Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва

 

МИХАЛЬСЬКА Владислава Валеріївна

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України
МАЙБОРОДА Василь Каленикович,
Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
КУЦЕНКО Віра Іванівна,
Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, начальник відділу з проблем розвитку розміщення галузей соціальної сфери;

кандидат наук з державного управління
ЗАГОРОДНЮК Сергій Васильович,
Національна академія державного управління при
Президентові України, начальник управління організації фундаментальних та прикладних досліджень.

 

Захист відбудеться “9” жовтня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий “7” вересня 2007 р.

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В.Жабенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 15.06.2007.
Формат 60 х 84 1/16. Тираж 100 прим. Обл.-вид. арк. 1,25.
Ум.-друк. арк. 1,16. Гарн. Таймс.

Свідоцтво серії ДК № 1561 від 06.11.2003 р.

Віддруковано з оригінал-макета у видавництві
Національної академії державного управління
при Президентові України
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Державне регулювання розвитку малого й середнього бізнесу лежить у площині економіко-правових методів державного управління. Розвиток бізнесу є однією з пріоритетних цілей економічної політики будь-якої країни. Від того, наскільки ефективно працює бізнес у країні, залежить не тільки її фінансова стабільність і незалежність, а й добробут громадян, їх економічна й соціальна захищеність, а отже і, певною мірою, політична стабільність держави. Таким чином, стимулюючи розвиток бізнесу, держава може отримати не тільки економічний, а й соціальний та політичний ефект. Крім того, розвиток бізнесу безпосередньо характеризує рівень розвитку держави та її місце у світовій спільноті.
Держава, економіка якої зазнає трансформацій, неодмінно має опікуватись професійним розвитком підприємців. Економічного зростання неможливо досягти лише за рахунок створення економічного і правового підґрунтя для розвитку бізнесу. Підприємців необхідно виховувати, забезпечувати їх фахову підготовку. Зараз дуже гостро стоїть питання про професіоналізацію бізнес-середовища України. Соціальна значимість цього питання полягає у створенні оптимальних умов для професіоналізації середовища малого і середнього підприємництва (МСП), яка має надати потужний поштовх стрімкому розвитку бізнесу в країні, що сприятиме підвищенню макроекономічних показників країни – валового внутрішнього і валового національного продуктів та створенню додаткових робочих місць. Крім того, соціальна значимість виявляється також у підвищенні освітнього рівня в країні, спонуканні населення до самостійної ініціативної та творчої діяльності шляхом відповідного виховання та навчання.
Окремі питання бізнес-освіти й створення умов для розвитку підприємницького середовища за допомогою освіти досліджували В.С.Арутюнов, К.С.Бенсон, Б.М.Гаврилишин, С.Д.Гвоздьов, Л.І.Євенко, В.С.Єфремов, Л.Д.Мулик, Т.Є.Оболенська, Є.О.Панченко, О.О.Романовський, А.Н.Стрекова, С.А.Циганов, П.Б.Шеремета, І.О.Шило та ін. В їх працях розглядаються загальні проблеми освіти, бізнесу, державного регулювання розвитку освіти в цілому, державного сприяння розвитку бізнесу. Однак практично відсутні дослідження, які б ґрунтувалися на міждисциплінарному підході, забезпечували єдність і впорядкованість механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва в системі державного регулювання. Не дослідженими також залишаються питання державного сприяння розвитку особистості підприємця шляхом навчання, тобто державного регулювання надання сучасних якісних освітніх послуг у країні впродовж всього життя людини. Рекомендації, що розроблені дисертантом на базі таких досліджень, дадуть змогу істотно стабілізувати соціокультурне середовище країни й підвищити потенціал освіти та підприємництва, а також конкурентоспроможність економіки України, узгодити прагнення суб’єктів МСП, особливості освітнього простору та стратегію розвитку вітчизняної освіти й підприємництва.
Бізнес-освіта в Україні потребує певного реформування для забезпечення найбільш ефективного формування та впровадження бізнес-знань у бізнес-середовище. Державна освітня політика не може бути відокремленою від вимог суспільства й пріоритетів країни, а тому практичне значення згаданих вище наукових досліджень полягає в обґрунтуванні новацій у підходах до державного регулювання розвитку підприємництва шляхом навчання в контексті євроінтеграційних процесів. До цього часу в Україні більше уваги приділялося виключно економічному й правовому регулюванню функціонування підприємництва, а не освітній підготовці й вихованню самого підприємця. З огляду на це у дисертації розроблено науково обґрунтовані рекомендації для оптимізації організаційних зв’язків субординації, реординації й координації між суб’єктами управління в системі державного регулювання малого й середнього підприємництва та системі освіти; виявлено їх взаємовплив із метою розвитку малого і середнього бізнесу шляхом формування і надання освітніх послуг бізнес-середовищу сферою вищої освіти.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертації висвітлюються результати досліджень, що є фактичним продовженням досліджень комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0101002898), що виконувалися автором як членом наукової групи на громадських засадах за темами науково-дослідних робіт: “Основні напрями державного реформування управління освітою в Україні” (номер державної реєстрації 0101U002902), “Становлення державно-громадського управління освітою в Україні” (номер державної реєстрації 0102U002535), проведеними Національною академією державного управління при Президентові України.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – науково-теоретичне обґрунтування механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва як об’єкта регулювання в системі державного управління.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
– здійснити системний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, нормативних документів і визначити напрями дослідження за темою дисертації;
– розкрити зміст механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва та державного регулювання цього механізму з конкретизацією відповідних дефініцій;
– встановити шляхи формування бізнес-знань за допомогою освіти і науки впродовж життя людини під впливом державного регулювання;
– визначити ефективність державного регулювання у процесі інвестування у людський капітал підприємця;
– науково обґрунтувати модель формування бізнес-знань за допомогою освіти й науки, яких потребує бізнес-середовище в системі державного регулювання, та методи оптимізації механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва системою державного регулювання.
Об’єктом дослідження є система державного управління України.
Предмет дослідження – процес державного регулювання механізму формування освітнього середовища як системи стимулювання розвитку малого й середнього підприємництва.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що впровадження запропонованих висновків, рекомендацій та пропозицій, отриманих на основі виявлення й аналізу особливостей тенденцій та принципів державного регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва, є необхідною умовою вирішення теоретичних та практичних питань державного управління освітою для розвитку підприємництва.
Методи дослідження. В основу розробки методології реформування сфери державного управління системою освіти покладено систему загальнонаукових та спеціальних, емпіричних і теоретичних методів дослідження:
– конкретно-пошукових (виявлення, відбір, синтез, класифікація, узагальнення та системний аналіз) – для визначення загальних механізмів взаємодетермінації державної регуляторної політики у сфері малого й середнього бізнесу із формуванням відповідних бізнес-знань, державної освітньої політики із вектором, спрямованим на європейський освітній простір, державної соціальної політики із визначенням відповідних класифікацій професій, робочих спеціальностей та їх безпосереднього впливу на розвиток бізнес-середовища й підприємництва як самостійної бізнес-діяльності;
– формалізованих (методи відсоткових чисел; метод виокремлення ізольованого впливу факторів та ін.) і неформалізованих (експертні оцінки шляхом проведення опитувань, анкетувань, співбесід; порівняння; побудова системи показників та аналітичних таблиць) методів аналізу;
– соціального передбачення і прогнозування для аналізу складових системи підприємницької освіти, пов’язаних з визначенням стратегії та основ планування державного управління в галузі освіти;
– інформаційно-логічного моделювання – для розробки організаційно-управлінських аспектів системи державного регулювання системи підприємницької освіти в контексті приєднання України до Болонського процесу;
– наукової ідентифікації й порівняльного аналізу літературних джерел – для вивчення особливостей державного регулювання бізнес-освіти в контексті взаємодії державного управління й ринкового середовища та забезпечення достовірності одержаних результатів;
– економічного та маркетингового аналізу – для дослідження кількісних, структурних і якісних виробничо-економічних та соціально-економічних факторів (із використанням логічних методів індукції й дедукції, абсолютних і відносних величин, середніх величин, порівняння, групування і т.ін.).
Наукова новизна одержаних результатів. На основі здійснених автором наукових досліджень отримані такі результати, які можна класифікувати як наукові положення. Зокрема, у дисертації:
уперше:
– визначено механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва як цілісної підсистеми в системі державного регулювання, розкрито його зміст та сутність державного регулювання такого механізму,
– розроблено: моделі формування бізнес-знань за допомогою сфери освіти і науки, процесу безперервності підприємницької освіти в Україні, структури післядипломної бізнес-освіти, що має бути сформована під впливом державного регулювання із збереженням традиційного підходу до формування професійних кваліфікацій та освітньо-кваліфікаційних рівнів і введенням інноваційного підходу до формування функціональних кваліфікацій у процесі бізнес-навчання у системі бізнес-освіти; систему показників валідності компетенцій, набутих у системі освіти, що характеризує адекватність навчання професійному спрямуванню та реалізації на практиці набутих компетенцій;
– обгрунтовано функціональні елементи механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва в системі державного регулювання, що мають бути впорядковані шляхом упровадження підприємницької кадрової політики країни, і розроблено модель взаємоузгодження та взаємодії освітньої політики та політики сприяння розвитку підприємництва;
удосконалено концептуальні положення формування національної підприємницької кадрової політики держави (освітній аспект) та національної освітньої підприємницької політики з конкретизацією дефініцій понять: “підприємницька кадрова політика держави”, “підготовка кадрів підприємців”, “перепідготовка підприємців”, “підвищення кваліфікації підприємців”;
дістали подальшого розвитку:
– зміст підприємницької освіти (її відмінність від бізнес-освіти й спільні риси з нею), сутність підприємницького навчання та бізнес-навчання як елементів механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва в системі державного управління та структури ділової освіти,
– дослідження щодо людського розвитку – людського капіталу підприємця в частині визначення етапів його формування й рівнів нарощення бізнес-знань;
– основні принципи розробки Національної освітньої програми з розвитку підприємництва та виокремлення її зовнішньо- і внутрішньополітичної складових.
Практичне значення одержаних результатів полягає у виокремленні й обґрунтуванні функціональних елементів механізму формування освітнього середовища для МСП у системі державного регулювання та розробленні рекомендацій державним органам управління освітою щодо механізмів і методів державного впливу на відповідні елементи з метою забезпечення їх взаємоузгодження й максимального ефекту їх функціонування як для підприємництва, так і для країни в цілому.
Теоретичні положення і рекомендації дисертаційного дослідження враховані в практичній діяльності Київського національного університету культури і мистецтв у процесі підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю “Менеджмент організацій” та в розробці концепції розвитку кафедри менеджменту в контексті Болонського процесу (довідка про впровадження від 1 червня 2006 р. № 873).
Запропоновані в дисертації теоретичні положення, висновки й рекомендації взяті до уваги й використовуватимуться в роботі Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України. Методичні рекомендації, розроблені в дисертаційній роботі щодо упорядкування державного регулювання системи бізнес-освіти в Україні, сприяли створенню нової та удосконаленню чинної нормативної бази з функціонування та розвитку кваліфікацій у вищій освіті в контексті євроінтеграційних процесів (довідка про впровадження від 6 червня 2006 р. № 4.1-23/1492).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки, пропозиції дисертаційної роботи доповідалися на таких комунікативних заходах:
– міжнародних науково-практичних конференціях: “Дні науки” видавництва “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2005); “Наука: теорія і практика” (Прага, 2005); “Проблеми державного будівництва в Україні” Київського міжнародного університету (Київ, 2005);
– науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, магістрів та студентів Інституту менеджменту і бізнесу Київського Національного університету культури і мистецтв “Євроінтеграційний процес у вищій освіті: шляхи, тенденції, проблеми” (Київ, 2005).
Особистий внесок здобувача. В дисертаційному дослідженні основні положення, рекомендації та висновки належать авторові. Концептуальні положення співавтора наукової публікації у дисертації не використані, оскільки вони виходять за рамки даного дослідження.
Публікації. Основні положення і результати досліджень викладені у дев'яти працях, чотири з яких надруковані у фахових виданнях напряму “Державне управління”. Загальний обсяг публікацій 3,5 др. аркуша.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 246 сторінок, обсяг основного тексту – 186 сторінок. Робота містить 29 рисунків та 11 таблиць, список використаних джерел включає 272 найменування (з них 18 іноземною мовою) на 26 сторінках, 4 додатки на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза і методи дослідження, оцінюється ступінь розробленості проблеми формування освітнього середовища для розвитку малого і середнього підприємництва під впливом державного управління, висвітлюється наукова новизна й практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх упровадження і апробацію.
У першому розділі – “Формування освітнього середовища для малого та середнього підприємництва як теоретична й практична проблема” – досліджується механізм формування освітнього середовища для малого та середнього підприємництва в системі державного регулювання та розкривається його сутність; дається оцінка наукових праць у галузі державного управління та проводиться міждисциплінарний аналіз стану розробленості теми.
Доведено, що механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва – це цілісна система взаємопов’язаних і взаємовпливових підсистем: малого і середнього підприємництва та освітнього простору країни.
Державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва – це взаємодія між державою як суб’єктом управління та підприємництвом і закладами освіти як об’єктами, яка здійснюється на основі прямих і зворотних зв’язків, що встановлюються між ними для створення соціальних умов щодо забезпечення процесу одержання й засвоєння знань з підприємництва у результаті систематичного бізнес-навчання.
Системний аналіз законодавчої та нормативно-правової бази України у сфері освіти визначив загальну структуру освітнього простору країни, що функціонує на сьогодні в системі державного регулювання.
Законодавчі основи державного регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва закладені в законах України “Про освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про засади державної регуляторної політику у сфері господарської діяльності”; Господарському Кодексі України; Національній доктрині розвитку освіти; постановах Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65 “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, від 7 серпня 1998 р. № 1247 “Про розроблення державних стандартів вищої освіти”, від 6 травня 2000 р. № 767 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо підготовки обґрунтування проектів регуляторних актів”, від 31 липня 2000 р. № 1182 “Про затвердження положення про порядок підготовки проектів регуляторних актів”; в Наказі Міністерства освіти від 31 липня 1998 р. № 285 “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою” та ін.
Економіко-правові проблеми функціонування малого і середнього бізнесу досліджували провідні вітчизняні і зарубіжні фахівці, зокрема: Ю.А.Авксентьєв, О.В.Батура, З.С.Варналій, Л.І.Дідківська, В.Н.Дубровський, І.В.Запоточний, Т.В.Кондратюк, А.М.Лукашенко, О.Д.Майданович, А.Є.Нікіфоров, І.Ю.Сіваченко, В.О.Сизоненко, А.В.Скрипник, В.А.Табінський та ін. Заслуговують також на увагу дослідження проблем освіти в цілому та освітніх закладів зокрема, адаптованості освіти до вимог сучасності В.С.Арутюнова, Є.О.Бойка, А.В.Глузмана, В.С.Журавського, Ю.К.Зайцева, М.З.Згуровського, В.Г.Кременя, В.І.Лугового, Т.О.Лукіної, В.К.Майбороди, С.М.Ніколаєнка, К.М.Корсака, С.В.Крисюка, В.І.Маслова, Т.Є.Оболенської, Н.Г.Протасової, М.Ф.Степка, А.Н.Стрекової, А.Н.Тихонова та ін. Аналіз процесів у сегменті державного управління системою освіти, проблем розвитку освіти, регулювання освітніх процесів, а також оцінка стану та значення освіти для країни було здійснено такими вченими, як В.Г.Афанасьєв, Д.І.Дзвінчук, С.А.Калашнікова, В.А.Козаков, Н.М.Колісніченко, С.В.Майборода, А.Ф.Мельник, В.М.Огаренко та ін.
У висновках до розділу узагальнено результати аналізу джерельної бази дисертаційної роботи та визначено напрями подальших наукових досліджень:
– бізнес-навчання як елемент формування підприємницького потенціалу країни: сутність підприємницької освіти, її спільні риси із бізнес-освітою і відмінність між ними, сутність підприємницького навчання та бізнес-навчання як елементів механізму формування освітнього середовища для МСП у системі державного регулювання;
– формування основних напрямів удосконалення державного регулювання освіти з метою створення умов розвитку МСП: визначення сутності людського капіталу підприємця та ефективності інвестицій у нього, шляхи створення системою державного управління кадрового потенціалу підприємництва та забезпечення країни кадрами-підприємцями, виокремлення шляхів оптимізації бізнес-освіти системою державного регулювання, досягнення відповідності вітчизняної вищої бізнес-освіти трициклічній європейській вищій освіті, оптимізація механізмів державного управління та забезпечення державного регулювання системи безперервності підприємницького та бізнес-навчання, вирішення питання про сутнісну належність бізнес-освіти до певної галузі наук, у системі якої вона має розвиватися, приведення стану та структури післядипломної освіти у відповідність із вимогами бізнес-середовища.
У другому розділі – “Бізнес-навчання як елемент державної політики сприяння розвитку підприємництва” – досліджено державну політику сприяння демократичному соціально-економічному середовищу як підґрунтя для розвитку МСП, кон’юнктуру ринку освітніх послуг сегменту МСП, стан та розвиток бізнес-освіти у контексті євроінтеграційних процесів та змодельовано структуру бізнес-навчання в системі державного регулювання розвитку МСП.
У розділі визначено, що підприємницька освіта – це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, формування на цій основі світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвитку її творчих сил і здібностей для здійснення нею самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Акцентується увага на тому, що підприємницька освіта є частиною бізнес-освіти, а бізнес-освіта, в свою чергу, є всеохопним і більш широким за змістом поняттям. Відмінність полягає в основній меті підприємницької освіти – сформувати моральну фахову особистість для суспільства, яка самостійно організовує собі та іншим робочі місця. У бізнес-освіті акцент ставиться на вихованні моральної особистості, фахівця, який може самостійно вести господарську діяльність і створювати нові робочі місця для країни.
Предметне (дисциплінарне, наукове) бізнес-навчання – це спільна діяльність його суб’єктів, яка спрямовується на засвоєння предметних (дисциплінарних, наукових) бізнес-знань та формування бізнес-навичок і бізнес-вмінь, результатом чого мають стати заплановані зміни у поведінці тих, хто навчається.
У розділі показано вплив державного регулювання на такі елементи: структуру освіти України в цілому та ВНЗ за рівнями акредитації, тенденції змін і регіональні особливості формування й функціонування закладів освіти; структуру спеціальностей та спеціалізацій; градацію ВНЗ і освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти; структуру мережі за типами навчальних закладів України; структуру підготовки фахівців з вищою освітою за групами спеціальностей (гуманітарні та педагогічні, інженерно-технічні, економічні, аграрні, природничо-математичні, медичні); динаміку кількості студентів усіх спеціальностей за рівнями акредитації; розподіл студентів ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації за джерелами фінансування їх навчання за спеціальністю “Економіка, комерція, підприємництво”; розподіл вищих навчальних за типами; стан сучасної бізнес-освіти та відповідних сучасних освітніх послуг в Україні і за кордоном (порівняльний аналіз). У результаті досліджень виявлені як загальні (тобто властиві всій системі освіти), так і специфічні (властиві виключно системі бізнес-освіти) проблеми.
Педагогічні дослідження й практика освітянської діяльності в Україні показали, що для забезпечення високої якості освітніх послуг у вищій школі й входження у європейське та світове освітянське співтовариство виникла необхідність вирішення двох стратегічних проблем, пов’язаних з розробкою:
– Державних стандартів освіти та професійної підготовки з виділенням системи “екстрафункціональних” характеристик фахівця, які на Заході об’єднуються поняттям “соціальна кваліфікація”;
– засобів і процедур об’єктивної діагностики інтелектуального розвитку, здібностей та навчальних досягнень індивіда, а також відповідності рівня інтелектуального розвитку, психофізіологічних властивостей і медико-біологічних характеристик індивіда вимогам, що ставляться до професійної діяльності.
Стосовно специфіки державного регулювання бізнес-освіти в контексті євроінтеграції зазначається, що основними елементами в європейській освіті є система базової та повної вищої бізнес-освіти і діяльність університетських бізнес-шкіл, які фактично готують менеджерів вищої ланки за так званими стандартами МВА (Master of Business Administration, або “Майстер ділового адміністрування” (МДА), що є синонімічним до Магістра ділового адміністрування, однак в останньому випадку йдеться не про професійну, а про наукову спрямованість підготовки). Свідченням неузгодженості у державному регулюванні України механізму формування освітнього середовища для МСП є велика кількість спеціалізацій з менеджмент-освіти у вищій бізнес-освіті, однак це є скоріш недоліком, ніж перевагою, оскільки всі навчальні програми мають виключно галузеву, а не функціональну спрямованість.
Дослідження, проведені дисертантом на базі кафедри менеджменту Київського національного університету культури і мистецтв – ВНЗ IV рівня акредитації, свідчать про високу потребу споживачів освітніх послуг у короткострокових функціональних програмах бізнес-напряму. За результатами наукової експериментально-дослідної роботи, пов’язаної з проблемами проектування та формування інноваційного освітнього середовища для МСП в системі державного регулювання, проведеної автором у Департаменті вищої освіти Міністерства освіти і науки України, встановлено, що для побудови логічно повної системи бізнес-освіти необхідно розробити систему програм підготовки функціональних менеджерів.
На рис. 1 подано авторську модель формування бізнес-знань за допомогою сфери освіти і науки, що потребує бізнес-середовище в системі державного регулювання, яка відображає фактичні вимоги підприємництва щодо забезпечення процесу бізнес-навчання з урахуванням принципу навчання впродовж життя людини. Із наведених на рис. 1 елементів моделі можна зробити висновок, що на сьогодні відсутнє державне регулювання навчання у бізнес-школах, бізнес-науки розвиваються у системі інших наук, відсутні державне регулювання освіти, додаткової до здобутої, а також загальна бізнес-спрямованість навчання у ЗСО.

 

 

 

 

 

 

 

 

потреби ринку різних рівнів бізнес-знань, які мають формувати освіта та наука в системі державного регулювання;
шляхи підвищення рівня бізнес-знань за допомогою освіти та науки

Рис. 1. Модель формування бізнес-знань за допомогою сфери освіти та науки, що потребує бізнес-середовище в системі державного регулювання

У третьому розділі – “Формування основних напрямів удосконалення державного регулювання освіти для розвитку малого і середнього підприємництва” – досліджена сутність інвестицій у людський капітал підприємництва як запорука сталого розвитку економіки країни (освітній аспект), визначені концепції формування підприємницької кадрової політики держави (освітній аспект) та шляхи оптимізації бізнес-освіти України системою державного регулювання.
У розділі обгрунтовується, що людський капітал формується за рахунок інвестицій у людину, серед яких виділено навчання, підготовку на виробництві, витрати на охорону здоров'я, міграцію й пошуки інформації про ціни та доходи. Людський капітал – це не просто сукупність зазначених характеристик, а саме сформований або розвинутий у результаті інвестицій, а також накопичений певний запас продуктивних здібностей. Це запас знань, умінь, навичок, здібностей, мотивацій, що належать людині й невіддільні від неї, який доцільно використовувати для одержання корисного результату, і який сприяє підвищенню продуктивності праці. Зростання людського капіталу, як правило, сприяє підвищенню доходів і життєвого рівня населення. В дисертації визначені напрями інвестицій у людський капітал у сфері освіти.
У процесі дослідження сутності бізнес-знань та моделі системи управління бізнес-знаннями фірми доведено необхідність виокремлення науки ділового адміністрування в окрему галузь, а в процесі дослідження освітніх програм для підприємництва виявлено, що загальну сукупність бізнес-знань, яких потребує бізнес-середовище, можна класифікувати за трьома групами: знання менеджменту, знання економіки бізнесу та знання власне бізнесу (техніко-технологічні) (рис. 2). Визначено, що відмінність підприємницької освіти від інших видів освіти полягає у формуванні високоморальної людини, здатної постійно й безперервно самостійно, а головне, цілеспрямовано розвивати свої інтелектуальні здібності протягом усього свого життя та управляти цим процесом самостійно.
Доведено, що зростання фірми (нарощування фінансового капіталу) зумовлює необхідність зростання, нарощення бізнес-знань підприємця.

 









Нарощування бізнес-знань підприємця


0 1 2 3 4 5

Рис. 2. Об'єктивний процес нарощення бізнес-компетенцій підприємця:
1– низький рівень знань; 2 – достатній рівень знань; 3 – середній рівень знань;
4 – високий рівень знань; 5 – повний обсяг знань
Процес нарощування бізнес-компетенцій підприємця, відображений на рис. 2, характеризує реальні потреби підприємця у підвищенні рівня його знань внаслідок зростання його бізнесу. Наголошується, що для започаткування підприємницької діяльності першочерговими є знання власне самого бізнесу, які умовно класифікували як техніко-технологічні та ін. Дві наступні групи знань класифіковано нами як знання підприємницького менеджменту й знання економіки бізнесу. Зростання бізнесу підприємця вимагає підвищення його компетенцій з менеджменту та економіки бізнесу.
У розділі визначено та обґрунтовано структуру інвестиційного середовища у процесі здійснення інвестицій у людський капітал підприємництва. Обгрунтовано розроблену автором дисертації методику визначення опору інвестиційного середовища за теорією В.Ф.Мартиненка (рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Структура інвестиційного середовища в процесі здійснення інвестицій у людський капітал підприємництва
Структурні елементи інвестиційного середовища, визначені в процесі досліджень і показані на рис. 3, розміщені у мікро-, мезо- та макросередовищі. Шляхом неформалізованого методу аналізу – методу експертних оцінок – встановлено, що на даний час в Україні зовнішній позитивний опір інвестиційного середовища у процесі інвестування в освітній аспект людського капіталу підприємця становить 25-49% від потенційно можливих 100%, що, в свою чергу, зменшує ефективність інвестицій.
На продовження досліджень інвестицій у людський капітал підприємництва проведені дослідження трудових відносин підприємця і держави. Сутність трудових відносин підприємця і держави полягає у тому, що суспільство в особі державних інститутів регулює й контролює діяльність підприємців; суспільство в особі споживачів реалізує відносини вартості, тобто встановлює доцільність трудової діяльності підприємця. Визначена особливість функціонування підприємця, що полягає в його статусі: підприємця як об'єкта трудових відносин у державі (щодо найманих працівників) та підприємця як суб'єкта трудових відносин у державі (щодо держави). Досліджено закон попиту та пропозицію в контексті попиту держави на підприємців та пропозиція відповідної робочої сили. Розглянуто співвідношення понять “потенціал людини”, “трудовий потенціал”, “людський капітал”, “робоча сила”. З погляду розробленої нами теорії людського капіталу підприємця, в основу якої покладений принцип ресурсного нарощування бізнес-компетенцій у процесі підприємницької діяльності, визначено, що підприємницький потенціал людини може бути більшим від людського капіталу підприємця або таким, що дорівнює йому. Доведено, що об’єктивна потреба соціуму в узгодженні інтересів і цілей держави у галузях економіки і освіти з інтересами громадянського суспільства у питанні розвитку підприємництва має реалізуватися шляхом розробки та впровадження Національної підприємницької кадрової політики України.
У розділі визначені елементи механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва та шляхи їх взаємоузгодження. Так, основним їх взаємодетермінуючим елементом з позиції державного регулювання є розробка і впровадження національної підприємницької кадрової політики з відповідними програмами.
Розроблена модель взаємоузгодження і взаємодії освітньої політики та політики сприяння розвитку підприємництва в Україні, яка наведена на рис. 4.
Дана модель являє собою певний механізм державного управління розвитком підприємництва шляхом формування взаємодетермінацій економічної та освітньої політики країни із збереженням інтересів як суспільства в цілому, так і окремої людини – підприємця.
Доведено, що підприємницька кадрова політика держави – це визначення стратегії і тактики, політичного курсу, пов’язаного з роботою держави з кадрами-підприємцями, що втілені у законодавстві країни і виявляються у формуванні кадрового потенціалу підприємництва України, забезпеченні розвитку його людського потенціалу, розробці ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації підприємців.

Рис. 4. Модель взаємоузгодження державної освітньої політики та загальнодержавної політики сприяння розвитку підприємництва

У розділі конкретизовано зміст категорійного апарату: “підготовка кадрів-підприємців”, “перепідготовка підприємців”, “підвищення кваліфікації підприємця”.
Розглядаються концепції підприємницької освіти й підприємницької освітньої програми, концепція розвитку кафедри менеджменту ВНЗ у контексті євроінтеграційних процесів в освіті, яка запроваджена в Київському національному університеті культури і мистецтв. Визначено інноваційну структуру системи післядипломної освіти і обґрунтовано необхідність її створення шляхом введення стандартизованої освіти, додаткової до здобутої, за рахунок введення функціональних програм.
Модель післядипломної бізнес-освіти під впливом державного регулювання, розроблена автором дисертації і представлена на рис. 5, пройшла апробацію в навчальному процесі. Досвід освіти, додаткової до отриманої, експериментально досліджений шляхом упровадження додаткових функціональних програм, розроблених за участю дисертанта, з напрямів: “Інвестиційний менеджмент”, “Фінансовий менеджмент”, “Фінансовий аналіз і аудит підприємницької

Рис. 5. Модель післядипломної бізнес-освіти під впливом
державного регулювання

діяльності” в навчальний процес у Київському національному університеті культури і мистецтв з метою надання додаткових функціональних компетенцій студентам спеціальності “Менеджмент організацій”.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретичному й практичному рівнях вирішене актуальне наукове завдання щодо оптимізації та взаємоузгодження елементів механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва системою державного регулювання. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки.
1. На основі аналізу вітчизняної й зарубіжної наукової літератури встановлено, що рівень дослідження проблеми державного регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва залишається недостатнім. В основних дослідженнях та наукових розробках з державного управління освітою не враховуються особливості підприємницької освіти та бізнес-освіти в цілому. Дослідження проблем бізнес-освіти стосуються переважно формування методичного базису для відповідної освіти, її змісту на рівні вищих навчальних закладів. Наукові праці, присвячені розвитку малого і середнього бізнесу, не акцентують увагу на забезпеченні відповідного навчання підприємницького сектора країни. На сьогодні дослідження, що стосуються проблем освіти та шляхів їх розв’язання, мають загальний характер, притаманний системі освіти в цілому, вони залишаються розрізненими та методологічно не об’єднаними.
2. Конкретизовано дефініції понять: “механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва”, “державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва”. Визначено, що державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва є окремою підсистемою в системі державного регулювання в країні, а отже, і сам механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва є окремою підсистемою в системі державного регулювання в цілому, а елементи механізму – елементами державного регулювання. Оскільки освіта є видом економічної діяльності, а підприємництво здійснює свою діяльність виключно відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, то державне регулювання освітнього середовища для малого і середнього підприємництва фактично означає державне регулювання економіки країни через вплив освіти на розвиток підприємництва. Інакше кажучи, цей механізм є цілком ринковим, а тому основними важелями, що приводять його в дію, є попит і пропозиція відповідних освітніх послуг.
3. Розроблені автором моделі формування бізнес-знань за допомогою освіти і науки, процесу безперервності підприємницької освіти в Україні та структури післядипломної бізнес-освіти під впливом державного регулювання враховують принцип безперервності бізнес-освіти шляхом введення в систему державного регулювання елементів бізнес-освіти: загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти, спираючись на обгрунтовані потреби бізнес-середовища у відповідному навчанні для підвищення рівня бізнес-знань за допомогою освіти та науки.
4. Визначено, що інвестиції в людський капітал підприємництва на сьогодні є не досить ефективними: загальний зовнішній позитивний опір інвестиційного середовища становить 25-49% від потенційно можливих 100%, а так званий “коефіцієнт корисної дії” бізнес-компетенцій, який ми визначили як валідність бізнес-компетенцій, здобутих у ВНЗ, становить приблизно 0,6 (60%). Розроблена система показників валідності бізнес-компетенцій: абсолютний показник валідності; коефіцієнт валідності компетенцій післядипломної освіти; коефіцієнт валідності компетенцій, який підтверджує або спростовує рівень оцінки знань випускників НЗ та надає додаткову інформацію для атестації та акредитації НЗ; коефіцієнт валідності компетенцій, що свідчить про реальну капіталовіддачу для країни людських ресурсів і є вимірником ефективності інвестицій в освіту для держави.
5. Науково обгрунтовані основні напрями вдосконалення державного регулювання освіти для розвитку малого і середнього підприємництва і доведена необхідність вироблення національної підприємницької кадрової політики України та її реалізації у національній освітній підприємницькій політиці і національній освітній програмі з розвитку підприємництва; зазначені основні концепції їх формування та виокремлені елементи механізму формування освітнього середовища для МСП (система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації підприємців та ін.), що підлягають упорядкуванню системою державного регулювання.
6. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного і світового досвіду, потреб сучасного розвитку бізнес-освіти в Україні дає підстави запропонувати такі рекомендації для органів державного управління України щодо оптимізації системи бізнес-освіти з метою їх подальшого впровадження в практичну діяльність:
– доповнити Національний Класифікатор наук однією позицією (позиція № 26) – Науки ділового адміністрування) для наукового розвитку бізнес-знань, бізнес-умінь та бізнес-навичок;
– реформувати післядипломну бізнес-освіту шляхом введення поряд із традиційною системою системи бізнес-шкіл ВНЗ; післядипломна бізнес-освіта має стати дворівневою: 1-й рівень – здобуття звичайної другої освіти або додаткової до вищої (1-1,5 роки навчання), 2-й рівень – отримання більш високого рівня освіти – доктора ділового адміністрування (відмінного від доктора філософії, що означає не наукову, а професійну спрямованість навчання) – 1-1,5 роки навчання;
– розробити Комплекс нормативної документації для стандартизації освіти, додаткової до вищої;
– реформувати систему організації прийому до ВНЗ на навчання за державним замовленням шляхом введення критеріїв: 1) відповідності здібностей до навчання абітурієнта певному напряму спеціальності (середній бал із відповідної групи предметів, отриманих у ЗСО, які узгоджуються із загальним напрямом обраної спеціальності, не менший за 10); 2) морально-психологічної відповідності абітурієнта обраній спеціальності і напряму (за рахунок тестової оцінки, розробленої психологами та педагогами, яка виявить: моральний рівень абітурієнта і можливості його розвитку; рівень комунікабельності і спроможності взаємодіяти із людьми; рівень психологічної адаптованості до обраної спеціальності).
До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: наукову розробку економічної моделі обґрунтування управлінських рішень у бізнес-освіті на рівні держави та оцінки ефективності їх упровадження (створення системи наукової оцінки соціально-економічної ефективності та доцільності введення і функціонування бізнес-спеціальностей, за якими відбувається навчання у ВНЗ; розробка система економічного обґрунтування обсягів державного замовлення на бізнес-спеціальності тощо).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михальська В.В. Економічні аспекти і методи державного регулювання розвитку малого підприємництва: основні тенденції та проблемні питання // Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк: Норд-Прес, 2005. – Вип. 48. – С. 26-36. – (Сер.: держ. упр.).
2. Михальська В.В. Державне регулювання вищою освітою як складовою інтелектуальної бази для здійснення підприємницької діяльності: Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – Вип. 37. – С. 164-178. – (Сер.: держ. упр.).
3. Михальська В.В. Формування і розвиток підприємницького середовища під впливом промислової політики держави // Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – Вип. 35. – С. 207-222. – (Сер.: держ. упр.).
4. Михальська В.В. Регуляторна політика України у сфері малого і середнього підприємництва та її вплив на формування бізнес-середовища країни // Зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 3 (23). – С. 106-118.
5. Михальська В.В. Безперервність бізнес-навчання в Україні: реальності, тенденції та можливості освітнього простору країни // Вісн. КНУКіМ: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 13. – С. 104-111.
6. Михальська В. В. Освітній потенціал розвитку малого і середнього підприємництва. // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К.: НДЕІ МЕУ, 2005. – Вип. 12(55). – С. 154-157.
7. Коміренко В.І., Михальська В.В. Бізнес-освіта у контексті приєднання України до Болонського процесу // Проблеми державного будівництва в Україні: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. професор.-виклад. складу Київ. міжнар. ун-ту. – К.: КіМУ, 2005. – С. 200-207. – Авторські с. 200-206.
8. Михальська В.В. Формування бізнес-знань у малому і середньому бізнесі під впливом регуляторної політики України // “Дні науки 2005”: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Д.: Наука і освіта, 2005. – Т. 13. – С. 24-26.
9. Михальська В.В. Безперервність бізнес-навчання в Україні // The science: theori and practice: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Julay, 20-th – august, 5th, 2005 Volume 7. Publishing Hause “Education and Science”, Prague; Nauka i osvita, Dnepropetrovsk; Rusnauchkniga. – Belgorod, 2005. – С. 63-66.

АНОТАЦІЇ

Михальська В.В. Державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2007.
У дисертації розкрито теоретико-методологічну сутність механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва у системі державного регулювання, зміст понять підприємницької та бізнес-освіти, соціального підприємницького навчання, предметного (дисциплінарного, наукового) бізнес-навчання.
Визначено особливості формування і розвитку бізнес-освіти під впливом державного регулювання системи освіти. Змодельовано структуру бізнес-навчання в системі державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва.
Виокремлено функціональні елементи механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва в системі державного регулювання та обґрунтовано практичні заходи щодо державного управління ними. Розроблено модель безперервності бізнес-освіти в Україні в системі державного регулювання та основні принципи Національної освітньої програми з розвитку підприємництва. Науково обґрунтовані механізми та методи державного управління для оптимізації й розвитку системи бізнес-освіти України із урахуванням вимог Національної доктрини розвитку освіти та євроінтеграційних процесів в Україні.
Ключові слова: підприємницьке соціальне навчання, підприємницька освіта, бізнес-освіта, предметне (дисциплінарне, наукове) бізнес-навчання, механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва в системі державного регулювання, бізнес-знання, бізнес-компетентність.

 

Михальская В.В. Государственное регулирование механизма формирования образовательной среды для малого и среднего предпринимательства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2007.

В диссертации на основании анализа законодательной и нормативной базы, научной литературы обоснована необходимость государственного регулирования развития бизнес-образования в стране путем влияния на элементы выделенного и исследованного автором механизма формирования системы образования для малого и среднего предпринимательства.
Доказано, что механизм формирования системы образования для малого и среднего предпринимательства – это целостная система взаимосвязанных и взаимовлияющих подсистем: государственных органов власти, малого и среднего предпринимательства и сферы образования для создания оптимальных условий их функционирования, взаимодействии и получения положительного экономического эффекта для страны. Государственное регулирование вышеуказанного механизма заключается во взаимодействии между государством как субъектом управления, а также предпринимательством и учебными заведениями как объектами государственного управления, которое осуществляется на основе прямых и обратных связей, устанавливаемых между ними для создания социальных условий, и обеспечении процесса получения знаний по предпринимательству в результате систематического бизнес-обучения.
Раскрывается содержание понятий предпринимательского и бизнес-образования, социального предпринимательского обучения, предметного (дисциплинарного, научного) бизнес-обучения. Исследовано влияние регуляторной и других государственных политик в системе предпринимательства и методов их внедрения на формирование бизнес-знаний в бизнес-среде страны.
Определены особенности формирования и развития бизнес-образования под влиянием государственного регулирования системы образования. Исследована конъюнктура рынка образовательных услуг для малого и среднего предпринимательства, определены основные тенденции развития образования в целом и бизнес-образования в частности в контексте Национальной доктрины развития образования и евроинтеграционных процессов. Смоделирована структура бизнес-обучения в системе государственного регулирования развития малого и среднего предпринимательства.
Выделены функциональные элементы механизма формирования образовательной среды для малого и среднего предпринимательства в системе государственного регулирования и научно обоснованы практические рекомендации по государственному управлению ими. Разработаны модель непрерывности бизнес-образования в Украине в системе государственного регулирования и основные принципы Национальной образовательной программы по развитию предпринимательства. Выделены основные элементы системы непрерывного бизнес-образования, определены пути реформирования действующих элементов, а также охарактеризованы инновационные элементы. Установлено, что важным этапом реформирования данной системы образования в системе государственного управления является реформирование последипломного бизнес-образования. Научно обосновывается и предлагается к рассмотрению двухуровневое профессиональное последипломное образование, введение и функционирование которого неантагонистично традиционному академическому. Первый уровень последипломного профессионального образования предполагает получение второго образования в области бизнеса (при условии наличия первого высшего образования любого направления) по функциональным краткосрочным программам. Данное образование классифицируется как дополнительное к высшему. Второй уровень последипломного профессионального бизнес-образования предполагает получение степени доктора делового администрирования, отличной от научной степени доктора философии. Внедрение инновационного последипломного профессионального образования в систему образования возможно за счет разработки и введения в систему государственного регулирования стандартов данного образования и разработки формы дипломов государственного образца об образовании, дополнительном к высшему.
Определены механизмы и методы государственного управления для оптимизации и развития системы бизнес-образования Украины с учетом требований Национальной доктрины развития образования и евроинтеграционных процессов в Украине.
Ключевые слова: предпринимательское социальное обучение, предпринимательское образование, бизнес-образование, предметное (дисциплинарное, научное) бизнес-обучение, механизм формирования образовательной среды для малого и среднего предпринимательства в системе государственного регулирования, бизнес-знания, бизнес-компетентность.

 

Mykhalska V.V. The state regulation of the mechanism of formation of an education environment for small and average entrepreneurship. – Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Public Administration; speciality 25.00.02 – mechanisms of Public Administration. – National academy of Public Administration of the President of Ukraine. – Kyiv, 2007.

In the dissertation is opened the contents of concepts entrepreneurship-educations and business-educations, social entrepreneurship training, business-training of subjects, sciences.
In researches are determined features of formation and development of business-educations under influence of state regulation of an education system. It is simulated structure of business-training in system of state regulation of development of small and average entrepreneurship.
Are determined is functional elements of the mechanism of formation of the educational environment for small and average business in system of state regulation. The model of continuousness of business-education in Ukraine is in system of state regulation is scientifically designed. The principles of National education program for development of business are scientifically proved. Mechanisms and methods of the government for optimization and development of system of business-education of Ukraine are scientifically proved in view of requirements of the National doctrine of development of education and eurointegration processes in Ukraine.
Key words: The social training for entrepreneurship, education for entrepreneurship, business-education, the subjects (disciplines, sciences) of business-trainings, the mechanism of formation of the educational environment for small and average business in system of state regulation, business-knowledge’s, business-competence.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking