Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні

 

ЛУКІНА Тетяна Олександрівна

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий консультант –
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України
ЛЯШЕНКО Олександр Іванович,
Президія Академії педагогічних наук України, головний вчений секретар.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент
ТОКОВЕНКО Валерія Володимирівна,
Київський міжнародний університет,
завідувач кафедри соціології;

доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України
БОНДАР Володимир Іванович,
Інститут педагогіки та психології
Національного державного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова,
директор;

доктор педагогічних наук, професор
БУЛАХ Ірина Євгенівна,
Центр тестування професійної компетентності Міністерства охорони здоров’я України, директор.

Провідна установа – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра менеджменту освіти, м. Київ.

Захист відбудеться “7” червня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий “6” травня 2005 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В.Жабенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 27.04.2005.
Формат 60 х 84 1/16. Тираж 100 прим. Обл.-вид. арк. 2,25.
Ум.-друк.арк. 2,09. Гарн. Таймс.

Свідоцтво серії ДК № 1561 від 06.11.2003 р.

Віддруковано з оригінал-макета у видавництві
Національної академії державного управління
при Президентові України.
03057, Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, тел. 456-94-36.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Державне управління освітою, зокрема загальною середньою, посідає одне з центральних місць у реалізації державної політики країни, особливо в період суспільно-політичних та економічних реформ, оскільки від їх результативності в освітній сфері залежить якість людського та інтелектуального потенціалу нації, економічна і політична незалежність України. Під впливом загальносвітових освітніх тенденцій, що визначились у другій половині минулого століття, одним з пріоритетних завдань державного управління освітою стало забезпечення рівного доступу громадян до якісної освіти.
Реформування освітньої галузі в Україні зумовило необхідність модернізації системи державного управління освітою, в тому числі й загальною середньою, спрямування її діяльності на забезпечення й всебічне поліпшення якості освіти, впровадження технологій систематичного оцінювання та прогнозування розвитку системи освіти, тобто системи моніторингу якості освіти та освітніх послуг, та формування ефективних механізмів державно-громадського управління якістю освіти. Проте поки що не створено необхідні механізми, технології та процедури, що давали б змогу реалізувати завдання, проголошені державною освітньою політикою. Причиною цього є відсутність необхідних теоретико-методологічних напрацювань, адаптованих до сфери загальної середньої освіти (ЗСО), технологій оцінювання якості освіти та її складових, вітчизняних методик вимірювання досягнутої якості ЗСО й ефективності державного управління нею тощо. Втрати Україною позицій на світовій арені за рівнем розвитку людських ресурсів і за окремими соціально-економічними показниками розвитку освіти зумовлені, на нашу думку, відсутністю цілісної, науково-обгрунтованої програми розвитку на перспективу. Для вирішення цих проблем стає актуальною необхідність побудови механізму державного управління якістю ЗСО в Україні, що грунтується на потужній системі інформаційного забезпечення й впровадження в освітню галузь адекватних систем якості та ефективних оцінних технологій.
Важливість та актуальність цього завдання підтверджена кількома державними актами та програмами, зокрема: указами Президента України “Про Національну доктрину розвитку освіти” від 17 квітня 2002 р. № 347 та “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні” від 9 жовтня 2001 р. № 941; Постановою Кабінету Міністрів України “Про деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти” від 25 серпня 2004 р. № 1095 та ін.
Сутність, методологічні засади та різноманітні аспекти державного управління розкрили в своїх працях Г.В.Атаманчук, І.Л.Бачило, В.Д.Баку-менко, Л.М.Зайцева, В.В.Киричук, В.М.Князєв, Б.П.Курашвiли, О.Є.Луньов, В.Я.Малиновський, Н.Р.Нижник, В.А.Ребкало, Ю.А.Тихомиров, В.В.Токовенко та багато інших. Проблему визначення та підвищення ефективності державного управління досліджували Ю.М.Бажал, О.І.Кілієвич, О.В.Мертенс, О.П.Романюк, Г.Саймон, В.В.Цвєтков, В.М.Шаповал та інші вчені.
Питання державного управління у сфері освіти України стали предметом дослідження порівняно недавно. Так, різні аспекти цієї проблеми досліджували С.Б.Жарая, С.А.Калашникова, В.І.Луговий, В.К.Майборода, С.В.Майборода та ін. Проте державне управління якістю ЗСО як цілісний процес, наукова проблема не вивчалося. У педагогічних працях досліджували різні аспекти школознавства та управління загальноосвітньою школою В.М.Ананієв, Є.С.Березняк, В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, Л.М.Калініна, М.І.Кондаков, В.І.Маслов, Н.П.Піщулін, Н.М.Островерхова, П.І.Третьяков, П.В.Худомінський, Т.К.Чекмарьова, Т.І.Шамова, В.В.Шаркунова та багато інших. Окремі аспекти державного управління якістю шкільної освіти розглядали російські вчені: Е.К.Бако, Г.В.Гутнік, Г.Ч.Тахтамишева та ін. Проблема розробки технологій оцінювання якості освіти в цілому та якості навчальних досягнень учнів дослідниками розглядалась переважно з позицій психолого-педагогічних наук і не була предметом наукового опрацювання з державного управління.
Важливість і необхідність ґрунтовного наукового пізнання процесів вимірювання якості освіти та ефективності державного управління нею пояснюється тим, що й дотепер у науковій зарубіжній та вітчизняній літературі не сформовано єдиного категорійно-понятійного апарату, що зумовлює використання різноманітних підходів до тлумачення термінів “управління освітою”, “якість освіти” і “якість ЗСО”. Бракує науково-аналітичного супроводу освітніх реформ та процесів модернізації державного управління якістю ЗСО в Україні. Відсутність загальноприйнятого і нормативно затвердженого визначення цих понять відповідно позначилася й на нормативно-правових документах України, що призвело до неточного застосування термінів, відсутності методик оцінювання, показників і критеріїв якості ЗСО та ефективності державного управління нею, довільності тлумачення наслідків освітніх реформ.
Якість ЗСО розглядається дисертантом як об’єкт управлінського впливу, складна категорія державного управління. Проте більшість досліджень якості освіти здійснювалась у межах педагогічних теорій з позицій школознавства та менеджменту освіти (Г.В.Асауляк, І.Є.Булах, Н.О.Губа, Г.В.Єльнікова, А.Карамазина, Н.Кеннт, Г.С.Ковальова, В.І.Маслов, В.П.Нуждін, В.П.Панасюк, Т.Невілл Послтуейт, Н.А.Селезньова, О.І.Субетто та ін.).
Проблеми використання різних методів і технологій в управлінні розвитком освіти досліджували П.Вакулі, К.П.Волокітін, Е.П.Гусинський, Г.В.Гутник, Г.А.Дмитренко, С.Г.Молчанов, А.М.Стрижов, В.В.Хабін; питання оцінювання результативності освіти – В.Є.Безверха, В.П.Беcпалько, І.Є.Булах, М.І.Грабар, А.П.Єгоршин, А.Єрмола, Л.П.Одерій, А.І.Підласий, С.Б.Прянічніков та багато інших.
У процесі дисертаційного дослідження обґрунтовано, що державне управління якістю ЗСО має реалізуватись через відповідний механізм такого управління, складовою якого буде національна система моніторингу якості ЗСО. Розробку методологічних засад моніторингових досліджень якості ЗСО та формування понятійного апарату з питань моніторингу в освітній галузі здійснювали багато вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема В.С.Аванесов, І.М.Гавриленко, В.А.Кальней, Н.А.Кулємін, А.Н.Майоров, Д.Ш.Матрос, Д.М.Полєв, О.І.Севрук, І.В.Філімонова, С.Є.Шишов, О.А.Юдіна та ін. Питання організації моніторингу якості ЗСО на різних рівнях вивчали В.П.Беcпалько, Є.В.Боровська, В.Г.Попов, П.В.Голубков та ін. Різні аспекти використання результатів педагогічного моніторингу досліджували В.Г.Горб, Л.Н.Засоріна, Є.М.Плюсніна; проблеми застосування інформаційних систем і технологій в організації моніторингу якості освіти аналізували Ю.С.Брановський, Є.Ю.Диканський, А.Н.Багіров, Т.В.Воронцова, Л.Н.Лядова, А.І.Міков, Л.М.Калініна, П.К.Одинцов, Є.Н.Каракозова та ін.
У дисертаційній роботі на підставі концептуального обґрунтування запропоновано механізм реалізації державного управління якістю ЗСО в Україні, що ґрунтується на державно-громадській формі управління і передбачає створення національної системи моніторингу якості ЗСО як єдиної інформаційно-аналітичної основи державного управління якістю ЗСО в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, одержані в процесі реалізації Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України у процесі виконання кількох науково-дослідних робіт за темами: “Науково-методичні засади діагностування професійної компетентності державних службовців” (номер державної реєстрації 0102U002539), у розробці якої дисертант брала участь як відповідальний виконавець, а також “Основні напрямки державного управління освітою в Україні” (номер державної реєстрації 0101U002902), “Становлення державно-громадського управління освітою в Україні” (номер державної реєстрації 0102U002535) та “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U004103). Окремі результати дисертаційного дослідження були використані під час реалізації проектів “Центр тестових технологій”, що здійснювався Міжнародним Фондом “Відродження”; “Освітня політика та освіта “рівний-рівному”, запровадженого Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй (підтверджено довідками про впровадження).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є концептуальне обґрунтування механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях в умовах реформування школи та науково-організаційне забезпечення шляхів використання здобутих результатів у практиці державного управління ЗСО в Україні.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати стан вітчизняних і зарубіжних теоретико-методологічних напрацювань з питань державного управління якістю освіти й вимірювання його ефективності та нормативно-правову базу щодо організації державного контролю й управління якістю освіти в Україні.
2. Уточнити на основі систематизації та узагальнення науково-практичних підходів понятійно-категоріальний апарат, зокрема конкретизувати дефініції “державне управління якістю ЗСО”, “якість ЗСО” як категорії державного управління освітою в Україні та визначити проблемні питання їх оцінювання.
3. Визначити й конкретизувати принципи та функції державного управління якістю ЗСО, заснованого на державно-громадській формі управління.
4. Обґрунтувати концептуальне розуміння державного управління якістю ЗСО як складною, багатоаспектною, динамічною системою та необхідність створення технологічної бази інформаційного забезпечення для здійснення ефективного державного управління якістю ЗСО.
5. Сформулювати теоретико-практичні засади моніторингу якості ЗСО як засобу державного управління якістю освіти України.
6. Розробити:
? модель державного стандарту якості ЗСО як складової механізму державного управління якістю ЗСО в Україні;
? структурні моделі якості ЗСО як системи, освітнього процесу та результату;
? модель національної системи моніторингу якості ЗСО як засобу державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях;
? систему показників і критеріїв якості ЗСО в Україні з огляду на результати порівняльного аналізу міжнародних систем індикаторів якості шкільної освіти та вітчизняної освітньої статистики.
7. Описати структуру та принцип дії механізму державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях, ґрунтуючись на розумінні цілісності та систематичності зовнішнього оцінювання досягнутої якості ЗСО.
8. Здійснити комплексний аналіз ефективності державного управління освітою в Україні щодо реалізації принципу доступності ЗСО та забезпечення її високої якості як пріоритетних напрямів освітньої політики.
Об’єкт дослідження – система загальної середньої освіти в Україні.
Предмет дослідження – механізми державного управління якістю ЗСО як основа реалізації сучасної державної політики України в галузі освіти.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження запропонованих механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях, що ґрунтуються на державному стандарті якості ЗСО та національній системі моніторингу якості ЗСО, сприятимуть реалізації державної освітньої політики, підвищенню ефективності державного управління якістю ЗСО та конкурентоспроможності освітньої системи України.
Методи дослідження. Для реалізації мети дослідження та поставлених завдань використовувався комплекс сучасних загальнонаукових методів дослідження і підходів, а саме:
? теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з філософії, соціології, державного управління, менеджменту, теорії управління, теорії якості продукції, педагогіки, статистики, а також з прикладних наук, законодавчих актів і нормативно-правових документів України, Російської Федерації та інших країн з питань державного управління якістю шкільної освіти і використання механізмів та інструментів контролю й оцінювання цієї якості;
? історико-логічний, що дав можливість проаналізувати розвиток механізмів державного управління якістю шкільної освіти, інституту зовнішнього оцінювання її якості та освітніх проблем у ретроспективі;
? системний підхід при здійсненні комплексного аналізу реалізації державної освітньої політики та оцінки стану ЗСО;
? структурно-функціональний підхід до визначення механізму державного управління якістю ЗСО з погляду його організаційної будови, функціональної реалізації та динаміки змін;
? компаративістський, який надав можливості порівняти й проаналізувати різні підходи до визначення категорій якості ЗСО, державного управління якістю ЗСО, моніторингу якості ЗСО, побудови механізмів управління якістю освіти на різних рівнях функціонування системи ЗСО;
? інформаційно-аналітичні методи дослідження, які використовувались для оцінювання досягнутого стану ЗСО та ефективності державного управління щодо забезпечення її якості та доступності як пріоритетного напряму державної освітньої політики в Україні;
? контент-аналіз дефініцій поняття моніторингу в освітній сфері;
? структурно-логічне моделювання як концептуальний підхід до описів механізму державного управління якістю ЗСО та вироблення рекомендацій щодо підвищення його ефективності;
? соціологічні методи (анкетування, опитування, бесіди, інтерв’ювання) з метою вивчення громадської думки щодо результативності освітніх реформ та якості освітнього середовища;
? тестування якості навчальних досягнень учнів ЗНЗ за технологіями моніторингового дослідження.
Збирання інформації з досліджуваної проблеми, її комплексний аналіз та наступна систематизація дали змогу конкретизувати напрями дослідження та методику його проведення.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що автором отримані науково-обгрунтовані результати, які розкривають сутність державного управління якістю ЗСО в Україні та його визначальну роль у реалізації пріоритетних напрямів державної освітньої політики. Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням проблеми державного управління якістю освіти в Україні.
Державне управління якістю ЗСО розглядається як складова підсистема наукової галузі “державне управління” з позицій системного підходу. Автором здійснено концептуальне обґрунтування державного управління якістю ЗСО; розроблена модель державного стандарту ЗСО як складова механізму державного управління якістю ЗСО в Україні. Системно подані принципи і функції державного управління якістю ЗСО. У результаті наукових досліджень у роботі вперше:
? обґрунтовано доцільність виокремлення державного управління якістю освіти і якістю ЗСО в окремий об’єкт наукового дослідження; запропоновано структурну модель системи якості ЗСО, основні елементи якої є об’єктами оцінювання; визначено основні принципи й функції державного управління якістю ЗСО;
? розкрито поняття механізму державного управління якістю ЗСО, запропоновано структурно-функціональну та структурно-процесуальні схеми його здійснення на національному та регіональному організаційних рівнях системи ЗСО;
? запропоновано модель національної системи моніторингу якості ЗСО, визначено теоретичні засади її функціонування як інструменту державного управління якістю освіти на національному та регіональному рівнях, сформульовано етапи побудови системи моніторингу якості ЗСО та визначено її завдання на різних рівнях та етапах.
Удосконалено у процесі дослідження понятійно-категорійний апарат державного управління, а саме: узагальнено та конкретизовано дефініції “державне управління якістю ЗСО”, “якість ЗСО”, “механізм державного управління якістю ЗСО”; методику оцінювання соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО та запропоновано відповідний механізм комплексного системного аналізу досягнутого стану ЗСО як методологічну основу процесу вироблення рекомендацій щодо формування освітньої політики.
Дістали подальшого розвитку питання: вдосконалення освітньої статистики України та побудови національної системи показників і критеріїв якості ЗСО; виділення переліку показників соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО та необхідності розробки відповідних технологій оцінювання; використання результатів моніторингових досліджень у практиці роботи органів державного управління освітою та для вироблення й коригування державної освітньої політики України.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження були використані центральним та регіональними органами державного управління освітою України, зокрема Міністерством освіти і науки України при підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти” (від 25 серпня 2004 р. № 1095, довідка № 1/12-4764 від 07.12.04 р.); під час проведення всеукраїнських моніторингових досліджень якості ЗСО, підготовки довідкових, аналітичних видань, матеріалів з аналізу державної освітньої політики України, рекомендацій для органів державного управління освітою щодо поліпшення якості ЗСО та підвищення ефективності державного управління нею (довідка № 14/18.1-1064/1 від 17.12.04 р.). Окремі результати впроваджені в науково-практичних розробках міжнародних організацій, а саме: Міжнародного Фонду “Відродження” при створенні мережі регіональних центрів моніторингу якості освіти та апробації тестових технологій у процесі реалізації проекту “Центр тестових технологій” (довідка № 32 від 16.02.2005 р.); Програми Розвитку ООН у процесі реалізації проекту “Освітня політика і освіта “рівний-рівному” та при написанні посібника “Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи” і рекомендацій з аналізу державної освітньої політики України “Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні” (довідка № 17-12 від 12.10.2004 р.). Матеріали дисертаційного дослідження використовувались в процесі виконання науково-дослідних робіт Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про впровадження № 407 від 07.02.2005 р.).
За результатами проведеного дослідження автор підготувала методичний посібник, рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання в навчальних закладах, а також навчальні програми зі спеціалізації “Управління освітою” для навчальних дисциплін “Управління якістю освіти” та “Політико-правові засади управління освітою”, що викладаються у Національній академії державного управління при Президентові України (довідка № 1/15-32-16 від 10.01.2005 р.).
Запропоновані в дисертаційному дослідженні основні теоретичні положення, розробки, моделі, рекомендації, висновки можуть бути використані в діяльності:
? уряду України та інших органів державної влади при реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 рр.) “Шляхом європейської інтеграції”, Національної доктрини розвитку освіти України в частині, що стосується модернізації державного управління освітою та поліпшення її якості, визначення практичних дій, спрямованих на реалізацію постанови Кабінету Міністрів України про впровадження системи моніторингу якості освіти та механізмів державного управління якістю ЗСО;
? центральних і обласних органів державного управління освітою при формуванні національних і регіональних програм розвитку освіти, плануванні моніторингових досліджень оцінювання якості ЗСО та реалізації державної освітньої політики, визначенні стратегії та перспектив подальшого розвитку системи ЗСО на різних рівнях.
Основний матеріал дисертаційного дослідження може бути також використаний у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших ВНЗ за програмами підготовки магістрів державного управління, зокрема при розробці та вдосконаленні навчальних модулів і курсів з державного управління якістю освіти, забезпеченні їх навчальними посібниками.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням і містить результати, отримані у сфері науки державного управління, які в сукупності розв’язують важливу науково-практичну проблему розробки теоретико-методологічних засад державного управління якістю ЗСО в Україні та створення ефективного механізму такого управління на різних ієрархічних рівнях. У дисертації не використовувались ідеї та напрацювання Л.Е.Генденштейна, О.І.Ляшенка, О.О.Патрикеєвої, разом з якими опубліковано окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження було оприлюднено на міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (м. Київ, 2001), “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2001), “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (м. Київ, 2002), “Зовнішнє тестування в системі освіти України: досвід, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2002), “Якісна освіта в багатоетнічному суспільстві” (м. Мукачево, 2003), “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (м. Київ, 2003), “Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів” (м. Харків, 2003), “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 2004), Міжнародному конгресі “Державне управління та самоврядування” (м. Харків, 2003); всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проведення педагогічного моніторингу якості навчання у контексті запровадження 12-бальної системи оцінювання” (м. Львів, 2001), “Астрономічна освіта учнівської молоді” (м. Ірпінь, 2004), “Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти” (м. Луцьк, 2005); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Методологія проведення моніторингових досліджень та створення стандартизованих вимірників рівня навчальних досягнень з математики” (м. Донецьк, 2002), міжнародному Форумі освітньої реформи (м. Київ, 2003); круглому столі “Розроблення моделі зовнішнього тестування в Україні: передумови, організаційні засади, логістика” (м. Київ, 2002, Міжнародний Фонд “Відродження”), презентації-обговоренні проекту “Рівний доступ до якісної освіти” (м. Київ, 2003, Світовий Банк з питань освіти та Міжнародний Фонд “Відродження”) та на інших зустрічах.
Основні теоретичні положення, практичні моделі і механізми здійснення державного управлення якістю ЗСО були використані в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України за програмами підготовки магістрів державного управління зі спеціалізації “Управління освітою”, зокрема при викладанні модуля “Політико-правові засади державного управління освітою в Україні”, розробці програми модуля “Управління якістю освіти”.
Окремі положення дослідження обговорювались на тематичних зустрічах і засіданнях робочих груп проекту “Центр тестових технологій” Міжнародного Фонду “Відродження”, проектів Програми розвитку ООН “Освітня політика та освіта “рівний-рівному”, “Створення безпечного середовища для молоді України”; публічних виступах автора на практичних семінарах для працівників районних, обласних управлінь освіти з питань державного управління якістю освіти на засадах моніторингу як інструменту зовнішнього оцінювання; лекціях для представників органів державного управління освіти і науки та методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти при Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковано в монографії і 20 статтях у наукових фахових виданнях України. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дисертації, 11 статей в інших наукових виданнях, методичному посібнику, навчально-методичних посібниках, рекомендаціях з освітньої політики для уряду України. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження – 50,1 друк. аркуша.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків. Обсяг дисертації – 526 сторінок, основного тексту – 379 сторінок. Дисертація містить 14 таблиць та 29 схем, список використаних джерел, який налічує 863 найменування на 76 сторінках, і 12 додатків на 71 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, що досліджується, обґрунтовано вибір та актуальність теми, вказано на зв’язок роботи з науковими напрямами досліджень Національної академії державного управління при Президентові України; висвітлено ступінь її наукової розробленості, визначено мету, дослідницькі завдання, об’єкт і предмет дослідження; охарактеризовано елементи наукової новизни отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення, а також особистий внесок здобувача з робіт, опублікованих у співавторстві; наведено дані з апробації результатів дослідження і публікацій з досліджуваної проблеми.
У першому розділі – “Проблема державного управління якістю загальної середньої освіти у вітчизняній та зарубіжній літературі” – системно і всебічно аналізується нормативно-правова база, вітчизняна та зарубіжна наукова література з питань становлення дефініцій державного управління загалом та державного управління якістю освіти як одного з видів соціального управління зокрема.
У розділі на основі ретроспективного історико-логічного системного аналізу документів і матеріалів досліджень, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, написаних у різні періоди суспільного розвитку, подається загальна характеристика джерельно-літературної бази дослідження, яка свідчить про наявність численних наукових праць, присвячених загальним питанням державного управління як соціального явища. Поряд з цим зазначається, що сфера державного управління освітою, зокрема якістю ЗСО, стала предметом наукового дослідження порівняно недавно. Проблема державного управління якістю освіти практично не вивчалась. Таким чином, рівень наукової розробки проблеми державного управління якістю загальної середньої освіти в Україні не відповідає сучасним процесам реформування освітньої галузі та модернізації системи державного управління освітою України.
Вивчення структур у системах державного управління освітою та їх відмінностей, механізмів контролю за якістю освіти в різних країнах показало, що розвиток освітніх систем різних країн, незважаючи на національні особливості, характеризується спільними закономірностями і тенденціями, які є актуальними і для системи ЗСО України. Однією з них стало розуміння урядом, органами державної влади того, що подальший сталий розвиток будь-якої країни, її економічна та політична незалежність неможливі без створення систем державної гарантії якості та доступності освіти. У середині минулого століття в діяльності органів державного управління освітою визначилась загальносвітова тенденція до забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Виявлено, що ці процеси відповідно вплинули на формування освітньої політики України. Отже, проблема державного управління якістю ЗСО в Україні є однією з найбільш актуальних та важливих теоретичних і практичних проблем науки державного управління.
Однією з умов забезпечення рівного доступу до якісної ЗСО в Україні є розробка єдиної стратегії загального розвитку освіти, що передбачає організацію випереджаючого державного управління якістю ЗСО, спрямованого на запобігання негативному впливу на результативність освіти та поліпшення її якості. Реалізація цієї стратегії потребує модернізації різних структур і складових, що тісно пов’язані між собою, а саме:
? системи державного управління освітою та створення системи державного управління якістю освіти;
? механізму підготовки педагогічних і управлінських кадрів для системи освіти;
? освітнього середовища та процесу навчання;
? механізму фінансування освіти;
а також удосконалення нормативно-правової бази щодо здійснення державного управління якістю ЗСО та розширення міжнародного співробітництва стосовно поліпшення якості освіти. Аргументуючи необхідність впровадження цих перетворень, автор розкриває зміст основних напрямів діяльності щодо модернізації кожної із зазначених складових.
Важливими завданнями сьогодення є уникнення термінологічної невизначеності та плутанини як у науковій літературі, так і в нормативних документах при застосуванні понять “державне управління ЗСО”, “державне управління якістю ЗСО”, “якість ЗСО”, “моніторинг якості ЗСО”, а також чітке розмежування повноважень та обов’язків органів державного управління та науково-дослідних інституцій щодо здійснення діяльності з вимірювання, контролю та управління якістю ЗСО. Більшість дослідників використовують термін “управління ЗСО” в контексті її якості, але вивчають його з позицій психолого-педагогічних наук. Невизначеність поняття державного управління якістю стала основною причиною відсутності в Україні відповідних механізмів, технологій і засобів реалізації ефективного державно-громадського управління якістю освіти. Визначаючи сутність поняття державного управління якістю ЗСО, доцільно відштовхуватися від загальної мети освіти, що виступає своєрідним орієнтиром і дає змогу окреслити конкретні цілі, завдання та побудувати відповідний алгоритм досягнення освітою цих цілей. Подальша діяльність органів державного управління якістю освіти має бути спрямована на створення умов для досягнення зазначених цілей і виконання завдань.
Автор розглядає державне управління якістю ЗСО як специфічний вид суспільної діяльності, спрямованої на підтримку та поліпшення якості й результативності функціонування галузі в цілому та загальноосвітнього і культурного рівня школярів. Аналізуючи сутність державного управління якістю ЗСО, дисертант визначає основні структурні елементи такої системи управління, наголошуючи на динамічності цієї структури та змінюваності окремих її складових через об’єктивні причини та під впливом різноманітних зовнішніх факторів.
Всебічно проаналізовано одну з центральних категорій науки державного управління – категорію якості освіти. Якість ЗСО як складна категорія має певні властивості та характеризується багатовимірністю, багатоаспектністю та багатопараметричністю. Виявлено, що категорія “якість освіти” має полінауковий зміст і є предметом вивчення багатьох наук: філософії, науки державного управління й менеджменту освіти, психології, політичних наук та інших, але більшістю вчених вона розглядається з позиції педагогіки. Кожна з цих наук формулює свою дефініцію категорії якості освіти. Сучасна наукова думка обстоює два основні підходи щодо визначення сутності якості ЗСО: нормований, у межах якого якість освіти розглядається з точки зору ступеня задоволення потреб і досягнення певних норм, стандартів і цілей, що нормативно затверджені; управлінський, що подає категорію якості освіти з позицій сучасної теорії й практики управління якістю.
Зважаючи на взаємопов’язаність визначення якості ЗСО та державного управління нею й використання в дослідженнях об’єктів державного управління методології двоаспектного підходу (організаційно-структурного і організаційно-функціонального), якість державного управління ЗСО дисертант пропонує оцінювати за критеріями, що стосуються обох аспектів: структурної організації та функціональної діяльності цієї системи.
Якість ЗСО виступає складним об’єктом державно-управлінського впливу. Спираючись на результати аналітичного дослідження, в дисертації конкретизовано визначення якості ЗСО як певної збалансованої відповідності ЗСО численним потребам, цілям, умовам, затвердженим освітнім нормам і стандартам, що встановлюється з метою виявлення причин порушення цієї відповідності та управління процесом поліпшення встановленої якості. Таке уявлення про сутність якості ЗСО дало змогу побудувати моделі ЗСО як освітньої системи, наведеної на рис. 1, освітнього процесу та якості освіченості випускника загальноосвітнього навчального закладу як кінцевого результату діяльності системи ЗСО та державного управління нею, а також визначити складові освітнього процесу, які визначають його якість.
Запропонована структурна модель якості системи ЗСО складається з двох взаємозалежних сукупностей внутрішніх і зовнішніх якостей освітньої системи. Варто наголосити, що така модель може описувати якість системи ЗСО будь-якого рівня та використовуватись при проведенні комплексного системного аналізу ефективності державного управління якістю ЗСО та результативності реалізації освітньої політики України.
Аргументуючи важливість поліпшення якості ЗСО для економічного розвитку держави, утвердження її позицій на світовій арені, дисертант наголошує на необхідності впровадження національної системи моніторингу якості ЗСО.
Проведений контент-аналіз дефініцій поняття моніторингу якості освіти, що використовуються дослідниками у процесі вивчення проблем освітньої галузі, свідчить про відсутність загальновизнаного тлумачення цього терміна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структурна модель якості системи ЗСО


Зважаючи на це в контексті проблематики дисертаційного дослідження запропоновано під моніторингом якості ЗСО розуміти спеціальну систему збирання, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про стан ЗСО, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробку науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі. Таке розуміння сутності моніторингу якості ЗСО дає змогу розглядати його як засіб державного управління якістю освіти в Україні та його інформаційну основу.
У другому розділі – “Оцінювання якості загальної середньої освіти як функція державного управління освітою” – окреслено напрями дослідження за тематикою дисертаційної роботи, охарактеризовано основну функцію державного управління якістю ЗСО, проаналізовано нормативно-правове забезпечення цієї діяльності в Україні з огляду на проголошені в політичних документах пріоритетні напрями реформування освітньої сфери.
Державне управління якістю ЗСО у найбільш широкому розумінні означає вплив держави на певний об’єкт (систему ЗСО) з метою переведення його в новий стан із заданими властивостями, що відповідає поставленій меті цієї діяльності. На певному етапі розвитку освітньої системи закономірно виникає потреба у вимірюванні її характеристик, властивостей, якостей та порівнянні їх із заданими параметрами для з’ясування досягнення поставленої мети розвитку системи ЗСО. Аналізуючи цю закономірність, що властива як об’єкту, так і суб’єкту державного управління, автор наголошує на тому, що дотепер в Україні практично не склалась система державного управління якістю ЗСО та адекватні механізми його реалізації на різних організаційних рівнях. Отже, однією з основних функцій системи державного управління шкільною освітою, особливо в умовах її реформування, є систематичне оцінювання досягнутого стану освіти та аналіз динаміки виявлених змін. Це здійснюється з метою підвищення ефективності державного управління освітою та з’ясування наслідків упроваджуваних освітніх реформ.
Аналізуючи це твердження, дисертант проводить порівняльний аналіз світових освітніх тенденцій та особливостей розвитку системи освіти України. Його результати свідчать про те, що на розвиток вітчизняної системи ЗСО суттєвий вплив справила загальносвітова освітня криза, зумовлена відсутністю або неефективністю оцінних технологій у сфері освіти та низькою дієвістю державного управління якістю ЗСО. Вихід системи освіти будь-якої країни з кризи можливий за умови докорінної реорганізації системи державного управління системою ЗСО та її переорієнтації на управління якістю освіти, оновлення механізму дослідження освітніх проблем та вдосконалення системи освітньої статистики, використання сучасних технологій підготовки педагогів і кваліфікованих кадрів для системи державного управління. Обґрунтовується необхідність створення з цією метою системи науково організованого контролю, оцінювання та прогнозування розвитку системи шкільної освіти, тобто національної системи моніторингу якості ЗСО.
Для проведення таких вимірювань у кожній країні використовуються спеціально розроблені національні системи показників і критеріїв, а для міжнародних порівнянь – міжнародні системи індикаторів якості освіти. Порівняння структури та змісту міжнародних систем індикаторів якості шкільної освіти з показниками розвитку системи ЗСО України, технологій збирання й оброблення інформації виявило нагальну потребу у вдосконаленні системи освітньої статистики з метою перетворення її на високотехнологічну систему інформаційного забезпечення органів державного управління освітою та уряду. Це зумовлено:
? неадекватністю наявних статистичних даних цілям і завданням освітніх реформ та суспільно-політичним змінам останнього десятиліття;
? неповнотою переліку показників, відсутністю цілих груп статистичних даних про результати діяльності освітньої системи, що не дає можливості здійснити ґрунтовний аналіз досягнутого стану освіти за всіма аспектами функціонування та прогнозувати її подальший розвиток;
? невідповідністю наявних національних показників системам індикаторів якості шкільної освіти міжнародного рівня, що суттєво ускладнює участь України у міжнародних порівняннях і робить систему ЗСО закритою для громадськості та світового співтовариства.
Обґрунтовано, що існуючий в Україні механізм збирання статистичних даних про діяльність ЗСО потребує реорганізації та оновлення, оскільки не забезпечує можливість або ускладнює отримання своєчасної об’єктивної та управлінської інформації про результати діяльності різноманітних об’єктів системи ЗСО (окремого навчального закладу, освітньої системи району, міста, області тощо). Це, у свою чергу, не дає змоги сформувати цілісне уявлення про наявний стан ЗСО, досягнення (чи недосягнення) поставлених цілей, визначити результативність освіти та цільову ефективність державного управління її якістю.
Аналізуючи структури зарубіжних систем індикаторів якості шкільної освіти, автор визначає переваги та недоліки різних підходів до розробки систем показників і критеріїв якості ЗСО, що використовуються в системі державного управління освітою. На підставі цього аналізу та вивчення потреб органів державного управління освітою України різних рівнів сформульовано вимоги щодо побудови системи показників і критеріїв якості ЗСО та визначено основні принципи їх вибору. Зазначена система показників якості ЗСО ґрунтується на основних засадах системного підходу з використанням управлінської складової та структурно поділяється на три умовні групи: показники забезпеченості, ефективності та результативності функціонування системи ЗСО. Це дає можливість аналізувати якість ЗСО одночасно як освітнього процесу, освітньої системи й результатів функціонування ЗСО та державного управління її якістю.
Обґрунтовано, що для реалізації проголошених напрямів модернізації системи державного управління та розвитку державно-громадської форми управління якістю ЗСО необхідно сформувати адекватну нормативно-правову базу. Структурно-логічний аналіз нормативно-правового забезпечення державного управління освітою в Україні показав, що, незважаючи на сформованість в основному такої бази, її не можна вважати достатньою і досконалою.
Отже, державне управління якістю ЗСО в Україні на основі сучасних оцінних технологій неможливе без створення необхідних умов реалізації законодавства та впровадження відповідних механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО.
У третьому розділі – “Механізм державного управління якістю загальної середньої освіти” – розкрито сутність, структуру та принципи дії механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях державного управління освітою в Україні, а також описано модель державного стандарту якості ЗСО, обґрунтовано доцільність його впровадження в практику державного управління якістю освіти.
Важливим для дослідження проблеми державного управління якістю ЗСО стало використання ідеології якості та її характерної ознаки – принципу системності щодо всіх основних понять: “система якості”, “система управління якістю”, “якість як система” тощо. Зважаючи на це системність як основна властивість, ознака сучасних технологій оцінювання та управління якістю була покладена дисертантом в основу пропонованого механізму державного управління якістю ЗСО.
Аналізуючи різні підходи щодо тлумачення змісту механізму державного управління, визначення переліку принципів і функцій державного управління, автор наголошує на відсутності ґрунтовних досліджень структури та особливостей механізму державного управління соціальними системами, зокрема системою освіти. Дослідженням визначено, що під механізмом державного управління якістю ЗСО доцільно розуміти певну структуру системи державного управління якістю ЗСО із зазначенням сукупності процесів, закономірностей, з яких і складається саме управління як соціальне та суспільно-політичне явище. Цей механізм грунтується на державно-громадській формі управління та справляє управлінський вплив на різноманітні чинники, від яких безпосередньо чи опосередковано залежить якість ЗСО одночасно як результату, освітнього процесу і системи. Механізм державного управління якістю ЗСО подається як динамічне утворення, що може піддаватись дії зовнішніх факторів.
Репрезентований механізм державного управління якістю ЗСО ґрунтується на концепціях ефективності, що застосовуються в економічній теорії та кваліметрії вищої школи. Одним з основних принципів управлінської концепції ефективності є принцип відображення якості управління в якості об’єкта управління. Відносно системи освіти цей принцип означає, що якість державного управління ЗСО значною мірою визначається якістю системи ЗСО, на яку спрямовано управлінський вплив.
Іншою методологічною основою є результатно-цільова концепція, що визначає ефективність як сукупність мір якості, побудованих на порівнянні результатів з поставленою метою та орієнтацію на потреби, цілі. Отже, визначаючи якість ЗСО та державного управління нею, результати функціонування системи освіти порівнюють з проголошеними цілями, на підставі чого з’ясовується, чи відповідає досягнутий результат суспільним потребам та особистісним запитам.
Наступною є результатно-витратна концепція ефективності, що ґрунтується на порівнянні досягнутих результатів (позитивного ефекту) з витратами. Цей підхід до оцінювання якості ЗСО та державного управління нею покладений в основу теорії економічної ефективності. Зауважимо, що розробка показників економічної ефективності системи освіти та системи державного управління якістю ЗСО не була завданням дисертаційного дослідження.
Для описання будови механізму державного управління якістю ЗСО та формулювання рекомендацій щодо вдосконалення державного управління цією якістю як концептуальний підхід застосовано структурно-логічне моделювання. Обґрунтовано структурно-процесуальні схеми механізму державного управління якістю ЗСО на національному (рис. 2) та регіональному рівнях.
Застосування структурно-організаційного та структурно-функціонального підходів щодо побудови механізмів державного управління якістю ЗСО дало змогу сформулювати та конкретизувати принципи й функції державного управління якістю ЗСО як методологічну основу такого управління.
Загальна структура принципів державного управління якістю ЗСО містить три основні групи: загальні, структурні та спеціальні. До загальних принципів належать:
а) суспільно-політичні (принципи об’єктивності, законності, демократизму, детермінованості, децентралізованості управління, гласності);
б) державно-управлінської діяльності (принципи професійної компетентності; відповідності елементів (методів, форм, стадій) управлінської діяльності державних органів їх функціям та організації; постійного вдосконалення форм і методів державного управління; розвитку державно-громадської форми управління; інформаційної достатності; відкритості доступу до інформації про діяльність ЗСО та управління нею; особистої відповідальності державних службовців за результати управлінського впливу; стимулювання управлінської діяльності та деякі інші, що належать до управлінського процесу.
Структурні принципи, які впорядковують структуру групи елементів, поділяються на чотири види. Найбільш важливими серед них у контексті побудови механізму державно-громадського управління якістю ЗСО є:
а) структурно-цільові (принципи єдності цілей, системності, взаємодоповнюваності, цілеспрямованості й критеріальності, підпорядкованості цілей в їх ієрархії);
б) структурно-функціональні (принципи науковості; випереджаючого розвитку теорії щодо практики; забезпечення фінансово-економічної стабільності; відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об’єктів державного управління, тобто учасників освітнього процесу та системи ЗСО в цілому);
в) структурно-організаційні (принципи цілісності системи управління; розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій, ефективності організаційної структури);
г) структурно-процесуальні (принципи адаптованості, систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв’язку).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спеціальні принципи відображають сутність якості ЗСО як об’єкта державно-управлінського впливу. До них належать принципи багатоаспектності та перспективності планування.
Характеризуючи сутність та особливості кожного з принципів державного управління якістю ЗСО, дисертант наголошує на тому, що вони тісно пов’язані між собою, а зміст і прояв одного з них іноді визначає й формулювання іншого.
Специфічність якості ЗСО як об’єкта державного управління та вимоги часу зумовили необхідність виокремлення двох груп функцій державного управління якістю ЗСО. До групи основних віднесені функція забезпечення уряду, органів державного управління всіх рівнів управлінською інформацією та функція управління кадровими ресурсами. Другу групу циклічно-локалізованих (або процесуальних) функцій утворюють парні функції: цілепокладання і прогнозування; планування й програмування; організації та мотивації; контролю й регулювання.
Обґрунтовується, що результативність функціонування механізму державного управління якістю ЗСО в сучасних умовах значною мірою пов’язана з упровадженням стандартизації усіх етапів і процедур вимірювання, оцінювання й управління якістю. У цьому сенсі як один з центральних елементів розглядуваного механізму пропонується модель державного стандарту якості ЗСО, структура якої наведена на рис. 3.
У процесі аналізу причин, що зумовлюють необхідність розробки такого стандарту, розкривається його сутність, структура та змістове наповнення всіх складових. Цей стандарт розглядається як сукупність унормованого описання властивостей і якостей всіх складових системи ЗСО, випускника як кінцевого продукту, а також вимог до технологічних процедур, які здійснюються і процесів та ресурсів, що витрачаються, для досягнення проголошеної якості.
Розглядаючи проблему визначення ефективності державного управління якістю ЗСО, дисертант основний акцент переносить на вивчення наслідків впливу органів державного управління освітою та державної освітньої політики на окремі соціальні групи. У цьому контексті обґрунтовується необхідність дотримання певних умов і вжиття заходів, що в цілому може забезпечити ефективне державне управління якістю ЗСО. Автор дійшла висновку про можливість використання для оцінки соціальної та політичної ефективності державного управління якістю ЗСО певного переліку критеріїв, а саме: критеріїв, що характеризують кадровий потенціал, критеріїв створення умов управлінської діяльності, критеріїв організації цієї діяльності та її спрямованості; критеріїв впливу на освітнє середовище та критеріїв результативності системи ЗСО.
У четвертому розділі – “Національна система моніторингу якості загальної середньої освіти як інструмент державного управління освітою” – розкрито сутність, методологічні засади функціонування національної системи моніторингу якості освіти, що є складовою і обов’язковим елементом відповідного механізму державного управління якістю ЗСО.


Рис. 3. Структура стандарту якості загальної середньої освіти

Установлено, що досягнута якість освіти стала одним із найважливіших показників, за яким визначається не лише результативність функціонування самої системи освіти будь-якої держави, а й якість здійснення державного управління цією освітою та її якістю, ступінь реалізації, результативність упровадження державної освітньої політики, а також її ефективність.
Історико-логічний аналіз наукових джерел свідчить про те, що інститут моніторингу в освітній галузі як інструмент управління освітою, виявлення та оцінки важливості проблем, які виникають в освіти, відстеження перебігу та результативності освітніх реформ почав формуватися понад 70 років тому в першій половині ХХ століття. Цей період поділяється дослідниками на кілька етапів, кожен з яких характеризується певними відмінними ознаками:
? перший охоплює 30-50 рр. минулого століття;
? другий охоплює 60-70-ті рр. У ці роки відбувається вихід моніторингових досліджень на міжнаціональний рівень;
? третій (80-90 рр.) характеризується підвищенням інтересу політиків і аналітиків політики в галузі освіти до проблем визначення рентабельності, організації ефективного управління ресурсами, оцінювання продуктивності забезпечення освітніх систем;
? четвертий розпочався наприкінці 90-х рр. і триває донині. У наш час контроль і оцінка діяльності освітньої галузі стають пріоритетами національної політики багатьох держав. Цей етап ознаменувався тим, що зараз закладаються передумови нового етапу порівняльної педагогіки, а саме: спрямованість на політичну підтримку та наукову обґрунтованість досліджень. Освітня політика та вимірювання результатів функціонування освіти поступово вийшли на міжнародний рівень. Такі зміни вимагають створення спеціального міжнародного банку порівняльної інформації.
Обґрунтовуючи важливість та актуальність запровадження в Україні єдиної національної системи моніторингу якості ЗСО, дисертант підкреслює, що це є також і політичним кроком, оскільки частково пов’язане з прагненням України вступити до Європейського співтовариства.
Систему моніторингу якості ЗСО доцільно розглядати як структурний елемент, складову системи державного управління якістю ЗСО.
Дослідженням встановлено, що об’єктами моніторингових досліджень якості освіти можуть бути: система освіти в цілому та окремі її підсистеми (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна, муніципальна тощо); процеси (управлінський на різних рівнях державного управління освітою; педагогічний процес у цілому та окремі його складові: процес морального та трудового виховання, процес підготовки дітей до школи; процес і результати сформованості життєвих принципів та здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи тощо); діяльність (трудова, навчальна, управлінська); явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та ін.).
Залежно від конкретної мети моніторингового дослідження, вибраного об’єкта та способу збирання інформації розрізняють кілька видів моніторингу, які використовуються в освітній сфері. Дослідники класифікують види моніторингу за призначенням (інформаційний, управлінський), засобами (педагогічний, соціологічний, психологічний, медичний, економічний, демографічний); ієрархією рівнів проведення (шкільний, районний, обласний або регіональний, національний, міжнародний); формою подання інформації (динамічна, порівняльна, комплексна). Особливе місце серед цих видів моніторингу посідає педагогічний моніторинг, який, у свою чергу, поділяється на дидактичний, виховний і освітній.
За результатами дисертаційного дослідження автором зроблено висновок про доцільність комплексного застосування різних видів моніторингу, що пояснюється не лише складністю та ієрархічністю структури системи ЗСО, а й множинністю цілей і об’єктів, що вивчаються в процесі цих досліджень, особливо в умовах реформування освітньої сфери. Моніторинг якості ЗСО автор пропонує розглядати як сукупність таких видів моніторингу: соціологічного, педагогічного, психологічного, соціального, статистичного, медичного, ресурсного, кадрового та управлінського.
Вивчення різноманітних підходів щодо визначення поняття моніторингу якості освіти, цілей і завдань, на з’ясування яких спрямована діяльність системи моніторингу, дало змогу дисертанту сформулювати сукупність принципів, на яких має ґрунтуватись система моніторингу якості ЗСО в Україні, та функцій, що виконуватиме моніторинг як засіб державного управління якістю ЗСО. Функціонування системи моніторингу якості ЗСО як засобу державно-громадського впливу на систему освіти базується на принципах:
– узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;
– об’єктивності отримання та обробки інформації;
– комплексності дослідження різноманітних аспектів освітнього процесу, обробки та аналізу одержаних результатів;
– безперервності та тривалості спостережень за станом освіти;
– своєчасності отримання, обробки та використання об’єктивної інформації про якість ЗСО;
– перспективності запланованих моніторингових досліджень;
– рефлексивності;
– гуманістичної спрямованості моніторингу якості;
– відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості та зацікавлених міжнародних установ.
До функцій моніторингу якості освіти належать: інформаційна, активуюча, формуюча, корекційна, кваліметрична, діагностична, аналітична, моделююча, прогностична та управлінська.
Побудовано структурну модель національної системи моніторингу якості ЗСО на національному та регіональному рівнях; з’ясовано основні напрями діяльності, що мають реалізовуватися на кожному з цих рівнів функціонування системи моніторингу; запропоновано принципову схему визначення результативності державного управління якістю освіти із застосуванням моніторингових технологій та інструментарію.
У розділі особливу увагу приділено аналізу причин недостатнього або неякісного забезпечення органів державного управління управлінською інформацією та розгляду механізмів створення сучасної системи інформаційного забезпечення цих управлінських структур. Створення зазначених механізмів є одним з пріоритетних напрямів модернізації системи державного управління ЗСО. Розкрито ідею поетапного формування в Україні системи моніторингу якості ЗСО, визначено стратегічні напрями діяльності та конкретні завдання кожного етапу на рівні як національного координаційного Центру, так і регіональних центрів моніторингу.
У п’ятому розділі – “Діяльність органів державного управління освітою щодо впровадження пріоритетних напрямів освітньої політики України” – проаналізовано соціальну ефективність державного управління освітою в Україні за визначеними критеріями і показниками цієї ефективності та порівняно з аналогічними показниками розвитку освітніх систем інших постсоціалістичних країн.
На підставі порівняльного аналізу статистичних даних державної та відомчої звітності за результатами функціонування системи ЗСО, матеріалів моніторингових і соціологічних досліджень, узагальнених оглядових звітів з питань реалізації державної освітньої політики України щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти, вивчення впливу інфраструктури та освітнього середовища на систему шкільної освіти визначено негативні процеси, що набули в останні роки в освіті характеру тенденцій. З’ясовано, що поява цих негативних явищ і процесів відповідним чином впливає на результативність реалізації освітньої політики України та свідчить про недостатню дієвість і низьку соціальну ефективність органів державного управління якістю ЗСО всіх рівнів.
У процесі дослідження стану та проблем системи ЗСО України з’ясувалось, що виявлені загальні тенденції характерні для більшості постсоціалістичних країн Центральної, Східної Європи та Балтії, але мають різний ступінь прояву, що й зумовлює глибину кризи освітньої системи на певному етапі її розвитку.
Діюча нині система освітньої статистики не дає змоги здійснювати повноцінний системний аналіз якості ЗСО та виявляти основні фактори негативного впливу на її результативність. Відсутність статистичних даних щодо великої кількості параметрів і показників функціонування системи освіти, наслідків упровадження освітніх реформ унеможливлює оцінку глибини і масштабів негативних явищ, знижує дієвість коригуючого впливу на них з боку владних структур та громадськості, а отже, й соціальну ефективність державного управління якістю ЗСО.
Установлено, що рівень фінансування освіти визначає ступінь упровадження основних напрямів освітньої державної політики та відповідно впливає на соціальну ефективність державного управління ЗСО стосовно забезпечення фінансової та фізичної доступності дошкільної та ЗСО, а також поліпшення якості цих рівнів освіти щодо ресурсного і кадрового забезпечення.
Виявлено, що наявний механізм державного розподілу коштів і матеріальних ресурсів в системі ЗСО є неефективним. Як наслідок це призвело до погіршення стану матеріально-технічного, методичного оснащення та подальшого розмежування сільських і міських ЗНЗ за рівнем їх ресурсного і кадрового забезпечення.
Недофінансування освіти протягом тривалого часу спричинило порушення принципу неперервності освіти, а також появу тенденції до обмеження фінансової та фізичної доступності до якісної ЗСО, особливо для дітей із сільської місцевості та з малозабезпечених родин. Виникає небезпека витіснення цих категорій дітей з освітнього простору України та потрапляння їх до зони підвищеного соціального ризику.
Здійснене аналітичне дослідження дало змогу визначити умови підвищення ефективності державного управління ЗСО, що передбачають оптимізацію функціонування усіх елементів і складових системи шкільної освіти та розвиток особистості випускника як кінцевої мети і продукту діяльності ЗСО.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблеми державного управління якістю ЗСО України, аналіз та узагальнення його результатів підтверджують, що вихідна методологія вибрана правильно, гіпотеза підтверджена, поставлені завдання повністю виконані, мета дослідження досягнута. Покладені в основу дослідження сутність, структура якості ЗСО, технології її оцінювання, запропонований механізм державного управління якістю ЗСО, що ґрунтується на визнанні якості освіти пріоритетним напрямом державної освітньої політики України, повною мірою виправдали себе як концепція.
Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дали змогу сформулювати такі висновки і запропонувати рекомендації.
1. Усебічний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблематики показав, що державне управління якістю ЗСО в Україні є однією з найважливіших проблем становлення відкритого демократичного суспільства та реформування освітньої галузі. Результати проведеного аналізу свідчать про наявність великої кількості праць, особливо в зарубіжних джерелах, щодо здійснення управління якістю освіти на регіональному та місцевому рівнях, запровадження оцінних технологій в освітній процес. Проте ця проблема вивчалась переважно з позицій психолого-педагогічних наук, школознавства та адміністрування, інакше кажучи, вона не була предметом вивчення науки державного управління як галузі наукового знання.
2. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що сьогодні проблема державного управління якістю ЗСО потребує наукового обґрунтування. Чинна система державного управління ЗСО не має відповідного ефективного механізму реалізації пріоритетних напрямів державної освітньої політики України щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Понятійно-категорійний апарат з питань державного управління якістю освіти загалом та ЗСО зокрема практично відсутній. Не розроблено структурні та аналітичні моделі, теоретико-методологічні засади механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО на різних рівнях державного управління освітою, не сформована повністю нормативно-правова база щодо функціонування системи державного управління якістю ЗСО тощо.
Зважаючи на це автор присвятила дисертаційну роботу концептуальному обґрунтуванню державного управління якістю ЗСО та побудові теоретичної моделі механізмів державного управління якістю ЗСО, що базується на державно-громадській формі управління; з’ясуванню змісту та структури якості ЗСО як об’єкта управлінського впливу з боку органів державного управління ЗСО; оновленню освітньої статистики України та розробці моделі національної системи показників і критеріїв якості ЗСО, визначенню показників і критеріїв ефективності державного управління якістю ЗСО; системному аналізу досягнутого ЗСО стану з погляду з’ясування соціальної ефективності державного управління ЗСО та ступеня реалізації державної освітньої політики щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні.
3. Розглядаючи генезу поняття державного управління, дисертант дійшла висновку про необхідність уточнення терміна “державне управління якістю ЗСО”. Встановлено, що державне управління якістю ЗСО належить до одного з видів соціального управління і є специфічним видом суспільної діяльності, що спрямована на підтримку та поліпшення якості й результативності функціонування галузі в цілому та загальноосвітнього і культурного рівня школярів зокрема. Суб’єктами державного управління якістю ЗСО виступають органи державного управління освітою та громадські структури, які починають формуватись під впливом сучасних суспільно-політичних процесів і мають утворити принципово нову форму державно-громадського управління якістю ЗСО. Об’єктом державного управління якістю ЗСО виступає система ЗСО в аспекті її якості, причому управлінський вплив спрямовується на складові цієї системи: матеріально-технічні, фінансові та людські ресурси. Складовими системи державного управління якістю ЗСО виступають: об’єкт управління (тобто система ЗСО в аспекті її якості); єдина інформаційна система, що дає можливість систематично отримувати відомості про стан об’єкта, на який спрямовано управлінський вплив (національна система моніторингу якості ЗСО); генератор управлінських рішень (поєднання аналітичної системи з відповідним органом державного управління, що приймає конкретне управлінське рішення) та виконавча система, що здійснює безпосередній вплив на об’єкт управління через відповідний механізм державно-громадського управління якістю ЗСО з метою реалізації прийнятого рішення.
Обгрунтовано, що державне управління якістю ЗСО як складної системи має свої специфічні особливості, що зумовлює доцільність виокремлення його в самостійний об’єкт для подальшого наукового дослідження.
З’ясовано, що якість освіти є одним з центральних понять проблеми державного управління якістю ЗСО. В основу вивчення її сутності покладений системний підхід, який дає змогу розглядати якість ЗСО як управлінську категорію із складною динамічною структурою, що описується через сукупність певних норм, вимог і стандартів.
4. Установлено, що державне управління якістю ЗСО як різновид державного управління ґрунтується на певних принципах його здійснення і виконує низку функцій. Серед принципів, що притаманні державному управлінню загалом, виокремлено ті, що зумовлюють специфіку досліджуваної проблеми, а саме принципи: детермінованості державного управління якістю ЗСО, розвитку державно-громадської форми управління якістю ЗСО, інформаційної достатності та відкритості доступу до інформації, системності, цілеспрямованості й критеріальності, підпорядкованості цілей певній ієрархії, систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв’язку, відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об’єктів державного управління (тобто учасників освітнього процесу та системи ЗСО), адаптивності державного управління якістю ЗСО, розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій, багатоаспектності державного управління якістю ЗСО та деякі інші.
Доведено, що усвідомлення представниками органів державного управління освітою функцій державного управління якістю ЗСО, вміння ранжувати їх за ступенем важливості й пріоритетності впливає на ефективність діяльності системи державного управління ЗСО. Обґрунтовано доцільність поділу функцій на дві групи: основні (забезпечення органів державного управління всіх рівнів управлінською інформацією, управління кадровими ресурсами) та циклічно-локалізовані, або процесуальні (цілепокладання і прогнозування; планування й програмування; організація та мотивація; контроль і регулювання). З огляду на специфічність державного управління якістю ЗСО уточнено змістове наповнення цих функцій.
5. Побудовано загальну структурну модель якості ЗСО як сукупності внутрішньої та зовнішньої якості ЗСО, структурну модель якості освіченості випускника загальноосвітнього навчального закладу як кінцевого продукту діяльності системи ЗСО і державного управління нею та моделі якості ЗСО як освітнього процесу.
6. Обґрунтовано, що створення в Україні сучасної технологічної бази інформаційного забезпечення та впровадження в практику державного управління механізмів оцінювання досягнутої системою ЗСО якості є важливим політичним завданням, вирішення якого сприяє своєчасному виявленню факторів негативного впливу та з’ясуванню причин їх виникнення. Це забезпечує успішну реалізацію освітньої політики та підвищує соціальну та політичну ефективність державного управління якістю освіти.
7. Виходячи із структурної моделі якості ЗСО та основних завдань описано структуру та принцип дії механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях. Запропоновані механізми базуються на державно-громадській формі управління, що передбачає створення національної системи моніторингу якості ЗСО як інформаційної бази державного управління освітою.
8. Побудовано модель державного стандарту якості ЗСО, який є центральним елементом запропонованого механізму державного управління якістю ЗСО. Цей стандарт розглядається як сукупний унормований опис властивостей і якостей усіх складових системи освіти, випускника як кінцевого продукту, а також вимог до технологічних процедур і процесів, які здійснюються, та ресурсів, що витрачаються, для досягнення проголошеної якості. Передбачається, що цей стандарт має використовуватися для оцінки якості всіх складових ЗСО як системи, освітнього процесу та якості випускника загальноосвітнього навчального закладу. Змістова частина зазначеного стандарту має переглядатись разом з державним освітнім стандартом, прийняттям нормативних документів щодо політики в галузі освіти. Нормативного затвердження та сертифікації потребують об’єкти оцінювання, система показників та критеріїв якості, інструменти оцінювання, процедури проведення вимірювань, обробки та використання результатів оцінювання тощо.
9. Запропоновано модель національної системи моніторингу якості ЗСО як структурний елемент системи державного управління якістю ЗСО і як засіб такого управління.
10. Сформульовано основні принципи і функції створення та функціонування системи моніторингу якості ЗСО. Визначено теоретичні та практичні засади функціонування системи моніторингу якості ЗСО в Україні. Побудовано динамічну структурну модель системи моніторингу якості ЗСО на національному і регіональному рівнях з урахуванням основних завдань і напрямів діяльності. На підставі проведених нами всеукраїнських та регіональних моніторингових досліджень, спрямованих на оцінку якості результатів функціонування та ресурсного забезпечення системи ЗСО, визначено завдання, що мають виконуватись на національному, регіональному та нижчих організаційних рівнях системи державного управління освітою.
11. Доведено, що для отримання управлінської об’єктивної інформації про різноманітні складові системи ЗСО з метою виявлення факторів впливу на досягнуту якість освіти та з’ясування причин їх виникнення потрібно вдосконалити вітчизняну систему освітньої статистики. Цьому сприятиме впровадження в практику державного управління ЗСО в Україні механізмів систематичного оцінювання досягнутої системою ЗСО якості, що є важливим політичним завданням, оскільки подальше державне управління освітою та освітня політика держави мають ґрунтуватись на результатах цієї оцінки.
У контексті завдань європейської інтеграції системи освіти України розроблено систему показників і критеріїв якості ЗСО, що дає змогу аналізувати якість ЗСО одночасно як системи, освітнього процесу і результату за показниками забезпеченості, ефективності та результативності її функціонування.
12. Зважаючи на специфічність сфери освіти, обґрунтовано доцільність оцінювання результативності державного управління якістю ЗСО за показниками її соціальної ефективності. Відповідно до такого розуміння всі визначені критерії соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО поділено на групи за такими ознаками: критерії кадрового потенціалу, створення умов діяльності, спрямованості державно-управлінської діяльності та її організації, критерії впливу на освітнє середовище і результативності системи ЗСО.
13. Здійснено аналітичне дослідження ефективності діяльності органів державного управління освітою щодо реалізації принципу доступності ЗСО та забезпечення її якості як пріоритетних напрямів освітньої політики України. Встановлено, що оцінювання соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО, що базується на вимірюванні окремих показників якості результатів функціонування системи ЗСО та аналізі соціального ефекту і громадської думки щодо цього, має бути обов’язковим атрибутом механізму державного управління якістю ЗСО в Україні.
У процесі аналітичного дослідження з’ясовано фактори, виявлено тенденції, що негативно впливають на ефективність державного управління якістю ЗСО і знижують її якість. Зроблені висновки щодо досягнутого стану ЗСО та соціальної ефективності державного управління якістю освіти і виявлені тенденції у сфері ЗСО в Україні ґрунтуються на результатах порівняльного аналізу показників функціонування вітчизняної системи ЗСО із системами шкільної освіти країн Центральної, Східної Європи та Балтії у постсоціалістичний період їх розвитку.
За результатами проведеного дисертаційного дослідження вироблено рекомендації щодо діяльності вищих органів державної влади, державного управління освітою, що сприятимуть впровадженню механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО та підвищенню соціальної ефективності такого управління, зокрема:
• Кабінетові Міністрів України, Міністерству освіти і науки України доцільно розробити й затвердити низку нормативно-правових документів щодо впровадження державно-громадського управління якістю ЗСО, зокрема Положення “Про національну систему моніторингу якості ЗСО”, Державний стандарт якості ЗСО;
• Державному Комітету статистики України, Міністерству освіти і науки України необхідно здійснити підготовчу роботу, за результатами якої підготувати наказ “Про оновлення системи освітньої статистики та впровадження ефективних механізмів збору й обробки статистичної інформації щодо результатів функціонування системи освіти ЗСО в Україні” тощо;
• обласним (міським, районним) державним адміністраціям, управлінням освіти і науки створити сприятливі умови для відродження системи патронату (шефства) підприємств над загальноосвітніми навчальними закладами як громадської форми управління ЗСО; сприяти розвитку культурної інфраструктури та системи позашкільних закладів освіти як складової механізму реалізації особистісно орієнтованої освіти та багато інших.
Виявлено, що деякі аспекти досліджуваної проблеми потребують подальшого теоретичного вивчення і практичної реалізації, зокрема:
? вивчення зарубіжного досвіду щодо побудови національних механізмів державного контролю за якістю шкільної освіти, фінансування освітньої сфери та розподілу ресурсів з метою пошуку найбільш раціональних структур і технологій;
? створення спеціальних оцінних технологій, призначених для вимірювання й оцінювання усіх складових системи ЗСО та її якості в цілому, результативності державної освітньої політики України та ефективності державного управління якістю ЗСО за різними показниками і критеріями;
? розробка навчальних програм, курсів, модулів для спеціальної підготовки та перепідготовки державних службовців системи державного управління ЗСО і навчання їх технологіям випереджаючого державного управління якістю освіти, навичкам роботи з інформаційними потоками (затвердження відповідного освітнього стандарту спеціальності, створення освітньо-професійних програм і освітньо-кваліфікаційних характеристик) та багато інших питань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії
1. Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 292 с.
2. Лукіна Т.О., Патрикєєва О.О. Моніторинг якості освіти: теорія та практика. – К.: Плеяди, 2005. – 112 с. – Авторські: с. 3-62.
3. Моніторинг якості освіти: світовий досвід та українські перспективи: Посібник / Під заг. ред. О.І.Локшиної. – К.: К.І.С., 2004. – 128 с. – Авторські: с. 40-48; 61-75.

Статті в наукових фахових виданнях
4. Лукіна Т. Міжнародні системи індикаторів якості освіти як основа для порівняльного аналізу державного управління освітою // Вісн. УАДУ. – 2003. – Вип. 1. – С. 196-203.
5. Лукіна Т.О. Вплив світових тенденцій в галузі поліпшення якості освіти на діяльність системи державного управління освітою // Упр. сучас. містом. – 2003. – № 4 (10-12). – С. 109-117.
6. Лукіна Т.О. Державна політика забезпечення якості загальної середньої освіти // Економіка України. – 2004. – № 6. – С. 64-71.
7. Лукіна Т.О. Інформаційне забезпечення системи державного управління освітою України: сучасний етап та шляхи розвитку // Вісн. УАДУ. – 2004. – Вип. 1. – С. 393-399.
8. Лукіна Т.О. Механізм державного управління якістю загальної середньої освіти // Статистика України. – 2004. – № 3. – С. 50-55.
9. Лукіна Т.О. Моніторинг розвитку освітньої галузі як інструмент державно-громадського управління загальною середньою освітою // Вісн. УАДУ. – 2003. – Вип. 2. – С. 153-157.
10. Лукіна Т.О. Принципи державного управління якістю загальної середньої освіти // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. Львів. філ. НАДУ / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Л., 2004. – Вип. 6. – С. 320-327.
11. Лукіна Т.О. Психолого-педагогічні підходи в системі державного управління якістю середньої освіти: можливості застосування та обмеження // Зб. наук. пр. НАДУ. – К., 2004. – Вип. 1. – С. 223-231.
12. Лукіна Т.О. Реалізація освітньої державної політики України: аспект доступності освіти // Статистика України. – 2003. – № 4. – С. 40-44.
13. Лукіна Т.О. Регіональна модель державно-громадського управління якістю загальної середньої освіти в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Харків. філ. УАДУ: В 2 ч. – Х., 2003. – Ч. 2. – Вип. 2(17). – С. 145-149.
14. Лукіна Т.О. Роль державного управління освітою у подоланні кризи в освітній галузі // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. Львів. філ. УАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Л., 2003. – Вип. 4. – С. 70-77.
15. Лукіна Т.О. Структура і завдання державно-громадського управління якістю загальної середньої освіти на національному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одес. філ. НАДУ. – О., 2004. – Вип. 3(19). – С. 119-134.
16. Лукіна Т.О. Структура та основні завдання освітнього моніторингу як інструменту державного управління якістю загальної середньої освіти // Упр. сучас. містом. – 2004. – № 2/4-6(14). – С. 150-157.
17. Лукіна Т.О. Удосконалення національної системи показників якості загальної середньої освіти як основа реформування державного управління освітою // Статистика України. – 2003. – № 3. – С. 30-33.
18. Лукіна Т.О. Умови та критерії ефективності державного управління в загальній середній освіті // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетр. філ. НАДУ. – Д., 2004. – Вип. 4(18). – С. 164-173.
19. Лукіна Т.О. Управління якістю загальної середньої освіти на основі цільової комплексної програми // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Харків. філ. НАДУ. – Х., 2004. – Вип. 1(19). – С. 133-140.
20. Лукіна Т.О. Функції державного управління в загальній середній освіті // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Харків. філ. НАДУ. – Х., – 2004. – Вип. 3. – С. 75-82.
21. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Регіональний аспект реформування державного управління загальною середньою освітою // Упр. сучас. містом. – № 1-3 (5). – 2001. – С. 73-79.
22. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Сутність категорії якості освіти в умовах реформування освітньої галузі // Зб. наук. пр. НАДУ. – 2003. – Вип. 2. – С. 126-134. – Авторські: с. 126-130.
23. Ляшенко О.І., Лукіна Т.О. Стандарт якості освіти як методологічна основа державного управління загальною середньою освітою // Вісн. НАДУ. – 2004. – Вип. 3. – С. 432-440. – Авторські: с. 432-436.

Статті в інших виданнях та тези доповідей
24. Лукіна Т. Державна політика України в сфері модернізації державного управління освітою // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2004 р.: В 2 т. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т.1. – С. 390-392.
25. Лукіна Т.О. Актуальні питання формування системи державного управління якістю загальної середньої освіти // Держава та регіони. – 2001. – № 2. – С. 114-119. – (Сер. “Держ. упр.”).
26. Лукіна Т.О. Моніторинг загальної середньої освіти як складова системи управління якістю освіти // Фізика та астрономія в шк. – 2000. – № 3. – С. 19-23.
27. Лукіна Т.О. Організація моніторингу загальноосвітньої підготовки учнів на регіональному рівні // Сучасні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2001 р. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 353-356.
28. Лукіна Т.О. Основні принципи функціонування системи моніторингу якості загальної середньої освіти // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К., 2000. – Вип. 25. – С. 24-31.
29. Лукіна Т.О. Порівняльні моніторингові дослідження якості загальної середньої освіти як засіб удосконалення державного управління освітою // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2003 р.: В 2 т. – К.: Вид-во НАДУ. – Т. 2. – 2003. – С. 316-318.
30. Лукіна Т.О. Реалізація державної освітньої політики щодо розвитку особистісно-орієнтованої освіти // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 3. – С. 85-97.
31. Лукіна Т.О. Управлінська діяльність щодо забезпечення якості освіти в Україні // Якісна освіта в багатоетнічному суспільстві: Матеріали регіон. семінару, Київ, 22-24 січ. 2003 р. – К.: Сфера, 2004. – С. 87-94.
32. Генденштейн Л., Лукіна Т. Формування системи комплексного незалежного оцінювання якості середньої освіти в Україні // Комп’ютер у шк. та сім’ї. – 2003. – № 1 (25). – С. 28-30. – Авторські: с. 29-30.
33. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Актуальні питання формування системи моніторингу якості загальноосвітньої підготовки у контексті запровадження державних освітніх стандартів // Проведення педагогічного моніторингу якості навчання у контексті запровадження 12-бальної системи оцінювання: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 4-5 трав. 2001 р. – Л.: ЛОІППО, 2001. – С. 9-13. – Авторські: с. 9-11.
34. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Організація моделі регіонального моніторингу загальноосвітньої підготовки учнів // Проведення педагогічного моніторингу якості навчання у контексті запровадження 12-бальної системи оцінювання: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 4-5 трав. 2001 р. – Л.: ЛОІППО, 2001. – С. 63-67. – Авторські: с. 65-67.
35. Ляшенко О.І., Лукіна Т.О. Результати моніторингу якості засвоєння навчального матеріалу з фізики // Фізика та астрономія в шк. – 2000. –
№ 4. – С. 13-24. – Авторські: с. 18-24.

Посібники
36. Лукіна Т.О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу: Метод. посіб. – К.: Видавн. центр “Академія”, 2004. – 200 с.
37. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з освітньої політики / Кол. авт.: О.Локшина, Т.Лукіна, В.Лунячек, М.Барна та ін.; Під заг. ред. О.І.Локшиної. – К.: К.І.С., 2004. – 160 с. – Авторські: с. 9-23.

АНОТАЦІЇ

Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2005.

У дисертації концептуально обґрунтовано державне управління якістю загальної середньої освіти (ЗСО) як самостійний, перспективний напрям наукового дослідження та розглянуто його відповідні механізми на національному і регіональному рівнях. Розкрито сутність механізмів державного управління якістю ЗСО, що базуються на державно-громадській формі управління; визначено принципи й функції державного управління якістю ЗСО. Запропоновано модель державного стандарту якості ЗСО в контексті загальних процесів формування механізмів державного управління якістю ЗСО; подано його структуру та розкрито змістове наповнення. Систематизовано та узагальнено поняття якості ЗСО як однієї з центральних категорій науки державного управління; визначено її сутність та обґрунтовано структурні моделі якості ЗСО як системи, освітнього процесу і результату. Доведено, що національна система моніторингу якості ЗСО є інформаційною основою становлення в Україні державно-громадських механізмів управління якістю освіти. Розроблено систему показників і критеріїв якості ЗСО в Україні; визначено критерії соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО та умови її підвищення. Проведено аналітичне дослідження ефективності діяльності органів державного управління освітою в Україні щодо реалізації принципів доступності ЗСО та забезпечення її якості як пріоритетних напрямів освітньої політики.
Ключові слова: державне управління якістю ЗСО, моніторинг якості ЗСО, стандарт якості ЗСО, механізми державного управління якістю ЗСО, ефективність державного управління якістю ЗСО.
Лукина Т.А. Государственное управление качеством общего среднего образования в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.01 – механизмы государственного управления. – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2005.

В диссертации систематизирована научная парадигма государственного управления качеством общего среднего образования (ОСО), обоснована целесообразность выделения его в самостоятельное и перспективное направление научного исследования, раскрыта сущность и структура соответствующих механизмов его осуществления на национальном и региональном уровнях. Доказано, что для успешного решения проблемы повышения качества образования необходимо коренным образом модернизировать существующую систему государственного управления образованием, в частности общим средним, и придать ей государственно-общественный характер. Это предполагает разработку принципов государственного управления качеством ОСО, обновление механизмов исследования образовательных проблем и усовершенствование образовательной статистики, использование современных наиболее эффективных технологий подготовки педагогов и кадров для системы государственного управления образованием, а также внедрение новых экономических и управленческих механизмов развития образования на Украине.
Предложена модель механизмов государственного управления качеством ОСО и структурно-процессуальные схемы их осуществления на национальном и региональном уровнях; определены принципы и функции государственного управления качеством ОСО на Украине. Подчеркивается, что механизм государственного управления качеством ОСО основан на государственно-общественной форме управления, что обеспечивает влияние на разнообразные факторы, от которых непосредственно или опосредованно зависит качество ОСО. Данный механизм рассматривается как определенный элемент структуры системы государственного управления качеством ОСО с указанием совокупности процессов, закономерностей, из которых и состоит собственно управление как социальное и общественно-политическое явление. Процесс становления предлагаемых механизмов государственно-общественного управления качеством ОСО на Украине базируется на многочисленных литературных источниках и нормативных документах, а также рассматривается в отечественной научной школе сквозь призму особенностей понятийно-категориального определения и концептуального обоснования.
Проблема стандартизации всех составляющих качества ОСО, процедур, инструментов измерения и оценивания этого качества рассматривается как одна из актуальных проблем построения системы обеспечения и контроля над качеством образования. Предложена аналитическая модель государственного стандарта качества ОСО в контексте общих процессов формирования механизмов государственного управления качеством образования и повышения его эффективности; рассмотрена структура и раскрыто содержательное наполнение этого стандарта.
Проблема обеспечения в Украине высококачественного образования, в частности общего среднего, является, прежде всего, управленческой, политической, что подтверждается многими государственными документами, принятыми в последние годы. В сфере государственного управления качеством ОСО объектом управленческого воздействия, а следовательно, и оценивания, выступает качество ОСО во всем разнообразии его содержания. Систематизировано и обобщено понятие качества ОСО. Данная категория исследуется как одна из центральных категорий науки государственного управления; анализируется ее сущность, структура, способы измерения. Теоретически обоснованы структурные модели качества ОСО как системы, образовательного процесса и результата функционирования систем ОСО и государственного управления качеством образования. Определение качества образования предполагает оценивание результативности системы ОСО и обеспечения доступности образования на всех его организационных уровнях.
Обосновано, что модернизация системы государственного управления образованием прежде всего предполагает создание института измерения и оценивания результатов деятельности образовательной отрасли, иными словами, внедрение национальной системы мониторинга качества ОСО, определения эффективности управленческих решений и их влияния на качество образовательных услуг. Таким образом, в соответствии с правовыми документами вся деятельность органов государственного управления ОСО должно быть ориентирована на всестороннее обеспечение и повышение качества ОСО.
Национальная система мониторинга качества ОСО рассматривается как инструмент государственного управления качеством образования. Обосновано, что мониторинг качества ОСО должен выступать информационной базой становления государственно-общественных механизмов управления качеством образования. Раскрыты принципы построения и предложена система показателей и индикаторов качества ОСО. Анализ эффективности государственного управления качеством образования осуществляется с позиций определения его социальной и политической эффективности. В этом контексте определены условия и критерии эффективности государственного управления качеством ОСО. Взаимосвязь социально-экономических условий развития общества и результатов деятельности системы ОСО рассматривается в рамках системного анализа сквозь призму реализации приоритетных направлений образовательной политики Украины и определения эффективности государственного управления качеством ОСО. Использование принципа соответствия, положенного в основу управленческой концепции эффективности, дало возможность по результатам комплексного исследования и оценивания различных составляющих категории качества ОСО сделать вывод о социальной эффективности государственного управления им.
Ключевые слова: государственное управление качеством ОСО, мониторинг качества ОСО, стандарт качества ОСО, механизмы государственного управления качеством ОСО, эффективность государственного управления качеством ОСО.

Lukina T. Public Administration of General Secondary Education Quality in Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a Doctor Degree in Public Administration, speciality 25.00.02 – Mechanisms of Public Administration. – Nation Academy of Public Administration, the President of Ukraine. – Kyiv, 2005.

The dissertation conceptually substantiates quality public administration of General Secondary Education (GSE) as an independent and perspective direction of research and examines its appropriative mechanisms on national and regional levels. The essences of the quality public administration mechanisms of GSE, which are based on public and social form of administration, are recognized; principles and functions of public administration of GSE quality are determined. The pattern of GSE quality national standard is suggested in context of general processes of quality public administration mechanisms of GSE forming; its structure and content have been presented. The definition of GSE quality as one of the key categories of Public Administration science is systematized and generalized; its substance is defined and the structural models of GSE quality as a system, educational process and result are grounded.
It has been proved that the national GSE quality monitoring system is the information base of public and social mechanisms development of education quality management in Ukraine. The system of indicators and criteria of GSE quality in Ukraine is developed; criteria of social effectiveness of public administration of GSE quality and conditions of social effectiveness increasing have been defined. The analytical research of activities effectiveness of public administration agencies of education in Ukraine concerning realization of principles of GSE accessibility and GSE quality guaranteeing as priority directions of educational policy have been examined.
Key words: public administration of general secondary education quality, monitoring of general secondary education quality, standard of general secondary education quality, quality public administration mechanisms of general secondary education, public administration’s effectiveness of general secondary education quality.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking