Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції

 

КУРИЛО Тетяна Миколаївна

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КЕРІВНИКІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2006


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – доктор наук з державного управління, професор
РАДИШ Ярослав Федорович,
Національна академія державного управління
при Президентові України, професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент
МАРТИНЕНКО Василь Миколайович,
Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри кадрової політики;

кандидат наук з державного управління
ЗАГОРОДНІЙ Володимир Васильович,
Київська міська державна адміністрація,
Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення, перший заступник начальника управління.

Провідна установа – Донецький державний університет управління МОН України, кафедра менеджменту у невиробничій сфері, м. Донецьк.

Захист відбудеться 10 травня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 7 квітня 2006 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В.Жабенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 05.04.2006.
Формат 60 х 84 1/16. Тираж 100 прим. Обл.-вид. арк. 1,35.
Ум.-друк. арк. 1,16. Гарн. Таймс.

Свідоцтво серії ДК № 1561 від 06.11.2003 р.

Віддруковано з оригінал-макета у видавництві
Національної академії державного управління
при Президентові України.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) одним із основних напрямів розвитку системи охорони здоров’я є перебудова державного управління галуззю з метою проведення державної політики, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я населення в нових соціально-економічних умовах. Реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я тісно пов’язана з удосконаленням системи підготовки і використання медичних ресурсів, яке передусім полягає у визначенні реальних потреб у лікарях різних спеціальностей та інших працівниках охорони здоров’я; обґрунтуванні порядку і механізмів державного замовлення на підготовку цих кадрів; переорієнтації переддипломної освіти на підготовку лікарів загальної практики/ сімейних лікарів та інших фахівців первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД); підготовці висококваліфікованих фахівців з організації та управління галуззю охорони здоров’я, здатних здійснити її реформування; впорядкуванні мережі закладів медичної освіти. Ефективність та якість використання медичних кадрів, безумовно, залежить не лише від рівня їх теоретичної та практичної професійної підготовки, а й від низки набутих суто людських позитивних моральних якостей, без яких неможливе становлення медичного працівника. Саме тому розробка відповідних механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції є одним з основних завдань реформування здоровоохоронної галузі.
Важливість наукового аналізу державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції пов’язана з необхідністю виконання положень Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 для забезпечення ефективного розвитку системи охорони здоров’я, збереження генофонду нації, проведення глибоких структурних змін у медичній галузі та запровадження європейських стандартів реалізації права громадян на медичну допомогу.
Актуальність дослідження значною мірою зумовлюється й необхідністю пошуку нових шляхів забезпечення високого рівня вищої медичної освіти з урахуванням визначеного Україною орієнтира на входження в освітній простір Європи в контексті Болонського процесу. Таким чином, державне управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції є не тільки перспективним напрямом стратегічного управління охороною здоров’я, а й тією його складовою, де існує багато теоретичних і практичних проблем, вирішення яких сприятиме виходу галузі із тривалої системної кризи.
Про важливість наукового пошуку у сфері державного управління підготовкою медичних кадрів свідчать численні наукові праці українських авторів: М.М.Білинської, Ю.В.Вороненка, В.О.Жаховського, В.В.Загороднього, В.М.Мартиненка, В.Ф.Москаленка, В.Г.Передерія, А.В.Підаєва, В.М.Пономаренка, Я.Ф.Радиша, І.М.Солоненка, Т.І.Чернишенко та ін. Проте незважаючи на їх широкий спектр і не применшуючи вагомості й значущості внеску вказаних вчених, доводиться констатувати, що теоретичні та практичні аспекти управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції досліджені недостатньо.
Таким чином, актуальність дослідження зумовлюється, з одного боку, об’єктивними потребами у реформуванні системи охорони здоров’я України, а з другого – недостатньою розробленістю проблематики підготовки керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції.
Це й зумовило вибір теми дослідження, визначило його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертації висвітлюються результати досліджень, отримані автором при виконанні комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування (ДР-ОК № 0101U002899) і пов’язані з Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України (2000 р.), Міжгалузевою комплексною програмою “Здоров’я нації” на 2002-2011 рр. та Національним планом дій на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я” (Дорожня карта реформування системи охорони здоров’я).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й визначення концептуальних підходів, напрямів та механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і на цій підставі виявлення можливостей та визначення шляхів застосування отриманих наукових результатів як основи підвищення ефективності діяльності галузі.
Відповідно до мети дослідження ставилися такі завдання:
– проаналізувати на базі системно-історичного та порівняльного підходів стан вивчення державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я українськими та зарубіжними дослідниками;
– дослідити пріоритетні напрями державного управління системою підготовки керівників охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і уточнити формулювання поняття “державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я”;
– уточнити основні напрями та виявити тенденції в підготовці керівників системи охорони здоров’я в країнах ЄС, Росії та США з метою використання позитивного досвіду в Україні;
– конкретизувати функції і якості керівників охорони здоров’я нової генерації та дослідити із застосуванням порівняльного аналізу загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я;
– узагальнити результати теоретичного дослідження і розробити на їх основі Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги та Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту;
– сформулювати рекомендації та пропозиції з удосконалення механізмів державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я України як основи підвищення ефективності галузі.
Об’єкт дослідження – система підготовки керівників для охорони здоров’я України.
Предмет дослідження – механізми державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що науково обґрунтована і впорядкована система державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції здатна зробити значний внесок в оптимізацію діяльності галузі шляхом її кадрового забезпечення, а теоретичні положення, висновки, управлінські технології стосовно механізмів державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я відповідно до суспільних потреб, потреб у перебудові галузі та гармонізації їх з міжнародними нормами і стандартами сприятимуть ефективному розвитку системи охорони здоров’я, збереженню генофонду нації та прискоренню проведення глибоких структурних змін у медичній галузі.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертаційному дослідженні мети й завдань застосовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів.
В основу дослідження покладено системний підхід у формі функціонально-структурного аналізу, що дало змогу дослідити як основні елементи системи підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я, так і її вплив на розвиток медичної галузі в цілому.
Для аналізу документальних та літературних джерел, вивчення рівня розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, еволюції політики держави щодо медичної освіти та кадрового забезпечення галузі охорони здоров’я застосовувалися історичний і логічний методи. Використання загальнонаукових методів дослідження сприяло виявленню особливостей підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я.
З метою визначення стану та основних тенденцій розвитку системи підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів у країнах ЄС, Росії та США застосовувалися такі емпіричні методи, як спостереження, опис, порівняння, індуктивне узагальнення.
Конкретизація змісту, цілей, завдань і функцій державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції здійснювалася за допомогою таких теоретичних методів, як аналіз і синтез, класифікація і систематизація, узагальнення та аналогія.
Для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо подальшого розвитку державного управління системою підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів України в умовах європейської інтеграції України застосовувалися прогностичні методи (моделювання, узагальнення незалежних характеристик).
Вірогідність отриманих результатів досягалася завдяки використанню методів наукової ідентифікації й зіставно-порівняльного аналізу літературних джерел.
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти вищих державних органів влади, наукова література, зокрема монографії, статті зарубіжних і вітчизняних учених, опубліковані в періодичних виданнях, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів, офіційні публікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), комісій та органів ООН.
Зважаючи на об’єкт дослідження як системи, а також на характер методичного апарату згаданий об’єкт використаний згідно з системним підходом та системним аналізом, що дало змогу досягти мети дисертаційної роботи, вдосконалити механізми державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я України та сформулювати основні висновки за результатами дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні найважливіших положень дослідження та на їх підставі формуванні практичних рекомендацій для органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій тощо у сфері планування і організації підготовки керівників охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції.
У дисертації
уперше:
– проведено системний аналіз механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я у країнах ЄС, Росії та США, в результаті чого виявлено підходи до оптимізації досліджуваної системи в Україні в умовах її європейської інтеграції;
– сформульовано поняття “державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я”;
– визначено функції і якості керівників охорони здоров’я майбутнього, конкретизовано зміст та науково обґрунтовано механізми оптимізації державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України відповідно до суспільних потреб перебудови галузі та міжнародних норм і стандартів;
– виявлено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті й процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів і менеджерів охорони здоров’я;
– доведено, що основними напрямами оптимізації підготовки керівників системи охорони здоров’я в зарубіжних країнах є: передача функцій підготовки вказаних фахівців приватним навчальним закладам, більша свобода вибору навчальних дисциплін тощо;
– обґрунтовано, що принципи, провідні тенденції та закономірності розвитку державного управління системою підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів у країнах ЄС, Росії та США формуються під впливом глобальних процесів диференціації та інтернаціоналізації;
– установлено пріоритетні напрями досліджень з державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції з урахуванням ступеня розробленості цієї проблематики у вітчизняній літературі;
– розроблено Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги, Типову програму підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою “Магістр управління охороною здоров’я”, Master of Health Administration (MHA) і Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту на основі рекомендацій Програми реорганізації медичної допомоги в Україні “Перспектива – 2010” та базуючись на досвіді Росії, країн Європи та США;
удосконалено:
– підходи до систематизації етапів вироблення державної політики у сфері підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів для системи охорони здоров’я, а саме визначено етапи цього процесу: виявлення потреб у навчанні та планування навчання; управління навчальними закладами, що здійснюють таку підготовкою; нормативне врегулювання змін;
– основні вимоги до фахівця зі спеціальності “менеджер охорони здоров’я”;
– науково-інформаційну базу з проблеми державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я України;
– основні принципи і напрями покращання механізмів державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я;
набули подальшого розвитку:
– науково-теоретичне обґрунтування та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду розробки механізмів державного управління підготовкою керівників охорони здоров’я;
– аналіз програм підготовки професіоналів охорони здоров’я низки європейських країн і США;
– основи системного підходу до організації навчання керівників охорони здоров’я України в умовах євроінтеграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть використовуватися:
– в практиці державного управління охороною здоров’я та при науковому обґрунтуванні і здійсненні комплексу заходів щодо вдосконалення механізмів державного управління під час організації шкіл охорони здоров’я в Україні, розробки і впровадження навчальних програм і планів підготовки керівників системи охорони здоров’я;
– у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з управління охороною здоров’я.
Результати дослідження щодо розробки та вдосконалення механізмів державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції використані:
– в процесі опрацювання Програми розвитку системи охорони здоров’я Харківської області (довідка від 20 січня 2006 р. № 04/48);
– під час підготовки рекомендацій з удосконалення управління системою охорони здоров’я м. Харкова (довідка від 20 січня 2006 р. № 01-105);
– кафедрами управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України і Харківського регіонального інституту НАДУ при підготовці магістрів державного управління зі спеціальності “управління охороною здоров’я” у процесі викладання таких дисциплін: “Державне управління охороною здоров’я” та “Державна політика і стратегія в галузі охорони здоров’я” (довідки від 22 листопада 2005 р. № 352 і від 20 січня 2006 р. № 05/16);
– департаментом кадрової політики військової частини А 1631 у процесі формування перспективного плану підготовки кадрового резерву на 2005-2006 рр. (довідка від 16 січня 2006 р. № 68).
Здійснена наукова робота створює передумови для подальших досліджень проблематики, змісту, форм та ефективності державного управління охороною здоров’я.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Висновки і результати, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані й сформульовані автором самостійно. У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на науково-практичній конференції за міжнародною участю, присвяченій 10-річчю Національної академії державного управління при Президентові України “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005); а також на Другій міжнародній науково-методичній конференції “Болонський процес: трансформація навчального процесу” (Київ, 2005).
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Матеріали з теми дослідження викладено в 10 наукових працях, у тому числі в шести статтях у наукових фахових виданнях та чотирьох наукових працях, опублікованих в інших наукових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 274 сторінки. Дисертація містить 7 рисунків, 4 таблиці, 12 додатків на 65 сторінках. Список використаних джерел налічує 206 найменувань і розміщений на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, ступінь наукової розробленості проблеми, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, визначено особистий внесок здобувача та ступінь апробації результатів дослідження.
У першому розділі – “Державне управління підготовкою керівників системи охорони здоров’я як предмет науково-теоретичного дослідження: джерельний аналіз” – на основі системного вивчення праць вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлюється ступінь наукової розробки теми, осмислюються концептуальні підходи до управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я.
У процесі дослідження установлено, що у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі управління підготовкою керівників для охорони здоров’я є розвинутою галуззю теоретичних та прикладних досліджень. Новим концептуальним підходом до дослідження державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції українські вчені вважають входження держави в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу.
Визначено, що важливим інструментом удосконалення державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції є ефективна законотворча та нормотворча діяльність. Основними законодавчими і нормативно-правовими актами, які регламентують підготовку керівників для системи охорони здоров’я України та визначають особливості управління їх кар’єрою, є: Конституція України; закони України “Про вищу освіту”, “Про освіту”; укази Президента України “Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України”, “Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу”, “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення”; постанови Кабінету Міністрів (КМ) України “Про порядок атестації працівників керівного складу державних підприємств”, “Про розроблення державних стандартів вищої освіти”; “Про затвердження Положення про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ і організацій”; Концепція розвитку охорони здоров’я населення України; Наказ Міністерства освіти і науки (МОН) України “Про затвердження заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”; Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”; рішення колегії МОЗ України “Про подальші заходи щодо покращання діяльності вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів та закладів післядипломної освіти” тощо.
Аналіз літературних джерел показав, що на сьогодні система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінців галузі охорони здоров’я в Україні потребує істотної перебудови. Передусім необхідно розробити навчальні програми оновленого змісту, в яких враховуються суспільні потреби, вітчизняний та зарубіжний досвід; запровадити ступеневу освіту для майбутніх управлінців (бакалавр, спеціаліст, магістр, доктор). Важливим є узагальнення досвіду підготовки управлінців галузі за магістерською програмою з управління охороною здоров’я з метою його впровадження і поширення. Це дасть змогу істотно вдосконалити існуючу систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі охорони здоров’я, які б відповідали суспільним потребам у покращанні громадського здоров’я та перебудові галузі охорони здоров’я в Україні.
У розділі обґрунтовується, що післядипломна підготовка керівників системи охорони здоров’я в Україні передбачає дотримання принципу безперервності навчання, основною метою якого є забезпечення і підтримка високого професійного рівня фахівців в умовах прискореного розвитку науки й еволюції суспільних потреб у період суспільних та економічних трансформацій. Необхідний рівень кваліфікації керівних кадрів у галузі охорони здоров’я може досягатися шляхом поєднання різних видів навчання в навчальних закладах післядипломної освіти, а також на основі їх системної самоосвіти та постійної практичної діяльності як керівників.
Порівняльний аналіз різних за змістом навчальних програм та форм освіти дав можливість зробити висновок про те, що підготовка керівників галузі охорони здоров’я на базі магістерської програми з державного управління та спеціалізації “управління охороною здоров’я” найбільше відповідає суспільним потребам в умовах економіки перехідного періоду та потребам у перебудові здоровоохоронної галузі на шляху європейської інтеграції України. На підставі цього в розділі стверджується, що система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів має формуватися на основі використання системного підходу, який включає чотири головні етапи: аналіз потреб навчання; розробку програм і навчальних планів; управління навчальним процесом та оцінку ефективності навчального процесу.
У процесі аналізу літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів визначено, що заклади охорони здоров’я повинні постійно стимулюватися шляхом висування вимог щодо поліпшення якості, загальнодоступності, сучасності та економічної ефективності. Тому і фахівці охорони здоров’я, і медичні навчальні заклади відповідно до цих ключових вимог розвитку галузі мають однаково відповідати за їх досягнення.
У розділі наголошується на необхідності доопрацювання законодавчої бази охорони здоров’я в напрямі забезпечення еволюційного переходу до нових форм і методів реалізації державної політики в досліджуваній сфері, врахування потреби входження України в європейський та світовий освітній простір.
Джерельний аналіз за темою дослідження показує, що питання державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції України вивчалися побіжно. Поза увагою дослідників залишилися важливі наукові напрями, що потребують дослідження, зокрема:
– особливості добору, адаптації, навчання, мотивації, оцінки управлінського персоналу галузі;
– удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність менеджерів охорони здоров’я України;
– гармонізація національного законодавства України в галузі медичної освіти з правовими стандартами Ради Європи та ЄС у контексті Болонського процесу;
– особливості підготовки та практичної діяльності менеджерів приватного сектора охорони здоров’я тощо.
У другому розділі – “Теоретичні та методичні засади дослідження державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції” – аргументовано концептуальні підходи та методологію проведення дисертаційного дослідження.
Науково-теоретичне обґрунтування базових принципів оптимізації державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції з урахуванням історико-національних традицій і основних напрямів світового розвитку – багатогранне і складне завдання, що потребувало розробки спеціальної програми дослідження з використанням системного підходу. Це дало змогу послідовно вирішити цілу низку специфічних завдань, визначити конкретний предмет та об’єкт дослідження, а також його етапність. Завдяки цьому з’явилася можливість отримання досить повної і достовірної інформації щодо кожного з поставлених завдань.
Дисертаційне дослідження проводилося в п’ять основних етапів. Така багаторівнева структуризація його завдань забезпечувала системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі, ставали логічною основою не тільки для наступних етапів, а й для узагальнення цих результатів і наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.
На першому етапі здійснювалися вибір напряму дослідження, можливих джерел інформації, визначення мети, завдань, об’єкта, предмета, методів дослідження, його концепції.
Метою другого етапу став системний аналіз стану державного управління системою підготовки керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції та дослідження особливостей підходів МОЗ України до управління цією сферою діяльності. На третьому етапі після уточнення формулювання поняття “державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я” як категорії державного управління охороною здоров’я оцінювалась відповідність існуючих механізмів державного управління розвитком системи підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів задекларованим державною політикою України в галузі охорони здоров’я. Основними джерелами інформації для цього стали офіційні документи МОЗ України (206 джерел). Вирішення завдань на даному етапі дослідження супроводжувалося використанням методів функціонально-структурного аналізу та системного підходу. Завданнями четвертого етапу стали: конкретизація змісту, цілей, завдань і функцій державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України; уточнення основних напрямів та виявлення тенденцій розвитку в підготовці керівників лікувально-профілактичних закладів у країнах ЄС і США з метою використання їх позитивного досвіду в Україні. На заключному, п’ятому етапі узагальнювалися результати теоретичного дослідження та на їх підставі формулювалися найважливіші принципи щодо вдосконалення механізмів державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів як основи підвищення ефективності системи охорони здоров’я України.
У розділі встановлено, що на сьогодні система охорони здоров’я України перебуває у стані реформування, головна мета якого – забезпечення ефективного розвитку медичної галузі, проведення в ній глибоких структурних змін, збереження генофонду нації, запровадження європейських стандартів щодо дотримання права громадян на медичну допомогу. За таких обставин особливого значення набуває ефективна державна політика щодо підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів як одна із основних складових системи державного управління медичними ресурсами.
Державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я – це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов’язань щодо забезпечення системи охорони здоров’я України висококваліфікованими фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом.
У розділі обґрунтовується, що роль державної кадрової політики в охороні здоров’я населення України значною мірою підвищується у зв’язку з інтеграцією медичної освіти держави в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу, зміною нормативно-правових засад медичного обслуговування, раціоналізацією використання медичних ресурсів. Виходячи з цього робиться висновок, що в умовах сьогодення кадрова політика в охороні здоров’я щодо підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів передусім має ґрунтуватися на перспективній потребі в таких фахівцях у регіонах з урахуванням змін у стані здоров’я населення, напрямів реформування медичної галузі тощо.
З’ясовано сутність і зміст понять “керівник”, “спеціаліст з державного управління охороною здоров’я” і “менеджер охорони здоров’я”. Так, існує певна тенденція застосовувати термін “менеджер охорони здоров’я” до локально обмежених людських спільнот і колективів, а також тлумачити менеджмент як менш регламентований офіційними правилами, процедурами і технологіями спосіб управління. Менеджер охорони здоров’я – це фахівець технологічного профілю, діяльність якого найчастіше пов’язана з медичним бізнесом, тобто спрямована на отримання прибутку (грошей) шляхом створення і реалізації медичних послуг.
Дослідження змісту й цілей діяльності керівників лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я дало підстави стверджувати, що стосовно цієї категорії управлінців доцільніше використовувати термін “керівник”. Адже керівник – це особа, на яку офіційно покладені функції управління колективом і організації його діяльності; керівник несе юридичну відповідальність за функціонування групи (колективу) перед вищою інстанцією і має певні регламентовані можливості санкціонування – покарання і заохочування підлеглих з метою впливу на їхню виробничу (наукову, творчу тощо) діяльність. Керівник володіє формально регламентованими правами і обов’язками, а також представляє групи (колектив) в інших установах.
У розділі аргументовано, що державне управління сферою медичної допомоги – це політичне управління, а медичний менеджмент – самостійний вид управлінської діяльності. Менеджер у сфері охорони здоров’я – це не державний службовець, він виконує організаційну роботу щодо реалізації замовлення на контрактних засадах. Керівники лікувально-профілактичних закладів – це менеджери технологічного профілю, які здійснюють загальне керівництво тими чи іншими медичними технологічними процесами, координують дії окремих її ланок і об’єднують зусилля колективу для досягнення мети й отримання високого результату. Причому нині менеджером охорони здоров’я може бути і не лікар.
Установлено, що “спеціаліст з державного управління охороною здоров’я” і “менеджер охорони здоров’я” – різні поняття. Перше з них стосується державного службовця – лікаря за фахом, який обіймає ту чи іншу посаду на державній службі у сфері охорони здоров’я. Менеджер охорони здоров’я – це, насамперед, не державний службовець, часто і не лікар, який працює в лікувально-профілактичному закладі чи очолює його.
Як показують результати дослідження, входження в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу є для українського суспільства важливим з огляду на необхідність визнання українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності та якості освіти і, відповідно, конкурентоспроможності українських вищих навчальних закладів (ВНЗ) та їх випускників на європейському й світовому ринках праці. Порівняльний аналіз систем підготовки керівників охорони здоров’я в Україні та Європі свідчить про наявність суттєвих відмінностей. Так, в Україні обмежені можливості вибору студентами навчальних дисциплін; перевантажені навчальні плани як за кількістю дисциплін, так і за обсягом навчальних годин; відсутні індивідуальні навчальні плани студентів; назви окремих дисциплін та системи їх вивчення не збігаються з тими, що існують країнах ЄС; мало уваги приділяється самостійній роботі студентів тощо.
Навчальні програми європейських шкіл охорони здоров’я (ШОЗ) в основному побудовані на кредитно-модульному принципі, розраховані на 2 – 4 семестри залежно від початкового рівня освіти слухачів. Завершується навчання написанням курсових проектів (магістерських робіт) та іспитом. Випускникам присвоюється ступінь магістра громадського здоров’я.
У третьому розділі – “Перспектива розвитку системи державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах євроінтеграції та національної самоідентифікації” – на основі кращого зарубіжного досвіду, його зіставлення з вітчизняним обґрунтовуються принципи, напрями, заходи щодо стратегії оптимізації механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції.
У процесі дослідження встановлено мережу та рівень навчального процесу у закладах (школах охорони здоров’я), що готують менеджерів для здоровоохоронної галузі в ЄС, Росії, США та визначено місце України в системі післядипломної медичної освіти.
В Україні керівників системи охорони здоров’я готують лише на рівні післядипломної освіти. Післядипломні форми такої підготовки (тематичне удосконалення, передатестаційні цикли, курси спеціалізації, магістратура з державного управління) не мають державного юридичного статусу, який би забезпечував обов’язковість такої освіти для керівників галузі.
Нові можливості щодо вдосконалення державної політики України з підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, спроможних вивести галузь з глибокої системної кризи та сформувати в державі ефективно діючий єдиний медичний простір, відкриває реалізація Національного плану дій на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я” (Дорожня карта реформування системи охорони здоров’я).
Перспективними напрямами оптимізації навчального процесу з підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів мають стати: послідовний перегляд навчальних робочих планів і робочих програм на користь різних способів самопідготовки слухачів і розробки номенклатури таких способів; перегляд нормування праці викладачів на користь методичного і контентного (змістового) забезпечення, моніторингу і контролю самостійної роботи слухачів; більш ефективне використання такого ресурсу, як дистанційна форма навчання, для активізації самостійної роботи слухачів; розробка різноманітних тестів і контрольних завдань для самостійної роботи; введення інституту т’юторів на випускаючих кафедрах.
У розділі обґрунтовується, що серед основних вимог, що ставляться до нового покоління керівників системи державного управління охороною здоров’я України, в тому числі й керівників лікувально-профілактичних закладів, крім вміння успішно вирішувати питання юридичного, економічного, політичного та комунікативного характеру, тобто бути професіоналом, слід виділити: високий рівень культури, патріотизму, духовності; знання іноземних мов, нових інформаційних технологій і сучасного менеджменту. На основі порівняльного аналізу досліджено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів і менеджерів охорони здоров’я. Загальне є складовою підходів до формування професійної моделі сучасного керівника з державного управління; особливе має свою специфіку і зумовлене особливостями підготовки керівників для медичної галузі як невід’ємного елемента української культури; індивідуальне передбачає врахування вимог до особистісних якостей керівника – вміння керувати собою при розробці професійної моделі керівника системи охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України.
Поліпшити ситуацію з підготовки керівників охорони здоров’я можливо (на прикладі Чеської Республіки) шляхом організації школи охорони здоров’я на базі закладів післядипломної медичної освіти. Крім того, доцільно враховувати національні досягнення в цьому плані, стан охорони здоров’я в державі та досвід шкіл охорони здоров’я Європейського регіону щодо проходження акредитації ASPHER та набуття членства в ній. Для досягнення поставленої мети необхідно: вивчити програми підготовки провідних шкіл і адаптувати їх до умов України; підготувати викладацький склад; сформувати належну технічну базу і законодавче забезпечення діяльності такої школи; запровадити механізми державного контролю і нагляду в цій сфері з боку МОЗ та місцевих державних адміністрацій; створити належне інформаційне забезпечення керівників і лікарів щодо можливості навчання за даними програмами, надавати інформацію про умови вступу, навчальні програми і плани тощо. Установлено, що підготовка сучасних керівників (менеджерів) охорони здоров’я має бути зорієнтована на набуття новою генерацією управлінців галузі вмінь і навичок менеджерів майбутнього: бути глобальним стратегом, політиком par excellence (без кордонів), лідером, провідником змін.
Мета навчальних програм ШОЗ – підготовка слухачів до громадської і приватної діяльності, пов’язаної з плануванням, профілактикою основних захворювань, управлінням охороною здоров’я, а також навчання проведенню наукових досліджень, аналізу, планування розвитку та економіки в галузі охорони здоров’я.
Наголошується на тому, що, розробляючи алгоритм підготовки та перепідготовки керівників охорони здоров’я і менеджерів галузі, необхідно: визначити потреби в керівних кадрах системи охорони здоров’я та їх резерву; підготувати конкретні кваліфікаційні характеристики для різних категорій керівників галузі (від завідуючого відділенням лікувально-профілактичного закладу до Міністра охорони здоров’я); розробити нормативно-правову базу як інструмент визначення та реалізації державної політики щодо підготовки нової генерації управлінців галузі охорони здоров’я України.
На основі рекомендацій Програми реорганізації медичної допомоги в Україні “Перспектива – 2010” науково обґрунтовано і розроблено Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги, Типову програму підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою “Магістр управління охороною здоров’я”, Master of Health Administration (MHA) і Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту.
Метою Проекту визначено забезпечення закладів охорони здоров’я висококваліфікованими управлінцями, здатними проводити реформи, здійснювати стратегічне керівництво та інтеграцію системи освіти в охороні здоров’я у світовий та європейський освітній простір.
Розглянуті складові підготовки професіоналів охорони здоров’я: визначення потреб у навчанні; управління навчальними закладами; нормативне регулювання змін.
У розділі описуються основні вимоги до керівника охорони здоров’я, які необхідно передбачити в професійно-кваліфікаційних характеристиках, до добору і діяльності професорсько-викладацького складу шкіл охорони здоров’я; методи добору і оцінки управлінського персоналу; принципи розробки і впровадження навчальних програм і планів; основи діяльності ШОЗ. Визначено, що програми підготовки мають бути різноманітними, щоб задовольнити потреби різних категорій керівників у навчанні; висвітлювати міжнародний досвід, включати докторські і комбіновані програми. Запропоновано доповнити існуючий перелік освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) освітнім рівнем доктора і запровадити докторські програми для професіоналів охорони здоров’я.
Типову програму підготовки розроблено з урахуванням опрацьованих матеріалів і програм низки шкіл охорони здоров’я Європи, Росії і США. Відображено мету, структуру програми, вимоги до абітурієнтів, змісту програми і навчального плану. Докладно описані обов’язкові і вибіркові модулі навчального плану.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні вирішено актуальне наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: здійснено науково-теоретичне обґрунтування й визначення концептуальних підходів, напрямів та механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і на підставі цього виявлено можливості та визначено шляхи застосування отриманих наукових результатів як основи підвищення ефективності діяльності галузі.
Одержані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дають змогу дійти таких основних висновків та внести певні пропозиції.
1. Системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного і зарубіжного досвіду, умов формування та управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України на шляху до європейської інтеграції свідчить, що державне управління кадровим потенціалом керівників лікувально-профілактичних закладів залишається надзвичайно важливою проблемою, що на сьогодні, незважаючи на значні наукові досягнення як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців і практиків, характеризується недостатнім ступенем дослідження. Особливого значення комплексне розв’язання цієї проблеми набуває в контексті європейської інтеграції України.
2. Пріоритетними напрямами державного управління системою підготовки керівників охорони здоров’я України визначено: удосконалення організації навчального процесу (вивчення навчальних програм провідних шкіл світу і адаптація їх до умов України, віддавання переваги самостійній підготовці студентів і слухачів, розвиток дистанційної форми навчання тощо), підготовка викладацького складу, інформаційне забезпечення керівників охорони здоров’я щодо можливостей навчання за різними програмами, законодавче забезпечення і запровадження механізмів державного контролю за діяльністю даних закладів.
3. Державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я – це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов’язань щодо забезпечення системи охорони здоров’я України висококваліфікованими фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом.
4. Керівник майбутнього – це конструктор, стратег, політик par excellence (без кордонів), лідер і провідник змін, який забезпечує стратегічний розвиток організації. Він повинен бути гнучким, добре освіченим, володіти професійними знаннями, уміти мислити системно й аналітично, управляти ресурсами, орієнтуватися на результати, бути готовим до безперервної освіти і саморозвитку, володіти комунікативними навичками. Виокремлено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я.
5. Проведено системний аналіз механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я в країнах ЄС, Росії і США та виявлено основні напрями і тенденції такої підготовки. У США існує тенденція до розширення кількості програм, введення комбінованих і докторських програм для задоволення різних категорій фахівців охорони здоров’я; в Європейському регіоні спостерігається тенденція до прирівнювання освітніх програм до програм США, де дана освіта вважається більш досконалою; в Росії – до створення ШОЗ на базі вищих медичних закладів і запровадження багаторівневої системи освіти. Для зарубіжних шкіл охорони здоров’я характерна велика свобода вибору навчальних дисциплін; в основному це приватні навчальні заклади; їх формування і розвиток здійснюються, як правило, з урахуванням міжнародного досвіду охорони здоров’я. Виявлені підходи використані при вдосконаленні системи підготовки зазначених професіоналів в Україні.
6. Пріоритетними напрямами наукових досліджень з підготовки професіоналів охорони здоров’я в Україні відповідно до курсу на євроінтеграцію визначено: діяльність галузі в нових соціально-економічних умовах; розвиток і вдосконалення законодавства охорони здоров’я, приведення його у відповідність з європейським; управління лікувально-профілактичними закладами і галуззю в цілому; підготовка керівників охорони здоров’я і медичного персоналу; розробка професійно-кваліфікаційних характеристик для різних категорій керівників охорони здоров’я; покращання надання медичної допомоги; освіта в галузі громадського здоров’я і профілактики захворювань; інтеграція вітчизняної медичної освіти і освіти з управління охороною здоров’я в європейський освітній простір тощо.
7. Розроблено Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги, Типову програму підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою “Магістр управління охороною здоров’я”, Master of Health Administration (MHA) і Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту. Визначено і розглянуто основні складові Проекту і Типової програми.
8. Основними механізмами оптимізації державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я мають стати: удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання цього процесу, послідовний перегляд навчальних робочих планів і робочих програм на користь різних способів самопідготовки слухачів і розробка номенклатури таких способів; перегляд нормування праці викладачів на користь методичного і контентного (змістового) забезпечення, моніторингу і контролю самостійної роботи слухачів. Для активізації самостійної роботи слухачів необхідно ефективніше застосувати такі ресурси, як дистанційна форма навчання; розробка різноманітних тестів і контрольних завдань для самостійної роботи; введення інституту т’юторів на випускаючих кафедрах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Курило Т. Державне управління підготовкою керівних кадрів для охорони здоров’я України: вступ до проблеми // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 1. – С. 106-116.
2. Курило Т.М. Дистанційне навчання в підготовці керівників охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 2 (25) – Ч. 2. – С. 320-327.
3. Курило Т. Історичні аспекти розвитку державницького підходу в охороні здоров’я та підготовці кадрів цієї галузі на теренах України // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 2. – C. 216-228.
4. Курило Т.М. Питання підготовки управлінців у галузі охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 3 (26). – С. 296-308.
5. Курило Т. Порівняльний аналіз освіти громадського здоров’я європейських країн // Зб. наук. пр. НАДУ. – Вип. 2. – 2005. – C. 224-234.
6. Долот В., Курило Т., Радиш Я. Державна політика України в галузі охорони здоров’я: вступ до проблеми // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 1. – С. 231-235. – Авторські с. 234-235.
7. Радиш Я., Долот В., Курило Т. Наукові засади державного управління охороною здоров’я в дослідженнях українських авторів // Держава та регіони. – 2004. – № 2. – С. 85-96. – (Сер. “Держ. упр.”). – Авторські с. 90-96.
8. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М. Солоненка, Л.І. Жаліло. – К.: Вид-во НАДУ. – 2004. – 116 с. – Авторські с. 103-108.
9. Курило Т. Дистанційне навчання в підготовці керівників охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, м. Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 2. – С. 316-317.
10. Курило Т.М. Удосконалення підготовки менеджерів охорони здоров’я на Україні та досвід США// Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. – К.: ДУІКТ, 2005. – С. 92-94.

АНОТАЦІЇ

Курило Т.М. Державне управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2006.

У дисертації узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад щодо удосконалення державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів України в умовах інтеграції в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу. Здійснено системний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел щодо державного управління підготовкою керівників лікувально-профілактичних закладів. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення механізмів державного управління підготовкою керівників лікувально-профілактичних закладів.
Охарактеризовано алгоритм підготовки та перепідготовки керівників охорони здоров’я і менеджерів галузі та розроблено модель менеджера майбутнього: глобальний стратег, політик par excellence (без кордонів), лідер, провідник змін.
Ключові слова: державне управління, механізми державного управління, керівники лікувально-профілактичних закладів, система охорони здоров’я України.

Курило Т.Н. Государственное управление подготовкой руководителей для здравоохранения Украины в условиях европейской интеграции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2006.
В диссертационном исследовании решена важная научная задача, состоящая в разработке теоретико-методологических основ усовершенствования государственного управления подготовкой руководителей для лечебно-профилактических учреждений здравоохранения в условиях интеграции Украины в единое европейское образовательное пространство на принципах Болонского процесса. Осуществлен системный анализ украинских и зарубежных научных источников, в которых исследуются вопросы государственного управления подготовкой руководителей лечебно-профилактических учреждений. Проанализировано современное нормативно-правовое обеспечение механизмов государственного управления подготовкой руководителей лечебно-профилактических учреждений.
Сравнительный анализ систем последипломного образования в Украине и Европе показал наличие существенных отличий. Так, для Украины характерны: узкая специализация на преддипломном этапе, ограниченная возможность выбора студентами учебных дисциплин; перегруженность учебного плана как по количеству дисциплин, так и по количеству часов; отсутствие индивидуальных учебных планов студентов; несоответствие названий отдельных дисциплин и системы их изучения тем, которые существуют в ЕС. Указанные отличия преддипломного образования в Украине и ЕС значительно влияют на последипломную подготовку руководителей лечебно-профилактических учреждений системы здравоохранения Украины.
Исследованием установлено, что подготовка современных руководителей (менеджеров) здравоохранения должна ориентироваться на приобретение новой генерацией управленцев отрасли умений и навыков менеджеров будущего: они должны быть глобальными стратегами, политиками par excellence (без границ), лидерами, проводниками изменений.
На основании изученных отечественных и зарубежных литературных источников, а также рекомендаций Программы реорганизации медицинской помощи в Украине “Перспектива-2010” научно обоснованы и разработаны: Проект подготовки управленческих кадров в области здравоохранения и медицинской помощи, Типичная программа подготовки менеджера здравоохранения по магистерской программе “Магистр управления здравоохранением”, Master of Health Administration (MHA) и Номенклатура специальностей в области медицинского менеджмента. Детально описаны основные составляющие элементы подготовки профессионалов здравоохранения: определение потребностей в обучении, управление учебными заведениями, нормативное урегулирование изменений.
Делается вывод о том, что при выработке алгоритма подготовки и переподготовки руководителей здравоохранения и менеджеров отрасли необходимо: определить потребность в руководителях системы здравоохранения и их резерве; разработать квалификационные характеристики и должностные инструкции для различных категорий специалистов здравоохранения по уровням управления (от заведующего отделением лечебно-профилактического учреждения до Министра здравоохранения), а также нормативно-правовую базу как инструмент определения и реализации государственной политики относительно новой генерации управленцев отрасли здравоохранения Украины.
Основными механизмами оптимизации государственного управления подготовкой руководителей системы здравоохранения должны стать: усовершенствование и регулирование нормативно-правовой базы, последовательный пересмотр учебных планов, программ и нормирования труда преподавателей, мониторинг и контроль работы слушателей, использование дистанционной формы обучения, разработка различных тестов и контрольных заданий для самостоятельной работы, введение института тьюторов на выпускных кафедрах.
Ключевые слова: государственное управление, механизмы государственного управления, руководители лечебно-профилактических учреждений, система здравоохранения Украины.

Kurylo T.N. Public Administration by Training of Leaders for Health Care of Ukraine in Conditions of European Integration. – Manuscript.

The Thesis for a Candidate of Science Degree in Public Administration by specialty 25.00.02 – Mechanisms of Public Administration. – The National Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine. – Kyiv, 2006.

The actual scientific task is generalized and solved in the dissertation, that consist in elaboration of theoretico-methodological principles of improvement of public administration by training of leaders for medico-prophylactic establishments of Ukraine in the conditions of integration in the sole European educational space on principles of Bologna process. The systems analysis of native and foreign scientific sources concerning the public administration by training of leaders of medico-prophylactic establishments is carried out. The analysis of modern state of the normatively-legal maintenance of mechanisms of public administration by training of leaders of medico-prophylactic establishments is conducted.
The algorithm of training and retraining of leaders of health care and managers of industry is characterized and the model of manager of the future is formulated: global strategist, politician par excellence (without scopes), leader, guide of changes.
Key words: public administration, mechanisms of public administration, leaders of medico-prophylactic establishments, health care system of Ukraine.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking