Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне управління пожежною безпекою України (організаційно-правовий аналіз за матеріалами діяльності Державного департаменту пожежної безпеки)

 

ДОМАНСЬКИЙ Віктор Анатолійович

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПОЖЕЖНЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ (ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ)

12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2004


Дисертацією
є рукопис

Робота виконана
на кафедрі проблем управління навчально-наукового Інституту управління Націона-льної академії внутрішніх справ України Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Наумов Володимир Леонідович, доцент кафедри теорії, історії і конституційного права Української академії зовнішньої торгівлі

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Голосніченко Іван Пантелійович, завідувач ка-федри адміністративного та конституційного права Національного транспортного університету

кандидат юридичних наук, доцент Гіжевський Володимир Казимирович, про-ректор – декан юридичного факультету Університету економіки та права „КРОК”

Провідна установа
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, відділ проблем дер-жавного управління та адміністративного права, м. Київ

Захист відбудеться 30 вересня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ України за ад-ресою: 03035, м.Київ-35, пл. Солом’янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м.Київ, пл. Солом’янська, 1)

Автореферат розісланий 4 серпня 2004 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук, доцент Є.Д. Лук’янчиков



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і те-риторій є одним із головних чинників, що впливають на економічний розвиток держави. Питання безпеки та захисту населення в Україні, об’єктів та національ-ного надбання і території держави від пожеж і їх наслідків мають розглядатися як невід’ємна частина державної політики у сфері національної безпеки і державного будівництва, тобто як одна з найбільш важливих функцій діяльності вищого та центральних органів виконавчої влади України, Ради Міністрів Автономної Рес-публіки Крим, обласних, міських, районних, районних у містах державних адміні-страцій, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів.
Людство зазнає суттєвих втрат від пожеж як природного, так і техногенного походження. Величезні втрати має суспільство від лісових і торф’яних пожеж, якими забруднюється повітряне і водне середовище, знищуються природні ресур-си. Сьогодні пожежі завдають відчутних збитків не тільки економіці, а й культур-ним пам’ятникам як національного, так і світового значення.
Слід відмітити, що для України характерна висока концентрація потенційно небезпечних об’єктів. Вони становлять постійну загрозу виходу з-під контролю людини великої кількості сильнодіючих отруйних речовин, які можуть шкідливо впливати на людей, тваринний та рослинний світ.
У зв’язку з вищевикладеним в Україні існує гостра необхідність удосконалення державної політики щодо розв’язання завдання надзвичайної ваги – поряд із забезпе-ченням сталого соціально-економічного розвитку країни ефективно супроводжувати формування безпечного стану життєдіяльності суспільства і кожної людини, забезпе-чувати належний рівень пожежної безпеки, створювати досконалу правову систему.
Відсутність відповідної нормативно-правової бази, чіткості в організації стру-ктури державної пожежної охорони, вчасної розробки, а на даний момент і реалі-зації загальної концепції національної безпеки, невиконання державних програм у сфері пожежної безпеки призвели до прорахунків у визначенні основних напрям-ків внутрішньої політики держави щодо захисту населення і територій від пожеж-ної небезпеки. Це, у свою чергу, негативно позначається на багатьох сферах жит-тєдіяльності людей, впливає на поглиблення кризових процесів, призводить до ві-домчої ізольованості органів управління і сил швидкого реагування, дублювання структурних підрозділів.
Усе зазначене зумовило вибір теми, визначило мету, завдання та структуру дисертаційного дослідження. Обрана тема набуває актуальності в контексті розв’язання низки проблем, спричинених реформуванням державної пожежної охорони України у зв’язку з передачею її з МВС України до МНС України.
Принциповими моментами цього дослідження є організаційно-правова харак-теристика теперішньої структури системи державного управління пожежною без-пекою в Україні у порівнянні і на прикладах подібностей та відмінностей голо-вних функцій, основних завдань державної пожежної охорони як у складі МВС України, так і в складі МНС України; характеристика наявних видів протипожеж-ної служби, їх фінансового та ресурсного забезпечення; визначення місця і ролі органів управління державною пожежною охороною. Останнє є особливо актуа-льним в умовах соціально-екологічної кризи в Україні, пов’язаної з недостатньо виваженою стратегією держави у сфері пожежної безпеки.
Заслуговує на увагу визначення та впровадження нових термінів з питань пожеж-ної безпеки і перейменування “пожежної охорони” на “пожежно-рятувальну службу”, що найбільш чітко відповідатиме призначенню та суті діяльності, а також визначенню загальних правових, організаційно-управлінських, науково-технічних, економічних, соціальних та інших основ забезпечення пожежної безпеки в Україні.
Слід відзначити, що в сучасній юридичній літературі недостатньо досліджені теоретичні та прикладні аспекти державного управління пожежною безпекою. Іс-нує низка робіт з цього питання ще з часів радянського періоду, у яких увага при-ділялась переважно організаційно-структурному та соціальному аспектам. Це, на-самперед, роботи Ю.І. Аболенцева, І.А. Бірюкова, М.М. Брушлінського, В.М. Гавриле, Ю.М. Глуховенка, П.П. Гусєва, Ю.Ф. Дроздова, М.І. Єропкіна,
Б.Е. Касимова, І.Ф. Кімстача, А.Ф. Майдикова, В.М. Медведєва, А.К. Міхеєва, П.С. Савельєва, В.Л. Семікова та інших.
Аналіз наукової літератури, законодавства України і зарубіжних країн, а також особистий досвід дозволили авторові обґрунтувати свої висновки й пропозиції з ура-хуванням потреб практичної діяльності державної пожежної охорони та можливості їх реалізації в нинішніх умовах, пов’язаних із зміною у підпорядкуванні ДПО. Крім того, здобувач пропонує комплекс досліджень, які розширюють коло взаємопов’язаних те-оретичних та практичних питань організації ефективного та оперативного управління органами та підрозділами державної пожежної охорони у звичайних умовах та при ускладненні оперативної обстановки.
У даному дослідженні узагальнюється досвід діяльності державної пожежної охорони України протягом останнього десятиріччя, пропонується механізм її пе-ребудови та оптимізація структури з урахуванням підпорядкування Державного департаменту пожежної безпеки МНС України.
Автор наголошує, що структурна перебудова діяльності державної пожежної охорони на сучасному етапі та надалі повинна здійснюватись у таких напрямках: створення цілісної концепції забезпечення пожежної безпеки держави, відповідно до історичних, економічних, соціальних та культурних особливостей розвитку українського суспільства; удосконалення чинного законодавства у сфері пожеж-ної безпеки України; адекватна зміна правовідносин органів державного управ-ління з юридичними і фізичними особами у сфері пожежної безпеки в умовах ри-нкових відносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота спрямована на виконання основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 р. № 810; Послання Президента України до Верховної Ради України „Україна: По-ступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки” у контексті розвитку пріоритету безпеки життєдіяльності людини.
Обраний напрям дослідження безпосередньо пов’язаний з планами наукових досліджень Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України за темою „Правові основи забезпечення пожежної безпеки в Україні” та Академії цивільного захисту України за темою „Проблеми забезпечення пожеж-ної безпеки держави в умовах ринкових відносин”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в дослідженні загальних засад державного управління пожежною безпекою в Укра-їні та зарубіжних країн, визначенні теоретичних положень та обґрунтуванні нор-мативно-правового і організаційного забезпечення пожежної безпеки в Україні, а також у розробці конкретних висновків і пропозицій щодо вдосконалення органі-заційного і правового механізму державного управління пожежною безпекою в Україні.
Для досягнення поставленої мети дисертантом визначено такі основні завдання:
– вивчити загальні засади та історичні аспекти формування і розвитку держа-вного управління пожежною безпекою в Україні у т. ч. його принципи, функції, методи і форми управління;
– провести аналіз сучасного стану з пожежами, їх наслідками в державі та ефективності діяльності державної пожежної охорони;
– визначити рівень законодавчого забезпечення у сфері пожежної безпеки в Україні в період її становлення і розвитку;
– дослідити особливості організаційного і правового забезпечення діяльності служб пожежної охорони в зарубіжних країнах;
– обґрунтувати напрями теоретичного та практичного вдосконалення держа-вного управління пожежною безпекою в Україні та його організаційних і право-вих складових;
– визначити потребу в уточненні основних термінів та визначень з питань пожежної безпеки;
– розкрити зміст системи державного управління пожежною безпекою в Україні, використовуючи історичний, практичний та зарубіжний досвід;
– проаналізувати стан і тенденції розвитку державної пожежної охорони в си-стемі державного управління пожежною безпекою в Україні;
– провести аналіз нормативно-правової бази системи державного управління пожежною безпекою в Україні;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та норма-тивно-правових актів з питань пожежної безпеки;
– розробити проекти законодавчих та нормативно-правових актів з питань державного управління пожежною безпекою в Україні;
– дослідити основні напрями реформування органів управління державної пожежної охорони у контексті адміністративної реформи в Україні та запропону-вати авторські рішення щодо Концепції і Програми забезпечення пожежної безпе-ки України.
Об’єктом дослідження є пожежна безпека як складова національної безпеки України та іманентна функція держави.
Предметом дослідження є вітчизняна та зарубіжна нормативна база, що ви-значає правовий статус, організацію та діяльність органів державного управління пожежною безпекою в Україні, практика її застосування, особливості реформу-вання організаційно-правових засад щодо створення сучасної системи управління державною пожежною охороною.
Теоретична база. У дисертаційному дослідженні використано фундаментальні праці з проблемних питань правового забезпечення організаційно-управлінської дія-льності таких дослідників: В.Б.Авер’янова, Б.М. Андрушківа, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, В.І. Барка, С.Н. Власова, Б.А. Гаєвського, В.О. Глушкова, І.П.Голосніченко, С.Т. Гончарука, М.М. Дорогих, К.К. Жоля, А.П. Закарлюка, В.С. Зеленецького, Р.А.Калюжного, А.С. Колодія, Я.Ю. Кондратьєва, О.В. Копа-на, Л.Т. Крищенко, В.А.Лаптія, А.В. Марченка, О.А. Машкова, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.Л. Наумова, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, О.І. Остапенко,
В.М. Плішкіна, В.Г. Регульського, Ю.І. Римаренка, В.В.Тертички, Ю.Л. Титарен-ка, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала та інших.
Теоретичні розробки дисертанта базуються на основі дослідження чинного за-конодавства України, стану з пожежами та їх наслідками, аналізу діяльності Дер-жавного департаменту пожежної безпеки та зарубіжного досвіду, а також спеціа-льної літератури з проблем, висвітлених у дисертації.
Базовими джерелами права були Конституція України, Закони України, на-самперед: „Про пожежну безпеку”, „Про аварійно-рятувальні служби”, „Про ос-нови національної безпеки України”, а також Концепція адміністративної рефор-ми в Україні. Як джерела дослідження використані нормативно-правові акти Пре-зидента України та Кабінету Міністрів України, які регулюють діяльність органів виконавчої влади у сфері пожежної безпеки. При написанні дисертаційного дослі-дження автором були використані Інтернет - ресурси з даної проблематики та но-рмативно правові акти, що регулюють діяльність органів управління пожежною безпекою в зарубіжних країнах.
Цей напрямок досліджень представлено в роботах таких вітчизняних і зарубіжних авторів: С.С. Алексєєва, О.М. Бандурки, В.О. Василенка, М.С. Вертузаєва, В.Г. Виш-някова, А.А. Волкова, П.А. Воробея, А.А. Воронова, В.К. Гижевського, М. Гравітца, Є.Ф. Додіна, О.М. Джужи, Г.Г. Зуйкова, М.М. Іванова, В.П. Казимирчука,
М.Й. Кржанського, В.А. Козлова, В.О. Котюка, В.Н. Кудрявцева, В.В.Лапаєва, І.І. Ла-ріна, А.Ф. Майдикова, В.Д. Малкова, М.Н. Маркова, М.Н. Марченка, В.Ф. Опришка, Л.П. Попова, О.Ф.Скакуна, В.П. Столбового, В.Я. Тація, В.І. Фалика, В.І. Шакуна, В.О. Шамрая, В.А. Шеховцова, А.М. Яковлєва та ін.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність сучасних методів і принципів наукового пізнання. Дисертаційне дослі-дження проведено на засадах системного підходу і соціологічної теорії.
Дисертантом, з використанням загального наукового діалектичного методу дослі-дження, проаналізовано чинне законодавство та практика його застосування у сфері пожежної безпеки. У роботі широко використовувався метод порівняльного правово-го дослідження, який дозволив через співставлення нормативно-правових актів про-стежити етапи становлення та розвитку пожежної справи в Україні.
Філософські методи (принципи об’єктивності, історизму) застосовувались насам-перед для систематизації і класифікації використаних джерел та фактологічного мате-ріалу, встановлення вірогідності і повноти інформації. За допомогою конкретно-історичного методу було вивчено розвиток законодавства дореволюційної Росії, СРСР, зарубіжних країн (США, Англії, Німеччини, Франції, Японії та ін.), розви-ток законодавства у сфері пожежної безпеки за роки незалежності України.
Системний, структурно-функціональний, історико-порівняльний та інші методи використовувалися для з’ясування діалектичного зв’язку між функціями та структу-рою системи державного управління пожежною безпекою, між правовою діяльністю та правовими відносинами у цій сфері.
Законодавство України у сфері пожежної безпеки розглянуто з позиції істори-чної обумовленості. Проведено порівняльний аналіз закономірностей законодав-ства різних історичних періодів, що дозволило виявити певні тенденції його ста-новлення та розвитку. У роботі використано методи документального аналізу, експертних оцінок, опитування, а також формально-юридичний, соціологічний та статистичний методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є пе-ршим в українській юридичній науці комплексним монографічним дослідженням поняття та змісту державного управління пожежною безпекою в Україні, здійсне-ним з урахуванням нових ідей та тенденцій розвитку суспільних відносин у цій сфері, а також із визначенням напрямків удосконалення законодавства з цього пи-тання. Наукова новизна дослідження визначається також тим, що в ньому:
- уперше здійснено комплексний аналіз державного управління пожежною безпекою в умовах нової суспільно-політичної ролі держави в процесі розвитку державотворення в Україні;
- узагальнено історичний досвід формування і розвитку державного управлін-ня у сфері пожежної безпеки зарубіжних країн і України, а також розкрито зміст принципів, функцій, методів і форм державного управління у цих країнах за умов історичної зміни змісту та характеру державного управління;
- визначено найбільш важливі особливості організаційного та правового за-безпечення пожежної безпеки в зарубіжних країнах, які пропонуються для впро-вадження в діяльність органів державної пожежної охорони України;
- визначено сутність цілісної моделі державного управління у сфері пожежної безпеки України і розроблено пропозиції стосовно правового забезпечення діяль-ності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері;
- сформульовано низку взаємоузгоджених основних термінів і визначень по-жежно-управлінського та пожежно-правового характеру, серед них: „безпека”, „техногенна безпека”, „природна безпека”, „пожежна безпека”, „пожежна охоро-на”, „вимоги пожежної безпеки”, „примусовий захід”, „експертиза з питань поже-жної безпеки”, „пожежно-рятувальна служба”, „оперативно-тактичні дії підрозді-лів пожежно-рятувальної служби”, „розслідування пожежі”, „пожежно-технічна експертиза” і т. п., що розкривають усі аспекти функціонування структури систе-ми державного управління у цій сфері та її складової – державної пожежної охо-рони;
- запропоновано зміни до законодавства з питань пожежної безпеки шляхом розробки нової редакції Закону України „Про пожежну безпеку”, Концепції та Програми забезпечення пожежної безпеки України до 2010 року, Положення про Державний департамент пожежної безпеки, Положення про місцеву пожежну охорону, Положення про МНС України, Про символіку МНС України та ін., а та-кож пропозицій до законопроектів „Про місцеві державні адміністрації”, „Про мі-сцеве самоврядування в Україні”, „Про структуру МВС України” та інші.
- запропоновано основні принципи подальшого реформування органів управ-ління державною пожежною охороною у контексті вимог Концепції адміністрати-вної реформи в Україні з урахуванням розроблених дисертантом концептуальних та науково-методичних положень та вдосконалення організаційно-правового ме-ханізму управління у сфері пожежної безпеки, який створюватиме умови для які-сного здійснення змістовно визначених функцій обліку та аналізу, планування, організації і координації, контролю та стимулювання.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Отримані ре-зультати дисертаційного дослідження мають науково-теоретичне і практичне зна-чення. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вперше в Україні держав-не управління пожежною безпекою розглядається автором як підсистема держав-ного управління (елемент системи національної безпеки), що може бути врахова-но при формуванні нової структури державної пожежної охорони у системі МНС України.
Практична значимість проведеного дослідження полягає в тому, що його зміст і результати були використані для удосконалення і наповнення українського зако-нодавства та підвищення ефективності механізму державного управління пожеж-ною безпекою в Україні. Автором, на основі висновків і положень дисертаційного дослідження, розроблено відповідні законопроекти та нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які в установленому порядку були направлені до Кабі-нету Міністрів України, як-от:
– проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про пожежну безпеку” (нова редакція, вихідний МВС України 20 січня 2001 р., № 355 /кв);
– проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України” (прийнятий Верховною Радою України 12 вересня 2002 р., № 138-IV);
– проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України” (прийнятий Верховною Радою України 18 вересня 2003 р., № 1181-ІV);
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про стан забезпечення по-жежної безпеки та заходи щодо її поліпшення” (прийнятої Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 1999 р., № 1943);
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання пожежної безпеки” (прийнятої Кабінетом Міністрів України 2 лютого 2002 р., № 112);
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положен-ня про Державний департамент пожежної безпеки” (прийнятої Кабінетом Мініст-рів України 11 квітня 2002 р., № 500);
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року” (прийнятої Кабінетом Міністрів України 1 липня 2002 р., № 870);
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положен-ня про місцеву пожежну охорону” (прийнятої Кабінетом Міністрів України 2 лю-того 2003 р., № 202);
– проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до поста-нов Кабінету Міністрів України з питань державного управління у сфері пожеж-ної безпеки” (прийнятої Кабінетом Міністрів України 4 червня 2003 р., № 873);
– проект Указу Президента України “Про символіку МНС України” (прийня-тий Указом Президента України 8 вересня 2003 р., № 950).
Викладені в досліджені положення можуть слугувати ґрунтовним і конкрет-ним матеріалом для створення і удосконалення навчальних планів і навчальних програм таких навчальних дисциплін, як „Пожежне право”, „Сучасні проблеми державного управління пожежною безпекою”, „Організаційно-правові засади державного управління пожежною безпекою”, а також можуть стати основою на-укового аналізу, розробки та удосконалення методології державної інституції у сфері пожежної безпеки.
Рекомендації дисертаційного дослідження можуть стати у пригоді при пода-льшій розробці законодавчої та нормативно-правової бази з питань пожежної без-пеки. Вони можуть бути практично реалізовані під час формування стратегії фун-кціональної та організаційної структури органів управління державною пожеж-ною охороною та суб’єктів системи державного управління пожежною безпекою в Україні.
Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дисертації були апро-бовані автором у виступах на науково-практичних конференціях: “Технічна готов-ність протипожежної служби до надзвичайних ситуацій” (м. Київ, квітень 2001 р.); “Концептуальні питання забезпечення пожежної безпеки в Україні” (м. Мінськ, тра-вень 2001 р.); “Стан забезпечення пожежної безпеки в Україні та нова ідеологія про-тидії пожежам” (м. Львів, червень 2001 р.); “Проблеми правового забезпечення по-жежної безпеки в Україні та шляхи їх вирішення” (м. Москва, листопад 2001 р.); “Про удосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки” (м. Мінськ, липень 2003 р.) та обговорені на засіданні кафедри проблем управління навчально-наукового Інституту управління Національної академії внутрішніх справ України.
Результати наукового дослідження в установленому порядку були передані до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МВС України, МНС України. Вони використовувались при розробці за-конодавчих та нормативно-правових актів щодо розв’язання організаційно-правових питань у сфері пожежної безпеки, що підтверджено актами про реаліза-цію наукових досліджень, затверджених ДДПБ МНС України 14 червня 2004 р., МВС України 17 червня 2004 р. та МНС України 18 червня 2004 р.
Публікації. Основні результати, отримані автором у процесі роботи над те-мою дисертації, викладено у 14 наукових статях, 4 з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, що поєднують дев’ять підрозділів, висновків, списку вико-ристаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 175 сторінок, список використаних джерел (335 найменувань) викладено на 26 сторінках та до-датки – на 57 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження; дається характери-стика загального стану дослідження наукової літератури з проблем державного управління пожежною безпекою в Україні, визначається зв’язок дисертації з нау-ковими програмами, планами, темами; формулюється мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження; окреслюються методи дослідження та його наукова новиз-на; формулюються положення, що виносяться на захист; установлюється теорети-чне та практичне значення одержаних результатів; описуються апробація резуль-татів дослідження, структура та обсяг роботи.
Перший розділ “Загальні засади державного управління у сфері пожеж-ної безпеки України та зарубіжних країн” – присвячений історико-науковому висвітленню розбудови системи державного управління пожежною безпекою в Україні та розгляду закордоного і вітчизняного досвіду правового вирішення про-блем пожежної безпеки в історичному і сучасному контекстах.
У підрозділі 1.1 “Історичні аспекти формування і розвитку державного управ-ління у сфері пожежної безпеки в Україні” показано, що історичний підхід у дослі-дженні будь-якої проблеми може стати ключем до розв'язання завдань, які постають перед науковцями, управлінським апаратом, державою та суспільством. З цією метою дисертантом висвітлено деякі організаційні та правові аспекти боротьби з пожежами у минулі століття, охарактеризовано вивчені джерела законодавства, архівні документи.
Автор відмічає, що Магдебурзьке право у XIV – XVI століттях відіграло ос-новопокладаючу організуючу роль у створенні основ початку формування органі-заційно-правової системи забезпечення пожежної безпеки в Україні шляхом наді-лення органів місцевого самоврядування міст Львова і Києва функціями і повно-важеннями щодо забезпечення пожежної безпеки на їх територіях. Правові основи реформування пожежної справи в Російській імперії, у тому числі і на Україні, були закладені Указом Олександра І від 24 червня 1803 року, яким передбачалося створення пожежних команд на професійній основі у складі поліції. Подальше вдосконалення організації пожежної справи в Україні безпосередньо пов’язане з прийняттям та введенням у середині ХІХ століття Сенатом Російської імперії Бу-дівельного та Пожежного статутів, свого роду зведених законів (правил) у сфері пожежної безпеки, якими унормовувалось питання організації та проведення за-ходів з профілактики пожеж та їх гасіння, а також визначалась відповідальність за невиконання протипожежних заходів. Ці статути відіграли важливу роль у пода-льшому вдосконаленні пожежної справи в Україні.
На думку автора, фактором спадкоємності та аполітичності радянської влади по відношенню до пожежної безпеки, як свідоцтва необхідності врахування істо-ричного досвіду попередніх досягнень царської Росії з питань забезпечення по-жежної безпеки, є такі правові акти, як – Постанова РНК „Про організацію держа-вних заходів боротьби з пожежами” (1918 р.) та Постанова ВЦВК і РНК СРСР „Про державний пожежний нагляд” (1936 р.), які визначили напрями діяльності органів державної влади та головні завдання пожежної охорони у цій сфері. Сер-йозних перетворень зазнала пожежна охорона у 60 – 80-х роках минулого століття у зв’язку з прийняттям низки постанов Ради Міністрів СРСР щодо доцільності створення єдиного виду пожежної охорони. Спадкоємність дійсного розуміння необхідності удосконалення і розвитку системи пожежної справи на базі досягну-того витікає із прийнятих за часів незалежної України таких нормативно-правових актів, як Закон України „Про пожежну безпеку” (1993 р.) у якому питання бороть-би з пожежами було поставлено на державному рівні. Це слугувало подальшому розвиткові і вдосконаленню організації та діяльності системи забезпечення поже-жної безпеки та створенню єдиного виду державної пожежної охорони на базі ко-лишніх – воєнізованої та професійної. У подальшому цьому сприяло прийняття низки Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України стосо-вно проблем пожежної безпеки
У підрозділі 1.2 “Особливості організаційного та правового забезпечення по-жежної безпеки в зарубіжних країнах” критично проаналізовано досвід правового забезпечення пожежної безпеки в окремих європейських країнах, у США та Японії.
Моніторинг загальних характеристик протипожежних служб розвинених країн Європи свідчить, що європейські підходи до їх структури, завдань, принципів фо-рмування та комплектування особовим складом фактично співпадають з україн-ськими за винятком певних розбіжностей, обумовлених структурою органів вико-навчої влади кожної держави в залежності від їх адміністративного та політично-го устрою. Основні розбіжності, на думку автора, обумовлені ступенем централі-зації (децентралізації) державного управління, співвідношенням чисельності спів-робітників професійної і добровільної пожежної охорони, системою підготовки кадрів для пожежної охорони, їх соціальним захистом та матеріально-технічним забезпеченням. Спираючись на пожежну статистику зарубіжних держав та вико-ристовуючи зарубіжний досвід, автор наголошує на необхідності участі України у розробці критеріїв міжнародної стандартизації. Це надасть можливість запровади-ти та використовувати єдині європейські стандарти у галузі стандартизації та серти-фікації продукції протипожежного призначення, що у подальшому відкриє передо-вим українським виробникам шлях на міжнародний ринок.
Автор зазначає, що в закордонних країнах розроблено багато різноманітних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів пожежної охорони та суб’єктів системи забезпечення державного управління пожежною безпекою, їх посадових і службових осіб. При істотних розходженнях національні закони і під-законні акти у сфері пожежної безпеки містять багато спільного. Подібність вияв-ляється у таких напрямках, як: 1) визначенні завдань, прав і відповідальності по-жежної охорони, а також цілей і обов?язків державних органів з протипожежного захисту, адміністрації державних установ, громадських організацій, кожного ме-шканця країни; 2) системи керівних органів у сфері пожежної безпеки; 3) форми державної координації діяльності органів пожежної охорони, а також керівних ор-ганів міністерств і відомств, місцевих органів влади та самоврядування при орга-нізації боротьби з пожежами; 4) регламентації правового положення пожежної охорони (професійної, добровільної, виробничої). Найбільша увага закордоном приділяється добровільним пожежним формуванням. Відповідальність за їх ком-плектування, технічне оснащення, навчання і функціонування несуть місцеві ор-гани виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Здійснення функцій пожежного нагляду і профілактики покладається на органи, що контролюють до-тримання державних будівельних норм, участь служб пожежної охорони у боро-тьбі із стихійними лихами, рятування людей при аваріях, проведення аналізу про-блем пожежної безпеки. Звертається увага на те, що загальні основи нормативно-правового забезпечення пожежної безпеки та діяльність служб пожежної охорони, їх рівень забезпечення в окремих закордонних країнах значно вищий і досконалі-ший, ніж в Україні. Позитивний світовий досвід організації протипожежного захис-ту, на думку автора, необхідно адаптувати до наших умов для якісного вдосконален-ня системи державного управління пожежною безпекою в Україні.
У підрозділі 1.3 “Сучасний стан пожежної безпеки в Україні, критерії її оцінки та проблеми забезпечення”, аналізуючи організацію та перебіг змін, які сталися у сфері пожежної безпеки протягом першого десятиріччя незалежності України, автор наголошує на об'єктивному характері переважної більшості негативних факторів, зумовлених, насамперед, станом економіки держави, що позначилося на загальному стані з пожежами в Україні, на якості протипожежного захисту адміністративно-територіальних одиниць управління, рівні забезпечення підрозділів пожежної охо-рони особовим складом та технічними засобами протидії пожежам. Україна серед країн ближнього зарубіжжя посідає одне з перших місць за кількістю пожеж та нега-тивними наслідками від них. Показник загибелі людей (у розрахунку на 1 млн. насе-лення) в Україні у 2-8 разів перевищує подібний показник провідних країн світу, а ризик виникнення надзвичайних ситуацій, посилений фактором високого техноген-ного навантаження на довкілля України, вищий від подібного показника у розвину-тих країнах у 5 – 15 разів. Сумарні ризики виникнення пожеж і аварій у нашій країні значно перевищують сумарні ризики природних надзвичайних ситуацій, що є недо-пустимим для ефективної життєдіяльності людини, суспільства і держави.
Аналіз пожежної статистики, матеріалів діяльності органів державної пожежної охорони з питань попередження та ліквідації пожеж, свідчить, що у порівнянні з розвиненими країнами рівень забезпечення захисту людей, національного багатства та довкілля в Україні ще не відповідає сучасним вимогам. Автор припускає, що при-чиною такої ситуації є недосконалість організаційного і правового забезпечення в державному управлінні пожежною безпекою, а також нерозуміння державними ор-ганами влади необхідності підвищення ефективності діяльності пожежної охорони та подальшого вдосконалення протипожежного законодавства. Виходячи з цього, пріоритетним напрямком у сфері пожежної безпеки в Україні має стати вдоскона-лення механізму організаційного, правового, наукового, матеріально-технічного, фі-нансового, кадрового та соціального забезпечення. Автор підкреслює, що забезпе-чення пожежної безпеки – це надзвичайно широка сфера державного управління, а діяльність органів, установ і закладів у цій сфері тісно переплітається з практичною діяльністю всіх галузей економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної сфери життя держави. Їх діяльність щодо забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій спрямована насамперед на забезпечення безпеки жит-тя людей, національного багатства і довкілля. За цих умов велика відповідальність покладається на апарат державного управління, від якості і ефективності роботи яко-го значною мірою залежить доля країни. Удосконалення системи державного управ-ління пожежною безпекою, є зараз життєвою необхідністю. Ця вимога набуває вели-кої ваги в умовах радикальних перетворень, які охопили найважливіші сфери суспі-льних відносин на нинішньому етапі розвитку України.
Другий розділ “Організаційні і функціональні основи побудови держав-ного управління пожежною безпекою в Україні” – висвітлює і аналізує про-блеми формування системи державного управління пожежною безпекою, а також взаємодії державного апарату й суспільства. При цьому, виходячи з конституцій-ної моделі і політичної практики, ставиться за мету розкриття теоретико-методологічного змісту державного управління і його компонентів у зв'язку з по-требами пожежної служби України, а також чинних форм та структури державно-адміністративного управління. Здобувачем робиться спроба обґрунтувати необ-хідність правової реформи системи управління пожежною безпекою в сучасній Україні як механізму формування стратегії і тактики у рамках єдиної системи ви-конавчої влади.
У підрозділі 2.1 “Сутність державного управління пожежною безпекою в сучасній Україні” відзначається, що державне управління – це різновид цілеспря-мованого, регулятивно-правового впливу держави на суспільні процеси, відноси-ни і діяльність людей за допомогою різних методів і засобів. Автор вважає, що державне управління пожежною безпекою в Україні слід розглядати не просто як державну діяльність на виконання вимог Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а як цілеспрямований організуючий вплив уповнова-жених органів держави на розвиток і забезпечення пожежної безпеки у різних сферах суспільного буття.
Найважливішими принципами і напрямками реалізації державної політики щодо пожежної безпеки, безпеки життя людей, національного багатства, довкілля є: пріоритети прав людини та верховенства права; адекватність заходів протипо-жежного захисту об’єктів реальним та потенційним загрозам пожежної небезпеки; створення системи державного управління пожежною безпекою; чітке розмежу-вання та регламентація повноважень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженого центрального органу вико-навчої влади у сфері пожежної безпеки; покладання функцій із забезпечення по-жежної безпеки підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарю-вання незалежно від їх підпорядкування і форм власності на власників або на упо-вноважені ними органи (особи), а також на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України. Крім того, на думку ав-тора, потрібно дотримуватись єдності принципів формування і проведення держа-вної політики у сфері пожежної безпеки; поєднання підходів до формування від-повідної законодавчої бази, стратегії, державних і відомчих програм у сфері по-жежної безпеки; визначення загальних правових, організаційних, науково-технічних, економічних та соціальних основ забезпечення пожежної безпеки в Україні, що досягається шляхом проведення виваженої державної політики відпо-відно до прийнятих стратегій, концепцій і програм у економічній, науково-технічній, соціальній та інформаційних сферах. Пріоритетні функції, принципи, завдання державного управління пожежною безпекою, розроблені автором дисер-тації, лягли в основу Концепції Програми забезпечення пожежної безпеки України.
Стратегія діяльності суб’єктів системи державного управління пожежною безпекою, на думку здобувача, має бути спрямована на досягнення передового світового рівня у сфері пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів, захисту особи, суспільства та держави від пожежної небезпеки. У дисертаційному дослі-дженні відзначається, що реалізація Концепції знайшла своє відображення у Про-грамі забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 р., яка визначає найваж-ливіші принципи і напрямки реалізації державної політики у сфері пожежної без-пеки, концентрує увагу всіх державних органів влади, органів місцевого самовря-дування, юридичних та фізичних осіб на необхідності створення та розвитку єди-ної системи державного управління пожежною безпекою в Україні, як однієї із складових національної безпеки держави. Метою програми є створення умов без-печного розвитку суспільства та забезпечення життєво важливих інтересів держа-ви у сфері пожежної безпеки.
У підрозділі 2.2 “Система державного управління пожежною безпекою в Україні” підкреслюється, що відповідно до вимог чинного законодавства для здійснення державного управління та ефективного проведення комплексу заходів щодо захисту національних інтересів у різних сферах від пожежної, техногенної та природної небезпеки необхідно створити єдину державну систему цивільного захисту населення і територій України, складовою якої, на думку автора, повинна бути система державного управління пожежною безпекою. Як підкреслює здобу-вач, система державного управління пожежною безпекою є складовою соціально-економічної системи, яка повинна попереджати виникнення пожеж та забезпечу-вати їх гасіння з найменшими наслідками в разі виникнення. Система державного управління пожежною безпекою, на думку автора, – це певні відносини між орга-нами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізич-ними особами, громадянами країни, які так чи інакше беруть участь у забезпечен-ні пожежної безпеки, діяльності щодо попередження і ліквідації пожеж. Авторські пропозиції із згаданих питань знайшли своє відображення в низці постанов Кабі-нету Міністрів України та указів Президента України. Автор дослідження вважає, що під системою державного управління пожежною безпекою, як елемента єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій України, слід розу-міти організовану сукупність суб’єктів з їх функціями і повноваженнями, які об’єднані цілями та завданнями щодо захисту об’єктів та життєво важливих інте-ресів особи, суспільства і держави від пожежної небезпеки, створення умов для їх добробуту та безпеки життєдіяльності, надання юридичним і фізичним особам рі-зноманітних послуг з питань забезпечення пожежної безпеки та ліквідації пожеж з найменшими наслідками у разі їх виникнення.
На думку автора, в Україні поки що не існує цілком сформованої (як юридично, так і організаційно) єдиної системи державного управління пожежною безпекою, але функціонують її основні підсистеми та блоки, це: боротьба з пожежами; науково-технічне забезпечення у сфері пожежної безпеки; підготовка кадрів і робота з гро-мадськістю. Вони, на думку дисертанта, є сталими і мають реалізуватись у єдиній системі і в єдиній організаційній структурі. Особливої уваги потребує підсистема підготовки кадрів та роботи з громадськістю, до якої, на думку автора, мають входи-ти дошкільні дитячі заклади, установи середнього і вищого освітянського рівня, тво-рчі спілки й організації, добровільні пожежні товариства, відповідні міністерства, державні комітети та Академія педагогічних наук України.
З погляду на це, важливим підґрунтям формування раціональної структури органів пожежної охорони має бути подальше проведення глибоких теоретичних досліджень з основних проблем розподілу функцій у системі органів та підрозділів пожежної охорони, пріоритетів якісного аналізу і кількісного виміру чинних типів структур, методики визначення факторів та закономірностей їх взаємодії. Оптималь-ний шлях розв’язання цієї проблеми полягає у створенні базових апаратів управління для проведення експериментів з новими типами структури, введенням нових посад та в організації теоретичних досліджень на базі одного з цих типів.
У підрозділі 2.3 “Організаційна і функціональна структура управління держав-ною пожежною охороною в Україні” зазначається, що керівництво держави і МНС України (а до 27.01.03 р. і МВС України) постійно вживали і вживають заходів щодо вдосконалення діяльності підрозділів державної пожежної охорони.
Реалії сьогодення, з урахуванням набутого досвіду щодо вдосконалення форм і методів управління державною пожежною охороною, потребують здійснення реорганізації структури органів забезпечення пожежної безпеки України. Остан-нє, на думку автора, можливе лише за умови достатньої управлінської підготовки як керівного, так і виконавчого складу підрозділів державної пожежної охорони. Система органів управління і підрозділів державної пожежної охорони, незважа-ючи на досить високу керованість у порівнянні з іншими державними інститута-ми, також потребує вдосконалення. І тепер, як ніколи раніше, управління в даній системі необхідно здійснювати на науковій основі.
У роботі підкреслюється, що підпорядкування органів державної пожежної охо-рони, їх головного органу управління – Державного департаменту пожежної безпеки МНС України покращило ситуацію в плані визначення пріоритетних напрямків дія-льності оновленого МНС України у сфері цивільного захисту населення. Такі зміни вимагають організаційно-правового регулювання подальшої діяльності органів управ-ління, підрозділів та формувань державної пожежної охорони.
Розглядаючи органи управління державної пожежної охорони як систему, їх слід, на думку автора, розділити на чотири основні рівні управління, а саме: Кабінет Мініс-трів України як вищий орган виконавчої влади України; МНС України як централь-ний орган виконавчої влади; головні управління - управління МНС України як тери-торіальні органи державного управління; загони (частини) державної пожежної охо-рони як місцеві органи державного управління з питань пожежної безпеки.
При цьому, роль і місце підрозділів у системі державної пожежної охорони має визначатися трьома основними факторами: фактичним втіленням і реалізацією основ-ного обсягу функцій щодо забезпечення пожежної безпеки в регіоні; загальною кіль-кістю даних підрозділів та чисельністю зосереджених у них людських ресурсів та тех-ніки. Дисертант зазначає, що основою всієї системи державної пожежної охорони є третій і четвертий рівні управління. Саме в них реально здійснюються всі її головні функції та забезпечується безпосереднє, конкретне управління діяльністю державної пожежної охорони в тому чи іншому регіоні. Таким чином, теоретичні дослідження з цього напрямку дають змогу внормувати діяльність підрозділів і служб державної по-жежної охорони стосовно виконання ними своїх службових обов’язків державного управління, які знаходяться під протекторатом адміністративного права.
Третій розділ “Основи правового забезпечення державного управління пожежною безпекою в Україні” – висвітлює головні аспекти створення правово-го підґрунтя для ефективної діяльності системи державного управління пожеж-ною безпекою.
У підрозділі 3.1 “Організаційно-правові аспекти вдосконалення державного управління пожежною безпекою в Україні” автором зазначається, що сьогодні державотворення в Україні, яке включає в себе і адміністративну реформу, спря-моване насамперед на створення державного механізму, здатного ефективно розв’язувати завдання, що стоять перед сучасною демократичною правовою дер-жавою. Одне з ключових місць у процесі реформування системи державного управління, на думку здобувача, належить інститутові державної служби, важли-вим компонентом якої є державна пожежна охорона України. Аналіз законодавст-ва України з питань забезпечення пожежної безпеки дає можливість стверджува-ти, що державна пожежна охорона може впливати, з одного боку, на об’єкти та взаємовідносини в суспільному житті, регульовані законодавством, а з іншого бо-ку – на можливість удосконалення законодавства як такого. Ці особливості багато в чому обумовлені складним процесом формування нормативно-правової бази взагалі. На сьогодні вона є результатом і наслідком змін у суспільно-політичному житті України. Усі законодавчі акти у сфері пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій за об’єктами регулювання, на думку автора, умовно можна поділити на такі групи: 1) акти, що безпосередньо регулюють взаємовідносини у сфері поже-жної безпеки та надзвичайних ситуацій; 2) акти, що опосередковано впливають на взаємовідносини у цій сфері або регулюють процеси, спрямовані на підтримання належного рівня пожежної безпеки; 3) акти, що регулюють діяльність залучаємих сил та формувань до ліквідації надзвичайних ситуацій; 4) акти, що мають загаль-ний характер і їх дотримання є обов’язковим для суб’єктів права в країні.
У результаті дослідження нормативно-правової бази автором доведено необ-хідність акцентувати увагу щодо удосконалення адміністративно-правового за-безпечення діяльності суб’єктів державного управління у сфері пожежної безпеки на наступних напрямках, це: 1) розробка базового Закону з питань пожежної без-пеки, спрямованого на законодавче закріплення основних принципів та методів державного регулювання цієї сфери; 2) розробка системи нормативно-правових документів, спрямованих на розвиток єдиної системи державного управління по-жежною безпекою; 3) приведення у відповідність до сучасних умов чинної систе-ми нормативно-правового забезпечення пожежної безпеки в розрізі функціонуван-ня органів виконавчої влади з урахуванням положень адміністративної реформи.
Розв’язання цих питань потребує нового термінологічного апарату, який би адекватно й однозначно відображав суть сучасних правовідносин у сфері побудо-ви, функціонування та законодавчого забезпечення системи державного управ-ління пожежною безпекою в Україні. У дослідженні запропоновано авторську ре-дакцію понятійного апарата основних термінів та визначень пожежно-управлінського та пожежно-правового характеру, серед них: „безпека”, „техно-генна безпека”, „природна безпека”, „пожежна безпека”, „примусовий захід”, „експертиза з питань пожежної безпеки”, „пожежно-рятувальна служба”, „опера-тивно-тактичні дії підрозділів пожежно-рятувальної служби”, „розслідування по-жеж”, „пожежно-технічна експертиза” і т. ін., що дають цілісне уявлення про сис-тему державного управління у цій сфері та її складову – державну пожежну охо-рону.
У підрозділі 3.2 “Правові основи побудови, функціонування та законодавчого забезпечення системи державного управління пожежною безпекою в Україні” за-значається, що встановлені державою правові норми з регулювання відносин у сфері пожежної безпеки потребують розробки механізму їхньої реалізації. До складової механізму автор відносить проблеми фундаментальних досліджень у галузі загальної теорії та правового забезпечення пожежної безпеки. Автором за-пропоновано наукові підходи до аналізу правової політики у сфері пожежної без-пеки, розкрито зміст, принципи і методологію в контексті „цілісної картини” без-пеки життєдіяльності людей.
Автор вважає, що важливою передумовою реалізації Програми забезпечення пожежної безпеки в Україні на період до 2010 року мають бути такі заходи:
1) створення у складі одного з Комітетів Верховної Ради України підкомітету з питань пожежної безпеки, який би здійснював (проводив) законодавчу політику у сфері пожежної безпеки при розгляді будь-яких проектів законів незалежно від суб’єкта подання; 2) введення до штатного розпису апарату Адміністрації Прези-дента України посади спеціаліста з питань пожежної безпеки України; 3) створен-ня відповідного підрозділу (або введення посад) у складі одного з управлінь Ради національної безпеки та оборони України при Президентові України, який би здійснював підготовку матеріалів з актуальних проблем у сфері пожежної безпеки до розгляду на засіданнях Ради; 4) створення постійної Урядової комісії з питань пожежної безпеки, очолюваної одним з віце-прем’єр-міністрів Кабінету Міністрів України, для формування та забезпечення здійснення єдиної державної політики у цій сфері; 5) створення відповідних комісій з питань пожежної безпеки у місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, очолюваних од-ним із заступників керівників цих органів, для впровадження й розвитку системи за-ходів з метою забезпечення пожежної безпеки на відповідних територіях.
У підрозділі 3.3 “Реформування органів управління системи державної поже-жної охорони в контексті адміністративної реформи України” зазначається, що адміністративне право – це галузь права, яка регулює суспільні відносини управлін-ського характеру у сфері діяльності органів виконавчої влади, організації внутрі-шньої діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадсь-кими організаціями, їхніми органами зовнішніх юридично владних повноважень. Особливої актуальності питання вдосконалення організаційної структури управління пожежною охороною набувають у зв’язку з оптимізацією структури промислових виробництв, об’єднань, галузей народного господарства. При цьому ця структура повинна максимально відображати специфіку пожежної охорони та умови її діяль-ності, відповідати потребам раціонального та оперативного виконання робіт з управ-ління. Віднині, як відмічено в дисертації, органи управління та підрозділи пожежної охорони, спеціалізовані формування та реформовані війська Цивільної оборони МНС України здійснюватимуть заходи щодо захисту населення і територій у разі за-грози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з техногенними і природ-ними їх проявами, братимуть участь у мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуа-цій, а також здійснюватимуть просвітницькі та практично-навчальні заходи з метою підготовки населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.
Вагомого значення набуває перехід до планомірної інтеграції пожежної охорони, аварійно-гірничо-пошуково рятувальних служб та військ Цивільної оборони до щойно створеної служби цивільного захисту. При цьому необхідно максимально оптимізува-ти їхні завдання і функції, виключаючи при цьому дублювання з переходом на зміц-нення регіональних сил реагування. Важливу увагу, на думку автора, необхідно при-ділити організаційному об’єднанню пожежних частин, аварійно-рятувальних форму-вань та військ Цивільної оборони у рамках існуючої моделі гарнізонів пожежної охо-рони. У роботі відзначається, що реформування органів управління державної пожеж-ної охорони України є нагальною потребою, продиктованою докорінними змінами в політичній і соціально-економічній сферах. Подібне реформування, як зазначає автор, має проводитись при відповідному нормативно-правовому забезпеченні, що передба-чатиме як теоретичні дослідження юристів, так і розв’язання завдань практичного ха-рактеру. Автором виявлено закономірності та особливості основних принципів розви-тку й удосконалення органів управління і підрозділів МНС України.
У Висновках дисертації узагальнюються результати та формулюються най-суттєвіші висновки дослідження, реалізація яких, на думку здобувача, сприятиме у подальшому вдосконаленню системи державного управління пожежною безпе-кою в Україні.
Зокрема відмічається, що державне управління пожежною безпекою – це ре-гульована, організуюча, координуюча і практична діяльність органів виконавчої влади, які здійснюють вплив на суспільну життєдіяльність людей з метою забез-печення безпеки громадян, суспільства й держави, створення умов для їх добро-буту та реалізації громадянами своїх прав і свобод, надання юридичним і фізич-ним особам різноманітних послуг з питань запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій пожежного характеру та проведення рятівної справи.
Історія формування й розвитку пожежної служби свідчить про те, що остання за вимогами часу була включена в систему державно-адміністративної влади. Пожежна охорона, як компонент державно-адміністративної системи, має свої специфічні риси, обумовлені, в першу чергу, вимогами внутрішньої національної безпеки. Як одне з відгалужень виконавчої влади, пожежна охорона не тільки вра-ховувала визначений технічний базис свого часу, але й стимулювала його розвиток, тим самим вносячи свою частку в науково-технічний прогрес.
Вивчення закордонного досвіду забезпечення пожежної безпеки є актуальним для державної пожежної охорони України у зв’язку з тим, що наша країна руха-ється по шляху реалізації програми “Європейський вибір”, яка припускає уніфіка-цію і стандартизацію не тільки законодавчих положень і правових норм відповід-но до вимог ВОТ і ЄС, але й матеріально-технічних засобів боротьби з пожежами. Порівняльний аналіз закордонного досвіду дозволяє розробити теоретичне під-ґрунтя для осмислення перспектив і можливостей подальшого вдосконалення державної пожежної охорони України.
Сучасне забезпечення пожежної безпеки в Україні не відповідає сучасним вимогам. Це, насамперед, стосується фінансування державної пожежної охорони України і розвитку її матеріально-технічного арсеналу. Існує нагальна потреба в комплексному підході до переоцінки й подальшого вдосконалення нормативно-правової бази пожежної безпеки України, що відповідатиме новій політичній і економічній ситуації в країні. Тут значний внесок можуть зробити дослідження в області адміністративного і екологічного права, регулярна підготовка й публікація відповідних статистичних даних.
Наука про соціально-державне управління тісно пов'язана з адміністративним правом, що є науково-юридичною дисципліною нормативного характеру, яка вивчає переважно норми, що регулюють або, принаймні, покликані регулювати дії адмініст-ративного персоналу (конституційні положення, закони, регламенти, юрисдикційні акти тощо). Зближення науки управління з наукою адміністративного права привело до того, що в XX сторіччі в Європі поборниками науки управління стали юристи-адміністратори. І дотепер наука про соціально-державне управління всюди знаходить-ся під їхнім явним впливом. Пояснення лежить на поверхні, а саме: сьогодні управ-ління в масштабах демократичної держави здійснюється державно-правовими мето-дами. Адміністрацію не можна ототожнювати з державою. Цілі адміністрації ніколи не бувають первинними, вони завжди вторинні і полягають у виконанні завдань, до-ручених їй головними державними органами. Таким чином, адміністрація завжди є засобом для здійснення рішень політичної влади.
Забезпечення пожежної безпеки України передбачає наявність двох ключових понять, що визначають ідеологію даного виду безпеки, - “національна безпека” і “надзвичайна ситуація”. Розкриваючи зміст зазначених понять, ми одночасно окреслюємо адміністративно-правове поле діяльності пожежної охорони України в екстремальних ситуаціях, включаючи ситуації надзвичайного стану. Це важливо мати на увазі в процесі правозастосовної діяльності пожежної охорони України.
Організаційно-правові аспекти розвитку системи державного управління по-жежною безпекою в Україні є одними з основних питань національної безпеки, оскільки справа стосується не просто участі пожежної охорони України в ліквіда-ції тих або інших негативних факторів, а її ролі в запобіганні появі подібних фак-торів з використанням важелів адміністративно-правового управління. Державна пожежна охорона України, як і протипожежні служби сучасних цивілізованих кра-їн, є надзвичайно важливим компонентом виконавчої влади, покликаної зміцню-вати народний добробут і стояти на його сторожі. Недооцінка ролі пожежної охо-рони в сучасній державі обертається великими, а часом і непоправними матеріа-льно-фінансовими і екологічними втратами.
Державна пожежна охорона України – це невід'ємний і важливий компонент державної служби. Як державні службовці пожежники України мають визначений нормативно-правовий базис, що потребує сьогодні серйозної і ретельної редакції. Останнє пов’язане з новими політичними, економічними й правовими реаліями.
Державна пожежна охорона України постійно стикається з проблемами пра-возастосовної діяльності в екстремальних умовах. Це вимагає міцної нормативно-правової бази, яка б дозволила пожежним ефективно виконувати свої професійні обов’язки. На сьогодні така база потребує теоретичного й практичного зміцнення, про що свідчать труднощі в забезпеченні пожежної безпеки в країні. Ефективна реалізація норм права, що стосується діяльності пожежної охорони України, при-пускає теоретичне осмислення потреб і можливостей у відповідному правовому забезпеченні. Без такого теоретичного аналізу не обійтися, якщо ми прагнемо планувати конкретні методи і засоби розв’язання завдань щодо поліпшення робо-ти пожежної служби України. Реформування органів управління державної поже-жної охорони України – нагальна потреба, продиктована корінними змінами в по-літичній і соціально-економічній сферах. Подібне реформування не може бути ефективним без надійного правового забезпечення.
На думку автора, метою державної політики у сфері пожежної та природно-технічної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій тех-ногенного та природного характеру має бути гарантований захист життя і здо-ров’я людей, земельного, водного і повітряного простору, об’єктів виробничого і соціального призначення у допустимих межах показників ризику, критерії яких установлюються для конкретного періоду з урахуванням вітчизняного і світового досвіду в даній галузі. Реалізація цієї політики – головне призначення МНС України.
Розвиток і вдосконалення органів управління і підрозділів МНС України по-винні здійснюватись у таких напрямах: концентрація державних функцій щодо нагляду й контролю за виконанням заходів запобігання та реагування на надзви-чайні ситуації (охорона праці, держпожнагляду тощо); розвиток системи моніто-рингу за небезпечними природними процесами та станом техногенних об’єктів підвищеної небезпеки; розвиток системи інформування органів управління та на-селення про техногенні та природні загрози; координація процесу реагування на надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня; ефективного реагування підпо-рядкованих пожежно-рятувальних підрозділів на всі види надзвичайних ситуацій; забезпечення функціонування загальнодержавної системи підготовки до дії у над-звичайних ситуаціях та ефективного виконання завдань особливого періоду.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Доманський В.А. До нової ідеології протидії пожежам // Науковий вісник НАВСУ. – 2001. – № 5. – С. 154–164.
2. Доманський В. А. Удосконалення системи забезпечення пожежної безпеки в Україні: правові аспекти // Право України. – 2002. – № 6. – С. 108–112.
3. Доманський В.А. Стратегія забезпечення пожежної безпеки держави// Ми-тна справа. – 2002. – Львів.: ТзОВ „Простір-М”, Львівська обл. книжкова друкар-ня. – № 1. – С. 56–58.
4. Доманський В.А. Проблеми правової регламентації та організації пожежної безпеки в Україні // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – Вип. 15. – К.: Тип. держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 197–201.
5. Доманський В. А. Необхідність реорганізації системи спостереження за технічним станом та працездатністю установ автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння – це вимоги часу // Пожежна безпека: Зб. наук. пр. – Черкаси: ЧІПБ, 1999. – С. 165–167.
6. Доманский В.А. Концептуальные вопросы обеспечения пожарной безопа-сности в Украине // Сб. матер. межд. науч.-практ. конф. “Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация”. – Минск: БГУ, 2001. – С. 34–39.
7. Доманский В.А. Проблемы правового обеспечения пожарной безопаснос-ти на Украине и пути их решения // Крупные пожары: предупреждение и туше-ние: Материалы ХVI науч. – практ. конф. – Ч.2. – М.: ВНИИПО, 2001. – С. 427.
8. Доманский В.А. О совершенствовании государственного управления в сфере пожарной безопасности // Чрезвычайные ситуации: предупреждение и лик-видация: Материалы ІІ Межд. науч.-практ.конф. Ч. 1. – Минск: Издат. центр БГУ. – 2003. – С. 28-32
9. Доманський В.А. Захист від пожежної небезпеки – справа державного зна-чення // Газета ЦОВВ Урядовий кур’єр. – К.: Преса України. – К.: №175 (2102). – 2001. С. 8-9.
10. Доманський В.А. Основні положення концепції забезпечення пожежної безпеки в Україні (авторський проект) // Пожежна безпека. – К.: АТ – „Книга”. – 2001. - №3(30). – Бюлетень пожежної безпеки. – 2001. - №3(8). – С. 2-8.
11. Доманський В.А. Небезпеку можна попередити // газета ЦОВВ Урядовий кур’єр. – К.: №133 (2060). – 2001. – С. 4.
12. Доманський В. А. До питання про державне управління у сфері пожежної безпеки // Пожежна безпека. – К.: ТОВ „ВІН”, 2003. – № 1 (40). – С. 14–15.
13. Доманський В. А. Пожежна охорона в Україні на межі століть // Пожежна безпека. – К.: ТОВ. „ВІН”, 2003. – № 2 (4). – С. 13–16.
14. Доманський В. А. Пожежна статистика в країнах-членах КТІФ і в Украї-ні. – Львів: „Атлас”, 2002. – 100 с.

Анотація

Доманський В.А. Державне управління пожежною безпекою України (ор-ганізаційно-правовий аналіз за матеріалами діяльності Державного департа-менту пожежної безпеки). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спе-ціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансо-ве право; інформаційне право. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2004 рік.
Дисертаційне дослідження присвячено розробці теоретичної концепції, яка визначає основоположення певної методологічної системи адміністративного права, пов’язаного з пожежною безпекою. Обґрунтовано, що методи та методоло-гія, які складають систему юридичних знань у сфері пожежної безпеки, безпосе-редньо стосуються проблематики адміністративного права.
Досліджено історичний розвиток державного управління у сфері пожежної безпеки. Широко висвітлюється досвід та особливості організаційного і правового забезпечення пожежної безпеки в зарубіжних країнах, акцентується увага на ви-сокому рівні їх матеріально-технічного забезпечення та досконалій нормативно-правовій базі.
Проаналізовано сучасний стан пожежної безпеки в Україні, визначено основні проблеми стосовно його ефективного забезпечення, а також запропоновано орга-нізаційну і функціональну структуру управління державною пожежною охоро-ною.
Обґрунтовується необхідність розмежування понять „безпека”, „техногенна безпека”, „природна безпека”, „пожежне право”, „національна безпека”, „надзви-чайна ситуація” тощо.
На основі результатів дослідження сформульовано комплекс нормативно-правових та організаційних заходів щодо вдосконалення системи державного управління пожежною безпекою в Україні.
Ключові слова:
пожежна безпека, пожежна охорона, державне управління, державна служба, теорія управління, правозастосовна діяльність, національна безпека, надзвичайна ситуація.

Аннотация

Доманский В.А. Государственное управление пожарной безопасностью Украины (организационно-правовой анализ по материалам деятельности Государственного департамента пожарной безопасности). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2004 год.
Диссертационное исследование посвящено разработке теоретической концеп-ции, которая определяет основные положения методологической системы адми-нистративного права, связанного с пожарной безопасностью. Обосновывается, что методы и методология, составляющие систему юридических знаний в области пожарной безопасности, имеют непосредственное отношение к проблематике ад-министративного права.
В работе широко освещаются исторические аспекты развития государствен-ного управления в сфере пожарной безопасности на Украине. Показано, что именно исторический подход является одним из наиболее эффективных методов исследования организационно-правовых аспектов деятельности пожарной службы на разных этапах ее развития и становления.
Проанализирован опыт работы пожарных служб в зарубежных странах, отме-чается их доскональная правовая база и высокое техническое обеспечение.
Автором охарактеризовано современное состояние дел в сфере пожарной безопасности в нашей стране, акцентируется внимание на проблемах и комплекс-ных подходах к их решению, приведены соответствующие критерии и показатели.
В диссертации предлагаются авторские определения таких терминов, как “безопасность”, “техногенная безопасность”, “природная безопасность”, “пожар-ное право”, “национальная безопасность”, “чрезвычайная ситуация” и ряда дру-гих. Указанные понятия и определения рассмотрены в контексте новых задач, стоящих в настоящий момент перед пожарной охраной МЧС Украины.
Рассматриваются вопросы взаимодействия органов управления пожарной безопасностью с различными ветвями исполнительной власти. Обеспечение по-жарной безопасности Украины предполагает наличие двух стержневых понятий, которые определяют идеологию данного вида безопасности, – “национальная безопасность” и “чрезвычайная ситуация”. В связи с этим в работе очерчивается административно-правовое поле деятельности пожарной охраны, уделяется вни-мание ее правоприменительной деятельности.
Исследуются организационно-правовые аспекты развития системы государст-венного управления пожарной безопасностью в Украине как ключевые вопросы национальной безопасности в ракурсе использования санкций административного права, что позволяет повышать требования руководителей предприятий и учреж-дений к соблюдению норм и правил пожарной безопасности.
Автором предлагается общая модель государственного управления в сфере пожарной безопасности на общегосударственном и территориальном уровнях, ко-торая учитывает основные принципы правовой демократии и направленность от-ношений между субъектами системы обеспечения пожарной безопасности.
Диссертантом широко затронуты организационно-правовые аспекты государ-ственного управления пожарной безопасностью в Украине, акцентировано вни-мание на положительных и отрицательных сторонах существующей законода-тельной базы. В частности, обращается внимание на тот факт, что пожарной ох-ране как неотъемлемому и важному компоненту государственной службы необ-ходима действенная нормативно-правовая база и соответствующее материально-техническое обеспечение.
В результате проведенных исследований сформулированы конкретные пред-ложения правового и организационно-техничного плана для создания эффектив-ной государственной системы профилактики – ликвидации чрезвычайных ситуа-ций на Украине.
Ключевые слова:
пожарная безопасность, пожарная охрана, государственное управление, госу-дарственная служба, теория управления, правоприменительная деятельность, на-циональная безопасность, чрезвычайная ситуация.

The summary

Domansky V.A. State management of fire safety of Ukraine (organizing-legal analysis on materials of activity of State department of fire safety). - Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of jurisprudence on a speciality 12.00.07 - theory of management; administrative law and process; the finan-cial right; the information right. - National academy of internal businesses, Kiev, 2004.
Remote the research is devoted to development of the theoretical concept, which deter-mines the basic rules of the certain methodological system of administrative law connected to fire safety. Is proved, that the methods and methodology, which make system of legal knowledge concerning fire safety, have the direct relation to a problematic of administrative law.
The historical development of state management in sphere of fire safety the different pe-riods of time is investigated.
In work the experience both features of organizational and legal maintenance of fire safety in foreign countries, accent attention on a high level of material equipment and perfect normative-legal base is widely shined.
The author analyses a modern condition of fire safety in Ukraine, is specified on the ba-sic problems concerning his effective maintenance, organizational and functional structure of management of state fire protection in Ukraine also is shown.
Author the necessity of delimitation of concepts "safety", "technical safety", "natural safety", "the fire right", "national safety", "an extreme situation" and number others, and also author's visions of a problematic is proved.
The complex of normative-legal and organizational measures on improvement of system of state management in sphere of fire safety of our state is formulated, basing on result of the carried out researches.
Key words:
Fire safety, fire protection, state management, state service, theory of management, law-enforcement activity, national safety, extreme situation.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking