Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне регулювання та цільове програмування сталого соціального розвитку в регіоні

 

БЕГАНСЬКА ІРИНА ЮРІЇВНА

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЦІЛЬОВЕ ПРОГРАМУВАННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В РЕГІОНІ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління

Донецьк - 2005


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор Лобас Віталій Михайлович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Канигін Юрій Михайлович, Університет сучасних знань товариства “Знання” України (м. Київ), професор кафедри менеджменту;

кандидат наук з державного управління Долгальова Олена В’ячеславівна, Донбаська національна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка), доцент кафедри менеджменту організацій.

Провідна установа – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кафедра економічної теорії та фінансів
(м. Харків).

Захист відбудеться 15 лютого 2005 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 14 січня 2005 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Обґрунтування стану і проблем соціального розвитку України, методологічні засади конструювання соціальних пріоритетів у контексті національних інтересів, оцінка правових основ державної та регіональної соціальної політики сприяли визначенню пріоритетних національних інтересів у соціальній сфері. Серед них особливої ваги набувають такі: підвищення рівня та якості життя населення, створення умов формування середнього класу, протидія різкому розшаруванню суспільства за майновим і соціальним становищем, подолання бідності; протистояння руйнуванню людського, трудового та інтелектуального потенціалу, забезпечення розвитку людського капіталу; забезпечення охорони здоров’я населення, зміцнення генофонду українського народу, його фізичного і морального здоров’я; захист прав працюючих, формування високопродуктивного трудового потенціалу, підвищення ціни робочої сили, забезпечення ефективної зайнятості; забезпечення безпеки особи і сім’ї, посилення боротьби із злочинністю в соціальній сфері; створення умов формування громадянського суспільства. Реалізація зазначених пріоритетів і забезпечує сталий соціальний розвиток.
З посиленням ролі регіональної політики у вирішенні соціальних проблем виникла необхідність удосконалення державного стратегічного планування соціальних видатків для розробки відповідних розділів проектів регіональних соціальних програм і забезпечення додержання соціальних стандартів та надання державних соціальних гарантій, визначених Конституцією та законодавством України, з урахуванням поєднання економічних можливостей держави та місцевого самоврядування.
У цих умовах необхідні цільові інтегровані рішення щодо забезпечення права кожного громадянина на достатній життєвий рівень.
У цілому наявність багатьох дискусійних питань і деяких програм дослідження механізму реалізації соціальних прав та гарантування мінімальних стандартів життя, а також об’єктивна необхідність його реалізації в економіці перехідного періоду зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Дослідженню проблем сталого соціального розвитку присвячені роботи багатьох вчених. Значний внесок у вивчення і вирішення цих проблем зробили українські дослідники: Д.П.Богиня, В.М.Геєць, Г.К. Губерна, М.І.Долишній, В.В.Дорофієнко, В.М.Лобас, О.Ф. Новикова, О.Г. Осауленко, С.Ф.Поважний, І.А.Розпутенко та інші. Однак, як фактор соціально-економічної стабільності, який визначає сталий соціальний розвиток, особливо на регіональному рівні, ці питання розглядалися недостатньо. Вивчення сучасного стану системи державного забезпечення відтворення населення України, визначення основних напрямків соціального захисту активного населення, використання соціальних трансфертів у період соціально-економічної трансформації, обґрунтування чинників, що впливають на рівень соціально-економічної стабільності регіону, вивчення особливостей формування регулювання ринку праці, як фактора стабільності в регіоні, зумовили актуальність цього дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних праць Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України. Зокрема, за темами № 99.06.01 “Регіональні аспекти інноваційної й інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0102U001295), і №99.06.02 “Розробка методів відновлення і розвитку організацій і підприємств соціальної інфраструктури” (номер держреєстрації 0102U001294), а також Договором про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2004 рр. У цих дослідженнях автором було запропоновано основні напрямки соціального захисту активного населення, а також обґрунтовано значення соціальних трансфертів у матеріальному забезпеченні відтворення населення України і визначено механізми їх використання в умовах гострої демографічної кризи, що являє собою методичну базу для цільового програмування сталого соціального розвитку в регіоні.
Мета дослідження полягає у розробці теоретичних і методичних положень і рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання та цільового програмування соціальної стабільності в регіоні, в основу яких покладено матеріальне забезпечення відтворення населення і його соціальний захист.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких задач:
дослідити сутність державної політики щодо економічного забезпечення відтворення населення;
проаналізувати сучасний стан системи державного регулювання забезпечення відтворення населення України в контексті досвіду країн Західної та Східної Європи. Визначити місце соціальних трансфертів у економічному забезпеченні відтворення населення та їх відмінність від суспільних фондів споживання;
визначити та обґрунтувати соціально-економічні об’єкт-суб’єкти регіонального регулювання процесів життєдіяльності;
визначити проблеми управління соціально-економічними процесами на регіональному рівні в сучасних умовах;
науково обґрунтувати і концептуально визначити основні напрямки державного регулювання соціального захисту активного населення;
обґрунтувати і запропонувати напрямки державного регулювання використання соціальних трансфертів у період соціально-економічних трансформацій;
науково обґрунтувати і запропонувати підходи щодо цільового програмування сталого соціального розвитку в регіоні.
Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання відтворення населення і використання трудового потенціалу – найважливіших складових механізму державного забезпечення соціальної стабільності.
Предметом дослідження є визначення основних напрямків державного регулювання та цільового програмування сталого соціального розвитку в регіоні.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, теорії державного управління, концептуальні положення соціально-економічної трансформації відносин в Україні, законодавчі і нормативні акти, що регламентують трудові відносини в регіонах і державі, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.
У процесі роботи було вивчено і систематизовано вітчизняний та зарубіжний досвід консолідації фінансових можливостей різних бюджетів і фондів, які функціонують на рівні адміністративно-територіальних одиниць.
При виконанні дисертаційної роботи було використано загальнонаукові методи логічного узагальнення (при дослідженні сутності державної політики щодо економічного забезпечення відтворення населення), засоби якісного та кількісного, зокрема індексного аналізу (при вивченні сучасного стану системи державного регулювання забезпечення відтворення населення), математичної статистики (при визначенні тенденцій соціальних процесів і стану фінансування соціальної сфери та заходів), а також економіко-математичні методи (у процесі імітаційного моделювання доходів і видатків соціального бюджету для регіону). Обробка економічної інформації та прогнозні розрахунки доходів і видатків зведеного бюджету області та регіональних позабюджетних фондів здійснювалися із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій. Системний підхід – для дослідження процесів формування та регулювання використання трудових ресурсів у регіоні; наукове обґрунтування – для з’ясування сутності та виявлення складових соціально-економічної стабільності; порівняльний аналіз – для створення комплексної типології ринку праці та виявлення пріоритетних напрямків його регулювання; для зіставлення показників розвитку окремих регіонів.
Інформаційною базою для дослідження були дані, що характеризують формування і виконання Державного бюджету України, зведеного бюджету Донецької області, матеріали обласних фінансово-економічних і соціальних органів управління, зведені дані органів статистики щодо функціонування соціальної інфраструктури, видатків соціального характеру.
Інформаційна база досліджень формувалася також на основі статистичних матеріалів Донецького обласного управління статистики, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки з питань європейської інтеграції, Міністерства праці і соціального захисту.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання забезпечення соціальної стабільності в регіоні і зводиться до такого:
уперше:
визначено мінімум компонентів, необхідних для створення і функціонування цивілізованого ринку праці. На основі аналізу цих компонентів запропоновано механізм взаємодії факторів виробництва, формування доходу і відшкодування витрат функціонуючої робочої сили і засобів виробництва в ринковій економіці на рівні держави (на макрорівні).
удосконалено:
напрямки державного регулювання використання соціальних трансфертів у період соціально-економічних трансформацій;
підходи щодо ефективного цільового програмування сталого соціального розвитку в регіоні;
систему фінансового забезпечення сталого соціального розвитку в регіоні;
отримали подальший розвиток:
основні напрямки державного регулювання соціального захисту активного населення;
структура інтегрованої автоматизованої системи управління сталим соціальним розвитком у регіоні.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні оцінки автора, аналіз існуючих проблем та пропозицій щодо вдосконалення сучасного механізму державного регулювання використання соціальних трансфертів спрямовані насамперед на фінансування розвитку молодого покоління та охорону здоров’я. Практичне значення дослідження полягає у створенні умов соціального захисту населення згідно із затвердженими державними соціальними стандартами. Положення та висновки даної дисертації за безпосередньою участю автора використані у процесі складання регіонального соціального бюджету Донецької області в період 2000-2004 рр. та прогнозу його показників до 2010 року, вдосконаленні схеми інтегрованої автоматизованої системи управління сталим соціальним розвитком у регіоні.
Наукові розробки дисертанта, що стосуються методичних основ забезпечення соціальної спрямованості видатків регіонального соціального бюджету, раціоналізації структури витрат бюджетів усіх рівнів і різної підпорядкованості, а також удосконалення системи соціального захисту вразливих верств населення, використані при підготовці рекомендацій науково-практичних конференцій.
Положення та рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані для оцінки ефективності державної політики у сфері використання трудових ресурсів і під час розробки регіональних програм зайнятості населення.
Основні наукові положення і практичні рекомендації використовуються в роботі місцевих і районних рад міст Донецька, Макіївки та ін. у процесі розробки програм зайнятості населення і програм соціально-економічного розвитку (довідки Головного управління економіки облдержадміністрації
№ 135/6 від 11.06.2004, Центрально-міської райдержадміністрації Макіївського виконавчого комітету № 5/06-4 від 10.06.2004 ).
Ряд теоретичних положень дисертації використовуються в навчальних курсах “Планування у невиробничій сфері”, “Основи регіонального управління”, “Менеджмент організацій соціального захисту” в Донецькому державному університеті управління (довідка № 147 від 14.06.2004).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно написаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми формування і розвитку механізму забезпечення сталого соціального розвитку в регіоні на основі ефективного використання соціальних трансфертів і трудових ресурсів в умовах трансформації економіки до ринкових відносин.
Особистий внесок здобувача в наукових працях, написаних у співавторстві, наведено у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені та обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування”
(м. Дніпропетровськ, 16 травня 2003 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції “Молодь та держава” (м. Святогірськ, 25-26 жовтня 2003 р.); Третій Всеукраїнській міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент – освіта в Україні: стан розвитку і шляхи вдосконалення” (м. Слов’янськ, 26-29 квітня 2004 року).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 11 наукових праць, з них 8 статей у збірниках наукових праць, 3 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг 4,2 д. а., особисто автору належить 2,8 д. а.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 205 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 19 рисунків, 21 таблицю, які наведено на 36 сторінках. Список використаних джерел із 209 найменувань наведено на 16 сторінках, 3 додатки – на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретичні і методичні засади дослідження складових механізму державного забезпечення сталого соціального розвитку”. Процес відтворення населення в сучасних умовах, який характеризується небувалою складністю, багатогранністю, динамічно розвивається і ускладнюється. Це процес дуже дорогий, він потребує значної фінансової підтримки суспільства, базується на величезних за розмірами фондах життєвих засобів, що виробляються матеріальною сферою. Тому сутність державної політики у цьому процесі повинна полягати, в першу чергу, у створенні відповідних умов відтворення населення, тобто “створенні” населення сучасної якості. Без поглиблення процесів регіоналізації цю проблему в Україні швидко не вирішити.
Дослідження сучасного стану системи державного регулювання процесу відтворення населення України показали, що механізми цього регулювання порушені, тому зростає і значення соціальних трансфертів, які можуть стати джерелом економічного забезпечення демографічної політики держави.
Аналіз досвіду проведення демографічної політики у різних країнах Європи свідчить, що в наш час фактично всі держави континенту приділяють значну увагу питанням розвитку населення і здійснюють комплекс заходів щодо регулювання його кількісного та якісного складу, всебічної підтримки сімей з дітьми. У цьому контексті теперішній стан демографічної політики в Україні, яка фактично складається лише з окремих малоефективних заходів, не відповідає сучасним європейським стандартам, потребам розвитку населення, тому необхідна розробка нової концепції сучасної демографічної політики в Україні на засадах ефективного використання суспільних соціальних фондів.
Установлено, що суспільні соціальні фонди – це система економічних відносин з перерозподілу фонду життєвих засобів, яка забезпечує формування і розвиток найбільш важливих для суспільства якостей індивідів незалежно від їх особистих доходів. Ці відносини реалізуються у вигляді виплат певним категоріям населення (у грошовій формі), а також у наданні населенню певних послуг безкоштовно або за пільговими цінами (у натуральній формі). У суспільстві з адміністративно-командною економікою ці фонди функціонували у вигляді суспільних фондів споживання, у суспільстві з ринковою економікою – у вигляді соціальних трансфертів. Відмінності соціальних трансфертів від суспільних фондів споживання зумовлені, в першу чергу, джерелом їх формування: суспільні фонди споживання формуються виключно за рахунок необхідного продукту, соціальні трансферти – значною мірою за рахунок додаткового продукту і лише частково – за рахунок необхідного.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що на відміну від суспільних фондів споживання соціальні трансферти мають більш “звужене” поле дії, тобто соціально організують меншу кількість ланок демопроцесу; обслуговують насамперед малозабезпечені верстви населення і представників середнього класу (виплатами і пільгами із суспільних фондів споживання користувалися здебільшого панівна верхівка соціалістичного суспільства і соціальні групи населення, на які вона спиралася); населенню забезпечується свобода вибору, тобто воно може користуватися альтернативними установами, організаціями, фондами, які не фінансуються через соціальні трансферти.
Як показав аналіз зарубіжного досвіду, значне зростання обсягів і значення соціальних трансфертів у переважній більшості країн світу на етапі переходу до постіндустріальної цивілізації стає закономірністю, основою якої є сучасний розвиток продуктивних сил.
Аналіз сучасних економічних умов відтворення населення України дозволяє зробити висновок, що життєдіяльність та розвиток населення України економічно не забезпечуються: за роки незалежності значно погіршились економічні умови існування всіх соціально-демографічних груп населення. Значну роль відіграло й різке скорочення суспільних соціальних фондів, які довгі роки функціонували як суспільні фонди споживання. Хоча у 2000–2002 рр. намітився деякий прогрес, ця тенденція вкрай слабка і зміни поки що незначні; деяке покращення макроекономічної ситуації поки що не привело до поліпшення умов життєдіяльності українського народу.
Аналіз, проведений за 2002-2003 рр., показує, що 68 % доходів населення України складає заробітна плата, однак інші факторні доходи має незначна частина населення (табл. 1).
Таблиця 1
Джерела формування особистого грошового доходу населення України у 2002-2003 рр., %
Джерела доходу 2002 2003 2003 р. до 2002р. +/-
Заробітна плата за основним місцем роботи 68,1 67,9 -0,2
Різні підробітки 11,5 10,9 -0,6
Пільги, пенсії, допомога держави 33,9 30,0 -3,9
Продукти з присадибної ділянки 12,1 27,2 +15,1
Допомога родичів, знайомих 17,4 18,1 +0,7
Дохід від підприємництва 0,6 0,7 +0,1
Акції (дивіденди) 0,8 1,2 +0,4
Прибуток власного підприємництва 0,6 0,7 +0,1

Другим значним джерелом доходу є соціальні трансферти (пенсії, пільги, допомога). Аналіз, проведений за 2003 рік, показав, що питома вага їх одержувачів зменшилась майже на 4%. Структуру одержувачів соціальних трансфертів у 2003 році наведено на рис. 1.

Рис. 1. Структура одержувачів соціальних трансфертів у 2003 році.

Аналіз джерел доходу в регіональному розрізі комплексно характеризує як економічний стан регіону, розвиток у ньому підприємництва, так і особливості поведінки населення, зумовлені віковими, соціально-психологічними та іншими чинниками. Джерела доходу в регіональному розрізі у 2002 році показано в табл. 2.

Таблиця 2
Джерела доходу в регіональному розрізі у 2002 році
Регіони Заробітна плата за основним місцем роботи Різні підробітки Пільги, пенсії, допомоги Продукти з присадибної ділянки Допомога родичів, знайомих Дохід від підприємництва Акції (дивіденди) Прибуток власного підприємства
АР Крим 67 5 27 25 22 0,9 0,3 -
Вінницька 74 14 20 44 15 0,8 1,1 1,4
Волинська 68 18 36 45 16 2,8 - -
Дніпропетровська 71 11 30 21 16 1,0 0,5 0,7
Донецька 74 8 35 16 18 0,3 0,7 0,2
Житомирська 64 8 39 46 11 - - 1,9
Закарпатська 60 12 39 33 16 - - 0,6
Запорізька 71 10 28 18 13 1,7 0,7 -
Івано-Франківська 61 14 29 27 20 - 0,5 -
Київська
67 7 34 34 12 - 0,3 1,9
Кіровоградська 69 10 31 43 14 0,5 26,8 2,3
Луганська 69 6 28 22 19 0,9 - 2,3
Львівська 67 11 35 18 22 0,2 0,8 0,2
Миколаївська 71 15 30 28 10 0,8 - -
Одеська 70 15 35 20 17 0,7 0,7 0,7
Полтавська 70 15 24 30 20 2,2 - 0,3
Рівенська 62 13 34 46 14 1,3 - -
Сумська 65 6 38 26 12 0,4 0,4 1,6
Тернопільська 66 9 26 43 15 0,9 - 1,7
Харківська 62 13 29 25 24 0,2 0,3 0,3
Херсонська 66 17 26 29 21 0,9 0,9 0,9
Хмельницька 70 11 39 45 16 0,4 11,4 -
Черкаська 72 11 32 32 23 0,3 0,3 0,6
Чернівецька 60 22 43 34 22 0,7 - -
Чернігівська 67 14 35 45 16 - 0,4 0,4
м. Київ 61 9 23 10 32 0,6 2,4 -
м. Севастополь 57 - 33 2 22 - - -
Україна 68 11 30 27 18 0,7 1,2 0,7

Таким чином, в Україні основними джерелами доходу є праця населення в різних її формах і соціальні трансферти як держави, так і близьких людей.
Підприємництво, активи та власність поки що не стали суттєвим джерелом доходів навіть для 5% населення. Це свідчить про їх незначну поширеність і невеликий розмір, невміння їх використовувати як джерела доходів та про те, що основна маса активів і власності на засоби виробництва концентрується в руках незначної групи населення з високим рівнем доходів.
Створення нормальних умов відтворення населення можливе лише шляхом подолання соціально-економічної кризи, формування відповідної державної політики, що дасть можливість провести реформи заробітної плати і пенсійного забезпечення, враховуючи всі необхідні для життєдіяльності індивідів складові; створити сучасну виважену систему соціальних трансфертів у найбільш важливі ланки демопроцесу, вдосконалити механізм регулювання зайнятості в державі.
Розділ 2. “Проблемно-методичні напрямки державного регулювання сталого соціального розвитку в регіоні”. Як показує проведений аналіз, механізм регулювання сталого соціального розвитку в Україні на всіх рівнях знаходиться в стані формування і вимагає значних змін. Усе ще залишаються дискусійними економічні проблеми, що впливають на ефективність регулювання сталого соціального розвитку, такі, як доцільність переходу на переважно економічні методи управління, підвищення ролі регіонів у системі регулювання сталого соціального розвитку тощо. Одна з найважливіших складових сталого соціального розвитку – механізм регулювання зайнятості. Основне завдання формування такого механізму – перехід від політики загальної зайнятості до політики ефективної зайнятості. Для цього необхідно активніше реформувати застарілий командно-адміністративний механізм управління зайнятістю, який усе ще зберігається, розширювати дії ринкових важелів регулювання. Тому перед країною стоїть складне завдання формування ефективного механізму регулювання зайнятості на основі оптимального співвідношення всіх суб’єктів та забезпечення соціальної стабільності.
Аналізуючи Кейнсіанську теорію, в дослідженні зроблено висновок, що в умовах становлення ринкової економіки в Україні особливо актуальними є проблеми розподілу доходів і державного регулювання зайнятості населення. Вирішувати цю проблему під силу лише державі, тому що в її руках завжди є достатній набір інструментів для цього.
Установлено, що сьогодні в Україні окремі елементи інфраструктури ринку праці ще не діють достатньо ефективно, не відпрацьований механізм цивільного й інституціонального регулювання. Тому формування і регулювання ринку праці – одна з ключових і найбільш гострих проблем ринкової економіки. А досягнення повної ефективної зайнятості – одне з головних завдань держави.
У зв’язку з цим визначено мінімум компонентів необхідних для створення і функціонування цивілізованого ринку праці. На основі аналізу цих компонентів запропоновано механізм взаємодії факторів виробництва, формування доходу і відшкодування витрат функціонуючої робочої сили і засобів виробництва в ринковій економіці на рівні держави (на макрорівні) (рис. 2).

Рис. 2. Взаємодія факторів виробництва, формування доходу і відшкодування витрат у ринковій економіці на макрорівні

Аналізуючи демографічну ситуацію в Донецькому регіоні, ми встановили, що за 2003 рік кількість населення області скоротилася на 39,4 тис. осіб і на 01.01.2004 становила 4 735 тис. осіб. Зменшення кількості в основному відбулося за рахунок природного скорочення, яке склало 35,8 тис. осіб та 3,6 тис. осіб за рахунок міграційного скорочення.
У зв’язку з цим запропоновано ряд невідкладних дій, які поліпшують процес життєдіяльності в регіоні.

Розділ 3. “Напрямки вдосконалення механізмів державного регулювання сталого соціального розвитку”. У дослідженні визначено основні складові сталого соціального розвитку – відтворення населення та його соціальний захист (оплата праці, пенсії, пільги, зайнятість).
Запропоновано основні напрямки державного регулювання соціального захисту активного населення, які створюють умови для:
досягнення раціонального рівня споживання більшістю населення, зокрема, скорочення диференціації в рівні споживання благ і послуг до меж, при яких зберігаються стимули до кваліфікованої праці й ефективного підприємництва;
кваліфікованої творчої праці, що пов’язане з якісною зміною структури економіки (насамперед скорочення до мінімуму важкої фізичної праці та екологічно шкідливих виробництв);
формування ефективної системи соціального захисту, яка повинна включати захист від безробіття, надання допомог непрацездатним групам населення, поєднувати державну і страхову системи соціального захисту.
Найважливішим самостійним компонентом ринку праці повинен стати соціальний захист економічно активного населення, який виступає як система заходів у взаємозв’язку і взаємодії праці і капіталу. В зв’язку з цим в умовах перехідної економіки таке завдання може вирішити тільки держава (регіон).
Цілком очевидно, що вирішення завдань соціального захисту економічно активного населення вимагає великих коштів, які не можна мінімізувати. У наших умовах величина витрат на соціальну допомогу повинна визначатися рівнем розвитку економіки і станом ринку праці. Організатором соціального захисту населення виступає держава. Однак це не означає, що всі заходи повинні здійснюватися тільки за її рахунок. В умовах ринкової економіки джерела фінансування можуть і повинні бути різноманітними. Світовий досвід показує, що кошти на соціальний захист у масштабах держави формуються не тільки за її рахунок, але і за рахунок роботодавців, працівників і з інших джерел (табл. 3).
Таблиця 3
Джерела фінансування соціальних програм (% до загальної суми фінансування)

Потенційні одержувачі Роботодавці Держава Інші джерела
США 22,6 34,3 23,6 19,5
Франція 21,5 50,4 21,4 6,7
ФРН 35,7 34,2 27,4 2,7
Японія 26,3 28,9 26,2 18,6
Швеція 1,0 43,8 19,6 35,6

Дані табл. 3 переконливо свідчать про різноманітність джерел формування фондів соціального захисту, серед яких частка держави становить не більше 1/4. Важливим джерелом надходжень у ці фонди є відрахування самого працівника.
У трансформаційному суспільстві сучасної України суспільні соціальні фонди функціонують у вигляді соціальних трансфертів. Їх значення і необхідність для економічного забезпечення відтворення населення в сучасних умовах зумовлені, по-перше, закономірністю значних суспільних інвестицій у розвиток населення для кожної країни на етапі переходу до постіндустріального суспільства, коли саме обсяг інтелектуального капіталу визначає ступінь розвитку і багатства держави; по-друге, їх здатністю пом’якшити перехід до нових, ринкових принципів фінансування розвитку населення на етапі “економічного переходу”, тобто виступити у ролі певного “буфера”.
Абсолютний обсяг соціальних трансфертів, розрахований як сума витрат на відтворення населення із Консолідованого бюджету, Пенсійного Фонду і Фонду соціального страхування, становить приблизно 20% обсягу валового внутрішнього продукту України і, на перший погляд, здається досить значним. Однак аналіз сучасної демореальності, порівняння з величиною витрат на розвиток населення і проведення соціально-демографічної політики у розвинених країнах Європи свідчать, що їх обсяг є вкрай недостатнім. Хоча у номінальному вимірі сума соціальних трансфертів збільшується, їх реальний обсяг (тобто з урахуванням темпів інфляції) у розрахунку на душу населення скорочується з кожним роком, зменшується він і у перерахунку на долари США.
Аналіз обсягу витрат з цих фондів на основні вікові групи населення, їх динаміки у розрахунку на одну особу, у тому числі у доларах США, структури цих витрат, напрямків використання і джерел фінансування дозволяє зробити висновок, що спостерігається несприятлива тенденція скорочення суми витрат із соціальних трансфертів насамперед на виховання і розвиток молодого покоління. Кошти, які витрачаються на працездатне населення і населення похилого віку, хоча і значно менші за обсягом від потреб цих вікових груп населення, однак залишаються приблизно на одному рівні, а витрати на працездатне населення навіть дещо зростають за рахунок збільшення видатків Державного фонду сприяння зайнятості населення.
Скорочення витрат на дітей та підлітків особливо небажане в контексті кризи суспільної системи виховання і навчання молодого покоління та загострення демографічної кризи. Тільки значне підвищення обсягів фінансування системи дитячих дошкільних закладів, середніх навчальних закладів, системи позашкільної освіти дітей тощо дасть можливість підняти якість їх роботи, вирішити існуючі проблеми і створити цивілізовані умови життєдіяльності молодого покоління в Україні.
Запропоновано напрямки державного регулювання використання соціальних трансфертів, які є важливою складовою економічного забезпечення відтворення населення і економічною основою таких напрямків державної демографічної політики, як охорона і підтримка материнства і дитинства, сімейної політики, охорони здоров’я населення, підвищення його освітнього та культурного рівня.
На основі принципів побудови регіональних програм був запропонований алгоритм формування таких програм, а також структура інтегрованої автоматизованої системи управління сталим соціальним розвитком (рис. 3).
Установлено, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій і соціальних фондів. Розмежовані за різними інституціями видатки на соціальні потреби і надходження, що їх забезпечують, методично поєднуються через процес бюджетування в соціальному бюджеті.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


В Україні однією з основних ланок реалізації соціальної політики є область, на яку покладено зобов’язання забезпечувати створення належних умов для життєдіяльності спільноти людей, що мешкає на її території. Саме на рівні області повинен реалізуватися соціальний бюджет, оскільки обласні бюджети і цільові фонди є основним каналом руху і періодичної концентрації бюджетних і фондових трансфертів.
З огляду на це соціальний бюджет регіону (області) повинен об’єднувати в собі всі соціальні видатки, включаючи виплати соціальних фондів. Дохідна частина повинна включати страхові внески до системи соціального захисту, інші надходження та збори до різноманітних фондів, кошти з Державного та місцевого бюджетів для фінансування соціальних витрат. Видаткова частина бюджету складається з видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, а також витрат цільових фондів.
У зв’язку з цим, обласний бюджет набуває чинності найбільш значущого каналу руху і періодичної концентрації бюджетних трансфертів, що в свою чергу підтверджує необхідність поглиблення процесів регіоналізації.

ВИСНОВКИ

У дослідженні дано наукову оцінку значення соціальних трансфертів у матеріальному забезпеченні відтворення населення України, визначено напрямки вдосконалення їх механізму, а також соціального захисту активного населення в умовах гострої демографічної кризи і на цій основі розроблено теоретичні і методичні положення щодо вдосконалення механізмів державного регулювання та цільового програмування соціальної стабільності в регіоні.
Основі висновки і результати щодо цих положень, зводяться до такого:
1. Дослідження сучасного стану системи державного регулювання процесом відтворення населення України показали, що механізми цього регулювання порушені, тому зростає і значення соціальних трансфертів, які можуть стати джерелом економічного забезпечення демографічної політики держави.
2. Аналіз досвіду проведення демографічної політики у різних країнах Європи свідчить, що в наш час фактично всі держави континенту приділяють значну увагу питанням розвитку населення і здійснюють комплекс заходів щодо регулювання його кількісного та якісного складу, всебічній підтримці сімей з дітьми. У цьому контексті теперішній стан демографічної політики в Україні, яка фактично складається лише з окремих малоефективних заходів, не відповідає сучасним європейським стандартам, потребам розвитку населення, тому необхідна розробка нової концепції сучасної демографічної політики в Україні.
3. У дослідженні науково обґрунтовано і визначено напрямки державного регулювання використання соціальних трансфертів у період соціально-економічних трансформацій, які є важливою складовою економічного забезпечення відтворення населення, є економічною основою таких напрямків державної демографічної політики як охорона і підтримка материнства і дитинства, сімейної політики, охорони здоров’я населення, підвищення його освітнього та культурного рівня.
4. Встановлено, що сьогодні в Україні окремі елементи інфраструктури ринку праці ще не діють достатньо ефективно, не відпрацьований механізм цивільного й інституціонального регулювання. Тому формування і регулювання ринку праці одна з ключових і найбільш гострих проблем ринкової економіки. А досягнення повної ефективної зайнятості – одне з головних завдань держави.
5. Запропоновано основі напрямки державного регулювання соціальним захистом активного населення, які створюють умови для:
досягнення раціонального рівня споживання більшістю населення, зокрема, скорочення диференціації в рівні споживання благ і послуг до меж, при яких зберігаються стимули до кваліфікованої праці й ефективного підприємництва;
кваліфікованої творчої праці, що пов’язано з якісною зміною структури економіки (насамперед скорочення до мінімуму важкої фізичної праці й екологічно шкідливих виробництв);
формування ефективної системи соціального захисту, яка повинна включати захист від безробіття, надання допомог непрацездатним групам населення, поєднувати державну і страхову системи соціального захисту.
6. Визначено мінімум компонентів необхідних для створення і функціонування цивілізованого ринку праці. На основі аналізу цих компонентів запропоновано механізм взаємодії факторів виробництва, формування доходу і відшкодування витрат функціонуючої робочої сили і засобів виробництва в ринковій економіці на рівні держави (на макрорівні).
7. Надання державних соціальних гарантій має здійснюватися за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій і соціальних фондів. Розмежовані за різними інституціями видатки на соціальні потреби і надходження, що їх забезпечують, повинні методично поєднуватися через процес бюджетування в соціальному бюджеті. У зв’язку з цим, обласний бюджет набуває чинності найбільш значущого каналу руху і періодичної концентрації бюджетних трансфертів, що в свою чергу підтверджує необхідність поглиблення процесів регіоналізації.
8. Аналізуючи демографічну ситуацію в Донецькому регіоні запропоновано ряд невідкладних дій, які поліпшують процес життєдіяльності в регіоні. На основі цих дій, а також принципів побудови регіональних програм було запропоновано підходи щодо їх формування і структуру інтегрованої автоматизованої системи управління сталим соціальним розвитком.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ

1. Беганська І.Ю. Регіональна спеціалізація: поєднання інституцій, потреб і форм їх прояву та економічної реалізації в часі // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип. 10. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 273-277.
2. Беганская И.Ю. Новые аспекты социализации в переходном обществе // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип. 17. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 179-183.
3. Беганська І.Ю. Забезпечення соціальних гарантій громадян на основі регіонального соціального бюджету // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип.18. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 45-49.
4. Лоскутова В.В., Беганська І.Ю. Прогнозування соціальних витрат на основі моделювання соціального бюджету регіону // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 21. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 88-95.
Особистий внесок автора: запропоновано модель для прогнозного розрахунку соціального бюджету регіону.
5. Козаченко Г.В., Беганська І.Ю. Ринок соціальних послуг та особливості його функціонування // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 24. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 75-82.
Особистий внесок автора: обґрунтовано особливості ринку соціальних послуг та наведено фактори сегментації ринку соціальних послуг.
6. Беганська І.Ю. Узагальнення і поглиблення сутності детермінантів соціального розвитку в перехідний період // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 26. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 352-357.
7. Беганська І.Ю. Проблеми управління соціально-економічними процесами на регіональному рівні // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 30. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 36-42.
8. Беганская И.Ю., Селезнева В.А. О власти и личном влиянии руководителя // Сборник межвузовских научных трудов студентов, магистров, аспирантов и соискателей. Выпуск 2 / Под общ. ред. д.э.н., проф.
Дорофиенко В.В. – Макеевка: ДонГАСА, 2003. – С. 167-169.
Особистий внесок автора: сформульовано та обґрунтовано форми власті у рамках ефективного управління.
9. Беганская И.Ю., Лоскутова В.В. Социально-политический контекст гражданского согласия в регионе // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування” (16 травня 2003 року). – Дніпропетровськ, 2003 . – С. 84-85.
Особистий внесок автора: сформульовано висновки про те, що ефективне функціонування багатопартійності зумовлює наявність та взаємодію стійких або активно формованих соціальних груп з об’єктивно зумовленими соціальними інтересами.
10. Беганская И.Ю., Репина Н.С. Социальный комплекс промышленно-развитого города: видение перспектив развития // Материалы Второй международной научно-практической конференции “Молодежь и государство” (25-26 октября 2003 года). – Святогорск, 2003. – С. 55.
Особистий внесок автора: зроблено висновок про те, що соціальна сфера із бюджетно-споживної може стати бюджетно-наповнювальною.
11. Козаченко Г.В., Беганська І.Ю. Основні шляхи формування управлінців нового покоління // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Менеджмент – освіта в Україні: стан розвитку та шляхи удосконалення” (26-29 квітня 2004 року, м. Слов’янськ). – Менеджер: Вестник ДонГУУ. – Донецк: ДонГУУ, 2004. - №3(29). – C. 190-191.
Особистий внесок автора: обґрунтовано особистісно-орієнтований підхід щодо підготовки управлінців нового покоління.

АНОТАЦІЯ

Беганська І.Ю. Державне регулювання та цільове програмування сталого соціального розвитку в регіоні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.
У дисертації обґрунтовано сутність державної політики, яка повинна полягати в першу чергу в створенні відповідних умов відтворення населення, тобто “створенні” населення сучасної якості. Встановлено, що без поглиблення процесів регіоналізації цю проблему в Україні швидко не вирішити.
Досліджено сучасний стан системи державного регулювання забезпечення відтворення населення України. Проаналізовано досвід країн Західної та Східної Європи щодо забезпечення демографічної політики.
Виявлено проблеми управління процесами життєдіяльності на регіональному рівні. Запропоновано основні напрямки державного регулювання соціального захисту активного населення. Обґрунтовано напрямки регулювання використання соціальних трансфертів у період соціально-економічних трансформацій.
На основі принципів побудови регіональних програм запропоновано алгоритм формування програм сталого соціального розвитку в регіоні і схему інтегрованої автоматизованої системи управління сталим соціальним розвитком.
Ключові слова: державне регулювання, цільове програмування, сталий соціальний розвиток, процеси життєдіяльності, ринок праці

АННОТАЦИЯ
Беганская И.Ю. Государственное регулирование и целевое программирование устойчивого социального развития в регионе. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.
Диссертационное исследование посвящено государственному регулированию и целевому программированию устойчивого социального развития в регионе.
Устойчивое социальное развитие связано с процессом воспроизводства населения в современных условиях и характеризуется многогранностью, которая динамически развивается и усложняется. Это процесс очень дорогой, он нуждается в значительной финансовой поддержке общества, которое базируется на огромных по размерам фондах жизненных средств, производимых материальной сферой. Поэтому, сущность государственной политики в этом процессе должна заключаться, в первую очередь, в создании соответствующих условий воспроизводства населения. Без углубления процессов регионализации эту проблему в Украине быстро не решить.
Обосновано, что общественные социальные фонды – это система экономических отношений по перераспределению фонда жизненных средств, которая обеспечивает формирование и развитие наиболее важных для общества качеств индивидов независимо от их личных доходов. Эти отношения реализуются в виде выплат определенным категориям населения (в денежной форме), а также в предоставление населению определенных услуг бесплатно или по льготным ценам (в натуральной форме). В обществе с административно-командной экономикой эти фонды функционировали в виде общественных фондов потребления, в обществе с рыночной экономикой – в виде социальных трансфертов. Отличия социальных трансфертов от общественных фондов потребления обусловлены, в первую очередь, источником их формирования: общественные фонды потребления формируются исключительно за счет необходимого продукта, социальные трансферты – в значительной мере за счет дополнительного продукта, и только частично – за счет необходимого.
Значительный рост объемов и значение социальных трансфертов в подавляющем большинстве стран мира на этапе перехода к постиндустриальной экономики является закономерностью, основой которой является современное развитие производительных сил, обеспечивающих материальные условия этого процесса, а основной движущей силой - объективная потребность современного общественного организма в населении “нового”, более зрелого качества.
Установлено, что создание нормальных условий воспроизводства населения возможно лишь путем преодоления социально-экономического кризиса, формирование соответствующей государственной политики, что даст возможность провести реформирование заработной платы и пенсионного обеспечения, учитывая все необходимые для жизнедеятельности индивидов составляющие; создать современную взвешенную систему социальных трансфертов в наиболее важные звенья демопроцесса.
Установлено, что процессы воспроизводства населения в современных условиях неразрывно связаны с его занятостью. Механизм регулирования занятости представляет собой сложную многоуровневую систему. Как показывает проведенный анализ, механизм регулирования занятости в Украине на всех уровнях находится в состоянии формирования и требует значительных изменений. Все еще остаются дискуссионными такие экономические проблемы, влияющие на эффективность регулирования занятости, как целесообразность перехода на преимущественно экономические методы управления, повышение роли регионов в системе регулирования занятости и так далее. Основные задачи формирования такого механизма – переход от политики общей занятости к политике эффективной занятости. Для этого необходимо активнее реформировать устаревший командно-административный механизм управления занятостью, который все еще сохраняется, расширять действия рыночных рычагов регулирования. Поэтому перед страной стоит сложная задача формирования эффективного механизма регулирования занятости на основе оптимального соотношения всех субъектов и обеспечения социальной стабильности.
Установлено, что сегодня в Украине элементы инфраструктуры рынка труда еще не действуют достаточно эффективно, не отработан механизм гражданского и институционного регулирования. Поэтому формирование и регулирование рынка труда одна из ключевых и наиболее острых проблем рыночной экономики. А достижение полной эффективной занятости – одна из главных задач государства.
В этой связи определен минимум компонентов необходимых для создания и функционирования цивилизованного рынка труда. На основе анализа этих компонентов предложен механизм взаимодействия факторов производства, формирования доходов и возмещения расходов функционирующей рабочей силы и средств производства в рыночной экономике на уровне государства (на макроуровне).
Анализируя демографическую ситуацию в Донецком регионе предложен ряд безотлагательных действий, которые улучшают процесс жизнедеятельности в регионе.
На основе принципов построения региональных программ предложен принцип формирования программ устойчивого социального развития в регионе и структур интегрированной автоматизированной системы управления устойчивым социальным развитием.
Ключевые слова: государственное регулирование, целевое программирование, устойчивое социальное развитие, процессы жизнедеятельности, рынок труда

ANNOTATION
Beganskaya I.Yu. Government control and target programing of steady social development in region. – Manuscript.
The thesis for candidate’s degree on state management by specialty 25.00.02 - Mechanisms of the government. - Donetsk state university of management of the Ministry of Education and a science of Ukraine, Donetsk, 2005.
The thesis essence is grounded of state policy, which must consist above all things in creation of the proper terms of recreation of population, that is “creation” of population of modern quality. It is set, that without deepening of processes of regionalizatsii in Ukraine quickly not to decide this problem.
The modern state is explored of the system of the state adjusting by providing of recreation of population of Ukraine. Experience is analyses of countries of Western and East Europe in relation to providing of demographic policy.
Problems are exposed of process control of vital functions at the regional level. The basic directions are offered of the state adjusting by the social defense of active population. The directions are grounded of adjusting by the use of social transferor in the period of socio-economic transformations.
On the basis of principles of construction of the regional programs an algorithm is offered of forming of the programs of steady social development in region and chart of the integrated automated system of management by the steady social development.
Key words: state adjusting, target programming, steady social development, processes of vital functions, labour market

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking