Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Державний механізм регулювання інноваційних процесів на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції

 

ЧЕРНОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ДЕРЖАВНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ
ПРОДУКЦІЇ
Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент
Ткачова Наталія Миколаївна,
Донецький державний університет управління
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Решетнікова Ірина Леонідівна, Міжнародний інститут бізнесу (м. Київ), завідувач кафедри маркетингу;

кандидат наук з державного управління Орлова Наталія Сергіївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), старший викладач кафедри фінансів.

Провідна установа – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), кафедра державного управління та менеджменту.

Захист дисертації відбудеться 20 квітня 2005 року о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 19 березня 2005 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регулювання державою інноваційної діяльності є однією з головних задач господарського механізму в розвинутих країнах. Це зумовлено тим, що ряд проблем в інноваційній сфері не можуть бути вирішені без участі держави: високі витрати на НДДКР, значний ризик при виборі пріоритетних напрямів інвестування тощо.
Попри чисельні рішення на державному рівні щодо активізації інноваційної діяльності та розробки політики держави в цій сфері, вітчизняне ринкове господарство поки що само не продукує потреби в інноваціях. Першочерговою задачею власників підприємств, у тому числі й тих, що є частково або повністю роздержавленими, в більшості випадків залишається покращення поточних фінансових результатів господарчої діяльності. Підприємства, що подекуди переходять до виробництва конкурентної інноваційної продукції та модернізації виробництва, зумовлюють потребу в інноваціях звичайним розширенням виробництва і лише в рідких випадках обґрунтованим ринковим прогнозом або довгостроковою конкурентною стратегією.
Сьогодні конкурентоспроможність українських підприємств є фактично явищем статичним і складається під впливом макроекономічної ситуації в країні та на світових ринках, вона практично некерована з боку підприємств. Зменшення цього ризику можливо через створення адаптивного державного механізму підтримки інноваційного розвитку підприємств за умови наявності в останніх достатнього потенціалу конкурентоспроможності, тобто сукупності природних і трудових ресурсів, організаційних, інформаційних та методичних компонентів, матеріальних умов, що є взаємозв’язаними елементами системи, спрямованої на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності та успішної реалізації її результатів на ринку.
Пряме регулювання конкурентних умов з боку державних органів влади не сприяє формуванню ефективного конкурентного середовища для українських підприємств на внутрішньому ринку і, відповідно, зацікавленості підприємств у підвищенні своєї конкурентоспроможності за рахунок впровадження інновацій.
Це потребує від держави застосування ринкових важелів в стимулюванні підприємств до інтенсифікації інноваційної діяльності через визначення параметрів інноваційного розвитку економіки і формування ефективного конкурентного середовища на основі дослідження та оцінки конкурентоздатності окремих підприємств, промислової продукції, створення організаційних умов розвитку та впровадження інновацій, а також активних заходів щодо формування та прогнозування попиту на інновації.
Важливий внесок у розв’язання проблем створення та функціонування ефективного механізму державного управління та регулювання економіки в період її структурної перебудови внесли відомі українські вчені О. Амоша, Б. Буркинській, О. Власюк, І. Галіца, А. Гальчинський, Г. Губерна, В. Дорофієнко, В. Кардаш, І. Лукінов, В. Мединський, І. Михасюк, Л. Нейкова, С. Поважний, Д. Черваньов, М. Чумаченко та ін.
Разом з тим, в теорії і практиці залишаються недостатньо розробленими питання застосування ринкового інструментарію в державному управлінні процесами технологічного оновлення виробництва, створення нової високотехнологічної конкурентноздатної продукції на основі дослідження та оцінки її конкурентоздатності.
Розробка концептуальних засад і методологічного забезпечення управління процесами діагностики конкурентоспроможності підприємств на рівні регіону та галузі, впровадження адекватних заходів для стимулювання інноваційного розвитку економіки на базі ринкового аналізу і прогнозування є важливою задачею держави в процесі інтеграції до світового ринкового простору і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідних робіт кафедри маркетингу Донецького державного університету управління в рамках наукової теми 99.03 “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер держреєстрації 0100U003067), підтеми 99.03.05 “Теоретичні та методологічні основи стратегії оцінки інвестиційного потенціалу регіону” протягом 2000-2004 років. В рамках цих тем автором було запропоновано комплексний підхід щодо оптимізації структури державного механізму регулювання інноваційних процесів на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка теоретико-методологічних підходів, методичного інструментарію і практичних засад державного механізму управління інноваційними процесами на основі дослідження та оцінки конкурентоздатності промислової продукції.
Досягнення мети дисертаційного дослідження зумовило необхідність вирішення таких основних задач теоретичного та практичного характеру:
критичного аналізу існуючих теоретичних підходів до визначення природи інновації, управління інноваційними процесами, ролі маркетингу в управлінні інноваціями, використання державних регуляторів в регулюванні конкурентоспроможного інноваційного розвитку та оцінки можливостей їх адаптації до вітчизняних умов;
дослідження існуючого державного механізму управління інноваційним розвитком економіки України (на прикладі Донецького регіону), зокрема, підприємств чорної металургії;
аналізу основних тенденцій розвитку та конкурентоспроможності інноваційних процесів в Донецькому регіоні;
виявлення основних факторів, що формують рівень конкурентоспроможності підприємств, дослідження існуючого економіко-правового механізму державного регулювання регіонального інноваційного розвитку та розробка рекомендацій щодо його вдосконалення;
визначення методологічних основ оцінки механізму, який формує конкурентоспроможний потенціал підприємств і системи факторів, що на нього впливають прямо або опосередковано;
розробки рекомендацій щодо оптимізації роботи центральних та місцевих органів влади в сфері державного регулювання інноваційних процесів на основі дослідження та оцінки конкурентоздатності промислової продукції в ринкових умовах.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси державного управління та регулювання діяльності підприємств шляхом створення сприятливих умов для їх інноваційного розвитку відповідно до вимог ринкового середовища.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є державний механізм регулювання інноваційних процесів в промисловості.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження і розробки наукової концепції засад державного механізму управління інноваційними процесами послужили наукові положення, викладені в працях вітчизняних та іноземних вчених, законодавчі та нормативні документи України.
В роботі використовувалися методи логічного, системного аналізу, комплексний підхід при дослідженні принципів, методів, теоретичних та практичних засад управління інноваціями в регіоні.
Для аналізу та прогнозування тенденцій протікання інноваційних процесів в Донецькому регіоні застосовано ретроспективний аналіз, методи статистичного та логіко-індуктивного аналізу, графічний метод.
Методи екстраполяції та синтезу використано при застосуванні багатофакторного аналізу до управління потенціалом конкурентоспроможності підприємства.
Методи групування показників, апріорного ранжирування, математичної статистики застосовано при розробці методичних рекомендацій щодо оцінки внутрішніх складових потенціалу конкурентоспроможності підприємства та конкурентоздатності його продукції.
Розробку наукових положень, методичних і практичних рекомендацій здійснено на підставі критичного вивчення опублікованих наукових праць, аналізу статистичних матеріалів, дослідження реальних процесів державного управління в Україні, використання особистого досвіду дисертанта.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні необхідності вдосконалення та методичному структуруванні державного механізму регулювання регіональних інноваційних процесів, у комплексному підході до оптимізації структури державного механізму регулювання інноваційних процесів через визначення параметрів конкурентного середовища та конкурентоспроможності промислової продукції. Наукова новизна полягає в наступному.
Вперше:
з метою більш ефективного управління з боку держави інноваційними процесами в дисертаційній роботі поєднано макро- та мікроекономічний підходи щодо процесу створення та реалізації інновацій;
доведено, що, оскільки виміром ринкових перспектив інновації є її конкурентноздатність, саме ринковий аналіз конкурентноздатності підприємств та параметрів конкурентного середовища, прогнозування розвитку інноваційного ринку визначатимуть пріоритети державної підтримки інноваційного розвитку підприємств;
сформульовано поняття потенціалу конкурентоспроможності підприємства, як сукупності природних і трудових ресурсів, матеріальних, організаційних, інформаційних та методичних компонентів, що є взаємозв’язаними елементами системи, спрямованої на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності та успішної реалізації її результатів на ринку.
Удосконалено:
методологічний підхід до аналізу конкурентного стану підприємства шляхом використання ресурсно-факторного методу, який полягає в визначенні ресурсів, що зумовлюють конкурентоспроможність підприємства та факторів, що впливають на неї ззовні;
підхід до визначення поелементного складу системи показників оцінки рівня потенціалу конкурентоспроможності підприємства;
методику оцінки рівня конкурентноздатності інноваційної продукції, яка виробляється підприємствами для розробки державних галузевих та регіональних програм розвитку економіки.
Отримали подальший розвиток:
теоретико-методологічні засади державного механізму регулювання інноваційних процесів в регіоні та галузі на основі застосування ринкового підходу до оцінки потенціалу конкурентоспроможності суб’єктів господарювання та використанням маркетингового методичного інструментарію;
рекомендації відносно концептуальних підходів до оптимізації структури існуючого державного механізму регулювання інноваційного розвитку регіону та галузі на основі застосування ринкового підходу до діагностування конкурентного стану підприємств, конкурентоспроможності інноваційної продукції в процесі розробки державної стратегії їхнього подальшого інноваційного розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання у практиці роботи органів державної влади всіх рівнів, галузей і окремих підприємств при здійснені: діагностики конкурентного стану підприємств; визначенні пріоритетів у фінансуванні інноваційних проектів; формуванні раціональної структури джерел і видів інвестиційних коштів; розробки державних перспективних програм розвитку окремих підприємств, галузей і територій. Це сприятиме забезпеченню та підвищенню результативності функціонування базових провідних підприємств, збільшенню доходної частини державного бюджету та подальшому економічному зростанню і виконанню соціальних програм. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботі Донецького інноваційного центру Донецької обласної державної адміністрації, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (довідка № 729 від 24.12.03), використані при оцінці конкурентних переваг продукції ВАТ “Дніпровський трубний завод” та стали основою розробки стратегії розвитку виробництва, просування продукції на ринки та формуванні інноваційної політики підприємства (довідка № 69-12-198 від 30.12.03).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в області удосконалення державного механізму регулювання інноваційних процесів. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на III Міжнародній конференції молодих вчених-економістів (Донецьк, 1999 р), II Міжнародній науково-практичній конференції “Город, регион, государство – проблемы распределения полномочий”, (Донецьк, 2000 р.), Загальноукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства” (Харків, 24-25 травня 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (Ялта, Луганськ СНУ 27-31 травня 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, ДонДУЕТ, ІЕП, 2-3 жовтня 2003 р.).
Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 10 наукових працях, серед яких 7 наукових статей у збірниках наукових праць, 2 статті у наукових журналах і 1 публікація у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,4 д.а., автору особисто належить 2,9 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, які викладені на 212 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 25 рисунків, 29 таблиць, які наведені на 58 сторінках. Список використаної літератури складається з 197 джерел на 20 сторінках, 3 додатки – на трьох сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Сутність і особливості державного управління конкурентоспроможним інноваційним процесом. Специфіка процесу трансформації економіки України, перехід до інноваційної моделі її розвитку та інтеграція до світового економічного простору ставлять питання щодо перегляду традиційних підходів до державного управління конкурентним інноваційним розвитком економіки.
На основі аналізу теорії і практики державного управління інноваційною діяльністю в роботі поглиблено розуміння сутності явища інновації, як результату наукового чи маркетингового дослідження, втіленого у виробництво у вигляді принципово нового або поліпшеного конкурентоспроможного продукту, способу організації виробництва, технології, набувшим комерційного розповсюдження, головною метою появи якого є отримання прибутку чи захоплення ринку через задоволення потреб споживачів або суспільства в цілому.
В роботі розширено класифікацію інновацій. Систематизовано підходи щодо ролі та місця маркетингу в процесі ринкового управління інноваціями.
В результаті проведеного дослідження встановлено, що конкурентноздатність інновації є основним об?єктом державного управління в інноваційному процесі та визначається як оптимальне співвідношення комплексу споживчих властивостей до вартісних (цінових) характеристик нового товару, технології, яке зумовлює його успіх на ринку в умовах широкої пропозиції конкуруючих аналогів. Конкурентноздатність - більш високе в порівнянні з конкурентними товарами співвідношення сукупності якісних характеристик інновації і витрат на її придбання і споживання при їхній відповідності вимогам ринку або його визначеного сегмента. Інакше: конкурентноздатним вважається товар, у якого сукупний корисний ефект на одиницю витрат вище, ніж в інших, і при цьому величина жодного з критеріїв не є неприйнятною для споживача.
Встановлено, що регулююча роль провідних держав світу в стимулюванні інноваційної діяльності має на меті створення сприятливих умов для НДДКР, підтримку початкових стадій, де недостатньо лише ринкових стимулів. При цьому застосовується як пряме так і непряме стимулювання.
Цей досвід має особливо важливе значення для економіки України, де раніше весь процес інновації визначався вольовими рішеннями найвищих органів державного управління шляхом бюджетного фінансування і планування.
З переходом до ринкової економіки господарювання саме ринок найбільш вагомо впливає на інноваційний процес, але при цьому залишається значною і роль держави, яка повинна виконувати функції регулювання, координації і стимулювання (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Вплив зовнішніх та внутрішніх умов на інноваційний механізм

Актуальним є чітке розуміння основоположних принципів, що використовуються в практиці країн розвинутої економіки. Щоб інноваційний механізм існував і діяв, необхідним є об'єднання сукупного впливу всіх його елементів, що і підтверджується світовим досвідом.
В тім, проведений аналіз стану інноваційної діяльності в промисловості, існуючої політики держави щодо сприяння активізації інноваційної діяльності дозволив виявити численні причини занепаду в цій сфері, основними з яких є недосконалість державного механізму управління розвитком внутрішнього інноваційного ринку, недосконала нормативно-правова база.
Новий інноваційний механізм України має враховувати загальноприйнятий у світовій практиці порядок регулювання інноваційної діяльності. Закони і нормативні акти, що приймаються, повинні спиратися на актуальність основних положень у підготовці інноваційного механізму; одночасність і односпрямованість дії всіх елементів цього механізму; об'єднання прямих і непрямих методів впливу; об'єднання і скоординованість заходів загальнонаціонального і місцевого рівня; простоту й автоматизм дії всіх заходів, що застосовуються в рамках закону.
Встановлено, що державний механізм регулювання інноваційної діяльності на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції представляє собою сукупність способів, заходів та методів збору інформації щодо конкурентного середовища, в якому діє підприємство, кількісних та якісних характеристик інноваційного попиту, перспектив його розвитку, а також методичних підходів до розробки державної стратегії підтримки окремих підприємств та галузей економіки. Це також є комплекс заходів впливу держави на суб?єктів інноваційної діяльності через формування та регулювання попиту на інновації, тобто цілеспрямоване втручання в процес створення і ринкового обміну інноваціями для забезпечення конкурентного зростання економіки та соціального розвитку суспільства.
Розділ 2. Науково-методологічні основи формування конкурентної політики держави в управлінні інноваційним процесом. Останніми роками інноваційна активність в Донецькому регіоні зростає, підвищується інноваційний потенціал регіону, що безумовно, є наслідком позитивних перетворень в економіці взагалі та в інвестиційній сфері зокрема.
В свою чергу, впровадження нововведень дає змогу більшості підприємств оновити продукцію, підвищити її технічний рівень та конкурентоспроможність, збільшити обсяги виробництва і розширити ринки збуту продукції, знизити матеріало- та енергомісткість продукції.
В результаті дослідження визначено фактори, які стримують інноваційний розвиток підприємств і, відповідно, знижують конкурентноздатність української економіки. Серед останніх найбільш впливовими є обмежені можливості залучення інвестицій до фінансування інноваційних проектів; великі витрати на початкових стадіях НДДКР - розробки та просування інновацій на ринок; високі кредитні ставки банків при інвестуванні інноваційних проектів; високий економічний ризик, пов?язаний з нестабільною економічною кон?юнктурою на внутрішньому ринку України, важко передбачуваною політичною ситуацією в країні; труднощі з сировиною та матеріалами; відсутність коштів замовника в разі розробки інновацій науковими організаціями; недосконалість законодавства в області захисту прав інтелектуальної власності, розвитку інфраструктури внутрішнього інноваційного ринку; відсутність попиту на інноваційну продукцію на внутрішньому ринку; недостатня інформація про конкурентне середовище та ринки збуту підприємств.
Якщо перші фактори зумовлюються загальноекономічною ситуацією, яка склалася в країні, то останні два пов’язані з неефективною маркетинговою діяльністю підприємств у сфері формування ринків збуту та маркетингових досліджень. Так, у 2003 році в структурі інноваційних витрат в промисловості на маркетинг та рекламу витрачалося лише 1% коштів, в той час як у розвинутих країнах на ці цілі виділяється 30-40% від бюджету інноваційного проекту (рис.2).

Рис. 2. Розподіл інноваційних витрат в промисловості

Це свідчить про те, що діючий на даний час державний економіко-правовий механізм регулювання інноваційного розвитку економіки потребує вдосконалення нормативної бази щодо стимулювання підприємств до активізації інноваційної діяльності через створення ефективних конкурентних умов на внутрішньому ринку.
В той же час, в умовах інтеграції економіки України до світового економічного простору треба посилити захисну роль держави з підтримки інтересів вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, розробити інструментарій моніторингу та прогнозування розвитку внутрішнього інноваційного ринку в Україні.
Виходячи з проведеного дослідження запропоновано багатофакторний підхід, згідно з яким конкурентоспроможність підприємства визначається через наявність в нього керованої сукупності ресурсів: інвестицій до інноваційного розвитку, відповідної матеріально-технічної бази, інформаційного забезпечення процесу створення інновацій та їхнього просування у ринковому середовищі, наявність висококваліфікованих кадрів, а також наявність маркетингової стратегії розвитку (рис.3).

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Схема застосування багатофакторного аналізу в регулюванні потенціалу конкурентоспроможності промислового підприємства

Розділ 3. Структура державного механізму забезпечення конкурентоспроможності промислової продукції. Інтеграція економіки України до світового економічного простору вимагає від держави та вітчизняних виробників вирішення головного питання – забезпечення конкурентних переваг та конкурентоздатності продукції. За економічних умов, що склалися в країні, існують підприємства з потенційно високою конкурентоздатністю продукції. Дослідження конкурентоспроможності підприємства є одним з головних етапів розробки державної стратегії розвитку галузей та територій.
З метою дослідження та кількісної оцінки внутрішніх складових потенціалу конкурентоспроможності при здійсненні діагностики підприємства (аналітико-прогнозний блок) в дисертаційній роботі розроблено методологічний підхід до ресурсно-факторного аналізу конкурентного стану підприємства, який полягає в визначенні ресурсів, які зумовлюють конкурентоспроможність підприємства, та факторів, що впливають на неї ззовні (рис. 3).
Для цього розраховано систему показників, які відбивають стан таких внутрішніх факторів підприємства:
наявність інвестицій в оновлення виробничої бази;
наявність висококваліфікованих управлінських кадрів, що беруть участь, керують процесом створення, впровадження інновацій у виробництво та просування на ринок;
матеріально-технічна база у вигляді нового чи експериментального устаткування, обладнання, техніки або технології виробництва;
інформаційне забезпечення прийняття рішень;
структура управління та організації виробництва;
масштаби виробництва;
маркетингове забезпечення інноваційної діяльності підприємства, тобто розробка ринкової стратегії ведення конкурентної боротьби на основі визначення конкурентоспроможності підприємства та його продукції.
З метою розробки державних регіональних та галузевих програм розвитку економіки для більш поглибленої діагностики конкурентного стану підприємств розроблено методику оцінки рівня конкурентоздатності інноваційної продукції. В основі методики лежать експертні оцінки щодо впливу визначених експертами чинників на конкурентоспроможність продукції.
Для об’єктивної оцінки експертами чинників та для зменшення невизначеності при проведенні підсумків застосовано метод формалізації апріорної інформації за допомогою рангової кореляції.
Основу оцінки за розробленою методикою складає розрахунок узагальнюючих показників: Qk – суми зважених показників конкурентоздатності обраного товару (спроможності задовольнити потреби споживача), та Uk – ціни одиниці зваженої якості k-го виду товару), тобто частка від розподілу порівнянної ціни одиниці кожного k-го виду товару (вираженої в однаковій валюті) на відповідну суму зважених показників конкурентоздатності.
Проведена оцінка для металургійної продукції (квадратна заготовка) дозволяє зробити висновок про те, що ця продукція вітчизняної металургії практично за всіма показниками конкурентноздатності уступає закордонній: її рентабельність нижче (середнє значення для закордонних конкурентів 4,7%, в українських виробників 2,8%), ціна реалізації на 1,8% нижче, ніж у західних виробників, значення показників конкурентноздатності з позицій споживача складають Qk = 6,5 і Uk = 52,5 (у закордонних підприємств Qk = 6,78, Uk = 51,3).
Валові показники виробництва квадратної заготовки українських підприємств у порівнянні з закордонними є нижчими, трохи нижче його середня собівартість. Однак даний позитивний фактор “компенсується” низьким значенням рівня задоволення запитів споживача (показник Qk) (табл. 1).
Таблиця 1
Основні показники конкурентноздатності квадратної заготовки в різних виробників
Назва заводу, країна Ступінь задовіль-нення запитів споживача (Qk) за 10-бальною шкалою
Співвід-ношення величини (Qk) та ціни листа (С) : Uk =С/Qk Рента-бельність вироб-ництва, % Обсяги виро-бниц-тва, тис. т на міс. Частка у загаль-ному обсязі вироб-ництва, % Обсяги вироб-ництва, тис. USD на міс.
Прибу-ток (+)/ збитки (-), тис. USD на міс.
ММЗ “Істіл”, Україна 7,58 44,5 5,04 35 10,3 11795 595
Дніпровський металургійний комбінат, м. Дніпродзержинськ, Україна 7,11 47,8 7,05 110 16,4 37400 2640
Єнакіївський металургійний комбінат, Україна 7,19 46,9 3,9 100 12,3 33700 1300
Криворізький металургійний комбінат, Україна 5,72 60,3 2,02 130 11,4 44850 910
Алчевський МК, Україна 4,74 73,8 4,3 50 9,7 17500 250
Білоруський металургійний завод, м. Жлобін 5,67 60,0 5,8 100 17,6 34000 2000
Металургійний комбінат, м. Перник, Болгарія 6,41 56,2 5,9 80 24,6 27200 1600
Huta Zawiercie, Zawiercie, Польща 7,55 47,9 5,9 100 21,2 34000 2000
Trinecke Zelezarny, Trinec, Чехія 7,28 52,2 4,2 100 23,5 36000 1500
Steel Works of North Greece, Saloniki, Греція 6,99 57,2 4,2 80 24,6 28800 1200

Найбільш слабкою позицією в конкурентноздатності вітчизняної металопродукції є низький у середньому рівень її споживчих властивостей, можливостей металургійних підприємств задовольняти запити покупців на етапах виробництва і реалізації відповідної продукції. Відображенням зазначеної ситуації є значення показника конкурентноздатності Qk розглянутих видів продукції для українських і закордонних виробників, що відповідно рівні: 6,6 і 6,78.
Звідси випливає, що основним напрямком підвищення конкурентноздатності вітчизняної металопродукції має бути поліпшення її споживчих властивостей (якості) і розширення можливостей підприємств по роботі з покупцями в плані надання останнім більшого обсягу різних послуг у сфері виробництва і реалізації продукції, виконання відповідного замовлення.
З метою вдосконалення роботи державних органів, до функцій яких входить управління інноваційною діяльністю, розроблені методичні рекомендації щодо оптимізації структури механізму державного управління інноваційними процесами. Виділено основні логіко-функціональні блоки механізму: інформаційний (аналітико-прогнозний), захисний, стимулюючий. Запропоновано заходи оптимізації щодо кожного блоку (рис. 4).

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Структура державного механізму управління інноваційними процесами

Дослідження та оцінка конкурентного стану підприємств, їхньої продукції складатиме основу для довго- та короткотермінового прогнозування розвитку попиту на інновації та розробки державних програм.
Стимулюючий та захисний блоки в державному управлінні інноваційним розвитком промисловості повинні мати на меті формування інноваційного попиту в країні через розвиток відповідної інфраструктури, конкурентного середовища, та комплекс заходів щодо захисту внутрішнього ринку.
Стимулюючий блок в управлінні розвитком підприємств металургійного комплексу, в якому майже 90% є приватизованими, згідно з запропонованим підходом (рис. 4), має здійснюватися за такими напрямами:
збільшення внутрішнього спроживання металу, розвиток інфраструктури ринку, підтримка його діючих суб?єктів, формування попиту на висококонкурентну інноваційну продукцію металургії з боку національних підприємств-споживачів, стимулювання підприємств до створення та впровадження у виробництво об?єктів науково-технічної діяльності;
створення сприятливого інноваційного клімату в регіоні, його поліпшення в процесі приватизації;
активізація інвестиційних процесів з метою технологічного розвитку підприємств, поновлення їхньої виробничої бази, підвищення технологічного рівня виробництва;
усунення перешкод та запровадження стимулювання інвесторів на внутрішньому ринку щодо розширення кола джерел формування інвестиційних ресурсів, спрощення доступу до них і забезпечення зростання національної економіки;
створення відповідних організаційних умов розвитку інноваційного ринку в Україні, розвиток інноваційного ринку.
Захисна функція у механізмі державного управління інноваційним розвитком має ціллю:
захист внутрішнього ринку, проведення активних антидемпінгових та антисубсидійних розслідувань в разі необгрунтованого імпорту в країну конкурентної продукції;
захист інтересів вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, вступ до СОТ для збільшення експорту в країни ЄС та Північної Америки.
Отже, основна концепція проведеного дослідження складається в розробці комплексного підходу до вирішення проблеми ефективного державного управління інноваційним розвитком промисловості України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення наукової задачі, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні й практичному вирішенні актуальної проблеми – застосуванні ринкових важелів у формуванні адаптивного механізму державного управління інноваційними процесами на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції.
На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки.
1. Аналіз теорії і практики інноваційної діяльності дозволив поглибити в роботі розуміння сутності явища інновації. Інновація є результатом наукового чи ринкового дослідження, втіленим у виробництво у вигляді принципово нового або поліпшеного конкурентоспроможного продукту, способу організації виробництва, технології, набувшим комерційного розповсюдження, головною метою появи якого є отримання прибутку чи захоплення ринку через задоволення потреб споживачів або суспільства в цілому. Розширено класифікацію інновацій. Визначено роль та місце маркетингу в процесі управління інноваціями.
2. Конкурентноздатність інновації в умовах української економіки є основним об?єктом державного регулювання в інноваційному процесі. Вона визначається як оптимальне співвідношення комплексу споживчих властивостей нового товару, технології до його вартісних (цінових) характеристик, які зумовлюють його успіх на ринку в умовах широкої пропозиції конкуруючих аналогів. Саме аналіз конкурентоздатності українських підприємств, їхньої продукції сприятиме розробці державної стратегії розвитку національної економіки в умовах її інтеграції до світового економічного простору.
3. Встановлено регулюючу роль провідних держав світу в стимулюванні конкурентного інноваційного розвитку, яка має на меті створення сприятливих умов для НДДКР, підтримку початкових стадій, де недостатньо лише ринкових стимулів.
4. Стан інноваційної діяльності в промисловості, існуюча політика держави щодо сприяння активізації інноваційної діяльності свідчить про занепад у цій сфері, основними причинами якого є недосконалість механізму регулювання розвитку внутрішнього інноваційного ринку, неефективне конкурентне середовище.
5. Застосований в роботі багатофакторний аналіз дозволив запропонувати поняття потенціалу конкурентоспроможності. Останній розглядається через наявність в підприємства керованої сукупності ресурсів: інвестицій до інноваційного розвитку, відповідної матеріально-технічної бази, інформаційного забезпечення процесу створення інновацій та їхнього просування у ринковому середовищі, наявності висококваліфікованих кадрів. Наявність цих ресурсів в разі застосування ефективної маркетингової стратегії розвитку несе підприємству безперечні конкурентні переваги на ринку і дозволяє розглядати конкурентоспроможність як процес.
6. З ціллю розробки державної стратегії конкурентного розвитку економіки для діагностики конкурентного стану підприємств розроблено метод оцінки внутрішніх складових потенціалу конкурентоспроможності підприємства, основою якого є аналіз поелементного складу внутрішніх факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства.
7. Для підвищення ефективності державного регулювання інноваційної діяльності підприємств, її оптимізації розроблені методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності продукції, які полягають в пофакторному аналізі на основі апріорного ранжування факторів із застосуванням експертного опитування та розробці інтегрального показника конкурентоздатності (ціни зваженої одиниці якості).
8. З метою вдосконалення роботи державних органів, до функцій яких входить управління інноваційною діяльністю, розроблені методичні рекомендації щодо оптимізації структури державного механізму управління інноваційними процесами. Виділено основні логіко-функціональні блоки механізму: інформаційний (аналітико-прогнозний), захисний, стимулюючий. Запропоновано заходи оптимізації щодо кожного блоку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях
1. Ткачёва Н.Н., Чернов С.А. Проблемы развития инновационной сферы в Украине, пути разрешения // Менеджер. - 2000. - № 3(10). - С. 66-71.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано розвиток інноваційної сфери в Україні.
2. Чернов С.А. Многофакторная модель управления потенциалом конкурентоспособности металлургического предприятия // Менеджер. – 2002. - № 5(21). - С. 135-140.
3. Чернов С.О., Маншилін О.Г. Механізм державної підтримки та сприяння конкурентному розвитку металургійних підприємств Донецького регіону та напрямки його вдосконалення // Зб. наук. пр. ДонДАУ, т. І, серія “Державне управління”, вип. 4 “Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємством” . – Донецьк. - 2000. – С. 56-63.
Особистий внесок здобувача: запропоновано заходи щодо оптимізації елементів механізму державного механізму управління конкурентним розвитком металургійних підприємств.
4. Чернов С.О. Проблеми розвитку інноваційного потенціалу й можливості його підвищення з урахуванням закордонного досвіду // Зб. наук. пр. ДонДАУ, т. IІ, серія “Державне управління”, вип. 7 “Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємством” . – Донецьк. – 2001. - С. 135-139.
5. Смерічевський С.Ф., Ткачова Н.М., Чернов С.О. Маркетинговий механізм державного управління інноваційними процесами // Зб. наук. пр. ДонДАУ, т. ІІІ, серія “Державне управління”, вип. 14 “Державне регулювання економіки і соціального розвитку територій та підприємств”. – Донецьк. – 2002. - С.288-296.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан розвитку інноваційного ринку в Україні, запропоновано заходи щодо підвищення адаптивності механізму державного управління інноваційними процесами.
6. Ткачова Н.М., Чернов С.О. Механізм державного регулювання інноваційного ринку в Україні // Зб. наук. пр. ДонДУУ, т. IV, cерія ”Державне управління”, вип. 25 “Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку регіону.” – Донецьк. - 2003. – С. 162-168.
Особистий внесок здобувача: розглянуто економіко-правовий механізм регулювання розвитку інноваційного ринку, запропоновано заходи з удосконалення існуючого державного механізму регулювання інноваційного розвитку економіки.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях
1. Чернов С.А. Исследовательский маркетинг в управлении инновациями // Матеріали Міжнар. наук. – практ. конф. “Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства”. – Харків. – 2001. - С. – 77-79.
2. Ткачёва Н.Н., Чернов С.А. Источники финансирования инновационного развития предприятия // Зб. наук. пр. ІЕП НАН України “Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности”. - Донецьк. - 2000. - С. 253-261.
Особистий внесок здобувача: розглянуто зовнішні запозичені кошти інвестування інновацій.
3. Чернов С.А. Венчурный капитал: мировой опыт, перспективы использования в Украине // Зб. наук. пр. ДонГАУ та ІЕП НАН України “Экономико-управленческие аспекты повышения эффективности производства”. - Донецьк, 2000. – С. 149 -157.
4. Ткачёва Н.Н., Чернов С.А. Экономический механизм регулирования инновационных процессов // Зб. наук. пр. ІЕП НАН України “Экономика промышленности”. – Донецьк. - 2000. - С. 188-193.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано сутність механізму управління інноваційними процесами.
АНОТАЦІЯ

Чернов С.О. Державний механізм регулювання інноваційних процесів на основі дослідження та оцінки конкурентоспроможності промислової продукції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.
У дисертації викладено результати досліджень і апробації методичних підходів щодо оптимізації механізму державного управління інноваційними процесами.
З метою складання державної стратегії конкурентного розвитку економіки для діагностики конкурентного стану підприємств розроблено метод оцінки внутрішніх складових потенціалу конкурентоспроможності підприємства, основою якого є аналіз поелементного складу внутрішніх факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства. Для підвищення ефективності державного управління та регулювання інноваційної діяльності підприємств, її оптимізації розроблені методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоздатності промислової продукції.
З метою вдосконалення роботи державних органів, до функцій яких входить управління інноваційною діяльністю, розроблені методичні рекомендації щодо оптимізації структури державного механізму управління інноваційними процесами.
Ключові слова: державний механізм, інновація, інноваційний процес, конкурентоспроможність, потенціал конкурентоспроможності.

АННОТАЦИЯ

Чернов С.А. Государственный механизм регулирования инновационных процессов на основе исследования и оценки конкурентоспособности промышленной продукции. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.
В диссертации изложены результаты исследований и апробации методических подходов относительно оптимизации механизма государственного управления инновационными процессами.
На основе анализа теории и практики государственного управления в работе углублено понимание сущности понятий механизм государственного управления, инновация, конкурентоспособность, потенциал конкурентоспособности.
Исследована регулирующая роль ведущих государств мира в стимулировании конкурентного инновационного развития, цель которого в создании благоприятных условий для НИОКР, поддержке начальных стадий, где недостаточно лишь рыночных стимулов.
Исходя из проведенного исследования предложен многофакторный подход, согласно которому конкурентоспособность предприятия определяется посредством наличия у него управляемой совокупности ресурсов: инвестиций для инновационного развития, соответствующей материально-технической базы, информационного обеспечения процесса создания инноваций и их продвижения в рыночной среде, наличия высококвалифицированных кадров, а также определяется посредством наличия эффективной рыночной стратегии развития.
С целью разработки государственной стратегии конкурентного развития экономики для диагностики конкурентного состояния предприятий разработан метод оценки внутренних составляющих потенциала конкурентоспособности предприятия, основой которого является анализ поэлементного состава внутренних факторов, определяющих конкурентоспособность предприятия.
С целью разработки государственных региональных и отраслевых программ развития экономики, для более глубокой диагностики конкурентного состояния предприятий разработана методика оценки уровня конкурентоспособности инновационной продукции. В основе методики лежат экспертные оценки относительно влияния определяемых факторов на конкурентоспособность продукции.
Для объективной оценки экспертами факторов и уменьшения неопределенности при проведении расчётов применен метод формализации априорной информации с помощью ранговой корреляции.
С целью усовершенствования работы государственных органов, в функции которых входит управление инновационной деятельностью, разработаны методические рекомендации относительно оптимизации структуры механизма государственного управления инновационными процессами. Выделены основные логико-функциональные блоки механизма: информационный (аналитико-прогнозный), защитный, стимулирующий.
Исследование и оценка конкурентного состояния предприятий, их продукции будет составлять основу для долго- и краткосрочного прогнозирования спроса на инновации и разработки государственных программ развития отраслей и территорий.
Стимулирующий и защитный блоки в государственном управлении инновационным развитием промышленности должны иметь целью формирование инновационного спроса в стране через развитие соответствующей инфраструктуры, конкурентной среды, и комплекса мероприятий по защите внутреннего рынка.
Ключевые слова: государственный механизм, инновация, инновационный процесс, конкурентоспособность, потенциал конкурентоспособности.

ANNOTATION

Chernov S.O. State mechanism of innovation process regulation by investigation and assessment of industrial production borrowing power.- Manuscript.
The thesis for the Degree of Candidate of sciences on state management in the speciality 25.00.02 – Mechanisms of state management. – Donetsk State University of Management, the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2005.
The thesis is devoted to the results of investigation and approbation of methods optimization in State mechanism of innovation process regulation.
Еvaluation procedure for investigation and approbation of intrinsic components of borrowing power potential is aged with the object to cultivate State competitive strategy of economics and diagnostics of enterprises competitive position. Method?s basis is analysis of intrinsic components of pel-by-pel composition that determines borrowing power potential of enterprise.
Methodic recommendation of optimization in State mechanism of innovation process regulation is worked out for the purpose to perfect functioning of public administration at innovation activity.
Keywords: State mechanism, innovation, innovation process, borrowing power, borrowing power potential.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: розкриття бухгалтерських адвокатом науково доказів поліції мирової інформаційного комп'ютерних оперативної смартфонів спеціальних розслідуванні електричної Вимагання працівників Виникнення Канади Виправлення Виправні кооперативі експерта моральних навчальні представницькі засуджених провадження соціального церкви контроль масової батьків боржника управлінні військовослужбовців протиправні міжнародних лікувальну конкуренції торгівлю хабарництво Німеччини підвищеної податкової спеціального господарського обстановки заподіяної немайнової моральної службовими життю малолітніми незаконними незаконними внутрішніх екологічних НКВС Віктимологічна профілактика Влада автомобільної громади розслідування Внутрівідомчий Внутрішнє переконання прикордонні Європейському Внутрішньоуправлінська Європейського політики факторів християнства радянського трубчастих Геґеля жертву Гарантії землю слідчого проступки фінансових Гарантія забезпечення податкового паритетність Гендерна смислової правових Геокриміногенна Гідність прокуратури майном адміністрацій консультаційних Господарський підприємців інвестиційної підтримки корпоративних акціонерних лікарськими банкрутства податків Гродський контроль порядок громадянського Громадянин Громадянство Громадянське Громадянські Грошові Групова насильницька Гуманізація інтервенція Делегування Деліктний Деліктологія управління судової громадянське Держава влада допомога інформаційна кадрова транскордонного тероризму соціальної торгівлі житлово політика місцевих політика регуляторна служба політичне охорони аграрного туризму природні агропромислового безпеки зайнятості населення торгівлі промисловості промислового регіону підприємництва освітнього митної монополій освітніх праці транспортних залізничного аграрного ринку культури кооперації олійного охороні регіонів пенсійного телекомунікаційної туристичної фондового освіти регіону розвитку туризму давальницькою програмування транспортної техногенної гуманітарній партійної допомоги населення гетьманату Пенсійного мінерально вищою економікою судів життєдіяльності інноваційною місцевому пенітенціарною охорони пожежною приватизацією вищої здоров'я інтелектуальних культури європейської допомогою електроенергетики рекреаційного безпеки військовими середньої охорони переробних органів контроль фондового сільськогосподарського злочинністю нотаріальною цінних ліцензійної Буковині економічної інноваційних службовець фінансовий природокористування гілок етнічними Криму папери навчальними страхування неповнолітніхмитної громадянського Дністрянського Петрункевича західноукраїнських Державотворчий Дефектність управління унітарній адміністративного доказів канонічного конституційногоподаткового Джерела Європейського Союзу Джерела трудового Диспозитивність

 


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking