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти проблеми державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості ще не знайшли свого належного розв’язання, оскільки немає однозначних підходів до визначення інвестиційної привабливості підприємств промисловості, ефективності інвестиційних проектів у сучасних умовах. Потребують уточнення та подальшого вивчення питання державного регулювання залучення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестицій у промисловість, оцінки системи регулювання використання інвестиційних ресурсів і підвищення інвестиційного рейтингу. Розв’язання завдань активізації інвестиційного процесу в регіоні потребує подальшої розробки моделі прийняття рішень з управління інвестиціями.
Відсутність концептуально цілісної теоретико-методологічної бази, недосконалість науково обґрунтованих рекомендацій і висновків з питань державного регулювання інвестиційної діяльності у промисловості визначили актуальність дослідження, його науково-практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані у межах наукової теми Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Автором розроблено інвестиційну карту регіону, модель управління інвестиціями в регіоні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування підходів до удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості України.
Реалізація мети дослідження потребує вирішення таких завдань:
– науково обґрунтувати політику держави щодо активізації інвестиційної діяльності в промисловості;
– навести сутність понять інвестиційного процесу та інвестування, виходячи з їх взаємозв’язку у складі інвестиційної діяльності;
– розглянути сучасну теорію державного регулювання інвестиційної діяльності;
– проаналізувати причини недостатності обсягів інвестицій у промисловість регіону;
– запропонувати заходи з активізації інвестиційної діяльності в промисловості;
– застосувати системний підхід при формуванні інвестиційної політики на державному рівні;
– розробити практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Предметом дослідження є механізм здійснення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості в умовах розвитку ринкової економіки України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що заходи з підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості будуть сприяти забезпеченню інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності, а також ефективному інвестуванню національного господарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні й формуванні висновків), статистико-економічний (у процесі аналізу регулювання розвитку інвестиційних процесів), розрахунково-конструктивний (для удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості) та інші.
Інформаційною базою для дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблем державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості, законодавча база, офіційні матеріали органів статистики, статистична звітність підприємств промисловості.
Наукова новизна дослідження полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування системи державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
У межах проведеного дослідження стосовно розв’язання наукової проблеми в роботі
уперше:
– запропоновано формування інвестиційної карти регіону, яка охоплює всі об’єкти на території області із зазначенням місць та напрямів реалізації певних інвестиційних проектів;
удосконалено:
– системний підхід при формуванні інвестиційної політики на державному рівні, головною метою якого є соціальна, бюджетна й економічна ефективність, що залежить від ресурсного, інституційного потенціалів і від якості розробки самої політики;
– модель управління інвестиціями в регіоні, яка передбачає надання державних гарантій не на рівні Міністерства економіки та Міністерства фінансів, а на регіональному рівні;
дістали подальшого розвитку:
– визначення сутності механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності, які ефективно забезпечують цільове використання інвестицій, що передбачає науково обґрунтовану політику держави з визначення реальних джерел, напрямів, структури інвестицій, здійснення раціональних та ефективних заходів для виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку промислового виробництва;
– теоретичні підходи в галузі стратегії розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні в рамках цілісного підходу, тобто у взаємозв'язку з господарськими процесами, що дає змогу вичерпно описати місце і роль інвестиційного процесу в промисловості та в системі регіональних відносин;
– теорія державного регулювання інвестиційної діяльності на неокласичній основі, яка включає у поле наукового аналізу поведінку індивідуального інвестора в міжнародній інвестиційній діяльності, що не охоплена кейнсіанською та інституціональною теоріями, яка, виходячи з глобалізації економік, зумовлює необхідність розробки єдиних засад державного регулювання інвестиційної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають теоретичне підґрунтя для подальших досліджень питань державного управління інвестиційною діяльністю, проблем сталого розвитку і практичні рекомендації з регулювання цих процесів. На основі проведених досліджень Запорізькою обласною державною адміністрацією сформовано систему прогнозів і програм щодо перспективного інвестиційного розвитку промислової галузі Луганської області на базі створення інвестиційної карти регіону (довідка № 12-330/112 від 07.09.2006 р.). Рекомендації щодо запровадження моделі управління інвестиціями використані Міністерством промислової політики України та Державною Податковою Адміністрацією України при розробці змін до законодавчих актів України у сфері регулювання інвестиційної діяльності (довідка № 06-11/13-178/110935 від 11.09.2006 р., довідка
№ 12674/6/03-0016 від 08.11.2006 р.)
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: “Інвестиційний менеджмент”, “Теорія державного управління”, “Державне регулювання економіки”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 441 від 08.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблені автором особисто і викладені в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Наука та інновації – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2006 р.), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (м. Київ, 2006 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць (5 – у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 3,1 обл.- вид. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 188 сторінок. Робота містить 9 рисунків, 13 таблиць, додаток. Список використаних джерел складається із 193 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що розв’язується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.
У першому розділі – “Теоретичні та організаційні основи державного регулювання інвестиційної діяльності” – здійснено виклад теоретико-методологічних засад державного регулювання інвестиційної діяльності, розглянуто принципи організації управління інвестиціями, охарактеризовано форми і методи державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Основною проблемою розвитку промисловості в сучасних умовах становлення ринкових відносин є переведення її на інвестиційний тип розвитку. Без цього неможливо здійснити інтенсифікацію промислового виробництва. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє науково обґрунтована політика держави в активізації інвестиційної діяльності в промисловості. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснення раціональних та ефективних заходів для виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку промислового виробництва.
Ринковий підхід до аналізу сутності, форм і принципів здійснення інвестиційної діяльності знайшов своє відображення при визначенні терміна "інвестиції" в українському законодавстві. При цьому інвестиційна діяльність визначається як сукупність практичних дій підприємця, спрямованих на реалізацію інвестицій. При такому визначенні не враховується цільове використання інвестицій. Рішення такої проблеми вимагає розробки й упровадження в практику спеціальних механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності, які б ефективно забезпечували цільове використання інвестицій. Це, у свою чергу, потребує вдосконалення правового, організаційного й економічного механізму регулювання інвестиційної діяльності.
Незважаючи на наукове значення і практичну важливість проблеми розвитку інвестиційної діяльності, в наукових публікаціях наявне досить неоднозначне тлумачення понять інвестиційного процесу та інвестування. В економічних словниках інвестиційний процес тлумачиться як послідовна зміна стадій розвитку інвестицій, а інвестування розглядається як основа інвестиційної діяльності. При цьому втрачається розгляд їх сутності та взаємозв’язку у складі інвестиційної діяльності.
Тому інвестиційний процес пропонується розглядати як стратегічно спрямоване вкладення інвестиційних ресурсів, яке здійснюється з метою отримання підприємством індивідуальних конкурентних переваг або вигід у будь-якій формі в майбутніх періодах. Інвестування є способом дії фінансових відносин між господарюючими суб'єктами на господарський процес, у результаті якого об'єднують свої інтереси підприємства, що пропонують тимчасово вільні грошові кошти, з підприємствами, які мають потребу в них.
Інвестиційний процес не існує сам по собі, тому його потрібно розглядати в рамках цілісного підходу, тобто у взаємозв'язку з господарськими процесами. Це дає змогу вичерпно описати місце і роль інвестиційного процесу в промисловості і в системі регіональних відносин.
На сьогодні найбільш вивченим у державному управлінні є вплив на об'єкти управління з боку державних органів як суб'єктів управлінської діяльності. Водночас немає достатніх теоретичних розробок у сфері стратегії розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні, не представлений механізм управління розвитком цього виду процесів, не налагоджена система відносин учасників регіональних інвестиційних процесів.
Доведено, що сучасна теорія державного регулювання інвестиційної діяльності будується на неокласичній основі, яка включає у поле наукового аналізу поведінку індивідуального інвестора у міжнародній інвестиційній діяльності, що не охоплена кейнсіанською та інституціональною теоріями. Синтезуючи кейнсіанські та інституціональні інвестиційні теорії, неокласики обґрунтовують положення про те, що міжнародний рух капіталів і товарів є взаємозамінними і взаємодоповнюючими процесами. Ураховуючи теорію граничної корисності, фактори виробництва рухаються звідти, де їхня гранична продуктивність є низькою, туди, де вона є високою.
Тому глобалізація економік об'єктивно зумовлює необхідність розробки єдиних засад, що регулюють діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності на міжнародному ринку.
Дослідження особливостей регулювання інвестиційної діяльності в промисловості в умовах ринку засвідчило, що механізм управління формувався разом із становленням та розвитком ринкової системи господарювання. Держава управляла інвестиційними процесами безпосередньо у часи становлення ринкової системи та у кризові періоди й опосередковано через регулювання законодавчими й адміністративними механізмами. У часи стабілізації економічного розвитку в промисловості регулювання інвестиційної діяльності відбувалось на основі саморегулюючих механізмів ринку, які функціонували в умовах ліберальної економіки на конкурентних засадах. В останні десятиліття інвестиційні процеси зазнають зовнішніх впливів, що виходять за суто економічні межі. Тому інвестиційні рішення в промисловості суб'єкти господарювання приймають уже не тільки на основі економічних параметрів, а й з урахуванням соціальних, політичних, національних, культурних чинників.
Проведений аналіз сучасної західної теорії управління інвестиційною діяльністю дає змогу зробити висновок, що вона орієнтована на реалізацію принципів економічної свободи, а не на пряме втручання органів державного управління в економічний процес. Нагромаджений західний досвід і наукові підходи до управління інвестиціями в країнах з розвиненою ринковою економікою становлять певний інтерес і для економіки України і її регіонів, що полягає у рішенні проблеми з нормалізації економічних відносин в інвестиційній діяльності. Проте західний досвід і результати наукового пошуку західних учених повинні адаптуватися з урахуванням специфіки нестабільної економіки України і її регіонів. В українських умовах державні органи управління повинні брати активну участь в економічних процесах на всіх етапах інвестиційної діяльності в промисловості.
Існує специфіка розвитку інвестиційної діяльності в окремих регіонах України. Розглянуті форми і методи державного регулювання інвестиційної діяльності на регіональному рівні дали змогу вирішити ряд завдань, що стосуються ефективного розвитку інвестиційного середовища. Такими завданнями є, по-перше, відновлення привабливості вкладень у промисловість; по-друге, підключення банківського сектора, який у даний час практично не бере участі в матеріальному виробництві, до вирішення інвестиційних проблем; і, по-третє, відновлення державного регулювання промисловості, оскільки останніми роками роль держави надзвичайно послабилась, перш за все, через прагнення розв'язати економічні проблеми шляхом встановлення повної свободи підприємствам.
У другому розділі – “Сучасний стан державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості” – проведено аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в промисловості регіону, проаналізовано державне регулювання залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування інвестицій у промисловість, проведено оцінку системи регулювання використання інвестиційних ресурсів.
Запорізький регіон має високий інвестиційний потенціал завдяки природно-сировинній базі і високорозвиненій індустріальній структурі. Протягом 2000–2004 рр. обсяг валової доданої вартості Запорізької області збільшився в 1,5 раза. При цьому у 2003–2004 рр. регіональна економіка зростала найшвидшими темпами за всі роки незалежності. Обсяг промислового виробництва збільшився за два роки в порівнянних цінах на 43 % (табл. 1).

Таблиця 1
Динаміка економічних індикаторів по Запорізькій області
за 2000–2005 рр., у відсотках до попереднього року
Показники Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005
Приріст валової доданої вартості 4,8 10,1 2,2 11,4 16,9 X
Приріст продукції промисловості 19,6 2,4 1,2 20,5 18,7 3,6
Приріст інвестицій в основний капітал (у порівнянних цінах) 1,8 -1,3 11,9 34,5 12,2 0,5
Приріст прямих іноземних інвестицій У 3,1р.б. у 3,8р.б. 68,4 26,4 8,1 85,3
Приріст експорту товарів 21,3 -4,6 0,8 43,9 37,8 13,4
Приріст реальних доходів населення 41,5 26,6 28,7 8,1 19,6 36,5
Приріст реальної заробітної плати 2,3 15,1 16,1 13,5 19,2 11,2
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) 29,2 5,4 -1,3 9,9 12,5 10,3
Приріст надходжень до загального фонду бюджетів усіх рівнів 3,8 4,5 30,9 15,4 3,4 78,0
Приріст надходжень до загального фонду місцевих бюджетів 12,3 18,4 18,0 20,4 -5,3 25,0
Джерело: дані Головного управління статистики у Запорізькій області, Головного фінансового управління облдержадміністрації.

Зростання останніх років значною мірою було зумовлене:
- випереджальними темпами розвитку галузей, що здебільшого працюють на внутрішній ринок;
- надзвичайно сприятливою кон'юнктурою на світовому ринку, зокрема зростанням цін на основні товари традиційного запорізького експорту;
- збереженням пільгового режиму оподаткування та інших преференцій держави стосовно ряду економіковизначальних підприємств регіону (металургійного комплексу, ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”). Надані пільги мали високу ефективність та позитивно вплинули на розвиток як визначених підприємств, так і підприємств-суміжників;
- посиленням інвестиційної складової: за 2003–2004 рр. обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування збільшився на 46,5 %.
Однак нині для промисловості Запорізької області, яка орієнтована на експорт, розвиток обмежений не стільки попитом зовнішніх ринків, скільки обсягом коштів, що необхідні для оновлення основних засобів. У машинобудуванні на сьогодні також можна спостерігати високий рівень зносу основних виробничих фондів та недосконалий технічний рівень обладнання. Так, знос основних фондів ВАТ “Мотор Січ” становить приблизно 40%, ЗАТ “ЗАЗ” – 35%. У металургійному комплексі знос основних фондів становить понад 60%.
Крім того, міським бюджетом м. Запоріжжя отримано 71 млн грн субвенції з держбюджету на будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро.
У цілому за 2005 р. за рахунок усіх джерел фінансування по області освоєно 3200 млн грн інвестицій в основний капітал, обсяг яких збільшився проти рівня 2004 р. у порівнянних цінах на 2,0 % проти 9,1 % за прогнозом.
Однак обсяги інвестицій у промисловість залишаються ще недостатніми. Нерозвиненою є інфраструктура підтримки інвестицій, як зарубіжних, так і вітчизняних. Створене Державне агентство України по інвестиціях і інноваціях не вчинило ще ніяких дій. Не задіяними залишаються інвестиції з азіатських країн. Закриття вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку відштовхнуло польських інвесторів. У першій половині 2005 р. чисте надходження прямих інвестицій з Німеччини мало від’ємне значення.
Крім цього, Запорізька область отримує значно менше трансфертів з державного бюджету, ніж інші. Можливо, адміністративно-територіальна реформа і реформа місцевого самоврядування надали б більше відповідальності і повноважень регіонам для вирівнювання диспропорцій у рівні життя.
При значних обсягах потреб в інвестиціях усередині країни вітчизняні фінансово-промислові групи стають експортерами капіталу. Через недосконалість вітчизняного законодавства, великі бюрократичні перешкоди такі групи знайшли для себе більш сприятливі зовнішні ринки. Так, український промислово-інвестиційний консорціум "Металургія" – чи не єдина в Україні зареєстрована фінансово-промислова група.
З метою ліквідації наслідків дії негативних впливів зовнішніх та внутрішніх факторів на збільшення обсягів залучених інвестицій у промисловості Запорізької області плануються до реалізації інвестиційні проекти в інновації, спрямовані на поліпшення екологічного стану, у сфері зменшення обсягів утворення та розміщення побутових і промислових відходів за рахунок їх переробки та впровадження маловідхідних технологій.
Підвищення інноваційності інвестиційної діяльності промисловості Запорізької області можна досягти шляхом:
- розвитку провідних напрямів інноваційного виробництва в області через участь у реалізації державних і цільових програм: державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 р. (ВАТ “Мотор Січ”, ДП “Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро “Прогрес” ім. академіка О.Г. Івченка); державної програми розвитку автомобілебудівної промисловості (ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”); комплексної науково-технічної цільової програми “Радіоелектронна апаратура для цивільної авіації” (КП “Науково-виробничий комплекс “Іскра”); державної програми створення та впровадження уніфікованого ряду вітчизняних засобів зв'язку (ДП “Радіоприлад”);
- збільшення інвестицій підприємств на реалізацію інноваційних проектів;
- активізації процесів модернізації виробництва, впровадження енергоощадних технологій;
- упровадження систем управління якістю продукції.
Створення позитивного міжнародного іміджу є одним з ключових завдань керівництва будь-якого регіону, що прагне забезпечити своїм мешканцям належний рівень життя, а також стати активним учасником міжнародного співробітництва.
Дієвим важелем у цьому напрямі є формування інвестиційної карти регіону. Ця карта охоплюватиме всю територію області із зазначенням місць та напрямів реалізації певних інвестиційних проектів. Інвестиційна карта готуватиметься по окремих районах, а на основі районних карт формуватимуться відповідні укрупнені карти області. Головний наголос у таких картах буде зроблено на конкурентних перевагах регіону, його унікальності та неповторності в контексті перспективи реалізації інвестиційних проектів і досягнення іноземним інвестором своїх цілей.
Ознайомлення з такою картою дасть іноземному інвестору змогу не лише побачити сферу потенційного застосування власного капіталу, а й зорієнтуватися у загальній перспективі регіону та спланувати гіпотетичні напрями розвитку власного бізнесу.
Інвестиційні проекти у рамках інвестиційної карти пропагуватимуться на різних рівнях міжнародної співпраці – від регіональних ділових зустрічей до переговорів на урядовому рівні. Найважливіші інвестиційні проекти просуватимуться також в індивідуальному режимі. При цьому особлива увага до ключових проектів області посилюється тим, що їх реалізація дасть змогу не лише досягти використання переваг від безпосереднього вкладення коштів у підприємства, а й створити мультиплікативний ефект, коли інвестиція в одне підприємство пожвавлює весь виробничий цикл, від постачальників і дистриб'юторів продукції до роздрібних торговельних мереж.
Взагалі зроблено висновок, що сучасні інвестиційні процеси в Україні та її регіонах проходять на звуженій основі, а за своїми домінантними тенденціями і специфічними рисами вони не мають аналогів у світовій практиці. Відбувається руйнування базисних основ процесу відтворення, а методи його регулювання не відповідають ні принципам ринкового господарювання, ні критеріям економічної ефективності. Нагромадження суперечностей, поглиблення кризових явищ зумовлюють необхідність корекції стратегії соціально-економічних трансформаційних перетворень, спрямованих на кардинальне вирішення проблем управління інвестиційними процесами і, як наслідок, на якісне поліпшення рівня життя населення.
Залучення та ефективне використання інвестицій залежить від вдалої державної політики. За ринкових умов роль держави полягає у створенні необхідних гарантій, інституцій, певних умов, механізмів розвитку й передачі частки повноважень на місця шляхом реформування як усієї системи влади, так і її структури та функцій.
Так, на сьогодні велику частину інвестицій в основний капітал здійснюють підприємства (83%), зокрема на 20% за рахунок залучених коштів. Найбільш неосвоєними на даний момент за своїм потенціалом є заощадження населення, а також іноземний капітал. Шляхи вирішення цих проблем, утім, істотно відрізняються. Населення повинно відчути довіру до держави, яка має бути здатною захистити його заощадження від втрат, пов'язаних з її діями.
Населенню важко оцінити реальні переваги тих або інших новоприйнятих законів, програм і планів. Для іноземних інвесторів, навпаки, потрібне прийняття ряду законів, які забезпечували б прозорий, стабільний і чесний набір правил та установок, необхідних для цивілізованого ведення бізнесу.
У разі поліпшення правової і законодавчої бази інвестування Україна може отримати доступ до величезних ресурсів міжнародних фінансових ринків, які дадуть українським підприємцям можливість здійснювати інвестиційні проекти в цілком прийнятному кредитному середовищі.
У третьому розділі – “Напрями удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості” – розглянуто напрями підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності, визначено фінансове забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств України, розроблено модель прийняття рішень з управління інвестиціями.
Аналіз цілей, механізмів, інструментів державного регулювання інвестиційної політики, які пропонуються в наукових працях і застосовуються на практиці, свідчить, що в промисловості України вони використовуються неефективно. Тому запропоновано застосування системного підходу при формуванні інвестиційної політики на державному рівні.
Системний підхід дає змогу розглядати інвестиційну політику як єдність взаємопов’язаних компонентів: мети, обмежень, входу, процесу і виходу (рис. 1).

Рис. 1. Системний підхід при формуванні державної інвестиційної політики

Один з головних компонентів системного підходу – це зв'язок, який забезпечує виникнення і збереження цілісних властивостей системи. Важливу роль у системі інвестиційних процесів відіграє зворотний зв'язок, який вказує на взаємозалежність результатів інвестиційної діяльності і прогнозованого розвитку інвестиційних процесів.
Головною метою реалізації інвестиційної політики є соціальна, бюджетна й економічна ефективність, досягнення яких залежить, перш за все, від ресурсного й інституційного потенціалів і від якості розробки самої політики.
Як показали результати проведеного аналізу діючого порядку регулювання інвестиційної діяльності Запорізької області, він має такі недоліки:
- відсутня чітко виражена схема управління інвестиціями, яка комплексно відображала б взаємодію регіональних інститутів влади й економічних суб'єктів інвестиційної діяльності, тобто більшість підприємств, які потребують інвестицій, вимушені самостійно шукати собі інвестора;
- відсутня єдина схема розрахунку ефективності інвестиційних проектів, тобто робочі групи Міністерства економіки, з одного боку, підприємства, які потребують інвестицій, з другого; та інвестори, з третього боку, використовують різні показники розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів. Це пояснюється різними цілями учасників інвестиційної діяльності;
- не розв'язується проблема складного пошуку інвестора, який має довгострокові інвестиційні ресурси, що необхідні економіці регіону. Це пов'язано з тим, що в умовах нестабільної економіки не визначені методи стимулювання банківських інститутів регіону, які могли б запропонувати необхідні довгострокові програми інвестування промисловості регіону.
З метою усунення цих недоліків у роботі розроблено модель управління інвестиціями в регіоні (рис. 2).

Рис. 2. Модель управління інвестиціями в регіоні
На відміну від діючої моделі, державні гарантії надаються не на рівні Міністерства економіки та Міністерства фінансів, а на регіональному рівні. Цим спрощується процедура подання інвестиційних проектів промисловими підприємствами. Обласні державні адміністрації узгоджують свої дії щодо інвестування з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України й отримують відповідні кошти з бюджету. Крім того, не інвестори, а адміністрації на місцях направляють пропозиції банкам для оформлення кредитних договорів, після отримання яких банки видають кредити інвесторам.
Обґрунтовано заходи у сферах податкової, бюджетної, грошово-кредитної, амортизаційної і митної політики.
Передбачені законом пені за прострочення сплати податків за своїм розміром мають характер покарання і не обмежуються своєю істинною метою з компенсації збитку. Податкове законодавство передбачає також штрафи, які накладаються на платника податків у будь-якому випадку несплати без урахування обставин кожного конкретного випадку. Необхідно законодавчо чітко розмежувати технічну помилку й умисне ухилення від сплати податків, а на час судового розгляду з питань сплати податків повинна існувати можливість відстрочення виконання до прийняття остаточного рішення.
Бюджетна політика повинна орієнтуватися на посилення інвестиційного потенціалу і зростання власних бюджетних доходів суб'єктів держави й органів місцевого самоврядування. Чинне державне законодавство не вирішує зазначених проблем. У зв'язку з цим необхідно передбачити: збільшення нормативів відрахувань від державних регулюючих податків для бюджету суб'єктів держави з метою повного забезпечення фінансування рішень державних органів влади на території регіонів; передачу частини повноважень з фінансування проектів; рішення проблеми сплати податків відокремленими структурними підрозділами підприємств за місцем їх фактичної діяльності; удосконалення міжбюджетних відносин на основі закріплення витратних повноважень за кожним рівнем бюджетної системи і нормативів бюджетних витрат по кожному збільшеному розділу бюджетної статті.
У грошово-кредитній політиці разом з підтримкою помірного рівня інфляції і валютного курсу гривні, що враховує інтереси вітчизняних товаровиробників, слід звернути увагу на проведення валютних операцій. Будь-яка, навіть найпростіша, експортна або імпортна операція підкоряється безлічі складних регламентацій валютного законодавства, доступних хіба що фахівцям. Для кожної експортної або імпортної операції обов'язкове оформлення “паспорта операції”, і лише чотири види платежів дозволено виконувати у порядку поточних валютних операцій без ліцензії і реєстрації в Національному банку. Решта видів платежів в іноземній валюті автоматично потрапляє під положення про обов'язкове ліцензування або реєстрацію як операція руху капіталу. У зв'язку з цим необхідно внести ясність у валютне законодавство, оскільки в багатьох операціях існує небезпека того, що платіж, який видавався на перший погляд легкоздійсненним без ліцензій Національного банку, згодом може перетворитися на валютну операцію, що підлягає обов'язковому ліцензуванню.
В амортизаційній політиці необхідно дати право підприємствам користуватися пільгою з капітальних вкладень щодо сплати податку на прибуток при інвестуванні в нематеріальні активи. Використання такого власного джерела виробничого розвитку, як амортизація нематеріальних активів, і об'єднання всіх нарахувань підприємства по майну, що амортизується, в єдиний амортизаційний фонд створить потужне джерело фінансування капіталовкладень.
Іншою пропозицією є перехід підприємств до нелінійного (регресивного) методу нарахування амортизації, що точніше відображає характер фізичного і морального зносу засобів праці порівняно з рівномірним прямолінійним методом. Це метод постійного відсотка або залишку, що зменшується, при використанні якого в кожному наступному періоді величина амортизації, що нараховується, зменшується, а значить, велика частина вартості авансованого капіталу списується в першій половині його служби. Але при цьому слід взяти до уваги, що оскільки за термін списання в цьому випадку сума повністю не відшкодовується, то у світовій практиці прийнято в другій половині терміну списання використовувати метод списання або визначати ліквідаційну вартість майна.
У митній політиці, на думку автора, негативну роль відіграють встановлені урядом мінімальні планові завдання митним органам із збору митних платежів, що підлягають перерахуванню до державного бюджету. Здійснюваний таким чином тиск посилює існуючі і без того тенденції до свавілля і зловживань при стягуванні митних платежів українськими митними органами.
Актуальним є пошук принципово нових каналів фінансування інноваційних процесів, інвестиційних потреб національної економіки України, що набуває особливої гостроти і значущості сьогодні, коли постають проблеми обмеженості бюджетних ресурсів, нестачі власних фінансових засобів промислових підприємств усіх форм власності для оновлення матеріальної бази, зростання виробництва, підвищення ділової активності в промисловій сфері, випуску продукції, конкурентоспроможної на світових ринках.
На мікрорівні актуальною є розробка моделей прийняття рішень з управління інвестиціями, яка включає такі стадії: пошук проектів; формулювання і первинні оцінка та відбір проектів; аналіз і остаточний вибір; здійснення; післяінвестиційний контроль.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Основною проблемою розвитку промисловості в сучасних умовах становлення ринкових відносин є переведення її на інвестиційний тип розвитку. Без цього неможливо здійснити інтенсифікацію промислового виробництва. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє науково обґрунтована політика держави в активізації інвестиційної діяльності в промисловості. В українському законодавстві при визначенні інвестиційної діяльності не враховується цільове використання інвестицій. Рішення такої проблеми вимагає розробки й упровадження в практику спеціальних механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності, які б ефективно забезпечували цільове використання інвестицій. Це, у свою чергу, потребує вдосконалення правового, організаційного й економічного механізму регулювання інвестиційної діяльності.
2. Незважаючи на наукове значення і практичну важливість проблеми розвитку інвестиційної діяльності, в наукових публікаціях наявне досить неоднозначне тлумачення понять інвестиційного процесу та інвестування. Крім того, втрачається розгляд їх сутності та взаємозв’язку у складі інвестиційної діяльності. Тому інвестиційний процес пропонується розглядати в рамках цілісного підходу, тобто у взаємозв'язку з господарськими процесами. Це дає змогу вичерпно описати місце і роль інвестиційного процесу в промисловості та в системі регіональних відносин.
3. Доведено, що сучасна теорія державного регулювання інвестиційної діяльності будується на неокласичній основі, яка включає у поле наукового аналізу поведінку індивідуального інвестора у міжнародній інвестиційній діяльності, що не охоплена кейнсіанською та інституціональною теоріями. Тому глобалізація економік об'єктивно зумовлює необхідність розробки єдиних засад, що регулюють діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності на міжнародному ринку.
4. Встановлено, що, незважаючи на зростання останніми роками валової доданої вартості та обсягів промислового виробництва Запорізької області, обсяги інвестицій у промисловість залишаються ще не достатніми. Причинами цього є нерозвиненість інфраструктури підтримки інвестицій, як зарубіжних, так і вітчизняних, закриття вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, незначні трансферти з державного бюджету, недосконалість вітчизняного законодавства, великі бюрократичні перешкоди.
Збільшенню обсягів залучених інвестицій у промисловість Запорізької області будуть сприяти впровадження нових інвестиційних проектів, розвиток провідних напрямів інноваційного виробництва шляхом участі у реалізації державних і цільових програм, активізація процесів модернізації виробництва, впровадження енергоощадних технологій, упровадження систем управління якістю продукції.
5. З метою створення позитивного міжнародного іміджу в роботі запропоновано до формування інвестиційну карту регіону. Складовими такої карти є: конкурентні переваги регіону, його унікальність та неповторність у контексті перспективи реалізації інвестиційних проектів і досягнення іноземним інвестором своїх цілей. Це дасть іноземному інвестору змогу оцінити сферу потенційного застосування власного капіталу, зорієнтуватися у загальній перспективі регіону та спланувати гіпотетичні напрями розвитку власного бізнесу.
6. Залишається неефективною система регулювання використання інвестиційних ресурсів. Головна проблема на даному етапі економічних перетворень полягає в тому, що зберігаються обмеженими можливості формування внутрішніх нагромаджень у країні, в розпаді механізмів трансформації нагромаджень у реальні інвестиції і в нездатності приватних інвесторів повною мірою компенсувати брак капіталовкладень для подолання інвестиційного спаду.
7. Запропоновано застосування системного підходу при формуванні інвестиційної політики на державному рівні. Він дає змогу розглядати інвестиційну політику як єдність взаємопов’язаних компонентів: мети, обмежень, входу, процесу і виходу. Важливу роль у системі інвестиційних процесів відіграє зворотний зв'язок, який вказує на взаємозалежність результатів інвестиційної діяльності і прогнозованого розвитку інвестиційних процесів.
8. Діючий порядок регулювання інвестиційної діяльності має ряд недоліків: відсутня чітко виражена схема управління інвестиціями; відсутня єдина схема розрахунку ефективності інвестиційних проектів; не розв'язується проблема складного пошуку інвестора, який має довгострокові інвестиційні ресурси, що необхідні економіці регіону. Тому в роботі розроблено модель управління інвестиціями в регіоні, яка, на відміну від діючої, передбачає надання державних гарантій на регіональному рівні. Цим спрощується процедура подання інвестиційних проектів промисловими підприємствами.
9. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання інвестиційної діяльності в промисловості:
- у податковій сфері: законодавчо чітке розмежування технічних помилок й умисного ухилення від сплати податків;
- у бюджетній сфері: орієнтація на посилення інвестиційного потенціалу і зростання власних бюджетних доходів суб'єктів держави й органів місцевого самоврядування;
- у грошово-кредитній сфері: ясність у валютному законодавстві;
- в амортизаційній політиці: надання пільг підприємствам з капітальних вкладень щодо сплати податку на прибуток при інвестуванні в нематеріальні активи;
- у митній політиці: зменшення тиску з боку митних органів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демидович В.В. Дослідження й регулювання існуючих підходів до оцінки інвестиційних процесів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 51-55.
2. Демидович В.В. Застосування системного підходу в управлінні інвестиційною сферою регіону // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 3. – С. 47-52.
3. Демидович В.В. Інвестування соціально-економічного розвитку підприємств промисловості // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 1. – С. 41-46.
4. Демидович В.В. Регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні // Вісник НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 162-167.
5. Демидович В.В. Формування державної політики розвитку інвестиційної діяльності в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2005. – № 2. – С. 74-78.
6. Демидович В.В. Державна політика в галузі інвестування промисловості // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Киів, 31 травня 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 2. – С. 306.
7. Демидович В.В. Розробка критеріїв результативності регулювання інвестиційної діяльності // Наука та інновації – 2005: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 12. Економічні науки. – С. 12-13.
8. Демидович В.В. Розвиток інвестиційних процесів регіону // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – Т. 1. – С. 33-34.
9. Демидович В.В. Формування ефективної інвестиційної політики в Україні // Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 6. – С. 9-10.

АНОТАЦІЯ

Демидович В.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2007.
У дисертації здійснено виклад теоретико-методологічних засад державного регулювання інвестиційної діяльності. Розглянуто принципи організації управління інвестиціями та охарактеризовано форми і методи державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Проведено аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в промисловості регіону, проаналізовано державне регулювання залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування інвестицій у промисловість, проведено оцінку системи регулювання використання інвестиційних ресурсів.
Розглянуто напрями підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності, визначено фінансове забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств України, розроблено модель прийняття рішень з управління інвестиціями.
Ключові слова: державне регулювання, ефективність, інвестиції, промисловість, процес, регіон, фінансові ресурси.

АННОТАЦИЯ

Демидович В.В. Государственное регулирование инвестиционной деятельности в промышленности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Гуманитарный университет “Запорожский институт государственного и муниципального управления”, Запорожье, 2007.
Диссертация посвящена научно-теоретическому обоснованию подходов к усовершенствованию государственного регулирования инвестиционной деятельности в промышленности Украины.
Определено, что основной проблемой развития промышленности в современных условиях является ее переход на инвестиционный тип развития. Без этого невозможно осуществить интенсификацию промышленного производства. В решении этой проблемы важную роль играет научно обоснованная политика государства по активизации инвестиционной деятельности в промышленности. В украинском законодательстве при определении инвестиционной деятельности не учитывается целевое использование инвестиций. Решение этой проблемы требует разработки и внедрения в практику специальных механизмов государственного регулирования инвестиционной деятельности, которые бы эффективно обеспечивали целевое использование инвестиций. Это, в свою очередь, требует совершенствования правового, организационного и экономического механизма регулирования инвестиционной деятельности.
Установлено, что, несмотря на рост в последние годы валовой добавленной стоимости и объемов промышленного производства Запорожской области, объемы инвестиций в промышленность остаются еще не достаточными. Причинами этого являются неразвитость инфраструктуры поддержки инвестиций, как зарубежных, так и отечественных, закрытие свободных экономических зон и территорий приоритетного развития, незначительные трансферты из государственного бюджета, несовершенство отечественного законодательства, большие бюрократические преграды.
Определено, что увеличению объемов привлеченных инвестиций в промышленность Запорожской области будут способствовать внедрения новых инвестиционных проектов, развитие ведущих направлений инновационного производства путем участия в реализации государственных и целевых программ, активизация процессов модернизации производства, внедрение энергосберегающих технологий, внедрение систем управления качеством продукции.
С целью создания позитивного международного имиджа в работе предложено создание инвестиционной карты региона. Составляющими такой карты являются: конкурентные преимущества региона, его уникальность и неповторимость в контексте перспективы реализации инвестиционных проектов и достижения иностранным инвестором своих целей. Это позволит иностранному инвестору оценить сферу потенциального применения собственного капитала, сориентироваться в общей перспективе региона и спланировать гипотетические направления развития собственного бизнеса.
В результате исследования установлена неэффективность системы регулирования использования инвестиционных ресурсов. Главная проблема на данном этапе экономических преобразований заключается в том, что сохраняется ограниченной возможность формирования внутренних накоплений в стране, в распаде механизмов трансформации накоплений в реальные инвестиции и неспособности частных инвесторов в полной мере компенсировать нехватку капиталовложений для преодоления инвестиционного спада.
Предложено применение системного подхода при формировании инвестиционной политики на государственном уровне. Он позволяет рассматривать инвестиционную политику как единство взаимосвязанных компонентов: цели, ограничений, входа, процесса и выхода. Важную роль в системе инвестиционных процессов играет обратная связь, которая указывает на взаимозависимость результатов инвестиционной деятельности и прогнозируемого развития инвестиционных процессов.
В работе предложена модель управления инвестициями в регионе. Особенность данной модели заключается в том, что, в отличие от действующей модели, государственные гарантии предоставляются не на уровне Министерства экономики и Министерства финансов, а на региональном уровне. Этим упрощается процедура представления инвестиционных проектов промышленными предприятиями. Областные государственные администрации согласовывают свои действия относительно инвестирования с Министерством экономики и Министерством финансов Украины и получают соответствующие средства из бюджета. Кроме того, не инвесторы, а администрации на местах направляют предложения банкам для оформления кредитных договоров, по получении которых банки выдают кредиты инвесторам.
Ключевые слова: государственное регулирование, эффективность, инвестиции, промышленность, процесс, регион, финансовые ресурсы.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking