Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин

 

ШАПТАЛА Олександр Сергійович

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Науковий консультант – доктор наук з державного управління, професор
НАДОЛІШНІЙ Петро Іванович,
Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
завідувач кафедри державного управління
i місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент
РАДИШ Ярослав Федорович,
Національна академія державного управління
при Президентові України,
професор кафедри управління охороною здоров’я;

доктор медичних наук, професор
ЄЖОВ Володимир Володимирович,
Кримський державний медичний університет
ім. С.І.Гергієвського Міністерства охорони
здоров’я України, професор кафедри фізіотерапії факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, доцент
ГОЛИК Лев Антонович,
Головний військовий клінічний госпіталь
Міністерства оборони України, заступник
начальника з клінічної роботи.

Провідна установа – Національний інститут стратегічних досліджень
при Президентові України,
відділ гуманітарної політики, м. Київ.
Захист відбудеться 3 березня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01. в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к. 201.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).
Автореферат розісланий 2 лютого 2005 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після проголошення незалежності в Україні розпочалося оновлення усіх сфер суспільного життя. Незважаючи на складні економічні й соціальні умови, в яких Україна перебувала тривалий час, продовжується формування організаційних і правових засад ринкової економіки одночасно з реформуванням відносин у сфері державного управління.
Зміна соціально-політичної ситуації та економічних умов в Україні в 1991 р. визначили необхідність створення нової організаційної структури управління сферою рекреаційного обслуговування з боку держави. Складність ситуації в цій сфері в Автономній Республіці Крим (АРК) була зумовлена тим, що, по-перше, поглиблювалася кризова ситуація в економіці республіки, по-друге, управління майном курортних підприємств перейшло до окремих лінійних структур із чіткою вертикальною ієрархією, по-третє, в умовах переходу до ринку активно розвивалися недержавні форми власності в складових сфери рекреаційного обслуговування без урахування комплексності створення такого товару, як рекреаційно-туристичні послуги, і, по-четверте, життєдіяльність регіону почала набувати яскраво вираженого сезонного характеру й розвивалися деградаційні процеси в складових сфери.
Як наслідок, усе це негативно позначилося на сфері рекреаційного обслуговування в АРК і призвело до ситуації, для якої характерними стали: відсутність системності в управлінні й комплексності в розвитку складових згаданої сфери; нераціональне використання рекреаційних ресурсів; надмірне забруднення навколишнього середовища; невідповідність розвитку рекреаційних підприємств як основного елемента сфери рекреаційного обслуговування та інфраструктури рекреації; централізоване планування обсягів рекреаційно-туристичних послуг без урахування реальних потреб як їх виробників, так і споживачів; відсутність економічних стимулів для подальшого розширення обсягів послуг, що надаються, їх видів та якості; жорстке адміністрування і втручання у внутрішньогосподарську діяльність рекреаційних підприємств; соціальна незахищеність широких верств населення при формуванні цін на рекреаційно-туристичні послуги.
Такі обставини зумовили виникнення загальної проблеми державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК в умовах переходу від командно-адміністративної системи до ринкових відносин як наслідок існування низки протиріч. Ця проблема є комплексною і включає такі складові: наукове обґрунтування, фінансове, матеріально-технічне й нормативно-правового забезпечення. Розв’язання актуальної проблеми наукового обґрунтування здійснення державного управління функціонуванням та розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим у ринкових умовах дасть змогу реалізувати системний принцип управління цією сферою і формувати своєчасні різнопланові рішення в інтересах розвитку цілісної інфраструктури сфери рекреаційного обслуговування в АРК для створення конкурентоспроможних на світовому ринку рекреаційно-туристичних послуг.
Зазначимо, що ця проблема існувала в прихованому вигляді ще в часи СРСР. Вона була зумовлена тим, що державна політика у сфері рекреаційного обслуговування здійснювалася централізовано, орієнтувалась на тривалу перспективу і забезпечувалася необхідними фінансовими й матеріально-технічними ресурсами, що пояснювалося існуванням державної власності на єдиній нормативно-правовій основі.
Питання фінансового, матеріально-технічного та нормативно-правового забезпечення функціонування та розвитку системи управління сферою рекреаційного обслуговування, що виникли в період становлення Української держави, потребують подальшого теоретико-методологічного осмислення й наукового обґрунтування. Крім того, відсутність системного принципу управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК і механізмами формування своєчасних рішень в інтересах розвитку цілісної інфраструктури сфери призвело до того, що рекреаційно-туристичний продукт, який створювався, не відповідав світовим вимогам, а отже, не був конкурентоспроможним.
На важливості дослідження проблеми державного управління, зокрема сферою рекреаційного обслуговування в умовах переходу від командно-адміністративної системи до ринкових відносин, наголошують такі вчені, як А.І.Амоша, Л.А.Голик, П.В.Гудзь, В.В.Єжов, О.О.Любіцева, В.К.Мамутов, М.І.Мацола, П.І.Надолішній, Н.Р.Нижник, Я.Ф.Радиш, С.К.Харічков, В.В.Шмагін та ін.
Існування проблеми наукового обгрунтування здійснення державного управління функціонуванням та розвитком сфери рекреаційного обслуговування в АРК у ринкових умовах робить актуальною розробку теоретико-методологічних засад державного управління цією сферою на системному принципі, застосування яких забезпечить комплексне створення конкурентоспроможного та доступного для широких верств населення України рекреаційно-туристичного продукту. Тема дослідження відповідає курсу на європейську інтеграцію України, узгоджується з основними напрямами Комплексної програми підготовки державних службовців.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексного наукового плану Національної академії державного управління при Президентові України за темою “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200 U004103); Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ? “Пріоритетні напрями ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (номер державної реєстрації 0101 U006947), що орієнтовані на наукове забезпечення адміністративної реформи, а також на розробку й підготовку постанови Кабінету Міністрів України “Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру” від 29.01.2003 р. № 133 і проекту постанови Верховної Ради АРК “Про основні напрями розвитку санаторно-курортного і туристичного (рекреаційного) комплексу Автономної Республіки Крим до 2010 року”, в яких автор брав безпосередню участь.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертацiйного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування системи державного управління функціонуванням і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин.
Для досягнення мети дослiдження поставленi такi завдання:
– здійснити аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з теми дослідження;
– визначити програмно-цільову структуру, механізми дослідження, а також структуру системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування;
– конкретизувати дефініції понять “сфера рекреаційного обслуговування”, “державне управління сферою рекреаційного обслуговування”;
– удосконалити основні принципи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК;
– дослідити структуру системи та організаційно-правові форми державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК;
– розкрити способи формування нормативно-правової бази державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК;
– розробити процесуальні аспекти державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК;
– запропонувати шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК.
Об’єкт дослідження – система державного управління сферою рекреаційного обслуговування.
Предмет дослідження – державне управління функціонуванням і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин.
Гіпотеза дослідження. Головна ідея і основні положення концепції дослідження відображені в загальній гіпотезі, що ґрунтується на припущенні, згідно з яким науково обґрунтована і впорядкована система державного управління сферою рекреаційного обслуговування на етапі реформування галузі здатна зробити вагомий внесок в оздоровлення нації, а розробка науково обгрунтованих управлінських моделей і технологій стратегічного планування, основних принципів, нової структури системи та організаційно-правової форми державного управління сферою рекреаційного обслуговування є засобом реального впливу на реалізацію сучасної політики щодо створення рекреаційно-туристичних послуг, конкурентоспроможних на світовому ринку.
Методи дослідження. У роботі використовувалася сукупність теоретичних та емпіричних методів дослідження:
– спостереження, порівняння системного аналізу, історичного і логічного аналізу, причинно-наслідкового аналізу при дослідженні функціонування сфери рекреаційного обслуговування, державного управління її станом і розвитком в АРК;
– причинно-наслідкового аналізу, функціонального аналізу, що дало змогу проаналізувати стан питання, що вивчається, визначити досліджувану наукову проблему, виявити існуючу сукупність протиріч і встановити основні причини їх виникнення;
– порівняння, багатопредметного аналізу, логічного аналізу, завдяки чому досліджено понятійний апарат і виявлено неоднозначність трактування низки категорій у сфері рекреаційного управління та державного управління нею;
– історичного й логічного аналізу, причинно-наслідкового аналізу, функціонального та статистичного аналізу у процесі дослідження стану здоров’я виробничих сил і умов його відновлення в Україні;
– прогнозно-оптимізаційного аналізу для визначення сукупності принципів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, обгрунтування структури системи державного управління та організаційно-правових форм державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК;
– теорії прийняття рішень, що дало змогу дослідити процесуальні аспекти управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, обгрунтувати структуру та механізм процесу формування управлінських рішень;
– теорії синтезу, зокрема методів індукції та дедукції при розробці рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК, при виробленні та обґрунтуванні механізму формування сукупностей якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування, обгрунтуванні питань організації контролю функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК.
Методологічною основою дисертаційної роботи є системний підхід, який використовувався для вирішення завдань дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці наукових положень та отриманні нових висновків у галузі державного управління, що в сукупності розв’язують важливу проблему – наукове обгрунтування поліпшення державного управління функціонуванням і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин.
У результаті проведених наукових досліджень у дисертації
уперше:
– конкретизовано дефініції категорійно-понятійного апарату сфери рекреаційного обслуговування та державного управління нею і введено в науковий обіг удосконалені поняття “сфера рекреаційного обслуговування”, державне управління сферою рекреаційного обслуговування”;
– запропоновано та розкрито сім етапів у структурі процесу формування управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування;
– обгрунтовано концептуальні основи оптимізації структури системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин, яка являє собою багаторівневу ієрархію, наблизивши суб’єкт управління до об’єкта управління;
удосконалено:
– тлумачення поняття “державне управління”, яке, на відміну від існуючих, конкретизує зміст діяльності органів усіх гілок державної влади через управлінське рішення відносно впливу на суспільство як об’єкт управління;
– сукупність принципів державного управління та принципів формування управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК, яка враховує умови ринкових відносин (пріоритет державних засад в організації та розвитку сфери рекреаційного обслуговування, співвідношення державної і приватної власності, конфіденційності та відкритості, опори на громадську участь та інформованості, запобігання факторам ризику та профілактики тощо);
– механізм формування управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК: у його структурі визначено й конкретизовано кількість і зміст етапів, а також їх зв’язки; механізм відрізняється від існуючих тим, що враховує вплив “моделі поведінки” та особистості керівника, який приймає управлінське рішення;
– структуру якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування, яка, на відміну від існуючих, об’єктивізована на підставі складових механізму формування управлінських рішень у системі управління сферою рекреаційного обслуговування;
– систему контролю процесів функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК, яка відрізняється від існуючих тим, що передбачає дві підсистеми контролю і встановлення організаційним способом зворотного зв’язку, завдяки якому здійснюватиметься функція контролю;
подальшого розвитку набули методичні підходи щодо організаційно-правових форм державного управління, забезпечення гарантій громадян як суб’єктів та об’єктів управління та шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК.
Практичне значення одержаних результатів для теорії полягає в тому, що наукові узагальнення доведені до рівня конкретних висновків і рекомендацій. Це робить їх придатними для застосування в практиці державного будівництва сучасної України з метою прискорення процесів адміністративного реформування. Основні результати дисертаційного дослідження застосовувалися при підготовці проекту постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Про основні напрями розвитку санаторно-курортного і туристичного (рекреаційного) комплексу Автономної Республіки Крим до 2010 року” (акт про реалізацію від 3.11.2003 р. № 08-16/279), при підготовці постанови Кабінету Міністрів України “Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру” від 29.01.2003 р. № 133 (акти про реалізацію від 4.11.2003 р. та від 20.11.2003 р.), у навчальному процесі Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за фахом “Державне управління” (акт про реалізацію від 1.12.2003 р.), при розробленні та підготовці “Плану перспективного розвитку ЗАТ “Кримтур” на 2003-2005 рр. (акт про реалізацію від 4.11.2003 р. № 888/01-р).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки й рекомендації також можуть бути використані в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів державного управління, зокрема при розробці або вдосконаленні навчальних курсів з теорії і методології аналізу державної політики, регіональної політики в галузі охорони здоров’я, теорії та історії державного управління.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Результати одержані безпосередньо дисертантом і відображені в опублікованих ним працях. У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дисертації була проведена на Першому республіканському конгресі фізіотерапевтів і курортологів “Курорты Крыма в современных социально-экономических условиях” (Євпаторія, 2001); всеукраїнській науковій конференції “Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я (Одеса, 2001), всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи” (Хмельницький, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика в галузі охорони здоров’я: шляхи формування та реалізація” (Одеса, 2003), семінарах кафедри державного управління і місцевого самоврядування Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2000-2003 рр.).
Результати апробації були схвалені, а тексти наукових доповідей, оприлюднених на конференціях, рекомендовані до опублікування.
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано монографію, 24 наукові статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, визначених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, двох додатків. Повний обсяг дисертації – 380 сторінок, з них 336 сторінок основного тексту, 2 таблиці, 21 рисунок, список використаних джерел складається 315 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі сформульовано наукову проблему, обгрунтовано її актуальність; визначено мету й завдання дослідження, об’єкт, предмет і методи дослідження; вказано на зв’язок роботи з науковими напрямами досліджень; розкрито новизну, теоретичну й практичну значущість одержаних результатів та особистий внесок здобувача; ступінь апробації і перелік публікацій за темою дисертаційного дослідження.
У першому розділі – “Аналіз державного управління станом і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим” – на системній основі з використанням методів причинно-наслідкового аналізу проведене дослідження державного управління станом і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим, яке полягало в дослідженні змісту рекреаційної діяльності, умов розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК, оцінці стану складових сфери рекреаційного обслуговування, дослідженні питань організації державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК (перший етап дослідження).
У результаті аналізу умов функціонування й розвитку сфери рекреаційного обслуговування, які склалися в Україні в період переходу до ринку, і умов, які існували в часи СРСР при командно-адміністративній системі, встановлено: 1) в останні десятиріччя існування СРСР сфера рекреаційного обслуговування фактично набула типових рис галузі народного господарства, але в той період у сфері рекреаційного обслуговування ще не сформувалася структура управління, адекватна складності об’єкта; 2) несвоєчасність створення на початку переходу до ринку державних органів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК і в Україні в цілому призвела до руйнування важливих складових інфраструктури цієї сфери, розпаду соціально орієнтованого внутрішнього туризму, відпливу значних валютних коштів за кордон, а також до послаблення матеріально-технічної бази. Зміни структури органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування не завжди були обгрунтовані та зумовлені об’єктивними причинами.
На підставі системного підходу з використанням методів спостереження, порівняння, історичного і логічного аналізу, причинно-наслідкового та кількісного аналізу проведена оцінка стану сфери рекреаційного обслуговування в АРК за такими напрямами: фізико-географічні та кліматичні особливості АРК як рекреаційного регіону України; нормативно-правова база, матеріально-економічна база і наукове та інформаційне забезпечення функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК.
Встановлено, що при переході від командно-адміністративної системи до ринкових відносин в умовах тривалої економічної кризи з’явилася реальна загроза існуванню лікувально-оздоровчого потенціалу АРК внаслідок таких факторів, як негативні природні і природно-антропогенні процеси, що впливають на літогенну основу ландшафту; зсувні та абразійні процеси, що вимагають інженерного захисту; незадовільний стан берегозахисних споруд, який не забезпечує необхідний захист узбережжя.
Через антропогенне забруднення курортно-рекреаційних ресурсів виникають проблеми, для розв’язання яких потрібні великі матеріальні і фінансові ресурси в умовах обмеженого бюджету АРК.
Аналіз комплексної нормативно-правової бази функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК підтвердив, що вона перебуває на стадії тривалого формування. Більше того, законотворчі акти, що приймалися стосовно сфери рекреаційного обслуговування, ще не набули системного характеру і з’являлися, в основному, внаслідок поглиблення кризи у різних складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК.
Результати досліджень питань державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК свідчать насамперед про складність умов, у яких створювалися державні органи управління. Це тривала економічна криза в Україні; наявність у складі рекреаційно-туристичного комплексу в АРК майна як різних міністерств і відомств України, так і майна, що де-факто належить іншим державам, але законодавчо це не визначено; поступове руйнування недобудованих об’єктів рекреаційно-туристичного призначення через відсутність фінансування та законодавчу невизначеність щодо їх власника; слабка конкурентоспроможність рекреаційно-туристичного продукту на світовому ринку туристичних послуг; лібералізація цін на рекреаційно-туристичний продукт; активізація повернення раніше депортованого за часи СРСР населення з числа кримських татар і вірмен; відсутність потрібного наукового та інформаційного забезпечення здійснення державного управління.
Зміни соціально-політичної ситуації та економічних умов в Україні у 1991 р. зумовили необхідність створення нової організаційної структури управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК з урахуванням різних форм власності і розподілу загальносоюзної матеріально-технічної бази рекреації на власність різних відомств і громадських організацій України і власність країн СНД.
При цьому, як показали результати проведеного аналізу, перехід від централізованого планування з використанням відомчого принципу формування рекреаційно-туристичного комплексу Криму до функціонування цього комплексу в умовах ринку і появи різних форм власності відбувся без будь-якого обгрунтування (як науково-теоретичного, так і практичного), а також урахування того, що сфера рекреаційного обслуговування є комплексною щодо створення такого продукту, як рекреаційно-туристичні послуги, до яких належать не тільки організація відпочинку або лікування, а й додаткові послуги, які надаються підприємствами структурних складових цієї сфери: транспортні послуги, послуги зв’язку, торгівлі, громадського харчування, культурно-видовищні заходи тощо.
Така ситуація призвела до ще більшої роз’єднаності дій виробників комплексних рекреаційно-туристичних послуг за відсутності загального координуючого органу управління з боку держави (хоча для цього у 1993 р. в АРК було створено Міністерство курортів і туризму), який був би спроможний здійснювати ефективну державну політику з координації дій та розвитку складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК. Цьому перешкоджало, по-перше, те, що до сфери рекреаційного обслуговування відносили лише об’єкти санаторно-курортного і туристичного призначення – санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, піонерські табори, туристичні бази, санаторії та профілакторії, діяльність яких розглядалася, в основному, в галузі охорони здоров’я, і тому діяла організаційна структура управління тільки санаторно-курортними і туристичними установами.
По-друге, що в процесі дослідження було виявлено, що на законодавчому рівні відсутній механізм координації з боку держави діяльності складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК в умовах існування різних форм власності санаторно-курортних і туристичних закладів і підприємств на території одного суб’єкта, а також підприємств, що забезпечують реалізацію різних аспектів процесу рекреаційного обслуговування.
Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, низки нормативно-правових актів з питань державного управління сферою рекреаційного обслуговування дав змогу визначити ситуацію, що склалася в АРК стосовно створення комплексного рекреаційно-туристичного продукту, і перейти до виявлення сукупності протиріч, які перешкоджають здійснювати ефективне державне управління цією сферою в АРК, і визначення наукової проблеми.
Виходячи з розробленості проблеми пріоритетними напрямами досліджень державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкових відносин у вітчизняному науковому середовищі пропонується вважати такі: створення й функціонування державного апарату управління сферою рекреаційного обслуговування на цій території в різні історичні періоди: Російської імперії, СРСР та незалежної України; генезис, сучасний стан та перспективи оптимізації державного управління санаторіями Міністерства оборони України, розміщеними та території АРК; стратегічні напрями розвитку державної політики в галузі санаторно-курортного забезпечення населення України; структура, функції, тенденції розвитку та механізми державного регулювання системи підготовки і підвищення кваліфікації керівників системи санаторно-курортного забезпечення; механізми взаємодії органів управління та санаторно-курортних закладів державної охорони здоров’я України з приватними медичними підприємствами, об’єднаннями та кооперативами; вплив на державне управління сферою рекреаційного обслуговування громадських організацій та об’єднань; наукове обґрунтування співвідношення між чисельністю середнього медичного персоналу та лікарів санаторно-курортних підрозділів як складова державного управління кадровими ресурсами охорони здоров’я України.
У другому розділі – “Теоретико-методологічні засади досліджень державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим” – на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з питань державного управління сферою рекреаційного обслуговування висвітлений ступінь наукової розробки теми дисертаційного дослідження, здійснена постановка загальної проблеми державного управління і наукової проблеми, окреслені межі дослідження за темою дисертаційної роботи, визначено концепцію та загальну методологію проведення дослідження, досліджений категорійно-понятійний апарат (другий етап дослідження).
Аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел стосовно державного управління сферою рекреаційного обслуговування свідчить, що поняття “сфера рекреаційного обслуговування” ще не набуло системного змісту. Окремі з джерел лише частково розкривають його зміст.
Вивчення окремих праць з питань державного управління функціонуванням сфери рекреаційного обслуговування показало, що питання державного управління сферою рекреаційного обслуговування з наукового погляду в умовах переходу від адміністративно-командної системи з державною формою власності до ринкових відносин з різними формами власності ще не розглядалися.
На підставі результатів системного аналізу функціонування сфери рекреаційного обслуговування та державного управління нею в АРК визначено, що в державному управлінні основними є протиріччя: між обсягом фінансування з державного бюджету і бюджету АРК функціонування і розвитку сфери рекреаційного обслуговування і потрібним обсягом інвестицій для її розвитку відповідно до світових стандартів; між необхідністю забезпечення правових основ формування системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК для координування дій власників її складових і відсутністю нормативної бази для інтегрування останніх в єдине ціле стосовно створення рекреаційно-туристичних послуг в АРК; між ціноутворенням на рекреаційно-туристичні послуги і неспроможністю широких верств працюючого населення України споживати ці послуги внаслідок низького рівня оплати їх праці; між назрілою потребою створення в АРК високоякісного рекреаційно-туристичного продукту для забезпечення конкуренції на світовому ринку рекреаційно-туристичних послуг та інерційністю, пов’язаного з пропонуванням за високу ціну радянських форм відпочинку; між прагненням до централізації управління з боку одного органу державного управління ? Державної туристичної адміністрації – і необхідністю реалізації територіального принципу управління з боку іншого органу державного управління ? Міністерства курортів і туризму АРК.
Сучасний стан державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, що характеризується низкою виявлених протиріч, і ступінь висвітлення питань державного управління цією сферою в умовах переходу від адміністративно-командної системи до ринкових відносин у літературних джерелах дав змогу на підставі результатів причинно-наслідкового аналізу виявити комплексну проблему державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК у згаданих умовах і сформулювати проблему наукового обгрунтування здійснення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК умовах ринкових відносин.
Розв’язання цієї наукової проблеми – багатогранне й складне завдання. Це зумовлене, з одного боку, відсутністю теоретичних розробок переходу від розвинутого соціалізму до ринкових відносин, а з другого – необхідністю підтримки і розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК і використання рекреаційного потенціалу АРК для відновлення стану здоров’я виробничих сил і створення конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного продукту.
Науково-теоретичне обгрунтування розв’язання сформульованої наукової проблеми, пов’язане з реалізацією системного принципу управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК в умовах подальшого розвитку ринкових відносин, потребувало розробки спеціальної програми дослідження. Це сприяло послідовному вирішенню цілої низки специфічних завдань щодо дослідження, визначення предмета, об’єкта, меж і методів дослідження, цільової установки, а також етапності дослідження (рис. 1).
Вибрана послідовність дослідження включає два етапи дослідження – третій і четвертий (див. рис. 1). Така структуризація забезпечувала реалізацію принципу системності, оскільки результати, отримані на кожному з попередніх етапів, ставали логічною основою не лише для наступних етапів, а й для узагальнення одержаних результатів і наукового обгрунтування шляхів досягнення мети дослідження.
Третій етап – обгрунтування на підставі системного підходу організаційно-правових форм і процесуальних аспектів державного управління станом і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в АРК.
За допомогою комплексного підходу обгрунтована принципова основа здійснення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, системного підходу і методів теорії організації – структура системи державного управління згаданою сферою в умовах ринкових відносин.
Визначена сукупність гарантій громадян як суб’єктів і об’єктів управління сферою рекреаційного обслуговування на підставі сформованої в Україні нормативно-правової бази.
Здійснено науково-теоретичне обгрунтування процесуальних аспектів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, пов’язаних з формуванням методичної бази функціонування системи державного управління нею і здійсненням державного управління в умовах ринкових відносин. Результати третього етапу дослідження використані на четвертому (відображені у третьому і четвертому розділах дисертації).
Згідно з програмою дослідження на четвертому етапі обґрунтовані шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК на інтеграційній і оптимізаційній основі, а також на підставі встановлення зворотного зв’язку з використанням функції контролю за процесами функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК, узагальнено отримані результати.
Результати останнього етапу відображені в п’ятому розділі дисертації.
Аналіз літературних джерел свідчить про неоднозначне трактування в практиці державного управління сферою рекреаційного обслуговування таких термінів категорійно-понятійного апарату, як “рекреаційна діяльність”, “рекреаційні потреби”, “сфера рекреаційного обслуговування”, “державне управління”, “державне управління сферою рекреаційного обслуговування” та ін. Неоднозначне тлумачення низки термінів або його відсутність характерне і для законодавчої бази України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структурно-логічна схема етапності дисертаційного дослідження


Урахування даних аналізу визначень наведених вище понять, а також методологічних підходів до їх трактування багатьох дослідників (М.С.Мирненко, І.Т.Твердохлібов, В.І.Кривошеєв, І.І.Зорін, 1981; Ю.М.Лобанов, 1982; В.К.Мамутов, А.І.Амоша, 1992; Г.Райт, 1994; В.І.Мацола, О.О.Бейдик, 1997; В.В.Цвєтков, В.Б.Авер’янов, 1998; В.В.Шмагін, С.К.Харічков, Г.Харріс, К.М.Кац, Н.Р.Нижник, 2000; П.В.Гудзь, Д.В.Ніколаєнко, 2001; О.О.Любієва, А.Ю.Александрова, Ф.І.Шамхалов, 2002; В.Г.Гуляєв, 2003; М.Б.Біржаков, 2003 та ін.) стало підставою для якісного вдосконалення їх теоретичного трактування та розкриття сутності.
Такий підхід дав змогу авторові запропонувати власне тлумачення рекреації як процесу відтворення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, а рекреаційну діяльність – як діяльність людини у вільний час, що здійснюється з метою задоволення її рекреаційних потреб, спрямовану на відновлення фізичних сил, а також на її багатосторонній розвиток, і характеризується порівняно з іншими видами діяльності відносним різноманіттям поведінки людини і її самооцінкою.
З метою визначення співвідношення “рекреація-туризм”, що зумовлено необхідністю коригування соціальної політики держави в умовах ринкових відносин стосовно відтворення трудового потенціалу шляхом формування менш еластичного рекреаційного попиту для широких верств населення з низькими доходами, пропонується визначати туризм як вид рекреації, що здійснюється шляхом переміщення людей з місця свого постійного проживання в іншу місцевість або країну у вільний час на період понад 24 години, але не більше від одного року, з метою відпочинку, оздоровлення і лікування, здійснення гостьових, пізнавальних, релігійних або ділових поїздок, а також отримання задоволення, але без заняття оплачуваною роботою, а туристичну діяльність – як підприємницьку діяльність з надання різноманітних туристичних послуг.
Дослідження термінології, пов’язаної з державним управлінням сферою рекреаційного обслуговування, зумовлені необхідністю вироблення рішень з боку державних органів влади стосовно існування і розвитку рекреаційних територій та інфраструктури відпочинку в умовах ринкових відносин. Розуміння державного управління сферою рекреаційного обслуговування передбачає наявність тлумачення понять “сфера рекреаційного обслуговування” і “державне управління”. Запропоновано визначення сфери рекреаційного обслуговування як сфери обслуговування, призначеної для надання насамперед рекреаційних, а також інших допоміжних видів послуг населенню (зв’язок, транспорт, громадське харчування, розваги та ін.). Складовими сфери рекреаційного обслуговування є рекреаційні ресурси і матеріально-технічна база.
Розкриття сутності поняття “державне управління” з позиції управлінського рішення як основи управління дало змогу трактувати державне управління як діяльність органів усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої і судової) з вироблення й реалізації управлінських рішень для здійснення регулюючих, організуючих і координуючих впливів на всі сфери суспільства з метою задоволення потреб його членів.
Виходячи з вищенаведених понять “сфера рекреаційного обслуговування” і “державне управління” запропоновано нове базисне поняття “державне управління сферою рекреаційного обслуговування”, яке визначається як діяльність органів усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої і судової) з вироблення й реалізації управлінських рішень для здійснення регулюючих, організуючих і координуючих впливів на сферу рекреаційного обслуговування з метою реалізації функцій рекреації і задоволення рекреаційних потреб населення.
Отже, аналіз літературних джерел та семантичне дослідження основних дефініцій категорійно-понятійного апарату щодо сфери рекреаційного обслуговування і державного управління нею дали змогу сформулювати і ввести в науковий обіг їх узгоджені тлумачення.
У розділі наголошується на тому, що проблема здоров’я і збереження трудової активності сьогодні посідає одне з перших місць у системі людських цінностей. Зазначене зумовлюється тим, що категорія “здоров’я” більш змістовна, ніж будь-яка інша, і відображає нерозривну єдність природного і соціального в людині, гармонію різноманітних факторів, що становлять її трудовий потенціал. Здоров’я – одна з найважливіших якісних характеристик робочої сили, оскільки воно безпосередньо пов’язане із здатністю людини до трудової діяльності.
Розуміючи важливість рекреаційної діяльності для нашої держави, в якій поступово збільшується чисельність людей пенсійного віку (Україна посідає 11-те місце у світі за часткою населення віком 60 років і більше) і хворих, досліджені з використанням багатопредметного аналізу стан здоров’я виробничих сил в Україні як головний показник працездатності людини і забезпечення країни трудовими ресурсам, його зміни в процесі виробничої діяльності людини, умови підтримки та відновлення в Україні. Підвищення трудового потенціалу безпосередньо пов’язане із зниженням рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення. Саме у зв’язку з цим становить значний інтерес розгляд впливу економічного аспекту на санаторно-курортне лікування та працездатність населення.
Зазначається, що санаторно-курортне лікування і відпочинок слід розглядати як важливу складову соціальної політики України, спрямовану на зміцнення здоров’я населення.
Виявлено, що наявність потужного рекреаційного потенціалу в Україні не забезпечує автоматичного вирішення питань щодо лікування й оздоровлення працездатного населення в санаторно-курортних закладах у межах існуючої нормативно-правової бази. Це зумовлено як недостатньою увагою з боку держави до питань лікування та оздоровлення працюючих, так і існуючою економічною ситуацією, яка не забезпечує необхідну платоспроможність більшої частини працюючого населення України.
Доведено, що на сучасному етапі рекреаційний попит працюючих вкрай еластичний: низькі доходи більш ніж 60% цієї категорії населення не дають йому змоги користуватися рекреаційними послугами через досить високі їх ціни. У зв’язку з цим рекреаційний попит став дуже чутливим до змін цін на такі послуги.
Обґрунтовується, що тривале існування такої ситуації на фоні створення досить дорогого комерційного рекреаційно-туристичного продукту може негативно позначитися на ефективності рекреації в Україні.
У третьому розділі – “Система та організаційно-правові форми державного управління розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим” – обгрунтовуються принципи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, концептуальні основи оптимізації структури системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, організаційно-правові форми державного управління досліджуваною сферою і визначені гарантії громадян як суб’єктів та об’єктів управління сферою рекреаційного обслуговування.
Виходячи з того, що рівень теоретичного осмислення категорії “принципи державного управління” не досяг ступеня деталізації, при якому теоретичні засади є провідними у вирішенні прикладних завдань сфери рекреаційного обслуговування в АРК, досліджено і уточнено зміст цього поняття з урахуванням результатів попередніх досліджень (Г.Кунц, С.О’Доннел, 1981; Г.В.Атаманчук, Н.Р.Нижник, 1997; О.О.Беляєв, Е.М.Коротков, 2000; Б.З.Мильнер, М.І.Кабушкін, 2002 та ін.).
У результаті комплексного дослідження в розділі обґрунтовані принципи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, до яких з урахуванням уже відомих у державному управлінні віднесені: пріоритетність охорони життя і здоров’я людини, державних засад в організації та розвитку сфери рекреаційного обслуговування та гарантій прав громадян на отримання послуг у цій сфері; забезпечення сприятливих умов для відпочинку та оздоровлення громадян; оптимальність співвідношення державної і приватної власності у сфері рекреаційного обслуговування; опори на громадську участь; територіальності; інформованості; відкритості; конфіденційності; корисності; запобігання факторам ризику та профілактики; сприяння самодопомозі.
Доведено, що при оптимізації структури системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК слід виходити з того, що вона неоднорідна, оскільки визначає спільне функціонування різнорідних взаємопов’язаних взаємодіючих елементів (органи управління різних гілок влади, установ різних форм власності), що створює якісно нові властивості цілого, що не належить до суми властивостей елементів. Тому в дисертації запропонована така структура системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, яка б забезпечила її розвиток з урахуванням інтересів усіх учасників виробництва рекреаційно-туристичних послуг та об’єктивних економічних законів.
Структура системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК являє собою багаторівневу ієрархію: 1-й рівень – Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, міністерства і відомства державного рівня; 2-й рівень – Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК та Представник Президента в АРК; 3-й рівень – міністерства АРК; 4-й рівень – органи управління міст та районів АРК; 5-й рівень – санаторно-курортні, туристичні та інші заклади і підприємства різних форм власності, що беруть безпосередню участь у створенні рекреаційно-туристичного продукту. Виходячи з визначених принципів державного управління досліджуваною сферою запропоновано скоротити кількість рівнів, наблизивши суб’єкт управління до об’єкта управління. Це пояснюється тим, що систему рекреаційно-туристичного комплексу в умовах ринкових відносин доцільно розглядати як єдину інтегровану систему через взаємодоповнюючі частини рекреації і туризму.
Введення нового поняття “сфера рекреаційного обслуговування” зумовило дослідження в дисертації не тільки структури системи управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, а й організаційно-правових форм державного управління останньою. Результати дослідження дали змогу обгрунтувати доцільність виділення в правовому статусі органів державної влади, що здійснюють державне управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, три головні блоки: цільовий – юридично закріплені цілі, завдання та функції; структурно-організаційний – компонент правового статусу; компетенційний – сукупність владних повноважень відносно певних предметів управління. Наявність цих блоків забезпечує формування ефективної системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування.
Наведені результати дослідження статусу місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, державних, комунальних, приватних підприємств, акціонерних товариств та інших організаційних форм. З метою усунення паралелізму, дублювання, неузгодженості в їх повноваженнях щодо сфери рекреаційного обслуговування в АРК запропоновано визначити та закріпити правовий статус органів державної влади стосовно управління сферою, розробити та запровадити механізми взаємовідносин органів влади з лікувально-профілактичними закладами різних форм господарювання в АРК.
Наголошується на тому, що для забезпечення якісного середовища перебування на курортах Криму і санітарно-гігієнічних умов на рівні міжнародних стандартів необхідно дбати про збереження ресурсів природного заповідного фонду Криму, заклавши в Гірському Криму природний національний парк, відтворити природне середовище на 60% території Криму, організувати загальнокримську систему контролю якості повітря і виявлення забруднень, розробити економічно обґрунтовану концепцію стійкого розвитку енергетики тощо.
Відомо, що створення рекреаційно-туристичного продукту пов’язано з його безпосереднім споживанням громадянами, насамперед нашої країни. Тому до функцій державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК належать не тільки питання координації і регулювання створення комплексного рекреаційно-туристичного продукту в умовах ринкових відносин, а й забезпечення гарантій громадян як суб’єктів і об’єктів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК.
Дослідженням установлено, що гарантійні механізми щодо виконання зобов’язань санаторно-курортними підрозділами перед відпочиваючими мають включати: норму про право громадянина на отримання медичних послуг, що за обсягом і якістю відповідатимуть умовам договірних зобов’язань між медичною установою та громадянином; правовідношення, яке виникає на основі цієї норми; право громадянина вимагати від медичної установи – іншої сторони договору – обов’язкового медичного забезпечення, тобто належного виконання нею своїх обов’язків, що є елементом змісту цього правовідношення; право медичної установи на примус до укладання договору на надання медичних послуг тощо.
Виявлено, що за змістом гарантії поділяються на матеріальні – такі, що стосуються уточнення змісту гарантованого суб’єктивного права, в тому числі шляхом юрисдикційних дій, та процесуально-організаційні як необхідні умови реалізації гарантованого права, що включає наявність організацій, які сприяють реалізації зазначеного права, та встановленої у нормативних правових актах процедури щодо закріплення порядку реалізації цього права.
У розділі на основі аналізу різних ситуацій, що виникають у сфері рекреаційного обслуговування та державному управлінні нею в АРК, доведено, що наявність комплексності в наданні рекреаційно-туристичних послуг вимагає розробки єдиної методики з відшкодування в добровільному порядку збитків, завданих здоров’ю відпочиваючих внаслідок неякісного надання послуг, та процедурно-процесуального порядку розгляду справ про порушення у сфері рекреаційного обслуговування, що забезпечував би законність і обгрунтованість притягнення громадян до адміністративної і матеріальної відповідальності.
Наголошується на тому, що відсутність на сьогодні чітко визначених гарантій громадян у сфері рекреаційного обслуговування в АРК та в Україні в цілому ставить під сумнів серйозність намірів законодавців щодо запобігання небезпеці знецінення змісту гарантій у сфері рекреаційного обслуговування та її усунення.
У четвертому розділі – “Процесуальні аспекти управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим” – досліджено методи державного управління сферою рекреаційного обслуговування, процедури та договори у цій сфері, визначено місце управлінських рішень – основи управлінської діяльності, обгрунтовано процес і механізм їх формування в сфері рекреаційного обслуговування.
На підставі вивчення літературних джерел (понад 20) проаналізовано методи управління сферою рекреаційного обслуговування з урахуванням різноманіття суб’єктів цієї сфери і об’єктів, що перебувають під їх впливом, та умов ринкових відносин. Виявлено, що різноманітність методів управління та різні підходи до їх класифікації ускладнюють вибір тих з них, які можуть бути найбільш ефективними при вирішенні конкретних управлінських завдань у сфері рекреаційного обслуговування.
У дисертації вказано, що покращання управління сферою рекреаційного обслуговування передбачає аналіз статистичних даних про роботу суб’єктів і об’єктів цієї сфери, установ, організацій та підприємств, що містяться в річному статистичному звіті, періодичній звітності, первинній обліковій документації тощо. При цьому зазначається, що важливо не тільки володіти методикою розрахунку показників, а й оцінювати їх у динаміці, порівнювати з нормативами, середніми показниками в регіоні та показниками інших регіонів. Поряд із експертними оцінками і стандартами, що характеризують сферу рекреаційного обслуговування, показники роботи є ефективними засобами контролю якості в галузі санаторно-курортного забезпечення.
У розділі вказується, що оцінка й аналіз діяльності органів управління рекреаційної сфери проводяться з метою: розробки заходів щодо поточного та перспективного планування; вдосконалення управління структурними складовими сфери рекреаційного обслуговування та сферою в цілому; більш поглибленого вивчення ефективності різних методів діагностики, лікування, профілактики, нових технологій та різних організаційних форм роботи; запровадження сучасних елементів наукової організації праці в роботу органів та фізичних осіб, які здійснюють управління структурними складовими сфери рекреаційного обслуговування; оцінки всіх компонентів структури, технології та результатів якості надання медичної допомоги й удосконалення роботи відповідно до стратегії безперервного розвитку сфери рекреаційного обслуговування.
На основі аналізу методів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК показано, що конкретним інструментом реалізації методів управління є розробка способів реалізації територіальних цільових програм розвитку на системній основі складових сфери рекреаційного обслуговування, в яких тією чи іншою мірою будуть відображені всі можливі для відповідних умов методи управління.
У розділі зазначається, що для покращання рекреаційного обслуговування велике значення мають процедури щодо впорядкування діяльності підприємств і установ, органів державного управління досліджуваної сфери. Доведено, що до основних процедур, які слід використовувати в процесі управління сферою рекреаційного обслуговування, доцільно віднести регламентування (як у статиці, так і в динаміці); стандартизацію; сертифікацію; дотримання правил в’їзду іноземців і ввезення іноземної валюти у державу; індексацію; рейтингування. При цьому аналіз процедур у сфері рекреаційного обслуговування показав, що майже всі вони не узгоджені між собою. Це призводить до паралелізму та невчасного прийняття конструктивних рішень. На підставі цього запропоновано на системній основі прийняти зведення процедур – документ, що має регламентувати всі процедури у сфері рекреаційного обслуговування в АРК.
У зв’язку з реформуванням сфери рекреаційного обслуговування в АРК у ринкових умовах відбуваються суттєві зміни в правовій природі відносин, які виникають у зв’язку з використанням прав громадян на відпочинок, лікування, відновлення сил, туризм тощо. Через це в розділі наголошується на тому, що в основу правовідносин, що виникають в умовах функціонування сфери рекреаційного обслуговування, має бути покладена система цивільно-правових договорів, які укладаються між суб’єктами згаданої сфери та між громадянами.
Вивчення змісту існуючих договорів у різних складових досліджуваної сфери, які укладаються при створенні комплексного рекреаційно-туристичного продукту, а також при наданні рекреаційно-туристичних послуг громадянам, дало змогу виявити відсутність типізації як за формою їх укладання, так і за юридичною їх реєстрацією. Це утруднює врегулювання ситуацій, що виникають у сфері рекреаційного обслуговування в умовах надання комплексних рекреаційно-туристичних послуг, адміністративним шляхом. На підставі цього запропоновано розробити типові договори з урахуванням прав громадян на відпочинок, лікування, туризм та змін форм власності, що відбуваються в структурних складових сфери рекреаційного обслуговування в умовах ринкових відносин.
З огляду на виняткову важливість управлінського рішення в системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування як в АРК, так і в Україні в цілому обгрунтовано принципи його формування, структуру процесу та механізм вироблення управлінського рішення.
Виходячи з чинних законів управління і світового досвіду управління сферою рекреаційного обслуговування, вимог, що ставляться до формування управлінських рішень, визначена сукупність принципів, що є визначальними при виробленні і прийнятті управлінських рішень у досліджуваній сфері. До них належать: принцип реальності, згідно з яким формуючи рішення, потрібно виходити з цілей, що можуть бути досягнуті з урахуванням реально існуючих ресурсів у сфері рекреаційного обслуговування в АРК і наявного часу для вироблення і прийняття рішення; принцип збереження свободи вибору рішення, відповідно до якого свобода вибору рішення забезпечується тим, що в кожний наступний момент вироблення і прийняття рішення кількість доступних рішень з кращих, прийнятих заздалегідь і близьких до оптимального, має бути більше ніж одне, що дає змогу уникнути потреби в “аварійних” рішеннях; принцип ефективності, необхідність урахування якого зумовлена тим, що використання недостовірних або неточних даних може призвести до прийняття помилкового рішення і негативних наслідків, пов’язаних з його реалізацією у сфері рекреаційного обслуговування в АРК; принцип своєчасності рішення, потреба в якому виникає через можливі втрати ресурсів сферою рекреаційного обслуговування; принцип реалізованості, згідно з яким рішення не повинно містити положень, які можуть зашкодити його виконанню в результаті конфліктів, які породжуються цими положеннями; принцип системності, відповідно до якого рішення має прийматися з урахуванням можливостей системних складових досліджуваної сфери; принцип регуляризації рішень, важливість урахування якого зумовлена тим, що він вимагає наявності норми, відносно якої визначається необхідний ступінь досягнення мети завдяки прийнятому рішенню.
На підставі визначеної сукупності принципів і з урахуванням результатів аналізу ступеня розробленості питання структури процесу формування управлінського рішення (понад 20 джерел) запропоновані сім етапів процесу формування управлінських рішень у системі рекреаційного обслуговування в АРК: отримання, збирання, обробка й аналіз інформації про стан сфери та її зовнішнє середовище; оцінка ситуації і визначення мети; підготовка рішення (розробка варіанта досягнення мети); прийняття рішення (вибір кращого варіанта досягнення мети); конкретизація рішення (планування, програмування); визначення завдань підпорядкованим установам, підприємствам, організаціям сфери рекреаційного обслуговування; вироблення часткових рішень щодо виконання поставлених завдань (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Схема запропонованої структури процесу формування
управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування

Визначення структури процесу формування управлінських рішень є технічним аспектом, який показує взаємозв’язки усередині процесу, але не дає змоги з’ясувати механізм його здійснення, що враховує не тільки структуру процесу, а й відповідні якості керівника, який приймає остаточне рішення. Тому в дисертаційній роботі запропонований саме такий механізм. З урахуванням підходів В.П.Троня, А.В.Карпова, Н.Р.Нижник і С.П.Мосова, В.В.Глущенка і І.І.Глущенка, В.Д.Бакуменка та інших удосконалена структура механізму прийняття управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК, яка має такі переваги: реальність мети за рахунок погодження метавизначального і метазабезпечувального процесів; оптимальність зв’язку між категоріями; раціональність розумової діяльності керівника, що приймає управлінське рішення у сфері рекреаційного обслуговування в АРК (рис. 3).

 

 

Ткр

 

Т

Тм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3. Схема механізму процесу формування управлінських рішень у системі управління СРО

У розділі доводиться, що нині постала потреба в урегулюванні питань, пов’язаних із запровадженням у сферу рекреаційного обслуговування різноманітних документів в електронному вигляді (електронна комерція).
У п’ятому розділі – “Шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим” – запропоновані підходи до комплексного вирішення проблем сфери рекреаційного обслуговування в АРК, удосконалення правового регулювання її функціонування й розвитку, організації підготовки керівників та формування у них сукупності якостей, специфічних для управлінської діяльності в цій сфері, здійснення контролю за функціонуванням та розвитком сфери рекреаційного обслуговування в АРК.
З метою доведення сфери рекреаційного обслуговування в АРК до світових стандартів в умовах ринкових відносин має бути своєчасно забезпечений і розвиток правової бази. В дисертації обґрунтовані напрями вдосконалення розвитку складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК для створення й надання рекреаційно-туристичних послуг, забезпечення якісного середовища на курортах та соціального захисту відпочиваючих.
Результати дослідження державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК дають підстави стверджувати, що для підтримання якісного середовища на курортах Криму необхідно:
– зберегти ресурси природного заповідного фонду Криму як території, що потребує особливого захисту;
– перейти до практичних заходів щодо створення природних національних парків, збереження лісів, гір, рік, урочищ тощо;
– визначити рекреаційну місткість Криму і розробити науково обґрунтовану схему екологічного каркасу місць розселення і рекреації в Криму;
– розвивати в Криму тільки адаптовані до природи ресурсозберігаючі технології сільськогосподарського виробництва, орієнтовані на найбільш повне використання унікального природного і біокліматичного потенціалу Криму (виноградарство, овочівництво, ефіроолійне виробництво тощо);
– сформувати оптимальну територіальну структуру природних й господарсько-економічних систем (рекреаційних, виробничих, транспортних, сільськогосподарських, заповідних тощо);
– провести структурну перебудову економіки Криму на базі енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати першочергове задоволення потреб курортно-рекреаційної сфери, збереження і відтворення територій, що зазнали негативних змін у результаті господарської діяльності, зі специфічними природними умовами (створення нових заповідних територій, заповідників, розширення лісів, водоохоронних зон тощо). При цьому економіка Криму має бути зорієнтована на першочергове задоволення потреб рекреаційно-туристичної діяльності. Структурну перебудову необхідно здійснювати на таких засадах: модернізації матеріальної бази сфери рекреаційного обслуговування; розширення обсягів та видів послуг, які надаються установами цієї сфери; створення власної індустрії відпочинку, що включає виробництво устаткування та технічних засобів, сувенірну промисловість; організації виробництва ефективних медичних препаратів із використанням місцевої рослинної та мінеральної сировини; конверсії підприємств військово-промислового комплексу, металургійної та хімічної промисловості, важкого машинобудування; оптимізації будівельної індустрії та мінерально-сировинного комплексу; створення сучасної транспортної індустрії, підпорядкування єдиній меті діяльності всіх видів транспорту; забезпечення якісного середовища на курортах Криму і санітарно-гігієнічних умов на рівні міжнародних стандартів.
У розділі наголошується на тому, що концепція державної політики у сфері курортної справи має бути спрямована на динамічний розвиток та ефективне використання всіх можливостей санаторно-курортної сфери з метою зміцнення здоров’я нації, створення умов для гарантованого лікування і реабілітації всіх громадян.
Обґрунтовується, що у збереженні і подальшому вдосконаленні курортної справи важливу роль має відігравати страхова медицина.
Акцентується увага на тому, що становлення ринкової економіки в Україні об’єктивно вимагає такого рівня підготовки спеціалістів, за якого вони не тільки володітимуть новим економічним мисленням, вмітимуть швидко орієнтуватися і приймати ефективні управлінські рішення, а й досконало знатимуть умови формування галузі, її ресурсну базу, механізми управління на основі дії ринкових механізмів господарювання з урахуванням пріоритетного розвитку курортно-рекреаційної галузі. З цією метою запропоновано активізувати в регіоні підготовку менеджерів для туризму та курортно-рекреаційної сфери.
Відомо, що управлінська діяльність – це, насамперед, керівництво людьми. Саме тому успішне вирішення завдань державного управління сферою рекреаційного обслуговування залежить не тільки від використаних методів і засобів управління, а й від правильної організації системи добору керівних кадрів. Підкреслюється, що для того, щоб така система була дієвою, мають бути визначені й обґрунтовані з позицій системного підходу якості, які повинен мати керівник органів державного управління, зокрема у сфері рекреаційного обслуговування.
Визначено, що професіоналізм, управлінська відповідальність, культура управлінської діяльності, психологічна готовність до її здійснення та повага до загальнолюдських якостей є основними складовими концептуальної моделі сучасного керівника системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування.
Доведено, що основними групами якостей, які характеризують керівника рекреаційної сфери, мають бути: психологічна вибірковість, психологічний такт, вимогливість, практичний розум, громадянська активність, критичність, здатність до організаторської діяльності, ініціативність, самостійність, спостережливість, наполегливість, працездатність та активність.
У розділі зазначається, що на результати управлінської діяльності органів державного управління можуть впливати різноманітні чинники. Зокрема, підлеглі керівники та органи управління можуть помилятися при виробленні й реалізації рішень (або робити спробу свідомо порушити вимоги системи управління рекреаційним обслуговуванням) і проявляти некомпетентність у питаннях управління. Збільшення кількості й ускладнення проблемних ситуацій, що надходять на вхід системи управління рекреаційним обслуговуванням, призводить до зміни підходів і методів управління й появи нових. Останнє, як показують результати дослідження, потребує регулярного оновлення керівного складу органів управління системи рекреаційного обслуговування населення.
Обґрунтовується, що оптимізм, активність і наполегливість значною мірою сприятимуть процесу вироблення й прийняття рішень. Водночас такі риси керівника, як песимізм, невпевненість та інші негативно впливають на його управлінську діяльність. Засобом ліквідації негативних складових моделі поведінки керівника сфери рекреаційного обслуговування є дисципліна, під якою автор дисертаційного дослідження розуміє суворе і точне дотримання порядку і правил, що визначаються нормативно-правовими актами, розпорядженнями та іншими керівними документами.
Керівникові сфери рекреаційного обслуговування часто доводиться працювати в умовах, коли неможливо враховувати всі обставини ситуації, зокрема впродовж курортного сезону в АРК та під час підготовки до нього. У ці періоди окремі умови розвитку ситуації передбачити важко, і, як результат, вироблення та прийняття рішень відбувається без достатньої кількості необхідної інформації що, у свою чергу, призводить до неточностей в аналітичних розрахунках. Доводиться, що в таких умовах керівник має використовувати іншу складову – мистецтво прийняття рішень, тобто вміння приймати необхідні рішення в будь-яких обставинах, що, на думку автора, має особливе значення для розвитку складових сфери рекреаційного обслуговування в ринкових умовах.
Таким чином, урахування основних наукових результатів проведеного дослідження, вітчизняного й світового досвіду, потреб сучасного розвитку сфери рекреаційного обслуговування як в АРК, так і в Україні в цілому, дає змогу запропонувати органам державної влади й управління з метою подальшого впровадження в практичну діяльність органів державного управління, установ і підприємств сфери рекреаційного обслуговування такі рекомендації:
– сформувати єдиний орган державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК з метою координування дій власників складових цієї сфери;
– забезпечити юридичний захист на державному рівні організованих відпочиваючих і гарантії держави у випадках, якщо недобросовісна установа порушує умови договорів;
– розробити концепцію державної політики у сфері курортної справи в Україні, яка має бути спрямована на динамічний розвиток та ефективне використання всіх можливостей санаторно-курортної сфери з метою зміцнення здоров’я нації, створення умов усім громадянам для гарантованого лікування і реабілітації.
Діяльність органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК може характеризуватися різними якісними параметрами, більшою чи меншою ефективністю. Внаслідок відсутності науково обгрунтованих і часткового ігнорування вже підтверджених практикою і досвідом управлінської діяльності вимог та через ідеологічні, політичні або соціальні обставини нерідко в органи державного управління приходять не досить компетентні кадри. Виходячи з того, що ефективність управління залежить, передусім, від якостей керівників, необхідність у яких визначається змістом і характером управлінської діяльності органів державного управління, на підставі елементів механізму формування рішень, який фактично описує мислення людини в процесі вироблення і прийняття рішення, запропонована сукупність якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування, що включає 14 елементів: професійний досвід, рівень знань, здатність до навчання, дисциплінованість, досвід роботи на керівних посадах, фізичний стан, аналітичне мислення, вміння працювати з людьми, працездатність, воля, психологічна стійкість, інтуїція, ініціативність і здатність до врегулювання проблемних ситуацій.
Якісне виконання управлінських рішень вимагає від органів державного управління здійснення своєчасного контролю – однієї з важливих функцій державної влади й управління. Реалізація функції контролю передбачає наявність нормативів та інформаційного зворотного зв’язку, який сам по собі ніколи не виникає. Зворотний зв’язок може бути реалізований тільки завдяки його забезпеченню, що не завжди розуміють керівники. Це питання поки що залишається невирішеним для багатьох органів державного управління в умовах ринкових відносин, підтвердженням чому є проблемні ситуації, що періодично виникають у різних сферах нашої країни.
З урахуванням цього запропоновано варіант реалізації зворотного зв’язку для сфери рекреаційного обслуговування в АРК, в основу якого покладені дві підсистеми контролю (рис. 4).

у Друга підсистема контролю

п

Rп

 

 


Перша підсистема контролю

Рис. 4. Загальна схема контролю, що пропонується для реалізації у сфері
рекреаційного обслуговування та управління нею

Перша підсистема контролю призначена для забезпечення контролю процесів функціонування і розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК. Для цього необхідно визначити інформаційні зв’язки, встановити показники виходу процесів функціонування і розвитку цієї сфери в АРК, що підлягають контролю, сукупність нормативів (нормативні значення показників) для забезпечення виконання операцій порівняння з цими показниками, визначити способи порівняння та доведення розбіжностей ?п до органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК. За результатами аналізу розбіжностей ?п органами державного управління розробляються управлінські рішення Rп, спрямовані на усунення цих розбіжностей.
Введення другої підсистеми контролю (див. рис. 4) спрямоване на забезпечення якісної роботи органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК. Вона призначена для здійснення контролю якості та кількості управлінських рішень, що приймаються органами державного управління сферою відносно процесів її функціонування та розвитку, і контролю продуктивності системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК у цілому. Сутність такого контролю полягає в тому, що на підставі раніше встановлених нормативних значень показників працездатності системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування (для кожного рівня ієрархії системи державного управління цією сферою мають бути встановлені свої показники та їх нормативні значення) збирається інформація про досягнуті (отримані) значення показників і вони порівнюються з їх нормативними значеннями. Якщо існує розбіжність ?у, що виникла внаслідок невисокої ефективності процедур процесу формування управлінських рішень, то ці процедури мають бути вдосконалені шляхом введення в дію нової (нових) процедури (процедур) Rу.
Реалізація запропонованого підходу до здійснення функції контролю спрямована на забезпечення якості управлінських рішень, що приймаються органами державного управління сферою рекреаційного обслуговування відносно процесів функціонування та розвитку зазначеної сфери, а також на досягнення необхідної продуктивності системи державного управління згаданою сферою в АРК.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що виявляється в науковому обґрунтуванні управлінських моделей і технологій стратегічного планування, основних принципів, нової структури та організаційно-правих форм державного управління функціонуванням та розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим у ринкових умовах з метою вироблення конкурентоспроможних у світі рекреаційно-туристичних послуг.
На підставі отриманих у процесі дисертаційного дослідження результатів можна зробити такі основні висновки.
1. Установлено, що несвоєчасність створення в початкових умовах переходу до ринку державних органів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК і в Україні в цілому призвела до руйнування важливих складових інфраструктури цієї сфери, розпаду соціально орієнтованого внутрішнього туризму, відпливу значних валютних коштів за кордон, а також до погіршення матеріально-технічної бази. Зміни структури органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування не завжди були обгрунтовані та зумовлені об’єктивними причинами.
Законотворчі акти, що приймалися стосовно існування й розвитку сфери рекреаційного обслуговування в АРК, не набули системного характеру і з’являлися, в основному, внаслідок поглиблення кризових ситуацій у різних складових сфери рекреаційного обслуговування. Подальший їх розвиток в АРК в умовах переходу до ринку вимагає продовження законотворчого процесу на системній основі.
2. Доведено, що державному управлінню сферою рекреаційного обслуговування в АРК властиві такі суттєві протиріччя: між обсягом фінансування з державного бюджету й бюджету АРК функціонування і розвитку сфери рекреаційного обслуговування і потрібним обсягом інвестицій для її розвитку відповідно до світових стандартів; між необхідністю забезпечення правових основ формування системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК для координування дій власників складових цієї сфери і відсутністю нормативної бази для їх інтегрування в єдине ціле; між ціноутворенням на рекреаційно-туристичні послуги і неспроможністю широких верств працюючого населення України споживати ці послуги внаслідок низького рівня оплати їх праці; між назрілою потребою у створенні в АРК рекреаційно-туристичного продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку рекреаційно-туристичних послуг, та інерційністю, пов’язаною з пропонуванням за високу ціну радянських форм відпочинку; між прагненням до централізації управління з боку одного органу державного управління ? Державної туристичної адміністрації – й необхідністю реалізації територіального принципу управління з боку іншого органу державного управління ? Міністерства курортів і туризму АРК.
3. Сформульовані принципи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК. До основних принципів віднесені: пріоритетність охорони життя і здоров’я людини, державних засад в організації та розвитку сфери рекреаційного обслуговування і гарантій прав громадян на отримання послуг у цій сфері; забезпечення сприятливих умов для відпочинку та оздоровлення громадян, оптимальність співвідношення державної і приватної власності у сфері рекреаційного обслуговування; опори на громадську участь; територіальності; інформованості; відкритості; конфіденційності; корисності; запобігання факторам ризику та профілактики; сприяння самодопомозі та ін.
Запропоновано скоротити кількість рівнів ієрархії структури системи державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК, наблизивши суб’єкт управління до об’єкта управління.
4. Процес реалізації завдань і функцій сфери рекреаційного обслуговування в АРК відображено у відповідних організаційно-правових формах. При цьому акцент зроблено на три головні блоки: цільовий, структурно-організаційний та компетенційний, що дасть змогу спрогнозувати ефективну систему управління у цій сфері.
З метою усунення паралелізму, дублювання, неузгодженості в їх повноваженнях щодо сфери рекреаційного обслуговування в АРК запропоновано визначити та закріпити правовий статус органів державної влади щодо здійснення управління цією сферою; розробити та запровадити механізми взаємовідносин органів влади із закладами різних форм господарювання в АРК.
5. Обгрунтовано, що конкретним інструментом реалізації методів управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкової економіки має бути розробка способів реалізації територіальних цільових програм розвитку цієї сфери, в яких тією чи іншою мірою будуть відображені практично всі методи управління, а реформування структурних складових сфери рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкових відносин вимагає розробки типових договорів з урахуванням прав громадян на відпочинок, лікування та туризм, а також змін форм власності, що відбуваються в умовах ринкових відносин.
6. Визначена на системній основі, виходячи з існуючих законів управління і світового досвіду управління сферою рекреаційного обслуговування, сукупність принципів, що є визначальними при виробленні й прийнятті управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК в умовах ринкових відносин. Це принципи реальності, збереження свободи вибору рішення, ефективності, своєчасності рішення, реалізованості, системності, регуляризації рішень.
Удосконалена структура механізму вироблення й прийняття управлінських рішень у сфері рекреаційного обслуговування в АРК, яка має такі переваги: реальність мети за рахунок узгодження метавизначального і метазабезпечувального підпроцесів; оптимальність зв’язку між категоріями; раціональність розумової діяльності керівника, що приймає управлінське рішення у сфері рекреаційного обслуговування.
7. В основу визначення сукупності потрібних якостей керівних кадрів покладено механізм формування управлінських рішень у системі управління сферою рекреаційного обслуговування. Це обґрунтовано тим, що механізм фактично описує мислення людини в процесі вироблення і прийняття рішення, тобто є когнітивним. При цьому слід зазначити, що застосування процесного підходу дає змогу об’єктивувати визначення потрібної сукупності якостей для представників керівної ланки в системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування.
Доведено, що до сукупності якостей керівника органів державного управління у сфері рекреаційного обслуговування, визначених на підставі механізму формування управлінських рішень, слід віднести такі 14 якостей: професійний досвід, рівень знань, здатність до навчання, дисциплінованість, досвід роботи на керівних посадах, фізичний стан, аналітичне мислення, уміння працювати з людьми, працездатність, воля, психологічна стійкість, інтуїція, ініціативність і здатність до врегулювання проблемних ситуацій.
8. З метою наведення належного порядку у сфері рекреаційного обслуговування доцільно розробити та затвердити на рівні Кабінету Міністрів України Положення про ліцензування діяльності учасників рекреаційної сфери. Цей документ має визначати порядок та умови видачі ліцензій на надання послуг у сфері рекреаційного обслуговування. Ліцензуванню має підлягати будь-яка діяльність, що здійснюється фізичними та юридичними особами, незалежно від форми власності об’єктів рекреаційного обслуговування.
9. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й світового досвіду, потреб сучасного розвитку сфери рекреаційного обслуговування як в АРК, так і в Україні в цілому, дає підстави запропонувати органам державної влади з метою подальшого впровадження в практичну діяльність органів державного управління, установ і підприємств сфери рекреаційного обслуговування такі практичні рекомендації:
– розробити і прийняти концепцію державної політики України у сфері рекреаційного обслуговування в АРК. Концепція має передбачати: визначення ролі держави в регулюванні ринку санаторно-оздоровчих послуг; створення завершеної вертикалі та ефективної організаційної структури управління санаторно-курортним комплексом, що включає установи різних форм власності; проведення повної інвентаризації об’єктів санаторно-курортної сфери, розробку й реалізацію системи обліку цих об’єктів і оформлення прав на них; забезпечення рівних прав санаторно-курортних організацій усіх форм власності, в тому числі й доступу до державного фінансування санаторно-курортних та оздоровчих програм; розробку та застосування нових методів лікування і реабілітації з використанням природних лікувальних факторів, що має бути закріплене в чинному законодавстві; створення інформаційно-маркетингової служби сфери рекреаційного обслуговування, основні завдання якої полягатимуть у вивченні і прогнозуванні попиту на ці послуги; внесення відповідних ініціатив органами управління щодо забезпечення балансу між попитом і пропозиціями; формування банку ділових ідей та здійснення їх експертних оцінок; вивчення структури і напрямів туристичних потоків та їх прогнозування тощо.
– сформувати систему державного управління сферою рекреаційного обслуговування в АРК з метою координування дій власників її складових і розробити нормативно-правову базу для інтегрування складових сфери рекреаційного обслуговування в єдине ціле стосовно створення рекреаційно-туристських послуг в АРК;
– забезпечити відповідність ціноутворення на рекреаційно-туристичні послуги рівню оплати праці широких верств працюючого населення України з метою їх споживання і підтримки здоров’я цього населення на потрібному рівні;
– конкретизувати вимоги до створення в АРК рекреаційно-туристичного продукту світового рівня для забезпечення конкуренції на ринку рекреаційно-туристичних послуг і відмови від пропонування радянських форм відпочинку за високу ціну;
– установити юридичним шляхом норму співвідношення централізації і децентралізації в управлінні сферою рекреаційного обслуговування органам державного управління: Державній туристичній адміністрації України та Міністерству курортів і туризму АРК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографія
1. Шаптала О.С. Автономна Республіка Крим: проблемні питання державного управління сферою рекреаційного обслуговування: Монографія. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2003. – 264 с.

Статті в наукових фахових виданнях
2. Шаптала О. Курортно-рекреаційна система України: шляхи формування, проблеми і перспективи розвитку // Вісн. УАДУ. ? 2001. ? № 4. ? С.254-259.
3. Шаптала О. Сучасні проблеми управління рекреаційним комплексом Кримського регіону //Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. – О.: Одес. фiл. УАДУ; Оптимум, 2001. – Вип. 7. ? С.255-261.
4. Шаптала О. Перспективи і прогнози курортного сезону 2002 року в Криму // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. ? Вип. 1. ? С.455-459.
5. Шаптала О. Рекреація і туризм: взаємозв’язки, відносини і проблеми // Вісн. УАДУ. ? 2002. ? № 3. ? С.395-399.
6. Шаптала О. Система підвищення кваліфікації кадрів як основа ефективності курортно-рекреаційної галузі // Вісн. УАДУ. ? 2002. ? № 4. ? С.306-308.
7. Шаптала О. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. ? 2003. ? № 1(5). ? С.250-254.
8. Шаптала О. Сучасна система державного управління рекреаційним комплексом Автономної Республіки Крим // Вісн. УАДУ. ? 2003. ? № 1. ? С.310-319.
9. Шаптала О. Організація державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Україні // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Вип. 2. – С.348-360.
10. Шаптала О. Автономна Республіка Крим. Стан і розвиток сфери рекреаційного обслуговування // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. ? 2003. ? № 2. ? С.267-271.
11. Шаптала О. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим: проблема наукового обгрунтування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: ХРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 3(18). – С.246-252.
12. Шаптала О. Проблема здоров’я виробничих сил і його відновлення в Україні // Вісн. НАДУ. ? 2003. ? № 3. ? С.344-350.
13. Шаптала О. Проблема принципів у дослідженнях державного управління // Вісн. НАДУ. ? 2003. ? № 4. ? С.82-89.
14. Шаптала О. Методи управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 4. – С.234-238.
15. Нижник Н.Р., Мосов С.П., Шаптала О.С. Співвідношення знань і мистецтва у розробленні та ухваленні управлінських рішень // Вісн. ДонДАУ “Менеджер”. ? 2003. ? № 2. ? С.137-140. – Авторських – с. 137-139.
16. Шаптала О. Проблема організації контролю функціонування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим // Упр. сучас. містом. – 2003. – № 4. – С.88-93.
17. Шаптала О. Механізм формування якостей керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 3(13). – С.200-208.
18. Шаптала О. Система державного управління рекреаційним комплексом Автономної Республіці Крим: стан, проблеми та перспективи // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2003. – Вип.1 (13). – С.84-96.
19. Шаптала О. Перспективи використання маркетингових заходів в управлінні розвитком лікувального туризму в Криму // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 3(15). – С.152-161.
20. Шаптала О.С. Стан здоров’я виробничих сил і умови його підтримки та відновлення в Україні // Статистика України. – 2003. – № 4. – С.65-68.
21. Шаптала О. Обґрунтування базових принципiв для формування управлiнських рiшень у системi державного управлiння сферою рекреацiйного обслуговування // Актуальнi проблеми державного управлiння: Зб. наук. пр. – О.: ОРIДУ НАДУ, 2003. – Вип. 4(16). – С.175-184.
22. Шаптала О. Сфера рекреацiйного обслуговування: iсторичний аспект розвитку та управлiння // Актуальнi проблеми державного управлiння: Зб. наук. пр. – Д.: ДРIДУ НАДУ, 2003. – Вип. 4(14). – С.77-85.
23. Шаптала О. Матерiально-економiчна база iснування та розвитку сфери рекреацiйного обслуговування в Автономнiй Республіці Крим: стан i проблемнi питання // Статистика України. – 2004. – № 1(24). – С.55-58.
24. Шаптала О. Обґрунтування структури процесу формування управлiнських рiшень у сферi рекреацiйного обслуговування // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 1. – С.56-62.

Статтi в iнших виданнях, тези доповідей
25. Шаптала А.С. Рекреационный потенциал Крыма: проблемы и ближайшие перспективы развития // Вест. физиотерапии и курортологии. – 2001. ? № 1. ? С.51.
26. Шаптала О.С. До питання оцінки рекреаційних можливостей Криму: Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів // Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 2003 р.). – Хмельницький, 2003. – Ч. II. – С.120-121.

 

АНОТАЦІЇ

Шаптала О.С. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. – механізми державного управління. – Національна Академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2005.

У дисертаційній роботі здійснено науково-теоретичне обгрунтування реалізації державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин.
На підставі системного підходу досліджено стан сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим, її функціонування та розвиток в ринкових умовах, державне управління цією сферою в період становлення української державності при переході від адміністративно-командної системи до ринкових відносин. Розкрито й уточнено сутність і зміст понять “рекреація”, “рекреаційна діяльність”, “туризм”, “туристична діяльність”, “сфера рекреаційного обслуговування”, “державне управління”, “державне управління сферою рекреаційного обслуговування” в умовах використання єдиного рекреаційного потенціалу. Досліджені організаційно-правові форми і процесуальні аспекти державного управління розвитком сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим. Визначені сукупності гарантій громадян як суб’єктів та об’єктів управління сферою рекреаційного обслуговування на підставі сформованої в Україні нормативно-правової бази. Обгрунтовані структура і механізм процесу формування управлінських рішень у системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування.
Запропоновані шляхи вдосконалення державного управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим на інтеграційній і оптимізаційній основі, а також на підставі обгрунтування зворотного зв’язку з використанням функції контролю за процесами функціонування й розвитку сфери рекреаційного обслуговування та управління ними з боку органів державного управління. Розроблений механізм формування сукупності якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування.
Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державного управління сферою рекреаційного обслуговування, у викладацькій і лекторській роботі та стати основою для подальших теоретичних досліджень у сфері державного управління.
Ключові слова: державне управління, механізми державного управління, сфера рекреаційного обслуговування, рекреація, туризм, послуга, управлінські якості, контроль.

Шаптала А.С. Государственное управление сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым в условиях рыночных отношений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.02. – механизмы государственного управления. – Национальная Академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2005.

В диссертации осуществлено научно-теоретическое обоснование реализации государственного управления сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым.
Проблема сохранения трудовой активности работающего населения страны путем восстановления его здоровья во время рекреационной деятельности в условиях рыночных отношений, когда существует противоречие между ценообразованием на рекреационно-туристические услуги и невозможностью широких слоев работающего населения потреблять их вследствие низкой оплаты труда является актуальной и требует разработки действенных механизмов управления сферой рекреационного обслуживания государственными органами.
По результатам исследования рекреационной деятельности, многопредметной оценки состояния сферы рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым, условий ее функционирования и развития, организации государственного управления этой сферой во времена СССР и в период становления украинской государственности, а также изучения зарубежных и украинских литературных источников сформулирована общая проблема государственного управления сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым в условиях перехода от административно-командной системы к рыночным отношениям, из которой выделена проблема научного обоснования государственного управления функционированием и развитием сферы рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым в условиях рыночных отношений.
В работе раскрываются и уточняются сущность и содержание понятий “рекреация”, “рекреационная деятельность”, “туризм”, “туристическая деятельность”, “сфера рекреационного обслуживания”, “государственное управление”, “государственное управление сферой рекреационного обслуживания” в условиях использования единого рекреационного потенциала.
Исследованы организационно-правовые формы и процессуальные аспекты государственного управления развитием сферы рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым. Установлена совокупность гарантий граждан как субъектов и объектов управления сферой рекреационного обслуживания на основе сформированной в Украине нормативно-правовой базы. Обоснована структура и механизм процесса формирования управленческих решений с учетом “модели поведения человека” в системе государственного управления сферой рекреационного обслуживания.
Доказано, что возникла необходимость разработки и принятия концепции государственной политики в сфере курортного дела. Обосновано, что данная концепция должна предусматривать: определение роли государства в регулировании рынка санаторно-оздоровительных услуг; создание завершенной вертикали и эффективной организационной структуры управления санаторно-курортным комплексом; обеспечение равных прав санаторно-курортных организаций всех форм собственности; разработка и внедрение новых методов лечения и реабилитации с использованием природных лечебных факторов, которые должна быть закреплены законодательством.
Предложены пути совершенствования государственного управления сферой рекреационного обслуживания в Автономной Республике Крым на интеграционной и оптимизационной основе, а также на основе обоснования обратной связи с использованием функции контроля процессов функционирования и развития сферы рекреационного обслуживания и управления ими государственными органами. Разработан механизм формирования совокупности качеств, специфических для управленческой деятельности руководителей органов государственного управления сферой рекреационного обслуживания.
Результаты исследований могут быть использованы в практической деятельности органов государственного управления сферой рекреационного обслуживания, в преподавательской и лекторской работе, а также стать основой для дальнейших теоретических исследований в сфере государственного управления.
Ключевые слова: государственное управление, механизмы государственного управления, сфера рекреационного обслуживания, рекреация, туризм, услуга, управленческие качества, контроль.

Shaptala А.S. The State administration of the recreational service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea in the conditions of market relations. – Manuscript.

The Doctoral dissertation on the State administration, 25.00.02 specialization – the State administration mechanisms. – National Academy of State Administration, Office of the President of Ukraine. – Kyiv, 2005.

The dissertation work contains the scientific and theoretical substantiation of the State administration over the recreational service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea in the conditions of market relations.
On the ground of the systemic approach the author has investigated the recreation service sphere state in the Autonomous Republic of the Crimea, its existence and development in the conditions of market relations, the state administration in this branch during the process of the Ukrainian State system’s foundation in the conditions of the transition from the administrative and command system to the market relations. The essence and content of the following notions have been defined more precisely in the work: “recreation”, “recreational activity”, “tourism”, “tourist activity”, “recreational service sphere”, “state administration”, “state administration of the recreational service sphere” under the conditions of the single recreational potential employment.
The organization and legal forms as well as the legal procedures of the State administration over the development of the recreation service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea have been investigated. The combined guarantees of the citizens in the capacity of objects and subjects of the recreational service sphere administration on the normative and legal basis, formed up in Ukraine, have been defined. The structure and mechanisms of the managerial decision-making process in the State administration system of the recreational service sphere have been substantiated.
The author suggests the ways to improve the State administration of the recreational service sphere in the Autonomous Republic of the Crimea on the integrated and optimizing basis as well as on the ground of substantiation of the feedback with the application of the control function over the processes of the recreational service sphere existence and development and the administration process carried out by the State administration establishments. The mechanism has been developed to formulate the combined characteristics specified for managerial activities of the State administration leaders in the recreational service sphere.
The results of the research can be employed in practical activities of the State administration establishments in the recreational service sphere, in teacher and lecturer’s work as well as they can also be a base for further theoretical researches in the field of State administration.
Key words: State administration, State administration mechanism, recreational service sphere, recreation, tourism, service, managerial characteristics, administration.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking